98764

Адаптація вищих навчальних закладів України до вимог Болонського процесу

Реферат

Педагогика и дидактика

Вища освіта сьогодні є одним із визначальних чинників відтворення інтелектуальних і продуктивних сил суспільства, розвитку духовної культури українського народу, запорукою майбутніх успіхів у зміцненні й утвердженні авторитету України як суверенної, незалежної, демократичної, соціальної та правової держави.

Украинкский

2015-11-06

168 KB

1 чел.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра філософії та педагогіки

РЕФЕРАТ

З курсу «Методика викладання у вищій школі»

На тему: «Адаптація вищих навчальних закладів України до вимог Болонського процесу»

Виконав студент

Дорожньо - будівельного факультету

Спеціальності «Автомобільні дороги та аеродроми»

V  курсу

  1.  групи

Дордука Є.В.

Київ – 2008

ПЛАН

[1] ВСТУП

[2] АКТУАЛЬНІСТЬ ПРОБЛЕМИ

[3] АНАЛІЗ СТАНУ ТА ПРОБЛЕМ РЕАЛІЗАЦІЇ БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ В УКРАЇНІ ЗА КЛЮЧОВИМИ НАПРЯМКАМИ

[3.1] 2.1 Формування стратегії і плану дій

[3.2] 2.2 Інституційне забезпечення Болонського процесу в Україні

[3.3] 2.3 Оптимізація мережі ВНЗ

[3.4] 2.4 Формування національної системи кваліфікацій

[3.5] 2.5 Забезпечення якості освіти.

[3.6] 2.6 Запровадження Європейської кредитно-трансферної системи

[3.7] 2.7 Визнання ступенів і періодів навчання

[3.8] 2.8 Мобільність

[3.9] 2.9 Навчання протягом життя

[3.10] 2.10 Забезпечення участі студентів

[3.11] 2.11 Участь бізнес- та соціальних партнерів

[3.12] 2.12 Вища освіта і дослідження

[3.13] 2.13 Соціальний вимір

[4] ВИСНОВКИ

[5] СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ


ВСТУП

Вища освіта сьогодні є одним із визначальних чинників відтворення інтелектуальних і продуктивних сил суспільства, розвитку духовної культури українського народу, запорукою майбутніх успіхів у зміцненні й утвердженні авторитету України як суверенної, незалежної, демократичної, соціальної та правової держави. Це є одним із пріоритетів, визначених проектом програми діяльності уряду «Конкурентна Україна». Про визначальну роль вищої освіти зазначалося на підсумковому саміті «Групи восьми» в Санкт-Петербурзі «Освіта для інноваційних суспільств у XXI столітті».

Процес об'єднання Європи, його рух на схід супроводжується створенням загальноосвітнього і наукового простору, розробкою єдиних критеріїв і стандартів у галузі освіти і науки, де якість вищої освіти є основою формування цього простору. Ніколи ще проблема якості освіти в Україні не мала такого важливого ідеологічного, соціального, економічного і технічного значення, як нині. Висунення на перший план цієї проблеми зумовлене об'єктивними чинниками:

по-перше, від якості людських ресурсів залежить рівень розвитку країни та її глобальної економічної конкурентоспроможності;

по-друге, якість освіти набуває все більшого значення в забезпеченні конкурентоспроможності випускників вищої школи на ринку праці.

Основними принципами, які обумовлюють розвиток системи вищої освіти України в сучасних умовах, є:

- створення інноваційного простору на основі освітньої і наукової підтримки.

Саме інноваційний шлях розвитку суспільства можна забезпечити, сформувавши покоління людей, які мислять та працюють по-новому. Звідси — значна увага до загального розвитку особистості, її комунікативних здібностей, засвоєння знань, самостійності в прийнятті рішень, критичності та культури мислення, формування інформаційних і соціальних навичок. До таких підходів спонукає головна педагогічна ідея сучасності — освіта впродовж життя.

- адаптація системи вищої освіти України до норм, стандартів і основних принципів європейського простору вищої освіти;

- забезпечення соціального контексту вищої освіти, що дасть можливість випускникам вищих навчальних закладів формувати свою професійну кар'єру на принципах соціальної справедливості, відповідальності, загальнолюдських цінностей.

