98211

Розробка конструкцій і технологічного процесу виготовлення друкованої плати пристрою

Дипломная

Коммуникация, связь, радиоэлектроника и цифровые приборы

Даний зарядний пристрій призначений для заряджання автомобільних свинцевих акумуляторних батарей. Металоплівкові з металоелектричним провідним шаром неізольовані призначені для роботи в електричних колах постійного змінного та імпульсного струмів стійкі до впливу навколишнього серидовища ці резистори часто використовуються даний тип резисторів є не дорогими...

Украинкский

2015-10-30

1.88 MB

2 чел.


Вступ

Метою дипломного проекту є розробка конструкцій і технологічного процесу виготовлення друкованої плати пристрою, а також розрахункове обгрунтування вибору елементної бази та розроблені структури технологічного процесу.

Розробка зарядного пристрою для автомобільних акумуляторів на даний час є доволі актуальною темою. Мало кого задовільняють зарядні пристрої минулого покоління. Заряджанняакумуляторів в таких приладах знижувало тривалість експлуатації акумуляторів .

Вирішення даної задачі полягає в автоматизації заряджання і спрощення керуванням процесу заряджання. Проетований зарядний пристрій призначений для використання  як і в домашніх умовах так і в майстернях при великих вібраціях ,температурі,тощо…

У теперішній час уже відійшли на задній план зарядні пристрої які «всліпу» заряджали акумулятори.  Чим раз більше у автолюбителів появляються нові ,автоматичні зарядні прилади, які заряджають набагато вищою якістю. А також перевагою персональної автоматичних зарядних пристроїй є те що вони зменшують зношеність акумуляторів .

Тож розробка таких приладів буде мати попит на ринку, тому що автомобілів стає все більше і більше . Їхнє обслуговування має бути сучасним і якісним.

Надзвичайно важко сьогодні визначити “границі” радіотехніки, оскільки радіотехніка проникла в значну кількість галузей наукової і виробничої яльності. Ще кілька десятиліть назад радіотехніка добре вписувалась тільки у зв'язок без провідників. Але зараз існують кабельні системи зв’язку та телебачення. І навпаки, при розмові по телефону або при відправленні телеграми, сигнали поширюються не тільки по кабелю, а також і у відкритому просторі. Прогрес суспільства без радіотехніки і радіоелектроніки просто неможливий. Радіотехніку використовують у різних галузях народного господарства: в космічних дослідженнях, в авіації, на флоті, в медицині, метеорології, геології, промисловості, сільському господарстві. На сьогоднішній день ні одна експериментальна наука не може обійтись без використання спеціальних, часто досить складних радіоелектронних пристроїв. Достатньо назвати такі, як прискорювачі елементарних частинок, електронні мікроскопи, стандарти частоти і часу, надчутливі індикатори електромагнітного випромінювання. Технічні засоби радіотехніки є основою не тільки всіх видів електро і радіозв’язку, безмежного світу кібернетичних пристроїв, автоматичних систем управління, але і електроенергетики. Таке широке використання електромагнітної енергії пояснюється простотою перетворення її із одного виду в інший, простотою передачі практично на любі відстані і можливістю концентрації з величезною густиною.

Ще важче відобразити сучасний стан розвитку радіотехніки. Прогрес настільки стрімко розвивається, що відомості, якими ми володіли вчора, сьогодні стають безнадійно застарілими. Інформація про нові досягнення в галузі радіотехніки та радіотехніки поступає неперервно.

Сучасна радіоелектроніка розвивається в напрямку мікропроцесорної техніки, здавалося б звичайний холодильник чи пральна машинка, а в них вже є процесори які відповідають рівню ПК кінця 20-ого століття. Але це тільки мала частина від того що  розробляється в сучасній електроніці, а це і роботи з дуже високим рівнем інтелекту, і фото, відео, аудіо побутова техніка з високим рівнем мініатюризації і великими функціональними можливостями, і засоби зв’язку з можливістю бачити на моніторі свого співрозмовника, і багато іншої цифрової техніки.

Вироби мікроелектроніки: інтегральні мікросхеми різних ступенів інтеграції, мікрозборки, мікропроцесори, і ЕВМ – дозволили здійснити проектування і промислове виробництво складної радіоапаратури, яка відрізняється від апаратури попереднього покоління кращими експлуатаційними параметрами більш високою надійністю і строком служби, меншою споживаною потужністю і вартістю. Апаратура на базі мікроелектроніки найшла широке застосування в всіх галузях народного господарства і в всіх сферах діяльності людини. Створенню  системи автоматичного проектування, промислових роботів, автоматизованих і автоматичних виробничих ліній, космічним дослідженням, проникнення в глибини океанів і надри землі, здобуткам в діагностиці і лікуванні багатьох захворювань, покращенням побуту простих людей і багато чому іншому сприяє розвиток мікроелектроніки.

Технологія інтегральних мікросхем, розвиваючись виключно швидкими темпами, досягла значних успіхів. В наш час вона відіграє висхідну і вирішальну роль в вдосконаленні практично всіх галузей народного господарства.

Саме на такому мікропроцесорі спроектований даний пристрій випередження кута запалення (ВКЗ).


Перспективи розвитку галузі

Електроніка на сьогоднішній день є однією з тих галузей які розвиваються дуже швидкими темпами. І в автомобільних приладах чи приладах для обслуговування автомобілів , вона зустрічається досить часто:

  •  Бортовий комп’ютер – обробляє інформацію із багатьох датчиків точно дозує подачу палива та повітря в циліндри, керує випередженням запалення, виводить інформацію про середній та моментальний розхід палива;
  •  ESP (система курсової стійкості) яка обробляє дані з багатьох датчиків і при винекнені екстремальної  ситуації втручається в керування (підгальмовує потрібне колесо, вказує водію наскільки потрібно викрути кермо)  допомагає водію втримати автомобіль на слизькій дорозі;
  •  ABS (анти блокувальна система коліс) яка при екстреному гальмуванні не дозволяє заблокувати колеса що дозволяє уникнути заносу автомобіля;
  •  Круїз-контроль – це система яка підтримує постійну швидкість автомобіля на шосе і при виявленні попереду іншого автомобіля, за допомогою радару визначає швидкість і відстань цього автомобіля, підгальмовує. Наступне покоління цієї системи (уже пішло в серію на деяких моделях) при виявленні перешкоди попереду може повністю зупинити автомобіль без будьякої участі водія;
  •  “Розумна оптика” (світлодіодна чи газорозрядна) яка допомагає “зазирнути” в поворот збільшити потік світла га обочину і зменшити на зустрічній смузі;
  •  Клімат-контроль – дозволяє забезпечити комфортну температуру для кожного пасажира;
  •  “Розумна” система повного приводу (xDrive у BMW, quattro у Audi, 4-Motion у Volkswagen…) яка за допомогою електронно керованих роз приділяють обертальний момент по осям автомобіля;
  •  Авто сигналізації з GSM та GPS зв’язком;
  •  Система слідкування за дорожньою розміткою – попереджає водія вібрацією на кермі про те що автомобіль пересікає розмітку;
  •  Система розпізнавання дорожніх знаків – за допомогою камери розпізнає дорожні знаки і висвітлює їх на моніторі.

Також на сьогоднішній день існує на етапі розроблення система яка сканує дорожнє покриття і на нерівностях подає сигнали керування на гідропневматичну підвіску про збільшення чи зменшення кліренсу на тому колесі яке попаде на нерівність. Лазерні датчики цієї системи будуть вмонтовані в оптику автомобіля.

І це далеко не весь список електронних систем які використовуються у транспорті. Саме тому ця галузь і надалі буде розвиватись шаленими темпами.

Автоматичний зарядний пристрій для акумуляторних батарей це пристрій для заряду електричних акумуляторів енергією зовнішнього джерела, як правило,  від мережі змінного  струму  напругою 220В.

Зарядний пристрій допоможе завести машину або підзарядити  розряджений акумулятор.  Зарядний пристрій - це досить безпечне, але тим не менш серйозне обладнання, яке при неправильному використанні може зіпсувати батарею або нанести вам каліцтво. Заряджати батарею не слід в невентильованому приміщенні, а також поблизу предметів, які можуть постраждати від кислоти. 

Акумулятори, особливо ті, які вже на зносі, можуть протікати і випускати отруйні пари. Існує  безліч зарядних пристроїв різних розмірів і форм. Бувають невеликі легкі пристрої для екстрених випадків, таких як повна  розрядка акумулятора. Бувають великі зарядні пристрої на колесах, що застосовуються в автомайстереньі на станціях техобслуговування. Перш ніж купувати зарядний пристрій, необхідно визначитися з  типом  акумулятора, встановленого на вашому автомобілі. Не всі зарядні пристрої підходять під всі типиакумуляторів. Зарядні пристрої можуть працювати від різного  джерела живлення. Існують зарядні пристрої, що працюють від електричної  мережі, від сонячних батарей і відприкурювача в автомобілі .  Перевага зарядних пристроїв на сонячних батареяхполягає в тому, що їх не потрібно нікуди підключати і тому  вони  відмінно  підходятьдля  екстрених  випадків на дорозі.  Однак, зарядні  пристрої на сонячних батареях працюють  повільніше інших зарядних пристроїв.          

Дванадцятивольтові  зарядні пристрої, що працюють від прикурювача, найшвидші зарядні пристрої. Багато з них можуть регулювати швидкість заряджання в залежності від ємності акумулятора. Однак, ці зарядні пристрої не слід залишати підключеними на тривалий час, тому що існує велика ймовірність  перезарядки батареї.  Зарядні пристрої, що працюють від звичайної електричної мережі, дуже прості в обігу і зручні. Якщо у вас є електрика в гаражі, то акумулятор можна залишити на підзарядку на розрахунковий час .

Останнім часом   з'явилися зарядні пристрої з вбудованим чіпом, який контролює процес підзарядки акумулятора. У міру наближення до повної зарядки зарядний пристрій знижує потужність зарядки вдвічі, поки батарея повністю не зарядиться. Коли батарея повністю зарядиться, загоряється зелений монітор. Крім того, за допомогою цього зарядного пристрою можна перевірити рівень підзарядки акумулятора при діагностиці і ремонті автомобіля.  Тому за тему свого дипломного проекту я обрав цей тип зарядного пристрою для автомобільного акумулятора.

 Перевагами даної конструкції зарядного пристрою на мікросхемах над попередниками є досконалість параметрів, які підтверджені використанням сучасної елементної бази.       

Призначення виробу :

Даний зарядний пристрій  призначений для заряджання автомобільних свинцевих акумуляторних батарей. В різних режимах з різним рівнем регулювання.

Сучасна радіоелектроніка розвивається в напрямку мікропроцесорної техніки, здавалося б звичайний холодильник чи пральна машинка, а в них вже є процесори які відповідають рівню ПК кінця 20-ого століття. Але це тільки мала частина від того що  розробляється в сучасній електроніці, а це і роботи з дуже високим рівнем інтелекту, і фото, відео, аудіо побутова техніка з високим рівнем мініатюризації і великими функціональними можливостями, і засоби зв’язку з можливістю бачити на моніторі свого співрозмовника, і багато іншої цифрової техніки.

У даному пристрої використовуються сучасні мікросхеми: мікропроцесор який керує запаленням та вольтметр який призначений для візуального сприйняття швидкості обертання колінчатого вала.

Виконання даного пристрою на мікроконтроллері дозволило значно зменшити кількість радіоелементів а це в свою чергу дозволило скоротити час на розробку та виготовлення друкованого вузла. Також великою перевагою є те що при потребі можна міняти характеристики графіка випередження кута запалення та додаткові функції простим завантаженням відповідної програми у мікроконтроллер.

Призначення і область застосування радіопристрою.

Пристрій призначений для заряду електричних акумуляторів енергією зовнішнього джерела( мережі )змінного струму напругою  220В.

Зарядний пристрій може бути встановлений в гаражі чи майстерні .
1. Конструкторська частина

1.1 Опис роботи електричної принципової і структурної схем

Напруга мережі після претворення її на трансформаторі , з 220 на          18-22 В , поступає на діодний міст , який випрямляє її. Після проходження оптрона ,резистора R7, R9 і транзистора VT2 поступає на вихідні клеми заряджання.

Вимірювання напруги АКБ і зарядного струму здійснюється засобами самого мікроконтролера. Зарядний і розрядний струм вимірюються наступним чином. Падіння напруги подається на підсилювальний каскад, який знаходиться всередині мікроконтролера , до виводів 12, 19. Вся інформація про зміни струму заряджання виходить  з виводів 14,15,16 , до виводів  3,4,5  дешифратора (мікросхема К17ИД3) і далі на сегментний індикатор ( HG1) , підключений через резистори R20-R26 до виводів 9-15 по шині. Захист від переполюсування виконаний  на польовому  транзисторі VT2. При включенні зарядного пристрою в мережу автоматично обираэться режим зарядки АКБ. В процесі заряду постійно контролюється струм заряджання. Крім сегментного індикатора в схемі присутні світлодіодні індикатори HL1-HL8. Ці індикатори відображають чи здійснюється заряджання , завершення заряджання,режим десульфації, паузу, струм, таймер, процес налаштування струму. Керування цими світло діодами здійснюється мікроконтролером та мікросхемою DD4 74HC164.

Рисунок 1.1 Структрурна схема автоматичного зарядного пристрою

для заряджання автомобільних акумуляторів.

1.2 Розрахунок електричних параметрів окремих каскадів

У даному пристрої використовуються два інтегральні стабілізатори напруги на 5В та 9В. Вони вибираються за вхідною та вихідною напругою та максимальним струмом.

Рисунок 1.2 – схема стабілізатора напруги

Для даного пристрою інтегральні стабілізатори напруги DA1 та DA2 вибираються за наступними умовами:

 UЖ= Uвих ;              (1.1)

Інвихmax ;              (1.2)

де UЖ – напруга живлення схеми;

Ін – струм навантаження;

Uвих – вихідна напруга інтегрального стабілізатора напруги;

Івихmax – максимальний вихідний струм інтегрального стабілізатора напруги.

DA1 9B=9B  0,15А<1,5А

DA2 5B=5B  0,05А<1,5А

Розраховую напругу входу за формулою:

;            (1.3)

де  – Uвих – вихідна напруга0

     – Uпад.мін – мінімальне падіння напруги;

     – δ – відносна зміна вхідної напруги.

;

;

Так як обидві мікросхеми підєднані до одного джерела живлення то приймаємо вхідну напругу рівну 10,5В.

За результатами розрахунку в даному пристрої використовуємо інтегральні стабілізатори напруги типу L7809C-V ST та L7805C-V ST.

Конденсатори  вхідних та вихідних фільтрів обираю з  типових схем:

С1, С7, С8 - FTD-H20-0.1мкФ 10% "KEMET" С2, С6 - К50-35-25В-47мкФ±30%

Результатом цього розрахунку є вибір інтегральних стабілізаторів  напруги DA1 - L7809C-V ST, DA2 - L7805C-V ST, та фільтрів по живленню  С1, С7, С8 - FTD-H20-0.1мкФ 10% "KEMET", С2, С6 - К50-35-25В-47мкФ±30%

1.3 Технічні вимоги до зарядного пристрою.

