99029

Фармакогностична характеристика мучниці звичайної

Курсовая

Химия и фармакология

Медицина і фармація докладає багато зусиль для того,щоб створити нові препарати із лікарських рослин. Деякі з рослин вивчені недостатньо, але немає таких, які б не виявляли лікувальної дії. Вивчення і застосування лікарських рослин є актуальним на сьогодні і набуває широких масштабів. Розширення номенклатури лікарських рослин і препаратів рослинного походження є одним із найважливіших завдань фармацевтичної та медичної наук.

Украинкский

2016-07-22

900.64 KB

0 чел.

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра фармакогнозії

КУРСОВА РОБОТА З ФАРМАКОГНОЗІЇ

«Фармакогностична характеристика мучниці звичайної»

       Виконала

       Студентка 3 курсу

       Фармацевтичного факультету

       Групи №1

       Мусійовська Ірина

       Керівник: Кошовий О. М.

Харків – 2014

Зміст

Вступ 3

1. Назва рослини 4

2. Ботанічна характеристика мучниці звичайної 5

3. Ареал розповсюдження, місця зростання , екологічні особливості 6

4. Відмінності морфологічно схожих видів 8

5.Сировинна база: культивування, заготівля, первинна обробка і сушка 9

5.1 Вибір ділянки для вирощування мучниці 9

5.2 Способи розмноження мучниці 9

5.3 Попередня підготовка ділянки 10

5.4 Заготівля, первинна обробка та зберігання 10

6. Хімічний склад лікарської рослинної сировини мучниці звичайної, його залежність від кліматичних умов 12

7. Тотожність та доброякісність лікарської рослинної сировини. 15

8. Історія застосування рослини в медицині, роль вітчизняних та іноземних вчених в її дослідженні. Застосування в народній та науковій медицині, народному господарстві 18

8.1 Застосування у народній медицині 19

8.2 Фармакологічні властивості 20

8.3 Лікарські форми та препарати 20

8.3.1 Зовнішнє 20

8.3.2 Внутрішнє 20

8.4 Протипоказання та побічна дія 30

9. Висновок 31

10. Список літератури 32

11. Додатки 34


Вступ

Медицина і фармація докладає багато зусиль для того,щоб створити нові препарати із лікарських рослин. Деякі з рослин вивчені недостатньо, але немає таких, які б не виявляли лікувальної дії. Вивчення і застосування лікарських рослин є актуальним на сьогодні і набуває широких масштабів. Розширення номенклатури лікарських рослин і препаратів рослинного походження є одним із найважливіших завдань фармацевтичної та медичної наук. Одним із актуальних напрямків є вивчення фармакопейних видів рослин, які широко використовуються у медицині та фармації,а також у народній медицині. Такою рослиною є мучниця звичайна.

Вивчення цілющих властивостей мучниці звичайної сягає ще середньовічної доби, де вона використовувалась для лікування захворювань сечового міхура , сечовивідних шляхів, сечокам'яної хвороби, а також як тонізуючий і кровоочисний засіб.

Рослина поширена на Поліссі та Прикарпатті, також значні запаси є за кордоном: у Росії, Кавказі та на  Далекому Сході.

Мета роботи: фармакогностичне вивчення мучниці звичайної.

Задачі роботи:

  1.  провести аналіз даних  морфолого-анатомічних та хіміко-фармакологічних досліджень мучниці звичайної;
  2.  систематизація отриманої інформації.


  1.  Назва рослини

Рід - Мучниця (Толокнянка) – Arctostaphylos

Вид – Мучниця звичайна (Толокнянка обыкновенная) – Arctostaphylos uva-ursi

Родина – Верескові (Вересковые) – Ericaceae

Сировина – Мучниці листя (Толокнянки листья) – Uvae-ursi folia

 Етимологія

 Ведмеже вушко,ведмежа ягода. Родова назва рослини походить від грецьких слів «arctos» (ведмідь) і «staphylo» (виноград), так само як і видове визначення від латинських «uva» (виноград), «ursi» (ведмідь). Перекладається як ведмежий виноград. Форма листя нагадує ведмеже вухо.


  1.  Ботанічна характеристика мучниці звичайної

            Мучниця звичайна – вічнозелений приземкуватий кущ (30-80 см заввишки) з висхідними гілочками та черво бурою корою. Молоді гілочки зелені, опушені, простерті. Листки (10-25 см довжина, 4-9 мм – ширина), зимуючі, шкірясті, почергові, обернено яйцевидні, верхівка – округла, основа легко переходить у короткий черешок, цільнокрайні. Колір зверху – темно-зелений, блискучий, знизу – світліший, з добре помітною сіткою жилок.  

 Молоді листки по краю мають опушення. Після відмирання листків на гілках у частинах, що залишилися, утворюють бурі пластинки. Квітки правильні, глечикоподібні, білі або блідо-рожеві, на коротких квітконіжках, зібрані у пониклі китиці на кінцях гілочок. Оцвітина подвійна. Чашечка зрослолиста, з війчастими тугими зубцями. Віночок (5-6,5 мм довжина, 2,5-4 мм ширина) яйцеподібний з п’ятьма відігнутими зубцями. Тичинок десять, коротші за віночок. Маточка одна, стовпчик – один, завязь – верхня.

Формула квітки :  

 Час цвітіння – травень-липень, плоди дозрівають у липні-вересні.

 Плід – червона ягодоподібна кістянка з борошнистим нальотом, шароподібної форми (діаметр – 6-8мм) з п’ятьма кісочками.

Мучниця подібна до брусниці,яка відрізняється нижньою зав’яззю і залозистими плямами з нижнього боку листка.


  1.  Ареал розповсюдження, місця зростання , екологічні особливості

                Мучниця звичайна  трапляється на скелястих галявинах, сухих борах, модринових лісах на піщаному грунті, у березово-модриновому рідколіссі, серед заростей кедрового сланника,у сухій піщаній тундрі і соснових лісах, рідше в ялинових, приморських дюнах,кам’янистих розсипах.  Рослина світлолюбна. Поширена в Європейській частині Росії, Сибіру, Далекому Сході і Кавказі, Карпатах. Поширена на Поліссі. Райони збирання зосереджені у Волинській, Рівненській, Житомирській, Київській,  Чернігівській областях. Запаси сировини незначні, промислова заготівля недоцільна. Рослина потребує бережливого використання, охорони та відновлення.

Люди,які не знають лікарську рослину, іноді замість мучниці звичайної, збирають листя інших видів лісових чагарників, що ростуть поруч з нею:

  1.  брусниця, що відрізняється загнутими вниз, злегка зубчастими листками з бурими плямистими залозками;
  2.  чорниця, що має яйцеродної форми тонкі листки, край – пильчастий, з обох боків зелений;
  3.  лохина, характеризується листям обернено-яйцевидної форми,синьо-зеленого кольору без плямистих залозок;
  4.  самшит має звужене на верхівці виїмчасте листя, неприємний запах.  

