98105

Проектування швейного потоку з виготовлення жилетів чоловічих, врахуванням досвіду роботи ПАТ ШВ «ВОРОНІН»

Дипломная

Производство и промышленные технологии

На даному етапі перед легкою промисловістю стоять задачі для більш повного задоволення попиту населення на промислові товари, насичення ринку потрібною продукцією, поліпшення якості і розширення міжсезонного одягу з застосуванням легких утеплюючих прокладок, модних і практичних виробів та комплектів.

Украинкский

2015-10-29

4.56 MB

16 чел.

                                                ВСТУП

Швейна промисловість є однією з найбільших галузей легкої промисловості.

Головне  завдання швейної промисловості - задоволення потреби людей в одязі високої якості і різноманітного асортименту. Рішення цієї задачі здійснюється на основі підвищеної ефективності виробництва, прискорення науково - технічного прогресу, зростання продуктивності праці, всесвітнього поліпшення якості роботи, вдосконалення праці і виробництва.

При масовому виробництві швейних виробів вирішальна роль належить технологічному процесу, який є економічно доцільною сукупністю технологічних операцій по обробці і збірці деталей і вузлів швейних виробів.

Сучасна  швейна галузь, що випускає одяг масового виробництва, повинна характеризуватися достатньо високим рівнем техніки, технології і організації виробництва, наявністю крупних спеціалізованих підприємств і виробничих об’єднань.

Вдосконалювання  швейного виробництва передбачає впровадження високопродуктивного устаткування, потокових ліній, розширення асортименту і поліпшення якості одягу, випуск виробів, що мають підвищений попит.

   Провідну роль у вирішенні цієї задачі вирішують інженери, які повинні бездоганно знати технологію швейних виробів, обладнання, вміти передбачати та розробляти нові високоефективні методи виготовлення одягу, легко орієнтуватися в питаннях стандартизації та оцінки якості швейних виробів.

Розвиток науки і техніки не стоїть на місці, в наш час існують велика кількість вдосконалених машин, автоматів і агрегатів для пошиття різноманітних видів одягу, а також прасок, пресів і пароповітряних манекенів для волого-теплової обробки виробів на різних етапах швейного процесу. Різноманітність видів такої техніки існує завдяки таким світовим виробникам як: PFFAF, BROTHER, JUKI, Durkopp, ​​Minerva і т.д. Існують також напівавтомати, які в результаті програмування, можуть якісно виконати одну або кілька неподільних операцій (обточування манжет, комірів, клапанів, складання кишень, ушивання рукавів, сточування виточок, рельєфів, бокових і плечових швів).

За останні роки більшість підприємств нашої держави провели роботи з технічного переобладнання і реконструкції  виробництва. Ефективними напрямком підвищення технічного рівня підприємств є проведення технічного переобладнання іноземними фірмами.

Асортимент швейних виробів повинен оновлюватися в результаті розширення асортименту і поліпшення якості сировинної бази швейної промисловості.

Технологія сучасного швейного виробництва все більш стає механічною, її ефективність в першу чергу залежить від вживаного устаткування.

На даному етапі перед легкою промисловістю стоять задачі для більш повного задоволення попиту населення на промислові товари, насичення ринку потрібною продукцією, поліпшення якості і розширення міжсезонного  одягу з застосуванням легких утеплюючих прокладок, модних і практичних виробів та комплектів. Одним із найпоширених завдань в роботі по розширенню асортименту швейних виробів являється: розвиток і зміцнення співробітництва між будинками моделей і підприємствами суміжних галузей промисловості, які виготовляють тканини, фурнітуру, види оздоблення, прикладні матеріали.

Темою даного дипломного проектування є – проектування  швейного потоку з виготовлення жилетів чоловічих,  врахуванням досвіду роботи ПАТ ШВ «ВОРОНІН».

ПАТ ШВ «ВОРОНИН» - є одне з провідних підприємств швейної промисловості. У 2006 році оновлена ​​фабрика отримала ім'я "ВОРОНІН". Відповідне новітнім технологічним розробкам устаткування дозволило підприємству першим у світі випускати високоякісну, екологічно чисту продукцію.

    Виробництво володіє власними дизайнерськими, конструкторськими та експериментальними базами, автономними системами забезпечення електроенергією і парою ; сучасної лінією волого-теплової обробки, яка зумовлює випуск різних моделей з будь-яких видів вовняної або зі змішаних тканин.

В цьому дипломному проектуванні буде розглянуто як, і якими методами досягається проектування чоловічих жилетів на даному підприємстві. Жилети  чоловічі користуються великою популярністю, тому що використовуються, як для урочистих подій, так і для повсякденного носіння.

  1.  ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗДІЛ

1.1 Вибір та обґрунтування вибору моделей

У чоловічому одязі в будь-який період часу поширеним є класичний стиль. Він створився для ділової людини, для якої просто необхідно створити такий імідж, який би створював враження інтелігенції. Всім цим вимогам відповідає класичний стиль. Він не втрачає своєї популярності не тільки десятками років, але і століттями. Звичайно з часом його створення, стиль став більш демократичним, розкутим,  взагалі, як і сам світ. Класичний стиль, який існує зараз, на основі кращого старого створився новий – за рахунок нових прийомів, надав більш вільний вигляд діловій людині кінця ХХ поч. ХХІ століття.

Класичний стиль характеризується строгістю, консерватизмом та застосуванням холодних та темних відтінків кольору в гардеробі. Не дивлячись на те, що в наш час мода дуже демократична, класичний стиль терпить менш за все змін та зберігає свої позитивні основні риси.

Основний компонент ділового стилю для чоловіка – це класичний жилет строгого крою з мінімум декоративних деталей. Він повинен ідеально підкреслити чоловічу фігуру, а для не типових фігур навпаки сховати недоліки, а переваги – підкреслити.

    Жилет – обов’язкова складова класичного чоловічого костюму. Він, як самостійна частина гардеробу, відрізняється складнішою технологією зовнішньої  і внутрішньої обробки, наприклад,  декоративними швами або контрастними кантами.     Сьогоднішня мода виділяє однобортні чоловічі жилети  на дві і три петлі та двобортні.

На сьогодні краще підійде класичний жилет "англійський" (з двома шпицями), на відміну від європейського (без шлиць) та американського (з однією шлицею) він дозволяє своєму власникові не лише елегантно стояти але й сидіти.

     В даній дипломній роботі пропонується проект виробництва жилетів чоловічих зі змішаних тканин.

Вибір моделі – дуже відповідальний етап, так як від нього залежить забезпечення випуску виробів в широкому асортименті, стабільність і ритмічність роботи потоку, ефективність виробництва.

В сучасних умовах враховуючи вимоги торгівлі, підприємства змушені розширювати  і частіше відновлювати асортимент швейних виробів, швидко реагувати на ринкову коньюктуру.

Доцільно використовувати моделі на одній конструктивній основі, що дозволить виготовляти різноманітний асортимент продукції при скороченні трудовитрат на розробку технічної документації.

В процесі виготовлення моделі не складають особливих труднощів, відповідають  встановленим економічним і технологічним показникам. Всі частини збалансовані і повністю відповідають  вимогам на виготовлення виробів; конструктивні частини розроблені на високому рівні і  тісно пов’язані між собою, що дає можливість втілення сучасних методів обробки, підвищення продуктивності праці, економічного розходу матеріалів.

Фасон та покрій розраховані на широкий спектр розмірів і ростів; конструктивна збалансованість забезпечує відмінний естетичний вигляд і гарну посадку на фігурі. На базі даної моделі відкривається можливість створювати та удосконалювати нові художні розробки і втілювати їх  у життя.

1.2Технічний опис моделей

1.2.1Опис зовнішнього виду  моделей. Рисунки моделей

Опис зовнішнього виду моделі А

Жилет чоловічий напівприлеглого силуету з центральною бортовою застібкою на одну обметану петлю і один ґудзик, з заокругленим по низу бортом. Корпус жилетки складається з пілочки, бочка і спинки.

Рекомендовані розмірні ознаки:

  1.  Зріст від 158 до 188;
  2.  Окружність грудей від 88 до 128;
  3.  Повнотна група від 1 до 4;

Рекомендовані матеріали:

Матеріали верху – тканини зі змішаних волокон  типу арт. 66004-1 гладкофарбована, чорного  кольорового забарвлення.

Матеріали підкладки – віскозних тканин типу арт. JL-032, контрастного бордового кольору стосовно тканини верха.

Нитки для з’єднання та для оздоблювання – синтетичні в колір основного матеріалу.

Ґудзики – пластмасові арт. чорні/Португалія діаметром 14мм на рукава, та 20мм на підборт

Комір вшивний, відкладний з відрізною стійкою. Лацкани з гострими кутами. На лівому лацкані - декоративна петля з «вічком».

Пілочки з виточками по лінії талії. На пілочках скошені бокові прорізні кишені «в рамку».

На лівій пілочці верхня кишеня з листочкою.

Спинка з середнім швом і однієї шлицею.

У підкладці три прорізних кишені «в рамку». Верхні кишені правої і лівої пілочок переходять на підборт. Обтачки внутрішніх кишень з підкладкової тканини. У кутах всіх внутрішніх кишень обробляються фігурні закріпки.

Піджак виготовляється з вішалкою з підкладкової тканини.

Замальовка моделі А – піджака чоловічого представлені на рисунках 1-2.

Опис зовнішнього виду моделі Б

Жилет чоловічий напіприлеглого силуету з центральною бортовою застібкою на дві обметані петлі та два ґудзики, з заокругленим по низу бортом.

