97918

Інтеграційні процеси на уроках спецдисциплін

Курсовая

Педагогика и дидактика

Простежити проблему інтеграційного підходу в педагогічних дослідженнях; розкрити психологічний аспект підготовки викладача та учнів до інтегрованого уроку; визначити особливості інтеграційних процесах на уроках спецдисциплін; застосування міжпредметних зв’язків під час розробки та проведення інтегрованого уроку з галузевої економіки;

Украинкский

2017-09-17

254 KB

30 чел.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ

ВИПУСКНА РОБОТА

на тему:

«Інтеграційні процеси на уроках спецдисциплін»

Розробив:  викладач спецдисциплін Гусак Л.В.

Перевірив: доцент, кафедри педагогічних наук. Ворох А.О.

Слов'янськ – 2015

ЗМІСТ

ВСТУП  --------------------------------------------------------------------------------------3

ПРОБЛЕМА ІНТЕГРАЦІЙНОГО ПІДХОДУ У ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ ------------------------------------------------------------------------6

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ МІЖПРЕДМЕТНИХ ЗВ'ЯЗКІВ ПІД ЧАС ВИКЛАДЕННЯ СПЕЦДИСЦИПЛІН-------------------------------------------------9

ІНТЕГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ НА УРОКАХО «СНОВИ

ПРАВОВИХ ЗНАНЬ» --------------------------------------------------------------------14

ВИСНОВКИ -------------------------------------------------------------------------------18

ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА ----------------------------------------------------------19

ДОДАТКИ ------------------------------------------------------------------------------------------------21

ВСТУП

Знання – це крихти, що збирають в процесі навчання.

(А. Франс).

Перехід України до ступеневої системи підготовки фахівців поставив на порядок денний проблему реорганізації освітнього процесу в закладах професійної освіти. Реформа вимагає пошуку принципово нових теоретичних рішень, розробки психолого-педагогічного забезпечення інтеграційних процесів у професійній підготовці. Чільне місце в стратегії розвитку професійної освіти відводиться її організаційно-педагогічному забезпеченню. Це стосується не лише оновлення змісту освіти, а й застосування різноманітних, нетрадиційних форм і методів навчання, у тому числі і інтеграційних процесів.

Інтеграційні процеси у професійній освіті останніми роками посідають щораз важливіше місце, оскільки вони спрямовані на реалізацію нових освітніх ідеалів – формування цілісної системи знань і вмінь особистості, розвиток її творчих здібностей та потенційних можливостей. У становленні інтеграційних характеристик змісту освіти, зокрема взаємозв’язку загальної та професійної освіти, важливу роль відіграють форми навчання. Інтеграція як внутрішня сторона процесу навчання відбувається в межах організаційних форм навчання, які не змінюються протягом тривалого часу. У професйно-технічних закладах застосовують такі форми інтегративного навчання: урок  та його різновиди, а також семінари, лекції, лабораторні заняття, факультативи, конференції, екскурсії, практичні заняття, бінарні уроки та предметні тижні.

Новий Державний стандарт професійно-технічної освіти ґрунтується на розвитку міжпредметної компетентності учнів. Тому ключовим питанням стала проблема застосування на практиці інтегрованих уроків.

В останній час інтегровані уроки посідають досить важливе місце в професійно-технічній освіті. Вони спрямовані на реалізацію нових освітніх ідеалів, формування цілісної системи знань і вмінь особистості, розвиток її творчих здібностей. Тому вивчення ролі і місця такого роду уроків в системі освіти ПТНЗ (має першорядне значення для активізації пізнавальної діяльності учнів, що є умовою успішного навчання.

Актуальність даної теми обумовлена тим, що до сьогоденного часу вона розглядалася в контексті поєднання елементів математично-природничих дисциплін під час проведення уроку. Щодо інтеграції спецдисциплін у системі освіти ПТНЗ, майже не досліджувалася.

Зв'язок роботи з програмами, планами, темами.Дослідження виконане в рамках програми «Державного стандарту професійно-технічної освіти» (від 28.10.2009, №989) та Законів України «Про  освіту від 23 травня 1991р.» [1].

Метою дослідження є аналіз інтеграційних процесів на уроках спецдисциплін у системі освіти ПТНЗ.

