9783

Морально-психологічна підготовка особового складу підрозділів в бойових умовах

Реферат

Педагогика и дидактика

Морально-психологічна підготовка особового складу підрозділів в бойових умовах ЗМІСТ Вступна частина Сутність і зміст морально-психологічного забезпечення бойових дій. Робота командира підрозділу щодо вирішення завдань морально-психологі...

Украинкский

2013-03-16

191 KB

184 чел.

Морально-психологічна підготовка особового складу підрозділів в бойових умовах

ЗМІСТ

Вступна частина

  1.  Сутність і зміст морально-психологічного забезпечення бойових дій.
  2.  Робота командира підрозділу щодо вирішення завдань морально-психологічної підготовки в основних видах бойових дій військ.

Заключна частина

ЛІТЕРАТУРА:

  1.  Закон України “Про Збройні Сили України” від 1992 р. зі змінами, внесеними Законом України “Про внесення змін до Закону України “ Про Збройні Сили України” від 5.10.2002 р.
  2.  Військові статути Збройних Сил України. К.. Варта 1999 р.
  3.  Бойовий статут Сухопутних військ. Ч. ІІ. Вид. “Варта”, 1995 р.
  4.  Програма реформування та розвитку морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України на період до 2005 року. Затверджена МО України 26.09.2000 року.
  5.  Наказ МО України від №  21.01.1994р.№17 “Про організацію правової підготовки у Збройних Силах України ”.
  6.  Директива МО України від 25.01.1994р. Д-4 “Про організацію та завдання правового виховання у Збройних Силах України ”.
  7.  Директива МО України від 01.02.1994р. Д-6 “Про організацію культурно-виховної роботи та дозвілля військовослужбовців, членів їх сімей та працівників Збройних Сил України ”.
  8.  Організаційні вказівки щодо проведення виховної роботи у Збройних Силах України в 2003 році. За ред. ГУВР.
  9.  Є.Ю.Литвиновський, О.І.Попович, В.І.Савінцев, В.В.Стасюк “Морально-психологічне забезпечення підготовки і ведення бойових дій”. Ч. І, ІІ. ВГІ НАОУ, 2003 р.


ВСТУП

Державна програма будівництва та розвитку Збройних Сил України на період до 2005 року і на дальшу перспективу охоплює усі напрямки армійської життєдіяльності.

Головним завданням Збройних Сил, що визначене в програмі, є їх постійна готовність відбити агресію, звідки б не виходила, захистити незалежність, територіальну цілісність і недоторканість кордонів України.

Виконання цих завдань передбачає: удосконалення системи виховання військовослужбовців, забезпечення високого рівня морально-психологічної готовності особового складу до виконання завдань збройної боротьби за будь-яких умов бойової обстановки.

І не підлягає сумніву те, що морально-психологічна підготовка являє собою один із основних принципів будівництва Збройних Сил, про що чітко визначено у Воєнній доктрині України.

1. Сутність і зміст морально-исихологічного забезпечення

бойових дій

Морально-психологічне забезпечення - це один із найважливіших видів забезпечення діяльності Збройних Сил. Щодо масштабів і потреб держави морально-психологічне забезпечення являє собою комплекс взаємопов'язаних заходів державного і військового керівництва, органів військового управління і посадових осіб Збройних Сил з метою досягнення достатнього рівня морально-психологічного стану особового складу Збройних Сил і всього населення для забезпечення безпеки держави в мирний час і досягнення перемоги в бойовій обстановці.

Морально-психологічне забезпечення - це комплекс заходів по формуванню у особового складу військ високих морально-психологічних якостей, перехоплення і утримання морально-психологічної переваги над .противником з метою ефективного виконання бойових завдань.

Необхідність морально-психологічного забезпечення визначається підвищеною значимістю людини в сучасних бойових діях, її позицією в підтриманні високої бойової готовності, великими моральними, фізичними і психологічними навантаженнями на особовий склад під час виконання різноманітних завдань, котрі вимагає ведення сучасних бойових дій.

В керівних документах будівництва і розвитку Збройних Сил,
зміцнення і підтримання високого рівня мобілізаційної і бойової
готовності, морально-психологічне забезпечення визначається як один із
основних видів забезпечення діяльності військ.

Основними документами, в яких містяться вимоги щодо організації морально-психологічного   забезпечення   підготовки   і   застосування,   є концепція, виховної роботи статути Збройних Сил України, Положення про органи виховної роботи Збройних Сил України, бойові статути ЗСУ.

Основу морально-психологічних якостей складає моральна готовність військовослужбовця до виконання бойових завдань, наказів командирів, службового обов'язку. Тільки через моральну готовність воїна виконати свій військовий обов'язок по захисту Батьківщини проявляються інші його можливості, а саме, рівень бойової підготовки, професійна майстерність, фізичний гарт, дисциплінованість, організованість.

Найважливішим результатом морально-психологічного забезпечення є безпосередньо психологічна Готовність воїна до виконання бойових завдань. Саме вона має метою досягнення високої бойової активності особового складу, підготовку його до подолання високих нервово-психологічних навантажень, вміння зберегти боєздатність в умовах дії психотравмуючих факторів сучасного бою.

Таким чином, морально-психологічне забезпечення передбачає підготовку військовослужбовця як у моральному так і у психологічному відношенні до рішучих і сміливих дій у бойових умовах, формує високу свідомість самообладання і присутність духу, мужність, віру в свої можливості, віру у командирів, свою зброю, кінцеву мету бойових дій.

Вивчення історичного досвіду, сучасної військової практики, а також аналіз документів дають можливість сформулювати напрямки і завдання морально-психологічного забезпечення.

Основними  напрямками морально-психологічного  забезпечення бойових дій є:

- формування   і    підтримка   постійної   морально-психологічної готовності до виконання бойових задач;

- нарощування   морально-психологічного   потенціалу   особового складу своїх військ;

-   перехоплення і утримання морально-психологічної ініціативи;

- морально-психологічна перевага над противником і ефективне виконання бойового завдання;

- у контрнаступальних діях - досягнення і утримання морально - психологічної переваги над противником.

Морально-психологічне забезпечення організується у всіх  видах бойових дій і повсякденної    діяльності . Воно проводиться безперервно всіма командирами, штабами, органами виховної роботи і здійснюється тісній взаємодії з іншими видами забезпечення. Морально-психологічне забезпечення бойових дій планується і здійснюється на підставі наказів і директив Верховного Головнокомандуючого, Міністра оборони України, рішень   відповідних   командирів,   а   також   директив   і розпоряджень органів військового управління.

Керівництво морально-психологічним забезпеченням здійснюють командири через відповідні структури органів виховної роботи. Безпосереднім організатором морально-психологічного забезпечення є заступник командира (начальника) з виховної роботи.

Морально психологічне   забезпечення   має   свою   структуру і включає такі розділи:

-   інформаційну і виховну роботу;

-   психологічне забезпечення;

-   соціально-правову роботу;

-   протидію інформаційно-психолгічному впливу противника;

  •  морально-психологічний вплив на військо противника;
  •  культурно-виховну (просвітницьку) роботу.

Сучасні підходи дають можливість спеціалістам напрацювати сукупність завдань щодо кожного структурного елементу морально-психологічного забезпечення.

На першому місці знаходиться сукупність завдань інформаційної і виховної роботи, яка організується з метою оперативного і своєчасного інформування особового .складу військово-політичну обстановку в державі і поза її межами, завдання які покладаються на об'єднання, з'єднання, частини і підрозділи, а також ЗСУ в цілому, його згуртування навколо ідеї державності і суверенної цілісності України, недоторканості її території, виховання у військовослужбовців глибокого почуття любові до Батьківщини, її народу, культури, історії традицій. Саме формування цих та інших моральних якостей складає підґрунтя всієї роботи по вихованню свідомих захисників Батьківщини.

Інформаційна і виховна робота включає такі основні завдання:

- вивчення, аналіз і оцінка соціально-політичної обстановки у регіоні, дислокування військ у районі бойових дій у встановлений період часу з метою підготовки пропозицій командиру для прийняття обґрунтованих рішень;

- своєчасне роз’яснення особовому складу причин, характеру і мети війни, показ міжнародного і внутрішнього положення України, завдань Збройних Сил щодо протидії агресії, зміцнення у особового складу віри у перемогу над ворогом;

-  доведення     наказів     командирів     до     особового     складу, інформування про стан справ на фронті і в тилу;

- мобілізація   зусиль   військовослужбовців   на   пильне   несення
бойової  служби  і  бойового  чергування,   зберігання  воєнної  і державної таємниці, безумовне виконання поставлених завдань;

- розвиток у особового складу впевненості в силі та могутності зброї,   прагнення   майстерна   володіти   нею  і   підтримувати   в постійній бойовій готовності;

- виховання військовослужбовців на національно-історичних і воєнних традиціях українського народу, його Збройних Сил;

-  розповсюдження бойового досвіду, пропаганда героїчних подвигів українських воїнів;

- взаємодія з органами державної влади і самоуправління спільне використання органів і засобів масової інформації, поліграфічної бази для впливу на війська з метою успішного виконання поставлених завдань, військово-патріотичного виховання; забезпечення центральними і військовими періодичними виданнями.