 У медицині використовують листя і пагони тільки мучниці звичайної. Заготовляють навесні після танення снігу, до цвітіння або на початку літа (на початку цвітіння), а також восени – з моменту дозрівання плодів до їх осипання. При проведенні повторних заготівель на одному і тому ж масиві потрібно збирати не більше 75 % рослин, періодичність заготівель – 4-6 років. Листя обривають руками, обсмикуючи з гілок знизу вгору; почорнілі,побурілі лиски відразу викидають.

 Зібрану сировину розстилають тонким шаром на підстилці і сушать на горищах, в добре провітрюваних приміщеннях, куди не потраплять прямі сонячні промені. Листя часто ворушать. Потім листки пакують у мішки або тюки вагою по 25, 50, 100 кг. Зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях. Сухе листя зберігається до 5 років.

 Посилена заготівля листя мучниці на Поліссі призвела до значного збіднення її запасів, тому вже зараз необхідно подбати про відновлення заростей. Розводиться мучниця як насінням, так і вегетативним способом, кореневими живцями.


  1.  Відмінності морфологічно схожих видів

 Arctostaphylos alpina - Мучниця альпійська. [Syn. Arctous alpina] - Арктоус альпійський – від рослин із роду Мучниця Сімейство Верескові.

Поширення: в Шотландії, Скандинавії, Росії, Канаді, США. Зустрічається в Альпах і Піренеях, горах Азії та Алтаю.

 Ботанічне описання: сланкий кущ висотою 10-30 см і довжиною 40 см. Листя зубчасте, часто стає червоним осінню та зимою. Квітки білого кольору. Ягоди від темно фіолетового до чорного кольору. Росте в арктичній та високогірній тундрі, на скалах, у зарослях.

 Лікарською рослинною сировиною є листя.

 Використання: листя є сурогатом мучниці. Настої з листків застосовують як сечогінний, антисептичний при нефритах, циститах, пієлітах, уретритах, діареї, гастроентероколіті, для видалення бородавок та доброякісних пухлин.

 Arctostaphylos caucasica  - Мучниця кавказька(Толокнянка кавказкая)  

 Біологічне описання: вічнозелений кущ 25-30 см висотою.

 Поширення: росте у Передкавказзі, Закавказзі в горах, на сухих склонах, у соснових лісах.

 Використання: аналог мучниці звичайної.


  1.  Сировинна база: культивування, заготівля, первинна обробка і сушка

 Мучниця погано уживається з іншими представниками рослинного царства, але за відсутності «конкурентів » досить швидко розростається. Варто зауважити , що щільні шкірясті листя рослини практично не схильні до горіння, тому воно ще й є своєрідним « зміцненням » , що захищає іншу частину лісу від вогню. Ще одним варіантом застосування мучниці є зміцнення укосів і насипів. Толокнянку досить часто « селять » в кам'янистих і вересових садах, де вона виконує функцію грунтовопокривної рослини.

5.1 Вибір ділянки для вирощування мучниці

 У природних умовах мучниця росте на досить бідних і сухих грунтах , віддаючи перевагу слабо затіненим місцям, не заселеними іншими рослинами. Важкі глинисті грунти вона не любить - це варто врахувати при виборі ділянки . Перезволоження або застій води рослина не витримує і набагато легше переносить посуху (при тривалому «сухому режимі» кущі на час зупиняють своє зростання ) . Ще одна обов'язкова вимога - хороший дренаж. Рівень кислотності грунту повинен знаходитися в межах рН 4,0-4,5 .

5.2 Способи розмноження мучниці

 Життєздатність насіння мучниці висока, однак фахівці вважають розмноження насіннєвим способом незручним і недоцільним. Тим не менш, цей варіант все ж використовують. Посадку здійснюють восени (як варіант - на початку року ) , висіваючи насіння в ящики під скло . Набагато частіше толокнянку розмножують живцями ( вкорінюється близько 90 % посадкового матеріалу). Процес укорінення здійснюють ранньою весною в суміші торфу і піску ( 1:1 або 2:1) , забезпечивши гарний дренаж. Зрізані гілки нарізають на черешки , довжиною 3-5 см. Вирощують саджанці в парниках протягом одного вегетаційного періоду.

5.3 Попередня підготовка ділянки

 Незважаючи на те , що мучниця вельми невибаглива , для кращої приживлюваності грунт готують , змішавши торф і хвойний опад в пропорції 5:1 або 5:2. У цю грунтову суміш вводять пісок ( на 5 частин субстрату - 2 частини піску). Посадка мучниці Саджанці мучниці пересаджують на постійне місце навесні, поміщаючи кореневу систему в канавку , глибиною не більше 15-20 см. Землю навколо рослин ущільнюють , а потім їх поливають. Між саджанцями і між рядами залишають по 25 см. Ніякі добрива при посадці не вносять. Після посадки перше цвітіння і плодоношення відбувається на шостому - восьмому році життя.  Дозрівання плодів розтягнуто за часом і займає період з серпня по вересень. Догляд за толокнянкой Толокнянка невимоглива до родючості грунту, тому удобрювати її варто рідко і лише суперфосфатом (5 г на 1 м ² ) . Органічні добрива рослині не потрібні. Кущі поливають рідко ( найчастіше використовують дощування ) , а після поливу землю мульчують піском , подрібненої корою , хвойним опадом або гравієм , шаром в 2-3 см. Землю розпушують і видаляють бур'яни. При сильному загущенні кущики проріджують.

5.4 Заготівля, первинна обробка та зберігання

 Для виготовлення ліків використовують листя мучниці (Folia Uvae ursi). Заготовляють сировину у два строки: навесні (у травні – червні), перед цвітінням або на його початку, і восени, від початку достигання плодів і до першого снігу. Як правило зрізують цілі втечі, очищають їх від сухих і бурих листів, сушать на повітрі, а потім обмолочують листи рослини, а стебла відсівають на решетах. Однак при такому способі виходить сировина незадовільного зовнішнього вигляду (листи ламаються, багато домішок стебел і квіток). Крім того, зрізка цілих втеч лікарської рослини виснажує зарості мучниці. Тому найкраще зривати листи руками прямо з кущів, а потім сушити в добре провітрюваних приміщеннях або на горищах.

  Після висушування гілки обмолочують, видаляють стебла, а листки пакують у мішки або тюки вагою по 25, 50, 100 кг.і зберігають у коробках у сухих, добре провітрюваних приміщеннях. Строк придатності сировини — 5 років. 