Рекомендовані розмірні ознаки:

  1.  Зріст від 158 до 188;
  2.  Окружність грудей від 88 до 128;
  3.  Повнотна група від 1 до 4;

Рекомендовані матеріали:

Матеріали верху – тканини зі змішаних волокон типу арт.72836 гладкофарбована, різного кольорового забарвлення.

Матеріали підкладки – віскозна тканини типу арт. JS-113 в колір тканини верха.

Нитки для з’єднання та для оздоблювання – синтетичні в колір основного матеріалу.

      Корпус піджака складається з пілочки, бочка та спинки.

Комір вшивний, відкладний з відрізною стійкою. Лацкани з прямими кутами. На лівому лацкані - декоративна петля з «вічком».

Пілочки з виточками по лінії талії. На пілочках бічні прорізні кишені «в рамку» з клапанами із закругленими кутами. На лівій пілочці верхня кишеня з листочкою.

Спинка з середнім швом і двома шліцами.

У підкладці три прорізних кишені «в рамку». Верхні кишені правої і лівої пілочок переходять на підборт. Обтачки внутрішніх кишень з підкладкової тканини. У кутах всіх внутрішніх кишень обробляються фігурні закріпки.

Піджак виготовляється з вішалкою з підкладкової тканини.

Замальовка моделі Б – піджака чоловічого представлені на рисунках 3-4.

                 

Рисунок 1. Модель А. Піджак чоловічий. Вид спереду

                  

   Рисунок 2. Модель А. Піджак чоловічий. Вид ззаду

        

      Рисунок 3. Модель Б. Піджак чоловічий. Вид спереду

                 

  Рисунок 4. Модель Б. Піджак чоловічий. Вид ззаду

  1.  Специфікація деталей крою. Рисунки лекал

  Специфікація крою подана у вигляді таблиці ( таблиця 1 ) з вказівкою уніфікованих деталей.

Таблиця 1 – Специфікація деталей крою.

Назва та номер деталі

Номер малюнка

Уніфікована деталь

     Кількість ,од

      Лекал

  Деталей

Модель

Модель

А

  Б

А

 Б

1

2

3

4

5

6

7

1Верх

1.1Пілочка

5.1

1

-

2

-

1.2Пілочка

5.2

-

1

-

2

1.3Спинка

5.3

1

-

2

-

1.4Спинка

5.4

-

1

-

2

1.5Верхній комір

5.5

Ун

1

-

1

-

1.6Верхній комір

5.6

Ун

-

1

-

1

1.7Стояк верхнього коміру

5.7

Ун

1

-

1

-

1.8 Стояк верхнього коміру

5.8

Ун

-

1

-

1

1.9Клапан

5.9

Ун

-

1

-

2

1.10Листочка

5.10

Ун

1

1

1

1

1.11Обшивка бічної кишені

5.11

Ун

1

1

4

4

1.12Підборт

5.12

1

-

2

-

1.13Підборт

5.13

-

1

-

2

1.14Бочок

5.14

1

-

2

-

1.15Бочок

5.15

-

1

-

2

1.16Обшивка пройми пілочки

5.16

1

1

2

2

1.17Обшивка пройми спинки

5.17

1

1

2

2

1.18Підзор верхньої кишені

5.18

Ун

1

1

1

1

2Підкладка

2.1Пілочка

6.1

1

1

2

2

2.2Спинка

6.2

1

-

2

-

2.3Спинка

6.3

-

1

-

2

2.4Бочок

6.4

1

-

2

-

2.5Бочок

6.5

-

1

2

2.6Клапан

6.6

Ун

-

1

-

2

2.7Підкладка бічної кишені

6.7

Ун

1

1

2

2

2.8Підкладка верхньої кишені

6.8

Ун

1

1

1

1

2.9Підкладка нижня верхньої кишені

6.9

Ун

1

1

1

1

2.10Підкладка верхньої внутрішньої кишені

6.12

Ун

1

1

2

2

2.11Підкладка малої внутрішньої кишені

6.13

Ун

1

1

1

1

2.12Обшивка великої внутрішньої кишені.

6.14

Ун

1

1

2

2

2.13Обшивка малої внутрішньої кишені

6.15

Ун

1

1

1

1

2.14Вішалка

6.16

Ун

1

1

1

1

2.15Петля правої великої внутрішньої кишені

6.17

Ун

1

1

1

1

3Прокладка із тканого полотна

3.1Основна бортова прокладка 1-й шар

7.1

Ун

1

1

2

2

3.2 Основна бортова прокладка 2-й шар

7.2

Ун

1

1

2

2

4Термоклеєві прокладки

4.1Прокладка пілочки

8.1

1

-

2

-

4.2 Прокладка пілочки

8.2

-

1

-

2

4.3 Прокладка в верхню частину підборта

8.3

Ун

1

-

2

-

4.4 Прокладка в верхню частину підборта

8.4

Ун

-

1

-

2

4.5 Прокладка в нижню частину підборта

8.5

Ун

1

1

2

2

4.6 Прокладка по низу бочка

8.6

Ун

1

1

2

2

4.7 Прокладка по низу спинки

8.10

Ун

1

1

2

2

4.8 Прокладка по плечовому зрізу та в росток спинки

8.12

Ун

1

1

2

2

4.9 Прокладка в пройму пілочки верхня

8.13

Ун

1

1

2

2

4.10 Прокладка в пройму пілочки нижня

8.14

Ун

1

1

2

2

4.11 Прокладка в пройму бочка

8.15

Ун

1

1

2

2

4.12 Прокладка болванки верхнього коміра

8.16

Ун

1

-

2

-

4.13Прокладка болванки верхнього коміра

8.17

Ун

-

2

-

2

4.14 Прокладка болванки стояка

8.18

Ун

1

-

2

-

4.15Прокладка болванки стояка

8.19

Ун

-

1

-

2

4.16 Прокладка в клапан бічної кишені

8.20

Ун

1

1

2

2

4.17 Прокладка обшивки  бічної кишені

8.21

Ун

1

-

2

-

4.18 Прокладка листочки нагрудної кишені

8.22

Ун

-

1

-

2

5Нетермоклеєві прокладки

5.1Нижній комір

9.1

Ун

1

1

1

1

5.2Долевик бічної кишені

9.3

Ун

1

1

2

2

 Рисунки лекал на наступному аркуші

                     Малюнок.5.1                           Малюнок.5.2                        Малюнок 5.3

  

Малюнок 5.4                     

                   

                                                                  Малюнок 5.12                 Малюнок 5.13

                  

                                              Малюнок 5.14                      Малюнок 5.15

                                                                             

  Малюнок 5.11        Малюнок 5.16            Малюнок 5.17     Малюнок 5.18

                 

Малюнок 6.1                  Малюнок 6.2                      Малюнок 6.3

                                

Малюнок 6.4                Малюнок 6.5                              Малюнок 6.9

      

        Малюнок 6.12                  Малюнок 6.15

            

Малюнок 7.1       Малюнок 7.2                                            Малюнок 8.1

          

Малюнок 8.2                      Малюнок 8.3     Малюнок 8.4   Малюнок 8.5

                                             

Малюнок 8.6      

                    

Малюнок 8.10     Малюнок 8.11     Малюнок 8.12    Малюнок 8.13   Малюнок 8.14

        

Малюнок 8.15    Малюнок 8.16    Малюнок 8.17       Малюнок 8.18

                           

Малюнок 8.19         Малюнок 8.20     Малюнок 8.21      Малюнок 8.22

                       

          Малюнок 9.1                                        Малюнок 9.3

В проекті доцільно розрахувати коефіцієнт  уніфікації деталей за формулою /1/.

                        

де ,      К у  - коефіцієнт уніфікації деталей,

   - сума уніфікованих деталей виробу, од.;

 -  сума всіх деталей виробу, од.

 Ку верху =  8/18 = 0,44                      Ку підкладка =   12/17 =0,7   

Ку прокладковий матеріал  =  2/22=0,09

1.3.Вибір матеріалів

1.3.1 Обґрунтування вибору матеріалів для виготовлення виробів

Велике значення для підвищення якості продукції має правильний підбір матеріалів для виготовлення виробів. Чоловічий жилет в традиційному класичному стилі – естетично виглядає з класичної камвольної вовни, напіввовни та тканин змішаного складу. Такий жилет  ідеально підходить не тільки для роботи в офісі, але і для ділових поїздок, так як добре зберігає форму. Він практично не мнеться, синтетичні домішки надають тканині незминаємість та пружність. Жилетки з цієї групи тканин майже не мнуться, не стримують рухів та не деформуються. Завдяки новим тканинам класичні моделі виглядають сучасно.

Також велика увага приділяється внутрішньому дизайну – фірмові підкладки. Підкладкова тканина повинна відповідати наступним вимогам: експлуатаційним; високою зносостійкістю, низькою усадкою; гігієнічними: гігроскопічністю та повітропроникністю; економічним: строком служби у відповідності з строками експлуатації тканини верху, легкістю догляду, невисокою вартістю.  

Тканини прикладу повинні забезпечувати формостійкість та мати низький рівень усадки та сипучості. Для виготовлення піджаків чоловічих використовують матеріали різні за сировинним складом, методом виробництва, фізико-механічними, експлуатаційними властивостями.

При удосконаленні технології необхідно приймати до уваги пошивоні властивості матеріалів. Якість обробки деяких видів одягу може бути знижена із-за великого пошкодження ниток тканини голкою швидкість машини, зсування ниток. При використанні якісних матеріалів та технологій чоловічий жилет не повинен виглядати склеєним чи фанерним. Навпаки, він повинен відчуватись «живим».

