98194

Повноваження КМУ у сфері публічного адміністрування економіки

Реферат

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

В економічній сфері повноваженнями публічного адміністрування наділена значна кількість суб\'єктів, серед яких чільне місце посідають Кабінет Міністрів України та центральні органи виконавчої влади. Органи виконавчої влади здійснюють організуючу, цілеспрямовану діяльність щодо забезпечення пропорційного розвитку економіки України.

Украинкский

2015-10-29

21.26 KB

1 чел.

РЕФЕРАТ

на тему:

«Повноваження КМУ у сфері публічного адміністрування економіки»

В економічній сфері повноваженнями публічного адміністрування наділена значна кількість суб'єктів, серед яких чільне місце посідають Кабінет Міністрів України та центральні органи виконавчої влади. Органи виконавчої влади здійснюють організуючу, цілеспрямовану діяльність щодо забезпечення пропорційного розвитку економіки України.

Кабінет Міністрів України відповідно до ст. 116 Конституції забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики, рівні умови розвитку всіх форм власності, організовує і забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності України тощо. Провідним центральним органом виконавчої влади у забезпеченні реалізації єдиної державної політики економічного і соціального розвитку та торгівлі України є Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (Мінекономрозвитку України), створене відповідно до Указу Президента України "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" на базі реорганізованого Міністерства економіки України із покладенням на нього функцій у сфері реалізації державної регуляторної політики, державної політики з питань розвитку підприємництва, регулювання цінової політики (крім питань реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців). Очолює відповідне міністерство Перший віце-прем'єр-міністр України - Міністр економічного розвитку і торгівлі України. Через діяльність керівника відповідного міністерства спрямовується і координується діяльність Державної служби експортного контролю України, Державної служби статистики України, Державної служби технічного регулювання України, Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України, Державного агентства резерву України, Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном тощо.

Мінекономрозвитку України згідно з Положенням про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затв. Указом Президента України від 31 травня 2011 р. № 634/2011, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Мінекономрозвитку України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики економічного і соціального розвитку, цінової, промислової, інвестиційної, зовнішньоекономічної політики, державної політики у сфері торгівлі, державної регіональної політики, державної політики з питань розвитку підприємництва, технічного регулювання та захисту прав споживачів, а також міжвідомчої координації з питань економічного і соціального співробітництва України з Європейським Союзом.

Повноваження публічної адміністрації в сфері публічного адміністрування економіки ґрунтуються на конституційних основах правового господарського порядку в Україні, якими є: право кожного громадянина користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону; забезпечення державою захисту прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальної спрямованості економіки, недопущення використання власності на шкоду людині І суспільству; право кожного володіти, користуватися І розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; визнання усіх суб'єктів права власності рівними перед законом, непорушності права приватної власності, недопущення протиправного позбавлення власності; економічна багатоманітність, право кожного на підприємницьку діяльність, не заборонену законом, визначення виключно законом правових засад і гарантій підприємництва; забезпечення державою захисту конкуренції у підприємницькій діяльності, недопущення зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірного обмеження конкуренції та недобросовісної конкуренції, визначення правил конкуренції та норм антимонопольного регулювання виключно законом; забезпечення державою екологічної безпеки та підтримання екологічної рівноваги на території України; забезпечення державою належних, безпечних і здорових умов праці, захист прав споживачів; взаємовигідне співробітництво з іншими країнами; визнання і дія в Україні принципу верховенства права.

Верховна Рада України здійснює регулятивний вплив на економіку України за рахунок того, що до її повноважень належать:

прийняття законів у сфері економіки;

затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього; контроль за виконанням Державного бюджету України, прийняття рішення щодо звіту про його виконання;

визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики, частиною яких є економічна політика держави;

затвердження загальнодержавних програм економічного розвитку, охорони довкілля;

розгляд і прийняття рішення щодо схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України;

затвердження рішень про надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям, а також про одержання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України, здійснення контролю за їх використанням;

призначення на посади та звільнення з посад Голови та інших членів Рахункової палати, Голови Національного банку України та половини складу Ради Національного банку України;

надання згоди на призначення на посади та звільнення з посад Президентом України Голови Антимонопольного комітету України, Голови Фонду державного майна України;

затвердження переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації; визначення правових засад вилучення об'єктів права приватної власності та ін.

