99197

Фінансова стійкість страховика

Реферат

Налоговое регулирование и страхование

Фінансова стабільність страхового ринку зокрема страхових компаній має важливе значення з огляду на місце цього сектору в економіці країни. Об’єктивною передумовою цього є те що надходження страхових премій передує наданню страхової послуги. Отримані від страхувальників кошти в результаті надання страхових послуг нагромаджуються в страхових фондах що стимулює циркуляцію коштів на ринку капіталу.

Украинкский

2016-08-06

99.12 KB

0 чел.

РЕФЕРАТ

                                              на тему:

«Фінансова стійкість страховика»

Київ2013

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………………3

1. Сутність та умови забезпечення фінансової стійкості страховика…….5

2. Платоспроможність як характеристика фінансової стійкості страхової компанії…………………………………………………………………… .…….9

3. Аналіз умов забезпечення фінансової стійкості страховиків  в Україні…………………………………………………………………………...13

4. Сучасні напрямки вдосконалення фінансової стійкості страхових компаній…………………………………………………………………………18

Висновки ……………………………………………………….……………….22

Список використаної літератури…………………………………………….23

 

ВСТУП

Актуальність. Фінансова стабільність страхового ринку, зокрема страхових компаній, має важливе значення з огляду на місце цього сектору в економіці країни. Особливе значення фінансової стійкості страховика обумовлено низкою причин.

По-перше, розвиток страхового сектора в системі фінансових відносин на макрорівні сприяє стабілізації економіки та забезпеченню соціальної стійкості суспільства.

По-друге, страхові компанії суттєво впливають на ринок інвестицій, оскільки є надійним джерелом формування фінансового капіталу. Об’єктивною передумовою цього є те, що надходження страхових премій передує наданню страхової послуги. Отримані від страхувальників кошти в результаті надання страхових послуг нагромаджуються в страхових фондах, що стимулює циркуляцію коштів на ринку капіталу.

По-третє, зміцнення фінансової стійкості страхових компаній сприятливо впливає на ринкові відносини на макроекономічному рівні в цілому. Разом із тим, виступати в ролі стабілізатора ринку страхові компанії можуть, лише маючи здатність виконувати свої зобов’язання впродовж усього строку страхування, а також достатній ресурсний потенціал для адаптації до вимог постійно змінюваного конкурентного середовища [15].

Відтак, з огляду на велику значущість фінансової стійкості страхових компаній для економіки будь-якої країни, існує необхідність подальшого дослідження цього питання. 

Теоретичні аспекти фінансових відносин страхових компаній розглядаються в працях багатьох авторів: В. Базилевич, О. Гаманкова, С. Осадець, Л. Шірінян, Н. Ткаченко, О. Вовчак, Н. Добош, Ю. Дьячкова та ін. Проте досі проблема забезпечення фінансової стійкості не дістала всебічного й вичерпного висвітлення. Тому дослідження теоретичних і практичних питань комплексної оцінки фінансової стійкості страхових компаній лишається актуальним.

Метою роботи є ознайомлення з теоретико-методологічними засадами фінансової стійкості страхових компаній та умовами забезпечення фінансової стійкості страховиків. Для реалізації зазначеної мети потрібно вирішити такі завдання:

  1.  дослідити сутність поняття «фінансова стійкість страховика»;
  2.  розглянути умови та складові забезпечення фінансової стійкості страхових компаній;
  3.  проаналізувати умови забезпечення фінансової стійкості страховиків на сучасному етапі розвитку страхового ринку України;
  4.  запропонувати шляхи покращення фінансової стійкості страхових компаній.

Об’єктом дослідження є страхові компанії, як суб’єкти підприємницької діяльності, пов’язані із захистом майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання страхових випадків.

Предметом дослідження є фінансова стійкість страховика та шляхи її забезпечення.

1. Сутність та умови забезпечення фінансової

стійкості страховика

Фінансова стійкість – це одна з найважливіших характеристик поведінки будь-якої організації в ситуації зовнішніх і внутрішніх змін. Від правильності визначення факторів фінансової стійкості залежить точність кількісних та якісних показників діяльності страхових організацій [9, c. 207].

Попри це, до сьогодні немає чіткого тлумачення цього поняття. Існує багато варіантів визначення поняття «фінансова стійкість страховика»:

- здатність страхової компанії зберігати існуючий рівень платоспроможності впродовж певного часу за можливих несприятливих зовнішніх та внутрішніх впливів на фінансові потоки (Л. Шірінян) [17];

- здатність страхової компанії зберігати існуючий рівень платоспроможності впродовж тривалого часу і за суттєвих впливів, використовуючи для цього фінансовий, технологічний або управлінський потенціали (А.Е. Жеребко) [11];

- здатність страховика зберігати задовільний рівень фінансових показників протягом деякого проміжку часу при можливих несприятливих впливах зовнішнього середовища на фінансові потоки (Ю.М. Дьячкова) [10] та ін.