Всі матеріали верхнього одягу, в тому числі і чоловічого жилета можна поділити на групи: основні матеріали – для верху одягу, підкладкові, прокладкові, скріплюючі та фурнітура.

Саме для жилетів характерна багатошаровість прокладок для формостійкості пілочок – бортові та волосяні тканини, різні види дублерину та флізеліну.

 Підібрані матеріали верху та підкладки представлено в таблиці 2, а прокладкових – в таблиці 3, для підібраних матеріалів верху та підкладки необхідно вибрати швейні нитки для з’єднання деталей верху та підкладки проектованих виробів та для оздоблюючих операцій. Характеристика ниток представлено в таблиці 4.

Якщо виготовлені моделі будуть відповідати естетичним, технічним, фізичним вимогам, та буде зручна  при  його експлуатації, тоді така модель користуватиметься великим попитом у населення, що приноситиме прибутки підприємству.

1.3.2 Характеристика матеріалів

  Таблиця  2 -  Технічна характеристика тканин

Найменування

Артикул,умовне позначення

Приз

начення матеріалу

Ширина з пругом, см

Волокнистий склад,%

Поверхнева густина, г/м

Вид

коло

ристи

чного забарвлення

Переплетення

Символи догляду (ДСТУ2122-93)

хімі

чне

чи

ще

ння

пра

ння,

С

пра

су

ва

ння,

С

відбілювання

   1

   2

  3

 4

  5

   6

   7

  8

9

10

 11

12

Напіввовняна костюмна

66004-1

Для

виготовлення

чоловічих костюмів

152

Вов:

60%

Тенс: 40%

330

гладк    

офар

бова

на

саржеве

Напіввовняна костюмна

72368

Для

виготовлення

чоловічих костюмів

154

Вов:

40%

Віс: 40%

Поліес:20%

250

гладк    

офар

бова

на

саржеве

Підкладкова тканина

JL-032

Для підк ладки в чоловічі костюми

140

Вис: 80%

Ац: 20%

123

гладк    

офар

бова

на

саржеве

Підкладкова тканина

JS-113

Для підкладки в чоловічі костюми

140

Віс:

100%

110

гладк    

офар

бова

на

саржеве


Таблиця 3 – Технічна характеристика прокладкових матеріалів

Найменування мате

ріалу, вироб

ник

Арти-кул, умовне позначення

Призначення матеріалу

Ши-рина , см

Кількість в рулоні, по г/м

Пове

рхне

ва густи

на, г/м

Воло

книс

тий склад,

%

Вид

клейового пок риття крапок, см

Щільність кле йо вого покриття, кра пок, см

Символи догляду (ДСТУ2122-93)

хімі

чне

чи

ще

ння

пра

ння,

С

пра

су

ва

ння,

С

відбілювання

   1

   2

  3

 4

  5

   6

 7

   8

  9

10

11

 12

13

Дублерин (Laіnier de Picardie)

3885/85

Дублювання деталей піджака

150

100

31

Поліестер: 100%

Поліамідна под війна мі кро крапка

52

Бортовка (Freudenberg)

KО 541C90

Тримання пружності підборта

160

70

28

Хло:34%

Віс:

14% Пол:

23%

Вол: 29%

-

-

Флізелін (Freudenberg)

СЕ3025/85

Дублювання деталей піджака

90

100

-

Поліакріл: 70% Поліестер : 30%

Поліамідна подвійна мікро

крапка

59

Фільц 

(Freudenberg)

F3325

Тримання форми коміра

90

100

-

Віс:20% Поліестер: 80%

-

-

Голкопробивне (Рівне)

11В225(110)4Н6/1

Для підокатників

145

50

-

Поліестер: 100%

-

-

Флізелін неклеєвий (Freudenberg)

ВО-504

Для долевиків бічних кишень

90

100

-

ПАН: 60%

Поліестер: 100%

-

-

   Таблиця 4 – Технічна характеристика швейних ниток

Назва нитки взірець

Призна

чення

Умовне позначенняторговий номер

Стандарт або ТУ

Структура ниток

Вид пакування

Довжина намотки, м

Оздоблення

      1

      2

        3

       4

       5

       6

    7

     8

«COATS»Astra120

для зєднання деталей виробу

Astra120

ГОСТ 6309-93

Комплексні армовані

Бабінне

1000

Фарбована

«COATS»Astra80

для зєднання деталей виробу

Astra80

ГОСТ 6309-93

Комплексні армовані

Бабінне

1000

Фарбована

GutermannScala/240

для зєднання деталей виробу

Scala/240

ГОСТ 6309-93

Комплексні армовані

Бабінне

5000

Фарбована

Anna 40/S(Китай)

Для прихова них рядків, для зєднання бортовки,

Anna 40/S

ГОСТ 6309-93

Комплексні армовані

Бабінне

5000

Фарбована

В даному розділі було підібрано основні, підкладкові, прокладкові та скріплюючі види матеріалів. Підбір матеріалів для виготовлення чоловічого класичного жилета представлено в табличній формі, де було надано характеристику матеріалів та технологічні властивості, які є визначальними при виборі режимів обробки матеріалів в технологічному процесі виготовлення виробу.

1.3.3 Режими обробки матеріалів

Режими обробки матеріалів приводиться в табличній формі у відповідності з вимогами стандартів для різних видів вибраних матеріалів, які представлені нижче (таблиці 5 – 7).

Таблиця 5- Режими обробки матеріалів на швейних машинах

Вид матеріалу

Машина

Кількість стібків в 10 мм строчки, од.

Товщина нитки, текс, торговий номер

Номер голки ГОСТ 22249-82

баво

вна

шовкова

натуральна

поліе

фірна

армо

вана

        1

      2

       3

  4

    5

   6

  7

      8

Напіввовняна костюмна тканина

Зшивання деталей виробу

3 -  4

-

-

132

275

75-90

Напіввовняна костюмна тканина

Зшивання деталей виробу

3- 4

-

-

194

410

90-110

Підкладкова тканина

Зшивання деталей підкладки

4

-

-

120

120

75-90

 Таблиця 6  -  Режими волого-теплового оброблення матеріалів на обладнанні з електрообігрівом.

Матеріал

Температура впливу, Сº

Тиск пресу вання,КПа

Маса праски, кг

Тривалість обробки,С

Зволоження,%

преса

праски

пресом

праскою

1

2

3

4

5

6

7

8

Тканина верху

135

150

5-25

2-3

20-30

30

20-30

Тканина підкладки

-

110

0,2 -0,5

3

10

5-20

15

        Таблиця 7 - Режими дублювання деталей виробу прокладочними матеріалами.

Назва, артикул прокладочного матеріалу

Галузь використання

                    Режими

Рекомендоване обладнання

Температура пресуючої поверхні, Сº

Тиск, КПа

Тривалість пресування, с

1

2

3

4

5

6

клейовий матеріал арт. СЕ3025-85  з крапковим регулярним покриттям

Дублювання деталей піджаків, жакетів, пальто

130-140

0,25-0,35

8-12

Meyer RPS-E

клейовий матеріал арт. 3885/85 з крапковим регулярним покриттям 

Дублювання пілочок піджаків, жакетів, пальто

121-138

0,25-0,35

10-12

Meyer RPS-E

1.4 Вибір обладнання та обґрунтування методів обробки

Вибір обладнання та методів обробки є одним і найбільш відповідальним етапом проектування, так як саме методи обробки та устаткування визначають економічну ефективність роботи потоку та рівень якості продукції, що виготовляється.

1.4.1 Обґрунтування вибору методів обробки та устаткування

  Чоловічий жилет – один із самих трудомістких швейних виробів. В процесі його виготовлення використовують найбільший парк обладнання,включаючи спеціальні машини та машини автоматичної дії.

      Не дивлячись на те, що на конструкцію чоловічого жилета не впливає мода, але останнім часом змінюється конфігурація  лацканів,види бортової застібки, місце розташування шлиць, також приймають нові підходи щодо обробки. Наприклад, контрастна підкладка на жилеті, оздоблюючи строчка у вигляді ручного стібка, розмір на лацканах, приймання декоративних петель, пришивання ґудзиків на борті піджака. Оскільки при обробці чоловічого жилета  з’являються якісь новинки, це змушує виробників обладнання створювати нові моделі швейних машин, які будуть відповідати вимогам виробників одягу та споживачів.

      При аналізі парку обладнання  для виготовлення чоловічого класичного жилета було вибрано обладнання фірми «PFAAFF», «Durkopp», «JUKI» та інші. Науково-дослідний інститути цих фірм  постійно працюють над розробками нових машин та вдосконаленням вже існуючих.

1.4.2 Характеристика вибраних методів обробки

Вибір методів обробки пов’язані з різними варіантами, які повинні забезпечити покращення якості продукції, зменшення витрат часу на обробку виробу, збільшення продуктивності праці, зменшення вартості виготовлення виробу, раціональне використання виробничої площі і обладнання.

Для даних моделей були обрані такі методи обробки та устаткування, щоб вони відповідали наступним вимогам чи напрямкам:

  1.  Збільшення питомої ваги машинних операцій;
  2.  Розширення області застосування клейових матеріалів;
  3.  Механізація ручних робіт;
  4.  Спрощення підрізки деталей.

