97431

Аудит власного капіталу ТОВ «Стіл ЛТД»

Дипломная

Бухгалтерский учет и финансовый аудит

Економічна характеристика ТОВ «Стіл ЛТД» та передумови раціональної організації обліку і аудиту власного капіталу. Поняття, функції та структура власного капіталу. Нормативні документи, що регулюють діяльність підприємства та встановлюють правила ведення бухгалтерського обліку та відображення у фінансовій звітності власного капіталу.

Украинкский

2015-10-18

977 KB

4 чел.

Вступ

Розділ 1

Економічна характеристика ТОВ «Стіл ЛТД» та передумови раціональної організації обліку і аудиту власного капіталу……………………………………………..........................

7

1.1

Поняття, функції та структура власного капіталу………………

7

1.2

Нормативні документи, що регулюють діяльність підприємства та встановлюють правила ведення бухгалтерського обліку та відображення у фінансовій звітності власного капіталу………

15

1.3

Характеристика фінансово-господарської діяльності ТОВ «Стіл ЛТД»………………………………………………………………..

19

Розділ 2

Облік власного капіталу ТОВ «Стіл ЛТД» ………………………

24

2.1

Облік зареєстрованого капіталу…………………………………..

24

2.2

Облік неоплаченого капіталу ……………………………………

30

2.3

Облік нерозподілених прибутків (непокритих збитків)…………

35

2.4

Документування операцій з власним капіталом…………………

43

Розділ 3

Аудит власного капіталу ТОВ «Стіл ЛТД»………….

50

3.1

Методика аудиту власного капіталу………………………….......

50

3.2

Планування аудиторської перевірки……………………………...

54

3.3

Оцінка системи внутрішнього контролю………………………...

65

3.4

Перевірка по суті…………………………………………………...

72

3.5

Завершення аудиторської перевірки……………………………...

78

Розділ 4

Охорона праці………………………………………………………

81

4.1

Стан охорони праці на ТОВ «Стіл ЛТД»………………………..

81

4.2

Аналіз потенційних небезпек та шкідливих факторів         виробничого середовища……………………………………...

82

ЗМІСТ


4.3

Забезпечення нормальних умов праці…………………………….

84

4.4

Пожежна безпека…………………………………………………..

88

4.5

Індивідуальне завдання……………………………………………

91

Висновки

Список використаних літературних джерел

Додаток А – Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва

Додаток Б – Наказ про облікову політику

Додаток В – Первинні документи для проведення аудиторської перевірки операцій з власним капіталом


ВСТУП

Наявність капіталу є умовою створення та розвитку бізнесу. Підприємство, що відокремлено від інших здійснює господарську діяльність, повинно володіти капіталом.

Важливе місце у стратегії діяльності підприємства займають проблеми ефективного формування, раціонального використання і управління власним капіталом. Метою формування капіталу підприємства є придбання необхідних активів та оптимізація структури капіталу з позицій забезпечення умов ефективного його використання. На основі бухгалтерської інформації про власний капітал формуються найсуттєвіші показники, які визначають фінансовий стан підприємства та умови його розвитку

Проблеми обліку й аналізу формування та змін власного капіталу досліджуються в працях провідних вчених-економістів. Серед вітчизняних учених, які здійснили внесок в удосконалення обліку власного капіталу на різних історичних етапах, слід назвати таких Ф.Ф. Бутинець, В.П. Завгородний, Н.М. Ткаченко, В.В. Сопко, Э.С. Хендриксен, М.Ф. Ван Бреда та інші.

Мета дипломної роботи – дослідження обліку і аудиту власного капіталу.

Для досягнення мети необхідно вирішити наступні задачі:

– розкрити сутність і зміст власного капіталу підприємства;

– здійснити огляд нормативно-правових документів, що регламентують облік власного капіталу підприємства;

– розглянути особливості обліку і аудиту власного капіталу на підприємстві;

– провести аудиторську перевірку власного капіталу підприємства.

 Предметом дослідження є теоретико-методологічні і прикладні проблеми обліку і аудиту власного капіталу підприємства.

Об’єктом дослідження є Товариство з обмеженою відповідальністю «Стіл ЛТД»  та його власний капітал.

При дослідженні організації обліку на підприємствах застосовувалися: монографічний метод дослідження, який використовується для аналізу проблем обліку власного капіталу підприємства; методи порівняння, аналізу і синтезу – для виявлення спільних та відмінних рис у питаннях обліку власного капіталу підприємства; індукція, дедукція – для узагальнення та при формуванні висновків.

Теоретичною та методологічною основою підготовки дипломної роботи є праці вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем обліку і аудиту власного капіталу підприємства, законодавчі та нормативні акти з питань бухгалтерського обліку; дані бухгалтерського обліку, фінансової і статистичної звітності ТОВ «Стіл ЛТД».


РОЗДІЛ 1

ЕКОНОМІЧНА  ХАРАКТЕРИСТИКА ТОВ «СТІЛ ЛТД» ТА ПЕРЕДУМОВИ РАЦІОНАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБЛІКУ І АУДИТУ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ

1.1 Поняття, функції та структура власного капіталу

Діяльність будь-якого підприємства починається з формування його капіталу. Поняття «капітал» асоціюється з поняттям «власність». У момент створення підприємства його стартовий капітал втілюється в активах, інвестованих засновниками (учасниками) і являє собою вартість майна підприємства.

Власний капітал є основним джерелом утворення господарських засобів та підґрунтям процесу створення й подальшої діяльності підприємства.

Такий капітал забезпечує фінансування господарської діяльності товариства та виступає гарантією прав, з одного боку, власників, а з іншого – кредиторів у частині погашення заборгованості перед ними.

Проблеми бухгалтерського обліку формування та змін власного капіталу досліджуються у працях вітчизняних і зарубіжних вчених: А. В. Бугайова,         Ф. Беста, Ж. Б. Дюмарше, , М. Д. Алексеєнко, Ф. Ф. Бутинця, С. Ф. Голова,       М. Д. Корінько, Г. Г. Кірейцева, С. Л. Коротаєва, М. М. Мосійчука, В.М.Пархоменко, В. Б. Мосаковського, М. Ю. Медведєва,Л. В. Пєшковської,     В. Ф. Палія, С. В. Пітеля, О. І. Пилипенко, Ф.Є.Поклонського, В. С. Приходько, Ж.Ришара, М. С. Пушкара, Н. Д. Прокопенко, Т. А. Снєткової, Я. В. Соколова,  В. В. Сопко, К. С. Сурніна, Н.М.Ткаченко.

На початковому етапі діяльності будь-якого суб’єкта господарювання власний капітал визначається як стартовий та відповідає вартості внесених засновниками ресурсів у господарську діяльність підприємства. Тому на даному етапі головне балансове рівняння має вигляд:

 

                                                А = ЗК                                          (1.1)

де: А – активи;

ЗК – зареєстрований капітал.

В подальшому, здійснюючи фінансово-господарську діяльність, підприємства вступають у різноманітні розрахункові взаємовідносини з іншими юридичними та фізичними особами, що зумовлює утворення зобов’язань (боргів). На розмір власного капіталу суб’єктів господарювання впливають операції із:

1) визнання доходів і витрат та, як наслідок, формування фінансового результату діяльності підприємства у вигляді прибутку чи збитку;

2) додаткових внесків засновників понад величину зареєстрованого статутного капіталу;

3) переоцінки матеріальних та нематеріальних необоротних активів;

4) одержання об’єктів необоротних активів на безоплатній основі;

5) розподілу отриманого прибутку тощо. Внаслідок здійснення наведених операцій поряд із статутним утворюються інші складові власного капіталу, а балансове рівняння матиме вигляд:

                                                    А=ВК + 3                                       (1.2)

де: ВК– власний капітал;

З – зобов’язання.

Із наведеного рівняння можна вивести рівняння, яке відображатиме величину власного капіталу:

                                                     ВК=А-3                                           (1.3)

Питання про природу власного капіталу завжди вважалися найбільш складними, тому воно перебувало в полі зору представників різних напрямків і шкіл в економічній теорії. В залежності від рівня економічного розвитку суспільства, науковці по-різному трактували поняття «власний капітал».

Перша згадка про власний капітал як об’єкт обліку була в Італії в 1491 році. На той час під капіталом розуміли особисті засоби власника, які він мав у розпорядженні, вкладав в підприємство та отримав в процесі підприємницької діяльності. Для відображення інформації про власний капітал створювався відповідний рахунок, який називали «капітал». Цей рахунок разом з результатними рахунками використовували також для визначення прибутків і збитків підприємства. За дебетом відображалися активи підприємства, а кредитом – джерела їх створення, тобто пасиви [39].

З часом сутність власного капіталу змінювалась, проте не суттєво. В залежності від ступеню розвитку суспільства представники економічної думки вкладали в поняття «власний капітал» своє значення та сутність:

– вартість, що створює додаткову вартість;

– весь нагромаджений запас засобів для виробництва матеріальних благ і досягнення тих переваг, які, як правило, вважаються частиною доходу;

– засоби, як грошові, так і майнові, на які відкривається торговельне чи промислове підприємство;

– ресурси та блага, які виробляються та розподіляються в державі для задоволення потреб суспільства;

– сума цінностей вкладених у підприємство з метою отримання прибутку та багато інших [32,45].

Вітчизняні вчені характеризують по- різному сутність власного капіталу :

Шатило Н.В. вважає, що власний капітал – це власні джерела підприємства, які без визначення строку повернення внесені засновниками або залишені ними на підприємстві з оподатковуваного прибутку [2, с. 403].

Проф. Бутинець Ф.Ф. зазначає, що власний капітал – це загальна вартість засобів підприємства, які належать йому на правах власності і використовуються ним для формування його активів [2, с. 79].

На думку Левина В.С. власний капітал підприємства складається з вкладеного капіталу незалежно від джерел його отримання та накопичуваного прибутку [6, с. 50].

Голов С.Ф., Єфименко В.І. вважають, що власний капітал корпорації формується акціями, тобто коштами інвесторів (власників) в обмін на реалізовані їм акції.

Чебанова Н.В., Василенко Ю.А. дають наступне визначення власному капіталу – власні джерела фінансування підприємства, які без зазначення строку повернення внесені його засновниками (учасниками), або суми реінвестованого чистого прибутку, нагромаджені протягом строку існування підприємства, а також дарчий капітал [48, с. 537].

Варто також відзначити внесок Сопко В.В. у теоретичні основи категорії «власний капітал», яка в своїй монографії запропонувала виділити три підходи до визначення поняття власний капітал, а саме: бухгалтерський підхід, правовий та економічний. Дані підходи визначають власний капітал відповідно до зазначених вище наук.

Вважаємо, що кожне з наведених вище поглядів представників економічної думки не можна назвати правильними чи неправильними, оскільки кожен дослідник адаптував зміст поняття капітал під вирішення конкретної проблеми чи завдання у різні економічні умови та періоди часу.

Однак різноманітність поглядів та відсутність чіткого та однозначного визначення поняття «власний капітал» в сучасній науковій літературі зумовлює появу проблем при веденні бухгалтерського обліку та складанні звітності. Залежно від змісту, що вкладається в цей показник, будуть змінюватись сформуванні управлінські рішення власниками та керівниками, а також висновки експертів та аналітиків.

Отже, проведене дослідження дає нам можливість визначити економічну сутність власного капіталу. Сьогодні під власним капіталом необхідно розуміти загальну вартість чистих активів підприємства (активи за вирахуванням зобов’язань), що відображає обсяг прав та інтересів власників і складається з інвестованого, накопиченого та потенційного капіталу.

Відповідно до вимог НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» власний капітал [27] – це частина в активах підприємства/установи, що залишається після вирахування зобов’язань. З наведеного визначення випливає, що з позиції бухгалтерського обліку власний капітал є чистими активами, вираженими у грошовій оцінці тобто сукупністю майнових засобів, призначених для забезпечення господарської діяльності підприємства.

Власний капітал підприємства є основою для початку і продовження господарської діяльності будь-якого підприємства, він є одним із найістотніших і найважливіших показників. Сутність власного капіталу проявляється через його функції (рис. 1.1).

Функції власного капіталу

1. Заснування господарського товариства (стартова)

Вкладені засновниками активи до статутного капіталу складають матеріальну базу для здійснення господарської діяльності товариства

2. Незалежності господарського товариства

Достатній розмір власного капіталу забезпечує ступінь автономності товариства

Внесені засновниками активи необмежено перебувають у розпорядженні товариства і використовуються в основному для проведення операційної та інвестиційної діяльності, а також для погашення платежів за фінансовими операціями

3. Довгострокового фінансування господарської діяльності товариства

Власний капітал виступає джерелом забезпечення прав кредиторів та слугує гарантією, що зобов’язання перед ними будуть погашені

4. Відповідальності та гарантій інтересів кредиторів товариства

5. Розподілу прибутку

Нерозподілений прибуток розподіляється між засновниками пропорційно до їх частки у статутному капіталі товариства

Рисунок 1.1 – Функції власного капіталу

У залежності від джерела формування власний капітал поділяється на вкладений і накопичений та коригується на суму неоплаченого й вилученого капіталу.

1. Вкладений (інвестований) капітал формується у вигляді внесених засновниками активів (паїв) в обмін на корпоративні права. До такого капіталу належать:

  •  зареєстрований капітал – це зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства;
  •  додатковий капітал – це сума, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їх номінальну вартість, а також вартість внесених засновниками активів понад зазначений в установчих документах розмір статутного капіталу.

2. Накопичений капітал формується у результаті ефективної діяльності товариства. До такого капіталу належать:

  •  нерозподілений прибуток – це сума прибутку, яка залишається у розпорядженні товариства після використання частини такого прибутку на цілі, визначені установчими документами; непокритий збиток – це збиток, який підлягає погашенню у майбутніх періодах;
  •  капітал в дооцінках – це капітал, сформований у вигляді переоцінки об’єктів необоротних активів і фінансових інструментів;
  •  резервний капітал – це сума резервів, створених за рахунок нерозподіленого прибутку.

3. Коригуючий капітал зменшує розмір власного капіталу. До коригуючого капіталу належать:

– неоплачений капітал – це сума заборгованості засновників за внесками до статутного капіталу господарських товариств;

– вилучений капітал – це фактична собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених товариством у його засновників.

У фінансовій звітності сума неоплаченого та вилученого капіталу наводиться у дужках і вираховуються при визначенні підсумку власного капіталу.

Власний капітал підприємства можна класифікувати за ознаками, які наведені в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 – Класифікація власного капіталу

Ознака

Структурні складові

1

2

За формою

Інвестований;

Подарований;

Нерозподілений прибуток.

За рівнем відповідальності

Статутний;

Додатковий.

За цілями використання

Продуктивний;

Інвестиційний;

Інноваційний;

Виробничий;

Спекулятивний;

Позичковий.

За формою надходження

У грошовій формі;

У виробничій формі;

У товарній формі.

За характером використання у процесі господарювання

Працюючий;

Непрацюючий

За характером використання власником

Споживчий;

Накопичуючий.

За формою власності

Індивідуальний;

Державний;

Корпоративний;

Спільний;

Пайовий.

За джерелом формування

Власний;

Залучений.

За формою інвестування

Фінансовий;

Матеріальний;

Нематеріальний.

За відповідності законодавству

Легальний;

Тіньовий.

За випуском та сплатою

Номінальний;

Випущений;

Оплачений;

Неоплачений.

За об’єктом вкладання

Промисловий;

Людський;

Інтелектуальний;

Природний;

Позиковий;

Грошовий.

За етапами виникнення

Первинний;

Вторинний.

За терміном використання

Довгостроковий;

Короткостроковий.

Структуру власного капіталу, в залежності від джерела його формування, наведено на рисунку 1.2.

Рисунок 1.2 – Складові власного капіталу

Порядок формування та облік власного капіталу залежить від організаційно-правової форми підприємства, вимог чинного законодавства щодо мінімального розміру статутного, резервного та інших видів капіталу.

Таким чином, можна зробити висновок, що створення і нормальне функціонування підприємства неможливе без формування достатнього обсягу власного капіталу. Власний капітал утворюється за рахунок особистої участі власників у його формуванні. При цьому, створюючи капітал підприємства, власник частково втрачає прямий зв’язок з капіталом, і він фактично стає власним капіталом підприємства, а не власника. Власний капітал, зазвичай, вкладають у довготермінові майнові цінності, а тому його капіталізація досить висока, іноді наближаючись до 100%. Власний капітал підприємства може формуватися як завдяки зовнішнім, так і внутрішнім джерелам коштів.

1.2 Нормативні документи, що регулюють діяльність підприємства та встановлюють правила ведення бухгалтерського обліку та відображення у фінансовій звітності власного капіталу

Розглянемо нормативні засади регулювання обліку операцій з власним капіталом на ТОВ «Стіл ЛТД».

На сьогодні в Україні операції із власним капіталом є недостатньо врегульованими.

При цьому від повного та чіткого правового регулювання обліку власного капіталу напряму залежить достовірність забезпечення обліковою системою даними та у заповненню інформацією про стан і рух власного капіталу; раціональна організація контролю за правильністю та закономірністю формування власного капіталу, розподілу прибутку за відповідними напрямами і фондами; своєчасність, повнота, правильність відображення розміру та усіх змін власного капіталу, що впливає на своєчасність отримання достовірної інформації для управління структурою капіталу підприємства в цілому.

При організації бухгалтерського обліку операцій з власним капіталом необхідно дотримуватися наступних нормативно-правових документів, що діють в Україні.

Принципи бухгалтерського обліку операцій із власним капіталом базуються як на загальних принципах бухгалтерського обліку, зокрема на принципі визнання активів і зобов’язань, доходів і витрат, так і на вимогах корпоративного права і законодавства про цінні папери.

Відправним пунктом раціональної організації і ведення бухгалтерського обліку операцій з власним капіталом в Україні є положення Господарського, Цивільного та Податкового кодексів України.

Господарський кодекс України [8] визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають в процесі організації здійснення господарської діяльності між суб’єктами господарювання (операції з формування, зміни та використання власного капіталу, що виникають внаслідок господарської діяльності). А також встановлює умови і порядок випуску та придбання цінних паперів суб’єктами господарювання.

Цивільний кодекс України [47] регулює взаємовідносини, що виникають під час діяльності суб’єктів (питання господарських зобов’язань та заборгованостей, що виникають в процесі управління) визначає поняття, види господарських товариств, а також склад їхнього майна.

Законом України «Про господарські товариства» [35] регламентується створення резервного капіталу, який повинен бути не меншим 25% статутного капіталу, а розмір щорічних відрахувань до нього має бути не менше 5% суми чистого прибутку.

Відповідно до Закону України «Про господарські товариства», мінімальний розмір статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повного товариства та командитного товариства не встановлено. Тобто статутний капітал таких підприємств як вид може бути відсутнім.

Проте згідно з ст. 144 Цивільного кодексу України статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю визначає мінімальний розмір майна товариства, що гарантує інтереси його кредиторів [47].

Податковим кодексом України [31] чітко визначено відсоткову ставку податку на прибуток, що, безпосередньо, впливає на розмір статті балансу «Нерозподілений прибуток (непокриті збитки)», окреслено об’єкт і суб’єкт оподаткування, визначено склад прибутку підприємства, хто є платником податку.

Порядок формування та облік власного капіталу залежить від організаційно-правової форми підприємства, вимог чинного законодавства щодо мінімального розміру статутного, резервного та інших видів капіталу. В цілому нормативне регулювання бухгалтерського обліку власного капіталу поділяється на декілька рівнів (рис. 1.3).

Міжнародний рівень визначає та надає загальні принципи, засади та рекомендації, щодо облікового відображення власного капіталу на світовому рівні. Відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності до складових власного капіталу належать: капітал, вкладений акціонерами; додатковий капітал, отриманий понад номінал акцій або емісійний дохід;  додатковий капітал від переоцінки; накопичений нерозподілений чистий прибуток; резерви; резерви, що є частиною розподіленого чистого прибутку; резерви, що є коригуваннями на підтримку капіталу; деякі курсові різниці.

