97222

Вплив національного ринку акцій на динаміку економічного зростання України

Контрольная

Банковское дело и рынок ценных бумаг

В останні десятиліття серед нових факторів економічного зростання увага дослідників стала зміщуватися в бік більш детального вивчення інститутів та інструментів фінансового ринку який в найбільш узагальненому вигляді представляє систему з двох структурних елементів ринку банківських послуг і ринку цінних паперів.

Украинкский

2015-10-15

130 KB

0 чел.

Модель впливу національного ринку акцій на динаміку економічного зростання України

Традиційно економічна наука виділяє три самостійних розділи економічної динаміки: питання макроекономічної рівноваги та механізм її досягнення; цикли ділової активності та економічне зростання. Кожний сегмент економічних проблем трактується в якості незалежної сфери наукового дослідження зі своїми особливими аналітичними інструментами.

Існує значна кількість наукових робіт, в яких досліджуються чинники економічного зростання та циклічності розвитку. В останні десятиліття серед нових факторів економічного зростання увага дослідників стала зміщуватися в бік більш детального вивчення інститутів та інструментів фінансового ринку, який в найбільш узагальненому вигляді представляє систему з двох структурних елементів – ринку банківських послуг і ринку цінних паперів.

Практика функціонування економічних систем показує, що фінансовий сектор відіграє достатньо самостійну і суттєву роль в забезпеченні стабільного економічного зростання. Світова фінансова криза наглядно продемонструвала небезпеку ігнорування фінансових ринків в процесах суспільного відтворення.

Феномен взаємозв’язку реального і фінансового секторів економіки розкривається в такій площині питань:

  •  кількісне співвідношення та взаємообумовленість реального та фінансового секторів, можливість виділення провідної ланки, тобто першооснови, їх роль в економічному розвитку та формуванні порівняльних переваг чи конкурентоспроможності країни;
  •  канали впливу цих секторів один на одного, та їх загальної дії  на економічний розвиток;
  •  феномен самодостатності фінансового сектора, його відірваності від розвитку реального сектора як явища сучасного етапу розвитку товарно-грошових відносин ринкової економіки [105, с. 121].

Сучасний стан національної економіки України спонукав економістів-науковців звернутися до вирішення проблем функціонування акціонерного сектора. В цьому ракурсі актуальним є аналіз впливу розвитку фінансового сектора України (а в рамках даного дослідження – ринку акцій) на динаміку реального ВВП. Але суттєвою науковою прогалиною є майже практична відсутність робіт, присвячених економіко-математичному дослідженню впливу ринку акцій на темпи економічного зростання.

Моделювання впливу глибини розвитку фінансового сектора на динаміку економічного зростання національної економіки необхідно здійснювати в певній послідовності (рис. 2.4).

Рис. 2.4. Етапи процесу моделювання ринку акцій України [авторська розробка]

Етап 1. Необхідно визначити, перш за все, об’єкт дослідження, оскільки фінансовий сектор за своєю внутрішньою будовою неоднорідний і в найбільш узагальненому вигляді представляє систему з двох структурних компонентів: банківський сектор та фондовий ринок.

Одним із перших емпіричних досліджень, яким встановлено факт наявності зв’язку між секторами економіки, стала праця Р. Голдсміта [146], в якій він сформулював «коефіцієнт фінансової взаємозалежності» (КФВ – FIR, financial interrelation ratio), рівний відношенню величини фінансових ресурсів в економіці до національного доходу, в ролі якого виступає ВВП.

Однак більш пізні дослідження [147] спростували це припущення, з’ясувавши, що промислово розвинені країни, для яких воно було сформульовано, досягли піку розвитку своїх фінансових секторів до 1913 р. і повернулися до цього рівня лише у 1980-х рр.

В подальшому праця Р. Голдсміта призвела до появи ряду аналогічних досліджень, які умовно розділено на три категорії відповідно до об’єктів розгляду: 1) фондовий ринок; 2) банківський сектор; 3) зв’язки між фінансовим (без виділення будь-якого його сегмента) і реальним секторами.

В нашій моделі в якості об’єкта дослідження буде виступати національний ринок акцій. Аргументація вибору полягає в тому, що акціонерний сектор займає вагоме місце в структурі економіки України. Акціонерні товариства формують каркас національного виробництва, створюючи передумови для економічного розвитку. Ринок акцій є економічним механізмом, завдяки якому відбувається мобілізація і трансформація заощаджень в інвестиції, їх розподіл між галузями економіки і окремими підприємствами, перерозподіл прав власності на капітал, інформування про економічний стан економіки країни [121].

Вважаємо, що оцінка впливу національного ринку акцій на темпи економічного зростання (за допомогою економіко-математичних методів дослідження) має важливе значення для визначення основних напрямів розбудови акціонерного сектора економіки України.

