99339

Реєстрація землі та нерухомості (нерухомого майна)

Курсовая

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Необхідно забезпечити проведення робіт пов’язаних з веденням містобудівного кадастру розроблення технічної документації для складання державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею всіх маючих право громадян підприємств установ та організацій і ввести дані реєстрації державних актів та інформації стосовно ведення містобудівного кадастру до банку даних державного земельного кадастру. Для створення та функціонування цивілізованого ринку землі необхідно...

Украинкский

2016-09-09

277 KB

0 чел.

Міністерство аграрної політики України

Одеський державний аграрний університет

Кафедра земельного кадастру

та загально-інженерних дисциплін

Курсова робота

на тему: « Реєстрація землі та нерухомості (нерухомого майна)»

Виконав: ст. Зем. 5/1а

Бєлий С.А.

Перевірив:

Калина Т.Є.

Одеса – 2008

ЗМІСТ

Вступ

1 Застосування ГІС технологій при веденні містобудівного кадастру

1.1 Визначення джерел інформації для ведення містобудівного кадастру

  1.  Сканування і комп’ютерна обробка вихідного планово картографічного матеріалу

2 Визначення об’єктів містобудівного кадастру

2.1 Нумерація об`єктів містобудівного кадастру

2.2 Типова класифікація об’єктів містобудівного кадастру

3 Організація території міського кварталу

3.1 Формування і визначення меж об’єктів містобудівного кадастру

3.2 Формування обмежень і встановлення сервітутів в міському кварталі

4 Створення банку даних містобудівного кадастру

4.1 Побудова реєстраційних даних про об’єкт містобудівного кадастру

4.2 Схема банку даних містобудівного кадастру

5 Створення файлу обміну земельно-кадастровими даними

5.1 Організація створення кадастрового реєстру

5.2 Програма створення автоматизованої системи ведення кадастру

6 Реєстрація земельної ділянки

6.1 Заповнення реєстраційної картки

6.2 Заповнення поземельної книги

Висновки

Література

Додатки

Вступ

В умовах реформування земельних відносин здійснюється значний
перерозподіл   землі.   Це  сприяє  швидкому  зростанню  кількості
власників землі та землекористувачів, а також збільшенню кількості
укладених угод про оренду,  заставу, купівлю, продаж, успадкування
земельних ділянок.

    У зв'язку з цим необхідно забезпечити проведення робіт пов’язаних з веденням містобудівного кадастру, розроблення  технічної
документації  для  складання державних актів на право власності на
землю та  право  постійного  користування  землею  всіх, маючих право,
громадян,  підприємств,  установ  та  організацій  і  ввести  дані
реєстрації державних актів, та інформації стосовно ведення містобудівного кадастру до банку  даних  державного  земельного
кадастру.

    Проте нині  замість  сучасних автоматизованих методів ведення
містобудівного кадастру   використовується    переважно
традиційна "паперова технологія". Рівень автоматизації інформаційних   процесів, пов'язаних з веденням   містобудівного кадастру, є незначним - близько 3 відсотків.

    "Паперова технологія" ведення кадастру стримує земельну реформу в Україні.

    Для створення та функціонування  цивілізованого  ринку  землі
необхідно істотно вдосконалити існуючу вітчизняну практику
проведення земельно-кадастрових робіт шляхом розвитку нормативно-технічної  бази  і впровадження автоматизованої системи ведення державного  земельного  кадастру  (далі  -  автоматизована система).   Це  дасть  змогу  підвищити  ефективність  управління земельними ресурсами,  значно  прискорити   процес   реформування земельних  відносин,  відстеження  динаміки  кількісних та якісних змін земельного фонду,  розподілу  його  за  власниками  землі  та землекористувачами,   запровадження  заходів  щодо  збереження  та відтворення родючості ґрунтів, поліпшення навколишнього природного середовища,   охорони   прав  громадян,  підприємств,  установ  та організацій на землю.
           Тому основна задача полягає у створенні автоматизованої системи  на базі широкого використання комп'ютерної техніки - єдиної державної інформаційної системи для забезпечення органів державної влади  та органів місцевого самоврядування,  громадян,  підприємств, установ та організацій достовірною інформацією про землю.

1 Застосування ГІС технологій при веденні містобудівного кадастру

1.1 Визначення джерел інформації для ведення містобудівного кадастру

Система кадастру містить відомості про земельний фонд, яким користуються фізичні та юридичні особи в містах та сільській місцевості, дані про самих землекористувачів, вартість та природно-технічні показники ділянок і ґрунтів, ціни та податки на землю, екологічні характеристики різних районів, картографічну та геодезичну інформацію, а також інші відомості, які необхідні органам виконавчої влади.

Система кадастру регулює:

- правовий режим земель, включаючи питання власності на надра та експлуатацію природних ресурсів;

- права і обов'язки землевласників, землекористувачів, орендарів;

- основні принципи податкової політики;

- контроль за використанням та охороною земель і навколишнього середовища;

- бюджетні питання.

Складовою частиною робіт щодо створення та впровадження земельного й містобудівного кадастрів є інвентаризація земель, основною метою якої є впорядкування даних про правовий, господарський та економічний стан земель і об'єктів містобудівної ситуації для достовірного їх обліку. Ці роботи виконуються за допомогою програмних комплексів, які забезпечують:

- автоматизовану обробку результатів польових робіт з врівноваження, планово-висотного обґрунтування:

- визначення координат;

- автоматичне формування контурів ділянок та угідь землекористування;

- автоматичне формування звітних матеріалів (текстово-титульний аркуш, реєстр, заголовок, координати контурів ділянок та угідь, графічних - план встановлення меж ділянок та угідь землекористування, звітний план території, схема геодезичного обґрунтування, схема прив'язки кутів повороту меж земельних ділянок).

Основою програмних комплексів є використання математичних методів обробки даних геодезичного обґрунтування, топографічних знімань та оперативне оновлення існуючих картографічних матеріалів. Обчислення площ контурів супроводжується оцінкою їх точності, виконаною за середніми квадратичними похибками положення точок, отриманих автоматично в результаті обробки геодезичних мереж та топографічних знімань. Системи підтримують різні класи точності проведення топографо-геодезичних робіт.

У результаті обробки вихідних даних програми формуються плани земельних ділянок, які характеризуються точно прорахованими відповідними значеннями параметрів і площ. Векторний шар земельних ділянок становить підоснову містобудівного кадастру конкретного населеного пункту, на який в подальшому наносяться інші кадастрові або топооб'єкти. Роботи з інвентаризації земель виконують згідно з "Керівним технічним матеріалом з інвентаризації земель населених пунктів". Отримана інформація про земельні ділянки є базою для видачі державних актів на право приватної власності на землю і право постійного користування (володіння) землею. Дані про земельні ділянки становлять підоснову містобудівного кадастру конкретного населеного пункту.

Сучасні комп'ютерні технології дають можливість отримувати цифрові карти, незалежно від масштабу вихідних картографічних матеріалів. При формуванні цифрової карти території використовуються високоточні алгоритми шифрування, які забезпечують врахування можливої деформації та стику пластикових або паперових вихідних даних картографічних носіїв. Якість цифрової карти забезпечується використанням растроскануючих технологій, в яких відсутній суб'єктивний чинник, пов'язаний з ергономічними характеристиками технічного забезпечення та з фізичними можливостями людини (як при роботі з дигітайзером).