Технічні характеристики пристрою випередження кута запалення:

Напруга живлення…………………………………………….…..…..…220 В

Напруга батареї яка заряджається………………………………...……..12 В

Максимальна ємність батареї……………………….………..……..220А/год

Максимальний струм заряду батареї ……………………………………20 А

Максимальний час заряджання …………………….…………...….….50 год

Струм десульфації…………………………………..……...…………….1-5 А

Споживаний струм від зовнішнього пристрою:

  1.  в робочому режимі . . . .. …………… ……………..…………....….200 мА
  2.  в режимі очікування . . . . . . . …………………..…………….....….. 20 мА

Даний пристрій по способу експлуатації може бути як возимим так і стаціонарним приладом, і буде використовуватись в майстернях , гаражах,т.д.

Цей пристрій експлуатується при коливанні температур від -20 до +300 С, вологості – 75% , нормального атмосферного тиску. В умовах не надто високої вібрації вібрації.

Робоча температура  …………………………………………. -20°С…+60°С

Відносна вологість повітря …………………………..……………  20 – 75%

Атмосферний тиск   ……………………………………....400…700 мм.рт.ст

Габаритні розміри ………………………………………….. 321*181*135мм

1.4 Опис і обгрунтування вибору елементної бази.

Всю елементну базу даного пристрою я обирав так щоб вона відповідала електричним параметрам, температурним режимам,  була надійною надійною та широко розповсюдженою.

У даному пристрої вибрано елементи:

Мікросхеми

DD1–LM358  двоканальний операційний підсилювач.

Особливості:
- Внутрішня частота з компенсацією
- Великий коефіцієнт посилення напруги постійного струму: 100 дБ
- Широка смуга пропускання (одиничне посилення): 1,1 МГц
(з температурної компенсацією)
- Дуже низький струм у оператора практично не залежать від напруги живлення
- Низький вхідний струм зміщення: 20 нА  температурної компенсацією)
- Низька напруга зміщення: 2 мВ
- Низький вхідний струм зміщення: 2 нА
- Вхід синфазної напруги включає в себе негативний 
- Диференціальний діапазон вхідної напруги 
- Великий коливання  вихідної напруги від 0 до 1,5 В

Ця мікросхема має високий коефіцієнт підсилення внутрішньої частоти , і спеціально призначена для роботи з одним джерелом живлення  в широкому  діапазоні напруги.  Області застосування включають датчики підсилювачів, DC підсилення блоків, і всі звичайні схем, які тепер  можуть бути легко реалізовані в єдиних системах живлення. Наприклад, ці схеми можуть  бути, безпосередньо зі стандартним  +5 В,  яка  використовується в логічних системах і легко забезпечать необхідний інтерфейс електроніки .

Рисунок 1.3 LM358 низькоспоживаючий двоканальний 

операційний підсилювач

DD2 - Мікроконтроллер фірми Microchip PIC16F690 я обираю тому, що в нього достатньо портів воду виводу даних, об’єму пам’яті вистарчає для прошивки програми, працює в широкому діапазоні температур, невисока вартість.

Високоефективний RISC-процесор:

Всього 35 простих для вивчення однотипних інструкцій;

Швидкість роботи:

  •  тактова частота до 20 МГц;
  •  мінімальна тривалість такту 200 нс;

16 апаратних регістрів спеціального призначення;

8 - рівневий аппартний стік;

Прямий, непрямий і відносний режими адресації для даних і інструкцій;

Організація пам’яті мікроконтроллера PIC16F690A:

FLASH програма – 2048 x 14;

ОЗП – 224 x 8;

ЭСППЗУ – 128 x 8.

Периферія:

Timer0 - 8-розрядний таймер/лічильник реального часу з 8-розрядним попереднім дільником;

Timer1 - 16-розрядний таймер/лічильник реального часу із зовнішнім входом;

Timer2 - 8-розрядний таймер/лічильник реального часу з 8-розрядним

регістром періоду, попереднім дільником і вихідним дільником;

Аналоговий модуль компаратора:

  •  Два аналогові компаратори

- Програмований модуль вбудованого джерела опорної напруги

  •  Програмований мультиплексорний вхід від виходів пристрою і внутрішнього джерела опорної напруги
  •  Виходи компаратора можуть бути сигнальними виходами

15 ліній введення/виводу з індивідуальним наданням напряму;

Високий втікаючий/витікаючий струм для безпосереднього управління світлодіодними індикаторами.

Універсальний синхронно-асинхронний прийомопередавач (USART/SCI);

16 байт загальної пам'яті;

Модуль захвата/компаратора/ШИМ:

  •  захват 16 розрядів, макс. роздільна здатність 12,5 нс;
  •  порівняння 16 розрядів, макс. роздільна здатність 200 нс;
  •  ШИМ, макс. роздільна здатність 10 розрядів;

Особливості ядра:

Скидання при включенні живлення (POR);

Таймер включення живлення (PWRT) і таймер запуску генератора (OST);

Скидання по падінню напруги живлення (BOD);

Сторожовий таймер (WDT) з власним вбудованим rc-генератором для підвищення надійності роботи;

Програмований захист коду;

Режим економії енергії (SLEEP);

Програмування на платі через послідовний порт (з використанням двох виводів);

Чотири програмованих користувачем ідентифікатора;

Низька напруга програмування;

Multiplexed Mclr-pin;

Programmable weak pull-ups on PORTB;

Пробудження з режиму SLEEP по зміні стану виводів;

Внутрішні резистори до шини живлення на лініях введення/виводу;

Внутрішній резистор на лінії MCLR;

Вибирані режими тактового генератора:

  •  FLASH конфігураційні біти для установки режимів генератора;
  •  Двочастотний INTRC з низьким енергоспоживанням;
  •  EXTRC: зовнішній недорогий rc-генератор;
  •  XT: стандартний генератор на кварцовому резонаторі;
  •  LP: економічний, низькочастотний генератор на   кварцовому резонаторі
  •  HS: високочастотний генератор на   кварцовому резонаторі.

ЄС: вхід для підключення зовнішнього генератора.

Технологія КМОП:

Економічна, високошвидкісна технологія КМОП FLASH;

Повністю статична архітектура;

Широкий робочий діапазон напруги живлення: від 3,0В до 5,5В;

Низьке споживання енергії: < 2 мА при 5,0 В, 4,0 Мгц - 15 мкА (типове значення) при 3 В, 32 кГц - < 1,0 мкА (типове значення) в режимі STANDBY при 3В

DD3 – Мікросхема К176ІДЗ призначена  для керування семисегментними цифровими індикаторами. Умовне позначення цієї мікросхеми  на рис.1.2. Призначення висновків: A. .. D - інформаційні входи, S - вхід управління; K - вхід блокування; М – вхід інверсії, a…q - виходи, що підключаються до цифрового індикатору.

Дешифрування вхідних сигналів здійснюється при високому рівні на вході 5, а на входах К і М в цей час повинні бути низькі рівні. В результаті дешифрування на цифровому індикаторі висвічуються цифри 0 ... 9 згідно з двійковим вхідним кодом. У разі установки на вході Dо високого логічного рівня всі виходи дешифраторів замикаються незалежно від стану вхідної інформації (тобто цифровий індикатор повністю вимикається).
Якщо під час роботи дешифратора надходить низький рівень на вхід S, то на виході фіксується той останній код, який був до зміни рівня на вході S, т. е. на цифровому індикаторі запам'ятовується відповідна цифра, незалежно від зміни вхідної інформації (в дешифратора є вхідні регістри на тригерах).
Якщо на вхід М подати високий рівень, то на виходах сформуються інверсні сигнали. Це дозволяє використовувати з даними дешифраторами цифрові індикатори як із загальними анодами, так і з загальними катодами (при цьому загальні аноди з'єднуються з + Uі.п, а загальні катоди із загальним
проводом).
Слід зазначити, що максимальний вихідний струм цього типу дешифраторів обмежений величинами -2...+3 мА, тому без вихідних підсилювачів до них можливо підключати тільки малопотужні цифрові індікатори.

Рисунок 1.4 Мікросхема К176ІДЗ

DA1, DA2 – стабілізатор напруги позитивної полярності L7809C-V ST фірми Microelectronics я вибираю тому що він підходить по струму є широко розповсюдженим і відносно недорогий.

Вхідна напруга . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .  11-25 В

Вихідна напруга . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . .9 В

Максимальний вихідний струм . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . .1,5 А

Діапазон робочих температур . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . 0…+125ºС

Тип корпусу ТО-220

Транзистори:

VT1,VT3-VT5  – транзистор BC337. Зображений на Рис.1.5

Рисунок 1.5 Транзистор BC337

Рисунок 1.6 Транзистор IRFZ44N

.

Резистори (R1-R3,R5-R8,R9-R12,R14-R36) фірми Royal Ohm.

Металоплівкові  з металоелектричним провідним шаром, неізольовані, призначені для роботи в електричних колах постійного, змінного та імпульсного струмів, стійкі до впливу навколишнього серидовища , ці резистори  часто використовуються, даний тип резисторів є не дорогими, тому зменшує вартість виробу.

                    

Рисунок 1.7 Габаритні розміри резистора

H = 28mm   L = 6.8mm    d = 0,6mm D = 2.5mm

У цих резисторах використовують кольорове маркування що дає змогу полегшити монтаж елементів. Такі резистори мають хороші електричні параметри: діапазон ном. оп. = 1…1.5*106 Ом, номінальна потужність = 0,125 Вт, всі ці параметри добре підходить до моєї схеми і дають змогу зменшити габарити виробу, гранична напруга становить 250В,  допустимі відх оп. становить  ± 1%, що зменшує розкид параметрів в схемі.

Резистор R9  обираю типу SQP 10 .

Резистори серії SQP знаходять застосування в промисловій електроніці, в блоках живлення і підсилювачах, при вимірах в якості  випробувального навантаження,  а також в якості  нагрівальних  елементів  (зокрема у відеокамерах зовнішнього відеоспостереження). Резистори SQP мають підвищену жаро і вогнестійкістю. Основа резистора особливо  чиста  кераміка  Al2O3 . В якості резистивного  елементу - провідник з високим питомим  опором,  або  метало-оксидний стрижень .

Виводи - луджена мідь  Корпус вилитий з цементу .

- Тип SQP
- Номінальний опір………………………………………..………..…… ….47 Ом
- Точність……………………………………………………..…………………..5%

- Номін.мощность……………………………………….….…...…………….10 Вт
- Макс.рабочее напруга…………………………………...…..……………..  750 В
- Робоча температура……………………………………...……..….. -55 ... +155 С
- Монтаж ……………………………………………………..………..………в отв.
- Довжина корпусу L…………………………………………..………..…… 48мм
- Ширина (діаметр) корпусу W (D)………………………….………...…… 9,5мм

Резистори R4,R13 вибираю типу СП3-38Б 10 кОм. Резистори змінні недротяні підстроювальні одно оборотні з круговим переміщенням рухомої системи. Призначені для використання як вбудовані елементи внутрішнього монтажу виробів для роботи в колах постійного і змінного струмів, в безперервних і імпульсних режимах. Проміжні значення номінальних опорів відповідають ряду Е6 з допусками +20% (до 220кОм);

Рисунок 1.8 Резистори типу СП3-38Б 10 кОм

Номінальна потужність розсіювання …………………………..……0,125Вт

Маса ……………………………………………………………….……….0,8г

Початковий стрибок ………….……………………………………..< 10%

Число циклів переміщення рухомої системи………………………….. 500

Температура довкілля  …………………………………………..°С -45..+70

Конденсатори  С3,С6,С7 фірми ARCTRONICS  – керамічні неізольовані.

Вони мають малі габарити, являються дуже дешевими та доступними. І  є задовільними при їх параметрах. Призначені для роботи в ланках постійного та пульсуючих струмів, та в   імпульсних режимах. Використовуючи конденсатори такого типу дає нам можливість автоматизувати процес виготовлення виробу.

–  робоча напруга……………………………………….…………………50В;

–  відхилення ємності від номінального значення………....….……… ±10%;

–  інтервал робочих температур ………………………..….……..-25ºС+85ºС;

–  температурний коефіцієнт ємності ………………………….………+3,3%;

–  Відносна вологість  ………………………………………….………до 80%;

Габаритні розміри:

Рисунок 1.9 Конденсатори  фірми ARCTRONICS  


Також ці конденсатори широкорозповсюдженні та недорогі.

Ці елементи вибрані у зв’язку із їхньою дешевизною, практичністю та доступністю, а також вони влаштовують вимоги даного приладу.

Конденсатори  С1,С2,С4,С5,С8 обираю фірми SAMWHA , JAMICON. Оксидно-електролітичні полярні призначені для роботи в колах постійного і пульсуючого струмів, і в імпульсних режимах, також для заряду і розряду в якості накопичувачів енергії. Дані конденсатори є також недорогими .

Рисунок 1.10 Конденсатори фірми SAMWHA , JAMICON.

D=5мм,       L =11мм,      F=2,5мм .

Електричні параметри:

– Діапазон напруг …………………………..…………………………….  50B;

– Діапазон ємностей ……………………..………………….0,47 – 10000мкФ;

– Температурний діапазон ………………...………………….  -25ºС…+85ºС ;

– Розкид ємності…………………..…………...………………………… ±20%; 


Діодний міст GBU8A фірми WISHAY.

Рисунок 1.11 Діодний міст GBU8A фірми WISHAY

Конфігурація ……………………………………….....……………….однофазний
Зворотня напруга …..…………………………………...……………..……….50 В
Пряма напруга……………………………………………………..……………. 1 В
Пік RMS зворотня напруга ……………………………………..………...…...35 В
Максимальний стрибок струму …………………………………..…...……..200 А
Прямий безперервний струм…………………………………………...…..….. 8 А
Зворотній струм IR ………………….……………………..…………..…...50 мкА
Потужність, що розсіюється………….………………………….………….. 16 Вт
Максимальна 
робоча температура ….……………………..……..………..150 ° С
Мінімальна робоча температура …………………………...………..…….- 55 ° C
Конец формы


Діоди
VD2,VD4 -  1N4007-E3/54 фірми WISHAY.

Рисунок 1.12 Діод 1N4007-E3/54 фірми WISHAY.

Максимальна пряма напруга…………………………………......…..……. 1000 В

Зворотня напруга ……………………………………………………………...1,1 В
Прямий  безперервний струм ………………………………………...…….…..1 А
Максимальний стрибок струму …………………………………...…………..45 A
Зворотний струм ІК………………………………………………..…………5 мкА

Оптрон діодний  VD3 - AOD130A фірми «ОАО» ОПТРОН. Оптопара діодна, що складається з випромінювача і  кремнієвого фотоприймача, виготовлених за  епітаксіальної  технології,  в пластмасовому корпусі, призначені     для використання як  елементів гальванічної розв'язки в високовольтної  електротехнічної тарадіоелектронної апаратури. Маса оптрона не більше 1 м. Коофіцієнт передачі по струму ,в залежності від температури ,може мінятися від 0.6 до 1.

Рисунок 1.13 Оптрон діодний  AOD130A фірми «ОАО» ОПТРОН

Рисунок 1.14 Світлодіоди LL-503(I,G,Y)D фірми LUCKY LIGHT.

Діаметр світлодіодів……………...………………………………………….. 5мм
Колір  светодіо……………...……………………….жовтий , зелений,червоний
Сила світла ………………………………………………………………38-43мкд
Кут огляду…………………………………………………………………….. 40 °
Довжина хвилі λd ……………………………………..……………………590нм
Лінза світлодіодів ………………………………….…………матова, кольорова

 Cемисегментний Індикатор BA56-11EWA фірми KINGBRIGHT ELECTRONIC. Він володіє малим струмом споживання , легко встановлюється на друковану плату. Висота символу близько 15 мм.

