97209

Земельна рента: сутність та форми. Проблеми розвитку рентних відносин в Україні

Контрольная

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Метою дослідження є вивчення сучасного стану використання земельних ресурсів обґрунтування напрямів підвищення економічної ефективності земельної ренти та визначення ціни землі в умовах ринку. Для досягнення поставленої мети вирішувалися такі задачі: вивчення специфічних особливостей та ефективності використання земельної ренти в ринкових умовах...

Украинкский

2015-10-15

73.84 KB

6 чел.

14

                              МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

          ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ                    

                                       ФАКУЛЬТЕТ ОБЛІКУ І АУДИТУ

                                                                                           Кафедра економічної теорії

  

                                                                                                                                                                        

   Комплексне практичне індивідуальне завдання

                                      з дисципліни:

                                 «Економічна теорія»

                                                     на тему:

    «Земельна рента: сутність та форми. Проблеми розвитку                         рентних  відносин в Україні»

                                                                                        Виконала:

                                                                                              студентка групи ОПД-11

                                                                                                    Лосик І.М.

                                                                                                           Керівник:

                                                                                                    викл. Івашук Ю.П.

                                                                                                             

                                                Тернопіль 2014

Зміст

ЗАВДАННЯ №1 (практичне) :

1.Земельна рента.

2.Розробники теорії ренти і рентних відносин.

3.Вплив попиту і пропозиції на земельну ренту.

4.Форми земельної ренти.

5. Проблема розвитку рентних відносин в Україні.

ЗАВДАННЯ №2 ( теоретичне) :

Ціна яблук 4 грн., а винограду- 10 грн. Бюджет студента групи Ф-13 Андрія складає 40 грн. Графічно зобразіть лінію бюджетних обмежень Андрія. Покажіть і прокоментуйте як зміниться положення лінії бюджетних обмежень, якщо:

а) ціна яблука збільшиться до 5 грн.;

б) ціна на виноград зменшиться до 8 грн.;

в) бюджет Андрія зросте до 60 грн.

Поясніть умови рівноваги споживача за ординалістською версією корисності.

Вступ

Актуальність теми. Земельна реформа як основна складова аграрної політики виявила значну кількість складних, багатогранних проблем, пов’язаних з оцінкою ефективності використання землі в ринкових умовах господарювання. Основним результатом земельної реформи є визнання інституту приватної власності на землю, питання ж існування ринку землі залишається дискусійним. У зв’язку з невизнанням легального земельного ринку землевласники не повністю усвідомлюють своє право володіння, користування та розпоряджання землею. Це знижує їх зацікавленість у кінцевих результатах своєї праці, отже, і ефективність сільськогосподарського виробництва. До того ж аграрна реформа супроводжується поділом великих підприємств на значну кількість дрібних, що призводить до порушення існуючих сівозмін, нераціонального використання земельного фонду, зниження родючості ґрунтів, погіршення екологічної ситуації. Тому питання підвищення економічної ефективності використання землі, формування земельного ринку, визнання землі товаром і капіталом, визначення її ринкової вартості є надзвичайно актуальними.

Проблема земельних відносин завжди перебувала в центрі уваги представників різних шкіл економічної науки, таких як: У.Петті, Ф.Кене, А.Тюрго, А.Сміт, Д.Рікардо, П. Прудон, Дж.С. Мілль, К. Маркс, М.І. Туган-Барановський та ін.

Останнім часом проблемам економічної ефективності використання землі, питанням формування ринку землі, її економічної оцінки та визначенню методологічних і методичних підходів до встановлення ринкової ціни присвячені роботи багатьох науковців, зокрема Л.А. Антоненка, О.І. Гуторова, Д.С. Добряка, О.Л. Кашенко, І.І. Лукінова, А.В. Македонського, В.П. Мартьянова, В..Я. Месель-Веселяка, Л.Я. Новаковського, Б.Й. Пасхавера, П.Т. Саблука, В.Ф. Сайка, А.М. Третьяка, М.М. Федорова, В.Й. Шияна.

Метою дослідження є вивчення сучасного стану використання земельних ресурсів, обґрунтування напрямів підвищення економічної ефективності земельної ренти та визначення ціни землі в умовах ринку. Для досягнення поставленої мети вирішувалися такі задачі:

  1.  вивчення специфічних особливостей та ефективності використання земельної ренти в ринкових умовах;
  2.  з’ясування теоретичних аспектів рентних відносин;
  3.  визначення особливостей формування земельних відносин в умовах трансформації форм власності на землю;
  4.  вивчення взаємозв’язку орендної плати за землю із земельною рентою.

