97077

Проектування земельних ділянок та підготовка розмічувальних елементів для перенесення проекту в натуру

Курсовая

География, геология и геодезия

Проектування планової знімальної геодезичної мережі для топографічного знімання 1:2000 з перерізом рельєфу 0.5 м. Описати загальні вимоги щодо проектування мереж згущення та знімальних геодезичних мереж. На карті 1:10000 запроектувати для вказаної викладачем ділянки планове знімальне геодезичне обґрунтування.

Украинкский

2015-10-13

3.5 MB

0 чел.

PAGE   \* MERGEFORMAT 1

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

Кафедра геодезії та картографії

Курсова робота

з дисципліни «Геодезичне забезпечення землевпорядних та кадастрових робіт»

на тему:

Проектування земельних ділянок та підготовка  розмічувальних елементів для перенесення проекту в натуру

Студента ІІІ курсу 2 групи

Напряму підготовки «Геодезії,

картографії та землеустрою»

спеціальності ЗВК

Струка С.М.

Керівник: Ревуцький В.Р.

Національна шкала

Кількість балів:      Оцінка ECTS

Члени комісії       ________   ______________

                                              (підпис)    (прізвище та ініціали)

                           ________   _______________

                                              (підпис)   (прізвище та ініціали)

м. Рівне - 2015 рік

ЗМІСТ

Завдання до курсової роботи………………………………………………………………….. 4

Вступ………………………………………………………………….………...............

5

Розділ 1. Проектування планової знімальної геодезичної мережі для топографічного знімання 1:2000 з перерізом рельєфу 0.5 м

1.1. Описати загальні вимоги щодо проектування мереж згущення та знімальних геодезичних мереж……………………………………………………………..………

6

1.2. На карті 1:10000 запроектувати для вказаної викладачем ділянки планове знімальне геодезичне обґрунтування…………………………………………………

7

1.3. Привести технічні характеристики запроектованої мережі. Описати методику виконання польових робіт та вимоги щодо точності вимірювань……..……………

7

Розділ 2. Розрахунок знімальних мереж

2.1. Польові роботи при побудові мережі тріангуляції…………………………..…

11

2.2. Камеральні роботи при обробці результатів вимірювань мережі тріангуляції

12

2.3. Виконати урівнювання мережі тріангуляції спрощеним методом……………...

15

2.4. Обчислити прямокутні координати точок за правилом теодолітного ходу та за формулами Юнга. Виконати порівняння результатів……………..………………

18

2.5. Виконати оцінку точності мережі…………………………………………………

21

Розділ 3. Побудова висотного обґрунтування тригонометричним методом

3.1. Основна суть методу тригонометричного нівелювання………………………...

22

3.2. Польові роботи при побудові тригонометричного нівелювання……………….

23

3.3. Камеральні роботи при обробці результатів тригонометричного нівелювання.

23

3.4. Виконати урівнювання результатів тригонометричного нівелювання………..

24

3.5. Виконати обчислення висот точок……………………………………………….

27

3.6. Виконати оцінку точності мережі…………………………………………………

28

Розділ 4. Проектування площ земельних ділянок

4.1. Визначити графічно координати заданої ділянки та за ними вирахувати площу і виконати оцінку точності……………………………………………………..

29

4.2. Запроектувати збільшення площі ділянки на 7%, передбачивши її “дорізання” трапецією…………………………………………………………………………………...

30

4.3. Виконати контрольний розрахунок площі ділянки з врахуванням зміни меж...

32

Розділ 5. Підготовка та перенесення проекту в натуру

5.1. Описати способи геодезичної підготовки проектів……………………………..

33

5.2. Способи перенесення в натуру проектних елементів та їх точність………….

34

5.3. Розрахувати розмічувальні елементи для перенесення проекту в натуру від пунктів знімального обгрунтування…………………………………………………………………

37

37

38

5.4. Скласти розмічувальні креслення для перенесення проекту в натуру…………..        

5.5. Описати порядок роботи на станції при перенесенні в натуру запроектованих меж земельної ділянки………………………………………………………………….

5.6. Порядок закріплення меж земельних ділянок межовими знаками та передача їх на збереження………………………………………………………………………..                          

Розділ 6. Трансформація координат методом Гельмерта

6.1. Описати суть трансформації координат методом Гельмерта………………….

40

6.2. Виконати перетворення координат земельної ділянки, отриманих в розділі 4, в іншу систему координат для якої відомі параметри трансформації…………..…

42

Загальні висновки……………………………………………………………………..

45

Використана література……………………………………………………….……...

46


ЗАВДАННЯ ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ ФАХОВОЇ РОБОТИ

З ДИСЦИПЛІНИ

„Геодезичне забезпечення землевпорядних та кадастрових робіт"

НА ТЕМУ:

"Проектування земельних ділянок та підготовка розмічувальних елементів для перенесення проекту в натуру"

Група ЗВК-32                                                                                      Студент  Струк С.М.

Розділ 1. Проектування планової знімальної геодезичної мережі для топографічного знімання 1:2000 з перерізом рельєфу 0,5м.

  1.  Описати загальні вимоги щодо проектування мереж згущення та знімальних геодезичних мереж.
  2.  На карті 1:10000 запроектувати для вказаної викладачем ділянки планове знімальне геодезичне обґрунтування.
  3.  Привести технічні характеристики запроектованої мережі. Описати методику виконання польових робіт та вимоги щодо точності вимірювань.

Розділ 2. Розрахунок знімальних мережі тріангуляції

  1.  Польові роботи при побудові мережі тріангуляції.
  2.  Камеральні роботи при обробці результатів вимірювань мережі тріангуляції.
  3.  Виконати урівнювання мережі тріангуляції спрощеним методом згідно заданого викладачем варіанту.
  4.  Обчислити прямокутні координати точок за правилом теодолітного ходу та за формулами Юнга. Виконати порівняння результатів.
  5.  Виконати оцінку точності мережі.

Розділ 3. Побудова висотного обгрунтування тригонометричним методом.

  1.  Основна суть методу тригонометричного нівелювання
  2.  Польові роботи при побудові тригонометричного нівелювання.
  3.  Камеральні роботи при обробці результатів тригонометричного нівелювання.
  4.  Виконати урівнювання результатів тригонометричного нівелювання за варіантом, заданим викладачем.
  5.  Виконати обчислення висот точок.
  6.  Виконати оцінку точності мережі.

Розділ 4. Проектування площ земельних ділянок.

  1.  Визначити графічно координати заданої ділянки та за ними вирахувати площу і виконати оцінку точності.
  2.  Запроектувати збільшення площі початкової ділянки на 7%, передбачивши її „дорізання" трапецією.
  3.  Виконати контрольний розрахунок площі ділянки з врахуванням зміни меж.

Розділ 5. Підготовка та перенесення проекту в натуру.

  1.  Описати способи геодезичної підготовки проектів.
  2.  Способи перенесення в натуру проектних елементів та їх точність.
  3.  Розрахувати розмічувальні елементи для перенесення проекту в натуру від пунктів знімального обґрунтування.
  4.  Скласти розмічувальні креслення для перенесення проекту в натуру.
  5.  Описати порядок роботи на станції при перенесенні в натуру запроектованих меж земельної ділянки.
  6.  Порядок закріплення меж земельних ділянок межовими знаками та передача їх на збереження.

Розділ 6. Трансформація координат методом Гельмерта

  1.    Суть трансформації координат за методом Гельмерта.
    1.  Перетворення координат земельної ділянки A'BCD', отриманих в розділі 4, в іншу систему координат для якої відомі наступні параметри трансформації (розраховуються за формулами):

С = 586145,32+5n; С2 = 256963,86+5n;

а = 2014'23"+5n;  = 1,0000452,

де n - номер прізвища студента в журналі групи.

Завдання видав   Ревуцький В.Р.         Завдання отримав    Струк С.М.

ВСТУП

“Геодезичне забезпечення землевпорядних та кадастрових робіт” – це дисципліна, яка вивчає та досліджує геодезичні процеси та методи у вирішенні та забезпеченні нормального функціонування землевпорядних та кадастрових робіт, а також займається вивченням земель та їх властивостей, досліджує методи побудови планового геодезичного знімального обґрунтування та способи перенесення проектної точки в натуру.

Для проведення робіт із землевпорядкування та кадастру необхідні високої якості картографо-геодезичні матеріали, які давали б можливість достатньо повно і детально відобразити кадастрову ситуацію. Для цієї мети необхідні заданого масштабу кадастрові карти і плани, каталоги координат і інші матеріали, які задовольнили б відповідну точність визначення елементів та характеристик кадастрових об’єктів. Наявність великої кількості територіальних одиниць з високою ціною земельних ділянок і густотою забудови обумовлює підвищені вимоги до точності відображення меж земельних ділянок, визначення їх площ, елементів і характеристик будівель та споруд.