Під час організації інформаційної роботи у військах необхідно враховувати рівні її проведення і узагальнення інформації, а також функціональне призначення. На рівні роти, батареї, батальйону, дивізіону інформаційна робота виконує в основному інформаційно-виховну функцію. На оперативно-тактичному рівні інформаційна робота виконує функцію інформаційно-аналітичну.

Існує структурована система форм та методів інформаційної і виховної роботи. З особовим складом проводяться інформування різних видів: бойове, суспільно-політичне, гуманітарне, технічне інформування, правове. При наявності часу застосовуються такі форми роботи, як короткі наради, збори, колективні чи індивідуальні бесіди, виступи з обміном досвіду кращих фахівців, мітинги, зустрічі, ритуали, інструктування, гуманітарні часи.

Психологічне забезпечення включає: психологічну підготовку військовослужбовців до бойових дій, психологічне супроводження бою, психологічну допомогу особовому складу, який отримав бойові психічні травми, соціально-психологічну реабілітацію та реадаптацію військовослужбовців. (Воно передбачає тісну співпрацю з військовими медиками).

В свою чергу, психологічна підготовка являє собою систему заходів щодо формування та розвитку у особового складу емоційно-вольової стійкості, здатності протистояти психотравмуючим факторам бою, непохитної волі до перемоги, рішучості і наполегливості в досягненні мети бойового завдання за будь-яких умов.

Загальна, спеціальна та цільова психологічна підготовка військ проводиться безпосередньо, але найбільш інтенсивно під час підготовки бойових дій.

Загальна психологічна підготовка передбачає підтримку особистих якостей, якими повинен володіти кожен військовослужбовець.

Спеціальна, психологічна підготовка організується з метою розвитку специфічних військово-професіональних якостей.

Цільова психологічна підготовка проводиться в інтересах адаптації психіки воїна до умов виконання конкретного бойового завдання.

Психологічне супроводження бою, як комплекс специфічних заходів, по підтримці високої бойової активності військовослужбовців, запобігання негативних індивідуальних та групових психічних явищ передбачає:

- безпосереднє вивчення та аналіз динаміки морально-психо-логічного стану своїх військ, військ противника, прогнозування розвитку морально-психологічних процесів і на цих засадах опрацювання пропозицій командиру для прийняття рішення;

-  підтримку і розвиток у  військовослужбовців установок і  настрою на безумовне виконання бойових завдань;

-  оцінку динаміки розвитку бойових дій і розрахунок психічних втрат;

-  здійснення   контролю   за.   ступенем   стомленості пригніченості особового складу;

- всебічне створення необхідних соціально-побутових умов життєдіяльності особового складу військ.

Психологічна допомога особовому складу, який отримав бойові психічні травми, включає:

- надання військовослужбовцям першої психологічної допомоги під час бою;

- поновлення психологічної стійкості особового складу деморалізованих або дезорганізованих частин та підрозділів;

- створення умов, що сприяють швидкому поверненню у підрозділи військовослужбовців, які потребують госпіталізації за характером психічних травм.

Соціально-психологічна реабілітація та реабілітація військовослужбовців зводиться до задоволення їх потреб, створення на базі медичних установ реабілітаційних центрів.

Основними формами роботи з військовослужбовцями з питань психологічного забезпечення можуть бути: навчання особового складу прийомам саморегуляції, психологічної корекції, вольової мобілізації, проведення тренінгів, аутотренінгів, психологічного розвантаження, активний відпочинок, фізичні вправи, бесіди психологів, інструктування, обмін досвідом.

В контексті завдань морально-психологічного забезпечення важливе значення    має    сукупність    завдань    соціально-правової роботи, яка організується в підрозділах з метою створення соціально-правових обставин для успішного і ефективного виконання військовослужбовцями своїх функціональних обов'язків в умовах бойових дій.

Правова робота допомагає вирішувати завдання розвитку бойової згуртованості військових підрозділів на підґрунті дружби, військового товариства, взаємодопомоги в умовах бою, зміцнення військової дисципліни, єдиноначальності, безумовного виконання наказів командирів і начальників, досягнення високої організованості і виконавчої дисципліни особового складу. Особлива увага звертається на збереження військової та державної таємниці.

Основними завданнями правової роботи під час бойових дій є:

  •  роз’яснення військовослужбовцям законодавчих і інших  правових актів воєнного часу, забезпечення глибокого розуміння необхідності безмовного точного їх виконання;
  •  всебічне зміцнення єдиноначальності;
  •  зміцнення правопорядку, організованості, дисципліни, дотримання принципу соціальної справедливості;
  •  мобілізація внутрішніх сил військовослужбовців через мотивацію їх діяльності, турботу про задоволення потреб і інтересів;
  •  проведення в життя встановлених законами прав і пільг тяжкопоранених військовослужбовців, членів родин загиблих;
  •  підтримка взаємодії з органами державної влади та управління з
    метою     ефективного     вирішення     соціальних     проблем     військовослужбовців і членів їх сімей, забезпечення військ усім необхідним для бойових дій;
  •  вивчення  і  роз'яснення  військовослужбовцям   норм   міжнародного
    гуманітарного   права   під   час   бойових   дій,    кодексу   поведінки   і відповідальності за їх порушення.

Сучасні бойові дії підтверджують дуже важливе значення своєчасної і якісної організації протидії інформаційно-психологічному впливу противника. Досвід проведення операції міжнаціональних збройних сил в Перській затоці свідчить про те, що системна організація інформаційного впливу з застосуванням ультрасучасних технологій. засобів, прийомів, психологічної обробки противника, його “розслаблення”, дезінформаційні заходи засобів масової інформації і інше здатні викликати психологічний шок у особового складу, почуття приреченості, подавлення, безглуздя опору.

Протидія     інформаційно-психологічному     впливу     противники організується   і   проводиться   з   метою   попередження   і   нейтралізації впливу противника на особовий склад,  підтримки високого морально-психологічного стану військ. Вона включає:

  •  визначення морально-психологічних установок військовослужбовців і факторів обстановки, які можуть бути використані противником для інформаційно-психологічного впливу, організація роботи щодо усунення несприятливих факторів;
  •  виявлення сил і засобів психологічних операцій противника, їх бойових можливостей, порядку використання, характеру і спрямованості інформаційного впливу, його мети і можливих наслідків;
  •  розробку   пропозицій   командиру   щодо   організації протидії інформаційно-психологічному впливу противника, залучення для цього сил і засобів розвідки, РЕБ, авіації і артилерії;
  •  організацію    взаємодії    для     вирішення     завдань     протидії інформаційно-психологічному впливу противника з органами управління державної влади. Прикордонних  військ, Служби Безпеки, Міністерством внутрішніх справ, формувань МНС України, засобами масової інформації, установами культури і творчими колективами, релігійними конфесіями.

Не  менш   важливою  сукупністю  завдань  в системі морально-психологічного забезпечення є група завдань морально-психологічного впливу на військо противника. Вплив організується і проводиться з метою підриву його морального духу, деморалізації, зниження боєздатності і включає:

  •   всебічне цілеспрямоване вивчення військ противника з метою виявлення його слабких сторін, визначення об’єктів і можливих результатів морально-психологічного впливу;
  •   розробка пропозицій командиру по використанню в інтересах проведення бойових дій засобів морально-психологічного впливу на противника;
  •     забезпечення   синхронізації,   ретельної   координації   морально-психологічного впливу на противника з планом бойових дій;

-  використання сил і засобів морально-психологічного впливу для
забезпечення заходів щодо введення противника в оману.

В ряду завдань морально-психологічного забезпечення важливу роль відіграє прийняття своєчасних і дієвих заходів щодо відновлення моральних, психологічних і фізичних сил особового складу своїх військ.

