97480

Особливості застосування Системи електронних платежів НБУ в системі органів Державного казначейства

Реферат

Деньги и денежные системы

Технічне забезпечення здійснення платежів. Механізм взаємовідносин користувачів коштів з казначейською системою. Система електронних платежів Національного банку України. Поняття системи електронних платежів. Структура та складові системи електронних платежів. Поняття та функціонування програмно-технічних комплексів СЕП.

Украинкский

2015-10-18

107.5 KB

0 чел.

Міністерство фінансів України

Дніпропетровська  державна фінансова академія

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА

з дисципліни: «Казначейська система»

на тему: «Особливості застосування Системи електронних платежів НБУ в системі органів Державного казначейства»

                              

    

                      Виконала:

                      студентка групи Ф-06-4

                      Власенко Ю.М.

                      Перевірила:

                                                                                  Пісаревська А.К.

Дніпропетровськ – 2009


Зміст

Вступ.............................................................................................................3с.

1. Технічне забезпечення здійснення платежів........................................4с.

2. Механізм взаємовідносин користувачів коштів з казначейською системою..............................................................................................................5с.

3.Система електронних платежів Національного банку України

3.1Поняття системи електронних платежів..............................................7с.

3.2Структура та складові системи електронних платежів.......................7с.

3.3Поняття та функціонування програмно-технічних комплексів СЕП.9с.

3.4Порядок відображення коштів на коррахунках в СЕП......................10с.

3.5Електронні платіжні документи...........................................................12с.

3.6Порядок обміну платіжними документами у СЕП.............................13с.

3.7Порядок ведення кореспондентських рахунків банків-учасників СЕП......................................................................................................................14с.

3.8 Поняття «Нічних» файлів.....................................................................16с.

Висновки......................................................................................................18с.

Список використаної літератури...............................................................21с.


Вступ

Державне казначейство України є центральним органом виконавчої влади і керується у своїй діяльності Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, Національного банку України, наказами Міністерства фінансів України, Положенням про Державне казначейство, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України 31 липня 1995 р. № 590.

Діяльність Державного казначейства фінансується за рахунок державного бюджету України. Державне казначейство України та його територіальні органи є юридичними особами, мають самостійні баланси, рахунки в установах банків.

Державне казначейство у своїй діяльності взаємодіє з органами законодавчої і виконавчої влади, національним і комерційними банками України, іншими учасниками бюджетного процесу та фінансовими інституціями. Воно виступає з'єднувальним ланцюгом у бюджетному процесі між органами виконавчої влади та установами банківської системи.

Цей процес розпочинається з контролю за плановими показниками, що надходять від Міністерства фінансів та розпорядників бюджетних коштів (розпис доходів та видатків державного бюджету, кошториси та плани асигнувань), та закінчується складанням звітності після проведення процедур попереднього контролю перед здійсненням платежу. І головне місце в цьому процесі посідає система електронних платежів(СЕП). Розглянемо її детальніше.


1. Технічне забезпечення здійснення платежів

Важливим елементом платіжної системи є технічне забезпечення здійснення платежів. Адже впровадження казначейської форми касового виконання Державного бюджету України можливе за умов застосування сучасних інформаційно-обчислювальних технологій, що передбачають комплексне використання комп'ютерної техніки та програмних продуктів. Це, у свою чергу, зумовлює необхідність розробки та затвердження програми їх створення з визначенням етапів, термінів, обсягів та джерел фінансування.

З моменту входження в Систему електронних платежів Національного банку України органи Державного казначейства використовували у своїй роботі різні програмні продукти: "ТАСК", "ІСАОД", "УНІТІ БАРС" та АС "Казна". Такий стан справ призводив до певних ускладнень у роботі всієї системи Державного казначейства України.

Оскільки програмний продукт АС "Казна" найповнішою мірою забезпечував функціональність системи, було прийнято рішення про використання єдиного прикладного програмного забезпечення, розробленого Дніпропетровським управлінням ДКУ, по всі й країні. На сьогодні розроблено "Типову схему КТЗ УДК областей, АР Крим, мм. Києва та Севастополя і центрального апарату Державного казначейства України", яка забезпечує підконтрольний вихід в Інтернет, захист комп'ютерних систем від несанкціонованого доступу, викривлення і знищення інформації, а також зараження комп'ютерів вірусами. Це дозволить запровадити АС "Казна" в регіонах і ^ЕВ-сайті Державного казначейства України, на якому буде розміщена вся інформація за доходами як державного, так і місцевих бюджетів.