Об’єктом дослідження є теоретичні, методичні й організаційно-економічні аспекти ефективного використання земельних ресурсів у ринкових умовах господарювання.

Предметом дослідження є ефективність використання земельної ренти, особливості рентних відносин та вимог ринку.

Земельна рента - це окремий випадок економічної ренти, тому що являє собою дохід від використання землі та інших природних ресурсів, пропозиція яких обмежена (інакше кажучи, це плата за використання цих ресурсів). [12, c. 345]

До умов виникнення земельної ренти належать:

1. Невідтворюваність (або часткова відтворюваність), рідкісність і обмеженість природних ресурсів, що зумовлює таку важливу особливість відносин господарювання на землі, як явище монополії – виняткове становище тих, хто є власниками або користувачами земельних ділянок. Беручи в оренду неоднакові за якістю й розташуванням  земельні ділянки, орендарі отримують різні умови для своєї господарської діяльності: у когось із них ці умови кращі, в інших – гірші. Оскільки ж обсяг земель обмежений, то становище кожного з них набуває характеру монополії на землю як об’єкт господарювання.

2. Достатній рівень розвитку ринкових економічних відносин. Це передбачає, що усі результати виробництва потрапляють до споживачів тільки через ринок, тобто за допомогою купівлі-продажу; доходи виробників обов’язково набувають грошової форми, а відновлення елементів використаних ресурсів відбувається на основі грошових виплат. [13, c. 66-87]

Розробники теорії ренти і рентних відносин

Загальноприйнято вважати основоположником наукової теорії земельної ренти Вільяма Петті, який у своїй роботі "Трактат про податки та збори" (1662 р.) ототожнює ренту з усією додатковою вартістю, що створюється у сільському господарстві. У подальшому теорія земельної ренти розглядалася такими відомими економістами як А. Сміт, Д. Рікардо. Своє трактування земельної ренти дали фізіократи Кене і Тюрго, обґрунтовуючи первинність природних сил у створенні земельної ренти, а тому й можливість створення додаткової вартості тільки у сільському господарстві. [3, c. 5-6]

Даного погляду на виникнення земельної ренти дотримувалися й деякі вітчизняні науковці, серед яких С Подолинський і М. Руденко. На думку Подолинського людина не створює матерії, не створює енергії — все це дає природа, але завдяки людській праці ця енергія зберігається і примножується.

Новий погляд на земельну ренту дав К. Маркс, який розумів її як результат певних економічних відносин, надлишком над середнім прибутком, який сам є творінням процесу соціального життя, що протікає при певних історичних відносинах виробництва. Проте у такій формі земельна рента виступає тільки при капіталістичному способі виробництва, коли прибуток стає первинним, а рента вторинною, похідною від прибутку. [1, c. 223-254]

Вплив попиту і пропозиції на земельну ренту

.Розглядаючи формування попиту і пропозиції на землю, зробимо припушення, що всі землі сільськогосподарському обороті мають одна-

кову якість. Таке спрощення дало  можливість акцентувати

увагу на особливостях попиту і пропозиції. Пропозиція землі є фіксованою, а її вплив на земельну ренту - пасивним. Попит стає основним фактором, який визначає розмір земельної ренти. Проте сам попит на землю (та на інші природні ресурси) залежить від якості землі. [4, c. 333]

Форми земельної ренти

Розрізняють такі форми земельної ренти: диференціальна першого і другого роду, монопольна, економічна, інфрамаржинальна.

Диференціальну ренту I поділяють на два підвиди: а) за родючістю; б) за місцем розміщення земельних ділянок.

Для її утворення за родючістю необхідні такі умови:

- відмінність у родючості окремих ділянок землі, а умовою існування диференціальної ренти І за місцем розміщення є;

- відмінності у розміщенні різних ділянок землі щодо місць (ринку) збуту продукції. [9, c. 123-134]

Причиною утворення диференціальної ренти І як за родючістю, так і за місцем розміщення є монополія на землю як на об'єкт господарювання.

Джерелом диференціальної ренти І є вища продуктивність праці працівників, які використовують земельні ділянки середньої і високої родючості порівняно з тими, які використовують земельні ділянки нижчої родючості.

На ділянках, розміщених ближче до ринків збуту продукції, формується надлишок над нормальним прибутком, який утворює диференціальну ренту I за місцем розміщення. [2, c. 23-25]

Додаткові вкладення капіталу зумовлюють зростання урожайності, зменшення середніх витрат підприємця на виробництво продукції, отримання додаткового прибутку, в тому числі і надлишкового над нормальним прибутком. Цей надлишок набуває форми диференціальної ренти II.

