9782

Морально-психологічна підготовка особового складу підрозділу в умовах переводу їх у підвищенні ступені готовності і проведення бойового злагодження

Лекция

Педагогика и дидактика

Морально-психологічна підготовка особового складу підрозділу в умовах переводу їх у підвищенні ступені готовності і проведення бойового злагодження Навчальна та виховна мета. Поглибити знання студентів з морально-психологічного забезпечення особо...

Украинкский

2013-03-16

102 KB

62 чел.

Морально-психологічна підготовка особового складу підрозділу в умовах переводу їх у підвищенні ступені готовності і проведення бойового злагодження

Навчальна та виховна мета:

1. Поглибити знання студентів з морально-психологічного забезпечення особового складу підрозділів в умовах переводу в підвищені ступені бойової готовності та проведення бойового злагодження.

Навчальні питання:

Вступна частина

1. Завдання, форми і методи проведення морально-психологічної підготовки особового складу підрозділів в умовах переводу в підвищенні ступені бойової готовності.

2. Форми і методи проведення морально-психологічної підготовки в умовах бойового злагодження підрозділів.

Заключна частина

Література:

  1.  Алещенко В.І. Морально-психологічне забезпечення застосуванн військ (сил) у сучасних умовах. 36. наук. Праць. К.: КВП., 1999. № 2 (9). С. 3-12.
  2.  Блінов О.А., Степанченко В.І. Психологічні особливості інформаційних війн сучасності. 36 наук. праць. К.: ВГІ НАОУ – 2002. - № 2. – С. 3-12.
  3.  Борский Н. Основные направления обеспечения информационной безопасности в деятельности войск (сил). Ориентир. – 2001. - № 11. - С. 46.
  4.  Бублик Л.А., Феденко Н.Ф. Актуальные проблемы морально-политической и психологической подготовки в современных условиях. – М.: ВПА, 1981.
  5.  Горбенко І.Д., Долгов В.І., Гріненко Т.О. Інформаційна війна – сутність, методи та засоби ведення. Правове, нормативне та метрологічне забезпечення системи захисту інформації в Україні: Матеріали ювілейної науково-технічної конференції. – К, 1998. – С. 36-40.
  6.  Дьяченко М.И. О психологических основах поведения воинов в боевой обстановке. Военная мысль. – 1972. - № 55. – С. 40-51.
  7.  Комов С.А. О способах и формах ведения информационной борьбы. Военная мысль. – 1997. - № 4. – С. 23-32.
  8.   Марущенко В. Информационная безопасность войск и защита личного состава от негативного информационного воздействия. Ориентир. – 2001. - № 2. – С. 50-53.
  9.  Попов М.А., Лук’янець А.Г. До забезпечення воєнної безпеки в умовах загрози інформаційної війни. Наука і оборона. – 1999. - № 4.

10.Родионов М.А. К вопросу о формах ведения информационной  

                 боротьбы. Военная мысль. – 1996. - № 2. – С. 67-70.

11. Руснак І.С., Телелим В.М. Розвиток форм і способів ведення   інформаційної боротьби на сучасному етапі. Наука і оборона. – 2000. - № 2. – С. 18-23.

12. Черешкин Д.С., Смолян Г.Л., Цыгичко В.Н. Реалии информационной войны. Защита информации. – «Конфидент». – 1996. - № 4.    

                                                                ВСТУП

1. Завдання, форми і методи проведення морально-психологічної підготовки особового складу підрозділів в умовах переводу в підвищенні ступені бойової готовності

 Узагальнюючи зміст керівних документів, їх вимоги можна звести до того, що бойова і мобілізаційна готовність частини (з’єднання), її морально-психологічне забезпечення повинно бути головним в роботі командно-виховного складу, штабу, кожного офіцера.

  Головним змістом морально-психологічного забезпечення бойової і мобілізаційної готовності частини (з’єднання) є формування у військовослужбовців духовної і психологічної готовності зі зброєю в руках захищати свою Батьківщину. При цьому основними завданнями морально-психологічного забезпечення слід вважати:

  •  роз’яснення особовому складу внутрішньої, зовнішньої і оборонної політики держави, воєнно-політичної обстановки в світі та на Європейському континенті, завдань ЗС України, своєї частини (з’єднання) і на цій основі формувати світогляд військовослужбовців, їх переконання у справедливості своїх дій по захисту територіальної цілісності і суверенітету країни;
  •  виховувати воїнів-патріотів, національно свідомих і відданих, готових в будь-який момент і за будь-яких обставин захищати Україну;
  •  зміцнення єдиноначальності, військової дисципліни та правопорядку в підрозділах, частині (з’єднанні);
  •  забезпечення соціальної справедливості, мобілізації, фізичного, духовного і професійного потенціалу військовослужбовців через мотивацію їх діяльності, турботу про задоволення потреб і запитів в інтересах підвищення бойової готовності частини (з’єднання);
  •  виховувати військовослужбовців в дусі вірності Військовій присязі, Бойовому прапору військової частини, формувати у них високий бойовий дух, стійкість, сміливість, ініціативу, високу пильність та постійну готовність до бойових дій якщо агресор розв’яже війну;
  •  підвищувати особисту відповідальність офіцерів за якість відпрацювання мобдокументів, вивчення і покращення якісної характеристики приписних мобресурсів, створення й підтримання в готовності до застосування матеріально-технічної бази відмобілізування і бойового злагодження частини (з’єднання), виконання заходів морально-психологічного забезпечення і мобілізаційної готовності;
  •  формування у військовослужбовців психологічної готовності та прагнення своєчасно і точно виконувати задачі щодо проведення частини (з’єднання) у відповідні ступені бойової готовності, відмобілізування у встановлений термін;
  •  підтримка на високому рівні готовності відділення виховної роботи, підлеглих офіцерів-вихователів до діяльності під час приведення частини (з’єднання) у  бойову готовність, організації керівництва і контролю за проведенням заходів МПЗ;
  •  накопичення в запасі офіцерів-вихователів, організація їх професійної підготовки і перепідготовки, навчання практичним діям під час проведення відмобілізування, приведення частини (з’єднання) у бойову готовність, бойового злагодження та згуртування військових колективів;
  •  проведення систематичної перевірки стану, комплектності і якості зберігання ТЗВ, готовності друкарні і редакції газети (у з’єднанні) гарнізонного Будинку офіцерів до роботи в бойових умовах;
  •  вивчення соціально-політичної, демографічної, криміногенної, економічної та релігійної обстановки в районах відмобілізування та бойового злагодження частини (з’єднання), прогнозування ступеню впливу на проведення мобзаходів;
  •  визначення та здійснення заходів соціально-психологічної адаптації, забезпечення усвідомлення військовослужбовцями реалій воєнного часу, переорієнтації психіки, установок, мотивів, думок до вимог бойової обстановки;
  •  вивчення, узагальнення і впровадження в практику бойової підготовки досвіду армій інших держав, який накопичений в локальних війнах і збройних конфліктах сучасності, а також миротворчих дій підрозділів ЗС України;
  •  організація і проведення психологічної підготовки, підтримки і розвитку у військовослужбовців емоційно-вольової стійкості, здатності протистояти небезпеці, можливому інформаційно-психологічному впливу противника;
  •  попередження та нейтралізація негативних явищ, які можуть виявитися в діях і поведінці військовослужбовців, страху, паніки;
  •  організація гуманітарної підготовки та інформування особового складу під час бойового здагодження згідно заздалегідь відпрацьованою тематикою;
  •  організація взаємодії з командуванням частини (з’єднання), начальниками родів військ і служб, місцевими органами влади, комплектуючими військкоматами та ін.

Ці та інші вимоги керівних документів потрібно добре знати, глибоко усвідомити і, головне виконувати.

Планування морально-психологічного забезпечення відмобілізування частини (з’єднання) і приведення в бойову готовність проводиться заздалегідь

  1.  План морально-психологічного забезпечення відмобілізування частини (з’єднання) і приведення в бойову готовність повинен відповідати вимогам керівних документів і бути узгодженим з рішенням командира на відмобілізування і приведення частини (з’єднання) в бойову готовність.
  2.  План повинен бути конкретним. Кожний пункт повинен відповідати на запитання: що провести?, коли провести?, де провести? І хто за це відповідає?
  3.  Зміст плану повинен бути тісно ув’язаним з воєнно-політичною обстановкою, рівнем підготовки сил МПЗ до виконання поставлених завдань, рівнем бойового вишколу особового складу кадру і запасу, укомплектованістю частини (з’єднання) ТЗБ і культпросвітмайном та їх готовністю до застосування в особовий період і в бойовій обстановці, наявністю і станом матеріальної бази відмобілізування і бойового злагодження, укомплектованістю і станом бойової техніки, озброєння, матеріально-технічних запасів тощо.
  4.  План і додатки до нього повинні регулярно (щомісячно) уточнюватися.
  5.  В кожному розділі плану повинні бути заходи по:
  •  інформаційно-пропагандистському забезпеченню;
  •  психологічному забезпеченню;
  •  військово (воєнно)- соціальній роботі;
  •  культурно-виховній і просвітницькій роботі;
  •  інформаційно-психологічній протидії.

До плану морально-психологічного забезпечення відмобілізування частини (з’єднання) і приведення у бойову готовність додаються такі документи:

  •  штатно-посадовий список офіцерів виховної роботи, у тому числі, які призначені за мобпланом;
  •  довідка-доповідь із висновками оцінки ВПО в районі відмобілізування і приведення  частини (з’єднання) у бойову готовність та МПС особового складу з розрахунками по забезпеченню та укомплектованості підрозділів (частин);
  •  план забезпечення частини (з’єднання) ТЗВ;
  •  розрахунок забезпечення частини (з’єднання) газетами і журналами;
  •  план морально-психологічного забезпечення бойового злагодження частини (з’єднання).