Сутність проектування полягає в графічній побудові на проектному плані земельної ділянки заданої площі з відповідною точністю на підставі розрахунків. Технічне проектування є оберненою дією по відношенню до знімання, тому що при проектуванні визначають розміщення ліній, які обмежують ділянки та площі відповідно до заданих умов. При проектуванні потрібно забезпечувати точність площ ділянок і певне розміщення їх меж.

В курсовій роботі поставлено завдання запроектувати планову знімальну геодезичну мережу на карті масштабу 1:10000, заданої викладачем ділянки, визначити її координати та розрахувати площу. Далі необхідно запроектувати «дорізання» площі проектної ділянки методом трапеції. Також завдання курсової роботи включає в себе розрахунок мереж тріангуляції, побудову висотного обґрунтування тригонометричним методом, перенесення проекту в натуру різними способами та трансформування координат методом  Гельмерта.

РОЗДІЛ 1. ПРОЕКТУВАННЯ ПЛАНОВОЇ ЗНІМАЛЬНОЇ ГЕОДЕЗИЧНОЇ МЕРЕЖІ ДЛЯ ТОПОГРАФІЧНОГО ЗНІМАННЯ 1:2000 З ПЕРЕРІЗОМ РЕЛЬЄФУ 0.5 М

1.1. Описати загальні вимоги щодо проектування мереж згущення та знімальних геодезичних мереж

Найбільша кількість картографічних матеріалів, які створюються під час виконання земельно-кадастрових робіт проводяться для масштабів 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500, тому в першу чергу необхідно керуватися положеннями “Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500”, яка визначає порядок створення топографічних планів у вищеприведених масштабах для потреб картографування щодо їх змісту і точності. Згідно інструкції геодезичною основою топографічних знімань у цих масштабах є:

  •  державні геодезичні мережі (ДГМ);
  •  розрядні геодезичні мережі згущення;
  •  знімальні геодезичні мережі.

Згущення геодезичної мережі проводиться від вищого класу (розряду) до нижчого. Розрядні геодезичні мережі згущення є основою топографічних знімань у відповідних масштабах та інженерних робіт, які виконуються у містах, селищах, селах, на майданчиках промислового та житлового будівництва, при будівництві підземних комунікацій, в маркшейдерських роботах, при землевпорядкуванні, меліорації земель, земельному кадастрі, тощо. Розрядні геодезичні мережі згущення створюються методами полігонометрії, трилатерації, тріангуляції та поєднанням цих методів. За наявності технічних засобів та умов спостережень згущення може здійснюватись із використанням супутникових радіонавігаційних систем (СРНС). Розрядні геодезичні мережі згущення поділяються на:

  •  мережі полігонометрії, трилатерації, тріангуляції ІV класу;
  •  мережі полігонометрії, трилатерації, тріангуляції І і ІІ розрядів;
  •  мережі технічного та тригонометричного нівелювання.

Знімальні геодезичні мережі є основою для виконання топографічних знімань усіх масштабів та інших робіт. Знімальні геодезичні мережі також поділяються на планові та висотні. Пункти планової знімальної мережі визначають прямими, оберненими і комбінованими засічками, прокладанням теодолітних ходів, побудовою знімальних тріангуляційних мереж.

Висотну знімальну мережу створюють шляхом прокладання ходів технічного або тригонометричного нівелювання. Побудовою знімальних геодезичних мереж, геодезичну основу доводять до щільності. Яка забезпечує безпосереднє виконання топографічного знімання. Щільність геодезичної основи повинна бути доведена побудовою геодезичних мереж згущення в містах, селищах та інших населених пунктах і на промислових майданчиках не менше ніж до чотирьох пунктів на 1км2 у забудованій частині та одного пункту на 1 км2 на незабудованих територіях.

Для забезпечення інженерних вишукувань і будівництва в містах і на промислових об’єктах щільність геодезичних мереж може бути доведена до восьми пунктів на 1км2.

Щільність геодезичної основи для знімань у масштабі 1:5000 територій поза населеними пунктами повинна бути доведена не менше ніж до одного пункту на 7-10 км2, а для знімань у масштабі 1:2000 – до одного пункту на 2 км2.

1.2. На карті 1:10000,1:2000 запроектувати для вказаної викладачем ділянки планове знімальне геодезичне обгрунтування

Графічні матеріали представлені в додатку 1

1.3. Привести технічні характеристики запроектованої мережі. Описати методику виконання польових робіт та вимоги щодо точності вимірювань

На карті масштабу 1: 10 000 я запроектував полігонометричний хід I pозряду.

Загальна характеристика запроектованого   головного ходу

а) довжина ходу [S]= 4,660 км при допустимій гр. [S]=7 км;

б) довжина замикаючої L =3,530 км;

в) кількість ліній в ході n=12 при допустимій гр. n=15;

г) середня довжина лінії Sс=0,388  км. при отриманій S=0,4км;

0,388 км.

д) максимальна довжина лінії Smax=0,770 км при допустимій 0,8 км;

е) мінімальна довжина лінії  Smin=0,13 км

Всі лінійні величини визначаються по карті за допомогою поперечного масштабу і вімірника. Кутові величини визначаються за допомогою транспортира. Детальніше характеристика запроектованої мережі зображена в таблиці 1.9.

                 Характеристики запроектованої мережі Таблиця 1.1

 

 

 

Число

Довж.

Зами-

Довжини

ліній,

км

Хід

Розряд

Початок/Кінець

ходу

сторін,

ходу

каюча

 

 

 

 

 

n

[S], км

L, км

min

сер.

max

1

I

ПП159-ПП212

12

4,660

3,530

0,13

0,388

0,770

2

2

5-6

4

1,250

0,430

0,25

0,312

0,410

Загальна характеристика запроектованого   головного ходу

а) довжина ходу [S]= 4,660 км при допустимій гр. [S]=7 км;

б) довжина замикаючої L =3,530 км;

в) кількість ліній в ході n=12при допустимій гр. n=15;

г) середня довжина лінії Sс=0,388  км. при отриманій S=0,4км;

0,388 км.

д) максимальна довжина лінії Smax=0,770 км при допустимій 0,8 км;

е) мінімальна довжина лінії  Smin=0,13 км.

Всі лінійні величини визначаються по карті за допомогою поперечного масштабу і вімірника. Кутові величини визначаються за допомогою транспортира. Детальніше характеристика запроектованої мережі зображена в таблиці 1.9.

                 Характеристики запроектованої мережі 1:2000

                                                        Таблиця 1.2

Хід

 Розряд

Початок-Кінець

хода

Число сторін

n

Довжина

Ходу, S

Замикаюча

L

Довжини ліній

min

сер

max

1

2

ПП390-ПП165

10

0,820

0,710

0,034

0,082

0,756

2

теодолітний

103-106

4

0,190

0,124

0,026

 0,047

 0,076

3

теодолітний

1-105

7

0,231

0,096

0,022

0,033

0,044

Методика виконання польових робіт та вимоги до точності вимірювань

Полігонометрія 4 класу, 1 і 2 розрядів

1. Мережі полігонометрії 4 класу, 1 і 2 розрядів створюються у вигляді окремих ходів або систем ходів.

2. Окремий хід полігонометрії повинен опиратися на два вихідні пункти, на яких вимірюють прилеглі кути.

Як виняток, у разі відсутності між вихідними пунктами видимості з землі, допускається:

— прокладання ходу полігонометрії, що опирається на два вихідні пункти без кутової прив’язки на одному з них. Для контролю кутових вимірів використовують дирекційні кути на орієнтирні пункти державної геодезичної мережі або дирекційні кути прилеглих сторін, які одержані з астрономічних вимірів з середньою квадратичною помилкою 5” або вимірів гіротеодолітами з середньою квадратичною помилкою 10”;

— координатна прив’язка до пунктів геодезичної мережі. При цьому для контролю кутових вимірів (з метою виявлення грубих помилок вимірів) використовують дирекційні кути на орієнтирні пункти або азимути, що одержані з астрономічних або гіротеодолітних вимірів. Замість останніх дозволяється прокладати кутові ходи, які утворюють замкнуті фігури з включенням вихідних пунктів. Прокладання висячих ходів не допускається.

3. При створенні мереж полігонометрії 4 класу, 1 і 2 розрядів треба дотримуватися вимог, що наведені в таблиці 1.2

Таблиця 1.2

Основні вимоги до побудови планових мереж згущення методом полігонометрії

Розвиток знімальних мереж теодолітними ходами

Розвиток знімальних мереж теодолітними ходами для створення топографічних планів у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500 може виконуватись:

— прокладанням теодолітних ходів з використанням теодолітів, мірних стрічок та рулеток;

— прокладанням теодолітних ходів з використанням оптичних теодолітів, світловіддалемірів та електронних тахеометрів.

Теодолітні ходи прокладають по місцевості, зручній для лінійних вимірювань. Поворотні точки вибирають так, щоб забезпечити зручність установки приладу та добрий огляд для виконання знімання. Теодолітні ходи не повинні перетинати лінії полігонометрії.