У зв’язку з різноманітністю визначень поняття «фінансова стійкість страхової компанії» запропоновано розглядати фінансову стійкість як економічну категорію, що характеризує такий стан  фінансових ресурсів (їхнього розподілу й використання), за якого страхова компанія є платоспроможною і здатною своєчасно й у повному обсязі виконати свої фінансові зобов’язання перед страхувальниками в умовах негативного впливу зовнішніх чинників, спричинених зміною параметрів середовища, в якому вона перебуває, і внутрішніх чинників, викликаних реалізацією одного або низки ризиків страховика [9].

На фінансову стійкість страховика  впливають ряд факторів, які можуть мати як внутрішнє, так і зовнішнє походження (табл.1.1).  До факторів першої групи належать ті, якими може управляти сама компанія. Зовнішні ж фактори диктуються зовнішнім середовищем і їх вплив компанія вимушена враховувати в процесі своєї роботи. 

Таблиця 1.1

Фактори впливу на рівень фінансової стійкості

страхової компанії [18]

Зовнішні фактори

Внутрішні фактори

  1.  політична ситуація
  1.  стратегія розвитку
  1.  міжнародна економічна ситуація
  1.  корпоративна культура
  1.  страхове законодавство
  1.  обсяг фінансових ресурсів
  1.  умови зовнішньо-економічної діяльності
  1.  фаховий рівень менеджменту та персоналу
  1.  система оподаткування
  1.  стан регіональної мережі
  1.  рівень конкуренції на ринку страхових послуг
  1.  ділова репутація
  1.  форс-мажорні обставини
  1.  маркетинг

Однак, якщо компанія є фінансово стійкою щодо якогось одного фактора, це не означає, що вона є такою самою щодо інших факторів. Найчастіше стійкість стосується одного, двох чи декількох факторів. Чим більшим є число факторів, стосовно яких вона стійка, тим вищий рівень її фінансової стійкості.

При цьому зовнішні фактори не можуть бути контрольовані страховою компанією, тому управління та розширення внутрішніх факторів, які впливають на рівень фінансової стійкості страхової компанії, є однією з головних цілей страховика для забезпечення його фінансової стійкості та розвитку. [15].

Основними складовими забезпечення фінансової стійкості страхової компанії є:

- достатній обсяг власних коштів;

- врівноважена тарифна політика;

- збалансований страховий портфель;

- надійні програми перестраховування;

- адекватні методи формування страхових резервів [12, c. 520].

З метою визначення особливостей механізму забезпечення фінансової стійкості страхової компанії розглянемо кожну складову детально.

Власний капітал страхової компанії є основою фінансової стійкості страховика, який складається з: сплаченого статутного капіталу; додаткового капіталу; резервного капіталу; нерозподіленого прибутку. Статутний капітал страховика є найбільшою часткою в структурі власного капіталу. На початковому етапі функціонування страхової компанії «статутний капітал є єдиною гарантією забезпечення платоспроможності». Саме тому, порядок формування та дотримання розміру статутного капіталу страховика суворо регулюється законодавством.

Власний капітал страхової компанії є гарантією збереження її фінансової стійкості, навіть за умови браку страхових премій та прибутку від інвестиційної діяльності, необхідних для виконання поточних та довгострокових зобов’язань [3].

Вплив страхового тарифу та тарифної політики в цілому на фінансову стійкість має як прямий, так і опосередкований характер через забезпечення інших вимог її досягнення, що зумовлено складністю взаємозв’язків бізнес-процесів функціонування страхової компанії. Він дозволяє досягти необхідного балансу між доходами і витратами страхової організації, що забезпечує її фінансову стійкість. Заниження тарифу фактично завищує ефективну кількість договорів, формально (а не реально) зменшує імовірність страхової події, послаблює гарантію безпеки розрахунків. Неправильна структура та методика визначення тарифної ставки може призвести до втрати конкурентних позицій компанії на страховому ринку в разі завищення тарифу та збільшення імовірності банкрутства – при заниженні рівня страхової премії [15].

Управління страховим портфелем є одним із основних чинників забезпечення фінансової надійності страхових компаній. Метою управління страховим портфелем є досягнення такої його структури, яка б забезпечувала оптимальне співвідношення між безпекою й прибутковістю. Здійснюючи управління страховим портфелем, менеджмент страхової компанії повинен постійно аналізувати і корегувати співвідношення між напрямами страхування, страховими сумами та рівнями ризику об’єктів у розрізі діючих та новоукладених страхових договорів. Отже, метою успішної діяльності страховика є формування такого страхового портфеля, який забезпечить стабільність функціонування страхової компанії протягом тривалого періоду навіть при настанні значних за розмірами ризиків [3].