 Основні райони заготівель - Прибалтика, Білорусія, північно-західні області Росії. У часи СРСР щороку заготовлювалося понад 100 тонн лікарської сировини

 Готова сировина лікарської рослини мучниці звичайної являє собою висушені листи, без заходу, гіркуватого, сильно в'язкого смаку. Відповідно до Держстандарту 2830 - 48 і ГФ-IX ст. 209, вологість сировини повинна бути не більше 12%, зольність не вище 4%, зміст арбутина й вільного гідрохінону не менш 5,7%, домішка листів, що втратили природне фарбування, не більше 3%, частин стебел не вище 2%, сильно здрібнених листів не більше 3%, органічної домішки не вище 0,5% і мінеральної не вище 0,5%.

 При проведенні повторних заготівель на одному і тому ж масиві потрібно збирати не більше 75% рослин, періодичність заготівель — 4-6 років. 


6. Хімічний склад лікарської рослинної сировини мучниці звичайної, його залежність від кліматичних умов

 Основними діючими речовинами мучниці є фенольні глікозиди , вміст яких в листках зазвичай становить 8-16 %, може досягати 25 % : арбутин

( арбутозид , або еріколін ) , метиларбутин , пірозид ( 6 - ацетиларбутин ) , кавоїларбутін (з'єднання арбутина з кавовою кислотою).  

 Співвідношення між арбутином і метиларбутином різне, незалежно від походження сировини. Встановлено , що восени зміст арбутина в листках мучниці вище , ніж навесні. В значних кількостях арбутин накопичується в холодостійких рослинах. Завдяки своїм мембраностабілізуючим властивостям він захищає клітинні мембрани від руйнування під впливом низьких температур , тривалої дегідратації та інших факторів. У найбільшій мірі протективна дія арбутину проявляється у ставленні мембран , які не мають бішарової структури .

 Під впливом ферменту арбутази ( фенолглікодази ) , що міститься в листках мучниці , арбутин розщеплюється на глюкозу і вільний гідрохінон , а метиларбутин - на глюкозу і монометиловий ефір гідрохінону . У листі рослини знайдено до 1 % вільного гідрохінону. 

 У надземній частині мучниці містяться дубильні речовини пирогалловой групи ( 30-35 %) - елаготанінів і галлотанінов , зокрема біологічно активний елаготанін корілагін, при гідролізі якого утворюється глюкоза , еллагова і галова кислоти. 

 У листі мучниці містяться органічні кислоти ( галова - до 6% , еллагова , хінна , протокатехова , яблучна і мурашина ) , флавоноїди ( кверцетин , ізокверцитрин , міріцитрин , гіперозид , мірицитин ).

 У листках і коренях мучниці містяться також тритерпенові сполуки. У листі рослини знайдена урсолова кислота ( 0,4-0,8 %) і уваол . З коренів мучниці виділений уваол , урсолова кислота , α - і β - амірин , олеанолова і бетулінову кислоти , лупеола , а також стероїди - β - ситостерол і стигма стерол.

 Чеськими вченими розроблено технологію культивування клітин мезофіту листа мучниці . При цьому встановлено , що в такій культурі арбутин та інші фенологлікозіди не накопичуються . Основними біологічно активними речовинами , які утворюються при культивуванні клітин мучниці , є тритерпенові сполуки - похідні олеанолової кислоти.

 У листі мучниці знайдені іридоїдні глюкозиди монотропеін і асперулозид, а в корінні - унедозид. Аглікони іридоїдних глюкозидів мучниці є нестабільними , особливо в кислому середовищі. З них утворюються полімерні сполуки , що зумовлюють потемніння листя рослини при сушінні. Встановлено, що вміст іридоїдних глюкозидів залежить від фази онтогенезу рослин і їх органів. Вони накопичуються в максимальній кількості в молодих тканинах під час їх інтенсивного зростання.

 Крім того , в листі мучниці міститься віск , смола , ефірне масло ( 0,01 %) , аскорбінова кислота ( до 629 мг%) , велика кількість йоду ( 2,1-2,7 мг / кг).

 Як представник сімейства вересових , мучниця має здатність накопичувати марганець - до 2 мг% у перерахунку на абсолютно суху речовину. Він бере безпосередню участь у біосинтезі біологічно активних сполук рослини, зокрема арбутина . Мучниця може накопичувати також цинк і мідь.


7. Тотожність та доброякісність лікарської рослинної сировини.

 Фенольні глікозиди виділяють з рослинного матеріалу етиловим і метиловим спиртами ( 96 , 70 і 400 ) , потім проводять очистку.

 Виділення індивідуальних сполук проводять , як правило , методом адсорбційної хроматографії на поліаміді , силікагелі , целюлозі .

 В якості сумішей використовується вода і водний спирт , якщо адсорбентом служить поліамід або целюлоза , або різні суміші органічних розчинників.

 Фенольні глікозиди в ЛРС можуть бути ідентифіковані методом хроматографії в тонкому шарі сорбенту або на папері. При обробці специфічними реактивами і скануванні в УФ- світлі вони проявляються у вигляді забарвлених плям з відповідними значеннями Rf . Для ідентифікації досліджуваних компонентів широко використовують хроматографію в присутності стандартних зразків .

 Для індивідуальних речовин визначають температуру плавлення , питоме обертання , знімають УФ та ІЧ спектри .

 Для ідентифікації фенольних глікозидів широко використовуються хімічні перетворення ( гідроліз , ацетилювання , метилювання ) і порівняння констант продуктів перетворення з літературними даними для передбачуваного глікозиду .

 У разі хроматографування в тонкому шарі силікагелю хроматограми можна обробити ще й 4 %-ном сульфатної кислоти в абсолютному етиловому спирті. При цьому фенольні глікозиди залежно від будови виявживаються у вигляді жовтих , червоних , помаранчевих або блакитних плям.

 При обробці хроматограм розчином нітрату срібла і лугом фенольні глікозиди виявляються у вигляді коричневих плям з різним відтінком.

 Метиларбутин і арбутин – похідні гідрохінону, під час лужного гідролізу або термічному розщепленню із похідного метиларбутину проявляється простий метиловий моноефір гідрохінона, а з арбутину – гідрохінон. На пластинці силікагель

GF-254 суміш можна розділити тільки ступінчастою технікою та багатократним проявленням:

  1.  розчинник (елюент) 1

етилацетат/метанол/вода 77:13:10, 2 × 5 см

  1.  розчинник(елюент) 2

хлороформ/вода 95:2, 1×10 см відповідно з проміжною 5-хвилинною сушкою на повітрі

Якісні реакції та кількісне визначення арбутину.

          Реакції та арбутин. 0,5г подрібненої сировини помістити у колбу та прилити 10 мл води, кип’ятити 2-3хв, після охолодження профільтрувати. До 1 мл фільтрату додати кристалик заліза (ІІІ) сульфату. Рідина забарвлюється в бузковий колір, потім в темно-фіолетовий з утворенням темно-фіолетового осаду.

