98186

Грунти і земельні ресурси району проживання

Реферат

География, геология и геодезия

Актуальною проблемою є розробка механізмів забезпечення ефективного і динамічного просторового розвитку продуктивних сил. Першим кроком до вироблення цього механізму має стати комплексний аналіз соціально-економічної системи. Необхідність наукового дослідження розвитку продуктивних сил пояснюється також можливостями розширення...

Русский

2015-10-29

158.5 KB

2 чел.

Географічний факультет

ІНДЗ

з ґрунтознавства

на тему:Грунти і земельні ресурси району проживання.


План

1.Грунти і земельні ресурси Тернопільської області

2.Деградація земель

3.Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси

4. Якість грунтів сільськогосподарського призначення

5. Забруднення грунтів

6. Охорона земель


Вступ

В сучасних реаліях кожна регіональна соціально-економічна система в Україні має певний набір як загальних так і специфічних проблем просторового розвитку в першу чергу відтворювальної системи, яку складають наявні продуктивні сили. Актуальною проблемою є розробка механізмів забезпечення ефективного і динамічного просторового розвитку продуктивних сил. Першим кроком до вироблення цього механізму має стати комплексний аналіз соціально-економічної системи.Необхідність наукового дослідження розвитку продуктивних сил пояснюється також можливостями розширення коопераційних виробничих зв'язків між окремими сусідніми адміністративними областями, ринків збуту продукції, спільного освоєння і використання наявних потужностей та природних ресурсів, активізації розвитку місцевої інфраструктури.Земля — один з найбільш універсальних природних ресурсів, необхідний для всіх галузей господарства. Особливості земельних ресурсів полягають у тому, що їх не можуть замінити жодні інші ресурси і вони повинні використовуватися там, де знаходяться.

            1.Грунти і земельні ресурси Тернопільської області

На території області знаходиться місто обласного підпорядкування - Тернопіль, 17 міст районного значення, 17 селищ міського типу і 1023 сільський населений пункт. Відповідно функціонує Тернопільська міська рада, 17 районних, 17 селищних та 580 сільських рад.

Земельний фонд Тернопільської області станом на 1 січня 2010 року складає  1382,4 тис.га, з них 1049,1 тис.га або 76 відсотків займають сільськогосподарські угіддя, що свідчить про високий рівень сільськогосподарської освоєності земель.

Рисунок 6.1.1.1 Структура угідь земельного фондуТернопільськоїобласті

Із загальної площі області 1382,4 тис.га сільськогосподарські підприємства фактично використовують 30% території, або 420 тис.га, громадяни – 42%
(577,7 тис.га), лісогосподарські підприємства – 11% (150,6 тис.га), інші землекористувачі – 17% (234,1 тис.га), з них 189,5 тис.га це землі державної власності, які не надані у власність та користування.

                       

                           

                                    2. Деградація земель

Деградація земель – природне або антропогенне спрощення ландшафту, погіршення стану, складу, корисних властивостей і функцій земель та інших органічно пов'язаних із землею природних компонентів.

Відповідно до наявних відомостей та моніторингу стану використання земель в цілому по області в тій чи іншій мірі знаходиться в обробітку 215,5 тис.га еродованих та ерозійно-небезпечних земель. З них, розміщено на схилах від 30 до 50 – 90,9 тис.га, від 50 до 70  – 41,8 тис.га і більше 70  – 14,3 тис.га.

За час здійснення земельної реформи за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) в області виведено з активного використання і залужено чи переведено в природні кормові угіддя 28,4 тис.га малопродуктивної і деградованої ріллі.

Приведення кількості використання орних земель до природоохоронно-безпечних і обґрунтованих значень в значній мірі стримується внаслідок передачі цих площ у приватну власність, відсутності економічного механізму зменшення рівня використання еродованих і деградованих земель, «нульового» фінансування здійснення консервації земельних ділянок.

В області за останні 6 років (2004-2009 рр.) відновлено (рекультивовано) 29,0 га порушених земель, на що освоєно майже 1 млн.грн. у Козівському, Шумському, Бучацькому, Заліщицькому і Теребовлянському районах.

Протягом 2005-2009 років виведено деградованих земель   з інтенсивного використання на площі 6710,0 га.

У 2009 році завершено роботи по рекультивації порушених земель у Бучацькому районі (роботи розпочаті у 2008 році) – 1,5 га вартістю біля 100 тис.грн.