Кожна страхова компанія прагне створити стійкий страховий портфель, але конкуренція на страховому ринку не дає змоги вільного відбору страхових ризиків, тому у портфелі страховика можуть бути ризики з високою відповідальністю. У такій ситуації настання лише одного великого збитку може призвести до значних фінансових втрат компанії, але страховику можуть також загрожувати значні збитки від масових дрібних ризиків, сконцентрованих на невеликій території. Саме перестрахування дає змогу передбачити всі зазначені випадковості [2].

Використовуючи механізм перестрахування, страховик має змогу визначати обсяг власної відповідальності за будь-яким великим одиничним ризиком або групою однорідних ризиків, передаючи при цьому надлишок зобов’язань перестраховій компанії. Даний інструмент надає страховій компанії додаткову можливість управління ризиками, які виникають в межах її операційної діяльності [18].

Фінансовою основою страхового захисту є страхові резерви. Вони є найважливішим чинником фінансової стійкості страховика. Склад страхових резервів і їх обсяги залежать від здійснюваних страховиком видів страхування. Строків дії договорів, рівномірності розподілу ризиків в часі тощо. Сформовані за встановленими методами, саме вони відображають обсяг страхових зобов’язань і протистоять їм. Джерелом формування страхових резервів є страхові премії. Отже, достатність страхових резервів залежить від двох чинників: від обраних методів формування страхових резервів; від точності визначення страхової премії за укладеними договорами страхування [17].

Методи формування страхових резервів унормовані законодавчими та нормативними актами, вони є результатом досвіду світової страхової практики. Слід зауважити лише, що якими б досконалими і точними не були методи формування страхових резервів, вони не в змозі забезпечити реальну достатність резервів, якщо буде занижена страхова премія [5].

Таким чином, підсумовуючи викладене, слід ще раз підкреслити взаємозв’язок і взаємозалежність головних умов досягнення  страховиком фінансової стійкості, які в своєму комплексі створюють відповідні гарантії щодо виконання страховиком своїх зобов’язань перед страхувальниками щодо надання страхового захисту.

2. Платоспроможність як характеристика фінансової

стійкості страхової компанії

Платоспроможність є специфічним проявом фінансової стійкості страховика, оскільки відображає його здатність сплачувати свої зобов’язання в будь-який момент  часу. В цьому сенсі поняття платоспроможності наближається до поняття ліквідності. Фінансовим забезпеченням платоспроможності виступає капітал страховика у ліквідній формі.

На практиці це означає, що вартість активів страхової компанії має перевищувати вартість її зобов’язань або дорівнювати їй. Страховик вважається неплатоспроможним, якщо його активи неадекватні або недоступні в певний час, аби здійснити виплати на вимогу страхувальників [5].

Платоспроможність страховика – це його здатність своєчасно в повному обсязі виконати свої фінансові зобов’язання (передусім страхові) за рахунок достатньої суми ліквідних активів [2].

Фінансовим забезпеченням платоспроможності виступають, в основному, два джерела: кошти страхових резервів та власні вільні кошти.

Платоспроможність страховиків у більшості країн світу перебуває під контролем держави. Держава, виступаючи гарантом інтересів страхувальників, здійснює нагляд за дотриманням страховиками умов забезпечення платоспроможності шляхом перевірки встановлених законодавством правил і нормативів. В країнах Євросоюзу питання платоспроможності страховиків регулюється спеціальними нормативними актами – так званими Директивами Ради ЄС, які встановлюють для страхових компаній відповідні вимоги. Саме із врахуванням ідеології зазначених Директив були законодавчо визначені вимоги до платоспроможності страховиків в Україні [12].

Страхові компанії в Україні з метою забезпечення виконання зобов'язань перед страхувальниками зобов'язані дотримуватися певних вимог, які забезпечують їхню платоспроможність. Відповідно до Закону України "Про страхування", умовами забезпечення платоспроможності страховиків є:

— наявність сплаченого статутного фонду;

— наявність гарантійного фонду страховика;

— перевищення фактичного запасу платоспроможності страховика над розрахунковим нормативним запасом;

— створення страхових резервів, достатніх для майбутніх виплат страхових сум і страхових відшкодувань [1]. 

Розглянемо детальніше умови забезпечення платоспроможності страховика. Мінімальний розмір статутного фонду (гарантійного депозиту) страхової компанії, що займається ризиковими видами страхування, встановлено у розмірі 1 млн евро, а для life-компанії — 10 млн евро. Статутний фонд повинен бути сплачений виключно у грошовій формі за номінальною вартістю. Допускається сплата грошової частки державними цінними паперами, але не вище 25 % загального розміру статутного фонду. Для формування статутного фонду заборонено використовувати векселі у кошти страхових резервів, а також кошти, одержані в кредит, позику та під заставу, і вносити нематеріальні активи.