Мова йде про створення умов для їх морально-психологічної реабілітації, організації відпочинку і дозвілля, безперервне забезпечення особового складу всім необхідним для життєдіяльності і виконання бойових завдань. Такі завдання може виконати культурно-виховна робота яка проводиться і здійснюється з метою підтримки і відновлення моральних і психічних сил особового складу, його духовної мобілізації на виконання бойових завдань. Вона включає:

  •    постійне і всебічне вивчення морально-духовного і емоційного стану військовослужбовців, ступеню їх фізичного виснаження, вжиття заходів щодо відновлення моральних і фізичних сил особового складу;
  •    виховання у військовослужбовців морально-духовних, національно-патріотичних, інтелектуально-фізичних якостей і почуття любові до України, її народу, традицій, культури, готовності зі зброєю в руках захищати Батьківщину;

- взаємодію з державними органами влади, громадськими організаціями та релігійними конфесіями для проведення спільних культурно-виховних та морально-духовних заходів, релігійної підтримки особового складу;

- публікацію через ЗМІ матеріалів, випуск листівок про мужність,
стійкість,  бойову  майстерність особового складу, вручення нагород  і відзнак.

2. Робота командира підрозділу щодо вирішення завдань морально-психологічної підготовки в основних видах бойових дій

А. Морально-психологічне забезпечення маршу

Марш являє собою організоване пересування підрозділів з одного району в  інший з метою своєчасного зосередження їх у зазначеному з зазначений строк і в повній готовності до виконання бойових задач.

Досвід  сучасних   збройних   конфліктів  свідчить  про  підвищення ролі маршу, вимог до нього. Це обумовлено: по-перше, тим, що при здійсненні маршу   підрозділи повинні бути завжди готовими до ведення активних бойових дій; по-друге, війська здійснюють марш виключно на бойовій техніці, вони   спроможні   пересуватись   швидко   і   на   велику відстань. Під час    пересування    проти    військ    противник    активно використовує авіацію і високоточну зброю. Пересування    частин знаходиться   під  безперервним        контролем       космічної, авіаційної, радіотехнічної розвідки противника дій диверсійно-розвідувальних груп. Це являє собою третій найбільш суттєвий фактор.

Маршрути пересування військ, частин, підрозділів можуть знаходитись у районах криміногенної небезпеки, напруженої соціально-політичної обстановки, у регіонах збудженого морально-психологічного стану населення, національних меншин, через райони міцного інформаційно-психологічного впливу, а також тиску противника к-зони психологічного впливу його засобів масової інформації. Під час планування пересування виникає необхідність враховувати такі особливості, як марш у районах розташування АЕС, хімічних об'єктів, регіонів епідемій, епізотій, об'єктів, які знаходяться під захистом: міжнародного гуманітарного права, тобто великі греблі, дамби. АЕС об'єкти радіохімічної небезпеки. Це являє собою також дуже важливу сукупність факторів, які впливатимуть на виконання завдань маршу.

Марш може планувати та здійснюватися у передбаченні вступу в бій чи без загрози зіткнення з противником, як в удень, так і вночі, інших умовах. Війська можуть пересуватися до фронту, уздовж фронту чи до тилу.

Під час маршу частини можуть висуватися в колоні головних сил чи у передовому загоні, а під час вступу - у ар'єргарді.  Самостійна частина висувається в тих випадках, коли вона виконує завдання окремо від основних сил.

Маршрути пересування військ не повинні проходити через великі населені  пункти,  вузли   доріг,  тіснини, звуження,  поблизу від залізничних    станцій,  аеропортів, морських портів. Віддаль між маршрутами висування    колон повинна  включати  зниження  Я паралельних колон  зброєю  масового   ураження. У всіх визначаються запасні і рокадні маршрути руху, котрі одночасно із основними маршрутами.

Під час планування в частинах робляться відповідні розрахунки маршу. Середня швидкість сумісних і танкових колон може бути 25-30 км на годину. Автомобільні колони можуть рухатися зі швидкістю 30-40 км і більше.

Добовий перехід колон залежить від середньої швидкості колон,    фізичних    і   морально-психологічних    можливостей особового складу, якості професійної підготовки водіїв, підготовки бойових машин до маршу. Добовий перехід, виходячи із середніх умов може складати для сумісних і танкових колон 250-300 км, для автомобільних до 400 км.

Для своєчасного початку маршу та регулювання його швидкості призначається вихідний рубіж та рубежі регулювання особового складу, прийому їжі, перевірки стану озброєння та іншої техніки, їх технічного обслуговування під час маршу через 3-4 години призначаються (відпочинок) до 1 години. Денний (нічний) відпочинок військам призначається наприкінці кожного добового переходу, а добовий відпочинок – через кожні 3-5 переходів.

Морально-психологічне забезпечення маршу здійснюється з урахуванням бойової задачі, конкретних умов соціально-політичної обстановки у регіонах, через які пересуваються війська, морально-психологічного стану особового складу, характеру вогневого впливу противника, характеру місцевості і терміну часу.

Морально-психологічне забезпечення маршу спрямовується на:

- своєчасне прибуття в зазначений район, готовність до розгортання у бойовий порядок і готовність успішно вести зустрічний бій;

- роз'яснення особовому складу характеру маршрутів, особливостей соціально-політичної, релігійної, криміногенної обстановки у районах, через які пересуваються війська, роз'яснення мір безпеки, захисту від впливу авіації противника, його високоточної зброї;

-  роз'яснення задач маршу, мобілізація військовослужбовців, особливо водіїв, на якісну підготовку бойової техніки та озброєння до маршу;

- чітке виконання дисципліни маршу і організованості, заходів маскування, сигналів управління;

підтримання постійної високої бойової готовності до можливого
нападу   противника   і   відбиття   його   ударів,   до   сміливих   та
рішучих дій по знищенню противника у зустрічному бою;

прийняття необхідних   заходів   для   своєчасного   харчування   \
відпочинку особового складу під час маршу,  збереження його
моральних і фізичних сил;

- надання особливої    уваги    виховній роботі з особовим складом розділів      протиповітряної      оборони,       розвідки,       загону забезпечення руху, комендантської служби, підготовці механіків-водіїв до нічного маршу.

В період підготовки до маршу проводяться наступні заходи:

- визначається мета і задачі морально-психологічного забезпечення
маршу і зустрічною бою, проводиться інструктування офіцерів і
посадових осіб з  питань  реалізації  морально-психологічного
забезпечення маршу;

- організовується оперативне, бойове, суспільно-політичне інформування особового складу, офіцерів штабу, служб, з залученням до проведення інформування  керівного складу;

-   організовується і проводиться   психологічна    підготовка    усіх
категорій   особового   складу   до   маршу,   звернути   увагу   на
спеціальну і цільову психологічну підготовку водіїв, фахівців
підрозділів ППО, розвідки, бойової охорони;

- сумісно з технічною службою  проводяться технічні інформації, інструктажі, обмін досвідом, гуманітарний час з метою запобігання аварій і катастроф з бойовою технікою і озброєнням;

-  проводиться тренування екіпажів пунктів психологічна  реабілітації;

- спрямовується виховна робота на глибоке усвідомлення кожним військовослужбовцем справедливого характеру бойових дій з нашого боку, формується на цій підставі моральна перевага над противником;

- здійснюється військово-патріотичне виховання з метою формування вірності воєнній присязі, обов’язку, військовому товариству, бойовим градаціям ЗС України, чого народу;

- доводяться до особового складу соціально-правові гарантії держави
в разі поранення чи загибелі військовослужбовця;

організовується протидія інформаційному впливу противника.

Під час маршу:

  оперативно доводяться до військовослужбовців зміни у обстановці;

  нарощується робота щодо пропаганди бойового досвіду;

  вивчається противник, його міцні і слабкі сторони;

здійснюється   контроль  системи  інформаційного   забезпечення особового складу;

контролюється порядок харчування особового складу під час маршу і відпочинок водіїв, механіків-водіїв;

проводяться заходи культурно-виховної роботи за допомогою автоклубів, інших технічних засобів;

вивчаються  настрої  особового складу .