Риунок 1.15 Cемисегментний Індикатор BA56-11EWA фірми KINGBRIGHT ELECTRONIC.

Колір ……………………………….…………………………..Зеленый (GaP)

Висота символа …………………………...…………………..……..14.22 мм

IF (тип.) ………………………………………………………………….20 мА

Розмір ……………………………….……………………..37.6x19.0x8.1 мм

Кількість символів ………………………….………………………………3

VF (тип.)…………………………………...…………………………….. 2.2 В

Конфигурация …………………..…………………………..Спільний анод
1.5 Конструктивний розрахунок параметрів друкованого монтажу

Розрахунок друкованого монтажу складається  з трьох етапів: розрахунок по змінному і постійному струму і конструктивно-технологічний. Розрахунок проводимо в такій послідовності:

1) Виходячи з технологічних властивостей виробництва вибираю метод виготовлення – хімічний, клас точності друкованої плати – 3 (ОСТ 4.010.022-85).

2) Визначаю мінімальну ширину друкованого провідника по постійному струму для кіл живлення і заземлення:

; (1.4)

де Imax=200мАмаксимальний постійний струм, який притікає в провідниках.

    Iдоп=20А/мм2 – допустима густина струму.

    t=35мкм – товщина провідника.

;

  1.  Визначаю мінімальну ширину провідника виходячи із допустимого падіння напруги на ньому:

;             (1.5)

де =0,05Ом мм2/м – питомий об’ємний опір.

    =0,31м – довжина провідника.

    =0,6В – допустиме падіння напруги

;

  1.  Визначаю номінальне значення діаметрів монтажних отворів:

 ;                   (1.6)

де dE – максимальний діаметр дроту встановленого ЕРЕ

    ∆dH.B. – нижнє граничне відхилення від номінального діаметру монтажного отвору

   r – різниця між мінімальним діаметром отвору і максимальним діаметром виводу ЕРЕ

 d1(R1-R7,R9-R20,С1-С14,DD1,DD2,ZQ1,VT1)=0.7+0.1+0.2=1мм;

 d2(XS1,XS2,DA1,DA2,R8)=0.9+0.1+0.2=1.2мм;

 d3(VD1)=1+0.1+0.2=1.3мм;

Приймаємо такі стандартні діаметри отворів 1; 1,2; 1,3.

5) Розраховую діаметри контактних площадок:

 Dmin=D1min+1.5hФ;              (1.7)

 Dmin1=0.99+1,5∙0,035=1.042мм;

 Dmin2=1.15+1,5∙0,035=1.203мм;

 Dmin3=1.22+1,5∙0,035=1.273мм;

де hФ – товщина фольги

 D1min - мінімальний ефективний діаметр площадки:

 D1min= ;                 (1.8)

 D1min1=мм;

 D1min2=мм;

 D1min3=мм;

де bM – відстань від краю просвердленого отвору до краю контактної площадки;

    δd і δp – допуски на розташування отворів і контактних площадок;

    dmax – максимальний діаметр просвердленого отвору:

dmax=d+∆d+0.1;             (1.9)

де ∆d – допуск на отвір

dmax1=1+0,1+0,1=1,2мм;

dmax2=1.2+0,1+0,1=1.4мм;

dmax3=1.3+0,1+0,1=1.5мм;

 Dmax=Dmin+(0.02…0.06) ;                (1.10)

 Dmax1=1.042+0.04=1.046мм;

 Dmax2=1.203+0.04=1.207мм;

 Dmax3=1.273+0.04=1.277мм;


6) Визначаю ширину провідників:

Мінімальна

 bmin=b1min+1.5hФ ;          (1.11)

де b1min=0,18мм – мінімальна ефективна ширина провідника.

 bmin=0,18+1,5∙0,035=0,23мм;

Максимальна

bmax=bmin+(0.02…0.06);                (1.12)

bmax=0.23+0.04=0.27мм;

7) Визначаю мінімальну відстань між елементами провідного малюнку.

Мінімальна відстань між провідником і контактною площадкою

 S1min=L0-;          (1.13)

де L0 – відстань між центрами відповідних елементів

    δl – допуск на розташування провідників

 S1min1=2.5-мм;

 S1min2=2.5-мм;

 S1min3=2.5-мм;

Мінімальна відстань між двома контактними площадками

 S2min=L0-(Dmax+2δp);                 (1.14)

 S2min1=2.5-(1.046+2 ∙0.35) =0.75мм;

 S2min2=2.5-(1.207+2 ∙0.35) =0.59 мм;

 S2min3=2.5-(1.277+2 ∙0.35) =0.52 мм;

Мінімальна відстань між двома провідниками

 S3min= L0-(Dmax+2δl);                 (1.15)

 S3min1=2.5-(1.046+2 ∙0.15) =1.15 мм;

 S3min2=2.5-(1.207+2 ∙0.15) =0.99 мм;

 S3min3=2.5-(1.277+2 ∙0.15) =0.92 мм;

1.6. Розрахунок надійності.

Надійність приладу – це його здатність виконувати поставлені перед ним функції при заданих умовах експлуатації на протязі певного періоду часу.

Основними характеристиками надійності є ймовірність безвідмовної роботи та інтенсивність відмов.

Ймовірність безвідмовної роботи – це ймовірність того що в заданих умовах експлуатації в межах заданого періоду ненаступить відмова.

Інтенсивність відмов – це відношення кількості систем (елементів) які відмовили напротязі заданого періоду t до добутку загальної кількості елементів на тривалість періоду часу t.

 ;            (1.16)

де     - кількість систем які відмовили на протязі заданого періоду часу t

- загальна кількість елементів

Розрахунок надійності.

Усі елементи працюють в усереднених експлуатаційних режимах.

Розрахунок надійності проводимо за допомогою комп’ютерної програми яка використовує формулу (3.16).

Програма має такі можливості як велика база даних елементів;Створення нових елементів,в рахування коефіцієнтів впливе температури, вологості, механічних факторів, атмосферного тиску, виведення графіка залежності імовірності безвідмовної роботи за результатами розрахункув.

     

Коефіцієнти впливу:

Коефіцієнт механічних впливів:……………………………………………..1

Коефіцінт впливу вологості і температури:………………….……………..1

Коефіцієнт атомосферних впливів:…………………...………….……..…..1

Результати розрахунку:

Інтенсивність відмов: …………………………..…………7.9958e-005 1/год

Середня наробка до відмови: ……………………..……………..12506.6 год


Розрахунок ймовірності безвідмовної роботи
P(t):

 t = 10 год.       P(t) = 0.999201

 t = 100 год.       P(t) = 0.992036

 t = 1000 год.     P(t) = 0.923155

 t = 10000 год.   P(t) = 0.449518

 t = 100000 год.   P(t) = 0.000337

Графік залежності імовірності безвідмовної роботи зображений на рис.1.14.

Рисунок 1.16 - Графік залежності P = f(t)


Таблиця 1.1 - Вхідні дані для розрахунку надійності

п/п

Назва групи елементів

К-сть шт.   

Кпопр

Івідм*1e-06 1/год

К-сть*Кнав *Івід*1e-06

1

Мікросхема LM358AN

1

1

0.1

0.1

2

Мікросхема PIC16F690                

1

1

0.1

0.1

3

Мікросхема К176ИД3                  

1

1

0.1

0.1

4

Мікросхема 74НС164                  

1

1

0.1

0.1

5

Транзистори ВС337                         

4

0.35            

4  

5.6

6

Транзистор IRFZ44N                  

1

0.35   

1.7         

0.595

7

Діодий міст GBU8A                         

1

0.35              

6

2.1

8

Діоди випрямляючі

2

0.35   

0.7         

0.49

9

Оптрон AOD130A                     

1

1

5

5

10

Стабілітрон 0.5W 12V     

1

0.81   

4.5         

3.645

11

Світлодіоди

8

1

4

32

12

Конденсатори електроліт.          

5

0.4    

2.4         

4.8

13

Конденсатори керамічні                   

3

0.1    

1.4         

0.42

14

Резистори постійні

30

0.42   

0.8         

10.08

15

Резистори недротяні змінні               

2

0.42             

5

4.2

16

Резистор 10 Вт                      

1

0.1               

2

0.2

17

Трансформатор живлення                  

1

0.1              

3

0.3

18

Інндикатор семисегментний           

1

1

1.5         

1.5

19

Стабілізатори

2

0.39   

2.6         

2.028

20

Запобіжник     

1

1

0.5         

0.5

1

2

3

4

5

Продовження таблиці 1.1

1

2

3

4

5

21

Перемикач (на один контакт)         

1

1

0.5         

0.5

22

Провідники та пайки навісні         

48

1

0.02        

0.96

23

Гніздо (на один контакт)            

2

1

0.02        

0.04

24

Друкована плата                     

1

1

0.1         

0.1

25

Пайки

220

1

0.02        

4.4

1.7 Загальні відомості про монтаж і складання проектованого виробу.

Після виготовлення друкованої плати проводиться складання друкованого вузла. Процес складання поділяється на такі основні операції:

  •  Комплектування
  •  Маркування
  •  Захист контактних площадок, які не підлягають автоматизованій пайці латексом
  •   Сушка плати в сушильних шафах.
  •  Формування виводів електрорадіоелементів
  •  Лудження  радіоелементів припоєм ПОС 61
  •  Установка ЕРЕ, що будуть запаюватись автоматизовано.
  •  Автоматизована пайка ЕРЕ.
  •  Рихтування пайки. Рихтування здійснюють не більше 4% від усіх пайок.
  •  Регулювання і технічний контроль.

Складання виробу в цілому не потребує спеціального обладнання, використовується пневмоверт і електропаяльник. При складанні виконується  складально-слюсарна і електромонтажна операції. Складання проходить в такій послідовності: установка трансформатора , пайка перемичок від первинної обмотки до кабеля живлення , пайка перемичок  до вторинної обмотки , пайка перемичок до  світлодіодів , індикатора , кнопок , вимикача , пайка перемичок до друкованого вузла, кріплення вимикача ,світлодіодів, кнопок , індикатора до верхньої кришки, кріплення вузла до нижньої кришки  кришки (здійснюється за допомогою болтів ). Кріплення верхньої кришки до нижньої за допомогою 12  гвинтів.

1.8 Аналіз технологічності конструкції виробу.

Для забезпечення ефективного опрацювання і аналізу конструкції на зниження затрат часу і засобів на її розробку, технологічну підготовку, виготовлення, експлуатацію і ремонт, проводиться кількісна та якісна оцінка технологічності виробу.

При кількісній оцінці технологічності розраховується комплексний показник технологічності  К,  який враховує усереднене значення часткових показників з урахуванням коефіцієнтів, які характеризують їх значимість при розрахунку.

Конструктивно-технологічний аналіз конструкції з точки зору пристосовуваності виробу до  умов виробництва та затрат при виготовленні і експлуатації проводиться при якісній оцінці.

Якісна оцінка технологічності.

Основною складовою виробу є друкований вузол. Друкована плати для вузла виготовляється із склотекстоліту фольгованого Сф1-35-151 хімічним способом. Так як цей спосіб є найбільш простіший для односторонніх плат. Друковані плати маркуються 6-ти значним кодом для можливості відслідкування руху її по конвеєрі.

Захист контактних площадок латексом потрібний для того, щоб під час пайки хвилею припою не залило припоєм ті контактні площадки до яких пізніше щось буде підпаюватись вручну. Після нанесення латексу його висушують.

Фомування виводі ЕРЕ здійснюється автоматизовано за допомогою установок для формування.

Лудження виводів ЕРЕ здійснюється автоматизованим методом припоєм    ПОС-61

Всі ЕРЕ встановлюються вручну, так як при великій кількості не однотипних елементів для серійного виробництва недоцільно використовувати автоматизований спосіб.

Автоматизована пайка здійснюється хвилею припою (ПОС-61), цей метод значно зменшує трудомісткість виготовлення вузла друкованого.

Рихтування проводиться вручну для виправлення дефектів автоматизованої пайки.

Оживлення та технічний контроль виробу проводяться на спеціальних стендах згідно інструкцій.

Кількісна оцінка технологічності друкованого вузла

При кількісній оцінці технологічності розраховується комплексний показник технологічності  К,  який враховує усереднене значення часткових показників з урахуванням коефіцієнтів, які характеризують їх значимість при розрахунку.

Коефіцієнт використання мікросхем і мікрозборок у вузлі:

                       (1.17)

де: Німс – кількість мікросхем і мікрозборок у вузлі, Німс = 5;

     Нере – загальна кількість електрорадіоелементів, Нере = 52.

                ;

Коефіцієнт автоматизації і механізації монтажу Ка.м. визначається
за формулою:

                         (1.18)

де: На.м. = 147 кількість монтажних з’єднань які здійснюються автоматизованим способом;

        Нм – загальна кількість монтажних з’єднань, Нм = 171.

;

Коефіцієнт механізації підготовки електрорадіоелементів Км.п.ере  визначається за формулою:

          (1.19)

де Нм.п.ере -  кількість електрорадіоелементів, підготовка яких до монтажу здійснюється механізованим або автоматизованим методом. До числа цих ЕРЕ включають ті, що не потребують підготовки до монтажу, Нм.п.ере = 48

;

Коефіцієнт повторюваності електрорадіоелементів Кповт.ере визначається за формулою:

 

;                (1.20)

де: Нт.ере – кількість типорозмірів електрорадіоелементів, Нт.ере = 27

;

Коефіцієнт застосовуваності електрорадіоелементів Кзаст.ере визначається по формулі:

;          (1.21)

де: Нт.ор.ере – кількість типорозмірів оригінальних елементів.                        Нт.ор.ере = 1.

;

Коефіцієнт установочних розмірів електрорадіоелементів Квст.р. визначається за формулою:

 ;          (1.22)

де: Нвст.р. – кількість видів установочних розмірів електрорадіоелементів

Нвст.р = 86.

;

Коефіцієнт прогресивності формоутворення деталей Кф визначається за формулою:

;            (1.23)

де: Дпр – кількість механічних деталей, заготовки яких, або самі деталі отримані прогресивними методами формоутворення (штампування, пресування,  лиття,  пайка,  зварка і т.д. ), Дпр = 1

     Д – загальна кількість деталей у виробі.

;

Визначаємо  комплексний показник технологічності за формулою:

;                (1.24)

;

Оцінка рівня технологічності виробу визначається з відношення розрахованого комплексного показника  К  до комплексного нормативного показника Кн, який відображає реальний існуючий рівень технологічності на підприємствах по випуску РЕА. Для нашого виробу Кн = 0,5. Відношення К/Кн повинно задовольняти умову:

  ;             (1.24)

Перевіряємо умову:     

Дана умова  виконується, отже конструкція вважається  технологічною.

1.9 Розробка і оформлення маршрутно – операційної технології складання і монтажу виробу.

Розробку і оформлення маршрутно-операційної технології складання виробу поділяється на  такі етапи:

Комплектування. Проводиться комплектування вузлами, необхідними для складання приладу.

Нарізання перемичок. Нарізаємо перемички, які будуть використовуватися для з’єднання плати, регулюванні і живлення приладу. При цьому використовують гільйотинні  ножиці.

Знаття ізоляції. При цій операції використовують електрообпалювачі. Ізоляцію знімають з 2-х сторін нарізаних провідників.

Лудження. Проводять залудження нарізаних провідників припоєм ПОС-61, флюс АТІ-120.

Слюсарно-складальна операція полягає в механічному кріпленні деталей, вузлів, блоків до несучих елементів конструкції.

