97206

Управління витратами та ефективність господарської діяльності підприємства

Контрольная

Финансы и кредитные отношения

Здійснення процесу виробництва та реалізації продукції важко уявити без залучення певних ресурсів чинників виробництва грошовий вираз використання яких характеризується терміном витрати. Отже витрати як економічна категорія є вираженням в грошовій формі вартості ресурсів підприємств підприємців та інших...

Украинкский

2015-10-15

258.9 KB

2 чел.

Заказ 89 167

Контрольная (управление затратами)

1 вар.

Зміст

Теоретична частина

  1.  Сутність управління витратами і його зв'язок з ефективністю господарської діяльності підприємства…………………………………..3

Практична частина

Завдання 1…………………………………………………………………10

Завдання 2…………………………………………………………………11

Завдання 3…………………………………………………………………13

Завдання 4…………………………………………………………………15

Завдання 5………………………………………………………………....16

Список використаної літератури………………………………………………..18

1.Сутність управління витратами і його зв'язок з ефективністю господарської діяльності підприємства

Здійснення процесу виробництва та реалізації продукції важко уявити без залучення певних ресурсів (чинників виробництва), грошовий вираз використання яких характеризується терміном «витрати». Отже, витрати як економічна категорія є вираженням в грошовій формі вартості ресурсів підприємств, підприємців та інших суб’єктів господарювання на виробництво та реалізацію продукції.

Витрати – важлива та складна економічна категорія, яка є одним з вирішальних чинників впливу на фінансові результати суб’єктів господарювання.

Тому інформація про витрати займає центральне місце в системі управління як підприємством в цілому, так і кожним його структурним підрозділом.

Необхідність вивчення витрат обумовлена також тим, що вони є базою для формування цінової політики підприємства, характеризують рівень технології та організації виробництва, а також ефективність господарювання, яка оцінюється через порівняння витрат та результатів діяльності.

Управління витратами – це процес цілеспрямованого формування витрат щодо їхніх видів, місць та носіїв за постійного контролю рівня витрат і стимулювання їхнього зниження. Це є важлива функція економічного механізму будь-якого підприємства. Система управління витратами має функціональний та організаційний аспекти. Вона включає такі організаційні підсистеми: пошук і виявлення чинників економії ресурсів; нормування витрат ресурсів; планування витрат за їхніми видами; облік та аналіз витрат; стимулювання економії ресурсів і зниження витрат. Такими підсистемами керують відповідні структурні одиниці підприємства залежно від його розміру (відділи, бюро, окремі виконавці). На сьогодні ефективне управління витратами – це шлях до досягнення підприємством високих економічних результатів. Це складний, багатоаспектний та динамічний процес, що включає управлінські дії, ціллю яких є досягнення високого економічного результату.

Управління витратами можна охарактеризувати як процес цілеспрямованого формування витрат за їх видами, місцями та носіями і постійного контролю рівня витрачання ресурсів, стимулювання економії. На сільськогосподарських підприємствах управління витратами є важливим засобом побудови системи обліку витрат з врахуванням тактичних і стратегічних цілей керівництва. Воно передбачає систематичний моніторинг фактичних витрат та  їх поведінки під дією як внутрішніх, так і зовнішніх факторів, прийняття рішення щодо покращення структури собівартості продукції тощо.

Управління витратами на підприємстві передбачає виконання всіх функцій, що притаманні управлінню будь-яким об’єктом: розробку, прийняття й реалізацію рішень, а також контроль за їх виконанням. Функції управління витратами реалізуються через елементи управлінського циклу: прогнозування та планування, організацію, координацію й регулювання, активізацію та стимулювання виконання, облік і аналіз. Організація системи управління витратами пов’язана з визначенням місць формування витрат і центрів відповідальності за їх дотримання, а також розробленням ієрархічної системи лінійних і функціональних зв’язків підрозділів та конкретних працівників, які виконують весь комплекс виробничо-господарських та облікових робіт. Формування витрат підприємства може мати, як фінансовий

аспект, організаційний аспект так і мотиваційний аспект управління витратами.