Теодолітні ходи з використанням оптичних теодолітів і світловіддалемірів та електронних тахеометрів прокладають з граничними відносними помилками 1:2000.

Таблиця 1.3

Граничні відносні помилки теодолітних ходів

Масштаб

Δгр.=0,2 мм

Δгр.=0,3 мм

Допустимі довжини ходів

Допустима кількість сторін

Допустимі довжини ходів

Допустима кількість сторін

1:5000

12,0

30

16,0

40

1:2000

7,0

20

9,0

30

1:1000

4,0

20

6,0

20

1:500

2,0

20

-

-

Довжини сторін у теодолітних ходах мають бути в таких межах:

  •  на забудованих територіях — не більше 1000 м і не менше 20 м;
  •  на незабудованих територіях — не більше 1500 м і не менше 40 м.

Допускається прокладання висячих теодолітних ходів. Довжини висячих ходів не повинні перевищувати величин, що вказані в таблиці 1.4 При цьому кількість сторін у висячих теодолітних ходах на незабудованій території має бути не більше трьох, а на забудованій — не більше чотирьох.


Таблиця 1.4

Граничні довжини висячих теодолітних ходів

Масштаб

Довжини,одержані з використанням мірних стрічок та рулеток

Довжини,одержані з використанням світловіддалемірів та електронних тахеометрів

забудовані території

незабудовані території

забудовані території

незабудовані території

1:5000

350

500

3000

4000

1:2000

200

300

1600

2500

1:1000

150

200

1000

1500

1:500

100

150

500

750


РОЗДІЛ 2.РОЗРАХУНОК ЗНІМАЛЬНИХ МЕРЕЖ ТРІАНГУЛЯЦІЇ

2.1 Польові роботи при побудові мережі тріангуляції

Тріангуляція – це система прилеглих один до одного трикутників, побудованих на місцевості, в яких виміряні всі три внутрішні кути і в загальній схемі виміряні дві сторони. Сторона, яка виміряна безпосередньо, називається базисом. Якщо відома хоча б одна сторона тріангуляції і всі кути в кожному трикутнику, то шляхом послідовного рішення трикутників за теоремою синусів визначаються довжини всіх сторін трикутників.

Польові роботи при побудові мережі тріангуляції передбачають наступне:

  •  рекогностування;
  •  закріплення точок мережі;
  •  складання остаточної схеми мережі тріангуляції;
  •  вимірювання базисів;
  •  вимірювання кутів.

Рекогностування - це перевірка, уточнення та виправлення запроектованої на топографічній карті мережі тріангуляції. Рекогностування виконують безпосередньо в полі. З’ясовують місця закріплення точок та виконують безпосереднє закріплення.

Точки, які призначені для постійного користування закріплюють дерев’яними, залізобетонними стовпами. Тимчасові точки закріплюють костилями, забитими в асфальт.

Під час закріплення точок складають схему тріангуляції. Схема є основним документом при виконанні польових і камеральних геодезичних робіт.

Точки закріплюються так, щоб кути трикутника були межах не менше 20°  і не більше 160° , а відстані між точками повинні бути в межах від 120 до 500м.

Вимірювання базисів а і b проводять стальною стрічкою в прямому і зворотному напрямку та світловіддалеміром з відносною похибкою  не менше     .

Горизонтальні кути в мережі тріангуляції замірюються способом прийомів, коли є два напрямки і способом кругових прийомів, коли три і більше напрямків. Вимірювання кутів проводять теодолітами не менш як 30-секундної точності двома круговими прийомами з перестановкою лімба між півприйомами на 90°. Розходження між однойменними напрямками із різних прийомів, що приведені до спільного нуля, не повинні перевищувати 45  ̋.

2.2. Камеральні роботи при обробці результатів вимірювань мережі тріангуляції

При камеральних роботах дотримуються наступної послідовності:

Рисунок. 2.1.

Як видно з рис. 2.1., в мережі виміряно 2 базиси: a i b та всі 3 кути в кожному трикутнику. Під час складання схеми мережі тріангуляції обов’язково нумерують трикутники і кути. 1-й  трикутник починають з того трикутника, в якому заміряний базис, а далі - рахують по-порядку. Кути в трикутнику доцільно нумерувати за загальноприйнятою схемою. Всі сторони трикутника мають свою назву та сторони ,,  називають зв’язуючими сторонами, тому що вони є спільними для двох сусідніх трикутників.

Сторони ,,,називають проміжними тому, що вони не є спільними з іншими трикутниками.

Нумерують кути в трикутника за наступним правилом:

1-й кут – проти виміряного базису а;

2-й – проти проміжної сторони;

3-й – проти зв’язуючої сторони ;

Переходять до нумерації кутів у другому трикутнику:

4-й кут – проти ;

5-й – проти проміжної сторони ;

6-й – проти зв’язуючої сторони ;

Аналогічно в третьому трикутнику:

7-й кут – проти ;

8-й – проти проміжної сторони ;

9-й – проти ;

В четвертому трикутнику:  

кут 10 проти ;

11-й – проти проміжної сторони ;

12-й – проти базису b.

Така нумерація кутів дозволяє майже автоматично складати базисне рівняння, яке має наступний вигляд:

Складання базисного рівняння:

Із першого трикутника згідно теореми синусів:

                                    ;

                            

                             

                       

В мережі тріангуляції виникає стільки умов фігур скільки є трикутників. Оскільки в трикутнику вимірюються всі кути, то нев’язка визначається за формулою:

Поправка  в виміряні кути вводиться порівну:

Гранична похибка нев’язки в трикутнику:

де  - СКП вимірювання горизонтального кута

Вільний член базисної умови обчислюється за формулою:

Допустимий вільний член базисного рівняння обчислюється за формулою:

де , - відносні СКП вимірювання базисів

Якщо величина вільного члена базисного рівняння менше або рівне допустимої величини, то обчислюють величину вторинної поправки за формулою:

Вторинну поправку додають тільки до зв’язуючих кутів, при чому до кутів, які знаходяться в чисельнику базисного рівняння додають вторинну поправку з тим знаком, який отримали за формулою, а кути, які знаходяться в знаменнику базисного рівняння її додають з оберненим знаком. Слід пам’ятати, що поправки заокруглюють до 0,1́. Вторинна поправка вводиться з метою, щоб знайти теоретичне місце точки в якій перетинаються промені трикутника і не порушується теоретична умова.

Після цього за урівняними кутами обчислюють довжини сторін трикутників. Контролем обчислень являються рівності вирахуваного і виміряного значення базиса b.

Маючи урівняні кути і довжини ліній, обчислюємо прямокутні координати точок за формулами Юнга (рис.2.2.) або методом теодолітних ходів.

     Рисунок 2.2.                       

Контроль:

2.3. Виконати урівнювання мережі тріангуляції спрощеним методом

Вихідні дані:

1=64°33,3'

2=62°18,7'

3=53°07,9'

4=51°02,5'

5=834,0

6=45°23,5'

7=61°06,2'

8=53°55,3'

9=64°58,5'

10=48°30,1'

11=78°04,2'

12=53°25,7'

13=45°29,1'

14=82°07,7'

15=52°23,2'

а=109,44 м

αМА=315°19,7'

Xм=2000,00

Yм=3600,00

                                                                                    

                

Рисунок.2.3.Схема мережі тріангуляції

 mβ=1", а відстань базиса виміряна з точністю:  

Таблиця 2.1                                     Рішення трикутників мережі тріангуляції

№ трик.

№ кута

Виміряні кути

Поправки

Виправлені кути

Синуси кутів

Сторони

V'

V''

1

1

64°33,3'

0

+0,1`

64°33,4'

0,903010759

109,440

2

62°18,7'

0

0

62°18,7'

0,885488259

107,316

3

53°07,9'

+0,1

-0,1`

53°07,9'

0,800016197

96,958

179˚59,9'

180˚00'

W1

-0,1`

2

4

51°02,5'

0

0

51°02,5'

0,777603604

96,958

5

834,0

0

0

83°34,0

0,993702901

123,903

6

45°23,5'

0

0

45°23,5'

0,711923699

88,768

180°00`00``

180˚00'

W2

0˚0'0

3

7

61°06,2'

0

+0.1`

61°06,3'

0,875492790

88,768

8

53°55,3

0

0

53°55,3

0,808212633

81,946

9

64°58,5'

0

-0,1`

64°58,4'

0,906123169

91,874

180˚0,0'

180˚0,0'

W3

0`

4

10

48°30,1'

0

0

48°30,1'

0,748975199

91,874

11

78°04,2'

0

0

78°04,2'

0,978400883

120,017

12

53°25,7'

0

0

53°25,7'

0,803112033

98,515

180˚0,0'

180˚00'

W4

0˚0,0'

5

13

45°29,1'

0

0

45°29,1'

0,713067142

98,515

14

82°07,7'

0

0

82°07,7'

0,990577310

136,854

15

52°23,2'

0

0

52°23,2'

0,792147447

109,440

180˚00'

180˚00'

0,903010759

109,440

W5

0˚0,0'

0,885488259

Обчислення вільного члена базисного рівняння

Вільний член базисного рівняння обчислюється за формулою:

Wбаз=

де    А— добуток чисельника базисного рівняння;

      В—добуток знаменника базисного рівняння;

     W— різниця, яку називають вільним членом базисного рівняння

Обчислення вільного члена базисного рівняння мережі тріангуляції доцільно виконувати в таблиці 2.3.