Таким чином, умовою виникнення диференціальної ренти II є інтенсифікація сільськогосподарського виробництва, яка здійснюється шляхом додаткових затрат капіталу на обробіток уже залучених в сільськогосподарський оборот земель.

Причиною її виникнення є різна продуктивність рівновеликих додаткових затрат капіталу, тобто вища продуктивність додаткових затрат капіталу .

Джерелом її є вища продуктивність праці, зумовлена використанням більш продуктивних засобів праці, технологій, більш урожайних сортів сільськогосподарських культур і порід худоби тощо. [7, c. 56-76]

Диференціальна рента І і II тісно між собою пов'язані. Історично вихідним пунктом утворення диференціальної ренти II є диференціальна рента 1. Диференціальна рента II є лише іншим вираженням першої її форми, оскільки і перша і друга є результат різної продуктивності праці при застосуванні рівновеликих капіталів.

Утворення диференціальної земельної ренти можна показати використовуючи неокласичний апарат кривих середніх і граничних витрат.

На малюнку зображено три земельних ділянки: I – гірша, ІІ – середня, ІІІ – краща.  На І ділянці середні витрати  (АТС) найвищі, обсяг випуску (Q) – 5. На ІІ ділянці АТС = 11, МС = 22, Q = 10. На ІІІ ділянці АТС = 10, МС = 22, Q = 11. Надприбуток власника ІІІ ділянки буде становити: : (МС – АТС) х Q = (22 – 10) х 10 = 132 гр. од., власника ІІ ділянки – 110 гр. од. На І ділянці надприбуток не виникає, оскільки МС = АТС. [8, c. 398-400]

 Економічна рента– це дохід, що перевищує альтернативну вартість витрат від будь-якого фактору виробництва з цілком нееластичною пропозицією у довгостроковому періоді. [6, c. 39-40]

Інфрамаржинальна рента виникає на тих ринках, на яких однакові за продуктивністю ресурси розрізняються за ступенем активності їх пропозиції. Будь-який  фактор виробництва затримується у певній сфері свого застосування мінімальною платою, що дорівнює його альтернативній вартості, тобто його доходу за умов найкращого альтернативного застосування. Інфрамаржинальна рента являє собою надлишок оплати послуг фактора над мінімальним доходом, за якого виникає пропозиція цього фактора (ресурсу) на ринку.

Лінія SL відображає еластичниу пропозицію праці, DL – лінія попиту. W0 – мінімальна оплата, за яку певна кількість робочої сили пропонує свою працю в аграрному секторі. Рівень оплати W* встановлюється для того, щоб залучити до праці в даній галузі останнього “граничного” працівника. Усі інші OL робітників  також отримуватимуть заробітну плату за ставкою W*. Оскільки  вони погоджувались і на меншу оплату, то різниця (W* – W0) буде складати  додатковий дохід кожного з них. Мовою мікроекономіки площа фігури OW* EL* – це загальна сума доходу, ОW0 EL* – плата за неперехід в інші ринки праці, яка підтримує певний “дограничний” рівень пропозиції робочої сили; W0 W* E – надлишок власника фактору у формі  інфрамаржинальної ренти.

Монопольна рента виникає тоді, коли ринкова ціна перевищує вартість  товарів або послуг, які є неповторними, не мають аналогів або потребують  виняткових умов свого виробництва. Це стосується:

• рідкісних сортів винограду, пряностей, троянд, тютюну, які вирощуються лише за унікальних природно-кліматичних умов і на особливих територіях;

• видобування золота, алмазів, уранових руд;

• надання туристичних й оздоровчих послуг через використання унікальних історичних, соціально-культурних та рекреаційних багатств;

• експлуатації платних швидкісних транспортних магістралей, нафто- чи газогонів;  

• оцінки результатів діяльності обдарованих співаків, спортсменів, адвокатів, тренерів.

 Ціна на названі блага формується під впливом значного перевищення попиту над пропозицією, визначається не реальними витратами виробників, а здатністю  заможних  споживачів сплачувати за найвишуканіші види вин, парфумів; екологічні чи лікувальні цінності; золото, платину, діаманти; престижні концерти й спортивні змагання тощо. За таким  принципом  формується монопольна рента у різних галузях: сільському господарстві,  добувній промисловості, транспортних перевезеннях, туризмі, мистецтві, спорті, інших видах діяльності.  

