99027

Жанрово-стильова своєрідність англійської літературної казки ХХ ст.. на прикладі казки В.С. Моема Принцесса Сентябрина и Соловей

Курсовая

Литература и библиотековедение

Літературний жанр казки. Англійська літературна казка. Особливості літературної казки ХХ ст.. на прикладі казки В.С. Моема «Принцесса Сентябрина и Соловей». Хронотоп казки «Принцесса Сентябрина и Соловей». Співвідношення фольклорної та літературної казок...

Украинкский

2016-07-22

68.1 KB

1 чел.

6

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра теорії та історії світової літератури

КУРСОВА РОБОТА

З історії зарубіжної літератури

на тему: Жанрово-стильова своєрідність англійської літературної казки ХХ ст.. на прикладі казки В.С. Моема «Принцесса Сентябрина и Соловей»

Студентки ІІ курсу групи МЛа 16-12
напряму підготовки германська філологія
спеціальності англійська мова та література Сільченко Н. І.
Керівник Бакіна Т.С.
канд. філол. наук, доцент
Національна шкала_________
Кількість балів____ Оцінка ЄКТС____

Члени комісії  ______  _______________
                                    (підпис)             (прізвище та ініціали)
                      ______  _______________
                                   (підпис)              (прізвище та ініціали)
                      ______  _______________
                                   (підпис)              (прізвище та ініціали)


м. Київ – 2014



ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ І. Літературний жанр казки. Англійська літературна казка.......................................................................................................5

1.1 Зародження та розвиток літературної казки. Англійська літературна казка в світовій літературі………………………………………………..….5

1.2 Співвідношення фольклорної та літературної казок……………..…8

1.3 Жанрова специфіка та стильові особливості літературної казки...10

1.4 Літературна казка в творчості В.С. Моема………………………..….14

РОЗДІЛ ІІ. Особливості літературної казки ХХ ст.. на прикладі казки В.С. Моема «Принцесса Сентябрина и Соловей»…………….16

2.1 Поєднання фольклорного та літературного у казці «Принцесса Сентябрина и Соловей»…………………………………………………...…16

2.2 Особливості побудови сюжету у казці «Принцесса Сентябрина и Соловей»……………………………………………………………………….17

2.3 Жанрова специфіка та стильові особливості казки «Принцесса Сентябрина и Соловей»………………………………………………..….…20

2.4 Хронотоп казки «Принцесса Сентябрина и Соловей»……………….24

ВИСНОВКИ……………………………………………………………….….27

SUMMARY…………………………………………………………………….28

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………30


Вступ

Казка - розповідний, зазвичай народно-поетичний твір про вигадані обличчя та події, переважно з участю чарівних, фантастичних сил.

Казка - це явище історичне; вона з'явилася тоді, коли людина перестала мислити міфологічно, коли чисто поетична вигадка почала грати переважну роль. Але це сталося не відразу,потрібен був тривалий час, перш ніж казка стала явищем мистецтва [21, c. 180]

Літературна казка як жанр значно відрізняється від чарівної казки, літературної наступницею якої вона є. Вона успадковує більшість елементів чарівно-казкової поетики, але, будучи (на відміну від народної) авторським твором, залишає за собою право їх інтерпретації [11, c. 43]

Дослідженням жанру літературної казки та й казки в цілому займається не один десяток науковців, серед яких В.Я. Пропп, І.Ю. Мауткіна, О.. Юніна та ін.. У сучасному світі статус дитячої літератури надзвичайно високий: вона являється предметом дискусії на конференціях, симпозіумах, створюються центри з її вивчення, сформовані наукові школи.

Актуальність дослідження. Починаючи з кінця ХХ ст.. літературна казка набуває все більшої популярності. Урізноманітнюються також жанри і форми цього виду світової літературної спадини. В зв’язку з цим фактом зростає потреба у дослідженні феномену літературної казки. Науковців цікавить зв'язок літературної казки з фольклором. Усе частіше з’являються праці, у яких ґрунтовно досліджені як прямий, так і опосередкований вплив уснопоетичної традиції на окремі художні твори і на всю творчість того чи іншого письменника. Фольклорні сюжети, мотиви, образи, жанрово-стильові форми завжди збагачували літературну творчість. Однак вплив фольклору на формування літературних жанрів, їх розвиток і функціонування все ж вивчені недостатньо. У цьому зв’язку великий інтерес становить авторська казка, у якій значною мірою зберігається зв’язок із фольклорним матеріалом і яка одночасно тяжіє до літературних жанрів [8]

Об’єктом дослідження є формування та розвиток авторської казки, її специфіка та її текстуальний аналіз.

Мета роботи полягає в дослідженні використання фольклорної традиції та способи оновлення і трансформації казкової жанрової форми у літературній казці В.С. Моема «Принцесса Сентябрина и Соловей» в контексті доби. Відповідно до зазначеної мети виникає необхідність вирішення таких завдань:

  1.  З’ясувати джерела походження літературної казки;
  2.  Встановити зв'язок авторської казки з фольклорними джерелами;
  3.  Визначити жанрову специфіку та стильові особливості літературної казки;
  4.  Прослідкувати характерні ознаки авторської казки початку ХХ ст.. на прикладі запропонованої казки.

Дослідження проведено на основі праць Дж. Зайпса, Л.Ю. Брауде, Л.В. Дерези та ін.. а також на основі методів теоретичного дослідження (порівняння), аналізу і синтезу та аналогії.


Розділ 1. Літературний жанр казки. Англійська літературна казка

  1.  Зародження та розвиток літературної казки. Англійська літературна казка в світовій літературі

Казка – малий епічний жанр, корені якого сягають в усну народну творчість. В основу казки покладено вигадані, фантастичні чи авантюрні події. Своїм корінням вона сягає в міфи та легенди. Жанр казки дуже близький до оповідання, проте має своїх специфічні особливості, за яким їх розрізняють.

Для фольклорних казок характерні традиційність структури та композиційних елементів, відсутність  розгорнутих описів природи та побуту. Їх сюжет багатоепізодний, з драматичним розгортанням подій та щасливим закінченням.