До 1 мл фільтрату долити 4 мл розчину аміаку та 1мл 10% розчину натрію фосфорно-молібденовогокислого у хлористоводневій кислоті. З’являється синє забарвлення.

          Реакція на дубильні речовини. До 2-3 мл фільтрату додати 2-3 краплини розчину залізо-амонійних галунів. З’являється чорно-синє забарвлення.

          Визначення вмісту арбутину. Точну наважку (0,5 г) подрібненоїси ровини — до розміру 1 мм — вміщують у конічну колбу на 100 мл, заливають 50 мл води, кип’ятять 30 хв., потім фільтрують у мірну колбу на 100 мл так, щоб сировина не потрапила на фільтр. Знову заливають сировину 25 мл води й кип’ятять 20 хв., фільтрують у туж саму колбу. Залишок на фільтрі промивають гарячою водою по 10 мл двічі. До фільтрату додають 3 мл розчину свинцю ацетату основного, збовтують і доводять водою до позначки. Колбу поміщають на киплячий водяний нагрівник, нагрівають до повного звурдження осаду. Гарячу рідину фільтрують у суху колбу зі шліфом крізь паперовий фільтр діаметром 10 см, прикриваючи лійку годинниковим склом.

 Після охолодження до фільтрату приливають 1 мл концентрованої сірчаної кислоти. Колбу зважують (±0,01 г), з’єднують зі зворотним холодильником і нагрівають на електричному нагрівнику 1,5 год., підтримуючи рівномірне слабке кипіння.

 Після охолодження її зважують та доводять водою до первинної маси, рідину відфільтровують в суху колбу крізь паперовий фільтр діаметром 7 см. До фільтрату додають 0,1 г цинкового пилу,збовтують 5 хв. Потім рідину нейтралізують приблизно 1 – 1,5 г натрію гідрокарбонату (індикатор — лакмус), додають ще2 г натрію гідрокарбонату і після його розчинення фільтрують у суху колбу крізь паперовий фільтр діаметром 7 см.

 50 мл фільтрату переносять у плоскодонну колбу на 500 мл, приливають 200 мл води і негайно титрують із мікро- або напівмікробюретки 0,1моль/л розчином йоду до синього забарвлення, що не зникає протягом 1 хв. (індикатор — крохмаль).

Вміст арбутину в перерахунку на абсолютно суху сировину у відсотках (Х) обчислюють за формулою: 

де 0,01361 — кількість арбутину, що відповідає 1 мл 0,1 моль/л розчину йоду, г;                 

V- об’єм 0,1 моль/л розчину йоду, витраченого на титрування, мл;

m — маса сировини, г;

W — вологість сировини, %.

Вміст арбутину в листі має становити не менше 6 % (ДФ ХI, ст. 26).


8. Історія застосування рослини в медицині, роль вітчизняних та іноземних вчених в її дослідженні. Застосування в народній та науковій медицині, народному господарстві

 Мучниця є древньою лікарською рослиною північних народів Європи. Ще у XII ст. вона входила в англосаксонську лікувальну книгу « Meddygon Myddfai ». У середньовічній вірменській медицині її використовували як в'яжучий засіб при проносах і кровохаркання. Однак у середньовічних європейських травниках відомості про застосування мучниці не знайдені , оскільки її застосовували переважно народи Північної Європи.

 У народній медицині Півночі Росії і Сибіру толокнянку застосовували при захворюваннях сечового міхура , сечовивідних шляхів і при сечокам'яній хворобі . Мучниця є одним з найдавніших засобів лікування венеричних захворювань в середні століття в Росії. Рецептуру приготування ліків від гонореї і сифілісу давньоросійські знахарі зберігали в секреті в монастирях і передавали тільки найближчим родичам або нащадкам. У деяких місцевостях Уралу і Сибіру такі рецепти зберігаються до теперішнього часу.

 У литовській народній медицині листя мучниці вживали при хронічних проносах , нервових хворобах і гіпертензії. У Литві молоде листя мучниці вважають тонізуючим і кровоочисним засобом , добре розвинене листя використовують як протизапальний і протиревматичнийй засіб , а квітучі пагони - при хворобах серця , кон'юнктивітах і блефаритах . Плоди мучниці застосовують при гастритах і діареї , особливо у дітей.

 Перші повідомлення про застосування листя мучниці у науково-практичній медицині з'явилися у французьких медичних журналах в 20 -х роках ХХ ст. Широко пропагував вживати толокнянку в якості ефективного діуретичного і протизапального засібу при хворобах нирок , сечового міхура і простатитах відомий французький фітотерапевт Леклерк . Проте останнім часом у зв'язку з синтезом нових високоефективних діуретиків та уроантисептиків листя мучниці використовуються не так часто.

 Народна медицина деяких зарубіжних країн рекомендує толокнянку  при цукровому діабеті , малярії , туберкульозі легень , злоякісних пухлинах , ниркових та маткових кровотечах , порушеннях травлення , колітах , діареї та атонії кишечнику. Відвари мучниці застосовують для лікування гнійних ран при вагінітах , гонореї , діатезі і як засіб для скорочення міометрія. У тибетській медицині листя мучниці використовують при базедовій хворобі , печії , гастритах . Відомий український фітотерапевт В. Носаль рекомендує вживати листя мучниці при нічному нетриманні сечі у дітей .

8.1 Застосування у народній медицині

 ВНУТРІШНЬО — холодний настій (1 столову ложку сировини заливають двома склянками кип'яченої води кімнатної температури, настоюють 6—8 годин, проціджують) приймають по 1—2 столові ложки 3—4 рази на день; 
- настій (10 г, або 1 столова ложка сировини на 200 мл окропу) приймають по півсклянки або по третині склянки 3-5 разів на день через 40 хв. після їди; 
- відвар (10 г, або 1 столова ложка сировини на 200 мл окропу) приймають по 1 столовій ложці 3-5 разів на день через 40 хв. після їди; 
- порошок з листя приймають по 1 г двічі на день; 
- 10 г суміші листя мучниці звичайної і полину звичайного, трави хвоща польового, насіння моркви дикої і кропу запашного, взятих у співвідношенні 3:2:2:1:2, заливають двома склянками окропу, настоюють 12 годин у духовці, кип'ятять 5 хвилин і п'ють по півсклянки 4 рази на день через 1 годину після їди при нирковокам'яній хворобі; 
- столову ложку суміші (порівну) листя мучниці звичайної і трави собачої кропиви п'ятилопатевої заливають 3 склянками окропу, кип'ятять, поки не википить третина рідини, проціджують і п'ють протягом дня за 3 рази при нервовому збудженні й атонії кишок. 
ЗОВНІШНЬО — настій або відвар застосовують для обмивань і компресів.