Таблиця 2.2.

Обчислення вільного члена базисного рівняння

Чисельник

Знаменник

№ трик

Випр. кути

Синуси

сtgАі

сtg2Аі

№ трик

Випр. кути

Синуси

сtgВі

сtg2Ві

3

53°07,9'

0,800016381

0,749957341

0,562436013

1

64°33,4'

0,903010627

0,475762077

0,226349554

6

45°23,5'

0,711923914

0,986420868

0,973026129

4

51°02,5'

0,777603411

0,808580646

0,653802661

9

64°58,4'

0,906123299

0,466838976

0,217938629

7

61°06,3'

0,875492642

0,551953754

0,304652946

12

53°25,7'

0,803112216

0,741898565

0,550413481

10

48°30,1'

0,748974995

0,884673408

0,782647039

15

52°23,2'

0,792147635

0,770474461

0,593630894

13

45°29,1'

0,713066927

0,983212013

0,966705863

A=0,328323615

3,715590211

2,897445147

B=0,328322867

3,704181898

2,934158063

Оскільки в подальшому користуються вільним членом базисного рівняння, як цілим числом, то щоб обчислити це число застосовують формулу:

Wбаз=                  

Wбаз=

Після цього обчислюють допустимий вільний член базисного рівняння за формулою:

   

Отже Wбаз<, тому :

V1 =-0,1``

V2 =00``

V3 =-0,1``

V4 =00``

V5=00``

Вторинна поправка вноситься у виміряні куті, причому в кути, які знаходяться в чисельнику базисного рівняння з тим же знаком, який отримали за формулою, а в кути, які знаходяться в знаменнику - з протилежним знаком. Після внесення первинних і вторинних поправок у кути отримано виправлені кути. Маючи зрівноважені значення виміряних кутів, можна вирахувати за теоремою синусів довжини сторін мережі трикутників тріангуляції. Після обчислення сторін приступають до обчислення прямокутних координат точок даної мережі.

2.4. Обчислити прямокутні координати точок за формулами Юнга та за правилом теодолітного ходу

Маючи урівнені кути і довжини ліній, обчислюємо прямокутні координати точок  за формулами Юнга та методом теодолітних ходів.

Оскільки відомі координати точки А та дирекційний кут, обчислимо координати точки М:

м

                                             Таблиця 2.3

Прямокутні координат точок тріангуляції за формулами Юнга та за правилом теодолітного ходу

№т.

Теодолітний хід

Формули Юнга

Формули

х

у

х

у

Контроль

А

2000,000

3600,000

2000,000

3600,000

В

2014,571

3706,323

2014,571

3706,323

С

1904,920

3764,017

1904,421

3764,017

D

1838,819

3715,582

1838,820

3715,582

E

1863,157

3598,059

1863,157

3598,059


Таблиця 2.4

п/п

Вимір.

кути β

Випр. кути β’

Дирек-

ційний

кут ά

S, м

Прирости координат

Координати

Обчислені

Виправлені

X

Y

X

Y

X

Y

А

2000,000

3600,000

135°19,7`

109,44

-77,828

76,941

-77,828

76,941

М

277°52`12`

277°52`12`

1922,172

3676,941

233°11,9`

98,515

-59,015

-78,882

-59,015

-78,882

Е

48°30,1`

48°30,1`

1863,157

3598,059

101°42,0`

120,017

-24,338

117,523

-24,338

117,523

D

114°31,9`

114°31,9`

1838,819

3715,582

36°13,9`

81,946

66,101

48,435

66,101

48,435

С

116°01,1`

116°01,1`

1904,920

3764,017

332°14,9`

123,903

109,651

-57,694

109,651

-57,694

В

109°56,9`

109°56,9`

2014,571

3706,323

262°11,8`

107,316

-14,571

-106,323

-14,571

-106,323

A

53°07,9`

53°07,9`

2000,000

3600,000

135°19,7`

M

Відомість обчислення прямокутних координат точок методом теодолітного ходу

Σβпр=´       Σ∆Хпр=-              Σ∆Yпр=-0,000  

Σβтеор=´       Σ∆Хтеор=     Σ∆Yтеор=0,000

fβ= 0´        fХ=0,000      fY=-0,000

        fабс=0,000      fвідн=1/18000


2.5. Виконати оцінку точності

1) Середньоквадратична похибка кута до урівнювання обчислюється за формулою:

1.1. За невязками трикутників:

W— нев’язка в трикутнику;

n— кількість трикутників в мережі;

1.2. За поправками в кути:

де φ- число умов фігур;  

  1.  СКП кута після урівнювання обчислюється за формулою:

nчисло трикутників в мережі;

3) СКП кута після урівнювання центральної системи визначається за формулою:

4)СКП сторони в найслабкішому місці мережі обчислюється за формулою:

А) від базису а

За кінцеве значення приймемо СКП сторони, яку обчислимо за формулою:

РОЗДІЛ 3.ПОБУДОВА ВИСОТНОГО ОБГРУНТУВАННЯ ТРИГОНОМЕТРИЧНИМ СПОСОБОМ

  1.  Основна суть методу тригонометричного нівелювання

Геодезичне (тригонометричне) нівелювання у XVII-XVIII ст. було основним методом визначення висот опорних пунктів та широко застосовувався для висотного обгрунтування топографічного знімання. В ХІХ-ХХ ст. в зв’язку з розвитком методу геометричного нівелювання стрімким зростанням об’ємів великомасштабних топографічних знімань з малими висотами перерізу рельєфу та відсутністю точних теодолітів, зацікавленість до геодезичного нівелювання стала поступово слабшати.

На сьогоднішній день більшість вишукувальних організацій та підприємств мають високоточні теодоліти (електронні тахеометри) та світловіддалеміри, що дозволяє знову розпочати широке застосування тригонометричного методу нівелювання. Перевищення між двома точками планово-геодезичного обгрунтування можна визначити двічі встановлюючи теодоліт на одну або іншу точку, вимірюючи вертикальний кут. Так як відстань від точки відома, то перевищення вираховують за формулою:

або з врахуванням кривизни землі і рефракції за формулою:

- горизонтальне прокладання між двома точками;

- вертикальний кут;          - висота наведення;

і- висота приладу;               - поправка в перевищення за кривизну землі;

- поправка за рефракцію.

де - коефіцієнт рефракції

  1.  .Польові роботи при побудові тригонометричного нівелювання

Вихідними пунктами для тригонометричного нівелювання є пункти тріангуляції, трилатерації, полігонометрії всіх класів та розрядів, висоти яких визначені геометричним нівелюванням, а в гірських районах пункти, висоти яких визначені тригонометричним нівелюванням.

Вихідні пункти слід розташовувати не рідше, ніж через кожні 5 сторін. У разі доброї видимості і використання приладів з точністю 1 і 2" кількість сторін між вихідними пунктами в гірських районах може бути збільшена в 1,5 рази. Вертикальні кути при тригонометричному нівелюванні вимірюють на всі пункти, висоти яких не визначені з геометричного нівелювання. Вертикальні кути вимірюються одночасно з горизонтальними, тим самим приладом у прямому та зворотньому напрямках. Вимірювання проводять трьома прийомами: при двох положення вертикального круга.

Коливання значень вертикального круга та місця нуля, що обчислюються з окремих прийомів не повинно перевищувати 15". Розходження між прямим і зворотнім перевищеннями для одної і тої ж сторони не повинно бути більше   

4 см на кожні 100 м відстані.

  1.  Камеральні роботи при обробці результатів тригонометричного нівелювання

Камеральні роботи з обробки результатів тригонометричного нівелювання  розпочинають після закінчення польових робіт. Камеральні роботи виконують “у дві руки”. Розрахунок перевищення проводиться за формулою:

де d – горизонтальне прокладання;

v–вертикальний кут нахилу;

i – висота геодезичного приладу;

υ –висота наведення зорової труби;

Результати обчислень заносять у відомість обчислення перевищень тригонометричного ходу.

Нев’язки по висоті в ходах і замкнутих полігонах не повинні перевищувати величин обчислених за формулою:

 ,см

де ,  n-кількість ліній у ході;    - довжина лінії в м

Нев’язку розподіляють з оберненим знаком порівну на всі середні перевищення. Додають дану поправку до середнього перевищення та отримують виправлені перевищення між точками. Дане перевищення додають послідовно до висоти репера (Rр), та отримують висоти точок мережі. Висоти верху візирної цілі і горизонтальної осі приладу над маркою центра знака вимірюють з точністю до 1 см.

