97406

РОЛЬ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ У РОБОТІ З ДІТЬМИ-СИРОТАМИ ТА ДІТЬМИ, ПОЗБАВЛЕНИМИ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ

Дипломная

Социология, социальная работа и статистика

Поняття, функції, типологія та структурні характеристики громадських організацій. Соціальні та психологічні особливості дітей-сиріт та дітей, позбавленими батьківського піклування. Особливість діяльності ГО у роботі з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування.

Украинкский

2015-10-18

729.5 KB

1 чел.

Міністерство освіти і науки України

Національний університет «Львівська політехніка»

Інститут гуманітарних та соціальних наук

Кафедра соціології та соціальної роботи

РОЛЬ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ У РОБОТІ З ДІТЬМИ-СИРОТАМИ ТА ДІТЬМИ, ПОЗБАВЛЕНИМИ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ

Бакалаврська кваліфікаційна робота

за напрямом 6.130102 – "Соціальна робота"

Виконала:

студентка групи СР-41

Венгер Олена

Науковий керівник:

Канд. соц. наук, доц. Проскура В. В.

Львів 2015

ЗМІСТ

ГЛОСАРІЙ……………………………………………………………………....4

Вступ……………………………………………………………………………7

Розділ 1. Теоретико-методологічні засади дослідження

діяльності громадських організацій у роботі з дітьми

сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування……………………………………………………………….....13

1.1. Поняття, функції, типологія та структурні характеристики громадських організацій.............................................................................................................13

1.2. Соціальні та психологічні особливості дітей-сиріт та дітей, позбавленими батьківського піклування…………………………………………………….....22

1.3. Особливість діяльності ГО у роботі з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування………………………………………28

Висновок до першого розділу………………………………………………......33

Розділ 2. Основні аспекти діяльності громадських організацій у роботі з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування…………………36

2.1. Зміст роботи працівників громадських організацій з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування……………………………...36

2.2. Соціальний супровід як один із напрямків діяльності громадських організацій у роботі  з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування…………………………………………………….....41

2.3. Вплив діяльності  ГО на процес формування особистості дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.………………………………...45

Висновок до другого розділу…………………………………………………...48

Розділ 3. ДОСЛІДЖЕННЯ ОсобливостЕЙ діяльності громадських організацій при роботі з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування (на прикладі ГО «САМОПОМІЧ» м. Львів та БФ «КАРІТАС-ЛЬВІВ УГКЦ» )………………………………………………………………...50

3.1. Програма та хід емпіричного дослідження……………………………….50

3.2. Обгрунтування методів дослідження……………………………………..56

3.3. Аналіз результатів емпіричного дослідження …………………………...57

Висновок до третього розділу……………………………………………….78

ВИСНОВКИ ТА ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ......................................82

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ.....................90

ДОДАТКИ ...........................................................................................................98

ГЛОСАРІЙ

Громадська організація - об'єднання, яке створюють за ініціативою і на основі вільного волевиявлення дітей і дорослих, не є безпосереднім структурним підрозділом державного органу, але може функціонувати на його базі і за його підтримки, не ставить своєю статутною метою отримання прибутку та розподілу його між членами організації [51, с.47].

Діти – сироти – це діти, у яких померли чи загинули батьки [66, с.174].

Діти, позбавлені батьківського піклування - діти, які  залишилися без піклування батьків у зв'язку з позбавленням їх
батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення
батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або
недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в
місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час
слідства, розшуком їх органами внутрішніх справ, пов'язаним з
ухиленням від сплати аліментів та відсутністю відомостей про їх
місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм
виконувати свої батьківські обов'язки, а також діти, розлучені із
сім'єю, підкинуті діти, батьки яких невідомі, діти, від яких
відмовилися батьки, та безпритульні діти [69, с.99].

Кризова сім’я – це категорія сімей, в яких під впливом внутрішніх або зовнішніх факторів склалися несприятливі економічні, соціальні, психологічні обставини, або існує соціальна ізоляція, що тимчасово заважають батькам виконувати обов’язки щодо виховання своїх дітей або належним чином турбуватися про них [64, с.128].

Метод доступної вибірки – метод, який застосовується при дослідженні генеральних сукупностей, які є досить складними для дослідження іншими методами [67, с.13].

Недбале ставлення до дитини – поведінка батьків (осіб, які їх замінюють), яка призводить до свідомого або неусвідомленого незадоволення дорослими життєво важливих потреб дитини, пов'язаних з її виживанням, здоров'ям та повноцінним розвитком [10].

Нормативно – правовий акт – це офіційний акт-документ компетентних суб'єктів правотворчості, який містить норми права, що забезпечуються державою [7, с. 42].

Педагогічна занедбаність – відхилення від норми в моральній свідомості, поведінці та навчанні, зумовлені недоліками виховання у сім'ї, закладах освіти, але основна увага звертається на недостатній рівень вихованості дитини саме у сім'ї [10].

Пільги  надання яких-небудь переваг, часткове звільнення від виконання встановлених загальних правил, обов'язків тощо [32, с.61].

Права дитини – права, які проголошено законодавчо в більшості країн світу і в міжнародних законодавчих актах [10].

Профілактична соціальна робота – це профілактична практична соціальна робота, що проводиться з метою підсилення людського потенціалу, підтримки і захисту психологічних та соціальних ресурсів індивіда і сприяння набуттю здібностей, які дають можливість уникати чи долати передбачувані або несподівані життєві проблеми [31, с.18].

Профілактична соціальна робота – це профілактична практична соціальна робота, що проводиться з метою підсилення людського потенціалу, підтримки і захисту психологічних та соціальних ресурсів індивіда і сприяння набуттю здібностей, які дають можливість уникати чи долати передбачувані або несподівані життєві проблеми [10].

Сирітство - соціальне явище, зумовлене наявністю в суспільстві дітей, батьки яких померли, а також дітей, які залишились без батьківського піклування внаслідок позбавлення останніх батьківських прав або визнання їх в установленому порядку недієздатними [66, с.91].

Сім'я - це соціальна група, яка складається з чоловіка та жінки, котрі перебувають у шлюбі, їх дітей (власних або прийомних) та інших осіб, поєднаних родинними зв'язками з подружжям, кровних родичів і здійснює сою життєдіяльність на основі спільного економічного, побутового, морально-психологічного укладу, взаємної відповідальності, виховання дітей [4, с.109].

Соціальна підтримка – це офіційна та не офіційна діяльність і відносини, що забезпечують потреби людей у їхньому прагненні жити у суспільстві [10].

Соціальне забезпечення (соціальний захист) — система суспільно-економічних заходів, спрямованих на матеріальне забезпечення населення від соціальних ризиків [10].

Соціальний супровід – вид соціальної роботи, спрямованої на  здійснення соціальних опіки, допомоги та патронажу соціально незахищених категорій дітей та молоді з метою  подолання  життєвих  труднощів, збереження, підвищення їх соціального статусу [10].


ВСТУП

Актуальність теми. Протягом останніх років чисельність громадських організацій безупинно зростає, що переважно повязано з процесом трансформації  сучасного українського суспільства. Діяльність громадських організацій стикнулась з новим етапом становлення, як наслідок поступово складаючись у єдину структуру із новими специфічними механізмами функціонування та правилами. Звичайно, не можливо не помітити стрімкий розвиток громадських організацій, який характеризується мінливими, нестійкими, та швидкими темпами в сучасних умовах. Громадські організації здійснюють свою діяльність, спираючись на новітні орієнтири, перебувають в пошуку ефективніших форм взаємодії з різними категоріями суспільства, зокрема роблячи акцент на молоді,  державній владі, ЗМІ, комерційних організаціях, і зокрема, між собою [51, с.47].

Зазвичай, громадські організації розпочинають свою діяльність маючи перед собою конкретну ціль та сформовану мету [65, с.53]. Переважно, громадські організації займаються вирішенням проблем, пов'язаних з підтримкою соціально вразливих категорій населення, організацією дозвілля, захистом прав та інтересів різних груп суспільства, поліпшенням екології регіону, просвітою і т.п.

Не рідкісним явищем стала діяльність громадських організацій, спрямована на роботу з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, адже ця категорія населення потребує особливої уваги. У нашій країні послаблення функцій сім’ї, зокрема, виховної, пов’язане з незадовільним соціально-економічном становищем значної кількості населення [45, с.31].

Нажаль через складну ситуацію в державі, за умов зниження рівня моральних та  культурних цінностей людини, за рахунок відчутного зниження рівня життя  суспільства бузупинно  зростає кількість бездоглядних та безпритульних дітей [30, с.81]. Дитяча безпритульність, сиріцтво, жебрацтво та  бездоглядність - це результат браку кількості уваги з боку населення до існуючих проблем соціального характеру, зокрема, соціальних проблем сімей з дітьми. Нажаль, сучасні соціальні служби не завжди мають можливість вчасно виявляти проблемні сім’ї, також за рахунок недостатнього нагляду суспільства за вихованням дітей у неблагополучних сім'ях дедалі більше дітей не мають належного соціального захисту.

Громадські організації переважно виступають своєрідним посередником між суспільством та  особистістю [4, с.38]. У роботі з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування працівники громадських організацій своїм прикладом показують як можна і потрібно себе поводити у тій чи іншій ситуації, моделюють різного роду випадки щоб діти могли зорієнтуватись в незнайомих для них обставинах. Також діяльність ГО спрямована на саморозвиток дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, на підвищення їхнього освітнього рівня, культурного збагачення та фізичного відпочинку. Тим самим даючи можливість дітям дивитись на світ з різних ракурсів, пізнавати щось нове та сприяють процесам соціалізації молодого покоління.

Ступінь розробленості теми. Існує чимала емпірична та теоретична база досліджень в галузі функціонування громадських організацій. Аналіз соціальних організацій та інститутів, груп тиску і груп інтересів яскраво представлені у роботах наступних науковців: Е. Дюркгейма, М. Вебера, А. де Токвіля та Т. Парсонса.

Соціологічні дослідження Д. Тернера, П. Бергмана, Т. Лукмана та інших зарубіжних дослідників мають безпосереднє відношення до аналізу такого багатоаспектного і складного процесу як інституціоналізація громадських рухів, а також визначення його сутнісних характеристик.

Серед робіт, що розглядають проблеми інституціоналізації соціальних суб'єктів у сучасній Україні, можна виділити праці Г.В. Новічкова, Л.В. Лойко, Н.П. Гайовий, А.В Колодія, Є.Є Додіної.

Для окреслення нормативно-правового забезпечення захисту прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування ми проаналізували інформацію, подану в Декларації прав дитини [15], збірнику документів «Дитинство в Україні: права, гарантії, захист [16], Закон України «Про охорону дитинства [21], Конституції  України [34], Законі України «Про попередження насильства в сім`ї» [22], Сімейному Кодексі України [58] та Конвенції ООН про права дитини [33].

Для окреслення моделі втручання працівників громадських організацій у роботі з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування ми звернулися до Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» [20], науково-методичного посібника «Насильство в сім`ї: з чого починається сімейне благополуччя» [48] та праці А.Й. Капської «Соціальна робота: технологічний аспект» [26].

Для виявлення основ профілактики виникнення проявів девіантної поведінки серед дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування  ми використали працю О.В. Краснова «Психологія соціальної роботи» [36], а також висвітлили основні соціальні послуги, які можуть отримати сім`ї, відповідно до Закону України про соціальні послуги» [23].

Окрім цього, значний внесок у вивчення питання позитивного процесу соціалізації дітей внесли роботи А. Фрейд, яка разом з Д. Бюрлінхемом вивчала психічний стан і розвиток дітей, батьки яких загинули під час війни. А. Фрейд констатувала значимість емоційного зв'язку дитини з матір'ю, втрата якої призводить до спотворень у відносинах дитини з світом [47]. Стоячи на тих же позиціях, Е. Еріксон припускає, що завдяки постійності материнської турботи у дитини на першій стадії розвитку (від народження до року) виникає почуття довіри, який необхідно для здорового психічного розвитку. Наявність почуття базової довіри визначає повноцінний розвиток дитини, її відсутність призводить до різного роду відхилень у розвитку, появам неврозів і т. д. [41].

Оскільки діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування через певні обставини є відокремленими від найближчих людей, існує чималий ризик у повноцінному розвитку дитини, та у можливих проявах девіантної поведінки у майбутньому [70, с.116].

Попри широку сферу діяльності громадських оганізацій існує висока потреба у допомозі дітям-сиротам та дітям, позбавлених батьківського піклування. Оскільки з боку держави відслідковується лише поверхнева, переважно матеріальна допомога, виникає необхідність втручання з богу громадських організацій і залучення їх до співпраці з установами інтернатного типу та до взаємодії з іншими громадськими об’єднаннями.

На основі недостатньої кількості уваги з боку державної влади та часткової необізнаності працівників ГО про реальні потреби дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування виникає припущення, що діяльність громадських організацій по вирішенню найважливіших соціальних проблем дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, ступінь їх активності усе ще істотно нижчий, ніж ступінь їх необхідності.

Вищеназвані аспекти, на сьогоднішній день, є недостатньо дослідженими, саме тому, на основі цього була сформульована тема нашої дипломної роботи: “Роль громадських організацій у роботі з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування”. Та дослідницьке запитання відповідно до обраної теми: «Якими є функції та змістове наповнення діяльності громадських організацій (ГО) у роботі з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування?»

Метою дипломної роботи є аналіз та узагальнення досвіду діяльності громадських організацій, їхньої ролі у роботі з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування ”.

Об'єктом дослідження є особливості діяльності громадських організацій у роботі з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування.

Предметом дослідження є форми, методи та напрямки діяльності ГО при роботі з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування.

Завдання:

• Ознайомитись з поняттям, функціями, загальною характеристикою та особливостями діяльності громадських організацій;

• Ознайомитись з соціальними та психологічними особливостями дітей - сиріт та дітей, позбавленими батьківського піклування.

• Визначити, яким є вплив діяльності  ГО на процес формування особистості дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

• Розглянути специфіку сирітства як соціального явища;

• Визначити якою є роль ГО у роботі з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування;

• Проаналізувати нормативно-правові засади діяльності громадських організацій в Україні стосовно соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

• Ознайомитись з формами, етапами та моделями соціально-педагогічної роботи працівників ГО з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування;

• Сформулювати теоретично обґрунтовані конкретні пропозиції та рекомендації щодо удосконалення діяльності громадських організацій у роботі з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування.

Гіпотези дослідження:

1. Припустимо, що рівень обізнаності працівників громадських організацій про реальні потреби дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування є недостатнім;

2. Припустимо, що діяльність ГО відіграє значний вплив на формування особистості дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

3. Припустимо, що через недостатність кваліфікованих фахівців, які працюють у громадських організаціях, якість послуг, які надають ГО є низькою і потребує вдосконалення та допрацювання.

Новизна результатів дослідження в теоретичному значенні полягає в тому, що ми, проаналізувавши різні літературні джерела, змогли сформулювати основні стратегії громадської організації при роботі з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування.

Новизна результатів дослідження в практичному значенні полягає в тому, що ми дослідили вплив діяльності громадських організацій на процес соціалізації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування та проаналізували модель надання соціальних послуг працівниками громадських організацій дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування з врахуванням перебування їх в закладах інтернатного типу; сформулювали науково-методичні рекомендації на мікро- мезо- та макрорівнях по вдосконаленню моделі надання соціальних послуг (працівниками громадських організацій) дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування.

Методи дослідження: у даному досліджені було застосовано метод напівструктурованого інтерв’ю, аналіз та синтез, індукція та дедукція для інтерпретації отриманих в ході емпіричного дослідження результатів; спостереження, результати якого були представлені в загальному вигляді і подані в емпіричному розділі роботи.

Структура роботи. Бакалаврська кваліфікаційна робота складається з глосарія, вступу, двох теоретичних та третього практичного розділу, висновків та практичних рекомендацій, списку використаних джерел і додатків (10 додатків). Список використаних джерел містить 71  найменуванння. Основна частина робота викладена на 89 сторінках. Загальний обсяг роботи 123 сторінки.

Дипломна робота виконана на основі дослідження наукових, науково-практичних і  методичних джерел, що використовувалися для детальнішого обґрунтування висвітленої нами теми.


РОЗДІЛ 1. Теоретико-методологічні засади дослідження діяльності громадських організацій у роботі з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування

1.1. Поняття, функціїї, типологія та структурні характеристики громадських організацій

У демократичних державах конституція проголошує свободу спілок та асоціацій громадян, тобто їх право створювати об'єднання, приєднуватись до них або виходити з них [7, с.26]. Поняття "об'єднання" охоплює багато форм громадської активності і визначається як добровільне громадське формування, створене на основі єдності Інтересів для спільної реалізації громадянами їхніх прав і свобод. Громадські об'єднання як система вільних соціальних форм життєдіяльності людей є ознакою будь-якого громадянського суспільства [11, с.39].

Громадське об'єднання - об'єднання, створене за ініціативою і на основі вільного волевиявлення громадян, яке не є безпосереднім структурним підрозділом державного закладу, але може функціонувати за його підтримки, у т. ч. матеріально-фінансової, і не має на меті отримання прибутку та розподіл його між членами об'єднання [51, с.42].

Найпоширенішою формою об'єднань є організації. У загальному розумінні організація (франц. organisation, від середньолат. organizo - надаю стрункого вигляду, влаштовую) є об'єднанням людей, які спільно реалізують програму чи досягають мети та діють за встановленими правилами і процедурами. У сучасній науці, відповідно до різних підходів щодо вивчення теорії організації, поняття "організація" тлумачать як вид кооперації людей; спільність індивідів, які взаємодіють між собою; соціальне об'єднання; соціальну групу; формалізовану структуру. Його можна розглядати у нормативно-правовому, соціологічному, психологічному та соціально-педагогічному аспектах [11, с.25].

В українському законодавстві вживають термін "громадська організація" для означення об'єднання громадян для задоволення і захисту своїх соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів [21].

О.С. Онищенко пропонує наступне визначення громадської організації. Громадська організація – об'єднання, яке створюють за ініціативою і на основі вільного волевиявлення дітей і дорослих, не є безпосереднім структурним підрозділом державного органу, але може функціонувати на його базі і за його підтримки, не ставить своєю статутною метою отримання прибутку та розподілу його між членами організації [53, с.34].

Згідно з українським законодавством у громадській організації мають діяти принципи добровільного членства, рівноправності, самоврядування, законності і гласності. їх членами можуть бути особи, які досягли 14 років. Фіксоване індивідуальне членство в громадських організаціях не обов'язкове; у випадках, передбачених статутом, у їх діяльності можуть брати участь колективні члени [11, с.35].

У соціологічному аспекті організацію розглядають як форму об'єднання людей із метою досягнення певних цілей на засадах позаособистісних стосунків. Водночас поширене поняття "соціальна організація" як елемент соціальної структури - штучне інституціональне об'єднання, що посідає певне місце в суспільстві і призначене для виконання встановлених функцій (у цьому значенні соціальна організація є соціальним інститутом і розглядається як автономний об'єкт - система відносин, що об'єднує певну кількість індивідів для досягнення визначеної мети) [39, с.22].

Соціальна психологія (психологічний аспект), досліджуючи міжособистісні стосунки, мотивацію, лідерство, конфлікти в структурі організаційних відносин, тлумачить термін "організація" як диференційоване і взаємно впорядковане об'єднання індивідів і груп, що діють на основі загальних цілей, інтересів і програм [61, с.171].

Сучасна педагогічна наука (соціально-педагогічний аспект) оперує поняттям "виховна організація", розглядаючи її як різновид соціальної організації - спеціально створеної державної або недержавної організації, основним завданням якої є соціальне виховання певних вікових груп населення. Саме в контексті цього поняття розглядають найчастіше громадські дитячі та молодіжні організації [13, с.49].

Суспільні та політичні функції громадських організацій включають: 

  •  Вираз прагнень та інтересів. Організації в певній мірі служать вираженню різноманітних прагнень, пристрастей, інтересів, в якій є їх продуктом. Вони є платформою співпраці людей, які поділяють спільні цінності, інтереси, захищають і поширюють свої погляди [38, с.21]. Організації створюють можливість колективної діяльності. Хори, спортивні клуби, релігійні організації, професійні об'єднання, асоціації етнічних меншин, читацькі клуби, скаути - всі ці організації об'єднують людей, які бажають зробити щось разом. Вони збагачують їхнє життя і життя спільнот, в яких вони живуть. Тим самим, ГО сприяють об'єднанню дітей-сиріт та дітей, позбавленими батьківського піклування у різного спрямування колективи, залучають дітей до спільної справи, до спілкування один з одним, до співпраці. Навчають спільно вирішувати певні проблеми та роздумувати над питаннями, які виникають в процесі взаємодії. Оскільки в кожної дитини є свої вподобання, свої інтереси, захоплення, таланти і можливості, ГО з свого боку намагаються організовувати заходи та створювати заклади в яких діти-сироти та діти позбавленими батьківського піклування змогли б себе самореалізовувати та саморозвиватись [37, с.206].
  •  Формування і плюралізації громадської думки. Неурядовий сектор це зліпок різнорідних думок. Прагнучи забезпечити суспільну підтримку, організації - особливо такі, які захищають групові інтереси або створюються для захисту певних політичних поглядів чи моральних цінностей - намагаються бути резонансними, заповнюючи публічну дискусію багатоголоссям закликів, аргументів і декларацій. Вони є інкубаторами альтернативних поглядів і способів життя. Це також школи плюралізму: вони пропонують свої відповіді на важливі питання, і намагаються переконати людей вважати їх своїми. Ця функція організацій особливо важлива тоді, коли безлічі думок і поглядів супроводжує їх поверховість, дріб'язковість, що породжує у багатьох відчуття моральної порожнечі, загубленість або байдужість до того, що відбувається в суспільстві. Діти-сироти та діти, позбавленими батьківського піклування, зазвичай, перебувають в закладах інтернатного типу, і часто, їхню думку відносно певних речей просто нікому вислухати або ж на неї не звертають уваги. Дитина відчуває себе ще більш замкнуто і як наслідок перестає висловлювати певні невподобання чи відстоювати свою думку, навіть тоді, коли виникає така необхідність. Щоб зменшити допустимість таких випадків, ГО часто створюють відділи в яких працюють фахівці, готові вислухати думку дітей-сиріт та дітей, позбавленими батьківського піклування, врахувати її, зарадити при можливості у певних питяннях, які виникають в процесі співпраці і т.д [37, с.209].
  •  Діяльність на захист інтересів меншин – едвокасі. Місією деяких організацій є поліпшення ситуації дискримінованих груп, або груп нездатних самостійно боротися за свої права чи хоча б звернути увагу на свою ситуацію. Їх діяльність визначається поняттям едвокасі (з англ. Advocacy - захист інтересів) - тому що вони говорять від імені тих, які з різних причин не можуть ефективно зробити цього самі. Вони забезпечують вираження поглядів і проблем груп, які не настільки численні, щоб за їх голоси боролися політики, і не настільки багаті або впливові, щоб привернути увагу громадської думки іншими шляхами. Організації сприяють політичній та соціальній інтеграції цих груп із суспільством [41, с.174].

Оскільки діти-сироти та діти, позбавленими батьківського піклування, часто позбавлені найближчих людей, які б повинні були відстоювати їхні безпосередні права і можливості, їхні інтереси, то громадські організації створюють своєрідні юридичні відділи з кваліфікованими юристами, які готові надавати, і надають юридичну допомогу дітям, відстоюють їхні права та свободи передбачені Законодавством України.

  •  Турбота про загальне благо. Деякі організації стоять на сторожі загального блага (у світі НУО їх називають «сторожовими» організаціями - з англ. Watchdog). Це, наприклад, екологічні організації, організації з захисту прав людини, організації щодо запобігання корупції, або здійснюють моніторинг діяльності адміністрації [43, с.108].
  •  Соціальна інтеграція. Громадські організації сприяють інтеграції в суспільство людей або груп, що знаходяться під загрозою маргіналізації. Організації сприяють формуванню їх довіри до демократичних інститутів і вчать співпраці. Вони також здійснюють діяльність, спрямовану на підвищення життєвого рівня груп, що мають низький економічний або соціальний статус. В звязку з тим, що діти-сироти та діти, позбавленими батьківського піклування в залежності від обставин в яких вони опинилась є часто відсторонені від зовнішнього світу, громадські організації сприяють їх інтеграції в суспільство, залученню до різних сфер життєдіяльності та самореалізації [44, с.29].
  •  Ініціювання суспільних перетворень. Будучи виразником групових вимог і інтересів, громадські організації дають різним групам можливість впливати на владу і громадську думку, і, таким чином, часто призводять до системних перетворень. Організації часто є двигунами інновацій системного характеру - проектів законів, інституційних рішень, інструментів суспільного діалогу. Тобто громадські організації запроваджують різного роду проекти, які спрямовані на покращення рівня життя дітей-сиріт та дітей, позбавленими батьківського піклування [44, с.31].
  •  Доповнення діяльності держави. Організації прагнуть заповнити прогалини в публічній системі охорони здоров'я, освіти, соціальних послуг, культури. Саме тому їх існування так важливо для поліпшення якості життя громадян - вони надають блага і послуги, адекватні їхнім потребам, і відповідають місцевим умовам. Оскільки на державному рівні врахувати всі потреби дітей-сиріт та дітей, позбавленими батьківського піклування є вкрай проблематично, ГО намагаються надавати на місцевому рівні послуги, допомогу, закладам в яких перебувають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування. Намагаються сприяти культурному збагаченню дітей, підвищенню їхнього освітнього рівня, створюють так звані малі школи, які функціонують за певним спрямуванням залучаючи дітей до конкретної галузі діяльності [44, с.33].

Громадські організації виконують різні функції в суспільстві: навчають, допомагають, запобігають негативним наслідкам соціальної нерівності, пропонують і впроваджують інноваційні рішення і т.п. Для дітей-сиріт та дітей, побавленими батьківського піклування громадські організації виконують чимало функцій орієнтованих на самореалізацію, саморозвиток дітей, на їх інтеграцію в суспільство, підвищенню рівня життя даної групи населення та відстоювання прав і свобод передбачених Законодавством України.

Громадські організації - це формалізовані самостійні (неурядові) неприбуткові об'єднання громадян, спрямовані на реалізацію різноманітних колективних інтересів і захист колективних прав. У такому широкому значенні до розряду громадських організацій потрапляють досить різні по суті установи - політичні партії, власне громадські організації, організації за інтересами, благодійні фонди тощо. Очевидно, ці групи організацій необхідно розглядати окремо, хоча, з іншого боку, не можна не бачити їх загальної сутності як організацій громадянського суспільства [66, с.84].

О.В Макаренко та Б.Л Рудник пропонують класифікацію громадських організацій за кількома критеріями:

1. За рівнем політизованості чи місцем у політичній системі (політичні партії, суспільно-політичні організації, громадські організації за інтересами).

2. За рівнем комерціалізації (некомерційні та неприбуткові організації, благодійні фонди, кооперативи).

3. За характером організованості (партії, рухи, організації).

4. За ступенем ієрархії (місцеві, регіональні або загальнодержавні організації; первинні організації або їх об'єднання, асоціації).

5. По напрямку діяльності, сфери інтересів (професійні, демографічні, творчі, спортивні, культурно-просвітницькі, науково-технічні і т.п.).

6. За рівнем стабільності (постійно діючі або тимчасові) [42, с.12].

Нижче наведена типологія громадських організацій, яку подає О.М. Максименко. Розглянемо цю типологію громадських організацій, представлену за такими критеріями:

1. За своїм завданням - політичні, професійні, наукові, творчі і т.п. організації.

2. За типом членства - тільки індивідуальне членство (партія, профспілки), тільки колективне членство (асоціації міст і підприємств), змішане членство (наукове товариство), без членства (суспільні рухи, дружин-ради) та за спеціалізацією.

3. За суспільною роллю виділяють масові організації, орієнтовані на справи всього суспільства і переважно на потреби та інтереси своїх членів.

4. По галузях діяльності [44, с.32].

Серед першого типу організацій, орієнтованих на справи суспільства, можна виділити три наступні групи організацій: політичні, проблемні і творчі. Політичні організації, або партії, претендують на вплив і керівництво суспільством і найважливішими його сферами. Проблемні організації орієнтовані на рішення якоїсь окремої суспільної проблеми, не пов'язаної безпосередньо з потребами її членів. Зазвичай членство в такого роду організаціях пов'язане з проявом альтруїзму, з почуттям власної відповідальності за глобальні проблеми (Червоний Хрест, порятунок на водах, охорона природи, пам'яток культури тощо). Творчі організації - на створення нових цінностей: знань, техніки, мистецтва. У них поєднуються вирішення важливих соціальних завдань і задоволення особистих професійно-творчих інтересів учасників. Це досить численні за складом організації артистів, художників, літераторів, науковців, винахідників і т.д. 