До гарантійного фонду страховика належать додатковий та резервний капітали, а також сума нерозподіленого прибутку. Страховики за рахунок нерозподіленого прибутку можуть створювати вільні резерви, які є часткою власних коштів, яка резервується з метою додаткового забезпечення платоспроможності [4].

Порядок визначення фактичного та нормативного запасів платоспроможності і структури гарантійного фонду та його (порядку) зміни встановлює Кабінет Міністрів України [1].

Фактичний запас платоспроможності визначається шляхом вилучення із вартості майна (загальної суми активів) страховика суми нематеріальних активів і загальної суми зобов'язань, у тому числі страхових. Таким чином, фактичний запас платоспроможності можна визначити як різницю між активами і пасивами страхової компанії. Визначення цього показника є важливим з огляду на те, страхова організація, страхувальники мають знати ті обсяги чистих ліквідних активів, якими володіє страховик і які можуть бути спрямовані на покриття страхових зобов’язань у випадку дефіциту коштів страхових резервів[12, c.535].

Але слід зазначити, що розмір фактичного запасу платоспроможності сам по собі мало що дає для визначення його достатності. Достатність треба оцінювати, співставляючи з тим обсягом страхової відповідальності, який несе кожна страхова компанія. Для такої оцінки використовується розрахунковий нормативний запас платоспроможності. При цьому законодавство вимагає від страховиків, щоб на будь-яку дату фактичний запас платоспроможності страховика був вищий за його нормативний запас [5].

Для страховиків, що здійснюють страхування життя, нормативний запас платоспроможності має становити 5 % величини резервів довгострокових зобов’язань.

Нормативний запас платоспроможності для страховиків, які займаються відмінними від страхування життя видами страхування, визначається двома способами:

– множенням суми страхових премій за попередні 12 місяців на 0,18 (останній місяць буде складатись із кількості днів на дату розрахунку); при цьому сума страхових премій зменшується на 50% страхових премій, належних страховикам;

– множенням суми страхових виплат за попередні 12 місяців на 0,26 (останній місяць буде складатися із кількості днів на дату розрахунку). При цьому сума страхових виплат зменшується на 50% виплат, що компенсуються перестраховиками згідно з укладеними договорами перестрахування [1].

Після розрахунку обох передбачених законодавством показників нормативного запасу платоспроможності обирається більший з них і порівнюється з фактичним запасом. Якщо фактичний показник перевищує обраний більший показник, то можна говорити про дотримання страховиком визначених законодавством вимог.

Економічний зміст такого порівняння полягає в тому, щоб визначити, наскільки обороти за страховими операціями конкретного страховика відповідають його фінансовим можливостям. Обороти страхової компанії за звітний період можна розглядати як з точки зору здійснених страхових виплат, так і з точки зору зібраних страхових премій. Через це законодавство встановлює два показники нормативного запасу платоспроможності [5].

Якщо страхова компанія має недостатній рівень платоспроможності, то це може загрожувати їй прийняттям зі сторони органу нагляду за страховою діяльністю передбачених законодавством санкцій аж до відкликання ліцензії на право здійснення компанією страхової діяльності [1].

Отож, умовам забезпечення платоспроможності страхових компаній в Україні приділяється особлива увага з боку органів державного регулювання. Тому можна стверджувати, що платоспроможність – одна з найважливіших умов (чинників) страхового бізнесу – виступає своєрідним потенціалом для виконання страховиками своїх функцій у ринковій економіці. Необхідно враховувати і той факт, що неплатоспроможність страховиків може негативно позначатися на фінансових результатах діяльності інших учасників страхових відносин. Для власників бізнесу це, зрештою, може означати втрату інвестиційного капіталу, а для клієнтів – зниження привабливості страхування.

3. Аналіз умов забезпечення фінансової стійкості

страховиків  в Україні

В сучасних умовах загострення конкуренції в Україні одним з найважливіших умов успішної організації страхової справи є забезпечення та контроль необхідного рівня фінансової стійкості страховиків.

Фінансова стійкість страхової компанії і засоби її визначення представляють практичний інтерес для потенційних споживачів страхових послуг. У розвинених країнах з метою надання страхувальникам необхідної

інформації застосовуються оцінки незалежних рейтингових агентств таких як

Standard & Poor's Corp., Moody's Investor Service Inc., Duff & Phelps Credit Rating Co, Fitch IBCA. Кожне з них для визначення фінансової стійкості використовує свою методику, побудовану на аналізі різних аспектів діяльності компанії. Присвоєння високого рейтингу для страховика означає підвищення його привабливості для потенційних споживачів [17].