Болонський процес започатковано за ініціативою міністрів освіти 29 європейських країн та формально визначено на їхній зустрічі в 1999 році у Болоньї (Італія) з метою створення Європейського простору вищої освіти (European Higher Education Area – EHEA). Подальший розвиток змісту та цілей, сформульованих у Болонській декларації (1999) здійснено на Празькому (2001), Берлінському (2003) та Бергенському (2005) саммітах міністрів, відповідальних за вищу освіту.

  1.  АКТУАЛЬНІСТЬ ПРОБЛЕМИ

Єдиною можливістю для України потрапити в коло країн з високим рівнем конкурентоспроможності національних економік є перехід від екстенсивного використання людських ресурсів з низьким рівнем базової професійної підготовки до інтенсивного використання висококваліфікованої робочої сили, адаптованої до умов соціально орієнтованої економіки інноваційного типу.

У цьому контексті виміром якості продукції вищої освіти як сектора національної економіки стає людський капітал як сукупність певних якостей людини: здоров’я, природних здібностей, освіти, професіоналізму і мобільності. У суспільстві в цілому і, зокрема, у високотехнологічних секторах економіки зростає попит на висококваліфікованих спеціалістів-універсалів, котрі мають не лише спеціалізовану професійну підготовку, але й успішно оволодівають навичками інноваційної, підприємницької та управлінської діяльності, максимально використовують індивідуальні здібності. Про зв’язок якості освітньої системи із загальною конкурентоспроможністю країни свідчить те, що у першу десятку країн світу з найвищим загальним індексом конкурентоспроможності входить 7 країн-учасниць Болонського процесу, так само, як і в десятку кращих у світі за індексом конкурентоспроможності вищої освіти (див. таблиця 1.1 та таблиця 1.2). Це також є свідченням ефективності Болонського процесу, в рамках якого вирішуються завдання розвитку і реформування національної системи вищої освіти, інтегрування її в європейський та світовий ринок освітніх послуг.

Для підвищення якості освітніх послуг в передових країнах світу утворено систему безперервної освіти протягом життя (life-long education), яка сприяє оптимізації професійно-кваліфікаційної структури робочої сили та підвищенню рівня її конкурентоспроможності. Для досягнення цієї мети в Україні необхідно забезпечити належні інвестиції у систему вищої освіти і підвищення кваліфікації, а також домогтися прискорення прогресу у вирішенні фундаментального завдання модернізації національної системи освіти, щоб кожен громадянин міг отримувати нові знання, необхідні навички та компетенції в процесі навчання впродовж життя.

Нагальна потреба ліквідувати недоліки вищої школи вимагає концептуального удосконалення освіти і професійної підготовки шляхом:

  •  формування в суспільстві ставлення до людини як мети, а не засобу соціального прогресу, яке базується на концепції гармонійного розвитку людини і сприятиме активізації людського капіталу через систему вищої освіті і професійної підготовки;
  •  реформування системи вищої освіти і професійної підготовки для забезпечення якості фахівців, яка передбачає глибоку професійну компетентність і соціальну відповідальність при вирішенні завдань науково-технічного прогресу, соціального і культурного розвитку.


Таблиця 1.1 - Індикативні показники конкурентоспроможності країн-учасниць Болонського процесу серед 130 країн світу у контексті розвитку людського капіталу за семибальною шкалою (2007р.)