До другого типу організацій, організацій, орієнтованих на інтереси учасників, відносяться наступні три групи організацій: корпоративні, взаємодопомоги й аматорські. Корпоративні організації - це різного роду кооперації, які створюються для задоволення інтересів учасників (споживча кооперація, суспільства рибалок, мисливців, собаківників, колекціонерів і т.д.), також корпоративні інтереси виражають профспілки та спілки підприємців. Організації взаємодопомоги можуть створюватися або з метою компенсації поширених недуг (товариства сліпих, глухонімих), або для поліпшення матеріального становища їх учасників (споживспілки, жілкооператіви і т.п.). Аматорські організації - це організації клубного характеру, які дозволяють задовольняти непрофесійні інтереси та інтереси своїх членів (суспільства спортсменів, колекціонерів і т.д.) [44, с.30].

Третій тип класифікації, що є більш повним і узагальненим оснований на тому, що в якості критеріїв класифікації громадських організацій виступають їх базові характеристики, а саме: порядок здійснення легалізації; організаційна структура та характер членства; статус та територія дії; суб'єкти діяльності; вид організаційно-правової форми; мотиваційні аспекти створення; сфера суспільного життя, в якій діє відповідна організація; тип і спрямованість діяльності організації [11, с.25].

Згідно з цими критеріями пропонується розрізняти наступні основні види громадських організацій:

1. по суб'єктах діяльності - молодіжні, дитячі, жіночі організації, об'єднання ветеранів, спілки роботодавців, підприємців та ін;

2. за видами організаційно-правової форми - громадський рух, союз, суспільство, громадський / благодійний фонд, асоціація, конгрес, громадська / благодійна установа, благодійна організація (фундація, місія, ліга тощо);

3. по сфері суспільного життя — культурні, просвітницькі, спортивні, екологічні, творчі та ін;

4. за типом і спрямованості діяльності організації щодо суб'єкта, який її утворив - професійні спілки, благодійні організації, правозахисні організації, організації національних меншин, суспільно-політичні рухи та ін [11, с.27].

Класифікація громадських організацій за Е. Гідденсом включає:

1 рівень (потреби спілкування):

• Малі громадські організації (мало правил і мало ресурсів).

2 рівень (потреби творчості):

• Громадські організації середнього рівня (невелика кількість та ресурсів і правил).

3 рівень (потреби участі):

• Громадські організації мережевого типу (є ресурси, середня кількість правил);

• Традиційні громадські організації («цільового типу») (є правила, середня кількість ресурсів);

• Громадські організації-руху (середня кількість правил та ресурсів).

4 рівень (потреби влади):

• Ідеологічні організації, корпоративні спілки (в т.ч. проф-спілки);

• Релігійні організації (багато правил, невелике або середня кількість ресурсів);

• Політичні партії (багато правил і багато ресурсів).

Можна відмітити, що кожна з поданих вище класифікацій різновидів громадських організацій, вказує на різносторонність їхньої діяльності, на співпрацю з різними категоріями суспільства, з різними структурами та на взаємодію з різними органами влади. Проте, метою кожної з них — є покращення рівня життя конкретної категорії суспільства, рівня життєдіяльності, об'єдніння людей за інтересами, на їх взаємодію один з одним, на відстоювання прав та свобод людини та на надання послуг, які б сприяли вирішенню проблем, що виникають у певній сфері життя громадян.

1.2. Соціальні та психологічні особливості дітей-сиріт та дітей, позбавленими батьківського піклування

Найважливішому соціальному етапу становлення особистості відповідає шкільний вік від 6 до 18 років. Саме в ці ж роки відзначаються інтенсивний процес зростання і розвитку організму, відбувається його біологічне і соціальне дозрівання, формується світогляд, готовність до різноманітної трудової та творчої діяльності молодої людини [19, с.268].

Існують суттєві особливості особистості дитини, яка перебуває в умовах депривації основних фізіолого-психологічних потреб (тактильний контакт, спілкування, любов, близькі емоційні стосунки, відчуття потрібності, змінюване наповнене середовище) [25, с.209]. Так, у благополучних сім'ях невід'ємною особливістю виховання дитини є концентрація життя всієї родини на дитині. Внаслідок цього у дитини формується позитивна Я-концепція, егоїстичні схильності, адекватна самооцінка, що необхідно для наступної успішної життєдіяльності та самореалізації. На відміну від цього у дітей, що постійно утримуються в групах, психологами відзначається відсутність феномену власного "Я" (замість цього діти називають себе "МИ"). Любов до себе - одна з найважливіших базових потреб людини, на ній грунтується прийняття себе та своїх дій, висока самооцінка, позитивна Я-концепція. Діти без сім'ї не можуть проявити позитивне емоційне ставлення до себе. Відсутність цього ставлення негативно проектується на подальше життя вихованців закритих закладів. С. Бадора [4, с.83] визначає це явище як "хворобу сирітства" - тобто синдром поствідчуженості, який породжує відчуження від природного життєвого середовища, руйнування емоцій, знищення первинної довіри. У такій ситуації адекватне подальше фізичне життя є можливим, але психічне, особливо емоційно-почуттєве, може розвиватися тільки в обмеженому обсязі

Одночасно, крім глибокого внутрішнього розладу, соціальним сиротам притаманні проблеми в міжособистісному спілкуванні. У таких дітей спостерігається схильність до конфліктних переживань, підвищена обережність, неприйняття нового, низька результативність у сфері спілкування, бідність арсеналу засобів комунікації, низька самостійність, висока агресивність, неврози, низька соціальна активність [71, с.251].

С.П. Нечай відмічає, що чим раніше дитина була виключена з системи батьківсько- дитячих стосунків, тим нижчий соціальний статус вона займає в групі [50, с.38]. Так, дитина, яка потрапила до інтернатної установи відразу після народження, у 85 % має низький статус у міжособистісних стосунках з однолітками і у 15% - є аутсайдером (ізольованою, повністю виключеною з системи міжособистісних стосунків). Близько половини інтернатних дітей взагалі не мають взаємних виборів [63, с.44]. На порушення у соціальній сфері (які є прямим наслідком порушення сфери спілкування) сиріт вказують і відомі дослідники депривапії потреб дитини И. Лангмейер і З.Матейчик [40, с.85].

Кількість дітей-сиріт в Україні включно до 2008 р. щорічно збільшувалась, проте, починаючи з 2009 року в Україні їх чисельність має тенденцію до зменшення. Демографи схильні називати подібне явище утотожнюючи його з соціальним сиріцтвом, причиною якого  є відсторонення, ухилення, відмова від виховання дитини з боку батьків, зокрема, відмова від виконання ними безпосередніх та зобов’язуючих батьківських обов’язків доки дитина не досягла повнолітнього віку. На сьогоднішній день виділяють декілька основних причин появи у суспільстві такої категорії дітей, як діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування. Основними з цих причин є наступний перелік: по-перше - це злочинна, незаконна та правопорушна діяльність батьків, по-друге - залучення з боку батьків дітей до протиправних та незаконних дій. По-третє – це можливі узалежнення батьків, тобто коли один, або ж обоє батьків надмірно, регулярно та неконтрольовано вживають речовини, які з часом викликають узалежнення. Також однією з найпоширеніших причин позбавлення батьків їхніх батьківських прав та можливості опікуватись дитиною є брутальна, неконтрольована жорстока, агресивна поведінка батьків по відношенню до дитини, яка, як наслідок може понести шкоду дитині, погіршити стан її психічного, фізичного, емоційного здоров’я, викликати ряд психічних захворювань та як крайність загрозу життю дитини. [6].

Окреслимо соціально-психологічні фактори, що перешкоджають нормальному розвитку дітей в сиротинцях [25, с.79]:

  •  відсутність умов для виникнення та розвитку особистісних емоційних зв'язків дитини й дорослого через постійну зміну дорослих;
  •  постійна зміна закладів, причому в кризовому для становлення особистості віці - 3, 7, 15 років;
  •  постійне перебування у колективі; відсутність приватності у речах, просторі, часі; - відсутність психологічної роботи з жертвами насилля;
  •  ізольованість від буденного життя; звуженість оточуючого середовища. Не менш важливий влив мають педагогічні недоліки роботи з соціальними сиротами:
  •  недостатня діяльність щодо формування адекватної до віку провідної діяльності; - недостатній рівень підготовки вихователів;
  •  недоліки, які не дозволяють компенсувати дефекти розвитку, викликані відсутністю сім'ї;
  •  недиференційований підхід до вихованців.

Сирітство в нашій державі відзначається набором певних соціальних характеристик, частина яких є типовою для даного соціального явища, а інша частина –має свої особливості. Першочергово, слід зазначити кількісний ріст дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків. Така ситуація зумовлена переліком причин, які в той чи в інший спосіб пов'язані з цілою низкою соціально-політичних, економічних, та соціально-культурних проблем. За даними МОЗ, серед дітей-сиріт, та дітей, позбавлених батьківського піклування, 21% були небажаними дітьми, з них 10% - діти від матерів, які не досягли повноліття, 35-40% - від батьків, які страждають на різного роду узалежнення, 24% - від батьків, які перебувають в установах відбування покарання, тобто позбавлені свободи. Появились діти (від 2 до 3,5%) батьки яких узелененні від вживання наркотичних речовин, або ж з захворюваннями на ВІЛ/СНІД; близько 15% - діти, батьки яких, відмовились від батьківського піклування через проблеми із власним здоров'ям. Чисельність дітей із сімей, батьки яких віддали на виховання в будинок дитини тимчасово, зменшилась в 2 рази. Причинами, які виступають вирішальними з точки зору батьків, чиїх дітей вони віддали в інтернатні установи є: незадовільні умови проивання, тобто, житлові умови (62%), багатодітність сімї (15%), важка хвороба батька, матері або дітей (17%) та ін. В останні роки різко загострилася проблема так званого "соціального" сирітства. Кількість осіб, яких позбавили батьківських прав, починаючи з 2000 р. по 2006 р. зросла в Україні в 3 рази. На обліку в органах внутрішніх справ складається понад 183 тисяч батьків та осіб, які їх замінюють, які не виконують обов'язків по вихованню дітей. Кожна десята з 140 тис. справ на батьків, розглянутих у 2006 р. регіональними комісіями у справах неповнолітніх, - про позбавлення батьківських прав. Сирітство стало стійким соціальним явищем, яке вако викорінити з сучасного суспільства.
[
6].

Під поняттям “сирітство” зазвичай розуміють соціальне явище, зумовлене наявністю в суспільстві дітей, батьки яких померли [9, с.34]. На сьогодні розрізняють два типи сирітства: сироти (діти віком до 18 років, що не мають батьків) та соціальні сироти (діти, що мають біологічних батьків, яких позбавили батьківських прав). При чому більшість таких дітей в Україні є соціальними сиротами, тобто мають живих батьків, але перебувають під опікою держави. Це є озакою того, що велика кількість громадян функціонально неспроможна займатись вихованням власних дітей, що є серйозною соціальною проблемою сучасного українського суспільства [55, с.19].

З точки зору педагогіки визначальним при визначенні поняття соціального сирітства виступає виховний вплив середовища, в якому опиняються діти. Адже головними причинами, що призводять до виникнення явища соціального сирітства (які визнають всі, хто займається проблемою дітей вулиць) є негаразди в сім'ї, сімейному вихованні, що штовхають дітей до складного життя на вулиці [56, с.196]. Тому сформулюємо педагогічний підхід до визначення цієї категорії: соціальні сироти це діти, котрі виховуються поза власною сім 'єю і позбавлені достатнього чи частого, систематичного й інтенсивного контакту з батьками або близькими дорослими. Розглянемо різноманітні терміни, якими означують дітей, що опинилися в епіцентрі соціального сирітства. Найчастіше в літературі зустрічаються поняття "дитина вулиці", "безпритульна дитина", "бездоглядна дитина", "суспільна (соціальна) сирота" [3, с.61].

Внаслідок відсутності батьків, або ж недостатнього рівня опіки з боку наглядачів, опікунів, вихователів в інтернатних установах, діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування стикаються з низкою проблем соціального, медичного, психологічного та педагогічного характеру [1, с.14].

Основною причиною, яка зумовлює проблеми соціального характеру виступає соціальний статус дитини, яка позбавлена піклування з боку батьків в дитячому будинку чи в закладі інтернатного типу – ця дитина «нічия» [49, с.38]. Дитина-сирота відчуває недостатню кількість уваги від дорослих, це пояснюється тим, що в дитячих будинках увага вихователів та педагогів не зосереджується на конкретній дитині, а  на великій групі дітей, що в свою чергу не дозволяє педагогам рівноцінно приділити час кожній дитині. Окрім цього, у вихованців закладів інтернатного типу поступово формується залежність від допомоги з боку педагогів та вихователів, для дітей стає характерним низький індекс самостійності. Діти звикаючи до опіки з боку дорослих, втрачають здатність та вміння самостійно справлятись з  власними проблемами, здатність приймати самостійно рішення та нести за них відповідальність, саме тому при виході з школи-інтернат, діти самостійно не можуть вирішити багатьох життєвих проблем у старшому віці [53, с.135].

Підвищений ризик захворювань дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування є основною проблемою медичного характеру. Можливі випадки ураження головного мозку внаслідок перенесених пологових травм ,внутрішньоутробної інтоксикації, нейроінфекцій раннього дитячого віку та інших факторів; неврози, зумовлені психічними травмами, часті хронічні патології та ін. Для більшої кількості дітей характерними є відсталість психічного, фізичного та інтелектуального розвитку [62, с.44].

Проблеми психологічного характеру все частіше відзначається ранньою депривацією неформального спілкування з людьми зрілого віку(нестачею батьківської любові та ласки) [66, с.241]. Дитина змалку привикає спілкуватись в обмеженому колі людей: з конкретними людьми, однодумцями, друзями, авторитетними для дітей особами і т.д. Як наслідок увага з боку працівників будинків-інтернат та дитячих будинків, не може сповна компенсувати дітям-сиротам та дітям, позбавлених батьківського піклування колишнього спілкування. Наслідком такої депривації механізмів ідентифікації стає замкнутість, емоційна прохолода, агресивність підвищена уразливість вихованців дитячого будинку. Також, варто відзначити, яких трудностей переживає дитина при регулярній зміні одного закладу навчання чи проживання на інший, а саме, коли змінюється мікросередовище, яке в свою чергу погано відображається на психіці дитини, в її характері, викликаючи нервові зриви та стрес, дитині доводиться знову й знову адаптуватися до іншого оточення, заводити нове коло спілкування, нових друзів і т.д.

Дитина, яку батьки позбавили батьківського піклування та турботи, має менше шансів на теплі і дружні відносини з іншими людьми, на високу самоповагу, та стійкий сформований позитивний образ «Я» [13]. Вивчення дорослих та підлітків, які хворіють психосоматичними і психофізіологічними порушеннями, труднощами в спілкуванні, невротичними розладами, труднощами в навчанні чи розумовій діяльності, яскраво демонструє, що всі ці явища переважно спостерігаються у тих людей, які в дитинстві були позбавлений батьківської любові,  уваги і тепла. Є.І. Захарченко виділяє такі типи акцентуацій, характерних для соціальних сиріт. Відсутність емоційної близькості з батьками, жорстоке ставлення, фізичне насильство провокує формування у дитини збудженого типу акцентуації, для якого характерним є пригнічений стан, підозрілість, корисність, схильність до агресії, жорстокості [24, с.209].

Проблеми педагогічного характеру виникають внаслідок соціально-педагогічної занедбаності дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які опинились в інтернатних закладах та дитячих  будинках.  Було проведено чисельну кількість досліджень, результати яких свідчать, що у більшої кількості вищеназваних вихованців поряд з психопатологічними проявами захворювань, виявляється і загальна психічна недорозвиненість, що в свою чергу ще з шкільного віку уповільнює процес навчання [25, с.109].

Власне, діяльність ГО спрямована на часткову компенсацію дітям з вищеназваними проблемами: уваги, любові, турботи, підвищення освітнього, культурного та духовного рівня дітей, розвиток особистісних талантів, наснаження дітей, наданням натуральної допомоги і т.д. Заходи, які організовують ГО, акції, флешмоби, гуртки, все це тільки для того, щоб максимально долучити дітей з інтернатних установ до громадської активної діяльності, для того щоб діти відчували себе відповідальними, потрібними, самостійними і важливими іншим.

1.3. Особливість діяльності ГО у роботі з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування

Діти - сироти та діти, позбавлені батьківського піклування є однією з самих вразливих категорій суспільства – це діти, які опинились в важких життєвих обставинах і які потребують допомоги та підтримки з боку закону, держави та місцевих органів самоврядування [27, с.84].

ГО реалізовують проекти спрямовані на залучення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування до різного роду заходів, конкурсів, акцій та подій. Організовують різноманітні «Ярмарки», вилучені кошти з яких ГО направляє на забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування найнеобхіднішими речами (засоби особистої гігієни, канцелярські товари, одяг, іграшки, взуття і т.п.). Також ГО часто влаштовують виїзні заходи та акції на місця проживання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського та за їхніми межами: різного роду екскурсії, ре-колекції, відпочинкові табори і т.д. Ще одним вагомим внеском в життєдіяльність дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського з боку громадських організацій є забезпечення відпочинково-оздоровчих таборів, поїздок дітей у санаторії, відпочинкові курорти та бази.

Попри матеріальну допомогу діяльність громадських організацій у роботі з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування включає:

• Залучення дітей і молоді до суспільно корисних справ. ГО нерідко є ініціаторами місцевих толок, благодійних акцій, ярмарків, флаш-мобів і т.д., до участі в яких дуже активно долучають дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського пікулування. Тим самим навчаючи дітей бути корисними не лише собі, але й громаді в якій вони перебувають [4, с.31].

• Організацію заходів, які сприяють формуванню відповідального ставлення дітей до праці. З самого дитинства в людей формуються уявлення про людські цінності, взаємовідносини один з одним, про відповідальність яку несуть за собою певні рішення та вчинки, про роботу та про здобуток від виконаної ними роботи. Оскільки діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування є досить ізольованими від суспільства і обмежені увагою з боку вихователів та вчителів в них немає чітко сформованих уявлень про їхні обов'язки, та про те, що кожна робота потребує максимальної серйозності та відповідальності з боку людини. ГО в свою чергу, намагаються допомогти дітям сформолювати та на практиці зрозуміти значущість робочих процесів та з самого дитинства прикріпити любов до справи якою дитина хоче займатись в подальшому [16, с.51].

• Забезпечення потреби кожного учасника культурного чи розважального заходу в самореалізації. Оскільки ГО є ініціаторами та організаторами масових заходів, акцій, ЯРМАРКІВ, розважальних таборів, концертів і т.д., то працівники громадських організацій намагаються залучати якомога більше дітей до проведення подібних міроприємств. Тим самим сприяють самореалізації кожної дитинки, її самоствердженню та саморозвитку. Дають дітям відчуття потрібності, важливості та значущості для інших людей [17, с.9].

• Формування гуманної особистості, свідомого і активного громадянина - патріота України. Дуже важливо, щоб в дітей з самого дитинства формувались уявлення про культуру, історію їхньої держави, їхнього міста, любов до рідного краю та дух патріотизму. Саме для цього організаторами ГО, дітям-сиротам та дітям, позбавлених батьківського піклування регулярно проводять виїздні екскурсії околицями міста, стародавніми замками, церквами, музеями, печерами, підземеллями і т.д. Це сприяє саморозвитку кожної дитини, сприяє зацікавленості до минулого свого краю та формує дитину як особистість [19, с.268].

• Збереження довкілля, історико-культурної спадщини українського народу. Громадські організації намагаються регулярно проводити навчальні тематичні зустрічі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. На цих зустрічах працівники ГО разом з волонтерами демонструють наочні приклади про різні фізичні та хімічні процеси, що відбуваються у довкіллі. Пояснюють дітям про важливість дотримання чистоти, порядку та рівноваги у навколишньому середовищі, сприяють тому, що в дітей формуються правильні уявлення про цінності та про любов до того, що їх оточує [26, с.159].

• Надання допомоги освітнім та позашкільним закладам у розв'язанні їх завдань. Оскільки діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, зазвичай перебувають в закладах інтернатного типу їм доводиться миритись з тими умовами в яких вони навчаються і живуть. В зв'язку з недостатнім фінансуванням подібних закладів з боку держави такі установи часто потребують забезпечення технічним приладдям, канцелярськими товарами, навчальними географічними картами, шкільними дошками, мебеллю і т.д. Саме тому, ГО долучають спонсорів та фінансують (закупляють) по-можливості речі необхідні учням для успішного та конфортного начання [28, с.58]. Тим самим сприяють підвищенню освітнього рівня дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

• Забезпечення гармонійного фізичного, соціального та духовного розвитку підростаючого покоління. Громадські організації, зокрема їх молодіжні центри, скеровують свою діяльність на фізичний, духовний та соціальний розвиток дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Для дітей організовують активні спортивні заходи запрошуючи відомих спортсменів для їх проведення, організовують командні ігри, які сприяють згуртованості учасників та формуванню ціннісних орієнтацій. Ці заходи дозволяють загартовувати дітей, сприяють покращенню їхньої фізичної форми та зміцнюють підростаючий організм. Також нерідко проводяться духовні ре-колекції для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського, на яких учні мають можливість духовго збагатитись, дізнатись про особливості різних конфесій та про важливість християнської віри. Ці заходи вчать дітей спілкуванню та комунікації один з одним, сприяють їх інтеграції в суспільство [32, с.204].

• Організування змістовного дозвілля, формування навичок здорового способу життя, запобігання правопорушенням неповнолітніми. Як вже згадувалось раніше, ГО є організаторами тематичних тренінгів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського [41, с.183]. Важливим питанням, яке піднімають на подібних навчальних зустрічах є дотримання прав та свобод людини і покарання, які доведеться нести кожному з нас за недотримання Законодавства України та порушення чужих прав та свобод. Ці зустрічі є досить інформативними, надають базові знання про закон та його дотримання дітям, формують в них правильні уявлення про “можна” і “не можна”, розкривають основні поняття девіації, її різновиди та наслідки девіантної поведінки. Також ГО активно сприяє пропаганді здорового способу життя, до якого залучають дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського.

• Захист прав і свобод дітей та молоді, сприяння виконанню ними своїх обов'язків. В кожній ГО є юридичний відділ, який займається дотриманням прав і свобод вразливих верств населення, в даному випадку, дітей-сиріт та, дітей позбавлених батьківського піклування. Аналіз наявних умов утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, в інтернатних закладах свідчить про порушення цілої низки вимог положень Конвенції ООН про права дитини, зокрема з питань [34]:

  •  якнайкращого забезпечення інтересів дитини (стаття 3);
  •  забезпечення максимально можливою мірою виживання та здорового розвитку дитини (стаття 6);
  •  здійснення реєстрації дитини відразу ж після її народження і реалізації
  •  права дитини з моменту народження знати своїх батьків і їхні права на піклування (стаття 7);
  •  права дитини на збереження індивідуальності (стаття 8);
  •  надання дитині на її прохання необхідної інформації щодо місця перебування членів її сім'ї, якщо надання цієї інформації не завдасть шкоди дитині (стаття 9);
  •  забезпечення дитині, здатній сформулювати власні погляди, права вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що стосуються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю(стаття 12);

В зв'язку з тим, що на думку даної категорії дітей мало хто звертає увагу, мало хто прислуховується, і їхні права можуть бути порушенні, юристи ГО активно займаються інформуванням молодого покоління про їхні обов'язки, права та можливості. І при порушенні одного з них беруться за покарання кривдника на законній підставі [2, с.61].

  •  Можливість працевлаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського. Поряд із загальноосвітньою програмою навчання вихованцям шкіл-інтернатів надаються професійні навички, що дозволяє їм після завершення навчання у професійно-технічному училищі отримати професію робітника і знайти роботу на підприємстві. Діти ж, які мають більші успіхи у навчанні, мають можливість вступати до вузів. Після отримання вищої освіти їм мають гарантувати робоче місце, заробітну плату, і за пільговою чергою отримати державне житло [53, с.159].
  •  Надання психологічної підтримки. Оскільки діти-сироти та діти, позбавлені батьківського опинились в складних життєвих обставинах, нерідко вони потребують психологічної підтримки з боку спеціаліста. Їм потрібна порада, розрада, розмова, підтримка, відчуття потрібності та приналежності [2, с.94]. Саме для надання психологічної підтримки ГО організовують психологічні тренінги, збори, залучають дітей як до особистої розмови, так і до активних колективних розважальних ігор, що дозволяє дитині на трохи забути про свої життєві труднощі і психологічно відпочити від постійного стресового напруження. 

Отож, бачимо, що діяльність громадських організацій у роботі з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування успішно функціонує. Можливо не так яскраво і не з такими темпами, з якими би хотілось, але тішить сам факт, що така діяльність і співпраця здійснюється та робить свій позитивний внесок у життєдіяльність дітей.

Висновок до першого розділу

Громадська організація – це добровільне та організаційно оформлене об'єднання громадян, створене для вираження й задоволення їхніх потреб та інтересів на засадах самоврядування. На сьогоднішній день в Україні існує чисельна кількість  громадських об’єднань, які спрямовують свою  діяльність на різного роду суспільні проблеми, на співпрацю з різними категоріями населення, вони є різні за своєю метою, цілями, завданнями, фінансуванням, специфікою та особливостями діяльності.

ГО активно скеровують свою діяльність на роботу з дітьми-сиротами та дітьми, позбавлених батьківського піклування, шляхом взаємодії, безпосередньо, з самими дітьми, з закладами в яких начаються діти та з педагогами з якими діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування проводять своє дозвілля, організовують творчий та навчальний процес.

Виділяють два основні типи сирітства: сироти (діти віком до 18 років, що не мають батьків) та соціальні сироти (діти, що мають біологічних батьків, яких позбавили батьківських прав). При чому більшість таких дітей в Україні є соціальними сиротами, тобто мають живих батьків, але перебувають під опікою держави.

Дітьми, позбавленими батьківського піклування, вважаються діти, чиї батьки у судовому порядку позбавлені батьківських прав або вилучені з сім’ї без позбавлення батьківських прав. Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування потребують неабиякого втручання з боку держави на законодавчому рівні, місцевих, громадських органів самоврядування в процеси їх життєдіяльності. Саме тому, ГО та їх діяльність сприяють покращенню рівня життя дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. ГО надають психологічну, юридичну, організаційну, натуральну допомогу, проводять для дітей різного роду тренінги, дозвілля, активний відпочинок, прияють їхньому саморозвитку та самореалізації, пропагують здоровий спосіб життя, дбають про їх культурне та духовне збагачення, сприяють підвищенню освітнього рівня та формування моральних та духовних цінностей у дітей.

В зв’язку з тим, що діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування значну частину свого життя перебувають у закладах інтернатного типу, де не мають можливості повноцінно, всебічно та у повному обсязі успішно пройти процес соціалізації людини, громадські організації спрямовують свою діяльність на організацію та проведення різного роду навчальних, освітніх, культурних, релігійних суспільних занять та тренінгів. Завдяки процесу соціалізації людина залучається до суспільного життя, одержує і змінює свою соціальну роль та соціальний статус. Процес соціалізаціїце тривалий і багатоактний процес. Завдяки соціалізації люди реалізують свої різнобічні потреби, можливості й хист, налагоджують відносини з іншими членами суспільства, їх групами, соціальними організаціями та соціальними інститутами та з суспільством загалом. Все це дає відчуття впевненості, комфорту та змогу почуватись соціальному житті повноцінно.


Розділ 2. Основні аспекти діяльності громадських організацій у роботі з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування

2.1. Зміст роботи працівників громадських організацій з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування

Доля дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на сьогоднішній день вирішується органами опіки та піклування при місцевих органах виконавчої влади [4, с.18]. Опіка над  вище названою категорією дітей, згідно з Конституцією України [34], бере на себе в основному держава. Окрім цього, з високими темпами продовжує зростати кількість дітей, які офіційно не визнані законодавством як такі, чиїх батьків позбавили права ними опікуватися, але по факту вони можуть вважатися сиротами, оскільки їхні батьки з певних причин не виконують своїх безпосередніх обов’язків. До таких дітей можна віднести дітей з асоціальних родин, “дітей вулиці”, жебраків тощо [35, с.27]. Це діти, котрі при живих батьках не мають необхідної повноцінної опіки та виховання з боку батьків у своїх сім’ях, незалежно від офіційно визнаного статусу, можна розглядати як соціальних сиріт, фактично позбавлених батьківського піклування. Останній тип сирітства стає дуже поширеним в Україні [1, с.8].