Електромонтаж. Полягає у запайці перемичок і кабелю живлення.

Завершальна слюсарно-складальна операція полягає у механічному кріплені верхньої кришки і лицевої панелі.

Технологічне тренування.

Маршрутно-операційна технологія складання вузла друкованого подана в додатках.

1.10 Обґрунтування вибору конструкції. Опис конструкції.

Конструкцію проектованого виробу забезпечує функціонально-вузловий метод компоновки з врахуванням вимог нормативних документів. Цей метод широко використовується при проектуванні приладів з великою кількістю малогабаритних елементів. Виріб складається з однієї конструктивно завершеної одиниці.

Використання цього методу компоновки дозволяє підвищити надійність апаратури, скоротити термін і вартість проектування, підготовки виробництва, а також собівартість.

Конструкція проектованого виробу складається з корпусу , трансформатора та друкованого вузла.

Корпус являється однією з важливих складових частин виробу. Він забезпечує механічний захист розміщених в ньому елементів при експлуатації  випробу. Корпус проектованого виробу буде мати прямокутну форму (паралелограма). Завдяки щільному приляганню кришок одна до одної, корпус є захищений від вологи і пилюки.

Корпус проектованого виробу буде виготовлятися методом штампування з листового металу товщиною 3 мм, це дає йому такі переваги над пластмасовим: спрощення технологічного процесу, збільшення механічної міцності виробу, покращення дизайну. Він складається з двох «П» подібних кришок. У верхній кришці , окрім кріпильних отворів , передбачені отвори для кріплення семи-сегментного індикатора , вимикача , кнопок , кабелів та світлодіодів. У нижній кришці передбачено овори для ніжок , кріпильні отвори , та отвори для кріплення друкованого вузла і трансформатора  . Корпус задовольняє вимогам технічної естетики, відносно простий у виготовленні і простий у зборці.

Кришки приєднуються одна до одної за допомогою чотирьох болтів . До нижньої кришки кріпляться гумові ніжки ,які забезпечать стійкість приладу на різних поверхнях.

Плата встановлюється на  гумові стойки які вставляються 4 болти, після чого прикручуються гайками. Для з’єднання індикатора , вимикача , кнопок   та світлодіодів з платою використовують перемички з багатожильного ізольованого дроту. Взаємне розміщення елементів конструкції проектованого виробу забезпечує легкий доступ до елементів спрощує процес налаштування та контролю параметрів, забезпечує легкий доступ до кріплення друкованого вузла і інших елементів конструкції, що дозволяє застосовувати автоматизацію складальних робіт.

Конструкцію проектованого виробу забезпечує функціонально-вузловий метод компоновки з врахуванням вимог нормативних документів. Цей метод широко використовується при проектуванні приладів з великою кількістю малогабаритних елементів. Виріб складається з однієї конструктивно завершеної одиниці.

Використання цього методу компоновки дозволяє підвищити надійність апаратури, скоротити термін і вартість проектування, підготовки виробництва, а також собівартість.

Проектований виріб задовольняє всім умовам технічної естетики. Колір корпуса сірий , з чорними надписами , що покращує зовнішній вигляд приладу.


2 Організаційно-економічна частина

2.1 Розрахунок повної собівартості проектованого виробу.

Одним з найважливіших показників ефективності виробництва є собівартість продукції.

Ми знаємо різні види собівартості:
- технологічна;
- цехова;
- заводська або виробнича;
- повна.

На підприємстві береться до уваги величина повної собівартості виробу, оскільки вона враховує всі грошові затрати підприємства на випуск та реалізацію продукції і служить основою для встановлення вільної оптової ціни підприємства. Калькуляція собівартості продукції починається з розрахунку вартості матеріалів. Перелік основних матеріалів подано в таблиці 4.1

Таблиця 2.1 - Вартість основних матеріалів

п/п

Назва

К-сть

   шт.

Вартість (грн.)

за 1шт.

Сума (всіх)

1

Плата друкована

1

6,5

6,5

2

Верхня кришка

1

15

15

3

Нижня кришка

1

15

15

Всього

3

36,5

36,5

Вартість основних матеріалів на даний виріб складає: 36,5(грн.)       

Найбільш об’ємним є перелік покупних напівфабрикатів, які підприємство одержує по кооперації з інших підприємств. Вартість цих виробів складає грн. Їх перелік поданий в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 - Вартість  покупних матеріалів

п/п

Назва

К-сть

шт.

Вартість (грн.)

За 1шт.

Сума (всіх)

1

Резистори  Royal Ohm ,125

30

0,1

30

2

Резистор СП3-38Б

2

2.5

5

3

Резистор 10 Вт  TAIWAN EL

1

7

7

4

Конденсатори Jamicon

9

1,25

11.25

5

Конденсатори К50-16

17

0.25

8.5

6

Діод 1N4007-E3

2

1,2

2,4

7

Транзистори BC337

2

2

4

8

Транзистор IRFZ33N

1

1,2

1,2

9

Стабілітрон  0.5W 12V

1

1,2

1,2

10

Діодний міст

1

3

3

11

Світлодіоди LL-503IGYD

8

0,5

4

12

Запобіжник Cooper Bussmann

1  

0,5

0,5

13

Мікросхема LM358AN

1

3,6

3,6

14

Мікросхема PIC16F690

1

35

35

15

Мікросхема 74HC164

1

1.3

1,3

16

Мікросхема К176ИД3

1

1,50

1,50

17

Оптрон AOD130A

1

2,3

2,3

18

Роз'єм  Neutrik

1

1,5

1,5

1

2

3

4

Продовження таблиці 2.2

1

2

3

4

19

Роз'єм  H Hinke

1

1,8

1,8

20

Стабілізатоори L7809-VST

2

2,1

4,2

21

Індикатор BA56-11EWA

1   

15

15

22

Трансформатор

1

37

37

23

Кабель вхідний

1

7

7

24

Кабель вихідний

1

8

8

25

Гвинти  М4-20

4

0.1

0.4

26

Гвинти  М4-10

12   

0.1

1.2

27

Гвинти  М6

4

0.1

0.4

28

Гвинти  М8

4

0.1

0.4

29

Гайки  М4

4

0,1

0.4

30

Гайки  М6

4

0,12

0.48

31

Гайки  М8

4

0,13

0.52

32

Шайби М4

12

0,09

1.08

33

Шайби М6

4

0,1

0,4

34

Шайби М8

4

0,11

0.44

35

Стойки для плати

4

0,5

2

36

Ніжки приладу

4

1

4

Всього:

220.17

При виготовленні проектованого виробу користуються допоміжними матеріалами, перелік і вартість яких подано в таблиці 2.3

Таблиця 2.3 - Вартість допоміжних  матеріалів

п/п

Назва

К-сть

шт.

Вартість (грн.)

за 1шт.

Сума (всіх)

1

Припой ПОС-61

0,1

15

1,5

2

Каніфоль АТІ-80

0,1

12

1,2

3

Спирто-бензинова суміш

0,1

10

1

4

Фарба ТУМС-84 біла

0,018

15

0,27

Всього:

3,97

  1.  Загальна  вартість  матеріалів:

            ВМ = ВО + ВП.М + ВД ;      (2.1)
 В
М = 36.5+220.17+3,97=260,64 (грн.);       

  1.  Транспортно-заготівельні витрати на базовому підприємстві

складають 10% від вартості всіх матеріалів:


              В
ТЗ = ВМ . 0,1;        (2.2)
             B
ТЗ =. 0,1=26,07;

3) Основна заробітна плата на виріб на підприємстві складає:


             Р
ВІД = (∑ ТШТ / 60)· Сг ;       (2.3)

РВІД = (220 /60)·15,4 =56,46(грн.) ;       

де ТСТ – тарифна ставка робітника V розряду. ТСТ=15,4(грн.)       .

4) Додаткова заробітна плата:

       

ЗПдод= Рвід . 0,11=6.21(грн.)  ;                              (2.4)

5) Відрахування на єдиний соціальний внесок:

        

ЗПвідр=( Рвід + ЗПдод) · 0,347 ;          (2.5)

ЗПвідр =(56.46+6.21) · 0,347=21,74 (грн.);              

6) Загально виробничі витрати:

ЗВВ=(Рвід + ЗПдод)·1,5 ;            (2.6)

ЗВВ = (56.46+6.21) · 1,5= 93.93 (грн.);          

7) Виробнича собівартість:

СВвмтзвід+ЗПдод+ЗПвід+ЗВВ ;       (2.7)

СВв =260.64+26,07+56.46+6.21+23.06+93.93;

СВв =466.37(грн.)   ;    

                        

8) Позавиробничі витрати:

 

ПВ=СВв· 0,03= 466,37 · 0,03=13.99 (грн.)  ;            (2.8)

9) Повна собівартість:

СВ=СВв+ПВ=466,37+13.99 =480.36 (грн.)  ;     (2.9)

Таблиця 2.4 Порівняння економічних показників по базовому і проектованому варіантах

№п/п

Статті витрат

Сума витрат

Базовий

Проектований

1

Матеріали

263,4

260,64

2

Транспортно-заготівельні матеріали

3,8

3,65

3

Основна зарплата

57,8

56,46

4

Додаткова зарплата

6,56

6,21

5

Відрахування на єдиний соціальний внесок

24,1

21,74

6

Загально виробничі витрати

94,46

93,93

7

Виробнича собівартість

475,34

466,37

8

Адміністративні витрати

40,46

39,522

9

Позавиробничі

затрати

14,68

13.99

10

Повна собівартість

491,04

480,36


2.2 Визначення оптової ціни виробу

Величина прибутку:

   П=СВ·0,15;            (2.10)

П =480,36·0,15=72,06 (грн )  ;

Ціна виробу без ПДВ:

  Ц=СВ+П;            (2.11)

Ц =480,36+72,06=552,42 (грн.);   

Ціна виробу з ПДВ:

Цпдв=Ц+Ц·0,2 ;           (2.12)

Цпдв = 552,42+552,42·0,2 = 662,9(грн );

2.3 Визначення економічного ефекту від впровадження проектованого виробу

Розрахунок економічного ефекту від впровадження у виробництво проектованого виробу включає розрахунок зниження собівартості продукції, розрахунок зниження трудомісткості виробу та ріст продуктивності праці.

1) Зниження собівартості:

ΔСВ=(СВбазова-СВпроектна/СВбазова)·100%;        (2.13)

ΔСВ=(491,404-480,36/491,04) ·100%=2,17%;

2) Зниження трудоємкості виробу розраховуємо за формулою:

ΔТ=(∑ ТШТбазове-∑ ТШТпроектоване/∑ ТШТбазове)·100%;

 ΔТ=(228-220/228)·100%=3,5% ;      (2.14)

  1.  Ріст продуктивності праці:

 ΔПП=100·ΔТ/100-ΔТ  ;        (2.15)

 ΔПП =350/96,5=3,5;

  1.  Умовно річна економія:

 Е=(СВбазова-СВпроектнаN;         (2.16)

 Е = 10,65 · 23000 = 244950(грн);

    Чиста теперішня вартість проекту (NPV)

     ;                                   (2.11)

K-капітальні вкладення

Гп- грошовий потік за n-ний рік (грошовий потік – прибуток плюс

амортизаційні відрахування) грн.

Е-дисконтна ставка

;      (2.12)

(2.13)

Тн.в-кількість років до повного відшкодування

Нв- невідшкодовані витрати останього року

4.4. Техніко-економічні показники розроблюваної конструкції

Техніко-економічні показники проектованого виробу зводимо в таблицю:


            Таблиця 2.5 Техніко-економічні показники проектованого виробу

Назва показників

Од.вим

Показники

1.

2.

3.

4.

5.

6. 7.

8.

Програма випуску

Трудомісткість виробу

Заробітна плата на виріб

Повна собівартість виробу

Ціна з ПДВ

Зниження собівартості

Ріст продуктивності праці
Умовно-річна економія                    

шт.

хв.

грн.

грн.

грн.

%

%

грн.

23 000

220

56,46

480,36

662.9

2,17%

3,5

244950


2.5. Висновки до організаційно економічної частини

Проектований автоматичний зарядний пристрій  е економічно вигідний і конкурентно здатний .

Було розраховано повну собівартість виробу, та проаналізовано шляхи її зменшення. Також було визначено оптову ціну, яка становить - 480,36грн. Розрахунок економічного ефекту від впровадження виробу складався з розрахунку зниження собівартості продукції, трудомісткості виробу та росту продуктивності праці. Було створено таблицю техніко економічних показників виробу, куди зведено всі розраховані показники в попередніх пунктах цього підрозділу.


3 Охорона праці

3.1 Розслідування нещасних випадків на виробництві

Конституція України гарантує громадянам України право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Єдиний порядок організації охорони праці в Україні визначає Закон України "Про охорону праці".

Статтею 22 цього Закону на роботодавця покладено обов’язок щодо розслідування на ведення нещасних випадків, професійних захворювань і аварій.

З 1 жовтня 2004 року в Україні діє новий порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві.

Такий Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві та Перелік обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання Кабінет Міністрів України визначив постановою від 25 серпня 2004 р. № 1112.

Зазначеною постановою Кабінету Міністрів України визнано такою, що втратила чинність постанову Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 р. N 1094, яка до 25 серпня 2004 року регулювала вказані правовідносини.

Новий Порядок уточнив процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду економічної діяльності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах чи у фізичних осіб - підприємців, які відповідно до законодавства використовують найману працю, а також тих, що сталися з особами, які забезпечують себе роботою самостійно, за умови добровільної сплати ними внесків на державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Дія цього Порядку поширюється на власників підприємств або уповноважені ними органи; осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, які відповідно до законодавства уклали з роботодавцем трудовий договір (контракт) або фактично були допущені до роботи в інтересах підприємства, а також на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно.

Розслідування нещасних випадків та професійних захворювань, що сталися з працівниками, які перебували у відрядженні за кордоном, проводиться згідно з цим Порядком, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Також, згідно з цим Порядком проводиться розслідування та ведеться облік нещасних випадків, професійних захворювань, що сталися з особами, які відповідно до законодавства про працю працюють за трудовим договором (контрактом) у військових частинах (підрозділах) або на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління Міноборони, МВС, СБУ, Адміністрації Держприкордонслужби, Державного департаменту з питань виконання покарань, МНС.

Проте, на військовослужбовців та інших осіб, які проходять військову службу в зазначених частинах чи на підприємствах згідно із статутами військової служби, дія цього Порядку не поширюється.

Слід зазначити, що порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з вихованцями, учнями, студентами, курсантами, слухачами, стажистами, клінічними ординаторами, аспірантами, докторантами під час навчально-виховного процесу, у тому числі під час виробничого навчання, практики на виділеній дільниці підприємства під керівництвом уповноважених представників навчального закладу, визначається МОН за погодженням з Держнаглядохоронпраці, відповідним профспілковим органом і виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Щодо працівників, з якими трапились нещасні випадки під час прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, що не належить підприємству і не використовувався в інтересах підприємства, то проведення розслідування та ведення обліку таких нещасних випадків, здійснюється згідно з Порядком розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2001 р. № 270.

Згідно з Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництв, розслідування та облік проводяться з приводу виникнення нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що призвели до таких наслідків, як втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше, необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення працівника під час виконання ним трудових обов’язків, смерті працівника на підприємстві.

Розрізняються нещасні випадки, що підлягають загальному розслідуванню та обліку, та нещасні випадки, що підлягають спеціальному розслідуванню та обліку.