Важко точно визначити, коли жанр народної казки був трансформований  письменниками в літературну казку. Дж. Зайпс наголошує, що виникнення літературної казки було символічним актом, спрямованим на трансформацію певної народної, при цьому мотиви, герої, теми змінювались таким чином, щоб відповідати потребам освіченої верхівки суспільства [1, c. 6]

Літературна казка формується поступово, переймаючи собі ознаки фольклорної казки. Дереза Л.В. виокремлює декілька етапів розвитку літературної казки:

  1.  Переказ народної казки, який максимально зберігав першооснову, але при цьому виявлялася майстерність сказителя
  2.  Власне літературна, авторська казка, у якій фольклорне джерело зберігається на рівні сюжету чи мотиву
  3.  Переосмислення казкових сюжетів в інших жанрах [8, c. 10]

Перші авторські обробки фольклорних казок з’явилися ще в другій половині XVIII століття. Першими згаданими представниками цього жанру були італійці Джованні Франческо Страпарола та Джамбаттиста Базиле. Уже в ХІХ ст.. традиційні казкові сюжети почали використовувати брати Грімм, Ш. Перро, Г.Х. Андерсен та інші.

Британська літературна казка виникає  на початку XIX ст.; до середини сторіччя вона являє  собою вже повноцінний жанр з особливою поетикою і стійкими національними рисами. Казкові твори різних письменників відображають основні літературні течії і найбільш значущі суспільні події свого часу [11, с.43]

Дослідниками неодноразово підкреслюється той факт, що англійська казка близька до фольклору. Але це не зовсім так. Вона майже не звертається до традиційних казкових сюжетів, а якщо і звертається, то, здебільшого, пародіюючи їх.  Єдине фольклорне джерело, до якого апелює літературна казка – це “Mother Goose” (Казки матінки  Гуски)

Humpty Dumpty sat on a wall,
Humpty Dumpty had a great fall;
All the King’s horses, and all the King’s men
Cannot put Humpty Dumpty together again. [7]

 Шалам-Балам на мурі сидів.
 Шалам-Балам на землю злетів.
 Уся королівська кіннота і все лицарство зі свити
 Не можуть Шалама, не можуть Балама
 Знов на той мур підсадити

В усьому іншому англійська казка звертається переважно  до основи  фольклорної казки, тобто до міфології. Толкіен, створюючи свій світ, звертався до скандинавської міфології, а Льюїс Керролл – до християнської та античної.

Ще одне джерело, до якого звертається казка – це епос. Візьмемо для прикладу «Книгу Джунглів» Р. Кіплінга. Постійні епітети, герої, кожен з яких має своє амплуа, що зберігається ним протягом всієї книги (Шер-Хан – вбивця, Вовчиця – турботлива мати, Балу – вчитель), строгі правила, закарбовані в  Законах Джунглів, які визначають все життя їх жителів, плавна, розмірена розповідь, то в віршованій формі, то в прозі – все це риси, притаманні епосу [15, с. 62]

Англійська казка являється єдиним літературним явищем і розвивається в руслі певних традицій.

Початок цієї традиції поклав звичайно ж Чарльз Доджсон-Льюїс Керролл. У книгах Керролла є майже все, що буде згодом розвивати англійська казка: стихія гумору, гра сміху, в якій часом звучать сумні, майже трагічні ноти, надзвичайна легкість всієї розповіді, яка розвивається, здається, само собою, без будь-яких зусиль з боку автора, безперервне жонглювання словами, фразами, поняттями, пародійність іронії як принцип самої структури твору [21, с. 181]

Казка повинна добре закінчуватися і, знаючи цей неписаний закон , читач рідко всерйоз переживає за долю героїв. Англійська казка відступає і від цього правила. Світ , в якому діють герої , реальний, а значить , реальні і небезпеки, що підстерігають їх тут. І ми не знаємо , чи вдасться пораненому Пітеру дістатися до берега і зуміє Аліса вибратися з Країни Чудес.

Англійська казка не щадить свого читача , не зменшує небезпеку і не заколисує його думкою, що все це не більше ніж вигадка , яка неодмінно добре закінчується . Письменник поміщає свого героя у важкі обставини і змушує його шукати вихід самостійно [21, с. 182]

  1.  Співвідношення фольклорної та літературної казки

На сьогоднішній день питання співвідношення фольклорної та літературної казки залишає широке поле для дискусії. Одні дослідники стверджують, що літературна казка наслідує фольклорну традицію, інші визначають її як авторський, цілком самостійний твір, що підпорядковується волі письменника [9, с. 78]

Літературна казка виникає значно пізніше від усної народної, однак вона зберігає сюжети та образи характерні для фольклорної казки. Досить часто літературна казка бере за основу такі ж світоглядні народнопоетичні мотиви та художні засоби, як і народна, проте в ній поетичний світ визначається дійсністю, осмисленням людиною нагальних проблем сучасного суспільства, їх розумінням і сприйняттям [9, с. 79] Тобто літературна казка трансформується відповідно до вимог часу, у якому вона написана.

Деякі дослідники ототожнюють поняття літературної та фольклорної казки. «Літературна казка – це в принципі те саме, що фольклорна казка, але на відміну від народної літературна казка створена письменником печать неповторної творчої індивідуальності автора» [10, с. 3]

Проте, як на мене, таке спрощення є неприпустимим. Літературна казка має низку структурних відмінних рис, не притаманних фольклору. Вона несе індивідуальне значеннєве та поетичне навантаження, створене конкретним автором, що дає підстави  для виокремлення жанру літературної казки як окремого явища літератури.

Порівнюючи літературну та народну казку помічаємо, що авторська казка запозичує з фольклорної систему образів що поділяються на позитивних та негативних. Але в літературній казці характери героїв наближені до людей-сучасників автора твору. Спільним для них також є обов’язкова присутність фантастичного елементу, однак в літературній казці фантастика тісно переплетена з реальними подіями. Мета обох видів казок – перемога добра і справедливості над злом, моралізаторський характер та виховний потенціал.