Фахівці громадських організацій здійснюють свою діяльність у роботі з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування застосовуючи різні практики, підходи, моделі, у декілька етапів.

Серед основних підходів соціальної роботи з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування виділяють наступні: соціально-психологічний; соціально-педагогічний; соціально-медичний; соціально-правовий; соціально-економічний; соціально-груповий, соціально-реабілітаційний та соціально-профілактичний [10, с.229].

Соціально-психологічний підхід спрямований на внутрішній світ дитини і передбачає певну корекцію його орієнтацій та системи, а також уявлень і переваг, які удосконалюють його психологічні можливості і надання відповідної підтримки і допомоги (наприклад психологічне консультування [36, с.70].

Соціально-педагогічний дає можливість підвищення освітнього і інтелектуального рівня дитини, формування адекватної оточуючим системи ціннісних орієнтацій і уявлень (наприклад метод педагогічної корекції і педагогічного консультування) [10, с.232].

Соціально-медичний підхід застосовують у випадках необхідності надання дитині невідкладної медичної допомоги (наприклад лікування, соціально-медична реабілітація і адаптація) [10, с.234].

Соціально-правовий підхід полягає в проведенні певних процедур і операцій, які дозволяють привести процес життєдіяльності дитини до норми (наприклад юридичний і правовий захист інтересів дитини) [10, с.235].

Соціально-економічний підхід направлений на вирішення проблем матеріального благополуччя дитини, матеріальної допомоги і підтримки, (наприклад працевлаштування ) [10, с.237].

Соціально-груповий підхід надає можливість соціальному працівникові і іншим спеціалістам вести роботу з соціальним оточенням дитини (наприклад корекція системи відношень в дитячому колективі, організація дитячих колективів, які орієнтовані на позитивну діяльність) [10, с.240].

Соціально реабілітаційний підхід спрямований на відновлення психологічного, морального, психічного та фізичного самопочуття дитини, її соціальних функцій, приведення колективної чи індивідуальної поведінки у відповідність до загальновизнаних суспільних правил та норм [10, с.241].

Соціально-профілактичний підхід полягає у попередженні, девіантної поведінки серед дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, раннє виявлення будь-якого негативного впливу на здоров’я чи життя й попередження такого впливу. Вона базується на ранньому виявленні будь якого роду несприятливих умов [10, с.245].

Що стосується рівнів надання фахівцями громадських органіацій своїх послуг, то вони здійснюються на трьох етапах: мікрорівні, мезорівні та макрорівні. Так на мікрорівні, тобто при безпосередній роботі з дитиною доцільним буде застосування соціально-медичного, соціально-психологічного, соціально-педагогічного підходів. При наданні допомоги на мезорівні, доцільним буде використовувати, окрім попередніх підходів, також соціально-правовий, соціально-економічний та соціально-груповий. Соціально-профілактичний підхід повинен застосовуватися при практичній соціальній роботі на макрорівні, для впровадження позитивних змін у суспільство загалом [12, с.206].

Невід’ємною частиною діяльності громадських організацій у роботі з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування залишається соціальний захист даної категорії суспільства [9, с.56].

Сприяння повноцінному розвитку дитини і захист її прав та інтересів є завданням національного масштабу, а це завдання повинно реалізовуватися в багатьох контекстах: історичному, демографічному, культурологічному, соціологічному, педагогічному, психологічному, а також юридичному. Соціальний працівник у роботі з дітьми повинен чітко знати визначені норми, правила, стандарти і вимоги щодо організації життєдіяльності дитини, які чітко закріплені законами чи іншими нормативно-правовими актами [60, с.52]. Так, згідно опрацьованій нами інформації, першим міжнародним документом, в якому розглядалась проблема прав дитини, була Женевська декларація 1924 року, спрямована на створення умов, що забезпечують нормальний фізичний і психічний розвиток дитини, право дитини на допомогу, належне виховання, захист [15]. Не менш важливим документом стала прийнята 10.12.1948 р. Генеральною асамблеєю ООН Загальна декларація прав людини (введена в дію з 1976 р.). У ній вперше зафіксовані основи захисту прав дітей. Генеральна асамблея ООН 20.11.1959 р. прийняла Декларацію прав дитини – документ, який регулює становище дитини в сучасному суспільстві [15].

Конституція України є тією юридичною базою, норми якої визначають та гарантують охорону і захист прав, свобод та інтересів дитини. Це такі статті Конституції України як: право захищати своє життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань (ст. 27); право на звернення до державних інституцій (ст. 40); право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю (ст. 41); право на житло (ст. 47); права та свободи людини й громадянина захищаються судом (ст. 55); право знати свої права та обов’язки (ст. 57) [34].

На підставі положень Конституції України і Конвенції ООН про права дитини 26.04.2001 р. в Україні був прийнятий Закон «Про охорону дитинства», який визначає охорону дитинства стратегічним загальнонаціональним пріоритетом із метою забезпечення реалізації прав дитини на все життя, охорону здоров’я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток, встановлює основні засади державної політики у цій сфері [21].

Відповідно до чинного законодавства України про права дитини та діючої Конституції нашої держави кожна людина (в тому числі і дитина) має: право на життя; право на повагу до гідності; право на свободу та особисту недоторканість; право на секретну переписку, телефонні переговори, телеграфну та іншу кореспонденцію; право на невтручання в приватне життя; право на свободу думки та слова, вільне вираження своїх поглядів та переконань; право вільно збирати, зберігати, використовувати та розповсюджувати інформацію усно, письмово або іншим способом; право на житло; право на достатній життєвий рівень; право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування; право на освіту [34].

Соціальна робота з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування забезпечується фахівцями громадських організацій через раннє виявлення, облік та соціальний супровід таких дітей [54, с.160]. Про те важливим аспектом даної роботи є також і профілактична її складова. Так виділяють первинну профілактику як загальну просвіту населення, і вторинну профілактику [51, с.68].

До первинних засобів профілактики належить соціальна реклама і соціальні інформаційні кампанії, адже метою соціальної реклами є зміна ставлення суспільства або окремих його представників до проблеми чи групи людей, а в перспективі – створення нових соціальних цінностей. До вторинної профілактики відносять цілеспрямовану роботу з окремими групами дорослих і дітей з метою зміни ставлення до поводження з дітьми, формування гуманного ставлення дорослих до дітей, життєвих умінь та навичок у дітей. Така робота може проводитися безпосередньо з дітьми та з педагогами [51, с.69].

В загальному, у процесі здійснення соціальної роботи здітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування фахівцями громадських організацій надаються наступні послуги:

  •  Інформаційні послуги – надання інформації, необхідної для вирішення конкретних проблем, які виникають у дітей (довідкові послуги), розповсюдження просвітницьких та культурно-освітніх знань (просвітницькі послуги) [18, с.10].
  •  Психологічні послуги – надання консультацій з питань психічного здоров'я та поліпшення взаємин з оточуючим соціальним середовищем ) [18, с.12]. В процесі надання соціальних послуг здійснюється обговорення проблем та надання порад з розв'язання соціальних та психологічних проблем; навчання долати труднощі та конфлікти з оточенням; сприяння в запобіганні виникненню непорозумінь та конфліктів між членами колективу та інше.
  •  Соціально-медичні послуги – консультації щодо запобігання виникненню та розвитку можливих органічних розладів особи, збереження, підтримка та охорона її здоров'я, здійснення профілактичних, лікувально-оздоровчих заходів, працетерапія [18, с.15]. Сюди входить посередництво в здійсненні профілактичних, лікувально-оздоровчих заходів; консультації з питань збереження і зміцнення здоров'я; формування ідеології здорового способу життя й подолання шкідливих звичок тощо.
  •  Соціально-економічні послуги – задоволення матеріальних інтересів і потреб дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, що реалізуються у формі надання натуральної допомоги [18, с.15]. Також може реалізовуватися в оздоровленні, сприяння в отриманні державної соціальної допомоги, інформування з питань працевлаштування та  сприяння цьому, навчання; посередництво в наданні гуманітарної допомоги; сприяння покращенню житлово-побутових умов дитини та інше.

Отож, можемо відзначити, що діяльність громадських організацій у роботі з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування носить достатньо різнобічний характер, широкий спект надання соціальних послуг дітям та закладам в яких перебувають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування.

2.2. Соціальний супровід як один із напрямків діяльності громадських організацій у роботі  з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування

Обставини які змінюються у суспільному житті є причиною подальшого зростання актуальності й гостроти питань соціально-педагогічної роботи з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, посилення соціально-психологічної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування та соціально-педагогічного супроводу цієї категорії дітей [55, с.22].

До проблеми соціального супроводу дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, зверталися Т.  Шанскова, М. Бітянова, Г. Бевз, В. Кузьміновський, О. Нескучаєва, К. Соколова, А. Капська, Н. Комарова, І. Пєша та ін.

Соціальний супровід - робота, спрямована на здійснення соціальної опіки, допомоги та патронажу дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування з метою подолання життєвих труднощів, збереження, підвищення їх соціального статусу [45, с.67].

 Дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування,  потрібно забезпечити максимально можливий рівень фізичного та психічного здоров'я, доступ до отримання якісної освіти, надати можливість повністю реалізувати свій потенціал, розвивати почуття самоідентичності, навички міжособистісного спілкування і впевненості у різних ситуаціях суспільної взаємодії [67, с.199].

Одним із сучасних напрямків соціальної роботи з вище зазначеною категорією дітей є соціальний супровід, який включає наступні компоненти [45, с.67]:

 системний облік та догляд;

• систематичні та комплексні заходи, спрямовані на подолання життєвих труднощів, збереження та підвищення соціального статусу дітей цієї категорії;

  створення корегуючого і виховуючого середовища;

• врахування і захист інтересів та прав дитини.

Соціальний супровід дітей-сиріт повинен базуватися на таких принципах [57]:

- поваги до людини, визнання її цінності незалежно від реальних

досягнень та поведінки особистості;

- реалізації першочергового права дитини  на зростання та виховання у сім'ї;

- індивідуального та диференційованого підходу до кожної дитини,

- толерантності та гуманізму,  відповідальності  за  дотримання

норм професійної етики.

На нашу думку, соціальний супровід дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, доцільно здійснювати поетапно.

Перший етап – підготовчий - включає:

- визначення характеристики соціальної ситуації, стану здоров'я та психофізіологічних особливостей дитини, а також первинне визначення потенційно можливих рішень проблеми;

- зібрання соціальним педагогом необхідної інформації, матеріалів про шляхи і засоби вирішення проблеми, можливість адаптації даної інформації;

- складання індивідуально орієнтованого плану дій щодо вирішення проблем дитини-сироти та її соціального супроводу.

Другий етап - етап реалізації - охоплює:

- забезпечення ефективного виконання плану вирішення проблеми вихованця, а саме: виведення дитини зі стану кризи, гарантія її повної соціальної захищеності;

- психолого-педагогічне консультування, що включає: 1) емоційно-вольову допомогу (підвищення впевненості дитини у собі, у своїх силах, власної впевненості у можливість подолання труднощів); 2) інформаційну допомогу (забезпечення дитини інформацією щодо вирішення проблемної ситуації - надання відповідних знань із самозахисту, власних прав тощо); 3) інтелектуальної допомоги (усвідомлення дитиною власної проблемної ситуації, у тому ж числі й у самовизначенні дитини відносно варіантів подальшого життя (місця та способу життя), отримання освіти тощо) [61, с.125].

Третій етап - етап рефлексії - полягає у осмисленні результатів соціального супроводу.

При здійсненні соціального супроводу дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, пропонуємо за основу використовувати наступну модель соціального супроводу [3, с.204]:

1. Соціальний супровід процесу формування і розвитку особистості дитини (полягає у створенні умов, які сприятимуть розвитку особистості дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; формуванні у дитини самостійності, уміння орієнтуватися у складній соціальній реальності; вирішенні особистої кризової ситуації життя, пошуку особистих інтересів та власного місця у соціумі, відповідної соціальної ролі).

2. Соціальний супровід середовища формування і розвитку дитини (увага соціального педагога повинна бути зосереджена на середовищі, у якому живе дитина, і на тих його елементах, які покращуюють або гальмують процес  її формування і розвитку).

3. Захист прав дитини (спрямований на правове забезпечення та регулювання впливу з боку середовища, а також самого процесу формування і розвитку особистості дитини).

4. Цільовий соціальний захист (діяльність соціальних педагогів щодо здійснення спеціальної адресної допомоги дітям, які її потребують, у відповідності з індивідуальною життєвою ситуацією дитини, а також профілактична робота з метою попередження виникнення різних проблем у даної категорії дітей) [9, с.39].

Важливою умовою подолання явища соціального сирітства є його профілактика, яка за моделлю Л. Оліференко [51, с.67] здійснюється на 4-х рівнях:

I рівень - виявлення дітей до того, як вони потраплять в загальноосвітні заклади (чим раніше виявляють неблагополучну сім'ю, тим більше шансів її реабілітувати).

II рівень - робота з сім'ями і дітьми групи ризику безпосередньо в закладах освіти, соціального захисту, охорони здоров'я.

III рівень - створення нових типів закладів для роботи з дітьми та батьками (центри сімейного виховання, центри пості нтернагної адаптації, соціальні вітальні, кризові центри, центри реабілітації різних категорій).

IV рівень - створення системи підготовки, підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, що працюють на всіх зазначених рівнях.

Отже, можемо відмітити, що соціальний супровід є одним їз найефективніших напрямків діяльності соціального працівника у роботі з діть-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування.

2.3. Вплив діяльності  громадських організацій на процес формування особистості дітей-сиріт та дітей, позбавленими батьківського піклування (на прикладі ГО «Самопоміч»)

Інституційне виховання не в силі вирішити ряд питань у вихованні та соціалізації дітей. Вихованці дитячих будинків у переважній більшості виявляються не готовими до самостійного життя, стикаються з проблемами професійної орієнтації, створення власної повноцінної сім'ї, визначення свого місця в суспільстві [54, с.207]. Значний відсоток колишніх вихованців дитячих будинків схильні до прояву соціально-психологічної дезадаптації, причина якої полягає у відсутності своєчасно набутих навичок соціалізації. Їм властиві утриманські позиції, що сформовані в умовах дитячого закладу [25, с.244].

Громадські організації, в свою чергу, своєю діяльністю намагаються скорегувати сірі буденні дні проведені дітьми-сиротами та дітьми, позбавлених батьківського піклування в установах інтернатного типу. Оскільки в дитячих будинках, школах-інтернат перебуває чимало дітей, а вихователів, вчителів є недостатня кількість, вони не можуть кожній дитині приділити достатньо уваги, проводити з кожним однакову кількість часу, і забезпечувати дітей відповідними ресурсами в залежності від особистих потреб. Свою роль відіграє недостатнє фінансування установ інтернатного типу з боку органів місцевого самоврядування та державних установ, які б мали виділяти більше коштів на функціонування будинків дитини. Громадські організації та благодійні фонди яскраво демонструють свою зацікавленість в здоровому, щасливому, самостійному майбутньому дітей, які опинились в важких життєвих обставинах, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування [8, с.35]. Вони в свою чергу намагаються своєю діяльністю посприяти успішному процесу соціалізації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування та їх інтеграції в суспільство [53, с.104].

Так, ГО «Самопоміч» в рамках проекту “ Подаруймо тепло ” надають перелік наступних послуг:

● психологічні послуги – надання фахівцями консультацій з питань поліпшення взаємин з оточуючим соціальним середовищем, з проблем психічного здоров’я, спрямованих на більш детальне вивчення соціально-психологічних характеристик людиниі, з метою її психологічної реабілітації, психологічної корекції або надання методичних порад [10].

● соціально-педагогічні послуги – виявлення основних потреб дітей  та сприяння розвитку різнобічних потреб та інтересів дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, організація індивідуального, виховного, навчального та корекційного процесів, спортивно-оздоровчої діяльності, дозвілля, художньої та технічної  діяльності тощо, а також залучення до співпраці різного спрямування громадських організацій, закладів, та зацікавлених осіб [10].

● соціально-економічні послуги – задоволення матеріальних потреб та інтересів дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, що реалізуються у формі надання натуральної чи грошової допомоги закладам в яких перебуває вищеназвана категорія дітей [10].

● юридичні послуги – надання фахівцями консультацій з питань здійснення захисту прав та інтересів дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, питань, які стосуються чинного законодавства, також питань стосовно сприяння застосуванню державного примусу і реалізації юридичної відповідальності осіб, що вдаються до протиправних дій щодо дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування(адвокатська допомога, оформлення правових документів, , захист прав та інтересів дітей-сиріт тощо) [10].

ГО «Самопоміч» реалізовує чимало проектів для дітей та молоді, які сприяють процесам їх соціалізації, такі як:

Школа розвитку для молоді – єдина у Львові школа, яка безкоштовно пропонує корисний курс розвиткових тренінгів для практичного використання. На таких школах діти соціально незахищених категорій мають можливість всебічно розвиватись, пізнавати для себе щось нове, відкривати невідомі раніше індивідуальні таланти та здібності, а також поспілкуватись з іншими дітьми, що сприяє процесам соціалізації особистості.

Ярмарок професій – єдиний у Львові ярмарок, який допомагає старшокласникам зробити власний вибір професії, взявши участь у майстер-класах, обговореннях та можливості відчути себе в ролі обраної професії після ярмарку.  В такий спосіб діти-старшокласники, які випускаються з шкіл-інтернат мають змогу визначитись із вибором майбутньої професії, випробувати себе в тій, чи іншій сфері зайнятості, отримати нові вміння та навички, що безпосередньо впливає на процес соціалізації людини, сприяє вибору її життєвого шляху

Ярмарок літніх можливостей – це єдиний у Львові ярмарок дитячого дозвілля, який показує усю різноманітність для дітей у літній період ці ярмарки включають: мовні школи, корисні гуртки, спортивні секції і т.д., до яких можуть долучатись діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування. Ці ярмарки сприяють розвитку особистості, її самовдосконаленню, самореалізації, самоствердженню і безпосередньо несуть свій внесок у процес соціалізації дітей соціально незахищених категорій.

Враховуючи те, що послуги, які надає ГО «Самопоміч» м. Львова для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування включає різні вікові  категорії - від наймолодших (дітей 1-4 класів) до дітей старшокласників – це дає можливість залучати кожну дитину до певного виду занять, сприяє її інтеграції в суспільство, допомагає саморозвитку і т.д. Для успішної соціалізації дитини є вкрай важливим те, щоб з самого народження вона мала з кого переймати модель поведінки притаманну суспільству в якому дитина виростає [14]. Оскільки діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування більшість часу проводять в інтернатних установах, в малих групах під наглядом педагогів, вони не отримують ту кількість уваги необхідної для нормального процесу соціалізації.

Натомість заходи які проводить ГО «Самопоміч» скеровані на те, щоб приділити кожній дитині частинку любові, уваги, відчуття солідарності та приналежності до громади.

Висновок до другого розділу

Доля дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, на сьогоднішній день вирішується органами опіки та піклування при місцевих органах виконавчої влади. Опіка над  вище названою категорією дітей, згідно з Конституцією України, бере на себе в основному держава. Окрім цього, з високими темпами продовжує зростати кількість дітей, які офіційно не визнані законодавством як такі, чиїх батьків позбавили права ними опікуватися, але по факту вони можуть вважатися сиротами, оскільки їхні батьки з певних причин не виконують своїх безпосередніх обов’язків [69, с.99].

Фахівці громадських організацій здійснюють свою діяльність у роботі з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування застосовуючи різні практики, підходи, моделі, у декілька етапів.

Серед основних підходів соціальної роботи з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування виділяють наступні: соціально-психологічний; соціально-педагогічний; соціально-медичний; соціально-правовий; соціально-економічний; соціально-груповий, соціально-реабілітаційний та соціально-профілактичний.

Що стосується рівнів надання фахівцями громадських органіацій своїх послуг, то вони здійснюються на трьох етапах: мікрорівні, мезорівні та макрорівні.

Невід’ємною частиною діяльності громадських організацій у роботі з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування залишається соціальний захист даної категорії суспільства.

Соціальна робота з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування забезпечується фахівцями громадських організацій через раннє виявлення, облік та соціальний супровід таких дітей. Про те важливим аспектом даної роботи є також і профілактична її складова. Так виділяють первинну профілактику як загальну просвіту населення, і вторинну профілактику.

Одним із сучасних напрямків соціальної роботи з вище зазначеною категорією дітей є соціальний супровід. Соціальний супровід - робота, спрямована на здійснення соціальної опіки, допомоги та патронажу дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування з метою подолання життєвих труднощів, збереження, підвищення їх соціального статусу.

Інституційне виховання не в силі вирішити ряд питань у вихованні та соціалізації дітей. Вихованці дитячих будинків у переважній більшості виявляються не готовими до самостійного життя, стикаються з проблемами професійної орієнтації, створення власної повноцінної сім'ї, визначення свого місця в суспільстві.

Громадські організації, в свою чергу, своєю діяльністю намагаються скорегувати сірі буденні дні проведені дітьми-сиротами та дітьми, позбавлених батьківського піклування в установах інтернатного типу. Оскільки в дитячих будинках, школах-інтернат перебуває чимало дітей, а вихователів, вчителів є недостатня кількість, вони не можуть кожній дитині приділити достатньо уваги, проводити з кожним однакову кількість часу, і забезпечувати дітей відповідними ресурсами в залежності від особистих потреб.


Розділ 3. ДОСЛІДЖЕННЯ ОсобливостЕЙ діяльності громадських організацій при роботі з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування (на прикладі ГО «САМОПОМІЧ» м. Львів та БФ «КАРІТАС-ЛЬВІВ УГКЦ» )

3.1. Програма та хід емпіричного дослідження

Актуальність дослідження

За перші 3 місяці 2012 року було зареєстровано близько 250 громадських організацій, за перший квартал 2013 року зареєстровано вже близько 450 громадських об’єднань. Якщо минулого року управління юстиції відмовляли в реєстрації громадської організації у приблизно 50 % випадків, то тепер цей показник не перевищує 10 %. Усе це - результат дії нового закону «Про громадські об’єднання», що набув чинності 1 січня 2013 року.

Закон «Про громадські об’єднання» створює багато нових можливостей для створення, функціонування і розвитку громадських організацій. Зокрема запроваджує якісно нові стандарти та підходи до діяльності громадських об’єднань, усуває територіальні обмеження діяльності, розширює коло засновників, надає можливості громадських об’єднанням здійснювати підприємницьку діяльність і захищати інтереси не лише своїх членів, а й незахищених верств суспільства.

Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування є однією з самих вразливих та незахищених категорій в суспільстві. Вони частково, або ж повністю позбавлені найголовнішого з того, що потребує кожна людина з самого народження - сім'ї [26, с. 75]. Сім’я торкається всіх сфер людської життєдіяльності та охоплює всі рівні соціальної практики: від особистісного до державного, від матеріального до духовного [32, с.68]. Тому значною проблемою є той факт, що діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування не переймають сповна моделі поведінки членів своєї сім'ї, не проходять повноцінний позитивний процес соціалізації, не запозичують та не розділяють культурних, моральних, духовних та людських цінностей закладених у їхніх родинах. Головним соціальним процесом, через який здійснюється взаємодія між особистістю та суспільством, є процес соціалізації [8, с.37].

Соціалізація — процес інтеграції індивіда в суспільство, у різноманітні типи соціальних спільнот (група, соціальний інститут, соціальна організація) шляхом засвоєння ним елементів культури, соціальних норм і цінностей, на основі яких формуються соціально значущі риси особистості [41, с.24].

Це є процес розвитку людини від індивідуального до соціального під безпосереднім чи опосередкованим впливом таких факторів соціального середовища, як сукупність ролей і соціальних статусів, соціальні спільноти, в межах яких індивід може реалізувати певні соціальні ролі й набути конкретного статусу; система соціальних цінностей і норм, які домінують у суспільстві й унаслідуються молодшими поколіннями від старших; соціальні інститути, що забезпечують виробництво й відтворення культурних зразків, норм і цінностей та сприяють їх передачі й засвоєнню тощо.

Завдяки соціалізації людина залучається до суспільства, засвоюючи звичаї, традиції і норми певної соціальної спільноти, відповідні способи мислення, властиві даній культурі, взірці поведінки, форми раціональності та чуттєвості [47, 301]. Первинна соціалізація, яка закладає основу подальшого формування людини, відбувається у родині (І. С. Кон, М. І. Рожкова, А. В. Мудрик, Р. С. Немов), яка багато в чому визначає коло соціального впливу на весь комплекс фізичного та духовного життя людини, яка зростає. Щоб частково компенсувати дітям брак уваги їхніх сімей, приділити їм час та турботу, віддати свою любов та тепло створюються та успішно проводять свою діяльність громадські організації та об’єднання, а також благодійні фонди спрямовані на роботу, зокрема з дітьми-сиротами та дітьми, позбавлених батьківського піклування.

На сьогоднішній день діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування стикаються з багатьма проблемами у своєму житті, тому потребують захисту, підтримки й допомоги, як з боку держави, так і з сторони місцевих органів самоврядування, громадських організацій та окремого громадянина зокрема. Для стабілізації та стійкого розвитку дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування держава вживає певних заходів. Для успішного вирішення проблем що виникають у процесі соціалізації дітей-сиріт, необхідні спільні зусилля фахівців у різних галузях діяльності, що працюють у громадських організаціях і безпосередньо долучаються до співпраці з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування [56, с.200]. Зокрема - це професійні соціальні працівники, психологи, соціальні педагоги, вихователі, юристи, які володіють різними технологіями вирішення соціальних, юридичних, педагогічних та суспільних проблем. При цьому ГО повинні бути посередниками між дітьми-сиротами та дітьми, позбавлених батьківського піклування та суспільством і своєрідним помічником у справі подолання тих або інших соціальних труднощів [27, с.46].

Ми вважаємо, що доцільним було б провести дослідження щодо впливу діяльності громадських організацій на процес соціалізації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Саме тому для дослідження обрана тема «Вплив діяльності громадських організацій на процес соціалізації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування».

Проблемне запитання: Чи впливає діяльність громадських організацій на процес соціалізації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування?

Мета дослідження: виявити вплив діяльності громадських організацій на процес соціалізації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Для досягнення мети нами були поставлені наступні завдання:

- ознайомитись з переліком основних потреб дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

- виявити, які послуги надає БФ «Карітас-Львів УГКЦ» та ГО “Самопоміч” для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

- вияснити у працівників ГО чи відбуваються позитивні зміни у життєдіяльності та самореалізації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування після взаємодії із фахівцями громадських організацій.

- визначити, яку роль відіграє діяльність громадської організації у процесі соціалізації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Об'єкт дослідження: працівники БФ «Карітас-Львів УГКЦ», працівники відділу Молодіжного Центру ГО “Самопоміч” м. Львова та працівники середньої школи-інтернат №2 м. Львова.

Предмет дослідження: вплив діяльності громадських організацій на процес соціалізації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Час дослідження: квітень-червень 2015р.

Гіпотези дослідження:

Гіпотеза 1: працівники громадських організацій сприяють своєю діяльністю позитивному процесу соціалізації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Гіпотеза 2: завдяки діяльності громадських організацій працівники ГО забезпечують часткову реалізацію потреб дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Вибірка:

У дослідженні ми використовували метод доступної вибірки. Опитували 2 працівників БФ «Карітас-Львів УГКЦ» ( соціального педагога та координатора проекту «Мобільна робота з молоддю в Україні», 2 працівників Молодіжного Центру ГО “Самопоміч” м. Львова (менеджерів соціальних проектів) та 3 працівників середньої школи-інтернат №2 у м. Львові ( 1 вихователя, 1 психолога, 1 соціального працівника)

Критерії відбору експертів були наступними: наявність досвіду роботи із дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування.

Інтерпретація основних понять:

Діти – сироти – це діти, у яких померли чи загинули батьки [66].

Діти, позбавлені батьківського піклування - діти, які
залишилися без піклування батьків у зв'язку з позбавленням їх
батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення
батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або
недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в
місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час
слідства, розшуком їх органами внутрішніх справ, пов'язаним з
ухиленням від сплати аліментів та відсутністю відомостей про їх
місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм
виконувати свої батьківські обов'язки, а також діти, розлучені із
сім'єю, підкинуті діти, батьки яких невідомі, діти, від яких
відмовилися батьки, та безпритульні діти [
69].