Національний рівень регулює закони та положення, закріплені державою у нормативних документах (держава встановлює перелік альтернатив або чітко регулює деякі питання бухгалтерського обліку). Основними законодавчими актами виступають: кодекси та Закони України, П(С)БО, інструкції, положення та рішення, а також листи ДФСУ.

Рівень підприємства передбачає положення облікової політики та установчих документів, де встановлено альтернативи, самостійно обрані підприємством з метою задоволення власних інтересів щодо обліку власного капіталу.

За даними рисунку 1.3 видно, що держава регулює лише окремі аспекти обліку власного капіталу, залишаючи при цьому широкий спектр варіативності, що надає можливість власникам обирати оптимальний альтернативний варіант, враховуючи специфіку діяльності суб’єкта господарювання, обумовлену, насамперед, особливістю організаційно-правової форми господарювання.

Рисунок 1.3 – Рівні нормативного регулювання бухгалтерського обліку операцій з власним капіталом

Отже, підприємство може контролювати правильність ведення своєї господарської діяльності, за допомогою даних законодавчих та нормативних положень. Виділено рівні нормативного регулювання питань обліку операцій з власним капіталом в Україні: міжнародний (визначає та надає загальні принципи, засади та рекомендації щодо облікового відображення власного капіталу відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності); національний рівень (кодекси та Закони України, П(С)БО, інструкції, положення та рішення, а також листи ДПАУ); рівень підприємства (положення облікової політики та установчих документів, де встановлено альтернативи, самостійно обрані підприємством з метою задоволення власних інтересів щодо бухгалтерського обліку власного капіталу).

 

1.3 Організаційно-технологічні особливості діяльності ТОВ «Стіл ЛТД»

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стіл ЛТД» засноване згідно протоколу зборів засновників 12.10.1993 року. Згідно із статутом, Товариство є підприємницькою організацією, створеною для здійснення господарської діяльності і володіє повною господарською самостійністю.

Засновниками товариства є фізичні особи – громадяни України:

Льода Олег Богданович та Вербовий Володимир Ярославович.

Фірма є юридичною особою з дня її державної реєстрації.

Предметом діяльності підприємства є:  надання послуг по технічному обслуговуванню, ремонту, дiагностицi транспортних засобів. 

Для забезпечення діяльності фірми був створений за рахунок внесків учасників Статутний фонд в розмірі 4000000 гривень. В створенні статутного фонду приймають участь всі засновники фірми. Товариство має право змінювати свій статутний капітал ( зменшувати, збільшувати), проте рішення про зміну розміру статутного капіталу набирає чинності з дня внесення змін до установчих документів загальними зборами товариства та їх реєстрації в органах державної влади.

Основним узагальнюючим показником фінансово-господарської діяльності фірми, як і у всіх інших суб’єктів підприємницької діяльності є прибуток. За рахунок прибутку товариство задовольняє соціальні, економічні інтереси учасників та членів трудового колективу.

Колектив фірми є невеликим 7 осіб. «Стіл ЛТД» – це сучасне підприємство по ремонту й обслуговуванню легкових  автомобілів. Автосервіс розташований на площі 1077 м2. спеціалізовані ділянки і пости оснащені професійним устаткуванням, інструментом і інформацією. Усе це, у сполучені з сучасними технологіями і кваліфікованим персоналом, створюють умови для якісного ремонту практично будь-якого автомобіля.

Сервісний центр по ремонті і сервісному обслуговуванні легкових автомобілів укомплектований сучасним високоякісним устаткуванням.

Для складних робіт з ремонту електричних систем автомобіля, існує окреме приміщення, а також моторна ділянка, ділянка ремонту вузлів і агрегатів, ділянка шиномонтажу і балансування коліс, пост попереднього огляду автомобілів і 2 поста мийки автомобілів. В даний час ведеться будівництво додаткових гаражних постів.

При СТО побудована офісна частина для обслуговування відвідувачів.

На даний час підприємство повністю забезпечене матеріальними та трудовими ресурсами. В планах підприємства є започаткування нового виду статутної діяльності, а саме здійснення вантажних автоперевезень.

Серед конкурентів СТО можна виділити підрозділ ПАТ «Івано-Франківськавто», фірми ТОВ «Альянс», ТОВ «Модерн-Авто», ТОВ «Класік-Авто», ТОВ «Карпати-мотор».

Станом на 31 грудня 2014 зареєстрований статутний капітал ТОВ «Стіл ЛТД» складав 4 000 000 грн. Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва наведено в Додатку А. З метою характеристики фінансового стану підприємства проведемо аналіз балансу в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 – Вертикальний і горизонтальний аналіз балансу

Показник балансу

Абсолютна величина, тис. грн.

Питома вага,%

Зміни

На 01.01.14

на 31.12.14

На 01.01.2014

на 31.12.2014

в абсол величинах, тис. грн

в питомій вазі, п.п

в % до велич. на поч

1

2

3

4

5

6

7

8

І. Необоротні активи

 

 

 

 

 

 

 

Незавершені капітальні інвестиції

278,8 

299,0 

33,93

32,79

20,20

-1,14

7,24534

Основні засоби:

89,6

82,9

10,90

9,09

-6,70

-1,81

-7,4777

первісна вартість

342,1

348,8

41,63

38,25

6,70

-3,39

1,95849

знос

(252,4)

(265,9)

-30,72

-29,16

-13,50

1,56

5,34865

Усього за розділом І.

368,4

381,8

44,83

41,86

13,40

-2,97

3,63735

ІІ. Оборотні активи

 

 

 

 

 

Запаси

185,8

202,3

22,61

22,18

16,50

-0,43

8,88052

Поточна дебіторська заборгованість

129,0

150,7

15,70

16,52

21,70

0,82

16,8217

Грошові кошти та їх еквіваленти

6,7

0,1

0,82

0,01

-6,60

-0,80

-98,507

Витрати майбутніх періодів

131,3

177,2

15,98

19,43

45,90

3,45

34,9581

Інші оборотні активи

0,5

0,06

0,00

-0,50

-0,06

-100

Усього за розділом ІІ.

453,3

530,2

55,17

58,14

76,90

2,97

16,9645

Баланс

821,7

912,0

100

100

90,30

0,00

10,9894

І. Власний капітал

 

 

 

 

 

Зареєстрований (пайовий) капітал

4000

4000

486,80

438,60

0,00

-48,20

0

Нерозпод.прибуток (збиток)

(355,8)

(353,9)

-43,30

-38,80

1,90

4,50

-0,534

Неоплачений капітал

(2996,4)

(2891,5)

-364,66

-317,05

104,90

47,61

-3,5009

Усього за розділом І.

647,9

754,6

78,85

82,74

106,70

3,89

16,4686

ІІ. Догострокові забов.

 

 

 

 

 

ІІІ. Поточні зобов’язання

 

 

 

 

 

Поточні кредиторська заборгованість: за товари, роботи, послуги

0,5

0,06

 

-0,50

-0,06

-100

за розрахунками з бюджетом

0,3

0,5

0,04

0,05

0,20

0,02

66,6667

за розрахунками зі страхування

0,9

1,1

0,11

0,12

0,20

0,01

22,2222

за розрахунками з оплати праці

2,0

2,7

0,24

0,30

0,70

0,05

35

Інші поточні зобов’язання

170,0

153,2

20,69

16,80

-16,80

-3,89

-9,8824

Усього за розділом IІІ

173,8

157,5

21,15

17,27

-16,30

-3,88

-9,3786

Баланс

821,7

912,0

100,00

100,00

90,30

0,00

10,9894

Як бачимо із таблиці 1.2, майно підприємства збільшилося на 90,3 тис. грн., що на 10,98% більше в порівняні з початком року. У структурі активів домінують основні засоби та незавершені капітальні інвестиції. Частка запасів підприємства у структурі активів зменшилася на 0,43%. Абсолютно ліквідна частина – кошти знизилися за минулий рік  на 6,6 тис. грн. і склали 0,01 % від загальної суми активів, що на 0,8 % менше в порівнянні з базисом. 

Аналіз структури пасиву балансу дає змогу зробити певні висновки. Найбільшу частку у валюті балансу складає власний капітал 82,74%. Довгострокових зобов’язань підприємство не має.

Розрахуємо показники фінансової стійкості станом на 01.01.2014:

  1.  коефіцієнт автономії (фінансової незалежності) =р.1495Ф1/ р.1300Ф.1 = 647,9/821,7=0,78
  2.  коефіцієнт маневрування власних коштів = (р1495 ф.1- р.1095 ф.1)/ р.1495 ф.1 = (647,9-368,4)/647,9=0,43
  3.  коефіцієнт забезпеченості власними коштами = (р.1495 ф.1 – р.1095 ф.1)/ р.1195 ф.1= (647,9-368,4)/453,3=0,62

Розрахуємо показники фінансової стійкості станом на 31.01.2014:

  1.  коефіцієнт автономії (фінансової незалежності) =р.1495Ф1/ р.1300Ф.1 = 754,7/912=0,83
  2.  коефіцієнт маневрування власних коштів = (р1495 ф.1- р.1095 ф.1)/ р.1495 ф.1 = (754,7-381,8)/754,7=0,49
  3.  коефіцієнт забезпеченості власними коштами = (р.1495 ф.1 – р.1095 ф.1)/ р.1195 ф.1= (754,7-381,8)/530,2=0,70

Так, коефіцієнт автономії показує, що підприємство на 83% не залежить від своїх кредиторів. Цей коефіцієнт є високим для підприємства, воно не має велику заборгованості перед кредиторами. 49% власних коштів перебуває в обігу, що є в межах рекомендованого значення. Це показує коефіцієнт маневрування власних коштів. Коефіцієнт забезпеченості власними коштами показує, що  обігові кошти, сформованих за рахунок власних коштів підприємства становлять 70%.

Отже, всі показники фінансової стійкості знаходяться в  рекомендованих межах і це свідчить про високу фінансову стійкість підприємства.

Фінансова стійкість – це стан майна підприємства, що гарантує йому платоспроможність. Фінансова стійкість підприємства передбачає, що ресурси, вкладені в підприємницької діяльність, повинні окупитися за рахунок грошових надходжень від господарської діяльності, а отриманий прибуток – забезпечувати самофінансування та незалежність підприємства від зовнішніх джерел формування активів.


РОЗДІЛ 2

ОБЛІК ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ ТОВ «СТІЛ ЛТД»

2.1 Облік зареєстрованого капіталу

Зареєстрований капітал відображає сукупність вкладів, внесених засновниками при створенні та забезпеченні наступної діяльності товариства в обмін на корпоративні права. У Цивільному кодексі України зареєстрований капітал визначено як суму внесків засновників господарського товариства, що визначає мінімальний розмір майна господарського товариства й гарантує інтереси його кредиторів.

Для узагальнення інформації про стан та зміни розміру зареєстрованого капіталу призначено пасивний балансовий рахунок 40 «Зареєстрований капітал», характеристику якого наведено у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 – Характеристика рахунка  40 «Зареєстрований капітал»

Назва та

номер

рахунка

Призначення рахунка

Відображення інформації за операціями

із зареєстрованим капіталом

На рахунку  40

В обліковому

регістрі

У звітності

за дебетом

за кредитом

1

2

3

4

5

6

40

«Зареєстрований капітал»

Для обліку та узагальнення інформації про стан та рух зареєстрованого капіталу господарського товариства

Відображається зменшення (вилучення) статутного капіталу

Відображається збільшення статутного капіталу

Журнал 7

Рядок 1400

Балансу (форма 1); графа 3 Звіту про власний капітал

Рахунок 40  «Зареєстрований (пайовий) капітал» має такі субрахунки:

  •  401 «Статутний капітал»;
    •  402 «Пайовий капітал»;
    •  403 «Інший зареєстрований капітал»;
    •  404 «Внески до незареєстрованого статутного капіталу».

На субрахунку 401 «Статутний капітал» відображається статутний капітал господарських товариств, державних і комунальних підприємств. За кредитом субрахунку 401 «Статутний капітал» відображається збільшення статутного капіталу, за дебетом – його зменшення (вилучення).

На субрахунку 402 «Пайовий капітал» відображається і узагальнюється інформація про суми пайових внесків членів споживчого товариства, колективного сільськогосподарського підприємства, житлово-будівельного кооперативу, кредитної спілки та інших підприємств, що передбачені установчими документами. Пайовий капітал – це сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві для провадження його господарсько-фінансової діяльності. Аналітичний облік за субрахунком 402 «Пайовий капітал» ведеться за видами капіталу.

На субрахунку 403 «Інший зареєстрований капітал» відображається зареєстрований капітал інших підприємств, зокрема приватних підприємств, формування якого передбачено в установчих документах.

На субрахунку 404 «Внески до незареєстрованого статутного капіталу» відображаються внески, які надходять для формування статутного капіталу, зокрема акціонерного товариства, після його оголошення і до реєстрації відповідних змін до установчих документів. Сальдо субрахунку 404 після реєстрації статутного капіталу в установленому порядку списується у кореспонденції із кредитом субрахунку 401 «Статутний капітал», а у разі якщо підприємству відмовлено у реєстрації статутного капіталу, у кореспонденції з дебетом субрахунку 404 відображаються операції з повернення активів, які надходили як внески.

Аналітичний облік статутного капіталу ведеться за видами капіталу у розрізі засновників, учасників, акціонерів господарського товариства.

Залишок рахунка № 40 «Зареєстрований капітал» має відповідати розміру статутного капіталу, зафіксованого в установчих документах господарського товариства. Зміни розміру статутного капіталу здійснюються після внесення відповідних змін до установчих документів товариства, що є підставою для відображення інформації на рахунку № 40 «Зареєстрований капітал».

У відповідності до чинного законодавства статутний капітал господарських товариств підлягає сплаті учасниками до закінчення першого року з дня державної реєстрації таких товариств. Зазначені операції зумовлюють погашення заборгованості засновників за внесками до статутного капіталу. За умови повної оплати всіх раніше випущених акцій чи повного внесення учасниками своїх вкладів зареєстрований капітал буде повністю оплачений, що надасть право у майбутньому змінювати його розмір. Такі зміни відображаються у бухгалтерському обліку після перереєстрації установчих документів товариства та визначення у них нового розміру зареєстрованого капіталу.

Розглянемо формування статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «Стіл ЛТД».

Приклад 1. Два засновника Льода О.Б. та Вербовий В.Я. уклали установчий договір про створення товариства з обмеженою відповідальністю. Розмір статутного капіталу в установчих документах прийнято 4 000000 грн. Частка Льоди О.Б. у статутному капіталі товариства – 85%, а Вербового В.Я. – відповідно – 15%. У засновницькому договорі засновники домовились про здійснення внесків під час заснування товариства, наступним чином:

Льода О.Б. – 300 000 грн. грошовими коштами на поточний рахунок і внесенням виробничого приміщення справедливою вартістю 400000 грн.;

Вербовий В.Я. – внесенням будівельних матеріалів на суму 200000 грн. і виробничих запасів на суму 100000 грн.

Відповідні записи формування власного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю представимо нижче:

  1.  В момент здійснення внесків засновниками робимо такі записи:

Внесок Льоди О.Б. грошовими коштами:

Дт 311 «Поточні рахунки в національній валюті» – 300 000

Кт 404 «Внески до незареєстрованого статутного капіталу» – 300 000

Внесення  Льодою О.Б. виробничого приміщення:

Дт 103 «Будинки та споруди» – 400 000

Кт 404 «Внески до незареєстрованого статутного капітал» – 400 000

Внесення Вербовим В.Я. будівельних матеріалів:

Дт 205 «Будівельні матеріали» – 200 000

Кт 404 «Внески до незареєстрованого статутного капіталу» – 20 000

Внесення Вербовим В.Я. виробничих запасів:

Дт 201 «Сировина й матеріали» – 100 000

Кт 404 «Внески до незареєстрованого статутного капіталу» – 10 000

  1.  На дату реєстрації товариства та його статуту в органах державної реєстрації зараховується внески під час заснування товариства з обмеженою відповідальністю як внеску до статутного капіталу:

Внесок до статутного капіталу Льоди О.Б.

Дт 404 «Внески до незареєстрованого статутного капіталу» –  700 000

Кт 401 «Статутний капітал» – 700 000

Внесок до статутного капіталу Вербового В.Я.

Дт 404 «Внески до незареєстрованого статутного капіталу» –  300 000

Кт 401 «Статутний капітал» – 300 000

Законом України «Про господарські товариства» суб’єктам господарювання, у тому числі товариствам з обмеженою відповідальністю, надано право змінювати розмір зареєстрованого капіталу. Підпунктом 2 пункту 4 статті 145 Цивільного кодексу України визначено, що прийняття рішення про зміну розміру зареєстрованого капіталу відноситься до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю. Таке рішення закріплюється протоколом зборів учасників та вважається прийнятим, якщо за нього проголосували засновники, які сукупно володіють більш як 50-ма відсотками загальної кількості голосів учасників товариства з обмеженою відповідальністю.

Збільшення розміру зареєстрованого (пайового) капіталу товариств з обмеженою відповідальністю здійснюється шляхом додаткових внесків засновників та реінвестування прибутку за умови внесення всіма учасниками таких товариств вкладів до зареєстрованого капіталу у повному обсязі.

У системі рахунків бухгалтерського обліку порядок відображення операцій із збільшення зареєстрованого капіталу товариств з обмеженою відповідальністю наведено у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 – Кореспонденція рахунків, субрахунків з обліку збільшення зареєстрованого (пайового) капіталу товариств з обмеженою відповідальністю

з/п

Зміст господарських операцій

Кореспонденція рахунків, субрахунків

Дебет

Кредит

1

2

3

4

1

Відображено збільшення розміру зареєстрованого капіталу товариства з обмеженою відповідальністю

46

401

2

Засновниками товариства в рахунок погашення заборгованості до зареєстрованого капіталу внесено:

– основні засоби

10

46

– інші необоротні матеріальні активи

11

46

– нематеріальні активи

12

46

– акції іншого суб’єкта господарювання

14, 35

46

– виробничі запаси

20

46

– товари

28

46

– грошові кошти до каси товариства

30

46

– грошові кошти на поточний рахунок товариства

31

46

3

Направлено частину нерозподіленого прибутку на збільшення зареєстрованого капіталу товариства

443

401

Зменшення зареєстрованого (пайового) капіталу товариства з обмеженою відповідальністю здійснюється у порядку, встановленому установчими документами, та допускається після повідомлення усіх кредиторів. На законодавчому рівні визначено наступні основні випадки зменшення розміру зареєстрованого капіталу товариства з обмеженою відповідальністю:

1) за добровільним рішенням загальних зборів учасників товариства;

2) при неповній сплаті засновником своєї частки протягом першого року з дня реєстрації товариства;

3) якщо після закінчення другого чи кожного наступного фінансового року вартість чистих активів товариства з обмеженою відповідальністю є меншою від розміру статутного капіталу;

4) вихід одного (кількох) учасників зі складу засновників товариства з обмеженою відповідальністю. Засновники мають незаперечне право у будь-який час вийти із товариства незалежно від згоди інших учасників та зобов’язані не пізніше, ніж за три місяці повідомити про свій намір, якщо інше не передбачено Статутом.

На ТОВ «Стіл ЛТД» в 2013 році було здійснено збільшення розміру статутного капіталу до 4000 000 грн.  Був проведений запис:

Дебет 46 Кредит 40  2295500 грн.

Оскільки на ТОВ «Стіл ЛТД» виходу засновника не було, то розглянемо на умовному прикладі порядок виходу засновника із товариства.

Приклад 2.  ТзОВ «Веселка» зареєстроване 14 січня 2006 року із статутним капіталом 840 000 грн. У березні поточного року із товариства виходить один з його учасників – Дмитрик Олег Ігорович, частка якого у статутному капіталі становить 15%.

На момент виходу із складу засновників Дмитрика О.І. розмір нерозподіленого прибутку Товариства складає 210 000 грн. Загальними зборами учасників товариства прийнято рішення передати Дмитрику О.І. за його згодою наступні активи:

– автомобіль, справедливою вартістю 96000 грн. Первісна вартість автомобіля становила 85 600 грн., а сума нарахованого зносу – 8 600 грн.; грошові кошти, зараховані на особовий рахунок засновника, у сумі 52 900 грн.