 Райони, які зазнають ерозії ґрунтів

Таблиця 6.1.2.1

2000

2005

2006

2007

2008

2009

   Площа земель, які піддаються  

   деградації, тис. га

-

3,040

2,600

0,679

0,350

0,04

  % до загальної площі території

-

0,22

0,19

0,05

0,02

0,003

  деградація земель, у тому числі:

-

3,040

2,600

0,679

0,350

0,04

В вітрова ерозія, тис. га

-

-

-

-

-

-

   водна ерозія, тис. га

-

-

-

-

-

-

   сукупна ерозія, тис. га

-

-

-

-

-

-

   підкислення грунтів, тис. га

-

-

-

-

-

-

З Засолення грунтів, тис. га

-

-

-

-

-

-

  Залуження грунтів, тис. га

-

-

-

-

-

-

  Зсуви землі, тис. га

-

-

-

-

-

-

          

            3. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси

Основними чинниками, що впливають на придатність земель для сільського господарства є ерозія, крутизна схилів, загроза дефляції, перезволоженість, кам’янистість, кислотність і радіоактивне забруднення ґрунтів.

Найбільшого поширення на території області набула ерозія. Внаслідок її прояву щорічно відбувається переміщення від 21 до 43 млн.м3 ґрунту. Крім того ґрунт втрачає величезну кількість гумусу і поживних речовин (фосфору, калію, азоту). Темп розвитку ерозійних процесів змінюється у межах від 1,1 до 3,7 мм за рік, що у 10 разів перевищує максимально допустиму норму. Це призвело до того, що в області еродовано 391,4 тис. га (37%) сільськогосподарських угідь, з яких 80% - рілля.

Велика кількість сільськогосподарських угідь знаходиться на схилах більше 5 (42 тис.га). Це стимулює розвиток ерозії і значно утруднює обробіток землі сільськогосподарською технікою. Близько 2% сільськогосподарських угідь розміщено на схилах більше 10 і потребують негайного вилучення із сільськогосподарського використання.

Обмежуючим чинником використання сільськогосподарських угідь, який знижує їх продуктивність, утруднює обробіток – є кам’янистість, яка визначається наявністю валунно-кам’яного матеріалу у ґрунтовому шарі на глибині до 50 см. Загальна площа кам’янистих сільськогосподарських угідь у межах області складає 18 тис. га.

Несприятливою природною властивістю є кислотність. Загальна площа кислих ґрунтів області становить 485 тис.га.

Найкращі для сільськогосподарського використання землі розташовані в центральних і південно-східних районах області (Гусятинському, Тернопільському, Теребовлянському, Чортківському). Найвища частка малорентабельних земель знаходиться у Бережанському, Монастириському  та Підгаєцькому районах.

Загальний коефіцієнт антропогенного навантаження у Тернопільській області становить 3,6. Найбільший вплив на оточуюче середовище спостерігається у Підволочиському (3,9), Теребовлянському і Лановецькому (3,8) районах. Найнижчий коефіцієнт у Бережанському (3,2), Монастирському і Шумському (3,3) районах. Найсуттєвіший антропогенний вплив відчувають східні та центральні райони.

Вагомою якісною характеристикою сільськогосподарських угідь регіону є бонітування ґрунтів. У області середній зважений бал бонітету становить 39. Проте, територія Тернопільщини характеризується досить значними відмінностями у балах бонітету в розрізі адміністративних районів (від 20 до 60 балів). Такі значні відмінності пов’язані з різноманітністю агрогруп, які вказують на властивості ґрунтів (вміст і потужність гумусу, фізичної глини, величина pH), і впливають на урожайність сільськогосподарських культур. Якщо прослідкувати загальну територіальну диференціацію бонітування Тернопільської області, то найвищі показники продуктивності земель у північних (крім Кременецького) і центральних районах, а найнижчі у південних і південно-західних.

 

                4. Якість грунтів сільськогосподарського призначення

   Спостереження за станом ґрунтів здійснює лабораторія Тернопільського обласного державного проектно-технологічного центру охорони родючості грунтів і якості продукції «Облдержродючість». По класах якості бальної оцінки за агрохімічними показниками ґрунтів І, ІІ та ІІІ класів, а саме: дуже високої якості та високої якості в області немає, IV-го класу підвищеної якості по бальній оцінці від 61 до 70 є лише 1,8%, середньої якості V і VI класів від 51 до 60 та від 41 до 50 балів відповідно є 38%. Низької якості VII та VIII класів від 31 до 40 балів та від 21 до 30 балів відповідно є 58%, решта ґрунтів дуже низької якості та непридатні для сільськогосподарського використання. Середній бал складає 39 по стобальній оціночній шкалі.