За бажанням користувача формується цифрова карта з будь-якою кількістю шарів топографічних об'єктів, що розташовані на території будь-якої площі та конфігурації.

  1.  Сканування і комп’ютерна обробка вихідного планово картографічного матеріалу

Принципово важливим етапом у процесі створення цифрової карти є аналіз та оцінка вихідного картографічного матеріалу (ВКМ).

Існує щонайменше 12 критеріїв аналізу та оцінки ВКМ

1. Повнота набору шарів, що входять до цифрової карти.

а) ми маємо одну карту, що містить кілька картографічних шарів, що повинні бути включені до цифрової карти

б) одні картографічні шари нанесені на одному аркуші, а інші - на інших аркушах.

В обох випадках нам треба перевірити, чи всі необхідні шари наявні на наших ВКМ.

2. Повнота покриття досліджуваної території вихідними картографічними матеріалами.

Якщо не вся територія охоплена ВКМ, то треба відшукати додатковий ВКМ чи виконати топографічне знімання тієї частини території, на яку бракує ВКМ.

3. Встановити, чи є ВКМ оригіналом, я чи копією. Якщо це копія, то треба звірити її з оригіналом (якщо немає можливості отримати цей оригінал для шифрування).

4. Якщо є копія, а оригінал з певних причин недоступний, то немає ніякої впевненості в масштабі ВКМ, тому не можна призначити реперним точкам навіть умовних координат, і, відповідно, обчислити довжини та площі об'єктів місцевості. У такому разі є тільки один вихід - знайти інший (зовсім не обов'язково повний) оригінальний матеріал на досліджувану місцевість, на якому показано хоча б кілька її об'єктів, відображених на вищезгаданій копії. 5. Час створення ВКМ.

Треба завжди пам'ятати, що стан місцевості, тобто розташування та ознаки її об'єктів змінюються в часі. Навіть розміри природних об'єктів можуть швидко змінюватись. Тому, якщо ВКМ створювався роки тому, його треба оновити в полі або знайти нову версію, інакше зберігається висока вірогідність того, що ВКМ неадекватно віддзеркалює місцевість.

6. Авторство.

Вихідні матеріали можуть складатись як вручну, так і з допомогою комп'ютерних технологій. Але у будь-якому випадку якість карти, її повнота, точність та адекватність залежать від людського фактору, у тому числі від кваліфікації фахівців, що її розробляли, від дисципліни в організації, в якій ці матеріали розроблялись. Тому, перед використанням паперових ВКМ є вельми не зайвим довідатись про його авторів.

7. Фізичний стан ВКМ.

Добрий фізичний стан є важливим фактором успішної та зручної оцифровки ВКМ, коректності цифрової карти. Паперова карта може бути розірвана чи пом'ята, тому перед шифруванням її треба акуратно підклеїти так, щоб відновити цілісність ушкоджених полігонів та ліній або випрасувати. ВКМ може також бути потертими. Якщо є можливість знайти іншій оригінал чи іншу копію, що рівним чином задовольняє іншим критеріям оцінки ВКМ, то краще скористуватися нею. Інакше треба максимальною мірою усунути фізичні пошкодження ІЖМ.

8. Чіткість нанесення об'єктів місцевості.

Вона може падати в процесі копіювання чи сканування. Від неї залежить швидкість та точність нанесення об'єктів місцевості на цифровій карті, як за ручного, так і автоматичного методу оцифровки.

9. Кольори на ВКМ.

Від них залежить вибір параметрів сканування та методу і програмного забезпечення процесу. Якщо ВКМ виконані в кольорі, то при оцифровці легше розпізнавати приналежність об'єктів місцевості до шарів. Разом з тим, у програмі автоматичній векторизації піддаються лише ахроматичні (чорно-білі та чорно-біло-сірі зображення). Вибір варіантів залежить від індивідуальних особливостей ВКМ і є творчим процесом.

10. Точність зведення частин ВКМ

11. Наявність топографічної основи на ВКМ.

Якщо ВКМ були накреслені на топографічній карти, то полегшиться прив'язка їх растрових зображень до єдиної реальної чи умовної системи координат.

12. Фізичний розмір ВКМ

Від нього залежить методика їх сканування. Якщо він перевищує максимальний розмір, що може бути відсканований, то доводиться сканувати ВКМ по частинах, причому так, щоб кожні два суміжні аркуші мали спільну смугу перекриття для їх подальшої зшивки в програмі Easi Тгасе. Якщо для прив'язки растрових зображень використовується комплекс АгсGis, можна обійтися без перекриттів, але у будь-якому випадку не повинно бути між ними розривів.

Сканування ВКМ.

Сканування паперового матеріалу - це створення графічного файлу з растровим зображенням цього матеріалу. Використовуються сканер та відповідна комп'ютерна програма.

При скануванні треба наперед правильно задати параметри (роздільна здатність, кольорова гама, електронний формат) растрового зображення паперових матеріалів. Зберігаються растрові зображення в файлах форматів *.jpeg, *.jpg, *.bmp, *.tiff.

Для того, щоб розпочати сканування, необхідно, щоб сканер був включений до включення комп'ютеру. У противному разі треба попередньо перезавантажити комп'ютер.

Відкрийте кришку сканеру та покладіть ВКМ. Якщо він повністю поміщається на робочій поверхні сканеру, бажано його розташувати так, щоб між краями аркушу та краями робочої поверхні залишився вільний простір. Опустіть кришку.

У контекстному меню „Все программы", що відкривається з меню „Пуск" виберіть необхідну програму. У вікні, що з'явиться, виберіть рядок під номерами 2 або 4 та клацніть ОК.

Розкриється вікно програми. У лівій частини вікна - область прогляду з двома рамками - червоною та синьою. Максимально розтягніть кожну з них, натиснувши кнопкою миші на відповідній рамці, та, не відпускаючи кнопку миші, перетягніть одну із сторін рамки. Відпустіть кнопку. Пам'ятайте, що червону рамку не можна схопити, якщо вона повністю лежить у межах синьої. В такому випадку зменшіть синю рамку так, щоб червона хоча б частково вийшла з неї. Розверніть червону, і далі, синю рамку.

Натисніть кнопку  („Попередній прогляд"). У вікні програми з'явиться зображення вихідного матеріалу. Якщо воно менше за робочу поверхню, бажано зменшити розміри обох рамок до розмірів області, що вам треба відсканувати - в такому разі ви економите пам'ять комп'ютера та забезпечуєте його швидкодію.

Перед початком процесу сканування треба переконатись, чи отримаєте ви зображення в бажаному вигляді. Для цього необхідно встановити параметри сканування.

Зайдіть у меню "Imaige". Виберіть команду  („Спосіб сканування"). Роздільна здатність виражається через кількість пікселів (комірок) на дюйм (25,4 мм), або в сірі. Якщо у міліметрах роздільна здатність вашого зображення має складати, скажімо, 13 пікселів на 1 мм, то в одиницях програми це дорівнює 25,4x13 = 330,2. Найближча більша роздільна здатність, що можна (і доречно вданому випадку) вибрати - 400 сірі.

