99158

Проблема свободы в философии права Гегеля

Реферат

Логика и философия

В вечность, в запредельные миры устремлена и религия – форма сознания, наиболее близкая философия и созвучная ей. И философия и религия – это стратегический уровень жизненной ориентации в мире. Но между ними есть различия, и весьма существенные. Философия свои истины стремится доказать

Русский

2016-08-02

28.22 KB

0 чел.

7

Федеральное агентство железнодорожного транспорта

Сибирский государственный университет путей сообщения

Факультет «Управление процессами перевозок на железнодорожном транспорте»

Проблема свободы в «философии права» Гегеля

Реферат по дисциплине «Философия»

Руководитель:                                                      Разработал:

                                                                      Студент гр. Д-111

_______ Быстрова А.Н.                                        _______ Федорова С.Д.

2011 год

СОДЕРЖАНИЕ

  1.  Введение…………………………………………………………………3
  2.  Гегелевская философия  права...….…...………………………………4
  3.  Заключение………………………………………………………….......6
  4.  Список литературы……………………………………………………..7

Введение

История – это путь во времени. 
Особое положение занимает философия. Она объединяет в себе научно-теоретическое значение с духовно-практической, ценностной стороной человеческого опыта.
Философия – очень точный барометр времени, «эпоха, схваченная в мысли» (Гегель). Но философия, ее вершинные творения и не подвластны времени; философский взгляд на мир осознание его под знаком вечности.
3
В вечность, в запредельные миры устремлена и религия – форма сознания, наиболее близкая философия и созвучная ей. И философия и религия – это стратегический уровень жизненной ориентации в мире. Но между ними есть различия, и весьма существенные. Философия свои истины стремится доказать, а религия апеллирует к вере, откровению. Религия – массовое сознание, тогда как философия – элитная форма духа, доступная все еще меньшинству.4
Философия строит систему знания о мире как целом, об отношении человека к миру, т.е. о разуме, о познании, о нравственности и.т.д.
Таким образом, основные усилия осознавшей себя философской мысли, начиная с Сократа, направляются к тому, чтобы найти высшее начало и смысл бытия. Уникальность и смысл бытия человека в мире, отношение человека к богу, проблемы сознания, идея души, ее смерть и бессмертие, идеи познания проблемы нравственности и эстетики, социальная философия и философия истории, а также история самой философии – таковы, говоря предельно кратко, фундаментальные проблемы философской науки, таковы ее предметные самоопределение.
Есть античная философия, философия средневековья, философия эпохи возрождения, западноевропейская философия, философия французского просвещения, немецкая классическая философия, западная философия конца XIX-XX вв и.т.д.

Гегелевская философия  права

Георг Вильгельм Фридрих Гегель (1770-1831) крупнейший немецкий философ, родился в семье высокопоставленного чиновника. С 1788-1793 гг учился в Тюбингенском теологическом институте, где прослушал философский и теологический курсы.
        В 1818 г. был приглашен для чтения лекций в Берлинский университет, где проработал до конца жизни. В своих ранних произведениях Гегель исследует христианство, античные религии: Им были написаны: «Народная религия и христианство» «Жизнь Иисуса». Первое выдающееся произведение – «Феноменология духа» - опубликовано в 1807 в Иене. Будучи директором гимназии, он создал самое значительное свое произведение  –  «Наука логики» 1812-1816 гг.
Основные разделы гегелевской философской системы: логика, философия природы и философия духа.
Учение об объективном духе более обстоятельно передано Гегелем в работе. Философия права, где история представлена в целом как «прогресс духа в сознании свободы», развертывающийся в «духе» отдельных народов, которые сменяют друг друга в историческом процессе
5. Гегель выдвинул идею объективной закономерности, прокладывающей себе путь независимо от конкретных людей и их действий.
Исходя из своей концепции о развертывании Абсолютной идеи, Гегель называет это «хитростью мирового разума», который пользуется индивидуальными интересами для достижения собственных целей.