8.2 Фармакологічні властивості

 Антисептична дія мучниці обумовлена гідрохіноном, який утворюється в організмі при гідролізі арбутину и виділяється з сечею. Сеча при цьому забарвлюється в зелений або темно-зелений колір. Сечогінну дію препаратів рослини також пов’язують з гідрохіноном. Дубильні речовини, які містяться у відварі мучниці, проявляють в’яжучу дію в шлунково-кишковому тракті. В експериментах на щурах у відварі мучниці виявлено властивостіантигіпоксантів: під впливом мучниці збільшується процент виживання тварин в умовах гіпоксії.

8.3 Лікарські форми та препарати

8.3.1 Зовнішнє

 Настій листків . 1 столову ложку сировини заливають 200 мл окропу, настоюють 15-20 хв., проціджують. Використовують для обмивань, примочок і компресів.

 Відвар листків . 10 г сировини (1 столова ложка) на 200 мл окропу. Відварюють протягом 10-15 хв., проціджують. Для обмивань, примочок і компресів.

8.3.2 Внутрішнє

МУЧНИЦІ ЛИСТЯ

 Склад лікарського засобу: діюча речовина: folia uvae ursi;

1 пачка містить мучниці листя 50 г.

 Лікарська форма.Листя.Шматочки листя різної форми, від світло-зеленого до темно-зеленого кольору, які проходять крізь сито з отворами діаметром 3 мм. Запах відсутній. Смак сильно в’яжучий, гіркуватий.

 Мучниці листя містить фенольні глікозиди арбутин і метиларбутин, гідрохінон, дубильні речовини, кислоти органічні, флавоноїди гіперозид, кверцетин, кверцитрин, ізокверцитрин, мірицетин, сліди олії ефірної, солі мінеральні. Цей комплекс біологічно активних речовин виявляє діуретичну, антисептичну, протизапальну, салуретичну дію. Препарати із мучниці листя підвищують діурез, очищують сечовивідні шляхи від бактерій. Фармакологічна дія препаратів мучниці проявляється при умові лужної реакції сечі, при цьому відбувається гідроліз арбутину і метиларбутину до гідрохінону, який і обумовлює антибактеріальний ефект.

 Показання для застосування. Запальні захворювання нирок, сечового міхура і сечовивідних шляхів; ниркова недостатність з порушенням водного і мінерального обміну.

 Протипоказання. Індивідуальна чутливість до біологічно активних речовин, що містяться в лікарському засобі.

 Належні заходи безпеки при застосуванні. Немає особливих заходів безпеки при застосуванні Мучниці листя.

 Особливі застереження. Застосування у період вагітності або годування груддю.У період вагітності і годування груддю Мучниці листя застосовують тільки у разі, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода або дитини.

 Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами. Не впливає.

 Діти. Не рекомендується застосовувати дітям віком до 5 років.

 Спосіб застосування та дози. Застосовують у вигляді відвару: 11 г (1 столова ложка) листя поміщають в емальований посуд, заливають 200 мл (1 склянка) гарячої кип’яченої води, закривають кришкою і настоюють на киплячій водяній бані 30 хв, після чого негайно проціджують, залишок віджимають до процідженого відвару.  Об’єм відвару доводять кип’яченою водою до 200 мл. Дорослі приймають у теплому вигляді по 1 столовій ложці 5 - 6 разів на день через 40 хв після їди. Перед застосуванням відвар рекомендується збовтувати.

 Для дітей відвар готують із розрахунку 3 г (1 чайна ложка) листя на 100 мл води.   Діти   віком старше 5 років, залежно від віку, приймають від 1 чайної до 2 десертних ложок 4 рази на день через 40 хв після їди.

 Тривалість курсу лікування визначається лікарем індивідуально з урахуванням характеру, ступеня тяжкості та особливостей перебігу захворювання, стабільності досягнутого терапевтичного ефекту і переносимості препарату.

 Передозування. При надмірному і тривалому застосуванні препаратів мучниці може виникнути нудота, блювання, порушення функції нирок, викидні у вагітних. Лікування симптоматичне.

 Побічні ефекти. Забарвлення сечі в темно-зелений колір, алергічні реакції.

 Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. Не відома.

 Термін придатності. 5 років.

 Умови зберігання. Зберігати у   захищеному від світла та вологи місці при температурі від 15 º С до 25 º С. Приготовлений відвар зберігати при температурі від 8 °С до 15 °С не більше 2 діб. Зберігати в недоступному для дітей місці!

 Упаковка. По 50 г у пачці.

 Категорія відпуску. Без рецепта.

Cysto Fink ( Fink / Kade , Німеччина ) .

 Капсули, що містять 50 мг сухого водного екстракту трави мучниці звичайної , 227,3 мг олії гарбуза звичайної , 80 мг сухого водного екстракту кори сумаху ароматного , 20 мг сухого водного екстракту шишок хмелю , 10 мг сухого спиртового екстракту кореня кава-кава . Застосовуються при функціональних і органічних захворюваннях сечового міхура , енурезі . У гострому періоді приймають по 2 капсули 3 рази на день , через кілька днів переходять на добову дозу - 3 капсули. В окремих випадках на препарат можливі алергічні реакції : порушення акомодації , розширення зіниць і порушення рівноваги окорухових м'язів. При тривалому застосуванні великі дози екстракту кореня кава-кава можуть призвести до тимчасового пожовтіння шкіри.

Cystinol ( Schaper & Brammer , Німеччина ) .

 Розчин , в 10 мл якого міститься: листя мучниці звичайної - 2 мл , листя берези - 1 мл , трави хвоща - 1 мл , трави золотушника - 1 мл . Препарат випускається у флаконах по 100 і 200 мл . Застосовують його для промивання сечовивідних шляхів і як антисептик при циститах , уретритах , в перед- і післяопераційному періодах при хірургічних втручаннях на сечовивідних шляхах. Призначають по 1 мірній ложці препарату 3 рази на день дорослим і 2 рази на день дітям 12-16 років.

Blasen - Nieren - Tee Uroflux S ( Nattermann , Німеччина ) .

 Лікувальний чай , в 100 г якого міститься: 40 г листя мучниці звичайної , 25 г листя берези і 20 г кореневищ пирію . Застосовується при запальних захворюваннях нирок і сечовивідних шляхів. Вживають 3-4 рази на день по 1 чашці чаю ( на чашку 1 ч. ложка препарату). При тривалому застосуванні або передозуванні можливе порушення функції печінки (отруєння гидрохиноном ) .

Harntee 400 ( TAD , Німеччина ) .