Визначте папку на жорсткому диску, де ви збираєтесь зберігати растрове зображення в формі файлу графічного формату. У вікні ( "Список Робіт із Сканування") клацніть на піктограму в вигляді палки. З'явиться вікно збереження, в якому ви можете вказати шлях новому графічному файлу.

Якщо розміри ВКМ перевищують скановану область то скануємо їх по частинам враховуючи перекриття, тільки в такому разі їх удається коректно зшити в комп’ютерній програмі («Easy Trace»).

На першому етапі треба вказати другий растр для з’єднання. Для цього можна скористатися випадним списком, де містяться вже відкриті растрові файли, або діалоговим вікном «Відкрити растровий файл», яке відкривається при натисненні кнопки праворуч від поля введення імені файлу.

Коли документ вибраний, можна натиснути кнопку «Далее» для переходу до наступного етапу.

У діалоговому вікні «Мастер соединения растров (шах 2 из 3)» необхідно вибрати пару контрольних точок на кожному з вихідних растрів, по яких я їх зшиватиму.

Коли дві пари точок проставлені, можна натиснути на кнопку «Далее».

В процесі вибору точок не рекомендується закривати вихідні графічні файли, що зшиваються, і додавати нові вікна.

На третьому етапі всі необхідні дані вже готові і програма створює новий растровий документ – з’єднання вихідних растрів. При цьому другий растр накладається на перший, а палітра, у випадку якщо з’єднуються індексні растри, береться від першого растру.

На останньому етапі роботи «Мастера», клацнувши кнопку «Готово. Закрила його із збереженням, давши йому назву та вказавши шлях.

2 Визначення об’єктів містобудівного кадастру

2.1 Нумерація об`єктів містобудівного кадастру

Реєстраційним номером об’єкта нерухомого майна є індивідуальний номер, позначений цифрами, який присвоюється для цілей реєстрації речових прав кожному окремо визначеному об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації права власності на нього, який не повторюється на всій території України і залишається незмінним протягом усього часу існування цього об'єкта. Реєстраційний номер об‘єкта нерухомого майна базується на кадастровому номері земельної ділянки, присвоєному у встановленому порядку.
У разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна до іншої особи (осіб) або зміни даних технічної інвентаризації об’єкта нерухомого майна його реєстраційний номер залишається без змін.
Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна – земельної ділянки співпадає з її кадастровим номером, присвоєним у встановленому порядку.
Реєстраційний номер об‘єкта нерухомого майна – земельної ділянки з розташованими на ній будівлями, спорудами чи їх частинами (садиба, офіс, майстерня, квартира тощо) базується на кадастровому номері земельної ділянки.

Реєстраційний номер складається: з дворозрядного числа, яке відповідає номеру розділу книги реєстрації; двохрозрядного числа, що відповідає двом останнім цифрам року; трирозрядного числа, яке є кодом Реєстратора, що здійснює державну реєстрацію державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі; п`ятирозрядного числа, що починається з одиниці з початку нового року та збільшується на одиницю при внесенні відомостей про новий державний акт на право власності на земельну ділянку, державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, договір оренди землі.

ХХ ХХ ХХХ ХХХХ:

ХХ Порядковий номер державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі договору про встановлення земельного сервітуту, суперфіцію, емфітевзису

ХХ Код Оператора (Реєстратора), що здійснює державну реєстрацію державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди (суборенди) землі, договору про встановлення земельного сервітуту, суперфіцію, емфітевзису

ХХХ Рік реєстрації державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди (суборенди) землі, договору про встановлення земельного сервітуту, суперфіцію, емфітевзису.

ХХХХ Номер розділу книги реєстрації (для договору суборенди землі перша з двох цифр дворозрядного числа є одиниця).

2.2 Типова класифікація об’єктів містобудівного кадастру

Одиницею обліку та зберігання даних у містобудівному кадастрі є об'єкт. У містобудівному кадастрі визначені такі об'єкти:     

       -  ділянка землекористування (землеволодіння);     

       - будинок  (споруда);    

       -  ділянка та вузол інженерної мережі;     

       - ділянка та вузол вулично-дорожньої мережі;      

       -  територіальні зони (функціональні, охоронні, а також ті, що характеризують інженерно-геологічну та  екологічну ситуацію в населеному пункті).    

Кожний об'єкт характеризується затвердженим переліком показників. Показники поділяються на   

         наступні типи:          

        -  правові

       - метричні     

       - технічні     

       - вартісні    

       - функціональні     

       - геодезичні координати.      

       Сукупність даних по об'єкту містобудівного кадастру, що занесені у спеціальні форми,  складає паспорт об'єкту. Дані про об'єкти подаються у вигляді чисел, текстових рядків, кодів та графічних зображень.       

       Присвоювання  кодів об'єктам проводиться з використанням державних і локальних класифікаторів, які затверджуються Мінбудархітектури України.     

        Паспорт земельної ділянки містить наступні форми документів:    

       - відомості про земельну ділянку;     

       - план земельної ділянки з відображенням містобудівної ситуації;     

       - план встановлених меж;     

       - каталог координат кутів зовнішніх меж земельної ділянки;     

       - опис документів паспорту земельної ділянки.

    Паспорт будинку (споруди) містить наступні форми документів:     

       - відомості про будинок (споруду);     

       - поверховий план будинку (споруди);    

       - план земельної ділянки (на якій розташований будинок);     

       - каталог координат зовнішніх кутів будинку (споруди);     

       - опис документів паспорту будинку (споруди).    

     Паспорти об'єктів інженерно-транспортних мереж мають однотипний характер і містять наступні форми документів:     

                                                                              

    -  відомості про мережу:

    - відомості про ділянку мережі;     

    - відомості про вузол мережі;     

    - схема мережі;     

    - каталог координат вузлів мережі;    

    - опис документів паспорту мережі.   

3 Організація території міського кварталу

3.1 Формування і визначення меж об’єктів містобудівного кадастру

Об'єктами містобудівного кадастру є земельні ділянки для:

- будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка);

- садівництва;

- дачного і гаражного будівництва;

- здійснення підприємницької діяльності, не пов'язаної із сільськогосподарським виробництвом.

До містобудівного кадастру також належать земельні ділянки, які перебувають під об'єктами, що приватизуються або вже приватизовані відповідно до законодавства України, зокрема:

- під підприємствами, цехами, виробництвами, дільницями, іншими підрозділами (включаючи магазини, перукарні, майстерні тощо), що виділяються в самостійні підприємства і є єдиним (цілісним) майновим комплексом;

- під об'єктами незавершеного будівництва;

- під автозаправними станціями, що реалізують паливно-мастильні матеріали виключно населенню.

Розміри земельних ділянок, що надаються для зазначених цілей, визначаються Земельним кодексом України та відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням державних стандартів і норм, регіональних і місцевих правил.