В Україні діяльність закордонних агентств обмежено високою вартістю їх послуг. Офіційним рейтингом вітчизняних страховиків є Insurance Top, який ранжує компанії за величиною об'ємних показників, таких як валюта балансу, власний капітал, обсяг зібраних страхових премій, частка перестрахування в страхових преміях, страхові виплати, рівень виплат, обсяг страхових резервів.

На основі деяких показників цього рейтингу проаналізуємо умови забезпечення фінансової стійкості страхових компаній України на сучасному етапі розвитку страхового ринку. Як було зазначено вище, власний капітал страхової компанії є гарантією збереження її фінансової стійкості. Тому страхові компанії приділять особливу увагу формуванню цього показника (рис. 3.1).

Рис. 3.1 Топ-5 страхових компаній по обсягу власного капіталу  у 20112012 рр., млн. грн [13]

На даному графіку зображено 5 страхових компаній, що мають найбільший обсяг власного капіталу на страховому ринку України. Серед цих компаній є ті, які протягом останнього року дуже швидко примножили свій капітал. До них слід віднести: «Альянс» (приріст – 81,7 %), «Кремень» (приріст – 34,7 %), «Лемма» (приріст – 16,6 %). Така ситуація характеризує прибуткову діяльність вказаних страховиків. Однак, власний капітал компанії «Омега» у 2012 році було зменшено на 22,9 %. Це говорить про те, що компанії бракувало страхових премій або прибутку від інвестиційної діяльності, необхідних для виконання поточних та довгострокових зобов’язань. Якщо порівнювати з 2009-2010 рр., то перше місце за цим показником посідала компанія «Аванте», власний капітал якої  складав більше 1 208 млн. грн. Але на сучасному етапі розвитку страхового ринку даний страховик  навіть не входить в Топ-50 за рівнем власного капіталу.

Ще одною фінансовою основою страховика є достатній рівень сформованих резервів. Абсолютна величина коштів, акумульованих у резервах, має постійно збільшуватися разом із зростанням кількості чинних договорів [4]. (рис. 3.2).

Рис. 3.2 Топ-5 страхових компаній по обсягу страхових резервів у 20112012 рр., млн. грн [13]

За даними 2011-2012 рр.  лідерами за розміром страхових резервів є такі страхові компанії, як: «АСКА», «АХА Страхування», «Українська страхова група». Приріст резервів цих страховиків з кожним роком стрімко зростає. Наприклад, страхові резерви компанії «АСКА» збільшились у 2012 році в 3 рази, а «УСГ» – в 2 рази. Тоді як приріст страхових резервів компанії «Інго Україна» зменшився на 15,5 %, а компанії «УНІКА» – 1,5 %. Якщо проаналізувати ситуацію, що склалась в 20092010 рр., то до п’ятірки лідерів за обсягом страхових резервів входили також страхові компанії «Оранта» та «Провідна». Проте в 2012 році ці страховики зайняли відповідно 6-те та 8-ме місця, поступившись таким компаніям, як: «Українська страхова група» та «АСКА».

Така ситуація в основному залежить від обсягу страхових премій, що є у розпорядженні страховика після сплати відшкодувань страхувальникам за договорами страхування (рис. 3.3).

Рис. 3.3 Топ-5 страховиків за обсягом страхових  виплат

і платежів у 2012 році, млн. грн [13]

Проаналізувавши рис. 3.3, можна зробити висновок, що страхові платежі значно перевищують страхові виплати. Це означає, що ці страховики можуть використати вільні кошти для формування страхових резервів чи спрямувати їх в інвестиційну діяльність з метою примноження капіталу. Якщо порівнювати з 2009-2011 рр., то  за цей період обсяг страхових платежів також значно перевищував страхові виплати. А розглянуті страхові компанії протягом останніх років займали провідні місця в Топ-5 за обсягом страхових виплат і платежів.

Рис. 3.4 Частка страхових платежів, що належить

перестраховикам в 2012 році, % [13]

Одним з важливих показників, що характеризує умови забезпечення фінансової стійкості страховика є частка страхових премій, що належить перестраховику (рис. 3.4).

Оптимальне значення цього показника має перебувати в межах 5-50% від обсягу страхових премій (як у компаніях «Провідна» і «УНІКА»). Так, якщо у страхових компаніях «Кремень» та «АХА Страхування» ця частка менше 5-ти відсотків, то це свідчить про фактичну відсутність залежності фінансового стану страховика від перестрахових операцій. І навпаки, перевищення коефіцієнтом установленої межі свідчить про надмірну залежність фінансового стану страховика від партнерів з перестрахування (як у компанії «АСКА») [4].

Таким чином, проаналізувавши умови забезпечення фінансової стійкості страховиків, можна визначити найбільш надійні страхові компанії на сучасному ринку страхових послуг. До них можна віднести такі страхові компанії, як: «АХА Страхування», «Українська страхова група», «Провідна», «УНІКА», «АСКА», «Кремень» та ін.