Президент України відповідно до покладених на нього обов'язків має наступні повноваження в сфері економіки:

звертається з посланнями до народу та із щорічними і позачерговими посланнями до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України;

призначає половину складу Ради Національного банку України;

призначає на посади та звільняє з посад за згодою Верховної Ради України Голову Антимонопольного комітету України, Голову Фонду державного майна України, Голову Державного комітету телебачення і радіомовлення України;

утворює, реорганізовує та ліквідовує за поданням Прем'єр-міністра України міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, що діють в сфері економіки, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади;

підписує закони, прийняті Верховною Радою України;

має право вето щодо прийнятих Верховною Радою України законів із наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради України тощо.

Крім цього, Президент України створює у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України, для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби. Провідне місце серед таких органів посідає Адміністрація Президента України, яка є постійно діючим допоміжним органом та здійснює організаційне, правове, консультативне, інформаційне, експертно-аналітичне та інше забезпечення здійснення Президентом України визначених Конституцією України повноважень. У сфері економіки Адміністрація здійснює аналіз економічних, соціальних, гуманітарних та інших процесів, що відбуваються в Україні і світі, готує за його результатами для подання на розгляд Президентові України пропозиції з питань формування та реалізації внутрішньої і зовнішньої політики держави; забезпечує підготовку проектів послань Президента України до народу, щорічних і позачергових послань Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України, оприлюднює такі послання та ін. Ці та інші повноваження в адміністрації Президента України реалізують Головне управління з питань реформування соціальної сфери, Головне управління з питань економічної політики та впровадження економічних реформ.

Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, який в сфері економіки мав найширше коло повноважень щодо її реалізації, а саме:

забезпечує проведення державної економічної політики, здійснює прогнозування та державне регулювання національної економіки;

забезпечує розроблення і виконання загальнодержавних програм економічного та соціального розвитку;

визначає доцільність розроблення державних цільових програм з урахуванням загальнодержавних пріоритетів та забезпечує їх виконання;

здійснює відповідно до закону управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами, делегує в установленому законом порядку окремі повноваження щодо управління зазначеними об'єктами міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, місцевим державним адміністраціям та відповідним суб'єктам господарювання; забезпечує розроблення і виконання державних програм приватизації; подає Верховній Раді України пропозиції стосовно визначення переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації;

сприяє розвитку підприємництва на засадах рівності перед законом усіх форм власності та соціальній спрямованості національної економіки, здійснює заходи щодо демонополізації та антимонопольного регулювання економіки, розвитку конкуренції та ринкової інфраструктури;

забезпечує здійснення державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності;

забезпечує розроблення і виконання програм структурної перебудови галузей національної економіки та інноваційного розвитку, здійснює заходи, пов'язані з реструктуризацією та санацією підприємств і організацій, забезпечує проведення державної промислової політики, визначає пріоритетні галузі промисловості, які потребують прискореного розвитку;

забезпечує захист та підтримку національного товаровиробника;

забезпечує захист прав споживачів та підвищення якості їх життя;

визначає обсяги продукції (робіт, послуг) для державних потреб, порядок формування та розміщення державного замовлення на її виробництво, вирішує відповідно до законодавства інші питання щодо задоволення державних потреб у продукції (роботах, послугах);

утворює згідно із законом державні резервні фонди фінансових і матеріально-технічних ресурсів та приймає рішення про їх використання;

забезпечує проведення державної аграрної політики та продовольчу безпеку держави;

організовує державне страхування;