Одночасно в межах міста необхідно визначити ті землі несільськогосподарського призначення, що відповідно до чинного законодавства не підлягають приватизації:

- землі загального користування (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, пасовища, сінокоси, набережні, парки, міські ліси, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів), а також землі, надані для розміщення будинків органів державної влади та державної виконавчої влади;

_ землі гірничодобувної промисловості, єдиної енергетичної а космічної систем, транспорту, зв'язку, оборони;

- землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;

- землі лісового фонду,

- землі водного фонду.

Визначення земель, що не підлягають приватизації, але є об’єктами містобудівного кадастру, здійснюється місцевими органами влади на підставі функціонального зонування території міста, встановленого згідно із затвердженими проектами його планування і забудови, планом земельно-господарського устрою території міста та рішень про створення об'єктів природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Визначення меж об’єктів містобудівного кадастру відбувається за допомогою проведення кадастрових зйомок.

Для гарантування точності геодезичних робіт по визначенню та відновленню меж, зйомки повинні проводитись спеціалістами, що мають відповідний дозвіл. Перевірка їх кваліфікації організовується органами Держкомзему України. Положення, які регулюють видачу ліцензій, застосовуються до окремих спеціалістів, а не до організацій по проведенню землевпорядних робіт.

Методи проведення зйомки встановленні положенням про інвентаризацію земель у населених пунктах, а кінцеві технічні вимоги викладаються в технічному завданні на виконання робіт по кадастровому землеустрою.

Кадастрову зйомку земель у тому вигляді, в якому вона існує на сьогоднішній день, стали застосовувати у Північній Америці наприкінці 7 століття як засіб створення та організації поселень у Новому Світі. Йшлося, в основному, про створення мережі опорних (кутових) точок, що встановлювалися з однаковими вимогами одна до одної, починаючи з певної точки. Всі наступні межі землеволодінь прив’язувались до цих початкових поворотних точок. Для цього потрібні точні вимірювання кутів та відстаней, оскільки межа прокладається від точки до точки вздовж периметра, повертаючи до початкового пункту. Початкова точка зйомки “прив’язується” до контрольної межі стосовно відстані та напрямку від цієї найближчої поворотної точки. В Україні у якості “контрольних меж” часто використовуються межі адміністративно-територіальних утворень, які стосуються державної геодезичної мережі.

Точні вимірювальні прилади, а також планіметричні та тригонометричні розрахунки дозволяють точно визначати розташування межі щодо поворотних точок та проводити розрахунок площі земельних ділянок. Оскільки всі визначені відстані та напрямки стосуються поворотної точки, і не є самі по собі географічними координатами, з юридичної точки зору необхідно додати текстовий опис фізичних особливостей меж та їх розташування. Крім того, складається план визначених меж земельних ділянок з прив’язкою до геодезичної мережі. На підставі одержаної інформації та опису майбутнього землевпорядники зможуть підтвердити дані зйомки. Ці матеріали є основним юридичним документом, що містить опис земельної ділянки, є складовою частиною кадастрової справи по виготовленню державних актів на право власності або користування землею і у них вносяться всі зміни стосовно земельної ділянки.

Основними інструментами для проведення геодезичної зйомки традиційною методикою є теодоліт з вертикальним кругом (для вимірювання кутів), мірна стрічка (для вимірювання відстаней). За останні роки прогрес у цій галузі призвів до появи приладів для вимірювання відстаней за допомогою світла (ЕОМ), цифрових систем зчитування і збереження інформації та до об’єднання функцій всіх інструментів у єдиному блоці - так звані “тотальні станції”.

Для базових карт найдоцільніше використовувати масштаб 1: 2000, а в окремих випадках 1:1000. При розробці системи кадастрової зйомки слід враховувати:

· методи позначення меж на місцевості і збереження цих позначень;

· яке ставлення населення до меж і хто відповідає за збереження межових знаків;

· хто і на основі яких критеріїв приймає рішення про прийняття результатів зйомки;

· які стандарти щодо точності повинні бути встановленні і які методи контролю за їх дотриманням повинні прийматись;

· які методи збереження і пошуку даних зйомки і чи можуть польові записи землевпорядників розглядатись судами як доказ;

· чи підлягають збереженню мікрофотокопії даних кадастрової зйомки поряд із правовими документами;

· правовий статус планів у межах реєстрацій земельних ділянок;

· обмеження, які регулюють максимальні і мінімальні розміри земельних ділянок.

3.2 Формування обмежень і встановлення сервітутів в міському кварталі

Обмеження прав власників землі і землекористувачів щодо використання земельних ділянок у господарській діяльності і обтяження їх правами інших осіб виникають, як правило, у зв’язку з тим, що ці землі знаходяться в середині або примикають до територій і об’єктів, які особливо охороняються, або розміщені поблизу шкідливих виробництв чи в зонах перспективної забудови, розвіданих корисних копалин, торфу і підземних вод, або на них прокладено різні комунікації.

Наявність обмеження земельної ділянки щодо її використання в господарській діяльності спричиняє обмеження прав власника землі або землекористувача щодо розпорядження нею. Можливе також надання права обмеженого використання земельної ділянки або її частини іншим громадянам і юридичним особам для визначення дозволених цілей у порядку встановлення земельного сервітуту. В умовах функціонування різних форм власності на землю, різкого збільшення кількості власників земельних ділянок, складної економічної системи, права обмеження, щодо користування земельною ділянкою, необхідно будувати на правовій основі, яку потрібно розвивати і вдосконалювати.

Обмеження прав на земельну ділянку - це встановлення обмеження на використання власності земельної ділянки або її частини в порядку передбаченому законом або договором.

Обмеження прав на земельну ділянку. Право на земельну ділянку може бути обмежено законом або договором шляхом встановлення:

а) заборони на продажу в оренду (суборенду);

б) умови прийняття спадщини тільки визначених спадкоємцем;

в) заборони на провадження окремих видів діяльності;

г) заборони на зміну цільового призначення земельної ділянки, ландшафту та зовнішнього вигляду нерухомого майна;

д) умови додержання природоохоронних вимог або виконання визначених робіт; умови надавати право полювання, вилову риби, збирання дикорослих рослин на своїй земельній ділянці в установлений час і в у установленому порядку;

є) інших зобов’язань, обмежень або умов.

Обмеження використання земельної ділянки підлягають державній реєстрації і діють протягом терміну, встановленого законом або договором.

Охоронні зони створюються: а) навколо особливо цінних природних об’єктів, культурної спадщини, гідрометеорологічних станцій з метою охорони і захисту їх від несприятливих антропогенних впливів;

б) уздовж ліній зв’язку, електропередач, земель транспорту, навколо промислових об’єктів для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодження, а також зменшення їх негативного впливу на людей та довкілля, суміжні землі. Правовий режим земель охоронних зон визначається законодавством України.

Зони санітарної охорони створюються навколо об’єктів, де є підземні та відкриті джерела водопостачання, водозабірні та водоочисні споруди, водопроводи, об’єкти оздоровчого призначення та інші, для їх санітарно-епідеміологічної захищеності. У межах зон санітарної охорони забороняється діяльність, яка може призвести до завдання шкоди підземним та відкритим джерелам водопостачання, водоочисним спорудам, об’єктам оздоровчого призначення, навколо яких вони створені.