Таким чином при виборі методів обробки й устаткування було враховано:

  1.  Прогресивність технологій, універсальність монтажно-збірних схем основних вузлів одягу;
  2.  Відповідність продуктивності технологічного потоку;
  3.  Підвищення продуктивності праці;
  4.  Поліпшення якості продукції;
  5.  Зниження матеріалоємності виробу.

              Зразки машинних швів представлені в таблиці 8

                   Рисунок 10. Піджак чоловічий. Вибір методів обробки.

Таблиця  8  - Характеристика вибраних методів обробки

                                   (згідно ГОСТ 12807-2003)

Номер шва

Назва шва

Код шва

             Зображення

Призначення шва

графічне

умовне

      1

       2

      3

        4

              5

         6

     1

Зшивний

1.01.01

Для зшивання підкладки кишені,коміра

2

Зшивний

1.02.02

Для зєднання деталей виробу

3

Насрочний

5.25.01

Для настрочування листочок, обшивок, клапанів

             1.4.3. Технологічна характеристика устаткування

Таблиця 9 – Характеристика швейних машин

Тип чи клас машини, підприємство виробник, фірма

Технологічне призначення машини

Тип стібка

Максимальна кількіс ть стібка за хвилину, од/хв

Максимальна довжина стіб ка, мм

Голка

Нитка

Максимальна товщина зшиваємих матеріалів, мм

Додаткові дані

         1

         2

   3

       4

   5

  6

  7

  8

  9

PFFAF 341-6/01-BS

Обробка прой ми підкладкою

Човниковий

2800

3,5 – 4

Та ж

Та ж

Та ж

 -  

PFFAF 3306 – 966/10

Кріплення фірмового знаку і дода ткового відрізку

Закріпковий

1410

2 – 3

Та ж

Та ж

7

Обмежувач

PFFAF 483

Для зшива ння деталей виробу

Човниковий

3400

3,5 – 4

Та ж

Поліестер

4

-

Durkopp 579/990004

Обробка петлі

Обметувальний

3000

2 – 3

Та ж

Та ж

Та ж

-

Durkopp 569/3080

Пришивання ґудзиків на борті

Обметувальний

3000

4-5

Та ж

Та ж

4-5

-

RIMOLDI 53/53-00-03

Для зшива ння прорізі

Ланцюговий

4000

3,5 – 4

Та ж

Та ж

Та ж

-

Durkopp 935/246-31

Обробка бічних кишень

Човниковий

2500

3,5 – 4

Та ж

Та ж

Та ж

-

PFFAF 3336-023/02-901

Закріплення вішалки

Закріпковий

1410

4-5

Та ж

Та ж

Та ж

-

PFFAF 437-706/81

Для зшивання бортовки , при шивання ниж нього коміра

Човниковий

3000

3-5

Та ж

Та ж

Та ж

Зиг-заг

Altin 83327-3785

Для зшивання деталей виробу

Човниковий

4500

3-5

Та ж

Та ж

Та ж

-

Durkopp 274-140042

Для зшивання деталей виробу

Човниковий

5000

Та ж

Та ж

Та ж

Та ж

-

Таблиця 10 – Характеристика пресового устаткування

Назва устат кування,  під приємство виробник, фірма

Марка, тип устаткування                                                                        

Продуктивність, кількість циклів

Зусилля пре сування,кП

Тип при

воду

Температура наг рівання подушки

Тривалість прасування    

Габаритні розміри, мм

Додаткові відомості

довжина

ширина

висота

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

Meyer RPS-Е (Німеччина)

Дублюючий прес

100

19,62

пневматична

140

30

7600

3050

1500

-

Таблиця 11 -  Характеристика прасувальних столів, прасок

Найменування устаткування, підприємство-виготовлювач, фірма

Марка

(тип)

Тип нагріву поверхні

Температура нагріву поверхні

Габаритні розміри

довжина

ширина

висота

              1

   2

       3

            4

      5

    6

    7

«INDUPRESS”

(Німеччина)

 IPNVHS 23 – 14

Електро-паровий

110-120

1250

710

650

INDUPRESS

IPN – К 84 – 46 – 09

Електро-паровий

100-110

1250

710

650

INDUPRESS

IPNVHD 23 – 14

Електро-паровий

110 – 120

1250

710

650

INDUPRESS

IPNSGV 23 – 17

Електро-паровий

110 – 120

1250

710

650

INDUPRESS

IPN – К84

Електро-паровий

110 – 120

1250

710

650

«INDUPRESS”

(Німеччина)

IPN-2110

Електропарова праска

100-120

1250

710

650

INDUPRESS

IPN-9110

Електро – парова праска

100-110

1250

710

650

TEST (Німеччина)

AM-2

Електро – парова праска

100 – 120

1300

750

650

TEST

BTFD

Парова праска

100 – 120

1300

750

650

TEST

BRATA

Електро – парова праска

110 – 120

1300

750

650

TEST

BTARP

Електро – парова праска

110 – 120

1300

750

650

1.5 Послідовність технологічної обробки в діючому та проектуємому потоках

На основі вибраних методів обробки та характеристиці обладнання складається технологічна послідовність обробки деталей, вузлів, з виділенням секцій.

Виготовлення жилетів чоловічих на ВАТ ШФ “ВОРОНІН”виконується на двох поверхах: 6 і 5 поверх (Повна послідовність  обробки в діючому та проектуємому потоках представлена в таблиці 13).

1.5.1 Розрахунок ефективності вибраних методів обробки.

      Економічна ефективність вибраних методів обробки визначається показниками економії трудових та матеріальних затрат. Економія грошових витрат від застосування різноманітних варіантів обробки може бути розрахована на основі порівняння собівартості одиниці продукції на діючому та проектуємому технологічних процесах.

  При впровадженні більш досконалого обладнання оснащення машини пристосування малої механізації визначають нову затрату часу на виконання неподільної операції, деталі, вузла та виробу в цілому, а потім зниження трудоємкості обробки виробу, зростання продуктивності праці. (таблиця 15).

 Абсолютне зниження трудоємкості обробки виробу Т, с, розраховується за формулою

                                              ΔТ =     

де,    Тд - трудоємкість виробу в діючому потоці, с;

        Тпр - трудоємкість виробу в проектуємому потоці, с.

     ΔТА =  5325-5106=219 с                 ΔТБ = 5706-5480=226 с

Відносне зниження трудоємкості обробки виробу  Твід, с, розраховується за формулою

                               

де,     ΔТ  - абсолютне зниження трудоємкості виробу, с;

          Тд -  трудоємкість виробу в діючому потоці, с.

            Твід А = %              Твід Б = %

Зростання продуктивності праці РПП, %, визначається за формулами

                                        

де,      Тд- трудоємкість виробу в діючому потоці, с;

          Тпр - трудоємкість виробу в проектуємому потоці, с.

       РПП А=   %       

       РПП Б = %   

2 ПРОЕКТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ ШВЕЙНОГО ЦЕХУ

2.1  Аналіз вихідних даних. Вибір та обґрунтування вибору типу потоку,його структури

Вихідні дані:

  1.  Асортимент – жилет чоловічий із змішаних тканин тканин;
  2.  кількість моделей – дві;
  3.  трудоємкість виготовлення виробів - Т – 5293 с;
  4.  кількість робочих – 30 чол.;
  5.  тривалість зміни - 28800с

На базі досвіду роботи на швейній фабриці для даного асортименту виробів обрано конвеєрний потік з підвісною транспортною лінією і автоматичним управління.

Конвеєрні потоки характеризуються тим, що вироби в процесі обробки рухаються від одного робочого місця до іншого механічними транспортерами з регламентованим ритмом. Деталі подаються на робочі місця пачками.

На ритмічність виконання операцій і руху виробу впливають різні фактори: технічні,організаційні,фізіологічні.

Щоб такі затримки не відбивалися на ритмічній роботі потоку між робочими місцями розміщують додаткові вироби – між операційний запас напівфабрикатів. Розмір між операційного запасу залежить від транспортуючих засобів, габаритів виробів, частоти зміни асортименту, виду запуску моделей в потік  т.д..

    Потік секційний має 3 секції: заготовчу, монтажну та оздоблювальну. У секційних потоках знижується затрата часу і покращення якості виготовлення виробів завдяки спеціалізації робочих місць, має велику маневреність: можливість виготовлення в потоці до 10 різних моделей; можливість вести обробку виробів, вузлів паралельно.

     До недоліків секційних потоків можна віднести погіршення обліку і керівництва потоком, збільшення між секційного запасу напівфабрикатів.

     Пачковий запуск збільшує незавершене виробництво, погіршує облік, вимагає додаткового часу на підбір деталей за номером при монтажу виробів. Але при цьому скорочується затрата часу на допоміжні прийоми. При виконанні двох різнорідних технологічних операцій на одному робочому місці пачковий запуск дає можливість рідко перелаштовувати обладнання. Також використовуються індивідуальні можливості працівників, створюються умови механізації допоміжних прийомів, застосування напівавтоматів.

     Послідовний запуск характеризується спочатку  запуском і випуском спочатку всієї кількості виробів моделі А,а потім всієї кількості моделі Б.

     Багатомодельний потік послідовним виготовленням виробів в кожний конкретний момент працює як одно модельний потік, але у результаті переключення його з виготовлення одних моделей на інші по запланованому графіку у ньому виготовляють різні моделі виробів. Такий запуск застосовують при пошиті виробів стабільного асортименту, що має незначні відмінності у трудомісткості виготовлення виробів ,однотипні способи обробки, обладнання та оснастку, однакову послідовність.

