98102

Побудова корпоративної мережі з можливістю передачі відеозображень на відстань

Дипломная

Коммуникация, связь, радиоэлектроника и цифровые приборы

Проаналізувати системи відео спостереження та вибрати найоптимальніший варіант. Вибрати тип відеокамер. Проаналізувати та передбачити вимоги до системи відео спостереження. Побудувати структурну схему корпоративної мережі. Проаналізувати принцип налаштування даної системи.

Украинкский

2015-10-29

7.15 MB

4 чел.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ТЕХНІЧНИЙ КОЛЕДЖ

ЛУЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до дипломного проекту на тему:

Побудова корпоративної мережі з можливістю передачі відеозображень на відстань

Студент гр. 42-КСМ    07-400     ________         __________

                                                (шифр)           (підпис)                   (І.Б.П.)

Керівник проекту               ___________              ___________ 

                                                      (підпис)                                  (І.Б.П.)

          Консультанти:

Практична частина          ______________        _____________

Економічна частина        ______________        _____________

Заст.директора з НР                     ________________        (                         )

Луцьк – 2015

ТЕХНІЧНИЙ КОЛЕДЖ

ЛУЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Спеціальність 5.091504   «Обслуговування комп’ютерних та інтелектуальних систем та мереж»

                                                                                            

                 ЗАТВЕРДЖУЮ

                                                                                        ЗАСТ.ДИРЕКТОРА З НР

                                                                                        _________

                                                                                        «___» ________20___ р.

ЗАВДАННЯ

НА ДИПЛОМНИЙ ПРОЕКТ СТУДЕНТУ

                                                                                                                   

1. Тема проекту: «Побудова корпоративної мережі з можливістю передачі відеозображень на відстань»

затверджена розпорядженням по коледжу від «__» ________ 20__р. №______

2. Термін здачі студентом завершеного проекту _________________________

3. Вихідні дані до проекту ___________________________________________ ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________

4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, які необхідно опрацювати)

Вступ. Розділ 1. Система відеоспостереження як складова частина корпоративної мережі з можливістю передачі відео зображень. Розділ 2. Побудова корпоративної мережі з можливістю передачі відеозображень на віддалену відстань. Розділ 3. Налаштування та підключення ІР-відеокамер. Розділ 4. Економічна частина. Список літератури.

5. Перелік графічного матеріалу (з точною вказівкою обов’язкових креслень)*

Додаток А

Додаток Б

Презентація Power Point

* Сумарна кількість листів графічної частини проекту має складати не менше чотирьох формату А1

6. Консультанти по проекту і зазначенням розділів, що їх стосуються.

Розділ

Консультант

Підпис, дата

Завдання видав

Завдання прийняв

Практична частина

Економічна частина

7. Дата видачі завдання ______________________________________________

          Керівник                                             ___________________

                                                                                                               (підпис)

          Завдання прийняв до виконання     ___________________

                                                                                                               (підпис)

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

№ з/п

Назви етапів дипломного проекту

Термін виконання етапів проекту

Примітки

                Студент-дипломник                 ___________________

                                                                                                               (підпис)

                Керівник  проекту                    ___________________

                                                                                                               (підпис)

АНОТАЦІЯ

Сверба Д.С – Побудова корпоративної мережі з можливістю передачі відеозображень на відстань

У дипломній роботі розглянуто сучасні системи відеоспостереження.

В роботі було проаналізовано переваги та недоліки використання цифрових, аналогових та комбінованих систем, відповідно до конкретної ситуації.

Ключові слова: відеоспостереження, ІР-камера, мережа, інтернет, сервер.

ANNOTATION

 Sverba D.S – Construction of corporate network with possibility of transmission of video pictures on distance

         Graduation work deals with modern video surveillance systems. The paper analyzed the advantages and disadvantages of using digital, analog and mixed systems, according to a particular situation.

Keywords: video surveillance, IP camera, network, internet, server.

                                                  АННОТАЦИЯ

         Сверба Д.С – Построение корпоративной сети с возможностью передачи видеоизображений на расстояние 

         В дипломной работе рассмотрены современные системы видеонаблюдения.  В работе были проанализированы преимущества и недостатки использования цифровых, аналоговых и комбинированных систем, в соответствии с конкретной ситуацией.   

          Ключевые слова: видеонаблюдение, ИР-камера, сеть, интернет, сервер.

 

ЗМІСТ

Вступ............................................................................................................................................7

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

1.1Система відеоспостереження..................................................................................9

  1.  Структурні схеми систем відеоспостереження......................................10
    1.  Аналогові системи відеоспостереження.......................................11
      1.  Гібридні системи відеоспостереження..........................................12
        1.  Цифрові системи відеоспостереження...........................................12
    2.  Основні вузли системи відеоспостереження...........................................13 

1.2.1Вибір камери.....................................................................................................15

  1.  Технічні характеристики параметрів відеокамер.....................17
    1.  Об'єктиви....................................................................................................................21

1.2.3 IP- відеокамери ........................................................................................................24

1.2.4 Аналогові пристрої обробки відеозображення........................................26

1.2.5 Цифрові пристрої обробки відеозображення............................................27

1.2.6 Монітори.....................................................................................................................30

1.2.7 Система передачі.....................................................................................................30

1.3 Основні заходи проектування системи відеоспостереження...............31

         РОЗДІЛ ІІ. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

2.1 Основні принципи побудови корпоративної мережі ........................33

2.2 Постановка задачі.......................................................................................................35

2.3 Вибір типу системи відеоспостереження.......................................................36

2.4 Вимоги до проектування системи відеоспостереження........................39

2.5 Побудова структурної схеми розташування відеокамер в офісі та цеху............................................................................................................................................402.6 Вибір типу камери.....................................................................................................42

2.7. Характеристики провайдерів глобальних мереж у місті Луцьк.....45

2.7.1 Аналіз порівняльної характеристики провайдерів................................46

2.7.2 Визначення найоптимальнішого процесу підключення до глобальної мережі……………..................................................................................................47

РОЗДІЛ 3 Налаштування та підключення ІР-відеокамер

3.1 Локальна мережа підприємства...........................................................................48

3.1.1 Схема підключення ІР-відеокамер в локальну мережу.......................49

3.1.2 Вибір типу кабелю для підключення ІР-відеокамер в локальній мережі.........................................................................................................................................51

3.2 Побудова структурної схеми корпоративної мережі з можливістю передачі відеозображень на віддалену відстань..............................................................53

3.3 Підключення ІР-відеокамер...................................................................................54

3.4 Налаштування ІР-камер...........................................................................................56

3.4.1 Налашьування параметрів ІР-камер..............................................................57

3.4.3 Налаштування ІР-камер.......................................................................................66

3.4.4 Налаштування мережевих параметрів ІР-камер......................................73

3.4.5 Налаштування параметрів відеосигналу.....................................................74

3.4.6 Налаштування доступу до камери по доменному імені з використанням сервісу Dynamic DNS..................................................................................77

3.5 Відеоспостереження через Інтернет..................................................................86 

РОЗДІЛ 4. Економічна частина

5.1 Розрахунок оплати праці......................................................................................108

5.2 Витрати на відрахування із заробітної плати.............................................110

5.3 Розрхунок інших витрат........................................................................................111

5.4 Витрати на апаратні засоби................................................................................111

5.5 Розрхунок витрат і вартості електроенергії................................................112

5.6 Оцінка економічної доцільності проекту при використанні послуг спеціаліста в даній галузі........................................................................................................114

Висновки ............................................................................................................................117

Список використаної літератури..............................................................................118

Додатки....................................................................................................................................

Вступ

На сьогоднішній день відеоспостереження з кожним днем стає все більш доступним і більш поширеним рішенням контролю та безпеки у всіх сферах діяльності людини. На сьогоднішній день відеоспостереження встановлюється в офісах, складах, у торговельно розважальних центрах і скрізь де працюють і відпочивають люди. Сьогодні відеоспостереження активно входить і в наші приватні будинки, що й обумовлює актуальність даної теми.

Відеоспостереження - один з найефективніших способів захистити приміщення та територію від злочинців. Відеокамери це чудовий засіб підтримки порядку і трудової дисципліни на будь-якому підприємстві.

В даний час спостерігається бурхливий сплеск інтересу до систем відеоспостереження. Це пов'язано як з прагненням людей забезпечити себе, так і з доступністю і різноманітністю продуктів на ринку відеоспостереження. Використовуючи звичайний комп'ютер підлючений до мережі Інтернет та відеокамери сьогодні є можливість доступно і просто організувати систему відеоспостереження на вашому об'єкті, з переглядом за об'єктом з любого куточку земної кулі, там де є Iнтернет.

В даному випадку підприємство складається з двох підрозділів, які розташовані на віддаленій відстані один від одного. Необхідно розробити не тільки систему відео спостереження окремо для кожного підрозділу, але і побудувати корпоративну мережу з можливістю передачі відео зображень на віддалену відстань.

Необхідно оптимально вигідно підібрати такі типи відеокамер, які найбільш підходять і задовільняють умови даного підприємства. Потрібно визначитись з типом системи відео спостереження, яка буде реалізовувати дане завдання в повній мірі.

Також потрібно врахувати економічну доцільність системи та засоби техніки безпеки при розробці даного проекту.

Метою даного дипломного проекту є розробка корпоративної мережі з можливістю передачі відеозображень на віддалену відстань.

Завдання дипломного проекту полягає в тому щоб:

  1.  Проаналізувати системи відео спостереження та вибрати найоптимальніший варіант.
  2.  Вибрати тип відеокамер.
  3.  Проаналізувати та передбачити вимоги до системи відео спостереження.
  4.  Побудувати структурну схему корпоративної мережі.
  5.  Проаналізувати принцип налаштування даної системи.

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

1.1 Система відеоспостереження

Відеоспостереження (англ. Closed-circuit television, CCTV) — система передачі інформації з відеокамер, телевізійних камер на обмежену кількість моніторів або записуючих пристроїв.

Відмінність систем відеоспостереження від телевізійного мовлення полягає в тому, що сигнал не передається у відкритому режимі. Системи відеоспостереження часто використовуються для спостереження в місцях, які потребують постійного нагляду, таких як банки, банкомати, казино, вокзали, аеропорти, військові об'єкти та звичайні магазини.

На промислових об'єктах камери спостереження можуть використовуватись для централізованого стеження за виробничим процесом, або, у випадку небезпечного для людини середовища. Системи відеоспостереження можуть знімати безперервно, або вмикатись лише за заданою подією. Досконаліші системи стеження, з використанням цифрових відео рекордерів, дозволяють створювати записи, які зберігатимуться роками, з різною якістю та з додатковими можливостями (такими як виявлення рухів та оповіщення через електронну пошту).

Системи відеоспостереження є сьогодні обов'язковим, а деколи і основним елементом будь-якої сучасної системи безпеки. Можливість дистанційного візуального контролю всього об'єкту, що охороняється, його внутрішніх приміщень, навколишнього простору і периметра, дозволяє створювати високоефективні системи безпеки - без витрат на зміст великого штату охорони. Ці системи здатні не тільки відображати оперативну обстановку, але зберігати і архівувати всю відеоінформацію для подальшої обробки.

Камери відеоспостереження можуть бути встановлені як усередині приміщення, так і на вулиці. Для зручності, щоб не переміщатися з місця на місця, вибір зображення з тієї або іншої відеокамери можна здійснювати за допомогою поворотного пристрою управління.

1.1.1 Структурні схеми систем відеоспостереження

Системи телевізійного спостереження знаходять широке застосування в комплексному захисті об’єктів у державних структурах, правоохоронних органах, службах безпеки банків, комерційних установах, де вони використовуються для контролю доступу, у якості пошукових і оглядових засобів.

Залежно від типу використовуваного обладнання системи відеоспостереження поділяються на цифрові і аналогові.

Цифрова система відеоспостереження має наступні переваги:

  1.  висока якість відтвореного відеозапису;
  2.  висока швидкість доступу до відеоархіву;
  3.  можливість цифрового збільшення і масштабування будь-якого кадру;
  4.  миттєвий пошук відеозапису з камери по даті і часу та його  перегляд;
  5.  можливість інтеграції з іншими комп'ютерними системами безпеки;
  6.  легка і недорога трансляція відеоархівів по каналах зв'язку (Інтернет і ін.);
  7.  можливість відправки тривожних повідомлень по електронній пошті і SMS;
  8.  можливість експорту відеоінформації на сумісні зовнішні носії.

Аналогові системи використовують там, де необхідно організувати відеоспостереження в невеликому числі приміщень і інформацію з відеокамер записувати на відеомагнітофон. Ці системи мають такі плюси, як простота в настройці і роботі та можливість наймати для обслуговування персонал меншої кваліфікації.

Недоліками ж аналогових систем відеоспостереження є: обмеженість функцій (є зворотною стороною високої надійності), необхідність постійного обслуговування (зміни і архівації касет) та періодичного очищення і заміни відеоголівок відеомагнітофона.

        1.1.1.1 Аналогові системи відеоспостереження

У найпростішому випадку телевізійна система спостереження складається з однієї або декількох камер. Зображення від камер передається по кабелях (коаксіальні кабелі, оптоволокно , вита пара ) або бездротовим способом. Якщо відеокамер не багато, то зображення від них можна записувати на відеореєстратори (цифрові відеорекодери) та виводити на монітори (рисунок 1.1) [6,7] Відеореєстратори записують зображення від камер, на жорсткі носії в цифровому форматі. Деякі цифрові відеореєстратори містять вбудовані детектори руху. Вони обробляють зображення в кадрі, реагують на рух і записують його. Але така система не ефективна для великих, або територіально розрізнених підприємств. Тому, сьогодні тенденція веде усе більше й більше до установок, виконаних у виді комплексу системної техніки.

Рисунок 1.1- Найпростіша телевізійна система спостереження

Більш складні системи можуть нараховувати десятки камер. Для керування ними використовуються кілька різних типів приладів: відеокомутатори, квадратори, мультиплексори, матричні комутатори. Вибір того чи іншого типу устаткування залежить від завдань охорони, кількості камер у системі і вимог, що накладаються на якість відеозапису і виведеного на екран зображення. В якості записуючого пристрою в аналогових системах використовується аналоговий відеомагнітофон і носій відеокасета, а для якісного запису зображення від декількох камер використовується мультиплексор (рисунок 1.2) [6,7]. 

Рисунок 1.2 - Аналогова система відеоспостереження

        1.1.1.2 Гібридні системи відеоспостереження

Сучасні системи в переважній більшості випадків є “гібридними” (риcунок 1.3) [8,9,10,11]. Це означає, що відеосигнал формується ПЗС-матрицею відеокамери в цифровому виді. Далі ця цифрова інформація перетвориться електронікою відеокамери в аналоговий сигнал (наприклад, у стандарт PAL), що надалі надходить на пристрій оцифровки, що перетворює його знову в цифрову форму. Оцифрований сигнал можна зберегти на жорсткому диску комп’ютера або передати його через інтерфейсний модуль, наприклад, у мережу Fast Ethernet.

Рисунок 1.3 - Гібридна (цифро-аналогова) система відеозапису

        1.1.1.3 Цифрові системи відеоспостереження

Існують і цілком цифрові системи, що оперують винятково з відеоданими в цифровій формі. Зокрема, така система може бути побудована на основі мережної відеокамери з убудованим WEB-сервером 

ІР-відеокамери, або цифрової відеокамери і сервера (рисунок 1.4) [3,9,11]. Такі системи можуть, активізуватися по сигналу тривоги і передавати через мережу відеосигнал з невеликою передісторією на віддалений комп’ютер. Можлива і безупинна передача цифрового відеосигналу від такої системи в мережу Fast Ethernet.