Визначення об’єкту дослідження передбачає обрання певної робочої гіпотези, з існуючих в науковій літературі, щодо вектору зв’язку між ринком акцій і реальним сектором економіки:

1) розвиток фінансового сектора обумовлений інвестиційним попитом суб’єктів реального сектора;

2) розвиток реального сектора обумовлений пропозицією інвестиційних ресурсів фінансового сектора;

3) фінансовий сектор негативно впливає на зростання реального сектора економіки;

4) розвиток секторів взаємообумовлений.

Гіпотеза про провідну роль попиту реального сектора була сформульована Дж. Робінсон [148]. Прискорення економічного зростання в реальному секторі національної економіки викликає додатковий попит на послуги фінансового сектора і, тим самим, призводить до зростання останнього. В рамках цього підходу інституційний розвиток фінансового сектора (в сенсі концентрації капіталу) обумовлений перевищенням інвестиційних потреб економіки над можливостями індивідуальних інвесторів і запасів власних коштів підприємств.

Друга гіпотеза розглядає фінансовий сектор як один з факторів економічного зростання. Передбачається, що розвиток фінансової системи є своєрідним інноваційним механізмом, що підвищує ефективність функціонування всієї економіки в цілому. Іншим поясненням позитивного впливу фінансової системи на економічне зростання є перерозподільна функція цієї системи – здатність направляти ресурси в сфери найбільш ефективного їх застосування.

Третя гіпотеза – про негативний вплив фінансового сектора на реальний – ґрунтується на ряді емпіричних досліджень, що демонструють такий вплив. Дослідники, які дотримуються цієї думки, вказують на нестабільність фінансових систем і негативний вплив фінансових криз на економічне зростання.

Четверта гіпотеза є, по суті, синтезом перших двох. Розвиток фінансового сектора обумовлюється розвитком реального і навпаки – у різні моменти часу і на різних стадіях економічного розвитку. Такий двосторонній взаємний вплив може відбуватися і одночасно, тобто зростання в реальному секторі економіки викликане збільшенням масштабів фінансового ринку, що в свою чергу запускає механізм, описаний вище, в рамках першої гіпотези про провідну роль попиту реального сектора на фінансові послуги.

В якості робочої гіпотези буде виступати підхід, згідно з яким функціонування ринку акцій має позитивний вплив на динаміку виробництва. Відповідно, розроблена модель має бути індикатором рівня розвитку ринку акцій в якості джерела економічного зростання національної економіки.

Таким чином, завданням, яке ми ставимо перед собою, полягає у побудові економіко-математичної моделі впливу національного ринку акцій на динаміку реального ВВП України з метою виявлення зв’язку між об’єктом дослідження і результативним показником.

Етап 2. Першою із проблем при побудові моделі – є визначення факторів впливу на результативний показник. Намагатися врахувати усі чинники на динаміку ВВП є нераціональним і недоцільним витрачанням зусиль. Тому, необхідно обрати такі чинники, які в найбільшій мірі характеризують об’єкт дослідження і відповідають меті процесу моделювання.

Так, в дослідженні Сизоненка В. і Кобзистої О. здійснено аналіз впливу макроекономічного середовища на розвиток акціонерного капіталу. В якості основних факторів науковцями було обрано: кількість підприємств, що змінили форму власності, величина чистого прибутку, грошові доходи населення, платежі і внески, депозитна ставка, величина ВВП, рівень інфляції, курс гривні [149].

У праці Лактіонової О.А. дослідження впливу фінансового розвитку України на обсяги виробництва базується на аналізі взаємозв’язків між показниками ВВП та грошовим агрегатом М1, обсягом кредитних вкладень в економіку, капіталізацією фондового ринку, обсягом торгів на фондовому ринку в період з 2000 р. по 2005 р. [105, с.125].

В дослідженні Шумської С.С. здійснено оцінку взаємозв’язку капіталізації фондового ринку і темпів економічного зростання на прикладі окремих країн світу, в тому числі і України. Автор зазначає, що внаслідок незначного впливу капіталізації на ВВП як фінансового чинника економічного розвитку, Україна втрачає додатковий фактор прискорення економіки, який для більшості країн світу є одним із ключових [150, с.90].

Оскільки об’єктом нашого моделювання є національний ринок акцій, то в якості основних факторів, що в найбільшій мірі характеризують його функціонування, ми пропонуємо використовувати такі показники як: емісія акцій, загальний обсяг торгівлі акціями, обсяги біржової торгівлі акціями. Крім того, додатковим чинником, що буде включено у модель, є величина наданих кредитів.