Педагогічна занедбаність – відхилення від норми в моральній свідомості, поведінці та навчанні, зумовлені недоліками виховання у сім'ї, закладах освіти, але основна увага звертається на недостатній рівень вихованості дитини саме у сім'ї [10].

Профілактична соціальна робота – це профілактична практична соціальна робота, що проводиться з метою підсилення людського потенціалу, підтримки і захисту психологічних та соціальних ресурсів індивіда і сприяння набуттю здібностей, які дають можливість уникати чи долати передбачувані або несподівані життєві проблеми [10].

Сирітство - соціальне явище, зумовлене наявністю в суспільстві дітей, батьки яких померли, а також дітей, які залишились без батьківського піклування внаслідок позбавлення останніх батьківських прав або визнання їх в установленому порядку недієздатними [66].

Сім'я - це соціальна група, яка складається з чоловіка та жінки, котрі перебувають у шлюбі, їх дітей (власних або прийомних) та інших осіб, поєднаних родинними зв'язками з подружжям, кровних родичів і здійснює сою життєдіяльність на основі спільного економічного, побутового, морально-психологічного укладу, взаємної відповідальності, виховання дітей [4].

Соціалізація — процес інтеграції індивіда в суспільство, у різноманітні типи соціальних спільнот (група, соціальний інститут, соціальна організація) шляхом засвоєння ним елементів культури, соціальних норм і цінностей, на основі яких формуються соціально значущі риси особистості [41].

Соціа́льна ізоляціясоціальне явище, при якому відбувається усунення індивіда або соціальної групи від інших індивідів або соціальних груп в результаті припинення або різкого скорочення соціальних контактів і взаємодій [70].

Соціальна підтримка – це офіційна та не офіційна діяльність і відносини, що забезпечують потреби людей у їхньому прагненні жити у суспільстві [10].

Соціальне забезпечення (соціальний захист) — система суспільно-економічних заходів, спрямованих на матеріальне забезпечення населення від соціальних ризиків [10].

Соціальний супровід – вид соціальної роботи, спрямованої на  здійснення соціальних опіки, допомоги та патронажу соціально незахищених категорій дітей та молоді з метою  подолання  життєвих  труднощів, збереження, підвищення їх соціального статусу [10].

3.2. Обгрунтування методів дослідження

Для отримання даних про особливості впливу громадських організацій на процес соціалізації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також специфіку роботи працівників ГО у роботі з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування нами буде проведено якісне дослідження. Так як об’єктом дослідження є працівники громадських організацій то найбільш доцільним буде використання кейс-стаді – традиційної тактики якісного дослідження для вивчення унікального об'єкта в сукупності його взаємозв'язків. В рамках цього буде проведено дослідження історії життя (біографічний метод) з метою вивчення індивідуального шляху дитини при першому досвіді взаємодії із діяльністю громадської організації та на різних стадіях функціонування та взаємодії дитини з ГО. Проводячи дослідження, ми будемо використовувати такий метод кейс-стаді як напівструктуроване інтерв’ю. На нашу думку, саме цей метод дає можливість досягнення мети дослідження. Перевагою даного методу є також можливість попереднього формулювання запитань та можливості їх модифікації в ході бесіди. Також, при використанні саме цього методу дослідження, досліджувана група може бути не великою, але при цьому результат матиме велике значення.

Отже, в ході проведення дослідження нами було опитано 2 працівників БФ «Карітас-Львів УГКЦ» ( соціального педагога та координатора проекту «Мобільна робота з молоддю в Україні», дітей, які відвідують БФ «Карітас-Львів УГКЦ», 2 працівників Молодіжного Центру ГО “Самопоміч” м. Львова (менеджерів соціальних проектів) та 3 працівників середньої школи-інтернат №2 у м. Львові ( 1 вихователя, 1 психолога, 1 соціального працівника)

Організація і проведення дослідження

Під час проведення дослідження було дотримано усіх етичних норм. З дозволу респондентів інформація записувалася на електронний носій. Респондентам була надана інформація, про те, що опитування проводиться в рамках написання наукової роботи, а результати будуть представлені в узагальненому вигляді.

Етап підготовки до польового дослідження:

02.04.2015 – 25.04.2015.

Етап польового дослідження:

27.04.2015 – 16.05.2015.

Аналіз результатів дослідження і підготовка звіту:

18.05.2015 – 06.06.2015.

3.3. Аналіз результатів емпіричного дослідження

В рамках написання дипломної кваліфікаційної роботи передбачалося провести напівструктуроване інтерв’ю з працівниками БФ «Карітас-Львів УГКЦ» Молодіжного Центру ГО “Самопоміч” м. Львова та працівників середньої школи-інтернат №2 м. Львова.

Дослідження складається з трьох блоків:

1) опитування працівників БФ «Карітас-Львів УГКЦ» для виявлення спектру послуг які надає організація, які впливають на процес соціалізації дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування. Зокрема, вміння доглядати за собою, навичок особистої гігієни, питань освітнього та особистісного розвитку дітей, питання між особистого спілкування та між особистої взаємодії.

2) опитування працівників ГО «Самопоміч» для визначення ролі діяльності громадської організації у роботі з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, зокрема, вплив діяльності ГО на процес освітнього, культурного, релігійного та особистісного розвитку особистості.

3) опитування працівників дитячого будинку №2 м. Львова для підтвердження чи спростування того, що діяльність громадських організацій більшою чи меншою мірою впливає на процес соціалізації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Як зазначено в програмі, дослідження, проводилося з квітня по червень 2015 р., в якому прийняло участь 7 респондентів.

Отримані дані дослідження та їх аналіз свідчать про наступне.

Блок №1. Опитування працівників БФ «Карітас-Львів УГКЦ»

Поцікавившись у респондентів про посаду яку вони займають, стало відомо, що представник БФ «Карітас-Львів УГКЦ» пан Віталій є координатором проекту «Мобільна робота з молоддю в Україні» та пані Юлія працює соціальним педагогом у організації.

Проаналізувавши відповіді експертів стосовно стажу їхньої роботи з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування було виявлено, що координатор проекту «Мобільна робота з молоддю в Україні» пан Віталій працює з дітьми більше 6 років, а соціальний педагог пані Юля трохи більше ніж 3 роки.

На запитання про те, якими на думку експертів є основні проблеми дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування опитані експерти відзначили наступні:

  1.  матеріально - побутові (фінансові проблеми);
    1.  соціально – побутові ( відсутність житла як такого,оскільки діти-сироти та діти позбавлені батьківського піклування зазвичай проживають в закладах інтернатного типу);
    2.  психолого-педагогічні проблеми. (низький рівень освітнього, культурного, духовного збагачення, проблеми в саморозвитку, самореалізації, низка психологічних проблем у дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування);
    3.  Також експерти відмітили, що дітям бракує уваги  та опіки з боку дорослих, поваги з боку ровесників (однокласників), дітям бракує хорошого прикладу для наслідування, моделей поведінки стандартизованих суспільством.
    4.  Ще однією проблемою для дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування є не сприйняття їх суспільством, зокрема не сприйняття дітей вчителями у школах в яких навчаються діти.

В ході інтерв’ю було виявлено, що працівники БФ «Карітас-Львів УГКЦ» досить часто залучають дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування до різного роду заходів: щорічних великих свят, до організації щорічних ярмарків, акцій, концертів, вертепів, футбольних турнірів і т.д. Попри масштабні заходи, працівники БФ «Карітас-Львів УГКЦ» щоденно проводять з дітьми час, організовуючи їм цікаве та пізнавальне дозвілля, заняття, які сприяють підвищенню освітнього та культурного рівня дітей, творчі заняття для різнобічного розвитку особистості. Працівники БФ «Карітас-Львів УГКЦ» намагаються максимально долучати дітей до спільної групової зайнятості, до спільних занять, мотивують дітей щодня прикладати зусиль для саморозвитку та самовдосконалення.

Досліджуючи спектр послуг, які надає БФ «Карітас-Львів УГКЦ» ми вияснили, що юні підопічні мають змогу не лише отримувати від БФ «Карітас-Львів УГКЦ»  соціальну допомогу, а й всесторонньо розвиватись: засвоїти основи інформатики, грати у футбол і настільний теніс, навчитись їздити на велосипедах, брати участь у вело мандрівках, побувати в місцях тутешнього регіону, відвідувати музеї та театри, організовувати спеціальні свята тощо. Також працівники БФ «Карітас-Львів УГКЦ» приділяють час на виконання домашніх завдань дітей, які їм задають у школах. Тим самим працюють над накопиченням знань у дітей, сприяють підвищенню освітнього рівня, та самореалізації дитини у школі. Також ще однією особливістю БФ «Карітас-Львів УГКЦ» є те, що працівники організації роблять акцент на розвитку дитини як особистості з високими моральними та духовними цінностями.

Враховуючи те, що послуги, які надає БФ «Карітас-Львів УГКЦ» для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування включає саму різну вікову категорію, від наймолодших (дітей 1-4 класів) до дітей старшокласників – це дає можливість залучати кожну дитину до певного виду занять, сприяє її інтеграції в суспільство, допомагає саморозвитку і т.д.

На запитання, яке стосувалось поведінки діток при першому досвіді спілкування з ними працівників БФ «Карітас-Львів УГКЦ» експерти зазначили, що реакція була в кожного своя: від активної взаємодії дитини з іншими підопічними до проявів непокори та агресії, нерозуміння з боку дитини. Проте, соціальний працівник пані Юлія зазначила, що згодом, з плином певного відрізку часу діти привикають один до одного, знаходять спільні інтереси, вподобання, спільну мову один з одним, після чого дитина може проводити в БФ «Карітас-Львів УГКЦ»  більшу частину свого вільного часу.

На запитання про те, якою є поведінка дітей тепер, коли працівники БФ «Карітас-Львів УГКЦ» щоденно взаємодіють з дітьми із кризових сімей, респонденти відповіли, що діти стали відкритими, що між ними панує відчуття довіри та дружби, зокрема, координатор проекту «Мобільна робота з молоддю в Україні» пан Віталій зазначив, що діти розповідають їм ті речі, про які не знають їхні батьки чи друзі. Діти активно долучаються до будь-яких ініціатив та занять, вони почувають себе в безпеці і в комфортних умовах проводять своє дозвілля.

На запитання: «Чи доводилось Вам разом з дітьми стикатись з непередбачуваними обставинами, можливо в стресових ситуаціях, чи вміли діти коректно вийти з цих ситуацій?» працівника БФ «Карітас-Львів УГКЦ» зазначили, що діти є настільки дорослими, самостійними та стійкими до стресових ситуацій, що жодних казусів не відбувалось. Діти раціонально вирішують особистісні проблеми та знають як вийти з тої чи іншої ситуації уникаючи негативних наслідків.

В ході інтерв’ю на запитання: «На Вашу думку, яким є духовний, культурний та освітній рівень дітей із «неблагополучних» сімей?» експерти відповіли, що культурний, освітній та духовний рівень дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування бажає бути кращим і вищим, власне, саме з цією метою БФ «Карітас-Львів УГКЦ» займається з дітьми написання шкільних домашніх завдань, запрошують дітей долучатись до різного роду пізнавальних гуртків, до занять з вивчення комп’ютерних наук, до пізнавальних тренінгів і т.д. Часто до БФ «Карітас-Львів УГКЦ» навідуються студенти з вищих навчальних закладів, які також стараються скеровувати свої вміння, знання та навички на розвиток дітей.  Організовують для дітей навчальні ігри, намагаються скеровувати свою діяльність так, щоб максимально посприяти розвитку уваги, уяви та пам’яті дітей. Також працівники БФ «Карітас-Львів УГКЦ» проводять з дітьми творчі заняття: пишуть з ними вірші, роздумують над уривками казок, притч, розгадують загадки, малюють, проводять фото сесії, також, проводять заняття з ручної праці, вирізають з дерева, з паперу, роблять аплікації, розфарбовують відкритки, символічні емблеми і т.д.

В ході інтерв’ю експертами було зазначено, що яскравої відмінності між дітьми-сиротами та дітьми, позбавлених батьківського піклування та між дітьми з благополучних сімей на перший погляд не було виявлено. Проте, відмінність є відчутною, коли ближче взаємодієш з дітьми-сиротами, а саме дітьми 5-8 класів. Це пояснюється тим, що дітям приділяють недостатню кількість уваги, діти бувають неорганізованими, занадто вразливими, з низьким рівнем виховання. Діти можуть вживати ненормативну лексику, відповідати ровесникам у грубій та образливій формі звертання. Також бувають випадки, коли діти не виявляють бажання прислухатись до коментарів та побажань старших та викладачів, натомість огризаються до них та проявляють зневажливе ставлення. Недостатня кількість ресурсів не дозволяє дітям пройти успішний процес соціалізації, що в свою чергу в більшій чи меншій мірі відзначається на поведінці дітей.

На запитання про вплив діяльності БФ «Карітас-Львів УГКЦ» на підвищення культурного, освітнього та духовного рівня дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, працівники проекту «Мобільна робота з молоддю в Україні» відповіли, що діяльність БФ «Карітас-Львів УГКЦ» стає сприятливим середовищем для повноцінного розвитку особистості, оскільки має ряд переваг у соціалізації індивіда завдяки особливій психологічній атмосфері любові та поваги, підтримки й розуміння, яку створюють працівники БФ. Заходи та акції організовані БФ «Карітас-Львів УГКЦ» прилучають дитину до основних духовних цінностей та родинних традицій, моральних і культурних стандартів життя суспільства, забезпечує задоволення потреб у психічному комфорті та емоційній підтримці, надає почуття безпеки та значимості власного "Я". Завдяки діяльності БФ «Карітас-Львів УГКЦ» діти засвоюють моделі соціально-схвалюваної поведінки, навчаються пристосуванню до навколишнього світу, побудови міжособистісних взаємовідносин, взаємодопомоги, адекватному прояву емоцій і почуттів. Під час екскурсій діти дізнаються для себе чимало нових цікавих речей, пізнають культуру, історію та традиції наших предків, розвивають себе в духовній сфері, тим самим сприяючи підвищенню культурного, освітнього та духовного рівнів.

Завдяки діяльності БФ «Карітас-Львів УГКЦ» діти стають більш організованими, навчаються норм поведінки у тих чи інших місцях, засвоюють норми етикету, навчаються правил особистої гігієни, також навчаються відповідальності за себе та за інших, поваги до людей старшого віку, правилам поведінки із молодшими дітьми, активно вивчають правила дорожнього руху. Також засвоюють кулінарні вміння та навички, вивчають засади християнської віри, мають можливість всебічно себе розвивати і проявляти свої таланти у багатьох сферах та напрямках.  

Проаналізувавши відповіді експертів на запитання: «Чи змінилася якість та рівень життя дітей із «неблагополучних» сімей піклування після надання безкоштовних послуг БФ «Карітас-Львів УГКЦ»  ми дізнались, що після того, як працівники БФ «Карітас-Львів УГКЦ» почали свою співпрацю з дітьми-сиротами та дітьми, позбавлених батьківського піклування  якість та рівень життя дітей змінився. Звісно, не варто говорити про колосальні позитивні зміни, оскільки роботи є ще чимало, проте, про маленькі помітні позитивні зміни сліз зазначити. Діти мають змогу  всебічно розвиватись, оскільки БФ «Карітас-Львів УГКЦ» надають чималий перелік послуг, що сприяють підвищенню рівня життя дітей-сиріт, також за час співпраці дітей з фахівцями БФ «Карітас-Львів УГКЦ» зріс їхній культурний, освітній, духовний рівень, змінилось їхнє дозвілля, що сприяє фізичному та здоровому розвитку тіла. Працівники БФ «Карітас-Львів УГКЦ» співпрацюють з чисельними громадськими організаціями та підприємствами як сприяють навчанню та самореалізації дітей, зокрема їх працевлаштуванню. Так, при БФ «Карітас-Львів УГКЦ» існує співпраця з підприємством на якому дітей навчають базових знань та правилам користування тим чи іншим знаряддям чи приладом, і за деякий період приймають цих дітей, з їхньої згоди, на роботу. Зароблені кошти діти витрачають на власний розсуд та на особисті потреби та задоволення індивідуальних побажань.

Отже, проаналізувавши всі відповіді респондентів можна відзначити, що БФ «Карітас-Львів УГКЦ» своєю діяльністю сприяє успішному процесу соціалізації дітей, які відвідують організацію. Це пояснюється тим, що працівники БФ щоденно проводять із дітьми час, навчають їх базових вмінь та навичок, поступово залучають дітей до різного роду зайнятості, тим самим сприяють розвитку особистості та зростанню свідомого, культурного, обізнаного, освіченого та культурного громадянина.  

Блок №2. Опитування працівників ГО «Самопоміч» м. Львів

Поцікавившись у респондентів про посаду яку вони займають, стало відомо, що представники Молодіжного Центру ГО “Самопоміч” займають одинакові посади, а саме є менеджерами соціальних проектів.

Проаналізувавши відповіді експертів стосовно стажу їхньої роботи з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування було виявлено, що представники Молодіжного Центру ГО “Самопоміч” м. Львова скеровують свою діяльність на дану групу людей приблизно протягом 4 років.

На запитання про те, якими на думку експертів є основні проблеми дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування опитані експерти відзначили наступні: матеріально - побутові (фінансові проблеми); соціально – побутові ( відсутність житла як такого,оскільки діти-сироти та діти позбавлені батьківського піклування зазвичай проживають в закладах інтернатного типу); психолого-педагогічні проблеми. (низький рівень освітнього, культурного, духовного збагачення, проблеми в саморозвитку, самореалізації, низка психологічних проблем у дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування); проблеми повязані з дозвіллям дітей, а саме той фактор, що діти скеровують свою енергію та свої ресурси не в то русло. Діти проводять значну частину часу на вулиці в оточенні так званих «авторитетів», які часом є негативним прикладом для наслідування, і погано впливають на дітей. Діти не мають себе куди подіти, відчутним є недостатня кількість дитячих безкоштовних центрів для розваг та відпочинку, дитячих майданчиків для заняттям спортом та ігор.

На запитання: «Як часто Ви залучаєте дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування до спільної зайнятості, до подій місцевого масштабу, до святкувань певних дат, до організації певних заходів і т.д.? експерти відповіли, що працівники ГО «Самопоміч» досить часто залучають дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування до різного роду заходів: щорічних великих свят, до організації щорічних ярмарків, акцій, концертів, вертепів, футбольних турнірів і т.д. Працівники Молодіжного Центру-вони один раз на тиждень проводять з дітьми (зазвичай, з одним із класів школи-інтернат) більшу половину робочого дня. Тобто, залучають діток до певних екскурсій, походів в театри, кіно, в певні розважальні центри і т.д. Це в свою чергу сприяє культурному збагаченню дитини.

Досліджуючи спектр послуг, які надає ГО “Самопоміч” дітям-сиротам та дітям, позбавлених батьківського піклування в рамках проекту “ Подаруймо тепло ” та ролі, яку вони відіграють у процесі соціалізації підростаючого покоління, ми з’ясували, що працівники ГО дуже активно співпрацюють з інтернатними установами та надають наступні види послуг: психологічні послуги, соціально-педагогічні послуги, соціально-економічні послуги, юридичні послуги.

ГО «Самопоміч» реалізовує чимало проектів для дітей та молоді, які сприяють процесам їх соціалізації, такі як: школа розвитку для молоді – єдина у Львові школа, яка безкоштовно пропонує корисний курс тренінгів для практичного використання. На таких школах діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування мають можливість всебічно розвиватись, пізнавати для себе щось нове, відкривати невідомі раніше індивідуальні таланти та здібності, а також поспілкуватись з іншими дітьми, що сприяє процесам соціалізації особистості.

Ярмарок професій – єдиний у Львові ярмарок, який допомагає старшокласникам зробити власний вибір професії, взявши участь у майстер-класах, обговореннях та можливості відчути себе в ролі обраної професії після ярмарку.  В такий спосіб діти-старшокласники, які випускаються з шкіл-інтернат мають змогу визначитись із вибором майбутньої професії, випробувати себе в тій, чи іншій сфері зайнятості, отримати нові вміння та навички, що безпосередньо впливає на процес соціалізації людини, сприяє вибору її життєвого шляху

Ярмарок літніх можливостей – це єдиний у Львові ярмарок дитячого дозвілля, який показує усю різноманітність для дітей у літній період. Ці ярмарки включають: мовні школи, корисні гуртки, спортивні секції і т.д., до яких можуть долучатись діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування. Ці ярмарки сприяють розвитку особистості, її самовдосконаленню, самореалізації, самоствердженню і безпосередньо несуть свій внесок у процес соціалізації дітей-сиріт.

Враховуючи те, що послуги, які надає ГО «Самопоміч» м. Львова для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування включає саму різну вікову категорію, від наймолодших (дітей 1-4 класів) до дітей старшокласників – це дає можливість залучати кожну дитину до певного виду занять, сприяє її інтеграції в суспільство, допомагає саморозвитку і т.д. Для успішної соціалізації дитини є вкрай важливим те, щоб з самого народження вона мала з кого переймати модель поведінки притаманне суспільству в якому дитина виростає. Оскільки діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування більшість часу проводять в інтернатних установах, в малих групах під наглядом педагогів, вони не отримують ту кількість уваги необхідної для нормального процесу соціалізації. Натомість заходи які проводить ГО «Самопоміч» скеровані на те, щоб приділити кожній дитині частинку любові, уваги, відчуття солідарності та приналежності до громади. Ще однією послугою яку надає громадська організація є підготовка дітей 9 та 11 класів до шкільних екзаменів та зовнішнього незалежного оцінювання. Громадська організація займається пошуком соціальних репетиторів, які відвідують школу з певною періодичністю, забезпечують дітей необхідними для навчання матеріалами і тим самим допомагають та сприяють вступу дітей до омріяних вищих навчальних закладів. Послуги надаються безпосередньо працівниками Молодіжного Центру та є абсолютно безкоштовними та добровільними.

На запитання, яке стосувалось поведінки діток при першому візиті працівників Молодіжного Центру до школи-інтернат №2, експерти відповіли, що діти молодшого віку (5-7 класів) поводили себе дуже активно, підходили до працівників, максимально намагались привернути увагу до себе, задавали багато запитань, викрикували, демонстрували свої таланти, голосно сміялись, торкались та роздивлялись особисті речі працівників ГО «Самопоміч» і т.д. Натомість діти старших класів поводили себе досить спокійно, тихо, можливо, навіть, незацікавлено. Діти в більшості мовчали, дуже коротко і лаконічно відповідали на поставлені їм запитання, паралельно займаючись своїми справами.

На запитання про те, якою є поведінка дітей тепер, коли працівники Молодіжного Центру вже неодноразово особисто спілкувались з дітками експерти відповіли, що поведінка діток молодших класів практично не змінилась. Діти поводять себе зацікавлено, активно, привертають до себе увагу групи та гостей, намагаються по черзі перебирати на себе роль лідера групи, активно долучаються до спільних занять і т.д. Натомість поведінка і реакція дітей старших класів на візит гостей з ГО «Самопоміч» з кожним приходом ставала іншою. Тобто, діти більше відкривались, долучались до діалогу з працівниками Молодіжного Центру, не відокремлювались від групи, долучались до спільних занять і т.д.

На наше запитання: «Чи доводилось Вам разом з дітьми стикатись з непередбачуваними обставинами, можливо в стресових ситуаціях, чи вміли діти коректно вийти з цих ситуацій?» в ході інтерв’ю з’ясувалось, що за роки співпраці ГО «Самопоміч» та школи інтернат №2 працівники Молодіжного Центру стикались з непередбачуваними ситуаціями коли дітки під час спільних прогулянок без відома вихователів таємно відпрошувались у працівників Молодіжного Центру відлучитись від запланованих заходів, чи ховались під час прогулянок, чи поводили себе досить непривично на перший погляд у конкретних ситуаціях. Експерти пригадали декілька історій, які найбільш яскраво змогли пригадати та відтворити.

На запитання: «На Вашу думку, яким є духовний, культурний та освітній рівень дітей, які перебувають в установах інтернатного типу?» Експерти зазначили, що культурний, освітній та духовний рівень дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування бажає бути кращим і вищим, власне, саме з цією метою ГО «Самопоміч» у свою чергу організовує для дітей 9 та 11 класів додаткові курси підготовки дітей до шкільних екзаменів та до зовнішнього незалежного оцінювання. Також ГО « Самопоміч» організовує для дітей пізнавальні заходи, цікаві поїздки та екскурсії на яких діти мають можливість ознайомитись із культурними і релігійними цінностями та історіями нашої держави.

На запитання: «Чи Ви замічали яскраво виражену відмінність між особистісним розвитком дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування та дітей, з благополучних сімей?» В ході інтерв’ю експертами було зазначено, що яскравої відмінності між дітьми-сиротами та дітьми, позбавлених батьківського піклування та між дітьми з благополучних сімей на перший погляд не було виявлено. Проте, відмінність є відчутною, коли ближче взаємодієш з дітьми-сиротами, а саме дітьми 5-8 класів. Це пояснюється тим, що дітям приділяють недостатню кількість уваги, діти бувають неорганізованими, занадто вразливими, з низьким рівнем виховання. Діти можуть вживати ненормативну лексику, відповідати ровесникам у грубій та образливій формі звертання. Також бувають випадки, коли діти не виявляють бажання прислухатись до коментарів та побажань старших та викладачів, натомість огризаються до них та проявляють зневажливе ставлення. Недостатня кількість ресурсів не дозволяє дітям пройти успішний процес соціалізації, що в свою чергу в більшій чи меншій мірі відзначається на поведінці дітей.

На запитання про вплив діяльності ГО «Самопоміч» на підвищення культурного, освітнього та духовного рівня дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, фахівці Молодіжного Центру відповіли позитивним відгуком. Відповіли, що діяльність ГО «Самопоміч» стає сприятливим середовищем для повноцінного розвитку особистості, оскільки має ряд переваг у соціалізації індивіда завдяки особливій психологічній атмосфері любові та поваги, підтримки й розуміння, яку створюють працівники ГО. Заходи та акції організовані ГО «Самопоміч» прилучають дитину до основних духовних цінностей та родинних традицій, моральних і культурних стандартів життя суспільства, забезпечує задоволення потреб у психічному комфорті та емоційній підтримці, надає почуття безпеки та значимості власного "Я". Завдяки діяльності ГО «Самопоміч»  діти засвоюють моделі соціально-схвалюваної поведінки, навчаються пристосуванню до навколишнього світу, побудови міжособистісних взаємовідносин, взаємодопомоги, адекватному прояву емоцій і почуттів. Під час екскурсій діти дізнаються для себе чимало нових цікавих речей, пізнають культуру, історію та традиції наших предків, розвивають себе в духовній сфері, тим самим сприяючи підвищенню культурного, освітнього та духовного рівнів.

Респонденти відзначили, що після того, як фахівці Молодіжного Центру почали свою співпрацю з дітьми-сиротами та дітьми, позбавлених батьківського піклування  якість та рівень життя дітей змінився. Звісно, не варто говорити про колосальні позитивні зміни, оскільки роботи є ще чимало, проте, про маленькі помітні позитивні зміни сліз зазначити. Діти мають змогу  всебічно розвиватись, оскільки ГО «Самопоміч» надають чималий перелік послуг, що сприяють підвищенню рівня життя дітей-сиріт, також за час співпраці дітей з фахівцями ГО «Самопоміч» зріс їхній культурний, освітній, духовний рівень, змінилось їхнє дозвілля, що сприяє фізичному та здоровому розвитку тіла. Також працівники Молодіжного Центру надають періодично натуральну допомогу інтернатним установам в яких проводять час діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування.

Блок №3. Опитування працівників школи-інтернат №2 м. Львова

Поцікавившись у респондентів про посаду яку вони займають, стало відомо, що експертами з середньої школи-інтернат №2 м. Львова виявились 1 вихователь, 1 психолог та 1 соціальний працівник.

Проаналізувавши відповіді експертів стосовно стажу їхньої роботи з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування було виявлено, що працівники середньої школи-інтернат №2 м. Львова  працюють з дітьми-сиротами та дітьми, позбавлених батьківського піклування близько 9 років.