О. Зубенко виокремлює такі характеристики, за якими можемо розрізнити літературну та фольклорну казку:

1) літературна казка виникає на ґрунті фольклорної і на відміну від своєї попередниці існує в письмовій формі; літературна казка не є імпровізованим твором, тому вона завжди завершена і не змінюється;

2) літературна казка має індивідуальну зорієнтованість, причина якої є факт наявності автора даного твору, тому казка виражає ідеї письменника та суспільства, до якого він належить; дійсність у літературній казці проходить крізь індивідуальну свідомість (дійсність фольклорної казки  пропущена крізь призму сприйняття народу)

3) літературна казка містить ліричні відступи письменника, детальну портретну та психологічну характеристику образу;

4) незважаючи на присутність в авторській казці елементів чарівного, вона більш наближена до реального життя, відображає ідеї та прагнення людей, які є сучасниками автора, розкриває конкретно-історичні суспільні ідеали;

5) герої авторських казок досить різноманітні, з різними зовнішніми ознаками (у фольклорній казці герой ідеалізований, він втілює всі найкращі риси з народної уяви)

6) події, вчинки, характери героїв у літературній казці вимагають умотивування, причинно-наслідкового зв’язку [9, с. 82]

  1.  Жанрова специфіка та стильові особливості літературної казки

Досить складно дати точне визначення поняттю «літературна казка», адже різні дослідники трактують його по-різному. Умовно ці визначення можна поділити на два типи. Перший тип є ніщо інше як перерахування окремих характеристик, які притаманні літературній казці (приклад 1). Але є деякі твори, в яких наведені характеристики частково відсутні. До другого типу відносяться узагальнені універсальні визначення цього поняття (приклад 2).

Наприклад:

  1.  Литературная сказка — авторское художественное прозаическое или поэтическое произведение, основанное либо на фольклорных источниках, либо придуманное самим писателем, но в любом случае подчиненное его воле; произведение, преимущественно фантастическое, рисующее чудесные приключения вымышленных или традиционных сказочных героев и в некоторых случаях ориентированное на детей; произведение, в котором волшебство, чудо играет роль сюжетообразующего фактора, помогает охарактеризовать персонажей. [4, c. 172]
  2.  Литературная сказка - жанр литературного произведения, в котором в волшебно-фантастическом или аллегорическом развитии событий, и, как правило, в оригинальных сюжетах и образах в прозе, стихах или драматургии решаются морально-этические и эстетические проблемы [22, c. 7]

Дискусія про генологічну приналежність літературної казки досить актуальна, оскільки осмислює проблему жанрової типології авторського твору та його кореляцію із фольклорним джерелом. Питання про жанрову приналежність казки неодноразово ставало предметом обговорення в літературознавчих студіях (Є. Костюхін, О. Нікіфоров, Ю. Подлубнова, Е. Померанцева, В. Пропп, Г. Сабат, Н. Тихолоз та ін.), бо генологічне номінування казки вимагало не тільки термінологічного уточнення, але й розв’язання проблеми жанрово-родової типології [18]

На думку багатьох вчених, рішення проблеми опису жанру літературної казки може стати більш продуктивним с використанням методів когнітивної моделі розуміння тексту, при якій увага акцентується на тому, яким чином підбираються елементи тексту, як користується ними людина для вираження того чи іншого значення, в якому контексті вони використовуються і т.д. [3, c. 6]

Жанр літературної казки характеризується розпливчатістю кордонів і різноманіттям перехідних форм, що виникають через трансформації звичайних жанрів - роману, повісті, оповідання, поеми, комедії, драми, новели - при переміщенні в сферу дитячої літератури. У результаті такого впливу на жанрову систему з'являються різні модифікації літературної казки: казка-повість, казка-новела, казка-роман, казка-поема, казка-розповідь, казка-легенда, казка-переказ, казка-алегорія; а також малі форми, що наближаються до притч, байок, до ліричних віршів. Межею подібного жанрового варіювання може стати текст окремої казки - казка-абсурд, казка-сон, казка-вистава, казка з елементами детективу чи наукової фантастики. Літературна казка синтезує елементи інших епічних жанрів і перетворюється в універсальний жанр, що породжує проблеми, пов'язані з його типологічним вивченням [3, c. 6]

Для літературної казки характерний незвичайний початок, далекий від фольклорної традиції, який більше нагадує за жанром твір реалістичного характеру. Наприклад, одна з казок Сутєєва починається так: «Щенок спал на коврике около дивана. Вдруг сквозь сон он услышал, что кто-то сказал «Мяу» [17] Також автор наділяє героїв індивідуальністю, яку в фольклорній казці зустріти неможливо.

Літературна казка тісно пов’язана з народною казкою, часто вона є переробкою тієї чи іншої народної казки. Але не зважаючи на це вона не втрачає своєї самобутності та вартості. Фольклорні елементи по-різному зберігаються в літературній казці, проте, як правило, спільним для обох жанрів є те, що описують  ці твори незвичайні події казкового характеру, у них діють позитивні та негативні герої, причому позитивні завжди перемагають негативних, звідси щасливий кінець [9, c. 80]

За жанровими ознаками літературна казка значно відрізняється від чарівної казки, літературною спадкоємицею якої вона є. Вона успадковує більшість елементів казкової поетики, але, будучи авторським твором, залишає за собою право їх інтерпретації. Письменник може відступати від казкового канону, використовуючи традиційні фольклорні мотиви на свій розсуд. Літературна казка наповнюється реалістичними деталями, рисами психологічного портрету, в ній з’являється вмотивованість подій та філософсько-естетичне наповнення. Всі ці трансформації працюють на основну ідею казки та одночасно відображують особистість письменника, його погляди, переконання ті схильності.[11, c. 43]

Шередека Г.В. визначає такі жанрові ознаки літературної казки:

  1.  Наявність у казці певної «пражанрової» структури, яка походить від фольклорних творів або нехудожньої прози;
  2.  Комплекс структурно-семантичних ознак, притаманних «до жанровому» прототипу з їх наступною трансформацією;
  3.  Структурованість мотивів, наявність стійких мотивів;
  4.  Певна просторово-часова організація;
  5.  Використання розповідних прийомів, маркованих жанротвірними мовними сигналами, які вказують на ту чи іншу наративну стратегію, обрану автором [20, с. 5]

На рівні стилістичних засобів літературна казка також зазнала істотних змін у порівнянні і фольклорною казкою. Авторська казка приділяє значну увагу описам природи та зовнішності своїх персонажів, у той час як герої чарівної казки є квінтесенцією тих найкращих або найгірших рис характеру, які є закладеними у народній свідомості. Знайомство з героями літературної казки починається, як правило, від самого їх народження. Це дає змогу краще зрозуміти вчинки героя, його мотиви.

Мова літературної казки більш висока, багата на мовні засоби, що допомагає проникнути в суть написаного. Автор застосовує різні стилістичні прийоми для того, щоб наголосити на тій чи іншій події, яку він описує.