Листом Державного казначейства України від 17.05.2002 08-06/142 до управлінь доведено "План робіт по впровадженню АС "КАЗНА" в Державному казначействі України для обслуговування державного бюджету за видатками". Ним передбачено календарний план підготовчих робіт, що включає системно-

технічне, фінансове та організаційне забезпечення, а також етапи переходу управлінь на застосування АС "КАЗНА".

2.Механізм взаємовідносин користувачів коштів з казначейською системою

Механізм взаємовідносин користувачів коштів з системою Державного казначейства є найбільш конкретним елементом платіжної системи виконання державного бюджету. Ці стосунки здійснюються шляхом обміну інформацією у вигляді документів за встановленими Національним банком формами та вимогами щодо їх заповнення.

Облік касових операцій за доходами базується на щоденній банківській звітності за видами податків, яка на сьогодні є єдиним джерелом інформації про виконання державного бюджету за доходами.

Нині система "Банк-клієнт" є програмно-апаратним комплексом, що виконує функції інтерфейсу між казначейством та обласним управлінням НБУ. За цих умов казначейство має можливість:

• приймати та передавати платіжні документи;

• володіти інформацією про проходження в системі електронних платежів відісланих платежів;

• одержувати повну інформацію про стан власних рахунків у динаміці їх змін;

• оперативно відправляти платежі отримувачам;

• безпосередньо отримувати платежі у повному обсязі. Чимало переваг отримав також банк:

• зменшено частку механічної ручної праці, пов'язаної з набором платіжних документів клієнта. У результаті зменшується кількість помилок, що їх можуть допускати працівники операційного відділу;

• зменшуються також витрати на обслуговування клієнтів, підвищується банківський сервіс, якісно оптимізується праця.

Казначейське виконання Державного бюджету за видатками

здійснюється шляхом переказу коштів від Державного казначейства України до його територіальних органів.

Державне казначейство України щоденно, після прийняття рішення про виділення коштів Держбюджету, доводить до головних розпорядників коштів обсяги асигнувань у розрізі функціональної та економічної бюджетної класифікації, а останній розподіляє їх між підвідомчими установами.,

Головні розпорядники коштів подають до Державного казначейства України розподіл бюджетних коштів по областях у розрізі підвідомчих установ, підприємств, організацій.

Територіальні органи Державного казначейства здійснюють видатки державного бюджету шляхом оплати рахунків розпорядників коштів вищестоящого органу Державного казначейства згідно з реєстром на здійснення видатків. При цьому за головними розпорядниками коштів державного бюджету повністю зберігається право на визначення конкретних напрямів використання коштів відповідно до функцій і пріоритетів розвитку галузей, а за розпорядниками коштів — першочерговості проведення виплат та напрямків виплат відповідно до залишків коштів на рахунках за кодами економічної класифікації. Якщо останні встигають до 16 години оформити та подати до Державного казначейства України на електронних та паперових носіях розподіл коштів між підвідомчими установами в розрізі територій, то перерахування з Єдиного казначейського рахунку на реєстраційні рахунки та відповідні території здійснюються того самого дня. Якщо ні - зранку наступного дня.

3.Система електронних платежів Національного банку України

3.1Поняття системи електронних платежів

Державне казначейство України працює сьогодні на принципах, прийнятих для банківської системи. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.09.1999 року № 1721 воно набуло статусу учасника системи електронних платежів Національного банку України. Тому доцільно розглядати його діяльність в контексті учасника Системи електронних платежів НБУ.

Система електронних платежів Національного банку України - це загальнодержавна платіжна система, яка забезпечує здійснення розрахунків в електронній формі між банківськими установами (та їх філіями), як за дорученням клієнтів банків, так і за зобов'язаннями банків один перед одним на території України.

Система електронних платежів є власністю Національного банку України та забезпечує розрахунки між банківськими установами в національній валюті України і в найбільш вживаних іноземних валютах.

СЕП НБУ є закритою системою, де грошові кошти циркулюють у закритому фінансовому просторі та перебувають під суворим емісійним контролем з боку Національного банку.