В управлінні витратами використовують різноманітні методи управління, а саме: директ-костинг (direct-costing), стандарт-кост (standard-cost), таргет-костинг (target-costing), абзорпшен-костинг (absorption-costing), кайзен-костинг (kaizen-costing), СVР-аналіз, кост-кілинг, бенчмаркінг витрат, LСС-аналіз, метод ЕVА тощо.

Інформаційно-аналітичні можливості директ-костінгу дозволяють використовувати його для прийняття раціональних управлінських рішень в області беззбитковості виробництва, ціноутворення. Головна особливість директ-костінга полягає в розподілі затрат в залежності від характеру їх взаємозв’язку з обсягами виробництва продукції. Основними характеристиками директ-костінга є наступні:

- обов’язкова класифікація витрат на постійні і перемінні;

- калькулювання скороченої собівартості (на основі лише перемінних витрат) по об’єктах або по центрах відповідальності;

- особлива схема побудови звіту про доходи (маржинальний підхід);

- оцінка запасів незавершеного виробництва і готової продукції по скороченій собівартості.

Для того, щоб продукція могла утримувати свої позиції на ринку, вона повинна бути конкурентоспроможною, що передбачає поєднання в неї, на перший погляд, непоєднуваних характеристик − якості і відносної дешевизни. Ефективним шляхом досягнення цього є такий метод управління, як таргет-костінг, який представляє собою концепцію управління цільовою собівартістю. Головною відмінністю даного методу оптимізації витрат від інших методів є специфічний підхід до формування собівартості. Замість того, щоб звичайним шляхом формувати витратну частину продукції на підприємстві і вимагати до неї прибуток у споживача, в центрі уваги потрібно ставити тільки його готовність платити за товар, який пропонується.

Метод кайзен-костинг ідейно схожий з таргет-костингом. Він також застосовується для досягнення цільової собівартості, але, на відміну від таргет-костингу, полягає в постійному вдосконалюванні якості процесів на всьому підприємстві за участю всіх його працівників. Концепція кайзен-костингу передбачає наявність окремих працівників, основним завданням яких є технічне й організаційне вдосконалення бізнес процесів підприємства. Взаємодія методів таргет-костингу та кайзен-костингу дасть змогу ефективно управляти собівартістю. Ще одним методом управління витратами є CVP-аналіз (аналіз точки беззбитковості), який ґрунтується на зіставленні трьох величин – витрат підприємства, доходу від реалізації й отримуваного прибутку, залежність яких дає змогу визначити обсяг реалізації, що за відомих величин постійних витрат підприємства і змінних витрат на одиницю продукції забезпечить беззбитковість діяльності або запланований фінансовий результат. CVP-аналіз дає змогу визначити обсяг продажу, при якому досягається беззбитковість виробництва або заданий фінансовий результат, являється простим, наочним і оперативним методом.

Основні принципи управління витратами вироблені практикою і зводяться до наступних основних моментів:

- системний підхід до управління витратами;

- єдність методів, що практикуються на різних рівнях управління витратами;

- управління витратами на всіх стадіях життєвого циклу виробу – від створення до утилізації;

- органічне поєднання зниження витрат з високою якістю продукції (робіт, послуг);

- недопущення зайвих витрат;

- широке впровадження ефективних методів зниження витрат;

- вдосконалення інформаційного забезпечення про рівень витрат;

- підвищення зацікавленості виробничих підрозділів підприємства у зниженні витрат.

Дотримання даних принципів створює базу економічної конкурентоспроможності підприємства, завоювання ним передових позицій на ринку. Отже, система управління витратами повинна відповідати наступним цілям:

1) аналіз витрат ресурсів, споживаних найважливішими видами діяльності, для виявлення причин виникнення окремих витрат;

2) ідентифікація та усунення витрат, що не додають цінності, тобто витрат тих видів діяльності, які можуть бути усунені без шкоди якості та корисності продукту;

3) постійний пошук можливостей зниження витрат і економії коштів;

4) прийняття рішень, націлених на підвищення конкурентоспроможності продукції;

5) визначення ефекту та ефективності всіх основних видів діяльності, представлених на підприємстві;

6) ідентифікація та оцінка нових видів діяльності.