  1.  Емісія акцій характеризує обсяги первинного ринку і, в певній мірі, відображає номінальну капіталізацію акціонерного сектора. Включення цього чинника до моделі, дає можливість оцінити вплив величини акціонерного капіталу на динаміку ВВП. Потрібно, зауважити, що номінальна капіталізація відрізняється від реальної, яка представляє ринкову вартість акціонерних товариств. Проте, в Україні така інформація в офіційних статистичних джерелах відсутня, а окремі дослідники обирають дані, що надаються окремими організаторами торгівлі.
  2.  Загальний обсяг торгівлі акціями свідчить про активність ринку, наскільки привабливими є підприємства акціонерного сектора для інвесторів. Включення цього параметру в модель дає можливість встановити, наскільки залежною є динаміка реального ВВП від зміни структури акціонерної власності.
  3.  Біржова торгівля відображає основні тенденції розвитку організованого ринку акцій, на фондових біржах сконцентровано цінні папери тих підприємств, які пройшли відповідні процедури лістингу і утворюють стратегічний потенціал національної економіки. З огляду на те, що згідно Закону України «Про акціонерні товариства» усі публічні товариства мають перебувати у лістингу хоча б однієї фондової біржі, включення зазначеного показника в модель дає можливість оцінити дійсні можливості національних фондових бірж здійснювати розподіл і перерозподіл фінансових ресурсів акціонерного сектора.
  4.  В практиці розвинених країн світу розрізняють два канали інвестиційних ресурсів для потреб реального виробництва – фондовий ринок і банківські установи. Величина наданих кредитів відображає наскільки впливає банківська система на розвиток національної економіки. Тому включення цього показника у модель є доцільним для визначення інвестиційної орієнтації національної економіка України. Зазначений параметр дає можливість оцінити переваги акціонерних товариств України при реалізації інвестиційних проектів. Оскільки банківська система впливає на динаміку реального виробництва через величину сукупного попиту, стимулюючи обсяги споживчих витрат і інвестицій, то оцінка даного показника дасть можливість визначити, на які цілі використовуються надані кредити.

Оскільки зазначені індикатори досить тісно між собою взаємопов’язані (особливо перших три чинника), то для нівелювання коленіарності пропонується використовувати не абсолютні вартісні значення, а відносні – у вигляді темпів зростання відповідних значень показників до попереднього року.

Етап 3. На теперішній час сформувалось три підходи або парадигми вивчення впливу функціонування ринку акцій на динаміку економічного зростання.

Перша з них має мікроекономічне підґрунтя і базується на дослідженні відносин «принципал – агент». В центрі аналізу знаходяться менеджери фірм, які стикаються з дилемою: диверсифікація проти втрати контролю над фірмою. Використання ринку акцій як джерела інвестиційних ресурсів дає можливість менеджерам розподілити ризик і знизити витрати на залучення капіталу. Однак при цьому виникають  витрати, що пов’язані з протиріччями між колишніми менеджерами і новими власниками; витрати участі зовнішніх акціонерів у поточних справах компанії.

В підсумку, вплив фондового ринку на обсяг і якість інвестицій та на економічне зростання залежить від особливого параметра γ, що характеризує відносні пріоритети менеджерів. Цей параметр показує різницю між втратами і вигодами акціонування [151].

Існує два типи ринків: розвинені фондові ринки та ті, що розвиваються. Для останніх характерними рисами є такі: надмірна концентрація власності в одних руках; низька ліквідність ринку; слабкий правовий захист інвесторів; обмеження у кредитуванні. І якщо для розвинених ринків параметр γ невисокий, то для нерозвинених ринків цей параметр набуває досить високих значень. Відповідно, фондовий ринок матиме позитивний вплив на економічне зростання в країнах з розвиненими інститутами (і низькими значеннями параметра γ) і негативний – для країн, що розвиваються (з високими значеннями параметра γ).

Другий підхід передбачає врахування показників функціонування фондового ринку в моделях ендогенного економічного зростання. При цьому роль ринку в рамках даної концепції може моделюватися двояко: він може сприяти економічному зростанню безпосередньо, або ж через науково-технічний прогрес .

Фондовий ринок (ринок акцій) дає можливість відносно легко здійснювати трансакції з правами власності на активи фірми і, відповідно, знижує ризики ліквідності і зміни в продуктивності. Це стимулює домогосподарства збільшувати величину ризикованих, але більш прибуткових активів за рахунок тих ресурсів, які раніше використовувались на споживання, тобто збільшується норма заощаджень. А раз збільшується величина заощаджень, то відповідно збільшуються і обсяги інвестиційних ресурсів, що безпосередньо стимулює економічне зростання.

Потрібно відмітити, що ринок неоднозначно впливає на норму заощаджень. З одного боку, існує ефект заміни, що стимулює домогосподарства збільшувати норму і величину заощаджень. А з іншого, має місце і ефект доходу – інвестори можуть скоротити норму заощаджень на користь споживання. Яким буде загальний вплив, залежить від того який ефект переважає. Відповідно, кінцевий вплив фондового ринку на економічне зростання неможливо визначити однозначно [152–155].