На запитання про те, якими на думку експертів є основні проблеми дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування опитані експерти відзначили наступні: матеріально - побутові (фінансові проблеми); соціально – побутові ( відсутність житла як такого,оскільки діти-сироти та діти позбавлені батьківського піклування зазвичай проживають в закладах інтернатного типу); психолого-педагогічні проблеми. (низький рівень освітнього, культурного, духовного збагачення, проблеми в саморозвитку, самореалізації, низка психологічних проблем у дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування);

В ході інтерв’ю було виявлено, що працівники БФ «Карітас-Львів УГКЦ» та ГО досить часто залучають дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування до різного роду заходів: щорічних великих свят, до організації щорічних ярмарків, акцій, концертів, вертепів, футбольних турнірів і т.д. Попри масштабні заходи, працівники БФ «Карітас-Львів УГКЦ» щоденно проводять з дітьми час, організовуючи їм цікаве та пізнавальне дозвілля, заняття, які сприяють підвищенню освітнього та культурного рівня дітей, творчі заняття для різнобічного розвитку особистості. Працівники БФ «Карітас-Львів УГКЦ» намагаються максимально долучати дітей до спільної групової зайнятості, до спільних занять, мотивують дітей щодня прикладати зусиль для саморозвитку та самовдосконалення. Щодо працівників Молодіжного Центру-вони один раз на тиждень проводять з дітьми (зазвичай, з одним із класів школи-інтернат) більшу половину робочого дня. Тобто, залучають діток до певних екскурсій, походів в театри, кіно, в певні розважальні центри і т.д. Це в свою чергу сприяє культурному збагаченню дитини.

Досліджуючи спектр послуг, які надає БФ «Карітас-Львів УГКЦ» ми вияснили, що юні підопічні мають змогу не лише отримувати від БФ «Карітас-Львів УГКЦ»  соціальну допомогу, а й всесторонньо розвиватись: засвоїти основи інформатики, грати у футбол і настільний теніс, навчитись їздити на велосипедах, брати участь у вело мандрівках, побувати в місцях тутешнього регіону, відвідувати музеї та театри, організовувати спеціальні свята тощо. Також працівники БФ «Карітас-Львів УГКЦ» приділяють час на виконання домашніх завдань дітей, які їм задають у школах. Тим самим працюють над накопиченням знань у дітей, сприяють підвищенню освітнього рівня, та самореалізації дитини у школі. Також ще однією особливістю БФ «Карітас-Львів УГКЦ» є те, що працівники організації роблять акцент на розвитку дитини як особистості з високими моральними та духовними цінностями.    Щодо переліку послуг ГО “Самопоміч” дітям-сиротам та дітям, позбавлених батьківського піклування в рамках проекту “ Подаруймо тепло ” та ролі, яку вони відіграють у процесі соціалізації підростаючого покоління, ми з’ясували, що працівники ГО дуже активно співпрацюють з інтернатними установами та надають наступні види послуг: психологічні послуги, соціально-педагогічні послуги, соціально-економічні послуги, юридичні послуги.

ГО «Самопоміч» реалізовує чимало проектів для дітей та молоді, які сприяють процесам їх соціалізації, такі як: школа розвитку для молоді – єдина у Львові школа, яка безкоштовно пропонує корисний курс тренінгів для практичного використання. На таких школах діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування мають можливість всебічно розвиватись, пізнавати для себе щось нове, відкривати невідомі раніше індивідуальні таланти та здібності, а також поспілкуватись з іншими дітьми, що сприяє процесам соціалізації особистості.

Ярмарок професій – єдиний у Львові ярмарок, який допомагає старшокласникам зробити власний вибір професії, взявши участь у майстер-класах, обговореннях та можливості відчути себе в ролі обраної професії після ярмарку.  В такий спосіб діти-старшокласники, які випускаються з шкіл-інтернат мають змогу визначитись із вибором майбутньої професії, випробувати себе в тій, чи іншій сфері зайнятості, отримати нові вміння та навички, що безпосередньо впливає на процес соціалізації людини, сприяє вибору її життєвого шляху

Ярмарок літніх можливостей – це єдиний у Львові ярмарок дитячого дозвілля, який показує усю різноманітність для дітей у літній період. Ці ярмарки включають: мовні школи, корисні гуртки, спортивні секції і т.д., до яких можуть долучатись діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування. Ці ярмарки сприяють розвитку особистості, її самовдосконаленню, самореалізації, самоствердженню і безпосередньо несуть свій внесок у процес соціалізації дітей-сиріт.

Враховуючи те, що послуги, які надає ГО «Самопоміч» м. Львова для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування включає саму різну вікову категорію, від наймолодших (дітей 1-4 класів) до дітей старшокласників – це дає можливість залучати кожну дитину до певного виду занять, сприяє її інтеграції в суспільство, допомагає саморозвитку і т.д. Для успішної соціалізації дитини є вкрай важливим те, щоб з самого народження вона мала з кого переймати модель поведінки притаманне суспільству в якому дитина виростає. Оскільки діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування більшість часу проводять в інтернатних установах, в малих групах під наглядом педагогів, вони не отримують ту кількість уваги необхідної для нормального процесу соціалізації. Натомість заходи які проводить ГО «Самопоміч» скеровані на те, щоб приділити кожній дитині частинку любові, уваги, відчуття солідарності та приналежності до громади. Ще однією послугою яку надає громадська організація є підготовка дітей 9 та 11 класів до шкільних екзаменів та зовнішнього незалежного оцінювання. Громадська організація займається пошуком соціальних репетиторів, які відвідують школу з певною періодичністю, забезпечують дітей необхідними для навчання матеріалами і тим самим допомагають та сприяють вступу дітей до омріяних вищих навчальних закладів. Послуги надаються безпосередньо працівниками Молодіжного Центру та є абсолютно безкоштовними та добровільними.

На запитання, яке стосувалось поведінки діток при першому досвіді спілкування з ними працівників БФ «Карітас-Львів УГКЦ» експерти зазначили, що реакція була в кожного своя: від активної взаємодії дитини з іншими підопічними до проявів непокори та агресії, нерозуміння з боку дитини. Проте, соціальний працівник пані Юлія зазначила, що згодом, з плином певного відрізку часу діти привикають один до одного, знаходять спільні інтереси, вподобання, спільну мову один з одним, після чого дитина може проводити в БФ «Карітас-Львів УГКЦ»  більшу частину свого вільного часу. При візиті працівників Молодіжного Центру до школи-інтернат №2, експерти відповіли, що діти молодшого віку (5-7 класів) поводили себе дуже активно, підходили до працівників, максимально намагались привернути увагу до себе, задавали багато запитань, викрикували, демонстрували свої таланти, голосно сміялись, торкались та роздивлялись особисті речі працівників ГО «Самопоміч» і т.д. Натомість діти старших класів поводили себе досить спокійно, тихо, можливо, навіть, незацікавлено. Діти в більшості мовчали, дуже коротко і лаконічно відповідали на поставлені їм запитання, паралельно займаючись своїми справами.

На запитання про те, якою є поведінка дітей тепер, коли працівники БФ «Карітас-Львів УГКЦ» щоденно взаємодіють з дітьми із кризових сімей, респонденти відповіли, що діти стали відкритими, що між ними панує відчуття довіри та дружби, зокрема, координатор проекту «Мобільна робота з молоддю в Україні» пан Віталій зазначив, що діти розповідають їм ті речі, про які не знають їхні батьки чи друзі. Діти активно долучаються до будь-яких ініціатив та занять, вони почувають себе в безпеці і в комфортних умовах проводять своє дозвілля. Після того як працівники Молодіжного Центру вже неодноразово особисто спілкувались з дітками експерти відповіли, що поведінка діток молодших класів практично не змінилась. Діти поводять себе зацікавлено, активно, привертають до себе увагу групи та гостей, намагаються по черзі перебирати на себе роль лідера групи, активно долучаються до спільних занять і т.д. Натомість поведінка і реакція дітей старших класів на візит гостей з ГО «Самопоміч» з кожним приходом ставала іншою. Тобто, діти більше відкривались, долучались до діалогу з працівниками Молодіжного Центру, не відокремлювались від групи, долучались до спільних занять і т.д.

На запитання про вплив діяльності БФ «Карітас-Львів УГКЦ» та ГО «Самопоміч» на підвищення культурного, освітнього та духовного рівня дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування працівники школи-інтернат відповіли позитивним відгуком. Відповіли, що діяльність БФ «Карітас-Львів УГКЦ»  та ГО «Самопоміч» стає сприятливим середовищем для повноцінного розвитку особистості, оскільки має ряд переваг у соціалізації індивіда завдяки особливій психологічній атмосфері любові та поваги, підтримки й розуміння, яку створюють працівники БФ та ГО. Заходи та акції організовані БФ «Карітас-Львів УГКЦ» та ГО «Самопоміч» прилучають дитину до основних духовних цінностей та родинних традицій, моральних і культурних стандартів життя суспільства, забезпечує задоволення потреб у психічному комфорті та емоційній підтримці, надає почуття безпеки та значимості власного "Я". Завдяки діяльності БФ «Карітас-Львів УГКЦ» та ГО «Самопоміч»  діти засвоюють моделі соціально-схвалюваної поведінки, навчаються пристосуванню до навколишнього світу, побудови міжособистісних взаємовідносин, взаємодопомоги, адекватному прояву емоцій і почуттів. Під час екскурсій діти дізнаються для себе чимало нових цікавих речей, пізнають культуру, історію та традиції наших предків, розвивають себе в духовній сфері, тим самим сприяючи підвищенню культурного, освітнього та духовного рівнів.

Завдяки діяльності БФ «Карітас-Львів УГКЦ» діти стають більш організованими, навчаються норм поведінки у тих чи інших місцях, засвоюють норми етикету, навчаються правил особистої гігієни, також навчаються відповідальності за себе та за інших, поваги до людей старшого віку, правилам поведінки із молодшими дітьми, активно вивчають правила дорожнього руху. Також засвоюють кулінарні вміння та навички, вивчають засади християнської віри, мають можливість всебічно себе розвивати і проявляти свої таланти у багатьох сферах та напрямках.  

Після того, як працівники БФ «Карітас-Львів УГКЦ» та фахівці Молодіжного Центру почали свою співпрацю з дітьми-сиротами та дітьми, позбавлених батьківського піклування  якість та рівень життя дітей змінився. Звісно, не варто говорити про колосальні позитивні зміни, оскільки роботи є ще чимало, проте, про маленькі помітні позитивні зміни сліз зазначити. Діти мають змогу  всебічно розвиватись, оскільки БФ «Карітас-Львів УГКЦ» та ГО «Самопоміч» надають чималий перелік послуг, що сприяють підвищенню рівня життя дітей-сиріт, також за час співпраці дітей з фахівцями БФ «Карітас-Львів УГКЦ» та ГО «Самопоміч» зріс їхній культурний, освітній, духовний рівень, змінилось їхнє дозвілля, що сприяє фізичному та здоровому розвитку тіла. Працівники БФ «Карітас-Львів УГКЦ» співпрацюють з чисельними громадськими організаціями та підприємствами як сприяють навчанню та самореалізації дітей, зокрема їх працевлаштуванню. Так, при БФ «Карітас-Львів УГКЦ» існує співпраця з підприємством на якому дітей навчають базових знань та правилам користування тим чи іншим знаряддям чи приладом, і за деякий період приймають цих дітей, з їхньої згоди, на роботу. Зароблені кошти діти витрачають на власний розсуд та на особисті потреби та задоволення індивідуальних побажань.  Також працівники Молодіжного Центру надають періодично натуральну допомогу інтернатним установам в яких проводять час діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування. Про це зазначили, самі працівники Молодіжного Центру, так і працівники школи інтернат №2 м. Львова.

На запитання про те, якою мірою діяльність громадських організацій впливає на процеси соціалізації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування працівники школи інтернат №2 м. Львова відповіли, що діяльність БФ «Карітас-Львів УГКЦ»  та ГО «Самопоміч» з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування більшою чи меншою мірою впливає на процес соціалізації кожної дитини з якою співпрацюють працівники БФ «Карітас-Львів УГКЦ»  та  ГО «Самопоміч». Оскільки БФ «Карітас-Львів УГКЦ» та ГО «Самопоміч» надають чимало послуг, то відповідно впливають на різні сфери життєдіяльності дитини, сприяють її культурному, фізичному, духовному, освітньому та особистісному зросту, сприяють їх самореалізації та саморозвитку. Залучають дітей до громадських заходів, чим сприяють інтеграції дітей у суспільство, тим самим, діти мають можливість перейняти позитивний досвід наслідування моделей поведінки ровесників, які виховуються у благополучних сім’ях, також сприяють розвитку відчуття самостійності та відповідальності у дітей самих за себе та за інших людей. Також проекти БФ «Карітас-Львів УГКЦ» та акції Молодіжного Центру ГО «Самопоміч» спрямовані на те, щоб сприяти позитивним емоціям у дітей, фізичному розвитку, соціальній самореалізації,  тобто їх психологічному, фізичному та соціальному здоров’ю.

На запитання поставлене працівникам школи інтернат №2 про відмінність у поведінці дітей до співпраці з працівниками Молодіжного Центру та після довготривалої взаємодії, працівники відзначили, що поведінка дітей мінялась, але ці зміни зазвичай мали короткотривалий ефект. Тобто дітей дуже вражали тематичні зустрічі, відкриті уроки, тренінги, екскурсії і т.д., проте, коли емоції від почутого та побаченого проходили, діти повертались в звичний для них режим дня та до притаманної їм поведінки. Звісно є діти, які дуже самовіддано намагались змінитись самим та змінити все навколо, проте, цей ентузіазм з часом також давав свою слабинку і все поверталось на свої звичні місця. Також працівники школи інтернат відзначили, що діти почали проявляти більший інтерес до подій які відбувались у країні, стали більш відповідальними та самостійними, часом взагалі відмовлялись від допомоги вихователів у навчанні та у побутових моментах. Тобто роботу працівників ГО «Самопоміч» відчутно, проте результат був би відчутнішим при частішій взаємодій працівників Молодіжного Центру з дітьми-сиротами та дітьми позбавлених батьківського піклування.

Отже, провівши дослідження, ми виконали поставлені нами завдання. Ми визначили основні проблеми та потреби дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування на думку працівників школи інтернат №2 м Львова, працівників БФ «Карітас-Льві УГКЦ» та працівників Молодіжного Центру ГО « Самопоміч». На їхню думку - це низький матеріальний достаток, недостатня кількість уваги і опіки з боку дорослих, низький рівень самооцінки та самореалізації, отримання дітьми освіти, забезпечення житлом та посилення державної підтримки. Також ми дослідили перелік послуг які надають працівники БФ «Карітас-Льві УГКЦ» та ГО «Самопоміч» Дізнались, чи змінилась якість та рівень життя дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування після надання безкоштовних послуг громадськими організаціями. Та як підсумок, підтвердили, що вплив діяльності громадськмх організацій на процес соціалізації дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування є відчутним, оскільки залучає дітей до різних сфер життєдіяльності та сприяє їхньому саморозвитку, самореалізації та інтеграції дітей у суспільство. Проте, цей вплив був би відчутнішим за умови більш частого контакту дітей з працівниками Молодіжного Центру, міжособистої взаємодії дітей різних вікових категорій та своїх ровесників та при наданні більш якісних послух ГО «Самопоміч».

Висновок до третього розділу

Наша робота зосереджувалося на дослідженні впливу діяльності громадських організацій на процес соціалізації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в результаті якого були опитані працівники БФ «Карітас-Львів УГКЦ» ( соціальний педагог та координатор проекту «Мобільна робота з молоддю в Україні», працівники Молодіжного Центру ГО “Самопоміч” м. Львова (менеджери соціальних проектів) та  працівники середньої школи-інтернат №2 у м. Львові.

Проаналізувавши отримані результати дослідження методом напівструкторованого інтерв’ю можна зробити висновки про наступне:

Визначаючи особливі проблеми дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування вдалось встановити, що до них належать низький матеріальний достаток, конфлікти у колективах, житлово-побутові проблеми та психолого-педагогічні проблеми. (низький рівень освітнього, культурного, духовного збагачення, проблеми в саморозвитку, самореалізації, низка психологічних проблем у дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування). Як ми бачимо, діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування мають низку соціальних проблем, і тому потребують підтримки з боку громадських організацій.

Також ми розглянули послуги, які надаються дітям-сиротам  та дітям, позбавленим батьківського піклування Молодіжним Центром ГО “Самопоміч” м. Львова: психологічні, соціально-педагогічні, юридичні, соціально-медичні, соціально-економічні, інформаційні послуги; та дослідили спектр послуг, які надає БФ «Карітас-Львів УГКЦ». Ми вияснили, що юні підопічні мають змогу не лише отримувати від БФ «Карітас-Львів УГКЦ»  соціальну допомогу, а й всесторонньо розвиватись: засвоїти основи інформатики, грати у футбол і настільний теніс, навчитись їздити на велосипедах, брати участь у вело мандрівках, побувати в місцях тутешнього регіону, відвідувати музеї та театри, організовувати спеціальні свята тощо. Також працівники БФ «Карітас-Львів УГКЦ» приділяють час на виконання домашніх завдань дітей, які їм задають у школах. Тим самим працюють над накопиченням знань у дітей, сприяють підвищенню освітнього рівня, та самореалізації дитини у школі. Також ще однією особливістю БФ «Карітас-Львів УГКЦ» є те, що працівники організації роблять акцент на розвитку дитини як особистості з високими моральними та духовними цінностями.

Під час експертного опитування фахівців БФ «Карітас-Львів УГКЦ», Молодіжного Центру ГО “Самопоміч” м. Львова та працівників середньої школи-інтернат №2 м. Львова ми дослідили роль соціальних фахівців у процесі соціалізації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, виявили, що соціальні фахівці, педагоги та психологи здійснюють соціальне інспектування; планують та визначають форми та методи надання допомоги; забезпечують, у разі потреби, соціальний супровід; залучають ресурси громади для вирішення проблем. Вони виступають свого роду  прикладом для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, чию модель поведінки переймають та на кого рівняються.

Також, ми переконались, що роль діяльності громадських організацій у процесах соціалізації дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування є відчутною, оскільки залучає дітей до різних сфер життєдіяльності та сприяє їхньому саморозвитку та самореалізації. Враховуючи те, що послуги, які надає БФ «Карітас-Львів УГКЦ». та ГО «Самопоміч» м. Львова для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування включає саму різну вікову категорію, від наймолодших (дітей 1-4 класів) до дітей старшокласників – це дає можливість залучати кожну дитину до певного виду занять, сприяє її інтеграції в суспільство, допомагає саморозвитку і т.д. Для успішної соціалізації дитини є вкрай важливим те, щоб з самого народження вона мала з кого переймати модель поведінки притаманне суспільству в якому дитина виростає. Оскільки діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування більшість часу проводять в інтернатних установах, в малих групах під наглядом педагогів, вони не отримують ту кількість уваги необхідної для нормального процесу соціалізації. Натомість заходи які проводить БФ «Карітас-Львів УГКЦ». та ГО «Самопоміч» скеровані на те, щоб подарити кожній дитині частинку любові, уваги, відчуття солідарності та приналежності до громади. Всі ці акції, концерти, тренінги, табори, екскурсії, все, що організовує ГО, робиться на благо дітей, для їхнього самовдосконалення, самоствердження та для того, щоб сприяти процесу соціалізації кожної дитини.

Підтвердження та спростування гіпотез

Гіпотеза про те, що працівники громадських організацій сприяють своєю діяльністю позитивному процесу соціалізації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування підтвердилася, оскільки в ході аналізу отриманих відповідей виявилося, що завдяки переліку послуг, які здійснюють працівники ГО діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування мають можливість всебічно розвиватись, збагачуватись знаннями в освітній, культурній, релігійній та особистісній сферах, мають можливість працевлаштуватись та активно проводити своє дозвілля.

Гіпотеза про те, що завдяки діяльності громадських організацій працівники ГО забезпечують часткову реалізацію потреб дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування підтвердилась, оскільки в ході дослідження було встановлено наступне: працівники БФ прилучають дитину до основних духовних цінностей та родинних традицій, моральних і культурних стандартів життя суспільства, забезпечують задоволення потреб у психічному комфорті та емоційній підтримці, надають почуття безпеки та значимості власного "Я" у дітей. Завдяки працівникам БФ «Карітас-Львів УГКЦ» діти засвоюють моделі соціально-схвалюваної поведінки, навчаються пристосуванню до навколишнього світу, побудови міжособистісних взаємовідносин, взаємодопомоги, адекватному прояву емоцій і почуттів.

ВИСНОВКИ

На основі виконання першого завдання щодо ознайомлення з поняттям, функціями, загальною характеристикою та особливостями діяльності громадських організацій, було з’ясовано: громадська організація являє собою об'єднання, яке створюють за ініціативою і на основі вільного волевиявлення дітей і дорослих, не є безпосереднім структурним підрозділом державного органу, але може функціонувати на його базі і за його підтримки, не ставить своєю статутною метою отримання прибутку та розподілу його між членами організації [51]. Ми з’ясували, що суспільні та політичні функції громадських організацій включають: вираз прагнень та інтересів; формування і плюралізації громадської думки; діяльність на захист інтересів меншин; турбота про загальне благо; соціальна інтеграція;  ініціювання суспільних перетворень; доповнення діяльності держави.

На сьогоднішній день в Україні існує чимало громадських об’єднань діяльність яких спрямована на різного роду проблеми, що виникають в суспільстві, на співпрацю з різними категоріями населення, вони є різні за своєю метою, цілями, завданнями, фінансуванням, специфікою та особливостями діяльності.

Наступним завданням було ознайомитись з соціальними та психологічними особливостями дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Не рідкісним явищем стала діяльність громадських організацій спрямована на роботу з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування. Отже діти – сироти – це діти, у яких померли чи загинули батьки. Діти, позбавлені батьківського піклування - діти, які  залишилися без піклування батьків у зв'язку з позбавленням їх  батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами внутрішніх справ, пов'язаним з ухиленням від сплати аліментів та відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм
виконувати свої батьківські обов'язки, а також діти, розлучені із сім'єю, підкинуті діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, та безпритульні діти.
 

Ще одним завданням яке ми ставили перед собою було розглянути специфіку сирітства як соціального явища. На сьогоднішній день виділяють декілька основних причин появи у суспільстві такої категорії дітей, як діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування. Основними з цих причин є наступний перелік: по-перше - це злочинна, незаконна та правопорушна діяльність батьків, по-друге - залучення з боку батьків дітей до протиправних та незаконних дій. По-третє – це можливі узалежнення батьків, тобто коли один, або ж обоє батьків надмірно, регулярно та неконтрольовано вживають речовини, які з часом викликають узалежнення. Також однією з найпоширеніших причин позбавлення батьків їхніх батьківських прав та можливості опікуватись дитиною є брутальна, неконтрольована жорстока, агресивна поведінка батьків по відношенню до дитини, яка, як наслідок може понести шкоду дитині, погіршити стан її психічного, фізичного, емоційного здоров’я, викликати ряд психічних захворювань та як крайність загрозу життю дитини.

Сирітство в нашій державі відзначається набором певних соціальних характеристик, частина яких є типовою для даного соціального явища, а інша частина –має свої особливості. Першочергово, слід зазначити кількісний ріст дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків. Така ситуація зумовлена переліком причин, які в той чи в інший спосіб пов'язані з цілою низкою соціально-політичних, економічних, та соціально-культурних проблем. Причинами, які виступають вирішальними з точки зору батьків, чиїх дітей вони віддали в інтернатні установи є: незадовільні умови проивання, тобто, житлові умови (62%), багатодітність сім’ї (15%), важка хвороба батька, матері або дітей (17%) та ін. В останні роки різко загострилася проблема так званого "соціального" сирітства. Кількість осіб, яких позбавили батьківських прав, починаючи з 2000 р. по 2006 р. зросла в Україні в 3 рази.

Ще одним завданням було ознайомитись з формами, етапами та моделями соціально-педагогічної роботи працівників ГО з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування. Обставини які змінюються у суспільному житті є причиною подальшого зростання актуальності й гостроти питань соціально-педагогічної роботи з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, посилення соціально-психологічної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування та соціально-педагогічного супроводу цієї категорії дітей.

Соціальний  супровід - робота, спрямована на здійснення соціальної опіки, допомоги та патронажу дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування з метою подолання життєвих труднощів, збереження, підвищення їх соціального статусу [10]. Саме цей метод найчастіше застосовують працівники громадських організацій.

Наступним завданням було визначити, яким є вплив діяльності  ГО на процес формування особистості дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Внаслідок відсутності батьків, або ж недостатнього рівня опіки з боку наглядачів, опікунів, вихователів в інтернатних установах, діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування стикаються з низкою проблем соціального, медичного, психологічного та педагогічного характеру. Власне, діяльність ГО спрямована на часткову компенсацію дітям з вищеназваними проблемами: уваги, любові, турботи, підвищення освітнього, культурного та духовного рівня дітей, розвиток особистісних талантів, наснаження дітей, наданням натуральної допомоги і т.д. Заходи, які організовують ГО, акції, флешмоби, гуртки, все це тільки для того, щоб максимально долучити дітей з інтернатних установ до громадської активної діяльності, для того щоб діти відчували себе відповідальними, потрібними, самостійними і важливими іншим.

Тако ми ставили перед собою завдання проаналізувати нормативно-правові засади діяльності громадських організацій в Україні стосовно соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Здійснено ретроспективний аналіз нормативно-правової бази соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, зокрема - це Конституція України, Сімейний Кодекс та міжнародний документ Конвенція ООН про права дитини. Ці нормативно-правові акти покликані забезпечувати дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківської опіки усім необхідним задля повноцінної соціалізації. В свою чергу діяльність громадських організацій у роботі з дітьми-сиротами та дітьми позбавлених батьківського піклування покликана максимально сприяти дотриманню всіх прав та свобод вразливих верств суспільства, зокрема дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Наступним завданням було визначити якою є роль ГО у роботі з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування. У роботі, було детально проаналізовано діяльність громадських організацій з дітьми-сиротами та дітьми, позбавлених батьківського піклування, було виділено спектр послуг, які надають громадські організації як на індивідуальному, так і на масовому рівнях, виявлено вплив громадських організацій на процеси життєдіяльності дітей-сиріт та особливості їх взаємодії з іншими установами. Було встановлено, що діяльність ГО сприяють покращенню рівня життя дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, оскільки громадські організації надають психологічну, юридичну, організаційну, натуральну допомогу, проводять для дітей різного роду тренінги, дозвілля, активний відпочинок, прияють їхньому саморозвитку та самореалізації, пропагують здоровий спосіб життя, дбають про їх культурне та духовне збагачення, сприяють підвищенню освітнього рівня та формування моральних та духовних цінностей у дітей. Як наслідок, було визначено значущість та вплив діяльності громадських організацій на процес соціалізації дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, те, що ГО виступає одним з відчутних факторів в формуванні цих дітей як особистостей, в покращенні рівня життя даної категорії суспільства та в покращенні функціонування закладів в яких перебувають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування.

У роботі було проведено емпіричне дослідження методом напівструкторованого інтерв’ю експертів Молодіжного Центру ГО “Самопоміч” м. Львова, БФ «Карітас-Львів УГКЦ» та працівників середньої школи-інтернат №2 м. Львова та проаналізовано дані, які ми отримали в ході опитування. Під час експертного опитування фахівців Молодіжного Центру ГО “Самопоміч” м. Львова, БФ «Карітас-Львів УГКЦ» та працівників середньої школи-інтернат №2 м. Львова ми переконались, що вплив діяльності громадських організацій на процес соціалізації дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування є досить відчутною, оскільки залучає дітей до різних сфер життєдіяльності та сприяє їхньому саморозвитку та самореалізації. Ми з’ясували, що діяльність громадських організацій у роботі з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування сприяють:

  •  Інтеграції дітей у суспільство;
  •  Підвищенню освітнього рівня, культурних та духовних цінностей у дітей;
  •  Працевлаштуванню дітей, навичкам раціонального розрахунку та витрат бюджету;
  •  Розвитку у дітей відчуття відповідальності, солідарності, взаємоповаги, взаєморозуміння у колективі;
  •  Вмінню дітей правильно виходити із конфліктних ситуацій, вмінню домовлятись, вислуховувати та враховувати думку іншого;
  •  Навичкам бути самостійними та самодостатніми;
  •  Навичкам догляду за собою;
  •  Ознайомленню дітей із нормами та правилами етикету;
  •  Розвитку фізичних здібностей у дітей;
  •  Оздоровленню дітей за рахунок відпочинку у санаторних комплексах.

