98993

Українські соціологічні пошуки у еміґрації

Реферат

Социология, социальная работа и статистика

Мандрики Соціологія освіти в Америці М.Шаповала Соціологія українського відродження Загальна соціологія Соціографія України Соціологія України у публікаціях соціологічного часопису Суспільство та інших.Шаповала: Українська соціологія 1927 рік Соціологія українського відродження 1927 рік Загальна соціологія 1929 рік Соціологія України 1933 рік. Обґрунтування цих думок українського соціолога зокрема міститься у фундаментальній праці Загальна соціологія.

Украинкский

2016-07-22

32.18 KB

0 чел.

Міністерство освіти і науки України

Тернопільський національний технічний університет

Ім. Івана Пулюя

Кафедра програмної інженерії

Реферат

на тему:

«Українські соціологічні пошуки у еміґрації»

Підготував:

студент групи  СПс-31

Непийвода Р. М.

Тернопіль 2014

План

1. Загальний стан української соціології у еміґрації.

2. Наукова діяльність видатних українських соціологів за кордоном.

1.  Як зазначено у попередніх темах, на початку ХХ сторіччя у країнах західної Європи і США авторитет вітчизняних науковців був досить високимзокрема завдяки працям М.Грушевського, М.Ковалевського та інших соціологів. Більше того, поза межами України (Російської імперії, СРСР) було створено ряд потужних соціологічних інститутів і наукових об'єднань академічного типу.

Український соціологічний інститут (Відень), Українське соціологічне товариство іУкраїнський інститут громадознавства (Прага), НТШ (глобально об'єднує українських науковців, має численні осередки в Україні і за кордоном),Українська господарська академія (Подєбради) та ін. Стратегічною метою таких установ було служіння українському відродженню, підтримка і розвиток української культури, науки, освіти і просвітянських традицій.

Вітчизняні науковці, які не змогли змиритися з ідеологічними і політичними утисками на батьківщині, вимушені були продовжувати наукову діяльність під патронатом цих організацій у еміґрації. Така діяльність, яка була плідною і втілилася у ряді наукових праць: М.Драгоманова "Вибрані твори", В.Коваля"Соціально-економічна природа сільськогосподарської кооперації",С.Бородаєвського "Історія кооперації", В.Петріва "Військо і суспільство",В.Мандрики "Соціологія освіти в Америці", М.Шаповала "Соціологія українського відродження", "Загальна соціологія", "Соціографія України", "Соціологія України", у публікаціях соціологічного часопису "Суспільство" та інших.

На тлі такої великої маси фахових досліджень на особливу увагу заслуговують соціологічні праці В.Старосольського, М.Шаповала, О.Бочковського, а також В.Липинського. Розглянемо їх детальніше.

2.  Український письменник, соціолог і політичний діяч Микита Юхимович Шаповал (1882 – 1932 рр.) головну увагу у соціологічних працях приділявпроблемі суспільства, а також питанням руху української нації. Щодо поглядів на суспільство, то М.Шаповал дефінував його як гуртування людей, які живуть у взаємному зв'язку – коли поведінка однієї людини чи кількох осіб детермінує поведінку інших. Вчений також здійснив плідну спробу класифікувати суспільні групи, виділивши такі їх види:

  1.  організовані (всередині них є взаємини керівництва і підлеглості);
  2.  неорганізовані (відсутня стала організація);
  3.  елементарні або прості (в них індивіди поєднані за однією ознакою);
  4.  кумулятивні (індивіди поєднані за кількома ознаками).

Видатний український соціолог розробляв також положення про національне суспільство, яке є мікрокосмом світового суспільства і у стислій формі виконує його функції у економічній, культурній, політичній сферах. Такі позиції М.Шаповал екстраполював, перш за все, на українську націю, вказуючи, що суспільство в Україні стане зрілим лише тоді, коли на теренах нашої держави ці сфери будуть встаткованими, а громадяни самостійно підтримуватимуть їх на рівні сталого розвитку.

Таким чином вчений вважав соціологію "правдивою наукою про суспільство", інтелектуальним інструментом становлення української державності.