Вплив ринку акцій на економічне зростання зручно і ефективно вивчати на основі моделі акумульованого капіталу (AK-model), доповненою функцією витрат фінансового посередництва. З позицій макроекономічного аналізу, це означає вихідну нерівність інвестицій і заощаджень [156].

Модель демонструє, що існує певний критичний рівень накопичення, при досягненні якого підвищення ефективності фондового ринку сприятиме економічному розвитку. З погляду економічної політики, це означає, що заходи, направлені на прискорену модернізацію фінансового сектора в бідних країнах, можуть не лише не дати очікуваного ефекту, але й ще більш загострити соціально-економічні проблеми. Однак в міру збільшення достатку країни, буде підвищуватись ймовірність того, що ефективно функціонуючий фондовий ринок сприятиме прискоренню темпів економічного зростання.

Дослідження третього напряму мають переважно економетричний характер і ставлять за мету знайти емпіричні докази взаємозв’язку між ринком акцій і економічним зростанням. Емпіричні дослідження західних науковців, що виявляють значущість впливу фінансового ринку на динаміку економічного зростання і ґрунтуються на побудові регресійних моделей на основі панельних даних, підтверджують тезу щодо компліментарності сегментів фінансового ринку, доказом чого є несуттєвий внесок змінних, що характеризують тип фінансової структури, в прогноз темпів економічного зростання.

Разом з тим, на наш погляд, методологічний підхід, що ґрунтується на побудові економетричних моделей для окремих країн і врахуванні специфіки економічного розвитку кожної з них, – гідна альтернатива панельному аналізу, який в значній мірі завуальовує індивідуальні особливості країн, так як орієнтується на групові узагальнення.

В якості методологічного ядра використаємо модель темпів зростання ВВП на основі «Барро-регресій» [157]. Мова йде про апарат множинних регресій, в яких однією зі змінних виступає показник розвитку (глибини) фінансового (фондового) ринку. Відповідно до обраних чинників, рівняння моделі набуде наступного вигляду:

GDP = β0 + β1Emiss + β2Trade + β3StExch + β4Cred          (1)

де, GDP – темпи зростання реального ВВП;

Emiss – темпи зростання емісії акцій;

Trade – темпи зростання торгівлі акціями;

StExch – темпи зростання біржової торгівлі акціями;

Cred – темпи зростання кредитування;

β0,1,2,3,4 . – параметри рівняння регресії.

Для розрахунку відповідних значень факторних змінних використовувались офіційні статистичні дані НКЦПФР, НБУ і Державної служби статистики України, що утворюють матрицю вихідних даних (додаток Д).

На її основі розраховано значення відповідних факторних змінних, що включені у модель (табл. 2.12).

Таблиця 2.12

Вихідні дані для побудови моделі впливу ринку акцій на динаміку ВВП України (відсотків до попереднього періоду)

Роки

GDP (Y)

Emiss, Х1

Trade, Х2

StExch, Х3

Cred, Х4

2001

109,2

147,13

157,4

60,09

145,18

2002

105,2

118,71

176,86

73,44

147,55

2003

109,6

122,18

224,85

89,36

160,9

2004

112,1

128,55

180,24

219,05

130,49

2005

102,7

119,45

129,56

243,48

161,85

2006

107,3

128,57

125,51

155,13

170,99

2007

107,9

125,52

125,65

195,83

174,1

2008

102,3

118,76

124,43

86,85

171,94

2009

84,9

134,6

133,42

114,55

98,54

2010

104,2

110,32

120,07

389,3

101,32

Розрахунки параметрів моделі, перевірка її на адекватність і достовірність здійснювались за допомогою вбудованого пакету аналізу даних програми Microsoft Office Excel 2007. Результати, отримані у ході автоматичної обробки даних, представлені у додатку Е.

Відповідно до об’єкта дослідження і обраних чинників, було виведено і перевірено на адекватність використання економетричної моделі національного ринку акцій на основі багатофакторної лінійної регресії з урахуванням чотирьох чинників, що представлена рівнянням (2).

GDP = 8,13 + 0,264Emiss + 0,14Trade + 0,06StExch + 0,22Cred         (2)

Етап 4. Необхідно здійснити перевірку моделі на достовірність і адекватність. Перший крок в даному напряму передбачає з’ясування відповідності отриманих результатів до сформульованої гіпотези.

Як видно із рівняння (2), коефіцієнти факторних показників моделі мають додатні значення. Це свідчить про те, що обрані чинники функціонування ринку акцій і банківського сектора позитивно впливають на динаміку ВВП України. Тобто, сформульована на першому етапі гіпотеза має математичне підтвердження.

Щільність зв’язку між факторами визначається на основі матриці кореляції. Коефіцієнт кореляції є найпростішим критерієм, який кількісно оцінює зв’язок між двома показниками. При чому потрібно визначити зв’язок не лише факторних змінних моделі і результативного показника, але й взаємозв’язок між самими факторами. Якщо абсолютне значення коефіцієнту наближається до одиниці, це свідчить про наявність сильного зв’язку між факторними змінними і результативним показником.