До останніх належать: нещасні випадки із смертельними наслідками; групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками, незалежно від ступеня тяжкості ушкодження їх здоров’я; випадки смерті працівників на підприємстві; випадки зникнення працівників під час виконання трудових (посадових) обов’язків; нещасні випадки з тяжкими наслідками, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого (за рішенням органів Держнаглядохоронпраці).

Порядок розслідування нещасних випадків поширюється і на аварії.

Існує два види аварії, що підлягають розслідуванню та обліку: аварії першої та другої категорії.

До першої категорії належать аварії, внаслідок яких загинуло 5 чи травмовано 10 і більше осіб, спричинено викид отруйних, радіоактивних та небезпечних речовин за межі санітарно-захисної зони підприємства, збільшилася концентрація забруднюючих речовин у навколишньому природному середовищі більш як у 10 разів, зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об’єкта, що створило загрозу для життя і здоров’я працівників підприємства чи населення;

До другої категорії належать аварії, внаслідок яких, загинуло до 5 чи травмовано від 4 до 10 осіб, зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об’єкта, що створило загрозу для життя і здоров’я працівників цеху, дільниці підприємства з чисельністю працюючих 100 чоловік і більше.

Згідно з зазначеним Порядком визнаються пов’язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових обов’язків, у тому числі у відрядженні, а також ті, що сталися у період:

  1.  перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці, пов’язаному з виконанням роботи, починаючи з моменту прибуття працівника на підприємство до його відбуття, який повинен фіксуватися відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або виконання завдань роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні, святкові та неробочі дні;

  1.  підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, а також виконання заходів особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення;
  2.  проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підприємству, або на іншому транспортному засобі, наданому роботодавцем;
  3.  використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства з дозволу або за дорученням роботодавця в установленому роботодавцем порядку;
  4.  виконання дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий, тобто дій, які не належать до трудових обов’язків працівника (подання необхідної допомоги іншому працівникові, дій щодо запобігання аваріям або рятування людей та майна підприємства, інших дій за розпорядженням або дорученням роботодавця);
  5.  ліквідації аварії, наслідків надзвичайної ситуації техногенного і природного характеру на виробничих об’єктах і транспортних засобах, що використовуються підприємством;
  6.  подання необхідної допомоги або рятування людей, виконання дій, пов’язаних із запобіганням нещасним випадкам з іншими особами у процесі виконання трудових обов’язків;

надання підприємством шефської допомоги;

  1.  перебування у транспортному засобі або на його стоянці, на території вахтового селища, у тому числі під час змінного відпочинку, якщо настання нещасного випадку пов’язане з виконанням потерпілим трудових обов’язків або з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або середовища;

Визнаються пов’язаними з виробництвом також випадки:

  1.  раптового погіршення стану здоров’я працівника або його смерті внаслідок гострої серцево-судинної недостатності під час перебування на підземних роботах (видобування корисних копалин, будівництво, реконструкція, технічне переоснащення і капітальний ремонт шахт, рудників, копалень, метрополітенів, підземних каналів, тунелів та інших підземних споруд, геологорозвідувальні роботи, які проводяться під землею) чи після виведення працівника на поверхню з ознаками гострої серцево-судинної недостатності, що підтверджено медичним висновком;
  2.  скоєння самогубства працівником плавскладу на суднах морського, річкового та рибопромислового флоту в разі перевищення обумовленого колективним договором строку перебування у рейсі або його смерті під час перебування у рейсі внаслідок впливу психофізіологічних, небезпечних чи шкідливих виробничих факторів.
  3.  Нещасні випадки, пов’язані із завданням тілесних ушкоджень іншою особою, або вбивство працівника під час виконання чи у зв’язку з виконанням ним трудових (посадових) обов’язків чи дій в інтересах підприємства незалежно від порушення кримінальної справи розслідуються відповідно до цього Порядку. Такі випадки визнаються пов’язаними з виробництвом (крім випадків, що сталися з особистих мотивів).

Проте, не визнаються пов’язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками:

  1.  за місцем постійного проживання на території польових і вахтових селищ;
  2.  під час використання ними в особистих цілях транспортних засобів, машин, механізмів, устаткування, інструментів, що належать або використовуються підприємством (крім випадків, що сталися внаслідок їх несправності);
  3.  унаслідок отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також унаслідок їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо), за наявності відповідного медичного висновку, якщо це не пов’язане із застосуванням таких речовин у виробничих процесах чи порушенням вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп’яніння, до нещасного випадку був відсторонений від роботи відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства або колективного договору;
  4.  у разі смерті або самогубства (крім смерті внаслідок гострої серцево-судинної недостатності під час перебування на підземних роботах чи після виведення працівника на поверхню з ознаками гострої серцево-судинної недостатності, що підтверджено медичним висновком; скоєння самогубства працівником плавскладу на суднах морського, річкового та рибопромислового флоту в разі перевищення обумовленого колективним договором строку перебування у рейсі або його смерті під час перебування у рейсі внаслідок впливу психофізіологічних, небезпечних чи шкідливих виробничих факторів).

Аналізуючи Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві можна зробити висновок, що процедура розслідування і обліку нещасного випадку складається з таких етапів, як повідомлення відповідних суб’єктів про нещасний випадок, що трапився, і надання необхідної допомоги потерпілим та вжиття заходів щодо попередження виникнення інших нещасних випадків, створення комісії з розслідування нещасних випадків,проведення розслідування нещасних випадків;

Так, про кожний нещасний випадок потерпілий або працівник, який його виявив, чи інша особа - свідок нещасного випадку повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів до подання необхідної допомоги потерпілому.

У разі настання нещасного випадку безпосередній керівник робіт (уповноважена особа підприємства) зобов’язаний: терміново організувати подання першої медичної допомоги потерпілому, забезпечити у разі необхідності його доставку до лікувально-профілактичного закладу; повідомити про те, що сталося, роботодавця, керівника первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або уповноважену найманими працівниками особу з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки; зберегти до прибуття комісії з розслідування (комісії із спеціального розслідування) нещасного випадку обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров’ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів до недопущення подібних випадків.

Подібний обов’язок покладений і на лікувально-профілактичні заклади, куди потерпілі звертаються за допомогою. Вони повинні про кожне звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок на виробництві без направлення підприємства передати протягом доби з використанням засобів зв’язку екстрене повідомлення.

В свою чергу, роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок (крім випадків, зокрема, групового нещасного випадку, нещасного випадку із смертельним наслідком, нещасного випадку з тяжким наслідком, випадку смерті працівника на підприємстві, а також випадку зникнення працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов’язків), зобов’язаний негайно повідомити з використанням засобів зв’язку про нещасний випадок:

  1.  робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань за місцезнаходженням підприємства за встановленою цим Фондом формою;
  2.  підприємство, де працює потерпілий, - якщо потерпілий є працівником іншого підприємства;
  3.  органи державної пожежної охорони за місцезнаходженням підприємства - у разі нещасного випадку, що стався внаслідок пожежі;
  4.  установу державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, - у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння);

Слід зазначити, що до складу комісії з розслідування включаються керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій спеціаліста з питань охорони праці (голова комісії), керівник структурного підрозділу підприємства, на якому стався нещасний випадок, представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства (за згодою), представник первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки, інші особи.

Комісія зобов’язана протягом трьох діб:

  1.  обстежити місце нещасного випадку, одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб;
  2.  визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;
  3.  з’ясувати обставини і причини нещасного випадку; визначити, чи пов’язаний цей випадок з виробництвом;
  4.  установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам;
  5.  скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5, а також акт про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом, за формою Н-1 у шести примірниках, якщо цей нещасний випадок визнано таким, що пов’язаний з виробництвом, або акт про нещасний випадок, не пов’язаний з виробництвом, за формою НПВ, якщо цей нещасний випадок визнано таким, що не пов’язаний з виробництвом, і передати їх на затвердження роботодавцю;
  6.  у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов’язаного з виробництвом, крім акта форми Н-1 скласти також у чотирьох примірниках карту обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5.

Роботодавець, а у разі нещасного випадку, що стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, - керівник робочого органу виконавчої дирекції Фонду, який призначив комісію, повинен розглянути і затвердити примірники актів форми Н-5 і форми Н-1 (або форми НПВ) протягом доби після одержання матеріалів, підготовлених комісією за підсумками її роботи (матеріали розслідування).

До першого примірника акта форми Н-5 додаються примірник акта форми Н-1 (або форми НПВ), примірник карти форми П-5 - у разі гострого професійного захворювання (отруєння), пояснення свідків та потерпілого (у разі їх наявності), витяги з експлуатаційної документації, схеми, фотографії, інші документи, що характеризують стан робочого місця (машини, механізму, устаткування, апаратури тощо), а у разі потреби - також висновок лікувально-профілактичного закладу про стан сп’яніння, наявність в організмі потерпілого алкоголю, наркотичних чи отруйних речовин.

На вимогу потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, голова комісії зобов’язаний ознайомити його з документами, що містяться в матеріалах розслідування.

Нещасні випадки реєструються у журналі роботодавцем, а у разі нещасного випадку, що стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, - робочим органом виконавчої дирекції Фонду, в якому зареєстровано цю особу.

Матеріали розслідування нещасного випадку роботодавець повинен протягом трьох днів надіслати:

  1.  потерпілому або особі, яка представляє його інтереси;
  2.  робочому органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства.

Примірник затвердженого акта форми Н-1 (або форми НПВ) протягом трьох діб надсилається роботодавцем:

  1.  керівникові структурного підрозділу підприємства, де стався нещасний випадок, для здійснення заходів щодо запобігання подібним випадкам;
  2.  територіальному органу Держнаглядохоронпраці за місцезнаходженням підприємства;
  3.  первинній організації профспілки, представник якої брав участь у роботі комісії, або уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки.

Копія акта форми Н-1 надсилається органу, до сфери управління якого належить підприємство, а у разі відсутності такого органу - місцевій держадміністрації.

Також, в згаданому Порядку окремим розділом висвітлено питання щодо проведення спеціального розслідування нещасного випадку, обов’язків спеціальної комісії, оформлення матеріалів такого розслідування.

При цьому, необхідно відмітити, що розслідування нещасного випадку проводиться протягом трьох днів, а спеціальне розслідування нещасного випадку - протягом 10 робочих днів. У разі необхідності строк спеціального розслідування може бути продовжений органом, який призначив спеціальну комісію.

Зазначеним Порядком визначено також особливості розслідування нещасних випадків, зокрема, таких, що сталися з працівниками на території підприємства або в іншому місці роботи під час перерви; під час перебування працівника на території підприємства у зв’язку з проведенням виробничої наради, одержанням заробітної плати; з працівником іншого підприємства під час виконання ним завдання в інтересах свого підприємства; з водіями, машиністами, пілотами (екіпажем) транспортних засобів (автомобілів, поїздів, літаків, морських та річкових суден тощо) під час перебування в рейсі, внаслідок катастроф, аварій та подій на транспорті.

Також, Порядок містить окремий розділ, що встановлює правила розслідування та обліку випадків хронічних професійних захворювань і отруєнь.

Додатком 13 до згаданого Порядку визначена процедура встановлення зв’язку захворювання з умовами праці.

Зокрема, професійний характер захворювання (отруєння) встановлюється експертною комісією спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу, склад якої затверджує керівник цього закладу.

У разі потреби до роботи експертної комісії залучаються спеціалісти (представники) підприємства, робочого органу Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці, якщо хворий не є членом профспілки.

Рішення про зв’язок захворювання з умовами праці приймається на підставі клінічних, функціональних досліджень (амбулаторних або стаціонарних) з урахуванням відомостей, зазначених у таких документах, як копія трудової книжки - для визначення стажу роботи в умовах дії виробничих факторів; виписка з амбулаторної картки (форма 025/у) або з історії хвороби, у якій відображено початок та динаміку розвитку захворювання; медичний висновок головного спеціаліста з професійної патології Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва і Севастополя; санітарно-гігієнічна характеристика умов праці, що складається фахівцями установи державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство; висновки фтизіатра, нарколога та інші документи - у разі потреби; акт форми Н-5, акт форми Н-1 - у разі гострого професійного захворювання (отруєння).

Висновок експертної комісії спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу про наявність (відсутність) професійного характеру захворювання хворому не видається, а надсилається головному спеціалісту з професійної патології Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва і Севастополя за місцем роботи або проживання хворого.

Хворому видається довідка про стаціонарне (амбулаторне) обстеження в спеціалізованому лікувально-профілактичному закладі.

У висновку крім діагнозу обов’язково зазначається встановлення (невстановлення) професійного характеру захворювання.

При цьому, слід зазначити, що Перелік професійних захворювань визначений постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2000 року № 1662.

Вищезгаданими Порядком передбачено, що відповідальність згідно із законодавством за своєчасне і об’єктивне розслідування нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, та обґрунтованість прийнятих рішень несуть посадові особи, які проводили розслідування.

Стосовно здійснення контролю за своєчасністю і об’єктивністю розслідування нещасних випадків, їх документальним оформленням та обліком, виконанням заходів щодо усунення причин нещасних випадків, слід відзначити, що такий контроль покладено на органи державного управління, органи державного нагляду за охороною праці, виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, та її робочі органи, відповідно до компетенції.

Громадський контроль, в свою чергу, здійснюють профспілки через свої виборні органи і представників, а також уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці.

Таким чином, з прийняттям нового Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві в Україні удосконалився механізм розслідування нещасних випадків на виробництві, професійних захворювань та аварій.

3.2 Протипожежні перешкоди. Забезпечення безпечної евакуації персоналу.

Пожежна безпека технологічного устаткування, електрообладнання, систем опалення, вентиляції. Державний пожежний нагляд. Пожежна профілактика при проектуванні і експлуатації промислових об’єктів, будинків, споруд, технологічного обладнання

Під час проектування та будівництва промислових підприємств передбачаються заходи, які запобігають поширенню вогню шляхом:

- поділу будівлі протипожежними стінами та перекриттями на пожежні відсіки;

- поділу будівлі протипожежними перегородками на секції;

- влаштування протипожежних перешкод для обмеження поширення вогню по поверхнях конструкцій, по розлитій рідині та інших горючих матеріалах;

- захисту отворів у протипожежних стінах (встановлення вогнестійких дверей, воріт, заслінок, засувок, шиберів тощо);

- забезпечення протипожежних розривів між будівлями.

Протипожежна перешкода - це будівельна конструкція, інженерна споруда чи технічний засіб, що має нормовану межу вогнестійкості та перешкоджає поширенню вогню з одного місця в інше. До загальних протипожежних перешкод належать протипожежні стіни (брандмауери), перегородки, перекриття, водяні завіси, а також протипожежні зони та тамбур-шлюзи.

Протипожежними стінами вважаються вертикальні протипожежні перешкоди, що розділяють будівлю по всій висоті та ширині. Вони можуть бути зовнішніми та внутрішніми . Перші призначені для обмеження поширення вогню між будівлями, а другі - всередині будівлі.

Протипожежні стіни бувають зовнішні i внутрішні.

Протипожежні стіни повинні опиратися на власні фундаменти або фундаментні балки та зводитись на всю висоту будівлі, перетинати всі поверхи і конструкції. Вони повинні бути вище покрівлі не менше як на 60 см, якщо хоча б один з елементів покриття (за винятком покрівлі) виконаний з горючих матеріалів; не менше як на 30 см, якщо елементи покриття (за винятком покрівлі) виконані з важкогорючих матеріалів. Протипожежні стіни можуть не підніматися над покрівлею, якщо всі елементи покриття, за винятком покрівлі, виконані з негорючих матеріалів. У протипожежних стінах дозволяється прокладати вентиляційні та димові канали так, щоб у місцях їх розміщення межа вогнестійкості протипожежної стіни з кожного боку канала була не менше 2,5 год.

