97154

Испытание электрической прочности межвитковой

Доклад

Физика

1-й метод заключается в индуцировании в витках обмотки напряжения повышенной частоты - для этого секции обмоток устанавливаются на сердечник из листовой стали со съемным ярмом. При этом методе на вывод обмотки с помощью приспособлений и переключателей подводятся импульсы высокого напряжения с крутым фронтом.

Русский

2015-10-14

36.56 KB

0 чел.

Испытание электрической прочности межвитковой

изоляции

Испытание электрической прочности межвитковой изоляции проводиться в соответствии с ГОСТ 183-74 путем повышения напряжения при холостом холе машины до 1,3... 1.5 значения номинального напряжения на 3...5 минут. Для асинхронных машин это испытание связано с увеличением тока холостого хода.

Если при этом указанные повышенные токи могут вызвать нагрев выше допустимого, то время испытаний может быть сокращено до I-ой минуты.

На практике используются два метода испытания межвитковой изоляции высоким напряжением.

1-й метод заключается в индуцировании в витках обмотки напряжения повышенной частоты - для этого секции обмоток устанавливаются на сердечник из листовой стали со съемным ярмом.

На сердечнике находится обмотка возбуждения подключаемая к источнику тока ƒ= 10 кГц

Она создает магнитный поток замыкающийся через сердечник. В результате ЭДС приходящийся на 1 виток повышается примерно в 200 раз(Е= 4,44 * Фт fw ) по сравнению с использованием источника частотой 50 Гц. Для обнаружения замыкания между витками используется П-образный контрольный сердечник из тонкой электротехнической стали, с намотанной на него многовитковой измерительной катушки.

При приближении сердечника к виткам при наличии виткового короткого замыкания в витках измерительной катушки будет индуцироваться ЭДС, которая регистрируется миллиамперметром (который подключен на измерительную обмотку).

Таким образом данный метод можно использовать как для определения межвитковых замыканий в многовитковых катушках полюсов, так и в стержневых обмотках.

После укладки секций в пазы, но до соединения параллельных ветвей, ЭДС повышенной частоты индуктируется обмоткой возбуждения на П- образном сердечнике, которая прикладывается к двум соседним зубцам, между которыми к пазу расположена сторона испытуемой секции.

Для обнаружения повреждений межвитковой изоляции используется контрольный сердечник с измерительной катушкой, которая крепится к тем же зубцам на некотором расстоянии от I -го П-образного сердечника. Это позволяет избежать возникновения взаимной индукции между сердечниками.

Оба сердечника закреплены на общем основании. Если расположить на окружности якоря или статора р индукционных сердечников, где р - число пар полюсов, то испытания можно проводить на полностью соединенной схеме обмотки. Контрольный сердечник при этом перемещается по окружности якоря или статора.

Метод обнаруживает не только замыкания между витками, но и ошибки в числе витков секций, а также токи. Его можно использовать для определения качества распайки схемы, а также наличия двойных замыканий на корпус.

2 -ой метод испытаний межвитковой изоляции является «метод бегущей волны». При этом методе на вывод обмотки с помощью приспособлений и переключателей подводятся импульсы высокого напряжения с крутым фронтом. Частота импульсов: 50...60 в секунду

При прохождении такой волны напряжения по обмоткам имеется возможность создать напряжение между витками до 1.. .2 кВ (с числом витков в секции 2. 3).

Для обнаружения пробоя существует несколько методов. В основе одного из них лежит сравнение формы импульса, прошедших через две какие - либо части одной обмотки (фазы, секции). Для этой цели с помощью переключателя импульс подается поочередно на входные концы этих частей обмоток. Выходные концы присоединяются к делителю напряжения соединенного с экраном электролучевой трубки. При наличии дефекта в одной из частей напряжение замыкается между витками, форма импульса изменится и изображение его на экране осциллографа будет раздваиваться


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22917. Розв’язки системи лінійних рівнянь 50 KB
  Оскільки система сумісна ранги матриці A і рівні і дорівнюють r. Система переписується таким чином: Всі розв’язки системи можна одержати таким чином. Одержується система лінійних рівнянь відносно базисних змінних x1x2xr.
22918. Еквівалентні системи лінійних рівнянь 29.5 KB
  Дві системи лінійних рівнянь з однаковим числом змінних називаються еквівалентними якщо множники їх розв’язків співпадають. Зокрема дві несумісні системи з однаковим числом змінних еквівалентні. Еквівалентними перетвореннями системи лінійних рівнянь називаються перетворення які зводять систему до еквівалентних систем.
22919. Метод Гауса розв’язання систем лінійних рівнянь (метод виключення змінних) 84.5 KB
  Отже за теоремою Крамера система має єдиний розв’язок. Але на практиці цей розв’язок зручніше знаходити не за формулами Крамера. Система має нескінчену кількість розв’язків змінні системи діляться на дві частини – базисні та вільні змінні.
22920. Поняття підпростору 47 KB
  1 в підпросторі M існують два лінійно незалежні вектори a1 і a2. З іншого боку пара лінійно незалежних векторів утворює базис площини R2. Це означає що будьякий вектор простору лінійно виражається через a1 і a2. 2 в підпросторі M існує лише лінійно незалежна система що складається з одного вектора a.
22921. Однорідні системи лінійних рівнянь 49 KB
  Будемо розглядати однорідну систему лінійних рівнянь з змінними 1 Зрозуміло що така система рівнянь сумісна оскільки існує ненульовий розв’язок x1=0 x2=0xn=0. Цей розв’язок будемо називати тривіальним. Можна зробити висновок що якщо однорідна система лінійних рівнянь має єдиний розв’язок то цей розв’язок тривіальний. Однорідна система лінійних рівнянь має нетривіальний розв’язок тоді і тільки тоді коли її ранг менше числа невідомих.
22922. Поняття фундаментальної (базисної) системи розв’язків 55.5 KB
  Як показано вище множина M всіх розв’язків однорідної системи лінійних рівнянь утворює підпростір. Фундаментальною базисною системою розв’язків однорідної системи лінійних рівнянь називається базис підпростору всіх її розв’язків. Теорема про фундаментальну систему розв’язків.
22923. Теорема про розв’язки неоднорідної системи лінійних рівнянь 43 KB
  Теорема про розв’язки неоднорідної системи лінійних рівнянь. Нехай дана сумісна неоднорідна система лінійних рівнянь 3 L множина всіх її розв’язків а деякий частковий розв’язок M множина всіх розв’язків відповідної однорідної системи 4. Нехай a=γ1γ2γn і припустимо що b=λ1λ2λn довільний розв’язок системи 3 тобто b є L.
22924. ЛЕМА ПРО ДВІ СИСТЕМИ 37.5 KB
  bk – дві системи векторів кожен вектор першої системи лінійно визначається через другу систему. Якщо m k то перша система лінійно залежна. Нехай а1 а2 аm і b1 b2 bk – дві системи векторів кожен вектор першої системи лінійно виражається через другу систему. Якщо перша система лінійно незалежна то m≤k.
22925. Поняття базису 25.5 KB
  aik лінійно незалежна; Всі вектори системи a1 a2 am лінійно виражаються через ai1ai2. Базисом простору Rn називається система векторів a1 a2 an є Rn така що система a1 a2 an лінійно незалежна; Кожний вектор простору Rn лінійно виражається через a1 a2 an. Звідси α1= α2==αn=0 лінійна коомбінація тривіальна і система лінійно незалежна. Будьякий вектор простору лінійно виражається через e1e2en .