Відповідно до мети поставлені такізавдання:

  • простежити проблему інтеграційного підходу в педагогічних дослідженнях;
  • розкрити психологічний аспект підготовки викладача та учнів до інтегрованого уроку;
  • визначити особливості інтеграційних процесах на уроках спецдисциплін;
  • застосування міжпредметних зв’язків під час розробки та проведення інтегрованого уроку з галузевої економіки;

Інтеграційний урок – специфічна форма навчального заняття, яке іноді проводять спільно декілька викладачів різних спецдисциплін з метою вивчення міждисциплінарних об’єктів.

Застосування таких форм навчання сприяє налагодженню взаєморозуміння і поліпшення співпраці викладача та учнів у процесі навчання, дає можливість ширше використати потенційні можливості змісту навчального матеріалу.

Таким чином, інтегрований урок в сучасних умовах носить творчий характер. Він поєднує все найкраще в досвіді викладачів, насамперед, ефективні підходи під час пояснення та закріплення вивченого матеріалу.

ПРОБЛЕМА ІНТЕГРАЦІЙНОГО ПІДХОДУ У ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ.

Проблеми реформування освіти в Україні жваво обговорюються фахівцями, запроваджуються інноваційні технології, проголошуються нові освітні парадигми, змінюється характер взаємин між викладачами й учнями, оновлюються зміст навчання й виховання.

Ідея інтегрованого навчання передбачає досягнення мети якісної освіти, спроможної забезпечити кожній людині творчо самоутверджуватися у різних соціальних сферах.

Інтеграція як дидактичний засіб має втілитися у навчальні предмети у формі цілісної системи. Тому реалізація ідеї створення інтегрованих курсів та уроків є нелегкою та проблемною.

З огляду на специфіку вивчення проблеми інтегрованих уроків, праці педагогічних науковців впродовж різного періоду часу мають розбіжні позиції.

Ідея інтегрованого підходу до навчання та взаємозв’язку знань була започаткована у роботах педагогіки Я.Коменського, Дж. Локка, Ж.Ж.  Руссо  [2]. Педагоги показували в свої роботах те, що інтегроване навчання дає свободу вибору теми, змісту, засобів, які використовуються в організації навчання.

Я.А. Коменський неодноразово стверджував, що взаємозв’язок у вивченні шкільних предметів - природний процес, зумовлений логікою навчання: «Усе, що перебуває у взаємному зв’язку, повинно викладатися у такому зв’язку» [3; с. 127 - 131 ].

Психологічні основи процесу інтеграції в системі шкільного навчання розкриті в дослідженнях Л.С. Виготського, В.В. Давидова, Ю.А. Самаріна  [4]. Вони здебільшого звертали увагу на особистісно-розвивальні можливості в навчально-виховному процесі.

Вагомий вклад у вирішення проблеми міжпредметних зв'язків внесла В. Максимова. У своїй роботі «Міжпредметні зв'язки в навчально-виховному процесі сучасної школи» вона розкриває основні напрями вдосконалення процесу навчання, в яких виявляється методологічна функція міжпредметних зв'язків:

  • міжпредметні зв'язки ведуть до підвищення наукового рівня навчання;
  • здійснення таких зв'язків сприяє залученню учнів до системного методу мислення, розширює сферу пізнання, поєднуючи елементи знань із різних навчальних дисциплін;
  • міжпредметні зв'язки забезпечують систему в організації предметного навчання, спонукають учителя до самоосвіти, творчості та взаємодії з іншими вчителями-предметниками [5; с.52 – 53].

Певну систему реалізації міжпредметних зв'язків пропонує І.М.  Козловська, наголошуючи про те, що: «побудова взаємозв'язків між навчальними предметами – це узгоджена система використання на уроках знань, умінь і навичок, набутих учнями на заняттях із суміжних дисциплін..»  [6; С. 48 – 51].

На теперішньому етапі розвитку суспільства альтернативною до існуючої системи навчання може бути концепція інтегрованої освіти. Останнім часом дана проблема потрапляє у коло зацікавлень усе більшої кількості вчених. Під час таких занять відбувається інтеграція знань учнів і зусиль викладачів кількох предметів у створенні цілісності знань. В один день проводять уроки з різних предметів на одну або споріднені теми. [7;  С. 9 – 10].