Рисунок 1.4 – Цілком цифрова система відеозапису і передачі відеосигналів

Виникає вибір між гібридними цифро-аналоговими і цілком цифровими системами відеореєстрації. На користь гібридних систем виступає простота переходу на їхню експлуатацію. Користувачу при переході з аналогової системи, не треба змінювати уже встановлені на об’єкті камери, досить замінити лише пристрої відеозапису. Але присутні і недоліки, наприклад, потрібно додатково встановлювати пристрої передачі оцифрованого відеосигналу по комп’ютерній мережі. Цифровим системам такі додаткові пристрої не потрібні. Тому цифрові системи відеореєстрації і передачі відеосигналів мають привабливіший вигляд.

1.2 Основні складові системи відеоспостереження

Системи відеоспостереження складаються з таких елементів: відеокамер, моніторів, об'єктивів, плати відеозахвату, обладнання для обробки зображення відеомагнітофонів, цифрові відеореєстратори із записом на жорсткий диск або інших пристроїв запису і зберігання відеоінформації; джерел живлення; кабельної мережі передачі інформації. Додатково використовуються різні кронштейни, поворотні пристрої, кожухи, підсилювачі, модулятори і т.д. Конкретний склад устаткування залежить від кількості камер, умов їх роботи (зовні або усередині приміщень), відстаней між телекамерою і монітором (постом спостереження) і ін.

Пристрої обробки відеосигналу (квадратори, мультиплексори) - це прилади, які обробляють відеозображення, що отримується від однієї або декількох камер відеоспостереження, аналізують зображення і передають його в заданому форматі на монітор. Залежно від типу використовуваних відеокамер застосовуються чорно-білі або кольорові пристрої обробки відеосигналів.

При виборі засобів системи відео спостереження перш за все необхідно чітко визначити завдання, які належить вирішувати системі відеоспостереження: на вулиці або в приміщенні буде встановлено обладнання, освітленість об'єкту, кількість інформації для сприйняття, режим роботи системи (денний, нічний) тощо. Виходячи з цих параметрів вибудовується система відеоспостереження. На сьогоднішній день тільки системи відеоспостереження можуть негайно показати те, що відбувається в дані моменти часу на об'єкті, що охороняється і запобігти протизаконним діям.

1.2.1 Камери відеоспостереження

Одним з основних пристроїв системи відеоспостереження є – відеокамери.

Камера – прилад для прийому і первинної обробки відеоінформації. Існують камери на електронно-променевих трубках, що у даний час уже не використовуються і на ПЗС матрицях (CCD-камера). Усі сучасні камери будуються на основі напівпровідникових ПЗС-матриць – прямокутних напівпровідникових пластин з безліччю самостійних світлочутливих осередків на поверхні - пікселів. Зображення фокусується об’єктивом камери на ПЗС-матрицю і світлі, що потрапляє на напівпровідник, порушує в нім електрони. Збуджені електрони з кожного пікселя послідовно переміщаються в прочитуючий пристрій і формують відеосигнал, який надалі посилюється і обробляється електронною системою камери спостереження.

Світло, що падає на матрицю, перетворюється в електричний сигнал, що потім буде оброблятися. Поверхня ПЗС-матриць складається з безлічі світлочуттєвих комірок - пікселів (від 270 000 до 440000). Чим більше число пікселів, тим виходить більш якісне і чітке зображення. Розмір матриці виміряється в дюймах і приймає значення: 1”, 2/3”, 1/2”, 1/3”, 1/4”. Найчастіше в камери спостереження встановлюють матриці формату 1/3″. Чим більше розмір матриці по діагоналі, при незмінній кількості пікселів, тим менше їх взаємний вплив, менше рівень шумів і вище якість отримуваного відеосигналу. Останнім часом рідше використовується матриці форматів 1″ і 2/3″ унаслідок дорожнечі самих матриць і оптики, яка повинна мати відповідно великі розміри лінз і оправ.

На сьогоднішній день на ринку існує величезна кількість відеокамер. Серед них виділяють: стандартні, купольні, мініатюрні і вуличні.

1.2.1.1 Вибір камери

  1.  Чорно-біла камера відео спостереження або кольорова. 

        Для цілей охоронного відеоспостереження рекомендується вибирати чорно-білі камери. Вони мають кращу роздільну здатність і чутливість в порівнянні з кольоровими камерами, що дозволяє отримувати якіснішу і розбірливішу картинку.

         Кольорові камери відео спостереження використовують у тому випадку, коли необхідно отримувати інформацію про колір об'єкту (наприклад, поважно бачити колір автомашини на автостоянці, що охороняється).

  1.  Встановлення камери на вулиці або в приміщенні.

         Камери, призначені для установки на вулиці, мають герметичний корпус і систему підігрівання. Це дозволяє їм працювати у вуличному діапазоні температур і вологості.

  1.  Чутливість камери.

         Чутливість - мінімальна освітленість на об’єкті, при якій можна розрізнити перехід від чорного до білого, але іноді мають на увазі і мінімальну освітленість на матриці. Для кольорових телекамер характерна значно менша чутливість у порівнянні з чорно-білими і відсутність чутливості інфрачервоної частини спектра. В характеристиках камер завжди указується мінімальний рівень освітленості, при якому камера ще бачить. Рівень освітленості указується в Люксах (лк). Чим більше лк, тим яскравіше освітлений об'єкт.З чутливістю тісно зв’язаний параметр "відношення сигнал/шум" (S/N). Цей параметр виміряється в децибелах [3]: 

S/N=20 log(<відеосигнал>/<шум>) (1.1). При відношенні сигнал/шум 45 дб шум практично не помітний.

У перебігу доби освітленість на контрольованому об’єкті змінюється. Для підтримки на постійному рівні кількості світла на матриці камери використовують убудований в камеру автоматичний електронний затвор, або об’єктив з автодіафрагмою. Об’єктиви з автоматичною діафрагмою підтримують освітленість матриці на постійному рівні, змінюючи величину вхідного отвору. Діафрагма об’єктива, подібно зіниці людського ока, при високій освітленості звужується, пропускаючи менше світла, а при низької освітленості розширюється. Це дозволяє одержати сигнал від відеокамери з гарною контрастністю, без засвітки або затемнення. Автоматичний електронний затвор - аналог витримки фотоапарата. Швидкість переключення затвора може досягати до 1/100000 секунд.

Цифрові телекамери - відкривають нові, практично не обмежені можливості поліпшення якості відеосигналу. Аналоговий сигнал, що знімається з ПЗС-матриці, проходить через аналого-цифровий перетворювач, розміщений усередині телекамери. Потім сигнал розділяється на яркістну і колірну компоненти, обробляється і коректується мікрокомп’ютером, який убудований в камеру. Після цього сигнал перетворюється назад в аналоговий і виводиться з камери. Якість сигналу, одержуваного за допомогою цифрових камер, значно краще аналогового. Цифровий сигнал має мінімальний колірний шум, більш чітке зображення, кращу якість передачі кольору. Автоматичний баланс білого з автотрасуванням, використовуваний у цифрових камерах, регулює передачу кольору в окремих зонах екрана, а не усереднює повну колірну складову, як це робиться в аналоговій техніці. Нова технологія дозволила поліпшити роздільну здатність і чутливість.

  1.  Роздільназдатність камери.

Камери відеоспостереження — аналогові, а не цифрові. Тому мова тут не йде про пікселі (кількість крапок по вертикалі або горизонталі) . ТВЛ — це кількість ліній, яка видає камера по горизонталі або вертикалі.

Абсолютно всі камери видають 625 горизонтальних ліній. Це пов'язано із стандартом телевізійного сигналу, завдяки якому ми дивимося телевізор. Оскільки всі камери видають 625 горизонтальних ліній, то цей параметр в характеристиках камери не указується.

Кількість ліній по вертикалі — основна характеристика роздільної здатності камери. Наприклад, 420 ТВЛ або 380 ТВЛ. Є також камери на 600 ТВЛ. Відповідно, чим вище ТВЛ, тим вище роздільна здатність і тим більше дрібних деталей можна розгледіти. Відеокамери з дозволом 600 ТВЛ (і біля того) застосовуються, в основному, для під'єднування до мікроскопів, гастроскопів і іншого медичного і наукового устаткування. Для прикладу, телевізор ми дивимося з 400 ТВЛ — це визначається стандартом телевізійного мовлення. Камери з дозволом 420 ТВЛ досить практично завжди. Кольорові камери, як правило, мають менший ТВЛ.

На практиці дозволена здатність каналу обробки-запису і по горизонталі і по вертикалі зручно перевіряти за допомогою спеціальних вимірювальних таблиць.

1.2.1.2 Технічні характеристики параметрів відеокамер

Крім цього є технічні характеристики і властивості, у відношенні яких завжди повинні прийматися індивідуальні рішення: чутливість в інфрачервоній області, компенсація пікової засвітки, можливість зовнішньої синхронізації, зовнішній вплив внутрішнього контуру регулювання. При використанні цих критеріїв рішення повинні прийматися не в користь камер з найкращими технічними характеристиками, а виходячи з економічних розумінь на користь характеристик, достатніх для рішення поставлених задач.

У таблиці 1.1 приведена порівняльна характеристика технічних параметрів відеокамер різних виробників та різних фірм [3,7,9]

                          Таблиця 1.1 – порівняльна характеристика

Фото

Виготовник

Модель

Технічна характеристика

Ціна



AVTech

AVN263

IP камера, зовнішня, 1 / 3 " кольорова; стандарт PAL; дозвіл: 700 ТВЛ, Дозвіл картинки 752х582, 0,05 lux/F1.4, 0 lux (ІК вкл.), 56 спец. світлодіодів (підсвічування до 40м), 12В, кронштейн, козирок. об'єктив Zoom f4.0mm ~ f9.0mm / F1.4, кут огляду 75 ° ~ 36 °; ІК підсвічування 56 світлодіоди

$282.00



InterVision

IVR-X48W

IP відеокамера 1 / 3 "SONY ExView CCD 480твл-цвт/600твл-ч/б (Day/Night-430k Pixels) Wi-Fi відеокамера мережева MPEG-4 передача відео DVD-якості 720x576 до 25 к / с. Слот під Flash Memory, DDR Memory-256Mb; вбудований WEB-сервер, Ethernet 10/100, 3 рівні стиснення відео. Вбудований детектор руху, вбудований мікрофон, RS-232, RS-485. Живлення DC 12B. Виходи: BNC, мережевий. У комплекті: адаптер, кронштейн настінний,

$315.00

Продовження таблиці 1.1



RainBow

RN-IP062C

IP відеокамера для внутрішньої установки H.264 1 / 3 "SONY ExView CCD 540ТВЛ 0.8 лк Проста і швидка установка, легкий для користувача інтерфейс Високе зображення: 640x480 25к / с зі звуком F = 3,6 мм  Програмне забезпечення на 64 камери для перегляду відео і запису Підтримка IE / Safari / Firefox браузер і мобільних пристроїв  Вбудована ІК підсвічування (12 ІК), видимість вночі до 20 метрів  Оповіщення по електронній пошті при виявленні руху  Багаторівневе управління користувачами з захистом паролем. Вбудований web-сервер, Ethernet 10Т/100tx Fast.. Вбудований об’єктив 3.6 мм, 1522.5 х 115.2х40.2 мм

$240.00



Axis

207

IP відеокамера. 1/4" ЦВТ//Ч/Б Телекамера мережева мініатюрна M-jpeg/mpeg-4; до 640x480 ел. (7 варіантів), 1лк (F2.0, 17db S/n) вбудований об'єктив 4мм; ES; функція "дзеркальне зображення"; вбудований web-сервер, Ethernet 10Т/100tx Fast (до 10 користувачів, для multicast Mpeg-4 - необмежено), до 30 fps (640х480) ALARM вхід/вихід, Pre/post ALARM (буфер 4mb) 5.1b(DC) вбудований мікрофон; адаптер, кронштейн настенний і ПЗ (Camera Explorer) в комплекті; 55х85х34 мм

$380.00

 Продовження таблиці 1.1



ZB

303AASIP

Мережева IP-камера: 1/3" Sony SUPER HAD CCD, 540 ТВЛ, 2.8 ~ 12 mm, MPEG4, роздільна здатність 640 * 480 pixel, CIF: 320 * 240 pixel, 12V DC, 185 * 145 * 197mm

$350.00



Atis

ANCW-2MVF

Вулична відеокамера: роздільнf здатністm до 1600х1200 при 15 кадрах в секунду. Камера оснащена 2-мегапіксельним сенсором, вбудованим варіофокальним мегапіксельним об'єктивом 3.6 ~ 16мм, механічний ік-фільтр, ік-підсвічуванням мінімум на 20м. підтримка живлення по Ethernet, формати стиснення H.264 / JPEG / MPEG4, двонаправлений аудіопотік, підтримка мобільних телефонів / PDA/3GPP

$485.00



Axis

207W

IP Відеокамера. 1/4" (Progressive Scan RGB CMOS) ЦВТ//Ч/Б Телекамера мережева мініатюрна M-jpeg/mpeg-4, безпровідна (Wireless 802.11g Wi-fi) до 640x480 ел. (7 варіантів), 1лк (F2.0, 17db S/n) вбудований об'єктив 4мм; ES; функція "дзеркальне зображення"; вбудований web-сервер, Ethernet 10Т/100tx Fast (до 10 користувачів, для multicast Mpeg-4 - необмежено), до 30

$400.00

 Продовження таблиці 1.1

Infinity

IPD-VPDN540SL 4-9

Вандалозахисна кольорова купольна відеокамера з вбудованим варифікативним об’єктивом 4-9мм, 1/3" Super HAD CCD, 540ТВЛ, 0.3/0.002лк, BLC, WB, HQ1 DSP, детектор руху, MPEG-4, 25к/сек, розширення: 720х576 / 720x288 / 360x288; 10/100 Base-T Ethernet; IE 6.0, живлення DC 12V, 6Вт,

$140.00

Evidence Apix

MiniDome / M1 43

Мережева HD-відеокамера Apix - MiniDome / M1 43 - матриця: Sony Progressive Scan CMOS, діагональ 1/3"; дозвіл 1.3 Мпікс (1280х960); підтримувані формати стиснення: H.264, MPEG-4 і M-JPEG (наявність функції "подвійний потік"); передача аудіосигналу по мережі; об'єктив: 4.3 мм (вбудований).

$330.00

1.2.2 Об’єктиви камер

Камери використовуються з об’єктивами. Об’єктив служить для фокусування зображення на матриці камери. Важливою характеристикою є - кут огляду об’єктива. В залежності від завдань, що стоять, застосовують об’єктиви з кутом огляду від декількох градусів (для концентрації уваги на віддаленому об’єкті) до 180 градусів (для огляду великої території). Стандартний кут огляду людського ока 60-70 градусів, тому об’єктиви з широкими кутами огляду вносять істотні перекручування в зображення.

Кут огляду у великій мірі залежить від фокусної відстані. Чим менше фокусна відстань, тим більше кут огляду об’єктива, і навпаки. У системах телевізійного зображення застосовують об’єктиви з фокусною відстанню від 2,8 мм (об’єктиви з широкими кутами огляду) до 12 мм (вузькоспрямовані об’єктиви).

Якщо заздалегідь знати габарити і віддалення об’єкта спостереження, то фокусну відстань можна розрахувати по формулах [3]:

                                                                                                          (1.2)

                                                                                                          (1.3)

де D - відстань до об’єкта;

f - фокусна відстань;

V і H - вертикальний і горизонтальний розміри приміщення;

v і h - розміри зображення об’єктива на ПЗС - матриці.