Перелічені функції громадських організацій дають нам можливість переконатись у позитивному впливі їх діяльності на процес соціалізації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Підтвердження та спростування гіпотез

У роботі нами було висунуто декілька гіпотез, підвівши підсумок можна зробити висновок, що гіпотеза №1 «Припустимо, що рівень обізнаності працівників громадських організацій про реальні потреби дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування є недостатнім» - підтвердилась, оскільки відвідуючи дітей один раз на тиждень дуже складно ознайомитись з реальними потребами дітей, а не лише з поверхневим їх переліком. Гіпотеза №2 «Припустимо, що діяльність ГО відіграє значний вплив на формування особистості дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» - підтвердилась. Це довели нам результати емпіричного дослідження. Гіпотеза №3 «Припустимо, що через недостатність кваліфікованих фахівців, які працюють у громадських організаціях, якість послуг, які надають ГО є низькою і потребує вдосконалення та допрацювання» - підтвердилась, оскільки в громадських організаціях часом працюють особи, які лише поверхнево знають основні складові соціальної роботи з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування.

Проаналізувавши теоретичні дані та інформацію надану експертами, котрі працюють в галузі надання послуг дітям-сиротам та діням, позбавленим батьківського піклування, ми сформулювали рекомендації по вдосконаленню надання громадськими організаціями соціальних послуг цій категорії клієнтів в Україні.

Практичні рекомендації:

На мікрорівні:

- формувати позитивну мотивацію дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування до взаємодії з соціальними працівниками (працівниками громадських організацій). Це можна здійснювати шляхом організації (для конкретного віку дітей) цікавих їм заходів та різносторонніх прийомів роботи працівників громадських організацій.

На мезорівні:

- сприяти школам-інтернат та іншим закладам де навчаються та проводять своє дозвілля діти допомогти відкрити майстерні різного спрямування. В цих майстернях діти б навчалиць різного ремесла праці і в подальшому це б забезпечувало їм місце працевлаштування і відповідно одержання грошового заробітку

- Поширювати інформаційні брошури з вказаними контактними даними громадських організацій, центрів, установ, які можуть вести роботу з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування.

- Розширити територіально кількість громадських організацій в які б могли звертатись діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування за певною допомогою, консультацією, чи пропозиціями.

- Скерувати діяльність громадських організацій у роботі з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування на розвиток лідерських якостей дитини, на розвиток свідомого та відповідального громадянина своєї держави.

На макрорівні:

- Розширити межі правових санкцій за неналежне виконання посадових обов’язків працівників громадських організацій у роботі з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування.

- Розробити і впровадити програму соціально-психологічної реабілітації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

- Розробити дієвий та прозорий алгоритм дій для працівників громадських організацій, щодо професійного втручання при роботі з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування.

Отже, в ході написання дипломної кваліфікаційної роботи було виконано усі поставлені перед нами завдання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1. Анатолієва О.І. Правове регулювання боротьби з безпритульністю,  бездоглядністю та правопорушеннями неповнолітніх в УРС у 20-х роках XX століття: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01 / О.І. Анатолієва. –  Академія внутрішніх справ. – К., 2003. – 20 с.

2. Аракава М.ВРуководство по предупреждению насилия над детьми: / Под ред. М.В. Араковой. – М., 2001. – 347 с.

3. Бадора С. Теорія і практика опікунства в Польщі/ Сільвія Бадора. – Івано- Франківськ, 2000. 252 с.

4. Батіщева Г. О. Робота соціальних служб для молоді з молодою сім'єю: методичні рекомендації / Батіщева Г.О., Зайцева 3.Г. Київ.: А.Л.Д., 1996. 119 с.

5. Вайнола Р.Х. Волонтерський рух в Україні: тенденції розвитку / Р.Х. Вайнола, А.Й. Капська, Н.М. Комарова  та ін. К.: Академпрес, 1999. – 29 с.

6. Веб-сайт: Головне управління статистики у Львівській області [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://lvmx.ukrstat.gov.ua/ukr/news/index.php?date=2014-01-21 – Дата звернення: 22.05.15 р.

7. Ведєрніков Ю.А Теорія держави і права [Електронний ресурс]/ Ю.А.Ведєрніков. – Режим доступу до інф.: http://pidruchniki.ws/10560412/pravo/ponyattya_vidi_normativno-pravovih_aktiv – Дата звернення: 15.05.15 р

8. Волинець Л. Соціальні проблеми дитинства в сучасній Україні / Л. Волинець // Національна безпека і оборона. – 2001. – № 3 – С. 34 – 38.

9. Волинець Л.С. Законодавство, яке тебе захищає: випускнику школи-інтернату для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. /Л.С. Волинець. Т.В. Говорун, І.В. Пєша та ін.; Український інститут соціальних досліджень. - К.: УІСД, 2000. 78 с.

10. Все про соціальну роботу: навчальний енциклопедичний словник-довідник / ред. упоряд. В.М. Піча. – 2-ге вид., оновлено. – Л.: Новий світ – 2000, 2012. – 615 с.

11. Гаєва Н.П. Конституційні основи об'єднань громадян в Україні: Проблеми реалізації Конституції України теорія і практика / Відп.ред. В.Ф. Погорілко. К.: ІДП НАН України: А.С.К., 2003. – 47 с.

12. Галагузова М.А. Социальная педагогика: учебник для вузов / М.А. Галагузова, Г.Н. Штиновап, Ю.Н. Галагузова. М.: Владос, 2008. – 447 с.

13. Гошовський Я. Актуальні проблеми психології депривованої особистості [Електронний ресурс] / Я. Гошовський // Навчально-методичні матеріали – Режим доступу до ресурсу: http://esnuir.eenu.edu.ua/handle/123456789/634 – Дата звернення: 29.004.15 р.

14. Гошовський Я. Депривація у кризових сім'ях і проблеми становлення статевої самосвідомості дітей (ресоціалізаційні аспекти) [Електронний ресурс] / Я. Гошовський // Навчально-методичні матеріали – Режим доступу до ресурсу: http://esnuir.eenu.edu.ua/handle/123456789/633 – Дата звернення: 25.02.15 р.

15. Декларація прав дитини  [Електронний ресурс]  / Проголошена Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй 20 листопада 1959 року // Національна бібліотека України для дітей. – 2013. – режим доступу: http://www.chl.kiev.ua/default.aspx?id=331 – Дата звернення: 07.05.15 р.

16. Дитинство в Україні: права, гарантії, захист: Збірник документів. – Ч.II. – К.: АТ Видавництво «Столиця», 2003. – 292 с.

17. Діяльність центрів соціальних служб для молоді України: сучасний стан та перспективи розвитку / Керівник авг. кол.: С.В. Толстоухова. К.: Академпрес, 1999. – 31с.

18. Енциклопедія для фахівців соціальної сфери / за заг. ред. І.Д. Звєрєвої.  –  2-ге видання. – Київ, Сімферополь: Універсум, 2013. – 536 с.

19. Зайцевська Т.Ю. Вулична соціальна робота з дітьми вулиці // Соціальна робота: теорія, досвід, перспективи: Матеріали доповідей та повідомлень Міжнародної науково-практичної конференції / За ред. І.В. Козубовської, І.І. Миговича. Ужгород, 1999. С. 262-271.

20. Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» від 13.01.2005  2342-IV [Електронний ресурс]. – Режим доступу: 13.05.2015: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2342-15. Назва з екрану.

21. Закон України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001  2402-III [Електронний ресурс]. – Режим доступу: 13.05.2015: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2402-14. Назва з екрану.  

22. Закон України «Про попередження насильства в сім`ї» від 15.11.2001  2789-III [Електронний ресурс]. – Режим доступу: 13.05.2015: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2789-14. Назва з екрану.

23. Закон України «Про соціальні послуги» від 19.06.2003  966-IV [Електронний ресурс]. – Режим доступу: 13.05.2015: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/966-15. Назва з екрану.

24 Захарченко Є.І. Акцентуации характера у детей лишенных родительекой опеки / Є.І Захарченко // Проблеми девіантної поведінки: історія, теорія, практика: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції 2527 листопада 2002 року. К.: Міленіум, 2002. С. 208 211.

25. Канішевська Л.В. Теоретико-методологічні засади виховання соціальної зрілості старшокласників шкіл-інтернатів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківської опіки, у позаурочній діяльності/ Л.В. Канішевська К.: Стилос, 2001.-342 с.

26. Капська А.Й. Соціальна робота: технологічний аспект: Навч. посібн. /А.Й. Капська. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. 352 с.

27. Капська А.Й. Соціальний супровід різних категорій сімей та дітей: Навч. посіб. /А.Й. Капська. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 232 с.

28. Карпенко О. Законодавче забезпечення сімейних форм утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, за законодавством України / О. Карпенко // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – № 3. – С. 58 – 60.

29. Карпенко О. Сімейні форми утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування: проблеми правового регулювання / О. Карпенко // Право України. – 2001. – № 3 – С. 79 – 81.

30.Квашис В.Е. Закордонне законодавство та практика захисту жертв злочинів: Монография/ В.Е. Квашис, Л.В. Вавилова. – М., 1996. – 124 с.

31. Кизименко Л.Д. Словник-довідник соціального працівника (для студентив та соціальних працівників) / Л.Д. Кизименко, Л.М. Бєдна Міні глосарій Львів, ДЦ МОУ, 2000. 67с.

32. Кобзар Б.С. Специфіка позаурочної виховної роботи з учнями шкіл-інтернатів для дітей-сиріт та дітей, які залишились без піклування батьків/ Б.С. Кобзар, Є.П. Постовойтов.  К.: Стилос, 1997. 312 с.

33. Конвенція ООН «Про права дитини» від 20.11.1989 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: 13.05.2015: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_021. Назва з екрану.

34. Конституція України «Відомості Верховної Ради України» від 28.06.1996  254к/96-ВР [Електронний ресурс]. – Режим доступу: 13.05.2015:http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96%D0%B2%D1%80. Назва з екрану.

35. Красницька О.В. Депривація як соціально-педагогічна проблема/ О.В. Красницька // Наукові записки Ніжинського державного університету ім. М. Гоголя. Сер.: Психолого-педагогічні науки, 2013. т.№ 1. С. 24 28.

36. Краснова О.В. Психология социальной работы: Учебник / О.В. Краснова. – М.: Издат.-торговая корпорация "Дашков и К.", 2013. – 304 с.

37. Кузьменко Т.М. Соціологія: Навч. посіб / Т.М. Кузьменко. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 320 с.

38. Кукліна І.А. Неурядові організації та громадянське суспільство / І.А. Кукліна // Право України. – 2002. – №4 – С. 21- 22.

39. Лангмейер Й., Матейчек 3. ІІсихическая депривация в детском возрасте / Й. Лангмейер, З Матейчик // Авиценум: Медицинское издательство. М., 1991.   С. 194

40. Лукашевич М.П. Теорія і методи соціальної роботи. Навч. посіб. – 2-ге вид., доп. і випр. – К.: МАУП, 2003. – 168 с.

41. Мадди С. Теории личности: Сравнительный анализ / Пер. з англ. И. Авидон, А. Батустин, П. Румянцева. – СПб. : Мова, 2002. – 538 с.

42. Макаренко А.В., Рудник Б.Л. Государство и негосударственные общественные организации: формы поддержки и сотрудничества. / А.В Макаренко, Б.Л. Рудник. – М.: Сигнал, 1997. – 12 с.

43. Макійчук Т. Правове забезпечення соціальної підтримки дітей, які не мають належного батьківського піклування, до надання їм юридичного статусу дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування / Т.Макійчук // Підприємництво, господарство і право. – 2008. – № 9 – С.107 – 112.

44. Максименко О.М. Організаційно-правове забезпечення форм співпраці громадських організацій та органів місцевого самоврядування / О.М. Максименко // Правова держава: Щорічнік наукових праць ІДП НАН України. – Вип. 13. – К., 2002. – 29-33 с.

45. Максимова Н.Ю. Роль соціального супроводу у життєвлаштуванні дітей-сиріт / H.Ю. Максимова // Соціальна робота в Україні: теорія і практика. – 2003. №3 (липень-вересень). С. 63 69.

46. Марцинковская Т.Д. Детская практическая психология / Т.Д. Марцинковская, Е.И. Изотова. Москва: Гардарики, 2007. 256 с.

47. Мухина B.C. Возрастная психология. Феноменология развития: учебник для студ. высш. учеб. заведений / В.С. Мухина. Десятый изд., Перераб. и доп. М.: Издательский центр «Академия». 2006. 608 с.

48. Насильство в сім`ї: з чого починається сімейне благополуччя: Навч-метод. Посібн.  / Під ред. Л.С. Алексеева. М., 2000. 136 с.

49. Нечай С.П. Адаптація дітей-сиріт молодшого дошкільного віку до умов дитячого будинку засобами музично-театралізованої діяльності: Автореф. дис. … канд. пед. наук: 13.00.08. / С.П. Нечай. – К., 2001. С.38

50. Общественные организации в политической системе /Отв.ред. Проф. Ц. А. Ямпольська. Миколаїв.: Наука, 1998. 47 с.

51. Олиференко Л. Профилактика социального сиротства: региональная модель: Социальная педагогика (Народное образование). 2003 №1 С. 6669.

52. Онищенко О.С. Шляхи реформування в Україні громадянського суспільства / О.С. Онищенко // Правова держава: щоріч. наук. праць ІДІП НАН України. – Вип 13. – К., 2002. – 34 с.

53. Павленок П.Д. Руднева М.Я. Технология социальной работы с различными группами населения: Навчальний посібник / Під ред. П.Д. Павленок, М.Я. Руднева. – М.: ИНФРА-М, 2010.  272 с.

54. Павлик Н.П. Історико-педагогічний аналіз проблеми соціального сирітства в Україні / Н.П. Павлик. – Вісник Житомирського державного педагогічного університету. Вип. 13. – 2003. С. 158 161.

55. Павлик Н.П. Соціальне сирітство в законодавчому полі України // Соціально-педагогічні проблеми сучасної середньої та вищої освіти в Україні/ За заг. ред. доц. Н.А. Сейко. – зб. наук.праць. – К., 2001. – С. 19-22.

56. Подолець О.О. Вплив депривації на формування та соціалізацію особистості підлітка / О.О. Подолець // Психологічні перспективи. – 2012. – №20. – С. 195 - 201.

57. Про затвердження Порядку здійснення соціального супроводу центрами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді сімей та осіб, які опинилися у складних життєвих обставинах: [Електронний ресурс]: М-во України у справах сім'ї, молоді та спорту, 2008 р. -  (Наказ №1795 від 25.04.2008 р.). - Режим доступу : URL http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0471-08 – Дата звернення: 12.04.15 р.

58. Сімейний Кодекс України «Відомості Верховної Ради України» від 10.01.2002  2947-III [Електронний ресурс]. – Режим доступу: 13.05.2015: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2947-14. Назва з екрану.

59. Скакун О.Ф.Теорія права і держави: Підручник / О.Ф. Скакун. – К.: Алерта, 2009.  520 с.

60. Социальное воспитание в учреждениях дополнительного образования детей: учеб. пособие для студентов пед. вузов / Б.В. Куприянов, Е.А. Салина, Н.Т. Крылова, О.В. Миновская / ред. А.В. Мудрик. М.: Издат. центр «Академия», 2004. 240 с.

61. Соціальна педагогіка: Підручник. 4-те вид. виправ, та доп. / За ред. проф. А. И. Капської.  К.: Центр учбової літератури, 2009. 488 с.

62. Соціальне сирітство в Україні експертна оцінка та аналіз існуючої в Україні системи утримання та виховання дітей, позбавлених батьківського піклування / Л.С. Волинець, Н.М. Комарова, О.Г. Антонова-Турченко, І.Б. Іванова, І.В. Пеша. К.: Видавництво, 1998. С. 44 45.

63. Соціальні служби родині: Розвиток нових підходів в Україні, (перевидання) / за ред. І.М. Григи, Т.В. Семигіної. К.: КМА, 2003. 128 с.

64. Справочное пособие по социальной работе / Л.С. Алексеева, П.В. Бобкова, Г.Ю. Бурлака и др. / Под ред. A . M . Панова, Є.І. Холостовой. — М.: Юристъ, 1997. — 168 с.

65. Теремко С. Соціологія [Електронний ресурс] / С.Теремко. – К., 2001. - Режим доступу до інф.: http://books.br.com.ua/32889 – Дата звернення: 03.05.15 р.

66. Терновець О.М. Сирітство як соціальна проблема / О.М. Терновець // Гуманітарний вісник ВНЗ Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди: Зб. наук. праць. – Вип. 26. – Переяслав-Хмельницький, 2012. – 438 c.

67. Тюптя Л.Т. Соціальна робота: теорія і практика: Навч-метод. посіб. / Під ред. Л.Т. Тюптя, І.Б. Іванова. — К.: ВМУРОЛ Україна, 2004. – 408 с.

68. Хилько М.Е. Возрастная психология. Конспект лекций / М.Е. Хилько, М.С. Ткачева. – М., 2010. – 194 с.

69. Шепелєва Г.А. Соціальне сирітство: постановка проблеми / Г.А. Шепелєва. – К., 2002. – С. 97-102.

70. Ядвиршис Л. А. Преодоление депривации у детей в деятельности педагога / Л. А. Ядвиршис. – Брянск : БИПКРО, 2001. –54 с.

71. Яковенко В.С. Виховання та усиновлення дітей-сиріт / В.С. Яковенко. – Кіровоград, 1998.  336 с.

ДОДАТКИ

Додаток А

Гайд інтерв’ю для експертів Молодіжного Центру ГО “САМОПОМІЧ” м. Львова

Доброго дня! Дякую що виділили час на інтерв’ю. Дайте будь ласка відповідь на наступні запитання:

  •  Яку посаду Ви обіймаєте? Скільки часу працюєте на цій посаді?
  •  Скільки часу Ви займаєтесь роботою з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування?
  •  На вашу думку, якими є основні проблеми та потреби дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування?
  •  Як часто Ви залучаєте дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування до спільної зайнятості, до подій місцевого масштабу, до святкувань певних дат, до організації певних заходів і т.д.?
  •  З якими проблемами до ГО “Самопоміч” найчастіше звертаються працівники школи-інтернат?
  •  Які послуги передбачені для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування у діяльності ГО “Самопоміч” м. Львова, та якою є роль соціальних фахівців у наданні цих послуг та їх вплив на процес соціалізації молодого покоління?
  •  Якою була поведінка дітей коли Ви вперше завітали до них у школу-інтернат №2 в рамках проекту «Подаруй тепло»?
  •  Якою є поведінка дітей зараз, коли Ви вже неодноразово залучали їх до певних заходів, акцій, походів та ярмарків. Чи змінилось ставлення дітей до Вас та до діяльності організації?
  •  Чи доводилось Вам разом з дітьми стикатись з непередбачуваними обставинами, можливо в стресових ситуаціях, чи вміли діти коректно вийти з цих ситуацій?
  •  На Вашу думку, яким є духовний, культурний та освітній рівень дітей, які перебувають в установах інтернатного типу?
  •  Чи Ви замічали яскраво виражену відмінність між особистісним розвитком дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування та дітей, з благополучних сімей?
  •  Чи помічали Ви, що діяльність ГО впливає на збагачення культурних цінностей у дітей, підвищенню їх освітнього рівня?
  •  На Вашу думку, які зміни потрібно ввести у діяльність громадських організацій у роботі з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування?
  •   Чи змінилася якість та рівень життя дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування після надання безкоштовних послуг громадською організацією?
  •  З якими проблемами, на Вашу думку, зустрічаються працівники громадських організацій при роботі з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування?
  •  На Вашу думку, як можна усунути ці проблеми?
  •  Як Ви вважаєте, чи впливає значною мірою діяльність громадських організацій на процеси соціалізації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування?

Додаток Б

Гайд інтерв’ю для експертів середньої школи-інтернат №2 м. Львова

Доброго дня! Дякую що виділили час на інтерв’ю. Дайте будь ласка відповідь на наступні запитання:

  •  Яку посаду Ви обіймаєте? Скільки часу працюєте на цій посаді?
  •  Скільки часу Ви займаєтесь роботою з дітьми-сиротами та дітьми позбавлених батьківського піклування?
  •  На вашу думку, якими є основні проблеми та потреби дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування?
  •  З якими проблемами та проханнями Ви найчастіше звертаєтесь до працівників ГО “Самопоміч”?
  •  Які послуги ГО “Самопоміч” м. Львова надає дітям-сиротам та дітям, позбавлених батьківського піклування та який вплив вони мають на процес соціалізації підростаючого покоління?
  •  Ви проводите з дітьми немалий відрізок часу, чи помітили Ви різницю між поведінкою дітей до початку співпраці з ГО «Самопоміч» та з плином певного періоду?
  •  На Вашу думку, чи змінились діти? Чи зросли вони в особистісних відносинах? Чи відчутно різницю у міжособистісному спілкуванні між самими дітками та по відношенню до вихователів та вчителів інтернатної устнови?
  •  Чи є діяльність ГО корисною для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування?
  •  Чи змінились цінності дітей, показники освітнього рівня школярів, релігійні переконання?
  •  Чи сприяє діяльність ГО різнобічному розвитку дітей?
  •  Чи стали діти більш самостійними внаслідок залучення їх громадською організацією до проведення різного роду заходів?
  •  На Вашу думку, які зміни потрібно ввести у діяльність громадських організацій у роботы з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування?
  •  Чи змінилася якість та рівень життя дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування після надання безкоштовних послуг громадською організацією?
  •  З якими проблемами, на Вашу думку, зустрічаються працівники громадських організацій при роботі з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування?
  •  На Вашу думку, як можна усунути ці проблеми?
  •  Як Ви вважаєте, чи впливає значною мірою діяльність громадських організацій на процеси соціалізації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування?


Додаток В

Гайд інтерв’ю для експертів БФ «Карітас-Львів УГКЦ»

Доброго дня! Дякую що виділили час на інтерв’ю. Дайте будь ласка відповідь на наступні запитання:

  •  Яку посаду Ви обіймаєте? Скільки часу працюєте на цій посаді?
  •  Скільки часу Ви займаєтесь роботою з дітьми із дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування?
  •  На вашу думку, якими є основні проблеми та потреби дітей із «неблагополучних» сімей?
  •  Як часто Ви залучаєте дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування до спільної зайнятості, до подій місцевого масштабу, до святкувань певних дат, до організації певних заходів і т.д.?
  •  Які послуги передбачені для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування у діяльності БФ «Карітас-Львів УГКЦ» та якою є роль соціальних фахівців у наданні цих послуг та їх вплив на процес соціалізації молодого покоління?
  •  Якою була поведінка дітей коли Вам вперше випала можливість поспілкуватись з ними і якою є поведінка дітей зараз, коли Ви вже неодноразово залучали їх до певних заходів, акцій, походів, футбольних турнірів, спільно проведених свят і т.д. Чи змінилось ставлення дітей до Вас та до діяльності організації?
  •  Чи доводилось Вам разом з дітьми стикатись з непередбачуваними обставинами, можливо в стресових ситуаціях, чи вміли діти коректно вийти з цих ситуацій?
  •  На Вашу думку, яким є духовний, культурний та освітній рівень дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування?
  •  Чи є діяльність БФ «Карітас-Львів УГКЦ»  корисною для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування?
  •  Чи змінились цінності дітей, показники освітнього рівня школярів, релігійні переконання?
  •  Чи сприяє діяльність БФ «Карітас-Львів УГКЦ» різнобічному розвитку дітей?
  •  Чи Ви замічали яскраво виражену відмінність між особистісним розвитком дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування та дітей, з благополучних сімей?
  •  Чи помічали Ви, що діяльність БФ «Карітас-Львів УГКЦ»  впливає на збагачення культурних цінностей у дітей, підвищенню їх освітнього рівня?
  •  На Вашу думку, які зміни потрібно ввести у діяльність громадських організацій у роботі з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування?
  •  Чи змінилася якість та рівень життя дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування піклування після надання безкоштовних послуг БФ «Карітас-Львів УГКЦ»?
  •  З якими проблемами, на Вашу думку, зустрічаються працівники громадських організацій при роботі з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування?
  •  На Вашу думку, як можна усунути ці проблеми?
  •  Як Ви вважаєте, чи впливає значною мірою діяльність громадських організацій на процеси соціалізації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування?

Додаток Г

Транскрипти інтерв`ю з фахівцями

Умовні позначення:

І – інтерв’юер;

Р – респондент;

 

Р-1

І: Доброго дня. Дякую, що виділили час на інтерв’ю.

Р: Доброго дня. Рада відповісти на будь-які запитання.

І: Скажіть, будь ласка, яку посаду Ви обіймаєте? Скільки часу працюєте на цій посаді?

Р: Я є працівником Молодіжного Центру ГО “Самопоміч” м. Львова, а саме є менеджером соціальних проектів.

І: Скільки часу Ви займаєтесь роботою з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування?

Р: Я працюю у ГО «Самопоміч» близько 5 років, проте, на діяльність пов’язану із дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування я приділяю вже понад три з половиною роки.

І: На вашу думку, якими є основні проблеми та потреби дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування?

Р: На мою думку, основними потребами дітей є те, що діти виростають у школах-інтернат, де вихователі не мають можливості сповна приділити час кожній дитині індивідуально. Діти потребують уваги, потребують підтримки. Також, це проблеми матеріального характеру. Діти не мають особистих коштів, і як наслідок не мають знань та навичок як раціонально ці кошти використовувати, діти позбавлені можливості одягатись так, як їм того хочеться, оскільки вибір одягу для малозабезпечених дітей є досить обмеженим. Часом це психологічні проблеми. Через обставини в яких опиняються діти, часом, виникають проблеми із психічним здоров’ям, діти стають замкнутими в собі, не виявляють бажання йти на контакт, важко долучаються до групових занять, є самітниками. Це безсумнівно впливає на їх подальше життя. Ще однією проблемою є те, що діти мають обмежений вибір дозвілля та відпочинку. Школи-інтернат не мають можливості забезпечувати дітей широким вибором гуртків, ігор, матеріальних пристроїв та обладнання, необхідного для організації різного виду відпочинку, як інтелектуального, так і активного.

І: Як часто Ви залучаєте дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування до спільної зайнятості, до подій місцевого масштабу, до святкувань певних дат, до організації певних заходів і т.д.?

Р: Ми намагаємось чим частіше приходити до дітей у школи-інтернат, де з ними проводимо певне заняття чи організовуємо для дітей активний та цікавий відпочинок. Також ми намагаємось долучати дітей до святкування та організації будь-яких свят, відкриттів дитячих майданчиків, святкових ярмарків, до спортивних заходів, до заходів творчого спрямування. Діти залюбки долучаються до спільної співпраці. Їм подобається проявляти себе, демонструвати свої таланти, отримувати за це подарунки та приємні і позитивні емоції.

І: З якими проблемами до ГО “Самопоміч” найчастіше звертаються працівники школи-інтернат?

Р: Хм, ну в більшості це навіть не проблеми, а скоріше прохання з боку працівників школи-інтернат. Зокрема, при візиті до дітей, працівники школи-інтернат можуть звернутись до нас і запропонувати провести певний захід, чи просять нас допомогти їм у організації певних заходів у стінах школи чи за її межами. Часом ці прохання пов’язані із забезпеченням технічного обладнання, допомога з декором приміщень чи територій, допомога з забезпеченням, для прикладу, безкоштовних білетів у театр, чи на певну екскурсію. Такого плану проблеми та прохання.

І: Які послуги передбачені для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування у діяльності ГО “Самопоміч” м. Львова, та якою є роль соціальних фахівців у наданні цих послуг та їх вплив на процес соціалізації молодого покоління?

Р: , ГО «Самопоміч» в рамках проекту “ Подаруймо тепло ” надають перелік наступних послуг: психологічні послуги, соціально-педагогічні послуги, соціально-економічні послуги, юридичні послуги

І: Якою була поведінка дітей коли Ви вперше завітали до них у школу-інтернат №2 в рамках проекту «Подаруй тепло»?

Р: реакція була різною. Більшість дітей з зацікавленням спостерігали за нами, розпитували нас, що ми будемо робити, чи ми будемо в щось гратись, чим саме будемо займатись і т.д. Молодші діти з допитливістю розглядали наші особисті речі та спорядження для організації дозвілля. Поводили себе активно. Проте, були діти, особливо старшого віку, які не з такою ініціативою спілкувались з нами, поводили себе не зацікавлено та навіть виявляли яскраво виражене небажання долучатись до спільних видів діяльності.

