98193

Творчість Іллі Репіна

Реферат

Исторические личности и представители мировой культуры

Народився у Чугуєві (нині Харківської області), у родині військового поселянина-колоніста Юхима Рєпіна. Як був переконаний сам Ілля походив він з козацького роду, що носив зросійщене прізвище Ріпа. В дитинстві Ілля спізнав увесь тягар злиденного життя, соціальний стан військових поселян в Російській імперії був лише трохи ліпший над станом кріпаків.

Украинкский

2015-10-29

165.53 KB

0 чел.

           Реферат на тему «Творчість Іллі Репіна»

                        Виконав Власов Сергій

Світлина 1890 року

Ім'я при народженні

Ілля Юхимович Рєпін

Дата народження

24 липня (5 серпня1844

Місце народження

 місто ЧугуївХарківська губерніяРосійська імперія

Дата смерті

29 вересня 1930 (86 років)

Місце смерті

 селище Куоккала,ТерійокіФінляндія

Напрямок

реалізмісторизм


Дитинство

Народився у Чугуєві (нині Харківської області), у родині військового поселянина-колоніста Юхима Рєпіна. Як був переконаний сам Ілля походив він з козацького роду, що носив зросійщене прізвище Ріпа. В дитинстві Ілля спізнав увесь тягар злиденного життя, соціальний стан військових поселян в Російській імперії був лише трохи ліпший над станом кріпаків. Протягом майже чотирьох років працював в іконописній артілі Бунакова, розписував та поновлював церкви на Слобожанщині, таким чином здобув елементарну художню освіту. На зароблені 100 рублів двадцятилітнім юнаком подався до єдиного в Російській імперії закладу де навчали художників — Петербурзької Академії Мистецтв.

Юність

Спершу, з 1863 року в Петербурзькій малювальній школі, у 1864-71 роках — у Петербурзькій Академії Мистецтв (учень І. М. Крамського), яку закінчив з золотою медаллю і відбув у освітню подорож до Італії та Франції.

Освітня мандрівка

Ілля Рєпін, Віра Шевцова, 1869

Ілля Рєпін, Автопортрет з Наталією Нордман, 1903

За конкурсне полотно «Христос воскрешає дочку Іаіра» Рєпін отримав право на шестирічне перебування за кордоном як академічний пенсіонер, за державний рахунок.

Рєпін самовільно скоротив перебування за кордоном, де був у 18731876, хоча витратив час на вивчення музейних збірок та творів сучасних французьких майстрів. Більше того, дещо несподіваний у вчинках художник виставив деякі свої твори в Паризькому Салоні, незважаючи на заборону Петербурзької академії. Сам малював відносно мало. Для звіту передав у академію полотно казково-театрального характеру «Садко у підводному царстві» (1876). За пізнішими оцінками найцікавішими були етюди Монмартру та Веля.

1870-80-ті роки

Період був насичений подорожами по Росії та створенням декількох відомих картин. Художник відвідав рідний Чугуїв, де збирав матеріали до майбутніх картин. Серед них — «Бурлаки на Волзі», «Дочка Віра в дитинстві», «Хресна хода в Курській губернії», «Царівна Софія». Саме в Чугуєві створене полотно «Протодиякон» зі складним образом православного священика, що викликав суперечливі відгуки через суперечливість самої особи. Значну історичну драму розв'язує й полотно «Цар Іван убиває свого сина» (1885).

В Академії. Зрілість

З 1893 — академік, професор Петербурзької Академії (до 1907); член товариства Передвижників (з 1878 року) і мистецької групи «Мир искусства» (з 1890 року). З ініціативи Великого князя Сергія Олександровича — Рєпін прийняв пропозицію працювати в Імператорській академії заради реформування навчального закладу. А майстерня художника була найпопулярнішою серед учнів того часу.

Фінський період

Могила Іллі Рєпіна

Після здобуття Фінляндією незалежності від Росії, Ілля Рєпін не захотів переїжджати до Москви і Петербургу, згодом більшовики також перекрили шлях і до України. 1919 року Рєпін подарував фінському Товариству художників 23 картини російських художників, які не підтримали більшовицького перевороту. Так було покладено початок знаменитій колекції «Атенеум». 1920 року Іллю Рєпіна прийняли до складу Товариства.