СЕП базується на повністю безпаперовій технології. Основним режимом роботи є обмін електронними платіжними документами та службовими повідомленнями.

3.2Структура та складові системи електронних платежів

Система електронних платежів побудована як деревоподібна мережна структура.

На нижньому рівні СЕП розташовані банки - учасники електронних розрахунків. Середній рівень представлений мережею регіональних розрахункових палат (РРП) - це підрозділ регіонального управління НБУ, який обслуговує банки - учасники СЕП відповідного регіону. На верхньому рівні розміщена Центральна розрахункова палата (ЦРП), яка організовує функціонування СЕП у цілому та керує роботою регіональних розрахункових палат.

Система електронних платежів складається з:

- прикладного програмного забезпечення - набору комп'ютерних програм, що дозволяють системі вирішувати конкретні задачі, які ставляться користувачами;

- телекомунікаційного середовища, що включає апаратуру зв'язку та системне програмне забезпечення, що служать для обміну інформацією про платежі та іншими контрольними повідомленнями між відправником,, обробником та отримувачем інформації;

- засобів захисту інформації (програмно-технічних, нормативно-правових, адміністративно-організаційних).

У свою чергу прикладне програмне забезпечення складається з програмно-технічних комплексів автоматизованих робочих місць (АРМ) СЕП призначених для проведення розрахунків; системи резервування роботи СЕП у разі збоїв, відмов обладнання або інших надзвичайних ситуацій; інформаційно-пошукової системи, призначеної для одержання довідкової інформації про проходження платежів.

Електронні платіжні документи, що приймаються у СЕП, готуються в програмному комплексі "операційний день банку" (ОДБ). ОДБ має забезпечувати коректне формування і захист електронних розрахункових документів та службових повідомлень СЕП відповідно до вимог НБУ.

Компоненти системи (програмне забезпечення АРМ НБУ СЕП, програмні та апаратні засоби захисту, програмні засоби електронної пошти НБУ) надаються учасникам СЕП відповідними Регіональними розрахунковими палатами. Регіональні розрахункові палата та Центральна розрахункова палата отримують їх від структурних підрозділів НБУ, у функції яких входить розробка і впровадження нових версій компонентів системи.

3.3Поняття та функціонування програмно-технічних комплексів СЕП

Програмно-технічні комплекси СЕП відповідають трьом рівням структури СЕП.

Рівень Центральної розрахункової палати (ЦРП) обслуговується

програмно-технічним комплексом АРМ-1, який виконує:

- перевірку правильності та узгодженості функціонування РРП;

- синхронізацію роботи СЕП (тобто визначає час виконання учасниками основних операцій;

- контроль та балансування міжрегіональних оборотів;

- захист системи від несанкціонованого втручання;

- надання звітної інформації в цілому по системі.

Рівень Регіональної розрахункової палати (РРП)

обслуговується програмно-технічними комплексами АРМ-2. Це комплекс програмно-технічних засобів, призначений для обслуговування банків регіону та організації взаємодії з іншими розрахунковими палатами. АРМ-2 виконує:

- обмін електронними розрахунковими документами та технологічною інформацією між РРП і банками цього регіону - учасниками СЕП;

- ведення технічних кореспондентських (субкореспондентських) рахунків банку регіону;

- обмін електронними розрахунковими документами з АРМ-2 інших РРП;

- та ін.

На рівні банків-учасників СЕП використовується програмно-технічний комплекс АРМ НБУ. Це - комплекс програмних і технічних засобів призначений для передачі, приймання та перевірки файлів СЕП між банком-учасником розрахунків і РРП. АРМНБУ виконує:

- перевірку коректності пакетів електронних розрахункових документів, підготовлених банком;

- обмін пакетами платіжних документів та службовою (технологічною) інформацією з РРП;

- передачу електронних розрахункових документів від/до ОДБ банку; захист документів від несанкціонованого втручання;

- довідкові функції.

Кожному банку - учаснику СЕП НБУ присвоюється код банку (МФО). Банки укладають угоди про кореспондентські відносини з регіональними управліннями НБУ, тобто укладають угоду "про відкриття кореспондентського (субкореспондентського) рахунку". Цей рахунок призначений для зберігання власних коштів банків (із статутного фонду, резервного та інших фондів) та проведення ними міжбанківських розрахунків. Кожен з банків має свою внутрішню платіжну систему.