На основі вищесказаного можна виокремити жанрові та стильові ознаки літературної казки:

  1.  За жанром літературна казка – досить широке поняття, яке містить в собі ознаки інших жанрів, як результат, виникають різні модифікації літературної казки: казка-повість, казка-новела, казка-роман, казка-поема, казка-розповідь, казка-легенда тощо.
  2.  Літературна казка зберігає звичну структуру фольклорної казки, але на рівні стилістичних засобів вона значно відрізняється від своєї попередниці.
  3.  Мова літературної казки більш висока, багата на стилістичні прийоми, спрямована на читача тієї доби, в якій вона написана.

  1.  Літературна  казка в творчості В.С. Моема

Вільям Сомерсет Моем (William Somerset Maugham, 1874-1965) англійський письменник епохи модернізму. Він притримувався в основному реалістичних принципів, однак його художній метод складався під впливом натуралізму та неоромантизму. Себе він визначав «Одним из ведущих писателей второго ряда».

Моем писав в різних жанрах, виступав як драматург – «Леди Фредерик» (Lady Frederick, 1907), «Круг»(The Circle, 1921), романіст – «Бремя страстей человеческих» (Of Human Bondage, 1915), «Луна и грош» (The moon and Sixpense, 1919), новеліст (збірники «Трепет листа» (The Trembling of a Leaf, 1921), «От первого лица» (First Person Singular, 1931). Був автором багатьох статей при письменницьке ремесло, про мистецтво оповідача та ін..

Моема не можна назвати казкарем. Він писав новели, з яких деякі були пронизані казковими мотивами, наприклад «Принцесса Сентябрина та Соловей» (Princess September and the Nightingale, 1939).

З особливою силою творчий талант Моема проявляється в жанрі новели. Особливість його новел  полягає в поєднанні гостросюжетності з психологізмом. Разом з тим він відмічав свою схильність до драматизації дії та гостроти розвитку конфлікту. Сам про себе він писав: «Я люблю рассказы, у которых есть начало, середина и конец. Мне непременно нужны «соль», какой-то смысл. Настроение -это прекрасно, но одно только настроение - это рама без картины [12] Ще одна особливість: присутність в розповіді самого автора, від особи якого найчастіше ведеться розповідь. Іноді це сам Моем – проникливий, такий, що не прагне повчати, моралізувати, іноді це хтось інший – «оповідач», чий образ, не зливаючись з образом автора, залишається йому близьким. Хто б не розповідав історію, він завжди тримає читача та слухача в напрузі, а розв’язка справляє враження своєю неочікуваністю.

У своїй художній прозі С. Моем, зазвичай, віддавав перевагу манері зовні безпристрасної об’єктивної розповіді. За поверхового сприйняття це створювало оманливе враження незацікавленості, відстороненості автора. Сатиричне зображення служителів церкви, літературного середовища, родинних звичаїв та іншого накликало на нього нападки з боку консервативної частини його читачів, які добачали в цьому невіру в людину, відсутність позитивних цінностей [13, с. 281]

Моем знаходить вічні цінності, які надають зміст кожному людському життю, у Красі та Добрі, надаючи перевагу естетичному аспекту. В світовій літературі це не було новизною, проте він і не претендував на відкриття в цій сфері. Будучи скептиком, письменник приходить до вічних істин через власний досвід, нічого не сприймаючи на віру (це властиво і його персонажам). Після тривалої дискусії з собою Моем зробив висновок, що мета мистецтва не в красі, а в добрі. “Цінність мистецтва не в красі, а в правильних вчинках» [13, с. 282]


Розділ 2.Особливості літературної казки початку ХХ ст.. на прикладі казки В.С. Моема «Принцесса Сентябрина и Соловей»

2.1 Поєднання фольклорного та літературного у казці «Принцесса Сентябрина и Соловей»

Літературна казка – це така собі компіляція типових рис фольклорної казки та неповторного стилю автора, своєрідна квінтесенція елементів, яка робить її унікальною.  Авторська казка Моема – яскраве тому підтвердження: фольклорні елементи гармонійно поєднуються з його авторським баченням.

Однією з типових ознак чарівної казки є «початкова ситуація». Автор описує появу героя на світ.  Зі слів наратора ми дізнаємося, що у короля народилося дев’ять дочок. Проте у даному випадку відсутній мотив «чудесного народження» та пов’язаних з ним казкових атрибутів.

Також характерним для фольклорної казки є поділ на позитивних і негативних героїв. В даному випадку позитивною героїнею виступає принцеса Сентябрина. Вона має лагідний характер та є терплячою та покірною дитиною. На противагу їй ми бачимо її старших сестер: вони грубі та капризні. «Now the King of Siam's daughters had had their characters permanently embittered. But September<…> had a very sweet and charming nature». (Но так случилось, что у королевских дочек<…>все время портился характер. И лишь у Сентябрины<…>был кроткий, славный нрав.)

У зв’язку з тим, що авторська казка існує в письмовій формі, велике значення в ній надається детальним описам природи, портретній та психологічній характеристиці образів. Саме за цією ознакою можна визначити твір «Принцесса Сентябрина» як літературну казку. В ній Моем описує красу природи, блакитного неба. Також ми маємо уявлення про характери героїв: та про їх зовнішність: «September<…>grew extremely beautiful. But her sisters<…>grew extremely ugly as well as disagreeable» (Сентябрина стала истинной красавицей. А ее сестры выросли противными уродинами).

Для обох видів казок характерна присутність фантастичного елементу (якийсь чарівний предмет або подія), але літературна казка не бере фантастику за основу свого сюжету, а лише комбінує чарівне з реальним. У казці «Принцесса Сентябрина» прикладом фантастичного елементу є розмова дівчини з пташкою. На цьому фантастика закінчується. Більше того, автор описує ці події таким чином, наче розмова з пташкою – це щось буденне, звичне для всіх людей.

Ще одна деталь, яка є характерною для літературної казки і яку ми помічаємо в даній казці – це причинно-наслідкові зв’язки між подіями та вчинками у творі. Літературна казка тяжіє до реалізму, тому шукає зв’язок між подіями та пояснення їм. Так, наприклад Моем пише: «September kept her window open day and night so that the little bird might come into her room whenever he felt inclined, and this was very good for her; so she grew extremely beautiful<>But her sisters never slept with their windows open, so they grew extremely ugly» (С тех пор Сентябрина всегда держала свое окно открытым, и птичка залетала в комнату, когда хотела. Это возымело самые чудесные последствия: она так выросла и так похорошела, что стала истинной красавицей. А ее сестры выросли противными уродинамии (тому, що вони ніколи не відчиняли вікна в своїх кімнатах)).