Країна

Вища освіта і підготовка

Загалом

місце

індекс

місце

індекс

1

Фінляндія

1

6.01

6

5.49

2

Швеція

2

5.98

4

5.54

3

Данія

3

5.96

3

5.55

4

Швейцарія

7

5.63

2

5.62

5

Ісландія

8

5.62

23

5.02

6

Норвегія

9

5.60

16

5.20

7

Нідерланди

10

5.57

10

5.40

8

Бельгія

11

5.57

20

5.10

9

Велика Британія

15

5.42

9

5.41

10

Австрія

17

5.40

15

5.23

11

Франція

18

5.38

18

5.18

12

Німеччина

20

5.33

5

5.51

13

Ірландія

21

5.26

22

5.03

14

Естонія

23

5.18

27

4.74

15

Словенія

24

5.08

39

4.48

16

Литва

25

4.98

38

4.49

17

Чехія

28

4.85

33

4.58

18

Латвія

29

4.82

45

4.41

19

Іспанія

31

4.75

29

4.66

20

Угорщина

33

4.64

47

4.35

21

Португалія

34

4.62

40

4.48

22

Польща

35

4.62

51

4.28

23

Італія

36

4.55

46

4.36

24

Кіпр

38

4.46

55

4.23

25

Греція

39

4.44

65

4.08

26

Мальта

40

4.44

56

4.21

27

Словаччина

41

4.42

41

4.45

28

Люксембург

43

4.40

25

4.88

29

Росія

45

4.33

58

4.19

30

Хорватія

46

4.31

57

4.20

31

Україна

53

4.20

73

3.98

32

Румунія

54

4.14

74

3.97

33

Туреччина

60

4.05

53

4.25

34

Болгарія

66

3.99

79

3.93

35

Македонія

75

3.77

94

3.73

36

Чорногорія

79

3.71

82

3.91

37

Молдова

81

3.66

97

3.64

38

Сербія

82

3.65

91

3.78

39

Грузія

86

3.59

90

3.83

40

Азербайджан

89

3.51

66

4.07

41

Вірменія

95

3.35

93

3.76

42

Боснія і Герцеговина

98

3.26

106

3.55

43

Албанія

103

3.15

109

3.48

  1.  АНАЛІЗ СТАНУ ТА ПРОБЛЕМ РЕАЛІЗАЦІЇ БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ В УКРАЇНІ ЗА КЛЮЧОВИМИ НАПРЯМКАМИ

2.1 Формування стратегії і плану дій

З травня 2005 року в системі вищої освіти України запроваджено важливі кроки з реалізації положень Болонського процесу (див. таблиця 2.1). Набув чинності “План дій щодо забезпечення якості вищої освіти України та її інтеграції в європейське і світове освітнє співтовариство на період до 2010 року” (наказ МОН від 13.07.2007 р.). В Плані визначено основні принципи розвитку вищої освіти України в рамках Болонського процесу:

  •  створення інноваційного простору на основі освітньої і наукової підтримки;
    •  адаптація системи вищої освіти України до норм, стандартів і основних принципів Європейського простору вищої освіти;
    •  забезпечення соціального контексту вищої освіти, який надасть можливість випускникам вищих навчальних закладів (ВНЗ) формувати свою професійну кар’єру на основі соціальної справедливості, відповідальності та загальнолюдських цінностей.

План дій передбачає реалізацію низки завдань у системі вищої освіти України, що сприятиме досягненню основної мети – підготовки висококваліфікованих фахівців, які будуть конкурентоспроможними на національному, європейському та світовому ринках праці, а саме:

  •  модернізації системи вищої освіти, системи та структури кваліфікацій;
    •  удосконалення змісту вищої освіти та організації навчального процесу;
    •  підвищення ефективності та якості вищої освіти;
    •  міжнародного визнання документів про вищу освіту;
    •  зміцнення позицій вищих навчальних закладів України на європейському та світовому ринку освітніх послуг та досягнення їх рівноправності в європейському і світовому співтоваристві.

Таблиця 2.1 - Болонський оціночний лист (Україна 2007р.)

ІНДИКАТОРИ

ОЦІНКА

Система ступенів

1. Стан запровадження першого та другого циклів

5 (відмінно)

2. Доступ до наступного циклу

5 (відмінно)

3. Запровадження системи національних кваліфікацій

2 (певний прогрес)

Забезпечення якості

4. Запровадження стандартів та рекомендацій щодо забезпечення якості

3 (добре)

5. Стан розвитку системи зовнішнього забезпечення якості

4 (дуже добре)

6. Рівень участі студентів та міжнародних організацій

6а. Студентів

5 (відмінно)

6б. Міжнародних організацій (експертів)

2 (певний прогрес)

Визнання ступенів та періодів навчання

7. Стан запровадження додатка до диплома

1 (малий прогрес)

8. Запровадження принципів Лісабонської конвенції про визнання

5 (відмінно)

9. Стан запровадження ECTS

4 (дуже добре)

Навчання впродовж життя

10. Визнання попереднього навчання

5 (відмінно)

Поєднані ступені

11. Запровадження і визнання поєднаних ступенів

5 (відмінно)

Підсумкова оцінка

3,83 (дуже добре)

2.2 Інституційне забезпечення Болонського процесу в Україні

У 2006р. створено Національну групу промоутерів Болонського процесу в Україні (National Team of Bologna Promoters), до якої залучені фахівці провідних університетів України. Вони беруть участь в навчальних тренінгах з актуальних проблем вищої освіти на Європейському освітньому просторі і проводять такі тренінги в Україні.