Проблема інтегрованого навчання в навчальних закладах різних типів є предметом наукового інтересу багатьох дослідників. На думку М.  Арцишевської, «реалізація ідей інтеграції і гуманітаризації передбачає докорінну перебудову не лише педагогічного мислення, а й усієї системи освіти - вихід учителя за межі власного предмета»[8; с. 16 – 20].

Найґрунтовніше вивчено інтеграцію природничо-математичних дисциплін  [9; С. 17 – 20].  Щодо гуманітарних предметів, то розглянуто інтеграцію курсу іноземних мов із курсом світової літератури та всесвітньої історії. Є певні спроби інтеграції української літератури та історії України  [10; С. 54 – 57]. На жаль, інтегрування таких спецдисциплін, як основи правових знань, основи галузевої економіки та психології, майже не простежувалося. Тому і свідчить про актуальність даної проблеми та потребує пильного вивчення.

Отже, аналіз проблеми інтегрованого підходу в дослідженнях педагогічних науковців свідчить, що, незважаючи на наявність різнобічних праць з педагогіки та психології, проблема інтегрування спецдисциплін: основи галузевої економіки, основи правових знань, та психологія в системі освіти ПТНЗ не стала темою спеціальних досліджень. Лише є деякі напрацювання.

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ МІЖПРЕДМЕТНИХ ЗВ'ЯЗКІВ ПІД ЧАС ВИКЛАДЕННЯ СПЕЦДИСЦИПЛІН.

Важливою умовою ефективного використання інтегрованих засобів навчання є з’ясування істотних відмінностей між уроками з використанням міжпредметних зв’язків та уроками інтегрованого змісту.

Міжпредметні зв’язки передбачають включення в урок завдань і питань з інших предметів. Ці завдання мають додаткове значення. Це окремі короткочасні елементи уроку, що сприяють більш глибокому сприйняттю й осмисленню понять, які надаються для вивчення. Інтегрований урок поєднує в собі блок знань з предметів, що інтегруються навколо однієї теми.

Особливий напрям становлять інтегровані цикли, де викладач одночасно застосовує навчальний матеріал споріднених тем кількох предметів, наприклад, інтегрований урок з ділової активності та основ психології, основ галузевої економіки і основ правових знань. Такі уроки доцільно проводити у тих випадках, коли потрібно налагодити глибокі міжпредметні зв’язки, коли знання матеріалу одних предметів необхідні для розуміння суті процесу, явища під час вивчення іншого предмета.

Важливе значення має вибір бази інтеграції змісту загальної і професійної освіти, роль якої можуть відігравати загальноосвітні або профтехнічні предмети. Наприклад, завдання і цілі інтегрованих уроків з ділової активності полягають в оволодінні певними компонентами знань, умінь та навиків на різних рівнях, формування та розвитку мислення учнів, формування світогляду, потреби і здібності поглиблювати знання.

Необхідно зазначити, що інтегрований урок може будуватись у межах одного навчального предмета (внутрішньопредметна інтеграція) або з інтегрованого змісту кількох навчальних дисциплін (міжпредметна інтеграція), на змістовній основі інтегрованого курсу [11; с. 11 – 13].

Інтеграційний урок відрізняється від традиційного передусім специфікою навчального матеріалу, який на ньому розглядають. Предметом аналізу на інтегрованих уроках є багатопланові об’єкти, інформація про які міститься в різних навчальних предметах. На підставі традиційної методики викладач розкриває зміст навчального матеріалу, використовуючи наукову інформацію з інших навчальних дисциплін, реалізуючи міжпредметні зв’язки. Важливе значення має співпраця викладачів різних предметів з метою узгодження процесу вивчення багатопланових об’єктів.

Підготовка до таких типів уроків вимагає точної систематизації зібраного матеріалу, формулювання мети і завдань уроку, визначення правильного переходу від однієї навчальної дисципліни до іншої, не відхиляючись від теми заняття. Міжпредметний зв'язок в рамках академічного часу повинен виглядати гармонійно і бути зрозумілим учневі  (Додаток А.1.).

Як же інтегрований урок виглядає сьогодні? Для прикладу нами був розроблений та проведений один з варіантів інтегрованого уроку для учнів ПТНЗ з основ галузевої економіки в поєднанні з такими дисциплінами як основи правових знань та психологія. Основним завданням даного уроку на тему:  «Ринок праці. Проблема зайнятості населення» є не лише виклад нового матеріалу з обраної теми, а й уміння зробити процес навчання доступним, захоплюючим і ефективним.