2.2 Особливості побудови сюжету у казці «Принцесса Сентябрина и Соловей»

Літературознавцям відоме таке поняття як «мандрівний сюжет»

"Мандрівні сюжети" - сюжети казок, байок, пісень, творів писемної літератури, які переходять від народу до народу. Підставою для таких суджень є подібність основних мотивів у сюжетах з родинного, родового життя (бездітні сім'ї, битва героя з нечистими силами, зрада брата, коханої, коханого, шукання скарбів тощо), з історії взаємин вождів і маси, багатих і бідних, завойовників і завойованих і т.п. Типологічна подібність між ними, встановлена за допомогою порівняльно-історичних зіставлень, пояснюється взаємовпливами культур і літератур в період активних міграційних процесів.

Нерідко в літературі зустрічається сюжет про сімейне пригнічення пасербиці або наймолодшої дитини. Згадаємо казку про Попелюшку. У бідної дівчинки померла мама, потім батько одружився вдруге і мачуха та її дочки почали гнобити пасербицю.

У казці «Принцесса Сентябрина и Соловей» присутній елемент поганого відношення старших сестер до наймолодшої. Звісно, автор не висвітлює цю проблему надто категорично, але ми можемо прослідкувати її у стосунках між дітьми в сімї. Старші дочки в силу свого віку чи характерів намагалися тиснути на Сентябрину, нав’язувати їй свою думку. Пам’ятаємо, що саме вони порадили їй посадити свого улюбленця Соловейка  в клітку. А на її слова про те, що він може померти вони відповіли «That would be very ungrateful of him,' they said. 'He must know that you're only thinking of his own good. If he's obstinate and dies it'll serve him right and you'll be well rid of him.» (И это будет черная неблагодарность! — воскликнули сестрицы и поджали губы. — Ведь ты заботишься не о себе — о ней, и, если она этого не понимает и упрямится, пусть умирает. Это послужит ей уроком. Ты от нее избавишься, и это будет хорошо.)

Англія початку ХХ ст.. це патріархальна країна. Чоловіки могли працювати, голосувати, приймати участь в суспільному житті країни. У той же час жінки залишалися безправними. Мені здається, що «Принцесса Сентябрина и Соловей» це своєрідна «антиказка». У ній ми можемо знайти пародію на суспільний устрій тогочасної Англії. Моем приписує королю надмірну важливість у сім’ї і одночасно принижує королеву до рівня якогось домашнього приладу, головним завданням якого є народження дітей. «I think twelve daughters are enough for any man and after the birth of dear little December I shall be reluctantly compelled to cut off your head.<…> it made the Queen very uneasy because she knew that it would distress the King very much if he had to cut off her head. ( По-моему, двенадцати дочерей вполне достаточно для мужчины. Когда у нас родится прелестная малютка Декабрина, я буду вынужден, как это ни прискорбно, отрубить вам голову.<…> королева тоже опечалилась, она-то знала, как тяжко будет королю, если ему придется отрубить ей голову.)

ХІХ – ХХ ст.. це період розквіту літературної казки. Казки цього періоду поділяються за гендерним принципом на два типи: казки для хлопчиків, в яких описуються подорожі, пригоди (згадаємо казку Р.Л. Стівенсона «Острів скарбів») та казки для дівчаток, основним мотивом яких є підкорення під тиском авторитету (наприклад «Попелюшка» Шарля Перро). Казка про принцесу Сентябрину – типова казка для дівчаток. В ній прослідковуються своєрідна ієрархія: король – головний у сім’ї, йому підкорюється королева, а їй в свою чергу підкорюються вісім дочок (серед яких також панує ієрархія). Таким чином Сентябрина, як найменша дочка, мусить підкорюватися своїм старшим сестрам. «Well, my dear,' said the eight Princesses, 'if you'll take our advice you won't run any risks like that. If he comes back, and mind you, if he does you'll be lucky, pop him into the cage and keep him there. That's the only way you can be sure of him' (Послушай доброго совета, милочка, — сказали ей сестрицы. — Нельзя так рисковать. Если тебе еще раз повезет и она все-таки вернется, запрячь-ка ее в клетку и держи. Только тогда ты можешь быть спокойна.) Своєю порадою вони фактично примусили дівчинку посадити свого улюбленця в клітку і вона це зробила, бо це ж старші сестри підказали їй це зробити, отже їх потрібно слухатися.

З усього написаного вище можна зробити висновок, що казка «Принцесса Сентябрина и Соловей» це своєрідна «антиказка» з мандрівним сюжетом, яка відображує особливості того часу, в якому жив і твори Вільям Сомерсет Моем.

2.3 Жанрова специфіка та стильові особливості казки «Принцесса Сентябрина та Соловей»

Казка, чи, точніше, новела «Принцесса Сентябрина та Соловей була написана Вільямом Сомерсетом Моемом у 1939 році.

В своїй новелі Моем, безсумнівно, опирається на попередню казкову традицію, однак він трансформує, перетворює фольклорні мотиви, вводить в них соціальний контекст та наповнює її філософським змістом.

У новелі прослідковуються  жанрові ознаки казки. По-перше, вона має характерну для казки структуру: у ній є зачин (автор знайомить нас з героями казки, описує ситуацію, в яку вони потрапляють) «First the King of Siam had two daughters and he called them Night and Day., Then he had two more, so he changed the names of the first ones and called the four of them after the seasons, Spring and Autumn, Winter and Summer…» («Сперва у сиамского короля было всего две дочери, и он назвал их Ночка и Денек. Но вскоре королева подарила ему еще двух девочек, и он решил всех четырех назвать в честь времен года: Веснянка, Лето, Осень, Зимка…»); основна частина (Моем розкриває тему звичаїв, які панували в Сіамі, тему відносин між батьками та дітьми, а також між сестрами): «The King of Siam had a habit which I think might be usefully imitated in Europe. Instead of receiving presents on his birthday he gave them<>She cried so much that the Maids of Honour, not knowing what to do, told the Queen, and the Queen said it was stuff and nonsense and the child had better go to bed without any supper…» (У короля Сиама был один обычай, который бы неплохо перенять и нам с вами: в день своего рождения он никогда не принимал, а только раздавал подарки<…> Как же горько она плакала! Никто-никто из фрейлин не мог ее утешить. Чего они только не делали! Она все плакала и плакала, так что в конце концов они побежали к королеве испрашивать совета.— Все это глупости! — сказала королева. — Оставьте-ка ее без ужина и поскорее уложите спать.); кінцівка (характерний для фольклорної казки щасливий кінець): «And when she was old enough she married the King of Cambodia and was carried all the way to the city in which he lived on a white elephant.» (И когда она еще подросла, ее взял в жены король Камбоджи — в его столицу она въехала на белом слоне, который вез ее от самого дворца родителей.)