забезпечує проведення державної політики цін та здійснює державне регулювання ціноутворення;

забезпечує проведення зовнішньоекономічної політики У країни, здійснює в межах, визначених законом, регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Реалізації урядом України повноважень в економічній сфері сприяють різноманітні консультативно-дорадчі органи. Зокрема постановою

Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2010 р. № 851 затверджено "Положення про Координаційну раду з питань підвищення конкурентоспроможності національної економіки". Рада є постійно діючим консультативно-дорадчим органом Кабінету Міністрів України, утвореним з метою забезпечення підвищення якості і конкурентоспроможності товарів (робіт, послуг), підтримки вітчизняних товаровиробників, захисту прав споживачів та сприяння інтеграції національної економіки у світову.

Основними завданнями Координаційної ради є.

проведення оцінки стану реалізації державної політики та підготовка пропозицій щодо створення економічних та соціальних умов для підвищення конкурентоспроможності і модернізації національної економіки та реалізації політики імпортозаміщення;

сприяння забезпеченню координації дій органів виконавчої влади, до компетенції яких належать питання підвищення конкурентоспроможності і модернізації національної економіки.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (Мінекономрозвитку України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Міністерство діє на підставі Положення, затвердженого Указом Президента України від 31 травня 2011 р. № 634/2011.

Мінекономрозвитку України входить до системи органів виконавчої влади і є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики економічного і соціального розвитку, цінової, промислової, інвестиційної, зовнішньоекономічної політики, державної політики у сфері торгівлі, державної регіональної політики, державної політики з питань розвитку підприємництва, технічного регулювання та захисту прав споживачів, а також міжвідомчої координації з питань економічного і соціального співробітництва України з Європейським Союзом.

Мінекономрозвитку України є спеціально уповноваженим органом у сфері державних закупівель, метрології, з питань державно-приватного партнерства, державної регуляторної політики, ліцензування, дозвільної системи у сфері господарської діяльності, оборонного замовлення.

Основними завданнями Мінекономрозвитку України е:

1) формування та забезпечення реалізації:

- державної політики економічного і соціального розвитку;

- державної цінової політики;

- державної промислової політики, науково-технічної політики в промисловості;

- державної політики у сфері торгівлі;

- державної регіональної політики;

- державної політики у сфері розвитку підприємництва;

- державної політики у сфері технічного регулювання (стандартизації, метрології, сертифікації, оцінки (підтвердження) відповідності, акредитації органів з оцінки відповідності, управління якістю);

- державної політики у сфері державних закупівель, державного замовлення;

- політики у сфері державно-приватного партнерства;

- державної регуляторної політики, державної політики з питань ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності;

- державної політики у сфері державного ринкового нагляду;

- державної політики у сфері торгівлі та побутових послуг;

Основними завданнями Мінекономрозвитку України є:

1) формування та забезпечення реалізації:

- державної політики економічного і соціального розвитку;

- державної цінової політики;

- державної промислової політики, науково-технічної політики в промисловості;

- державної політики у сфері торгівлі;

- державної регіональної політики;

- державної політики у сфері розвитку підприємництва;

- державної політики у сфері технічного регулювання (стандартизації, метрології, сертифікації, оцінки (підтвердження) відповідності, акредитації органів з оцінки відповідності, управління якістю);

- державної політики у сфері державних закупівель, державного замовлення;

- політики у сфері державно-при ватного партнерства;

- державної регуляторної політики, державної політики з питань ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності;

- державної політики у сфері державного ринкового нагляду;

- державної політики у сфері торгівлі та побутових послуг;

- державної політики з питань економічного і соціального співробітництва України з ЄС;

- єдиної зовнішньоекономічної політики, політики інтеграції економіки України у світову економіку, співробітництва із СОТ;

- державної політики у сфері співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями та з питань залучення міжнародної технічної допомоги;

2) формування державної політики:

- у сфері захисту прав споживачів;