Щоб зображення займало максимальну площу матриці, для розрахунку в якості v і h беруть габарити матриці (для камер з матрицею 1/2" v=4,8 мм, h=6,4 мм; для камер з матрицею 1/3" v=3,6 мм, h=4,8 мм [3]). Наприклад, потрібно спостерігати камерою з матрицею 1/2", за фасадом будинку висотою 12 м і довжиною 17 м, що віддалений на 10 метрів. Підставивши у формулу (1.3) ці значення, одержимо, що для даного завдання необхідно об’єктив з фокусною відстанню менше 3,7 мм. Якщо вибрати об’єктив з більшою фокусною відстанню, то зображення не уміститься на матриці. А з об’єктивом, що має меншу фокусну відстань, зображення займе лише частину екрана монітора, що не ефективно. З існуючих об’єктивів оптимальним у даному випадку буде об’єктив з фокусною відстанню 3,5 мм.

У таблиці 1.2 представлений зв’язок між фокусною відстанню і кутом огляду об’єктива [3].

                             Таблиця 1.2- зв’язок між фокусною відстанню

Фокусна відстань, мм

Розмір ПЗС-матриці

1/3"

1/2"

2/3"

1"

2,6

92,3

116,5

3,6

67,0

92,6

4,5

54,4

73,5

 Продовження таблиці 1.2

4,8

53,4

71,1

91,1

5,5

43,7

60,4

77,4

99,2

6,0

41,0

57,1

74,4

8,0

30,4

43,1

58,1

8,5

29,0

41,2

54,7

11,0

22,8

32,7

44,8

12,0

20,3

29,5

12,5

20,2

29,1

39,2

55,5

16,0

15,6

22,5

30,5

25,0

10,2

14,8

20,2

29,2

36,0

7,3

10,6

48,0

5,9

8,6

50,0

5,1

7,3

10,1

14,6

51,0

5,0

7,1

60,0

4,7

75,0

3,4

4,9

6,8

9,9

80,0

3,2

4,7

110,0

2,3

3,3

4,5

120,0

2,1

3,1

160,0

1,6

2,3

3,2

4,6

300,0

0,9

1,3

1,7

2,5

450,0

0,6

0,9

1,2

1,7

 

Часто в процесі роботи виникає необхідність змінити кута огляду, більш детально розглянути якийсь об’єкт. Наприклад, при спостереженні за прилягаючою до об’єкта територією необхідно мати, як повну картинку, так і можливість розрізняти дрібні деталі. У цьому випадку потрібно використовувати трансфокатори і поворотні пристрої. Трансфокатори (zoom) - об’єктиви з перемінною фокусною відстанню

При виборі об’єктива для камери необхідно звернути увага на формат об’єктива і відповідність його формату ПЗС -матриці, використовуваної у телекамері. Формат об’єктива повинний дорівнювати, або бути більшим від формата матриці. При використанні об’єктива форматом меншим, чим формат камери, на моніторі вийде ефект тунелю - частина поля залишиться чорним. Застосування об’єктива форматом більшим від формата матриці, зменшує кут зору.

Об’єктиви підрозділяються по типу керування діафрагмою. Є об’єктиви без діафрагми (їх застосовують тільки з камерами, що мають електронний затвор), об’єктиви з ручною діафрагмою (застосовуються при роботі в приміщеннях з постійною освітленістю) і об’єктиви з автоматичною діафрагмою (використовуються при вуличному спостереженні).

У свою чергу об’єктиви з автодіафрагмою бувають двох типів: з "прямим приводом" ("Direct Drive") і "відео приводом" ("Video Drive"). Об’єктиви з "Video Drive" містять у собі всю автоматику, що у залежності від відеосигналу керує діафрагмою. Об’єктиви "Direct Drive" автоматики в собі не містять, двигуном, що закриває і відкриває діафрагму, керує постійна напруга, яка подається з телекамери.

Важливою характеристикою об’єктива є - світлосила. Вона характеризує частку світлової енергії, що пропускається об’єктивом, і обчислюється як квадрат відносного отвору, помножений на коефіцієнт пропущення. У свою чергу, відносний отвір об’єктива - це відношення діаметра вхідної зіниці до заданої фокусної відстані.

  1.  ІР-Відеокамери

IP камера – спеціалізована охоронна мережева камера, з вбудованим процесором оцифрування і стиснення відеозображення. Мають стандартний роз’єм Rj-45 для підключення в мережу Ethernet по витій парі.

Сучасна IP-камера являє собою цифровий пристрій, що виробляє відеозйомку, оцифровування, стиснення та передачу з комп'ютерної мережі відеозображення. Тому до складу IP-камери входять наступні компоненти:

  1.  - ПЗС-матриця.
  2.  - Об'єктив.
  3.  - Оптичний фільтр.
  4.  - Плата відеозахоплення.
  5.  - Блок компресії (стиснення) відеозображення.
  6.  - Центральний процесор і вбудований IP-сервер.
  7.  - ОЗП.
  8.  - Флеш-пам'ять.
  9.  - Мережевий інтерфейс.
  10.  - Послідовні порти.
  11.  - Тривожні входи / виходи.

Як і у фотоприймача в більшості IP-камер застосовується ПЗС-матриця (ПЗС, CCD - прилад із зарядовим зв'язком) - прямокутна світлочутливий напівпровідникова платівка з відношенням сторін 3:4, яка перетворить що падає на неї світло в електричний сигнал. ПЗЗ-матриця складається з великої числа світлочутливих осередків. Для того, щоб підвищити світлову чутливість ПЗС-матриці, нерідко формують структуру, яка створює мікролінз перед кожною з осередків. У технічних параметрах IP-камери зазвичай вказують формат ПЗС-матриці (довжина діагоналі матриці в дюймах), число ефективних пікселів, тип розгортки (Построкова або черезстрокова) і чутливість.

Кожна мережева відеокамера має свій власний IP-адрес, обчислювальні функції, та вбудоване програмне забезпечення, що дозволяє їй функціонувати як IP сервер, FTP сервер, FTP клієнт і клієнт e-mail. Найбільш сучасні мережні відеокамери включають і багато інших привабливих функцій, таких як детектор руху, вхід / вихід тривоги і підтримка e-mail. 

Основною особливістю всіх мережевих IP-відеокамер є те, що вони самостійно уміють знімати, оцифровувати, стискувати і передавати прямо в мережу за допомогою стандартних мережевих протоколів готове зображення. Відеоспостереження через інтернет дає можливість спостерігати за віддаленими об'єктами і територією.

Сьогодні існує кілька основних типів мережевих камер відеоспостереження. Найбільш поширений тип фіксованих камер, які мають статичне поле огляду. Більш широкі можливості мають фіксовані купольні камери, які повертаються в горизонтальній площині і можуть бути спрямовані на будь-яке місце. Ще існують поворотні і купольні поворотні камери, так звані PTZ (Pan, Tilt, Zoom, що можна перекласти як нахил по вертикалі, горизонталі та оптичне наближення).

Також слід звернути увагу на те, що цифрові камери можуть підтримувати режим цілодобового спостереження («день / ніч»), використовувати різноманітні об'єктиви і значно відрізнятися за якістю зображення. Відзначимо, що матриці сучасних камер забезпечують дозвіл до шістнадцяти мегапікселів (притому, що якість зображення, отримане з аналогових камер, приблизно відповідає 0,3 Мп). Тобто кращі моделі IP-камер здатні забезпечити таке ж поле огляду, як і п'ятдесят одночасно встановлених аналогових камер, і цей розрив продовжує збільшуватися по мірі вдосконалення технологій.. Дані камери побудовані на КМОП (комплементарний металооксидний напівпровідник).

Важливими характеристиками мережевої камери є механізми стиску відеопотоку. Найбільш прогресивною технологією з точки зору компресії та економії смуги пропускання сьогодні вважається Н.264, але використовуються також MPEG4 і MJPEG - кожна в своєму випадку. Сучасні IP-камери підтримують і роботу зі звуком - у пристрій можуть бути вбудовані мікрофони, динаміки або гніздо для підключення зовнішніх аудіопристроїв.

Оскільки камери призначені в першу чергу для роботи в мережах передачі даних, вони підтримують підключення до Ethernet, Wi-Fi, а також містять вбудовані засоби забезпечення безпеки даних, наприклад, HTTPS-кодування для шифрування відеопотоків, фільтрацію IP-адрес і т.д.

1.2.4 Аналогові пристрої обробки відеозображення

Пристроями обробки відеозображення називаються такі пристрої, що здійснюють у відеосистемі важливі функції переключення і керування. Розташовані найчастіше в центральному технічному приміщенні поблизу від центра спостереження.

До аналогових пристроїв обробки відеозображення відносяться: матричний відеокомутатор, автоматичний комутатор, відеоквадратор, відеомультиплексор, відеодетектор руху, відеопринтер, відеомагнітофон із тривалим часом запису.

Матричний відеокомутатор – комутаційний пристрій, що надає можли-вість переключати відеосигнал із будь-якого входу на монітор, підключений до будь-якого необхідного виходу.

Автоматичний комутатор – забезпечує вибір визначеної інформації, автоматичне переключення зображення з камер, що ідуть один за одним усі підряд, або тільки деякі.

Відеоквадратор – прилад, у найпростішому випадку надає можливість одночасного представлення на одному моніторі зображень з 4 камер. Тому що зображення з підключених камер спочатку записуються в пам’ять, то синхронізація між камерами не є необхідною. Здвоєний перемикаючийся квадратор – виступає як додатковий варіант із майже ідентичними функціями, але для 8 камер. Квадратори виготовляють фірми Videotronic Uwe Bisschke" (Німеччина), "Robot", "Burle", "GYYR" (США).

Відеомультиплексор - пристрій, що надає можливість одночасного запису багатьох кадрів від різних камер на один відеомагнітофон. При відтворенні з відеомагнітофона відеомультиплексор працює як декодер, що із сигналу, замішаного при записі, виділяє сигнал від будь-якої бажаної камери для подальшого його відтворення. Найвідоміші виробники мультиплексорів: "Dedicated Micros" (Великобританія), "Robot" (США).

Відеодетектор руху – прилад , що із тривогою реагує на зміни у відеосигналі. При цьому усередині відеозображення містяться так названі зони тривоги, що відповідають кожному загрожуваному місці, розміщені на будь-яких ділянках екрану. Якщо усередині зони тривоги відбувається хоч яке-небудь розходження, наприклад, прохід через зону людини, відеодетектор викликає акустичний, а також електричний сигнал тривоги.

Цифрова відеопам’ять/відеопринтер -цифрова пам’ять без затримки (влас-стивій сильно інерційній роботі, відеомагнітофона) запам’ятовує актуальну тривожну подію і при наявності принтера негайно роздруковує його у виді фотографії.

Відеомагнітофон із тривалим часом запису – відеомагнітофон із тривалим записом до 480 годин. При цьому через однакові встановлювані інтервали часу (0,35 – 6,40 сек.) записуються окремі кадри.

Відеорєстратори – це пристрої для перетворення відеоінформації.

1.2.5 Цифрові пристрої обробки відеозображення

Цифрова техніка грає усе більшу роль. Цифрові системи обробки розділяються на два класи: цифровий відеореєстратор (DVR, Digital Videorecorder) і комп’ютерна система відеоспостереження. Цифрові системи обробки відеозображення представлені на рисунку 1.5 [12].

Рисунок 1.5 - Схема цифрової системи відеореєстрації:

                                  а) DVR,

                                  б) комп’ютерна система.

DVR - цифровий пристрій – відеореєстратор (рисунок 1.5, а), що дозволяє записувати відео на жорсткий диск і шукати потрібні фрагменти з більшою швидкістю, кращим дозволом і в більшому обсязі за рахунок застосування сучасних комп'ютерних технологій. Апаратно даний пристрій може бути виконаний як комп'ютерна плата, вставляється в PCI-слот комп'ютера або як окремий пристрій (так звані non-PC або Stand Alone відеореєстратори).

Будь-який цифровий відеореєстратор має спеціальний слот для встановлення жорсткого диска, куди і проводиться запис відеозображення, деякі моделі мають можливість підключення другого диска для створення резервної копії. Отримане таким чином зображення може бути багаторазово переглянуте без погіршення якості, може зберігається як завгодно довго і не вимагає ніякого обслуговування носіїв. Більшість моделей має тривожні входи, що дозволяють включати запис тільки при появі сигналу на цих входах або записувати кадри з більш високою роздільною здатністю при спрацьовуванні тривожних датчиків. Це дозволяє оптимально використовувати місткість жорсткого диска і зберігати на ньому великі обсяги інформації.

Застосування цифрових відеореєстраторів має ряд переваг перед використанням мультиплексорів і відеомагнітофонів. Перш всього запис на жорсткий диск має більш високу якість, набагато більший термін служби, її зручніше зберігати та архівувати, а пошук необхідної інформації здійснюється швидше і зручніше.

Сучасна комп’ютерна система збору, реєстрації і збереження відео-інформації (рисунок 1.5, б), являє собою складну структуру, що вирішує ряд важливих задач. Ця система будується на базі персонального комп’ютера, і їй властиві всі можливості достоїнства, які притаманні комп’ютеру.

Будь-яка цифрова система володіє суттєвими перевагами перед аналоговими системами:

  1.  Запис на цифрові носії (жорсткі диски, оптичні і магнітні диски, магнітні стрічки, напівпровідникова пам’ять і т.д.) значно перевершує по якості і надійності будь-які аналогові системи.
  2.  Інформація, розміщена на цифрових носіях, не піддана старінню, може багаторазово зчитуватися і вільно копіюватися без погіршення якості.
  3.  Швидкість запису, копіювання і стирання інформації істотно перевищує будь-які аналогові системи. Швидкий доступ до будь-якого фрагмента запису спрощує роботу з інформацією.
  4.  Передача цифрової інформації. Поза залежністю від використовуваного типу з’єднання (модем, локальна мережа, радіомережа, оптоволокно і т.д.) якість переданого зображення не зміниться.
  5.  Зображення не спотворюється і не втрачає в якості при передачі на будь-які відстані.
  6.  Цифрова обробка сигналів. Використання сучасних технологій дозволяє значно розширити спектр додаткових можливостей при роботі з зображенням і звуком.
  7.  Детектори руху. Функція дозволяє виявляти наявність будь-яких об’єктів, що переміщаються [10].

1.2.6 Монітори та їх типи

Монітор служить для візуального відображення інформації, що надходить із камери, відеореєстратора, чи іншого пристрою. В даний час

в системах безпеки найбільше часто використовуються чорно-білі монітори з розміром діагоналі 9" (23 см), 12" (31 см) і 17" (43 см), кольорові монітори - 14" (36 см) і 21" (51 см). Монітори існують у стандартному й у професійному виконанні. Професійні типи відрізняються від простих стандартних моніторів у наступному [12]:

  1.  споживана напруга, частота мережі (230 В/50 Гц – стандартні, 110-240 В/45-60 Гц - професійні);
  2.  дозволяюча здатність не менше 600 тв-ліній (професійні монітори надають значно більш високу дозволяючу здатність, більш 600 тв-ліній);
  3.  висока напруга (стабілізоване джерело високої напруги);
  4.  фіксація рівня чорного;
  5.  поділ потенціалів.

Як стандартні монітори в кольорових відеоустановках часто використо-вуються монітори для комп’ютерів. Монітори виготовляють багато фірм: "Hitachi", "Panasonic", "Sony", "Sanyo", "Tohciba" (Японія), "Burle", "Sensormatic" (США), "Samsung", "Kokom" (Корея), "Hi-Sharp", "Mintron" (Тайвань), і ін.