Так, наприклад, страхова компанія «АХА Страхування» за даними  рейтингового агентства "Эксперт Рейтинг" посідає перше місце в рейтингу надійності страхових компаній, яка в 2012 році зміцнила свої лідерські позиції на українському страховому ринку.

Ця компанія є абсолютним лідером по збору страхових платежів із загальним обсягом 786 919 тис. грн., по збору чистих страхових премій, по збору страхових премій на ринку добровільного страхування наземного транспорту (КАСКО), а також лідером по динаміці страхових резервів. Останній показник зображує здатність компанії здійснювати страхові виплати. Сукупний обсяг премій з КАСКО становить 505 132 тис. грн. КАСКО займає більше 60% в портфелі компанії і є основним страховим продуктом. Крім того, «АХА Страхування» займає перше місце за обсягом страхових виплат, який склав 377 081 тис. грн. за 12 місяців 2012 року. В середньому компанія врегульовує більше 100 збитків щодня, виплачуючи більше 1 млн. гривень на день. У 2012 році компанія відсвяткувала своє п’ятиріччя, а високі результати компанії підтверджують те, що обрана  п’ять років тому стратегія є успішною [14].

«AXA Страхування» на сьогодні є однією з найбільших страхових компаній України, що динамічно розвивається, займає лідерські позиції страхового рейтингу країни.

4. Сучасні методи вдосконалення фінансової

стійкості страхових компаній

Для того, щоб вдосконалити умови забезпечення фінансової стійкості страхових компаній використовують різноманітні методи, які є інструментами покращення вищерозглянутих (базових) критеріїв стабільності страховика. До них належать: диверсифікація, фінансовий моніторинг, мобільність страхової компанії, бенчмаркінг, впровадження інноваційних послуг та новітніх технологій, формування системи центрів відповідальності. Детальніше розглянемо кожний з наведених методів.

Так, диверсифікація роботи страхової компанії повинна простежуватись за всіма видами та на всіх стадіях діяльності. Зменшення ризику за рахунок диверсифікації необхідно проводити як на стадії розробки страхового тарифу в межах створення диференційованих цін на різні страхові послуги, так і в розрізі організації збалансованого страхового та інвестиційного портфелів, оптимізуючи співвідношення між видами страхування та напрямками розміщення власних та позикових коштів [2].

Проведення постійного фінансового моніторингу діяльності страховика також є важливим напрямком забезпечення його фінансової стійкості, оскільки страхові операції дуже часто можуть виступати методом легалізації доходів отриманих злочинним шляхом. У результаті незаконних дій страхова компанія може зазнати значних збитків та підпасти під жорсткі санкції з боку державних контролюючих органів. Це вимагає з боку менеджменту страхової компанії постійного проведення контролю за фінансовими операціями страхувальників та встановлення джерел надходження їх грошових коштів [16].

Мобільність страхової компанії визначається спроможністю адекватно та своєчасно змінювати напрямки і структуру діяльності страховика відповідно до змін внутрішніх та зовнішніх факторів, які впливають на його функціонування. Так, зростання інфляції, рівня конкуренції і податків; зміна валютного курсу; зменшення купівельної спроможності населення; політична нестабільність призводить до необхідності певних перетворень в тарифний, маркетинговій, інвестиційній політиках та організаційній структурі страхової компанії. Отже, в умовах швидкої зміни кон’юктури страхового ринку, зокрема, та перетворень в економіці в цілому фінансова стійкість страховика буде прямо пропорційно залежати від рівня її мобільності [17].

Одним із дієвих методів підвищення фінансової стійкості страхової компанії є бенчмаркінг. Бенчмаркінг – це систематичний, чітко структурований аналіз конкретного бізнес процесу або функціонування страховика в цілому і його порівняння з еталонним відповідником компаній конкурентів з метою максимізації ефективності власної діяльності.

Необхідність застосування даного інструменту полягає в тому, що бенчмаркінг надає можливості: визначити сильні та слабкі сторони страхової компанії; дослідити нові види страхових послуг, умови їх реалізації і ринки збуту; з’ясувати власну конкурентну позицію на страховому ринку; зменшити  власні витрати і встановити стратегічні цілі покращення діяльності страхової компанії.

Отже, проведення бенчмаркінгу з урахуванням індивідуальних властивостей страхової компанії не тільки підвищує її конкурентоспроможність, а й дає гарантовану можливість виходу на якісно новий рівень розвитку та надання страхових послуг [6].