Оперативний вибір дій, що коректують, у сфері управління витратами потребує повсякденного відстеження і зіставлення витрат не лише за окремими продуктами, ринками, клієнтами, але і за всіма бізнес–процесами підприємства, операціями і замовленнями, що знижує придатність традиційних методів обліку витрат і обумовлює їх невідповідність потребам керівництва в управлінській інформації. У зв’язку з цим необхідність створення і постійного вдосконалення механізму управління витратами потребує пошуку наукових підходів до вибору методів і способів цілеспрямованої дії на процес формування витрат у ході виробництва.

Елементи системи управління витратами та їхній взаємозв’язок з класичними функціями управління наведено на рисунку.

Управління витратами на підприємстві передбачає виконання всіх функцій управління, тобто функції повинні реалізовуватись через елементи управлінського процесу: прогнозування, планування, нормування, організація, калькулювання, мотивація та стимулювання, облік, аналіз, регулювання та контроль витрат. Виконання всіх функцій управління по всіх елементах – це взаємодія керуючої підсистеми (суб’єкт управління) на керовану підсистему (об’єкт управління).

Рис. 1. Взаємозв’язок елементів системи управління витратами з функціями управління

Суб’єктами управління витратами є керівники, менеджери, спеціалісти, бухгалтери підприємства, які беруть участь у виконанні окремих функцій або елементів управління витратами.

Об’єктами управління є витрати на виробництво, реалізацію продукції (робіт).

Механізми управління витратами передбачають застосування певних методів та інструментів, за допомогою яких вивчають витрати, досліджують їхню поведінку, щоб управляти ними. Вибір методів полягає у застосуванні різноманітних способів і прийомів, за допомогою яких можна вивчити та отримати точну інформацію про витрати і на її підставі прийняти правильні управлінські рішення. Прийняття управлінських рішень впливає на величину фінансового результату підприємства, і тому завершальним етапом є оцінка прийнятого рішення на відповідність поставленим завданням. Якщо результат оцінки свідчить, що реалізація певних рішень і заходів має недоцільний і невигідний характер, виникає необхідність вибору іншого методу аналізу, який забезпечить вигоду та окупність витрат підприємства.

Для здійснення будь-якої господарської діяльності необхідне застосування найдосконаліших методів і форм контролю для регулювання її результатів. В умовах ринкових відносин увага акцентується не тільки на кінцевих результатах але й на методах їхнього досягнення. Можливість виділити найважливіші напрямки виробничої діяльності дає змогу зосередити увагу управління на важливих ділянках і підвищити ефективність контролюючих операцій і робіт. Основними напрямками внутрішнього контролю витрат підприємства є: контроль обсягу випущеної продукції, контроль собівартості (витрат) і контроль результатів (доходів та прибутків).

Отже, управління витратами – це вміння економити ресурси і максимізувати віддачу від них. Удосконалення системи управління витратами націлене на постійний пошук і виявлення резервів економії ресурсів, нормування їх витрат, планування, облік та аналіз витрат за їх видами, стимулювання ресурсозбереження і зниження витрат з метою підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства. Тому подальший розвиток ринкових відносин робить неможливим та неперспективним існування підприємства на ринку без акцентування напряму стратегії на тотальному управлінні витратами.

Практична частина

Завдання 1

Розподілити наведені у таблиці 1 деякі витрати багато продуктового підприємства за звітний період за зазначеними класифікаційними групами, поставивши у відповідній графі знак «+»

Елементи витати

Витрати підприємства

Виробничі

Невиробничі

прямі

непрямі

Змінні

постійні

Основні матеріали

+

+

+

Допоміжні матеріали:

  1.  Для виготовлення продукції (фарби, лаки, кріпильні вироби)

+

+

+

  1.  Для обслуговування устаткування (мастило, охолоджувальні речовини)

+

+

+

Технологічний інструмент

+

+

+

Електроенергія:

  1.  Технологічного призначення

+

+

+

  1.  На освітлення

+

+

+

Зарплата:

  1.  Виробничих робітників на відрядних роботах;

+

+

+

  1.  Виробничих робітників на почасовій оплаті;

+

+

+

  1.  Управлінського та обслуговуючого персоналу цехів;

+

+

+

  1.  Спеціалістів заводоуправління;

+

+

+

Амортизація:

-устаткування і будівель цехів;

+

+

+

  1.  Загальнозаводських приміщень;

+

+

+

Реклама

+

+

+

Комісійні виплати, пов’язані з реалізацією продукції, % від обсягу продажу

+

+

+

 

 

Завдання 2

Розрахувати величину постійних та змінних витрат підприємства, використовуючи алгебраїчний та графічний методи, якщо відомі варіанти загальних витрат при відповідних варіантах виробництва (табл. 2).

