98892

Хімічні властивості амінокислот

Реферат

Химия и фармакология

За тим до якого атому вуглецю приєднана аміно- або іміно- група амінокислоти поділяються на α β γ і т. Загальна інформація Залишок амінокислоти це те що лишається від амінокислот при втраті ними молекули води в ході формування пептидного звязку коли аміногрупа втрачає іон Н а карбоксильна іон ОН-. Амінокислоти є структурними одиницями з яких побудовані протеїни білки. Амінокислотні залишки у молекулі білка сполучаються між собою міцним ковалентним звязком який виникає між карбоксильною групою однієї амінокислоти...

Украинкский

2016-07-14

25.36 KB

1 чел.

Міністерство освіти та науки, молоді та спорту України

Дніпродзержинський енергетичний технікум

Реферат

На тему: «Хімічні властивості амінокислот»

Виконав: студент групи МЕ-12-1/9

Васильєв О.С.

м.Дніпродзержинськ

2013

Амінокислота́ — це азотовмісна карбонова кислота, тобто хімічна сполука, молекула якої одночасно містить аміногрупу -NH2 та карбоксильну групу -СООН, і вуглецевий скелет. За тим, до якого атому вуглецю приєднана аміно- (або іміно-) група, амінокислоти поділяються на α, β, γ і т. д При цьому α-амінокислотами називаються такі, в яких карбоксильна та аміногрупа приєднані до одного і того ж атому вуглецю; β-амінокислотами — такі, де аміногрупа приєднана до атому вуглецю, сусіднього з тим, до якого приєднана карбоксильна; γ-амінокислотами — такі, де аміногрупа приєднана через один атом вуглецю від карбоксильної, і так далі.

Загальна інформація

Залишок амінокислоти — це те, що лишається від амінокислот при втраті ними молекули води в ході формування пептидного зв'язку (коли аміногрупа втрачає іон Н+, а карбоксильна — іон ОН-).

Амінокислоти є структурними одиницями, з яких побудовані протеїни (білки). Завдяки пептидним зв'язкам вони формують полімерні ланцюги, що називаються поліпептидами (якщо вони відносно короткі), або повноцінні білкові молекули. Амінокислотні залишки у молекулі білка сполучаються між собою міцним ковалентним зв'язком, який виникає між карбоксильною групою однієї амінокислоти і аміногрупою іншої.

До складу протеїнів входять 20 α-амінокислот, які кодуються генетичним кодом і називаються протеїногенними або стандартними амінокислотами. Окрім них в організмі продукуються і інші амінокислоти, що називаються непротеїногенними або нестандартними. Одна із стандартних амінокислот, пролін, має вторинну аміногрупу (=NH замість -NH2), яка також часто називається іміногрупою.

Щонайменше ще дві амінокислоти, окрім двадцяти «стандартних», зрідка можуть бути долучені до формування протеїнів:

  1.  Селеноцистеїн, що входить до деяких нечисленних протеїнів і кодується в цих випадках кодоном UGA, який звичайно означає кінець синтезу;
  2.  Піролізин, що використовується деякими метаногенними бактеріями при виробленні метану. Також, як і селеноцистеїн, кодується стоп-кодоном цих організмів, але в даному випадку це кодон UAG.

Попри те, що генетичним кодом живих істот кодуються лише 20 амінокислот, в природі їх знайдено близько ста. Деякі з амінокислот також знайдені і в метеоритах, особливо в тих, що називаються карбоген-хондритами. Бактерії та рослини можуть виробляти досить незвичайні амінокислоти, котрі можуть долучатись до складу пептидних антибіотиків (нізин,аламетицин); лантіонін — зв'язаний дисульфідним хімічним зв'язком димер аланіну — спільно з ненасиченими амінокислотами входить до складу лантибіотиків (пептидні антибіотики бактеріального походження). 1-аміноциклопропан-1-карбоксильна кислота (АСС) — невелика за молекулярною масою широко розповсюджена циклічна амінокислота, що виступає проміжним продуктом в синтезі рослинного гормону етилену.

На додаток до синтезу протеїнів, амінокислоти в тваринному організмі виконують багато інших важливих біологічних функцій. Гліцин та глутамат (аніон глутамінової кислоти), окрім входження до складу протеїнів, використовуються також як нейромедіатори при нервовій передачі через хімічні синапси. Велика кількість амінокислот є проміжними продуктами при синтезі інших важливих речовин: так, триптофан є прекурсором нейромедіатору серотоніну, а гліцин є одним з реагентів в синтезі порфірінів (таких як дихальний пігмент гем). Також біологічно важливими є і нестандартні амінокислоти: ГАМК (ще один нейромедіатор), карнітин (використовується для транспорту ліпідів в клітині), орнітинцитрулінгомоцистеїн,гідроксипролінгідроксилізинсаркозин і т. ін.

Деякі з 20-ти протеїногенних амінокислот називаються «незамінними» — це такі, що не виробляються в організмі і повинні надходити з їжею. Для людини це лізинлейцинізолейцин,метіонінфенілаланінтреонінтриптофанвалін, а для дітей також гістидин та аргінін.

«R» представляє радикал, або «боковий ланцюг», що є специфічним для кожної окремої амінокислоти. За властивостями радикалу амінокислоти поділяються на 4 групи: кислотні, основні, гідрофільні (полярні), гідрофобні (неполярні).