   Наріжним показником родючості і якості ґрунтів є вміст гумусу, який в середньому по області становить 3,18%. За роки незалежності помітна тенденція до його зниження в наших ґрунтах. За останні 10 років зменшення його пройшло в середньому на 0,04%. Причинами є знищення поголів’я ВРХ, що призвело до значного скорочення виробництва органічних добрив і відповідно їх внесення в ґрунт. Коли в 1985-1990рр. вносили по 12,3т на гектар ріллі, то зараз вноситься лише по 0,5т/га. Дуже великі втрати гумусу приводять до виснаження ґрунтів. Для того, щоб поповнити та підняти його вміст в ґрунтах на 0,1%, потрібно 15 років вносити по 8-10т/га органічних добрив.

Коливання по виносу рухомих форм фосфору та калію можна збалансувати внесенням підвищених доз мінеральних добрив.

Актуальним залишається розкислення ґрунтів. По результатах агрохімпаспортизації в області нараховується 132,8тис.га кислих ґрунтів, які потребують першочергового вапнування. Планувалося щорічно проводити вапнування на площі 40тис.га, а фактично вапнується в 10 разів менше.

Обласним державним проектно-технологічним центром охорони родючлсті грунтів і якості продукції "Облдержродючість" щорічно проводиться суцільна агрохімічна паспортизація земель різних форм власності. По даним дослідженням дається повна агрохімічна характеристика ґрунтів. Крім того, проводяться дослідження ґрунтів на вміст залишкових кількостей пестицидів і солей важких металів, які негативно впливають на якість сільськогосподарської продукції.

За 2009 рік досліджено 102,8 тис.га землі, з яких відібрано 1581 пробу і проаналізовано на вміст токсичних елементів.

Забруднення ґрунтів солями важких металів і залишковими кількостями пестицидів вище гранично-допустимих концентрацій не виявлено.

На предмет забруднення радіонуклідами ґрунтів в минулому році обстежено чотири райони, а саме: Борщівський 30,58тис.га, Бучацький 31,19тис.га, Гусятинський 0,108тис.га та Чортківський 41,01тис.га. Всього в області обстежено 102,8тис.га, в тому числі ріллі 102,4тис.га, лук і пасовищ 0,2тис.га та багаторічних насаджень 0.3тис,га. По забрудненню радіонуклідами цезію137 обстежені землі поділяються наступним чином: до 0,5Кі/км2 86,4тис.га, від 0,5 до 1Кі/км2 15,7тис.га, решта 0,7тис.га має незначне перевищення більше 1Кі/км2.

Всі землі Тернопілля придатні для вирощування сільськогосподарської продукції без обмежень.

На даний час виконано наступні обсяги робіт: проведено обстеження на площі 43,4 тис.га, відібрано 5,3 тис.штук ґрунтових зразків та виконано 38,2 тис.шт. аналізів. З них 0,860 на токсикологічні дослідження, 0,681тис. аналізів на визначення вмісту важких металів та 0,801тис. аналізів на радіологічні дослідження.

Решту аналізів виконано по інших показниках, які є обов’язковими до внесення їх в агрохімічний паспорт поля.

                               5. Забруднення грунтів

Для проведення постійного радіоекологічного моніторингу в області закладено 35 контрольних ділянок, якими охоплено всі грунтово-кліматичні зони, найважливіші  типи грунтів та сільськогосподарські угіддя. 33 контрольні ділянки закладені на сільськогосподарських угіддях господарств, які знаходяться в обробітку. Дві контрольні ділянки закладені в дендропарках; в селі Гермаківка Борщівського району та місті Хоросткові Гусятинського району. 20 контрольних ділянок закладено в південних районах, які піддалися частковому радіоактивному забрудненню. Всі контрольні ділянки мають геодезичну прив'язку на місцевості. Систематичне спостереження на цих ділянках ведеться з 1982 року.

В 2009 році на радіологічне забруднення обстежувались усі 35 контрольних ділянок. Під час відбору грунтових і рослинних зразків було проведено заміри потужності експозиційної дози гамма-випромінювання за допомогою радіометра СРП-68-01.