- у сфері статистики;

- з питань державного експортного контролю;

- у сфері інвестиційної діяльності та управління національними проектами (стратегічно важливими проектами, що забезпечують технологічне оновлення та розвиток базових галузей реального сектору економіки України);

- з питань ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива;

- у сфері державного матеріального резерву;

- у сфері управління об'єктами державної власності, в тому числі корпоративними правами держави;

3) забезпечення нормативи о-правового регулювання у вищезазначених сферах;

4) забезпечення реалізації в межах своїх повноважень державної економічної політики у сфері оборони та безпеки;

5) удосконалення в межах своїх повноважень інструментів, процедур та стандартів діяльності органів виконавчої влади.

Повноваження щодо окремих галузей економіки мають інші міністерства: Міністерство аграрної політики та продовольства України, Міністерство екології та природних ресурсів України, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Міністерство інфраструктури України, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Міністерство фінансів України тощо. Крім галузевих міністерств, повноваження щодо публічного адміністрування (галузевого та міжгалузевого) економікою мають також деякі інші центральні органи виконавчої влади: Державна казначейська служба України, Державна митна служба України, державна служба експортного контролю України, Державна служба технічного регулювання України, Державна служба фінансового моніторингу України, Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України, Державне агентство резерву України, Державна фінансова інспекція України тощо.

Повноваження щодо міжгалузевого публічного адміністрування економікою також мають такі центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом, як Фонд державного майна України та Антимонопольний комітет України.

На місцевому рівні у структурі обласних, міських Київської та Севастопольської державних адміністрацій діє Головне управління економічного розвитку та торгівлі обласної, Київської міської державної адміністрації та управління економічного розвитку та торгівлі Севастопольської міської державної адміністрації, які є структурними підрозділами відповідної обласної державної адміністрації, а також територіальні органи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, що діють на підставі Типового положення, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 р. № 563.

Безпосереднє адміністрування державних підприємств та організацій здійснює керівник - генеральний директор (директор), який очолює адміністрацію цього підприємства або організації. Свої функції керівник здійснює відповідно до контракту, укладеного між ним та Мінекономрозвитку України, а також статуту (положення), затвердженого Мінекономрозвитку України, якщо відповідне підприємство (організація) входять до його сфери адміністрування.

Варто зазначити, що останнім часом спостерігається істотне розширення повноважень місцевих органів щодо публічного адміністрування у сфері економіки у межах певних адміністративно-територіальних одиниць, а також поширення набуває практика делегування відповідних повноважень на місцевому рівні. Окрім того, поширення набула практика укладання договорів у форматі державно-приватного партнерства на виконання положень Закону України від 1 липня 2010 р. "Про державно-приватне партнерство". Специфіка відповідних відносин полягає у тому, що відповідне партнерство відбувається між державним партнером (державою, Автономною Республікою Крим, територіальними громадами (від їх імені діють уповноважені органи держави, Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування) і приватним партнером (яким може бути не лише індивідуальний підприємець чи юридична особа, а й їх об'єднання без прав юридичної особи) у сфері пошуку, розвідки родовищ корисних копалин та їх видобування; виробництво, транспортування і постачання тепла та розподіл і постачання природного газу; будівництво та (або) експлуатація автострад, доріг, залізниць, злітно-посадкових смуг на аеродромах, мостів, шляхових естакад, тунелів і метрополітенів, морських і річкових портів та їх інфраструктури, машинобудування тощо із використанням фінансових ресурсів приватного партнера та позичених в установленому порядку, а також коштів державного партнера (державного та місцевих бюджетів), інших джерел, не заборонених законом, із реалізацією інших ознак відповідного партнерства на практиці, серед яких: забезпечення більш високих технологій, техніко-економічних показників ефективності діяльності, ніж у разі її здійснення державним партнером без залучення приватного партнера, значна тривалість відносин (від 5 до 50 років), передача приватному партнеру частини ризиків у процесі здійснення відповідного партнерства, внесення приватним партнером інвестицій в об'єкти відповідного партнерства з джерел, не заборонених законодавством, із посиленим контролем з боку держави в особі уповноважених органів тощо.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