Об’єм виробництва, гр..од.

Загальні витрати, гр.. од

Q1

Q2

TC1

TC2

101

201

201

251

201

501

451

601

301

701

501

701

401

901

601

801

201

401

501

601

601

851

801

1001

701

1001

701

951

801

1101

1001

1251

901

1701

501

901

1001

2001

1501

2001

Рішення

При графічному методі визначаються два рівні витрат – в найвищій та найнижчій точці релевантного ряду. Через ці точки проводиться пряма до перетину її з вертикальною віссю. Точка перетину прямої з вертикальною віссю визначає суму постійних витрат, а різниця між сумою загальних витрат проекту та встановленими постійними затратами дає нам змінні витрати.

Рівняння загальних витрат становить:

TC=Q*AVC+FC

AVC=

1)AVS=251-201/201-101=50/100=0,5

FC1=0,5*101-201=-150,5 гр.од.

FC2=0,5*201-251=-150,5 гр.од.

VC1=201-150,5=50,5 гр.од.

VC2=251-150,5=100,5 гр.од.

Графічний метод:

2)AVC=601-451/501-201=150/300=0,5

FC1=0,5*201-451=-350,5 гр.од.

FC2=0,5*501-601=-350,5 гр.од.

VC1=451-350,5=100,5 гр.од.

VC2=601-350,5=250,5 гр.од.

Графічний метод:

3)AVC=701-501/701-301=200/400=0,5

FC1=0,5*301-501= -350,5 гр.од.

FC2=0,5*701-701=-350,5 гр.од.

VC1=501-350,5=150,5 гр.од.

VC2=701-350,5=350,5 гр.од.

Графічний метод:

4)AVC=801-601/901-401=200/500=0,4

FC1=0,4*401-601=-440,6 гр.од.

FC2=0,4*901-801=-440,6 гр.од.

VC1=601-440,6=160,4 гр.од.

VC2=801-440,6=360,4 гр.од.

Графічний метод:

5)AVC=601-451/501-201=150/300=0,5

FC1=0,5*201-501=-400,5 гр.од.

FC2=0,5*401-601=-400,5 гр.од.

VC1=601-400,5=200,5 гр.од.

VC2=501-400,5=100,5 гр.од.

Графічний метод:

6)AVC=1001-801/851-601=200/250=0,8

FC1=0,8*601-801=-320,2 гр.од.

FC2=0,8*851-1001=-320,2 гр.од.

VC1=801-320,2=480,8 гр.од.

VC2=1001-320,2=680,8 гр.од.

7)AVC=951-701/1001-701=250/300=0,83

FC1=0,83*701-701=-119,17 гр.од.

FC2=0,83*1001-951=-120,17 гр.од.

VC1=701-119,17=581,83 гр.од.

VC2=951-120,17=830,83 гр.од.

Графічний метод:

8)AVC=1251-1001/1101-801=250/300=0,83

FC1=0,83*801-1001=-336,17 гр.од.

FC2=0,83*1101-1251=-337,17 гр.од.

VC1=1001-336,17=664,83 гр.од.

VC2=1251-337,17=913,83 гр.од.

Графічний метод:

9)AVC=901-501/1701-901=400/800=0,5

FC1=0,5*901-501=-50,5 гр.од.

FC2=0,5*1701-901=-50,5 гр.од.

VC1=501-50,5=450,5 гр.од.

VC2=901-50,5=850,5 гр.од.

10)2001-1501/2001-1001=500/1000=0,5

FC1=0,5*1001-1501=-1000,5 гр.од.

FC2=0,5*2001-2001=-1002,5 гр.од.