На основі застосування статистичних методів розрахунку будуємо матрицю парних коефіцієнтів кореляції (табл. 2.13).

Таблиця 2.13

Матриця коефіцієнтів кореляції факторів моделі

Показник

GDP (Y)

Emiss, Х1

Trade, Х2

StExch, Х3

Cred, Х4

GDP (Y)

1

-0,052

0,4

0,07

0,512

Emiss, Х1

-0,052

1

0,109

-0,54

-0,028

Trade, Х2

0,4

0,109

1

-0,417

0,06

StExch, Х3

0,07

-0,54

-0,417

1

-0,38

Cred, Х4

0,512

-0,028

0,06

-0,38

1

Найвищий ступінь взаємозалежності спостерігається між темпами зміни реального ВВП і факторами Trade та Cred. Тоді як коефіцієнт кореляції для чинників Emiss і StExch значно нижчий. Тобто, більш тісний зв’язок, згідно розрахунків, існує між темпами економічного зростання і обсягами банківського кредитування, а роль ринку акцій менш значуща. Тісноту сумісного впливу усіх факторів моделі визначає коефіцієнт множинної кореляції, який за розрахунками складає 0,848. Тобто, підтверджується наявність сильного зв’язку між динамікою реального ВВП і відібраними чинниками.

Проте, рівняння регресії, представлене формулою (2), показує низькі значення коефіцієнтів при відповідних факторах, що свідчить про їх незначний вплив на темпи виробництва. Так, найменший вплив має показник біржової торгівлі акціями – при його зростанні на 1 % темп зростання ВВП складає лише 0,06 %. Найбільше значення має коефіцієнт динаміки емісії акцій – 0,264, та банківського кредитування – 0,22. Це зумовлене наступними чинниками: домінування неорганізованого ринку, переважання спекулятивного ринку над інвестиційним, незначна частка біржового ринку, недооцінка багатьох акціонерних товариств, високі інвестиційні ризики, переважання зовнішніх інвесторів над внутрішніми; неефективна структура акціонерної власності; значна кількість закритих (приватних) акціонерних товариств тощо.

Перевірка моделі на мультиколеніарність показала, що між включеними до моделі факторами існує взаємозалежність, але вона незначна, оскільки значення визначника матриці міжфакторної кореляції складає 0,475

Отримані результати досить точно відображають фактичну динаміку ВВП України. Це підтверджується і коефіцієнтом детермінації, який складає 0,72. Тобто, це означає, що обрані фактори як незалежні змінні на 72 % пояснюють тенденцію залежної змінної GDP. З одного боку, такий показник можна вважати досить якісним результатом пошуку, але з іншого – цей коефіцієнт має властивість збільшуватись при включенні значної кількості факторів впливу. Тому він не є надійним і остаточним критерієм якості моделі.

У табл 2.14 наведено дані щодо значення залежної змінної GDP, розрахованих за допомогою отриманого рівняння регресії з урахуванням знайдених коефіцієнтів при незалежних змінних.

Таблиця 2.14

Співставлення фактичних і розрахункових значень змінної GDP відповідно визначених параметрів моделі

Значення залежної змінної

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

Теоретичне значення GDP

104,8

101,5

113,2

109,9

108,4

106,7

109,1

99,9

91,4

100,7

Фактичне значення GDP

109,2

105,2

109,6

112,1

102,7

107,3

107,9

102,3

85,2

104,2

Відхилення фактичного значення GDP

4,4

3,7

-3,6

2,2

-5,7

0,6

-1,2

2,4

-6,2

3,5

Зважаючи на те, що кількість спостережень у даній моделі незначна, то в такому випадку потрібно орієнтуватись на скорегований коефіцієнт, який містить поправку на число ступенів вільності. Для нашої моделі він складає 0,496, тобто він набагато нижчий за звичайний коефіцієнт детермінації.

Другий крок перевірки моделі передбачає статистичне визначення ступеня її достовірності за F-критерієм Фішера. При цьому розраховується F-статистика Фішера з попередньо визначеним рівнем помилки. Якщо F>Fкр (Fкр – табличне значення), модель вважається адекватною, тобто такою, що відповідає дійсності. Якщо F<Fкр, то приймається так звана нуль-гіпотеза, і модель вважається неадекватною.

Для нашої моделі F-критерій, складає 3,217, тоді як табличне значення (з рівнем помилковості 5 %) складає – 6,256. Тобто, побудована модель не відповідає статистичним критеріям адекватності, а теоретичні значення результативного показника, розрахованого з її допомогою, не можуть вважатися адекватними дійсності. Лише у випадку, коли за основу взяти рівень помилковості 15 %, для якого Fкр становить 3,067, то модель виявиться адекватною. Отже, не зважаючи на відповідність робочої гіпотези отриманому рівнянню регресії, модель демонструє низький рівень статистичної достовірності.