1.2.7 Система передачі

Для передачі відеосигналу від камери до центрального устаткування (пристрою обробки відеозображення) можуть використовуватися різні способи:

  1.  низькочастотна передача відеосигналу по коаксіальному кабелі (максимальна відстань передачі відеосигналу 115-428 м.);
  2.   симетрична низькочастотна передача відеосигналу по двохпровідний лінії (з використанням підсилювачів 1000 м.);
  3.  передача відеосигналу по оптоволокну (відрізняється високою захищеністю від електромагнітних перешкод і великою довжиною сегмента, до 2000 м.);
  4.  повільна передача по телефонних лініях зв’язку (передача можлива на будь-яку відстань, однак це можливо для окремих нерухомих зображень, що обумовлено малою швидкістю передачі, у кращому випадку 56 Кбіт/с);
  5.  високочастотна передача відеосигналу по коаксіальному кабелю;
  6.  високочастотна передача по радіоканалу (застосовується там, де інші методи, недоступні у зв’язку з неможливістю прокласти кабельну лінію).

Якщо повинні бути, реалізовані дуже довгі лінії передачі, особливо у великих відеосистемах, використовуються компенсаційні підсилювачі (коаксіальний кабель), що передають і прийомні підсилювачі (симетрична двох-провідна лінія). При використанні яких без проблем може бути реалізована лінія передачі довжиною 1000-2600 м.

1.3 Основні заходи проектування системи відеоспостереження

Найважливішим кроком у розробці концепції відеосистеми є по можливості суворий аналіз потреби замовників, майбутньої роботи установки й особливостей, специфічних до проекту. Повинний бути складений докладний банк даних, доповнений при необхідності ескізами.

При наявності системи з великим числом камер часто приходиться багаторазово повторювати визначені кроки проектування, тому що вони є звичайно загальними, наприклад, щодо різних місць монтажу камери, кута огляду камери, передавальної техніки.

Кроки проектування:

  1.  а) Вибір для кожного передбаченого місця монтажу тип камери, що у кожному випадку оптимально підходить для конкретної поставленої задачі.
  2.  Завдання розміру системи:

а) внутрішня орієнтація (камера розташовується в середині приміщення);

б) зовнішня орієнтація (камера розташовується на відкритому просторі).

  1.  Використання зовнішнього захисного корпусу.
  2.  Вибір засобу монтажу камер:

а) жорсткий монтаж (камера закріплена нерухомо), що служить критерієм для застосовування об’єктиву з автодіафрагмою і постійною фокусною відстанню.

б) монтаж на головці зі змінюваною просторовою орієнтацією, що служить критерієм для застосовування zoom – об’єктиву з автодіафрагмою і перемінною фокусною відстанню, або для застосовування системи дистанційного керування просторовим положенням камери та фокусною відстанню.

  1.  Поза залежністю від величини орієнтації і способу монтажу, потрібно вибрати придатну систему передачі відеозображення від камери до центрального блоку (пристрій обробки зображень).
  2.  Вибір типу системи відеоспостереження.
  3.  Вибір обладнання у відповідності до типу системи відеоспостереження.
  4.  Вибір системи відеотрансляції на віддаленні термінали.
  5.  Вибір монітора.

РОЗДІЛ ІІ. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

2.1 Основні принципи побудови корпоративної мережі зв’язку з можливістю передачі відеозображень

Будь-яка організація - це сукупність взаємодіючих елементів (підрозділів), кожний з який може мати свою структуру. Елементи зв’язані між собою функціонально, тобто вони виконують окремі види робіт у рамках єдиного процесу, а також інформаційно, обмінюючись документами, факсами, письмовими й усними розпорядженнями. Крім того, ці елементи взаємодіють із зовнішніми системами, причому їхня взаємодія також може бути як інформаційна, так і функціональна. І ця ситуація, справедлива практично для всіх організацій, якою б діяльністю вони не займалися - для урядового закладу, банку, промислового підприємства, чи комерційної фірми.

Корпоративна мережа – це мережа, головним призначенням якої є підтримка роботи підприємства, що володіє даною мережею. Користувачами корпоративної мережі є тільки співробітники даного підприємства.

Корпоративна мережа з можливістю передачі відеозображень - система, що забезпечує передачу відеоінформації між різними додатками, використовуваними в системі корпорації. Перед тим як передавати цю відеоінформацію, її потрібно створити, отже корпоративна мережа з можливістю передачі відеозображень також повинна вміти створювати це відеозображення. Корпоративна мережа являє собою мережу окремої організації. Наприклад, підприємство може створити відеосервер, на якому накопичується відеоінформація, яка поступає з відеокамер, розташованих на цьому підприємстві. Службовці здійснюють доступ до необхідних відеозображень, записаних на цьому сервері.

Корпоративна мережа, як правило, є територіально розподіленою, тобто об’єднує офіси, підрозділи й інші структури, що знаходяться на значному віддаленні один від одного. Можна виділити основні етапи процесу побудови корпоративної мережі з можливістю передачі відеозображень:

  1.  провести інформаційне обстеження організації;
    1.  вибрати тип системи відеоспостереження;
    2.  вибрати тип пристроїв обробки відеозображень;
    3.  вибрати технологію для передачі відеозображень між офісом та цехом;
    4.  вибрати структуру побудови корпоративної мережі зв’язку;
    5.  вибрати канали зв’язку для передачі відеозображень;
    6.  вибрати устаткування.

Інформаційна система, потрібна організації для того, щоб забезпечувати інформаційно-комунікаційну підтримку її основної і допоміжної діяльності. Тому перш, ніж вести мову про структуру і функціональне наповнення інформаційної системи, необхідно розібратися з метою й задачами самої організації, щоб зрозуміти, що ж потрібно автоматизувати.

Відповіді на поставлені питання можна одержати тільки після детального інформаційного обстеження компанії, цілями якого є:

  1.  визначення про який об’єкт йде мова, об’єкт середньої небезпеки, або об’єкт із вищою ступінню захисту;
  2.  визначення типу відеоінформації, що буде наповняти інформаційну систему;
  3.  формулювання й опис функцій кожного об’єкта компанії;
  4.  визначення кількості камер у цілому і на кожну окрему ділянку об’єкта;
  5.  визначення функціонального складу і кількості робочих місць у кожному структурному підрозділі компанії, а також опис функцій, що виконуються на кожному робочому місці;
  6.  опис основних шляхів і алгоритми проходження вхідної, внутрішньої і вихідної відеоінформації, а також технології її обробки;
  7.  визначення відстаней між об’єктами, визначення кількості місць спостереження;

Результатом обстеження є моделі діяльності компанії і її інфраструктури, на базі яких розробляються проект корпоративної системи зв’язку та відеоспостереження підприємства, вимоги до апаратних засобів і специфікації на розробку прикладного програмного забезпечення, якщо в цьому є необхідність.

2.2 Постановка задачі

Дане підприємство, що має офіс і цех розташований на віддаленій відстані від нього.

  1.  В офісі і цеху існують локальні мережі (швидкість 10 Мбіт/с): у офісі на 8 комп’ютерів, у цеху на 3.
  2.  Офіс обмінюється інформацією з цехом за допомогою телефонної мережі загального користування (ТфМЗК), із використанням, модемів на швидкості 33,6 Кбіт/с.

На рисунку 2.1 зображена схема системи, до реконструкції.

Рисунок 2.1 - Схема мережі до реконструкції

Склалася ситуація, коли потрібно:

  1.  Створити систему відеоспостереження в офісі з такими характеристиками:

1.1. Два робочих місця:

а) служба безпеки;

б) керівництво.

1.2. 6 підключених відеокамер (із можливістю розширенням до 10 шт.).

1.3. 3монітори для постійного спостереження у службі безпеки.

1.4. На робочому місці керівника повинна бути можливість перегляду відеозображень у масштабі реального часу з тих відеокамер, які визначені ним особисто.

1.5. На робочому місці у службі безпеки повинна бути можливість оперативного перегляду відеозображення з будь-якого обладнання, підключеного до системи відеоспостереження.

  1.  В цеху необхідно створити систему відеоспостереження з характеристиками:

2.1. Одне робоче місце у службі безпеки.

2.2. 10 підключених відеокамер.

2.3. 3 монітора для постійного спостереження у службі безпеки.

2.4. На робочому місці у службі безпеки повинна бути можливість оперативного перегляду відеозображення з будь-якої камери, встановленої у цеху.

  1.  Необхідно передбачити можливість, для служби безпеки та керівництва перегляду відеозображень з камер, що встановленні у цеху, при отримані тривожних повідомлень.

2.3 Вибір типу системи відеоспостереження

За результатами обстеження необхідно вибрати систему відеоспостере-ження. Як відзначалося в п.1.1 необхідно вибрати між аналоговими, гібридними, цифро-аналоговими і цифровими системами відеоспостереження, яка за своїми можливостями і функціями оптимально підходить для організації.

Аналогові схеми не підходять для розроблювальної корпоративної мережі з можливістю передачі відеозображення, тому що не дозволяють передавати між собою відеозображення, для передачі відео зображень на віддалену відстань, найкраще підходять повністю цифрові системи.

Отже треба побудувати цифрову системи на базі IP– відеокамер. Вони складають, досить таки, велику конкуренцію аналоговим системам. Основна їх відмінність від класичних систем – це те, що в цих системах сигнал від камери передається вже оцифрованим безпосередньо в мережу Інтернет. Використання таких систем призводить до зниження трудовитрат на монтаж всієї системи відеоспостереження, не потрібно ламати голову, як підключити камери і тягнути сотні метрів проводки, розміщуючи їх там де потрібно, так як використовується стандартний кабель для мережі Enhernet; підключення камер відеоспостереження і зміна їхнього розташування в IP– системі вимагає менших зусиль, ніж у немережевий системі; можливість необмеженого копіювання даних без втрати якості.

Основним елементом систем IP-відеоспостереження є IP-відеокамера, або їх ще називають мережеві камери. Установка IP– камери проста і зводиться до присвоєння їй IP– адреси. Основною їх особливістю є те, що цифрове зображення з ПЗС або CMOS матриці не перетвориться в композитний відеосигнал (як це відбувається в аналогових камерах), а відразу стискається і кодується, а потім передається по мережі у вигляді IP пакетів. Для таких камер відеоспостереження властива висока якість зображення, що отримується з використанням форматів стиснення зображення M– JPEG, MPEGм4 або H.264.

На відміну від аналогової охоронної камери відеоспостереження, IP-камера залишає можливості для формування відкритої архітектурної схеми, при якій можна переглядати зображення з камери в реальному часі і керувати через web– браузер з ПК віддалено. Цифровий сигнал при цьому не втрачає своєї якості.  

Доступ до системи відеоспостереження через Інтернет за допомогою web-браузера - дозволяє працювати, вести відеоспостереження або переглядати архів з будь-якого комп'ютера: КПК, ноутбука як на базі платформи Microsoft Windows, так і інших операційних систем.. Користувач може здійснювати web-доступ до системи з будь-яких каналів передачі даних: GPRS, EDGE, Wi-Fi і з будь-якої точки світу, неважливо де: у відрядженні, в літаку або на поїзді, у відпустці з готелю або Internet-кафе, сидячи на пляжі або з дому, з робочого комп'ютера в офісі або ноутбука. Відеоспостереження з ІР-відеокамер зазвичай ведеться в режимі он-лайн.

При цьому відеоінформація, одержувана при відеоспостереженні через Інтернет може зберігатися в комп'ютері користувача, а також на сервері. Мережеві камери також можуть надсилати зображення головного комп'ютера автоматично, або головний комп'ютер самостійно може відшукувати потрібні знімки з ІР-камер. При бездротовому спостереженні програми можуть відображати те, що відбувається в реальному часі і працювати з архівними файлами. Коли встановлений термін зберігання відеозображень проходить, програма автоматично стирає їх.

IP-відеокамери можна підключити безпосередньо в локальну мережу за допомогою витої пари. З будь якого комп’ютера підключеного до локальної мережі можна вести відео спостереження та запис як відео так і звуку. Кабельна мережа IP– камер проста, так як по одному стандартному кабелю може передаватися зображення з сотень камер одночасно.

Якщо необхідна установка більшого числа відеокамер, що діють по мережі, то раціональніше встановити відеосервер. До його входу можна приєднувати від однієї до 16 (і більше) камер відеоспостереження, на виході ж в мережевий простір надходить оброблений цифровий сигнал. Більшість відеосерверів мають функцію запису відео у вбудований HDD (жорсткий диск). При виникненні необхідності ці дані завжди можна переглянути. Програмне забезпечення встановлюється на сервер підприємства, і всі зображення з камер відеоспостереження записується на жорсткий диск сервера. Запис з камер проводиться згідно налаштованим параметрами: постійно, за розкладом або з детектування руху в полі зору камери, і якщо буде потреба завжди є можливість переглянути запис з потрібної камери за певний день.

На рисунку 2.5 зображена цифрова ІР-система відеоспостереження

Рисунок 2.5 - Цифрова ІР-система відеоспостереження

Отже, виберемо для розроблюваної корпоративної мережі цифрову ІР-систему відеоспостереження.

Безпека відеоспостереження через Інтернет - це взаємодія з системою через web-доступ, яка здійснюється за допомогою авторизованого підключення до web-серверу - комп'ютера або пристрою що є сервером системи відеоспостереження. На цьому обладнанні повинна бути встановлена й належним чином налаштована компонента Web Server. Для авторизації на web-сервері користувачеві потрібно відкрити Internet-браузер, ввести в адресному рядку URL-адреса web-сервера (IP-адреса цього комп'ютера в локальній мережі або в мережі Internet, або ім'я комп'ютера в локальній мережі), потім здійснити вхід на web -сервер під авторизованим користувачем. Список користувачів, яким дозволена робота з системою відеоспостереження через web-доступ, формується і настроюється заздалегідь в конфігурації web-сервера. У більшості систем Web Server підтримує можливість одночасного підключення відразу декількох користувачів [12].

2.4 Вимоги до проектування системи відеоспостереження

Дане підприємство потребує в своїх установах систему відео спостереження з можливістю передачі відео зображень на віддалену відстань. Підприємство складається з офісу та цеху. Відеоспостереження має проводитися з метою нагляду та перевірки працівників та відвідувачів установи, спостереження за умовами виробничого процесу на об’єкті.

Дана система відеоспостерження в цеху має передбачити:

  1.  спостереження за головним в’їздом –спостереження, хто в’їжджає та виїжджає з території цеху;
  2.  спостереження за територією цеху – для прослідковування, що відбувається на території;
  3.  спостереження за складом – необхідно вести спостереження в складі де зберігається сировина, щоб не було розкрадання, пошкодження та шахрайства виробничих матеріалів з боку персоналу;
  4.  спостереження за складом готової продукції – потрібно бачити, хто і коли забирає готову продукцію зі складу;
  5.  спостереження за виробництвом – спостереження за подіями на виробництві;
  6.  створення служби безпеки – для спостереження з одного приміщення за підприємством.

Система відео спостереження в офісі має передбачати наступне:

  1.  спостереження за всіма можливими входами та виходами офісу – для забезпечення контролю входів і виходів офісу;
  2.  спостереження за умовами роботи в офісі – нагляд за працівниками офісу та за входами в кабінет директора та служби безпеки.

Відеоспостереження повинно бути якісним та передбачати можливість онлайн перегляду на відстані.

2.5 Побудова структурної схеми розташування відеокамер в офісі та цеху.

 На рисунку 2.2 зображена структурна схема цеху, де схематично розташовані відеокамери. На вулиці по обидва боки від в’їздних воріт розташовано по відеокамері, для спостереження за єдиним входом на територію цеху. Одна відеокамера розташована на території цеху біля в’їзду, для спостереження за автотранспортом та дві відеокамери на вулиці, для спостереження за територією цеху. В середині цеху розмістимо одну відеокамеру в приміщенні, де зберігається готова продукція, одну на допоміжному виробництві, одну купольну відеокамеру на стелі для спостереження за основним виробництвом та в складі сировини дві відеокамери. Також в службі безпеки розмістимо три монітори на які передаватиметься зображення з відеокамер.