Смерть

Рєпін помер у своїй віллі «Пенати» в невеличкому фінському селищі Куоккала. За заповітом, тіло мали поховати в рідному Чугуєві, але через більшовицьку владу в східній Україні, вдова художника вирішила поховати чоловіка в парку недалеко від будинку і пагорба який він Ілля Рєпін називав Чугуєвою гіркою. На могилі (за заповітом художника) висадили дерево. Могила збережена.

Сім'я

Художник був одружений двічі. Шлюб з першою дружиною — Вірою Олексіївною Шевцовою — не задовольнив художника, і він розірвав його. Друга дружина художника — Наталія Нордман, письменниця, померла від сухот (туберкульозу).

Син Рєпіна Юрій став другорядним художником, не залишивши відомого сліду в російському мистецтві. Одна з дочок була розумово відсталою.

Учні Рєпіна

  1.  Сєров Валентин Олександрович
  2.  Олександр Мурашко
  3.  Богданов-Бєльський
  4.  Грабар Ігор Емануїлович
  5.  Борис Кустодієв
  6.  Онацький Никанор
  7.  Цисс Григорій
  8.  Бродський Ісак Ізраїльович
  9.  Іван Макушенко
  10.  Колесніков-Одеський Степан Федорович

Творчість

  1.  

«Садко», 1876,Російський музей,Петербург

 

  1.  «Село Мохначі біля Чугуєва», 1877

 

  1.  «Букет. Абрамцево»,1878

 

  1.  

«Запорожці пишуть листа турецькому султану» (1880)

 

  1.  

«Вечорниці», 1881

 

  1.  

«Маніфестація 17 жовтня 1905 року» (19071911)

Ілля Рєпін залишив багату й різноманітну мистецьку спадщину, його ранні розписи церков в Україні знищені під час війни, численні жанрові, побутові картини, портрети і твори на історичні теми зберігаються в музеях Росії, України та у приватних колекціях.

Найвідоміші твори[Джерело?]:

  1.  «Бурлаки на Волзі» (1870–1873),
  2.  «Іван Грозний і син його Іван» (1881–1885),
  3.  «Царівна Софія» (1879),
  4.  «Засідання Держ. Ради» (1901–1903).

На українські теми:

  1.  «Запорожці пишуть листа турецькому султану» (1880-91, один варіант у Санкт-Петербурзі (Російський музей), другий — у Харківському Державному Музеї образотворчого мистецтва;
  2.  «Вечорниці» (1881),
  3.  «Гайдамака» (1902),
  4.  «Чорноморська вольниця» (1903),
  5.  «Гопак» (1930, не закінчений).
  6.  «Портрет І. С. Тургенєва»,
  7.  «Етюд академічної натурниці»,
  8.  «Солоха і дяк»

Створив численні портрети діячів російської культури, а з українців серед інших: С. Любицької, М. Мурашка (1877), В. Тарновського (1880, «Гетьман») і С. Тарновської, Т. Шевченка (1888), Д. Багалія (1906); чотири ескізи проекту пам'ятника Шевченкові у Києві (на конкурс 1910 — 14). Робив ілюстрації до творів М. Гоголя «Тарас Бульба» і «Сорочинський ярмарок» (1872 — 82), книги Д. Яворницького «Запоріжжя в залишках старовини і переказах народу» (1887), а також малюнки з пам'яток української архітектури, українських народних типів тощо.

Рєпін — типовий реаліст, який проте не копіював природу, а перевтілював її мотиви своїм розмашним, часто майже експресіоністичним малярством. Майстерно охоплював людську постать у русі, її типаж і вираз, а його соковиті і звучні барви надавали творові ефектної пластичности. На деяких творах Рєпіна помітний вплив імпресіонізму й символізму. Залежно від того, де і над якою тематикою він працював, періоди його творчості можна визначити як український та російський. У творчості він є продуктом українсько-російського культурного симбіозу. Проте з Україною Ілля Рєпін був пов'язаний не тільки походженням, але й чуттєво. Він був закоханий в українську природу, людину, фольклор та висував проблему українського стилю в мистецтві. До друзів Іллі Рєпіна належали українські діячі: М. Кропивницький, М. Мурашко, Д. Яворницький, Є. Чикаленко й багато інших. Між учнями були М. Пимоненко, О. Мурашко, І. Макушенко, Ф. Красицький, С. Прохоров, І. Шульга, Ф. Чуприненко та інші. Як педагог і критик він написав книгу «Далеке близьке» (1953). Після революції Ілля Рєпін не бажав жити в радянській Росії й залишився у своєму маєтку «Пенати» у Куоккала (Фінляндія), де й помер. У 1982 році «Пенати» відбудовано й відкрито як «Музей-маєток І. Ю. Рєпіна».