Досвід дає підставу визначити найбільш оперативні, дієві форми морально психологічного забезпечення маршу. Основними з них є такі:

- визначення    заходів,    які    потрібно    провести з офіцерами, активом, з водіями, іншими категоріями військовослужбовців;

  короткі наради по вивченню вимог наказу на марш з офіцерами і сержантами;

висвітлення різними засобами (листівки, звернення…) досвіду здійснення    маршу    під    час    війни,    збройних    конфліктів, тактичних навчань;

  •   організація   виступу   перед   особовим   складом   досвідчених фахівців: водіїв високого класу, учасників бойових дій;

системне і своєчасне оперативне інструктування усіх категорій особового складу;

 розподіл   та   розміщення   у   кожній   колоні   бойової   техніки досвідчених фахівців по бойовій і транспортній техніці;

 участь у комплексній перевірні готовності до маршу;

  •   інструктування   фахівців   пересувних   пунктів   психологічної допомоги;

проведення індивідуальних та колективних бесід з особовим складом   стосовно   цілей,    завдань   і   особливостей   маршу, можливого   вогневого   і   інформаційно-психологічного   впливу противника;

 вивчення пам'яток водіям, механікам-водіям, інш.;

 проведення занять щодо вивчення особливостей водіння вночі;

  •   навчання    водіїв,    механіків-водіїв    методам    аутотренінгу, саморегуляції, вольової мобілізації;

- при  можливості   проведення   мітингів,   зустрічей  з  місцевим населенням, зборів, зібрань особового складу;

- проведення заходів душпастирської роботи;

- надання психологічної допомоги окремим воїнам, проведення заходів психодіагностики та психокорекції;

  •   проведення роботи з військовослужбовцями щодо підвищення їх психологічної стійкості і готовності до подолання бойових психічних травм та бойового стресу; застосування заходів прискорення адаптації їх до умов маршу, можливих екстремальних ситуацій та інш.

В період підготовки до маршу, в частинах і підрозділах проводяться наради із офіцерами і сержантами, з ними вивчаються вимоги наказу з питань якісної організації маршу, ретельно обговорюються питання і вивчаються особливості маршрутів, найбільш складні ділянки місцевості, варіанти їх подолання, надаються вказівки щодо якісної підготовки особового складу і бойових машин до маршу.

Вивчаються вимоги наказів Міністра оборони, начальника Генерального штабу, відповідні положення статутів і настанов. Заступники командирів з виховної роботи ретельно уточнюють зміст морально-психологічного забезпечення маршу, визначають його форми і методи, проводять інструктажі бойового активу. Ці та інші заходи позитивно впливають на морально-психологічний стан військовослужбовців.

В підготовчий до маршу період важливе значення має своєчасне проведення інструктажів, бойового активу, тому що актив постійно знаходиться у складі екіпажів бойових машин, бойових розрахунків. Сумісно із командирами та заступниками з виховної роботи вони мають можливість впливати на морально-психологічний стан безпосередньо в похідному порядку частин і підрозділів з питань успішного здійсненню маршу. Для якісної роботи бойового активу з військовослужбовцями їх завчасно потрібно забезпечити необхідними даними і інформаційними матеріалами. До них доводять соціально-політичну обстановку в смузі здійснення маршу, з його цілями, задачами і умовами проведення, з вимогами до активу і всього особового складу військ.

Під час інструктажів заступники командирів з виховної роботи роз'яснюють бойовому активу їх задачі і можливості з питань проведення індивідуально-виховної роботи, надання психологічної допомоги військовослужбовцям в екіпажах, бойових розрахунках, інших малих групах, зміст надання доручень, порядок прослуховування інформаційних програм, заходи протидії інформаційно-психологічному впливу противника, способи поводження під час пересування чия через райони із напруженою соціально-політичною, релігійною, криміногенною обстановкою. Уточнюється розстановка активу в колоні бойових і вантажних машин, методи зв'язку активу із заступниками з виховної роботи підрозділів і частин, порядок зворотного зв’язку.

Формуючи бойові розрахунки, екіпажі, командири та заступники з виховної роботи проводять заходи, які пов'язані із професійно-психологічним підбором і розстановкою бойового активу. Вони ставлять завдання активу і надають доручення: проводити бесіди стосовно задач маршу, підтримання дисципліни, пильності та організованості, інформувати військовослужбовців про події у державі, останні новини, надавати допомогу молодим військовослужбовцям і т.д.

Успіх маршів в значній мірі залежить від всебічної підготовки складу водіїв.  З водіями вивчаються задачі маршу, відповідальність .з питань збереження бойової та вантажної техніки, необхідність підтримання дисципліни маршу, взірцевість виконання обов'язків. З водіями вивчаються пам'ятки та поради водію в ході маршу, розповсюджується досвід кращих воїнів. З механіками-водіями проводять бесіди: “Підготовка танку бойової машини до маршу”, “Правила зберігання бойової техніки”, “Досвід кращих водіїв”, “Умови експлуатації бойових машин під час маршу”.

Для водіїв бойових і вантажних машин плануються спеціальні заняття з таких питань: знайомство з обстановкою та отриманою задачею, відповідальність водіїв щодо якісного проведення маршу, вивчення маршрутів висування колон і порядок руху, підготовка бойових і вантажних машин до маршу; знання сигналів та команд, дисципліна маршу, прийоми саморегуляції та вольової мобілізації, психологічні тренінги, труднощі маршу та способи їх подолання, міри безпеки в період маршу. Вивчаються особливості водіння в ніч.

Виходячи з обстановки в підготовчий період проводять такі заходи виховної роботи, як мітинги, збори, зібрання, групові та індивідуальні бесіді І. Звертається увага до військовослужбовців, які будуть виконувати .завданню в підрозділах розвідки, передових загонах, охорони, службі регулювання, протиповітряної оборони.

Особовому складу роз'яснюється важливість виконання графіка маршу і своєчасного висування до рубежів, взаємодії з інженерними підрозділами, способи пересування на бойовій техніці, порядок дій під час зупинок, відпочинку, в умовах бомбардувань авіацією противника, артилерійських обстрілів.

Загроза застосування противником зброї масового ураження гостро ставить проблему захисту особового складу в період висування, забезпечення прихованого переходу. Тому необхідно роз'яснювати військовослужбовцям важливість підтримання відповідної відстані між бойовими машинами, вантажівками, недопущення скупчення людей .1 техніки, доводити сигнали загрози застосування противником зброї масового ураження, способи дій в цих умовах, перевіряти наявність у військовослужбовців засобів захисту та вміння їх застосовувати.

В умовах пересування комбінованим способом, крім того, приділяється підвищена увага підбору і інструктуванню посадових осіб добового наряду, розстановці активу, роз'ясненню особовому складу особливостей дій при перевезенні військ повітряним, залізничним транспортом, порядок навантаження та розвантаження.

Морально-психологічне забезпечення маршу спрямовується до виконання особовим складом своїх функціональних обов'язків; успішно? роботи водіїв бойових та вантажних .машин, підтримки встановлено швидкості, руху, відстань інтервалів, підтримки високого морально-психологічного стану військовослужбовців; організованості та дисципліни; постійна пильність і бойова готовність до виконання завдань зустрічного бою.

Морально-психологічне забезпечення в умовах маршу здійснюється безпосередньо під час пересування колон, в бойових і вантажних машинах, при відпочинку. Це обумовлює деякі його специфічні форми та методи. Вирішальне значення набуватимуть особистий приклад командирів, заступників командирів з виховної роботи, бойового активу, їх особистий вплив на військовослужбовців в кожному екіпажі, розрахункові, відділенні.

Під час відпочинку командири, заступники з виховної ' роботи роз'яснюють військовослужбовцям зміст наказів командування, зміну обстановки, пропагують кращих водіїв, звертають увагу на недопіки. За наявністю часу та виходячи з конкретних потреб та умов можуть проводитися короткі наради .збори, суспільно-політичне, бойове, технічне інформування, хід маршу відображається у листівках.

В ускладнених умовах маршу морально-психологічне забезпечення, в основному здійснюється в екіпажах бойових машин, бойових розрахунках, відділеннях, інших малих групах.

Заступники командирів з виховної роботи вживають
заходи щодо змістовності, оперативності, цілеспрямованості та
безперервності морально-психологічного забезпечення в складних умовах маршу. Успіх цієї роботи залежить від інформованої та ініціативи бойового активу, який знаходиться в танках, бойових машинах піхоти, тягачах та ін.

   Згідно з досвідом, танкові та механізовані підрозділи в умовах маршу можуть приймати інформаційні програми та важливі радіопередачі за допомогою наявних бойових радіостанцій. Тому одне з найважливіших завдань заступника командира з виховної роботи - це організація постійного отримання інформаційних програм та доведення їх змісту до особового складу частин і підрозділів.

Морально-психологічний стан військовослужбовців підтримується на належному рівні також своєчасним розповсюдженням друкованої продукції: газет, пам'яток, листівок.

Важливим аспектом морально-психологічного впливу є компетентність командирів всіх рівнів, їх витримка, самовладання, твердість керування частинами та підрозділами в складних умовах маршу, швидкість регулювання на різноманітні ситуації, сміливість та рішучість, вміння підтримувати порядок і добрий настрій серед підлеглих.

Командири, заступники з виховної роботи, спираючись на актив, домагаються, щоб увесь особовий склад суворо дотримувався дисципліни маршу. Вони спостерігають за початком руху колов, проходженням вихідного пункту, потім - пунктів регулювання в точно встановлений час, за правильним розташуванням і поведінкою військовослужбовців, своєчасно реагують на ті, чи інші порушення порядку. Це безумовно дисциплінує усіх.