VC1=1501-1000,5=500,5 гр.од.

VC2=2001-1000,5=1000,5 гр.од.

Графічний метод:

Завдання 3

Розподілити загальногосподарчі витрати підприємства за місяць за такими даними:

База розподілу, машино-год.

Витрати при нормальній потужності, грн..

Фактичні витрати, грн..

нормальна

фактична

ТС

FC

VC

101

55

791

271

521

500

501

201

2301

1601

701

2001

101

41

1101

301

801

501

301

81

1201

501

701

511

10001

7501

76001

22001

54001

60001

10501

10001

70501

20501

50501

68501

20001

7001

90001

20001

70001

48001

20501

11001

90501

20501

70001

78521

Рішення

База розподілу,

машино-год.

Витрати при нормальній потужності, грн.

Фактичні витрати, грн.

Витрати при фактичній потужності, грн.

Коефіціент розподілу,

ТСф

Кр=Брф/Брн

Нормальна

Фактична

ТСн, грн.

FCн, грн.

VCн, грн.

ТСф, грн.

FCф=Кр* FCн, грн.

VCф= ТСф- FCн, грн.

Брн, машино-год.

Брф, машино-год.

101

55

791

271

521

500

500

147,57

229

0,54

501

201

2301

1601

701

2001

2001

642,32

400

0,4

101

41

1101

301

801

501

501

122,19

200

0,41

301

81

1201

501

701

511

511

134,82

10

0,27

10001

7501

76001

22001

54001

60001

60001

16501

38000

0,75

10501

10001

70501

20501

50501

68501

68501

19525

48000

0,95

20001

7001

90001

20001

70001

48001

48001

7001

28000

0,35

20501

11001

90501

20501

70001

78521

78521

11001

58020

0,54

Завдання 4

На основі наведених даних розрахувати виробничу та повну собівартість. До величини витрат до кожного виду додати 1. Підприємство займається виробництвом залізобетонних блоків. На виготовлення 1м3 блоків витрачається:

  1.  Сировина та матеріали складають: цемент 15,7 грн., щебінь – 4,48 грн., пісок – 1,78 грн. пінопласт – 28,75 грн.
  2.  Допоміжні матеріали 4,65 грн.
  3.  Транспортно-заготівельні витрати  (25% від вартості матеріальних витрат)
  4.  Паливо 11,2 грн.
  5.  Енергія – 2,9 грн.
  6.  Заробітна плата основних робітників – 17,53 грн.
  7.  Відрахування на соц..заходи 7,11 грн.
  8.  Загальногосподарські витрати – 53,34 грн
  9.  Адміністративні витрати – 15,58 грн.
  10.  Витрати на збут – 3 грн.

Рішення

До виробничої собівартості віднесемо всі витрати крім адміністративних та збутових витрат.

1) Визначимо виробничу собівартість:

Свир = 15,7+4,48+1,78+28,75+4,65+13,84+11,2+2,9+17,53+7,11+53,34=161,28  

Транспортно-заготівельні витрати складають:

Тв =(15,7+4,48+1,78+28,75+4,65)*0,25=13,84 грн.

2) Визначаємо повну собівартість:

    Сповна = 161,28+15,58+3=179,86 грн.

Відповідь: Свир =161,28 грн., Сповна =179,86 грн.

Задача № 5.

Фірма реалізує продукцію за ціною Р (табл.3). Витрати на сировину і оплату праці становлять, відповідно З1 і З2 (на одиницю продукції). Треба:

  1.  Обчислити змінні витрати на одиницю продукції;
  2.  Обчислити загальні витрати, якщо постійні витрати становлять FC, а обсяг виробництва – 1000 одиниць;
  3.  Визначити точку беззбитковості за амортизації Д;
  4.  Зобразити графічно точку беззбитковості;
  5.  Зробити висновок про те, яку мінімальну кількість одиниць готової продукції треба реалізувати, щоб фірма не зазнала збитків.

З1, грн..

З2, грн..

Р, грн.

FC, грн..

Д, грн..