Монопольна рента дорівнює різниці між ціною і реальною  вартістю унікальних благ. Її джерело – доходи, створені в інших галузях діяльності, що перерозподіляються через механізм цін. [14, c. 233-270]

Проблеми розвитку рентних відносин в Україні

В процесі реформування АПК і особливо його серцевини, сільського господарства, недостатньо враховувалась його специфіка, пов’язана з наявністю у цій сфері земельної ренти як особливого доходу, що виникає в результаті господарювання підприємств у різних об’єктивних умовах. Це ставить сільськогосподарські підприємства та регіони у нерівні умови, а отже порушує головний принцип господарювання у ринковій економіці, що зводиться до отримання на рівновеликі затрати рівновеликого доходу (прибутку). Саме відсутністю ефективного механізму вилучення, розподілу і використання ренти в значній мірі можна пояснити наявність депресивних сільських регіонів і територій. Отже, для подолання занепаду сільських регіонів необхідно введення в господарський та фінансовий механізми рентної складової. [9, c. 122-139]

На даний час в умовах України внаслідок відсутності чіткого механізму

визначення, вилучення і цільового використання ренти, даний вид доходу

значно звузився, стиснувся і, що особливо важливо, змішався з іншими видами доходів (прибуток, торговий прибуток, банківський прибуток, процент, лізинговий дохід). А це звужує фінансову базу розвитку

сільськогосподарського виробництва.Рентні відносини можуть теоретично розглядатися і бути практично використані в якості потужного важеля впливу на розвиток сільського господарства, особливо в плані вирівнювання умов господарювання в регіонах і між регіонами лише за умови подолання диспаритету цін і досягнення беззбитковості у господарській діяльності основної частини сільськогосподарських підприємств, перш за все тих, що ведуть господарювання на суспільно-нормальному рівні; не допускають марнотратства і безгосподарності.

Повноцінні передумови для використання рентних відносин з’являться лише тоді, коли на основі земельного кадастру буде проведена економічна оцінка землі в розрізі як господарств, так і регіонів, а також на цій основі введений суттєво диференційований, реальний земельний податок. Більшу частину цього податку доцільно залишати в місцевих бюджетах і цільовим методом використовувати на потреби розвитку сільськогосподарського виробництва, підвищення родючості грунтів, розвиток виробничої та соціальної інфраструктури села.

В останні роки суттєво збільшувались державні закупівлі сільськогосподарської продукції. Отже, у держави з’являється можливість використовувати для вилучення ренти поряд із земельним податком як основним, також механізму диференційованих по регіонах закупівельних цін. Звичайно, за умови виключення із цього механізму торгово посередницьких структур.

Таким чином, рентні відносини мають надзвичайно велике значення у функціонуванні агропромислового комплексу, особливо сільського господарства. Тому на їх вивчення економічна наука має зосередити більше уваги, а господарська практика активно використовувати в процесі удосконалення фінансової системи, що адекватно відображає вимоги об’єктивних економічних законів. [7, c. 284-299]

Висновок

Підводячи підсумок розглянутих аспектів земельної ренти можна констатувати, що земельна рента — поняття складне й багатогранне, що обумовлено тісним переплетінням у процесі її створення природних та економічних факторів. Земельна рента — явище об'єктивне, оскільки першоосновою її виникнення є родючість ґрунту, що дає можливість підвищувати врожайність та одержувати таку кількість сільськогосподарської продукції, яка перевищує потребу землероба. Разом із тим, природа лише створює можливість виникнення земельної ренти, а фактична реалізація цієї можливості відбувається під впливом економічних факторів. Саме економічні фактори (рівень цін на сільськогосподарську продукцію, ставки податків, розмір орендної плати тощо) впливають на розмір земельної ренти, що залишається у сільському господарстві.