В сучасних умовах, враховуючи наявність у військах різноманітної техніки, значне ускладнення маршрутної обстановки, тому необхідно постійно вести роботу із складом водіїв. Це, звичайно, не означає що є необхідність збирати водіїв на зібрання чи бесіди. Під час маршу недоцільно відволікати їх від управління автомобілем, танком, від виконання своїх обов'язків. Командир держить склад водіїв в курсі обстановки, подає необхідні команди. На малих привалах, коли здійснюється контроль технічного стану, заступник з виховної роботи, бойовий актив можуть поспілкуватися з тим чи іншим водієм, з'ясувати його настрій, ступінь розуміння ним своїх конкретних обов'язків, відповідно вплинути на нього. На великих зупинках, привалах ці можливості розширюються, їх потрібно вдало використовувати, щоб здобути деякі уроки із стану маршу, що закінчився і надихнути людей на переборення нових труднощів. В цей час можливе проведення заходів психологічної допомоги, зняття стресових станів.

Особлива турбота про водіїв приділяється під час маршу в нічний час, а також в умовах обмеженої видимості, Командири і заступники з виховної роботи, бойовий актив ведуть роз'яснювальну роботу про особливості водіння машин у таких умовах. Вони підтримують постійний зв'язок з особовим складом підрозділів протиповітряної оборони, розвідки підрозділів забезпечення руху, комендантської служби. Це дозволяє. їм знати обстановку, оперативно реагувати на її зміни, вживати заходи переборення труднощів і усунення недоліків.

Зберігання високої працездатності водіїв багато в чому залежить від відпочинку і організації харчування, інших факторів.

В цілому, морально-психологічне забезпечення маршу із бойовій обстановці повинно допомогти командиру забезпечити своєчасне прибуття підрозділу у визначений район у повній готовності до активних бойових дій. Успіх виконання цієї задачі багато в чому залежить від виховної, інформаційної, соціально-правової роботи, психологічного забезпечення, що проводиться заступниками з виховної роботи всіх рівнів, бойовим активом, з водіями бойовик машин, бронетранстюртерів, як в період підготовки так і в ході маршу. Підвищення діяльності морально-психологічного забезпечення на марші сприяють оперативність і цілеспрямованість кожного заходу, підбір і розстановка бойового активу, вміле керівництво ним.

Б. Морально-психологічне забезпечення оборони

Морально-психологічне забезпечення оборони має свої особливості,  виходячи з мети і основного завдання оборони.

Метою оборони є відбиття наступу противника, нанесення йому значних втрат, утримання важливих районів, рубежів об'єктів місцевості і створення умов для переходу до рішучого наступу, Досягнення такої мета можливе за умов вдалого застосування під час оборони її міцних сторін; її інженерне устаткування, зниження за рахунок цього втрат особового складу і бойової техніки від звичайних способів ураження, за досвідом, у сім разів.

В обороні вогневі засоби мають порівняно більші можливості, Наприклад, для подавлення механізованого батальйону, який обороняє позиції, потрібно до дев'ята дивізіонів артилерії і до одного боєкомплекту боєприпасів.

Війська в обороні вибирають вигідні за умов місцевості рубежі і райони для ведення бойових дій, можуть успішно організувати маскування, краще вивчити місцевість і підготувати маневр.

Для боротьби із мотопіхотою і танками противника підрозділи в обороні можуть застосовувати мінні перепони, в той час як для наступаючого противника такі можливості порівняно обмежені.

В сучасних умовах в обороні війська мають велику кількість танків, бойових машин піхоти, протитанкових та інших вогневих засобів, а також вертольотів, інженерних машин різного призначенання. Вони отримують для ведення --бойових дій засоби .підсилення, що дозволяє швидко за будь-яких умов створювати стійку і активну оборону.

Способи досягнення мети оборони залежать від конкретних умов обстановки і визначаються перш за все засобами ураження, порядком їх застосування і характером дій загальновійськових частин і підрозділів. Вибраний варіант відбиття наступу противника, його вогневе ураження, утримання важливих районів, проведення контратак і розгрому противника складає спосіб досягнення мети оборони і її ведення.

Підґрунтя кожного способу досягнення мети оборонного бою складає: ураження противника зосередженим масованим загороджувальним вогнем та вогнем прямого націлювання всіх видів зброї і ударами авіації, завзяте утримання важливих ділянок і районів оборони: розгром противника, який вклинився з оборону, контратаками механізованих і танкових частин.

Мета оборони досягається також здійсненням широкого маневру вогнем частинами і підрозділами, котрий дозволяє досягати необхідного співвідношення сил і засобів.

Способи досягнення мети оборони передбачають утримання важливих районів, їх утримання визначає стійкість смуги-чи ділянки оборони. Тому для цього зосереджуються основні зусилля. Це досягається їх захопленням найбільш боєздатними частинами і підрозділами, а також масуванням вогню по напрямках, які; перехоплюються цими районами.

У ході бойових дій для міцного утримання важливих районів можуть висуватись з глибини і з флангів додаткові сили і засоби, а також проводитись контратаки. З цього усього виходить, що спосіб досягнення мети оборони, утримання важливих районів місцевості ґрунтуються не тільки на використанні бойових можливостей розташованих у них сил і засобів, але і на широкому маневрі вогнем і військами, ще знаходяться поза цих районів, а також на контратаках.

Частини можуть переходити до оборони за різних умов. Умови переходу до оборони - це конкретна тактична обстановка (положення, стан, характер дій противника і своїх військ, а також сусідів, умови місцевості), у якій здійснюється підготовка оборони і перехід до неї військ. Оборона може готуватися ,а частини переходити до неї заздалегідь, або в ході бойових дій, в умовах безпосереднього зіткнення з противником або поза зіткненням ним.

Перехід до оборони у безпосередньому зіткненні з супротивником частіше всього буде в ході наступу для відбиття контратак переважаючих сил противника, закріплення захоплених районів (рубежів), забезпечення флангів наступаючих військ при невдалому закінченні зустрічного бою. Деякі частини можуть бути залучені перейти до оборони у безпосередньому зіткненні в результаті невдалого закінчення для них зустрічних бойових дій з переважаючими силами противника» Перехід до оборони в цих умовах, як правила, буде здійснюватися під активним впливом з боку противника, який може заключатися в нанесенні ударів авіацією, в ураженні вогнем артилерії і у атаках його військ. Тому війська будуть змушені, переходячи до оборони та готуючи її, водночас відбивати атаки противника, а також вести боротьбу з повітряними десантами і диверсійно-розвідувальними групами.

Нерідко буде виникати необхідність бойовими діями, покращувати зайняте положення ліквідувати вогнище опору противника у своєму тилу. Тому перехід частик до оборони на різних ділянках може бути неодночасним.

При переході до оборони у безпосередньому зіткненні з противником, організація її буде проводитися, як правило, у короткі строки.

Поза зіткненням з противником загальновійськові частини можуть переходити до оборони у період загрози для прикриття державного кордону, а також в ході бойових дій там, де наступ наших військ з ряду причин не передбачається, але можливі наступальні дії противника на морському узбережжі та островах для відбиття висадки його морських десантів.

В ряду випадків на напрямках, де необхідно забезпечити висування, розгортання та перехід до наступу головних сил частини ще у передбаченні початку бойових дій можуть готувати оборону та переходити до неї завчасно.

При переході до оборони поза зіткненням з противником існують умови ретельного вивчення місцевості як у глибині, так і на підступах до переднього краю, вибору найбільш вигідних оборонних рубежів, організації вогневої поразки і маневру, широкого використання інженерної техніки не тільки в глибині, але й на передньому краї оборони, а також для створення смуги забезпечення або передової позиції.

До оборони пред'являються відповідні вимоги, тобто ті основні якості, якими вона повинна володіти, щоб забезпечити досягнення поставленої мети. Основними вимогами до оборони стійкість та активність. Під стійкістю оборони треба розуміти її здатність протистояти міцним ударам противника усіма засобами ураження, відбити наступ переважаючих сил, при цьому утримати важливі райони місцевості та знищити угруповання противника у випадку вклинення в оборону.

Активність оборони складається з постійного ураження противника ударами авіації, всіма видами вогню, з нав'язуванням йому своєї волі і створенні для цього невигідних умов ведення бою, з проведення широкого маневру вогнем, силами і засобами, з рішучих контратак.