Порядок відображення в системі рахунків бухгалтерського обліку операцій про вихід засновника із ТзОВ «Веселка» наведено у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 – Бухгалтерські проведення з обліку зменшення зареєстрованого (пайового) капіталу при виході учасника з ТзОВ «Веселка»

з/п

Зміст господарських операцій

Кореспонденція рахунків

Сума,

грн.

Дебет

Кредит

1

2

3

4

5

1

Відображено виникнення заборгованості перед Дмитриком О.І. при його виході із Товариства:

– на частку у зареєстрованого капіталі

840 000 грн. × 0,15 = 126 000 грн.

452

672

126000

– на частку у нерозподіленому прибутку

210 000 грн. × 0,15 = 31 500 грн.

443

672

31 500

2

Зменшено розмір зареєстрованого (пайового) капіталу на частку Дмитрика О.І., який виходить із Товариства

40

452

126000

3

Автомобіль за залишковою вартістю переведено до складу «необоротних активів та груп вибуття»

85 600 грн. – 8 600 грн. = 77 000 грн.

286

105

77 000

4

Списано знос автомобіля, переведеного до складу необоротних активів та груп вибуття

131

105

8 600

5

Визнано дохід у сумі справедливої вартості переданого автомобіля

377

712

96 000

6

Відображено податкове зобов’язання за податком на додану вартість

712

6411

16000

7

Списано залишкову вартість переданого автомобіля

943

286

77 000

8

Відображено погашення заборгованості перед Дмитриком О.І.:

– на справедливу вартість переданого автомобіля

672

377

96000

– у сумі зарахованих грошових коштів на особовий рахунок засновника

672

311

52 900

Таким чином, основним джерелом формування власних коштів підприємства є статутний капітал — це сукупність коштів, вкладених у підприємство його власником (власниками). Порядок формування статутного капіталу регулюється законодавством та засновницькими документами.

  1.   Облік неоплаченого капіталу

Товариством з обмеженою відповідальністю є товариство, яке має зареєстрований капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Максимальна кількість учасників товариства з обмеженою відповідальністю може досягати 100 осіб. У випадку перевищення зазначеної кількості учасників товариство з обмеженою відповідальністю протягом одного року підлягає перетворенню на акціонерне товариство. Якщо після закінчення зазначеного терміну кількість учасників не відповідатиме законодавчо встановленому значенню, то таке товариство підлягає ліквідації у судовому порядку.

У відповідності до вимог господарського законодавства учасники товариства з обмеженою відповідальністю не відповідають за його зобов’язаннями і несуть ризик збитків, пов’язаних з діяльністю товариства, у межах вартості своїх вкладів.

У товариствах з обмеженою відповідальністю вищим органом управління є загальні збори учасників, а поточне керівництво здійснює виконавчий орган, який є підзвітним загальним зборам учасників, до компетенції яких належить:

1) визначення основних напрямів діяльності товариства, затвердження його планів та звітів про їх виконання;

2) внесення змін до статуту товариства;

3) зміна розміру зареєстрованого капіталу товариства;

4) створення та відкликання виконавчого органу товариства;

5) визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу та повноважень відповідних контрольних органів;

6) затвердження річної звітності, розподіл прибутку товариства;

7) вирішення питань про придбання товариством часток учасників;

8) виключення учасника із товариства;

9) прийняття рішення про ліквідацію товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу тощо.

Заборгованість за внесками до зареєстрованого капіталу товариства з обмеженою відповідальністю підлягає погашенню його учасниками впродовж року з дня державної реєстрації товариства. Якщо ж учасники до закінчення обумовленого терміну не внесли (не повністю внесли) свої вклади, то загальні збори учасників приймають одне з таких рішень:

1) виключити із складу товариства учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, та визначення порядку перерозподілу часток у зареєстрованому капіталі;

2) зменшити розмір зареєстрованого (пайового) капіталу та визначити порядок перерозподілу часток у зареєстрованому капіталі товариства;

3) ліквідувати товариство.

Важливою складовою власного капіталу ТОВ «Стіл ЛТД» є неоплачений капітал.

Порядок відображення операцій з виникнення та погашення заборгованості засновниками ТзОВ «Стіл ЛТД» за внесками до зареєстрованого (пайового) капіталу в системі рахунків бухгалтерському обліку наведено у таблиці 2.4.

Таблиця 2.4 – Кореспонденція рахунків (субрахунків) з обліку неоплаченого капіталу товариств з обмеженою відповідальністю

з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків, субрахунків

Дебет

Кредит

1

2

3

4

1

Сформовано зареєстрований (пайовий) капітал товариства з обмеженою відповідальністю

46

401

2

Засновниками товариства з обмеженою відповідальністю у рахунок погашення заборгованості до зареєстрованого (пайового) капіталу внесено:

– основні засоби

10

46

– нематеріальні активи

12

46

– акції іншого суб’єкта господарювання

14, 35

46

– виробничі запаси

20

46

– товари

28

46

– грошові кошти у касу товариства

30

46

– грошові кошти на поточний рахунок товариства

31

46

З аналізу балансу ТзОВ «Стіл ЛТД» станом на 31.12.2014 р. бачимо, що неоплачений капітал становить 2891,5 тис. грн.

З обліку неоплаченого капіталу на підприємстві здійснюються такі бухгалтерські проведення (первинні документи з відображення даних операцій наведені в Додатку В) :

  1.  12.03.2014 засновником Льодою О.Б. внесено грошові кошти у касу підприємства:

Дебет 301 Кредит 46   1470 грн.

  1.  25.09.2014 Льодою  О.Б. здійснено внесок грошовими коштами на рахунок в банку

Дебет 311 Кредит 46   9000 грн.

  1.  21.05.2014 засновником внесено товари

Дебет 281  Кредит 46  95  грн.

Розглянемо на умовному прикладі формування неоплаченого капіталу.

Приклад 3. 03 березня поточного року зареєстровано ТзОВ «Алекс» із зареєстрованим (пайовим) капіталом 910 000 грн. Внески засновників та їх частки у зареєстрованому (пайовому) капіталі Товариства наведено у таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 – Аналітична інформація про внески засновників ТзОВ «Алекс»

з/п

Засновники ТзОВ «Алекс»

Частка засновників у зареєстрованому (пайовому) капіталі

Внески засновників

%

Сума грн.

Вид внеску

Сума, грн.

Дата внеску

1

Юридична особа – ПАТ "Сенс"

55%

500 500

1. Приміщення цеху

2. Вантажний автомобіль

3. Грошові кошти на поточний рахунок

284 400 110 500

105 600

03.03. п.р.

03.03. п.р.

01.06. п.р.

2

Фізичні особи:

Ільків С.О.

20%

182 000

1. Приміщення офісу

2. Виробниче обладнання

105 500 76 500

03.03. п.р.

03.03. п.р.

Кирик І.А.

15%

136 500

1. Технологічна лінія для виготовлення деталей

2. Грошові кошти на поточний рахунок

94 200 42 300

03.03. п.р. 01.06. п.р.

Гундар В.М.

10%

91 000

1. Грошові кошти на поточний рахунок

2. Легковий автомобіль

61 600 29 400

03.03. п.р. 01.06. п.р.

Разом:

100%

910 000

910 000

ТзОВ «Алекс» додатково понесено витрати на монтаж та встановлення технологічної лінії у сумі 9 120 грн., в т.ч. ПДВ.

Порядок відображення у системі рахунків бухгалтерському обліку Товариства операцій із формування зареєстрованого (пайового) капіталу та погашення заборгованості засновників за внесками до нього наведено у таблиці 2.6.

Таблиця 2.6 – Бухгалтерські проведення з обліку неоплаченого капіталу ТзОВ «Алекс»

з/п

Дата

Зміст господарських операцій

Кореспонденція

рахунків

Сума, грн.

Дебет

Кредит

1

2

3

4

5

6

1

03.03. п. р.

Сформовано зареєстрований (пайовий) капітал ТзОВ "Апекс"

46

401

910 000

2

03.03. п. р.

Засновниками ТзОВ "Апекс" часткового погашено заборгованість за вкладами до зареєстрованого капіталу шляхом внесення:

– приміщення цеху

103

46

284 400

– вантажного автомобіля

105

46

110 500

– приміщення офісу

103

46

105 500

– виробничого обладнання

104

46

76 500

– технологічної лінії для виготовлення деталей

104

46

94 200

– грошових коштів на поточний рахунок

311

46

61 600

3

03.03. п. р.

Відображено витрати, понесені на монтаж технологічної лінії

152

685

7 600

4

03.03. п. р.

Відображено податковий кредит за податком на додану вартість 

6411

685

1 520

5

03.03. п. р.

Відображено збільшення первісної вартості технологічної лінії на суму понесених витрат на монтаж

104

152

7 600

6

01.06. п. р.

В рахунок остаточного погашення заборгованості за вкладами до зареєстрованого (пайового) капіталу засновниками внесено:

грошові кошти на поточний рахунок

311

46

147 900

легковий автомобіль

105

46

29 400

Таким чином, розглянуло облік неоплаченого капіталу, який є заборгованістю власників за внесками до статутного капіталу. 

  1.   Облік нерозподіленого прибутку

 Одним із основних показників, що характеризує ефективність діяльності ТОВ «Стіл ЛТД» є нерозподілений прибуток (непокритий збиток). В перекладі із латинської термін «ефект» означає виконання, дія, вплив, результат. Отже, «ефект» означає результат, як наслідок, якісної зміни стану досліджуваного об’єкта під впливом внутрішніх та зовнішніх чинників. Результат діяльності підприємства може бути:

  •  позитивний – прибуток (у випадку перевищення доходів над витратами, які понесені для отримання таких доходів);
  •  негативний – збиток (при перевищенні понесених витрат над сумою визнаних доходів).

Нерозподілений прибуток – це частина прибутку, отриманого та реінвестованого у господарську діяльність підприємства й нерозподіленого між його засновниками. У відповідності до вимог чинного законодавства нерозподілений прибуток залишається у розпорядженні товариства та розподіляється за рішенням зборів акціонерів (засновників) на наступні цілі:

  •  покриття збитків;
  •  формування та збільшення резервного капіталу;
  •  збільшення розміру зареєстрованого капіталу;
  •  нарахування дивідендів власникам простих і привілейованих акцій та засновникам пропорційно до їх часток у зареєстрованому капіталі товариства;
  •  інші цілі, передбачені установчими документами товариства.

Непокритий збиток – це сума непокритого збитку звітного року та попередніх років. Списання таких збитків здійснюється за рахунок нерозподіленого прибутку, резервного, пайового чи додаткового капіталу. Сума нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) визначається за формулою:

НП1 (НЗ1) = ± НП0(НЗ0)± ЧП1(ЧЗ1) –Д1 ВРКІ – ВСКІ - ІВ1                   (2.1)

де: НПІНП() нерозподілений прибуток на кінець та початок звітного періоду відповідно;

Н31 Н3()непокритий збиток на кінець та початок звітного періоду відповідно;

ЧП1 - чистий прибуток, визначений у Звіті про фінансові результати за звітний період;

ЧЗ1 – чистий збиток, визначений у Звіті про фінансові результати за звітний період;

Д1нараховані дивіденди акціонерам (засновникам) у звітному періоді; ВРКІ - відрахування до резервного капіталу у звітному періоді за рахунок

чистого прибутку;

ВСКІ відрахування до зареєстрованого капіталу у звітному періоді за рахунок чистого прибутку;

ІВ1інші відрахування з прибутку, у відповідності до вимог чинного законодавства та установчих документів.

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) відображається у першому розділі пасиву Балансу, при цьому на суму нерозподіленого прибутку збільшується розмір власного капіталу, а сума непокритого збитку наводиться у дужках й вираховується при визначенні підсумку даного розділу.

Для обліку та узагальнення інформації про операції з нерозподіленим прибутком (непокритим збитком) призначено балансовий рахунок № 44 «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)» (табл. 2.7).

До рахунка № 44 «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)» відкриваються наступні субрахунки:

  •  № 441 «Прибуток нерозподілений», який призначений для узагальнення інформації про наявність та рух нерозподіленого прибутку;
  •  № 442 «Непокриті збитки», який призначений для узагальнення інформації про непокриті збитки;
  •  № 443 «Прибуток, використаний у звітному періоді», який призначений для узагальнення інформації про розподіл прибутку між власниками (нарахування дивідендів), відрахування до резервного капіталу та інше використання прибутку у поточному періоді.

Таблиця 2.7 – Характеристика рахунка № 44 «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)»

Назва та

номер

рахунка

Призначення рахунка

Відображення інформації за операціями стовно нерозподілених прибутків (непокритих збитків)

На рахунку №44

В обліково-

обліковому регістрі

У звітності

за дебетом

за кредитом

44 «Нерозподілений прибуток(непокритий збиток)»

Для обліку нерозподілених прибутків чи непокритих збитків поточного та минулих років, а також використаного у поточному

році прибутку

Відображається визнання збитків та використання

прибутку

Відображається збільшення прибутку від усіх видів діяльності

Журнал 7, Відомість 7.2

Рядок 1420

Балансу (форма 1); графа 7 Звіту про

власний

капітал

Порядок відображення в системі рахунків бухгалтерського обліку нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) наведено у таблиці 2.8.

Таблиця 2.8 – Кореспонденція рахунків, субрахунків з обліку нерозподіленого прибутку (непокритого збитку)

№ з/п

Зміст господарських операцій

Кореспонденція рахунків

Дебет

Кредит

1

2

3

4

1

Визначено фінансовий результат діяльності підприємства:

чистий прибуток

79

441

збиток

442

79

2

Направлено частину одержаного прибутку на:

збільшення зареєстрованого капіталу за рахунок дивідендів

443

671

671

401

збільшення резервного капіталу

443

43

нарахування дивідендів акціонерам (засновникам)

443

671

3

Погашено непокриті збитки за рахунок:

додаткового капіталу

42

442

резервного капіталу

43

442

нерозподіленого прибутку

441

442

4

Суму прибутку, використаного у звітному періоді, віднесено на:

зменшення нерозподіленого прибутку

441

443

збільшення непокритого збитку (у випадку недостатності прибутку)

442

443

Власники підприємств реалізовують своє право на прибуток підприємства через розподіл прибутку підприємства. Дане право власників описане в ст. 88  Господарського кодексу України та в ст. 10 Закону України «Про господарські товариства» – брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Власники підприємства мають право отримати дивіденди пропорційно частці  у корпоративних правах. Частка у корпоративних правах кожного учасника зазначена в статуті підприємства.

Бухгалтерський облік нарахованих та сплачених дивідендів наведено в таблиці 2.9.

Таблиця 2.9 – Відображення в бухгалтерському обліку нарахування та виплати дивідендів


з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Д-т

К-т

1

2

3

4

Юридичним особам — резидентам

1.

Нараховано дивіденди

443

671

441

443

2.

Виплачено дивіденди

671

311

3.

Одночасно перерахований до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток

641

311

Юридичним особам — нерезидентам

1.

Нараховано дивіденди

443

671

441

443

2.

Нараховано податок з доходу, отриманого нерезидентом із джерелом його походження із України у вигляді дивідендів 15%*

671

641/податок на репатріацію

3.

Виплачено дивіденди

671

31

4.

Одночасно перераховано до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток

641

311

5.

Перераховано до бюджету податок з доходу нерезидента у вигляді дивідендів

641/податок на репатріацію

311

Фізичним особам

1.

Нараховано дивіденди

443

671

2.

Нараховано ПДФО у вигляді дивідендів

671

641/ПДФО

3.

Утримано військовий збір 1,5%

671

642

4.

Виплачено дивіденди

671

311

5.

Перераховано до бюджету ПДФО

641/ПДФО

311

* Якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів, п. 160.2 ПКУ.

Досить чітко визначення дивідендів викладене в Податковому Кодексі України (п.14.1.49), де  дивіденди – платіж, що здійснюється юридичною особою емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Податки мають бути сплачені до або одночасно із виплатою дивідендів. Дивіденди, що сплачені коштами не є об’єктом оподаткування ПДВ.

З  01 січня 2015 року дивіденди віднесено до переліку доходів фізичних осіб, з яких утримується військовий збір. Ставка військового збору 1,5%.

Щодо фізичних осіб емітент корпоративних прав щодо нарахування дивідендів є податковим агентом та утримує ПДФО за ставкою:

  •  5% для простих корпоративних прав якщо дивіденди нараховуються/виплачуються платником податку на прибуток на загальних засадах (ст. 167.2.5), крім інститутів спільного інвестування;
  •  20% підприємствами – неплатниками податку на прибуток, в тому числі платниками єдиного податку;
  •  15-20% для привілейованих (дивіденди за привілейованими корпоративними правами оподатковуються як зарплата) за ст..57.11.4.

Щодо нарахування дивідендів власнику – юридичній особі, крім випадків, передбачених  ст.57.11.4 Податкового кодексу України, емітент корпоративних прав, нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку в розмірі ставки, встановленої п. 136.1 ст. 131 (з 01.01.2015 р. – 18%). Податкового кодексу, нарахованої на суму дивідендів, що фактично виплачуються, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Авансовий внесок не нараховується в разі нарахування дивідендів:

  •  фізичним особам;
  •  на користь власників корпоративних прав материнської компанії, що сплачуються в межах сум доходів такої компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб. Якщо сума виплат дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії перевищує суму отриманих такою компанією дивідендів, дивіденди, сплачені в межах такого перевищення, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими підпунктом 57.11.2 ПКУ. З метою оподаткування материнська компанія веде наростаючим підсумком облік дивідендів, отриманих нею від інших осіб, та дивідендів, сплачених на користь власників корпоративних прав такої компанії, і відображає у податковій звітності дивіденди в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику;
  •  платником податку на прибуток, прибуток якого звільнений від оподаткування відповідно до положень ПКУ, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування у період, за який виплачуються дивіденди.

Виплата дивідендів юридичній особі

Така виплата не тягне за собою жодних додаткових утримань, тобто підприємство-емітент має сплатити лише авансовий внесок на дивіденди. При виплаті дивідендів юрособам-нерезидентам слід утримувати податок на репатріацію. Адже відповідно до пп. 153.3.8 ПКУ «авансовий внесок із податку, сплачений у зв’язку з нарахуванням/сплатою дивідендів, є невід’ємною частиною податку на прибуток та не може розцінюватися як податок, який справляється при репатріації дивідендів (їх сплаті на користь нерезидентів) відповідно до норм статті 160 цього Кодексу або чинних міжнародних договорів України».

Для юридичної особи, яка одержує дивіденди, такі доходи не включаються до загального складу доходів (крім постійних представництв нерезидентів) (пп. 136.1.12 та пп. 153.3.6 ПКУ).

Виплачуючи дивіденди юридичним особам – нерезидентам, слід пам’ятати про вимогу пп. 153.3.8 ПКУ та сплачувати авансовий внесок при виплаті дивідендів нерезидентам – юридичним особам незалежно від того, чи утримуватиметься додатково податок із сум дивідендів відповідно до п. 160.2 ПКУ як з доходу з джерелом його походження з України.

Виплата дивідендів фізичній особі

При виплаті дивідендів фізособам слід керуватися нормами розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ. Підприємству – платнику дивідендів при виплаті дивідендів фізособам (резидентам чи нерезидентам) сплачувати авансовий внесок з податку на прибуток не треба (пп. 153.3.5 ПКУ).

На підставі пп. 164.2.8 ПКУ дохід у вигляді дивідендів включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізособи. Дивіденди обкладаються податком на доходи фізосіб за ставкою відповідно до п. 167.2 ПКУ. 

При реінвестиції дивідендів (сума дивідендів не виплачується, а йде на збільшення статутного капіталу) ПДФО з такої суми нарахованих дивідендів не утримується.

У разі виплати дивідендів фізособам-нерезидентам слід керуватися нормою пп. 170.10.1 ПКУ, де зазначено, що доходи «...з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами цього розділу для нерезидентів)». Тобто, виплата дивідендів фізособам-нерезидентам оподатковується за ставкою, визначеною у п. 167.2 ПКУ, тобто 5%. Відповідно до п. 3.2 ПКУ, у разі якщо міжнародний договір, згода на обов’язковість якого надана ВРУ, встановлює правила, які відрізняються від передбачених ПКУ, то застосовуються правила міжнародного договору. Таким чином, при нарахуванні та виплаті дивідендів на користь фізичних осіб-нерезидентів ПДФО може утримуватися за ставкою, передбаченою міжнародним договором, а вона буває іншою, ніж 5%, яка передбачена нормами ПКУ.

