98694

Соціальна нерівність: сутність, причини та наслідки

Реферат

Социология, социальная работа и статистика

У складних суспільствах нерівність посилилась і поділила людей спочатку на рабів і рабовласників потім на касти верстви класи. Історично першою системою соціальної стратифікації є рабство - економічна соціальна і правова форма поневолення людей з позбавленням їх будь-яких прав.

Русский

2015-11-05

33.3 KB

0 чел.

Міністерство освіти і науки України

Тернопільський національний технічний університет

Ім. Івана Пулюя

Кафедра програмної інженерії

Реферат

на тему:

«Соціальна нерівність: сутність, причини та наслідки»

Підготував:

студент групи  СПс-31

Непийвода Р. М.

Тернопіль 2014

План

  1.  Соціальна нерівність
  2.  Стратифікації суспільства

Соціальна нерівність, що є основою стратифікації суспільства, сприймається як головна його властивість. Історія людства не знає суспільства без соціальної нерівності.

Нерівність у доходах, владі, престижності занять, освіті виникла разом з людським суспільством, але попервах вона була дуже незначною, тому стратифікації в простих суспільствах майже не існувало. У складних суспільствах нерівність посилилась і поділила людей спочатку на рабів і рабовласників, потім на касти, верстви, класи.

Історично першою системою соціальної стратифікації є рабство - економічна, соціальна і правова форма поневолення людей з позбавленням їх будь-яких прав.

У деяких країнах (Індії, частково США) на руїнах рабовласницького устрою з'явився кастовий устрій. Каста (від португ. caste - рід, покоління) - замкнута спільнота людей, зв'язаних походженням чи правовим статусом, належність до якої успадковується. Це соціальна група (страта), членом якої людина стає з народження, перейти до іншої касти вона не має права.

На думку М. Вебера, каста є формою ранжирування за критерієм престижу. В Індії налічується чотири основні касти: священиків, воїнів, купців, робітників та селян - і близько 5 тис. неосновних каст і підкаст. Саму касту визначає передовсім фах, який переходить від батька до сина протягом життя десятків поколінь. Кожна каста живе згідно з приписами і заборонами, регулюючих поведінку саме в цій касті.

Формою стратифікації, яка передувала класам, є верстви - соціальні групи, котрі мають успадковані привілеї, права та обов'язки, закріплені звичаями та законами і згідно з ними посідають певне становище в ієрархічній структурі суспільства. За М. Вебером, верства - це спільнота людей, заснована на уявленні про честь, з відповідним специфічним стилем життя, до якого входить набір звичок, цінностей, вірувань тощо. Класичним взірцем були верстви в Європі на межі XIV-XV ст., коли суспільство поділялося на вищі верстви (дворян, священнослужителів) і нижчі (ремісників, купців, селян).

Промислова революція XVIII-XIX ст. зруйнувала цю систему і зумовила формування класів. Клас — головний елемент стратифікації капіталізму. Це велика група людей, що мають однаковий соціально-економічний статус у системі соціальної стратифікації. Отож, термін "клас" на відміну від "верстви" не просто віддзеркалює соціальні "перегородки", привілеї та умовності, а включає показники економічного становища людей. Один клас від іншого (вищий від середнього чи від робітничого) відрізняється за такими характеристиками, як багатство, солідарність, влада тощо.

Марксисти-ленінці розглядали термін "клас" як економічну категорію (альтернативного підходу, згідно з яким клас не є винятково економічним явищем, додержуються деякі американські соціологи).

К. Маркс розрізняв класи відносно власності на капітал і засоби виробництва, поділяючи населення на тих, хто має власність, і тих, хто її не має, - на капіталістів і пролетарів. Селяни й дрібні власники не підпадали під цю класифікацію. Вони були, на думку Маркса, "пережитками" докапіталістичної економіки і мали з часом зникнути.

За І. Уорнером, соціальний клас - це група людей, що відносять себе до певної позиції в системі соціальної ієрархії: вищий - вищий, нижчий - вищий, вищий - середній, нижчий - середній, вищий - нижчий, нижчий - нижчий.