Третій крок четвертого етапу моделювання передбачає перевірку отриманих параметрів окремих факторів моделі на статистичну значущість за t-критерієм Ст’юдента (табл. 2.15).

Таблиця 2.15

Перевірка значущості параметрів моделі за t-критерієм Ст’юдента

Параметр моделі

Фактичне значення t-критерію

Рівень довіри

95 %, tкр=2,7764

90 %, tкр=2,1318

Emiss

1,1956

-

-

Trade

2,4987

-

+

StExch

2,3759

-

+

Cred

2,9497

+

+

Табличне значення t-критерію Ст’юдента з рівнем довіри 95 % для даної моделі складає 2,7764. Дані таблиці показують, що обрані чинники, окрім «Cred», статистично не значущі в поясненні темпів економічного зростання національної економіки України, оскільки значення їх t-критеріїв нижче критичного рівня. Проте, якщо знизити рівень довіри до 90 % (tкр=2,1318), то усі фактори включені у модель (окрім чинника «Emiss») відповідають вимогам статистичної перевірки.

Етап 5. Побудована багатофакторна регресійна модель є індикатором рівня розвитку національного ринку акцій. Отримані результати демонструють наявність позитивного впливу динаміки основних параметрів ринку на ВВП України. Проте, модель є недосконалою з погляду використання даних, оскільки багато в чому не відповідає прийнятим критеріям достовірності, адекватності і значущості. І хоча статистичні характеристики не можуть достеменно підтвердити або спростувати нашу гіпотезу, отримані результати аналіу в цілому збігаються з подібними дослідженнями іноземних науковців [159 – 162].

У своїх наукових розробках західні дослідники роблять практично однакові висновки стосовно впливу фондового ринку на динаміку економічного зростання. Важливим чинником вони називають початковий рівень економічного стану країни. Відповідно фондовий ринок буде по-різному впливати на економічне зростання: у розвинених, багатих країнах функціонування фондового ринку підсилює економічне зростання, а в країнах з нерозвиненими ринками, низьким рівнем доходів активізація фінансового сектора призводить до зниження темпів зростання або й взагалі не відіграє ролі чинника економічного розвитку.

Таким чином, на сьогоднішній час національний ринок акцій не відіграє ролі вагомого джерела інвестиційних ресурсів для підприємств акціонерного сектора, а відтак не впливає на економічне зростання національної економіки України. Тому, на даному етапі необхідно визначити чинники, що негативно впливають на функціонування акціонерного сектора, а відповідно стримують розвиток ринку акцій [163, с. 146].

Перша група факторів носить інституційний характер, тобто вони визначають певні правила поведінки учасників акціонерних відносин. Серед них потрібно відмітити такі, що в найбільшій мірі впливають на стан акціонерного сектора: недостатня захищеність прав власності; недотримання контрактних зобов’язань контрагентами; неефективність і корумпованість системи державного управління; криміналізація ділових стосунків; недотримання принципів корпоративного управління і акціонерної демократії; виникнення корпоративних конфліктів; недостатня фінансова грамотність серед населення; недієвість фінансового посередництва в секторі домашніх господарств, недосконалість системи розкриття інформації.

Друга група факторів стримування розвитку акціонерного сектора національної економіки має макроекономічний характер. Загалом, серед цих факторів потрібно відмітити такі: непослідовність здійснення економічних реформ; значний спад виробництва в період трансформацій; втрата промислового потенціалу національної економіки; незавершеність структурної перебудови; недієвість національної інноваційної системи в цілому і низька якість окремих складових; нестійкість і мала потужність фінансової системи, в тому числі і фондового ринку; порушення господарських зв’язків між агентами національної економіки; низька ефективність фіскальної, монетарної і валютної політики держави; відсутність дієвої системи державно-приватного співробітництва щодо пріоритетів економічного розвитку; низький рівень конкурентності ринкових відносин; значна тінізація економічної діяльності і вимивання економічної бази товариств.

Третя група чинників впливає на діяльність безпосередньо акціонерних товариств, тобто на мікроекономічному рівні. І хоча для кожного окремого товариства вони будуть мати різний характер, загалом виділимо такі: переважання малих і середніх за розміром підприємств; значна кількість збиткових акціонерних товариств; високий ступінь зношення основного капіталу; технологічна відсталість виробництва; надмірна дебіторська і кредиторська заборгованість; високий рівень витрат виробництва; деформована і непрозора структура власності; недостатність фінансового управління на підприємствах; низька конкурентоспроможність продукції як на національному, так і світовому рівнях; недостатність фінансових ресурсів для здійснення інвестицій, відсутність дивідендної політики; узурпація влади менеджментом; високі ризики рейдерства.