     Неритмічні конвеєрні потоки з транспортуючими приладами отримали назву кругових потоків. Напівфабрикати рухаються по колу, що не регламентує ритм потоку. Їх рекомендовано застосовувати в потоках малої потужності з виготовлення малої серії виробів різноманітних моделей невеликої трудоємкості. Універсальність виконавців і застосовуємого обладнання забезпечує високу маневреність даного потоку при зміні моделей.

     Кругові потоки мають недоліки потоків малої потужності, до того ж їх широкому застосуванню заважає складність механічної установки і збільшення затрат часу на обробку виробу.

     Для скорочення затрат часу застосовують конвеєри з автоматичним складанням виробів на робочі місця.

2.2 Аналіз діючих потоків. Обґрунтування мети реорганізації

Аналіз діючого потоку проводиться для визначення мети реорганізації.

    Розв'язання задач поставлених перед швейною промисловістю, залежить не тільки від самого процесу виготовлення, але й від результатів промислового проектування одягу.

    Вимоги до сучасного одягу його рівень якості, який встановлюється переліком показників та їх можливостей. В склад цих показників входить соціальні, естетичні функціональні, ергономічні, гігієнічні властивості одягу, а також безпека використання та надійність.

    Техніко-економічні показники для споживача визначають лише важливі його споживчі якості, а для виробництва вони мають велике значення, так як в цьому випадку взаємозв'язок різних технологічних операцій, вимоги і точність виконання визначають і економічні показники. Використання нового сучасного обладнання, яке допоможе не тільки підвищити якість продукції, а й зменшити затрату часу на обробку та затрату сировини.

    Метою техніко-економічного обґрунтування є визначення перспективного направлення моди, вивчення насичення ринку даним асортиментом, виявлення найбільш ефективного використання трудових, матеріальних та грошових ресурсів, розширення асортименту, забезпечення високої якості при низькій собівартості виготовлення швейних виробів, високої продуктивності праці, поліпшення умов праці, організації робочих місць згідно з науковою організацією праці (НОП).

2.3Обґрунтування доцільності проектування цеху

Економічний аналіз відіграє важливу роль у підготовці даних для розробки планів підприємства, оцінки якості і обґрунтованості планових рішень, перевірки та об'єктивної оцінки виконання плану, виявленні резервів, визначення їх розмірів та шляхів вирішення.

При проектуванні даного цеху на підставі діючого була проведена заміна застарілого обладнання на більш нове, технологічне, використані більш ефективні засоби обробки.

Це надало можливість знизити трудомісткість виготовлення виробу, що дозволило знизити розцінку на виріб, зменшити частку заробітної плати в структурі собівартості, скоротити накладні витрати.

2.4 Попередній розрахунок потоків цеху

Попередній розрахунок потоку проводиться при проектуванні як нових так і діючих потоків. Це робиться для того щоб на початковій стадії проектування на основі аналізу первинних даних та показників роботи потоку зробити розміщення їх на плані цеху, визначити найбільш доцільні та ефективні форми організації потоків. В першу чергу проводять розрахунок  показників роботи основного потоку, а потім при необхідності показники додаткового потоку.

Попередній розрахунок параметрів потоку виконується з метою визначення його параметрів та вибору типу потоку.

2.5  Попередній розрахунок параметрів потоку.

Попередній розрахунок параметрів потоку виконується з метою визначення його параметрів та вибору типу потоку. Вихідними даними для попереднього розрахунку потоку служить завдання до дипломного проекту та данні з досвіду роботи на підприємстві ВАТ ШФ «ВОРОНІН», та трудоємкість виготовлення виробу, яка береться в таблиці 13.

Для кожного потоку визначають такт, кількість робочих місць, довжину поточної лінії площину для розміщення потоків.

За формулами, які установлюють взаємозв’язок між параметрами потоку та трудоємкістю виготовлення виробу.

Вихідні дані :

асортимент – жилет чоловічий, кількість моделей 2/А, Б;

випуск виробів за зміну – 164;

вид запуску – послідовний, спосіб запуску – пачковий.

Трудоємкість виготовлення виробів, модель, с

ТА = 5106 с

ТБ= 5480 с

Тсер.=5293 с.

Тривалість зміни – 28800 с

Такт потоку t, c, визначається за формулою /5/

                                                                          

де   -  тривалість зміни,

      - потужність потоку чи випуск виробів за зміну, од/зм          

                                                 

      Кількість робочих в потоці N, чоловік, визначається за формулою/6/

                                                     

де        Тсер – середня трудоємкість виготовлення виробів, с  

           Т – такт технологічного потоку, с.

                                                  

Довжина поточної лінії Lп.л.,м визначається за формулою /7/

                                   Lп.л. = N×Ксер.×lр.м.                                /7/

де   N – кількість робочих в потоці, чол;

      Ксер – середня кількість робочих місць, що припадає на одного робочого, довідкова величина (од);

     l р.м. – крок робочого місця, м (довідкова величина).

                                   Lп.л. = 30×1,2×1,15=41,4                                

     Площа, яка необхідна для розміщення основного потоку S п.м² розраховується за формулою  /8/

                                         Sп.=N×Sн                                     /8/

де,   N – кількість робочих в потоці. чол.;

       Sн – санітарна норма площі, що припадає на одного робочого, м (довідкова величина)

Таблиця 14  -  Розрахункові параметри потоку на вузлах та стадіях обробки

Стадія, вузол

Затрата часу, с

Кількість ро бочих, чол

Довжина пот очної лінії, м

Площа, м2

Найменування секцій, групи

А

Б

А

Б

А

Б

А

Б

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Заготовча секція

196

196

1,11

1,11

1,53

1,53

5,94

5,94

Група 1

Дублювання деталей

276

304

1,6

1,73

2,2

2,4

8,64

9,3

Група 2

Обробка пілочок

317

317

1,8

1,8

2,5

2,5

9,7

9,4

Група 3

Обробка прорізної кишені з клапаном і двома обшивками

209

334

1,2

1,9

1,66

2,6

6,48

10,3

Група 4

Обробка нагрудної кишені з листочкою

257

257

1,46

1,46

2,0

2,0

7,9

7,9

Група 5

Обробка спинки

149

222

0,85

1,26

1,73

1,7

4,6

6,8

Група 6

Обробка підкладки виробу

500

523

2,84

2,97

3,9

4,1

15,3

16,0

Група 7

Обробка коміра

227

247

1,3

1,4

1,79

1,9

7,0

7,56

Група 8

Разом

2131

2400

12,1

13,6

16,7

18,8

65,3

73,4

Монтажна секція

2202

2271

12,5

12,9

17,3

17,8

67,5

69,7

Монтажна

Оздоблювальна секція

773

809

4,4

4,6

6,1

6,35

23,8

24,8

Оздоблювальна

Всього, виріб

5106

5480

29

31

40

42,8

156,6

167,4

 Таблиця 15 -   Параметри потоку

Найменування параметру

Умовне

позначе

ння

Одиниця

виміру

Розрахункова

формула

Розрахунок

величини

параметру

Величина

параметру

1

2

3

4

5

6

Випуск виробів за зміну

М

Од/зм

28800

176

164

Кількість робочих в потоці

Т

чол

5293

176

30

Кількість робочих місць

Кр.м

Од

N * Кср

30*1,2

36

Довжина потокової лінії

Lпл

м

N * Kср * lрм

30*1,2*1,15

41,4

Площа, необхідна для розміщення одного потоку

Sn

м2

Sн * N

5,4*30

162

2.6 Характеристика основного потоку

Використовуючи результати і методику розрахунків параметрів потоку складаються таблиці трудоємкості виготовлення виробів та характеристика проектуємого потоку в цеху (таблиця 16).

                             Характеристика параметрів основного потоку цеху                  Таблиця 16

Секція

К-ть поточних лі ній

Потужність, од/зм

Організа ційна фор ма (спосіб розміщен ня)

Ритм роботи

К-ть моделей

Спосіб передачі напівфабрикатів

Спосіб запу ску моделей

Назва

К-ть робочих чол

Площа, м2

Поточної лінії

Загальна потоку

потоку

виробу

модель

модель

А

Б

А

Б

1

2

3

4

5

6

5

6

7

8

9

10

11

12

13

Заготовча

1

405

395

405

395

Конвеєрний з підвісною системою

чіткий

2

Підвісна система

пачковий

основний

Жилетчоловічий

13

70

Монтажна

1

405

395

405

395

Конвеєрний з підвісною системою

чіткий

2

Підвісна система

поштучний

основний

Жилетчоловічий

12

68

Оздоблювальна

1

405

395

405

395

Конвеєрний з підвісною системою

чіткий

2

Підвісна система

поштучний

основний

Жилетчоловічий

5

24

2.7 Технологічна схема поділу праці основного потоку

2.7.1 Розрахунок умов  узгодження часу організаційних операцій потоку

                      Виробничі умови узгодження

         Виходячи з даних попереднього розрахунку потоку і згідно з вибраним типом потоку, визначають умови узгодження часу операцій потоку за тактом.

Для одно модельних та багато модельних потоків з послідовним запуском умови узгодження  τр, с, розраховується за формулою /9/

      τр = τ (0,95 – 1,05)  k,        (для потоків з чітким ритмом),    /9/ 

де,  τ – такт технологічного потоку, с;

      k – кількість робочих на операції (чол.).

Дані умови розрахунку узгодження часу операцій для різної кількості робочих доцільно звести в таблицю (таблиця 17).

