99168

Этика джайнизма. История джайнизма

Реферат

Религиоведение и мифология

История происхождения джайнизма начинается в далеких веках до нашей эры. Лысенко пишет, что многие ученые сомневаются в точном определении даты появления этих древних знаний. Это объясняется тем, что за все время существования нашего мира это учение пропадало в Индии семь раз, но все созданные тексты появлялись вновь с новым пророком – тиртханкарой. Все знания этой школы передавались от поколения к поколению благодаря этим проповедникам

Русский

2016-08-03

78.5 KB

1 чел.

Федеральное агентство железнодорожного транспорта

Сибирский Государственный Университет Путей Сообщения

Кафедра «Философия»

Реферат

Джайнизм

  Руководитель: Разработал:

  Профессор Студент гр. У-211

  Быстрова А.Н.Трушина О.М.

Новосибирск, 2012

Содержание

  • Содержание
  • Введение
  • История джайнизма
  • 3. Этика джайнизма
  • Заключение
  • Список литературы

Введение

Индия – Необыкновенная страна с различными уникальными, интересными традициями и обычаями.

В своем реферате я бы хотела рассказать об особенностях одного из древнеиндийского философского течения – джайнизма.

Джайнизм — религиозно-философское учение, оформившееся в 6-5 вв. до н.э. и ставшее одной из наиболее известных религий Индии. Основателем джайнизма считается странствующий проповедник Вардхамана, получивший впоследствии имена Махавиры (“Великий герой”) и Джины (“Пообедитель”). Возникнув на северо-востоке Индии, в областях добрахманистско-ведийской культуры, джайнизм распространился затем по всей Индии (преимущественно в ее центральных областях), никогда не выходя за ее пределы.

  1. История джайнизма

История происхождения джайнизма начинается в далеких веках до нашей эры.  Лысенко пишет, что многие ученые сомневаются в точном определении даты  появления этих древних знаний. Это объясняется тем, что за все время существования нашего мира это учение пропадало в Индии семь раз, но все созданные тексты появлялись вновь с новым пророком – тиртханкарой. Все знания этой школы передавались от поколения к поколению благодаря этим проповедникам. Каждый проповедник  издавал учение в новой редакции, дополняя его. Как мне кажется, интересной чертой джайнизма является отсутствие одного создателя.

В книге  Лысенко говориться, что существовало двадцать четыре тиртханкара. Первым пророком был Ришабха проповедовавший еще до «Ригведы», после шестнадцатого тиртханкары- Шантинатха установилась непрерывность передачи учения. Возникновение современного учения о джайнизме относят к деятельности двадцать четвертого проповедника – Махавиры (так же его называют Вардхамана или Джина). В настоящее время он и считается основателем джайнизма.

Жизнь махавиры подробно описана в книге Бонгарда-Левина и Радхакришнана С. , Махавира родился в 599 году до н.э., в кшатрийской семье. Его отец Сиддхартха был из рода Натов, а мать — из влиятельной семьи племени личчхавов. Область, где родился будущий учитель, считалась местом обитания тех, кто выступал с оппозицией брахманизму; здесь, согласно источникам, преобладали вратьи — индийцы, не признававшие вед. Возможно, родственная связь Вардхаманы с представителями республиканского государственного образования личчхавов оказала известное влияние на характер его мировоззрения. На двадцать восьмом году жизни он начинает отшельничать, начиная свою духовную карьеру с согласия старших членов семьи.

С начала и до конца он придерживался жесткого поведения в своем аскетическом образе жизни, уже после двух лет скитаний начинает ходить голым, посещает различные дикие племена.

Бонгард – Левин  описал историю, хорошо показывающую отношения Вардхамана с окружающим миром. Пастух оставил свое стадо рядом с Махавиром, который был погружен в медитацию. Но вернувшийся пастух обнаружил, что быки ушли, и готов был побить медитировавшего пророка. Но его брат Нандивардхана проходил случайно мимо и предложил для защиты солдат. Но Махавира отказался, сказав, что не хочет не от кого зависеть в своем духовном развитии. Его большое количество раз избивали, арестовывали, однажды пытались повесить, но веревка семь раз развязывалась, и испугавшись, решили его отпустить.

К концу двенадцатого года отшельничества его признают «…всеведущим пророком джайнизма…»1

и он посвящает свою жизнь «… преподаванию своей религиозной системы и организации своего ордена аскетов, который… пользовался покровительством или во всяком случае, поддержкой главным образом тех князей, с которыми он был связан узами через свою мать».