Щодо рекомендацій по проведенню морально-психологічного забезпечення відмобілізування і приведення військ у бойову готовність то їх можна сформулювати наступним чином:

  1.  В організації й проведенні МПЗ повинні приймати активну участь всі суб’єкти МПЗ (командири всіх ланок, штабів, начальники родів військ і служб, офіцери виховних структур, активісти).
  2.  В проведенні МПЗ повинні бути оптимально задіяні сили і засоби.
  3.  Заходи МПЗ повинні бути продиктовані: воєнно-політичною, оперативно-тактичною і морально-психологічною обстановкою; станом служби військ, дисципліни і правопорядку; станом пильності і бойової готовності. Тобто заходи повинні диктуватись самим життям, а плани на ходу корегуватись.
  4.  Пріоритет повинен надаватись заходам МПЗ оперативним і мобілізуючим (відповіді на запитання, інструктажі, консультації, короткі індивідуальні й групові бесіди, голосні зачитки й роз’яснення важливих повідомлень, звернень воєнно-політичного керівництва, доведення вимог законів воєнної пори, наказів і розпоряджень тощо).
  5.  Форми і методи МПЗ застосовувати в залежності від рівня підготовки суб’єктів МПЗ, МПС особового складу, наявності засобів МПЗ, обстановки та наявності часу, інших чинників.

Успішне виконання завдань, поставлених МО України з МПЗ при переведенні  військ у вищі ступені бойової готовності на нинішній навчальний рік, неможливе без систематичного підвищення рівня особистої спеціальної підготовки офіцерів усіх ланок органів керування. Тільки за таких умов можливо добитися усунення недоліків з МПЗ військових частин і з’єднань та всебічного підвищення їх бойової готовності. Хоч би як детально були розроблені плани, вони не можуть бути успішно виконані без відповідної практичної підготовки конкретних виконавців і чіткого засвоєння ними своїх функціональних обов’язків з виконанням запланованих заходів.Виконання цих завдань тісно пов’язане зі всебічним підвищенням рівня мобпідготовки особового складу та більш тісним зв’язком її з практичними заходами щодо відмобілізування частин і з’єднань за будь-яких умов, обставин, обстановки.

Головним завданням мобпідготовки офіцерів є якісне підвищення всіх показників мобпідготовленості та досягнення на цій основі найвищої готовності частини (з’єднання) до переходу з мирного на воєнний стан у складних умовах обстановки, що висуває певні вимоги до мобпідготовки офіцерів. Вона як складова частина командирської підготовки планується і проводиться в загальній системі бойової підготовки з метою глибокого освоєння плану відмобілізування (доукомплектування частини (з’єднання) і прищеплення особовому складові практичних навичок всього комплексу мобзаходів.

Форми та методи МПЗ залежать від мети і завдань, визначених наказами та директивами МО України, начальника Генштабу ЗС України, командувача військ оперативних командувань, видів ЗС України, рівня підготовки офіцерів, специфіки їхньої служби діяльності та умов відмобілізування (доукомплектування) частини (з’єднання). Вони повинні забезпечити розвиток творчої ініціативи у тих, хто навчається, уміння швидко розв’язувати складні завдання, що раптово виникають.

У забезпеченні ефективності МПЗ важливе значення має:

  •  контроль за правильною її організацією з боку керівного складу;
  •  своєчасність доведення узагальненого передового досвіду;
  •  узагальнення досвіду офіцерів старшого покоління, та тих, що брали участь у бойових діях і практичних заходах, пов’язаних з переведенням військ (сил) на стан воєнного часу;
  •  проведення аналітичних досліджень з метою встановлення дійсного стану МПЗ та  шляхів його удосконалення;
  •  ознайомлення з питаннями організації МПЗ в провідних у військовому відношенні країнах світу
  •  використання досвіду воєн і воєнних конфліктів;
  •  впровадження і використання комп’ютерних систем навчання.

Значною допомогою в системі удосконалення методів і форм мобпідготовки є створення і обладнання у з’єднаннях і частинах класів мобілізаційної підготовки. Їх належить обладнувати стендами. Які відображають основний зміст моброботи, бойової та мобілізаційної готовності, її МПЗ, обов’язки осіб, нормативи і розрахункові дані, оцінкові показники та її МПЗ, іншу інформацію. Бажано встановити комп’ютерні системи навчання.

Сьогодні в Збройних Силах України є чотири ступені бойової готовності. Це: “Постійна”, “Підвищена”, “Воєнна загроза” і “Повна”.