               Умови узгодження часу організаційних операцій потоку             Таблиця 17

Кількість робочих, чол

Велиина мінімального часу організаційної операції, с

Величина максимального часу організаційної операції, с

1

2

3

1

0,95 *1*176 = 167,2

1,05*1*176 = 184,8

2

0,95 *2*176 = 334,4

1,05*2*176 = 369,6

3

0,95 *3*176 = 501,6

1,05*3*176 = 554,4

4

0,95*4*176 = 668,8

1,05*4*176 = 739,2

5

0,95*5*176 = 836

1,05*5*176 = 924

При комплектуванні операцій крім умов узгодження часу виконання організаційних операцій повинні бути дотримані такі основні виробничі вимоги.
    1. Збереження послідовності організаційних операцій відповідно до послідовності обробки виробу. У окремих потоках може бути допущена в одній організаційної операції обробка декількох різних деталей, що не порушує  загальної послідовності обробки, проте викликає повернення руху деталей.

2. Об'єднання неподільних операцій, подібних за видом виконуваних робіт і типом обладнання. При цьому не можна об'єднувати в одну організаційну операцію неподільні операції, що виконуються на швейних машинах різних класів або на швейній машині і пресі або прасувальних столі.

3. Об'єднання неподільних операцій з однаковими або суміжними розрядами.

          2.7.2 Технологічна схема поділу праці основного потоку

 Технологічна схема поділу праці складається на основі послідовності технологічної обробки (таблиця 13) і умови узгодження часу (таблиця 19).

На її основі проводиться розміщення робочих місць, визначення необхідної кількості обладнання , забезпечення робочих місць інструментами і т.д..

  Норма виробітку розраховується за формулою /10/

Нвир.=Тзм/Торг   (од/зм)                        /10/

             де   Тзм-тривалість зміни,сек.;

             Торг  -норма часу організаційної операції,с;

    Кількість робочих для виконання організаційної операції розраховується за     формулою /11/ :

                                   Nорг.= Торг./τ                        /11/

             де      Торг -норма часу організаційної операції,с;

                        τ-такт потоку.

Розцінка визначається по кожній неподільній операції запуску визначається по нормі часу, шляхом множення тарифної ставки відповідного розряду операцій по нормі часу.

Тарифні ставки відповідно розряду:

3-й розряд -   0,00229 грн.

4-й розряд-    0,00255 грн.

5-й розряд -    0,00293 грн.

6-й розряд -   0,00342 грн.

Розцінка по організаційній операції визначається як сумарна розцінка. Вона складається з суми розцінок кожної неподільної операції, що входять до складу організаційної.

Було визначено вимоги до комплектування операцій. Складено та представлено схему розподілу праці згідно основної умови узгодження по заготовчій, монтажній секціях. Розраховано розрахункову кількість робітників, норму виробітку та розцінки по кожній організаційній операції.

Технологічна схема поділу праці потоку подана в таблиця 20.

              2.6.3 Аналіз технологічної схеми поділу праці потоку

Проект схеми поділу праці проводиться розрахунковим та графічним методами.

При розрахунковому методі визначають коефіцієнт узгодження, який вказує на ступінь завантаження потоку. Коефіцієнт узгодження  Куз.

Для багатомодельного потоку з послідовним запуском (окремо для кожної моделі). Для багатомодельних потоків з циклічним запуском коефіцієнт узгодження розраховується  за формулою

                                       /12/

де,  Тсер – середня трудоємкість обробки виробу, с;

      Nф – фактична кількість робочих, чол.;

      τсер – середній такт потоку, с.

                                 КузА =   

                                     КузБ =   

Графічний аналіз проводиться за графіком узгодження (синхронності) часу операцій та монтажним графіком (схемою переміщення напівфабрикатів). Графіки приведенні в графічній частині.

2.6.4 Складання зведення робочої сили основного потоку

  Складність виготовлення виробів характеризується середнім тарифним розрядом робіт в потоці, а ступінь механізації – коефіцієнтом механізації.

  Для визначення розряду робіт в потоці  та коефіцієнту механізації складається таблиця зведення робочої сили потоку за даними технологічної схеми поділу праці, що характеризує технологічний рівень потоку :кваліфікацію, механізацію робіт.

Результати даної таблиці використовуються при розрахунку деяких техніко-економічних показників.

Для багато модельних потоків з послідовним запуском зведення робочої сили складається окремо для кожної моделі.

    Зведення робочої сили потоку подана в таблиці 21,22

2.7 Розрахунок техніко-економічних показників потоку

Продуктивність праці (виробіток одного робочого за зміну) ПП, од/чол., визначається за формулою

                                               ПП =                                                /13/

де     В – випуск продукції за зміну, од.

           Nр – розрахункова кількість робочих, чол.

             ПП= од/чол              

        або як перевірочний розрахунок за формулою:

                                                ПП  =                                           /14/

де,  Тзм – тривалість зміни, с;

      Тобр – затрати часу на обробку, с.

                ППА=  од/чол         

Таблиця 19 - Зведення робочої сили потоку

Найменування виробу      жилет чоловічий                          Такт потоку, с   176

Розрахунковий випуск в зміну, од    164                              Кількість робочих в потоці, чол.   30

Розряд

                          Затрата часу на роботу, с / Кількість робочих за видами робіт

Сума тариф

них розря

дів

Тариф

ний коефіці

єнт

Сума тариф

них коефіці

єнтів

машинну

спец машинну

     ручну

прасувальну

пресу-вальна

Разом за розрядами

Тм, с

Кількість робочих, чол.

Тс, с

Кількість робочих, чол..

Тр, с

Кількість робочих, чол.

Тп, с

Кількість робочих, чол.

Та, с

Кількість робочих, чол.

Т с

Кількість робочих, чол.

Питома вага, %

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

3

68

0,386

-

-

483

2,744

39

0,222

18

0,1

608

3,452

4

886

5,034

152

0,86

568

3,227

823

4,676

258

1,466

2687

15,26

5

807

4,585

-

-

-

-

260

1,477

-

-

1067

6,062

6

-

-

-

-

-

-

739

4,2

-

-

739

4,2

Середній тарифний розряд Сер.тар.розр., розраховується за формулою /15/.

                                Сер.тар.розр =                                               /15/

де,     Σрозр – сума тарифних розрядів;

         Nр – розрахункова кількість робочих, чол.

  Сер.тар.розр А =                                     Сер.тар.розр Б =  

Середній тарифний коефіцієнт визначається за формулою /14/.

                      Сер.тар.коеф. =                                                          /16/

де    Σрозр. – сума тарифних коефіцієнтів.

Сер.тар.коеф. А=                             Сер.тар.коеф. Б=  

Коефіцієнт механізації потоку Кмех. Визначається за формулою /17/.

                               Кмех =                                         /17/

де       Тм, Тс, Тп, Тпр – час за видами робіт (машинних, спецмашинних,       

             прасувальних, пресувальних);

         Тобр – затрата часу на обробку виробу, с.

                Кмех А =         

                Кмех Б =

Сумарна відрядна розцінка на пошив виробу Рвід.,грн..коп., визначається за формулою /16,17/.

                     Рвід.=                                      /18/

де  Ст..тар.1-го розр. – ставка тарифна денна одного розряду, грн., коп.;

     Σтар.коеф. – сума тарифних коефіцієнтів;

     М – розрахункова потужність потоку, од/зм.

                                       або                

                Рвід.=                                     /19/

де  ПП – продуктивність праці, од/чол..

Рвід.А=   грн.     або     Рвід.А =  грн.  

Рвід.Б =  грн.    або   Рвід.Б =   грн.

Загальний коефіцієнт використання обладнання Квик.обл. Визначається за формулою /20/.

                   Квик.обл.=               /20/

де Тнепод.м., Тнепод.с.,Тнепод.а. –затрата часу неподільних операцій за видами робіт (машинних, спецмашинних, прасувальних, автоматів).

             Квик.обл.А =

             Квик.обл.Б =

Випуск продукції з 1м виробничої площі Вм, од/м,визначається за формулою /21/.

                        Вм =                                                              /21/

де М – розрахункова потужність потоку, од/зм.;

    Snom – виробнича площа потоку, м.

ВмА = од/м      ВмБ = од/м     

Всі розрахунки зводяться в таблицю техніко-економічних показників потоку з виготовлення виробів (таблиця 23).

 Таблиця 23  - Порівняльна таблиця техніко-економічних  показників проектуємого та   діючого потоків                               

    Назва показника

Одиниця виміру

Величина показника

Зміни

діючий

проектує мий

абсолю +

Відносні %

  модель

      модель

       модель

А

Б

     А

    Б

А

Б

А

Б

                                    1

       2

  3

4

      5

       6        

7

8

9

10

  1.  Потужність потоку
  2.  кількість робочих в потоці:
  3.  фактична
  4.  розрахункова
  5.  Затрата часу на виготовлення виробу
  6.  Продуктивність праці 1 робочого
  7.  Вартість обробки виробу
  8.  Середній тарифний коефіцієнт
  9.  Середній тарифний розряд
  10.  Коефіцієнт механізації
  11.  Коефіцієнт використання обладнання
  12.  Випуск продукції з 1 м виробничої площі

од/зм

чол.

чол.

с

од/чол.

грн.,

коп.

од/м²

    Зведення обладнання та робочих місць основного потоку

Зведення обладнання складається на основі даних технологічної схеми поділу праці основного потоку у вигляді таблиці (таблиця 24).

      Таблиця 24 -      Зведення обладнання та робочих місць

Тип, клас обладнання, завод-виробник

  Кількість обладнання, од.

                Робоче місце

               потік

назва

габаритні розміри, мм

кількість, од.