         В первых веках н.э. начинает образовываться джайнинская  община. Это учение уже не противопоставляло себя индуизму, а тиртханкары «слились с фигурами индийского пантеона»2


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

81689. Проблема кризи сучасної культури в провідних концепціях 19-20 століть 28.37 KB
  Причини такого ставлення до культури на думку Г. Тому як вважає Зіммель новою парадигмою здатною об´єднати світ духовної культури епохи є поняття життя як своєрідного центра світобудови: звідти йде шлях з одного боку до душі і Я а з іншого до ідеї Космосу Абсолюту. Першим аргументовано підійшов до проблеми кризи культури звернув увагу на вулканічне підґрунття історії розсіяв загрозливі ілюзії її лінійного прогресу німецький культурфілософ О.
81690. Поняття суспільства. Структура та функції соціальної системи 24.59 KB
  Суспільство раціонально організована спільнота людей обєднаних спільною спрямованістю інтересів взаємною угодою в розумінні принципів колективного існування. Цим суспільство відрізняється від спільності органічного обєднання людей повязаних єдиним походженням родинними звязками єдністю долі сімя рід племя народ та від держави раціонально організованого апарату управління суспільством. В цілому суспільство це соціальна система що охоплює сукупність соціальних обєктів та субєктів їхніх властивостей і відносин що...
81691. Суспільство як система: основні сфери та закони розвитку суспільного життя. Духовне життя соціуму 26.65 KB
  Останні є суттєвими характеристиками суспільства. Для суспільства характерні: системна організація особливий механізм передачі інформації єдність матеріальних та духовних процесів. Основними сферами життєдіяльності суспільства є: матеріальновиробнича та економічна діяльність виробництво обмін та розподіл матеріальних благ продуктивні сили та виробничі відносини НТП сільське господарство фінанси економіка банківська діяльність побуту та сімейних стосунків сімя побут соціальногуманітарних відносин закони та правові норми...
81692. Джерела та спонукальні сили соціального розвитку 23.68 KB
  Виділяють принаймні три джерела розвитку суспільства: природні фактори Монтескє Гумільов Вернадський матеріальне виробництво Маркс Ростоу Бжезинский зміни культурного життя та системи духовних цінностей Конт Сорокін. Насправді усі три фактори в єдності виступають джерелами розвитку суспільства. Окрім цього існує інший погляд який джерелами саморозвитку суспільства визначає: протиріччя між природною та культурною організаціями суспільні відносини та духовний потенціал суспільства.
81693. Культурно-історичний час і простір 22.69 KB
  Як форми руху матерії простір і час постають загальним «засобом організації» будь-якого обєкта дійсності: простір — у найзагальнішому плані — це форма сталості, збереження обєкта, його змісту; час — форма його розвитку, внутрішня міра його буття та самознищення. Доповнюючи один одного, простір і час функціонують як універсальна форма організації всієї різноманітності нескінченного світу
81694. Сутність ідеалістичної концепції буття 24.82 KB
  У широкому розумінні буття є захоплююча реальність гранично загальне поняття про суще взагалі. Буття є те що існує: матерія речі властивості звязки і відносини. Отже буття охоплює і матеріальне і духовне.
81695. Поясніть матеріалістичну концепцію буття 25.1 KB
  У широкому розумінні буття є захоплююча реальність гранично загальне поняття про суще взагалі. Буття є те що існує: матерія речі властивості звязки і відносини. Отже буття охоплює і матеріальне і духовне.
81696. Природа та структура пізнавального процесу 25.76 KB
  Пізнання процес цілеспрямованого активного відображення дійсності в свідомості людини зумовлений суспільноісторичною практикою людства. Він є предметом дослідження такого розділу філософії як теорія пізнання. Наука яка вивчає сутність знання закономірності його функціонування і розвитку називається теорією пізнання або гносеологією. Основною проблемою гносеології є проблема відносин...
81697. Чуттєве та раціональне та інтуїтивне пізнання 24.36 KB
  Чуттєве пізнання є безпосереднім результатом прямої взаємодії органів чуття субєкта з зовнішнім світом, хоча воно й опосередковане біологічною передісторією людини та її історичним розвитком. У цьому певне значення мають і предмети чуттєвого сприйняття, які в тій чи іншій мірі вже сформовані людською працею.