97553

Базові елементи мови: типи даних, цілочисельні типи даних, дані дійсних типів, дані типу string

Реферат

Информатика, кибернетика и программирование

Змінна може набувати різних значень. Фізичний зміст змінної, змінна – це ділянка оперативної пам’яті, куди комп’ютер записує або звідки читає дане. Змінна характеризується іменем, значенням і обсягом в байтах. Значення змінній надають командою присвоєння чи командою введення даних.

Украинкский

2015-10-19

67.5 KB

0 чел.

Реферат з інформатики:

Тема:  Базові елементи мови: типи даних, цілочисельні типи даних, дані дійсних типів, дані типу string. 

План.

  1.  Поняття даного.
  2.  Поняття змінної.
  3.  Дані цілого типу.
  4.  Розділ оголошення змінних.
  5.  Дані дійсних типів.
  6.  Дані типу string.

Мета заняття: осмислити поняття даного, змінної  і типів даних,

вміти оголошувати змінні і розв’язувати задачі опрацювання даних цілих та дійсних типів.

Література. Я.М. Глинський “Інформатика”. Алгоритмізація і програмування  книжка 1.

1. Поняття даного.

Під даним розуміють об’єкт – порцію інформації, що зберігається в пам’яті комп’ютера, має значення деякої множини допустимих значень і  над якими визначені допустимі операції.

В інформатиці дане може мати не лише числові значення. Ним може бути також текст, звук, картинка, фотографія чи фрагмент відеофільму. Дані бувають сталі і змінні.  

Стале дане не може змінити свого значення під час виконання програми. Прикладами сталих цілих даних є числа: 5, -10, 0, -1256.

2.  Поняття змінної.

Змінна може набувати різних значень. Фізичний зміст змінної, змінна – це ділянка оперативної пам’яті, куди комп’ютер записує  або звідки читає дане. Змінна характеризується іменем, значенням і обсягом в байтах. Значення змінній надають командою присвоєння чи командою введення даних. Кількість потрібних змінних та їхні імена визначає користувач під час складання алгоритму і програми розв’язування задачі.

  1.  Дані цілого типу.

Людина розуміє числа і тексти візуально. Комп’ютер такої здатності немає, тому користувач зобов’язаний пояснити транслятору, з якими даними він матиме справу: числами чи текстами тощо. Тому дані класифікують за типами.  Розрізняють дані цілого типу, дійсного та інших типів, які вивчатимемо далі.

Дані, значення яких є цілі числа, можуть належати до таких типів:

Назва типу

Пояснення

Обсяг

byte

Цілі дуже короткі

(1 байт)

integer

Цілі короткі

(2 байт)

longint

Цілі довгі

(4 байт)

Цілі дуже короткі дані мають значення від 0 до 255, цілі короткі дані належать до діапазону від –32768 до 32767, а довгі від –2147483648 до 2147483647.  найчастіше застосовують тип integer.

4.  Розділ оголошення змінних.

Розв’язуючи задачу, користувач має проаналізувати, скільки змінних треба використати і до якого типу їх віднести. Змінні потрібні оголосити на початку програми у розділі оголошення змінних var, який має такий загальний вигляд:

var

                  <перший список імен змінних>:<назва типу 1>;

                  <n-й список імен змінних>:<назва типу n>;

Приклад 2. Нехай у деякій задачі для позначення кількості студентів у двох групах вирішили використати величини з іменами n1 , n2 . зрозуміло, що відповідні змінні n1 , n2 не можуть набувати дробового значення. Змінні  n1 , n2 належать до даних  цілого типу, тому їх потрібно оголосити так:

var n1 , n2 : integer

Оголошення змінних дають змогу компілятору зарезервувати у пам’яті комп’ютера потрібну кількість комірок для зберігання даних під час роботи програми. Правило, яке варто запам’ятати твердо:

Елементи списку відокремлюють комою, а команди – крапкою з комою.