основне

запасне

всього

               1

      2

      3

       4

      5

     6

      7

PFFAF Німеччина)

337-734/02-900/51

4

-

-

спеціальне

1200х600

4

PFFAF (Німеччина)

341-6/01BS

4

-

-

машинне

1200х600

4

PFFAF 

3306-966/10

4

-

-

спеціальне

1200х600

4

PFFAF

437-706/81

4

-

-

машинне

1200х600

4

PFFAF

3306-659/08-91

1

-

-

машинне

1200х600

1

Altin 83327-3785

26

2

28

машинне

1200х600

28

RIMOLDI 53/53-00-03

2

-

-

машинне

1400х700

2

Durkopp 274-140042

6

-

-

машинне

1000х600

6

Durkopp 579/990004

1

-

-

машинне

1000х600

1

Durkopp 935/246-31

1

-

-

спеціальне

1000х600

1

Durkopp 569/3080

1

-

-

спеціальне

1000х600

1

Meyer RPS-Е (Німеччина)

1

-

-

пресове

7600х3050

1

«INDUPRESS» IPNVHS 23 – 14

(Німеччина)

2

-

-

пресове

1250х710

2

«INDUPRESS» IPN – К 84 – 46 – 09

1

-

-

пресове

1250х710

1

«INDUPRESS» IPN – К84

1

-

-

пресове

1250х710

1

«INDUPRESS» IPN-2110

15

1

16

прасувальне

1250х710

16

«INDUPRESS» IPN- 9110

2

-

-

прасувальне

1250х710

2

TEST (Німеччина) AM-2

3

-

-

прасувальне

1300х750

3

TEST BTFD

7

-

-

прасувальне

1300х750

7

TEST BRATA

4

-

-

прасувальне

1300х750

4

TEST BTARP

7

-

-

прасувальне

1300х750

7

ВСЬОГО

97

3

44

100

    3 ВИБІР ВНУТРІШНЬОЦЕХОВОГО ТРАНСПОРТУ

Швейні цехи є найбільш важливою ланкою в технологічному ланцюжку підприємства, тому використання транспортних засобів зумовлює ефектівность їх роботи. Крій на ПАТ ШФ «ВОРОНИН» швейні цехи транспортується за допомогою вантажних ліфтів, візків, підвісних конвеєрів.

      Всі роботи в цеху максимально механізовані, вони відносяться до без привідних транспортних засобів, що не вимагають особливих витрат на виготовлення та обслуговування (різного виду зажими, прилади для орієнтування деталей, пачки та інше).

       Застосування без привідних транспортних засобів при виготовленні різних швейних виробів дозволяє знизити монотонність праці і стомлюваність робітників, покращити якість обробки виробів, підвищити продуктивність праці.

  4 РОЗПЛАНУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ

               4.1 Розпланування потоків на плані цеху

Спочатку на плані цеху виконують розташування поточних ліній, груп. Розміщення виконується у відповідності з їх довжиною та прийнятою схемою вантажопотоку в цеху, тобто намічають ділянки підготовки, видачі деталей крою до запуску, заготовчу, монтажну, оздоблювальну секції, ділянку контролю та комплектування готових виробів.

Розташування поточних ліній на плані цеху проводиться таким чином, щоб забезпечити зручність та найбільш короткий шлях переміщення деталей крою, напівфабрикатів в потоці між робочими місцями. При цьому дотримуються  встановлені норми  проходів для робочих та проїзду транспортних засобів, які обслуговують потік.

Напрямок руху напівфабрикатів, готових виробів в потоках  забезпечує їх переміщення від подачі крою до здачі готової продукції.

Планування виконується в масштабі 1:100. по довжині цеху відстань від торцевих стін до потоку в залежності від асортименту складає 3,0 – 4,5 м, по ширині цеху від стін до потоку – 1,1 – 1,2 м, відстань між агрегатами по довжині цеху – 1,5 м . відстань між агрегатами по ширині цеху – 2,0 – 2,5 м, ширина головного проходу – 3,0 – 3,5 м, відстань між групами – 0,8 – 1,2. головний прохід прямий і направлений до головного виходу.

На плані цеху вказані всі необхідні розміри: довжина, ширина цеху, розміри, крок колон, довжина та ширина агрегату, ширина поздовжніх, поперечних проходів, проїздів.

 На плані поверху наносяться надписи усіх виробничих ділянок, додаткових приміщень.

              4.2 Розташування робочих місць в потоці  

Розташування робочих місць в потоці проводиться після уточнення засобів транспортування, розміщення потоків на плані цеху, вибору типу потоку та розміру робочих місць, способу їх розміщення. Планування робочих місць проводиться згідно схеми поділу праці, монтажному графіку, дотримуючись правил санітарії, техніки безпеки.

Робоче місце організоване таким чином, що забезпечує максимум комфорту та безпечність роботи робочого. Раціональна організація робочих місць – основний фактор, який визначає високі техніко-економічні показники роботи потоку, культуру виробництва.

Робочі місця розташовані таким чином, щоб робочий брав і повертав напівфабрикат лівою рукою.

Відстань між колоною та робочим місцем 50 – 100 мм.

Запасне устаткування розташовується по всьому  потоку з наближенням його до основного, що розташоване в потоці і найбільш завантажене.

        План цеха та розташування місць в потоці приведено в графічній частині .

                      5 УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ПРОДУКЦІЇ

В умовах насиченого ринку велика увага приділяється якості продукції. Вироби, що пошиваються відповідають сучасному напрямку моди і є конкурентоспроможні.

Вирішальним в планування якості продукції є вимоги споживачів. Правильним використанням принципів маркетингу забезпечує погодження усіх напрямків діяльності підприємства.

Для забезпечення якості продукції на етапі «Проектування та розроблення продукції» на основі аналізу вимого споживачів (замовників) до параметрів продукції, що призначена для освоєння і виробництва, проводиться встановлення номенклатури показників якості, критеріїв приймання та вибракування продукції; об’єктів і методів контролю та випробовувань продукції. Особлива увага надається показникам безпеки продукції і технології її виготовлення. Також обов’язкова оцінка технічного рівня спроектованого виробу.

На етапі « Планування та розробка процесів» забезпечується технологічною підготовкою виробництва, яка повинна забезпечувати технологічну готовність виготовлення виробів заданого рівня якості у відповідності із заданими техніко-економічними показниками, які встановлюють високий рівень виробів та мінімальні матеріальні витрати і витрати праці. Для цього технологічні операції, що розробляються, мають відповідати сучасному рівневі науки і техніки, використовуючи прогресивні методи обробки і технічного контролю, забезпечувати підвищення продуктивності праці та якості продукції, скорочення витрат на їх реалізацію.

Чимале значення має також ідентифікація та простежуваність продукції. Ідентифікація продукції проводиться на всіх етапах життєвого циклу.

Забезпечення якості на етапі «Закупівля» залежить переважно від якості основних допоміжних матеріалів, комплектуючих виробів та напівфабрикатів, які стають частиною продукції, що виготовляється. Вимоги до їх якості повинні бути розроблені та технічно обґрунтовані.

Забезпечення якості продукції на етапі «Виробництво» досягається завдяки таким чинникам:

  1.  контролю технології виробництва;
  2.  технічному контролю і випробуванням на різних стадіях виробництва;
  3.  метрологічному забезпеченню виробництва та якості продукції;
  4.  контролю та стану дотримання вимог нормативної документації;
  5.  контролю технологічної дисципліни;
  6.  забезпеченню якості в процесі якості внутрішнього та місцевого транспортування;
  7.  підвищенню кваліфікації персоналу, дотриманню виробничої та виконавчої дисципліни;
  8.  технічній діагностиці стану обладнання;
  9.  впровадженню сучасних інформаційних технологій профілактики та виявлення дефектів браку;
  10.  функціонування системи обліку та оцінки витрат на забезпечення якості продукції;
  11.  стимулюванню та забезпечення якості продукції.

На підвищення якості продукції також спрямовані атестація персоналу виробництва, технологічних процесів, робочих місць, обладнання, оснащення, інструментів, деталей складових одиниць власного виробництва, а також підготовка до сертифікації якості продукції.

На етапі забезпечення якості «Перевірка» проводяться такі основні види контролю та випробувань:

  1.  контроль та дотримання технологічної дисципліни та конструкторський контроль і нагляд за виробництвом;
  2.  вхідний контроль якості сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів, деталей. Складових одиниць, а також їх контроль у процесі зберігання і транспортування;
  3.  остаточний контроль та випробування готової продукції;
  4.  контроль стану тари та упаковки, відповідність їх параметрів вимогам нормативних документів та договорів;
  5.  метрологічний контроль та нагляд, що включає контроль: наявності та правильності застосування методик проведення та вимірювань; стану та засобів вимірювань, випробувань та контролю; дотримання встановлених метрологічних правил в усіх підрозділах підприємства;
  6.  перевірка технологічної точності технологічного обладнання, контроль оснащення, інструментів,  систем енергозабезпечення та виробничого середовища, систем транспортування;
  7.  аналіз міжцехових та зовнішніх рекламацій на основі актів про брак та претензій споживачів

Велике значення надається остаточному контролю та випробуванням готової продукції.

Забезпечення якості на етапі «Пакування і складування» ведеться у відповідності з нормативною документацією, що містить опис процедур та вимог до транспортування, вантажно-розвантажувальних та складських робіт.