У чому переваги інтегрованих уроків? Інтегровані уроки є потужними стимуляторами розумової діяльності учнів. Вони починають аналізувати, зіставляти, порівнювати, шукати зв'язки між предметами і явищами, а найголовніша перевага – активність учнів впродовж уроку. Під час проведення такого роду уроку увага учнів не розсіюється, а навпаки, концентрується одночасно на декількох навчальних предметах (ДодатокА.2.).

На прикладі нашого уроку, викладач економіки знайомить  учнів з поняттям ринку праці та його основними характеристиками, викладач основ правових знань - з нормативно-правовою базою на ринку праці, а практичний психолог розповідає, як правильно займатися пошуком роботи, складати резюме, заповнювати анкету, пройти співбесіду, адаптуватися в новому колективі.  У такій співпраці йде більш ефективне осмислення і засвоєння матеріалу, робить урок багатогранним, надовго запам’ятовується.

Серед викладачів теж простежується певний обмін інформацією, спілкуючись з колегами, вони відкривають нові факти, іноді більш глибоко замислюються над подіями, на які раніше майже не звертали уваги.

Під час  підготовки до інтегрованого уроку  необхідно врахувати специфіку кожного навчального предмета та його можливостей у розкритті загальних законів, теорій, ідей, які є інтегруючою основою кількох навчальних предметів. Необхідна також координація діяльності та дій викладачів у процесі розробки та проведення інтегрованого уроку.

У ролі координатора виступає провідний викладач з даної проблеми. До його обов’язків входить:

  • конструювання змісту дидактичного матеріалу,
  • визначення його оптимального обсягу й ролі кожного викладача на уроці,
  • формування засобів  взаємодії та активізації діяльності учнів у процесі уроку,
  • реалізації змісту інтегрованого уроку, досягнення мети [12; с. 299-318].

На інтегрованих уроках учні здобувають ґрунтовні знання про складні об’єкти, використовуючи інформацію з різних навчальних дисциплін, отримують можливість по-новому обдумати явища, які вивчаються. За таких умов розширюються можливості для синтезування знань, формування в учнів умінь переносити знання з однієї галузі в іншу. Це стимулює аналітико-синтетичну діяльність учнів, розвиває потребу систематичного підходу до об’єктів пізнання, формує вміння аналізувати і порівнювати складні процеси і явища об’єктивної дійсності. У результаті цього досягається інтегративне, цілісне сприйняття дійсності, як необхідна передумова формування світогляду учнів.

Потенціал інтегрованих уроків реалізується за таких умов: правильне виділення міждисциплінарних об’єктів вивчення; раціонально організована робота викладачів та учнів в процесі підготовки до занять; узгодженість дій викладачів та учнів у процесі проведення уроків; активізація пізнавальної діяльності учнів на всіх етапах заняття; використання різних форм навчальної діяльності й забезпечення послідовності між ними. Тривалість інтегрованого уроку залежить від обсягу навчального матеріалу і, здебільшого, не перевищує двох академічних годин.

Міжциклову інтеграцію можна здійснити проведенням інтегративного уроку двома викладачами (основи правових знань – основи галузевої економіки), іноді трапляються випадки інтеграції на основі трьох дисциплін (загально технічна – спеціальна – виробниче навчання) . Уроки між циклової інтеграції як основу можуть мати практичний вияв діяльності [13].

Традиційний контроль, базуючись на безпосередньому спілкуванні викладача та учня, враховуючи психоемоційний стан групи, відіграє важливу навчальну функцію у пізнавальному процесі, а контроль, який базується на теорії вимірів дозволяє отримати об’єктивні дані про стан навченості учнів.

Важливу роль у підвищенні ефективності інтегрованого уроку відіграє його навчально-матеріальне та технічне оснащення. На урок з основ галузевої економіки розроблено для учнів: словник ключових термінів, пам’ятка для здобувача роботи, зразок Трудового договору, зразок простого та розширеного резюме. Роздатковий матеріал підкріплювався мультимедійною презентацією. У кабінеті економіки створено максимальні умови для сприйняття та засвоєння нового матеріалу.