Отвори у протипожежних стінах, перегородках та перекриттях повинні бути обладнані захисними пристроями (вогнестійкі двері, заслінки, засувки, водяні завіси), що перешкоджають поширенню вогню та продуктів горіння.

Захист вентиляційного отвору в протипожежній стіні одним із видів автоматичних засувок . По обидва боки стінки  у місці проходження вентиляційного каналу встановлені плоскі коробки , у яких знаходяться засувки  (наприклад, сталеві пластинки товщиною 10 мм), що утримуються знизу легкоплавкою скобою . У разі пожежі скоба розплавляється, і засувка під власною вагою опускається, перекриваючи при цьому вентиляційний канал.

Вогнестійкі двері з автоматичним закриванням  приводяться в дію наступним чином. У разі пожежі легкоплавкий замок  розплавляється, двері звільняються від вантажу , який утримував їх у вихідному положенні, й по похилій рейці і "з'їжджають" на роликах , що прикріплені до дверей, закриваючи дверний отвір у протипожежній стіні. Рух дверей обмежується упорами .

У разі перетинання протипожежних перешкод (стін, перегородок, перекриттів, загороджувальних конструкцій) різними комунікаціями зазори (отвори), що утворилися між цими конструкціями та комунікаціями, повинні бути наглухо зашпаровані негорючим матеріалом, який забезпечує межу вогнестійкості та димогазонепроникнення, що вимагається будівельними нормами для цих перешкод.

Для забезпечення організованого руху людей в умовах змушеної евакуації розробляють план евакуації в основному для громадських будинків.

План евакуації складається з двох частин: текстової (інструкції) та графічної.

В інструкції подаються обов'язки осіб, які здійснюють евакуацію, порядок виконання обов'язків. В графічній частині показані маршрут руху та відповідні пояснення до них.

Виходячи з конкретних маршрутів руху, комісія призначає відповідальних з безпечної евакуації людей, повідомлення про пожежу та зустріч пожежної команди, а також з евакуації майна та гасіння пожежі первинними засобами.

План евакуації затверджує керівник і оголошує наказ по установі про вступ його в дію. Потім призначають термін вивчення і практичного опрацювання цього плану із співробітниками установи. Вивчення плану полягає у загальному ознайомленні з ним, вивчення особами, відповідальними за евакуацію, їх обов'язків, порядку виконання цих обов'язків, практичних навичок на умовній пожежі.

План евакуації складається в двох примірниках: один з них вивішують в приміщенні, інший зберігають у справі.

Керівник установи зобов'язаний зі зміною обставин своєчасно вносити корективи в план евакуації, замінюючи працівників, які звільнилися з установи, новими. При коректуванні плану керівник повинен ознайомити новоприбулих співробітників з їх, обов'язками згідно з планом евакуації під розписку.

Правила пожежної безпеки у навчальних та наукових закладах і. в навчальних класах та кабінетах слід розміщувати лише необхідні для забезпечення навчально-виховного процесу меблі, прилади, моделі, речі, приладдя тощо, які повинні зберігатися у шафах, на стелажах або на стаціонарно встановлених стояках.

Зберігання фільмокопій, діапозитивів, слайдів, магнітних стрічок тощо повинно здійснюватися в обмежених кількостях, лише для забезпечення навчального процесу відповідно до затверджених програм і в приміщеннях лаборантських (препараторських) при відповідних навчальних кабінетах.

1) Після закінчення занять усі пожежовибухонебезпечні речовини та матеріали повинні бути прибрані з навчальних класів, кабінетів, майстерень у спеціально виділені і обладнані приміщення.

2) Кількість парт (столів) в навчальних класах та кабінетах не повинна перевищувати граничну нормативну наповнюваність класних груп, встановлювану Міністерством освіти України, а також показників, установлених чинними нормами проектування навчальних закладів.

3) У багатоповерхових будівлях шкіл, шкіл-інтернатів класи дітей молодшого віку слід розміщувати на нижчих поверхах з урахуванням вимог будівельних норм.

4) У навчальних закладах забороняється використання побутових електро-кип'ятильників, прасок та інших електронагрівальних пристроїв за межами спеціально відведених і обладнаних приміщень. Не дозволяється розміщення в будівлях діючих навчальних закладів вибухопожежонебезпечних, пожежонебезпечних приміщень та складів, у тому числі на основі оренди.

5) Співробітники навчальних закладів та наукових установ зобов'язані знати пожежну небезпеку застосовуваних хімічних речовин і матеріалів, засоби їх гасіння дотримуватися заходів безпеки під час роботи з ними.

6) У лабораторіях, де застосовуються ЛЗР, ГР та гази, необхідно передбачати централізоване постачання й роздачу їх на робочі місця й застосуванням закритої безпечної тари. На робочих місцях кількість цих речовин не повинна перевищувати змінну потребу. Змінна кількість ЛЗР та ГР повинна зберігатися в металевих ящиках або шафах.

7) Усі роботи, пов'язані з можливістю виділення токсичних або пожежовибухонебезпечних парів та газів, повинні проводитися лише у витяжних шафах, коли працює вентиляція.

Користуватися витяжними шафами з розбитим склом або несправною, вентиляцією, а також якщо в них є речовини, матеріали та устаткування, що не мають відношення до виконуваних операцій, забороняється.

8) Витяжні шафи, у яких проводяться такі роботи, повинні мати верхні та нижні відсоси, а також бортики, котрі запобігають стіканню рідини на підлогу.

9) Відпрацьовані ЛЗР та ГР слід збирати у спеціальну герметичну тару, яку наприкінці робочого дня видаляють з приміщення для регенерації або утилізації.

10) Посудини, в яких проводилися роботи з ЛЗР та ГР, після закінчення досліджень повинні негайно промиватися пожежобезпечними розчинами.

11) По закінченні роботи у фотолабораторіях, приміщеннях із рентгенівськими установками проявлені плівки треба здавати на зберігання до архіву. У невеликих кількостях (не більше 10 кг) дозволяється їх зберігання у вогнетривкій шафі на робочому місці.

12) Проведення робіт на дослідних установках, де застосовуються пожежовибухонебезпечні речовини і матеріали, допускається лише після прийняття їх в експлуатацію спеціальною комісією, призначеною наказом по установі. Комісія повинна підготувати висновок (акт) про можливість використання таких установок у даному приміщенні.

Пожежна сигналізація. Надійним і швидким засобом повідомлення про пожежу є електрична пожежна сигналізація автоматичної або ручної дії. Ручні сповісники встановлюються поза межами приміщень на відстані 150 м, всередині приміщень на відстані 50 м один від одного.

3.3. Первинні засоби пожежогасіння

Первинні засоби пожежогасіння застосовуються для боротьби з пожежами на початковій стадії. До них належать: пожежні кран-комплекти, вогнегасники, пожежний інвентар (резервуари з водою, ящики з піском, пожежні відра, лопати), а також різний переносний пожежний інструмент (кирки, сокири, багри, ломи і т. ін.).Для гасіння пожеж промисловість випускає різні вогнегасники. Найбільшого поширення набули водопійні, водяні, газові (вуглекислотні) і порошкові. За ефективністю пожежогасіння гасіння, економічністю та іншими показниками більш перспективними вважаються порошкові вогнегасники. Первинні засоби пожежогасіння розміщують на пожежних щитах, які встановлюють на виробничій території з розрахунку один щит на 5000 м2. Вони фарбуються у червоний колір.

Залежно від способу транспортування, вогнегасники бувають переносні (до 20 кг) та пересувні (до 450 кг). Залежно від об’єму вони поділяються на малолітражні (до 5 л), ручні (до 10 л), пересувні (понад 10 л). Вогнегасники маркують буквами, що означає їх вид, та цифрами, що означають їх об’єм.

Водопійні вогнегасники за параметрами формованого ними пінного потоку поділяють на вогнегасники:

- генераторами піни низької кратності (кратність піни від 5 до 20 включно);

- з генераторами піни середньої кратності (кратність піни понад 20 до 200 включно).

За принципом витиснення вогнегасної речовини вогнегасники поділяють : на закачні; з балоном стисненого чи зрідженого газу.

Вогнегасник складається з корпуса для зберігання вогнегасної речовини та запірно-пускового пристрою. Запірно-пусковий пристрій складається з головки, насадки-розпилювача або гнучкого рукава з насадком, ручки для транспортування та важеля управління подачею вогнегасної речовини, запобіжної чеки від випадкового спрацювання, клапана перекривання подачі вогнегасної речовини, сифонної трубки, джерела надлишкового тиску (газовий балон або газогенеруючий елемент) та кнопки взведення (у закачаних вогнегасників газ-витискувач міститься в корпусі), а також пристроїв, що запобігають перевищенню тиску вище допустимого. Джерело надлишкового тиску у пересувних вогнегасниках знаходиться зовні корпуса. Окрім того, закачні вогнегасники оснащуються манометрами або індикаторами тиску. Внутрішня поверхня корпусу вогнегасника вкрита епоксидною емаллю.

Вогнегасник закачного типу працює таким чином: при натисненні на важіль рукоятки металевий шток з клапаном опускається вниз, стискаючи пружину пускового пристрою. Під дією надмірного тиску робочого газу розчин води по сифонній трубці підіймається вгору і через насадку викидається назовні.

Для приведення вогнегасника в дію необхідно піднести його до місця горіння, утримуючи за ручку, встановлену на корпусі вогнегасника, натиснути на важіль і направити струмінь рідини на вогнище пожежі.

Пінні вогнегасники рекомендовано застосовувати для гасіння горючих рідин, а також твердих горючих матеріалів. їх не можна встановлювати біля нагрівальних приладів, а також застосовувати для гасіння пожеж в електроустановках, провідниках та приладах, що знаходяться під напругою. їх не застосовують для гасіння загорянь лужних металів.

Всі вуглекислотні вогнегасники мають майже однакову будову і відрізняються один ВІД одного лише розмірами. Корпусом вуглекислотного вогнегасника є сталевий балон місткістю відповідно 2,5 і 8 л наповнений зрідженим двоокисом вуглецю. В горловині балону змонтований спеціальний пусковий пристрій з сифонною трубкою. Вогнегасники мають шарнірні ручки.

Приводиться у дію вогнегасник за допомогою вентильного або пістолетного пристрою, який відкриває спеціальний отвір. Виходячи назовні, зріджений двоокис вуглецю перетворюється у снігоподібну масу. Діяти вогнегасник може на віддалі 1,5-2 м протягом 20-60 с.

Застосовуються вуглекислотні вогнегасники для гасіння загорянь на електричних установках під напругою до 1000 В, на транспортних засобах та при горінні невеликих об’ємів нафтопродуктів і ін. Такими вогнегасниками комплектують вантажні автомобілі, автобуси та інші транспортні засоби. Вогнегасник можна застосовувати в діапазоні температури повітря від -20 °С до + 50 °С.

Порошковий вогнегасник ОП-1 має поліетиленовий корпус, сталевий балон, наповнений двоокисом вуглецю і закритий алюмінієвою мембраною запірно-пусковий пристрій, що має спеціальний бойок з головкою, пружину і розпилювач порошку.

Вогнегасник ОП-2 має металевий корпус, кришку, запірно-пусковий пристрій важільного типу, балон з робочим газом, що знаходиться в середині корпуса вогнегасника. Місткість вогнегасника близько 2 л, у якому змішується майже 2 кг порошку. Робочим газом може бути повітря або азот. Період дії вогнегасника становить близько 10 с. Його застосовують для гасіння загорянь в побутових приміщеннях, гаражах, на транспортних засобах та електроустановках під напругою, що горять.

Вибір типу вогнегасника визначається розмірами можливих осередків пожежі. При значних масштабах потенційної пожежної небезпеки використовують пересувні вогнегасники. До кожного вогнегасника додається спеціальна інструкція по його експлуатації.


4   Безпека в надзвичайних ситуаціях

4.1 Аналіз техногенних загроз, тенденції їх проявів та прогноз їх  розвидку на підприємстві .

Суттєвий вплив на роботу підприємства з випуску засобів зв’язку, радіомовлення і телебачення можуть мати хімічно небезпечні об’єкти , які розташовані на прилеглій території .

Хімічно небезпечним об'єктом (ХНО) вважається об'єкт господарювання, при аваріях і руйнуваннях якого можуть відбутися масові ураження людей, тварин і рослин сильнодіючими отруйними речовинами.

До ХНО відносяться:

- підприємства хімічної галузі промисловості, які виробляють чи використовують СДОР;

- підприємства по переробці нафтопродуктів:

- підприємства інших галузей промисловості, які використовують СДОР;

- підприємства, які мають на оснащенні холодильники, водонапірні станції, очисні споруди, що використовують хлор і аміак;

- залізничні станції і порти, де концентрується продукція хімічних виробництв, термінали і склади на кінцевих пунктах переміщення СДОР;

- транспортні засоби, контейнери і наливні потяги, автоцистерни, річкові і морські танкери, які перевозять хімічно небезпечні продукти;

- склади і бази, на яких зберігаються запаси речовин для дезінфекції, дератизації сховищ для зерна і продуктів його переробки [14].

В зонах можливого хімічного зараження проживає близько 20 млн. чоловік, що становить 38,5% населення. 321 адміністративно-територіальна одиниця (АТО) має ступінь хімічної небезпеки, з них до першого ступеня відносяться 154 АТО, до другого — 47 АТО, до третього — 108 АТО.

На території Донецької області 145 ХНО, з них: 1-го ступеня хімічної небезпеки — 2 (Горлівське п/о «Стирол», базовий склад хлору Верхньокальміуської фільтрувальної станції); 2-го ступеня хімічної небезпеки — 5 (Макіївська фільтрувальна станція, Єнакісвський КХЗ, Горлівський хімічний завод, склад аміаку в с. Гранітне); 3-го ступеня — 65 об'єктів і 73 некатегорійованих хімічно небезпечних підприємств.

Сильнодіючі отруйні речовини (СДОР) — це токсичні хімічні речовини, що застосовуються в господарських цілях і здатні при витіканні зі зруйнованих чи ушкоджених технологічних ємностей, сховищ і устаткування, викликати масові ураження людей.

За своїми вражаючими властивостями СДОР поділяються на такі групи:

- речовини з переважно задушливою дією (хлор, фосген, хлорпікрин та ін.);

- речовини переважно загально-отруйної дії (окис вуглецю, ціаністий водень

- речовини задушливої та загально-отруйної дії (аміак, акрилонітрол, азотна кислота й окисли азоту, сірчистий ангідрид, фтористий водень);- речовини, які діють на генерацію, проведення і передачу нервового імпульсу — нейротропні отрути (сірковуглець, тетра-етилсвинець, фосфорорганічні сполуки й ін.);

- речовини задушливої і нейротропної дії (аміак, гептил, гідрозин та ін.);

- метаболічні отрути (окис етилену, дихлоретан та ін.). Токсичність властивостей СДОР, яка визначає їх отруйність, що характеризується смертельною, вражаючою і граничною концентрацією.

За ступенем токсичності СДОР, які надходять в організм через органи дихання і шлунково-кишковий тракт, можна розділити на шість груп.