Бойова готовність “Постійна” – це повсякденний стан військ. По цій ступені проводяться наступні заходи морально-психологічного забезпечення:

  •  уточнюються мобілізаційні документи та додатки до них;
  •  офіцери працюють у комплектуючих військових комісаріатах по вивченню мобілізаційних ресурсів та покращенню їх якісної характеристики;
  •  вивчається, аналізується стан МПЗ бойової мобілізаційної готовності, усуваються виявлені недоліки;
  •  проводиться тренування пунктів реабілітації та психологічної допомоги;
  •  суспільно-політичне інформування та гуманітарна підготовка проводиться згідно планів та наказу командира частини;
  •  здійснюється оформлення та укомплектування похідних народознавчих світлиць;
  •  проводиться тренування по розгортанню пунктів прийому особового складу та пунктів прийому автомобільної та тракторної техніки;
  •  здійснюються комплексні перевірки стану бойової готовності й бойової техніки, наявності запасів матеріально-технічних засобів “НЗ”, а також автотранспорту ;
  •  проводиться навчання практиці організації й проведення МПЗ відмобілізування бойового злагодження та бойових дій, офіцерів кадру, офіцерів вихователів кадру і запасу;
  •  здійснюється контроль обліку і зберігання ТЗВ, поліграфії та культпросвітмайна на складах “НЗ”;
  •  розробляється різноманітні тематичні матеріали відповідно до планів приведення частини у вищі ступені бойової готовності.

Бойова готовність “Підвищена”-  це стан військ при якому, залишаючись в пунктах дислокації, проводяться заходи по підвищенню їх готовності до виконання бойових завдань та відмобілізування.

По цій ступені  проводяться заходи :

  •  активно роз’яснюється особовому складу ВПО, що склалася на даний час, доводяться отримані накази, директиви та розпорядження від старших органів військового управління;
  •  уточнюються плани МПЗ відмобілізування (доукомплектування) та приведення частини (з’єднання) у бойову готовність і додатки до нього ;
  •  особовий склад переводиться на казармений стан, припиняються усі звільнення особового складу;
  •  роз’яснюється особовому складу воєнно-політичної обстановки та задач, які стоять перед частиною, підрозділами, кожним військовослужбовцям.
  •  проводиться  турбота про матеріально-побутове та культурно-просвітницьке забезпечення офіцерів  і прапорщиків, яких перевили на казармовий стан;
  •  проводиться робота з сім’ями військовослужбовців;
  •  посилюється увага МПЗ бойової готовності, бойової підготовки, служби військ, військової дисципліни та правопорядку, бойової підготовки, бойового чергування;
  •  активно вивчається МПС особового складу, проводяться псиконференційні та психореабілітаційні заходи;
  •  здійснюється перехід на оперативні форми проведення занять (гуманітарні години – 1 година тричі на тиждень, інформування –по 20-25 хвилин щоденно);
  •  разом з медичними працівниками проводяться профілактичні заходи;
  •  приділяється турбота щодо харчового, речового, медичного, побутового та інших видів забезпечення;
  •  перевіряється наявність, комплектність, справність і готовність та застосування матеріальної бази МПЗ відмобілізування і бойового злагодження частини;
  •  проводяться інструктажі адміністрації пунктів прийому особового складу  і техніки;
  •  проводиться інструктаж активу підрозділів, які виділенні на охорону штабу, парку бойових машин, складів та інших важливих об’єктів, для ведення радіаційного та хімічного нагляду;
  •  здійснюється підготовка до здачі на склади й в інші військові формування зайвого культпросвітмайна.

Бойова готовність “Воєнна загроза” – стан при якому проводяться заходи, які забезпечують повну готовність до виконання бойових завдань військами постійної готовності та повну готовність до відмобілізування військ скорченого складу і кадру.

В частині (з’єднанні) скороченого складу і кадру проводяться:

  •  заходи МПЗ бойової готовності „Підвищена”, якщо вони не проводились;
  •  розгортаються пункти прийому мобресурсів, особлива увага ДІЦ, пункту ПСХР, наочної агітації тощо;
  •  приймається ОЯ (інструктаж особового складу, активу);
  •  роз’яснюються особовому складу заходи безпеки при знятті техніки з “НЗ”, загрузці на автотранспорт матеріально-технічних запасів вивезенні в райони зосередження (відмобілізування) та при розгрузці на грунт;
  •  інструктаж офіцерів-вихователів, які  відправляються в підрозділи (частини) для контролю і надання допомоги з МПЗ бойової готовності „Воєнна загроза”;
  •  організується вивіз в райони зосередження (відмобілізування) ТЗВ поліграфії, культпросвітмайна “НЗ”;
  •  підготовка документації для здачі в архів, знищення по акту та  тієї яка береться в похід;
  •  підготовка до здачі на склади й інші військові формування зайвого культпросвітмайна і ТЗВ;
  •  заходи щодо протидії ІПВ  противника та деструктивних сил;
  •  вивчення противника, його сильних і слабких сторін, МПС особового складу, тактики дій, сил і засобів ПсВ тощо;
  •  збір й узагальнення  щодо МПС особового складу, стану військової дисципліни постановочних питань,  скарг і заяв військовослужбовців і членів їх сімей, проведення заходів МПЗ та їх дієвості тощо;
  •  розгортається і починає роботу ПАК.                                                                           

Бойова готовність “Повна” – стан найвищої готовності військ до виконання бойових завдань.