Рисунок 2.2 – Структурна схема Цеху

На рисунку 2.3 зображена структурна схема офісу. На ній зображено чотири зовнішні відеокамери, які призначені для спостереження за входом та вікнами. А також дві відеокамери в середині приміщення, які відображатимуть робочі місця та вхід до офісу, до служби безпеки та до керівництва. Також в службі безпеки розміщено три монітори для перегляду відео зображень з ІР-камер та сервер.

Рисунок 2.3 – Структурна схема офісу

2.6 Вибір типу камери

За умовами розроблювальної корпоративної мережі, для системи відеоспостереження потрібно в загальній кількості 16 відеокамер. В офісі необхідно підключити 6 камер, в цеху 10 відеокамер.

Камери були описані в п.1.2.1. Вибраним камерам повинні бути притаманні такі властивості: тривала робота без зносу і наступних витрат, висока стабільність оптичних і електричних параметрів, надійна тривала робота в плині тривалого часу, відсутність змазу зображення при рухливих об’єктах, що знімаються, відсутність впливу магнітних і електричних полів, зйомка з точністю оригіналу без геометричних перекручувань, висока стійкість до ударів і вібрацій, взаємодія з усіма сучасними передавальними системами і системами дистанційного керування.

Наші об’єкти складні, тому камери повинні бути кольорові і з об’єктивом. Для задовільного зображення в приміщеннях, які добре освітлені, досить камери з невисокою чутливістю, значення якої лежить між 3,0 і 0,3 люкс [6]. Застосовувати такі камери при зовнішній орієнтації, де освітлення ослаблене в нічні періоди доби, не можна. Для зовнішнього застосування потрібна камера з високою чутливістю, межі якої лежать у діапазоні з 0,12 по 0,06 люкс [6].

Для приміщень виберемо кольорову, ІР-відеокамеру RN-IP062C, виробник RainBow (Тайвань). Її характеристики:

  1.  тип камери – мережева, внутрішня;
    1.  матриця - 1/3” SONY ExView CCD (752 x 582) дюйми;
    2.  пікселі – 720х576 пікселів;
    3.  дозвіл - 540 тв-ліній;
    4.  чутливість 0.8 лк F1,4;
    5.  підключення до мережі - 10BaseT/100BaseTX;
    6.  формат стиснення – Н.264;
    7.  швидкість передачі – 25 к/сек;
    8.  вбудована ІЧ під світка;
    9.  підтримує протоколи - DDNS, PPPoE, DHCP, NTP, SNTP, TCP/IP, ICMP, SMTP, FTP, HTTP, RTP, RTSP;
    10.  вбудований монофокальний об’єктив - 3.6/6.0 (standart) /8.0/12.0 мм.

В якості камери, що будуть використовуватися на відкритому просторі, виберемо кольорову ІР-відеокамеру AVN 263 фірми AVTech (Тайвань). Її характеристики:

  1.  тип камери – мережева, зовнішня;
    1.  матриця - 1/3" HR color CCD image sensor (752 x 582) дюйми;
    2.  пікселі – 752х582 пікселів;
    3.  дозвіл - 700 тв-ліній;
    4.  чутливість 0.05 лк F1.4, 0лк (ІЧ вкл..);
    5.  підключення до мережі - 10/100 Based-T Ethernet;
    6.  формат стиснення – Н.264;
    7.  швидкість передачі – 25 к/сек;
    8.  вбудована ІЧ під світка;
    9.  підтримує протоколи - DDNS, PPPoE, DHCP, NTP, SNTP, TCP/IP, ICMP, SMTP, FTP, HTTP, RTP, RTSP;
    10.  має LAN Port;
    11.  об’єктив – 4/9 мм, кут огляду - 75°-36°;
    12.  для захисту камера має козирок.

Також виберемо одну купольну відеокамеру в цех. Візьмемо вандалозахисну, кольорову, купольну, мережеву ІР-відеокамеру IPD-VPDN540SL 4-9 фірми Infinity(транснаціональна: США, Японія, Корея). Її характеристики:

  1.  тип камери – вандалозахисна, мережева, купольна;
    1.  матриця - 1/3" Super HAD CCD (752 x 582) дюйми;
    2.  пікселі – 720х576 пікселів;
    3.  дозвіл - 540 тв-ліній;
    4.  чутливість 0.3 лк;
    5.  підключення до мережі - Infinity e-Video Client (в комплекті);
    6.  формат стиснення – MPEG-4;
    7.  швидкість передачі – 25 к/сек;
    8.  підтримує протоколи - TCP/IP, UDP, HTTP, RTP, RTSP, DHCP, SMTP, DDNS, FTP;
    9.  верифікований об’єктив – 4/9 мм, або 2.6-6 мм;
    10.  для захисту камера має всепогодній вандалозахисний корпус (ІР-66).

В таблиці 2.1 наведені вибрані камери для об’єктів організації.

                                     Таблиця 2.1– камери для об’єктів

Об’єкт організації

Внутрішні

Зовнішні

Купольні

кілк.

модель

кілк.

модель

кілк.

Модель

Офіс

2

RainBow RN-IP062C

4

AVTech AVN 263

-

-

Цех

4

RainBow RN-IP062C

5

AVTech AVN 263

1

Infinity IPD-VPDN540SL 4-9

2.7 Характеристики провайдерів глобальних мереж у м. Луцьку

У м.Луцьку є такі провайдери як:

  1.  ВАТ "Укртелеком"
  2.  "Візор"
  3.  "CDMA UKRAINE"
  4.  "DATA GROUP"
  5.  "АВЕРС"
  6.  "INTERTELECOM"
  7.  "Київстар"

Усі вони як правило, забезпечують користувачам такі послуги Internet:

  1.  доступ до інформаційних ресурсів Internet;   
  2.  надання адреси електронної пошти;
  3.  виділення необхідного простору на своєму вузлі для Web-сторінок абонента.

Можливі також додаткові послуги, наприклад, реєстрація індивідуального домену користувача, надання лінії зв'язку тощо.

7.1.1 Аналіз порівняльної характеристики провайдерів

Усі провайдери надають швидкий та зручний доступ до Internet, але не для усіх користувачів, установ, підприємств, навчальних закладів він підходить.

Провайдерів характеризують за технологією підключення, тарифними планами, абонентною платою, та швидкістю приймання та передавання даних, які підходять далеко не усім.

  В таблиці 3.1 наведена порівняльна характеристика провайдерів

                                       Таблиця 3.1– характеристика провайдерів

Провайдер

Технологія підключення

Швидкість

Абонентна плата за 30 календарних днів/грн

Підклю

чення

Модем

ВАТ "Укртелеком"

ADSL

4 Мбіт/с

100

120гр

220гр

8 Мбіт/с

150

24 Мбіт/с

200

"Візор"

Кабель до свіччу

5 Мбіт/с

45

безкоштовно

відсутній

10 Мбіт/с

65

20 Мбіт/с

120

"Київстар"

FTTB

10 Мбіт/с

70

безкоштовно

відсутній

30 Мбіт/с

90

80 Мбіт/с

140

"DATA GROUP"

ADSL

5 Мбіт/с

75

120гр

модем не надається

8 Мбіт/с

100

24 Мбіт/с

125

"АВЕРС"

Кабельна

256 Кбіт/с

50

100

абонплата за модем 15гр

1 Мбіт/с

60

2 Мбіт/с

70

"INTERTELECOM"

Кабельна

153 Кбіт/с

99

безкоштовно

304гр модем

1.5 Мбіт/с

270

Проаналізувавши провайдери найкраще закоремендував себе провайдер "Київстар" так як у ньому найнижчі ціни та найбільший вибір тарифних планів.

Інші провайдери мають також свої плюси так як використовують другі технології підключення, але вони не так вдало підходять.

2.7.2 Визначення найоптимальнішого процесу підключення до глобальної мережі

Найоптимальнішим способом підключення офісу та цеху до глобальної мережі є Internet за технологією FTTB ця технологія дає високу швидкість великий вибір тарифних планів та простоту в користуванні.

FTTB – найбільш оптимальна сучасна архітектура доступу, що забезпечує високоякісний та одночасно дешевий доступ до мережі Internet. Це архітектура для будь-якої комп'ютерної мережі, в якій від вузла зв'язку до певного місця (точка X) доходить волоконно-оптичний кабель, а далі, до абонента, - мідний кабель (можливий і варіант, при якому оптика прокладається безпосередньо до абонентського пристрою). Провайдер "Київста" є найоптимальнішим провайдером як у тарифах так і у витратах на обладнання.

З характеристики провайдерів видно що Київстар надає досить вигідні тарифні плани а саме безлімітний Інтернет зі швидкістю 80 Мбіт/с

та вартістю 140грн за 30 календарних днів.

Цей тарифний план загалом підходить щоб використати його на підприємстві та забезпечити доступ до Internet не одному комп’ютеру.


РОЗДІЛ 3

Налаштування та підключення ІР-відеокамер

3.1 Локальна мережа підприємства

На підприємсті існує локальна мережа побудована на технології Ethernet.Комп’ютери з’єднуються за допомогою «витої пари».

Мережа Ethernet може працювати зі швидкістю 10 Мбіт/с чи 100 Мбіт/с. Щоб вийти на рівень 100 Мбіт/с, потрібно встановити адаптери 100 Мбіт/с Ethernet, використовувати «виту пару» категорії 5 і підключитися до порту 100 Мбіт/с на концентраторі Ethernet.

Для того, щоб з'єднати комп'ютери та ІР-відеокамери в одну локальну мережу нам буде потрібний хаб (світч), кабель «вита пара», роз’єми RJ-45,.

Отже, перше, що нам потрібно зробити для підключення ІР-відеокамер в локальну мережу, це з'єднати їх з світчем, за до помогою кабелю та роз’ємів. Вставляємо один кінець в мережеву карту, інший - в один з портів світча. Сполучаємо світч з розеткою і включаємо його.

При створенні локальної мережі, максимальна довжина патч корду (кабелю з роз’ємами на кінцях) не повинна перевищувати 100 метрів, інакше передача даних стане неможлива або значно погіршає.

Після того, як всі вищеописані дії будуть виконані, потрібно перевірити правильність і фізичну наявність підключень. З кожного комп'ютера заходимо в Панель управління - Мережеві підключення і перевіряємо, чи підключено наше з'єднання.

Кожна мережева ІР-відеокамера має свій власний IP-адрес, обчислювальні функції та вбудоване ПЗ, що дозволяє їй функціонувати як IP сервер, FTP сервер, FTP клієнт і клієнт електронної пошти. Для перевірки та управління ІР-відеокамерою потрібно встановити спеціальне програмне забезпечення на комп’ютер, після цього керувати ІР-камерою можна буде з будь-якого комп’ютера який підключений в мережу. Або налаштувати ІР-камеру так як це описано в п. 3.2.

Далі приступаємо до їх налаштування. Тиснемо правою кнопкою на потрібне Локальне підключення - Властивості - Протокол підключення (TCP/IP).

По-замовчуванню, всі настройки визначаються автоматично, щоб встановити їх вручну, потрібно вибрати: «Використовувати наступну IP-адресу». Після цього будуть доступні до заповнення поля, в які і вводитимуться параметри локальної мережі: IP-адреса: 192.168.1.*, де * - будь-який номер в діапазоні від 1 до 255, маска підсистеми - 255.255.0 за замовчуванням, та додаткові налаштування.

Обжим «витої пари»

Звичайний

оранжево-білий

оранжевий

зелено-білий

синій

синьо-білий

зелений

коричнево-білий

коричневий

Кроссовер

зелено-білий

зелений

оранжево-білий

синій

синьо-білий

оранжевий

коричнево-білий

коричневий

Якщо вам потрібно обжати звичайний кабель (кроссовер, патч корд) – прямий порядок: комп’ютер-хаб), обидва кінці витої пари повинні мати Звичайний стандарт. Якщо ж ви збираєтеся сполучати два ПК в одну мережу - комп'ютер - комп'ютер, вам потрібно обжати виту пару кроссовером - один кінець Звичайний, інший Кроссовер [8].

3.1.1 Схема підключення ІР-відеокамер в локальну мережу

 На рисунку 3.3 зображена схема підключення ІР-відеокамер та комп’ютерів в локальній мережі. Для підключення нам потрібно 24-ьох портовий світч, кабель «вита пара», комутатори та модем.

Світч розмістимо в кабінеті служби безпеки, до нього під’єднаємо ІР-відеокамери та комп’ютери. 4 зовнішні ІР-відеокамери з’єднаємо з світчом через «виту пару» та підключимо за допомогою роз’ємів RJ-45. Кабель буде прходити крізь стіну в середину, з гори опускатиметься по стіні до підлоги і по ній буде проводитись до світча. Від двох внутрішніх ІР-камер, які знаходяться під стелею, буде також опускатись кабель до низу і проходити по підлозі. 8 комп’ютерів також необхідно під’єднати до світча. Кабелі будуть проходити по підлозі, через стіни до кабінету служби безпеки і підключатись до світча. Для того щоб сховати кабелі та захистити їх від зовнішнього середовища помістимо їх в корок.

Рисунок 3.3 – Схема локальної мережі в офісі

В цеху для підключення комп’ютерів та ІР-відеокамер нам також знадобиться 24-ьох портовий світч, який розмістимо в кабінеті служби безпеки. Для підключення ІР-відеокамер в цеху, які розміщені на вулиці нам знадобиться спеціальний кабель. Від камери, яка знаходиться біля воріт, кабель буде проходити по стіні-огорожі, далі через стіну в середину цеху по стелі і до світча. Від 4 інших зовнішніх відеокамер кабель буде проходити через стіну в середину приміщення по стелі і підключатимуться до світча. Від 3 комп’ютерів, які знаходяться в службі безпеки кабель по підлозі буде підключатись до світча. Всі кабелі також для захисту та зручності сховаємо під захисним короком. Схема підключення локальної мережі в цеху зображена на рисунку 3.4.

Рисунок 3.4– Схема локальної мережі в цеху

3.1.2 Вибір типу кабелю для підключення ІР-відеокамер в локальній мережі.

Дану мережу побудуємо на основі стандарту 100BASE-T. Стандарт 100BASE-T визначає сегмент Ethernet будь-який із 100-Мегабітних стандартів Fast Ethernet для витої пари.

Існує декілька категорій кабелю вита пара, які нумеруються від CAT1 до CAT7. Кабель вищої категорії звичайно містить більше пар дротів і кожна пара має більше витків на одиницю довжини.

У залежності від структури провідників - кабель застосовується одно-і багатожильний. У першому випадку кожен провід складається з однієї мідної жили і називається жила-моноліт, а в другому - з декількох і називається жила-пучок.

Одножильний кабель не передбачає прямих контактів з підключеною периферією. Тобто, як правило, його застосовують для прокладки в коробах, стінах і т. д. Пов'язано це з тим, що мідні жили досить товсті і при частих вигинах швидко ламаються. Однак для «врізання» у гніздо панелей розеток такі жили підходять як не можна краще.

У свою чергу багатожильний кабель погано переносить «врізання» у гніздо панелей розеток (тонкі жили розрізаються), але чудово поводиться при вигинах і скручуванні. Крім того, багатожильний провід володіє великим загасанням сигналу. Тому багатожильний кабель використовують в основному для виготовлення патчкордів, що з'єднують периферію з розетками.

Для нашої мережі вибиремо кабель САТ5 — 4-парний кабель, це і є, те, що звичайно називають кабель «вита пара», завдяки високій швидкості передачі, до 100 Мбіт/с при використанні 2 пар і до 1000 Мбіт/с, при використанні 4 пар, є найпоширенішим мережевим носієм, що використовується в комп'ютерних мережах дотепер. При прокладці нових мереж користуються дещо вдосконаленим кабелем CAT5e, який краще пропускає високочастотні сигнали.

Для даної мережі найкраще підходить одножильний кабель, так як кабель повинен проходити крізь стіни та в коробах і не передбачає прямих контактів з підключеною периферією.