3.4. Порядок відображення коштів на коррахунках в СЕП

Коррахунок повинен відображати кошти, які фактично наявні у банку для виконання міжбанківських розрахунків у СЕП. Однак програмні комплекси, що виконують обмін платіжними документами в системі електронних міжбанківських розрахунків (АРМ-2 СЕП) та ті, що ведуть коррахунки (ОДБ ОПЕРУ), відокремленні одні від одного, обмінюючись між собою інформацією лише кілька разів на добу. Тому у СЕП введено поняття технічного коррахунку (технічного субкоррахунку).

Технічний коррахунок банку - це інформація в електронній формі, яка зберігається безпосередньо в тому програмному комплексі СЕП, котрий виконує обмін платіжними документами з цим банком (АРМ-2).

Технічні рахунки відкриті в обласних розрахункових палатах НБУ на ім'я усіх обласних управлінь Державного казначейства. Крім цього управління Державного казначейства мають субкореспондентські рахунки в системі консолідованого кореспондентського рахунку Державного казначейства України.

Управління Державного казначейства України не є банківськими установами, однак беруть участь у СЕП НБУ. Як і кожному з учасників СЕП НБУ, управлінням Державного казначейства присвоєно МФО. Органи місцевого самоврядування та місцеві фінансові органи в процесі казначейського виконання місцевих бюджетів за доходами не є безпосередніми учасниками системи електронних платежів, оскільки платежі виконуються лише через установи банків та через органи Державного казначейства, які обслуговують місцеві бюджети.

Кошти, які сплачені платниками і підлягають зарахуванню в доходи місцевих бюджетів, з банківської установи, в якій обслуговується платник податків, через внутрішню платіжну систему банку потрапляють в СЕП НБУ. Із СЕП НБУ кошти через субкореспондентський рахунок управління Державного казначейства потрапляють у внутрішню платіжну систему Державного казначейства України.

При прийнятті у СЕП початкового платежу від банку коррахунок дебетується (зменшується) на суму цього платежу.

При отриманні банком відповідного платежу від СЕП коррахунок кредитується (збільшується) на суму цього платежу.

Комерційний банк повинен відслідковувати в своєму ОДБ значення свого коррахунку на основі власної інформації про відправлені (прийняті) з СЕП платіжні документи і порівнювати його з технологічною інформацією про стан коррахунку, яка передається СЕП.

3.5. Електронні платіжні документи

Одним із засобів представлення безготівкових розрахункових документів є електронний платіжний документ.

Розрахунковий документ в електронному вигляді - документ визначеного формату, що містить установлені реквізити і несе інформацію про рух коштів, має форму електронних записів. Електронні платіжні системи, що діють нині в Україні, використовують, в основному, платіжні доручення та платіжні вимоги.

Реквізити електронного документа можна поділити на дві групи:

- реквізити власне платіжного документа, перелік та зміст яких визначається для кожної конкретної форми платіжного документа (платіжного доручення, платіжної вимоги, чека тощо);

- технологічні реквізити, перелік та зміст яких визначається електронною платіжною системою, що обробляє ці документи.

Слід відрізняти напрямок руху платіжного документа від способу перерахування коштів за цим документом. У СЕП платіжний документ завжди рухається у напрямку від "банку А" (відправника документа) до "банку Б" (одержувача документа). Напрямок переміщення коштів (або взагалі відсутність перерахування) між цими двома банками залежить від ознаки дебету/кредиту цього документа.

Кредитовий документ - це платіжне доручення, за яким клієнт "банку А" доручає перерахувати кошти на рахунок клієнта "банку Б". Такий зразок документа є найбільш поширеним типом документів у СЕП. Напрямок перерахування коштів збігається з напрямком руху документа.

Дебетовий документ - це платіжна вимога, за якою клієнт "банку А " доручає списати кошти з рахунку клієнта "банку Б" на свою користь. На поточний момент дебетові документи становлять не більше 1% від загальної кількості платежів.

3.6. Порядок обміну платіжними документами у СЕП

Клієнти комерційних банків не є безпосередніми учасниками системи електронних платежів. Вони виконують свої платежі лише через комерційні банки, які їх обслуговують і які є абонентами СЕП найнижчого рівня.