Війська постійної готовності виконують бойові задачі, або знаходяться в готовності до їх виконання.

Війська скороченого складу і кадру відмобілізовуються і проводять бойове залагодження.

Робота зосереджує на:

  •  проведення заходів МПЗ бойової готовності “Підвищена” і “Воєнна  загроза”, якщо вони не проводились;
  •  працюють пункти прийому особового складу і техніки;
  •  парки бойових машин ( проводиться зняття техніки з “НЗ” і вивід її в райони зосередження (відмобілізування);
  •  відслідковується рівень МПС особового складу та організується проведення  запобіжних заходів по недопущенню його зниження;
  •  організовується надання психологічної допомоги та психокорекції військовослужбовцям, які її потребують;
  •  організаційними, виховними та психологічними заходами нейтралізовуються  негативні прояви в поведінці окремих військовослужбовців та членів їх сімей;  
  •  склади  здійснюють видачу поступаючим мобресурсам (боєприпасів, ПММ, речей, продовольства);
  •  ТЗВ і культпросвітмайно  “НЗ” ( вивозиться їх в райони зосередження);
  •  проводиться складання Військової присяги тими хто її не складав;
  •  з сім’ями військовослужбовців (роз’яснення обстановки, законів воєнної пори, відповіді на запитання і консультації) та інше.

2. Форми і методи проведення морально-психологічної підготовки в умовах бойового злагодження підрозділів

МПЗ бойового злагодження – це система організаційних, виховних і соціально-психологічних заходів, спрямованих на формування й підтримання високого МПС особового складу частини (з’єднання).

Мета МПЗ бойового злагодження – це прагнення досягти такого рівня МПС особового складу, який би сприяв успішній підготовці кожного військовослужбовця, підрозділу, частини і органів військового управління до виконання майбутніх бойових завдань.

Сутність МПЗ бойового злагодження військ – якісне проведення організаторських, виховних та соціально-психологічних заходів, спрямованих на мобілізацію фізичного, духовного і професійного потенціалу особового складу під час виконання навчально-бойових завдань.

Зміст МПЗ бойового злагодження військ – це продумана і заздалегідь спланована система організаційних, виховних та соціально-психологічних заходів, спрямованих на мобілізацію фізичного, духовного і професійного потенціалу військовослужбовців під час підготовки й виконання навчально-бойових завдань.

Як варіант, безумовно можна дати такі визначення вищеназваним термінам МПЗ бойового злагодження військ.

Основні заходи МПЗ по етапах бойового злагодження  частини (з’єднання)

Бойове злагодження військ включає в себе:

  •  одиночну підготовку військовослужбовців;
  •  бойовий вишкіл підрозділів (від відділення до батальйону включно);
  •  бойове злагодження частин і з’єднань, органів військового управління.

На якісну підготовку і проведення цих заходів і спрямована МПЗ. Вона планується, організується і проводиться по етапам. Кількість етапів бойового злагодження визначає командир частини (з’єднання) в залежності від встановленого строку готовності до виконання бойових задач та інших чинників. Бойове злагодження може проводитись в три, чотири і більше етапів. Зміст кожного етапу визначає командир частини (з’єднання).

Перший етап:  одиночна підготовка воїнів (виконання навчальних вправ стрільб і водіння бойових машин, вивчення озброєння та військової техніки, бойових і військових статутів тощо); відпрацювання тем тактичної підготовки: “Відділення (екіпаж, обслуга) в обороні”, “Відділення (екіпаж, обслуга) в наступі”, “Взвод в обороні”, “Взвод в наступі”.

До початку першого етапу проводяться два-трьогодинні семінари з безпосередніми організаторами МПЗ бойового вишколу та активістами, перевіряються наявність і зміст конспектів, матеріально-технічне забезпечення занять і навчань, корегуються ротні (батарейні) плани МПЗ бойового злагодження.

Конспекти проведення занять і тактичних навчань повинні бути відпрацьовані і затверджені при бойовій готовності “Постійна”, тобто керівники груп повинні готовими проводити бойове злагодження підрозділів ще в мирний час.

Розпочинається бойове злагодження з проведення мітингів, підведення підсумків відмобілізування та підготовці особового складу до бойових дій. Мітинги проводяться в батальйонах (дивізіонах) і в окремих ротах (батареях). Кожний етап бойового злагодження розпочинається проведенням гуманітарних годин – налаштувати особовий склад на добросовісне віднесення до опанування військовою справою.