До надзвичайно і високотоксичних СДОР відносяться сполуки миш'яку, ртуті, кадмію талію, свинцю, цинку, нікелю, заліза, фосфору, хлору, брому, синильної кислоти і деякі інші сполуки.

До сильно-токсичних хімічних речовин відносяться сірчана, азотна, соляна, ортофосфорна, оцтова й ін. кислоти, луги (аміак, їдкий калій, натрій, хлористий і бромистий метил), деякі сильнодіючі сполуки (гідроз, нітротолуол, нітробензол) [14].

Особливу групу представляють пестициди — препарати для боротьби зі шкідниками сільського господарства, багато з яких досить токсичні для людини.

Масштаби і тривалість зараження СДОР при аварії на ХНО обумовлюються:

- фізико-хімічними властивостями СДОР;

- кількістю СДОР, викинутих на місцевість, в атмосферу, у воду;

- метеорологічними умовами;

- оперативністю оповіщення і вживання заходів;

- підготовленістю обслуговуючого персоналу до ліквідації наслідків розливу СДОР;

- характеристиками об'єктів зараження (для місцевості — наявністю і характером рослинного покриву, місцями можливого застою повітря; для води — площею поверхні, глибиною, швидкістю течії, наявністю ґрунтових вод, характеристикою прибережних ґрунтів; для населення — ступенем захищеності від ураження СДОР, характером діяльності; для матеріальних засобів — характеристикою матеріалів, які підпали під зараження, у тому числі пористістю, наявністю і складом лакофарбових покриттів).

Тривалість хімічного зараження приземного шару повітря парами і тонко-дисперсними аерозолями СДОР, при їх відсутності на місцевості в рідкому чи твердому стані, може коливатися від десятків хвилин до декількох діб. Тривалість зараження місцевості, техніки й інших матеріальних засобів СДОР у грубо-дисперсному аерозольному, краплиннорідкому, рідкому станах може виявитися в межах від декількох годин до декількох місяців.

4.2 Розроблення заходів з підвищення стійкості роботи об’єктів зв’язку , радіомовлення і телебачення . Дублюванння одних засобів зв’язку іншими.

На основі вивчення факторів, які впливають на стійкість роботи об'єктів, і оцінки стійкості елементів і галузей виробництва проти уражаючих факторів ядерної, хімічної і біологічної зброї, стихійних лих і виробничих аварій, необхідно завчасно організувати і провести організаційні, інженерно-технічні й технологічні заходи для підвищення стійкості роботи.

Здійснення організаційних заходів передбачає завчасну підготовку всіх структур цивільного захисту, служб і формувань до надзвичайних ситуацій.

Вжиттям технологічних заходів підвищується стійкість роботи об'єктів шляхом змінювання технологічних процесів, режимів, можливих в умовах надзвичайних ситуацій.

Інженерно-технічні заходи мають забезпечити підвищену стійкість виробничих споруд, технологічних ліній, устаткування, комунікацій об'єкта до впливу уражаючих факторів під час надзвичайних ситуацій.

При проведенні цих заходів необхідно враховувати конкретні умови об'єкта народного господарства. Проте є загальні організаційні інженерно-технічні заходи, які мають проводитись на всіх об'єктах.

- Забезпечення захисту людей та їх життєдіяльності. Створення на об'єкті надійної системи оповіщення про загрозу нападу противника, радіоактивне забруднення, хімічне і біологічне зараження, загрозу стихійного лиха і виробничої аварії. Організація розвідки і спостереження за радіоактивним забрудненням, хімічним і біологічним зараженням; гідрометеорологічне спостереження за рівнем води, напрямком і швидкістю вітру, рухом і поширенням хмари радіоактивного забруднення, СДЯР і ОР.

Створення фонду захисних споруд ЦО, запасів засобів індивідуального захисту і забезпечення своєчасної видачі їх населенню.

Завчасна підготовка до масової санітарної обробки населення і знезаражування одягу, організація взаємодії з установами охорони здоров'я для медичного обслуговування населення у надзвичайних ситуаціях.

Підготовка до евакуації населення, розміщеного в зонах можливих руйнувань і катастрофічного затоплення. Завчасна підготовка місць евакуації, організація прийому евакуйованого населення на територію населених пунктів.

Постачання населення продуктами харчування, питною водою, предметами першої необхідності; комунальне побутове обслуговування населення з урахуванням проведення евакуаційних заходів, забезпечення захисту продовольчих запасів.

Навчання населення способам захисту, надання першої допомоги, практичним діям в умовах надзвичайних ситуацій, морально-психологічна підготовка населення для виживання.

Забезпечення чіткої інформації про обстановку та правила дій і поведінки населення в надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу.

- Захист цінного й унікального устаткування. Захистити цінне і унікальне устаткування можна завдяки проведенню інженерно-технічних заходів, щоб зменшити небезпеку пошкодження і руйнування цінного й унікального устаткування, станків з програмним керуванням, шліфувальних, токарних, розточних, зубофрезер-них, пресових станків, автоматичних конвеєрних ліній та іншого устаткування.

Варіантами такого захисту є розміщення зазначеного устаткування в заглиблених приміщеннях а також використання спеціальних захисних пристосувань, закріплення станків на фундаментах, застосування контрфорсів для підвищення стійкості проти перекидання обладнання.

- Підвищення стійкості мереж комунального господарства. Для забезпечення стійкості роботи об'єктів повинні проводитись інженерно-технічні заходи на мережах комунального господарства з метою захисту джерел тепла із заглибленням у ґрунт комунікацій. Котельні слід розміщувати в спеціальному окремо розміщеному приміщенні.

Якщо об'єкт одержує тепло з міської теплоцентралі, необхідно провести заходи для забезпечення стійкості трубопроводів і розподільних пристроїв, підведених до об'єкта.

Теплова мережа має будуватися за кільцевою системою з прокладанням труб у спеціальних каналах зі з'єднанням паралельних ділянок. Для відключення пошкоджених ділянок мають бути встановлені запірно-регулючі засувки, вентилі та ін. Ці пристосування необхідно розміщувати в оглядових колодязях, на території, що не завалюється при руйнуванні будівель.

Система каналізації має будуватись окремо: одна для дощових, друга для промислових і господарських вод. На об'єкті має бути не менше двох виводів з підключенням до міських каналізаційних колекторів, а також виводи і колодязі з аварійними засувками на об'єк-тових колекторах з інтервалом 50 м на території, що не завалюється, для аварійного скидання неочищеної води в найближчі штучні та природні заглиблення.

На деяких промислових об'єктах е системи для забезпечення технології виробництва: для подання кисню, аміаку, стиснутого повітря та інших рідких і газових реактивів. Для цих систем розробляють заходи для попередження виникнення вторинних факторів зброї, стихійних лих та виробничих аварій і катастроф.

- Забезпечення стійкості роботи паливно-енергетичного комплексу і водопостачання. Створення резерву енергетичних потужностей за рахунок автономних пересувних електростанцій, а також місцевих джерел електроенергії. Підготовка автономних електростанцій до роботи за спеціальним режимом (графіком) для забезпечення технологічних процесів виробництва, для яких неможливі тривалі перерви в електропостачанні.

З метою попередження аварій на електричних мережах необхідно установити автоматичну систему відключення при виникненні перенапруги. Повітряні лінії* електропостачання замінити на підземно-кабельні.

Створення необхідних запасів (резервів) паливно-мастильних матеріалів та інших видів палива й організація їх безпечного зберігання.

Щоб не допустити зупинки підприємства через дефіцит палива, необхідно підготуватись для роботи на різних видах палива: нафта, вугілля, газ.

Для підвищення стійкості забезпечення водою слід провести такі заходи. Необхідно створити основні і резервні джерела водопостачання. Як резервне джерело краще мати артезіанську свердловину, яку необхідно підключити до системи водопостачання. Крім того, воду можна брати з близько розміщеної природної водойми або спорудити штучну водойму чи резервуари з обладнанням пристроїв для збору і перекачування води.

Всі ділянки водопостачання повинні бути заглиблені в ґрунт з обладнанням пожежних гідрантів і пристроїв для відключення пошкоджених ділянок. Локальні мережі водопостачання окремих великих підприємств варто з'єднати із загальноміською системою водопостачання в єдине кільце.

Підвищенню стійкості забезпечення водою сприяє подавання води безпосередньо в мережу поза водонапірними баштами, спорудження обвідних ліній для подання води поза пошкодженими спорудами.

Завчасне вжиття заходів захисту вододжерел, водопровідних споруд, свердловин і шахтних колодязів від забруднення радіоактивними речовинами, зараження хімічними і біологічними засобами.

Підготовка меліоративних, гідротехнічних та іригаційних споруд і систем до експлуатації в надзвичайних умовах.

- Стійкість роботи автотранспортної та іншої техніки, технологічного обладнання і механізмів. Організація своєчасного оповіщення гаража, технологічного парку, їх керівників, водіїв, механізаторів про загрозу надзвичайної ситуації.

Підготовка автотранспортної техніки до проведення робіт в умовах радіоактивного забруднення, хімічного біологічного зараження і світломаскування.

Пристосування і використання всіх видів транспортних засобів для евакуації населення і перевезення потерпілих.

Розробка заходів з метою пристосування автотранспортної, іншої техніки для виконання завдань ЦЗ.

Розробка пристосувань і технологічних процесів для відбору потужностей тракторів і автомобілів з метою приведення в дію електрогенераторів і технологічного обладнання, насосів для подачі води до місця споживання зі свердловин, відкритих водойм і шахтних колодязів.

Підготовка всієї техніки для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у надзвичайних умовах мирного і воєнного часу.

- Забезпечення стійкого постачання об'єкта. Для забезпечення виробництва продукції необхідні електроенергія, паливо, мастила, засоби захисту рослин, міндобрива, профілактичні й лікувальні препарати ветеринарної медицини, запасні частини, сировина та інші матеріально-технічні засоби. Забезпечення об'єктів цими ресурсами дасть можливість випускати необхідну продукцію в надзвичайних умовах мирного і воєнного часу. Тому повинні проводитись такі заходи, які б забезпечили стійкість постачання і сприяли підвищенню захисту мережі електро-, водо-, газопостачання, транспортних комунікацій і джерел постачання .
5 Спеціальна частина

5.1. Програма спектру для розводки друкованих плат.

Sprint-Layout 6.0 - проста програма для створення двосторонніх і багатошарових друкованих плат. Програмне забезпечення включає в себе багато елементів, необхідні в процесі розробки повного проекту.

Sprint-Layout 6.0- проста програма для створення двосторонніх і багатошарових друкованих плат. Програмне забезпечення включає в себе багато елементів, необхідні в процесі розробки повного проекту.

Sprint-Layout дозволяє наносити на плату Контакти, SMD-контакти, провідники, полігони, текст і так далі. Контактні майданчики можуть бути обрані з широкого набору.

Існує два шари - міді та компонентів - для кожної сторони плати. Додатково можна використовувати шар форми плати, а також 2 внутрішніх шару для багатошарових плат. Додаткові особливості - маска з олова, SMD-маска, металізація, контроль і т.д.

Інтегрований автотрасувальник може швидко прокласти провідники.

Фотовід дозволяє побачити плату в майже реальному вигляді. Це допомагає знайти помилки в створенні плати.

Бібліотека має можливість додавання компонентів.

Програма надає можливість вибору варіантів зміни друку.

Підтримка форматів Gerber- і Excellon дозволяє передачу файлів розроблених плат на професійне виробництво.

HPGL-формат також підтримується. Програма дозволяє створити експортний файл HPGL для обробки плати на фрезерному верстаті з програмним управлінням.

На сьогоднішній день цей російськомовний реліз програми Sprint Layout вважається самим простим і зручним для креслення і напівавтоматичного трасування друкованих плат. Дев'ять з десяти радіотехніків зупиняють свій вибір саме на ній.

Працювати з цим редактором дуже просто.

Після інсталяції і запуску ви бачите приблизно таке вікно:

Рисунок 5.1. Sprint-Layout 6.0

У правій частині вікна програми Sprint Layout 6.0 знаходиться чорне робоче поле в сіточку, на ньому ми малюватиме контакти під різні радіокомпоненти, а також промальовувати друковані доріжки. У лівій частині вікна ми бачимо робочу панель інструментів.

Рисунок 5.2. Sprint-Layout 6.0

За допомогою інструментів, виділених червоному прямокутником, ви можете намалювати будь доріжки і контактні площадки під радіоелементи, а також текст, фігури, і багато іншого. Думаю, цього комплекту вам хвилі достатньо, чтобиразвесті майже будь-яку схему на друкованій платі.

Рисунок 5.3. Sprint-Layout 6.0

Також дуже практичним є напівавтоматичний трасувальник для соеденения контактних майданчиків під радіокомпоненти, т.е Sprint Layout сама пропонує можливі зв'язки, а ми лише потвердаем чи ні. На фотографії нижче показані зв'язки між контактними майданчиками. Натиснути  в панелі інструментів кнопку "Зв'язки". Зображені вигляді тонкої зеленої лінії.

Потім, щоб зробити трасування в автоматичному режимі, ми натискаємо кнопку "Автотраса" в панелі Інструмети.

Рисунок 5.4. Sprint-Layout 6.0

Також ви можете визначити ширину і відстань від контактів і друкованого провідника, потім потрібно натиснути на кожну контактну площадку, яка пов'язана з іншою контактною площадкою і перевірити, як пройде зв'язок. Слідкуйте за тим, щоб не було схрещування друкованих провідників, що з'єднують контактні площадки.

Крім того дуже корисним інструментом в програмі Sprint Layout є "Тестілка" яка дозволяє визначити, які контактні площадки з'єднуються і таким чином перевірити друковану плату відповідно до її принциповою схемою.

Кнопка "Вимірювач" допоможе вам виміряти відстань від однієї точки на платі до іншої.

Кнопка "Фотовід" покаже зображення в дзеркальному відображенні, як на текстоліті.

Рисунок 5.5. Sprint-Layout 6.0

Також у програмі Sprint Layout ви знайдете вбудовану бібліотеку радиокомпонентов. В якій ви зможете знайти дані майже по всіх радіоелементів.

Рисунок 5.5. Sprint-Layout 6.0

Потім ми, ми знаходимо в базі потрібний радіокомпонент, а потім переносимо його мишкою з області з синьою рамці в робоче поле. При необхідності радіоелемент можна крутити й редагувати.

Рис.5.6. Sprint-Layout 6.0

Практичною функцією для економного радіоаматора є металлізація порожніх областей на друкованій платі. Це дозволяє істотно заощадити.


5.2 Всновок до спеціальної частини

Під час виконання дипломного проекту програма «Компас 3D» допомогла мені створити графічні зображення електричної принципової схеми, схеми друкованої плати і вузла, а також схему складального креслення корпусу.

Програма є досить зручною для створення конструкторських креслень.

6. Екологія

6.1. Електромагнітне забруднення довкілля

Електромагнітне забруднення навколишнього середовища входить до числа найбільш актуальних проблем людства. Кожен день ми включаємо мікрохвильову піч, говоримо по мобільному телефону, їздимо в метро, працюємо за комп'ютером, не замислюючись про те, що кожне з цих технічних винаходів чинить на нас свій негативний вплив.

Не в кращій ситуації знаходяться люди, які живуть у мегаполісах, де спостерігається найбільш висока ступінь концентрації електромагнітних полів. Це можуть помітити автомобілісти, у яких в машинах є так звані антирадари, які за своєю суттю є індикаторами надвисоких частот (НВЧ) поля. Деякі моделі антирадарів дають сигнал при відсутності поста ДАІ. Це означає лише те, що зафіксовано підвищений рівень електромагнітних потоків.