Базові праці М.Шаповала: "Українська соціологія" (1927 рік), "Соціологія українського відродження" (1927 рік), "Загальна соціологія" (1929 рік), "Соціологія України" (1933 рік). Частина праць є, власне, ґрунтовними підручниками з соціологічної науки. Логіка її викладання була у М.Шаповала такою:

  1.  відомості про людину і про форми суспільної організації;
  2.  чинники суспільного руху;
  3.  суспільний процес, під яким сукупно розумілися культурний, господарський і політичний;
  4.  витвори суспільного життя - корисні (мову, письменство, науку, мистецтво, право та ін.) і некорисні (злидні, самогубство, гніт, зиск та ін.);
  5.  розвиток суспільства від початкових до сучасних форм.

Слід відзначити, що український соціолог доволі оригінально відносив у розряд соціальних такі чинники, як космічні - фізичні, хімічні, геокліматичні (світло і темряву, тепло і холод, вплив Сонця і Місяця, родючість землі та багато іншого). Вони разом з біологічними, психічними та соціальними, на думку М.Шаповала, утворюють складну систему, яка впливає на поведінку людини. М.Шаповал наголошував, що врахування комплексності і системності впливу цих факторів допоможе усвідомити складну детермінацію суспільної поведінки індивідів і соціальних груп. Перебуваючи певною мірою під впливом психологічних та психофізіологічних концепцій – біхевіоризму і вчення про рефлекси, він вважав, що комплексний вплив названих чинників спричиняє складні рефлективні реакції людини і людських скупчень (груп). Обґрунтування цих думок українського соціолога зокрема міститься у фундаментальній праці "Загальна соціологія".

Крім цього, М.Шаповал, будучи впливовим вченим, визнаним європейськими науковими і політичними колами, надавав активну інформаційну, моральну, а, почасти, і матеріальну підтримку радянським вченим, які прагнули до еміґрації з СРСР. Така допомога була ним надана у тому числі Питириму Сорокіну, який згодом особисто познайомився і висловив подяку М.Шаповалу.

Володимир Старосольський (1878 – 1942 рр.) – український соціолог і правознавець. Подібно до більшості еміґрованих науковців, соціологічні інтереси його були зосереджені навколо проблеми нації, держави. Аналізував вчений такожсоціологічні аспекти права. У своїх працях "Причини до теорії соціології" (1902 рік), "Теорія нації" (1921 рік) вчений визначав націю як суб'єктивну цілісність з її внутрішнім психічним змістом, що перетворює її на суб'єкта ("особовість") історичного процесу. Націю В.Старосольський атрибував свідомістю (базова характеристика), власним життям, волею, а також долею. На думку соціолога, джерело націотворення полягає у прагненні суспільної спільноти до політичної самостійності, самоврядування.

Щодо соціологічно-правничих поглядів, то у них простежується певна кореляція з деякими думками Р.Мертона, Е.Дюркгейма. Так, В.Старосольський зазначав, що соціологія, зокрема, покликана визначати і аналізувати причини поведінки людей, яка суперечить правовим нормам (девіантної). Він також аналізував дію правових норм на громадян, називав державу одним з різновидів соціальних зв'язків, сутність якого полягає у силі правових норм. Загалом вчений зазначав, що існує значна розбіжність між догматичним і соціологічним розумінням правового регулювання.

Вплив провідних світових соціологічних поглядів того часу простежується і у працях іншого відомого українського соціолога, публіциста, політичного діячаБочковського Ольгреда Іпполіта (1884 – 1939 рр.). Соціологію він розглядав як науку про суспільство, головним предметом якої (подібно до В.Старосольського) є народ і нація. Професор Бочковський вважав, що соціологія повинна залишити позаду "пережитки" позитивізму і не ототожнювати закони природи і суспільства. Досліджуючи соціум, він наголошував, що головними процесами у його розвиткові є суспільна інтеґрація і диференціація.

Найбільшу цікавість вітчизняного науковця викликав народотворчий процес, у якому він виділяв два етапи:

  1.  етногенеза – охоплює термін від становлення народу. Головною передумовою цього процесу є господарський зв'язок окремих верств суспільства. Одним з результатів цього етапу є утворення з "етнографічної сировини" народу для наступних перетворень його у націю;
  2.  націогенеза – наступний етап націотворення, може ініціюватися певними потрясіннями, кризами. Впродовж певного періоду народ перетворюється на окрему суспільно-культурну особистість (націю), індивідуальність, яка має, зокрема, національну свідомість.