Рєпін був членом журі комісії, метою якої було створення пам'ятника Т. Шевченко до 100-річчя з дня народження поета й художника. Як і деякі інші українські художники, Рєпін вийшов із журі, оскільки був невдоволений остаточним вибором комісії. Ілля Юхимович називав Шевченка «апостолом свободи» і власноруч виконав кілька ескізів для проекту пам'ятника. В. К. Розвадовський мав намір створити листівку, гроші від продажу якої спрямувати на будівництво пам'ятника. Для цього І. Рєпін намалював аквареллю «Прометея» з поеми Шевченко «Кавказ». Рєпін став членом-засновником Спілки захисту пам'ятників Т. Шевченко, устав якої не було утверджено владою.

І. Рєпін допомагав комітету при Спілці образотворчих мистецтв ім. В. Верещагіна в м. Миколаєві, був поважним членом Київської літературно-артистичної спілки, Київської спілки старовини й мистецтва.

Тема народовців

Серед картин-відгуків на сучасні художнику події особливе місце посіла серія про народовців. Рєпін добре усвідомлював усю скандальність теми, її антидержавне спрямування. Широко розрекламовані картини цієї серії в часи СРСР мало хто знав при житті художника.

Запобігаючи доносам і неприємностям з російським урядом, Рєпін створив серію невеличких картин, яку постійно ховав і показував лише довіреним особам. Серед картин серії —

  1.  «Арешт пропагандиста» (1880)
  2.  «Під конвоєм» (1876)
  3.  «Не чекали» (1884)
  4.  «Сповідь», яку вже в СРСР перейменували у «Відмову від сповіді» (1885).

Серія могла бути знищена як самим художником, так і сучасниками. На щастя, цього не сталося. Усі кращі варіанти серії зберігає Третьяковська галерея.

Релігійні композиції Іллі Рєпіна

  1.  

«Воскресіння доньки Іаіра», 1871 р., Державний Російський музей.

 

  1.  «Христос у Гетсиманському саду». Кінець 1880-х рр.

 

  1.  

«Голгофа», бл. 1922 р.,СШАПринстон, Університетська галерея мистецтв.

 

  1.  

«Іов та його друзі», Державний Російський музейСанкт-Петербург.

Портрети роботи Рєпіна

  1.  Українка біля тину, 1876

 

  1.  

Запорожці пишуть листа турецькому султану, 1880—1891, фрагмент «Писар» — портрет історика і етнографа Дмитра Яворницького

 

  1.  

Микола Костомаров на смертному ложі, 1885

 

  1.  

Автопортрет, 1887, Третьяковська галерея

 

  1.  Портрет Тараса Шевченка, 1888

 

  1.  Дві селянки. Етюд до «Проводів новобранця»

 

  1.  

Портрет Єлизавети Званцевої, 1889, Атенеум

 

  1.  

Леонід Андрєєв, 1904, Третьяковська галерея

 

  1.  

Олександр Керенський, 1917

 

  1.  