Структури, що супроводжують впровадження Болонського процесу в країні, є переважно офіційними урядовими структурами. При Міністерстві освіти і науки України (МОН) створено відомчу робочу групу супроводу Болонського процесу у вищій освіті України (розпорядження МОН від 24.05.2006 № 93-р) та, за розпорядженням Кабінету Міністрів України, міжвідомчу робочу групу з впровадження Болонського процесу (наказ МОН від 7.03.2006 № 164).

2.3 Оптимізація мережі ВНЗ

Сьогодні в Україні підготовку фахівців з вищою освітою здійснюють 904 вищі навчальні заклади усіх рівнів акредитації та форм власності. Вони підпорядковані 28 міністерствам і відомствам, 10 з яких мають у підпорядкуванні лише один заклад. Такої практики немає жодна європейська країна.

Зміни в структурі органів державної влади, відповідальних за вищу освіту, спрямовуються на концентрацію державного управління ВНЗ в одній структурі – МОН України, з метою оптимізації мережі вищих навчальних закладів. Підготовлено проект розпорядження Кабінету Міністрів України “Деякі питання управління навчальними закладами”, яке передбачає передачу ВНЗ у сферу управління Міністерства освіти і науки.

2.4 Формування національної системи кваліфікацій

Процес формування і запровадження національної системи кваліфікацій планується завершити поетапно до 2010 року. Основою цих дій є узгодження національної системи кваліфікацій з системою кваліфікацій Європейського простору вищої освіти. У 2006/2007 навчальному році студенти всіх ВНЗ III-IV рівнів акредитації залучені у двоциклову систему підготовки (бакалаври –магістри), що відповідає Болонським принципам. Розпочато формування національної структури кваліфікацій бакалавра, яка відповідає цьому переліку і буде представлена Групі супроводу Болонського процесу (BFUG) для адаптації в загальноєвропейську систему кваліфікацій.

Стосовно програм другого циклу, вивчається проблема диверсифікації програм за критеріями академічності та професійності. Зараз в Україні пропонується післябакалаврська програма магістра наук і програма, що має умовну назву “спеціаліст”, яка більше зорієнтована на практичну діяльність.

Сьогодні вищі навчальні заклади і роботодавці обговорюють питання еволюції таких програм. Пропонується розробити два варіанти магістерських програм – магістра академічного і магістра професійного профілю, з орієнтацією останньої на практичну діяльність. Як приклад для технічних спеціальностей – магістр наук, магістр інженерії.

Запровадження докторського навчання як третього Болонського циклу знаходиться на початковій стадії. Проблемою впровадження в Україні третього циклу навчання в рамках Болонського процесу є збережена з радянських часів система присудження двох наукових ступенів: кандидата та доктора наук, приведення яких у відповідність до європейських зразків ускладнюється відсутністю єдиного докторського стандарту в країнах-учасницях Болонського процесу.

2.5 Забезпечення якості освіти.

Проводяться заходи щодо адаптації національної системи із забезпечення якості до стандартів і рекомендацій для забезпечення якості в ЄПВО. 4 березня 2008 року в Брюсселі (Бельгія) Україна стала повноправним урядовим членом Європейського реєстру забезпечення якості (EQAR). З метою співробітництва, вивчення досвіду Європейської мережі забезпечення якості (ENQA) в управлінні ліцензування, акредитації та нострифікації МОН створено спеціальний відділ. В Україні функціонує також незалежна державна інспекція.

Національна система забезпечення якості реалізується через системи ліцензування і акредитації. Зовнішня система забезпечення якості охоплює всі ВНЗ України і поширюється на діючі в Україні філії іноземних навчальних закладів. Розроблено план з покращення та адаптації національної системи забезпечення якості вищої освіти, відповідно до стандартів та норм ENQA щодо:

  •  внутрішнього забезпечення якості у вищих навчальних закладах;
    •  зовнішнього забезпечення якості вищої освіти;
    •  забезпечення якості у діяльності агенцій/установ із зовнішнього забезпечення якості.