Підвищений рівень експозиційної дози (гамма-фону) зафіксовано на 24 і 25 контрольних ділянках, що знаходяться в Заліщицькому районі в с.Винятинці.

В 2009 році було відібрано 35 грунтових зразків і 61 зразок рослинної продукції, в яких проводилось дослідження на ступінь забруднення радіонуклідами цезію-137 та стронцію-90.

За даними обстеження 2009 року за вмістом цезію-137 та стронцію-90 всі райони області, на яких закладені контрольні ділянки, можна віднести до умовно чистих (до 1Кі/км2). Однак підвищений вміст радіонуклідів цезію-137 та стронцію-90 мають південні райони області, особливо Заліщицький район с.Винятинці щільність забруднення радіонуклідами становить більше  1Кі/км2. За ступенем забрудненості вони відносяться до четвертої зони (зони посиленого радіологічного контролю).

На забруднених полях необхідно проводити комплекс агрохімічних, меліоративних та агротехнічних заходів, що значно знижує надходження радіоактивних речовин у продукцію. До агрохімічних заходів, що суттєво зменшують корене надходження радіонуклідів з грунту в рослини, слід віднести внесення підвищених доз органічних і фосфорно-калійних мінеральних добрив, вапнування кислих грунтів повною нормою меліоранту за гідролітичною кислотністю.

Нагромадження цезію-137 та стронцію-90 в урожаї сільськогосподарських культур залежить від щільності забруднення радіонуклідами грунту. В цілому вміст радіонуклідів в рослинній продукції не перевищував допустимих рівнів (ДР-2006). В умовах нашої області практично можна вирощувати всі районовані культури та їх сорти по загальноприйнятих технологіях. Всі види робіт в землеробстві можна проводити без обмежень згідно прийнятих технологій для нашої грунтово-кліматичної зони.

При дослідженні зразків ґрунту в лабораторних умовах на предмет забруднення їх пестицидами та солями важких металів перевищень ГДК не виявлено.

ЗАБРУДНЕННЯ ГРУНТІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

солями важких металів і залишковими кількостями пестицидів

станом на 1.01.2010р.

   Вид забруднювача

Область

Район

Кількість проб, штук

   Вміст забруднювача мг/кг

ГДК,
мг/кг

    Ступінь забруднення

   Населений пункт, господарство, де було виявлено  перевищення ГДК

  Проаналізовано

з них містять ЗКП

З них із вмістом вище ГДК

мін

сердн

макс

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

Важкі метали

Cd

   Тернопільська

Бучацький

602

-

не виявл.

0,02

0,20

0,63

3,0

 

-

Pb

602

-

не виявл.

2,52

7,8

18,37

30

 

-

Cd

  Чортківський

734

-

не виявл.

0,02

0,23

0,77

3,0

 

-

Pb

734

-

не виявл.

2,84

7,13

22,31

30

 

-

Cd

  Борщівський

245

-

не виявл.

0,07

0,23

0,55

3,0

 

-

Pb

245

-

не виявл.

2,47

7,46

12,99

30

 

-

З       Залишок пестицидів

ДДТ з метаболітами

  Тернопільська

Бучацький

246

   не виявл.

   не виявл.

-

-

-

0,1

 

-

ГХЦГ сума ізомерів

246

   не виявл.

   не виявл.

-

-

-

0,1

 

-

ДДТ з метаболітами

Чортківський

295

   не виявл.

   не виявл.

-

-

-

0,1

 

-

ГХЦГ сума ізомерів

295

    не виявл.

   не виявл.

-

-

-

0,1

 

-

ДДТ з метаболітами

Борщівський

104

    не виявл.

   не виявл.

-

-

-

0,1

 

-

ГХЦГ сума ізомерів

104

    не виявл.

   не виявл.

-

-

-

0,1

 

-

                                               6. Охорона земель

Програма розвитку земельних відносин у Тернопільській області на 2007-2015 роки, яка розроблена Головним управлінням Держкомзему у Тернопільській області затверджена рішенням обласної ради від 31.12.2007 № 264 передбачає здійснення заходів з охорони земель. На сьогодні розробляються і опрацьовуються вихідні позиції для розробки програми суто з охорони земельних ресурсів в області на 2009-2018 роки.