Оптична ізомерія

Окрім гліцина, де R=Н, стандартні амінокислоти утворюють два оптично-активних ізомери, що позначаються літерами L та D. Ці ізомери не розрізняються за хімічними властивостями, але по-різномі обертають площину поляризації світла, що проходить через їхній розчин. До складу протеїнів входять практично лише L-ізомериD-ізомери амінокислот знайдені в складі деяких протеїнів, що утворюються в організмі морських черевоногих молюсків конусів, та в складі клітинних стінок бактерій.

Амінокислоти - будівельні «блоки», з яких будуються білкові структури, м'язові волокна, наприклад. Організм використовує їх для власного зростання, відновлення, зміцнення і вироблення різних гормонів, антитіл і ферментів. Всього існує 20 амінокислот, з них дев'ять - так звані "незамінні" (організм не може самостійно синтезувати їх у достатній кількості), інші називають "замінні". До незамінних належать гістидин, ізолеуцін, леуцін, лізин, метіонін, фенілаланін, треонін, триптофан і валін. Ці амінокислоти надходять в організм з м'ясом, рибою, яйцями і молочними продуктами. Окремо стоять так звані дві "умовно незамінні" амінокислоти: цистин і тирозин. Відрізняються вони від інших тим, що організм може використовувати їх замість, відповідно, метіоніну і фенілаланіну для виробництва білка. "Замінні" - аланін, аргінін, аспарагін, аспартова кислота (aspartic acid), глютамінова кислота,глютамін, гліцин, пролін, серин і таурин.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

19664. Экономическое и социально-политическое развитие СТРАН ЗАПАДА В 1924—1929 гг 34.5 KB
  Экономическое и социальнополитическое развитие СТРАН ЗАПАДА В 1924 1929 гг. Экономическое развитие. Постепенно экономика западных стран преодолевала трудности вызванные войной. Первым фактором ее оживления стал отложенный спрос населения т. е. с
19665. Установление фашистской диктатуры в Германии. Внутренняя политика национал-социалистов 38 KB
  Установление фашистской диктатуры в Германии. Внутренняя политика националсоциалистов 30 января 1933 г. 86летний президент Германии фельдмаршал Гинденбург назначил Гитлера рейхсканцлером и поручил ему сформировать правительство. Начался 12летний период фашистской дик...
19666. НАУКА И КУЛЬТУРА ЗАПАДНЫХ СТРАН В МЕЖВОЕННЫЙ ПЕРИОД 39.5 KB
  НАУКА И КУЛЬТУРА ЗАПАДНЫХ СТРАН В МЕЖВОЕННЫЙ ПЕРИОД Естественные науки и техника. Еще на рубеже XIX XX вв. начался революционный переворот в естествознании который в межвоенные годы привел к важным изменениям в производстве и в быту людей. Прежде всего он затронул физику...
19667. Осуществление индустриализации и коллективизации в СССР 20.09 KB
  Осуществление индустриализации и коллективизации в СССР. Разрушения мировой и гражданской войн обусловили тяжелый экономический кризис в Советской стране. Благодаря нэпу удалось достигнуть довоенного 1913 г.уровня развития промышленности и сельского хозяйства. Но ст
19668. Важнейшие культурные преобразования в СССР в 20-30-е гг.20 века 17.94 KB
  Важнейшие культурные преобразования в СССР в 2030е гг.20 века. Почти что сразу после победы социалистической революции и установления Советской власти в бывшей царской России В. И. Ленин поднял вопрос о необходимости новой организации народного образования которая в пер...
19669. РЕВОЛЮЦИОННЫЕ СОБЫТИЯ В ЗАПАДНОЙ ЕВРОПЕ(1918—1923 гг.) 19.04 KB
  РЕВОЛЮЦИОННЫЕ СОБЫТИЯ В ЗАПАДНОЙ ЕВРОПЕ 1918 1923 гг. Ноябрьская революция в Германии . После того как летом 1918 г. Германия потерпела поражение в наступлении на Западном фронте в стране стала быстро назревать революционная ситуация. 3 ноября 1918 г. вспыхнуло восстание н...
19670. Основные тенденции развития стран мира после второй мировой войны 20.41 KB
  Основные тенденции развития стран мира после второй мировой войны. Раскол послевоенного мира. Вторая мировая война явилась величайшей трагедией для человечества. Но из этой трагедии человечество смогло извлечь и положительные уроки. Важнейший из них заключался в раст
19671. США в 1945-1980 гг. характерные черты социально-экономического и политического развития 17.42 KB
  США в 1945-1980 гг. характерные черты социально-экономического и политического развития. Положение после второй мировой войны. США не понесли таких потерь в войне как другие воевавшие страны. На их территорию не упала ни одна бомба; людские потери оказались в 90-раз меньше чем...
19672. МИРОВОЙ ЭКОНОМИЧЕСКИЙ КРИЗИС 1929—1933 гг. 15.98 KB
  МИРОВОЙ ЭКОНОМИЧЕСКИЙ КРИЗИС 1929 1933 гг. Влияние кризиса на социальноэкономическое развитие Запада. Период относительной экономической и политической стабилизации западного мира завершился неожиданно быстро осенью 1929 г. Начался самый тяжелый в истории мировой экон