Реалізація цього плану відбувається дуже повільно. В Україні ще не сформована система моніторингу і визначення рейтингу ВНЗ за міжнародними показниками, водночас існуюча національна система моніторингу і визначення рейтингу ВНЗ з метою прийняття управлінських рішень не є достатньо прозорою. Відповідна система інформування суспільства про результати акредитації ще не запрацювала належним чином, незважаючи на те, що в усіх регіонах при обласних управліннях створено громадські акредитаційні комісії, робляться спроби залучення студентів до участі в оцінці якості вищої освіти.

2.6 Запровадження Європейської кредитно-трансферної системи

У 2006/2007 навчальному році у всіх ВНЗ України III-IV рівнів акредитації запроваджено кредитно-трансферну систему ECTS. Підготовлено відповідний Пакет інноваційних нормативних документів ECTS. Розроблено рекомендації та здійснюються організаційні заходи із запровадження Додатку до диплома європейського зразка (Diploma Supplement) який має отримати кожен студент-випускник у 2008/2009 навчальному році.

Проте запровадження системи ECTS призвело до збільшення навантаження методистів та викладацького складу кафедр ВНЗ. Введення європейської системи ECTS не супроводжується в Україні приведенням до Болонських стандартів навантаження викладачів, яке на сьогодні в Україні в середньому складає 900 годин на навчальний рік для доцента ВНЗ і є найбільшим в Європі.

2.7 Визнання ступенів і періодів навчання

Визнання кваліфікацій вищої освіти входить до компетенції управління ліцензування, акредитації та нострифікації МОН і регулюється Законами України “Про освіту”, “Про вищу освіту”, постановами Кабінету Міністрів України № 1260 “Про документи про освіту та вчені звання” та № 1380 “Про ліцензування освітніх послуг”, наказом МОН України № 563 “Про затвердження Положення про визнання іноземних документів про освіту”, в яких встановлюється централізована процедура, визначаються правові та організаційні основи визнання іноземних освітніх документів. Чинне законодавство з визнання іноземних кваліфікацій приведене у відповідність положенням і принципам Лісабонської конвенції, яку Україна ратифікувала у 1999 році. Україна уклала 22 міжурядові міжнародні угоди про взаємне визнання документів про освіту, наукові ступені і вчені звання. Ще 32 проекти таких угод проходять процедуру узгодження.

Проте ВНЗ, які запровадили спільні програми та присвоюють національно визнані ступені спільно з вищими навчальними закладами інших країн, становлять лише 3 % від загальної кількості українських ВНЗ.

2.8 Мобільність

Мобільність студентів є важливим аспектом впровадження в Україні Болонського процесу. Спостерігається тенденція до підвищення рівня внутрішньої мобільності студентів і викладачів. Спрощено переведення студентів з одного ВНЗ до іншого за рахунок трансферу та накопичення кредитів ECTS. Бакалавр будь-якого університету може продовжувати навчання на другому циклі іншого університету. Підвищенню внутрішньої мобільності кадрів сприяє обмін викладачами між різними вищими навчальними закладами; можливість суміщення посад викладачами різних вищих навчальних закладів; відміна права ректорів на заборону суміщення посад.

Міжнародної академічної мобільності Україна ще не відчула. У 2005/2006 навчальному році в Україні здобувало вищу освіту 35 тис. іноземців і близько 20 тис. українців проходило навчання та стажування за кордоном. Проте майже всі поїздки за кордон українське студентство здійснює коштом батьків, спонсорів, закордонних благодійних фундацій тощо. Закордонне навчання і стажування за рахунок ВНЗ або держави становить менше 10 % від зазначеної кількості “мобільних” українських студентів. Більшість таких візитів є наслідком двосторонніх договорів обміну студентами між університетами України та Європи.

Чинним українським законодавством не передбачено грантів та позик студентам для навчальних поїздок за кордон. Проект Указу Президента про надання стипендій Президента України талановитим студентам і молодим науковцям для навчання та стажування в провідних зарубіжних університетах і дослідних центрах, яким передбачається виділення п’ятдесяти студентських стипендій щорічно, не вирішує проблеми в масштабах держави.