На емітента корпоративних прав, який виплачує дивіденди, покладається обов’язок податкового агента. Доходи у вигляді дивідендів оподатковуються під час їх виплати та за їх рахунок. Податок слід перерахувати до бюджету в момент виплати дивідендів. Якщо місяці нарахування та виплати дивідендів не збігаються, то рекомендовано, хоча прямої норми в ПКУ й немає, сплатити ПДФО у строки, встановлені для місячного податкового періоду, тобто протягом 30 календарних днів, наступних після закінчення місяця, у якому були нараховані доходи.

Про нараховані (виплачені) дивіденди слід повідомляти податкові органи. Підприємство звітує у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, тобто протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу. I відповідно до пп. «б» п. 176.2 ПКУ подає «...податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається незалежно від того, виплачує чи ні доходи платникам податку зазначена особа протягом звітного періоду» [31]. Тобто платник податку, він же й податковий агент, відображає суму нарахованих та виплачених дивідендів у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку (форма №1ДФ), а також суму утриманого з них податку за ознакою доходу «109».

Сума дивідендів не є об’єктом утримань та нарахувань і для єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).

 Базою нарахування єдиного внеску відповідно до ст. 7 Закону про ЄСВ як для роботодавця, так і для працівника є, зокрема, сума «...нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці». Відповідно до п. 3.35  Інструкції зі статистики заробітної плати  – дивіденди належать до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці. Тобто зі сум дивідендів, які виплачуються фізособам, утримується лише ПДФО, військовий збір, а єдиний внесок не утримується і не нараховується.

Приклад 4. У лютому 2015 року прийнято рішення виплатити дивіденди своєму засновнику (фізособі) за підсумками 2014 р. Тоді ж виплачено дивіденди у сумі 10000,00 грн. Авансовий внесок з податку на прибуток не нараховується. ПДФО утримується за ставкою 5%. Облік операції у таблиці 2.10.

Таблиця 2.10 – Бухгалтерський і податковий облік нарахування дивідендів


з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн.

Д-т

К-т

1.

Прийнято рішення про виплату дивідендів

443

671

10000,00

2.

Утримано ПДФО зі суми нарахованих дивідендів

671

641/ПДФО

500,00

3.

Утримано військовий збір із суми нарахованих дивідендів

671

642

150,00

4.

Сплачено ПДФО та військовий збір

641/ПДФО

642

311

500,00

150,00

5.

Виплачено дивіденди на зарплатну картку директора-засновника з рахунка у банку

671

311

9350,00

6.

Закрито субрахунок 443

441

443

10000,00

Нарахування дивідендів в бухгалтерському обліку за рахунок резервного капіталу відображається наступним записом:

Дт 43 «Резервний капітал»

Кт 671 «Розрахунки за нарахованими дивідендами»

2.5 Документування операцій з власним капіталом

Облік власного капіталу, як і облік взагалі,починається з первинного документування фактів господарського життя. Організація первинної облікової документації починається з виявлення складу господарських операцій і об’єктів, що повинні знайти відображення в системі обліку на підприємстві. Для облікового відображення операцій з власним капіталом служать дві групи документів, виділених нами залежно від їх впливу на складові частини активів та пасивів підприємства (рис. 3.2).

Рисунок 3.2 –  Документальне забезпечення операцій з власним капіталом

Кожне робоче місце бухгалтерії забезпечено нормативно-довідковими джерелами, зразками підписів осіб, що мають право підписувати документи, зразками діючих форм звітності та документів, встановлених Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

При цьому більшість операцій з обліку власного капіталу не мають розроблених та затверджених форм первинних документів. Ведення обліку таких операцій обмежується використанням довідок бухгалтерії, що складаються в довільній формі (табл. 2.11).

Під час складання первинних документів для надання їм юридичної сили і доказовості потрібно стежити за їх правильним оформленням,  тобто наявністю всіх реквізитів:  назва підприємства,  установи,  від імені яких складений документ,  назва документа (форми),  код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі),  посади, прізвища і підписи осіб,  відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Таблиця 2.11 – Первинні документи з обліку операцій з власним капіталом

Господарська операція

Документ

Вплив операції на складову

власного капіталу

1

2

3

4

1

Зміна облікової політики

Довідка бухгалтерії

Збільшує або зменшує

нерозподілений прибуток

(непокритий збиток)

2

Виправлення помилок

Довідка бухгалтерії

Збільшує або зменшує

нерозподілений прибуток

(непокритий збиток)

3

Переоцінка основних засобів,

незавершеного будівництва та

нематеріальних активів

Довідка бухгалтерії

Збільшує або зменшує

Капітал у дооцінках

4

Вибуття раніше дооцінених

об’єктів необоротних активів

Акт приймання-передачі

основних засобів, довідка

бухгалтерії

Зменшення капіталу у дооцінках та збільшення

нерозподіленого прибутку

5

Збільшення статутного капіталу

за рахунок індексації основних

засобів

Протокол рішення зборів

акціонерів, нова редакція

статуту

Збільшує статутний капітал

та зменшує

капітал у дооцінках

6

Визначення фінансового

результату за звітний період

Довідка бухгалтерії

Отримання прибутку або

збитку

7

Розподіл прибутку;

- виплати власникам

(дивіденди);

- відрахування до резервного

капіталу;

 

- спрямування прибутку до

статутного капіталу

Протокол рішення зборів

акціонерів, нова редакція

статуту

- зменшення нерозподіленого прибутку;

- зменшення нерозподіленого прибутку та збільшення резервного капіталу;

  •  зменшення нерозподіленого прибутку та збільшення статутного капіталу

8

Формування фондів і резервів

Статут, кошториси,

планові калькуляції,

розрахунок бухгалтерії

Зменшення статутного

капіталу, резервного або

прибутків

9

Реєстрація статутного капіталу

Статут

Збільшення статутного

капіталу та неоплаченого

капіталу

10

Погашення заборгованості з

капіталу;

– грошовими коштами;

– основними засобами;

 

– нематеріальними активами;

– виробничими запасами

Виписка банку

Акт приймання-передачі

основних засобів

Акт введення в господарський обіг об’єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів

Акт приймання матеріалів, накладна

Зменшення неоплаченого

капіталу

11

Перевищення фактичного  

внеску учасниками до

статутного капіталу над

його заборгованістю

Довідка бухгалтерії

Збільшення емісійного

доходу або іншого

вкладеного капіталу

12

Розрахунок з учасником у

товаристві у разі його виходу

Протокол рішення зборів, довідка

бухгалтерії

Збільшення вилученого

капіталу, зменшення прибутку, зменшення резервного капіталу (за певних умов)

13

Списання невідшкодованих

збитків за рахунок;

– пайового капіталу;

– іншого вкладеного капіталу;

– резервного капіталу

Рішення засновників

Зменшення збитків та

зменшення пайового капіталу, іншого вкладеного капіталу, резервного капіталу

1

2

3

4

14

Безоплатно отримані активи

Акт приймання-передачі

основних засобів

Збільшення іншого додаткового капіталу

15

Визнання доходу від безоплатно одержаного необігового активу

Розрахунок амортизації,

бухгалтерська довідка

Зменшення іншого додаткового капіталу

З метою упорядкування руху та своєчасного отримання для записів у бухгалтерському обліку первинних документів наказом керівництва товариства встановлюється графік документообороту.  Головне завдання такого графіку документообороту полягає у сприянні поліпшенню облікової роботи,  посиленню контрольних функцій бухгалтерського обліку,  підвищенню рівня його механізації та автоматизації. Дані з первинних документів і графіків документообороту мають служити основним джерелом для оцінки ефективності використання капіталу та його складових (фондів підприємства, прибутку, залучених коштів), розкритих ще в одній складовій технологічного блоку облікової політики  –  в системі внутрішньої управлінської  звітності.  

Невикористання наявної облікової інформації у цих напрямках негативно впливає на рівень управлінських рішень щодо розміщення та використання статутного капіталу, визначення його вартості в умовах ринку та пошук альтернативних джерел фінансових ресурсів з метою розширення сфери його господарської діяльності.

Для розкриття інформації про події та операції, які вплинули на кінцеві залишки складових власного капіталу призначений Звіт про власний капітал (форма 4).

Звіт про власний капітал ТОВ «Стіл ЛТД» не подає.

Зміст і форма Звіту про власний капітал, а також загальні вимоги до розкриття його статей визначаються Методичними рекомендаціями щодо заповнення форм фінансової звітності.

Для кожної складової власного капіталу у Звіті виділено окремі графи, в яких відображаються:

  •  залишки у розрізі усіх складових власного капіталу на початок і кінець звітного року;
  •  статті, які вплинули на зміни складових власного капіталу.

Дана форма  фінансової звітності складається за даними Балансу, Звіту про фінансові результати, журналу 7 «Облік власного капітал та забезпечення зобов’язань» та відомостей аналітичних даних 7.1,7.2 до рахунків 42 «Додатковий капітал» й 544 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки) відповідно. Дані про залишки за окремими складовими власного капіталу на початок року переносяться із відповідних рядків першого розділу пасиву Балансу «Власний капітал». Подальше заповнення Звіту здійснюється за шаховим принципом, у відповідності до якого на перетині відповідних граф та статей відображаються зміни складових власного капіталу. Дотримання такого принципу забезпечує відповідність інформації щодо складових власного капіталу на кінець року, наведеної у Звіті, даним першого розділу пасиву Балансу «Власний капітал».

Складання Звіту про власний капітал здійснюється за сімома етапами.

На першому етапі здійснюється перенесення залишків складових власного капіталу на початок року до рядка 4000 Звіту. Для заповнення такого рядка використовується або залишки рахунків та субрахунків четвертого класу Плану рахунків бухгалтерського обліку «Власний капітал та забезпечення зобов’язань», або показники першого розділу пасиву Балансу «Власний капітал».

На другому етапі здійснюється коригування значення залишку власного капіталу на початок року у такій послідовності:

  1.  проводиться коригування залишку власного капіталу на початок року (рядки 4005,4010,4090) внаслідок зміни облікової політики, виправлення помилок тощо. Порядок виправлення помилок, внесення та розкриття інших змін у фінансовій звітності регламентовано П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», за яким виправленню підлягають лише суттєві помилки, тобто такі, що викривляють показники фінансової звітності і можуть призвести до неправильного прийняття рішень  її користувачами. Виявлені помилки, допущені при складанні фінансових звітів за попередні роки за умови їх впливу на величину власного капіталу (прибуток чи збиток), виправляються шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) на початок звітного року;
  2.  визначається скоригований залишок власного капіталу на початок року (рядок 4095), як алгебраїчна сума рядків 4000, 4005, 4010, 4090 Звіту.

На третьому етапі наводиться інформація про зімну іншого сукупного доходу за звітний період, відображеного у статтях другого розділу Звіту про фінансові результати «Сукупний дохід». Такі зміни виникають унаслідок: 1) дооцінки вартості об’єктів основних засобів та нематеріальних активів, зменшеної  на суму уцінки таких об’єктів протягом звітного періоду в межах сум раніше проведених дооцінок; 2) зміни балансової вартості об’єктів хеджування; 3) визнаних курсових різниць, віднесених до складу власного капіталу тощо. У додаткових статтях Звіту про власний капітал може наводитися інформація про складові іншого сукупного доходу, якщо вона відповідає критеріям суттєвості.

На четвертому етапі інформація про чистий прибуток (збиток) та його розподіл розкривається у такій послідовності:

  1.  із рядка 2350 (2355) Звіту про фінансові результати сума чистого прибутку (збитку) за звітний період переноситься до рядка 41000 Звіту про власний капітал;
  2.  відображаються дані про розподіл прибутку (рядки 4200,4205,4210), направленого на збільшення розміру зареєстрованого (статутного, резервного капіталу), а також на виплату дивідендів учасникам.

На п’ятому етапі наводяться дані про внески учасників у господарську діяльність підприємства (рядки 4240, 4245). При цьому, з одного боку, відображається інформація про збільшення розміру зареєстрованого статутного,пайового та додаткового капіталу, а з іншого – про зміни неоплаченого капіталу у результаті виникнення та погашення заборгованості учасників перед товариством.

На шостому етапі наводиться інформація про вилучений капітал (рядки  4260, 4265, 4270, 4275) та зменшення власного капіталу у результаті виходу засновника із товариства тощо.

На сьомому етапі підсумок змін та залишок складових власного капіталу на кінець року визначається у наступній послідовності:

  1.  розкривається інформація про інші зміни у складі власного капіталу товариства (рядок 4290), що не була включена до вищезгаданих статей, зокрема: сума списання невідшкодованих збитків, вартість безоплатного отриманих необоротних активів тощо;
  2.  визначається підсумок змін за звітний період складових власного капіталу (рядок 4295);
  3.  визначається залишок складових власного капіталу на кінець року (рядок 4300) як алгебраїчна сума скоригованого залишку власного капіталу на початок року та всіх змін у складі власного капіталу протягом звітного періоду.

Таким чином, в даному розділі дипломної роботи були розглянуті основі складові власного капіталу ТОВ «Стіл ЛТД», облік яких ведеться на підприємстві, а саме: облік зареєстрованого капіталу, облік неоплаченого капіталу та обліку нерозподіленого прибутку (непокритого збитку). Важливим питанням є документування операцій з власним капіталом та узагальнення інформації  у фінансовій звітності.


РОЗДІЛ 3

АУДИТ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ ТОВ «СТІЛ ЛТД»

3.1 Методика аудиту власного капіталу

Суб’єкти господарської діяльності починають свою підприємницьку діяльність при первинному накопиченні власного капіталу для забезпечення господарської діяльності.

Метою аудиту операцій з власним капіталом є встановлення достовірності первинних даних відносно формування та використання власного капіталу, повнота й своєчасність відображення інформації в зведених документах та облікових регістрах, правильності ведення бухгалтерського обліку власного капіталу у відповідності до установчих документів та облікової політики, достовірності відображення стану власного капіталу у звітності підприємства. Основні завдання аудиту операцій з власним капіталом наведені в таблиці 3.1.

Таблиця  3.1  – Основні завдання аудиту операцій з власним капіталом

Якісний аспект аудиту

Основні завдання

1

2

1. Наявність чи існування

- перевірка того чи власний капітал, що включається в баланс дійсно існує на дату балансу;

- інвентаризація майна та нематеріальних активів, внесених як вступний внесок;

- наявність і обґрунтованість величини резервного капіталу підприємства.

2. Повнота

- перевірка повноти надходження внесків засновників до статутного фонду;

- відповідність фактичних внесків умовам установчих документів, дотримання строків внесків.

3. Права та зобов’язання

- перевірка прав власників на оприбутковані активи, як додаткові внески учасників;

- перевірка законності створення резервів, тобто встановлення які резерви створені на підприємстві й чи передбачено це установчими документами;

- узагальнення виявлених відхилень в обліку власного капіталу в порівнянні з діючою законодавчою і нормативною базою і обґрунтування по їх усуненню.

4. Оцінка

- перевірка правильності відображення в балансі суми нерозподіленого прибутку;

- перевірка дотримання принципу стабільності величини статутного капіталу і її відповідності розміру визначеному засновницькими документами;

- перевірка правильності оцінки власного капіталу;

- оцінка взаємозв’язку І-го розділу пасиву Балансу та Звіту про власний капітал;

- перевірка правильності встановлених нормативів відрахувань у резервний капітал

1

2

5. Наведення і розкриття

- перевірка правильності відображення в обліку операцій із формування статутного капіталу;

- перевірка правильності класифікації сум щодо статей розділу Власний капітал;

- перевірка наявності аналітичного обліку і його відповідності даним синтетичного обліку;

- перевірка обґрунтованості операцій з формування прибутків і збитків, їх використання і розподілу.

Джерелами інформації для аудиту операцій із власним капіталом є:

– документи,   що   затверджують   право   власності   на   майно,    яке вноситься в якості внеску до статутного капіталу: свідоцтво на право власності на нерухомість, земельні ділянки, транспортні засоби, інтелектуальну власність) тощо.

– організаційні документи: свідоцтво про державну реєстрацію, наказні та розпорядження, протоколи про результати закритого перепису, про підсумки торгів,  зборів  засновників,  акціонерів,  довідки   про  прийняття   на облік  в податковому  органі,  про  реєстрацію  в органах  статистики  та  відповідних) відділеннях позабюджетних органів, ліцензії на види діяльності, що підлягають ліцензуванню згідно з законодавством.

– первинні  документи з обліку статутного  капіталу,  а саме статут, протоколи зборів засновників, накази, довідки та розрахунки бухгалтерії тощо.

– облікові     регістри,     що     використовуються     для    відображення господарських операцій з обліку власного капіталу (журнал 7).

– акти та довідки попередніх ревізій, перевірок, аудиторські висновки та інша документація, що узагальнює результати контролю.

– звітність (Баланс, Звіт про власний капітал).

З ціллю одержання аудиторських доказів досліджується зміст операцій і аудитор встановлює їх законність, доцільність, достовірність.

Законною операція рахується тоді, коли її проведення не суперечить діючому законодавству.

Доцільність операції визначається її цілеспрямованістю на виконання задачі, які стають перед підприємством при умові додержання законів.

Достовірність визначається при арифметичній перевірці документів.

Для одержання аудиторських доказів використовують такі способи:

  1.  зустрічна перевірка документальних даних;
  2.  взаємний контроль;
  3.  техніко-економічні розрахунки;
  4.  контрольний замір і інвентаризація.

Зустрічна перевірка – це співставлення двох примірників одного й того ж документу, що знаходяться в різних підприємствах або підрозділах одного підприємства. У цьому випадку для отримання аудиторських доказів використовують зустрічні перевірки документальних даних, що дає можливість виявити крадіжки і зловживання, які приховані шляхом виправлення даних в окремих документах, складанні нових підроблених документів.

При застосуванні прийомів взаємного контролю порівнюють різні за своїм найменуванням та характером документи, в яких відображаються різні аспекти однієї і тієї ж або декількох взаємопов’язаних операцій.

В ході аудиту операцій з власним капіталом аудитор може виявити наступні типові відхилення (таблиця 3.2).

Таблиця 3.2 – Відхилення в обліку операцій, які можуть мати місце на підприємстві

Можливі відхилення

Характеристика відхилення

1

2

1. Неправильне оформлення документів або їх відсутність

- неправильне оформлення повернення засновниками часток із статутного капіталу;

- відсутність виправдовуючих документів по здійснених фінансово-господарських операціях;

- наявність недооформлених та прострочених документів;

  •  виправлення записів у документах;
  •  відсутність оригіналів або завірених копій;

- наявність фіктивних операцій та документів.

2. Неправильне ведення обліку

- залишок по рахунку 40 не відповідає зазначеному у статутних документах;

- необґрунтоване збільшення статутного капіталу;

- невідображення в обліку здійснених операцій;

- - недотримання вимог нормативних документів.

3. Неправильне і несвоєчасне внесення змін до установчих документів

- невнесення чи неповне внесення засновниками часток статутного капіталу;

- несвоєчасне оформлення виходу та прийняття нових учасників;

- неправильне оформлення часток засновників внесених до статутного капіталу;

- діяльність без ліцензії

1

2

4. Ухилення від участі в укладанні, зміні чи доповненні колективного договору

Пов’язане з навмисним порушенням встановлених для початку переговорів строків, а також недотримання порядку ведення переговорів про укладання колективного договору, підтвердженого протоколом, оформленого сторонами.

5. Порушення чи невиконання умов щодо колективного договору

Сторони повинні стежити за належним виконанням своїх зобов’язань,  невиконання яких є підставою для накладання адмінштрафу.

Складемо програму аудиторської перевірки, яка наведена нижче.