Портрет художникаАкселі Ґален-Калела, 1920, Атенеум


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84483. ОСОБЕННОСТИ ПОДБОРА ЦВЕТА - ПРАКТИКА СМЕШЕНИЯ КРАСОК 41.79 KB
  Поэтому все большее количество типографий используют в своей работе смесевые краски. Смесевые краски позволяют добиться равномерной плашки без использования растра. Еще не так давно типографии смешивали краски сами используя опыт печатников. Современные типографии в основном заказывают необходимые для печати смесевые краски в фирмах специализирующихся на их изготовлении.
84484. ОФСЕТНАЯ ЛИСТОВАЯ ПЕЧАТЬ БЕЗ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ИЗОПРОПИЛОВОГО СПИРТА 43.74 KB
  Уже более 30 лет успешно применяется технология офсетной печати без использования изопропилового спирта в США где эта технология зародилась и распространилась благодаря поддержке государства и высоких требований к экологической безопасности. Вслед за Соединенными Штатами от спирта стали отказываться типографии и в Европе. На данный момент печать без использования изопропилового спирта распространена и в Европе что наглядно видно на любой европейской выставке.
84485. Поняття про рефлекс. Будова рефлекторної дуги та її ланок 43.38 KB
  Рефлекторна дуга шлях по якому передається інформація при здійсненні рефлексу. Тобто рефлекторна дуга морфологічний субстрат рефлексу. Схема найпростішої елементарної рефлекторної дуги на прикладі шкірномязового рефлексу має такий вигляд: Із схеми видно що рефлекторна дуга має такі відділи: 1. Нервовий центр структури у межах ЦНС що беруть участь у здійсненні рефлексу.
84486. Рецептори, їх класифікація та збудження 45.25 KB
  Рецептори спеціалізовані структури що забезпечують: а сприйняття інформації про дію подразника; б первинний аналіз цієї інформації сила якість час дії новизна подразника. За наявністю спеціалізованої сенсорної клітини: первинні інформація про дію подразника сприймається безпосередньо нервовим закінченням; вторинні інформації про дію подразника сприймається спеціалізованою сенсорною рецепторною клітиною а далі передається на нервове закінчення. За наявністю чи відсутністю допоміжних структур: вільні нервові закінчення ...
84487. Пропріорецептори, їх види. Будова та функції м’язових веретен 43.25 KB
  Пропріорецептори Мязів мязові веретена Суглобових сумок Сухожилків тільця Гольджі Види рецепторів Адекватний подразник Деформація Розтягнення Розтягнення Ступінь та швидкість розтягнення мязів Ступінь згинання розгинання в суглобі Ступінь та швидкість скорочення мяза так як при скороченні сухожилки розтягуються Контролюють Мязові веретена первинні механорецептори що мають складну структуру. Адекватним подразником ІФВ є розтягнення центральної частини ядерної сумки. Таке розтягнення та збудження спіралевидного нервового...
84488. Механізми і закономірності передачізбудження в центральних синапсах 44.76 KB
  Аксосоматичні Аксоаксональні Аксодендритні Дендродендритичні Збудливі Гальмівні Хімічні Електричні Механізм передачі збудження через центральний аксосоматичний хімічний синапс полягає в наступному: ПД поширюється по мембрані аксона далі по мембрані пресинаптичній підвищення проникності пресинаптичної мембрани для іонів С2 вхід їх в нервове закінчення за градієнтом концентрації вихід медіатора в синаптичну щілину дифузія медіатора до постсинаптичної мембрани взаємодія з мембранними циторецепторами збільшення...
84489. Види центрального гальмування. Механізми розвитку пре- та постсинаптичного гальмування 43.78 KB
  Механізми розвитку пре та постсинаптичного гальмування. Гальмування активний фізіологічний процес. Гальмування в ЦНС Постсинаптичне Пресинаптичне За локалізацією За електрофізіологічною природою Гіперполяризаційне Деполяризаційне За будовою нейронних ланцюгів Зворотнє Пряме Постсинаптичне гіперполяризаційне гальмування.
84490. Сумація збудження і гальмування нейронами ЦНС 48.02 KB
  Взаємодія збудження та гальмування на тілі кожного окремого нейрона відбувається шляхом сумації просторової та часової. В залежності від переважання сумації ЗПСП чи ГПСП нейрон може перебувати в трьох станах: збудження характеризується генерацією ПД на мембрані аксонного горбика в результаті переважання сумації ЗПСП деполяризація мембрани дійшла до критичного рівня: чим інтенсивніше протікає сумація ЗПСП тим швидше деполяризація доходить до Екр тим частіше ПД в РРН тобто тим сильніше збудження нейрона. Таким чином за допомогою...
84491. Рухові рефлекси спинного мозку, їх рефлекторні дуги, фізіологічне значення 45.37 KB
  У складі задніх рогів спинного мозку переважають вставні нейрони. Біла речовина спинного мозку представлена волокнами висхідних та низхідних шляхів. Контроль на рівні спинного мозку Рецептори шкіри Вісцерорецептори ангіорецептори.