Ситуація з міжнародною академічної мобільністю кадрів ще гірша: стажування викладачів українських вищих навчальних закладів у провідних європейських університетах ніяк не координується і не фінансується українськими ВНЗ або державою; створення спільних програм підготовки фахівців із провідними європейськими університетами не набуло поширення; укладення міжуніверситетських двосторонніх договорів про обмін кадрами відбувається епізодично; виконання спільних наукових програм із провідними університетами ЕПВО має одиничний характер.

2.9 Навчання протягом життя

В Україні розпочалася робота зі створення умов для навчання впродовж усього життя:

  •  Розроблено національні рекомендації щодо оцінювання та визнання попереднього (в тому числі,  неформального та неофіційного) навчання як основи для доступу до вищої освіти.
    •  Навчальне навантаження студентів виражається в кредитах ECTS.
    •  Розроблено національні рекомендації для призначення кредитів ECTS і на всіх програмах першого та другого циклів підготовки фахівців розподілено кредити ECTS.

Загалом формування системи навчання протягом життя перебуває поки що на початковій стадії.

2.10 Забезпечення участі студентів

Створена при МОН України, Всеукраїнська студентська рада стала кандидатом в члени Національних спілок студентів Європи (ESIB). У всіх ВНЗ України створено органи студентського самоврядування, студенти представлені у складі вчених рад ВНЗ. Студентські профспілки та органи самоврядування опікуються головним чином організацією побуту, дозвілля та працевлаштування, питанням стипендіального забезпечення, підтримки студентів із малозабезпечених сімей.

Повноваження органів студентського самоврядування на рівні участі у прийнятті рішень щодо організації навчання у більшості ВНЗ України майже не реалізуються; участь студентів у вирішенні питань контролю якості освітніх послуг залишається недостатньою.

2.11 Участь бізнес- та соціальних партнерів

Для розвитку співробітництва бізнес- та соціальних партнерів у рамках Болонського процесу підготовлено проект Закону України “Про залучення роботодавців до підготовки та перепідготовки кадрів, освітніх і наукових процесів” та проект постанови Кабінету Міністрів України “Про порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів”.

Поки що присутність та роль профспілок, бізнес- та соціальних партнерів в структурах впровадження Болонського процесу є мінімальною і здебільшого формальною. Конкретні дії в цьому напрямку мають несистемний характер в масштабах локальних угод. Гострою проблемою є працевлаштування випускників з бакалаврськими кваліфікаціями. Випускники першого циклу, які знайшли роботу після випуску у 2005/2006, становлять лише 13,9 %, в той час як продовжили навчання на наступному циклі 81,8 %.

2.12 Вища освіта і дослідження

До викладання у вищих навчальних закладах залучаються вчені інших науково-дослідних інституцій. Вищі навчальні заклади спільно із науково-дослідними інституціями створюють філії кафедр, де магістри проходять наукове стажування. В Україні щорічно проводяться регіональні та міжнародні студентські наукові конференції. У вищих навчальних закладах працює 68998 осіб, які мають науковий ступінь доктора наук, що становить 95 % від їх загальної кількості в Україні.

Водночас у ВНЗ здійснюється вкрай малий відсоток дослідницької роботи; про синергію між ВО та іншими секторами дослідницької роботи йдеться лише на папері. Заважає відсутність належної матеріальної бази у ВНЗ, брак фінансування наукових досліджень, відсутність інтеграції зі структурами Національної Академії Наук та виробництвом.

2.13 Соціальний вимір

Передбачені державою заходи для усунення перешкод у доступі до вищої освіти для студентів із соціально знедолених верств населення реалізуються не в повному обсязі:

  •  підвищення стипендії на випускних курсах та покращення умов проживання в гуртожитках є мінімальним;
    •  В Україні діє єдиний ВНЗ де навчаються студенти з обмеженими фізичними можливостями – університет “Україна”, хоча курс на створення таких закладів задекларовано;
    •  дистанційне навчання фактично не організовано і не є доступним пересічній людині;
    •  створення в регіонах департаментів університетів, в яких надаються консультації і проводяться заняття за місцем проживання не набуло масового характеру.


ВИСНОВКИ

Привабливість ЄПВО повною мірою усвідомлюється українською університетською спільнотою і студентством. Проте не завжди є розуміння стратегічної мети Болонського процесу, його пріоритетів, а головне – немає чіткого усвідомлення власного місця в ньому, а також програми конкретних дій з імплементації принципів Болоньї у вітчизняній освітній простір, з інтеграції України в ЄПВО.