Санітарно-захисні зони створюються навколо об’єктів, які є джерелами виділення шкідливих речовин, запахів, підвищених рівнів шуму, вібрації і ультразвукових і електромагнітних хвиль, іонізуючих випромінювань тощо, з метою відокремлення таких об’єктів від територій житлової забудови.

У межах санітарно-захисних зон забороняється будівництво житлових об’єктів, об’єктів соціальної інфраструктури та інших об’єктів, пов’язаних з постійним пересуванням людей.

Правовий режим земель санітарно-захисних зон визначається законодавством України.

Зони особливого режиму використання земель створюються навколо військових об’єктів збройних сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України, для забезпечення функціонування цих об’єктів, збереження озброєння, військової техніки та іншого військового майна, охорони державного кордону України, а також захисту населення, господарських об’єктів, довкілля від впливу аварійних ситуацій, стихійних лих і пожеж, що можуть виникнути на цих об’єктах.

Уздовж державного кордону України встановлюється прикордонна смуга, у межах якої діє особливий режим використання земель.

У сучасній соціально-орієнтованій ринковій економіці мають місце обмеження прав власності на землю з двох причин. По-перше, держава має великий обсяг завдань створити такий економічний і соціальний лад, щоб забезпечити гідне людини життя та процвітаючу економіку.

Другою причиною обмеження прав власності є принцип соціальної держави. Ідея соціальної держави як вимога основного закону здобула визнання в Німеччині.

До сфери впливу соціальних факторів держави передусім належать:

· економічне життя;

· трудова діяльність;

· довкілля.

Для цих трьох сфер повинні бути розроблені правила, згідно з якими власність на землю (особливо приватна) підпорядковується соціальній державі.

4 Створення банку даних містобудівного кадастру

4.1 Побудова реєстраційних даних про об’єкт містобудівного кадастру

Структура містобудівного кадастру включає окремі взаємопов'язані бази даних кадастрової інформації. Містобудівний кадастр формується у вигляді інформації двох рівнів: перший рівень - базовий, другий - відомчий. Базовий рівень включає дві основні взаємопов'язані структурні одиниці (підсистеми): "Територія" і "Об'єкти". Він містить кадастрову інформацію про міську територію і розташовані на ній об'єкти. У першій структурній одиниці виділені штучні території (райони) і природні, які поділяються на основні" територіальні одиниці (ОТО): квартала (мікрорайони), вулиці, дороги, майдани, перехрестя і територіальні одиниці (ТО) для окремих ОТО. Друга структурна одиниця базового рівня подана у вигляді шести баз даних кадастрової інформації про рівнопланові об'єкти, а саме: цивільні і промислові будинки, споруди і будівлі, лінійні об'єкти, геологічні і гідрологічні об'єкти, зелені насадження, соціальні, кліматичні, екологічні та інші явища і процеси.

Склад і зміст інформації базового рівня визначається загальноміськими завданнями і вимогами підрозділів і виконкому міста, різних міських інстанцій, установ і окремих осіб.

Зміст, форми зберігання і подання кадастрової інформації відомчого рівня визначаються кожним відомством на базі інформації базового рівня, а також завдань. При цьому базовий рівень забезпечує вирішення координаційних завдань на відомчому рівні. Повинен також передбачатись обернений інформаційний зв'язок між відомчим і базовим рівнем для обновлення і поповнення інформації.

Зв'язуючою основою містобудівного кадастру є топографо-геодезична інформація, яка забезпечується на єдиних системах міських планових і висотних координат і кадастрових кодів об'єктів. При цьому її роль і зміст визначаються метою і завданнями, які поставлені перед міським кадастром.

В результаті виконаних топографічних знімань повинна бути одержана інформація, призначена для певних баз містобудівного кадастру, яка повністю задовольняє споживача за точністю, детальністю і повнотою. Топографо-геодезична інформація є зв'язуючою основою кадастрової інформації, яка знаходиться в базах даних. Виходячи з цього, масштаби знімань для кожної бази можуть бути різні (навіть до масштабу 1:2000 і крупніше на окремі об'єкти і території).

В цілому топографо-геодезична інформація для цілей кадастру є його необхідною частиною. При цьому вона може бути подана в графічному або цифровому вигляді, зручному для споживача.

Графічне виведення інформації повинно відповідати запитам споживачів щодо детальності її змісту. При цьому цифрова і семантична інформація зберігається в основному паспорті даного об'єкта, де вказуються кількісні і якісні його характеристики.

Очевидно, організацію і ведення робіт ка базовому рівні, який багато в чому є сферою діяльності Головного управління геодезії і картографії (ГУГіК), повинні здійснювати спеціалізовані центри (служби кадастру), які мають подвійне підпорядкування - виконкомам міських (обласних) рад і ГУГіК.

Кадастрова інформація про райони включає найменування району, його меж (координати вершин кутів повороту), прилягаючі райони, з прив'язкою до межі основного і спеціальну інформацію.

Кадастрова інформація про основні територіальні одиниці включає інформацію про район, в який входить ОТО, межі (контури) даної ОТО, території, які прилягають до даної ОТО, з прив'язкою до її меж і спеціальну інформацію конкретно для кожної ОТО.

Аншюгічну інформаційну структуру мають і територіальні одиниці - земельні простори з певними межами, в тому числі закріплені актами відведення земель.

Підсистема "Об'єкти". Всі шість баз даних включають інформацію про самі об'єкти, їх характеристики, територіальну прив'язку об'єктів по межах (або межах їх зон впливу) і спеціальну інформацію.

Кодування інформації здійснюється за наступною схемою.

Підсистема "Територія ". Району присвоюється код - порядковий номер, починаючи із 01 згідно з номером в алфавітному списку районів.

Код ОТО містить чотири символи. Перший символ вказує на тип ОТО згідно з наведеною раніше класифікацією, три наступні визначають номер ОТО даного типу. Наприклад, код кварталу (мікрорайону) записується у вигляді: 1000 + порядковий номер кварталу (мікрорайону ОХХХ). Коди решти ОТО формуються аналогічним чином. Вулиці і майдани, які мають загальноміський шифр, якщо це можливо, зберігають його.

Код ОТО містить три символи і представляє собою порядковий номер відповідної територіальної одиниці в межах даної ОТО.

Підсистема "Об'єкти". Код об'єкта складається з трьох полів. Перше поле визначає код бази даних: 1, 2, 3, 4, 5, 6. Друге поле визначає кадастровий код об'єкта в базі даних. У кожній базі даних кадастровий код об'єкта включає чотири класифікаційні групи: тип, категорія, рід і вид об'єкта. Наприклад, для бази даних "Зелені насадження" класифікаційні групи включають наступні основні показники: тип - загального користування, спеціального користування, обмеженого користування, присадибні ділянки, розсадники і оранжереї, сільськогосподарські угіддя, кладовища; категорія - ліс, парк, сад. сквер, вулична посадка, жива огорожа, точкова посадка (окремі дерева або кущі); рід - дерева, кущі, квітники, газони, змішані посадки; вад - фруктові, листяні, хвойні, змішані, трав'янисті, квітники. Третє поле показує на порядковий номер об'єкта в межах відповідної бази даних.