 Чайний гранулят , в 100 г якого міститься: листя мучниці звичайної - 605 мг , сухих водних екстрактів листя берези - 510 мг , квіток календули - 235 мг , трави хвоща - 470 мг , плодів фенхелю - 210 мг , кореневищ пирію - 470 мг , плодів ялівцю - 515 мг , кореня солодки - 470 мг , кореня стальника - 425 мг , листя ортосифона - 375 мг , насіння квасолі - 425 мг , трави золотушника - 510 мг . Застосовується при гострих і хронічних інфекціях нирок і сечовивідних шляхів. Вживають 3-5 разів на день по 1 чашці ( на чашку 1 ч. ложка грануляту ) . В особливо важких випадках можна приймати по 1 чашці чаю щогодини.

Hevert - Blasen - und Nierentee ( Hevert , Німеччина ) .

 Чай , в 100 г якого міститься: 15 г листя мучниці звичайної , 8 г листя ортосифона , 20 г плодів квасолі , 15 г листя берези , 15 г трави хвоща , 10 г кореня стальника , 10 г кореневищ пирію , 5,5 г квіток липи і 1,5 г квіток цианеи . Застосовується при гострих і хронічних інфекціях сечовивідних шляхів , сечокам'яної хвороби , сечі -кислому діатезі . Вживають по 1 чашці чаю 3 рази на день.

Blasen - Tee « Mayrhofer » ( Mayrhofer Pharmazeutika , Австрія ) .

 Чай , в 100 г якого міститься: 40 г листя мучниці звичайної , 40 г трави остудника , 5 г плодів ялівцю , 5 г кореня стальника , 5 г кореня петрушки і 5 г листя м'яти перцевої. Застосовується як протизапальний , антисептичний і спазмолітичний засіб при запальних процесах у сечовивідних шляхах і сечовому міхурі. Вживають по 1 чашці чаю 3-4 рази на день.

Uro Fink Nierenund Blasentee ( Fink , Німеччина ) .

 Чай , в 100 г якого міститься: 20 г листя мучниці звичайної , 20 г листя берези , 20 г трави золотушника , 20 г листя ортосифона , 10 г листя чорної смородини. Застосовується як сечогінний засіб при запальних захворюваннях нирок і сечовивідних шляхів. Вживають по 1-2 чашки чаю 3-5 разів на день.

 Настоянка листа мучниці входить і до складу багатокомпонентного препарату Salusan ( Salushaus , Німеччина ), який застосовується при порушеннях коронарного кровообігу , атеросклерозі , вікових змінах серця.

Чоловічий комплекс Урсул ( URSUL , Ізраїль ) .

 Біологічно активна добавка для чоловіків , містить 60 желатинових безбарвних капсул по 370 мг . У її складі: диявольський кіготь , мучниця , ехінацея пурпурова , золотий порошок , колоїдне срібло , глюконат міді. Має протизапальні властивості , нормалізує роботу сечостатевої системи , підвищує імунний статус організму , забезпечує природний захист від шкідливих бактерій і вірусів , покращує функції надниркових залоз , рекомендується при простатиті . Однак для вживання необхідна рекомендація лікаря , так як препарат протипоказаний при підвищеній чутливості до компонентів , виразці шлунка і дванадцятипалої кишки і вимагає суворої дозування при жовчнокам'яній хворобі і серцевих захворюваннях.

Жіночий комплекс Артеміда ( Artemida , Ізраїль ) .

 Біологічно активна добавка для жінок , містить 60 желатинових безбарвних капсул по 400 мг . У її складі: дягель , клопогон , мучниця , полин , вітаміни E і A. Надає допомогу організму жінки в « критичні дні » , нормалізує менструальний цикл , усуває неприємні і хворобливі відчуття , знімає фізичну і емоційну напругу передменструального синдрому , запобігає запальні процеси статевої сфери , підтримує гормональний баланс . Не рекомендується приймати годуючим матерям і вагітним , при підвищеній чутливості до компонентів препарату , при діареї. При жовчнокам'яній хворобі необхідна консультація лікаря.

Збір сечогінний ( Species diureticae № 1 ) .

 Склад : листя мучниці звичайної - 3 частини , квітів волошки і кореня солодки по 1 частини.

 Приготування і застосування : 1 ст. ложку заварити склянкою окропу , настояти 20 хвилин , остудити , процідити ; приймати по 1 ст. ложці 3-4 рази на день.

Збір сечогінний № 2 ( Species diureticae № 2 ) .

 Склад : листя мучниці звичайної і плодів ялівцю - по 2 частини , коренів солодки - 1 частина. Готують і застосовують так само , як і сечогінний збір № 1 .

Настоянка складна Панкова ( підприємство « Панков і К ° » , Україна ) .

 Спиртова настоянка , до складу якої , крім мучниці звичайної , входять: арніка , чага , деревій , безсмертник , звіробій , кора дуба , листя брусниці , кропиви і шавлії , плоди чорниці , бруньки берези , суцвіття календули і пижма. Рекомендується в гастроентерологічної практиці при хронічних гастритах , гастродуоденітах , виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки , хронічних холециститах , дискінезіях жовчовивідних шляхів , жовчнокам'яної хвороби , хронічному токсичному гепатиті ( радіаційної та алкогольної етіології) , цирозі і жировій дистрофії печінки , хронічному панкреатиті з зовнішньосекреторноїнедостатністю , дисбактеріозі кишечника.

Лікарський збір « Детоксифіт » ( Species « Detoxyphyt » , НПФФ « Ейм » , Україна ) .

 Крім мучниці звичайної , збір містить кореневища аїру , траву барвінку , кореневища з корінням валеріани , траву буркуну білого , траву звіробою , насіння каштана , кукурудзяні рильця , корінь лопуха , лист м'яти , корінь кульбаби , траву кропиви собачої , квітки ромашки , корінь солодки , нирки сосни , траву деревію , плоди шипшини , траву хвоща польового , шишки хмелю , траву череди , траву чистотілу. Препарат має гіпотензивну , легким салуретичну і діуретичною дією .  Збір застосовують для профілактики та оптимізації лікування атеросклерозу , запальних захворювань нирок і сечовивідних шляхів ( які супроводжуються зниженням сечовидільної та азотовидільної функції), при сечокам'яній хворобі , запальних захворюваннях суглобів і хребта.

Лікарський збір « Нефрофіт » ( Species « Nephrophyt » , НПФФ « Ейм » , Україна ) .

 Загальна характеристика: основні фізико-хімічні властивості:суміш шматочків різної форми сірувато-зеленого кольору, з буруватими, жовтимита білими включеннями, з ароматним запахом;

 Склад:1 упаковка (100 г) містить квіток бузини чорної 9 г, листя м’яти перцевої 8 г, стовпчиків з приймочками кукурудзи 8 г, коренів лопуха 8 г, коренів кульбаби 8 г, трави грициків звичайних 8 г, листя подорожника великого 9 г, квіток ромашки 8 г, трави споришу 9 г, листя мучниці 8 г, трави хвоща польового 9 г, трави череди 8 г;

 1 фільтр-пакет (1,5 г) містить квіток бузини чорної 0,135 г, листя м’яти перцевої 0,12 г, стовпчиків з приймочками кукурудзи 0,12 г, коренів лопуха 0,12 г, коренів кульбаби 0,12 г, трави грициків звичайних 0,12 г, листя подорожника великого 0,135 г, квіток ромашки 0,12 г, трави споришу 0,135 г, листя мучниці 0,12 г, трави хвоща польового 0,135 г, трави череди 0,12 г.