Необхідне також чітке розуміння того, що Болонський процес не передбачає уніфікації змісту освіти і нівелювання національних особливостей освітніх систем країн-учасниць. Кожна країна повинна зберегти національну самобутність та надбання у змісті освіти і підготовці фахівців, гармонійно поєднуючи їх з інноваційними прогресивними підходами до організації вищої освіти, властивими ЄПВО.

Одним з об’єктивних обмежень інтеграції української системи вищої освіти у Європейський простір є невизначеність перспектив та принципів взаємовідносин України та ЄС. Незавершеність адаптації національного законодавства до стандартів європейського права, а також неготовність європейських країн та ЄС до ліквідації міграційних перешкод для громадян України суперечать принципу мобільності у Болонському процесі і не дозволяють повною мірою реалізувати його в Україні.

Гальмують Болонський процес в Україні також відсутність громадських структур у сфері освіти та їхньої співпраці з асоціаціями освіти та наукових досліджень Європи. Бракує інформаційного обміну та інформування громадськості про переваги ЄПВО, недостатньо відповідних самостійних наукових та соціологічних досліджень.

Участь України в Болонському процесі потребує системної реорганізації національного простору вищої освіти з акцентуванням уваги на проблемних стратегічних напрямках. Основні зусилля пропонується сконцентрувати на реалізації наступних заходів:

1.            Завершення розробки та прийняття необхідної законодавчо-нормативної бази реформування національного освітнього простору відповідно до зобов’язань України як країни-учасниці Болонського процесу.

2.            Реформування структури органів державної влади, відповідальних за вищу освіту з метою оптимізації мережі ВНЗ України.

3.            Завершення формування національної системи кваліфікацій, зокрема, розробка принципів, механізмів та процедур запровадження докторського навчання як третього Болонського циклу відповідно до структурованих докторських програм.

4.            Створення системи оцінки якості вищої освіти за європейськими стандартами і нормами.

5.            Реалізація комплексного підходу до запровадження системи ECTS з урахуванням змістовного аспекту програм та наближення навантаження викладачів до європейських стандартів.

6.            Розширення українськими ВНЗ практики запровадження спільних програм та присвоєння ступенів спільно з ВНЗ інших країн.

7.            Державні гарантії і фінансове забезпечення мобільності студентів та професорсько-викладацького складу в міжнародному освітньому просторі.

8.            Поглиблення соціального партнерства ВНЗ з роботодавцями, громадянами і соціальними об’єднаннями та залучення їх до процесу вироблення і прийняття рішень з проблем вищої освіти. Створення системи гарантій співробітництва студентства, профспілок, бізнес-партнерів у рамках Болонського процесу, зокрема, для постійного збільшення обсягів працевлаштування випускників першого циклу – бакалаврів.

9.            Законодавче та інституційне забезпечення, фінансова підтримка процесу інтеграції вищої освіти, наукових досліджень і виробництва.

10.       Розвиток соціального виміру Болонського процесу в напрямку забезпечення доступності вищої освіти всім верствам населення, а також впровадження принципу освіти протягом життя, освіти для дорослих та неперервної професійної освіти.


СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

  1.  Вища освіта України і Болонський процес: Навчальний посібник / За редакцією В.Г Кременя. Авторський колектив: М.Ф. Степко, Я.Я. Болюбаш, В.Д. Шинкарук, В.В. Грубінко, 1.1. Бабин. - Тернопіль: Навчальна книга -Богдан, 2004.-384с.
  2.  Нагаєв В.М. Методика викладання у вищій школі: Навчальний посібник.-К.: Центр учбової літератури,2007.-232с.
  3.  Модернізація вищої освіти України і Болонський процес/ Укладачі:М.Ф. Степко, Я.Я.Болюбаш, К.М.Левківський, Ю.М.Сухарніков, відп. ред. М.Ф.Степко.-К.: Науково-методичний центр вищої освіти Міністерства освіти і науки України,2004.-60с.
  4.  Ніколаєнко С.М. Реформа вищої освіти в Україні і Болонський процес: інформаційні матеріали – К.: КНУТЕ, 2007. – 46с.
  5.  Товажнянський Л. Болонський процес: цикли, ступені, кредити/ Л. Товажнянський,Є. Сокол, Б. Клименко. — Харків: Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», 2004.
  6.  Доповідь Світового Економічного ФорумуThe Global Competitiveness Report 2007-2008”. – http://www.gcr.weforum.org/
  7.  http://www.mon.gov.ua/education/higher/bolpr Офіційний сайт Міністерства освіти і науки України. Докладна інформація про Болонський процес, факти та подробиці, документи та накази Міністерства освіти і науки
  8.  http://www-ukr.univer.kharkov.ua/ Офіційний сайт Харківського національного університету ім. В. Н. Карабіна. Містить інформацію про Болонський процес та посилання на відповідні документи Мінистерства освіти та науки України