Список використаної літератури

  1.  Біленко Т. І., Бодров Володимир Григорович, Волинцев В. В., Глаголєва О. Б., Гримайло В. М. Політична економія: Навч. посібник / Володимир Олександрович Рибалкін (ред.), Володимир Григорович Бодров (ред.). — К. : Академвидав, 2008. — 672с.
  2.  Дмитриченко Л. Політична економія: навч.-метод. посібник за кредитно-модульною системою (для студ. спец. "Економічна теорія") / Донецький національний ун-т. Обліково- фінансовий факультет. Кафедра економічної теорії. — Донецьк : Норд-Прес, 2008. — 141с.
  3.  Добряк Д.С. Сучасні проблеми земельної ренти //Інформація і ринок. - 1997. - № 1. - C.14
  4.  Заглинський А. Політична економія: Навчальний посібник/ Анатолій Заглинський, Микола Матусевич. - Рівне: ППФ "Волинські обереги", 2010. - 408 с.
  5.  Зазимко А. Політична економія: Структурно-логічний навчальний посібник/ Анатолій Зазимко; Мін-во освіти і науки України, КНЕУ. - 2-е вид., без змін. - К.: КНЕУ, 2012. - 358 с.
  6.  Корчинська О.А. Земельна рента як соціально-економічна категорія/ //Економіка АПК. - 2007. - № 7. - С.37-41
  7.  Кукурудза І. Політична економія: матеріали до лекцій та семінарів / Черкаський національний ун-т ім. Богдана Хмельницького. — Вид. 2-ге, доп. — Черкаси : Вид. від. ЧНУ ім. Богдана Хмельницького, 2009. — 368c.
  8.  Кушнір В.С. Механізм утворення земельної ренти і ціни землі на основі граничних показників //Економіка АПК. - 2011. - № 3. - С.543.
  9.  Малий І. До питання про теорію земельної ренти та проблеми реформування земельних відносин //Економіка України. - 2010. - № 8. - C. 234
  10.  Мельник Л. Політична економія: Навч. посіб. для підгот. бакалаврів з напряму 0501 "Економіка і підприємництво" в агр. вищ. навч. закл. III-IV рівнів акредитації — Д. : Пороги, 2009. — 430с.
  11.  Мочерний С.Політична економія: Навч. посіб./ Степан Мочерний,. - К.: Знання-Прес, 2007. - 687 с.
  12.  Оганян Г. Політична економія: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Міжрегіональна академія управління персоналом (МАУП) / Георгій Артемович Оганян (ред.). — К. : МАУП, 2008. — 520с.
  13.  Палехова В. Політична економія: підручник / Миколаївський держ. гуманітарний ун-т ім. Петра Могили комплексу "Києво-Могилянська академія". — Миколаїв, 2013. — 332с.
  14.  Політекономія: Підручник/ Ред. Ю.В. Ніколенко. - К.: ЦУЛ, 2012. - 411 с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

19535. Дискретное преобразование Фурье (ДПФ) 487.85 KB
  2 Лекция 4. Дискретное преобразование Фурье ДПФ В данной лекции установим свойства дискретного преобразования Фурье аналогичные свойствам непрерывного преобразования. Как обычно преобразования типа почленного интегрирования ряда перестановки порядка с
19536. Цифровые фильтры. Основные понятия 489.7 KB
  2 Лекция 5. Цифровые фильтры. Основные понятия Цифровые фильтры являются частным случаем линейных инвариантных систем. Существенное ограничение связано с физической реализуемостью системы. Определение. Система называется физически реализуемой если сигн...
19537. Z-преобразование. Фильтры первого порядка 192.23 KB
  2 Лекция 6. Zпреобразование. Фильтры первого порядка Zпреобразование Иногда вместо преобразования Фурье используют Zпреобразование. Оно определяется формулой 1 В формуле 1 ряд является формальным если же он сходится то определяет аналитическую ф...
19538. Фильтры второго и высших порядков 452.79 KB
  1 Лекция 7. Фильтры второго и высших порядков Определение фильтра второго порядка Примером фильтра вторго порядка является фильтр . Рассматриваем только вещественный случай. Переходя к Z преобразованию получим: . Найдя корни многочлена в знаменателе пере
19539. Фильтры Баттеруорта 297.97 KB
  2 Лекция 8. Фильтры Баттеруорта Отыскание параметров фильтра В левой и правой частях в знаменателе находятся многочлены от переменной z. Найдем корни этих многочленов. Множество корней по построению инвариантно относительно замены . Для устойчивости фильтр...
19540. Осциллятор. FIR фильтры 500 KB
  3 Лекция 9. Осциллятор. FIR фильтры Полосовой фильтр на основе фильтра низких частот В предыдущей лекции было показано каким образом можно построить различные фильтры. Оказывается любой из таких фильтров можно получить на основе фильтра низких частот с помо...
19541. Квадратурный зеркальный фильтр 372.27 KB
  2 Лекция 10. Квадратурный зеркальный фильтр Проектирование FIR фильтра на основе аппроксимации Рассмотрим симметрический фильтр с передаточной функцией. 1 Пусть задана вещественная передаточная функция. Положим. В результате замены имеем взаимно од
19542. WaveLet- преобразования 322.83 KB
  2 Лекция 11. WaveLet преобразования WaveLetпреобразование является альтернативой преобразованию Фурье в тех случаях когда сигнал не носит периодического характера. Различают непрерывное и дискретное WaveLetпреобразования. Предполагается что все интегралы рассмот...
19543. Wavelet фильтрация 356.85 KB
  1 Лекция 12 Wavelet фильтрация Детализация сигнала Введем обозначение: для любой функции . Положим . Предложение. Если выполнено условие ортогональности то при фиксированном функции образуют ортонормированную систему. Доказательство. Имеем при . Нор...