Один з провідних мотивів більшості казок – перемога добра над злом. Перемога в казці дістається тому, хто відповідає ідеалу: добрій відкритій дівчинці Вереснянці  (Вона виходить заміж за короля, отримує в подарунок білого слона). В той же час її підступні старші сестри отримують по заслугах: «But her sisters<...> grew extremely ugly as well as disagreeable, and when the time came to marry them off they were given away to the King's councillors with a pound of tea and a Siamese cat.» (А ее сестры выросли противными уродинами, и потому, когда пришло время выдавать их замуж, их просватали за советников отца и в приданое дали по кулечку чая и по сиамской кошке.)

Щодо стильових особливостей казки, в першу чергу потрібно виділити стиль її написання: мова казки висока, сповнена різних стилістичних прийомів, багата на описи природи та зовнішніх і психологічних якостей героїв; у тексті казки можна знайти багато символів.

Характерною рисою для всіх літературних казок є стиль написання: використання літературної мови в розповіді. Головною причиною для цього є наявність автора, а також той факт, що літературна казка існує в письмовому вигляді. «Принцесса Сентябрина и Соловей» не становить виключення з загального правила: вона написана високою літературною мовою, характерною для ХХ ст.. «Now the King of Siam's daughters had had their characters permanently embittered by having to change their names in this way, and the older ones, whose names of course had been changed oftener than the others; had their characters more permanently embittered» (Но так случилось, что у королевских дочек, которым то и дело меняли имена, все время портился характер. Особенно у старших, чьи имена меняли чаще.)

У творі присутня «я-нарація», тобто розповідь є суб’єктивною, тому що вона ведеться від першої особи. Наратор залишається осторонь протягом всього часу дії у повісті. І хоча ми зустрічаємося з ним всього один раз протягом всього твору, можна побачити, що він має свою думку щодо того, що він описує. «The King of Siam had a habit which I think might be usefully imitated in Europe» (У короля Сиама был один обычай, который бы неплохо перенять и нам с вами…)

Моем був послідовником неоромантизму, який виявлявся в його творчості. Новела «Принцесса Сентябрина и Соловей» слугує яскравим прикладом цієї модерністської течії.

Герої-неоромантики мають неповторну індивідуальність, що виділяється з маси і характеризується внутрішнім аристократизмом та бажанням жити за критеріями ідеалу. Прикладом такого героя є принцеса Сентябрина. Вона значно відрізняється від своїх старших сестер; вони всі, як одна, норовисті, розбещені, натомість Сентябрина скромна покірна дівчинка, яка бажає бути щасливою.

«September <…>had a very sweet and charming nature» (У Сентябрины <…> был кроткий, славный нрав.)

Також для неоромантизму притаманне зображення умовних фантастичних образів та ситуацій. Так у тексті ми зустрічаємо типовий приклад фантастичного: дівчинка завела дружбу з пташкою, вони розмовляють, граються разом, обговорюють різні питання. «'Would you care to have me instead of your parrot?’ said the little bird. 'It's true that I’m not so pretty to look at, but on the other hand I have a much better voice.'» (— А хочешь, я буду твоей птичкой вместо попугайчика? — спросила она у принцессы. — Конечно, я не так красива, но голос у меня приятней.)

Ще одна характерна особливість неоромантизму, втілена в новелі, це відмова від типізації та використання символів. Так, наприклад, кіт – це символ дому. У казці принцесам на весілля король подарував сіамських кішок. Очевидно тому, що, коли вони вийшли заміж за батьківських радників, вони залишилися вдома, при дворі, в той час, як Сентябрина покинула батьківський дім.

Для англійської літератури початку ХХ ст.. характерне тяжіння до екзотики. Країна була виснажена кризою (1870-1914 рр.) та англо-бурською війною (1899-1902 рр.) Як результат, література цього періоду намагалася знайти шляхи уникнення такого морального тиску. Білий слон в даному контексті слугує відображення потягу до чогось незвичного як способу втечі від реальності. «[September] married the King of Cambodia and was carried all the way to the city in which he lived on a white elephant» (Ее [Сентябрину] взял в жены король Камбоджи — в его столицу она въехала на белом слоне, который вез ее от самого дворца родителей).

Ще одною стильовою особливістю повісті є персоніфікація персонажів, а саме Солов’я. У творі він наділяється рисами, притаманними людині: розмовляє, кланяється після виступу, як справжній артист («The little bird gave her a bow, for artists have naturally good manners, and they like to be appreciated» (В ответ пичужка учтиво шаркнула лапкой, ибо натуры артистические учтивы от природы, они испытывают благодарность, когда их ценят по достоинству)); літає в гості до своїх родичів («My father-in-law was giving a party and they all wanted me to stay, but I thought you'd be anxious!» ( Если б я не боялась тебя испугать, то осталась бы ночевать у свекра. Сегодня у него большое общество и, когда я улетала, праздник был в разгаре)). І найголовніше – він, як і людина, прагне біти вільним («'I cannot sing unless I'm free and if I cannot sing, I die'» (— Петь в клетке я не могу, а если я не буду петь, то умру)).

Отже, на основі написаного вище можна виокремити такі жанрові та стильові ознаки казки «Принцесса Сентябрина и Соловей»:

  1.  Жанрова структура характерна для казки (зачин, основна частина, кінцівка);
  2.  Використання мотивів, притаманних казці (перемога добра над злом);
  3.  Високий стиль написання, використання літературної мови;
  4.  Використання «я-нарації»;
  5.  Персоніфікація героїв (наділення пташки рисами, притаманними людині).

2.4 Хронотоп казки «Принцесса Сентябрина и Соловей»

У казці «Принцесса Сентябрина и Соловей» представлене традиційне казкове двосвіття: представниками світу дорослих є король та королева, а світу дітей (тварин) – Сентябрина та її сестри і Соловей. Існує чітка межа між цими двома світами: королева народила дітей і на цьому функція батьків, очевидно, закінчується.