Література

Мусієздов О. О. Історія української соціології: Навчально-методичний посібник. - Харків: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2004. - 117 с.

Історія соціологічної думки в Україні: Навчальний посібник. - Львів: Новий світ. - 2000. - С. 115 - 129.

Ручка А.О., Танчер В.В. Курс історії теоретичної соціології. - К.: Наукова думка, 1995.

М.В.Захарченко, В.Ф.Бурлачук, М.О.Молчанов. Соціологічна думка України: – К.: Заповіт, 1996. – 446 с.

Бібліографія записок наукового товариства імені Шевченка. Томи I - CCXL (1892 - 2000). - Львів: НТШ, 2003. - 739 с.

В.М.Піча, Ю.В.Піча, Н.М.Хома та ін. Соціологія: терміни, поняття, персоналії. Навчальний словник-довідник. – К.: Каравела, Львів: Новий Світ – 2000, 2002. – 480 с.

Енциклопедія українознавства (репринтне відтворення видання 1955-1984 рр.). – Львів: НТШ, 2000.

М.Шаповал. Загальна соціологія. – К.: Український центр духовної культури, 1996. – 368 с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

28339. Понятие и виды сроков в гражданском праве. Порядок исчисления сроков 16.84 KB
  Сроки в гражданском праве являются юридическими фактами порождающими возникновение изменение или прекращение гражданских прав и обязанностей. По способу установления сроки делятся на сроки установленные: законом; иными правовыми актами; сделкой или судом. По характеру определения сроки делятся на: императивные и диспозитивные; определенные и неопределенные общие и частные. Императивные сроки не могут быть изменены соглашением участников правоотношений например сроки исковой давности.
28340. Сроки исковой давности в гражданском праве. Приостановление, перерыв и восстановление сроков исковой давности 17.14 KB
  Сроки исковой давности в гражданском праве. Приостановление перерыв и восстановление сроков исковой давности. Особое значение в гражданском праве имеют сроки исковой давности. Общий срок исковой давности установлен в три года.
28341. Право собственности: понятие, содержание и виды 14.48 KB
  Право собственности: понятие содержание и виды. Право собственности представляет собой разновидность вещных прав которые закрепляют принадлежность вещей субъектам гражданских правоотношений. Право собственности в объективном смысле – это совокупность правовых норм закрепляющих и охраняющих принадлежность материальных благ конкретным лицам возникновение осуществление прекращение защиту прав собственника а также их возможность владеть пользоваться и распоряжаться этими материальными благами. Право собственности в субъективном смысле –...
28343. Право частной собственности граждан 14.32 KB
  Право частной собственности граждан. Субъектами частной собственности являются гражд. В собственности граждан может находиться любое имущество за исключением отдельных видов имущества кот в соответствии с законом не м. В собственности м.
28344. Право собственности хозяйственных товариществ и обществ 14.59 KB
  товариществами и обществами признаются коммерческие организации с разделенными на доли учредителей уставным капиталом. товарищами или обществами в процессе его деятельности принадлежит ему на праве собственности. общества могут создаваться в форме акционерного общества общества с ограниченной или дополнительной ответственности. Участники ООО не отвечают по его обязательствам и несут риск убытков общества лишь в пределах стоимости внесенных ими вкладов.
28345. Понятие, субъекты, объекты и содержание права собственности кооперативов 14.75 KB
  Субъектом права собственности кооператива является каждая кооперативная организация признаваемая юр. лицом независимо от вида кооператива. К производственным кооперативам относятся кооперативы в сферах производства и оказания услуг и сельскохозяйственные кооперативы. Примером потребительского кооператива является и потребительское общество осуществляющее в интересах пайщиков заготовительную торговую и др.
28346. Субъекты, объекты и содержание права гос. собственности 13.58 KB
  собственности. собственности и муницип. собственности является ее публичный характер. государственной собственности являются: РФ ее субъекты.
28347. Право муниципальной собственности: понятие, содержание, субъекты и объекты 13.86 KB
  Право муниципальной собственности: понятие содержание субъекты и объекты. Муниципальная собственность – имущество принадлежащее на праве собственности муниципальным образованиям: городским сельским поселениям. Муницип. Муницип.