  1.  Виконати урівнювання результатів тригонометричного нівелювання

Вихідні дані:

     Rp 650         1                   2           3             4              5            6            

                              

                                                                                                                                                         

                                     

          14     13      12       11        10       9        8        7

Рис. 3.1. Схема тригонометричного нівелювання

До вихідних даних належать польові виміри результатів тригонометричного нівелювання,які беремо із завдання на розробку курсової роботи, і які приведені у таблиці 3.1. В цій же таблиці обраховуються перевищення між  точками у прямому і зворотному напрямках, а також середнє перевищення, які обчислюються за формулами:

Слід зазначити, що при обчисленні довжин ліній між точками за теоремою синусів, ми отримуємо горизонтальне прокладання d , яке обчислюється згідно свого варіанту за формулою:

де k = 1,0217

Висота репера Rp=200 м.

Результати польових вимірів тригонометричного нівелювання приведені в таблицях 3.1.

Відомість обчислення перевищень тригонометричного нівелювання

Таблиця 3.1

Напрямок

Кут υ

di

d'

i, м

V, м

hi 

Rp650-1

-0°57,4'

187,07

192,775

1,589

1,096

-2,726

1-2

+0°41,75'

154,66

159,377

1,334

1,096

+2,173

2-3

-0°41,6'

170,58

175,782

1,329

1,016

-1,814

3-4

-1°12,0'

174,28

179,595

1,244

0,954

-3,471

4-5

+0°11,9'

186,72

192,414

1,189

1,106

+0,749

5-6

+0°08,1'

243,59

251,019

1,339

1,018

+0,912

6-7

+0°51,0'

132,65

136,695

1,249

0,966

+2,311

7-8

+2°01,65'

233,06

240,168

1,199

1,026

+8,675

8-9

+7°55,0'

88,22

90,910

1,267

1,118

+12,790

9-10

-2°39,0'

43,22

45,074

1,349

0,996

-1,733

10-11

-10°53,0'

93,47

96,320

1,229

1,086

-18,376

11-12

+9°30,65'

123,34

127,101

1,319

1,026

+21,587

12-13

-2°05,0'

439,22

452,616

1,262

1,176

-16,378

13-14

+5°10,25'

42,36

43,651

1,409

1,416

+3,943

14-Rp650

-2°14,35'

226,85

233,768

1,649

1,356

-8,847

Продовження таблиці 3.1

Напрямок

Кут υ

di

d'

i, м

V, м

hi 

1-Rp650

+0°48,6´

187,07

192,775

1,329

1,356

+2,698

2-1

-0°52,1´

154,66

159,377

1,329

1,101

-2,187

3-2

+0°32,0´

170,58

175,782

1,244

1,096

+1,784

4-3

+1°02,0´

174,28

179,595

1,189

1,016

+3,412

5-4

-0°20,65´

186,72

192,414

1,339

0,956

-0,772

6-5

-0°15,0´

243,59

251,019

1,249

1,106

-0,952

7-6

-1°03,35´

132,65

136,695

1,199

1,018

-2,338

8-7

-2°08,69´

233,06

240,168

1,267

0,966

-8,693

9-8

-8°13,2´

88,22

90,910

1,349

1,026

-12,809

10-9

+2°02,15´

43,22

45,074

1,229

1,118

+1,713

11-10

+10°36,6´

93,47

96,320

1,319

0,996

+18,366

12-11

-9°43,05´

123,34

127,101

1,262

1,086

-21,589

13-12

+2°01,0´

439,22

452,616

1,409

1,026

+16,320

14-13

-5°48,0´

42,36

43,651

1,649

1,176

-3,960

Rp650-14

+2°06,85´

226,85

233,768

1,589

1,416

+8,802

3.5. Виконати обчислення висот точок

Обчислені перевищення записують у відомість (табл.3.2), знаходять нев’язку, розподіляють її з оберненим знаком порівно на всі середні перевищення. Додають дану поправку до середнього перевищення та отримують виправлені перевищення між точками. Дане перевищення додають послідовно до висоти репера (Rр), та отримують висоти точок мережі.

Таблиця 3.2.

Відомість обчислення висот точок висотного обґрунтування

точок

Перевищення

Поправка

Виправлені

перевищення

Висоти

Пряме

Обернене

Середнє

Rp650

-2,726

+2,698

-2,712

-2,712

200,00

1

197,228

+2,173

-2,187

+2,180

+2,180

2

199,468

-1,814

+1,784

-1,799

-1,799

3

197,669

-3,471

+3,412

-3,441

-3,441

4

194,228

+0,749

-0,772

+0,760

+0,760

5

194,988

+0,912

-0,952

+0,932

+0,932

6

195,920

+2,311

-2,338

+2,324

+2,324

7

198,244

+8,675

-8,693

+8,684

+8,684

8

206,928

+12,790

-12,809

+12,799

+12,799

9

219,727

-1,733

+1,713

-1,723

-1,723

10

218,004

-18,376

+18,366

-18,371

-18,371

11

199,633

+21,587

-21,589

+21,588

+21,588

12

221,221

-16,378

+16,320

-16,349

+0,01

-16,348

13

204,873

+3,943

-3,960

+3,951

+3,951

14

208,824

-8,847

+8,802

-8,824

-8,824

Rp

200,00

-0,001

0

  1.  . Оцінка точності мережі

1)Обчислюємо нев’язку перевищень за формулою:

=0,001мм-0=0,001мм

2)Обчислюємо допустиму нев’язку перевищень за формулою:

               ,

3)СКП перевищення з одностороннього тригонометричного нівелювання обчислюється за формулою:

де  - СКП визначення відстані;

- СКП визначення кута нахилу;

- СКП визначення висоти приладу;

- СКП визначення висоти візування;

– СКП визначення коефіцієнту рефракції.

4)СКП перевищення отриманого з двохстороннього нівелювання визначається за формулою:

5)СКП похибки на 1 км ходу двохстороннього нівелювання обчислюється за формулою:

Гранична похибка =0,037 м.


РОЗДІЛ 4.ПРОЕКТУВАННЯ ПЛОЩ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК

4.1. Визначити графічно координати заданої ділянки та за ними вирахувати площу і виконати оцінку точності

Графічний спосіб визначення координат полягає у вимірюванні лінійних величин на карті або плані при певному масштабі.

Таблиця 4.1.

Відомість обчислення площі земельної ділянки аналітичним  способом

Координати

Xi-1+Xi+1

Yi+1-Yi-1

Xi*(Yi+1-Yi-1)

Yi*(Xi-1-Xi+1)

X

Y

6

6065870

4312637

-360

433

2626521710

-1552549320

101

6065826

4312929

435

435

2638634310

1876124115

  102

6065435

4313072

425

-188

-1140301780

1833055600

103

6065401

4312741

-31

-576

-3493670976

-133694971

105

6065466

4312496

-496

-104

-630808464

-2022560624

774800

774800

Площа фігури в м2

187400

187400

Площа фігури в га

18,74

18,74

СКП визначення площі вираховується за наступною формулою:

Де  ;

.

4.2.Запроектувати збільшення площі початкової ділянки на 7 %, передбачивши її  “дорізання”  трапецією.

Аналітичний спосіб проектування зводиться до обчислення сторін проектних ділянок за заданою площею та результатами лінійних та кутових вимірів, виконаних на місцевості або за їх функціями, координатами їх точок. При підготовці даних для проектування і безпосередньо при проектуванні розв’язують прямі та обернені задачі та знаходять координати точок перетину прямих, визначають координати додаткових точок, розміщених на прямих лініях та виконують інші розрахунки. При проектуванні аналітичним способом трапляються два випадки:

  1.  проектування трапецією – коли проектна ділянка або її частина мають форму трапеції при цьому проектна лінія (межа) проходять паралельно заданому напрямку.
  2.  проектування трикутником, коли ділянка або її частина проектується у вигляді трикутників, при цьому проектна лінія проходить через задану точку.

Розглянемо проектування трапецією

Рис. 4.1 Проектування ділянки трапецією (“дорізання”)

При проектуванні трапецією розрахунками забезпечується паралельність сторін ділянки, тому у більшості випадків рекомендується виконувати проектування саме цим методом. Особливим випадком є проектування земельної ділянки в межах земельних масивів трикутної форми для створення зручностей при використанні земель.

Довжини сторін земельного масиву і їх напрями знаходять шляхом розв’язування обернених геодезичних задач. Довжини ліній визначають за однією із формул:

А напрям лінії із співвідношення:

Значення дирекційного кута визначається за румбом залежно від знаків різниць координат.