Ще одним з основних інструментів розширення діяльності страховика та збільшення отриманого прибутку є впровадження інноваційних послуг та новітніх технологій. Розвиваючи інноваційну діяльність у межах всіх напрямків функціонування, страхова компанія має можливість максимально довгий період отримувати надприбутки та нарощувати фінансові ресурси для впровадження нових послуг і новітніх технологій. Інновації в розвиток страхових послуг та умов обслуговування страхувальників розширюють клієнтську базу і призводять до збільшення обсягів страхових премій. Новітні технології, впроваджені в інвестиційну діяльність страхової компанії, зменшують витрати на її проведення та збільшують дохідність напрямків розміщення фінансових ресурсів. Інновації в покращення фінансових операцій, організаційної структури та системи менеджменту страховика зменшують суми витрат на управління страховою компанією та підвищують ефективність бізнес процесів.

Не дивлячись на переваги впровадження інноваційних послуг та новітніх технологій, менеджмент страховика постійно повинен порівнювати ступінь ризикованості та обсяги витрат на проведення інвестиційної політики в інновації та суму доходу від їх реалізації.

Таким чином, адекватно оцінена і ефективно реалізована інвестиційна політика в інноваційні послуги та технології виступає дієвим способом підвищення фінансової стійкості страхової компанії [8].

Для зміцнення фінансової стійкості страховика також використовується такий процес, як формування системи центрів відповідальності. Необхідно зазначити, що актуальність цього інструменту обумовлена складністю та багаторівневістю господарських операцій страхової компанії. Виходячи з того, що страховик займається різними видами страхової, інвестиційної та фінансової діяльностями, менеджери вищого рівня не мають змоги поводити детальний аналіз даних операцій.

Отже, виникає необхідність розподілу організації на певну кількість підрозділів, керівник яких будуть відповідальні за результати їх діяльності і контролювати процес досягнення певного фінансового показника. Створення центрів відповідальності на всіх етапах функціонування страхової компанії дає можливість ідентифікувати напрямки і обсяги грошових потоків страховика [7, 11].

Таким чином, зміцнення фінансової стійкості страхової компанії через управління діяльністю за центрами відповідальності, досягається за рахунок скорочення часу витраченого на прийняття управлінських рішень, зростання ефективності використання фінансових ресурсів та підвищення мотивації персоналу.

Здійснене дослідження дає змогу стверджувати, що розглянуті вище напрямки покращення фінансової стійкості страховика створюють цілісну систему, раціональне та гармонійне функціонування якої забезпечує досягнення високого рівня стабільної діяльності страхової компанії. Акцентуючи увагу на необхідності комплексної взаємодії всіх методів досягнення фінансової стійкості страховика, необхідно зазначити, що кожний з них має специфічні властивості, параметри досягнення та по-різному впливає на фінансову стійкість страховика.

ВИСНОВКИ

Фінансова стійкість страхових компаній є основним фактором, за допомогою якого вони можуть повноцінно виконувати свою роль у процесі суспільного відтворення. Необхідність підтримання фінансової стійкості страхових компаній зумовлюється зацікавленістю держави в соціальній стабільності в суспільстві, прагненням страхувальників до швидкої і достатньої нейтралізації наслідків негативних випадкових подій, а страховиків – до зміцнення їх позицій на ринку, задоволення інтересів власників та подальшого поступового розвитку компаній.

Сьогодні страхові компанії мають потенціал для подальшого свого розвитку. Стійкість страхових компаній є не лише важливою передумовою їх виживання, але й запорукою успішної реалізації їх місії та стратегічних цілей. Крім того, фінансова стійкість страховиків і фінансова стійкість страхової системи в цілому тісно взаємопов’язані та взаємозалежні. Тому страховий ринок України потребує свого розвитку в різних його напрямах для підвищення конкурентоспроможності на світовому ринку.

Проблема забезпечення фінансової стійкості страхової компанії вимагає комплексного підходу. Згідно зі Стратегією розвитку страхового ринку України на 2012-2020 рр., розробленою Українською федерацією убезпечення, необхідно зробити наступні дії для розвитку даного ринку:

- оздоровлення страхового ринку та подолання наслідків кризи;

- розбудова ефективного, прозорого, недискримінаційного, інституційно-спроможного, передбачуваного державного нагляду за страховим ринком;

- впровадження реального захисту прав споживачів;

- удосконалення системи управління ризиками в державі та суспільстві;

- сприяння розвитку основних видів страхування;

- інтеграція страхового ринку України до світового фінансового простору.

Реалізація наведених дій має зберегти та зміцнити фінансовий стан страхових компаній та потенціал страхового ринку України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про страхування" від 11.08.2013 р., № 406-18 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.rada.gov.ua

2. Базилевич В.Д. Страхування: Підручник. / В.Д. Базилевич. — К.: Знання, 2008. — 1016 с.

3. Бойко А. О. Теоретичні основи та практичний досвід забезпечення фінансової стійкості страхової компанії / А. О. Бойко // «Економічні науки». – 2010. – №7. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.nbuv.gоv.