Для внутрішнього застосування виберемо кабель UTP вита пара кат. 5е ПВХ (305м). Токопровідна жила: мідна м’яка проволока; діаметр: 0.51 мм (24 AWG); ізоляція: поліетилен; діаметр провідника: 0.96 мм; пара: 2 скручених разом провідника; зовнішня оболонка: полівінилхлоридний пластика (ПВХ); колір оболонки: білий; максимальний діаметр кабеля: 5.9 мм. Застосовується для стаціонарної прокладки всередині приміщень, станцій, споруд, апаратури. Експлуатується при частотах до 250 МГц.

Для зовнішнього застосування виберемо кабель UTP вита пара кат. 5е ПЕ (для зовнішнього прокладання). Токопровідна жила: мідна м’яка проводка; діаметр: 0.51 мм (24 AWG); ізоляція: поліетилен; діаметр провідника: 0.92 мм; пара: 2 скручених разом провідника; зовнішня оболонка: світлостабілізований поліетилен; колір оболонки: чорний; максимальний діаметр кабеля: 6.7 мм. Для зовнішнього прокладання в телефонній каналізації, в коллекторах, шахтах, по стінах будівель. Експлуатується при частотах до 100 МГц.

3.2 Побудова корпоративної мережі з можливістю передачі відео зображень на віддалену відстань

Для того щоб побудувати необхідну мережу необхідно придбати мережевий комутатор (світч), NVR-реєстратор (пристрій для зберігання інформації і її візуалізації, запис проводиться з мережі, у яку цифрові відеокамери передають потоки інформації) і декілька комп'ютерів. Потрібно придбати 24-портовий варіант комутатора для підключення необхідних відеокамер в цеху та 16-портовий – в офісі. Комутація всіх пристроїв здійснюється за допомогою «прямого» патч-корду, а налаштування відповідно керівництву конкретного виробника.

Щоб отримати доступ з Iнтернету до локальної мережі і, відповідно, до відеокамер, необхідно мережевий комутатор підключити до маршрутизатора, який у свою чергу може підключатися до інтернет-провайдера через Ethernet-кабель, або до широкосмугового модему. Таким чином, налаштувавши маршрутизатор, віддалений користувач може отримати доступ як до однієї, так і до декількох відеокамер.

На рисунку 3.1 зображена схема доступу віддаленого користувача до відеокамер.

Рисунок 3.1 - схема доступу віддаленого користувача до відеокамер

Враховуючи, що до мережі інтернет підключено, м'яко кажучи, велика кількість комп'ютерів, тут може виникнути питання: «А як же знайти ту саму локальну мережу з IP-камерами?». При підключенні до інтернету модем отримує від провайдера динамічний IP-адрес, який і потрібно вказувати при віддаленому підключенні. Правда, проблема полягає в тому, що з плином часу він має властивість змінюватися. Рішенням може бути отримання у інтернет-провайдера статичної адреси. Хоча навіть з динамічним варіантом можна реалізувати віддалене підключення. В інтернеті існує досить багато безкоштовних динамічних DNS-сервісів, які можуть стежити за станом зміни IP-адреси. Клієнт, встановлений на комп'ютері, буде передавати дані в публічний сервіс, а там і можна буде знайти свій IP-адрес. Крім того, багато камер і маршрутизаторів можуть самі підтримувати DynDNS, тому наявність комп'ютера не обов'язково.

3.3 Підключення ІР-відеокамер

В самому простому випадку IP-камеру можна просто підключити до домашнього комп'ютера або ноутбука, оснащеного мережевою картою. В нашому випадку ІР-камеру потрібно підключити в локальну мережу. Відповідно, для комутації їх знадобиться спеціальний кабель і роз'єми. В якості з'єднувального кабелю, як і при прокладанні будь-якої невеликої локальної мережі, застосовується «вита пара», а в якості роз'ємів використовуються RG-45.

Практично всі мережеві відеокамери володіють дуже корисною вбудованою функцією «веб-сервер». Фактично, це набір апаратного та програмного забезпечення, який дозволяє користувачеві змінювати налаштування конкретної відеокамери, переглядати відео в режимі реального часу, встановлювати налаштування безпеки, здійснювати простим рухом мишки поворот відеокамери і т.д. Все, що треба, для того щоб звернутися до веб-серверу, це знати IP-адресу відеокамери, який вводиться в адресний рядок інтернет браузера (Internet Explorer, Opera, FireFox і т.д.) і пройти стандартну аутентифікацію користувача, ввівши логін і пароль. Меню веб-сервера практично нічим не відрізняється від звичайного сайту, тому навіть початківці ледь знайомі з просторами інтернету зможуть без зусиль зорієнтуватися, на що потрібно натискати.

Другим способом як перегляду, так і збереження інформації є установка на комп'ютер спеціалізованого програмного забезпечення, яке може поставлятися в комплекті з відеокамерою.

Для подачі напруги живлення в основному застосовуються два варіанти:

  1.  Перший - від блоку живлення до відеокамери необхідно протягнути дріт, по якому і буде подаватися напруга живлення.
  2.  Другий - це використання технології PoE (Power over Ethernet), який власне має підтримувати як відеокамера, так і мережевий комутатор. 

         У цьому випадку електрична енергія буде передаватися з мережевого кабелю і ніяких додаткових проводів прокладати не доведеться.

         3.4 Налаштування ІР-камер

Для управління IP-камерою, перегляду відеозображення використовується стандартний IP-браузер, встановлений на будь-якому робочому місці системи. IP-камера управляється незалежно і може бути встановлена в будь-якому місці в межах підключення до існуючої IP-мережі.

Для підключення ІР-відеокамери в мережу необхідно надати їй ІР-адресу. Якщо IP-адреса буде динамічною, то при кожному підключенні до WWW потрібно буде посилати її користувачам, щоб вони могли переглядати зображення з камери. Можна підключитись до Інтернету зі статичною IP-адресою і можливістю підключення зовнішнього доступу. Це дуже проста ситуація, але не безкоштовна.

Останнім часом з'явилися інші можливості забезпечити доступ до ПК з Інтернету, не вимагаючи при цьому звернення до провайдера.

Так звані Dynamic DNS сервіси, які динамічно виділяють адреси. Базові послуги ними, як правило, надаються безкоштовно, а от за додаткові можливості доводиться платити. Налаштування DDNS прописуються в роутері. (В софті від камери прописати налаштування DDNS або пряму адресу не забувши вказати необхідний відкритий порт).

Сервіс DDNS складається з двох компонентів:

  1.  Перша - спеціальне ПЗ, яке працює на віддаленому комп'ютері.
    1.  Друга - клієнтська програма, що встановлюється на робоче місце.

Перша компонента відповідає за взаємодію зі своїм DNS, налаштування і підтримку облікових записів користувачів. Клієнтська частина забезпечує зв'язок з серверною, передає їй поточне значення виділеногї для даного з'єднання адреси, забезпечує деякі додаткові налаштування.

Суть рішення полягає в наступному. Клієнт серверу створює на ньому свій обліковий запис і реєструє субдомен на базі домену сервісу, або прописує вже наявне у власника ім'я домену (можна реєструвати на сервісі і ті домени, про які вже є запис на DNS-серверах, але їх буде потрібно скоригувати). При реєстрації субдомену заповнюються дані, які зазвичай заповнюються при реєстрації. Потрібно це для того, щоб занести в службі імен (DDNS) інформацію в необхідному вигляді та обсязі. Після цього виконується запис відомості про домен з урахуванням IP-адреси, за яким користувач в момент реєстрації підключався до сервісу. Так домен виявляється пов'язаним з цією адресою. Після цього користувач скачує і встановлює клієнтську частину. При підключенні до Інтернету вона пов'язує виділену на дану сесію адресу з зареєстрованим доменом. При зміні адреси відомості, записані в DDNS, оновлюються.

мережі з можливістю передачі відео зображень на віддалену відстань.

 

        

        3.4.1 Налаштування параметрів ІР-камери

Для того щоб налаштувати необхідні параметри вже підключених камер потрібно зайти в розділ «Меню» натиснути «Настройка» для переходу в меню камери. Самі оптимальні налаштування повинні мати вигляд:

  1.  Яскравість – норм
    1.  Різкість – норм
      1.  Колір – норм
      2.  Компенсація засвітки – викл
      3.  АРУ – середній
      4.  Зеркало – викл
      5.  Колір – колір
      6.  Управління ІЧ – IR PRO
      7.  Скидання налаштувань – підтвердити
      8.  ЗУМ – 000
      9.  Фокус- користав.

Яскравість – це налаштування рівня яскравості для отримання картинки високої якості в різних умовах освітленості. Може приймати значення: яркий/ нормальний/ темний.

Різкість – підвищує рівень чіткості зображення шляхом регулювання світосили і налаштування різкості границь зображення. Значення: різкий/ нормальни/ м’який.

Колірність – зміна рівня кольору зображення. Значення: насичений/ нормальний/ світлий.

Компенсація засвітки – підвищує рівень якості зображення у випадку яркої зустрічної підсвітки. Значення: Вкючити (On)/ виключити (Of).

АРУ – налаштування амплітуди вхідного сигналу в залежності від умов освітленості. Значення: високий/ середній/ низький.

Зеркало – дзеркальне відображення використовується у випадку якщо ви хочете повернути зображення по горизонталі. Значення: вкл../ викл.

Колір – налаштування режиму кольору зображення. Значення: кольоровий/ чорнобілий/ авто.

Управління ІЧ під світкою – IR PRO для активації ІЧ підсвітки в умовах низької освітленості; завжди вкл.(Always-On) для постійної роботи підсвітки; завжди викл.(Always-Off), для того щоб під світка завжди була виключена.

Скидання налаштувань – щоб повернутись до заводських налаштувань натисніть підтвердити.

ЗУМ – натискається для зміни ступеня збільшення. Допустиме п’ятикратне збільшення.

Фокус – дане налаштування використовується в тому випадку, коли необхідно налаштувати фокус вручну. В протилежному випадку вибирається значення за замовчуванням (Default). Для налаштування фокусу вручну натисніть користав. (User) для переходу в меню налаштування. Камера визначає умови освітленості і дозволяє здійснити налаштування.

  1.  Налаштування ІР-камери

Щоб налаштувати ІР-камеру відключіть наявний кабель Ethernet з порту LAN IP-камери і підключіть в цей роз’єм кабель Ethernet, інший кінець якого підключіть до мережевої карти комп’ютера.

Для нормальної роботи IP-відеокамер потрібно встановити елементи ActiveX. ActiveX - це технологія, розроблена компанією Microsoft з можливістю запуску елементів керування в різних додатках, в тому числі і в Internet Explorer, без використання допоміжного програмного забезпечення.

Для прикладу встановлення проводиться в Internet Explorer 8.0 і опрераційній системі Microsoft Windows XP SP3 Rus.

Введіть в адресному рядку браузера IP-адресу, присвоєну камері, відкриється вікно запрошення і введення пароля.

Рисунок 3.2–налаштування камери

Натисніть Download OCX Setup File для установки елементів Active X, як показано на рис. 3.22 Відкривається вікно завантаження файлу. Натисніть кнопку «Запустить », після чого обов'язково закрийте всі відкриті вікна Internet Explorer, інакше встановлення елементів ActiveX буде проведено некоректно.

Рисунок 3.3–налаштування

Система Windows XP видасть повідомлення про те, що Windows не вдається перевірити видавця. Натискаємо «Выполнить ».

При використанні Internet Explorer версії 8.0 і вище необхідно встановити режим сумісності. Для цього в меню «Сервис»встановіть галочку "Представление совместимости».

Рисунок 3.4–сервіс налаштування

User name, встановлене за замовчуванням - admin. Password, встановлений за замовчуванням - admin. Вводимо їх і натискаємо «Submit».

Рисунок 3.5–налаштування камери

За замовчуванням, система безпеки ОС буде блокувати установку додатків ActiveX, про що буде свідчити системне повідомлення,яке з’являється під адресним рядком.

Рисунок 3.6– посилання

Правою кнопкою миші натискаємо на жовтому рядку повідомлення, відкриється підменю. У ньому вибираємо пункт «Запустить надстройку».

Рисунок 3.7–запуск настройки

З'являється вікно з попередженням системи безпеки, натискаємо «Выполнить ».

Рисунок 3.8–вікно з попередженням

Елемент ActiveX встановлено, знову завантажується сторінка запрошення вводу логіна і пароля. Вводимо admin / admin, потрапляємо на Web-сторінку IP-камери.

Рисунок 3.8–камера

Необхідно встановити ще одне надлаштування, для цього знову правою кнопкою миші кликнемо на жовтому рядку повідомлення, відкриється підменю. У ньому вибираємо пункт «Запустить надстройку».

Рисунок 3.9–запуск настройки

З'являється вікно з попередженням системи безпеки, натискаємо «Выполнить ». Елемент ActiveX встановлено, знову завантажується сторінка запрошення вводу логіна і пароля. Вводимо admin / admin, потрапляємо на Web-сторінку IP-камери. Вибираємо в Internet Explorer меню «Сервис», в ньому підменю «Свойства обозревателя» У вікні, натискаємо кнопку «Другой».

Рисунок 3.9.1–свойства

В відкритому вікні вибираємо пункт «Загрузка неподписанных элементов ActiveX – Предлагать».

Рисунок 3.9.2–загрузка елементів

Також встановіть «Использование элементов ActiveX, не помеченных как безопасные – Предлагать»

3.4.4 Налаштування мережевих параметрів ІР-камери

Вибираємо з лівого боку пункт меню Network Set, потрапляємо на сторінку налаштувань мережі. Тут задаємо IP-адресу камери (її попередньо записували в налаштуваннях роутера в розділі Configuration - NAT). В прикладі ця IP-адреса - 192.168.55.209. В якості шлюзу вказуємо IP-адресу роутера, до прикладу - 192.168.55.201. Інші налаштування залишаємо без змін.

Рисунок 3.10–меню Network

Після чого вводимо в адресній строці браузера нову IP-адресу камери, в даному прикладі 192.168.55.209.

Рисунок 3.11–введення адресу

Вводимо логин admin і пароль admin, заходимо на web-сторінку камери.

3.4.5 Налаштування параметрів відеосигналу

Вибираємо» пункт меню «Video», встановлюємо наступні параметри:

Рисунок 3.12–встановлення параметрів відео

  1.  Peferred Stream – Основний відеопотік
  2.  Coding (Кодування) – H.264
  3.  Image (Розширення) – 704*576
  4.  Advanced – Розширені налаштування
  5.  I frame interval (Опорні кадри) – 25
  6.  Frame rate (Швидкість) – 1.0
  7.  Rate control (Управління потоками) – VBR
  8.  Bitrate (Бітрейт) – 256
  9.  Quality (Стиснення) – 4

У розділі Lens Control встановлюємо параметри об'єктива. 

Кнопка AWB (Auto White Balance) - дозволяє включити і відключити автоматичний баланс білого.

Кнопка AGC (Automatic Gain Control) - дозволяє включити і відключити автоматичне регулювання посилення. 

Кнопка BLC (Backlight Compensation) - дозволяє включити і відключити компенсацію зустрічного засвічення.

Кнопка Manual - дозволяє включити і відключити автоматичний електронний затвор камери.

Кнопка Auto - дозволяє включити і відключити автоматичне керування діафрагмою об'єктива. Підлаштувати рівень регулювання діафрагми, відкрити і закрити діафрагму в об'єктивах з управління діафрагмою Direct Drive можна за допомогою кнопок + і - в пункті. Після чого натискаємо Save, камера перезавантажується. У розділі Local Set вибираємо потік, який буде проглядатися при підключенні камери через браузер.