Четверта група чинників по відношенню до акціонерного сектора України як частини національної економіки носить зовнішній (наднаціональний) характер. Найбільш вагомими серед цих факторів є: посилення нестійкості світової фінансової системи і виникнення загрозливих кризових ситуацій; зростання взаємозалежності національних фінансових ринків; збільшення спекулятивних фінансових потоків між країнами; поглиблення процесів глобалізації і конкуренції між державами за світовий економічний простір; залежність національної економіки від іноземного спекулятивного капіталу; високий ступінь залежності національного виробництва від стану світових товарних ринків; надмірна орієнтація національної економіки на експорт сировинної продукції з низькою часткою доданої вартості; залежність від зовнішніх джерел енергоресурсів; незахищеність внутрішнього ринку і національного товаровиробника наукомісткої, високотехнологічної продукції.

Етап 6. Питання впливу фінансової системи взагалі і ринку акцій зокрема на динаміку економічних показників потрапляють в центр сучасного економічного аналізу. Дослідники ставлять перед собою завдання моделювання ролі фондового ринку в якості фактора, який вагомо впливає на темпи економічного зростання. І хоча більшість робіт демонструє подібний вплив, в економічній літературі відсутнє однозначне трактування того, яким чином функціонування ринку цінних паперів трансформується в економічне зростання.

Розуміння того, як передається фінансовий імпульс від ринку акцій до реального сектора економіки і економічного зростання, є досить актуальним і важливим питанням сучасного етапу еволюції країн, які завершують перехід до ринкової економіки, в тому числі і для України. Розроблена модель свідчить, що на теперішній час при відносно низькому рівні доходів українського населення, ринок акцій не може виступати в якості стабільного чинника економічного зростання.

Процеси інвестування в акціонерному секторі і надалі залишатимуться на досить низькому рівні, а вітчизняні акціонерні товариства не в повній мірі використовуватимуть переваги своєї організаційно-правової форми [132, с. 371].

На заключному етапі процесу моделювання, необхідно визначити основні заходи щодо усунення вузьких місць у функціонуванні ринку акцій.

Виокремлення акціонерного сектора як самостійної системно-структурної цілісності в межах національного господарства в сучасних нестійких ринкових умовах передбачає об’єктивну необхідність державного регулювання. Тобто, перетворення національного ринку акцій в джерело інвестиційних ресурсів можливе лише за наявності цілеспрямованої, послідовної, скоординованої і дієвої державної політики з розвитку акціонерного сектора. Тому одним із завдань, що постають в процесі реформування системи державного управління економікою, є впровадження секторального підходу. Його застосування дасть можливість більш чітко усвідомити роль і значення акціонерного сектора в структурі національної економіки, розробити стратегію його розвитку, визначити пріоритетні напрями удосконалення механізму координації акціонерних відносин.

Запропонована модель дає можливість оцінити ефективність системи державної політики в сфері акціонерних відносин. Повторні розрахунки та перевірка моделі на відповідність за встановленими критеріями (Фішера та Ст’юдента) повинні підтверджувати правильність обраної стратегії держави з розвитку акціонерного сектора. Якщо нові параметри відповідають статистичним значенням значущості і достовірності, то це свідчитиме про ефективність державних заходів. В протилежному випадку, модель відображатиме помилковість обраного курсу державних реформ.  

Методичні рекомендації з практичного використання запропонованої моделі доцільно впроваджувати в діяльність державних органів влади, в першу чергу тих, які є регуляторами фондового ринку. Зокрема, мова йде про НКЦПФР. Універсальність моделі полягає в тому, що вона може використовуватись і відповідними територіальними управліннями НКЦПФР з метою оцінки регіонального ринку акцій (на рівні окремих областей. Крім того, модель може бути застосована для оцінки інвестиційної привабливості окремих видів економічної діяльності, а тому може бути впроваджена в діяльність окремих галузевих міністерств чи відомств з метою виявлення найбільш привабливих галузей національної економіки та перетворення їх у точки економічного зростання.

Результати дослідження демонструють, що в сучасних умовах ринок акцій національної економіки України не відіграє ролі каталізатора економічного зростання, що зумовлене внутрішніми і зовнішніми негативними чинниками. Проте, за умови здійснення цілеспрямованої державної політики розвитку акціонерного сектора, національний ринок акцій перетвориться на джерело інвестицій для акціонерних товариств. Конкретні способи і засоби досягнення цієї мети становлять основу для розробки відповідних державних програм.


Етап 1.
Визначення об’єкта дослідження та формулювання робочої гіпотези

тап 2. Вибір та обґрунтування чинників, що характеризують функціонування об’єкта дослідження

Етап 4. Перевірка результатів моделювання на достовірність та адекватність

Крок 1.

Відповідність робочої гіпотези отриманим результатам

Крок 2.