Сучасна оборона буде протистояти противнику, що наступає великими силами танків, мотопіхоти, артилерії, авіації у тому числі бойових вертольотів і повітряних десантів, в умовах загрози застосування зброї масового ураження. Тому сучасна оборона повинна бути стійкою і активною, здатною відбити удари противника із застосуванням всіх цих видів зброї.

Вимоги до оборони бути стійкою і активною    взаємопов'язані, їх виконання  досягається:   веденням  постійної розвідки  для  своєчасного розкриття     підготовки     противника    до     наступу    створеного ним угрупування військ, напрямку головного удару та задуму можливих дій; негайним      знищенням      засобів     масового     ураження безпосередньо   після   їх   виявлення; майстерною   побудовою вдалим    використанням    місцевості,    її    інженерним обладнанням і створенням розвинутої системи перепон, організацією всіх видів забезпечення і в першу чергу, морально-психологічного; твердого та безперервного управління військами; майстерним та умілим вогневим ураженням противника, надійним прикриттям флангів і проміжків; надійним захистом військ від зброї масового ураження та інших засобів; надійним та безперервним прикриттям військ та об'єктів від ударів противника з повітря, активними та сміливими діями військ у поєднанні з стійким утриманням ними зайнятих позицій та районів; стійкістю військ, що обороняються та їх високим моральним духом; майстерним приховуванням від противника бойових порядків своїх військ, оборонних позицій, районів (опорних пунктів) оборони і введенням противника в оману відносно способів її ведення; своєчасним та сміливим маневром силами та засобами, вогнем та загородженнями на напрямках, що знаходяться під загрозою; проведенням рішучих контратак, чіткою взаємодією військ.

Важливим чинником, який забезпечує успіх бойових дій, є ретельна підготовка оборони. Вона починається з отримання бойової задачі від старшого начальника і включає організацію бойових дій; підготовку до виконання бойової задачі; заняття оборони, шикування бойового порядку і системи вогню; інженерне обладнання оборони; організацію морально-психологічного забезпечення; практичну роботу командира, його заступників і штабу у військах.

Організація бойових дій в обороні включає: прийняття рішення; постановку бойових задач частинам; рекогносцировку; організацію взаємодії і вогневого ураження; всебічне забезпечення бойових дій і управління; планування бойових дій.

Другим етапом підготовки є підготовка до виконання бойової задачі, яка включає:

1. Доукомплектування частин особовим складом, поповнення ракетами, боєприпасами, озброєнням, технікою, матеріально-технічним майном і т.і.

2. Підготовку командирів,  штабів, структур виховної роботи та особового складу до виконання бойової задачі.

3. Підготовку озброєння та техніки до бойових дій.

  1.  Проведення   бойового   згуртування   (злагодження)   частин   і підрозділів.
  2.  Проведення   заходів   морально-психологічного    забезпечення бойових дій.

Під час організації морально-психологічного забезпечення оборони як найважливішого виду бою потрібно чітко враховувати особливості морально-психологічного стану, які можуть впливати на свідомість військовослужбовців, їх поведінку і дії.

Які особливості у сприйнятті і оцінці оборони можуть виникати у свідомості окремих військовослужбовців?

1. Вона оцінюється військовослужбовцями суб'єктивно як наслідок переваги противника.

2.  Перехід до оборони пов'язується у свідомості військовослужбовців із втратою бойової ініціативи.

3. Тривала оборона може привести до зростання недовіри до своїх сил, можливостей, компетентності командного складу, до зниження авторитету командирів.

4. 3ниження чи подавлення морально-психологічного стану особового складу, поява настрою незадоволення, зниження військової дисципліни.

5. Підвищення впливовості чуток, інформаційно-психологічних акцій противника.

6. Небезпека бойових умов в обороні може сприяти паніці і відходу з бойових позицій.

Основними напрямками морально-психологічного забезпечення оборони, виходячи із сукупності чинників і особливостей оборонного бою, можуть бути такі:

- формування і підтримка постійної морально-психологічної стійкості і готовності військовослужбовців до виконання завдань оборонного бою;

-  нарощування морально-психологічного потенціалу особового складу;

- перехоплення і утримання морально-психологічної ініціативи у    першому ешелоні військ на напрямку головного удару;

- забезпечення психологічної готовності щодо утримання рубежу оборони, рипучих дій при проведенні контратак та вирішення інших завдань.                                             

Заходи морально-психологічного забезпечення:

- особовому складу роз'яснюються бойові задачі, характеру і особливості оборонного бою;

- доводяться військовослужбовцям дані про противника, про його слабкі і міцні сторони;

- виховується у воїнів стійкість щодо утримання оборонних позицій і виконання наказів командирів і начальників;

- проводяться заходи щодо зняття нервово-психологічної напруги, запобігання паніки, чуток і т.п.;

- здійснення  заходів  первинної  психологічної  допомоги  військовослужбовцям, які постраждали від стрес-факторів оборонного бою;

-   проводяться заходи протидії психологічним операціям противника;

-  здійснюється забезпечення виконання норм Міжнародного гуманітарного права, кодексу поведінки учасника бойових дій.

Основні зусилля морально-психологічного забезпечення оборонних бойових дій зосереджуються в частинах і підрозділах першого, ешелону на напрямку можливого головного удару противника. Командири, заступники з виховної роботі , офіцери виховних структур, які працюють в частинах згідно розподілу, організують роз'яснення особовому складу призначення оборонного бою, можливостей оборони щодо припинення просування противника, конкретних завдань, що витікають з бойового наказу; особовому складу доводяться відомості про противника, про ймовірні напрямки його наступу, міцні та слабкі сторони морально-психологічного стану, бойової техніки; аргументовано нейтралізуються заходи   інформаційно-психологічного   впливу   противника;   увага військовослужбовців зосереджується на необхідності безперервно спостерігати за противником; зусилля солдатів, сержантів, прапорщиків мобілізується на створенні міцної оборони, яка здатна протистояти ударам всіх засобів наземного та повітряного нападу противника.

Особливу увагу при цьому потрібно звернути на своєчасну організацію системи вогню та перепон, уміле використання бойової техніки та зброї, на інженерне обладнання та маскування: мобілізувати зусилля особового складу на відбиття, атак противника, знищення його танків та мотопіхоти, на підвищення інтенсивності та влучності вогню з усіх зброї. Потрібні забезпечити своєчасне проведення заходів захисту військовослужбовців від зброї масового ураження, посилити їх рішучість наполегливо вести бойові дії у зоні ураження, в районах, де відбуваються пожежі та зруйнування, готовність перейти у рішучий наступ; широко пропагувати зразки бойової майстерності, мужності, героїзму особового складу, окремих військовослужбовців.

За досвідом бойових дій, навчань та тренувань при підготовці до оборонних бойових дій у частинах проводились інструктивні заняття та семінари офіцерів-вихователів, інструктажі бойового активу. За наявністю часу на семінарах читались лекції та дововоді щодо справедливого оборонного характеру бойових дій з нашого боку, про джерела сили та стійкості військ, про роль дисципліни та організованості, стійкості в бою.

В обороні, як і в інших видах бойових дій у заходах морально-психологічного забезпечення з особовим складом бере участь керівний склад частин. Командири, офіцери  виховних  структур, начальники родів   військ   і служб, інженерно-технічний склад зустрічаються із особовим складом, проводять гуманітарні часи, бесіди, інформування, впливають на особовий склад як у моральному, так і психологічному-плані, укріплюють в них віру щодо справедливого характеру бойових дій з нашого боку, підтримку нашої держави світовою спільнотою, укріплюють у військовослужбовців мужність, безстрашність у боротьбі з ворогом.

Для виховання у військовослужбовців стійкості та наполегливості використовувались різні форми та методи. Цій меті служили, зокрема, бесіди, гуманітарні часи за темами: “Ні кроку назад!”, “Дисципліна та стійкість-запорука перемоги”, “Хто підриває дисципліну, той допомагає ворогу”, “Наполегливо захищати свою позицію” та інші.

Велике мобілізуюче значення  мали  читання  вголос  для військовослужбовців наказів командування та звернень військових рад. Вони були розраховані на почуття та свідомість особового складу, допомагали формувати у військовослужбовців мужність, хоробрість, стійкість в обороні.

Під час проведення заходів морально-психологічного забезпечення в частинах та підрозділах органи виховної роботи будуть звертати увагу командирів та офіцерів виховних структур до роботи в малих бойових групах підрозділах, бойових розрахунках, екіпажах танків, бойових машин піхоти, зв'язку, розрахунках самохідно-артилерійських установок, протитанкової зброї. Важливим в роботі на цьому рівні військових структур є роз'яснення ним особистої відповідальності щодо знищення ворожих танків, самохідних артилерійських установок, іншої броньованої техніки, від чого часто залежить успіх оборонного бою частини, підрозділу.