В дні, коли немає гуманітарних годин проводяться інформації. Матеріали гуманітарних годин та інформацій теж готуються і розмножуються у необхідній кількості в мирний час при бойовій готовності “Постійна”. Зміни в ВПО та отримані накази і розпорядження старших начальників і командира полку оперативно доводяться до офіцерського складу і вони роз’яснюються особовому складу в ході проведення гуманітарних годин, інформацій та занять з бойового вишколу.

Велика увага приділяється дотриманню особовим складом заходів безпеки.

В інформаційно-пропагандистському і психологічному забезпеченні бойового злагодження, культурно-виховній і воєнно-соціальній роботі активно використовуються можливості ДІЦ, пунктів ПСХР.

Під час перерв та по закінченню занять до особового складу доводяться “Останні вісті” (декілька разів на день).

Офіцери, сержанти і солдати забезпечуються газетами (згідно розрахунку). Активно використовуються голосні читки й роз’яснення важливих статей. Звернень військових рад, законів воєнної пори тощо.

Матеріально-побутове забезпечення (харчування гарячою їжею, цілодобове забезпечення кип’ятком або чаєм, пункти обігріву в холодну пору року обслуговування та ін.) знаходяться в центрі уваги командно-виховного складу полку.

В кінці кожного дня бойового злагодження бажано людям показати кінофільм з воєнно-патріотичної тематики.

В ході бойового злагодження активно вивчаються військовослужбовці, які прибули і запасу. Проводяться психокорекційні заходи, надається психологічна допомога.

Головним завданням МПЗ в період свідомості особового складу з мирного на воєнний лад, забезпечення високоякісного проведення кожного заняття і тактичного навчання.

Під час бойового злагодження офіцери  особливу увагу звертають на:

  •  вивчення та дотримання військовослужбовцями правил поводження зі зброєю, виконання правил стрільб, водіння бойових машин, заходів безпеки;
  •  вивченні сильних і слабких сторін противника, організації його частин і підрозділів, тактики дій, технічних характеристик і можливостей техніки та озброєння, морально-бойових якостей особового складу;
  •  освоєнні надійних прийомів та засобів знищення противника; застосуванні способів саморегуляції, запобігання проявам страху, паніки психічного стримування (пригнічення);
  •  оперативне регулювання на виявлені недоліки, прогалини і “вузькі місця”;
  •  вивчення МПС особового складу, динаміки його змін та прогнозування можливих психологічних втрат;
  •  вивчення МПО в районі бойового злагодження та інші питання, які суттєво впливають на нормальний і духовний стан особового складу.

По закінчення першого етапу бойового злагодження підводяться підсумки його МПЗ.

Позитивне й недоліки враховуються при організації МПЗ другого етапу бойового злагодження, основним змістом якого є проведення ротних і батальйонних тактичних завдань з бойовою стрільбою.

Плани МПЗ ротних і батальйонних тактичних навчань з бойовою стрільбою, які відпрацьовані при бойовій готовності “Постійна” і закладені в командирські сумки заступників командирів з виховної роботи і корегуються у відповідності з реальною воєнно-політичною, оперативно-тактичною і морально-психологічною обстановкою та поставленими задачами командиром полку і старшими начальниками.

При підведенні підсумків МПЗ другого етапу бойового злагодження ЗКВР полку ставляться завдання командно-виховного складу на третій етап, тобто завдання щодо МПЗ бригадних тактичних навчань з бойовою стрільбою. Після цього уточнюється теж відпрацьований при бойовій готовності “Постійна” план МПЗ полкового навчання.

Зміст кожного розділу плану МПЗ залежить від теми навчань, воєнно-політичної, оперативно-тактичної та морально-психологічної обстановки, СПУ району бойового злагодження, МПС особового складу, стану військової дисципліни й правопорядку, дотримання заходів безпеки. Погодно-кліматичних умов, рівня всебічного забезпечення навчань, ІПВ противника і деструктивних сил, бойового виходу підрозділів та багатьох інших чинників.

а) неформальне проведення заходів МПЗ, а з користю для справи бойового вишколу особового складу, підвищення рівня його МПС, зміцнення дисципліни, єдиноначальності та правопорядку;

б) роз’яснення військовослужбовцям до початку занять заходів безпеки, правил поводження зі зброєю, умов виконання правил стрільб, водіння бойових машин, тактичних нормативів, тощо;

в) доведення до особового складу даних про противника, його слабких і сильних сторін, змін у воєнно-політичній та оперативно-тактичній обстановці, наказів і розпоряджень командира частини (з’єднання) та старших начальників, задач, які стоять перед частиною (з’єднанням), підрозділом, кожним військовослужбовцем;        г) організація вивчення військовослужбовцями законів воєнної пори військових і бойових статутів, норм міжнародного гуманітарного права;