Початкові платіжні документи для передачі у СЕП оформляються в ОДБ у вигляді файла типу А — пакета початкових платіжних документів. Кожний інформаційний рядок файла А містить один платіжний документ. У файлі може бути від 1 до 1000 платіжних документів. В одному файлі А згруповані

документи тільки в одній валюті, причому перша літера найменування файла визначає цю валюту.

ОДБ передає сформовані пакети початкових документів в АРМ НБУ СЕП, установлений у банку. АРМ НБУ перевіряє їх на відповідність вимогам, які прийняті у системі електронних платежів, і в разі виконання усіх умов відправляє пакет платіжних документів електронною поштою у РРП, в якій обслуговується цей банк.

АРМ-2 регіональної розрахункової палати працює в циклічному режимі. Цикл обробки (так званий «основний цикл», або «сеанс прийому-передачі») складається з двох частин (режимів):

- пакет прийнятий успішно. Код помилки в квитанції дорівнює 0.

- пакет відхилений у цілому (наприклад, порушення структури пакета, викривлення при передачі лініями зв'язку тощо). Код помилки в квитанції відображає причину відхилення.

Приймання у СЕП або відмова від приймання платіжних документів виконується цілими пакетами, без їх переформування та відокремлення коректних платіжних документів від некоректних. Тобто, якщо в квитанції вказані помилки в деяких документах пакета (навіть тільки в одному), решта платіжних документів цього пакета також не приймається у СЕП, незважаючи на те, що самі по собі вони є коректними.

3.7. Порядок ведення кореспондентських рахунків банків-учасників СЕП

На початку робочого дня кожна РРП отримує від відповідного регіонального управління Національного банку інформацію про стан реальних кореспондентських рахунків банківських установ регіону. АРМ-2 приводить стан технічних коррахунків банків відповідно до стану їх реальних коррахунків. Ця інформація негайно надається банкам регіону - учасникам розрахунків.

Протягом робочого дня розрахунки банку, які здійснюються через СЕП, відображаються на технічному коррахунку цього банку таким чином:

У момент отримання пакета початкових документів, якщо АРМ-2 приймає його успішно і формує квитанцію з нульовим кодом помилки, то технічний коррахунок зменшується на суму кредитових документів цього пакета - «банк відправив гроші» (якщо банк (ОПЕРУ НБУ) відправив початковий дебетовий документ, то технічний коррахунок навпаки -збільшується на суму цього документа. Інформаційні ж документи, що містяться в пакеті, не впливають на стан технічного коррахунку);

При формуванні на АРМ-2 і відправленні в банк пакета відповідних документів технічний коррахунок не змінюється. Відповідні платежі відображаються на коррахунку лише тоді, коли АРМ-2 отримує квитанцію про те, що банк успішно прийняв цей пакет. У момент приймання на АРМ-2 квитанції про успішне отримання пакета банком коррахунок збільшується на суму кредитових документів цього пакета - «банк одержав гроші» (якщо банк отримав дебетовий документ, то технічний коррахунок, навпаки, зменшується на суму цього документа; інформаційні ж документи, що містяться в пакеті, ніяк не впливають на стан технічного коррахунку);

Якщо відсутні інші, крім системи електронних розрахунків, джерела надходження або знімання коштів з коррахунку банку, то технічний коррахунок збігається з реальним значенням коррахунку. Тобто, СЕП практично підтримує актуальне значення коррахунку банку-учасника в режимі реального часу.

Початкові платежі від банків приймаються лише в межах поточної суми на технічному коррахунку. Тобто файл не буде прийнятий від банку, якщо в результаті цього технічний коррахунок набуде від'ємного значення. Це гарантує, що банк при виконанні міжбанківських розрахунків розпоряджається лише фактично наявними у нього коштами.

Ситуації, коли банк не має змоги виконувати початкові платежі через відсутність коштів на рахунку, мають назви «червоного» та «жовтого» сальдо.

«Червоне» сальдо - ситуація, коли банк має від'ємний залишок коштів на коррахунку. Виникнення «червоного» сальдо розцінюється як надзвичайна ситуація. Але якщо з певних причин (термінові штрафи, стягнені з банку з порушенням рекомендованої технології стягнення штрафів у СЕП) така ситуація все ж виникла, то банк не має змоги виконувати початкові платежі доти, доки в результаті приймання відповідних платежів він не забезпечить наявності коштів на своєму технічному коррахунку.