Багато дають бесіди досвідчених військовослужбовців про способи та прийоми знищення броньованої техніки противника, про вражаючі якості нашої протитанкової зброї, про забезпечення стійкої оборони в ротних опірних пунктах. В роз'яснювальній роботі перш за все приділяється увага розвитку бойової ініціативи, що спрямовується на уміле     використання     особливостей     місцевості, організації протитанкових засідок, вогневих мішків, прихованих перепон га мінних уставок.

Важливою  складовою  морально-психологічного  забезпечення оборони є безпосередньо психологічна підготовка розрахунків, .екіпажів протитанкових засобів, а також інших підрозділів, що підключені до безпосередньої боротьби з ворожими танками. Вона включає подолання танкобоязливосгі, формування   у   військовослужбовців   високих вольових якостей. Тут виключно велика роль .героїчного прикладу, пропаганди досвіду відбиття танкових атак ворога.

В воєнний час командири, їх заступники з виховної роботи приділяють особливу увагу молодим солдатам. Вони проводять бесіди з новачками, розповідають про бойові традиції частин і підрозділів, знайомлять з бойовою обстановкою і військовим колективом, в якому він буде служити, вчитися та воювати. Все це дозволяє краще пізнати молодих воїнів, правильно розподілити їх по підрозділах. Для молодих військовослужбовців за наявністю часу читають доповіді про бойовий шлях з'єднань, частин, їх героїв, організують зустрічі із досвідченими військовослужбовцями. З допомогою старших молоді бійці швидше звикають до обстановки, входять у ритм бойового життя.

Для проведення інформаційно-виховної роботи у військах завжди застосовувались друковані видання, матеріали газет, пам'ятки, листівки, технічні засоби інформування, трансляція інформаційних програм, радіогазети, виступи кращих військовослужбовців в похідних клубах частин, випуски фотогазет, наочна агітація.

Інформаційна, виховна, пропагандистська робота в обороні повинна проводитися у  нерозривному зв'язку з бойовою підготовкою. Роз'яснюючи завдання та особливості майбутніх оборонних бойових дій, командири, офіцери штабів, виховних органів водночас повинні навчати підлеглих володіти зброєю, наполегливо тренувати їх у подоланні різних перешкод,  ретельно перевіряти забезпеченість особового складу зброєю, боєприпасами, продовольством, одягом, всім необхідним для бою.

Проведення   заходів   морально-психологічного   забезпечення підвищує бойову активність особового складу в обороні, що дає безпосередньо бойовий ефект, а також зберігає бойовий настрій військ, зміцнює їх моральний та психологічний стан, дисципліну і порядок, впевненість у перемозі над ворогом. І навпаки, ніщо так не знижує моральний дух військ в обороні, як пасивне очікування, неясність обстановки, відсутність наступальної перспективи, тому командири, офіцери виховних органів та штабів, постійно   спрямовують   свою діяльність до пошуку активних форм оборони, підкреслюють під час зустрічей із військовослужбовцями важливість ведення активної, стійкої оборони. Вони постійно нагадують підлеглим, що пасивність, уповільнення, розслабленість в діях військ, що обороняються, зразу ж використовуються проти: зиком. Тільки рішучі та активні дії можуть забезпечити міцність борони і підготовку умов для переходу в наступ.

   Новітні види зброї та бойової техніки, весь характер сучасного бою розширюють умови та можливості для прояву бойової активності в обороні. Але ж ці можливості реалізуються   не   автоматично. Щоб перетворити   їх у   дійсність, потрібна напружена, цілеспрямована діяльність командирів, штабів, органів виховної роботи.

Звичайно, одним тільки роз’ясненням бойову активність не можна сформувати: тут важливий особистий приклад командирів, офіцерів всіх ланок керівництва. Їх організаційні здібності, пошук новітніх підходів до ведення оборонних бойових лій, безпосередньо проведення заходів активізації оборонного бою, навчання активним методам сержантів та офіцерів ротної, батальйонної ланки управління.

Впевненість та активність військовослужбовців в обороні залежить від багатьох факторів, зокрема від надійності оборонних споруд, інженерного обладнання. Ось чому під час   проведення заходів морально-психологічного забезпечення приділяється велика увага умілому використанню військовослужбовцями захисних властивостей місцевості, доброякісного обладнання позицій, вогневих точок, сховищ. У повсякденному спілкуванні з військовослужбовцями офіцери показують, яку шкоду може нанести легковажне відношення до укріплення окопів, траншей, ходів сполучання; заохочувати тих, хто найбільш старанно виконує ці роботи.

Вважається важливим аспектом діяльності органів виховної роботи під час оборонних бойових дій проведення занять з особовим складом з метою навчання військовослужбовців методам подолання психічних травм та бойового стресу, прийомам саморегуляції, вольової мобілізації,  аутотренінгу,   наданню  екстреної  лікарської     та психологічної допомоги. Начальники груп (відділень) морально-психологічного забезпечення бойових дій проводять заняття, тренування з питань надання психологічної допомоги військовослужбовцям у взаємодії з медичними працівниками.

В підрозділах організуються та доводяться систематичні огляди та обстеження особового   складу   з   питань   виявлення   симптомів бойових    психічних травм, здійснюються заходи їх запобігання та корекції. Окремо проводяться такі заходи, а  саме: зняття  станів емоційно-психологічних перевантажень під час очікування бойових дій у підрозділах розвідки, спостерігачів, у частинах, які знаходяться у смузі забезпечення чи на передовій позиції.

З метою нарощування морально-психологічного стану в підрозділах за участю командного складу проводяться гуманітарні години за темами: “Героїчне минуле району бойових дій”, “Край, у якому ми звільнюємо Україну”, “Наш земляк Богдан Хмельницький”, “Кодекс поведінки учасника бойових дій”.

Офіцери органів виховної роботи встановлюють контакти та налагоджують   сумісну   роботу    з    місцевими    державними органами влади, суспільними, культурно-освітніми організаціями з питань вивчення та аналізу морально-психологічних процесів серед населення у смузі оборони, соціально-політичної обстановки та умов виконання бойових задач, спільного використання засобів масової інформації, культурно-освітніх закладів для нарощування рівня морально-психологічного забезпечення своїх військ.

В умовах підготовки до бойових дій з метою надання релігійної підтримки окремим військовослужбовцям, а також для проведення душпастирської роботи серед особового складу залучаються служителі церков. Вони проводять сповіді, обряди хрещення, проповіді для підняття бойового духу особового складу, освячення зброї і бойової техніки.

Враховуючи міцний інформаційно-психологічний вплив противника на свідомість та почуття   військовослужбовців   із   застосуванням листівок, радіє»  та  інших  можливостей, органи виховної роботи вживають заходів щодо нейтралізації та попередження ворожої пропаганди.

Широко роз'яснюються заходи України щодо усунення причин війни чи конфлікту у ООН, європейських міжнародних організаціях, роз'яснюються справедливий характер дій з нашого боку, разом з органами   безпеки  та   військової  контррозвідки   припиняються розповсюдження   брехливих   чуток,   вчинків,   спрямованих   на деморалізацію особового складу. За допомогою бойового активу спостерігачів здійснюється виявлення точного знаходження гучномовних станцій  та  установок  противника, організується  їх подавлення артилерією. В частинах і підрозділах формуються команди (групи) збирання та знищення листівок противника, радіоприймачів з фіксованими частотами мовлення.

Соціально-правова робота з військовослужбовцями планується і проводяться з метою роз'яснення законодавчих актів воєнного часу, зміцнення   єдиноначальності, піклування про задоволення потреб і запитів особового складу, реалізацію прав і пільг військовослужбовців у разі поранення чи загибелі.

В. Морально-психологічне забезпеченню наступу

Досвід свідчить про те, що найкращим рішенням завдань оборонного бою є організація і проведення наступу на противника.

Але ж в свою чергу, наступ є дуже складним і тому до його проведення потрібна ретельна і всебічна підготовка. Необхідність ретельної, глибокої, розміркованої роботи щодо організації наступу обумовлена сукупністю відповідних чинників морально-психологічного плану. До них слід віднести те, що наступ:

-   позитивно впливає на настрій особового складу;

-   викликає бойове збудження і бойову активність військовослужбовців;

-   придушує жах, почуття страху, коливання;

-   придушує загострені реакції на фактори бойової обстановки;

-   мобілізує бойові можливості, волю, мужність та ін;

- наступальний бій активізує навіть слабких духом, породжує хоробрість, сприяє масованому героїзму;

  •  збуджує творчі можливості особового складу, його активність, ініціативу, бажання оволодіти бойовою майстерністю.