Он создатель грандиозной системы объективного идеализма и теории (метода) диалектики. Он разработал диалектику в систематической, целостной форме, но на основе идеализма и с включением элементов метафизичности. Великая заслуга Гегеля состоял в том, что он обладая огромным историческим чутьем, впервые представил весь природный и духовный мир в виде процесса, т.е в беспрерывном движении, изменении, преобразовании и развитии, и сделав попытку раскрыть внутреннюю связь, законы этого движения и развития. 6

Его фундаментальный вклад в развитии философии состояла в том, что он впервые в истории философской мысли дал глубокую систематическую разработку диалектического метода мышления и стремился реализовать его принципы при анализе всех сфер деятельности.

Диалектика – основа, истинный центр всей философской проблематики у Гегеля.

Гегель подчеркивал, что невозможно понять предмет, не уяснив всего предшествующего пути его развития. Он считал, что источником развития  является противоречие, которое движет миром, есть «король всякого движения и жизненности», принципы всякого самодвижения и познания.7 

В основе всех явлений природы и общества лежит абсолют, духовное и разумное начало – абсолютная идея, мировой разум, мировой дух и.т.д.

В своем развитии абсолютная идея проходит 3 этапа:

  1.  Развитие идеи в ее собственном лоне, «в стихии чистого мышления» - «Логика», где идея раскрывает свое содержание в системе взаимно связанных и переходящих друг в друга логических категорий.
  2.  Развитие идеи в форме «инобытия», т.е в форме природы «Философия природы». Природа служит лишь внешним проявлением саморазвития логических категорий.
  3.  Развитие идеи в сознании, праве, нравственности, всемирной истории, т.е в «духе» - «Философии духа».8 

  1.   Логика (наука логики). Во-первых, рассматривается 3 мысли и объективности: метафизика, эмпиризм и критическая философия. Во-вторых, дается определение логики, как науки о мышлении, логика разделяется на три учения (о бытии, о сущности, о понятиях).
  2.  «Философия природы» распознается у Гегеля на три больших раздела: механику, физику, органическую физику. Каждый из этих разделов был результатом философского обобщения данных естествознания, накопленных к началу XIX века.
  3.   «Философия духа». Абсолютным духом Гегель назвал формы общественного сознания «абсолютный дух» раскрывается в 3-х основных формах: в искусстве, религии и философии.

Заключение


        Гегель – великий гениальный немецкий философ I половины XIX века. Но по данной теории Гегеля некоторые народы нашей страны тоже когда то исчезнут и на их месте появляется другие народы?
А философские Открытия Гегеля актуальны всегда.

Подобно тому, как Абсолютный разум царствует в мире, Гегель духовно царствовал в Германии, привлекая и увлекая своими лекциями трудами. Он царствует поныне в мировой философии. Его критикуют, но его изучают и перед ним приклоняются как перед величайшим гением. Он входит в четверку самых великих мыслителей в истории человечества: Платон, Аристотель, Кант и Гегель. Его произведения созданы для чтения. Но если углубится в бездну гениальных мыслей, то от чтения трудно и даже невозможно оторваться. В туманности его изложения то и дело сверкают золото и бриллианты глубочайших и тончащих мыслей,  и они покоряют. Нельзя не оценить мысль Гегеля, которую он любил повторять всю свою сознательную жизнь: «Я говорю всегда – стремитесь к солнцу друзья, чтобы скоро поспело счастье человеческого рода».

Список  литературы

  1.  «Краткий очерк истории философии». М., «Мысль» 1971.
  2.   «Философия» под редакцией профессора В.П. Кохановского. Ростов-на-Дону, «Феникс» 2004.
  3.  «История Философии» Г.В.Ф.Гегель. Ростов-на-Дону, Феникс, 2004
  4.  А.В. Блинников. «Великие философы» М.,«Логос» 1999.

3 «Краткий очерк истории философии». М., «Мысль» 1971,-с.12

4 Там же.

5 «Философия» под ред.В.П.Кохановского. Ростов-на –Дону, Феникс, 2004.

6 А.В. Блинников. «Великие философы» М.,«Логос» 1999.