 Фармакологічні властивості.Фармакодинаміка. НЕФРОФІТ виявляє сечогінну дію та підвищує азотовидільну функцію нирок, маєлегку салуретичну дію. Позитивно впливає на сечовиноутворювальну функцію печінки і депураційну функцію нирок. Має спазмолітичну, протизапальну і антибактеріальну дії.

 Фармакокінетика. Дослідження фармакокінетичних властивостей препарату не проводилось.

 Показання для застосування.Профілактика та комплексне лікування запальних захворювань нирок та сечовивідних шляхів, які супроводжуються зниженням сечовидільної та азотовидільної функції, сечокам’яноїхвороби, набряків.

 Спосіб застосування тадози.2столові ложки збору заварити у 500 мл окропу, настояти в закритому посуді протягом 1 години, процідити. Дорослим та дітям після 7 років, приймати втеплому вигляді по 2/3 склянки (150 мл) за 20 – 30 хвилин до їжі 3 рази надобу.

 2 фільтр-пакети залити 150мл окропу, настояти в закритому посуді протягом 15 хвилин. Дорослим та дітям після 7 років, приймати в теплому вигляді по 150 мл за 20 – 30 хвилин до їжі 3рази на добу.

 Курс лікування становить у середньому 2 місяці. Рекомендується два двомісячні курси з інтервалом в 3 – 4тижні.

 Побічна дія.Можливі алергічні реакції.

 Протипоказання.Підвищена чутливість до препарату або його компонентів. Дитячий вік до 7 років.

 Передозування.Не встановлене.

 Особливості застосування.Застосування препарату вперіод вагітності та годування груддю можливе у тому випадку, коли користь від застосування перевищує потенційний ризик.

 Взаємодія з іншими лікарськими засобами.Небажана взаємодія з іншими лікарськими засобами поки що невідома.

 Умови та термін зберігання.Зберігати всухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці при температурі 15 – 250С.

 Термін придатності – 2роки. Лікарський засіб не слід застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

ДЕТОКСИФІТ (DЕТОХYРНYТUM)

Основні фізико-хімічні властивості:суміш шматочків різної форми, сірувато-зеленого кольору з білими, жовтими, оранжевими та буруватими включеннями, зі слабким ароматним запахом;

Склад:1 упаковка (100 г) містить кореневищ аїру 5г, трави барвінку 5 г, кореневищ з коренями валеріани 4 г, трави буркуну лікарського 5 г, трави звіробою 4 г, насіння каштана кінського 5 г, стовпчиків з приймочками кукурудзи 5 г, коренів лопуха 5 г, листя м’яти перцевої 4 г, коренів кульбаби 5 г, трави кропиви собачої 4 г, квіток ромашки 5 г, коренівсолодки 5 г, бруньок сосни 5 г, листя мучниці 5 г, трави деревію 5 г, плодів шипшини 4 г, трави хвоща польового 5 г, шишок хмелю 5 г, трави череди 6 г, трави чистотілу 4 г.

 Форма випуску.Збір.

 Фармакотерапевтичнагрупа. Засоби, що впливають на систему травлення та метаболічні процеси.

Фармакологічні властивості.Фармакодинаміка. Препарат виявляє гіпоазотемічну, легку салуретичну та діуретичну дії; сприяє виведенню сольових відкладень з опорно-рухового апарату. Зменшує вміст холестерину і три гліцеридів у плазмі при гіперліпідемії, уповільнює розвиток атеросклерозу, сприяє регресу наявних бляшок. Позитивно впливає насечовиноутворювальну функцію печінки та депураційну функцію нирок. Поліпшує антитоксичну функцію печінки. Має жовчогінну, спазмолітичну, протизапальну, капіляропротективну та проти набрякову дії.

 Фармакокінетика. Дослідження фармакокінетичних властивостей препарату не проводилось.

Показання для застосування.Атеросклероз; артеріальна гіпертензія; подагра в період ремісії; сечокам’яна хвороба; набряки; захворювання печінки та жовчовивідних шляхів (хронічний гепатит, хронічний холецистит, холангіт – у складі комплексного лікування); III стадії варикозного розширення вен; астенічний синдром.

 Спосіб застосування та дози.2 столові ложки збору заварити у 500 мл окропу, настояти в закритому посуді протягом 1 години, процідити. Дорослим та дітям після 7 років, приймати по 2/3 склянки (150 мл) за 20 – 30 хвилин до їжі 3 рази на добу. Тривалість курсу лікування 1,5 – 2,5місяці. Інтервали між курсами не повинні перевищувати 2 – 3 тижні.

Побічна дія.Можливі алергічні реакції.

 Протипоказання.Гострийвірусний гепатит. Підвищена чутливість до будь-яких компонентів препарату. Дитячий вік до 7 років.

 Передозування.Не встановлене.

 Особливості застосування.Застосування препарату в період вагітності та годування груддю можливе у тому випадку, коли користь від застосування перевищує потенційний ризик.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.Небажана взаємодія з іншими лікарськими засобами невідома.

 Умови та термін зберігання.Зберігати всухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці при температурі 15 – 250С. Термін придатності – 2 роки. Лікарський засіб не слід застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

8.4 Протипоказання та побічна дія

Головними протипоказаннями до прийому препаратів на основі мучниці є:

  1.  Вагітність 2.
  2.  Гострий гломерулонефрит
  3.  Гостра ниркова недостатність
  4.  Дитячий вік до 12 -ти років
  5.  Індивідуальна непереносимість

Варто пам'ятати , що тривалий прийом мучниці (як варіант - регулярне перевищення рекомендованих доз) може загострити запальні процеси , що локалізуються в ШКТ і в сечовидільної системи . Вживання мучниці може спровокувати алергічні реакції , а також нудоту , блювоту , діарею і зміна кольору сечі. Щоб уникнути такого ефекту толокнянку часто вводять до складу трав'яних зборів , а не використовують як самостійний засіб .


9. Висновок

Аналіз літературних першоджерел, а також проведені дослідження свідчать, що мучниця звичайна широко розповсюджена в Європейській частині Росії, Сибіру, Далекому Сході і Кавказі, Карпатах, Поліссі та на Прикарпатті, проявляє різноманітну фармакологічну дію, що свідчить про перспективу дослідження біологічно-активних речовин рослини з метою створення нових лікарських засобів.