Задача 1. Від міста А до В автомобіль їхав t1 = 5 год. з середньою швидкістю V1 = 70 км/год., від В до С – t2 = 4 год., зі швидкістю V2 = 75 км/год., визначити відстань між містами.

Program distance;

var

t1, v1, t2, v2, ab, bc, ac: integer;

begin

t1: = 5; t2: = 4; v1: = 70; v2: = 75;

ab:= v1* t1; bc:= v2* t2; ac:=ab+bc;

writeln (ab:6, bc:6, ac:6);

end.

Виконаємо програму і на екрані отримаємо:

350

300

650

Додому: Завдання. Модифікуйте програму на випадок чотирьох міст.

5.  Дані дійсних типів.

Дані, значення яких є дійсні числа, можуть належати до таких типів (найчастіше використовують тип real):

single

Дійсні короткі

(4 байти)

real

Дійсні

(6 байтів)

double

Дійсні довгі

(8 байтів)

extended

Дійсні дуже довгі

(12 байтів)

Дійсні короткі та просто дійсні дані – це числа у звичайному (з десятковою крапкою) чи показниковому форматі mep з максимальним значенням1038 , а довгі – це числа у звичайному чи показниковому форматі mep з мак4симальним значенням 10308.

Значення дійсного числа в інформатиці записують так:

mep = m*102

Де m – мантиса, Е – хнова десяткової системи числення, р – порядок.

Приклад 1.

6.25Е+01=6.25*101=62.5;

-0.12500Е+01=-0.125*101=-1.25;

3.1415Е-06=3.1415*10-6=0.0000031415

Приклад 2. Нехай відомо, що маса деякої речовини може набувати не цілочислового значення (1,5 кг тощо). Масі речовини поставлено у відповідність змінну з іменем ________. Тому змінну маса оголосити як дане числового дійсного типу так:

var  masa: real.

6. Дані типу String

Дані, значеннями яких є група символів (слово або деякий текст), називають текстовими (інший термін - рядки). Назва цього типу даних – string. Ознакою текстової сталої, є одинарні ланки (апострофи), між якими записана група символів, а саме: “5”, “Lviv”,“Київ”. Отже 2001 – це ціла числова стала, а “2001” – текстова стала. Якщо текст містить апостроф, то він дублюється, наприклад “ім’я”.  Текстові дані типу string можуть містити до 255 символів, однак часто потрібна менша кількість символів n, яку задають в описах так: string [n].

Приклад 3. Оголосити змінні а1, а2, а3 як дійсні, в1, в2 – як цілі, а с1 – як текстову можна так:

var  а1 а2 а3: real;

в1, в2 : integer; c1:string;

Вправи та задачі

Складіть алгоритми розв’язування наступних задач (вважаючи, що всі вхідні дані і результати  є цілими числами – даними типу integer).

  1.  Визначіть силу F , що діє на тіло з масою m , яке рухається з прискоренням а (формула  F= mа) ?

Виконуємо програму і на екрані отримуємо: 40.

  1.  Обчисліть вартість а театральних квитків по 4 грн. і в квитків по

6 грн. окремо і всіх разом.

Program syla;

Var

a, c1, b, c2, v1, v2, v: integer;

begin

c1:=4; c2:=6; a:=20; b:=15; v:= v1+v2;

writeln (v1:6, v2:6, v:6);

readln

end.

Виконуємо програму і на екрані отримуємо:

3. Від міста А до В автомобіль їхав t1 год. зі швидкістю V1 км/год., від В до С – t2 год. зі швидкістю V2 км/год., від С до Dt3 год. зі швидкістю V3 км/год.,

Визначіть відстань між містами і пройдений шлях.

Programviostane;

Var

t1, V1, t2, V2, t3, V3, ab, bc, cd, ad : integer;

begin

t1:=6; t2:=3;t3:=5;  V1:=60; V2:=65;  V3:=80;

ab:= V1* t1; bc:= V2* t2; cd:= V3* t3; ad:=ab+bc+cd

writeln (ab:6, bc:6, cd:6, ad:6);

readln

end.