81372. Роль суду у виконавчому провадженні 22.06 KB
  Роль суду у виконавчому провадженні є досить важливою і багатоаспектною. Це полягає в тому що суд не лише здійснює контроль у виконавчому провадженні але й вирішує цілий ряд питань виконавчого провадження. Специфіка судового контролю полягає в тому що він здійснюється лише при розгляді конкретної цивільної справи судом і лише у випадку звернення особи за захистом.
81374. Сторони, їх суб’єктивні права та обов’язки у виконавчому провадженні 28.83 KB
  За виконавчим документом про стягнення в дохід держави коштів або про вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави від її імені виступає орган, за позовом якого судом винесено відповідне рішення, або орган державної влади (крім суду), який відповідно до закону прийняв таке рішення.
81375. Теория структурного функционализма в социологии и возможность ее применения для анализа социальной работы 37.56 KB
  Структурный функционализм методологический подход в социологии и социокультурной антропологии состоящий в трактовке общества как социальной системы имеющей свою структуру и механизмы взаимодействия структурных элементов каждый из которых выполняет собственную функцию. Базовой идеей структурного функционализма является идея социального порядка то есть имманентное стремление любой системы поддержать собственное равновесие согласовать между собой различные её элементы добиться согласия между ними. Основные положения Общество...
81376. Теории социального конфликта К. Маркса и Л. Козера, их применение для анализа социальной работы 35.67 KB
  Согласно концепции Маркса именно конфликты объясняют социальные процессы и изменения именно они пронизывают жизнь общества во всех его направлениях именно конфликтами объясняется осуществление революций и переход к новому типу общества. Маркс характеризовал конфликт как естественное состояние классового основанного на частной собственности общества присущее изначально его природе. В качестве основного типа конфликта для него выступало взаимодействие между производительными силами и производственными отношениями которые на определенном...
81377. Теория символического интеракционизма при анализе социальной работы 40.33 KB
  Сходное понимание слов жестов других символов облегчает взаимодействие позволяет интерпретировать поведение друг друга. Понимая поведение друг друга люди меняют свое поведение приспосабливая свои поступки к действиям другого координируя свои действия с другими людьми обучаясь видеть себя глазами группы обучаясь учитывать ожидания других людей. Социальные ожидания экспектации влияют на поведение человека он вынужден вести себя так как требуют нормы поведения как ожидают другие люди и общество в целом реализуя те права и...
81378. Феноменологический подход в социологии. Значение положений теории А. Шюца в анализе социальной работы 38.26 KB
  Следовательно необходимо погружение в мир в котором живет человек т. в мир жизни или жизненный мир. Отсюда центральные понятия его феноменологической социологии: жизненный мир повседневный мир повседневность социальный мир. В целом это мир наполненный смыслом который придают ему люди в повседневной жизни.
81379. Познавательные возможности и особенности количественной методологии в социологии при анализе социальной работы 37.93 KB
  Организация наблюдения включает в себя определение характеристик объекта целей и задач наблюдения выбор вида наблюдения разработку программы и процедуры наблюдения установление параметров наблюдения разработку техники выполнения результатов анализ результатов и выводов. добивается максимального взаимодействия с объектом наблюдения не обнаруживая как правило своих исследовательских намерений на практике.
81380. Понятие и виды социологических исследований 34.64 KB
  Качественные методы социологии позволяют социологу понять суть какоголибо социального явления а количественные понять насколько массово часто встречаемо это социальное явление и насколько оно важно для общества. Количественные методы: социологический опрос анкетирование и интервьюирование контентанализ документов наблюдение эксперимент Качественные методы: фокус группа исследование случая кейс стади этнографические исследования неструктурированные интервью.