Одним із основних заходів цього проекту програми є захист від водної ерозії та проведення рекультивації відпрацьованих земель.

Протягом 2007-2008 років в області за бюджетні кошти рекультивовано 7,2 га відпрацьованих кар’єрних виробок віднесених до земель запасу. З  них: в межах Бриківської і Кордишівської сільських рад Шумського району – 4,7 га; в межах Глинської і Таурівської сільських рад Козівського району – 2,5 га.

Протягом 2009 року в області за кошти місцевих бюджетів рекультивовано 2,5 га відпрацьованих кар’єрних розробок віднесених до земель запасу, а саме на територіях Зубрецької  - 1,5 га та Озерянської – 1,0 га сільських рад Бучацького району. За виконані роботи в поточному році оплачено 48,2 тис. грн.

Крім цього, ДП «Тернопільський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» завершено виготовлення робочого проекту землеустрою щодо рекультивації порушених земель на території Порохівської сільської ради Бучацького району на площу 1,2 га, а також продовжувались роботи по розробленню  аналогічної проектної документації на території Вістрянської сільської ради Монастириського району на площу 1,0 га.

Загальна вартість проектно-вишукувальних робіт становить   42,6 тис.грн.

Роботи  по технічній рекультивації порушених земельних ділянок планується розпочати в 2010 році.

В поточному році продовжувались заплановані роботи  по будівництву протиерозійних гідротехнічних споруд по захисту сільськогосподарських земель від водної ерозії на території Ценівської  та Потіцької сільських рад Козівського району. Виконано робіт на суму 319,3 тис.грн.

В цьому напрямку, на замовлення Головного управління Держкомзему у Тернопільській області, ВАТ «Тернопільводпроект» розроблено проектну документацію на будівництво протиерозійних гідротехнічних споруд на території Кордишівської сільської ради Шумського району. Загальна кошторисна вартість будівництва складає 369,2 тис. грн. Роботи планується розпочати  в 2010 році.

Також в 2009 році проводились вишукувальні роботи на виконання аналогічних заходів на території Скомороської сільської ради Бучацького району.

Орієнтовна вартість проектно-вишукувальних робіт становить 50 тис.грн.

Обсяги рекультивації порушених земель, консервації деградованих та малопродуктивних земель в розрізі районів входять до складу програми розвитку земельних відносин в області на 2007-2015 роки.

  

  Список використаної літератури:

1. Мякишев І. Проблеми українського ґрунтознавства. – Чернівці, 2001.

2. Екологічна енциклопедія. – Кишинів, 1996.

3. Екологічний енциклопедичний словник / Під заг. ред. І.І.Дедю. – Кишинів, 4.1990. Энциклопедический словарь юного земледельца. – М., 1988.

                                                                                                                                                                          




PAGE  


PAGE  14


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

64757. Введение в психологию 55 KB
  Основные разделы психологии как науки. Основные направления современной психологии. Развитие психологии как самостоятельной науки начинается с XIX века.
64758. Основы социального государства 3.22 MB
  Социалистическое государство характеризуется следующими основными чертами: принудительная отмена частной собственности и обобществление средств производства; формальное юридическое равенство граждан...
64761. ДУХОВНО-КУЛЬТУРНІ ДЕТЕРМІНАНТИ ТРАНСФОРМАЦІЇ РЕЛІГІЙНОЇ СВІДОМОСТІ СУЧАСНОГО УКРАЇНСЬКОГО СОЦІУМУ 159 KB
  За своїм змістом означені детермінанти мають властивість формувати світоглядні переконання визначати систему цінностей впливати на стан свідомості в тому числі і релігійної. Окреслені тенденції стають підґрунтям трансформації релігійної свідомості...
64762. Моделювання та розрахунки очищення води фільтруванням зі швидкістю, що спадає 296.5 KB
  Одним з основних методів визволення води від зважених і колоїдних домішок є фільтрування її через пористе середовище. Фільтрувальні споруди можуть застосовуватися в якості другого ступеня освітлення в схемах з відстійниками...
64763. СИСТЕМА СТРИМУВАНЬ ТА ПРОТИВАГ В СУЧАСНИХ ДЕМОКРАТІЯХ 161 KB
  Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю подальшого вдосконалення процесу здійснення влади в державі. Одна з причин – невитриманість обсягу повноважень та важелів впливу кожної з гілок влади на інші. Ситуація з практичним застосуванням системи стримувань та противаг...