7 «История Философии» Г.В.Ф.Гегель. Ростов-на-Дону, Феникс, 2004,- с.237-240

8 Там же.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25210. Життєвий світ в феноменологічній філософії 28.5 KB
  Життєвий світ в феноменологічній філософії Гуссерль Криза європейських наук та трансцендентальна феноменологія€ Життєвий світ€ як безпосередньо актуально існуюча сфера первинних засад знання як дійсних форм досвідного споглядання серед яких ми самі живемо відповідно до тілесного способу існування особистості. Життєвий світ як необхідна передумова будьякого досвіду трансцендентальна умова. Виходячи із перспективи життєвого світу Гуссерль критикує ідеалізацію об’єктивізму наук про природу які піддають забуттю життєвий світ...
25211. Основи метафізики звичаїв (моральності) 26.5 KB
  Основи метафізики звичаїв моральності Основи метафізики звичаїв 1785 – входить до циклу праць в яких Кант висвітлює основні положення своєї практичної філософії. Головна мета роботи – встановлення вищого принципу моральності. Шлях реалізації мети – потрійний перехід: від повсякденного моральнісного пізнання до філософського від популярної моральної філософії до метафізики моральності і від метафізики моральності до критики чистого практичного розуму. Обґрунтовання поняття метафізики моральності.
25212. Неоднорідність і роздвоєність свідомості: усідомлюване і позасвідоме 28 KB
  Неоднорідність і роздвоєність свідомості: усідомлюване і позасвідоме Формування ідеї неоднорідності психіки і наявності такого важливого її виміру як позасвідоме має тривалу історію. Свідоме Я і позасвідоме Воно Фройд пов’язує з фотографічним відбитком і негативом. Позасвідоме віддає свідомості частину свого внутрішнього змісту – тієї різноманітої інформації якою воно володіє. Проте далеко не все чим володіє позасвідоме може усвідомлюватися оскільки свідомості властиві агресивність консервативність які перешкоджають сприйняттю змісту...
25213. Гелен Систематика антропології 23.5 KB
  Людина є €œбіологічно недосконалою€ істотою оскільки їй не вистачає інстинктів. €œЛюдина – це істота визначена своїми недоліками€. Людина приречена до діяльної активності що реалізується в різних формах культури. Щоб вижити людина має пристосувати свою безпорадність собі ж на користь.
25214. Комунікативна філософія: методологічні засновки, основні поняття та дослідницькі перспективи 25.5 KB
  Комунікативна філософія: методологічні засновки основні поняття та дослідницькі перспективи Робота Теорії комунікативної дії€ Ю. Філософ виводить поняття комунікативної дії. Ціллю даного типу соціальної дії є вільна згода діячів для досягнення спільних цілей в певній ситуації. Вона відрізняється тим що може включати в себе координацію зусиль учасників дії спрямовану лише на те щоб примусити інших сприяти досягненню своєї цілі комунікативна дія передбачає досягнення взаєморозуміння між учасниками дії відносно всіх критеріїв...
25215. Дискурсивна легітимація політичного ладу в політичній філософії 25.5 KB
  Дві перспективи для прояснення смислу та функцій дискурсивної етики: 1. показує актуальність і спроможність дискурсивної етики – необхідність співвідповідальності всіх нас за наслідки нашої колективної діяльності. чи можуть відмінні одна від одної раціональні моралі права і політика бути обгруновані за допомогою дискурсивної етики. Автор намагається побудувати архітектоніку відношення дискурсивної етики права і політики.
25216. Теорія і факт в науковому пізнанні 31.5 KB
  В сучасній епістемології можна виділити дві точки зору на співвідношення теорії та факту. Фактуалізм. В фактуалістському тлумаченні факти поглинають теорію. Це є лінгвістичний компонент факту.
25217. Кант і Гегель про джерело діалектичних суперечностей 30 KB
  Причина – поняття абсолютного нескінченного належить світу речей в собі теза застосовується до світу досвіду де наявне лише скінченне обумовлене та скінчене. В діалектиці Гегеля поняття антиномії було перетворене в поняття протирічча що синтетично вирішується. Гегель намагався показати що походження багатоманітного з єдиного може бути предм етом раціонального пізнання інтрументом якогоє логічне мислення основною формою поняття. Оскільки поняття з сомого початку є тотожністю протилежностей то саморозвитток поняття підкоряється...
25218. Інтенціональність як універсальна характеристика свідомості 22.5 KB
  Інтенціональність як універсальна характеристика свідомості Інтенціональність означає напруженість спрямованість. Інтенційність традиційно вважається характеристикою свідомості. Інтенційність підкреслює цілісність свідомості. Не буває свідомості самої по собі.