Рисунок 3.13–підключення камери

Code stream - Preferred Stream - Основний відеопотік або Alternate Stream - Альтернативний відеопотік. У розділі Storage Set можна встановити режим запису на SD карту, вибравши потік, довжину записів (у хвилинах), режим перезапису, при цьому необхідно попередньо відформатувати SD карту.

3.4.6 Налаштування доступу до камери по доменному імені з використанням сервісу Dynamic DNS

Звичайно постачальник виділяє динамічну IP-адресу, тобто при кожному включенні роутер отримує різну адресу. Для того, щоб звертатися до камери завжди з одним і тим же запитом для перегляду відео, незалежно від присвоєної адреси, потрібно провести додаткові параметри. У випадку, якщо IP-адреса видається на певний час, частіше всього лише на один сеанс зв'язку - таку адресу називають динамічною. У більшості випадків для індивідуальних користувачів інтернет-провайдери видають динамічні IP-адреси. Однак, для того, щоб можна було звернутися до обладнання в будь-який момент, воно повинне мати постійний адресу. З цією проблемою легко справляється служба Dynamic DNS (DDNS). Сервіс Dynamic DNS надає можливість зробити IP-камери легко доступними через Інтернет, навіть якщо у вашому розпорядженні постійно мінливий, динамічний IP-адрес. Зовнішні користувачі завжди будуть мати доступ до устаткування, звертаючись до нього за його доменним іменем. Для цього необхідно підключити камеру до Інтернету за допомогою устаткування, що підтримує сервіс Dynamic DNS (DDNS). Робота даного сервісу здійснюється за допомогою - www.dyndns.сom.

У цьому випадку замість того, щоб звертатися до обладнання по IP-адресу, необхідно звернутися до нього по доменному імені виду www.camera1.getdns.com.

Для цього треба зареєструватися на сайті www.dyndns.com, треба повідомити один раз свій поточний IP-адрес та вибрати ім'я, по якому в подальшому Ви будете звертатися до обладнання. Тоді при зміні IP-адреси або при новому підключенні до Інтернету маршрутизатор отримує від інтернет-провайдера новий IP-адрес. Він обробляється вбудованим в роутер ПЗ, яке звертається до DynDNS для того, щоб повідомити поточну IP-адресу. DynDNS ставить відповідно цій IP-адресі зареєстроване вами раніше доменне ім'я. Для реалізації доступу до мережного ресурсу з використанням доменного імені необхідно зробити наступні кроки:

  1.  Завести собі обліковий запис - Account на www.dyndns.com для подальшої реєстрації на сервері;
  2.  Створити на www.dyndns.com доменне ім'я для свого сервера - Hostname. Ви можете вибрати будь-який сподобавшийся вам символьний адрес зі списку, наприклад dvrdns.org, і будь-яке незайняте ім'я в цьому домені для свого обладнання, наприклад, camera1. Відповідно отримаєте домен другого рівня для свого сервера www.camera001.dvrdns.org;
  3.  І останнє - налаштувати відповідним чином розтер.

Заходимо на сайт www.dyndns.com і натискаємо справа зверху «Create Account».

Рисунок 3.14–створення облікового запису

Відкриється вікно створення облікового запису.

Вводимо будь-яке бажане і незайняте Ім'я користувача Username, Email Address (на цю адресу буде надісланий лист з даного сайту, причому на один e-mail може бути зареєстровано лише одне доменне ім'я), ще раз e-mail address, і два рази пароль Password (для захисту від помилок).

Рисунок 3.15–дані для створення облікового запису

В якості прикладу використаємо ім'я користувача (Username) camera184, адресу електронної пошти (e-mail address) camera184@yandex.ru, вводимо довільний пароль (наприклад, 123456). Ставимо галочки I agree to the AUP і I will create one free account, тобто погоджуємося з умовами використання сайту, створюємо один безкоштовний акаунт. Натискаємо трохи нижче Create Account. При правильному заповненні форми ми отримаємо повідомлення про те, що обліковий запис створено Account Created.

         І натискаємо «Create Host» Доменне ім’я успішно створене.

 Вводимо доменне ім'я камери (Hostname), camera184.gotdns.com, Натискаємо Save.

Для остаточної перевірки правильності налаштувань перезавантажуєм

3.5 Відеоспостереження через Інтернет

Відеоспостереження через Інтернет - дозволяє вести відеоспостереження через мережу Інтернет, переглядати архіви, управляти поворотними камерами. Для роботи необхідна наявність точки доступу до Інтернет, підключення може бути як дротове, так і бездротове (через GSM, 3G або 4G мережі), бажано зі статичною IP адресою.

Розглянемо приклади відеоспостереження через Інтернет. Дуже важливим фактором є швидкість доступу до Інтернет мережі - швидкість доступу до мережі Інтернет для точки підключення відеосервера або IP-відеокамери, а також швидкість доступу для точки клієнта (комп'ютер з відеоклієнтом, мобільний телефон, КПК або смартфона).

Відеоспостереження через Інтернет поділяється на кілька основних видів: IP-відеоспостереження, оргазація передачі даних з відеосервера до віддаленого відеокліенту.

Робота з системою відеоспостереження може виконуватися різними способами, через браузер - web-відеокліент, а так само через віддалений від основного сервера відеокліент. За допомогою web-інтерфейсу можна дивитися зображення з IP-відеокамер (web-камер або інтернет-відекамер), у багатьох IP-відекамерах міститься вбудований web-відеокліент - він дозволяє переглядати зображення, а також керувати камерою або її настройками.

При цьому відеоінформація, одержувана при відеоспостереженні через Інтернет може зберігатися в комп'ютері користувача, а також сервері. Мережеві камери також можуть надсилати зображення головного комп'ютера автоматично, або головний комп'ютер самостійно може відшукувати потрібні знімки з ІР-камер. При бездротовому спостереженні програми можуть відображати те, що відбувається в реальному часі і працювати з архівними файлами. Коли встановлений термін зберігання відеозображень проходить, програма автоматично стирає їх.

Безпека відеоспостереження через Інтернет. Взаємодія з системою через web-доступ здійснюється за допомогою авторизованого підключення до web-серверу - комп'ютера або пристрою що є сервером системи відеоспостереження. На цьому обладнанні повинен бути встановлені й належним чином налаштована компонента Web Server. Для авторизації на web-сервері користувачеві потрібно відкрити Internet-браузер, ввести в адресному рядку URL-адреса web-сервера (IP-адреса цього комп'ютера в локальній мережі або в мережі Internet, або ім'я комп'ютера в локальній мережі), потім здійснити вхід на web -сервер під авторизованим користувачем. Список користувачів, яким дозволена робота з системою відеоспостереження через web-доступ, формується і настроюється заздалегідь в конфігурації web-сервера. У більшості систем Web Server підтримує можливість одночасного підключення відразу декількох користувачів.

Варіанти організації, комбінації систем і рішень:

  1.  Зв'язок відеокліента з відео сервісом через мережу Інтернет. Настроюється підключення програми відеокліента для підключення до сервера через Інтернет. Варіанти - фіксована IP-адреса підключення сервера, фіксована IP-адреса відеокліента.
  2.  Зв'язок окремих серверів відеоспостереження в єдину інформаційну базу за допомогою мережі Інтернетс або збір інформації з окремих серверів на єдиному центральному відеосервері. Зберігання відеоінформації в декількох місцях розташування усуває ризик того, що хто-небудь може пошкодити або знищити дані.
  3.  Підключення до відеосервера віддалених IP-відеокамер відбувається через інтернет-канали.

Можливість вести відеоспостереження через мережу Інтернет надають:

  1.  Комп'ютерні системи відеоспостереження - практично всі системи відеоспостереження працюють на базі ПК дозволяють перегляд і роботу з відеоархівом по мережі, в тому числі й через Інтернет.
  2.  DVR - в даний час майже у всіх, в тому числі навіть у дуже дешевих моделях є можливість роботи через мережу Інтернет. У багатьох відеореєстраторах є вбудований WEB-клієнт, що дозволяє переглядати зображення та працювати з архівом.
  3.  IP-відеокамера - для її роботи необхідне живлення та підключення до мережі інтернет. Для багатьох відеокамер живлення можна передавати з інформаційного кабелю, що робить ці моделі дуже привабливими для провайдерів кабельних мереж.
  4.  IP-відеосервер - це пристрій, який дозволяє підключити аналогові відеокамери та передавати інформацію в мережу як IP-відеокамера. Є різні види відеосерверів - починаючи від однієї відеокамери до 64.
  5.  WEB-відеокамера - для її роботи потрібне підключення до ПК, а також для деяких моделей може бути знадобиться установка програмного забезпечення.

Отже в розробці даного дипломного проекту було оптимально вигідно такі типи відеокамер, які найбільш підходять і задовольняють умови даного підприємства. Визначено тип системи відеоспостереження, яка буде реалізовувати дане завдання в повній мірі. Також врахували економічну доцільність системи та засоби техніки безпеки при розробці даного проекту.


РОЗДІЛ 4 ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА

В даній економічній частині буде розглянуто економічну доцільність дипломного проекту. Вихідними даними для виконання економічної частини дипломного проекту є техніко – економічні показники діяльності підприємств, їх виробничих підрозділів (цех, офіс). У процесі розробки дипломного проекту, спираючись на загальні теоретичні положення, сучасні методики оцінки економічної ефективності заходів організаційно – технічного характеру, визначимо економічну доцільність проектованого впровадження з урахуванням останніх досягнень НТП, передової практики, конкурентних пропозицій на ринку, вимог та запитів безпосередніх споживачів продукції. Важливий внесок в рішення даної задачі вносить система відео спостереження з можливістю передачі відеозображення на віддалену відстань, яке розробляється в даному дипломному проекті [18].

Економічний розрахунок включає такі види витрат:

  1.  оплата праці;
  2.  витрати на відрахування із заробітної плати у спеціальні державні фонди;
  3.  розрахунок накладних витрат;
  4.  інші витрати;
  5.  витрати на апаратні засоби;
  6.  витрати на оплату послуг.

4.1 Розрахунок оплати праці

Оплата праці здійснюється згідно Закону України «Про оплату праці». Загальний фонд заробітної плати виробничих робітників включає в себе основну заробітну плату, премії, додаткову заробітну плату з нарахуванням зв’язаним з витратами за соціальне страхування робітників.

Витрати на оплату праці робітників здійснюються визначенням спеціальності розробників, що приймають участь в процесі проектування, тарифний розряд та трудомісткість робіт.

Розробниками даного проекту є адміністратори системи, які будуть організовувати і обслуговувати систему відео спостереження [20].

Відповідно до внесених змін наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 06.04.2006 №109, місячний оклад системного адміністратора становить 2200 грн/міс.

Завдяки цьому можна вирахувати дану заробітну плату Сі системного адміністратора. Вона розраховується за формулою:

                          (4.1)

де   місячний оклад системного адміністратора, грн.;

 h – коефіцієнт, що визначає розмір додаткової заробітної плати (h=0,1…0,2);

Р середня кількість робочих днів у місяці. Всередньому на місяць припадає 22 робочих дні.

Отримані дані потрібно підставити у формулу.

Витрати на оплату праці розробників проекту визначаються за формулою:

де  − чисельність розробників проекту, чол.;

 – час, який затрачений на розробку проекту, днів;

 – денна заробітна плата розробника проекту, грн.

Даний дипломний проект реалізовуватиметься в дію приблизно 30 днів. Отримані результати підставимо у формулу:

 

          В таблиці 4.1 приведено розрахунок витрат на оплату праці.

                           Таблиця 4.1 –розрахунок витрат на оплату праці

Спеціаліст

К-ть, чол.

Час роботи, днів

Денна ЗП розробника, грн

Витрати на оплату, грн

Системний адміністратор

2

30

120

7200

-

-

-

-

-

Всього

7200

Розрахунок витрат на оплату праці розрахований протягом 30-ти робочих днів. Таким чином, затрати на оплату праці системному адміністраторові протягом року визначатимуться наступним чином: якщо протягом місяця випадає 22 робочих дні, то протягом року їх становитиме 264 (2212), з них святкових 10 днів. Тобто в році 254 робочих дні (264 – 10).

Зр = 2254120 = 60960 (грн.)                (4.2.2)

4.2 Витрати на відрахування із заробітної плати

З 2011 року в дію вступив Закон «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Відповідно до класу ризику на виробництві (30 клас – ТО та ремонт комп’ютерної техніки) встановлена ставка внеску, що дорівнює 37,6% бази оподаткування [19].

За формулою розрахуємо внесок до пенсійного фонду:

ВФ = ЗWпф                                        (4.3)

де Wпф – коефіцієнт, який враховує відрахування єдиного внеску у пенсійний фонд –37,6% (0,376).

ВФ = 7200×0.376 = 2707, 2 (грн.) – протягом 30 днів           (4.3.1)

ВФ = 60960×0.376 = 22920, 96 (грн.) – протягом 1року           (4.3.2)

Розрахунок накладних витрат (Н), розраховується за встановленою формулою:

Н = ЗWnv                                                  (4.4)

де Wnv = 0,3.

Н = 72000,3 = 2160 (грн.) – протягом 30              (4.4.1)

Н = 609600,3 = 18288 (грн.) – протягом 1 року              (4.4.2)

4.3 Розрахунок інших витрат

Інші витрати відображають видатки, які не враховані в інших статтях витрат. Вони розраховуються за встановленим процентом(10%) до витрат на оплату праці і обчислюються за формулою:

Ів = (З+ВФ+Н)0,1                                     (4.5)

Підставимо наші дані у формулу.

Ів = (7200+2707, 2+2160)0,1 = 1206, 72 (грн.) протягом 30 днів          (4.5.1)

Ів = (60960+22920, 96 +18288)0,1=10216, 896(грн.) протягом 1 року (4.5.2)

4.4 Витрати на апаратні засоби

Розрахунок витрат на апаратні засоби, які використовуються для 30 класу – ТО та ремонт комп’ютерної техніки розробки системи відео спостереження. В таблиці 5.2 показані матеріали, які необхідні для роботи, їх ціна та кількість.

                             Таблиця 4.2–матеріали які необхідні для роботи

Обладнання

Одиниці виміру

Кількість

Ціна один., грн

Заг. Сума, грн

1

Модем D-Link DSL-2500U

шт.

2

145

190

2

Світч D-Link DES-1026G

шт.

1

650

650

3

Світч D-Link DES - 1016S

шт

1

310

310

4

ІР-відеокамера RN-IP062C

шт.

9

1905

17145

5

ІР-відеокамера AVN 263

шт.

6

2236

13434

6

ІР-відеокамера IPD-VPDN540SL 4-9

шт.

1

1110

1110

7

Кабель UTP вита пара категорії  ПВХ (305м)

м

370

3,70

1369

8

Кабель UTP вита пара категорії  ПЕ (для зовнішнього використання)

м

25

3,00

75

9

Роз’єми RG-45

шт

64

0,64

40,96

Всього

34323,96

Па.з.= 34323,96

В даній таблиці наведено ціни, які відповідають цінам, вказаним в інтернет-магазинах і на сайті провайдера.

В даному дипломному проекті використовувалися лише вільні програмні засоби. Однак необхідно також врахувати оплату за користування тарифним пакетом безлімітного інтернету 80 Мбіт/с від провайдера «Київстар». Для прикладу буде розраховано витрати на оплату послуги протягом одного року [18].

Вибір даного провайдера і типу під’єднання до мережі обґрунтовано в Розділі 2 частини дипломного проекту.

                               Таблиця 5.3 –тарифний план

Послуга

Ціна за одиницю послуги, грн../міс

Кількість послуг, шт.