Мета аудиту:

  1.  Перевірка відповідності статутного капіталу законодавчим вимогам та статним документам.
  2.  Перевірка правильності ведення бухгалтерського обліку власного капіталу відповідно законодавчим вимогам.
  3.  Перевірка достовірності розміру власного капіталу, відображеного у фінансовій звітності.
  4.  Упевненість в порівнянності показників фінансової та не фінансової звітності.

Таблиця 3.3 – Програма аудиторської перевірки

Перелік аудиторських процедур

Виконавець

Індекс робочого документу

Примітки

1

2

3

4

5

Аудит статутного капіталу

1.

Вивчення установчих документів:

- визначення виду власності

- якими видами діяльності дозволено займатися

- зміни та доповнення до установчих документів

- вивчити протоколи зборів учасників, накази керівництва та визначити недозволені операції з капіталом

- порядок розподілу прибутку згідно статуту

Забойська М.Б.

-

-

2.

Перевірка розміру статутного капіталу заявленого та сплаченого, його відповідності встановленому законодавчо мінімуму.

Забойська М.Б.

-

-

3.

Перевірка складу та структури статутного капіталу:

  •  склад засновників;
  •  складання переліку власників, які володіють більш ніж 5% статутного капіталу;

Забойська М.Б.

-

-

4.

Перевірка дотримання термінів здійснення внесків до статутного капіталу

Забойська М.Б.

-

-

5.

Визначення правильності формування та змін статутного капіталу:

  •  перевірка повноти і виду внесків учасників і засновників;

Забойська М.Б.

-

-

1

2

3

4

5

  •  правильність відображення в обліку несплаченого капіталу;

перевірка термінів погашення заборгованості засновниками.

6.

Перевірка правильності ведення аналітичному обліку по рахунку 40 «Зареєтрований (пайовий) капітал»:

  •  перевірка відповідності сальдо по рахунку 40 «Зареєтрований (пайовий) капітал» розміру зафіксованого в установчих документах;
  •  вивчення супровідних документів на предмет суттєвих операцій, які впливають на сплачений капітал, внесений капітал.
  •  перевірка відповідності записів за цими операціями П(С)БО.

Забойська М.Б.

-

-

7

Перевірка формування статутного капіталу у не грошовій формі

Забойська М.Б.

-

-

Аудит неоплаченого капіталу

8

Перевірка правильності ведення аналітичному обліку по рахунку 46 «Неоплачений капітал»:

перевірка відповідності сальдо по рахунку 46

Забойська М.Б.

-

-

«Неоплачений капітал» розміру зафіксованого в установчих документах;

Аудит нерозподіленого прибутку (непокритого збитку)

9

Перевірка правильності відображення в обліку та звітності нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) від діяльності, здійснюваної підприємством

Забойська М.Б.

-

-

10

Узагальнення результатів перевірки

Забойська М.Б.

-

-

  1.    Планування аудиторської перевірки

Розуміння системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю необхідне аудитору для того, щоб мати обґрунтовану гарантію того, що система   обліку    адекватна   і    вся    підлягаюча   відображенню   облікова  інформація дійсно міститься в звітності. Внутрішній контроль звичайно сприяє наданню такої гарантії. Керівництво відповідає за підтримку системи обліку, що передбачає різні види внутрішнього контролю, в обсязі, що відповідає сутності характеру діяльності. А тому в даному підрозділі спробуємо провести оцінку роботи бухгалтерської служби на підприємстві, облікової політики, яка діє на підприємстві та провести попереднє ознайомлення з системою внутрішнього контролю.

Бухгалтерія як структурний підрозділ підприємства – це складова частина адміністрації, що тісно пов’язана з усіма іншими підрозділами. Взаємовідносини бухгалтерії з підрозділами полягають у тому, що перша отримує від них потрібну для обліку і контролю документацію і, у свою чергу, забезпечує їх економічною інформацією про результати їхньої роботи. Характер цих взаємовідносин визначає організацію бухгалтерського обліку.

На підприємстві застосовується науковий підхід до  ведення бухгалтерського обліку. Ведення обліку здійснюється з допомогою журнально-ордерної форми в ручному режимі.

Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку ТОВ «Стіл ЛТД» обрало форму його організації – користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи (ПП Мороз О.М.).

Ведення обліку сторонньою фірмою має свої додаткові переваги:

1) професійний диференційований підхід до залучення спеціалістів;

2) кількість спеціалістів не залежить від суми оплати за послуги;

3) витрати на ведення обліку відносяться до складу валових витрат підприємства;

4) до складу послуг включаються юридичні та консультаційні послуги.

Основна вигода такого способу ведення обліку – зменшення сум штрафних санкцій та пені, які підприємство сплачує до бюджету за результатами планових і позапланових перевірок контролюючих органів. Практика свідчить, що на підприємствах, які користуються послугами спеціалізованих підприємств з ведення обліку, спостерігається зменшення таких платежів на 60-80% порівняно з тими, що користуються послугами штатних бухгалтерів.

У разі потреби спеціалізована фірма також може взяти на себе супроводження (консультантами, юристами, адвокатами) всіх перевірок клієнта контролюючими органами – коли кожен запит чи візит контролерів отримує професійно складений та наданий відзив, кожне запитання – обґрунтовану відповідь.

Попри велику кількість переваг замовлення бухобліку на стороні, можливі негативні наслідки такої співпраці. Наприклад, в контексті відповідальності за неправильне ведення обліку запрошеним бухгалтером. Законом «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що відповідальним за організацію та ведення бухобліку на підприємстві в будь-якому випадку є власник або уповноважений ним орган.

Можливі й інші проблеми при аутсорсингу:

  1.  спеціалісти перебувають на підприємстві не постійно;
  2.  застосовується усереднена сума витрат на ведення обліку;
  3.  потрібна наявність спеціалістів належного рівня.

Також існує велика ймовірність небажаного для підприємства витоку інформації. Підприємство, яке користується такими видами послуг, також відзначає складність контролю та управління підрозділом, який не налужить підприємству.

Підприємство покликало аудиторський контроль для допомоги бухгалтеру виправити можливі помилки, правильно організувати облік господарських операцій, фіксувати їх в бухгалтерській документації та своєчасно виявляти можливі порушення, зловживання, не допускати виникнення умов для їх виникнення.

Ефективність внутрішнього контролю може виявитись важливим фактором при оцінці аудитором аудиторського ризику та системи внутрішнього контролю і тим самим суттєво скоротити обсяг необхідних для виконання дій.

Система внутрішнього контролю має на увазі контрольні процедури, план організації і методи управління підприємством з метою ефективного проведення бізнесу, захисту активів, запобігання помилок, акуратності облікових проводок і своєчасного представлення фінансової інформації.

Система внутрішнього контролю - це політика і процедури, що прийняті керівництвом підприємства для задіяння у реалізації цілей керівництва, що передбачає на скільки це практично можна виконати для впорядкованого і ефективного ведення фінансово-господарської діяльності, включаючи строге слідування політиці керівництва, забезпечення збереження активів, попередження і виявлення факту шахрайства і помилок, точність і повноту бухгалтерських записів і своєчасну підготовку достовірної фінансової інформації.

Внутрішній контроль спрямований на досягнення наступних цілей:

виконання угод відповідно до законодавства;

правильний доступ до активів;

порівняння записів по рахунках активів з реальною їхньою кількістю.

Внутрішній контроль може дати гарантії того, що цілі керівництва досягаються за рахунок обмежень внутрішнього контролю, таких як:

вимога керівництва, щоб контроль був ефективний по витратах;

великий потенціал людських помилок через неуважність чи нерозуміння;

можливість ухилення працівників від відповідальності;

можливість неадекватності процедур у нових змінених умовах

Структуру системи внутрішнього контролю зображено на рисунку 3.1.

Рисунок 3.1– Структура системи внутрішнього контролю

Слід зауважити,   що  основна  мета  вивчення  та  оцінки  аудитором системи внутрішнього контролю полягає в тому, щоб підготувати основу для планування  аудиту та  встановлення  виду, термінів проведення і  обсягів аудиторської перевірки.

Оцінка аудиторського ризику та суттєвості

Ризик аудиту або загальний ризик – це небезпека того, що аудитор зробить неправильний висновок щодо фінансової звітності після виконання аудиторських процедур, тобто за неправильно складеною фінансовою звітністю буде представлений висновок без застережень, навпаки.

Аудиторський ризик складається:

  1.  властивий ризик;
  2.  ризик пов’язаний із невідповідністю внутрішнього контролю;
  3.  ризик невиявлення помилок і перекручень.

Властивий ризик – це всі ризики, пов’язані з підприємницькою діяльністю, які перебувають під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів, здебільшого прямо не пов’язані з контрагентом підприємця (інфляція, конкуренція, спад виробництва, розрив ділових зв’язків, зміни ринку збуту, безробіття тощо), а також загальною організацією і структурою підприємства, господарсько-управлінською та фахово-штатною політикою, кваліфікацією кадрів.

Під ризиком невідповідності внутрішнього контролю розуміють ймовірність того, що недостовірна інформація, котра може існувати за класом операцій або класом укладених угод і могла бути суттєвою окремо або в сукупності з недостовірною інформацією за іншими рахунками або класами операцій, не буде попереджена або своєчасно виявлена системою внутрішнього контролю підприємства. Для того, щоб оцінити ризик невідповідності внутрішнього контролю, аудитор повинен вивчити адекватність описання та перевірити процедури внутрішнього контролю підприємства. При відсутності такої оцінки аудитор повинен зробити припущення, що розмір ризику внутрішнього контролю високий.

Ризик контролю являє собою оцінку ефективності системи внутрішнього контролю клієнта з точки зору її здатності попереджати і виявляти помилки. Він оцінюється як міра очікування (сподівання) аудитора, що помилки в сегментах фінансової звітності, які перевищують допустиму величину, не будуть ні не виявлення, ні виявлені в системі внутрішнього контролю клієнта. Оцінка ризику неефективності внутрішнього контролю базується на вивченні його структури, складових елементів, а саме: контрольного середовища, облікової системи і контрольних моментів (процедур).

Ризик не виявлення – це ризик, який аудитор готовий взяти на себе щодо не виявлення суттєвих помилок у фінансовій звітності за допомогою аудиторських процедур, припускаючи, що в системі внутрішнього контролю їх не змогли виявити і виправити. Він оцінюється як імовірність того, що аудитори не зможуть виявити суттєвих помилок у системі обліку клієнта, які не були виявлені і виправлені за допомогою системи внутрішнього контролю.

Для визначення аудиторського (висновку) ризику існує дуже багато методик, за однією з них аудиторський ризик оцінюється за формулою:

                                                AR=IR x CR x DR                                           (3.1)

де, IR – властивий ризик;  CR – ризик контролю;  DR – ризик невиявлення.

Нам необхідно визначити ризик невиявлення DR:

                                                                                         (3.2)

Даний ризик пов’язаний із проведення незалежних процедур перевірки. Ризик не виявлення – це ризик не виявлення помилок аудитора. Ризик не виявлення помилок існує завжди.

Для того, щоб визначити ризик не виявлення помилок необхідно встановити:

  1.  аудиторський ризик (AR) – аудитор встановлює самостійно в межах від 5% до 20%. В даному випадку AR=15%;
  2.  ризик контролю – це ймовірність недостовірності інформації;
  3.  властивий ризик є показником вразливості залишку за певними бухгалтерськими рахунками або категорією операцій стосовно перекручень, які можуть бути суттєвими. Для того щоб зробити оцінку властивого ризику аудитору слід використати свої професійні знання з метою врахування й оцінки численних факторів постійних ризиків. Властивий ризик носить зовнішній характер (інфляція, розвиток галузі, зміни в економіці, політична стабільність) та внутрішній (якість управляння можливість зловживань, помилок, крадіжок) характер.

Методика розрахунку ризику контролю наведена в таблицях (3.4) - (3.6).

Таблиця 3.4 – Оцінка ризику внутрішнього контролю

№ з/п

Фактори

Середня оцінка

Відносні фактичні оцінки

Абс. фактичні оцінки

1

2

3

4

5

1

Методи адміністративного контролю

5,8

1

5,8

2

Ставлення адміністрації до внутрішнього контролю

5,4

1

5,4

3

Кадрова політика організації і перепідготовка працівників

7,8

1

7,8

4

Компетентність контрольного персоналу

12,6

1

12,6

5

Наявність служби внутрішнього аудиту та її функції

6,7

1

6,7

6

Підпорядкованість контрольного персоналу

4,8

0,5

2,4

7

Розподіл повноважень і обов’язків

5,8

1

5,8

8

Санкціонування операцій

5,6

1

5,6

9

Нагляд за виконанням контрольних процедур

4,1

0,5

2,05

10

Використання контрольних процедур

5,2

1

5,2

11

Складна корпоративна структура

3,4

0,5

1,7

12

Організація системи обліку та внутрішнього контролю

10,2

0,5

5,1

13

Інші фактори

5,2

1

5,2

14

Контроль за документами і їх збереженням

5,4

1

5,4

15

Наявність техніки та технології засобів контролю

4,0

0,5

2,0

16

Правильність операцій в обліку

8,0

1

8,0

Разом:

100

Система внутрішнього контролю на даному підприємстві є простою, тому ризик її неефективності зростає. Відповідно були поставлені високі значення ризику для таких факторів як: методи адміністративного контролю, ставлення адміністрації до внутрішнього контролю, наявність служби внутрішнього аудиту та її функцій, використання контрольних процедур, правильність відображення операцій в обліку та інші фактори. З іншої сторони, проста корпоративна структура і простота операцій, наявність технічних і технологічних засобів контролю дозволяє понизити загальний рівень внутрішнього контролю. Таким чином,  можемо визначити ризик внутрішнього контролю – 86,75%.

Таблиця 3.5 – Оцінка ризику зовнішнього контролю

№ п/п

Фактори

Середня оцінка

Відносні фактичні оцінки

Абс. фактичні оцінки

1

2

3

4

5

1

Час проведення зовнішнього контролю

5,9

0,5

2,95

2

Зміни законодавчих і нормативних актів

12,8

1

12,8

3

Кваліфікація зовнішніх контролерів

15,5

0,5

7,75

4

Обсяг вибірки для зовнішнього контролю

7,0

1

7,0

5

Перелік контролюючих процедур, що використовуються у зовнішньому контролі

8,5

0,5

4,25

6

Репутація зовнішнього контролера

7,3

1

4,3

7

Об’єктивність в оцінці об’єктів перевірки і дій керівника та інших службових осіб

10,1

0,5

5,05

8

Компетентність зовнішнього контролера щодо об’єктів перевірки

11,2

1

11,2

9

Мета і завдання зовнішнього контролю

4,9

1

4,9

10

Об’єкти зовнішнього контролю

7,5

1

7,5

11

Інші фактори

9,3

1

9,3

Разом:

100

80,00

 

Отже, ризик зовнішнього контролю становить 80%. Найбільший вплив на нього мають такі фактори: зміни законодавчих і нормативних актів, обсяг вибірки для зовнішнього контролю, репутація зовнішнього контролера, компетентність зовнішнього контролера щодо об’єкту перевірки та інші фактори.

З вище наведених даних очевидно, що властивий ризик становить 60,05%.

Найбільший вплив в даній ситуації мали такі показники: економічна ситуація на ринку та в галузі, конфлікт інтересів.

Отже, ризик внутрішнього контролю CRв=86,75 і ризик зовнішнього контролю CRз=80. Як бачимо ці ризики є досить високими, звідси випливає, що внутрішній контроль на підприємстві є недостатнім.

Таблиця 3.6 – Оцінка властивого ризику

№ п/п

Фактори

Середня оцінка

Відносні фактичні оцінки

Абс. фактичні оцінки

1

2

3

4

5

1

Характер бізнесу клієнта

10,4

0,5

5,2

2

Економічна ситуація в галузі, на підприємстві

9,3

1

9,3

3

Законодавчі акти, що регулюють основні види діяльності підприємства

11,6

0,5

9,3

4

Операції з дочірними підприємствами  (філіями)

4,1

0

0

5

Система оподаткування і можливість проникнення нелегального бізнесу

17,1

0,5

8,55

6

Конфлікт інтересів

6,5

1

6,5

7

Професійність і чесність адміністрації

12,3

0,5

6,15

8

Комплексний і незвичний характер операцій і їх складність

5,0

0,5

2,5

9

Форма розрахунків підприємства

3,9

0,5

1,95

10

використання кредитів банків

5,5

0,4

2,2

11

Капітальні вкладення

4,8

0,5

2,4

12

Незавершене виробництво

3,5

0

0

13

Інші фактори

6,0

1

6,0

Разом:

100

Властивий ризик внутрішнього контролю IR = 60,05%, тобто ризик того, що регістри бухгалтерського обліку і фінансова звітність містять недостовірну інформацію досить мала.

Тепер можна зробити оцінку ризику невиявлення:

  або   35,9%

Отже, як бачимо ризик невиявлення помилок DR = 35.9% є невеликим, тобто аудиторській перевірці має теж не припуститись значних помилок. В загальному ризик невиявлення дає змогу нам оцінити на скільки ретельно повинна бути проведена перевірка і яка за величиною повинна бути вибірка. Оскільки DR = 35.9% то вибірку для перевірки не слід брати велику, а саме 10 документів.

При проведенні оцінки ризику було виявлено, що ризик внутрішнього контролю становить 86,75%; ризик зовнішнього контролю – 80,00%; властивий ризик – 60,25%.

Концепція суттєвості є одним з основних понять аудиту, проте необхідно встановити чіткі й однозначні її критерії.

Під суттєвістю розуміється те граничне значення помилки в бухгалтерській звітності, починаючи з якого кваліфікований користувач такої звітності з великим ступенем імовірності отримає можливість робити на її основі правильні висновки. Тобто, суттєвою в аудиті буде вважатися інформація, якщо її відсутність або недостовірність може значно впливати на об’єктивність фінансової звітності і відповідно, економічні рішення користувачі.

При плануванні аудиту конкретного підприємства аудитору на підставі власного професійного судження необхідно встановити межі суттєвості тих помилок, які окремо або в сукупності можуть викривляти бухгалтерську звітність.

Принцип суттєвості в аудиті базується на положенні про те, що певні дані фінансового звіту в інформативному плані є більш важливими, ніж інші. Суттєвість залежить від розміру статті або помилки, яка оцінена за певних обставин, відсутності або перекручення інформації.

Аудиторам в процесі попередньої оцінки рівня суттєвості, визначається максимальна сумарна помилка, яка хоч і свідчить про помилки, але не впливає на рішення зацікавленості користувачів. Ця попередня оцінка суттєвості дозволяє аудитору правильно спланувати перевірку і визначити обсяг робіт, які необхідно виконати. Якщо в якості рівня суттєвості встановлено невелику суму, то аудитору потрібно отримати більшу кількість інформації в ході перевірки звітності.

Суттєвість може мати як кількісних так і якісний аспект.

Для цього зробимо вибірку окремих статей балансу ТОВ «Стіл ЛТД» станом на 31.12.14 р. та обчислимо їх питому вагу в загальному показнику суттєвості (табл. 3.7) (Баланс підприємства наведено в Додатку А).

Таблиця 3.7 – Визначення рівня суттєвості статей Розділу І пасиву Балансу

Показник балансу

Сума, тис. грн.

Коефіцієнт

суттєвості

Показник суттєвості, грн.

1

2

3

4

Статутний капітал

4000

0,5%

20000

Неоплачений капітал

(2891,5)

0,5%

14457

Нерозподілений прибуток

(353,9)

0,5%

1770

Власний капітал

754,6

0,5%

3775

Баланс

912,0

0,5%

4560

Отже, для власного капіталу показник суттєвості становить 3775 грн. Зокрема, для такої статті балансу, як статутний капітал показник суттєвості становить 20000 грн. Це означає, що помилки, виявлені під час проведення аудиту власного капіталу, які не перевищують 3775 грн. аудитор буде вважати несуттєвими.

Процес вибору для розрахунку суттєвості залежить від сфери діяльності господарського суб’єкта, форми власності, масштабів діяльності, фінансових результатів і балансу.

Отже, суттєвість – це максимально допустимий розмір помилкової суми, яка може бути показана у звітності і розглядатися як несуттєва, тобто така, що не вводить користувачів в оману.