Сигнали про підвищений рівень забрудненості електромагнітними хвилями можна також отримати без допомоги спеціальної техніки. Люди, що страждають захворюваннями серцево-судинної системи, краще за інших знають, де забруднення підвищено. Наприклад, у вагоні метро. Учені припускають, що низькочастотні поля, які супроводжують нас у метрополітені, провокують загострення серцево-судинних захворювань. Низькочастотні електромагнітні поля можуть також сприяти розвитку жіночого безпліддя. До такого висновку прийшли італійські вчені, що вивчали вплив низькочастотних полів на мишах. Здоровою залишалася лише одна з трьох піддослідних. Однак достеменно невідомо, чи буде вплив полів таким же і на людину. Досліди на людях поки що не проводяться з етичних міркувань.

Потужним генератором шкідливого випромінювання є комп'ютер, за яким багато людей проводять більшу частину свого дня. Випромінювачами в даному випадку є і процесор, і монітор. Випромінювання останнього значно вищі, особливо його бічні і задні стінки, адже вони не мають спеціального захисного покриття, як у лицьовій частині монітора. Захистити своє здоров'я в цьому випадку нескладно. Досить виходити на прогулянки і робити перерви в роботі з комп'ютером. Дітям не варто проводити за комп'ютером більше 2-3 годин без перерви, адже вони особливо піддаються шкідливому впливу.

Ще один масовий шкідник - мобільний телефон. При дії цього апарата прийнято виділяти два ефекти: термічний (тобто тепловий) і нетермічний. Тепловий ефект виявляється, коли електромагнітна енергія поглинається організмом і перетворюється в тепло. Від цього можна спостерігати нагрівання деяких органів, наприклад вуха, від довгої розмови. Але, з огляду на безпосередню близькість телефону до голови, деякі ділянки мозку також нагріваються. Другий же ефект, нетермічний, виявляється в тому, що низькочастотне випромінювання телефону впливає на власну біоелектричну активність головного мозку, що може призвести до порушення його функцій. Зауважимо, що для людей, які оточують розмовляючого по мобільному телефону, ніякої шкоди від електромагнітних полів немає. А найпростіший спосіб убезпечити себе і своїх дітей від негативного впливу мобільного телефону - використовувати гарнітуру. Також не варто користуватися мобільним телефоном без особливої необхідності і розмовляти безперервно більше 3-4 хвилин.

Відмовлятися від винаходів, що полегшують життя, звичайно ж, не варто. Але, щоб технічний прогрес не став з помічника ворогом, слід лише дотримуватися деяких правил і розумно використовувати технічні нововведення.


6.2 Заходи зменшення впливу електромагнітного забруднення довкілля

Інтенсивний розвиток електроніки, телевізійної, радіо та комп' ю-терної техніки, застосування в промисловості систем, пов' язаних з генеруванням, передачею і використанням енергії електромагнітних коливань викликало забруднення природного середовища електромагнітними випромінюваннями. Джерела електромагнітних полів (ЕМП) можуть бути природного та антропогенного характеру.

До природних джерел належать: Земля, Сонце, Космос. Електричне поле Землі має середню напруженість Е = 130 В/м. Менша напруженість у полюсів, більша - у екватора. До цих вічно існуючих полів і випромінювань адаптувалося усе живе.

Штучними джерелами випромінювань є потужні радіотелевізійні станції, станції мобільного зв' язку, недосконалі комп' ютери, мобільні телефони, електротранспорт, електростанції, мікрохвильові печі, телевізори, електроплити, праски, холодильники, а також будь-які елементи, що підключені до електромережі. Одним з найбільш могутніх джерел електромагнітних випромінювань є лінії електропередач. Рівень інтенсивності випромінювань від цих джерел, в зв' язку з зростом їх кількості та потужності, в теперішній час різко виріс. ЕМП мають енергію і поширюються у вигляді електромагнітних хвиль. Параметри електромагнітних хвиль: довжина хвилі, частота коливань, швидкість поширення. Мірою вимірювання забруднення електромагнітними полями є напруженість (В/м).

Електромагнітні випромінювання антропогенного походження розглядають як один з видів енергетичних забруднень, тому що вони негативно впливають на організм людини, на живі організми та здійснюють шкідливий вплив на екологічні системи. Рівень інтенсивності ЕМП в зв' язку з зростанням кількості їх джерел та потужності наразі різко зріс. В деяких районах він в сотні раз перевищує значення середнього натурального "природного фону". Електромагнітні поля негативно впливають на людей, які безпосередньо працюють із джерелами випромінювань, а також на населення, яке проживає поблизу джерел випромінювання. Ступінь впливу електромагнітних випромінювань на організм людини залежить від діапазону частот, інтенсивності впливу, тривалості опромінення, характеру випромінювання, режиму опромінення, розмірів поверхні тіла, яка опромінюється та індивідуальних особливостей організму.

Рівень електромагнітних випромінювань у районах, де розташовані потужні радіопередавачі та локаційні станції (рис. 21.1), часто перевищує допустимі санітарні норми, що дуже шкодить здоров' ю людей, які мешкають поруч таких станцій. У зоні дії електромагнітного поля людина потрапляє під теплову і біологічну дії.

Змінне електричне поле викликає нагрів тканин людини за рахунок зміни поляризації молекул і атомів, які складають клітини, а також за рахунок появи струмів провідності. Внаслідок чого відбувається небезпечний нагрів різних тканин та рідини. Надмірне тепло наносить шкоду окремим органам і всьому організму людини. Теплова дія характеризується підвищенням температури тіла або локалізованого нагріву тканини. Перегрівання особливо шкідливе для органів та тканин в які мало потрапляє крові та інших рідин організму (очі, мозок, нирки, шлунок, жовчний міхур). Це може призвести до необоротних наслідків (зміни структури кліток, омертвляння тканин, крововиливи та інші). Ураження очей викликає катаракту і втрату зору.

В результаті біологічної дії завдається шкода нервовій системі, виникає головний біль, розвиваються неврози, безсоння, знижується точність рухів, з' являється порушення в системах і органах (шлунку, печінки, селезінки, підшлункової залоз), функціональні зсуви в діяльності різних систем: психічної (порушується сприйняття і використання інформації про навколишню дійсність, викликає слухові галюцинації), серцево-судинної, ендокринної, кровотворної систем. Також порушується ритм дихання, фіксуються зміни показників білкового та вуглеводного обміну, змінюється морфологічний склад крові, фіксуються порушення на клітинному рівні. З ростом інтенсивності проявляється вплив на умовно-рефлекторну діяльність, клітини печінки, репродуктивну функцію та обмін речовин. Підвищення тиску, викликає зміни у корі головного мозку.

Критерієм безпеки перебування людини в електромагнітному полі промислової частоти є напруженість поля. Електричне поле струмів промислової частоти характеризується напругою 400 кВ і вище. Рівень напруженості магнітного поля на робочому місці, виходячи із санітарних вимог, не повинна бути більшим за 8 кА/м.

При перевищенні допустимого рівня дії електричного поля на організм людини можуть виникати професійні захворювання. Для запобігання захворювань, які виникають під впливом ЕМП, розроблені на основі медикобіологічних досліджень санітарні норми та правила щодо радіотехнічних і електротехнічних об' єктів. Вони регламентують також умови експлуатації з метою охорони населення від шкідливого впливу випромінювань.

Для захисту людини від дії електромагнітних опромінювань застосовуються різні засоби і заходи захисту: захист часом, відстанню, зменшення випромінювання безпосередньо в джерелі випромінювання, встановлення санітарних кордонів навколо джерела, дистанційний контроль і керування в екранованому приміщенні, медичні огляди, додаткова відпустка, скорочені робочі дні, застосування засобів індивідуального захисту. Одним з найбільш ефективних методів захисту від низькочастотних і радіовипромінювань є екрани. Для екранів використовують, в основному, матеріали з високою електричною провідністю (мідь, бронза, алюміній і його сплави тощо). До заходів щодо зменшення впливу електромагнітних полів слід віднести облаштування вздовж ліній електропередач спеціальних охоронних зон. Для індивідуального захисту застосовується спецодяг із металізованої тканини у вигляді комбінезона, халата, захисної куртки з капюшоном.

Оскільки, сьогодні основними джерелами високочастотної енергії в середовищі, де проживає людина, є радіо- та телепередаючі центри та станції мобільного зв' язку, то періодично повинні проводитись вимірювання напруги електромагнітних полів як на території радіостанцій, так і в житлових зонах, що знаходяться поблизу передаючих антен. При перевищенні граничнодопустимих значень необхідно здійснювати комплекс захисних заходів: екранування житлових будинків, зміна направленості антен, зниження потужності передавача. Якщо ці заходи будуть недостатніми, то виникає необхідність винести радіостанцію за межі населеного пункту. Разом з цим передбачається екранування територій забудівлями з великим вмістом залізобетонних конструкцій (інтенсивність випромінювання знижується в 1,5... 2 рази); багаторядна посадка зелених насаджень (при ширині 15...20 м забезпечується зниження інтенсивності випромінювання на 10...15 % ) електромагнітних полів визначити рівень інтенсивності електромагнітних хвиль, які випромінює запропоноване викладачем джерело. Для цього за допомогою штепсельної вилки увімкнути прилад в електричну мережу. Включити перемикач, що знаходиться на передній панелі приладу. Наблизити датчик приладу до джерела випромінювань і провести декілька разів необхідні вимірювання.


Висновки

Під час виконання даного дипломного проекту було розроблено конструкцію пристрою випередження кута запалення, який буде використовуватись в області автомобільної електроніки.

Для даного виробу було вибрано сучасну елементну базу яка зодовільняє усім вимогам даного пристрою.

При проектуванні друкованого вузла була використана система автоматичного проектування PCAD, за допомогою якої було здійснено трасування друкованих провідників на друкованій платі для приладу. В результаті отримано двосторонню друковану плату розмірів 90х85 з координатною сіткою 2,5 мм. Найкращим методом для виготовлення друкованої плати виявився хімічним метод. Конструкція друкованого вузла є досить простою так як і  конструкція корпуса виробу. Матеріалом для корпусу обрано пластмасу. Колір корпусу чорний, що забезпечує хорошу компоновку і дизайн.

В технологічній частині дипломного проекту була проведена кількісна оцінка технологічності. Розроблена конструкція пристрою являється технологічною і з деякими доробками може впроваджуватися у виробництво. Розроблена маршрутно-операційна технологія складання друкованого вузла і виробу.

Було розроблено три креслення: електрична принципова схема, друкована плата, друкований вузол. Для оформлення креслень була використана програма графічного моделювання КОМПАС-3D V8.

В економічній частині було розраховано повну собівартість виробу, та проаналізовано шляхи її зменшення. Також було визначено оптову ціну, яка становить -480,36 грн. Розрахунок економічного ефекту від впровадження виробу складався з розрахунку зниження собівартості продукції, трудомісткості виробу та росту продуктивності праці. Було створено таблицю техніко економічних показників виробу, куди зведено всі розраховані показники в попередніх пунктах цього підрозділу.

В частині проекту – охорона праці – розглядались такі питання як гігієна праці та виробнича санітарія, електробезпека та пожежна безпека. Було розраховано показники освітлення, вентиляції заземлення. Висвітлено заходи щодо покращення умов праці і техніки безпеки на дільниці.


Перелік посилань

  1.  Полибин В.В. Ремонт и обслуживание радиотелевизионной аппаратуры. - М.:   Высшая  школа.   1991.-304 с.
  2.  Бродский М.А. Бытовая радиоэлектронная аппаратура. - Мн.: Полымя.   1994. -351 с.

3.  Леонов А.И., Дубровский Н.Ф. Основы технической
эксплуатации бытовой РЭА.-М.: Легпромбытиздат. 1991.-272 с.

4.  Белкин М.К. и др. Справочник по учебному проектированию
приемно-усилительных устройств. - К.:
Вища школа.  1988.-472 с.

  1.    Фрумкин Г.Д. Расчет и конструирование радиоаппаратуры. - М.: Высшая школа.  1989.-463 с.
  2.    Городилин В.М., Городилин В.В. Регулировка радиоаппаратуры. - М.: Высшая школа.  1992.-271с.
  3.    Т. О. Приймак, Економіка підприємства К., „Віктар” 2001.

8.  Бытовая радиотелевизионная аппаратура. Устройство,
техническое обслуживание. ремонт / Под общей редакцией
А.Е.Пескина. - М.: Горячая линия-Телеком, 2006.-606 с.

9.  Куликов Г.В. Бытовая аудиоаппаратура. Ремонт и обслуживание.
Учебное пособие. - М.: ДМК Пресс. 2001. -320 с.

10. Мисюль П.И. и др. Техническое обслуживание и ремонт
телевизионной аппаратуры.-Мн.: Вышэйшая школа, 2002.-336 с.

11. Гедзберг Ю.М.   Ремонт черно-белых  переносних телевизоров.

- М.:   Малип, 1999. - 144 с.

  1.  Белинский В.Т. и др.    Практическое    пособие    по    учебному конструированию РЭА.-К.:   Вища школа, 1992.-494 с.
  2.  Столовых А.М.    Практические   советы   по   ремонту   бытовой радиоэлектронной аппаратуры. - М.: СОЛОН-Р. 2002.-160 с.

14. Быстрое   Ю.А..   Мироненко   И.Г.      Электронные     цепи     и
устройства. - М.: Высшая школа, 1989.-287 с.

15. Усатенко С.Т. и др.  Выполнение электрических схем по ЕСКД.

- М.: изд. Стандартов. 1989. - 325 с.

  1.  ДСТУ 3008-95. Документація. Звіти   у   сфері   науки   і   техніки. Структура і правила оформлення. - Чинний від 1996-01-01.
  2.  Практикум   із   охорони   праці. Навчальний   посібник / За   ред. В.Ц.Жидецького. - Львів.: Афіша, 2000. - 352 с
  3.  Винокурова Л.Е. та ін.   Основи   охорони   праці. Підручник. - К.: Вікторія. 2001.- 192 с.
  4.  Корнилович О.П., Техника безопасности при електромонтажных  и наладочных работах. – М: Энергоатомиздат. 1987. – 239 с.
  5.  Рейзенберг Б. А., Курс економіки, М. 1996. – 345с.
  6.  Горфінкель В. Я. і Купряков В. М., Економика придприятия М. 1997. – 365с.
  7.  Стуколов М. П., Сборник задач по економики електронной промишленосте, М. 2000. – 231с.
  8.  Новикова В. Г., Економика организация и планирование радиотехнических предприятий, М. 1999. – 365с.
  9.  С. Ф. Покропивний, Економіка підприємства, К. 2001. – 381с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

61468. Літературні казки. І.Я.Франко «Фарбований лис»; узагальнення та систематизація знань з тем «Натуральні числа» та «Геометричні фігури». Інтегрований урок з математики і української літератури 69.26 KB
  Учитель літератури: Перед вами віхи життя і творчості І. Учитель математики: Щоб заповнити пропуски таблиці вам доведеться здійснити математичнолітературну подорож у яку поведуть вас ваші капітани яких ми оберемо так.
61469. Интерактивный урок по физике: Излучение и поглощение света атомами. Виды спектров, спектральный анализ 23.73 KB
  Цели урока: образовательные: сформировать представление о том как происходит излучение света познакомить с различными видами источников света объяснить природу линейчатого полосатого и сплошного спектров суть спектрального анализа.