Спеціальна інформація щодо об'єктів (паспорт об'єкта) вводиться за допомогою реєстрів. При цьому числові параметри, які вилучають інформацію кількісного характеру, задаються у звичайній формі, а для інформації якісного характеру (матеріал тощо) розроблена система кодів згідно з таблицями класифікаторів.

4.2 Схема банку даних містобудівного кадастру

Передбачається така схема створення банку даних містобудівного кадастру:

1. Схема міста (М 1:10000, 1:25000, 1:50000);

2. Схеми кварталу (М 1:2000, 1:5000, 1:10000);

3. Земельні ділянки (М 1:500, 1:1000, 1:2000).

Банк даних:

1. Загальна площа ділянки:

а) під городом;

б) під садом;

в) під двором;

г) під житловими будівлями; г) під нежитловими будівлями;

2. Форми користування землею:

а) у приватній власності;

б) у колективній власності;

в) у державній власності;

г) оренда;

3. Норма площі землі для власності (користування):

а) скільки за нормою:

б) фактично;

в) скільки у постійному користуванні;

г) скільки у тимчасовому користуванні;

4. Оцінка власності (нерухомості):

а) вартість будівель;

б) вартість споруд;

в) вартість землі;

г) вартість комунікацій (каналізація, телефон, телебачення, газопостачання, водогін, вулична мережа).

5. Розташування об'єкта:

а) від центру міста;

б) від залізничного вокзалу;

в) від автостанції;

г) від аеропорту

t) кліматичний пояс (тип ґрунтів);

д) ступінь забрудненості навколишнього середовища;

е) наявність річок, каналів, штучних водоймищ.

5 Створення файлу обміну земельно-кадастровими даними

5.1 Організація створення кадастрового реєстру

 По-перше треба дати тлумачення визначень, які будуть подалі використовуватись: Автоматизована система державного земельного кадастру (далі -АС ДЗК) - інформаційна система, що містить відомості про земельні ділянки, власників (користувачів) земельних ділянок, правовий режим та державну реєстрацію земельних ділянок, кадастрове зонування, кадастрові зйомки, бонітування ґрунтів, економічну оцінку земель та грошову оцінку земельних ділянок, облік кількості та якості земель.

Адміністратор державного реєстру земель (далі - адміністратор) - Центр державного земельного кадастру, що забезпечує створення та функціонування державного реєстру земель, відповідає за достовірність і збереження даних, захист від несанкціонованого доступу та руйнування бази даних АС ДЗК, має повний прямий доступ до бази даних АС ДЗК.

Виконавець робіт - суб'єкт підприємницької діяльності, який має відповідну ліцензію на проведення землевпорядних, топографо-геодезичних робіт.

Витяг з державного реєстру земель (далі - витяг) - це документ встановленого зразка, який містить відомості, що надаються з бази даних АС ДЗК.

Державний реєстр земель - це складова частина державного земельного кадастру, який складається з книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок та Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку і формується за допомогою АС ДЗК.

Додаток до Реєстраційної справи - Сукупність документів, які є підставою для зміни правового статуса земельної ділянки. Додатки до Реєстраційної справи послідовно номеруються і стають невід'ємною частиною Реєстраційної справи.

Кадастровий план земельної ділянки (далі - кадастровий план) - складова частина Поземельної книги, графічний документ, що відображає межі земельної ділянки з вказанням суміжних землевласників і землекористувачів, земельних угідь, земельних сервітутів, лінійні проміри між точками по межі земельної ділянки, адресу земельної ділянки, розміщення об`єктів нерухомості, розташованих на земельній ділянці, та складається з використанням даних державного земельного кадастру.

Книга записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі (далі - книга реєстрації) - це документ суворого обліку, який є складовою частиною державного реєстру земель та містить відомості про зареєстровані державні акти на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою та договори оренди (суборенди), договори про встановлення земельного сервітуту, емфітевзису та суперфіцій землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок.

Накладна на переміщення -супроводжувальний лист, що відображає рух Реєстраційної справи і Додатків до неї в процесі державної реєстрації та є невід'ємною частиною Реєстраційної справи; форма Накладної на переміщення затверджується центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Обмінний файл - файл обміну даними результатів землевпорядних робіт в електронному вигляді. Метрична інформація в обмінному файлі подається в геодезичній системі координат СК 63.

Оператори державного реєстру земель (далі - Оператори) - відповідні регіональні структурні підрозділи Адміністратора, які вносять відомості до бази даних АС ДЗК та мають доступ до неї в межах повноважень, наданих Адміністратором.

Поземельна книга - це документ, який є складовою частиною державного реєстру земель, містить відомості про земельну ділянку і формується за допомогою АС ДЗК.

Реєстратори державного реєстру земель (далі - Реєстратори) - відповідні місцеві структурні підрозділи Адміністратора, які здійснюють ведення державного реєстру земель в межах повноважень, наданих Адміністратором.

Реєстраційна картка земельної ділянки (далі - Реєстраційна картка) - документ встановленого зразка, який містить відомості, що вносяться до бази даних АС ДЗК, відображає поточні зміни щодо земельної ділянки.

Реєстраційна справа - сукупність документів щодо земельної ділянки, сформованих у справу, склад якої затверджується центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Технічна документація - документація із землеустрою, види та склад якої передбачені чинним законодавством, на підставі якої здійснюється оформлення права власності або права користування землею, та яка є необхідною і достатньою для формування Реєстраційної справи на земельну ділянку.  Державний реєстр земель є власністю держави і ведеться державною мовою.  Адміністратор визначає порядок функціонування АС ДЗК та надає відповідні повноваження Операторам та Реєстраторам державного реєстру земель. Структура, зміст та формат обмінного файла затверджується центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Бланки реєстраційних карток друкуються друкарським способом у двох примірниках, мають однакові серію і номер. Організація виготовлення та постачання бланків реєстраційних карток покладається на Адміністратора. Форма Реєстраційної картки затверджується центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Бланки витягів друкуються друкарським способом у двох примірниках, мають однакові серію і номер та є бланками, які виготовляються відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 283 "Про встановлення порядку виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку" (із змінами). Організація виготовлення та постачання бланків витягів покладається на адміністратора. На бланку витягу в лівому верхньому куті міститься назва витягу "Витяг з державного реєстру земель", в правому верхньому куті - серія та номер бланка витягу.

При первинному оформленні права власності або права користування землею:  Замовник, який має дозвільний документ, що дає право здійснювати оформлення земельної ділянки, звертається до Виконавця робіт для виготовлення Технічної документації;  Виконавець робіт виготовляє Технічну документацію та формує Обмінний файл за результатами виконаних робіт; Виконавець робіт передає до місцевого державного органу земельних ресурсів Технічну документацію та Обмінний файл.

Обмінний файл надається на гнучкому магнітному носії або компакт-диску (далі - цифровому носії). Цифрові носії повинні бути марковані. Маркування має відображати таку інформацію:

кадастровий номер кварталу, до якого належить земельна ділянка (ділянки);

порядковий номер носія та загальну кількість носіїв у комплекті;

назву виконавця робіт, прізвище, ім`я та по батькові представника виконавця робіт;

дату запису інформації на цифровий носій.