За М. Вебером, класи - це агрегати людей, які мають однакові життєві шанси. Він поділяв населення на класи відповідно до різних "життєвих шансів". В одного класу головне - капітал, в іншого – кваліфікація.

Усе населення М. Вебер класифікував так:

  1.  власники;
  2.  інтелектуали (адміністратори і менеджери);
  3.  дрібна буржуазія (дрібні підприємці й комерсанти);
  4.  робітники.

Особливого значення М. Вебер надавав такому критерію стратифікації, як соціальна репутація, чи статус.

Сучасні соціологи додержуються веберівських принципів стратифікації, визнаючи належність до того чи того класу за такими критеріями:

  1.  тип економічної діяльності - від підприємницької і державної на верхніх щаблях до некваліфікованої праці на нижніх;
  2.  величина доходу - від мільярдів доларів до нуля;
  3.  тип і рівень освіти - від диплома про закінчення престижного вузу до свідоцтва про закінчення початкової школи (цікаво, що кількість років навчання і обсяг знань не такі вже важливі - значно більше важить престижність вузу);
  4.  місце проживання - від привілейованих районів до трущоб;
  5.  тип організації дозвілля - від світських раутів і відпочинку на престижних зарубіжних курортах до гри в карти в темних завулках.

Соціальна нерівність, що є основою стратифікації суспільства, усіма сприймається як основна його властивість. Проте кожне суспільство намагається організувати "свою" нерівність. У зв'язку із цим соціологію цікавить механізм такої підтримки (відтворення) ієрархічної структури, який не дав би їй можливості розвалитися під впливом різно-направлених дій різних соціальних прошарків, зумовлених суперечністю їхніх інтересів, - у демократичній класовій боротьбі.

У теорії індустріального суспільства демократична класова боротьба - це боротьба, що ведеться в межах даної демократії через використання загальних виборчих прав, вільних профспілок, колективних договорів.

Результати соціологічних опитувань свідчать, що люди болісно сприймають соціальну нерівність. Своє місце в соціальній ієрархії вони часто вважають несправедливим. Відчувається антагонізм між вищими і нижчими прошарками. Державні діячі докоряють трудящим за "нерозуміння" суспільних цілей і завдань, небажання "трохи потерпіти", а ті звинувачують управлінців і політиків у некомпетентності, егоцентризмі, зажерливості, корупції.

Але те, що за явно вираженого невдоволення соціальною нерівністю революції, громадянської війни, однак, не відбувається, є результатом дії соціально-нормативної системи, соціальних інститутів, які спонукають людей з розумінням сприймати ті чи ті державні управлінські принципи та дії. Кожне суспільство робить це по-своєму. Так, для підтримування соціальної нерівності на перших етапах розвитку суспільства застосовувалося просте правило сталої організації ієрархічної структури: хто в якій сім'ї народився, той несе відповідний статус до кінця своїх днів (раб, кріпак, патрицій тощо). За додержанням цього правила стежила вся система соціальних інститутів: суд, уряд, армія, церква.

У кастовій суспільній системі в ролі основних інститутів виступають держава і релігія,які використовують силу влади, зброї, ідеологічного тиску для забезпечення привілеїв вищим прошаркам. Ці інститути контролюють функціональне призначення каст, їх чистоту, права та обов'язки членів, чітко визначають їх місце в соціальній ієрархії. Відхилення від приписуваних законами зразків поведінки карається певними санкціями.

У сучасному суспільстві, хоч усі люди мають формально рівні права з народження, суспільство, як і раніше, підтримує й охороняє свою ієрархію. Так, інститут власності підтримує право на спадок, а отже, робить неоднаковими шанси на збагачення людей, що народилися в бідних і багатих сім'ях.