«Жовте» сальдо виникає, коли банк спробував надіслати у СЕП файл початкових платежів на суму, що перевищує наявний залишок коштів на технічному рахунку. Такий пакет не приймається у СЕП, АРМ-2 повертає квитанцію з кодом помилки «жовте» сальдо. Але при цьому банку надається

можливість переглянути свої плани щодо порядку відправлення початкових платежів у СЕП.

Для того, щоб на основі наявної у банку та у РРП інформації однозначно прийняти рішення про виконання або невиконання платежів, у СЕП існує ще додаткова контрольна інформація, яка надається банку в кінці кожного сеансу АРМ-2 та в кінці банківського дня.

3.8. Поняття «Нічних» файлів

Між моментами приймання у СЕП платіжного документа від "банку А" та отримання цього документа "банком Б" проходить певний час. Зокрема, цей документ може бути отриманий "банком Б" і наступного банківського дня. Пакети платіжних документів, що не були підтверджені одержувачем протягом банківського дня, вважаються не одержаними ним. Такі файли після завершення банківського дня залишаються у РРП, яка їх сформувала, зберігаються там «вночі» (тому такі файли мають умовну назву «нічні» файли, або файли «повторної передачі»). Наступного банківського дня РРП повторно відправляє їх адресату. Це здійснюється таким чином:

• склад пакетів не змінюється, пакети не переформовуються (у тому числі всі пакети на одного адресата не об'єднуються, порядок платежів у кожному з пакетів не змінюється), зміст платежів (в тому числі технологічна інформація) не змінюється;

• в імені файла дата замінюється на дату поточного банківського дня;

• у технологічному розширенні імені файла перший символ замінюється на символ, що позначає, скільки банківських днів цей файл залишався у РРП як непідтверджений і скільки разів він відправлявся одержувачу знову. Першому разу відповідає символ «1», другому -«2» і так далі аж до символу «9»;

• другий та третій символи технологічного розширення імені файла (тобто номер сеансу АРМ-2, в якому цей пакет був сформований уперше) не змінюються;

• файли відправляються одержувачам на початку нового банківського дня (з точки зору АРМ-2 - у «нульовому» сеансі).

За допомогою зміни першого символу технологічного розширення імені файла забезпечується унікальність найменувань файлів на одного адресата протягом банківського дня (розширення «сьогоднішніх» починається із символу «О», «учорашніх» - з «1» тощо).

«Нічні» файли повинні бути прийняті одержувачем новим банківським днем, що відповідає заново вказаній даті в найменуванні «нічного» файла.

Для відображення сум платіжних документів, що надійшли через СЕП на адресу банку, але не отримані ним, в ОДБ ОПЕРУ паралельно з кожним коррахунком відкривається відповідний йому "Транзитний кореспондентський рахунок сум, що не були підтверджені протягом робочого дня" (або "нічний").

Цей рахунок "банку Б" кредитується наприкінці банківського дня на суму тих платіжних документів, які надійшли протягом цього дня на його адресу, але не отримані ним. "Нічний" рахунок "банку Б" дебетується того дня, коли вказаний банк дійсно отримує платіжні документи, що надійшли на його адресу в попередні банківські дні, але не були тоді отримані (тобто були "зараховані" на цей рахунок у попередні банківські дні). При цьому кошти "банку Б", які є на "нічному" рахунку, не можуть бути використані банком (для зарахування на рахунок клієнта, виконання початкових платежів на цю суму тощо).


Висновки

Важливим елементом платіжної системи є технічне забезпечення здійснення платежів.

З моменту входження в Систему електронних платежів Національного банку України органи Державного казначейства використовували у своїй роботі різні програмні продукти: "ТАСК", "ІСАОД", "УНІТІ БАРС" та АС "Казна". Такий стан справ призводив до певних ускладнень у роботі всієї системи Державного казначейства України.

Оскільки програмний продукт АС "Казна" найповнішою мірою забезпечував функціональність системи, було прийнято рішення про використання єдиного прикладного програмного забезпечення, розробленого Дніпропетровським управлінням ДКУ, по всі й країні.

Механізм взаємовідносин користувачів коштів з системою Державного казначейства є найбільш конкретним елементом платіжної системи виконання державного бюджету. Ці стосунки здійснюються шляхом обміну інформацією у вигляді документів за встановленими Національним банком формами та вимогами щодо їх заповнення.