Місцевий державний орган земельних ресурсів протягом десяти днів: реєструє Технічну документацію, перевіряє її відповідність чинним вимогам, про що робить відмітку на титульному аркуші та на кадастровому плані, при цьому підпис відповідальної особи завіряється печаткою зазначеного органу; звіряє надані матеріали в паперовому та електронному вигляді; присвоює земельній ділянці кадастровий номер, вписує цей номер у кадастровий план, готує відповідну довідку, які додаються до складу Технічної документації.

Виконавець робіт надає Реєстратору Технічну документацію та Обмінний файл для формування Реєстраційної справи.

Реєстратор протягом п'яти днів: перевіряє на відповідність вимогам чинного законодавства надані документи щодо набуття права власності або права користування земельною ділянкою, звіряє надані матеріали в паперовому та електронному вигляді; у разі виявлення помилок або зауважень до матеріалів Реєстратор формує їх перелік; Виконавець робіт зобов'язанийвиправити зауваження та надати Технічну документацію та Обмінний файл Реєстратору повторно; формує Реєстраційну справу у разі позитивних результатів перевірки, про що робить відповідний запис на титульному аркуші справи, додає до справи Накладну на переміщення і повертає її Виконавцю робіт.

Подальший рух Реєстраційної справи і Додатків до неї в процесі державної реєстрації відображається в Накладній на переміщення.

Виконавець робіт надає Реєстраційну справу до територіального державного органу земельних ресурсів для проведення державної землевпорядної експертизи.  У разі негативного висновку Реєстраційна справа повертається Виконавцеві робіт для доопрацювання, у разі позитивного висновку Реєстраційна справа передається Оператору. Оператор здійснює процедуру приймання обмінного файлу та його перевірку, у тому числі порівняння з матеріалами Реєстраційної справи у 10-денний термін з дня надходження справи. Оператор перевіряє структуру, формат, обсяг та склад земельно-кадастрових даних, що містить обмінний файл за такими критеріями: відповідність вимогам, установленим до структури, змісту та формату обмінного файлу; належність земельних ділянок кадастровому кварталу згідно з індексними кадастровими картами; відсутність перетинів та розривів між суміжними земельними ділянками, суміжними земельними ділянками суміжних кварталів, тотожність даних балансу земель; відсутність перетинів та розривів меж угідь земельних ділянок; контроль відповідності атрибутивних даних земельних угідь чинній нормативній базі класифікаторів та кодифікаторів.

У разі негативного висновку щодо результатів перевірки та приймання обмінного файла формується протокол перевірки зі списком конкретних вимог та зауважень до наданої інформації, відповідно до якого Виконавцю робіт необхідно внести зміни та доповнення. Протокол з супровідним листом направляється до територіального державного органу земельних ресурсів та Виконавцю робіт для доопрацювання технічної документації.

У разі позитивного результату перевірки та відповідності обмінного файлу вимогам до структури та формату обміну даними, Оператор робить відмітку на титульному аркуші Реєстраційної справи про приймання обмінного файлу, друкує Реєстраційну картку в 2-х примірниках, передає їх Виконавцю робіт.

Виконавець робіт підписує Реєстраційну картку, отримує в місцевому державному органі земельних ресурсів та заповнює бланки Державних актів (готує Договір оренди землі) та разом з Реєстраційною справою передає їх до місцевого державного органу земельних ресурсів.

Місцевий державний орган земельних ресурсів у 10-денний термін з дня отримання заповненого Державного акта (Договору оренди землі) перевіряє зміст Реєстраційної картки, відповідність відомостей, що містить Реєстраційна картка та заповнений Державний акт (Договір оренди землі), до Реєстраційної справи.

Достовірність відомостей, які відображені в Реєстраційноій справі та Реєстраційній картці, засвідчується в Реєстраційній картці підписом керівника місцевого державного органу земельних ресурсів із зазначенням дати та скріплюється печаткою.

Підписана Реєстраційна картка, Державні акти (Договір оренди) разом з Реєстраційною справою передаються Реєстратору.

Реєстратор реєструє Державні акти (Договір оренди) в Книзі реєстрації, додає інформацію до Реєстраційної картки, направляє Оператору Реєстраційну картку для внесення до бази даних АС ДЗК.

Оператор вносить інформацію до бази даних АС ДЗК, підписує Реєстраційну картку, зберігає 1-й примірник Реєстраційної картки, 2-й примірник повертає Реєстратору.

Реєстратор видає Державний акт (Договір оренди) Замовнику, 2-й примірник Реєстраційної картки додає до Реєстраційної справи і передає до місцевого державного органу земельних ресурсів Реєстраційну справу разом з другим примірником Державного акта та другим примірником Реєстраційної картки.

При переоформленні права власності або права користування землею порядок взаємодії залежить від наявності Реєстраційної справи на земельну ділянку. У випадку, коли Реєстраційна справа на земельну ділянку відсутня, реєстрація земельної ділянки відбувається у порядку, передбаченому вище. За наявності Реєстраційної справи реєстрація відбувається за спрощеною процедурою: Замовник звертається до Виконавця робіт з пакетом документів, отриманих після здійснення правочину;  Виконавець робіт готує Додаток до Реєстраційної справи, Обмінний файл та надає їх Реєстратору; Реєстратор перевіряє документи, що містить Додаток до Реєстраційної справи, на відповідність вимогам чинного законодавства. У разі позитивних результатів перевірки друкує та додає до справи Накладну на переміщення та передає разом з Додатком до Реєстраційної справи Оператору для внесення змін до бази даних АС ДЗК, у разі негативних результатів Додаток до Реєстраційної справи разом з Накладною на переміщення повертається Виконавцю робіт на доопрацювання; Оператор друкує Реєстраційну картку в 2 примірниках, разом з Додатком до реєстраційної справи повертає Виконавцю робіт.  Виконавець робіт: отримує в місцевому держаному органі земельних ресурсів бланки Державних актів; заповнює бланки Державних актів, підписує Реєстраційну картку та разом з додатком до Реєстраційної справи передає їх до місцевого державного органу земельних ресурсів.

Місцевий державний орган земельних ресурсів у 10-денний термін з дня отримання заповненого Державного акта звіряє зміст Реєстраційної картки, відповідність відомостей, що містить Реєстраційна картка та заповнений Державний акт, з Додатком до Реєстраційної справи.

Достовірність відомостей, які відображені в Додатку до Реєстраційної справи та Реєстраційній картці, засвідчується в Реєстраційній картці підписом керівника місцевого державного органу земельних ресурсів із зазначенням дати та скріплюється печаткою.

Підписана Реєстраційна картка, Державні акти разом з Додатком до Реєстраційної справи передаються Реєстратору.

Реєстратор реєструє Державні акти в Книзі реєстрації, додає інформацію до Реєстраційної картки, направляє Оператору Реєстраційну картку для внесення змін до бази даних АС ДЗК.

Оператор вносить зміни до бази даних АС ДЗК, підписує Реєстраційну картку, зберігає 1-й примірник Реєстраційної картки, 2-й примірник повертає Реєстратору.