Ведучий викладач-предметник протягом уроку створює умови для високої організації та дисципліни учнів, їх самостійність, активність, ініціативність, демократичність, тактовність та етику спілкування. При цьому велике значення має інтегрована діяльність «активних» учасників уроку (учнів і викладачів). Глибина, новизна, логічність і послідовність їх повідомлень, своєчасна корекція навчально-пізнавальної діяльності учнів у ході уроку, поєднання зусиль «активних» і «пасивних» учасників (інформаторів і слухачів) сприяє реалізації поставлених цілей та завдань інтегрованого уроку.

Серед різних форм проведення інтегрованих уроків найбільш зручною є евристична бесіда. Вона може відбуватися між викладачами, які розглядають певну проблему чи явище з різних позицій, поступово з’ясовують суть і закономірності.

Таким чином, використання інтегрованих уроків приносить користь не лише учням, а й самому викладачу. Участь у підготовці та проведенні таких уроків з колегами збільшує багаж знань, дає можливість відчути інтеграцію між науками, жодна з яких не може існувати відокремлено від інших.

ІНТЕГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ НА УРОКАХ «ОСНОВИ ПРАВОВИХ ЗНАНЬ».

Як відомо, саме інтегровані уроки є стержнем, який забезпечує зв'язок різних навчальних предметів в процесі вивчення тієї чи іншої теми. Цілісність та водночас різнобічність змісту уроку є тими прийомами, які пробуджують в учнів зацікавленість до певної дисципліни [14]. Водночас інтеграція виступає засобом пізнання оточуючого довкілля шляхом зіставлення подій та фактів, отриманих під час чергового заняття. Значний потенціал щодо формування учнівського світобачення через призму інтеграції мають викладачі суспільно-гуманітарних дисциплін, зокрема правознавства.

Можливості для проведення інтегральних уроків з правознавства досить широкі. Здавалось би, знайдено спосіб досягнення потрібної цілісності, системності знань, які вивчаються в ході курсу «Основи правових знань». Його ж викладання потребує не лише найвищої кваліфікації, але і досить широкої ерудиції та певної практики. Усе залежить від уміння та навичок викладача підбирати та синтезувати матеріали, органічно їх пов’язувати між собою, щоб дотриматись поставленій меті на початку уроку. А найголовніше завдання - це не перевантажити учнів враженнями та фактологічним матеріалом. Варто пам’ятати про те, що все повинно бути в міру.

На сьогодні, немає перевіреної педагогічної технології або чітко відпрацьованої системи інтеграційних впливів на освітній процес. Лише в ході проведення уроків інтеграційного змісту можна отримати певний досвід і виявити ряд труднощів та помилок.

Для прикладу і подальшого аналізу нами був взятий урок вивчення нового матеріалу з основ правових знань:«Право на освіту в Україні», де тема постає у всій величі непізнаності.

Такого роду уроки для учнів цікаві і інформативні, бо формують в них системне мислення, позитивне ставлення до певних процесів в юриспруденції. Під керівництвом викладачів вони зіставлять та порівнюють події, оперують фактичним матеріалом, роблять чіткі узагальнення, висловлюють свою точку зору, тим самим підвищують мотивацію до вивчення не лише правознавства, але й інших поданих дисциплін.

Особлива увага приділяється розподілу часу впродовж уроку (45 хвилин) між викладачами-предметниками. Тут потрібно врахувати наступні компоненти:

  • організаційний момент уроку (оголошення теми, завдань уроку та ознайомлення з його неординарністю);
  • познайомлення з викладачами-предметниками, які теж братимуть участь в процесі вивчення даної теми;
  • обґрунтування навчальної діяльності (спонукання до опрацьовування нового матеріалу);
  • точний перехід до вивчення наступного питання, не перериваючи послідовність викладення матеріалу та не втрачаючи його цілісність;
  • комплексне використання методичних прийомів навчання, дотримання зв’язку між навчальними дисциплінами [15].

Таким чином, правильне поєднання в ході уроку всіх вищезгаданих компонентів і перетин їх в єдиній точці і є інтеграцією.

На інтегрованому уроці вирішуються міжпредметні завдання. Такий урок об’єднує діяльність декількох викладачів і учнів, що також ускладнює його структуру, взаємодію викладачів і учнів. Цей вид уроку можна провести як евристичну бесіду. Головна роль у проведенні інтегрованого уроку може належити викладачеві дисципліни, в межах якої відбувається інтеграція знань і вмінь. Проте «керівництво» викладача провідної дисципліни повинно здійснюватися на демократичній основі.