Облік касових операцій за доходами базується на щоденній банківській звітності за видами податків, яка на сьогодні є єдиним джерелом інформації про виконання державного бюджету за доходами.

Нині система "Банк-клієнт" є програмно-апаратним комплексом, що виконує функції інтерфейсу між казначейством та обласним управлінням НБУ. За цих умов казначейство має можливість:

• приймати та передавати платіжні документи;

• володіти інформацією про проходження в системі електронних платежів відісланих платежів;

• одержувати повну інформацію про стан власних рахунків у динаміці їх змін;

• оперативно відправляти платежі отримувачам;

• безпосередньо отримувати платежі у повному обсязі. Чимало переваг отримав також банк:

• зменшено частку механічної ручної праці, пов'язаної з набором платіжних документів клієнта. У результаті зменшується кількість помилок, що їх можуть допускати працівники операційного відділу;

• зменшуються також витрати на обслуговування клієнтів, підвищується банківський сервіс, якісно оптимізується праця.

Державне казначейство України працює сьогодні на принципах, прийнятих для банківської системи. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.09.1999 року № 1721 воно набуло статусу учасника системи електронних платежів Національного банку України. Тому доцільно розглядати його діяльність в контексті учасника Системи електронних платежів НБУ.

Система електронних платежів Національного банку України - це загальнодержавна платіжна система, яка забезпечує здійснення розрахунків в електронній формі між банківськими установами (та їх філіями), як за дорученням клієнтів банків, так і за зобов'язаннями банків один перед одним на території України.

Система електронних платежів є власністю Національного банку України та забезпечує розрахунки між банківськими установами в національній валюті України і в найбільш вживаних іноземних валютах.

СЕП НБУ є закритою системою, де грошові кошти циркулюють у закритому фінансовому просторі та перебувають під суворим емісійним контролем з боку Національного банку.

СЕП базується на повністю безпаперовій технології. Основним режимом роботи є обмін електронними платіжними документами та службовими повідомленнями.

Система електронних платежів побудована як деревоподібна мережна структура.

На нижньому рівні СЕП розташовані банки - учасники електронних розрахунків. Середній рівень представлений мережею регіональних розрахункових палат (РРП) - це підрозділ регіонального управління НБУ, який обслуговує банки - учасники СЕП відповідного регіону. На верхньому рівні розміщена Центральна розрахункова палата (ЦРП), яка організовує функціонування СЕП у цілому та керує роботою регіональних розрахункових палат.

Клієнти комерційних банків не є безпосередніми учасниками системи електронних платежів. Вони виконують свої платежі лише через комерційні банки, які їх обслуговують і які є абонентами СЕП найнижчого рівня.

Початкові платіжні документи для передачі у СЕП оформляються в ОДБ у вигляді файла типу А — пакета початкових платіжних документів. Кожний інформаційний рядок файла А містить один платіжний документ. У файлі може бути від 1 до 1000 платіжних документів. В одному файлі А згруповані

документи тільки в одній валюті, причому перша літера найменування файла визначає цю валюту.


Список використаної літератури

  1.  Положення про Державне казначейство України: Постанова Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1232.
  2.  Про Державне казначейство України: Указ Президента України від 27.04.1995р. № 335/95 //Фінанси України. – 1996. – №7. – С.117.
  3.  Про створення внутрішньої платіжної системи Державного казначейства: Постанова Кабінету Міністрів України та Національного банку України від 15.09.1999р. № 1721.
  4.  Про порядок передачі інформації від установ банків до органів державної податкової служби електронними засобами: Постанова Правління НБУ від 08.07.1998р. № 267.

    5. План робіт по впровадженню АС «КАЗНА» в Державному казначействі України для обслуговування державного бюджету за видатками: Лист Державного казначейства України від 17.05.2002р. № 08-06/142.