Формули для виконання розрахунків елементів трапеції:

;

;

Р=187400 м;                  Рпр.=Р+∆Р =  м

Де,- необхідна площа трапеції

    bвирахувана основа трапеції

    aдана основа трапеції, a=d1-2

      hвирахувана висота трапеції

Таблиця 4.2

Розрахунок оберненої геодезичної задачі

позначення

1)101

2)102

1)103

2)102

1)6

2)101

X2

6065435

6065435

6065826

X1

6065826

6065401

6065870

ΔX

-391

+34

-44

Y2

4313072

4313072

4312929

Y1

4312929

4312741

4312637

ΔY

+143

+331

+292

tg r

-0,3657

9,7353

-6,0364

r

-20°5`20,14``

84°08`6,73``

-81°25`51,09``

α

159°54`40``

84°08`07``

98°34`09``

cos r

-0,939160878

0,102180065

-0,149003229

d1

416,329

332,745

295,296

sin r

0,143477573

0,994765919332,

0,988836709

d2

416,329

332,742

295,296

dсер

416,329

332,743

295,296

 

α=α3-2-α2-1=10413´27´´

β=α1-2 -α11-1=6120´31´´

Знаходимо основи трапеції

Знайдемо координати точок:

X101’=X1+d1-1’ cosα101`=6065438,36м

Y101’=Y1+d1-1’ sinα101`=43131047м

X102’=X2+d2-2’ cosα6-101=6065820,59м

Y102’=Y2+d2-2 ’sinα6-101=4312964,91м

Нова площа запроектованої ділянки буде визначатись за аналітичним способом в таблиці 4.3

Таблиця 4.3

4.3. Виконати контрольний розрахунок площі ділянки з врахуванням зміни меж

Координати

Yi*(Xi-1-Xi+1)

Xi*(Yi+1-Yi-1)

X

Y

101

6065826

4312929

-885610596

-1725171600

101`

6065438,36

4313104,7

867413547

1686367751

102

6065435

4312072

-885553510

1725228800

102`

6965820,59

4312964,91

-867356347

-1686424837

Σ

26236

26236

Площа ділянки, м

13118

13118

Площа ділянки,га                

      13,11

13,11

Висновок: Отже, виконавши контрольний розрахунок площ земельних ділянок видно, що обрахована контрольна площа збігається із запроектованою площею.

       4.2.Запроектувати збільшення площі початкової ділянки на 5 %, передбачивши її  “урізання”  трикутником.

Проектування трикутником, коли ділянка або її частина проектується у вигляді трикутників, при цьому проектна лінія проходить через задану точку.   Проектування земельної ділянки трикутником.

Р=187400*5%/100%=9370 м

                 α  =85°37`8,84``

           

            Розрахунок оберненої геодезичної задачі

позначення


1)5

2)6

1)5

2)103

X2

6065870

6065401

X1

6065466

6065466

ΔX

404

-65

Y2

4312637

4312741

Y1

4312496

4312496

ΔY

141

245

tg r

0,3490099

-3,7692308

r

19°14`22,17``

-75°08`29`

α

19°14`22,17``

104°51`31`

cos r

0,94414946

-0,2564347

d1

427,898

253,475

sin r

0,32951751

0,9665616

d2

427,898

253,478

dсер

427,898

253,476

Відстань 55’=74,149 м

Координати проектної точки 5`

X`=6065536,01 м

Y`=4312520,43 м

Контроль визначення площі аналітичним способом

X

Y

Yi*(Xi-1-Xi+1)

Xi*(Yi+1-Yi-1)

5

6065466

4312496

-582219259

-1337839777

5`

6065536,01

4312520,43

280313828

1486056322

4

6965401

4312741

301924171

-148197809

18740

18740

9370

9370

Висновок:запроектована земельна ділянка трикутником ,виконавши контрольний розрахунок площ земельних ділянок видно, що обрахована контрольна площа збігається із запроектованою площею.

РОЗДІЛ 5.ПІДГОТОВКА ТА ПЕРЕНЕСЕННЯ ПРОЕКТУ В НАТУРУ

5.1. Описати способи геодезичної підготовки проектів

Перед виносом у натуру проекту (це перенесення на місцевість запроектованих меж земельних ділянок, осей споруд, інших проектних елементів) необхідно виконати спеціальну геодезичну підготовку, що передбачає аналітичний розрахунок, геодезичну прив’язку об’єкту, складання розмічувальних креслень. Для виносу проекту в натуру необхідно мати на місцевості геодезичні пункти з відомими координатами. У цій же системі координат повинні бути отримані координати проектних точок. Координати проектних точок визначають графічно або обчислюються аналітично.

Розрізняють три способи геодезичної підготовки проекту:

  •  Графоаналітичний;
  •  Аналітичний;
  •  Графічний.

При аналітичному способі всі дані для перенесення проектних елементів на місцевість знаходять шляхом математичних обчислень.

При графоаналітичному способі положення вихідних точок визначають графічно з топографічного плану, а інших точок жорстко пов’язаних з вихідними – аналітично. Наприклад, для визначення положення будинку на місцевості за топографічним планом, знаходять координати одного з кутів будинку і дирекційний напрямок на інший кут, далі за проектними розмірами обчислюють координати всіх інших кутів будинку.

Якщо проектні елементи не пов’язуються з існуючими контурами (самостійний відокремлений проект), то іноді застосовують графічний спосіб проектування, при якому всі планувальні елементи визначаються графічно за топографічним планом. Розрахунок проекту здійснюють за графічними координатами всіх його головних точок.

При аналітичному розрахунку проекту вирішується ряд типових геодезичних задач. Найпоширенішими є пряма та обернена геодезичні задачі.            При геодезичній підготовці проекту виконують його прив’язку. Прив’язкою проекту називають розрахунки геодезичних даних (розмічувальних елементів) по яких виносять його в натуру від пунктів геодезичної основи. Розмічувальними елементами служать відстані, кути, і перевищення, вибір і розрахунок яких залежить від прийнятого способу перенесення в натуру.

Результати геодезичної підготовки проекту відображають на розмічувальних кресленнях. Розмічувальне креслення є основним документом за яким в натурі виконують розмічувальні роботи, його складають у масштабах 1:500 – 1:2000, а іноді й крупніше в залежності від складності споруди чи земельної ділянки або їх елементів, які виносяться в натуру.

На розмічувальному кресленні показують:

  1.  проектні та існуючі межі земельних ділянок;
  2.  контури будинків що виносяться;
  3.  розміри будинків та розташування осей;
  4.  пункти розмічувальної основи від яких відбувається перенесення в натуру;
  5.  розмічувальні елементи значення яких підписується прямо на кресленні.

Іноді на розмічувальному кресленні вказують значення координат вихідних пунктів у прийнятій системі координат, довжини й дирекційні кути вихідних сторін, позначки вихідних реперів та інші дані, які використовуються для геодезичної підготовки проекту. Ці дані можуть служити для контролю в процесі перенесення в натуру та після його завершення.

5.2. Способи перенесення в натуру проектних елементів та їх точність

Для виконання розмічувальних робіт застосовують наступні способи:

  1.  Полярних і прямокутних координат;
  2.  Кутової, лінійної та створної засічок;
  3.  Створно-лінійних визначень;
  4.  Бічного нівелювання.

Застосування того чи іншого способу залежить від виду споруди або земельної ділянки, схеми розташування трикутників опорної розмічувальної мережі, наявності вимірювальних засобів та інших факторів. Доцільніше використати той спосіб, що за інших рівних умов має більш високу точність. У свою чергу точність розмічувальних робіт визначається різними джерелами помилок, одна частина яких залежить від геометрії застосовуваного способу, інша є загальною для всіх способів. Помилки, що залежать від геометрії способу розмічування, тобто від способу побудови в натурі проектних ліній і кутів називаються помилками власне розмічувальних робіт. На точність розмічувальних робіт також впливають помилки вихідних даних, тобто помилки в положенні вихідних пунктів з яких виконується перенесення в натуру. Їх врахування є досить складним, тому для кожного способу розмічування при розрахунку очікуваних величин визначається їх наближене значення. При виносі проектної точки в натуру необхідно зафіксувати її положення, що приводить до помилки фіксації. Помилка фіксації у випадку застосування візирної цілі, що встановлена на деякій висоті над поверхнею фіксуємої точки визначається способом проектування. Застосуванням візирної цілі з оптичним рівнем можна зафіксувати точку з помилкою 1 мм. При використанні ниткових рівнів ця помилка збільшується у закритому приміщені до 2-3 мм, на відкритій місцевості при невеликому вітрі до 3-5 мм. Для фіксації точки на відкритій місцевості в якості візирної цілі можна застосовувати олівець, цвях, шпильку. У цьому випадку можна досягти точності фіксації порядку 0.5-1 мм. При відкладанні проектних кутів і проектного напрямку виникають помилки центрування кутомірного приладу і візирних цілей, а також помилка візування. Помилка центрування впливає не на точність кута, що вимірюється , як при кутових вимірах, а на положення точки що виноситься в натуру. Помилка візування залежить від збільшення зорової труби та визначається за відомими формулами. на точність розмічувальних робіт істотний вплив можуть мати помилки зовнішніх умов і, особливо, бічної рефракції. Для їх зменшення необхідно вибирати найбільш сприятливі час і умови проведення розмічувальних робіт.