До проведення інтегрованих уроків залучаються викладачі-предметники. Вони в ролі асистентів урізноманітнюють та доповнюють урок, але не втрачають взаємозв’язок з основним викладачем. Такого роду взаємодію в процесі вивчення нової теми«Право на освіту в Україні» можна спостерігати з нижчеподаної схеми (додаток С.1). У ній чітко показано вагомість викладачів-предметників, що беруть участь в уроці, а також злиття споріднених навчальних предметів.

Під час проведення інтегрованого уроку були залучені практичний психолог та бібліотекар. Це незвичайний варіант поєднання між предметних зв’язків. Цьому є певні аргументи:  по-перше основи правових знань тісно пов’язано з психологією, бо правова сфера основується на людській діяльності, поведінка, якої розкривається через призму психології; по-друге це одна з дисциплін, підґрунтям, якої є нормативно-правова база, з якою можна ознайомитися в бібліотеці ліцею.

Попри все, увага була спрямована на формування активної позиції учнів у вивченні нового матеріалу.

Впровадження інтеграційно-тематичних занять у навчальний процес, сприяє формуванню цілісної системи знань учнів як професійно-технічних закладів. Їхня мета: продемонструвати учням взаємозв’язок навчальних предметів, їх взаємодію та можливість практичного застосування.

Застосування інтеграційних форм навчання сприяє налагодженню взаєморозуміння і поліпшення співпраці викладача і учнів у процесі навчання, дає можливість ширше використати потенційні можливості змісту навчального матеріалу та розвинути здібності учнів.

Реалізація ідей інтеграції передбачає корінну перебудову педагогічного мислення, що зумовлює вихід педагога за межі власного предмета. Тому під час навчання спостерігається тенденція до інтеграції навчальних дисциплін, що допомагає учням досягти міжпредметних узагальнень і наблизитися до побудови моделі загальної картини світу.

Таким чином, реалізація інтегрованого навчання правознавства з різними навчальними дисциплінами усуває дублювання у вивченні нового матеріалу, заощаджує час і створює сприятливі умови для формування в учнів картини правового світу, систематизації знань в сфері юриспруденції, забезпечує в них суспільно необхідний рівень освіти.

Експериментальна перевірка даного уроку показує, що творчі завдання допомагають учням краще осмислити і структурувати здобуті знання, висловити власне ціннісне ставлення до них, проявити свої творчі здібності та знання з інших галузей знання, які не є суміжними з правознавством.

ВИСНОВКИ

Сьогодні вже неможливо навчати традиційно. Обсяг інформації постійно зростає, зміст навчального матеріалу, який має засвоїти учень, розширюється, і у викладача виникає потреба розкривати приховані резерви її активності, формувати самостійність у пізнанні навколишнього світу, використовувати найоптимальніші методи, прийоми для якісного засвоєння знань, умінь та навичок.

Сучасні світові стандарти в галузі освіти вимагають інтеграції знань, об’єднання теоретичного знання в цілісну систему, яка відображає об’єктивний світ в його єдності й розвитку. Інтеграція сучасного наукового знання як одна з найважливіших тенденцій розвитку науки знайшла відображення і в системі освіти професійно-технічних закладів.

Упровадження інтегрованих уроків за допомогою різних методів і прийомів навчання реалізується в різних формах занять. Ці засоби спрямовані не лише на відтворення, повторення, закріплення, систематизацію та практичне застосування знань, а й, пошукової пізнавальної діяльності учнів.

Проведення інтегральних уроків з спецдисциплін (наприклад, поєднання основ галузевої економіки та правових знань) дає змогу учням краще пізнати економічні процеси, які ґрунтуються на правовій основі та сприяє формуванню системного мислення, економному використанню навчального часу. Інтеграція змісту навчальних предметів є важливим засобом подолання недоліків їх викладання, поглибленого засвоєння знань про міжпредметні взаємозв’язки.

ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА

  1. Програма «Державного стандарту професійно-технічної освіти» (від 28.10.2009, №989) // vuppi.at.ua/publ/zakonodavcha_baza_shhodo_invalidiv/zakoni_ukrajini_pro_osvitu/polozhennja_pro_stupenevu_proftekhosvitu/30-1-0-187; Закон «Про освіту, 23 травня 1991  р.» // Освіта України. – №36. – 2014.
  2. Коменський Я.А. Велика дидактика. Пансофічна школа. Вибрані педагогічні твори / Я.А. Коменський. – У 2 Т. – Т.2. – М., 1982. – 362 с.; Локк Дж. Думки про виховання / Дж. Локк /Хрестоматія по історії закордонної педагогіки. – М.: Просвіта. – 1981. – С. 123 – 129.; Руссо Ж.Ж. Педагогічні твори / Ж.Ж. Руссо. – М. : Державне видавництво художньої літератури. – 1961. – 750 с.
  3. Іванчук М.Г. Формування і розвиток особистісного потенціалу школяра в процесі інтегрованого навчання . / М.Г. Іванчук // Психологія: Зб. наукових праць. - К.: КПУ імені М.П. Драгоманова, 2003. - Вип. 19. –

С.127 – 131.

  1. Давидов В.В. Проблеми навчання  В.В. Давидов. – М. : Педагогіка,  – 1981. – 386 с.; Выготский Л.С. Педагогическая психология / Л.С. Выготский .– М. Просвещение. –  1989.– 298 с.;Самарин Ю.А. Система и динамика установления деятельности как творчества: вопросы активизации мышления и творческой деятельности /Ю.А. Самарина. – М., 1968. –279 с.
  2. Максимова В.Н. Межпредметные связи в учебно-воспитательном процессе современной школы / В.Н. Максимова. - М.: Просвещение, 1987. – 324 с.
  3. Козловська І.М., Собко Я.М. Принципи дидактики в контексті інтегративного навчання / І.М. Козловська, Я.М. Собко // Педагогіка і психологія. - 1998. - №4. - С.48-51.
  4. Мариновська О. Інтегральна педагогічна технологія: інтегрований урок / О. Мариновська // Історія України. – 2001. - №43. – С.9-10.
  5. Арцишевська М. Суспільствознавча картина світу як теоретична основа інтеграції змісту шкільної освіти // Шлях освіти. - 2000. - №3. - С.16-20
  6. Сікорський П. Дидактичні принципи диференціації та інтеграції в складанні навчальних планів / П. Сікорський // Шлях освіти. – 2001. - №3. – С.17-20.
  7. 3 Пех З. Інтегрований урок з української літератури та історії за п’єсою І.Кочерги «Ярослав Мудрий» / З. Пех // Українська мова та література. – 2003. - №7.- С.54-57.
  8. Рекуненко В.В. Методика проведення бінарних занять / В.В. Рекуненко. – К. :УМК, 1995. – 180 с.
  9. Сухенко Я. В. Психологічна компетентність педагога як складова педагогічної майстерності / Сухенко Я. В. // Педагогічна майстерність: виклики ХХІ століття. – Полтава :ТОВ «АСМІ», 2013. – С. 299-318.
  10. Миронов В. Проблемы образования в современном мире и философия / В.Миронов// Отечественные записки. –– 2002. –– №2.
  11. Шкляр А.Х. Непрерывное профессиональное образование в интегративных структурах профессиональной школы / А.Х Шкляр. – М. : НМ Центр, 1995. – 236 с.
  12. Ягунов В.В. Педагогіка: навч. Посібник / В.В. Ягунов. – К. : Либідь, 2002. – 560 с.