Мучниця звичайна  – один із потенційних джерел для розробки препаратів з протизапальними, антисептичними, сечогінними, в’яжучими і дезінфікуючими властивостями, що обґрунтовує застосування при запальних захворюваннях сечовивідних шляхів.

Враховуючи фармакологічні властивості доцільно продовжувати дослідження властивостей мучниці звичайної та розробки нових препаратів.


10. Список літератури

1.http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/internal/pharma_1/classes_stud/uk/pharm/prov_pharm/ptn/фармакогнозія/3%20курс/14.%20аналіз%20лрс,%20яка%20містить%20прості%20феноли%20(макро-%20та%20мікродіагностика,%20якісні%20методи%20аналізу).htm

2. http://mir-yagod.ru/toloknyanka/ 

3. oblepiha.com/lekarstvennye_rasteniya/769-toloknyanka-obyknovennaya.html

4.

http://info-liki.com.ua/muchnitsi_listya_642.html

5. http://mozdocs.kiev.ua/likiview.php?id=3735 

6. http://www.fito-terapevt.ru/arctostaphylos-uva-ursi 

7. http://dna.com.ua/4371-muchnicya-zvichayna.html

8. http://lektravy.inf.ua/base/286.htm

9. http://uk.wikipedia.org/wiki/Мучниця_звичайна

10. http://www.infoherbs.ru/ukr/arctostaphylos.html 

11.http://useli.ru/content/%D0%BC%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F-%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0

12.http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%80%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%D0%BD

13.

http://pharmacognoz.ru/biologicheski-aktivnyie-veschestva/flavonoidyi/kachestvennyie-reaktsii-na-proizvodnyie-fl.html

14. http://referatfolder.org.ua/content.php?c=medicine&id=3454&s=1

15. http://emed.org.ua/urologija-2/1161-narodni-metodi-likuvannja-nefritu-2

16. http://svitohlyad.com.ua/zdorovya/yak-zastosovujetsya-muchnytsya-zvychajna/

17. Мазуренко М. Т. Толокнянка обыкновенная. Арктоус альпийский // Вересковые кустарнички Дальнего Востока (структура и морфогенез) / Отв. ред. А. П. Хохряков. — М.: Наука, 1982. — С. 103—107, 114—119. — 184 с. — 1200 экз. — УДК 582.912.42 

18. Арктостафилос // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907. 

19. В. И. ЧопикЛ. Г. ДудченкоА. Н. Краснова«Дикорастущие полезные растения Украины» Справочник; Киев, Наукова думка, 1983. 

20. Халецкий А. М. Фармацевтическая химия. — Л.: «Медицина», 1966. — 748 с. 

21. Государственная фармакопея СССР. — М.: «Медицина», 1987. — 335 с. 

22. Губанов И. А. и др. 1005. Arctostaphylos uva-ursi (L.) Spreng. — Толокнянка обыкновенная // Иллюстрированный определитель растений Средней России. В 3 т. —М.: Т-во науч. изд. КМК, Ин-т технолог. иссл., 2004. — Т. 3. Покрытосеменные (двудольные: раздельнолепестные). — С. 19. — ISBN 5-87317-163-7


11. Додатки

Мучниця звичайна

Анатомічна будова листка мучниці: епідерма з поверхні: 

А верхня епідерма

 Б- нижня епідерма

В- край листка

1.1- фрагмент поперечного зрізу пластинки через жилку

1.11- діагностичні елементи порошку

1- кутикула

2- верхня епідерма

3- полісадна паренхіма

4- товстостінна паренхіма з поодинокими кристалами оксалату кальцію

5- судинно-волокнистий пучок

6- губчаста паренхіма (тип аеренхіми)

7- нижня епідерма,

8- прості 1-2 клітинні, товстостінні волоски

9- продихи аномоцитного типу

10-кристалоносна обкладка вздовж жилки

           Вирощування мучниці звичайної у Голандії


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

15299. Снятие кривой намагничивания ферромагнитного образца 69.5 KB
  В результате проделанной работы я познакомился с методами получения кривой намагничивания ферромагнитного образца, построил графики зависимости В(В0) и М(В0). Получившаяся кривая практически совпадает с табличными значениями. Не значительные расхождения свазаны с наличием погрешностей в данной лабораторной работе
15300. Измерение удельного заряда электрона методом магнетрона 56.5 KB
  В результате проделанной работы я познакомился с измерением заряда электрона методом магнетрона, получил зависимость анодного тока от тока в соленоиде. В результате получил конкретные значения, которые сравнил с теоретическими
15301. Изучение дифракционных решеток. Определение длины световой волны с помощью дифракционной решетки 55.5 KB
  В результате проделанной мною работы я познакомился с методами изучения дифракционных решеток и определения длины световой волны с помощью дифракционной решетки. Получил определённые значения с погрешностями
15302. Исследования полупроводникового резистора 52 KB
  В результате проделанной работы я получил конечные значения запрещённой зоны проводника, изучил вольт-амперную характеристику полупроводника Германия. Также получил зависимость ln R от 1000/T произведение тангенца угла наклона на постоянную Больцмана умноженное на 2 численно равно величине запирающего слоя
15303. Растровый редактор Gimp 4.09 MB
  Лабораторная работа № 5. Растровый редактор Gimp Вариант 1 Задание к лабораторной роботе: Выполнить задание по инструкции Творчески доработать картинку добавить чтото свое В отчет: Текстовый фал тема название задания скриншот картинки Файл рисунка...
15304. Творческая работа в растровом редакторе Gimp 2.44 MB
  Лабораторная работа № 5. Растровый редактор Gimp Вариант 2 Задание к лабораторной роботе: Выполнить задание по инструкции Творчески доработать картинку добавить чтото свое В отчет: Текстовый фал тема название задания скриншот картинки Файл рисун...
15305. Обработка картинки в растровом редакторе Gimp 931 KB
  Лабораторная работа № 5. Растровый редактор Gimp Вариант 3 Задание к лабораторной роботе: Выполнить задание по инструкции Творчески доработать картинку добавить чтото свое В отчет: Текстовый фал тема название задания скриншот картинки Файл рисунка...
15306. Растровый редактор Gimp. CD-диск 2.06 MB
  Лабораторная работа № 5. Растровый редактор Gimp Вариант 4 Задание к лабораторной роботе: Выполнить задание по инструкции Творчески доработать картинку добавить чтото свое В отчет: Текстовый фал тема название задания скриншот картинки Файл рисун...
15307. Растровый редактор Gimp. Объемное сердце 1.64 MB
  Лабораторная работа № 5. Растровый редактор Gimp Вариант 5 Задание к лабораторной роботе: Выполнить задание по инструкции Творчески доработать картинку добавить чтото свое В отчет: Текстовый фал тема название задания скриншот картинки Файл рисунка...