    6. Юрій С.І., Стоян В.І., Мац М.Й. «Казначейська система». Тернопіль. Видавництво «Карт-бланш», 2002 – 591с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

29581. Информационное общество: основные характеристики, тенденции развития. Дискуссии в отношении позитивных изменений и негативных последствий всеобщей информатизации и глобализации мирового пространства 16.15 KB
  Информационное общество – ступень в развитии современной цивилизации характеризующаяся увеличением роли информации и знаний в жизни общества; возрастанием доли инфокоммуникаций информационных продуктов и информационных услуг в валовом внутреннем продукте ВВП; созданием глобального информационного пространства обеспечивающего эффективное информационное взаимодействие людей их доступ к мировым информационным ресурсам и удовлетворение их социальных и личностных потребностей в информационных продуктах и услугах. Основные характеристики:...
29582. Массовое сознание 12.93 KB
  На общественное мнение влияют мнения людей признаваемых обществом авторитетными и компетентными личный опыт людей В формировании общественного мнения выделяются: субъект воздействия – элитные группы стремящиеся к достижению или удержанию власти заказчики и исполнители государство аналитики журналисты и т.; объект воздействия – массовое сознание изменение которого является целью субъекта; инструмент воздействия – СМИ как массмедиа так и институты социализации культура и т. Формы и способы влияния общественного мнения на личность...
29583. Массовое сознание: Субъективистский и объективистский подходы 14.37 KB
  Массовое сознание включает в себя понятие массы: МассаОртега и Гаса это суждение некомпетентных низкое качество современной цивилизации; Масса Юнгер механизное общество в котором человек является придатком машины; Масса Зиммель Вебер Манхейм – это бюрократическое общество которое отличается широко расчленненой организацией в которой принятие решений допускается на высших этапах иерархии; МассаЛенин – совокупность трудящихся наименее организованных и просвещенных. МассаШарков это шаблонное Например когда в деревнях все...
29584. Стратегия и тактика планирования рекламной кампании 16.33 KB
  Стратегия и тактика планирования рекламной кампании. Планирование рекламной кампании это процесс в котором принимают участие все структурные подразделения рекламного агентства и маркетинговый отдел рекламодателя. Результат этого процесса составление плана рекламной кампании на определенный период. Главная задача планирования рекламной кампании определить как будет доноситься рекламное послание до потребителя: в какой форме с помощью каких средств массовой информации и в рамках какого бюджета.
29585. Основные понятия в медиапланировании (рейтинг, доля, HUT, PUT, PUR). Их расчет и соотношение в планировании рекламных кампаний 33.55 KB
  Home Using TV одним из базовых показателей в медиапланировании является число людей или домохозяйств в которых смотрят телевизор. Этот показатель описывает количество людей или домохозяйств использующих ТВ на определенный момент времени Иными словами это процент индивидуумов или домохозяйств использующих телевизор в данное время дня. Показатель HUT не включает людей смотрящих телевизор вне дома например в магазинах аэропортах отелях и т. То есть рекламное сообщение смогут увидеть те люди которые по крайней мере в данный момент...
29586. Медиавес рекламной кампании и его измерение (охват, частота, количество предъявлений) 46.5 KB
  Охват — это количество разных индивидуумов, которые были затронуты графиком прохождения рекламной кампании за данный период времени, или, другими словами, увидели нашу рекламную кампанию, наше рекламное объявление хотя бы один раз, обычно представляется в процентном формате.
29587. Принципы отбора медианосителей и оценка их эффективности 13.6 KB
  Рейтинг телевизионного времени доля в тех телезрителей которые смотрели конкретный канал в определенное время от потенциального числа телезрителей. Максимально высокий рейтинг имеет пиковое телевизионное время праймтайм. Сумма всех рейтингов целевой рейтинг показатель чистого полезного охвата умноженный на частоту контакта. Стоимость одного общерейтингового пункта мера определяющая эффективность конкретной программы.
29588. Эффективность рекламных кампаний и лояльность потребителей. Экономические и коммуникативные показатели эффективности 16.05 KB
  Наиболее популярный способ выявления эффективности рекламы методика облегчения вспоминания используемая для того чтобы определить в какой мере человек способен вспомнить ее содержание. Но даже если человек и хорошо запомнил содержание рекламы это вовсе не означает что он готов купить то что рекламируют. Второй способ выявления эффективности рекламы методика узнавания. Людям которые прочитали журнал или видели телевизионную программу предъявляют копии рекламы и задают вопросы о ней.
29589. Новые технологии и виды услуг рекламного рынка 15.87 KB
  Относительно низкая стоимость проекта. Небольшие временные затраты в разработке проекта. Краткосрочность эффекта от реализации проекта Маркетинг слухов Преимущества: 1. Невысокая стоимость в организации проекта.