І: Якою є поведінка дітей зараз, коли Ви вже неодноразово залучали їх до певних заходів, акцій, походів та ярмарків. Чи змінилось ставлення дітей до Вас та до діяльності організації?

Р: Ну, в принципі, що стосується дітей молодших класів то вони як були активними, так і залишаються такими. З радістю нас зустрічають, проявляють ініціативу щодо спільної зайнятості, активно долучаються до запропонованих нами дійств. Що можна сказати про дітей старшокласників, то вони мають тепер більш довірливе ставлення до нас. Це проявляється тим, що діти періодично пропонують нам поговорити про їхнє життя, про їхні успіхи, діляться з нами своїм життєвим досвідом і т.д. Діти почали самі проявляти ініціативу до організації свят, пропонують нам своє бачення та свої ідеї щодо певних заходів.

І: Чи доводилось Вам разом з дітьми стикатись з непередбачуваними обставинами, можливо в стресових ситуаціях, чи вміли діти коректно вийти з цих ситуацій?

Р: Були випадки, коли ми з дітьми пішли на екскурсію по печерах, що на території Домініканського собору, і один з вихователів на декілька хвилин відлучився. За цей час декілька хлопців підійшли до нас і поставили перед фактом, що в них є справи в центрі міста і що їм необхідно відлучитись. Діти поспішили нас залишити, проте, ми наполягли на тому, щоб вони залишились і дочекались дозволу вихователя. Звісно, дітям заборонили йти в центр міста самостійно. Тобто ця ситуація нам показала шо діти здатні на певні хитрості та обмани для досягнення своїх цілей.

І: На Вашу думку, яким є духовний, культурний та освітній рівень дітей, які перебувають в установах інтернатного типу?

Р: Звісно в умовах школи-інтернат діти не мають можливості навчатись так успішно, як діти які додатково займаються з репетиторами або ж за спеціальними шкільними програмами. Діти не так часто читають художню та наукову літературу, не так часто дивляться пізнавальні телешоу та програми, не так активно вивчають історію нашої культури, особливості нашого віросповідання і т.д. Це, частково, пояснюється недостатньою кількістю ресурсів, які б посприяли всебічному розвитку дитини.

І: Чи Ви замічали яскраво виражену відмінність між особистісним розвитком дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування та дітей, з благополучних сімей?

Р: Ну як такої різниці спершу не відчутно. Діти як діти. Кожен особливий та цікавий по-своєму, кожен з своїм характером з своїми вподобаннями та інтересами. Кожен з різним рівнем особистісного розвитку та вміннями між особистої взаємодії. Особливості характеру і його важкі сторони не можуть витупати ознакою якоїсь відмінної від решти дітей поведінки.

І: Чи помічали Ви, що діяльність ГО впливає на збагачення культурних цінностей у дітей, підвищенню їх освітнього рівня?

Р: Так, наша діяльність та послуги які ми надаємо дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування відчутно впливає на розвиток дітей у різних напрямках, як культурному, так духовному, освітньому та особистісному розвитку.

І: На Вашу думку, які зміни потрібно ввести у діяльність громадських організацій у роботі з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування?

Р: Було б добре регулярніше приходити з візитом до дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Це б дозволило частіше співпрацювати з закладами інтернатного типу, долучати дітей до спільної зайнятості та допомагати дітям у вирішенні їх проблем та задоволенні потреб дітей, які ми маємо можливість задовольняти.

І: Чи змінилася якість та рівень життя дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування після надання безкоштовних послуг громадською організацією?

Р: Ну, моя думка є позитивною і мені б хотілось вірити, що наша діяльність несе позитивний результат і впливає на якість та рівень життя дітей. Ми намагаємось своєю діяльністю задовольняти потреби дітей, надавати їм необхідне обладнання, одяг, натуральну допомогу, також наша діяльність скерована на те, щоб діти мали можливість всебічно розвиватись.

І: З якими проблемами, на Вашу думку, зустрічаються працівники громадських організацій при роботі з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування?

Р: Ну перш за все, це є часом неготовність дітей йти нам на зустріч та на контакт. Часом ми заплануємо провести певний захід, проте, діти з такою неохотою долучаються до нього, що попередня ідея цього заходу втрачає свій сенс. Або ж через малу організованість дітей ми часто витрачаємо великий проміжок часу щоб їх вгамувати та долучити до спільної справи чи виконання певного завдання.

І: На Вашу думку, як можна усунути ці проблеми?

Р: Моя думка є такою, що якщо б ми регулярніше приходили до дітей вони б з більшою відкритістю та з більшою охотою проводили з нами своє дозвілля. Також свою роль відіграє недостатня кількість уваги з боку вихователів до дітей-сиріт та дітей-позбавлених батьківського піклування. Вихователям та педагогам слід проводити більше часу з дітьми, цікавитись їхніми правами, їхніми успіхами, допомагати їм, можливо, тоді діти б не привертали до себе стільки уваги і процес відпочинку проходив би більш інтенсивно та насичено.

І:Як Ви вважаєте, чи впливає значною мірою діяльність громадських організацій на процеси соціалізації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування?

Р: Я думаю, що так. І мені як працівнику ГО «Самопоміч» це неабияк помітно. Наша діяльність скерована на те, щоб навчити дитину бути самостійною, вміти вирішувати конфлікти у коректний спосіб, навчити дитину основ культурних та духовних цінностей , посприяти її розвитку та особистісного збагачення знаннями, вміннями та навичками, які їй знадобляться у подальшому житті.

І: Дякую, що відповіли на поставлені запитання.

Р: Дякую вам.

Додаток Д

Р-2

І: Доброго дня. Дякую, що виділили час на інтерв’ю.

Р: Доброго дня. Будь ласка, я вас слухаю.

І: Скажіть, будь ласка, яку посаду Ви обіймаєте? Скільки часу працюєте на цій посаді?

Р: Я є менеджером соціальних проектів, задіяна до Молодіжного Центру ГО “Самопоміч” м. Львова.

І: Скільки часу Ви займаєтесь роботою з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування?

Р: Я працюю із дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування понад 4 рокия

І: На вашу думку, якими є основні проблеми та потреби дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування?

Р: Я вважаю, що основними проблемами дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування є: матеріально - побутові (фінансові проблеми); соціально – побутові ( відсутність житла як такого,оскільки діти-сироти та діти позбавлені батьківського піклування зазвичай проживають в закладах інтернатного типу); психолого-педагогічні проблеми. (низький рівень освітнього, культурного, духовного збагачення, проблеми в саморозвитку, самореалізації. Діти проводять значну частину часу на вулиці в оточенні так званих «авторитетів», які часом є негативним прикладом для наслідування, і погано впливають на дітей. Діти не мають себе куди подіти, відчутним є недостатня кількість дитячих безкоштовних центрів для розваг та відпочинку, дитячих майданчиків для заняттям спортом та ігор.

І: Як часто Ви залучаєте дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування до спільної зайнятості, до подій місцевого масштабу, до святкувань певних дат, до організації певних заходів і т.д.?

Р: Ми досить часто залучаємо дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування до різного роду заходів: щорічних великих свят, до організації щорічних ярмарків, акцій, концертів, вертепів, футбольних турнірів і т.д. Ми стараємось один раз на тиждень проводити з дітьми (зазвичай, з одним із класів школи-інтернат) більшу половину робочого дня. Тобто, залучаємо діток до певних екскурсій, походів в театри, кіно, в певні розважальні центри і т.д.

І: З якими проблемами до ГО “Самопоміч” найчастіше звертаються працівники школи-інтернат?

Р: В більшості випадків працівники школи-інтернат просять нас допомогти їм у організації певних заходів за у забезпеченні необхідними матеріальними матеріалами.

І: Які послуги передбачені для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування у діяльності ГО “Самопоміч” м. Львова, та якою є роль соціальних фахівців у наданні цих послуг та їх вплив на процес соціалізації молодого покоління?

Р: ГО «Самопоміч» в рамках проекту “ Подаруймо тепло ” надають перелік наступних послуг: психологічні послуги, соціально-педагогічні послуги, соціально-економічні послуги, юридичні послуги. ГО «Самопоміч» реалізовує чимало проектів для дітей та молоді, які сприяють процесам їх соціалізації, такі як: школа розвитку для молоді – єдина у Львові школа, яка безкоштовно пропонує корисний курс тренінгів для практичного використання. Ярмарок професій – єдиний у Львові ярмарок, який допомагає старшокласникам зробити власний вибір професії, взявши участь у майстер-класах, обговореннях та можливості відчути себе в ролі обраної професії після ярмарку. Ярмарок літніх можливостей – це єдиний у Львові ярмарок дитячого дозвілля, який показує усю різноманітність для дітей у літній період.  

І: Якою була поведінка дітей коли Ви вперше завітали до них у школу-інтернат №2 в рамках проекту «Подаруй тепло»?

Р: Ну, кожен відреагував по-своєму. Для них ми були чужими людьми, і тому якоїсь конкретної реакції ніхто не очікував.

І: Якою є поведінка дітей зараз, коли Ви вже неодноразово залучали їх до певних заходів, акцій, походів та ярмарків. Чи змінилось ставлення дітей до Вас та до діяльності організації?

Р: Нас привітно зустрічають, діти нам усміхаються і спішать розказати, що в них цікавого відбулось за минулий тиждень. Діти більш активно долучаються до співпраці, проявляють більшу зацікавленість та ініціативу.

І: Чи доводилось Вам разом з дітьми стикатись з непередбачуваними обставинами, можливо в стресових ситуаціях, чи вміли діти коректно вийти з цих ситуацій?

Р: За 4 роки співпраці з школами-інтернат були різні ситуації, різні випадки. Звичайно, що як і кожна людина, діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування стикаються із стресовими ситуаціями в яких не знають як себе коректно поводити. Ці діти, насправді, є дуже вразливими, хоча стараються цього не показувати. Бувало, що діти занадто емоційно сприймали певні події,дещо занадто агресивно,дещо з проявами байдужості і т. д.

І: На Вашу думку, яким є духовний, культурний та освітній рівень дітей, які перебувають в установах інтернатного типу?

Р: Звісно, культурний, освітній та духовний рівень дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування бажає бути кращим і вищим, власне, саме з цією метою ГО «Самопоміч» у свою чергу організовує для дітей 9 та 11 класів додаткові курси підготовки дітей до шкільних екзаменів та до зовнішнього незалежного оцінювання. Також ГО « Самопоміч» організовує для дітей пізнавальні заходи, цікаві поїздки та екскурсії на яких діти мають можливість ознайомитись із культурними і релігійними цінностями та історіями нашої держави.

І: Чи Ви замічали яскраво виражену відмінність між особистісним розвитком дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування та дітей, з благополучних сімей?

Р: Яскравої відмінності між дітьми-сиротами та дітьми, позбавлених батьківського піклування та між дітьми з благополучних сімей на перший погляд не було виявлено. Проте, відмінність є відчутною, коли ближче взаємодієш з дітьми-сиротами, а саме дітьми 5-8 класів. Це пояснюється тим, що дітям приділяють недостатню кількість уваги, діти бувають неорганізованими, занадто вразливими, з низьким рівнем виховання. Діти можуть вживати ненормативну лексику, відповідати ровесникам у грубій та образливій формі звертання. Також бувають випадки, коли діти не виявляють бажання прислухатись до коментарів та побажань старших та викладачів, натомість огризаються до них та проявляють зневажливе ставлення. Недостатня кількість ресурсів не дозволяє дітям пройти успішний процес соціалізації, що в свою чергу в більшій чи меншій мірі відзначається на поведінці дітей.

І: Чи помічали Ви, що діяльність ГО впливає на збагачення культурних цінностей у дітей, підвищенню їх освітнього рівня?

Р: Діяльність ГО «Самопоміч» стає сприятливим середовищем для повноцінного розвитку особистості, оскільки має ряд переваг у соціалізації індивіда завдяки особливій психологічній атмосфері любові та поваги, підтримки й розуміння, яку створюють працівники ГО. Заходи та акції організовані ГО «Самопоміч» прилучають дитину до основних духовних цінностей та родинних традицій, моральних і культурних стандартів життя суспільства, забезпечує задоволення потреб у психічному комфорті та емоційній підтримці, надає почуття безпеки та значимості власного "Я". Завдяки діяльності ГО «Самопоміч»  діти засвоюють моделі соціально-схвалюваної поведінки, навчаються пристосуванню до навколишнього світу, побудови міжособистісних взаємовідносин, взаємодопомоги, адекватному прояву емоцій і почуттів.

І: На Вашу думку, які зміни потрібно ввести у діяльність громадських організацій у роботі з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування?

Р: Необхідно проводити з дітьми більше часу. А для цього необхідна більша кількість фахівців та підтримка з боку місцевого самоврядуванні в матеріальному плані.

І: Чи змінилася якість та рівень життя дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування після надання безкоштовних послуг громадською організацією?

Р: Окрім вище перерахованих послуг працівники Молодіжного Центру надають періодично натуральну допомогу інтернатним установам в яких проводять час діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, що в свою чергу також частково впливає на покращення рівня та якості життя дітей.

І: З якими проблемами, на Вашу думку, зустрічаються працівники громадських організацій при роботі з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування?

Р: Часом стає проблемою домовленість із керівництвом школи-інтернат про наш візит та про організацію запланованого заходу.

І: На Вашу думку, як можна усунути ці проблеми?

Р: Необхідно попередньо зв’язатись із керівництвом, узгодити день та час візиту, обговорити запланований захід, домовитись про кількість людей які прийдуть від організації, обговорити певні організаційні моменти і після цього реалізувати заплановане.

І:Як Ви вважаєте, чи впливає значною мірою діяльність громадських організацій на процеси соціалізації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування?

Р: Я думаю, що впливає.

І: Дякую, що відповіли на поставлені запитання.

Р: Дякую вам.

Додаток Е

Р-3

І: Доброго дня. Дякую, що виділили час на інтерв’ю.

Р: Доброго дня.

І: Скажіть, будь ласка, яку посаду Ви обіймаєте? Скільки часу працюєте на цій посаді?
Р: Я є
координатором проекту «Мобільна робота з молоддю в Україні» і працюю на цій посаді близько 6 років.

І: Скільки часу Ви займаєтесь роботою з дітьми із кризових сімей?

Р: Відколи працюю у БФ «Карітас-Львів УГКЦ»

І: На вашу думку, якими є основні проблеми та потреби дітей із «неблагополучних» сімей?

Р: Думаю, що основними проблемами є: матеріально - побутові (фінансові проблеми); соціально – побутові ( відсутність житла як такого,оскільки діти-сироти та діти позбавлені батьківського піклування зазвичай проживають в закладах інтернатного типу); психолого-педагогічні проблеми. (низький рівень освітнього, культурного, духовного збагачення, проблеми в саморозвитку, самореалізації, низка психологічних проблем у дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування). Також дітям бракує уваги  та опіки з боку дорослих, поваги з боку ровесників (однокласників), дітям бракує хорошого прикладу для наслідування, моделей поведінки стандартизованих суспільством. Ще однією проблемою для дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування є не сприйняття їх суспільством, зокрема не сприйняття дітей вчителями у школах в яких навчаються діти.

І: Як часто Ви залучаєте дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування до спільної зайнятості, до подій місцевого масштабу, до святкувань певних дат, до організації певних заходів і т.д.?

Р: Попри  масштабні заходи до яких ми долучаємо дітей, ми щоденно проводимо з дітьми час, організовуємо їм цікаве та пізнавальне дозвілля, заняття, які сприяють підвищенню освітнього та культурного рівня дітей, творчі заняття для різнобічного розвитку особистості.

І: Які послуги передбачені для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування у діяльності БФ «Карітас-Львів УГКЦ» та якою є роль соціальних фахівців у наданні цих послуг та їх вплив на процес соціалізації молодого покоління?

Р: В нас юні підопічні мають змогу не лише отримувати від БФ «Карітас-Львів УГКЦ»  соціальну допомогу, а й всесторонньо розвиватись: засвоїти основи інформатики, грати у футбол і настільний теніс, навчитись їздити на велосипедах, брати участь у вело мандрівках, побувати в місцях тутешнього регіону, відвідувати музеї та театри, організовувати спеціальні свята тощо. Також ми приділяємо час на виконання домашніх завдань дітей, які їм задають у школах. Тим самим працюємо над накопиченням знань у дітей, сприяємо підвищенню освітнього рівня, та самореалізації дитини у школі.

І: Якою була поведінка дітей коли Вам вперше випала можливість поспілкуватись з ними і якою є поведінка дітей зараз, коли Ви вже неодноразово залучали їх до певних заходів, акцій, походів, футбольних турнірів, спільно проведених свят і т.д. Чи змінилось ставлення дітей до Вас та до діяльності організації?

Р: Ну, в принципі, реакція була в кожного своя: від активної взаємодії дитини з іншими підопічними до проявів непокори та агресії, нерозуміння з боку дитини. Натомість тепер, коли ми вже познайомились ближче, діти поводять себе вільно, відкриті до спілкування, часто з нами спілкуються, діляться таємницями, про які не знають, навіть, батьки та друзі дітей. Думаю цим все сказано…Діти відчувають довіру до нас. І це прекрасно сприяє успішній взаємодії з підопічними.

І: Чи доводилось Вам разом з дітьми стикатись з непередбачуваними обставинами, можливо в стресових ситуаціях, чи вміли діти коректно вийти з цих ситуацій?

Р: Не можу пригадати ніяких таких випадків.

І: На Вашу думку, яким є духовний, культурний та освітній рівень дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування?

Р: Можна відмітити, що культурний, освітній та духовний рівень дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування бажає бути кращим і вищим, власне, саме з цією метою БФ «Карітас-Львів УГКЦ» займається з дітьми написання шкільних домашніх завдань, запрошують дітей долучатись до різного роду пізнавальних гуртків, до занять з вивчення комп’ютерних наук, до пізнавальних тренінгів і т.д.

І: Чи є діяльність БФ «Карітас-Львів УГКЦ»  корисною для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування?

Р: Звичайно, причому, це важко не помітити. Діти стали більш самостійними, вони навчаються відповідальності за себе та за молодших підопічних, навчаються нормам поведінки у тих чи інших місцях, правилам етикету, правилам особистої гігієни і також розвивають навички кулінарії.

І: Чи змінились цінності дітей, показники освітнього рівня школярів, релігійні переконання?

Р: Можу відзначити, що діяльність БФ «Карітас-Львів УГКЦ» стає сприятливим середовищем для повноцінного розвитку особистості, оскільки має ряд переваг у соціалізації індивіда завдяки особливій психологічній атмосфері любові та поваги, підтримки й розуміння, яку створюють працівники БФ. Заходи та акції організовані БФ «Карітас-Львів УГКЦ» прилучають дитину до основних духовних цінностей та родинних традицій, моральних і культурних стандартів життя суспільства, забезпечує задоволення потреб у психічному комфорті та емоційній підтримці, надає почуття безпеки та значимості власного "Я".

І: Чи сприяє діяльність БФ «Карітас-Львів УГКЦ» різнобічному розвитку дітей?

Р: Звичайно, завдяки діяльності БФ «Карітас-Львів УГКЦ» діти засвоюють моделі соціально-схвалюваної поведінки, навчаються пристосуванню до навколишнього світу, побудови міжособистісних взаємовідносин, взаємодопомоги, адекватному прояву емоцій і почуттів. Під час екскурсій діти дізнаються для себе чимало нових цікавих речей, пізнають культуру, історію та традиції наших предків, розвивають себе в духовній сфері, тим самим сприяючи підвищенню культурного, освітнього та духовного рівнів.

І: Чи Ви замічали яскраво виражену відмінність між особистісним розвитком дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування та дітей, з благополучних сімей?

Р: Та ні, не думаю. Якоїсь яскравої відмінності між дітьми-сиротами та дітьми, позбавлених батьківського піклування та між дітьми з благополучних сімей на перший погляд не було виявлено.

І: Чи помічали Ви, що діяльність БФ «Карітас-Львів УГКЦ»  впливає на збагачення культурних цінностей у дітей, підвищенню їх освітнього рівня?

Р: Так, цього важко не замітити. Завдяки діяльності БФ «Карітас-Львів УГКЦ» діти стають більш організованими, навчаються відповідальності за себе та за інших, поваги до людей старшого віку, правилам поведінки із молодшими дітьми, активно вивчають правила дорожнього руху. Також засвоюють кулінарні вміння та навички, вивчають засади християнської віри, мають можливість всебічно себе розвивати і проявляти свої таланти у багатьох сферах та напрямках.

І: На Вашу думку, які зміни потрібно ввести у діяльність громадських організацій у роботі з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування?

Р: Звичайно хотілось би, щоб нас підтримували не лише меценати із закордону та громадяни нашої держави, але й наша державна влада. Хотілось би мати хоч якусь впевненість в тому,що завтра нам буде чим нагодувати дітей, буде чим покрити основні базові витрати і т.д.

І: Чи змінилася якість та рівень життя дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування піклування після надання безкоштовних послуг БФ «Карітас-Львів УГКЦ»?

Р: Так, яскраво змінився. Діти мають змогу  всебічно розвиватись, оскільки ми надаємо чималий перелік послуг, що сприяють підвищенню рівня життя дітей-сиріт, також за час співпраці з дітьми зріс їхній культурний, освітній, духовний рівень, змінилось їхнє дозвілля, що сприяє фізичному та здоровому розвитку тіла. Ми співпрацюємо з чисельними громадськими організаціями та підприємствами як сприяють навчанню та самореалізації дітей, зокрема їх працевлаштуванню.

І: З якими проблемами, на Вашу думку, зустрічаються працівники громадських організацій при роботі з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування?

Р: Першочерговою проблемою є неготовність дітей співпрацювати, їх насторожливе ставлення та відчуття небезпеки.

І: На Вашу думку, як можна усунути ці проблеми?

Р: Час...час…і ще раз час. Спілкуючись з дітьми ми маємо можливість пізнати їх ближче, ввійти до них в довіру. Діти перестають боятись. Ми ніколи не тиснемо на дітей, не насідаємо на них. Вже досвідом показано, що з часом діти самі проявляють

І: Як Ви вважаєте, чи впливає значною мірою діяльність громадських організацій на процеси соціалізації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування?

Р: Можна відзначити, що БФ «Карітас-Львів УГКЦ» своєю діяльністю сприяє успішному процесу соціалізації дітей, які відвідують організацію. Це пояснюється тим, що працівники БФ щоденно проводять із дітьми час, навчають їх базових вмінь та навичок, поступово залучають дітей до різного роду зайнятості, тим самим сприяють розвитку особистості та зростанню свідомого, культурного, обізнаного, освіченого та культурного громадянина.  

І: Дякую, що відповіли на поставлені запитання.

Р: Будь ласка.

Додаток Є

Р-4

І: Доброго дня. Дякую, що виділили час на інтерв’ю.

Р: Доброго дня. Я вас слухаю.

І: Скажіть, будь ласка, яку посаду Ви обіймаєте? Скільки часу працюєте на цій посаді?
Р: Я працюю соціальним педагогом у БФ «Карітас-Львів УГКЦ» і працюю на цій посаді більше 3 років.

І: Скільки часу Ви займаєтесь роботою з дітьми із кризових сімей?

Р: Відколи працюю у БФ «Карітас-Львів УГКЦ»

І: На вашу думку, якими є основні проблеми та потреби дітей із «неблагополучних» сімей?

Р: Думаю, що основними проблемами з якими стикаються діти  є: недостатня кількість уваги  та опіки з боку дорослих, поваги з боку ровесників (однокласників), дітям бракує хорошого прикладу для наслідування, моделей поведінки стандартизованих суспільством. Ще однією проблемою для дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування є не сприйняття їх суспільством, зокрема не сприйняття дітей вчителями у школах в яких навчаються діти.

І: Як часто Ви залучаєте дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування до спільної зайнятості, до подій місцевого масштабу, до святкувань певних дат, до організації певних заходів і т.д.?

Р: Якщо не враховувати щоденні заняття та зустрічі з дітьми ми досить часто залучаємо дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування до різного роду заходів: щорічних великих свят, до організації щорічних ярмарків, акцій, концертів, вертепів, футбольних турнірів і т.д

І: Які послуги передбачені для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування у діяльності БФ «Карітас-Львів УГКЦ» та якою є роль соціальних фахівців у наданні цих послуг та їх вплив на процес соціалізації молодого покоління?

Р: Взагалі особливістю БФ «Карітас-Львів УГКЦ» є те, що ми робимо  акцент на розвитку дитини як особистості з високими моральними та духовними цінностями. Ми надаємо послуги для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування самої різної вікової категорії, від наймолодших (дітей 1-4 класів) до дітей старшокласників – це дає можливість залучати кожну дитину до певного виду занять, сприяє її інтеграції в суспільство, допомагає саморозвитку і т.д.

І: Якою була поведінка дітей коли Вам вперше випала можливість поспілкуватись з ними і якою є поведінка дітей зараз, коли Ви вже неодноразово залучали їх до певних заходів, акцій, походів, футбольних турнірів, спільно проведених свят і т.д. Чи змінилось ставлення дітей до Вас та до діяльності організації?

Р: Звичайно реакція була в кожного своя: від активної взаємодії дитини з іншими підопічними до проявів непокори та агресії, нерозуміння з боку дитини. Проте, згодом, з плином певного відрізку часу діти привикають один до одного, знаходять спільні інтереси, вподобання, спільну мову один з одним, після чого дитина може проводити в БФ «Карітас-Львів УГКЦ»  більшу частину свого вільного часу, а це в свою чергу є показником для нас.

І: Чи доводилось Вам разом з дітьми стикатись з непередбачуваними обставинами, можливо в стресових ситуаціях, чи вміли діти коректно вийти з цих ситуацій?

Р: Я хочу відмітити, що діти є настільки дорослими, самостійними та стійкими до стресових ситуацій, що жодних казусів не відбувалось. Діти раціонально вирішують особистісні проблеми та знають як вийти з тої чи іншої ситуації уникаючи негативних наслідків.

І: На Вашу думку, яким є духовний, культурний та освітній рівень дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування?

Р: Звичайно, діти не з великою охотою ходять до школи та з прикладанням величезних зусиль виконують домашнє завдання. Як наслідок освітній рівень дітей бажає бути кращим. Проте до нас частонавідуються студенти з вищих навчальних закладів, які також стараються скеровувати свої вміння, знання та навички на розвиток дітей.  Організовують для дітей навчальні ігри, намагаються скеровувати свою діяльність так, щоб максимально посприяти розвитку уваги, уяви та пам’яті дітей. Також ми проводимо з дітьми творчі заняття: пишемо з ними вірші, роздумуємо над уривками казок, притч, розгадуємо загадки, малюємо, проводимо фото сесії, також, проводимо заняття з ручної праці, вирізаємо з дерева, з паперу, робимо аплікації, розфарбовуємо відкритки, символічні емблеми і т.д.

І: Чи є діяльність БФ «Карітас-Львів УГКЦ»  корисною для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування?

Р: Так, звичайно.

І: Чи змінились цінності дітей, показники освітнього рівня школярів, релігійні переконання?

Р: В нас діти засвоюють моделі соціально-схвалюваної поведінки, навчаються пристосуванню до навколишнього світу, побудови міжособистісних взаємовідносин, взаємодопомоги, адекватному прояву емоцій і почуттів. Під час екскурсій діти дізнаються для себе чимало нових цікавих речей, пізнають культуру, історію та традиції наших предків, розвивають себе в духовній сфері, тим самим сприяючи підвищенню культурного, освітнього та духовного рівнів.

І: Чи сприяє діяльність БФ «Карітас-Львів УГКЦ» різнобічному розвитку дітей?

Р: Звичайно, в нас діти мають можливість займатись тою справою до якої в них лежить душа. Ми їх не змушуємо до якогось певного заняття. Завжди даємо вибір. Дитина з задоволенням проводить свій відпочинок та дозвілля в той спосіб в який їй хочеться. А це сприяє підвищенню інтересу до інших сфер зайнятості і відповідно розвитку дитини.

І: Чи Ви замічали яскраво виражену відмінність між особистісним розвитком дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування та дітей, з благополучних сімей?

Р: Я можу прокоментувати це так, дітям приділяють недостатню кількість уваги, саме тому, часом, діти бувають неорганізованими, занадто вразливими, з низьким рівнем виховання. Діти можуть вживати ненормативну лексику, відповідати ровесникам у грубій та образливій формі звертання. Також бувають випадки, коли діти не виявляють бажання прислухатись до коментарів та побажань старших та викладачів, натомість огризаються до них та проявляють зневажливе ставлення.