Система якості на цьому етапі містить такі функції:

  1.  ідентифікацію та простежуваність матеріалів, напівфабрикатів, деталей, складових одиниць, готової продукції, що забезпечується за допомогою маркування, ярликів, маршрутних аркушів, етикетування у відповідності з вимогами технічних вимог, конструкторської та технологічної документації;
  2.  проведення заходів із забезпечення якості при транспортуванні, вантажно-розвантажувальних робота. Особлива увага надається охороні праці та виробничій санітарії, безпеці виконання робіт, а також технічному стану підйомно-транспортних машин та вантажозахоплюючих пристроїв;
  3.  очищення, пакування та зберігання продукції. Пакуванню підлягає продукція, що пройшла остаточний контроль (випробування) і має документ про якість. На складі готової продукції повинні підтримуватись нормативні кліматичні умови.

На етапі петлі якості «Збут та продаж» проводиться контроль за виконанням технічних умов доставки та отримання замовником продукції. Виконання умов договорів (контрактів) стосовно вимог до збереження якості продукції та санкцій за неналежну якість. Якість  при постачанні продукції споживачеві (торговельній організації та іншим організаціям) характеризується такими чинниками:

  1.  якістю продукції, що постачається;
  2.  комплектністю документації;
  3.  дотриманням технічних умов постачання, включаючи вимоги до пакування, маркування, тари;
  4.  збереженням продукції при транспортуванні;
  5.  дотриманням технічних умов отримання та приймання продукції, реєстрацією виявлених відхилень, порушень;
  6.  своєчасністю та дотриманням черговості постачання продукції.

На етапі «Монтаж та здача в експлуатації» функції системи управління якістю полягають у передпродажній підготовці, встановленні та настроюванні (регульовані) продукції та монтажу продукції у замовника. Для виробів легкої промисловості цей етап не нетиповий.

На етапі «Технічна допомога та обслуговування» до функцій системи якості входять організація технічного обслуговування та участь у нагляді та аналізі даних з дотримання вимог нормативної документації з технічного обслуговування продукції. У плані реалізації цього етапу «петлі якості» підприємства легкої промисловості маркують свою продукцію позначками та додають пам’ятки, в яких зазначають умови теплових та вологих обробок, що сприяють їх зносо- та формостійкості.

Етап «Експлуатація» містить такі функції системи управління якістю:

  1.  участь у створенні інформаційної системи з дотримання вимог нормативної та технічної документації. Вияв прихованих дефектів, виникнення порушень та відхилень при експлуатації продукції;
  2.  підготовка пропозицій щодо забезпечення та поліпшення якості продукції на основі аналізу даних, одержаних на етапах проектування, виготовлення та експлуатації продукції.

На етапі «Утилізація або вторинна переробка після закінчення терміну служби» система управлінню якості містить такі функції:

  1.  участь у узгодженні з підприємствами (підрозділами технічного обслуговування) технічної документації та заходів з утилізації продукції (або компонентів продукції) матеріалів;
  2.  участь у проведені заходів утилізації продукції (або компонентів продукції), матеріалів.

Функції систем управління охоплюють всі етапи життєвого циклу продукції. Кількісно якість може бути виражена як сума технічного рівня продукції, рівня якості виготовлення та рівня якості при експлуатації.

Системою управління якістю також передбачається контроль витрат та забезпечення якості.

Крім функцій забезпечення якості за етапами життєвого циклу продукції, система якості має ще функції оперативного та стратегічного управління якістю.

Оперативне управляння якістю – це коригувальні або запобіжні дії, що пов’язані з кожним етапом життєвого циклу або сукупність деяких з них.

До функцій оперативного управління належать такі:

  1.  оперативний аналіз поточних даних;
  2.  профілактика та усунення порушень, відхилень, невідповідностей, браку, дефектів;
  3.  інформування керівництв та зацікавленні підприємства.

Стратегічне управління якістю забезпечує систематичну діяльність з поліпшення якості і охоплює всі стадії життєвого циклу продукції. До його функцій належать такі:

  1.  розробка політики в галузі якості, стратегічних завдань та програм якості. Стратегічні завдання можуть базуватись на «проривних» проектах, які передбачають суттєве перепроектування наявних процесів, або  на «покровому» поступовому поліпшенню в межах наявних процесів;
  2.  організація робіт з підготовки до сертифікації систем якості та продукції;
  3.  аналіз та оцінка ефективності функціонування систем управління якістю;
  4.  контроль робіт з виконання програм якості.

Функції оперативного та стратегічного управляння якістю повинні упорядковуватися у контури управління, що становлять визначену послідовність виконання функцій управління (процедур, операцій). Відхилення від такої послідовності знижує ефективність управління, а при так званому «розриві контури» відбувається зупинка або затримка процесів управління якістю.

Функції забезпечення якості. оперативного та стратегічного управління якістю повинні бути пов’язанні між собою, результати виконання кожної з них  мають використовуватись при виконання інших. Структура прямих та зворотніх зв’язків між цим групами функцій визначається механізмом управління якістю на конкретному підприємстві.

Функціонування систем управління якістю повинне бути організоване таким чином, щоб відбувалося адекватне та постійне  управління всіма видами діяльності, що впливають на якість.

Характерною особливістю міжнародних систем управління якістю  є високих ступінь документованості.

Комплекс документації складається з державних нормативних документів, що стосуються діяльності підприємств (закони та законодавчі акти країни, нормативні акти уряду, державні стандарти та ін..), і власних нормативних документів підприємства, які регламентують його діяльність у галузі якості, я також інформаційних документів підприємства щодо системи управління якістю.

Власні нормативні документи підприємства у галузі якості повинні відображати функціональну та організаційну структуру системи управління якістю. Вони визначають методи, норми, правила та порядок виконання процедур як технічного, так і організаційного, економічного та юридичного характеру.

Стандарти підприємства відіграють важливу роль не тільки у забезпеченні якості, але і у підвищенні ефективності самого виробництва. Вони також забезпечують об’єктивну оцінку рівня технологічних процесів та технологічної дисципліни при атестації та сертифікації виробництва.

Підприємства ПАТ ШФ «ВОРОНІН» застосовує стандарти ДСТУ ISO серії 9000, в якому викладено  настанову з якості на всі процеси виробництва продукції, визначає структуру, порядок управління і взаємодії процесів, націлених на систематичне планування, забезпеченням ресурсами, контроль, документування та координацію всієї послідовності процесів і підпроцесів, котрі необхідні для виробництва і забезпечення збереження продукції, що випускається на даному підприємстві.

6 ОХОРОНА ПРАЦІ, БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ І   

                                    ЕКОЛОГІЯ

Частина біосфери охоплена впливом діяльності людини й технічних засобів, об’єктів які працюють або споруджуються , називається техносферою.

Вона почала формуватись у ХVIIIXIX ст. водночас із бурхливим розвитком науки та техніки й до другої половини ХХ ст.. стала планетарного масштабу. Це пов’язано з активізацією діяльності людини й появою нових ректорів негативного впливу на природу: розвиток атомної енергетики, подальший розвиток усіх видів транспорту, машинобудування та промисловості.

В результаті збільшилося забруднення всіх компонентів довкілля. В біосфері почалися процеси еміграції речовини, спричинені виробничою діяльністю людини, утворився третій вид кругообігу речовини у природі – технологічний.

Виникла необхідність детально вивчити, класифікувати різні техногенні забруднення довкілля, передбачити їх, успіти запобігти їм, зменшувати, нейтралізувати, боротися з наступами різних негативних дій на природу. Це зумовило розвиток багатьох нових напрямків у сфері екології, які узагальнено називають – “техноекологією”.

 Промисловість, або індустрія, належить до тих галузей  матеріального виробництва без яких неможливе існування сучасної цивілізації. В індустрії більшості країн світу зайнята основна частина працездатного населення, підприємства постачають сировину й випускають основні види продукції.

Від розвитку промисловості залежить економіка країни задоволення потреб населення, національний дохід.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

70436. Разработка поощрительных программ для гостей на предприятии питания на примере ресторана «Пилзнер» 1.3 MB
  В работе проанализирована ситуация развития рынка пивных ресторанов. Определена актуальность поставленной задачи. Проанализированными методы продвижения в ресторанах, дана оценка поощрительным программам и разработаны поощрительные программы для ресторана Пилзнер.
70438. Программное обеспечение для системы сопровождающего контроля на ускорительном комплексе ВЭПП-2000 852.5 KB
  Требования накладываемые на программное обеспечение Каждая из подсистем сопровождающего контроля предъявляет схожие требования к программному обеспечению а следовательно их можно обобщить: высокая стабильность работы 24 часа в сутки 365 дней в году; легкая перенастройка в соответствии...
70441. Исследование специфики использования современных спутниковых средств для повышения точности привязки опознаков 423.5 KB
  Спутниковые радионавигационные системы GPS ГЛОНАСС позволяют в большинстве случаев по сравнению с традиционными методами достигнуть более высокой точности место определения объекта с меньшими экономическими затратами при привязке опознаков.
70442. Визуализация результатов моделирования выхода автономного необитаемого подводного аппарата на источник экологических аномалий 3.97 MB
  Цель работы - разработка программного обеспечения визуализации результатов моделирования выхода автономного необитаемого аппарата на источник экологической аномалии. В результате выполнения работы сформулированы требования к программному обеспечению визуализации и выбраны средства...
70443. ЭЛЕКТРОННАЯ СИСТЕМА УПРАВЛЕНИЯ ДВИГАТЕЛЕМ 1.7 MB
  Центром построения цифровой интегральной системы управления, в котором производится переработка информации о состоянии объекта и принятие решений, является бортовой цифровой вычислительный комплекс