3.3 Оцінка системи внутрішнього контролю

Внутрішній контроль – це процес, який забезпечує належне функціонування конкретного об’єкта, прийнятий управлінським рішенням і направлений на успішне досягнення поставленої мети.

Основною метою системи внутрішнього контролю є об’єктивне вивчення фактичного стану справ у суб’єкта господарювання, виявлення і попередження тих факторів і умов, які негативно впливають на виконання прийнятих рішень і досягнення поставленої мети, та доведення цієї інформації дот органу управління.

При організації системи внутрішнього контролю повинні братися до уваги основні принципи її ефективності, дотримання яких є ключовою умовою успішного функціонування системи.

Завдання внутрішнього контролю операцій із власним капіталом будуються відповідно до таких напрямків контролю:

Реальність – зафіксовані операції дійсно проводилися і підтверджені даними в документі;

Повнота – всі фактично проведені операції записані, ні одна не пропущена;

Санкціонування – операції санкціоновані у відповідності з політикою компанії;

Точність – усі кількості та ціни вказані точно, суми належним чином розраховані;

Класифікація – операції, віднесені на рахунки, відповідно до змісту;

Облік – облік операцій повністю завершенні (операція – первинний документ – рахунок – головна книга – фінансова звітність);

Періодизація – операції записані у відповідному періоді.

Основні завдання і процедури внутрішнього контролю операцій із власним капіталом наведені в таблиці 3.8.

Таблиця 3.8 –  Основні завдання і процедури внутрішнього контролю

Завдання

Процедури

1

2

Реальність

1.Забезпечити формування документів тільки по тих операціях, що реально відбулися на підприємстві

  1.  Обмеження    доступу    до    установчих та організаційних документів.
  2.  Встановлення форм первинних документів для обліку власного капіталу
  3.  Суцільна нумерація первинних документів

Повнота

2.Забезпечення повного відображення в документах операцій з обліком власного капіталу на підприємстві

2.1 Підтвердити, що залишок по статтях власного капіталу в Балансі збігається з даними Статуту та журналами-ордерами.

2.2. Підтвердити чи були відображені в обліку зміни в статутному капіталу

2.3. Звірка сум, занесених у журнали ордери із сумами з первинних документів

Санкціонування

3.Забезпечення видачі дозволів відповідними особами на проведення певних операцій

Видача дозволу відповідними особами на проведення операцій із обліку власного капіталу

Точність

4. Забезпечення точності реєстрації операцій відносно сум, кількості, дат.

4.1.Співставлення дат реєстрації підприємства і дат формування статутного капіталу.

4.2. Підтвердження дотримання строків внесення  статутного капіталу.

4.3 Співставлення дат внесення змін до Статуту і дат  фактичного здійснення внесків до статутного капіталу.

Облік

5. Забезпечення відображення операцій в первинних документах, реєстрах аналітичного і синтетичного обліках та фінансової звітності

5.1 Затвердження підсумкових журнальних             записів особою відповідальною за формування даних та головним бухгалтером.

5.2  Забезпечити облік за таким порядком:

- формування первинного  документу;

- внесення інформації в реєстр господарської операції;

- внесення інформації в реєстр аналітичного обліку;

- внесення інформації в реєстр синтетичного обліку;

- внесення інформації в Головну книгу;

- складання фінансової звітності

Періодизація

6. Забезпечення відображення операцій в періоді їх здійснення

6.1 Розробка інструкцій щодо датування операцій або порядку формування первинних документів та реєстрів.

Проведення тестів узгодженості

Для забезпечення діяльності товариства за рахунок внесків засновників створюється статутний капітал. Статутний капітал створюється ще до реєстрації юридичної особи.

При перевірці статутного капіталу необхідно:

  1.  врахувати щоб наявний статутний капітал відповідав затвердженому у Статуті. Це можна перевірити шляхом співставлення сум у відповідному рядку Балансу та у Статуті (таблиця 3.9).

Таблиця 3.9 – Формування статутного капіталу

Стаття

Зафіксований розмір статутного капіталу

Рядок 1400 Ф №1-м «Баланс»

4000 тис. грн.

Статут

4000 тис. грн.

Отже, розмір статутного капіталу в повному обсязі відображений в Балансі. Це є позитивним показником.

  1.  перевірка ліцензій на окремі види діяльності (табл. 3.10).

Таблиця 3.10 – Інформація про одержані ліцензії (дозволи) на окремі види діяльності

Вид діяльності

Номер ліцензії (дозволу)

Дата видачі

Державний орган, що видав

Дата закінчення дії ліцензії (дозволу)

1

2

3

4

5

Господарська дiяльнiсть пов’язана iз створенням об’єктiв архiтектури, iз перелiком робiт, згiдно iз додатком

АВ 557907

20.07.2010

Управлiння мiстобудування i архiтектури Iвано-Франкiвської ОДА

20.07.2015

Опис

Планується продовжити термiн дiї лiцензiї.

Метою контролю розрахунків із засновниками є перевірка правильності внесення замовником у статутний фонд своїх часток, чи правильно складені бухгалтерські проводки. На даному етапі, здійснивши огляд певних документів, встановлено:

  1.  у статутний капітал учасники внесли свою долю  у грошовому та майновому виді.
  2.  бухгалтерські проводки з формування статутного капіталу, операцій із власним капіталом здійснюються правильно. Це було здійснено шляхом перевірки сум з Головній книзі, журналу реєстрації господарських операцій.
  3.  в повній мірі засновники внесли свої частки до статутного капіталу.
  4.  чистий прибуток, який залишається у розпорядженні учасників залишається в повному обсязі на підприємстві, не розподіляється між учасниками, тобто дивіденди не виплачуються.

Отже, провівши певні процедури ми побачили, що в товаристві усі установчі документи належним чином оформлені і затверджені відповідними особами. Слід зазначити, за період перевірки на підприємстві не відбувалося змін у статутному капіталі підприємства.

Складемо список засновників товариства (табл. 3.11).

Таблиця 3.11 – Інформація про засновників та розмір часток

Прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи

Відсоток часток, які належать засновнику та/або учаснику (від загальної кількості)

Льода О.Б.

85

Вербовий В.Я.

15

Разом

100

В період перевірки діяльності на підприємстві не відбувалися зміни в статутному капіталі.

Установчі документи юридичної особи готуються та затверджуються на початковій стадії створення підприємства.

Установчі документи повинні бути належним чином оформлені щоб мати юридичну силу, їх можна перевірити за допомогою огляду або опитування на підприємстві. Для того, щоб встановити чи відповідають вони вимогам чинного законодавства, використаємо таблиці 3.12

Основним первинними документами при створенні підприємства є Статут. Оригінал зберігаються в сейфі, куди доступ користувачів обмежений. Такі документи зберігаються до ліквідації товариства. Головна книга, журнали-ордери, звітність підприємства зберігаються в бухгалтерії протягом року, а потім здаються до поточного архіву. Облікові регістри зберігаються не менше 3-ох років, квартальні теж не менше 3-ох років, а річна звітність не менше 10 років.

Оглянувши місця, де зберігаються документи жодних порушень не виявлено.

Таблиця 3.12 – Процедури контролю дотримання законності в установчих документах

Зміст питання або робота яка проводиться

Відповідь

Примітки

Так

Ні

1

2

3

4

1. Чи існує на підприємстві засновницький договір і статут?

+

Статут зареєстрований  (нова редакція) 14.11.2013 р.

2. Якщо установчі документи є, то чи належним чином вони оформленні?

+

3. Хто є засновником :

  •  юридична особа
  •   фізична особа

+

Льода О.Б., Вербовий В.Я.

4. Чи є  в наявності свідоцтво про реєстрацію?

+

Свідоцтво про державну реєстрацію № 11191200000003457

5. Чи зазначені у статуті види діяльності якими займається підприємство?

+

6. Чи відповідає структура капіталу організаційно- правовій формі?

+

7. Чи передбачено статутом створення резервного фонду чи він дійсно формується?

+

Створення резервного капіталу передбачено статутом. Не сформований

8. Чи має право підприємство створювати філії?

+

Це передбачено статутом

9. Чи були зміни в статутному капіталі?

-

10. Чи визначено орган управління товариством, чи бувають засідання?

+

Органом управління є збори засновників

11. Чи були здійснені додаткові внески і чи зафіксовано це у документах?

+

12. Чи визначено в установчих документах порядок розподілу прибутку?

+

Прибутком після сплати податку і зборів розпоряджається товариство-збори учасників на власний розсуд

Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансові звітність в Україні» передбачено для підтвердження правильності і достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності, проведення підприємствами, незалежно від форм власності, інвентаризації майна, коштів та фінансових зобов’язань.

Під інвентаризацією розуміють перевірку фактичної наявності і стану об’єкту контролю, яка здійснюється шляхом перерахунку, вимірювання та реєстрації майна в натурі, а також порівняння отриманих даних з даними бухгалтерського обліку.

Інвентаризація проводиться так, щоб все майно було відображене в інвентаризаційних описах та виключається можливість одних і тих же видів запасів повторно. Записи фактичних залишків майна, виявленого під час інвентаризації, комісія здійснює в інвентаризаційних описах, які складає в процесі і після закінчення інвентаризації.

Аудит операцій з власним капіталом доцільно розпочинати з інвентаризації майна, внесеного засновниками до статутного капіталу підприємства за участю аудитора.

Інвентаризація власного капіталу полягає в підтвердженні сальдо по аналітичному обліку за кожним учасником. Тобто інвентаризацією виявляються по відповідних документах залишки на таких рахунках, встановлюються терміни виникнення зобов’язань підприємства перед власниками, реальність часток засновників у статутному капіталі.

При цьому можуть бути виявлені факти, коли внеском до статутного капіталу є основні засоби, виробничі запаси, непридатні до використання (несправні, неякісні), і нематеріальні активів, що не мають практичної цінності.

Інвентаризації власного капіталу на підприємстві не проводили.

Система внутрішнього контролю підприємства організована на досить високому рівні. Ефективність внутрішньогосподарського контролю забезпечена тим, що особи, які зацікавлені в діяльності підприємства, здійснюється контроль не однієї якоїсь галузі, а всіх ланок, таким чином, існує прямий зв’язок між керованою і керуючою системами. Все це має місце і на ТОВ «Стіл ЛТД», що дає можливість говорити про ефективність системи внутрішнього контролю.

Під час оцінки системи внутрішнього контролю ризик внутрішнього контролю міг змінитись.

Отже, зробимо перерахунок ризику внутрішнього контролю (табл.  3.13).

Таблиця 3.13 – Оцінка ризику внутрішнього контролю

№ п/п

Фактори

Середня оцінка

Відносні фактичні оцінки

Абсолютні фактичні оцінки

1

2

3

4

5

1

Методи адміністративного контролю

5,8

1

5,8

2

Ставлення адміністрації до внутрішнього контролю

5,4

0,6

3,24

3

Кадрова політика адміністрації

7,8

0,6

4,68

4

Компетентність контролюючого персоналу

12,6

1

12,6

5

Наявність служби внутрішнього аудиту

6,7

1

6,7

6

Підпорядкованість контролюючого персоналу

4,8

1

4,8

7

Санкціонування операцій

5,6

0,5

2,8

8

Нагляд за виконанням контрольних процедур

4,1

0,8

3,23

9

Використання контрольних процедур

5,2

0,7

3,64

10

Складна корпоративна структура

3,4

0,2

0,68

11

Організація системи обліку і внутрішнього контролю

10,2

0,8

8,16

12

Контроль за документами та їх зберіганням

5,4

0,9

4,86

13

Правильність відображення операцій в обліку

8,0

0,5

4,0

14

Наявність технічних і механічних засобів контролю

4,0

0,5

2,0

15

Інші фактори

4,0

1.0

4.0

Разом

100

 Отже, уточнений ризик внутрішнього контролю 71,19%, тобто він дещо зменшився у порівнянні з попереднім. Відповідно ризик невиявлення і розмір вибірки теж змінився.

Розрахуємо уточнений ризик не виявлення:

DR = AR/CRв*CRз*IR= 0.15/0.6005*0.8*0,7119 = 0,437 або 43,7%

Бачимо, що ризик невиявленості збільшився з 35,9% до 43,7%, але він не є високим.

Для оцінки системи внутрішнього контролю ми провели декілька процедур, які дозволили нам побачити сильні та слабкі сторони, які існують при веденні операцій з обліку власного капіталу.

Сильними областями є те, що всі документи по створенні підприємства, формуванні статутного капіталу відповідають встановленим у статуті і внесені у повному обсязі.

  1.   Перевірка по суті

Одним із якісних аспектів аудиту є наявність та існування. Основним завданням при перевірці цього аспекту є перевірка того чи статутний капітал, що включається у Баланс дійсно існує на дату складання балансу.

Отже, перевірити дійсну наявність розміру статутного капіталу заявленого та сплаченого і відповідність його встановленому законодавством розміру можна починати зіставленням суми, зазначеної в статуті, Установчому договорі  та балансі на дату створення підприємства.

Робочим документом є анкета аудиту статутного капіталу (табл. 3.14), документи, що підлягають перевірці: Баланс, Статут. За допомогою анкети ми перевірили склад і структуру статутного капіталу.

Отже, на сьогодні величина статутного капіталу становить 4000 тис. грн. За 2014 р. підприємства не відбулося збільшення чи зменшення статутного капіталу, не відбувалося  змін в складі засновників.

Для перевірки були представлені статут підприємства, протоколи зборів та відомості про державну реєстрацію підприємства. Були підтверджені повнота та точність даних.

Таблиця 3.14 – Анкета аудиту статутного капіталу

№з/п

Питання

Відповідь

1

2

3

1

Організаційно-правова форма

Товариство з обмеженою відповідальністю

2

Статутний капітал:

  •  сума
  •  дата формування

4000000 грн.

До 14.11.2014 р.

3

Дата реєстрації статуту

14.11.2013 (нова редакція)

4

Склад засновників

Табл.3.11

5

Дата внесення змін до статутного капіталу

Змін не було

6

Фактичні зміни в резервному капіталі

Змін не було

7

Зміни внесені:

  •  номер рішення;
  •  зареєстровані в протоколі (дата, номер)

Змін не було

8

Зміни в переліку засновників

Змін не було

9

Зміни до статуту внесені

Змін не було

При перевірці якісного аспекту – повнота, необхідно перевірити повноту надходження внесків засновників у статутний фонд підприємства, відповідність фактичних внесків учасників умовам установчих документів, дотримання строків здійснення внесків до статутного капіталу.

Підприємство здійснює свою діяльність відповідно до статуту, який зареєстрований 14.11. 2013 року №11191200000003457.

Аудитору надано для підтвердження протоколи зборів учасників. Вони зберігаються в належному порядку і доступ до них є обмеженим.

При формуванні статутного капіталу до початку реєстрації засновниками було дотримано повноти та строків внесення грошових коштів до статутного капіталу.

Під час перевірки було встановлено, що всі види діяльності підприємства є законними. В підприємства є в наявності свідоцтво про державну реєстрацію та ліцензії (дозволи) на здійснення окремих видів діяльності, що передбачені статутом.

Реальність внесків до статутного капіталу можна встановити шляхом дослідження наявності і правильності оформлення документів, що підтверджують факти розрахунків із засновниками.

Моментом фактичного надходження внесків до статутного капіталу підприємства є:

  •  для грошових коштів – дата зарахування суми на поточний рахунок або внесення в касу;
  •  для основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів – дата складання акту приймання-передачі основних засобів, інших необоротних матеріальних активів або інших документів, що свідчать про надходження зазначених об’єктів.

Засновники підприємства здійснювали свої вклади  майном та грошовими коштами. При цьому грошові кошти поступали на поточний рахунок підприємства і підтверджуючими документами є виписки банку за відповідні дати – дати фактичного зарахування коштів на поточний рахунок. Аудитору були представлені для огляду банківські виписки, що свідчать про перерахування коштів та акти приймання передачі майна в рахунок частки вкладу в статутний капітал учасників разом з звітом про експертну оцінку майна.

На підприємстві ведеться аналітичний облік за кожним засновником окремо, це полегшує проведення звірки.

Дані синтетичного обліку по рахунку 40 «Зареєстрований (пайовий) капітал» мають відповідати даним аналітичного обліку, а кредитове сальдо по рахунку 40 «Зареєстрований (пайовий) капітал» – розміру статутного капіталу, зафіксованому в установчих документах підприємства. Тому для цього необхідно звірити залишки в синтетичних і аналітичних регістрах обліку операцій із статутним капіталом (табл. 3.15).

Як бачимо, змін за досліджуваний період в статутному капіталі не відбулося,  і перевірка залишків у Головній книзі і фінансовій звітності показала відповідність даних.

Таблиця 3.15 – Перевірка відповідності залишків у синтетичних і аналітичних регістрах обліку операцій із статутним капіталом

Показники

01.01.14 р.

31.12.14 р.

1

Залишок у журналі-ордері, грн.

4000000

4000000

2

Залишок у Головній книзі

4000000

4000000

3

Залишок у фінансовій звітності, тис. грн.

4000000

4000000

Основними документами, по яким можна перевірити право на статутний капітал є статут,  акти приймання-передачі, протоколи зборів засновників.

В ході вивчення Балансу аудитор зосереджує увагу на вивченні граф пасиву розділу І. По графі «Зареєстрований (статутний) капітал» аудитор перевіряє своєчасність внесків до статутного капіталу відповідно до засновницьких документів підприємства, його збільшення, зміни неоплаченого капіталу в результаті збільшення або зменшення дебіторської заборгованості учасників за внесками до статутного капіталу та відображення капіталу операцій в бухгалтерському обліку. Залишок на початок року по даній графі заповнюється за даними обліку і повинна дорівнювати залишкам по цих же графах Звіту на кінець попереднього року.

Перевіряючи баланс було встановлено:

  •  сума залишку на кінець року 2013 року відповідає сумі залишку на початок 2014 року;
    •  ніяких змін в статутному капіталі за досліджуваний період не відбувалося;
    •  звітність складено за формою і в порядку, передбаченому (П)СБО 25 (щодо розділу І пасиву);
    •  ніяких порушень при  перевірці звіту виявлено не було.

Аудит неоплаченого капіталу

При перевірці неоплаченого капіталу було виявлено, що на  31.12.14 р залишок становив 2891,5 тис. грн. Формування неоплаченого капіталу здійснювалося внесками майном і грошовими коштами учасниками товариства. В таблиці 3.16 наведено формування статутного капіталу в не грошовій формі, витяг зроблено  з акту приймання-передачі .

Таблиця 3.16 – Перевірка відповідності залишків у синтетичних і аналітичних регістрах обліку операцій із неоплачений капіталом

Показники

01.01.14 р.

31.12.14 р.

1

2

3

4

1

Залишок у журналі-ордері, тис.грн.

2891,5

2891,5

2

Залишок у Головній книзі

2891,5

2891,5

3

Залишок у фінансовій звітності, тис. грн.

2891,5

2891,5

Таблиця 3.17 – Формування статутного капіталу у негрошовій формі

Найменування

Справедлива вартість

Класифікація (основні засоби, запаси)

1

2

3

4

1. Внесок  у матеріальній формі.

1

Фільтр масляний

30,00

Запасні частини

2

Фільтр паливний

35,00

Запасні частини

3

Фільтр повітряний

30,00

Запасні частини

4

Радіатор сталевий

862,00

Запасні частини

5

Поршень

1200,00

Запасні частини

Аудит нерозподіленого прибутку (непокритого збитку)

 Наявність, повноту відображення, наведення і розкриття та інше нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) перевірено шляхом вивчення установчих документів та звітності, а також порівняння даних по них.

Перевіривши Баланс підприємства станом на 31.12.2014 р., було встановлено, що на підприємстві дійсно в наявності є нерозподілений прибуток (р. 1410, Форми №1-м). Причому він правильно відображений у звітності, а також на відповідному рахунку у Головній книзі.

За підсумками 2014 року в підприємства є в наявності нерозподілений прибуток. Перевіримо відповідність даних Звіту про фінансові результати балансу.

Таблиця 3.18 – Зіставлення даних про нерозподілений прибуток

Назва

Сума на 31.12.14, тис. грн..