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

73794. Психологическая диагностика, как одно из направлений деятельности практического психолога 17.3 KB
  Психодиагностика осуществляется на основе: объективных показателей деятельности реальной или моделируемой в эксперименте тесте; субъективных показателей сведений сообщаемых о себе самом человеком Инструментом для оценивания в работе психолога-диагноста являются его профессиональные психологические наблюдения беседы психологические тесты...
73795. Психологическое консультирование, как одно из направлений деятельности практического психолога 17.88 KB
  Оно включает в себя и профконсультирование и педагогическое и промышленное консультирование и консультирование руководителей и многое другое. Групповое консультирование может проводиться с семьей производственной группой или группой людей не связанных друг с другом в повседневной жизни но имеющих общие проблемы. Наиболее частыми вариантами работы при групповом консультировании являются семейное консультирование работа по разрешению межличностных конфликтов и проблемных ситуаций в коллективах.
73796. Психотерапия как одно из направлений деятельности практического психолога 17.42 KB
  Обычно такая психологическая помощь обозначается понятием психотерапия. Психотерапия это комплексное лечебное вербальное и невербальное воздействие на эмоции суждения самосознание человека при психических нервных и психосоматических заболеваниях. Чаще всего психотерапия обращена к личностным проблемам ставящим человека на грань психических нарушений или даже переводящим за эту грань с чем связаны тягостные переживания нарушения социального поведения изменения сознания и самосознания и пр.
73797. Психопрофилактика, как одно из направлений деятельности практического психолога 17.39 KB
  Врачи часто недооценивают значение работы медицинских психологов в клинике и активно ее не принимают. Проявляется взаимное непонимание врачей и психологов. Заключения психологов строятся на использовании методов несопоставимых по своей точности с диагностическими медицинскими исследованиями. Сейчас большинство медицинских психологов работает в области психиатрии.
73798. Психокоррекционная и развивающая работа, как одно из направлений деятельности практического психолога 18.96 KB
  Термин коррекция психического развития как обозначение определенной формы психологической деятельности впервые возник в дефектологии применительно к вариантам аномального развития. В психологии психокоррекция стала трактоваться как совокупность мер психологического воздействия направленных на доформирование отсутствующих психических...
73799. Программирование разветвлений 524 KB
  Блок-схема алгоритма Условные операторы Для программирования разветвляющейся структуры на Фортране предусмотрено несколько видов условных операторов: условный логический оператор условный блочный оператор условный структурный оператор. В записи алгоритма эти операторы заменяют шаг ЕСЛИ в блокс-хемах. В этих операторах условие записывается в виде логического выражения которое может принимать лишь два значения...
73800. Философия Нового Времени 94.5 KB
  Развитие принципов научного познания в европейской философии XVII века Философия нового времени. Гоббс: единство эмпирических и рациональных методов познания. Развитие принципов научного познания в европейской философии XVII века Философия нового времени Общественный прогресс определяемый глубокими экономическими причинами все в большей степени выявляет необходимость развития научного познания и науки в целом. Именно в это время создаются первые системы научного познания всесторонне обсуждаются возможности человеческого разума...
73801. Реконструкция, модернизация и капитальный ремонт общественных и жилых зданий 45.5 KB
  Характеристика существующего фонда общественных и жилых зданий. Фонд общественных и гражданских зданий составляют в основном здания постройки второй половины Х1Х века и нашего столетия. Кроме того в тот период для выполнения строительно-монтажных работ имелся достаточный парк строительных машин и механизмов способных обеспечить строительство зданий такой высоты.