Під час підготовки і ведення наступу основні зусилля морально-психологічного забезпечення зосереджуються на таких напрямки. роботи:

-   формування і підтримка високої морально-психологічної готовності до виконання завдань наступу особовим складом, бойової активності;

- досягнення і утримання морально-психологічної перевага над противником, при наявності можливості здійснення його морально-психологічного подавлення;

- відтворення, оновлення високого наступального духу особового складу;

-   мобілізація особового складу на рішучі, ініціативні дії по знищенню противника, з урахуванням його слабких сторін;

-  досягнення стійкості управління системою морально-психологічного забезпечення під час наступального бою частин і підрозділів.

Особливої уваги потребують ті частини і підрозділи, які виконують задачі по прориву   переднього краю противника, по форсуванню водних перешкод, оволодінню населеними пунктами.

Під час наступу може виникнути необхідність посилення морально-психологічної підтримки тих частин і підрозділів, які оточують противника; готуються до вводу в бій, тобто резерви, другий ешелон, чи здійснюють десантні дії.

Виходячи з, цих основних напрямків морально-психологічного забезпечення наступального бою, формуються і завдання морально-психологічного забезпечення на бій:

- організується оперативно-бойове інформування, роз'яснення звернення командування до особового складу, а також глибоке роз'яснення (при наявності можливостей) бойових завдань на наступальний бій;

-  планується і проводиться спеціальна і цільова психологічна підготовка особового складу всіх категорій особового складу особливо молодих солдат, залучення для цього офіцерів, які мають бойовий досвід;

- організовується вивчення бойового досвіду військовослужбовців і підрозділів, які відзначились в бою;

- проводяться заходи по вивченню тактики дій противника. бойових можливостей і слабких сторін його техніки і озброєння;

- організовуються і проводяться   заходи правової роботи, спрямовані зусилля на укріплення єдиноначальності, безумовне виконання наказів командирів в бою, їх захист;

- організовується взаємодія з органами виховної роботи у частинах підсилення, сусідів, плануються і проводяться з ними спільні заходи з урахуванням їх бойового досвіду;

- проводиться робота по протидії впливу матеріалів листівок противника, викриттю та показу їх дійсного підривного змісту;

- забезпечується об’єктивна оцінка морально-психологічного стану особового складу перед боєм, урахування його під час планування і ведення бою, безперервний аналіз морально-психологічної обстановки бою;

- усіма формами культурно-виховної роботи забезпечується організація відпочинку особового складу перед наступом, зняття та послаблення зайвої напруги, Підвищення моральної переваги над ворогом;

- організуються і проводяться заходи по навчанню військовослужбовців навичкам зняття стресового стану, саморегуляції і вольової мобілізації, підтримки установок на безумовне виконання бойової задачі, підвищення психологічного настрою;

- проводяться заходи по прогнозуванню можливих психічних втрат, підготовки до роботи в умовах наступального бою пункти в психологічної реабілітації;

-  підсилюється контроль за станом втоми особового складу в бою;

- напередодні бою проводяться мітинги і збори особового складу, зустрічі з учасниками бойових дій.

Досвід навчань, війн, збройних конфліктів показує, що існує достатньо форм і методів організації і проведення морально-психологічного впливу на військовослужбовців під час підготовки до наступу.

Головним методом роботи офіцерів виховної роботи під час організації МПЗ щодо наступу є безпосередня робота з підрозділах, інструктування усіх категорій офіцерів, бойового активу, допомога щодо організації і проведення заходів.

 Важливим є організація вивчення з особовим складом пам'яток з переліком практичних способів поведінки під час бою, листівок з роз'ясненням особливостей бойових ситуацій і способів їх вирішення.  

Закінчення

Морально-психологічне забезпечення це один із видів підготовки і застосування Збройних Сил, зусиллями якого вирішуються такі завдання:   по-перше,   у   військовослужбовців   формуються   та закріплюються моральні якості, які необхідні для захисту Батьківщини; стверджується патріотична свідомість, любов до свого народу, готовність до їх захисту, усвідомлюється вірність військовому обов'язку, Воєнній присязі,   зміцнюється   дисциплінованість,   військове   товариство, активізуються прагнення до вивчення воєнної справи, оволодіння бойовою технікою та озброєнням;   по-друге, сприяє формуванню і підтриманню психологічної стійкості, готовності до виконання завдань В бойових умовах, формуванню стійкої спрямованості військовослужбовців на військову спеціальність, розвитку функціональної надійності психіки; по-третє, формування у особового складу протидіючих факторів щодо інформаційного впливу противника, нейтралізації та запобіганню цього впливу.                                           

Морально-психологічне забезпечення має певний результат за умов його комплексного, безперервного і цілеспрямованого проведення, коли використовуються всі форми, методи і засоби системи гуманітарної підготовки, інформаційної і виховної, соціально-правової, культурно-просвітницької роботи, засоби масової інформації, література, мистецтво та ін.

Керівництво морально-психологічним забезпеченням в частинах та підрозділах здійснює командир, безпосередню організацію здійснює заступник командира з виховної роботи. Він відповідав за стан морально-психологічного забезпечення, керує діяльністю начальників, відділень, груп, заступників командирів підрозділів, з виховної роботи.

Важливими   умовами   організації   морально-психологічного забезпечення бойових дій є застосування історичного досвіду моральної і психологічної підготовки військовослужбовців, різноманітних військових формувань України, досвіду повсякденної діяльності і бойової підготовки військ, постійна робота щодо навчання командирів усіх рівнів, фахівців органів виховної роботи сучасної методики формування у військовослужбовців високих морально-психологічних якостей, необхідних для збройного захисту Батьківщини.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

66486. Исследование влияния дыхательных упражнений по методу Бутейко на процесс оздоровления школьников 116 KB
  Лечебная физкультура известна человечеству с давних времен. Широко применялась она в Египте, Риме, использовалась также некоторыми северными народами, в том числе и среди народов, населявших территорию нашей страны. Однако обоснованное применение физкультуры при инфаркте миокарда появилось сравнительно недавно.
66487. Разработка компьютерной программы при оформлении документации очного отделения - «Учебная часть РПТ» 1.54 MB
  Применение ЭВМ в учебном процессе является естественным продолжением многолетнего процесса внедрения в обучение технических средств. Обладающие высоким быстродействием, большой памятью, способностью перерабатывать информацию, поступающую одновременно от многих пользователей...
66489. Психокоррекция энуреза у детей дошкольного и младшего школьного возраста 298 KB
  В младшем школьном возрасте проблема энуреза напрямую соприкасается с проблемой адаптации к началу обучения в школе и закономерно влияет на успешность ребенка в учебной деятельности, в овладении новыми способами межличностных коммуникаций со сверстниками.
66490. СТРАТЕГІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ ТОРГІВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА 1.65 MB
  Мета роботи - розробка стратегії управління обіговими активами підприємства. Методика дослідження: методи фінансового аналізу, економіко-статистичні та економетричні методи. Одержані насідки та їх новизна: обгрунтування тактики стратегії управління активами підприємства.
66491. Исследование ономастического пространства поэзии Владимира Высоцкого 341 KB
  Ономастика как лингвистическая наука изучает основные закономерности истории, развития и функционирования имен собственных. Обладая своим материалом и методикой изучения его, ономастика не может не быть самостоятельной дисциплиной.
66492. Анализ условий выпуска и обращения ценных бумаг коммерческих банков 522.5 KB
  Целью моей работы является рассмотрение и анализ условий выпуска и обращения ценных бумаг коммерческих банков. Для достижения данной цели я поставила следующие задачи: определить понятие ценных бумаг и их виды; рассмотреть структуру, задачи и участников рынка ценных бумаг; определить роль банка на рынке ценных бумаг...
66493. МЕЖБАНКОВСКИЙ КЛИРИНГ 556.5 KB
  В соответствии с утвержденными планами модернизации платежной системы Республики Беларусь РБ в ближайшее время намечено внедрить пусковой комплекс нового проекта межбанковских расчетов в составе: системы расчетов по срочным и крупным платежам на валовой основе...
66494. ОСОБЕННОСТИ РАЗВИТИЯ ВНИМАНИЯ У ДЕТЕЙ ДОШКОЛЬНОГО ВОЗРАСТА 315.5 KB
  Внимание среди познавательных процессов занимает особенное место, поскольку оно не имеет собственного содержания, а обслуживает другие психические процессы. Внимание во многом определяет успешность их функционирования. От уровня развития свойств внимания (устойчивости, концентрации, объёма, распределения, переключения)