Р.2465 Ф-2-м

1,9

Р.1410 Ф-1-м гр..4-гр.3

1,9

Отже, бачимо співставність форм звітності 1 та 2.

Перевіримо чи відповідає залишок непокритого збитку Головній книзі.

Таблиця 3.19 – Зіставлення даних про нерозподілений прибуток

Назва

Сума на 31.12.14,

тис. грн.

Залишок в головній книзі

353,9

Залишок в Балансі (Форма 1-м)

353,9

 

 Товариство не нараховувало дивідендів за 2014 рік.

В загальному  здійснивши перевірку по суті не було виявлено суттєвих порушень, тобто ведення обліку, оцінка, наведення та розкриття, право на власний капітал здійснюється в товаристві на досить високому рівні. Отже, після цього етапу аудиторської перевірки, можна узагальнити і систематизувати всі порушення і дати аудиторський висновок.

Результати перевірки, здійснені по суті занесені в таблицю 3.20.

Таблиця 3.20 –  Протокол результатів перевірки

Процедури

Порушення

Нормативний акт, який порушено

Перевірка розрахунків із засновниками по внесках до статутного капіталу

Відхилення не виявлено

-

Перевірка організації  аналітичного обліку засновників підприємства

Відхилення не виявлено

-

Перевірка складу засновників

Відхилень не виявлено

-

Перевірка відповідності залишків у синтетичних і аналітичних регістрах обліку статутного капіталу

Відхилення не виявлено

-

Перевірка наявності протоколів зборів засновників

Відхилення не виявлено

-

Перевірка неоплаченого капіталу

Відхилення не виявлено

-

Перевірка нерозподіленого прибутку (непокритого збитку)

Відхилення не виявлено

-

Отже, після завершення перевірки по суті був складений протокол результатів перевірки.

3.5 Завершення аудиторської перевірки

Сутність звіту аудитора полягає в підтвердженні думки про достовірність фінансової звітності особи, що перевіряється, відповідності порядку ведення звітності діючому законодавству.

Звіт незалежного аудитора

за результатами проведеного аудиту власного капіталу  на

ТОВ «Стіл ЛТД»

Ми провели аудиторську перевірку Розділу І Пасиву Балансу «Власний капітал» ТОВ «Стіл ЛТД» станом на 31.12.14 р. Відповідальність за підготовку даних по власному капіталу лежить на керівництві товариства. Наш обов’язок полягає у встановленні думки відносно статей Розділу І Пасиву Балансу «Власний капітал».

Управлінський персонал несе відповідальність за підготовку та достовірне представлення статті статей «Зареєстрований (пайовий) капітал», «Неоплачений капітал», «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)»  Балансу у відповідності до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Відповідальність управлінського персоналу охоплює: розробку, впровадження та використання внутрішнього контролю стосовно підготовки та достовірного представлення статей «Зареєстрований (пайовий) капітал», «Неоплачений капітал», «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)»  Балансу, які не містить суттєвих викривлень внаслідок шахрайства або помилки; вибір та застосування відповідної облікової політики, а також облікових оцінок, які відповідають обставинам.

Нашою відповідальністю є надання висновку щодо статей Балансу на основі результатів нашої аудиторської перевірки. Ми провели аудиторську перевірку у відповідності до Міжнародних стандартів аудиту. Ці стандарти вимагають від нас дотримання етичних вимог, а також планування й виконання аудиторської перевірки для отримання достатньої впевненості, що статі «Зареєстрований (пайовий) капітал», «Неоплачений капітал»,   «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)»  Балансу не містять суттєвих викривлень.

Аудит передбачає виконання аудиторських процедур отримання аудиторських доказів стосовно сум та розкриттів у фінансових звітах. Відбір процедур залежить від судження аудитора. До таких процедур входить оцінка ризиків суттєвих викривлень статей «Зареєстрований (пайовий) капітал», «Неоплачений капітал», «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)» Балансу внаслідок шахрайства або помилок. Виконуючи оцінку цих ризиків, аудитор розглядає заходи внутрішнього контролю, що стосуються підготовки та достовірного висловлення думки щодо ефективності внутрішнього контролю суб’єкта господарювання. Аудит включає також і оцінку відповідності використаної облікової політики, прийнятність облікових оцінок зроблених управлінським персоналом, та представлення статей «Зареєстрований (пайовий) капітал», «Неоплачений капітал», «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)»  Балансу.

Ми вважаємо, що отримали достатні аудиторські докази дій висловлення нашої думки.

На нашу думку, Розділ І Пасиву Балансу «Власний капітал» являється достовірним і об’єктивним станом на 31.12.14р. у відповідності до Положень (положень) бухгалтерського обліку.

Складено 12 травня 2015 року                              м. Івано-Франківськ

Лист керівництву

12.05.2015р.           №12/01  м. Івано-Франківськ

  1.  Нами була проведена перевірка обліку власного капіталу за період 01.01.14р. по 31.12.14 р.
  2.  Відповідальними особами від підприємства був  генеральний директор ТОВ «Стіл ЛТД» – Льода О.Б.;

3.  ТОВ «Стіл ЛТД» зареєстроване Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, 21.10.1992.  Засновниками товариства є фізичні особи – громадяни України.

4. Майно товариства складається з основних фондів та оборотних засобів. Джерелами формування майна є внески засновників, які вносили свої частки у грошовій та матеріальній формі.

5. Товариство знаходиться на загальній основі оподаткування і є платником податку на додану вартість. Має самостійний баланс, власний розрахунковий рахунок в банку та інше.

6. Місце знаходження підприємства: м. Івано-Франківськ, вул.. Набережна ім.. В.Стефаника, 11а.

7. ТОВ «Стіл ЛТД» діє на підставі Статуту, інших нормативних актів України, ведення обліку здійснюється відповідно до положень викладених у Наказі про облікову політику.

8. Організаційна структура товариства не є складною. Ведення бухгалтерського обліку покладено на генерального директора.

9. У ході перевірки було використано наступні документи: Статут, Наказ про облікову політику, Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва за 2014 рік.

10. Під час перевірки перевірялася кожна стаття власного капіталу, яка існує на підприємстві, а саме «Зареєстрований (пайовий) капітал», «Неоплачений капітал»  та «Нерозподілений прибуток».

11. В ході аудиторської перевірки не було виявлено порушення в обліку власного капіталу.

12 Травня 2015 року.    Забойська М.


РОЗДІЛ 4

ОХОРОНА ПРАЦІ

4.1  Стан охорони праці на ТОВ «Стіл ЛТД»

З метою забезпечення безпеки виконання робіт, передбачених технологічним процесом виробництва, створення безпечних та нешкідливих умов праці на підприємстві проводиться політика повного дотримання вимог чинного законодавства.

Одним з основних суб’єктів, що здійснюють управління охороною праці на підприємстві, є служба охорони праці, організаційна форма якої залежить від кількості працівників, що працюють у роботодавця. За охороною праці на підприємстві слідкує зовнішній спеціаліст з охорони праці. Він займається плануванням і впровадженням заходів з покращення умов праці.

Перед початком роботи на ТОВ «Стіл ЛТД» працівника інформують під розписку про умови праці, наявні на його робочому місці. У тому числі, про всі небезпечні чи шкідливі виробничі   фактори, які ще не усунуто, та про можливі наслідки їх впливу на здоров’я.

Навчання працівників з питань охорони праці є однією зі складових організації охорони праці.  При прийнятті на роботу всі працівники проходять вступний інструктаж на робочому місці, первинний інструктаж, стажування і набуття навичок безпечних методів праці. Тільки після цього працівники допускаються до самостійної роботи. Вступний інструктаж проводить спеціаліст з охорони праці, а первинний – безпосередній керівник працівника. Надалі з працівниками проводяться повторні інструктажі (раз на півріччя), позапланові (при зміні правил охорони праці, зміни в обладнанні або при порушенні працівником правил охорони праці) та цільові інструктажі (зокрема, при разових роботах, не пов’язаних зі спеціальністю). Інформація про проведення інструктажів вноситься до відповідного журналу, завірені підписом як того, кого інструктували, так і того, хто інструктував.

На протязі  2012 - 2014років на підприємстві не було зафіксовано жодного випадку травматизму співробітників при виконанні ними своїх безпосередніх обов’язків чи профзахворювань працівників, завдяки проведенню організаційно - технічних заходів по покращенню умов праці. 

Аналіз аналізу стану охорони праці на ТОВ «Стіл ЛТД» за останні три роки представимо у таблиці  4.1.

Таблиця 4.1– Стан охорони праці на підприємстві ТОВ «Стіл ЛТД»

з/п

Назва показника безпеки

Розподіл за роками

2012

2013

2014

1

2

3

4

5

1.

Середньоспискова чисельність працюючих на підприємстві

7 в т ч 1 жін.

7 в т ч 1 жін.

7    в т ч 1 жін.

2.

Кількість запланованих заходів з охорони праці

2

2

2

3.

Фінансування заходів з охорони праці, грн.

планове

1087

1271

1195

4.

фактичне

1050

1116

1138

5.

Кількість навчань з охорони праці

3

2

2

6.

Кількість проведених перевірок охорони праці

1

1

1

Як видно з результатів аналізу стану охорони праці, на ТОВ «Стіл ЛТД» за останні три роки  не спостерігалось жодного випадку виробничого травматизму,   розподіл нещасних випадків за причинами не проводимо.

 

4.2 Аналіз потенційних небезпек та шкідливих факторів         виробничого  середовища

Виробничий корпус (гараж) підприємства призначений для виконання розбиральних, збиральних, регулювальних, змащувальних та інших робіт з метою відновлення технічного стану автомобіля. В гаражі знаходиться 3 пости ремонту та обслуговування автомобілів.

При роботі в гаражі слід приділяти велику увагу на закріплення обладнання, агрегатів, справність інструментів та інше.

Можна виділити ряд небезпечних та шкідливих факторів:

  •  електронебезпека;
  •  небезпека використання обладнання, що працює під тиском;
  •  використання зношеного обладнання та інструменту;
  •  недотримання технічних умов при виконанні робіт;
  •  піднімальне та транспортне обладнання.

Характеристика   потенційно-небезпечних   факторів  представлена   у таблицях  4.2, 4.3.

Таблиця 4.2 – Аналіз потенційних небезпек виробничих факторів

Виробничий об’єкт / Джерело небезпек

Характеристика потенційно-небезпечних виробничих факторів та їх допустимі значення

Характер дії на людину

1

2

3

Гараж/

Гайкокрут

шум

Діюче значення звукового тиску

LР=80 дБА,

ГДР: LРН=72 дБА [9]

Головна біль, втома, втрата слуху

вібрація

Діюче значення віброшвидкості Lv=75 дБ, fС.Г.=63 Гц.

ГДР: L=92 дБ, fС.Г.=63 Гц. [12]

Роздратування, втома, віброхвороба

електричний струм

U=380В; І=10 А; f=50 Гц. Небезпека ураження електричним струмом

Електротравми різного ступеня

Верстат слюсарний

Потрапляння в очі абразивних частинок.

Травми рук при поганому закріпленні деталей

Підйомник

Небезпека ураження електричним струмом. U=380В; І=10 А; f=50 Гц

Травмування тіла людини при неправильному встановленні автомобіля

Офісне приміщення  

шум

Діюче значення звукового тиску

LP=80 дБА,

ГДР: LPH=55 дБА[9]

Головна біль, втома, втрата слуху

вібрація

Діюче значення віброшвидкості Lv=75 дБ, fС.Г.=63 Гц.

ГДР: L=92 дБ, fС.Г.=63 Гц. [12]

Роздратування, втома, віброхвороба

електричний струм

U=04 кВ; І=35 А; f=50 Гц. Можливість ураження електричним струмом

Електротравми різного ступеня

іонізуюче

     випромінювання

Діюче значення іонізуючого випромінювання 0,06м = 80 мкР/год

Еквівалентна доза на відстані 0,05м від екрана – 100мкР/год

Іонізуюче випромінювання незначне, погіршення зору, головна біль.

яскравість свічення

Діюче значення яскравості свічення 100кд/ м2

ГДР: не менше 100кд/ м2

Напруженість та перевтома очей, погіршення зору.

наявність відблисків

Діюче значення відблисків 30кд/ м2

ГДР: 40 кд/ м2

Напруженість та перевтома очей.

 На виробництві при проведенні виробничого процесу виділяється ряд шкідливих речовин, перелік яких представлений в таблиці 4.3. Гранично допустимі концентрації деяких шкідливих речовин в повітрі робочої зони та їх характеристики наведені в ГОСТ 12.1.005-88. [11].

Таблиця 4.3 – Характеристика шкідливих речовин, що використовуються у виробничому приміщенні

Назва шкідливої речовини або матеріалу

Гранично - допустима концентрація, мг/м3

Перша допомога  під час отруєння

У  робочій зоні

В атмосфері населеного пункту

1

3

4

5

Вуглецю(ІІ) оксид(СО)

20

5

Дати дихати чистим киснем, повний спокій.  

Пил нетоксичний

2

-

Промити чистою водою

Ацетон

200

0,35

Свіже повітря

Бензин

100

5

Свіже повітря, при необхідності проведення штучного дихання

4.3 Забезпечення нормальних умов праці

 

Підприємство ТОВ «Стіл ЛТД» розташоване за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Набережна ім. В.Стефаника, 11а. Біля підприємства знаходиться автодорога. До підприємства є зручний під’їзд. Є один в’їзд на територію. Територія не огороджена, але будинок СТО перебуває під охороною.

Для зниження шкідливого впливу СТО на навколишнє середовище при його проектуванні, будівництві та експлуатації виконувалися природоохоронні заходи. Навколо підприємства є санітарно-захисна зона шириною 50 метрів. Ця зона упорядкована.

Територія підприємства благоустроєна та знаходиться в задовільному санітарному стані. Догляд за зеленими насадженнями проводиться.

Санітарно-побутові приміщення розміщені в адміністративно-побутовому корпусі. ТОВ «Стіл ЛТД» забезпечене санітарно-побутовими приміщеннями (табл. 4.4)  [37].

Таблиця 4.4 – Номенклатура санітарно-побутових приміщень 

№ п/п

Назва    приміщення

Назва побутового обладнання

Норми площі на 1 чол. м2

Кількість працюючих

Загальна

площа, м2

Фактична

площа, м2

1

2

3

4

5

6

7

1

Гардеробна

Шафи для одягу, вішаки для  верхнього одягу

0,82

7

5,74

10

2

Душева

Душева сітка, кабіна

0,2

7

1,4

5

3

Приміщення для відпочинку

Пристрій для пиття води

0,7

7

4,9

12

4

Туалет для чоловіків

Унітаз, пісуар, електрорушник

0,09

7

0,63

3

Туалет для жінок

0,14

1

0,14

3

У санітарних нормах ДСН 3.3.6.042-99 [15] встановлені величини параметрів мікроклімату, що створюють комфортні умови. Оптимальні значення метеорологічних умов в приміщеннях вибираємо із категорії робіт [15]  і заносимо в таблицю 4.5.  Робота слюсаря з ремонту автомобілів відноситься до категорії робіт середньої важкості ІІб (роботи, що вимагають переміщення важких речей до 10 кг).

Таблиця 4.5 – Нормативні значення метеорологічних умов в робочих зонах виробничих приміщень

Назва приміщення

Категорія важкості фізичних робіт

Період року

Температура, С

Відносна вологість, %

Швидкість руху повітря, м/с

Опти-мальна

Допу-стима

Опти-мальна

Допу-стима

Опти-мальна

Допу-стима

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Гараж

ІІб

Теплий

21-23

18-27

60-40

65-при 260 С

0,3

0,5-0,2

ІІб

Холодний

17-19

15-21

60-40

75

0,2

не більше 0,4

Адміністративне приміщення

Іа

Теплий

23-25

28-22

60-40

55-при 280 С

0,1

0,2-0,1

Іа

Холодний

22-24

25-21

60-40

75

0,1

не більше 0,1

Основний принцип нормування мікроклімату – створення оптимальних умов для теплообміну тіла людини з навколишнім середовищем. Підтримування параметрів мікроклімату в приміщенні забезпечується опаленням і кондиціонуванням. На підприємстві застосовується центральне водяне опалення.

На підприємстві використовується природна і штучна вентиляція. Приток повітря в приміщення становить кількості відсмоктуваного. На СТО для зменшення забруднення повітряного середовища відпрацьованими газами на місці регулювання двигунів в зоні технічного обслуговування застосовують місцеве відсмоктування.

 Для забезпечення нормальних умов зорової роботи людини встановлені значення мінімальної освітленості, в гаражі використовується природнє і штучне освітлення [14]. Характеристика освітлення наведена в таблиці 4.6.

   Таблиця 4.6 – Характеристика освітлення робочих місць

Назва приміщення

Найменший або еквівалентний розмір об’єкту розпізнавання, мм

Розряд зорової роботи (підрозряд)

Контраст об’єкту з фоном

Характеристика фону

Штучне освітлення

Природне освітлення

Суміщене освітлення

Освітленість, лк

КПО, %

При системі комбінованого освітлення

При системі загального освітлення

При верхньому або комбінованому освітленні

При бічному освітленні

При верхньому або комбінованому освітленні

При бічному освітленні

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

Адміністративне приміщенняиітленнікомбінованому освітленні

Від 0,3 до 0,5

Середній

світлий

750

200

-

-

3

1,2

Гараж

від 1,0 до 5,0

малий

темний

400

200

3

1

1,8

1,4

Раціональне освітлення робочого місця є одним з найважливіших факторів, що впливають на ефективність трудової діяльності людини, що попереджають травматизм і фахові захворювання. Правильно організоване освітлення створює сприятливі умови праці, підвищує працездатність і продуктивність праці.

Для підтримки нормального природного освітлення необхідно слідкувати за чистотою стекол і станом внутрішнього пофарбування стін, стелі та обладнання. 

Згідно дозволу на спеціальне водокористування джерелом водопостачання є підземний водозабір – артезіанська свердловина №590, розташована на території підприємства. Технічний стан водопровідної мережі задовільний.

На підприємстві розроблені протиаварійні заходи, а також план ліквідації наслідків можливих аварій на водопровідних та каналізаційних мережах. Аварій на система водопостачання за звітний період не зафіксовано. Облік водоспоживання ведеться за допомогою лічильників

Для економії та раціонального використання свіжої води на підприємстві діє система зворотного водопостачання. Система зворотного водопостачання складається з: системи гідрозоловидалення, циркуляційної системи, системи теплопостачання міста.

Мийка автотранспорту проводиться на території, яка обладнана оборотною системою водопостачання. На мийці встановлено нафтовловлювач (2 шт.), після якого вода насосом повертається в цикл мийки.

Підприємство підключено до міської каналізації.

На ТОВ «Стіл ЛТД»   при роботі з устаткування вживають ряд заходів, що забезпечують безпечну експлуатацію обладнання, а саме: заземлення, сигналізація, контроль технологічного процесу.

Кожен працівник перед початком роботи перевіряє своє робоче місце, справність інструменту, обладнання.

  Для захисту працюючих на станції від шкідливих виробничих факторів використовуються засоби індивідуального захисту (табл. 4.7).

Таблиця 4.7 – Засоби індивідуального захисту працюючого

Шкідливий   виробничий

фактор

Призначення

ЗІЗ

Назва ЗІЗ (марка,

характеристика)

Професія працюючого

1

2

3

4

Механічні пошкодження   очей, шкіри

Захищає від механічних пошкоджень і загальних виробничих забруднень

Спеціальна одежа для захисту від механічних пошкоджень, рукавиці, окуляри. ГОСТ 12.4.011-89

Слюсар з ремонту автомобілів

Підвищений рівень шуму

Знижують рівень шуму

Вкладиші "Беруші" ГОСТ 12.4.051-87

 

Слюсар з ремонту автомобілів

Небезпека електротравматизму

Захист від електричного струму

Діелектричні рукавиці ТУ – 38 – 40 – 632 – 72 ГОСТ 12.4.013 – 83

Чоботи гумові ТУ – 38 – 108 – 97 – 70 ГОСТ 12.4.124 - 83

Слюсар з ремонту автомобілів

4.4 Пожежна безпека

Забезпечення пожежної безпеки підприємств покладається на їх керівників і уповноважених ними посадових осіб, відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць тощо, технологічного та інженерного устаткування, утримання і експлуатацію технічних засобів протипожежного захисту.