Сума витрат на послугу, грн./міс

Тарифний пакет 80 Мбіт/с 

140

2

280

Всього

280

По.п.= 280 (грн./міс)

По.п.(р)=280×12 = 3360 (грн.) – протягом 1 року

Тепер коли відомо всі витрати, пов’язані з організацією проекту, знайдемо загальну їх суму відповідно до формули:

Вп= З+Вф+Н+Іва.з.о.п.(р)                                     (4.6)

Вп= 60960+22920, 96 +18288+10216, 896+34323,96.+3360 = 150069,816  (5.6.1)

4.5 Розрахунок витрат і вартості електроенергії

Витрати, пов’язані з затратою ресурсів персонального комп’ютера, при організації проекту, обчислюються за формулою:

Ве= N×Sм.г.×tвід.                                          (4.7)

де N – кількість персональних комп’ютерів (N=7)

 Sм.г – вартість 1 машино-годинної роботи персонального комп’ютера, грн./год.

 tвід – машинний час, витрачений на організацію даного проекту, год.

Приблизно під час налаштування і організації даного проекту, споживана потужність ПК становила 0,9 кВт/год. Ціна за 1 кВт/год становить  36,48 коп. (понад 150 кВт, відповідно до тарифів для населення):

Sм.г = 0,9×36.48=32,832 (грн.)                               (4.7.1)

Для налаштування ПК було затрачено 2 дні із розрахунком 5 годин на добу.

tвід.=2×5=10 (год.)                                            (4.7.2)

Наявні дані підставимо у формулу:

Ве=7×32,832×10=2298,24 (грн.)                     (4.7.3)

Тепер розрахуємо, скільки буде витрачено ресурсів комп’ютером протягом 1 року його роботи. Вважатимемо, що відео спостереження проводитиметься цілодобово (24 год.), але відображатиметься в реальному часі на одному комп’ютері в цеху і в офісі. Отже цілодобово буде працювати два комп’ютери, а решта протягом робочого дня (8 год). Відрахуємо час на організацію проекту: 254−30=224 робочих дні. Отже, тепер знайдемо скільки буде витрачено ресурсів комп’ютером протягом 1 року роботи цілодобово:

tвід.=224×24=5376 (год.)                          (4.7.4)

Ве1=2×32,832×5376=353009,664 (грн.)          (4.7.5)

Підрахуємо скільки буде витрачено ресурсів комп’ютером протягом 1 року при 8-ми годинному робочому дні:

tвід.=224×8=1792 (год.)                          (4.7.6)

Ве2=5×32,832×1792=294174,72 (грн.)          (4.7.7)

Розрахуємо загальні витрати на електроенергію комп’ютерами протягом 1 року роботи:

Ве=294174,72+353009,664=617184,384(грн.)          (4.7.8)

Підсумувавши проектні витрати (Вп ) та витрати на електроенергію (Ве) отримаємо загальні витрати (Вз) на розробку, впровадження і обслуговування системи відео спостереження на протязі 1 року:

Вз=150069,816+617184,384=767254,2 (грн.)                            (4.8)

В таблиці 5.4 приведено загальні витрати на розробку і обслуговування проектного рішення (на протязі 1 року).

                                 Таблиця 4.4 –загальні витрати на розробку

Найменування елементів витрат

Сума витрат, грн.

Витрати на оплату праці робітників (З)

60960

Витрати на відрахування у спеціальні державні фонди (Вф)

22920,96

Накладні витрати (Н)

18288

Інші витрати (Ів)

10216,896

Витрати на апаратні засоби (Па.з.)

34323,96

Витрати на оплату послуг (По.п.)

3360

Проектні витрати (Вп )

150069,816

Витрати на електроенергію (Ве)

617184,384

Загальні витрати на розробку і впровадження системи відео спостереження (Вз)

767254,2

4.6 Оцінка економічної доцільності проекту при використанні послуг спеціаліста в даеій галузі.

Даний варіант був розглянутий при користуванні послугами системних адміністраторів, які здійснюють розробку, впровадження і обслуговування даної системи відео спостереження. Як видно з таблиці 4.4 на рік потрібно витратити 767254,2грн. 

Для порівняння буде розглянуто приклад використання послуг спеціаліста в даній галузі. Отже, при користуванні послугами охоронної фірми «Сучасні охоронні системи», що надає різні послуги по встановленню та проектуванні систем відеоспостереження, вартість за організацію відеоспостереження і встановлення відеокамер буде становити:

  1.  вартість середнього класу (підключення 4 відеокамер) – 2500грн.;
  2.  виклик спеціаліста – 50грн.;
  3.  вартість обладнання – 34323,96грн.;
  4.  налаштування системи – 150грн.

Таким чином здійснення відрахувань до спеціальних державних фондів не проводиться, що значно зменшує витрати.

Отже, на організацію і обслуговування системи відео спостереження будуть витрачатися такі кошти:

Вз= Впе                               (4.8)

де Вп – проектні витрати, грн.;

Ве – витрати на електроенергію.

Проектні витрати будуть визначатися за формулою:

Вп= Псоо.п.н                         (4.9)

де Пс – виклик спеціаліста, грн.;

По – витрати на обладнання, грн.;

По.п. – витрати на оплату послуг, грн.;

Пн – витрати на налаштування системи, грн..

Враховуючи те, що в середньому підключення 4 відеокамер коштує 2500 грн., а в нашому випадку 16 відеокамер, то підключення буде коштувати:

По.п=2500×4=10000 (грн.)                     (4.9.1)

Також необхідно передбачити, що в нашому випадку ми маємо два об’єкти, тобто буде проводитись налаштування двох систем.

Пн=150×2=300 (грн.)                                 (4.9.2)

Підставимо значення у формулу і підрахуємо проектні витрати:

Вп=50+34323,96+1000+300=35673,96 (грн.)                     (4.9.3)

Витрати пов’язані з затратою на електроенергію, при організації і обслуговуванні системи відео спостереження визначаються за формулою (4.7.8):

Ве=294174,72+353009,664=617184,384(грн.)

Тепер з відомих параметрів, можна визначити загальну суму для організації, обслуговування і роботи системи відео спостереження протягом 1 року:

Вз=35673,96+617184,384=652858,344 (грн.)                        (4.10)

                                Таблиця 4.5–загальні витрати

Найменування елементів витрат

Сума витрат, грн.

Витарти на виклик спеціаліста (Пс)

50

Витрати на обладнання (По)

34323,96

Витрати на оплату послуг (По.п.)

1000

Витрати на налаштування системи (Пн)

300

Проектні витрати (Вп)

35673,96

Витрати на електроенергію (Ве)

617784,384

Загальні витрати на розробку і впровадження системи відео спостереження (Вз)

652858,344

 

Даний метод є дешевшим від попереднього. Але слід врахувати, що він використовується в організаціях малого типу, які не мають системних адміністраторів для обслуговування комп’ютерної мережі і техніки. Тому даний проект є економічно доцільним та вигідним.


ВИСНОВКИ

 У дипломній роботі у відповідності з завданням представлено всі необхідні матеріали та розрахунки для системи відеоспостереження.

Проведено огляд та аналіз необхідних літературних джерел, для систем аналогів, розглянуті типи та технічні характеристики різних систем відеоспостереження. Висвітлено фізичні основи пристроїв, які необхідні для роботи в даній системі.

Визначились з типом системи відеоспостереження. Підібрали оптимальне апаратне забезпечення та вигідні типи відеокамер. Проанадізували та вибрали найбільш підходящого провайдера, який буде забезпечувати з’єднання між структурними підрозділами підприємства.

Проведено необхідні розрахунки при побудові та підключенні обладнання в мережі. Розглянуто та проведено різні необхідні налаштування для даної системи.

Розглянуто питання та вимоги, які забезпечують охорону праці під час розробки даної мережі. Також проведений розрахунок економічної доцільності, яка свідчить про економічну вигідність даного проекту.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Системы цифровой видеорегистрации. Приложение к Системе Безопасности №2,2006 (68), с.60

2. Системы Безопасности №1, 2006 (67), с.48

3. CCTV – 2005, с.32

4. Системы Безопасности №3, 2006 (69), с.82

5. Физика полупроводниковых приборов. И.М. Викулин, В.И. Стафеев, М., Радио и связь, 1990, с.242

6. Фоточувствительные МДП-приборы для преобразования изображений.

7. Н.Ф. Ковтунюк, Е.Н. Сальников, М., Радио и связь, 1990, с.106

8. Системы Безопасности, №2, 2006 (68), с.104

9. CISCO Networking Academy (http://www.cisco.com)

10. Коуров Л.В. Информационные технологии. Минск, «Амалфея», 2000, с. 116–143

11. Інтернет (http://www.dlink.ru/ua/products/)

12. Жіткова О.А., Кудрявцева Є.К. Основи інформатики та обчислювальної техніки. - М., "Інтелект-Центр", 2000.

13. Методіческіе розробки викладачів Центру освіти "Юніор", м. Москва, 2000 - 2001 р . Р.

14. Ричардс С., Вудс Р. Цифровая обработка изображений. // М.: Техносфера, 2005. 1072 с.

15. Вестник Национального Технического Университета “Харьковский политехнический институт” Выпуск 114. // Харьков: НТУ “ХПИ”, 2001. 128с.

16. Shalkoff R.J. Digital image processing and computer vision. // – New York-Chichester-Brisbane-Toronto-Singapore: John Wiley & Sons, Inc., 1989. 489 p.

17. Шапиро Л., Стокман Дж. Компьютерное зрение. Пер. с англ. // М.: БИНОМ. Лаборатория знаний,. 2006. 752 с.

18. Проблемы бионики. Всеукраинский межведомственный сборник. Выпуск 50. // Харьков: “ХГТУРЭ”, 1999. 217с.

19. Бойчик І.М. Економіка підприємства. Навч.посіб. Львів, Сполом, 1999,-211 с.

20. Плоткін Я., Лісовська Л. Забезпечення конкурентоспроможності продукції підприємств //Економіка України, 1999, №2

21. Экономическая оценка конкурентоспособности продукции (услуг). Материалы научн.-практич. конференции. Харьков: Основа, 1998-105 с.

22.  Селезнёв В.В. Основы рыночной экономики Украины. Учеб. Пособ. К: А.С.К. 1999-544 с.

23. Я.І. Щедрій, Ю.Л., Дещинський, О.С. Мурін та ін. Основи охорони праці: Навчальний посібник/ За ред. Я.І. Бедрія. – 3-тє вид., переробл. і доп. – Львів: “Магнолія плюс”, видавець СПД ФО В.М. Піча, 2004.- 240с.

24. Долин П.А. Справочник по технике безопасности. - Г.: Энергоиздат, 1984.

25.Юдин Э.Я. Охрана труда в машиностроении. - Г.: Машиностроение, 1983.

26. Русаков О.Н. Справочная книга по охране труда в промышлености. - Л.: Наука, 1984.

27. Мотузко Ф.Я. Охрана труда. – М.: Высшая школа, 1989. – 336с.

28. Безопасность жизнедеятельности. /Под ред. Н.А. Белова - М.: Знание, 2000 - 364с.

29. Борьба с шумом на производстве: Справочник / Е.Я. Юдин, Л.А. Борисов; Под общ. ред. Е.Я. Юдина – М.: Машиностроение, 1985. – 400с., ил.

30. Зинченко В.П. Основы эргономики. – М.: МГУ, 1979. – 179с.


ДР
173.00.00.00.00  ПЗ

Технічний коледж

ЛНТУ

Побудова корпоративної мережі з можливістю передачі відеозображень на відстань

Розроб.

Перевірив

Техноконтр

Затверд.

 

Сверба Д.С

Клеха О.В

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зм.

 

 

Лист

 

 

№ докум.

 

 

Підп.

 

 

Дата

Літ

 

Лист

 4

Листів

   84

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

5

ДР 173.00.00.00.00  ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

6

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

7

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

8

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

10

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

12

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

13

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

14

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

15

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

16

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

17

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

18

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

19

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

19

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

20

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

22

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

23

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

24

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

25

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

26

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

27

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

28

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

28

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

29

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

30

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

31

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

32

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

33

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

34

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

35

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

36

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

37

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

38

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

39

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

40

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

41

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

42

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

43

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

44

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

45

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

46

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

47

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

48

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

49

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

50

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

51

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

52

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

53

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

54

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

55

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

56

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

57

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

58

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

59

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

60

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

61

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

62

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

63

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

64

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

65

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

66

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

67

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

68

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

69

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

70

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

71

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

72

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

73

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

74

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

75

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

76

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

77

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

78

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

79

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

80

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

81

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

82

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

83

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

84

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ

Зм

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Лист

85

ДР 173.00.00.00.00 ПЗ


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

28089. Органы муниципального управления в области ПП и охраны ОС. Их функции. На примере Омской области 9.19 KB
  10 Федерального закона Об охране окружающей среды управление в области охраны окружающей среды осуществляется органами местного самоуправления в соответствии с настоящим Федеральным законом другими федеральными законами и иными нормативными правовыми актами Российской Федерации законами и иными нормативными правовыми актами субъектов Российской Федерации уставами муниципальных образований и нормативными правовыми актами органов местного самоуправления. 132 Конституции РФ органы местного самоуправления самостоятельно управляют муниципальной...
28090. Сформулюйте вимоги для приведеної в завданні функції інформаційної системи 132.55 KB
  Запустити сервер Відключити сервер під ними розташовуються інтерфейсні елементи для управління параметрами компоненту на формі серверу. Провести тестування роботи серверу під управлінням контролера. Умова завдання: Компонент на формі серверу Функції контролера автоматизації – управління компонентом на формі серверу TListBox При натисненні: 1ї кнопки – в список TListBox на сервері додається рядок з поля редагування TEdit; 2ї кнопки – із списку видаляється поточний рядок; 3ї кнопки – список очищуеться.
28091. Виконайте декомпозицію інформаційної системи по її опису 148.64 KB
  У телефонній компанії ведеться оперативний облік міжміських розмов з реквізитів: номер телефону прізвище ім’я побатькові абонента ідентифікаційний код стать дата народження вік адреса час початку та закінчення розмови її тривалість населений пункт та номер телефону з яким велась розмова тариф в залежності від пункту усередині чи поза однієї області і періоду доби день чи ніч вартість розмови відомості про сплату послуг з зазначенням дат та сум. Розробити БД та підготувати звіт про стан оплати розмов за вибраний квартал за...
28092. Сформулюйте вимоги для наведеної в завданні функції інформаційної системи 148.33 KB
  Функція «Обробка звітів». Податкова інспекція приймає звіти по прибутковому податку щомісяця. Звіти від підприємств приходять в електронному виді. Для безпеки використовується шифрування за допомогою відкритого ключа. Підприємство шифрує звіт відкритим ключем податкової, податкова шифрує звіт відкритим ключем підприємства
28093. Виконайте декомпозицію інформаційної системи по її опису 32.5 KB
  Основні завдання, які вирішує підрозділ: облік продажів комп’ютерів й їх комплектуючих. Покупець може вибрати або готову конфігурацію комп’ютера, або сформувати свою конфігурацію разом з менеджером, або придбати комплектуючі окремо. Для підвищення ефективності роботи менеджера існує можливість підбора аналогічних комплектуючих
28096. Произведите декомпозицию информационной системы по ее описанию 144.43 KB
  Доступ из сети LAN1 во внешний мир для порта 80НТТР ограничена по скорости до 128Кбит сек а из сети LAN2 – на всех портах кроме 21 до 64Кбит сек.10 LAN1 LAN2.
28097. Сформировать требования для приведенной в задании функции информационной системы 154.95 KB
  Заявка включает следующую информацию: реквизиты покупателя текущую датувыставляется автоматически ожидаемая дата поставки условия поставки наименования мателопродукции и ГОССТАНДАРТ необходимое количество менеджер который принял заявкувыставляется автоматически по логину пользователя в системе. Заявка закрепляется за менеджером который ее принял. После заполнения заявка сохраняется в базе данных. Заявка которая была сохранена присваивается статус: принята.