І: Чи помічали Ви, що діяльність БФ «Карітас-Львів УГКЦ»  впливає на збагачення культурних цінностей у дітей, підвищенню їх освітнього рівня?

Р: Так, хочу відмітити те, що у дітей підвищилась успішність у школі, єменше зауважень до хлопців стосовно поведінки з боку вихователів і т.д.

І: На Вашу думку, які зміни потрібно ввести у діяльність громадських організацій у роботі з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування?

Р: Нам бракує підтримки. В першу чергу підтримки від нашої влади. Бракує стабільного фінансування. Також хотілось би відмітити, що БФ «Карітас-Львів УГКЦ» є один на ціле місто. І деяким дітям важко сюди добиратись. Було б добре мати ще одне відділення на іншому кінці міста. Також ми б хотіли відкрити майстерню, де б змогли лагодити велосипеди і тим самим надавати дітям робочі місця.

І: Чи змінилася якість та рівень життя дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування піклування після надання безкоштовних послуг БФ «Карітас-Львів УГКЦ»?

Р: Звичайно, хочу відзначити, що БФ «Карітас-Львів УГКЦ» співпрацює з чисельними громадськими організаціями та підприємствами як сприяють навчанню та самореалізації дітей, зокрема їх працевлаштуванню. Так, при БФ «Карітас-Львів УГКЦ» існує співпраця з підприємством на якому дітей навчають базових знань та правилам користування тим чи іншим знаряддям чи приладом, і за деякий період приймають цих дітей, з їхньої згоди, на роботу. Зароблені кошти діти витрачають на власний розсуд та на особисті потреби та задоволення індивідуальних побажань.

І: З якими проблемами, на Вашу думку, зустрічаються працівники громадських організацій при роботі з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування?

Р: Я вважаю, що основною проблемою є те, що діти бояться йти з нами на контакт.

І: На Вашу думку, як можна усунути ці проблеми?

Р: Потрібно спілкуватись з дітьми, приділяти їм час та увагу, демонструвати тільки позитивні наміри по відношенню до дитини.

І: Як Ви вважаєте, чи впливає значною мірою діяльність громадських організацій на процеси соціалізації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування?

Р: Можна відзначити, що БФ «Карітас-Львів УГКЦ» своєю діяльністю сприяє успішному процесу соціалізації дітей, які відвідують організацію.

І: Дякую, що відповіли на поставлені запитання.

Р: Дякую.

Додаток Ж

Р-5

І: Доброго дня. Дякую, що виділили час на інтерв’ю.

Р: Добрий день.

І: Скажіть, будь ласка, яку посаду Ви обіймаєте? Скільки часу працюєте на цій посаді?
Р: Я працюю соціальним працівником у середній загальноосвітній школі-інтернат №2 м. Львова.

І: Скільки часу Ви займаєтесь роботою з дітьми-сиротами та дітьми позбавлених батьківського піклування?

Р: Я співпрацюю з дітьми більше 3 років.

І: На вашу думку, якими є основні проблеми та потреби дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування?

Р: Я можу виділити наступні проблеми дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування: матеріально - побутові (фінансові проблеми); соціально – побутові ( відсутність житла як такого,оскільки діти-сироти та діти позбавлені батьківського піклування зазвичай проживають в закладах інтернатного типу); психолого-педагогічні проблеми. (низький рівень освітнього, культурного, духовного збагачення, проблеми в саморозвитку, самореалізації, низка психологічних проблем у дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування);

І: З якими проблемами та проханнями Ви найчастіше звертаєтесь до працівників ГО “Самопоміч”?

Р: Ми звертаємось до громадських організацій, зокрема, ГО «Самопоміч» з проханням допомогти нам організувати певні заходи. Працівники громадських організацій долучаються до співпраці, надають нам необхідні матеріали та часом позичають нам відеотехніку. Також допомагають нам з декором та оформленням у підготовці до заходів.

І: Які послуги ГО “Самопоміч” м. Львова надає дітям-сиротам та дітям, позбавлених батьківського піклування та який вплив вони мають на процес соціалізації підростаючого покоління?

Р: ГО “Самопоміч” досить активно співпрацює з нами та дітьми і надає  дітям-сиротам та дітям, позбавлених батьківського піклування наступний перелік послуг: психологічні послуги, соціально-педагогічні послуги, соціально-економічні послуги, юридичні послуги.

ГО «Самопоміч» реалізовує чимало проектів для дітей та молоді, які сприяють процесам їх соціалізації, такі як: школа розвитку для молоді, ярмарок професій, ярмарок літніх можливостей і т.д.

І: Ви проводите з дітьми немалий відрізок часу, чи помітили Ви різницю між поведінкою дітей до початку співпраці з ГО «Самопоміч» та з плином певного періоду?
Р: Так, звичайно різницю помітно. З кожним разом коли працівники громадських організацій приходять до нас та долучають дітей до спільної діяльності, діти щоразу активніше себе проявляють. В дітей завдяки соціальним репетиторам підвищилась успішність у школі. Діти стали більш самостійними та самодостатніми. Також відчутно різницю у відношенні дітей один до одного та до людей старшого віку.

І: На Вашу думку, чи змінились діти? Чи зросли вони в особистісних відносинах? Чи відчутно різницю у міжособистісному спілкуванні між самими дітками та по відношенню до вихователів та вчителів інтернатної устнови?

Р: Так, я вже згадувала раніше, що рівень між особистого спілкування перейшов на новий рівень. Діти вивчають з працівниками ГО норми етикету, правила поводження у тих чи інших місцях та ситуаціях. Діти вивчають основ правильного вирішення конфліктів та шляхів виходу із стресових ситуацій. Серед дітей старшого віку помітно прояви турботи та опіки по відношенню до молодших дітлахів. Помітно, що діти стали менш егоїстичними.

І: Чи є діяльність ГО корисною для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування?

Р: Безсумнівно, так. Враховуючи те, що послуги, які надає ГО «Самопоміч» м. Львова для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування включає саму різну вікову категорію, від наймолодших (дітей 1-4 класів) до дітей старшокласників – це дає можливість залучати кожну дитину до певного виду занять, сприяє її інтеграції в суспільство, допомагає саморозвитку і т.д. Для успішної соціалізації дитини є вкрай важливим те, щоб з самого народження вона мала з кого переймати модель поведінки притаманне суспільству в якому дитина виростає. Оскільки діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування більшість часу проводять в інтернатних установах, в малих групах під наглядом педагогів, вони не отримують ту кількість уваги необхідної для нормального процесу соціалізації. Натомість заходи які проводить ГО «Самопоміч» скеровані на те, щоб приділити кожній дитині частинку любові, уваги, відчуття солідарності та приналежності до громади. Ще однією послугою яку надає громадська організація є підготовка дітей 9 та 11 класів до шкільних екзаменів та зовнішнього незалежного оцінювання. Громадська організація займається пошуком соціальних репетиторів, які відвідують школу з певною періодичністю, забезпечують дітей необхідними для навчання матеріалами і тим самим допомагають та сприяють вступу дітей до омріяних вищих навчальних закладів.

І: Чи змінились цінності дітей, показники освітнього рівня школярів, релігійні переконання?

Р: Так, діти краще навчаються.

І: Чи сприяє діяльність ГО різнобічному розвитку дітей?

Р: Звичайно, заходи та акції організовані БФ «Карітас-Львів УГКЦ» та ГО «Самопоміч» прилучають дитину до основних духовних цінностей та родинних традицій, моральних і культурних стандартів життя суспільства, забезпечує задоволення потреб у психічному комфорті та емоційній підтримці дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

І: Чи стали діти більш самостійними внаслідок залучення їх громадською організацією до проведення різного роду заходів?

Р: Так, діти стали більш самостійними та самодостатніми.

І: На Вашу думку, які зміни потрібно ввести у діяльність громадських організацій у роботы з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування?

Р: Я вважаю, що було б добре розробити моделі співпраці працівників ГО з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування різного віку одночасно. Щоб фахівці ГО частіше співпрацювали з дітьми.

І: Чи змінилася якість та рівень життя дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування після надання безкоштовних послуг громадською організацією?

Р: Після того, як працівники БФ «Карітас-Львів УГКЦ» та фахівці Молодіжного Центру почали свою співпрацю з дітьми-сиротами та дітьми, позбавлених батьківського піклування  якість та рівень життя дітей змінився. Звісно, не варто говорити про колосальні позитивні зміни, оскільки роботи є ще чимало, проте, про маленькі помітні позитивні зміни сліз зазначити. Діти мають змогу  всебічно розвиватись, оскільки БФ «Карітас-Львів УГКЦ» та ГО «Самопоміч» надають чималий перелік послуг, що сприяють підвищенню рівня життя дітей-сиріт, також за час співпраці дітей з фахівцями БФ «Карітас-Львів УГКЦ»  та ГО «Самопоміч» зріс їхній культурний, освітній, духовний рівень, змінилось їхнє дозвілля, що сприяє фізичному та здоровому розвитку тіла.

І: З якими проблемами, на Вашу думку, зустрічаються працівники громадських організацій при роботі з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування?

Р:  Я вважаю, що основними проблемами з якими стикаються працівники ГО повязані з організацією процесу взаємодії їх з дітьми.

І: На Вашу думку, як можна усунути ці проблеми?

Р: Працівники повинні завчасно продумати всі можливі казуси та непередбачувані ситуації, бути морально, емоційно та фізично готовими до них.

І: Як Ви вважаєте, чи впливає значною мірою діяльність громадських організацій на процеси соціалізації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування?

Р: Я вважаю, що впливає. Оскільки БФ «Карітас-Львів УГКЦ» та ГО «Самопоміч» надають чимало послуг, то відповідно впливають на різні сфери життєдіяльності дитини, сприяють її культурному, фізичному, духовному, освітньому та особистісному зросту, сприяють їх самореалізації та саморозвитку. Залучають дітей до громадських заходів, чим сприяють інтеграції дітей у суспільство, тим самим, діти мають можливість перейняти позитивний досвід наслідування моделей поведінки ровесників, які виховуються у благополучних сім’ях, також сприяють розвитку відчуття самостійності та відповідальності у дітей самих за себе та за інших людей. Також проекти БФ «Карітас-Львів УГКЦ» та акції Молодіжного Центру ГО «Самопоміч» спрямовані на те, щоб сприяти позитивним емоціям у дітей, фізичному розвитку, соціальній самореалізації,  тобто їх психологічному, фізичному та соціальному здоров’ю.

І: Дякую, що відповіли на поставлені запитання.

Р: Дякую вам.

Додаток З

Р-6

І: Доброго дня. Дякую, що виділили час на інтерв’ю.

Р: Доброго вам дня.

І: Скажіть, будь ласка, яку посаду Ви обіймаєте? Скільки часу працюєте на цій посаді?
Р: Я займаю посаду вихователя  у середній загальноосвітній школі-інтернат №2 м. Львова.

І: Скільки часу Ви займаєтесь роботою з дітьми-сиротами та дітьми позбавлених батьківського піклування?

Р: Я співпрацюю з дітьми більше 8 років.

І: На вашу думку, якими є основні проблеми та потреби дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування?

Р: першочергово це матеріальні проблеми, проблеми повязані із неуспішністю в школі, проблеми соціально-побутового характеру, та проблеми в міжособистісному спілкуванні дітей.

І: З якими проблемами та проханнями Ви найчастіше звертаєтесь до працівників ГО “Самопоміч”?

Р: Часом буває, що просимо придумати та організувати для дітей якесь свято..

І: Які послуги ГО “Самопоміч” м. Львова надає дітям-сиротам та дітям, позбавлених батьківського піклування та який вплив вони мають на процес соціалізації підростаючого покоління?

Р: Ну, працівники громадської організації “Самопоміч” навідуються до нас, проводять з дітьми різні ігри, змагання, організовують поїздки, екскурсії, походи. Працівники досить активно співпрацюють з нами та дітьми і надає  дітям-сиротам та дітям, позбавлених батьківського піклування наступні послуги: психологічні послуги, соціально-педагогічні послуги, соціально-економічні послуги, юридичні послуги.

І: Ви проводите з дітьми немалий відрізок часу, чи помітили Ви різницю між поведінкою дітей до початку співпраці з ГО «Самопоміч» та з плином певного періоду?
Р: Так, поведінка дітей мінялась, але ці зміни зазвичай мали короткотривалий ефект. Тобто дітей дуже вражали тематичні зустрічі, відкриті уроки, тренінги, екскурсії і т.д., проте, коли емоції від почутого та побаченого проходили, діти повертались в звичний для них режим дня та до притаманної їм поведінки. Звісно є діти, які дуже самовіддано намагались змінитись самим та змінити все навколо, проте, цей ентузіазм з часом також давав свою слабинку і все поверталось на свої звичні місця.

І: На Вашу думку, чи змінились діти? Чи зросли вони в особистісних відносинах? Чи відчутно різницю у міжособистісному спілкуванні між самими дітками та по відношенню до вихователів та вчителів інтернатної устнови?

Р: Так, діти почали проявляти більший інтерес до подій які відбувались у країні, стали більш відповідальними та самостійними, часом взагалі відмовлялись від допомоги вихователів у навчанні та у побутових моментах. Тобто роботу працівників ГО «Самопоміч» відчутно, проте результат був би відчутнішим при частішій взаємодій працівників Молодіжного Центру з дітьми-сиротами та дітьми позбавлених батьківського піклування.

І: Чи є діяльність ГО корисною для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування?

Р: Я вважаю,що так.

І: Чи змінились цінності дітей, показники освітнього рівня школярів, релігійні переконання?

Р: Так, діти стали акуратнішими, більше займаються та приділяють час навчанню.

І: Чи сприяє діяльність ГО різнобічному розвитку дітей?

Р: Звичайно.

І: Чи стали діти більш самостійними внаслідок залучення їх громадською організацією до проведення різного роду заходів?

Р: Так, діти стали більш самостійними та самодостатніми.

І: На Вашу думку, які зміни потрібно ввести у діяльність громадських організацій у роботы з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування?

Р: Думаю, що не завадило б частіше займатись з дітьми. Особливо це стосується освітньої програми та підвищення освітнього рівня школярів.

І: Чи змінилася якість та рівень життя дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування після надання безкоштовних послуг громадською організацією?

Р: Громадські організації надають школі натуральну допомогу, також працівники БФ «Карітас-Львів УГКЦ» співпрацюють з чисельними громадськими організаціями та підприємствами як сприяють навчанню та самореалізації дітей, зокрема їх працевлаштуванню. Зароблені кошти діти витрачають на власний розсуд та на особисті потреби та задоволення індивідуальних побажань.

І: З якими проблемами, на Вашу думку, зустрічаються працівники громадських організацій при роботі з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування?

Р:  На мою думку Основною проблемою при роботі з дітьми є їх неорганізованість.

І: На Вашу думку, як можна усунути ці проблеми?

Р: Проводити більше часу з дітьми та займатись їх вихованням та вміннями самоорганізуватись.

І: Як Ви вважаєте, чи впливає значною мірою діяльність громадських організацій на процеси соціалізації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування?

Р: Думаю, що впливає. Працівники ГО залучають дітей до громадських заходів, чим сприяють інтеграції дітей у суспільство, тим самим, діти мають можливість перейняти позитивний досвід наслідування моделей поведінки ровесників, які виховуються у благополучних сім’ях, також сприяють розвитку відчуття самостійності та відповідальності у дітей самих за себе та за інших людей. Також проекти БФ «Карітас-Львів УГКЦ» та акції Молодіжного Центру ГО «Самопоміч» спрямовані на те, щоб сприяти позитивним емоціям у дітей, фізичному розвитку, соціальній самореалізації,  тобто їх психологічному, фізичному та соціальному здоров’ю.

І: Дякую, що відповіли на поставлені запитання.

Р: Будь ласка.

Додаток І

Р-7

І: Доброго дня. Дякую, що виділили час на інтерв’ю.

Р: Доброго дня.

І: Скажіть, будь ласка, яку посаду Ви обіймаєте? Скільки часу працюєте на цій посаді?
Р: Я працюю психологом у середній загальноосвітній школі-інтернат №2 м. Львова.

І: Скільки часу Ви займаєтесь роботою з дітьми-сиротами та дітьми позбавлених батьківського піклування?

Р: Я співпрацюю з дітьми 6 років.

І: На вашу думку, якими є основні проблеми та потреби дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування?

Р: Я ввааю, що основними проблемами з якими стикаються діти є проблеми в між особистому спілкуванні. Особливо яскраво це проявляється коли в сформованому колективі появляється ще хтось, на думку дітей-зайвий. Тако це проблема постійного перебування на території школи-інтернат. Дітям бракує свободи та відчуття незалежності. Ще однією проблемою є конфліктність мі дітьми та з працівниками закладу. Діти не завжди хочуть дотримуватись умов режиму та часом поводять себе не досить коректно по відношенню до старших зав віком людей. Також, це безсумнівно проблеми матеріального характеру і т.д.

І: З якими проблемами та проханнями Ви найчастіше звертаєтесь до працівників ГО “Самопоміч”?

Р: Ми звертаємось до громадських організацій, зазвичай, з проханнями про організацію та проведення тренінгів на певні тематики.

І: Які послуги ГО “Самопоміч” м. Львова надає дітям-сиротам та дітям, позбавлених батьківського піклування та який вплив вони мають на процес соціалізації підростаючого покоління?

Р: Можу відмітити, що послуги які надає громадська організація досить позитивно впливає на процеси життєдіяльності дітей, на міжособистісну взаємодію між дітьми та вихователями. Діти мають можливість всебічно розвиватись та долучатись до тих видів діяльності в яких зможуть себе максимально позитивно проявити. Попри соціальну допомогу, діти мають можливість й всесторонньо розвиватись: засвоїти основи інформатики, грати у футбол і настільний теніс, навчитись їздити на велосипедах, брати участь у вело мандрівках, побувати в місцях тутешнього регіону, відвідувати музеї та театри, організовувати спеціальні свята тощо.

І: Ви проводите з дітьми немалий відрізок часу, чи помітили Ви різницю між поведінкою дітей до початку співпраці з ГО «Самопоміч» та з плином певного періоду?
Р: Ну звичайно я помітила різницю. Діти перш-за все стали більш активними та рухливими. Проте мушу відзначити, що ці зміни носять короткотривалий ефект. Справді, помітна відмінність у поведінці дітей до співпраці з працівниками Молодіжного Центру та після довготривалої взаємодії, але ці зміни зазвичай мали короткотривалий ефект. Тобто дітей дуже вражали тематичні зустрічі, відкриті уроки, тренінги, екскурсії і т.д., проте, коли емоції від почутого та побаченого проходили, діти повертались в звичний для них режим дня та до притаманної їм поведінки.

 І: На Вашу думку, чи змінились діти? Чи зросли вони в особистісних відносинах? Чи відчутно різницю у міжособистісному спілкуванні між самими дітками та по відношенню до вихователів та вчителів інтернатної устнови?

Р:  Я думаю, що так. Хтось більше, хтось менше, але всетаки позитивні зміни відчутні. Діти часто обговорюють між собою враження від зустрічі з працівниками громадських організацій, чи емоції які залишились після певного заходу. Часом діти піднімають питання з досить глибоким змістом та дуже активно їх обговорюють. Це свідчить про те, що діти стають свідомими.

І: Чи є діяльність ГО корисною для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування?

Р: Ну звичайно. Кожна діяльність спрямована на розвиток особистості є корисною і несе в собі позитивну ідею.

І: Чи змінились цінності дітей, показники освітнього рівня школярів, релігійні переконання?

Р: Так, діти більше приділяють час власній освіті, дехто з дітей активно готується до вступу у вищий навчальний заклад, готуються до ЗНО та шкільних екзаменів.

І: Чи сприяє діяльність ГО різнобічному розвитку дітей?

Р: Звичайно, заходи та акції організовані БФ «Карітас-Львів УГКЦ» та ГО «Самопоміч» прилучають дитину до основних духовних цінностей та родинних традицій, моральних і культурних стандартів життя суспільства, забезпечує задоволення потреб у психічному комфорті та емоційній підтримці дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

І: Чи стали діти більш самостійними внаслідок залучення їх громадською організацією до проведення різного роду заходів?

Р: Так, діти стали більш самостійними та самодостатніми.

І: На Вашу думку, які зміни потрібно ввести у діяльність громадських організацій у роботі з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування?

Р: Я б порадила працівникам громадських організацій робити акцент на сильних сторонах дітей та розвивати їх творчі здібності у роботі з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування

І: Чи змінилася якість та рівень життя дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування після надання безкоштовних послуг громадською організацією?

Р: Дітям подобається проводити з працівниками громадських організацій час. Діти получають від спільних з ними занять багато усмішок і радості і цього неможливо не помітити. Діти мають можливість розвиватись,втілювати свої ідеї та плани в життя, реалізовувати себе як особистість, проявляти лідерські якості і т.д. Діти проводять своє дозвілля в активний та інтелектуальний спосіб, що в свою чергу відзначається на процесах життєдіяльності дитини.

І: З якими проблемами, на Вашу думку, зустрічаються працівники громадських організацій при роботі з дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування?

Р:  На мою думку проблемою може бути відстороненість дітей, небажання підкорятись працівникам ГО, можливі прояви протесту та агресії, прояви небажання співпрацювати. Діти не одразу мають доброзичливі відносини з працівниками громадських організацій, часто все починається з дуже натягнутих та поверхневих відносин.

І: На Вашу думку, як можна усунути ці проблеми?

Р: Працівники повинні шукати підхід до кожної дитини індивідуально. І лише коли дитина зможе довіряти працівнику, не буде відчувати своєрідної небезпеки, дитина сама піде на контакт.

І: Як Ви вважаєте, чи впливає значною мірою діяльність громадських організацій на процеси соціалізації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування?

Р: Я вважаю, що впливає. Оскільки БФ «Карітас-Львів УГКЦ» та ГО «Самопоміч» надають чимало послуг, то відповідно впливають на різні сфери життєдіяльності дитини, сприяють її культурному, фізичному, духовному, освітньому та особистісному зросту, сприяють їх самореалізації та саморозвитку. Залучають дітей до громадських заходів, чим сприяють інтеграції дітей у суспільство, тим самим, діти мають можливість перейняти позитивний досвід наслідування моделей поведінки ровесників, які виховуються у благополучних сім’ях, також сприяють розвитку відчуття самостійності та відповідальності у дітей самих за себе та за інших людей. Також проекти БФ «Карітас-Львів УГКЦ» та акції Молодіжного Центру ГО «Самопоміч» спрямовані на те, щоб сприяти позитивним емоціям у дітей, фізичному розвитку, соціальній самореалізації,  тобто їх психологічному, фізичному та соціальному здоров’ю.

І: Дякую, що відповіли на поставлені запитання.

Р: Дякую вам.

 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

32539. ВЫБОР ФОРМ ПРЕДСТАВЛЕНИЯ ИНФОРМАЦИИ 470 KB
  ВЫБОР ФОРМ ПРЕДСТАВЛЕНИЯ ИНФОРМАЦИИ В ЭС применяются разнообразные формы представления информации: текст и гипертекст графика и гиперграфика видео анимация звук интерактивные трехмерные изображения. По способу формирования изображения они подразделяются на матричные растровые векторные и функциональные. Пиксель является минимальным адресуемым элементом матричного изображения. При любом увеличении качество векторного изображения не меняется.
32540. ОПРЕДЕЛЕНИЕ ТИПОВ УЧЕБНО-ТРЕНИРОВОЧНЫХ ЗАДАЧ 398 KB
  Типизация учебнотренировочных задач Напомним что основным средством контроля знаний в ЭС служат УТЗ результаты и ход выполнения которых оцениваются автоматически. Целесообразно чтобы программа включала в себя единое множество УТЗ из которого выбирались задачи используемые в том или ином контрольном блоке в зависимости от представления в нем содержания курса и требований к знаниям обучаемых. Необходимо чтобы уровень тематического деления множества УТЗ соответствовал минимальному охвату учебного материала блоком контроля. Таким образом...
32541. РАЗРАБОТКА СИСТЕМЫ КОНТРОЛЯ ЗНАНИЙ 130 KB
  Основная функция обратной связи идущей от учащегося к обучаемому раскрыть как осуществляется учебная деятельность с тем чтобы наметить систему обучающих воздействий которые обеспечивают эффективное достижение учебных целей. Информация которая идет по каналу обратной связи от обучаемого к обучающему содержит сведения о том как учащийся решает предложенные ему учебные задачи какие трудности испытывает их причины а также какие вспомогательные обучающие воздействия обеспечивают правильное решение учебных задач. В настоящее время...
32542. КАЧЕСТВО ПРОГРАММНОГО СРЕДСТВА 68.5 KB
  Понятие качества программного средства. Этому препятствует тот факт что повышение качества ЭС по одному из таких свойств часто может быть достигнуто лишь ценой изменения стоимости сроков завершения разработки и снижения качества этого ЭС по другим его свойствам. Поэтому при описании качества ЭС прежде всего должны быть фиксированы критерии отбора требуемых свойств ЭС. В настоящее время критериями качества программных средств criteri of softwre qulity принято считать: Функциональность  это способность ЭС выполнять набор...
32543. ОЦЕНКА УЧЕБНЫХ ПРОГРАММ 79.5 KB
  При оценивании следует помнить что не всякая оценка в равной мере применима ко всем программам необходимо учитывать тему цель и тип программы. Один из пунктов предназначен для краткого описания программы причем не столько ее содержания сколько других факторов которые могут вызвать интерес учителя предмет ступень обучения класс необходимое аппаратное обеспечение количество программ цена и т. Прогон программы запуск ввод данных управление. гарантируется ли работа при неправильном нажатии клавиш Точно ли указывается опасность...
32544. ИНДИВИДУАЛИЗАЦИЯ ОБУЧЕНИЯ. ОБЩИЕ ТРЕБОВАНИЯ К ОБУЧАЮЩЕЙ ПРОГРАММЕ. ЗАЩИТА ПРОГРАММНЫХ ПРОДУКТОВ 148.5 KB
  При запуске продукта проверяется наличие на ключевом носителе дискете или CDROM определенной информации записанной в защищенной от копирования области. Затраты обусловленные отсутствием защиты: недополученный доход изза несанкционированного распространения и использования продукта = Затраты обусловленные реализацией защиты: прямые затраты на реализацию или приобретение и интеграцию в продукт соответствующих средств; ограничения на программнотехническую совместимость накладываемые средствами защиты; снижение привлекательности...
32545. РЕКОМЕНДАЦИИ ПО ВНЕДРЕНИЮ ЭС В ОБРАЗОВАТЕЛЬНЫЙ ПРОЦЕСС 59 KB
  РЕКОМЕНДАЦИИ Об эффективности обучающей программы можно судить только после ее апробации. Все это выясняется в процессе апробации программы. Только так Вы сможете отчетливо увидеть достоинства и недостатки составленной Вами программы. Не пренебрегайте экспериментальной проверкой программы.
32546. УРОВНИ ПРИМЕНЕНИЯ ИНФОРМАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ В УЧЕБНОМ ПРОЦЕССЕ 135.5 KB
  КСО на данном уровне обеспечивают поддержку учебного процесса наравне с прочими некомпьютерными учебнометодическими средствами. КСО используются в пассивном качестве т. Она обусловлена тем что по сравнению с традиционными учебнометодическими средствами КСО обеспечивают новые возможности а многие существующие функции реализуются с более высоким качеством. Назовем основные преимущества КСО: создание условий для самостоятельной проработки учебного материала самообразования позволяющих обучаемому выбирать удобные для него место и...
32547. КЛАССИФИКАЦИЯ КОМПЬЮТЕРНЫХ СРЕДСТВ ОБУЧЕНИЯ. ОСНОВНЫЕ ТИПЫ ПРОГРАММ ПРИМЕНЯЕМЫХ В ОБРАЗОВАНИИ 1.04 MB
  КЛАССИФИКАЦИЯ КОМПЬЮТЕРНЫХ СРЕДСТВ ОБУЧЕНИЯ Для эффективной разработки и использования КУ и КОС нужно знать возможности и характеристики этих видов КСО. Начнем знакомство с ними с определения их места в классе КСО. Вопервых на практике разные виды КСО часто применяются в комплексе что требует знания возможностей их взаимодействия и совместного использования. Вовторых многие методические и технологические аспекты создания КУ и КОС являются общими для всего класса КСО Между различными видами КСО лежат нечеткие границы.