Пожежна безпека підприємства забезпечується:

– системою попередження пожежі (комплексом організаційних заходів та технічних засобів, направлених на попередження виникнення пожежі);

–  системою пожежного захисту (комплексом організаційних заходів та технічних засобів, направлених на попередження дії на працюючих небезпечних факторів пожежі та обмеження матеріальної шкоди від неї).

Найбільш небезпечними в пожежному відношенні є пости, тому вони розміщені ізольовано від стоянки автомобілів та адміністративно - побутових приміщень станції. У приміщеннях для ремонту автомобілів проводиться ретельне прибирання після закінчення кожного робочого дня. Розлите масло і паливо забирається за допомогою піску, обтиральні матеріали зберігаються в безпечному в пожежному відношенні місці посту. Для відпочинку та куріння передбачена кімната відпочинку. .

На підприємстві є в наявності пожежонебезпечні речовини, які наведені у таблиці 4.8.

Таблиця 4.8 – Пожежонебезпечні властивості речовин та матеріалів

Назва речовини

Температура,°С

Спалаху

Самозаймання

1

2

3

Бензин

-36

300

Дизпаливо

літнє

48

240

зимове

71

310

Також основним джерелом пожежонебезпечної ситуації є електричні провода, які можуть самозайматися при перепаді напруг, неправильному приєднанні їх до електроприладів, збоях в мережі.

Класифікацію приміщень з вибухонебезпеки  наведено в таблиці 4.9  [37].

Таблиця 4.9 – Класифікація виробничих приміщень за вибухопожежною небезпекою

Назва приміщення, дільниці

Категорія виробництва та приміщення по вибухонебезпечній та пожежній небезпеці

Клас по вибухонебезпеці

Клас приміщення по пожежонебезпеці

1

2

3

4

Гараж

Д

2

П-ІІа

Адміністративне приміщення

Д

2

П-ІІа

Для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих приміщеннях, на території підприємства встановлений спеціальний пожежний щит. На пожежних постах розміщені первинні засоби пожежогасіння, які наведені в таблиці 11 додатки Н,П [37]. Для зазначення місцезнаходження вогнегасників на видних місцях на висоті 2-2,5 м встановлені вказівні знаки. 

Таблиця 4.10 – Первинні засоби пожежогасіння

Споруда,

приміщення, установа

Категорія згідно

санітарних

норм

Захищена

площа

м2

Первинні засоби пожежогасіння

Вугле

кис

лотний

вогне

гасник

Хімічнопінний

вогнева-сник

Порош

ковий

вогне

гасник

Волок, кішма

Ящик

з піском,

0,5м3

Бочка, відро для

води

Гараж 

Д

320

-

-

14

ВП-12

1

1

1

Адміністративне приміщення

Д

60

-

-

ОУ-2

-

-

-

При виникненні пожежі на підприємстві всі працівники зобов’язані суворо виконувати вимоги Інструкції з пожежної безпеки, евакуацію проводити згідно з Планом евакуації. Він вивішений на видних місцях будівлі та приміщень (як правило, в коридорах та проходах, біля виходів з приміщень). В разі виявлення пожежі він передбачає такі дії працівників: повідомлення про пожежу, приготування до евакуації, евакуація людей, гасіння пожежі власними силами, евакуація матеріальних цінностей, зустріч пожежних підрозділів.

До організаційних протипожежних заходів належать:

  •  розроблення правил та інструкцій з протипожежної безпеки;
  •  організація вивчення цих правил та інструкцій; '
  •  визначення терміну, місця й порядку проведення протипожежного інструктажу;
  •  організація належного протипожежного нагляду за об'єктами.

За здійснення всіх протипожежних заходів на СТО відповідає особа з числа керівного складу.

Отже, в даному розділі дипломної роботи розкрито питання  охорони праці на ТОВ «Стіл ЛТД». Аналіз стану охорони праці показав, що на підприємстві виконуються всі необхідні заходи для забезпечення нормальних умов праці.


4.5 Розрахункова частина

Розрахунок потужності та підбір  кондиціонера у приміщенні офісу площею до 50-70 м2

Розрахунок здійснюється згідно додатку Л та формул, які наведені в ньому [37, ст.42-43].

Отже, проведемо основні розрахунки:

  1.  Розрахуємо тепло, що поступає від вікна, стін, підлоги і стелі:

де  площа приміщення, м2;

      висота приміщення, м;

      коефіцієнт, який враховує освітленість приміщення сонячними

          променями.

= 35 Вт/м3 при середній освітленості приміщення.

У офісі є віконні отвори, з південної сторони, отже, на протязі всього дня в приміщення потрапляють прямі сонячні промені. На вікнах даного приміщення встановлені жалюзі.

  1.  Розраховуємо виділення тепла від всіх людей у офісі (так як робота в офісі переважно проходить в спокійному стані, то Q2 приймаємо у розмірі 0,1 кВт):

де   – кількість людей в офісі;

    – виділення тепла від дорослої людини, кВт.

    = 0,1кВт – у спокійному стані.

  1.  Розраховуємо виділення тепла від побутових приладів (у офісному   приміщеннях підприємства знаходиться 3 комп'ютери):

де   –  кількість побутових приладів в офісі;

     виділення тепла від побутових приладів, кВт.

   = 0,3 кВт – від комп’ютера 

Для інших приладів можна вважати, що вони виділяють у вигляді тепла 30% від максимальної споживаної потужності (тобто передбачається, що середня споживана потужність складає 30% від максимальної).

Приймаємо потужність кондиціонера, яка повинна лежати в діапазоні Qконд  від -5% до +15% розрахункової потужності Q.

  1.  Розраховуємо потужність охолодження:

де  тепло, що поступає від вікна, підлоги, стін та стелі, кВт;

       виділення тепла від людей, кВт;

       виділення тепла від побутових приладів.

Отже, холодильна потужність склала 8,76 кВт. З таблиці, яка наведена у додатку Л [37, ст.43], видно, що Q знаходиться в межах від 7 до 9 Квт.

Для даного приміщення можна підібрати такі типи і моделі кондиціонерів:

Настінний кондиціонер, наприклад, NEOCLIMA NS36LUS/NU36LUS POWER . Площа, яка обслуговується - 100 м². Віддача холод/тепло – 9,5/9,8 кВт. Рівень шуму - 52 дБА.

Або кондиціонер Panasonic S-F28DTE5/U-B28DBE5 FS . Площа, яка обслуговується - 80 м². Віддача холод/тепло – 7.3/8,0 кВт. Рівень шуму - 45 дБА.

На нашу думку, для офісного приміщення доцільно вибрати перший варіант кондиціонера – настінний.


ВИСНОВКИ

В даній дипломні роботі було розглянуто питання обліку і аудиту власного капіталу ТОВ «Стіл ЛТД». За результати дослідження можна зробити такі висновки:

1. Власний капітал є основним джерелом утворення господарських засобів та підґрунтям процесу створення й подальшої діяльності підприємства.

Такий капітал забезпечує фінансування господарської діяльності товариства та виступає гарантією прав, з одного боку, власників, а з іншого –кредиторів у частині погашення заборгованості перед ними.

2. Відповідно до вимог НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» власний капітал – це частина в активах підприємства/установи, що залишається після вирахування зобов'язань. З наведеного визначення випливає, що з позиції бухгалтерського обліку власний капітал є чистими активами, вираженими у грошовій оцінці тобто сукупністю майнових засобів, призначених для забезпечення господарської діяльності підприємства.

3. Підприємство може контролювати правильність ведення своєї господарської діяльності, за допомогою даних законодавчих та нормативних положень. Виділено рівні нормативного регулювання питань обліку операцій з власним капіталом в Україні: міжнародний (визначає та надає загальні принципи, засади та рекомендації щодо облікового відображення власного капіталу відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності); національний рівень (кодекси та Закони України, П(С)БО, інструкції, положення та рішення, а також листи ДФСУ); рівень підприємства (положення облікової політики та установчих документів, де встановлено альтернативи, самостійно обрані підприємством з метою задоволення власних інтересів щодо бухгалтерського обліку власного капіталу).

4. Станом на 31 грудня 2014 зареєстрований капітал ТОВ «Стіл ЛТД» складав 4 000 000 грн. За 2014 рік підприємство отримало прибуток у розмірі 1,9 тис. грн.

5. Облік власного капіталу, як і облік взагалі, починається з первинного документування фактів господарського життя. Організація первинної облікової документації починається з виявлення складу господарських операцій і об’єктів, що повинні знайти відображення в системі обліку на підприємстві. Для облікового відображення операцій з власним капіталом служать дві групи документів, виділених нами залежно від їх впливу на складові частини активів та пасивів підприємства.

6 Для розкриття інформації про події та операції, які вплинули на кінцеві залишки складових власного капіталу призначений Звіт про власний капітал (форма 4).

7. В загальному  здійснивши перевірку по суті не було виявлено  порушень, тобто ведення обліку, оцінка, наведення та розкриття, право на власний капітал здійснюється в товаристві на досить високому рівні.


С
ПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

  1.  Бутинець Ф.Ф. Аудит: підруч. для студ. спец. «Облік і аудит» вищ. навч. закладів / Ф. Ф. Бутинець. - 2-ге вид., доп. і перероб. - Житомир: ПП «Рута», 2002. - 671 с.
  2.  Бутинець Ф.Ф. Фінансовий облік / Ф.Ф. Бутинець, Н.В. Шатило; [навч. посіб. для студентів спеціальності 7.050106 «Облік і аудит»]. – Житомир: ЖІТІ, 1998. – 768 с. – (Фінансовий облік; частина 3).
  3.   Бухгалтерський облік в Україні. Навч. посібник./ За ред. Р.Л. Хом’яка. – Львів: Національний університет «Львівська політехніка», «Інтелект-Захід», 2009. – 728 с.
  4.  Бухгалтерський фінансовий облік. Конспект лекцій. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 «Облік і аудит» /За ред. проф. Ф.Ф.Бутинця. – Житомир: ЖІТІ, 2009 – 912с.
  5.  Бухгалтерський фінансовий облік: теорія та практика [Текст]: навч.-практ. посіб. / Н. І. Верхоглядова, В. П. Шило, С. Б. Ільїна, В. І. Кисла. – К.: ЦУЛ, 2010. – 536с.
  6.  Бухгалтерський облік в Україні: нормативна та методична база: навч. посіб. / уклад. Г. О. Партин [та ін.]. - Л.: Магнолія плюс, 2006. - 264 с.
  7.  Гандзюк М.П. Основи охорони праці / М. П. Гандзюк [и др.]. - К.: Каравела, 2004. - 408 с.
  8.   Господарський кодекс України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15
  9.  ГОСТ 12.1.003-83. ССБТ. Шум. Общие требования безопасности.
  10.  ГОСТ 12.1.004-85. ССБТ. Пожарная  безопасность. Общие требования.
  11.  ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ.  Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны.
  12.  ГОСТ 12.1.012-78. ССБТ. Вибрация. Общие требования безопасности.
  13.  ГОСТ 12.4.021-75. Система   стандартов  безопасности  труда.  Системы вентиляционные.  Общие требования.
  14.  ДБН В.2.5-28-2006. Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення. Норми проектування. Зміна №2 від 1 вересня 2012 року.
  15.  ДСН 3.3.6.042-99. Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень.
  16.  Жидецький В.Ц. Основи охорони праці: підручник / В. Ц. Жидецький. - 4-те вид., перероб. і допов. - К.: Знання, 2010. - 373 с.
  17.   Завгородний В.П. Бухгалтерский учет в Украине (с использованием национальных стандартов): учеб. пособие для студентов вузов / В.П. Завгородний. - К.:А.С.К., 2001. - 848 с.
  18.  Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну України від 30.11.1999 р. № 291. [Електронний ресурс].Режим доступу : http://www.minfin.gov.ua/
  19.  Коблянська, О. І. Фінансовий облік: навч. посібник / О. І. Коблянська. - 2-ге вид., випр. i доп. - К. : Знання, 2007. - 471 c.
  20.  Кужельний М. В. Організація обліку: Підручник / М.В. Кужельний, О.С. Левицька.– К.: Центр учбової літератури, 2010. – 352 c.
  21.   Кулаковська Л. П. Основи аудиту: навч. посібник для студ. вищих закладів освіти України І-ІV рівнів акредитації / Кулаковська Л. П. , Ю. В. Піча. – 3-є вид. – К. : Каравела, 2006. – 312 с. 
  22.  Левин В.С. Предпринимателю о бухгалтерском учете и финансовом анализе / В.С. Левин – Х.: Основа, Фирма “РИТА”, 1992. – 112 с.
  23.    Лень В. С. Бухгалтерський облік в Україні. Основи та практика [Текст]: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл., які навчаються за освіт.-проф. прогр. бакалавра зі спец. «Облік і аудит» / В. С. Лень, В. В. Гливенко. – Вид. 4-те. – Т.: Навчальна книга – Богдан, 2012. – 747 с.
  24.   Лишиленко О.В. Бухгалтерський облік: Підручник. – 3-тє вид., перероб. і доп./О.В. Лишиленко – Київ: Вид-во «Центр учбової літератури», 2009. – 670 с.
  25.  Методичні рекомендації щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджені наказом МФУ від 28.03.2013 № 433. Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=373066&cat_id=293536
  26.  НАПБ Б.03.0022007 Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою
  27.  Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні  вимоги до фінансової звітності», затверджено наказом Міністерства фінансів України 07.02.2013 р. № 73[Електронний ресурс].Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/
  28.   Орлова В.К., Кафка С.М. Бухгалтерський облік на підприємствах нафтогазової промисловості: навчальний посібник. / За ред.. В.К. Орлової, С.М. Кафки – Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2013. – 784 с.
  29.  Основи охорони праці: Навч. посіб. / В. В. Березуцький, Т. С. Бондаренко, Г. Г. Валенко та ін.; За заг. ред. В. В. Березуцького. – 2-ге вид., перероб. і доп. – Х.: Факт, 2007. – 480 с.
  30.  План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. № 1591. [Електронний ресурс].Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/
  31.  Податковий кодекс України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://minrd.gov.ua/nk/
  32.  Политическая экономия: словарь / [Абалкин Л. И., Абрамов С. Б., Аветисян Е. М. и др.]; под ред. М. И. Волкова (отв. ред.) и др.– М.: Политиздат, 1983.– 527 с.
  33.  Про аудиторську діяльність: Закон України [Електронний ресурс].Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3125-12
  34.   Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України [Електронний ресурс]. – Режим доступу:   http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/996-14
  35.  Про господарські товариства: Закон України [Електронний ресурс].Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/514-17
  36.   Про охорону праці:  Закон України [Електронний ресурс].Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2694-12
  37.   Семчук Я.М., Стеліга І.І. Охорона праці: дипломне проектуванняю./2-ге видання, змінене і доповнене – Івано-Франківськ: ІФНТУНГ, 2013. – 69с.
  38.    Скирпан О.П. Фінансовий облік: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / О. П. Скирпан, М. С. Палюх ; Тернопільський національний економічний ун-т. – Т. : ТНЕУ, 2008. – 407 с.. 
  39.  Соколов Я.В. Бухгалтерський учет: от истоков до наших дней / Я.В. Соколов; [учебн. пособ. для вузов]. – М.: Аудит, ЮНИТИ, 1996. – 638с.
  40.   Сопко В.В. Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу: підручник / В. В. Сопко, В. П. Завгородній ; Київський національний економічний ун-т. - К. : КНЕУ, 2004. - 411 с.
  41.    Сук Л.К. Фінансовий облік: навч. посіб. / Л.К. Сук, П.Л. Сук. – К.: Знання, 2012. – 647с
  42.  Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і звітність: [+1CD] : підручник для ВНЗ: [затв. М-вом освіти і науки України] / Н. М. Ткаченко; М-во освіти і науки, молоді та спорту України. – 5-те вид., перероб. i доп. – К.: Алерта, 2011. - 973 c.
  43.  Фаріон І.Д. Організація обліку, контролю й аналізу: навч. посібник / І. Д. Фаріон, І. В. Перевозова; ред. І. Д. Фаріон; Тернопільський національний економічний ун-т. – Т.: Економічна думка, 2007. – 714 с.
  44.  Фінансовий облік 2: навч. посіб. / [Н.М. Ткаченко, О.В. Борович, І.Л. Цюцяк, А.Л. Цюцяк]; за заг. Ред. Н.М. Ткаченко. – К.: Алерта, 2014. – 456 с.
  45.  Фінансовий словник-довідник / [М,Я. Дем’яненко, Ю.Я. Лузан, П.Т. Саблук, В.М. Скупий та інші.]; за ред.. М.Я Дем’яненко. – К.: ІАЕ УААН, 2003. – 555с.
  46.  Фінансовий облік [Текст]: підручник для студ. вищ. навч. закл., напрям «Економіка і підприємництво», спец. «Облік і аудит» / С. Ф. Голов [та ін.] ; ред. С. Ф. Голов. - К.: Лібра, 2005. - 976 с. 
  47.   Цивільний кодекс України [Електронний ресурс]. – Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40–44. – Ст. 356. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=435-15.
  48.  Чебанова Н.В. Бухгалтерський фінансовий облік / Н.В. Чебанова, Ю.А. Василенко; [посіб.]. – К.: Видавничий центр «Академія», 2002. – 672 с.

З


ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ

Вкладений капітал – капітал, внесений засновникам товариства

Накопичений капітал – капітал, отриманий у результаті ефективної діяльності товариства

Зареєстрований (пайовий) капітал

Неоплачений капітал

Вилучений капітал

Додатковий капітал

Емісійний дохід

Інший вкладений капітал

Інший додатковий капітал

Капітал у дооцінках

(+)

Дооцінка

(-)

Уцінка раніше до оцінених активів

Дарчий капітал – вартість отриманих необоротних активів на безоплатній основі

Інші види додаткового капіталу

Резервний капітал

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)

РІВНІ НОРМАТИВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ

Міжнародний рівень

МСБО 12 «Податки на прибуток», МСБО 1 «Подання фінансових звітів»

Національний рівень

Цивільний, Господарський, Податковий кодекси України

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», Закон України «Про акціонерні товариства», Закон України «Про господарські товариства», Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок», Закон України «Про інвестиційну діяльність», Закон України «Про оцінка майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»

Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій

НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», П(С)БО 7 «Основні засоби», П(С)БО 8 «Нематеріальні активи», П(С)БО 9 «Запаси», П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції», П(С)БО 21 «Вплив валютних курсів», П(С)БО 24 «Прибуток на акцію», П(С)БО 13 « Фінансові інструменти»

Положення «Про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного капіталу акціонерного товариства», Положення про порядок реєстрації випуску (випусків) акцій при заснуванні акціонерних товариств, Порядок скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій, Положення про придбання, реалізацію та анулювання акціонерними товариствами акцій власного випуску, Рішення Про порядок реєстрації та опублікування відомостей про створення акціонерного товариства однією особою або про придбання однією особою усіх акцій товариства, Рішення Про розкриття інформації в загальному повідомленні акціонерного товариства про проведення загальних зборів, Порядок нагляду за реєстраціює акціонерів, проведенням загальних зборів, голосуванням та підбиттям підсумків на загальних зборах акціонерних товариств, Положення щодо підготовки аудиторських висновків, які подаються до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку при розкритті інформації емітентами та професійними учасниками фондового ринку.

Рівень підприємства

Статут, Засновницький договір, Положення про облікову політику (в частині власного капіталу підприємства)

ДОКУМЕНТУВАННЯ ОПЕРАЦІЙ З ВЛАСНИМ КАПІТАЛОМ

Операції, які призводять до змін

У складі власного капіталу та активів підприємства

У складі власного капіталу та зобов’язань

Акти приймання-передачі майна,

накладні, рахунки, чеки, акти приймання

матеріалів, прибуткові касові ордери,

виписки банку, довідки бухгалтерії

Протоколи рішень зборів акціонерів,

розпорядження та накази, засновницький

опис майна, довідки бухгалтерії

Продовження таблиці 2.11

         Продовження таблиці 3.1