Статистична перевірка достовірності моделі

Крок 3.

Статистична перевірка значущості окремих параметрів моделі

Етап 3. Визначення методів дослідження та знаходження параметрів моделі

Етап 5. Формулювання загального висновку та виявлення стримуючих факторів

Етап 6. Розробка заходів щодо усунення вузьких місць у функціонуванні об’єкта дослідження


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

81759. Развитие лицейской темы в лирике А.С.Пушкина. (на примере 3 – 4 стихотворений). Разбор одного стихотворения 32.7 KB
  Творческая жизнь Пушкина начинается в годы национальнопатриотического подъема вызванного войной 1812г. Другим явлением определившим духовное и нравственное развитие Пушкина было начавшееся еще в годы его пребывания в Лицее освободительное движение в среде дворянской молодежи в дальнейшем – движение декабристов. Уже в Лицее Пушкин приобщается к вольнолюбивым идеям которые находили благодатную почву среди лицеистов. На развитие Пушкина большое влияние оказали произведения Радищева сочинения французских просветителей ХУШ века.
81760. Проблема добра и зла в прозе Л. Андреева ( на примере одного произведения 30.42 KB
  Образы и мотивы Нового завета проблему отношений идеала и действительности героя и толпы истинной и неистинной любви Андреев разработал и в рассказе Иуда Искариот 1907. Иуда верит Христу но сознает что он как идеал не будет понят человечеством. Предатель предстает у Андреева фигурой глубоко трагической: Иуда хочет чтобы люди уверовали в Христа но для этого толпе нужно чудо воскресение после мученической смерти. В трактовке Андреева предавая и принимая на себя навеки имя предателя Иуда спасает дело Христа.
81761. Мотив дуэли в произведениях отечественной классики 19 века 32.05 KB
  Пушкин Евгений Онегин В деревне куда едет О. Пушкин дал О. которого Пушкин таким родством снижает. Пушкин не раз подчеркивает этот мотив в истории дуэли.
81762. Вечные вопросы и их осмысление в лирике А.С.Пушкина (на примере 3 – 4 стихотворений). Разбор одного стихотворения 45.14 KB
  В петербургский период лирика Пушкина особенно вбирает в себя свободолюбивые политические идеи и настроения. Первым значительным произведением после выхода из лицея была написанная Пушкиным в самом конце 1817 г. Лирике лицейских лет Пушкин лротивопоставляет поэзию вольности и обличения порока у свободы он ищет вдохновения. Недаром Пушкин в одном из вариантов своего Памятника в конце жизни прямо указывает что вслед Радищеву восславил он свободу.
81763. Тема отцов и детей в произведениях отечественной классики 19 века 32.44 KB
  Отцов или детей обличает Т. дети не должны убивать отцов а отцы заставлять детей думать так же как они думают. потому что смешно и бессмысленно полагать что можно силой заставить молодое поколение думать так же как и поколение отцов.
81764. М.Е. Салтыков-Щедрин «Господа Головлевы» (1880) 31.48 KB
  Нет любви в доме госпожи Головлевой. В ее доме все подчинено процессу припасания. Все в доме Головлевых дышит ненавистью. Из бесконтрольной обладательницы головлевских имений Арина Петровна сделалась скромной приживалкой в доме младшего сына.
81765. Своеобразие композиции романа А.С.Пушкина «Евгений Онегин» 33.37 KB
  Чтение наизусть отрывка из романа Евгений Онегин . В годы создания романа Пушкину пришлось пережить ссылку потерять многих друзей испытать горечь от гибели лучших людей России того времени. Ее духовный и нравственный облик представлен в героях романа Евгении Онегине и Ленском.
81766. Социальная и философская проблематика пьесы М. Горького «На дне» 32.62 KB
  изображением дна являющегося изнанкой современного буржуазного строя Горький утверждал мысль о необходимости решительного обновления этого строя во имя освобождения человека. Горький поновому показал босяка дав строго реалистический анализ бродяжного люда ни разу не отрываясь от трезвого взгляда на босячество как на явление в основе своей антисоциальное. Горький усилил и художественно обобщил одну черту босяка его презрение к мещанским предрассудкам к мещанской морали к мещанскому фетишизму вещей и понятий. Горький использовал эту...
81767. Роль пейзажа в произведениях отечественной литературы 31.46 KB
  В рассказе Хорь и Калиныч Калиныча более трогали природа горы водопад. чутко воспринял тему человек и природа В рассказе того же цикла Бежин луг описание природы начинает повествование. Это рассказ о том что природа сильнее человека и поэтому надо с уважением к ней относиться. Главный герой романа Евгений Базаров так выражает свои отношения с природой: Природа пустяки Природа не храм а мастерская и человек в ней – работник Но далее читаем: Солнце жгло изза тонкой завесы сплошных беловатых облаков.