4. Вовчак О. Д. Страхова справа: Підручник./ О. Д. Вовчак - 2011.[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://pidruchniki.ws

5. Гаманкова О. О. Фінансова стійкість та платоспроможність страхової організації / О. О.Гаманкова // Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Серія «Економіка». – К : КНУ, 2007. – Вип. 94–95. – С. 18–23. 

6. Гончаренко Т. П. О возможности применения бенчмаркинга учреждениями финансово - кредитной сферы / Т. П. Гончаренко //Актуальні проблеми та перспективи розвитку фінансово-кредитної системи України. – C. 56–58.

7. Гусева И. Модель стратегического контроллинга / И. Гусева // Проблемы теории и практики управления. – 2008. – № 3. – C.100–109.

8. Деменіна О. М. Організаційно-економічні аспекти формування системи оперативного контролінгу на вітчизняних підприємствах / О. М. Деменіна // Проблеми науки. – 2008. – № 8. – С. 32–37.

9. Добош Н. Оцінка фінансової стійкості страховика / Н. Доробош // Формування ринкової економіки в Україні. – 2009. – №19. – С. 207 – 212.

10. Дьячкова Ю.М. Страхування / Дьячкова Ю.М. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 240 с.

11. Жеребко А. Э. Совершенствование финансового менеджмента рисковых видов страхования / А. Э. Жеребко. – М. : Анкил, 2003. – 128 с.

12. Осадець С. С. Страхування : підручник / керівник авт. колективу і наук. ред. С. С. Осадець. – Вид. 2-ге, перероб. і доп. – К.: КНЕУ, 2002. – 599 с.

13. Рейтинги страхових компаній України / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://insurancetop.com/top

14. Рейтинг надійності страхових компаній України – 2012 / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.expert-rating.com

15. Ткаченко Н.В. Взаємозв’язок факторів і показників фінансової стійкості страховика / Н. В. Ткаченко // Фінанси України. / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dspасе.uаbsdu.uа

16. Про затвердження Положення про здійснення фінансового моніторингу фінансовими установами Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг від 05. 08. 2003 № 25 / [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.dfp.gov.ua/217.html

17. Шірінян Л.В. Фінансова надійність і фінансова стійкість страховиків / Л.В. Шірінян // Актуальні проблеми економіки. — 2007. — №9. — С. 173178.

18. Шулєшова І. В. Фінансова стійкість страхових компаній та шляхи її забезпечення / І.В. Шулєшова // Фінанси і кредит. – 2011. - №2. / [Електронний ресурс]. –– Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

78004. Исследовании метода Монте-Карло для решения СЛАУ и рассмотрении его параллельной реализации для архитектуры CUDA 1.15 MB
  Рассматриваются различные подходы к параллельной реализации метода. Предлагается параллельная версия метода для архитектуры CUD и проводится тестирование и исследование ее эффективности при решении СЛАУ различных размерностей.
78005. Хронология периода княжения великого князя Всеволода Ольговича в Киеве (конец 30-х – первая половина 40-х гг. XII в.) 360.5 KB
  Древнерусские летописи и по сей день являются одним из самых содержательных источников по истории Древней Руси несмотря на свою противоречивость. В Ипатьевской летописи мы встречаем эти сведения но контекст сообщения не позволяет нам сделать вывод который мы находим у Карамзина.
78006. Волоконно-оптическая линия связи между городами Хабаровск и Владивосток с использованием технологии SDH и оптического кабеля 1.24 MB
  В данном дипломном проекте рассмотрена трасса между городами Хабаровск и Владивосток. Выбрана система передачи уровня «STM-4», произведен выбор типа кабеля, а так же конструктивный расчет выбранного кабеля марки ОКЛ-01-6-4-10/125-0,36/0,22-3,5/18-1.
78009. Рулевой привод 937.85 KB
  Рулевой привод служит для передачи усилия от рулевого механизма к управляемым колесам и для обеспечения правильного поворота колес. В соответствии с предъявляемыми требованиями рулевой привод должен обеспечивать: правильное соотношение углов поворота управляемых колес...
78010. Рекламная деятельность на товарном рынке (на примере ОАО «Гражданстрой») 5.39 MB
  Для достижения цели работы, необходимо решить следующие задачи: изучить теоретические основы организации рекламной деятельности; определить способы реализации рекламной деятельности; определить тенденции и направления развития российского рынка рекламы...
78011. Разработка мероприятия по совершенствованию управления кредитным риском 772.5 KB
  За прошедшее десятилетие высокие темпы инноваций на финансовых рынках и интернационализация финансовых потоков изменили облик банковского дела почти до неузнаваемости. Технологический прогресс и регулирование привели как к появлению новых возможностей для банков...