5.3. Розрахувати розмічувальні елементи для перенесення проекту в натуру від пунктів знімального обгрунтування.

                 Каталог координат точок ходу

            X

                    Y

001

4312343

6066810

003

3311850

6067071

005

4311675

6067339

006

4311960

6067532

            Каталог координат меж ділянки

X

Y

107

6066759

4312680

1

6065970

4312536

2

6065970

4312401

3

6066978

4312117

4

6067152

4311929

5

6067114

4311929

6

6067327

4311655

7

6067414

4311756

8

6067450

4311870

9

6067457

4312143

10

6067387

4312411

11

6067269

4312450

12

6067111

4312428

13

6067000

4312400

14

6067025

4312450

106

6066900

4313000

Таблиця 5.1

Рішення обернених геодезичних задач при перенесенні проектних точок  в натуру полярним способом

1)001

2)2

1)001

2)21

1)001

2)31

1)003

2)3

X2

6066969

6066891

6066900,7

6066982

X1

6066810

6066810

6066810

6067071

ΔX

159

81

90,714

-89

Y2

4312388

4312381

4312190

4312111

Y1

4312343

4312343

4312343

4311850

ΔY

45

38

-152,5

261

α

15°48`9,05``

25°7`58,64``

300°44`46``

108°49`45``

d1

165,245

89,470

177,440

275,757

d2

165,245

89,471

177,441

275,757

dсер

165,245

89,471

177,441

275,757

1)003

2)4

1)005

2)5

1)005

2)6

1)006

2)7

X2

6067169

6067114

6067310

6067415

X1

6067071

6067339

6067399

6067532

ΔX

98

-225

-29

-117

Y2

4311928

4311641

4311755

4311878

Y1

4311850

4311675

4311675

4311960

ΔY

78

-34

80

-82

α

38°31`0,93``

188°35`34,8``

109°55`32``

215°1`29,54``

d1

125,251

277,554

85,094

142,874

d2

125,252

227,554

85,094

142,874

dсер

125,252

227,554

85,094

142,874

1)006

2)8

1)006

2)9

X2

6067450

6067452

X1

6067532

6067532

ΔX

-82

-80

Y2

4312140

4312406

Y1

4311960

4311960

ΔY

180

446

α

114°29`30,8``

100°10`9,42``

d1

197,797

453,111

d2

197,797

453,118

dсер

197,797

453,115


5.4. Скласти розмічувальні креслення для перенесення проекту в натуру

5.5. Описати порядок роботи на станції при перенесенні в натуру запроектованих меж земельної ділянки

Польові роботи при перенесенні проектної точки С в натуру полярним способом

В даній курсовій роботі я використовувала метод полярних координат.

Рис.5.2.Схема полярного способу

Спосіб полярних координат є найбільш поширеним при перенесенні в натуру точок меж проектних земельних ділянок з пунктів теодолітних або полігонометричних ходів, коли ці пункти розташовані порівняно недалеко від точок, що виносять у натуру.

В полярному способі (рис.5.2) потрібно відкласти проектний кут та віддаль. Для цього центруємо прилад над точкою базису ( з якого виходить проектний кут) і орієнтуємося на другу точку базису відкладаємо проектний кут. Проектний кут шукаємо за різницею дирекційних кутів відповідних напрямків. При використанні електронного тахеометра віддаль відкладаємо методом встановлення відбивача в створі. Для контролю можна повторити аналогічні операції з іншої точки базису.

Проектний кут можна відкласти декількома способами. Один з них базується на відкладанні проектного кута при КЛ та КП та знаходження між ними середнього значення. Другий базується на визначенні достатньої кількості прийомів для забезпечення необхідної точності при відкладанні проектного кута. В даному випадку опишемо перший спосіб: встановлюємо теодоліт на точку А, приводимо його в робоче положення і наводимо зорову трубу на точку В, положення якої задано розмічувальним кресленням, беремо відлік з горизонтального круга. Додавши до цього значення проектного кута в, отримуємо відлік, який відкладаємо. В напрямку зорової труби виносимо проектну віддаль і фіксуємо точку С.

5.6. Порядок закріплення меж земельних ділянок межовими знаками та передача їх на збереження

Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до розробленої та затвердженої в установленому порядку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), у разі коли власнику (користувачу) земельної ділянки видано документ, що посвідчує право на земельну ділянку, без виносу меж такої ділянки в натуру (на місцевість) та закріплення їх межовими знаками.

Комплекс робіт із встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає: підготовчі роботи, топографо-геодезичні та землевпорядні роботи, камеральні роботи, складання і оформлення матеріалів у технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Кінцевим результатом робіт є встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками.

Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками таких видів:

вид І – для закріплення меж земельних ділянок, які збігаються із шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами тощо, а також на асфальтованій або бетонній поверхні;

вид ІІ – для закріплення меж ділянок на ґрунтовому покриві або асфальтованій поверхні;

вид ІІІ – для закріплення меж земельних ділянок на ґрунтовому покриві.

Межові знаки встановлюються у точках повороту меж земельної ділянки, але не рідше ніж через 200 метрів. Мінімальна відстань між межовими знаками не повинна бути меншою, ніж 1 м.

Місцезнаходження межових знаків підлягає обов’язковій прив’язці до пунктів державної геодезичної мережі. Також знаки можуть додатково прив’язуватися, шляхом проведення лінійних промірів, до кутів будинків і споруд, центрів люків оглядових колодязів, опор ліній електропередачі й зв'язку, інших твердих контурів.

Встановлення межових знаків здійснюється способом, що забезпечує можливість їх зберігання і створює якомога менше перешкод для руху пішоходів і транспортних засобів. У місцях, де встановлення межових знаків може створювати незручності у використанні земель, межові знаки закладаються на глибину, не меншу 0,65 м від поверхні землі (ґрунту).

Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності представника органу місцевого самоврядування, власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або їх представників.

Передача межових знаків на зберігання власнику (користувачу) земельної ділянки здійснюється за актом прийомки-передачі межових знаків на зберігання. Він попереджається про відповідальність за знищення переданих межових знаків на зберігання, та буде нести відповідальність за знищення межових знаків відповідно до законодавства.


РОЗДІЛ 6.ТРАНСФОРМАЦІЯ КООРДИНАТ МЕТОДОМ ГЕЛЬМЕРТА

6.1. Описати суть трансформації координат методом Гельмерта

Трансформацію координат можна виконати, якщо відомі координати пунктів в обох системах або параметри (“ключі”) переходу. Існує декілька способів розв’язку задачі для кожного з яких необхідна мінімальна кількість вихідних пунктів. Розв'язок буде найбільш достовірним якщо таких пунктів буде більше, що дозволить виконати трансформацію за методом найменших квадратів і оцінити точність отриманих результатів. Трансформація може бути виконана наступними способами:

  1.  Перетворення методом Гельмерта, при цьому ні кути, ні довжини сторін не деформуються
  2.  Афінне перетворення, можуть деформуватися і кути і лінії.

В першому випадку перетворення відбуваються зі збереженням масштабу.

Ми розглянемо перетворення двовимірних координат, тому що в сфері землеустрою це завдання виникає найчастіше.

Рис. 6.1.

Два різних набори планових геодезичних координат містяться  у векторах  та . Двовимірне перетворення подібності Гельмерта описується формулою:

     (6.1)

де μ – масштабний множник;

– матриця повороту     (6.3)

Рівняння (6.1) в поєднанні з формулами (6.2) і (6.3) є двовимірним перетворенням Гельмерта з чотирма параметрами, зокрема двома компонентами зсуву с1 та с2, масштабним множником μ, а також кутом повороту . Підстановка рівняння (6.2) і (6.3) у вираз (6.1) дає формули для розрахунку координат точок:

        (6.4)

Якщо параметри перетворення  відомі то за їх допомогою рівняння (6.4) координати з системи можна перетворити в систему. У випадку якщо параметри не відомі, то їх можна визначити використовуючи координати двох спільних точок, застосовуючи допоміжні невідомі:

                    (6.5)

Можна записати лінійне рівняння відносно невідомих:

Розглянувши систему цих рівнянь можна зробити висновок, що достатньо мати координати двох точок для розв'язку системи:

       (6.8)

Для визначення значень невідомих параметрів достатньо мати координати трьох точок в початковій і кінцевій системі координат, або ж параметри переходу.

Формули Гельмерта використовують в тих випадках, коли локальна мережа при трансформації координат її пунктів в іншу систему координат зберегла свої початкові форму і розміри. Це дуже важливо в тих випадках, коли існують юридичні документи на земельну ділянку ( державний акт).