Література

  1.  Аитов Н. А. Понятие "социальная структура" в современной социологии // Социол. исследования. — 1996. — № 7.
  2.  Барбер Б. Структура социальной стратификации и тенденции социальной мобильности // Американская социология. — М., 1972.
  3.  Гидденс 3. Социальная стратификация // Социол. исследования. — 1992. — №7,9, 11.
  4.  Заболоцький В., Ляшенко В. Середній клас в соціальній структурі пострадянського суспільства // Схід. — 1996. — № 7.
  5.  Заславская Т. И. Социальная структура современного российского общества // Обществ. науки и современность. — 1997. — № 2.
  6.  Мертон Р. Социальная теория и социальная структура. — К., 1996.
  7.  Радугин А. А., Радугин К. А. Социология: Курс лекций. — М., 1995.
  8.  Смелзер Н. Социология. — М., 1994.
  9.  Современная западная социология: Словарь. — М., 1990.
  10.  Сорокин П. А. Человек, цивилизация, общество. — М., 1992.
  11.  Социология: наука об обществе: Учеб. пособие. — Харьков, 1996.
  12.  Черниш Н. Соціологія: Курс лекцій. — Львів, 1996.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

16075. Кримінально-виконавче право України 879 KB
  Кримінальновиконавче право України: Курс лекцій.Семаков Г. С Гель А. П. Київ 2000 [1] ВСТУП [2] ТЕМА 1 КРИМІНАЛЬНОВИКОНАВЧА ПОЛІТИКА І КРИМІНАЛЬНОВИКОНАВЧЕ ПРАВО. НОРМИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА. КРИМІНАЛЬНОВИКОНАВЧІ ПРАВОВІДНОСИНИ [3] ТЕМА 2 ...
16076. Мотив і мотивація злочину 928 KB
  НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ А. В. САВЧЕНКО МОТИВ І МОТИВАЦІЯ ЗЛОЧИНУ Київ Атіка 2002 ББК 67.94УКР308 С12 Рекомендовано до друку спеціалізованою Вченою радою Національної академії внутрішніх справ України Науковий редактор Коржанськи
16077. Держава і економіка. Адміністративно-правові аспекти взаємовідносин 1.62 MB
  МВС України Університет внутрішніх справ О.П.Рябченко Держава і економіка: адміністративноправові аспекти взаємовідносин За загальною редакцією доктора юридичних наук професора О.М. Бандурки Видавництво Університету внут...
16078. Державне управління 621 KB
  Глен Райт. Державне управління. – К. 1994 Переклали з англійської Василь Івашко Олександр Коваленко Світлана Соколик київ основи Інститут державного управління та самоврядування при Кабінеті Міністрів України ББК 67.30165.050 Р18 У посібнику розг...
16079. Адміністративна деліктологія 317.5 KB
  Подлінув С.Д. Адміністративна деліктологія. Навчальнометодичний посібник призначений для самостійної роботи студентів які вивчають фундаментальну спеціальну дисципліну Адміністративна деліктологія. В посібнику розгляну...
16080. Аграрне право України О.О. Погрібного 2.85 MB
  У підручнику докладно розглянуті умови та порядок створення та функціонування субєктів аграрних правовідносин, питання права власності їх на землю, розкриті умови та порядок набуття і користування земельними ділянками, реалізації земельних прав і обмеження прав на землю. Підручник буде корисним для студентів, бакалаврів, спеціалістів, магістрів, аспірантів та викладачів правознавчих, аграрних, землевпорядних та економічних спеціальностей вищих навчальних закладів, а також широкому колу читачів, які цікавляться проблемами аграрного законодавства і права України.
16081. Порівняльне правознавство 1.71 MB
  ББК67 П41 Підручник підготовлений викладачами Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого Гриф Затверджено Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів надано 15.09.2003 рок
16082. Право інтелектуальної власності в Україні 1.26 MB
  О.А. Підопригора О.О Підопригора ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ УКРАЇНИ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК для студентів юридичних вузів і факультетів університетів Київ Юрінком Інтер 1998 Рекомендовано вченою радою юридичного факультету Київського ун
16083. Право інтелектуальної власності 4.51 MB
  Охорона прав на результати інтелектуальної діяльності введена порівняно недавно — дещо більше 200 років тому, — термін, з історичної точки зору, мізерно малий. І належала вона лише до деяких видів інтелектуальних продуктів, що є результатами творчої діяльності, які вийшли на той час на ринок, — творів літератури і мистецтва, а також винаходів.