Виконуємо програму і на екрані отримуємо:


80

90

170

360

195

400

955


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22911. Визначник Вандермонда 32.5 KB
  Визначником Вандермонда n го порядку називається визначник. Доведення проведемо індукцією за порядком n визначника При n=2 Припустимо що твердження виконується для визначника Вандкрмонда Δn1 порядку n1 і знайдемо визначник Δn. Як відомо визначник не змінюється якщо від деякого рядка відняти інший рядок домножений на число. Тому у визначника Δn спочатку від останнього рядка віднімаємо рядок з номером n1 домножений на a1.
22912. Системи лінійних рівнянь 22 KB
  Система лінійних рівнянь називається сумісною якщо вона має принаймні один розв’язок. Система лінійних рівнянь називається несумісною якщо вона не має розв’язків. Сумісна система лінійних рівнянь називається визначеною якщо вона має єдиний розв’язок.
22913. ТЕОРЕМА КРАМЕРА 43.5 KB
  Αn1x1αn2x2αnnxn=βn Складемо визначник з коефіцієнтів при змінних α11 α12 α1n Δ= α21 α22 α2n αn1 αn2 αnn Визначник Δ називається головним визначником системи лінійних рівнянь 1. Якщо головний визначник Δ квадратної системи лінійних рівнянь 1 не дорівнює нулю то система має єдиний розв’язок який знаходиться за правилом: 2 Формули 2називаються формулами Крамера. Домножимо перше рівняння системи 1 на A11 друге рівняння – на А21 і продовжуючи так далі nе рівняння системи домножимо на Аn1. Отримаємо рівняння яке...
22914. Обчислення рангу матриці 20.5 KB
  Основними методами обчислення рангу матриці є методи оточення мінорів теоретичний і метод елементарних перетворень практичний. Методи оточення мінорів полягає в тому що в ненульовій матриці шукається базисний мінор. Тоді ранг матриці дорівнює порядку базисного мінору.
22915. Теорія систем лінійних рівнянь 24 KB
  Основною матрицею системи 1 називаються матриці порядку m x n. Ранг основної матриці системи A називається рангом самої системи рівнянь 1. Розміреною матрицею системи рівнянь 1 називається матриця порядку mxn1.
22916. Теорема Кронекера – Капелі (критерій сумісної системи лінійних рівнянь) 46 KB
  Припустимо що система сумісна і числа λ1λ2λn утворюють розв’язок системи. Вертикальний ранг основної матриці системи дорівнює рангу системи векторів a1a2an вертикальний ранг розширеної матриці співпадає з рангом системи векторів a1a2anb. Оскільки вектор b лінійно виражається через a1a2an за теоремою 2 про ранг ранги системи векторів a1a2an і a1a2anb співпадають.
22917. Розв’язки системи лінійних рівнянь 50 KB
  Оскільки система сумісна ранги матриці A і рівні і дорівнюють r. Система переписується таким чином: Всі розв’язки системи можна одержати таким чином. Одержується система лінійних рівнянь відносно базисних змінних x1x2xr.
22918. Еквівалентні системи лінійних рівнянь 29.5 KB
  Дві системи лінійних рівнянь з однаковим числом змінних називаються еквівалентними якщо множники їх розв’язків співпадають. Зокрема дві несумісні системи з однаковим числом змінних еквівалентні. Еквівалентними перетвореннями системи лінійних рівнянь називаються перетворення які зводять систему до еквівалентних систем.
22919. Метод Гауса розв’язання систем лінійних рівнянь (метод виключення змінних) 84.5 KB
  Отже за теоремою Крамера система має єдиний розв’язок. Але на практиці цей розв’язок зручніше знаходити не за формулами Крамера. Система має нескінчену кількість розв’язків змінні системи діляться на дві частини – базисні та вільні змінні.