6.2. Виконати перетворення координат земельної ділянки, отриманих в розділі 4, в іншу систему координат для якої відомі параметри трансформації

Формули для чисельного розрахунку перетворення:

x, y – вихідні координати

X, Y – трансформовані координати

xo, yo, Xo, Yo – проміжні координати точок

n – кількість опорних точок

p, q – проміжні параметри перетворення

µ - коефіцієнт масштабування

α – кут повороту

С1, С2ключі паралельного переносу

  1.   ;       ;   ;       .
  2.   ;     ;         ;     .
  3.    ;                 .
  4.    ;                                    .
  5.  ;              

 Відхилення рахується в останню чергу:

;

.

Щоб перейти в іншу систему координат потрібно мати необхідні параметри які розраховуємо за формулами:

С1= 586145,32+5n                       C2= 256963,86+5n

α=2°14′23′′+5n                          µ= 1,0000452

     де n – номер прізвища студента в журналі групи.

С1= 56775,12 м

С2=23509,76 м

A=26,166

M=1,000

 

     Проектування меж земельної ділянки(трикутником)

точки

                               Координати

                   вихідні

              трансформовані

           X

       Y

            X

           Y

1

906,2

46,7

57567,889

23951,313

2

835,95

386,89

57604,228

23911,199

3

833,68

765,64

57608,838

24275,435

4

699,98

736,16

57475,132

24245,953

5

582,13

863,16

57357,276

24372,959

6

505,08

652,24

57280,223

24162,029

7

371,38

752,03

57146,517

24261,824

8

210,48

663,58

56985,61

24173,37

9

219,09

46,7

56994,22

23556,462

                              Розрахунок площі земельної ділянки

точки

     Координати

                      Обчислення площі

    Х

     Y

Xi-1-Xi+1

Yi+1-Yi-1

Yi*(Xi-1-Xi+1)

Xi*(Yi+1-Yi-1)

1

57567,89

23951,31

-610,01

354,74

-14610487,37

20421466,45

2

57604,23

23911,20

-40,95

324,12

-979106,95

18670751,49

3

57608,84

24275,43

129,10

334,75

3133862,41

19284792,43

4

57475,13

24245,95

251,56

97,52

6099345,22

5605228,18

5

57357,28

24372,96

194,91

-83,92

4750504,43

-4813640,19

6

57280,22

24162,03

210,76

-111,14

5092377,88

-6365838,89

7

57146,52

24261,82

294,61

11,34

7147856,42

648070,79

8

56985,61

24173,37

152,30

-705,36

3681528,91

-40195476,71

9

56994,22

23556,46

-582,28

-222,06

-13716469,44

-12655942,03

599417,52

599417,52

                          Вирахування площ за координатами

  Координати

                       Обчислення площі

X

Y

Xi-1-Xi+1

Yi+1-Yi-1

Yi*(Xi-1-Xi+1)

Xi*(Yi+1-Yi-1)

3

57608,84

24275,43

133,71

29,48

3245772,309

1698385,298

4

57475,13

24245,95

251,56

-97,52

6099345,224

-5605228,182

5

57357,28

24372,96

194,91

83,92

4750504,425

4813640,195

6

57280,22

24162,03

210,76

111,14

5092377,878

6365838,886

7

57146,52

24261,82

294,61

-11,34

7147856,416

-648070,791

8

56985,61

24173,37

-462,32

-13,61

-11175854,07

-775609,201

9

56994,22

23556,46

-623,23

-102,06

-15129134,65

-5879823,73

30867,52

30867,52

                        Рішення оберненої геодезичної задачі

Позначення

1)8

1)8

2)3

2)9

X2

57608,84

56994,22

X1

56985,61

56985,61

ΔX

623,23

8,61

Y2

24275,43

23556,46

Y1

24173,37

24173,37

ΔY

102,66

-616,91

α

9°18`0,7``

270°47`58,5``

d1

631,53

617,00

d2

631,56

616,97

dсер

631,54

616,98


B=93°30`2,12``

α=98°50`17,76``

x=-14,610

y=97,752

Координати точки 10

X=56971,00

Y=24271,12

d =637,852             d=715,037

Напрямок 3-10

X=-637,84

Y=-4,31

α =180°23`13,7``

      Координати

                        Обчислення площі

    Х

  Y

Xi-1-Xi+1

Yi+1-Yi-1

Yi*(Xi-1-Xi+1)

Xi*(Yi+1-Yi-1)

1

57567,89

23951,31

-36,34

40,11

-870333,83

2300289,45

2

57604,23

23911,20

-40,95

-324,12

-979106,94

-18670751,49

3

57608,84

24275,43

633,23

-359,92

15371894,47

-20734759,84

10

56971,00

24271,12

614,62

718,97

1491746,339

40960581,56

9

56994,22

23556,46

-596,89

319,81

-14060634,8

18227267,47

1

57567,89

23951,31

-537,67

-394,85

-13740153,53

-22730755,91

599417,52

599417,52

ВИСНОВКИ

На заданій карті масштабу 1:10000 я запроектувала планове знімальне геодезичне обгрунтування, привела технічні характеристики запроектованих мною ходів, а саме: полігонометричний хіж 1-го розряду. Проаналізувавши запроектовану мережу, варто зазначити, що дана мережа відповідає всім вимогам згідно «Інструкції».

В даній курсовій роботі проведено розрахунок мереж тріангуляції та її урівнювання, після чого знайдені прямокутні координати точок. Оцінка точності мережі показала, що всі вимірювання та обрахунки були виконані згідно вимог.

Було вивчено метод тригонометричного нівелювання, виконано урівнювання результатів методом теодолітного ходу та за формулами Юнга та оцінка точності. Порівнявши 2 методи урівнювання, можна сказати,що обидва методи дають результати з однаковою точністю.

Виконано проектування площі даної земельної ділянки та дорізання методами трикутника та трапеції. Після контролю можна зробити висновок, що проектування зроблено правильно, оскільки площа відповідає проектній площі – 40,716га. Також виконано підготовку та перенесення проекту в натуру, для чого обраховано обернені геодезичні задачі та зроблено розмічувальне креслення.  

Координати даної запроектованої ділянки було перераховано в іншу систему координат методом Гельмерта.

Після виконання курсової роботи можна сказати, що основна мета досягнута: самостійно вивчено матеріал, систематизовано, закріплено практичні навички у виконанні обрахунків та вимірювань.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  •  Романчук С.В. Побудова геодезичного обґрунтування та перенесення проекту в натуру. – Р., 2008. – 120с.
  •  Закон України «Про землеустрій» (N 1066-VI(1066-17) від 05.03.2009,ВВР,2009, N 29,ст. 396 N 1702-VI(1702-17) від 05.11.2009).
  •  Інструкція з топографічного знімання у масштабах 1:5000,1:2000,1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98).
  •  Конспект лекцій з дисципліни «Геодезичне забезпечення землевпорядних та кадастрових робіт».
  •  .Методичні вказівки до виконання курсової роботи «Проектування    земельних ділянок та підготовка розмічувальних елементів для перенесення    проекту в натуру»



 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

70725. Влияние АЦП на спектр сигналов 379 KB
  Значение аналогового сигнала определено в любой момент времени. Частным случаем дискретных сигналов являются цифровые сигналы в которых каждое значение отсчет дискретного сигнала представлено закодировано конечным числом.
70728. ИССЛЕДОВАНИЕ ЗАПЫЛЕННОСТИ ВОЗДУХА В ПРОИЗВОДСТВЕННЫХ ПОМЕЩЕНИЯХ 1.92 MB
  Ознакомление с вредным действием пыли на организм человека, требованиями санитарных и технологических норм для воздуха, рабочей зоны; изучение методов и приборов для измерения запыленности и дисперсного состава пыли в производственных помещениях...
70729. ОЦЕНКА ЭФФЕКТИВНОСТИ ЭКРАНОВ ДЛЯ ЗАЩИТЫ ОТ ТЕПЛОВОГО ИЗЛУЧЕНИЯ 977.5 KB
  Цель работы Определение интенсивности теплового облучения на рабочем месте и оценка эффективности защитных экранов. Измерить интенсивность теплового облучения на разных расстояниях от источника излучения: а при отсутствии защитных экранов; б при наличии...
70730. ИЗМЕРЕНИЕ ЗВУКОВОЙ МОЩНОСТИ ИСТОЧНИКА ШУМА 130.5 KB
  Определить уровни звуковой мощности шумовую характеристику электровентилятора по измерениям его шума. Характеристики дума и методика акустического расчета В настоящее время защита человека от шума стала одной из актуальнейших проблем.
70731. ОПЕРАЦИОННАЯ СИСТЕМА WINDOWS 83.5 KB
  В настоящее время операционные системы фирмы Microsoft прочно завоевали господствующее положение на рынке операционных систем для персональных компьютеров на платформе Intel. Доминирующее положение Microsoft укрепил выпуск новых 32-разрядных систем: Windows 95 и Windows NT 4.0.
70732. Частотные преобразования дискретных фильтров 238.5 KB
  Цель работы: Изучение практических методов синтеза дискретных фильтров нижних, верхних частот, полосовых и режекторных фильтров методом частотных преобразований.