Світ дітей у казці побудований на основі гри. Принцеси, граючись, вдають дорослих, намагаються наслідувати їхню поведінку. Придворні їхнього батька підпорядковувалися ієрархії: старший а чином мав владу над молодшим. Аналогічно намагаються поводитися принцеси. «January sniffed, then February sniffed, then March sniffed; in fact all the Princesses sniffed, but in their proper order of precedence.» (Тут Январина засопела, и Февралина тоже засопела, за ней и Марта — словом, все восемь засопели, но, разумеется, в порядке старшинства).

Топоси в казці змінюються в залежності від морального стану героїв.

Події, описані в казці, відбуваються переважно в кімнаті принцеси. Це місце, де вона проводить більшість свого часу, воно символізує обмежений простір, в якому замкнута принцеса Сентябрина.

Кімнату принцеси можна порівняти з золотою кліткою, в якій був замкнений соловей. Золото – символ багатства та достатку, але у даному випадку воно не приносить задоволення, бо воно обмежує свободу, пригнічує особистості героїв.

Топос саду в казці втілює шлях до свободи. Сад для Солов’я – те ж саме, що і вікно для принцеси, ці елементи існують як межа між відкритим і закритим просторами. Так само, як Соловей міг бачити сад лише через ґрати своєї клітки, кімната Сентябрини мала зв'язок з відкритим простором через вікно своєї кімнати.

Соловей отримує бажану свободу: його випускають з клітки і він може вільно літати над світом і співати свої пісні. Сентябрина також отримала своєрідну свободу від тієї «золотої клітки» (своєї кімнати), де вона проводила майже весь час: вона вийшла заміж і покинула батьківський палац.

Отже, у казці Моема використовуються традиційні топоси (кімната, клітка, сад); хронотоп відображує динаміку розвитку всієї казкової дії; символіка цих образів створює додаткові значення, розкриває характери персонажів.


Висновок

Робота присвячена дослідженню особливостей літературної казки початку ХХ ст.. на прикладі казки Вільяма Сомерсета Моема «Принцесса Сентябрина и Соловей» та виокремленню її жанрових та стильових особливостей.

Ми дослідили підґрунтя виникнення літературної казки, прослідкували її зв'язок з іншими жанрами. Довели, що літературна казка включає в себе жанрові особливості фольклорної казки, а також вбирає неповторні стильові особливості авторського світогляду.

Виявили жанрові ознаки, притаманні літературній казці, в тому числі казці Моема «Принцесса Сентябрина и Соловей».

Після проведеного дослідження доцільно виокремити такі положення:

  1.  Літературна казка виникла набагато пізніше від фольклорної, а тому в своїй основі має народну казку;
  2.  Літературна казка є авторською, тому має свої особливості, які виокремлюють її з-поміж інших літературних жанрів;
  3.  Літературна казка метафорично зображує проблеми, які існували в період її написання і шукає шляхи їх вирішення;
  4.  Літературна казка, як жанр, має свої особливості (структура, сюжет, жанрові та стильові ознаки), які роблять її відмінною від інших літературних жанрів;
  5.  Казка В.С. Моема, написана під впливом неоромантизму має характерні ознаки цієї доби.

Проблеми, висвітлені в моїй роботі трохи наблизили нас до розуміння характеру літературної казки початку ХХ ст.., але безліч питань все ще залишаються без відповідей і тому мають широке поле для досліджень.

Summary

This work is dedicated to investigation of literary fairy tale, its peculiarities as a separate genre of literature and its main features.

Fairy tale is narrative, usually folk (sometimes literary) work about some imaginary characters and events, preferably with participation of some magical fantastic forces. Folk fairy tale has become a predecessor of the literary one, so they have a lot in common.

British literary fairy tale occurs in early XX century and later it becomes a fully-fledged literary genre with its special poetic manner and stable national features.

Literary fairy tale takes some features of other genres such as novel, short story, legend, myth, etc. But of course it has its own characteristics inherent in it.

William Somerset Maugham a British short story writer also has written some literary fairy tales. His story “Princess September and the Nightingale” is a good example of this literary phenomenon.

This story has a lot in common with a folk tale but it also has some peculiarities inherent in Maugham’s literary style.

The composition of the story is typical for fairy tale: it has an introduction, a main part and conclusion. The basis of the plot is conflict between parents and children, between children in the family and between freedom and captivity.

Stylistically this story is close to literary work. It is written in the standard language which includes using different stylistic devices as first-person narrator, usage of symbols, personification. Also it has its own time-space characteristics.

So, Maugham in his story “Princess September and the Nightingale” follows folk tradition but also adds his own details which indicate him as a fairy tale writer.


Список використаної літератури:

  1.  Zipes J. When Dreams came True. Classical Fairy Stories and their Tradition. N. Y., L.: Routledge, 1999
  2.  Аникин А.А., Михальская Н.П. История английской литературы. – М.: Высш. шк., 1995
  3.  Брандаусова А.В. Основные синтаксические особенности английской литературной сказки. Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата филологических наук, Москва, 2008
  4.  Брауде Л.Ю. Современная литературная сказка // Брауде Л.Ю. Скандинавская литературная сказка - М.: Наука, 1993. - с.170 – 190
  5.  Брокгауз Ф. А. Энциклопедический словарь/ Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон. –  СПб., 1993. – Т. 30.
  6.  В.А. Єфименко. Розвиток жанру літературної казки: від  Дж.Ф. Страполи до письменників-постмодерністів
  7.  Вірші мами Гуски. Mother Goose  [Електронний ресурс]. ─ Режим доступу:  http://www.mothergoose.com/Rhymes/hrhymes.htm . - Загол. з екрану
  8.  Дереза  Л.  В.  Російська  літературна  казка  першої  половини XIX століття  в жанровій системі романтизму: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра філ. наук. : спец. 10.01.02 «Російська література» / Л. В. Дереза; Таврійський нац. ун-т імені В. І. Вер-надського. – Сімферополь, 2005. – 40 с [Електронний ресурс] / Дереза Л.В. – Режим доступу: http://www.psyh.kiev.ua/Дереза_Л.В._Російська_літературна_казка_першої_половини_XIX_століття_в_жанровій_системі_романтизму_(Автореферат). – Загол. з екрану.
  9.  Зубенко О.. Співвідношення літературної та фольклорної казки. Філологічні науки, 2012, №12
  10.  Липовецький М. Н. Поэтика литературной сказки (На материале русской литературы 1920–1980-х гг.) / М. Н. Липовецкий. – Свердловск : Изд-во Урал. ун-та, 1992. – 183 с.
  11.  Мауткина И.Ю.. Рыбак и его душа Оскара Уайльда. К вопросу о поэтике литературной сказки. Вестник Новгородского государственного университета №36, 2006
  12.  Моэм, Сомерсет У. Искусство  слова: о себе и других: Литературные очерки и портреты [Электронный ресурс] / Моэм У.С. – Режим доступу: http://royallib.ru/read/moem_somerset/iskusstvo_slova.html#0. Загол. с экрана.
  13.  Наталія Михайлюк. Вільям Сомерсет Моем – мізантроп чи мораліст?. – Вісник Львівського університету. Серія іноземні мови. 2012. Ч.1. С. 279-285
  14.  Решетова З. Рассказы У.С. Моэма (Проблема поэтики и жанра). Автореф. …дис. к. филол. наук: 2000. – с.266 – 275
  15.  Слобожан  А.„Сказки  Старой  Англии” Редъярда Киплинга / А. Слобожан. – М., 1992. – 76 с.
  16.  Сомерсет Моэм. Подводя итоги / Сомерсет Моэм ; пер. с англ. – М. : Изд-во Эксимо, 2004. – 544с
  17.  Сутеев В. Кто сказал «Мяу»? [Електронный ресурс] / Сутеев В. – Режим доступу:  http://ourboys.ru/library/suteev/myau. Загол. с экрана.
  18.  Цалапова О.М. Генологічна ідентифікація літературної казки доби раннього українського модернізму (проблема жанру й метажанру) [Електронний ресурс] /  Цапалова О.М. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/14_ENXXI_2009/Philologia/45095.doc.htm. Загол. з екрану.
  19.  Чорній Р.П. Художній світ Моема в Україні та Росії: шляхи та етапи освоєння: Монографія. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2009
  20.  Шердека Г.В. Форми вираження авторської свідомості в російській літературній казці 30-50-Х  років ХІХ століття: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня к. ф. н.: спец. 10.01.02 «Російська література» / Г.В. Шердека; Дніпропетровький нац. ун-т. – Дніпропетровськ, 2008. – 21 с.
  21.  Юнина О.Е.. Лингвокультурологические особенности английской литературной сказки. –Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка №17 (228), 2011
  22.  Ярмыш Ю.Ф. О жанре мечты и фантазии//Радуга. – 1993. -№11. с. 3-241

 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

74892. Число і цифра 0. Послідовність чисел від 0 до 10. Написання цифри 0. Розв’язування прикладів на додавання і віднімання 266.5 KB
  Обладнання уроку: DVD диск Уроки тітоньки сови DVD – ролики про 6 континентів глобус повітряна кулька опорні картки зошити з друкованою основою кольорові олівці рахівне вітрило предметні малюнки головоломки фішки рейтингового оцінювання. А зараз впреред Діти дмухають на кульку і переносяться до I континенту – Антарктида. Вчитель вмикає ролик про цей континент і на його фоні дає перші відомості про цей континент Розповідь вчителя: Материк Антарктида відкрили у 1820 році. Більше 99 цього континенту вкрито снігами та льодом.
74893. Таблиці додавання і віднімання числа 1. Обчислення значень виразів 8.11 MB
  Ознайомити першокласників з таблицями додавання і віднімання числа 1; продовжити роботу над формуванням в учнів уміння розвязувати приклади і задачі на знаходження суми й остачі; удосконалювати навички усної лічби, розвивати логічне мислення, увагу, пізнавальну активність школярів
74894. Сравнение предметов по признакам 165.5 KB
  Ребята Я получила письмо из Африки нас приглашают в гости африканские дети. Дети соединяют точки получается изображение кораблика. Дети выполняют. Дети выполняют в тетрадях а потом на доске.
74895. Лічба предметів у межах 20. Порівняння чисел. Вправи на знаходження невідомого доданка. Розв’язування за­ дач. Побудова відрізків 32 KB
  Повторити назви компонентів при додаванні, вправляти учнів у знаходженні невідомого доданка. Формувати обчислювальні навички. Закріплювати знання учнів про задачі. Формувати вміння розвязувати задачі.
74896. Складання і розв’язування прикладів на додавання та віднімання 80 KB
  На основі практичних дій з предметами та розгляду малюнків показати різні випадки числа 10 з двох менших чисел і засвоїти їх. Формувати навички складання та розв’язування прикладів на додавання та віднімання на основі знань складу числа 10. Закріплювати знання про нумерацію чисел першого десятка, про склад чисел
74897. Складання і розв’язування прикладів на додавання та віднімання. Урок-винахідник 80.5 KB
  Урок дає можливість розвивати творчу уяву учнів логічне мислення винахідливість та вміння співпрацювати в групах парах та індивідуально викликає великий інтерес до опереджувального навчання. Лісова школа Зайчику 1 група розв’язати приклади на 1 дію Їжачку 2 група розв’язати приклади в яких більше ніж одна дія...
74898. Сложение вида 46+4. Решение составных задач. Геометрический материал. Урок математики, 2-й класс 88 KB
  Учитель проводит математический диктант учащиеся записывают полученные выражения в тетради. Дальше по лесу идём и встречаем зайчика который не может решить пример. Кто из вас поможет ему решить такой пример учащиеся в группах находят решение этого примера а затем спикер из любой группы объясняет решение этого примера у доски. Из каких геометрических фигур он состоит учащиеся называют...
74899. Сложение двузначных чисел без перехода через десяток 55.5 KB
  Оборудование: снежинки на которых написаны этапы уроков Дед Мороз карточки наглядность для устного счёта. Ребята какой долгожданный всеми любимый праздник скоро наступит Новый год Вот к нам на урок и заглянул Дед Мороз. Интересно какие задания приготовил для нас Дед Мороз. Ну что посмотрим Проверка домашнего задания Снежинка №1 – Дед Мороз желает узнать как мы выполнили домашнее задание.
74900. Узагальнена таблиця додавання і віднімання одноцифрових чисел. Задачі на дві дії 162.5 KB
  Учитель: Любі діти У наш клас Завітали гості щирі Привітайте в добрий час Гостей посмішкою й миром Девіз нашого уроку: Працюй наполегливо швидко старанно щоб жодна хвилинка не тратилась марно ІІ. Сьогодні діти ми з детективом у мандрівку вирушаємо Узагальнюючу таблицю додавання і віднімання одноцифрових чисел вивчаємо. Діти ведуть очима. Але нитка обірвалась біля дерева на якому сидить працьовитий дятел Діти хто з вас знає чому дятел стукає по дереву Як називають...