д) надання практичної допомоги ЗКБР рот (батарей), іншим офіцерам, які прибули із запасу, в опануванні ними займаних посад, проведенні виховного й морально-психологічного забезпечення життєдіяльності підрозділів;

е) контроль за доведенням до воїнів встановлених норм харчового, речового й інших видів забезпечення, якістю приготування їжі, створенням необхідних матеріально-побутових умов і відпочинку;

є) оперативне доведення до особового складу під час перерв між заняттям останніх вістей, важливих рішень і звернень воєнно-політичного керівництва держави, забезпечення поштовою кореспонденцією і газетами;

ж) вивчення МПС особового складу, рівня його фізичної і моральної втоми, надання психологічної допомоги, вирішення поставлених питань, скарг і пропозицій;

з) швидке усунення виявлених недоліків і прогалин, а не інспекторське їх регістрування.

Головна задача кожного офіцера управління і штабу, відділення виховної роботи не контролювати, а вчити й допомагати на місці командирам підрозділів та їх заступникам з виховної роботи:

  •  особисто працює в одній із рот (батарей) по наданню допомоги в МПЗ бойового вишколу військовослужбовців;
  •  збирає інформацію про стан в підрозділах, аналізує її, робить висновки й приймає необхідні рішення щодо усунення існуючих недоліків. Рішення у вигляді вказівок і рекомендацій доводить до виконавців і контролює їх реалізацію, тобто здійснює керівництво силами і засобами МПЗ частини (з’єднання);
  •  на нараді офіцерів, окремо з офіцерами-вихователями підводить підсумки МПЗ І етапу бойового злагодження і ставить завдання на ІІ етапі;
  •  доповідає своєму командирові, начальнику старшого органу виховної роботи про МПС особового складу, стан військової дисципліни та правопорядку і проведених заходах МПЗ І етапу бойового злагодження. Проводить інші заходи в залежності (від обстановки, стану справ, наказів і розпоряджень, які надійдуть у частину (з’єднання).

ІІ етап:

  •  проводить низку заходів МПЗ аналогічних І етапу бойового злагодження, але з урахуванням позитивного й недоліків попереднього етапу;
  •  приділяє більше уваги вивченню стилю роботи ЗКВР батальйонів (дивізіонів), рот (батарей), позитивного досвіду МПЗ РТУ і ЗТУ з бойовою стрільбою та типових недоліків;
  •  особисто приймає участь в одному РТУ та в одному БТУ з бойовою стрільбою, надає допомогу в їх МПЗ;
  •  підтримує взаємодію і тісний зв’язок з штабами частини (з’єднання), батальйонів і дивізіонів, підлеглими заступниками командирів підрозділів (частин) з виховної роботи, начальниками родів військ і служб, працівниками СБУ, місцевих органів влади, міліції тощо;
  •  оперативно реагує на виявлені недоліки, вказівки і розпорядження старших начальників, зміни в МПС особового складу, негативні прояви в поведінці і діях військовослужбовців та окремих підрозділів;
  •  підводить підсумки ІІ етапу бойового злагодження на нараді офіцерів управління і штабу частини (з’єднання), керівного складу підрозділів (частин) і окремо з офіцерами-вихователями. Заохочує тих, хто відзначився і розтлумачує силові недоліки та шляхи їх усунення й недопущення на ІІ етапі бойового злагодження. Ставить задачі на наступний стан щодо його МПЗ;

ІІІ етап:

  •  корегує розділ плану МПЗ третього етапу бойового злагодження з врахуванням підсумків попередніх етапів бойового злагодження, реальної воєнно-політичної, оперативно-тактичної, морально-психологічної обстановки, соціально-політичних умов в районі проведення навчання, ПВ противника і деструктивних сил та інших чинників;
  •  здійснює оптимальну розстановку сил і засобів МПЗ;
  •  проводить інструктаж офіцерів відділення виховної роботи з врахуванням їх розстановки по пунктам управління і елементам бойового порядку;
  •  готовить (уточнює): графік-розрахунок часу, попереднє розпорядження щодо МПЗ бою, пропозиції до рішення командира частини (з’єднання) щодо МПЗ бою, розпорядження щодо МПЗ, план МПЗ, пояснювальну записку до нього (в з’єднанні), довідку-доповідь ЗКВР частини (з’єднання), донесення. керує силами і засобами МПЗ;
  •  слідкує за змінами в МПС особового складу, станом військової дисципліни та приймає активні рішення;
  •  проявляє турботу про харчування; відпочинок військовослужбовців та виконання заходів МПЗ, передбачених планом;
  •  по закінченню тактичних навчань (КШН) підводить підсумки його МПЗ і ставить завдання на організацію МПЗ бойових дій (згідно наказу чи директиви старшого командира чи командувача та розпорядження щодо МПЗ оборонного чи наступального бою).

ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

Для якісного вирішення МПЗ бойової і мобілізаційної готовності, відмобілізування частин і з’єднань командно-виховному складу необхідно добре знати керівні документи. Це, по – перше.

По-друге, необхідне високовідповідальне ставлення до моброботи.

По-третє, потрібна правильна постановка навчання посадових осіб практиці організації й проведення МПЗ відмобілізування, бойового злагодження та різних видів бою.

 По-четверте, матеріальна база МПЗ відмобілізування, бойового злагодження та бойових дій заслуговує на постійну увагу з боку заступників командирів частин і з’єднань з виховної роботи. Їх необхідно підтримувати в комплектності, справності і готовності до застосування в бойових умовах.

По-п’яте, необхідна постійна увага підвищенню якісної характеристики офіцерів-вихователів запасу.

По-шосте, заступники командирів частин і з’єднань з виховної роботи повинні по частіше ініціювати розгляд питань бойової мобілізаційної готовності та її МПЗ на зборах і нарадах офіцерів.  

Головне в МПЗ – перехід свідомості військовослужбовців та членів їх сімей з мирного на воєнний лад і на цій основі мобілізувати їх на успішне виконання поставлених завдань. Робота в ході відмобілізування проводиться оперативно, як кажуть, на ходу. Виявити недоліки і швидко їх усунути, дати коротку відповідь на запитання і консультацію, поставити задачі активу, проводити інструктаж, інформацію, індивідуальну чи колективну коротку бесіду, розтлумачити пільги учасникам бойових дій і членам їх сімей – ось приблизний перелік задач, які вирішують  офіцери та офіцери-вихователі в ході відмобілізування.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

16070. риміналістична характеристика злочинів 250.5 KB
  Старушкевич А.В. Криміналістична характеристика злочинів: Навч. посібник. К. 1997. 44 с. Вступ Боротьба зі злочинністю е одним із головних державних завдань на будь якій стадії суспільного розвитку. Особливого значення вона набуває в умовах реформування діяльності
16071. Біржова справа 20.06 MB
  Підручник складається з трьох частин і двадцяти розділів. Кожен розділ завершується коротким резюме, контрольними запитаннями, переліком посилань і рекомендованої літератури, тестами для перевірки знань (усього 300), ситуаційними задачами
16072. Біржове право 1.85 MB
  Біржовий ринок у світі давно вже став центром ринкової економіки. Нагромаджено великий досвід роботи бірж, що пройшли історичний розвиток від торгівлі наявною сільськогосподарською продукцією до торгівлі фючерсами й опціонами на всі види товарів і фінансових інструментів. Це сприяло перетворенню бірж з одного із головних каналів оптової торгівлі товарами на центри ціноутворення і страхування ризику.
16073. Професійна мотивація працівників органів внутрішніх справ вивчення та корекція 886.5 KB
  В запропонованому посібнику розглянуті загальні питання вивчення професійної мотивації, а також проаналізовані мотиви вибору професії та професійної діяльності працівників органів внутрішніх справ.
16074. Право пенсійного забезпечення в Україні 1.27 MB
  І.М. Сирота ПРАВО ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ в УКРАЇНІ Курс лекцій Київ Юрінком Інтер 1998 ББК 67.9 4УКР 305 С40 Рекомендовано вченою радою Юридичного інституту Одеського державного університету ім. 1.1. Мечникова Рецензент В.Т. УСЕНКО на
16075. Кримінально-виконавче право України 879 KB
  Кримінальновиконавче право України: Курс лекцій.Семаков Г. С Гель А. П. Київ 2000 [1] ВСТУП [2] ТЕМА 1 КРИМІНАЛЬНОВИКОНАВЧА ПОЛІТИКА І КРИМІНАЛЬНОВИКОНАВЧЕ ПРАВО. НОРМИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА. КРИМІНАЛЬНОВИКОНАВЧІ ПРАВОВІДНОСИНИ [3] ТЕМА 2 ...
16076. Мотив і мотивація злочину 928 KB
  НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ А. В. САВЧЕНКО МОТИВ І МОТИВАЦІЯ ЗЛОЧИНУ Київ Атіка 2002 ББК 67.94УКР308 С12 Рекомендовано до друку спеціалізованою Вченою радою Національної академії внутрішніх справ України Науковий редактор Коржанськи
16077. Держава і економіка. Адміністративно-правові аспекти взаємовідносин 1.62 MB
  МВС України Університет внутрішніх справ О.П.Рябченко Держава і економіка: адміністративноправові аспекти взаємовідносин За загальною редакцією доктора юридичних наук професора О.М. Бандурки Видавництво Університету внут...
16078. Державне управління 621 KB
  Глен Райт. Державне управління. – К. 1994 Переклали з англійської Василь Івашко Олександр Коваленко Світлана Соколик київ основи Інститут державного управління та самоврядування при Кабінеті Міністрів України ББК 67.30165.050 Р18 У посібнику розг...