ДОДАТОК А.1. ЗАВДАННЯ ІНТЕГРОВАНИХ УРОКІВ

ДОДАТОК А.2. ПЕРЕВАГИ ІНТЕГРОВАНИХ УРОКІВ

ДОДАТОК С.1.    СТРУКТУРА ІНТЕГРОВАНОГО УРОКУ.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84484. ОФСЕТНАЯ ЛИСТОВАЯ ПЕЧАТЬ БЕЗ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ИЗОПРОПИЛОВОГО СПИРТА 43.74 KB
  Уже более 30 лет успешно применяется технология офсетной печати без использования изопропилового спирта в США где эта технология зародилась и распространилась благодаря поддержке государства и высоких требований к экологической безопасности. Вслед за Соединенными Штатами от спирта стали отказываться типографии и в Европе. На данный момент печать без использования изопропилового спирта распространена и в Европе что наглядно видно на любой европейской выставке.
84485. Поняття про рефлекс. Будова рефлекторної дуги та її ланок 43.38 KB
  Рефлекторна дуга шлях по якому передається інформація при здійсненні рефлексу. Тобто рефлекторна дуга морфологічний субстрат рефлексу. Схема найпростішої елементарної рефлекторної дуги на прикладі шкірномязового рефлексу має такий вигляд: Із схеми видно що рефлекторна дуга має такі відділи: 1. Нервовий центр структури у межах ЦНС що беруть участь у здійсненні рефлексу.
84486. Рецептори, їх класифікація та збудження 45.25 KB
  Рецептори спеціалізовані структури що забезпечують: а сприйняття інформації про дію подразника; б первинний аналіз цієї інформації сила якість час дії новизна подразника. За наявністю спеціалізованої сенсорної клітини: первинні інформація про дію подразника сприймається безпосередньо нервовим закінченням; вторинні інформації про дію подразника сприймається спеціалізованою сенсорною рецепторною клітиною а далі передається на нервове закінчення. За наявністю чи відсутністю допоміжних структур: вільні нервові закінчення ...
84487. Пропріорецептори, їх види. Будова та функції м’язових веретен 43.25 KB
  Пропріорецептори Мязів мязові веретена Суглобових сумок Сухожилків тільця Гольджі Види рецепторів Адекватний подразник Деформація Розтягнення Розтягнення Ступінь та швидкість розтягнення мязів Ступінь згинання розгинання в суглобі Ступінь та швидкість скорочення мяза так як при скороченні сухожилки розтягуються Контролюють Мязові веретена первинні механорецептори що мають складну структуру. Адекватним подразником ІФВ є розтягнення центральної частини ядерної сумки. Таке розтягнення та збудження спіралевидного нервового...
84488. Механізми і закономірності передачізбудження в центральних синапсах 44.76 KB
  Аксосоматичні Аксоаксональні Аксодендритні Дендродендритичні Збудливі Гальмівні Хімічні Електричні Механізм передачі збудження через центральний аксосоматичний хімічний синапс полягає в наступному: ПД поширюється по мембрані аксона далі по мембрані пресинаптичній підвищення проникності пресинаптичної мембрани для іонів С2 вхід їх в нервове закінчення за градієнтом концентрації вихід медіатора в синаптичну щілину дифузія медіатора до постсинаптичної мембрани взаємодія з мембранними циторецепторами збільшення...
84489. Види центрального гальмування. Механізми розвитку пре- та постсинаптичного гальмування 43.78 KB
  Механізми розвитку пре та постсинаптичного гальмування. Гальмування активний фізіологічний процес. Гальмування в ЦНС Постсинаптичне Пресинаптичне За локалізацією За електрофізіологічною природою Гіперполяризаційне Деполяризаційне За будовою нейронних ланцюгів Зворотнє Пряме Постсинаптичне гіперполяризаційне гальмування.
84490. Сумація збудження і гальмування нейронами ЦНС 48.02 KB
  Взаємодія збудження та гальмування на тілі кожного окремого нейрона відбувається шляхом сумації просторової та часової. В залежності від переважання сумації ЗПСП чи ГПСП нейрон може перебувати в трьох станах: збудження характеризується генерацією ПД на мембрані аксонного горбика в результаті переважання сумації ЗПСП деполяризація мембрани дійшла до критичного рівня: чим інтенсивніше протікає сумація ЗПСП тим швидше деполяризація доходить до Екр тим частіше ПД в РРН тобто тим сильніше збудження нейрона. Таким чином за допомогою...
84491. Рухові рефлекси спинного мозку, їх рефлекторні дуги, фізіологічне значення 45.37 KB
  У складі задніх рогів спинного мозку переважають вставні нейрони. Біла речовина спинного мозку представлена волокнами висхідних та низхідних шляхів. Контроль на рівні спинного мозку Рецептори шкіри Вісцерорецептори ангіорецептори.
84492. Провідникова функція спинного мозку. Залежність спінальних рефлексів від діяльності центрів головного мозку. Спінальний шок 43.05 KB
  Біла речовина спинного мозку передні бокові та задні канатики складається з нервових волокон які формують провідні шляхи. Основними висхідними шляхами є: 1. Шлях Голя розташований в медіальній частині заднього канатика. Шлях Бурдаха розташований в латеральній частині заднього канатика.