12

25

50

26000

15000

Рішення

  1.  Змінні витрати (ЗВ) — це витрати, величина яких у короткостроковому періоді змінюється залежно від зміни обсягу продукції. Вони складаються з витрат на сировину, заробітну плату, пальне, тобто містять усі витрати, які не належать до постійних.

Тобто змінні витрати становлять:

Вз=12+25=37грн.

  1.  Загальні витрати розраховуються:

TC=Q*AVC+FC

ТС=1000*37+37000 грн.

  1.  Прибуток від проекту дорівнює: Прибуток = (виручка від реалізації продукції – змінні витрати – постійні витрати – амортизація) · (1 – Т) = (TR – VC – FC – D) · (1 – T).                   

Звідси легко визначити точку беззбитковості виробництва. Якщо ми прирівняємо чистий прибуток до нуля, то отримаємо:

Чистий прибуток = 0 = (TR – VC – FC – D) · (1 – T).

Поділимо ліву та праву частини рівняння на (1 – T): TR – VC – FC – D = 0.

Як ми вже зазначали, це свідчить про те, що коли чистий прибуток дорівнює нулю, прибуток до оподаткування також дорівнює нулю. Якщо згадати, що TR = P · Q, а VC = v · Q, і підставити ці значення у формулу, рівень беззбитковості виробництва можна визначити як:

Q = (FC + D) / (P – v).

Q = (26000+15000)/(50-37)=3154 од.

  1.  Зобразимо графічно точку беззбитковості

Прибутки

 

ТБ

                      

                                                      Валова виручка

37000 Збитки

 AVC

26000

 FC

1000                   3154

  1.  Таким чином, для того, щоб підприємство не зазнало збитків потрібно реалізувати мінімум 3154 од. продукції.

Список використаної літератури

  1.  Панасюк В.М. Витрати виробництва: управлінський аспект. – Тернопіль: Астон, 2005.- 228 с.
  2.  Попов О. Управління витратами // Економічна енциклопедія: У 3-х томах. Т. 3. – К.: Видавничий центр «Академія», 2002. – 952 с.
  3.  Турило А.М., Кравчук Ю.Б., Турило А.А. Управління витратами підприємства: Навч. посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 120 с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

55964. Подорож до країни Математики 40 KB
  Діти сьогодні ми з вами можемо потрапити до країни Математики. Добрий день діти Пишу вам з чарівної країни Математики. Розчаклувати жителів країни Математики можуть тільки розумні уважні й кмітливі діти. До зустрічі Королева Математики...
55965. Читання оповідання В. Сухомлинського «Петрик, собака і кошеня» 37 KB
  Продовжувати знайомити дітей з творчістю В. Сухомлинського. Повторити твори, що читали раніше. Ознайомити з оповіданням В. Сухомлинського «Петрик, собака і кошеня». Вчити дітей уважно слухати твір, відповідати на запитання відповідно до змісту.
55968. Шана Великому Кобзарю 73.5 KB
  Життя Тарасику дала Кріпачкамати вбита горем. Читання напам’ять вірша Якби ви знали паничіâ€ Інсценізація На сцену виходить Тарас і Оксана. Оксана Оце на хвильку забігла до тебе Тарасику. Не сумуй Тарасику.
55969. Шар. Площадь поверхности и объём шара 599 KB
  Цели урока: Образовательные цели: Ознакомить учащихся с фигурой шар сфера Показать как изображаются данные фигуры на плоскости Познакомить учащихся с формулами вычисления площади поверхности и объёма шара Развивающие цели: развитие исследовательских навыков учащихся умений анализировать полученные данные и делать выводы...
55970. Мовні шаради як спосіб активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках української мови та в позакласній роботі 206 KB
  Так як людина реалізується в культурі думки, культурі праці й культурі мови, то важливим елементом виховання справжньої культурної людини є саме переконаність учителя в тому, що його учні уміють правильно говорити і писати, добирати мовно-виражальні засоби відповідно до мети та обставин спілкування.
55972. Щедрівки «Ой сивая та і зозулечка», «Щедрик, щедрик щедрівочка», «Засівальна». Украинские колядки и щедровки 38 KB
  Розширити знання учнів про традиції українського народу; удосконалювати навички виразного читання; розвивати творче мислення, увагу; виховувати любов до читання.