Реєстратор видає Державний акт (Договір оренди) Замовнику, 2-й примірник Реєстраційної картки додає до Додатку до Реєстраційної справи і передає до місцевого державного органу земельних ресурсів Додаток до Реєстраційної справи разом з другим примірником Державного акта та другим примірником Реєстраційної картки.

5.2 Програма створення автоматизованої системи ведення кадастру

Основними завданнями створення програми створення автоматизованої системи ведення кадастру є: створення на основі новітніх  комп'ютерних  та  інформаційних технологій  дієвого  механізму автоматизованого ведення державного земельного кадастру; сприяння розвитку  ринкових  відносин,  зокрема  в  аграрному секторі економіки; підтвердження права  власників  та  користувачів  на земельні ділянки; забезпечення земельно-кадастровою     інформацією     органів державної  влади  та  органів місцевого самоврядування,  громадян, підприємств, установ та організацій; сприяння забезпеченню своєчасних надходжень коштів від  плати за землю; удосконалення взаємодії   міністерств  та  інших  центральних органів виконавчої влади у сфері управління земельними ресурсами; удосконалення механізму розрахунку розміру платежів за землю; створення і управління банками даних  про  наявність  і  стан земельних ресурсів; інформаційне забезпечення  і підтримка широкомасштабних робіт із  землеустрою,  моніторингу  земель,  державного   контролю   за використанням   та   охороною   земель,  регулювання  оптимального розвитку  територій,  включаючи  встановлення  меж   територій   з особливим   правовим   режимом   (природоохоронний,  рекреаційний, оздоровчий, історико- культурний).
Який же механізм реалізації Програми? Програма розрахована на 1998-2005 роки і має бути реалізована шляхом проведення основних заходів і робіт.

Для реалізації Програми  при  Держкомземі  створюється  Центр
державного    земельного    кадастру,   а   в   міру   розгортання
програмно-технічних  комплексів  у  місцевих   державних   органах
земельних ресурсів - державні земельно-кадастрові центри на основі
відповідних підрозділів з ведення державного земельного  кадастру,
а   також   залучаються   міністерства,   інші  центральні  органи
виконавчої  влади,  підприємства,  установи  та  організації,  які
здійснюють  роботи,  пов'язані  з  веденням  державного земельного
кадастру.
         Держкомзем як  замовник  та  орган   управління   реалізацією
Програми  розробляє нормативно-правові акти та нормативно-технічні
документи, затверджує технічне завдання на створення
автоматизованої системи та її складових, терміни виконання та обсяги фінансування робіт, укладає договори з виконавцями окремих проектів на проведення передбачених  Програмою робіт, приймає закінчені роботи.
         Для проведення обстежень, вишукувань, картографування з метою
інформаційного забезпечення  автоматизованого  ведення  державного
земельного   кадастру   Держкомзем  здійснює  оснащення  підрядних
спеціалізованих організацій та підприємств сучасними  геодезичними
приладами, включаючи GPS обладнання.
Держкомзем здійснює    попередні    випробування,    дослідну експлуатацію,  приймальні випробування  і   забезпечує   введення програмно-технічних комплексів у  постійну експлуатацію в Центрі державного земельного кадастру та вибірково в міських, районних та обласних земельно-кадастрових центрах.
            Успішні попередні  випробування будуть підставою для широкого розгортання    програмно-технічних    комплексів    у державних земельно-кадастрових центрах. Для забезпечення   інформаційного   обміну   між   державними земельно-кадастровими  центрами,  а  також  між  ними  та   іншими державними  автоматизованими  інформаційними системами створюються
лінії зв'язку.

Наповнення банків   даних   державних    земельно-кадастрових
центрів  здійснюється  шляхом  введення  до  них  складових частин
державного земельного кадастру починаючи з даних реєстрації  права
власності  на  землю,  права  користування землею та договорів про
оренду землі.

Протягом усього  періоду  реалізації  Програми   здійснюється
підготовка    та    перепідготовка    кадрів    для   експлуатації
програмно-технічних комплексів.

Програма реалізується в повному  обсязі  за  умови  виділення коштів у сумі 400,83 млн. гривень. Джерелом фінансування  Програми  є  кошти від надходження сум земельного податку на спеціальний бюджетний рахунок Держкомзему. Затрати на реалізацію основних заходів Програми та їх  питому вагу в загальній вартості наведено в таблиці. Фінансування робіт,    пов'язаних    з   отриманням   вхідної
інформації для ведення державного земельного  кадастру,  Програмою
не передбачено.

Реалізація Програми   дасть   змогу  створити  автоматизовану
систему, яка забезпечить ведення державного земельного кадастру на
основі   застосування   сучасних   комп'ютерних  та  інформаційних
технологій.
Автоматизація ведення державного земельного кадастру створить
необхідні   передумови   для   переходу  на  якісно  новий  рівень
державного   управління   земельними    ресурсами,    землеустрою,
моніторингу   земель,  державного  контролю  за  використанням  та
охороною земель, планування та справляння земельного податку.
Очікуваними результатами реалізації Програми є автоматизоване
ведення та обробка таких земельно-кадастрових даних:
реєстрація права   власності  на  землю,  права  користування землею та договорів про оренду землі; облік кількості земель; облік якості земель; бонітування грунтів; зонування територій населених пунктів; економічна оцінка земель; грошова оцінка земель.

 Достовірна і повна інформація про земельні ресурси  сприятиме
збільшенню  надходження  до державного та місцевих бюджетів коштів
від плати за землю,  організації її раціонального використання  та охорони,     оперативному    регулюванню    земельних    відносин,
обґрунтуванню розмірів  плати  за  землю,  реформуванню  земельних
відносин та впровадженню регульованого ринку землі.

6 Реєстрація земельної ділянки

6.1 Заповнення реєстраційної картки

Реєстраційна картка заповнюється на кожну земельну ділянку. У разі виникнення спільної власності при оформленні державного акта на кожного співвласника земельної ділянки реєстраційна картка заповнюється на кожний державний акт. У разі неможливості розмістити усю інформацію на одній реєстраційній картці заповнюються додаткові реєстраційні картки, на яких зазначаються їх порядковий номер та загальна кількість.

Бланки реєстраційних карток заповнюються державною мовою з використанням комп`ютерної техніки або будь-яких інших друкувальних пристроїв. Внесення всіх відомостей, зазначених у пункті 4.4., і 4.5., а також даних рядків 4 та 6, зазначених у пункті 4.3. цього Порядку, можуть виконуватись кульковою ручкою синього або чорного кольорів, розбірливо. Порядок розташування, перелік та формат друку даних додається до цього Порядку. Виправлення в реєстраційній картці не допускаються.

У реєстраційній картці (додатки 1, 2, 3) відображаються відомості про земельну ділянку, власників, користувачів та орендарів (суборендарів) земельної ділянки та осіб які виявили бажання користуватися земельною ділянкою на підставі договорів про встановлення земельного сервітуту, емфітевзису та суперфіцій, та документ, що посвідчує право власності чи право постійного користування або оренду (суборенду) земельної ділянки:

У рядку 1 відображається повна назва документа, що посвідчує право власності, право постійного користування, право оренди (суборенди) земельної ділянки, право земельного сервітуту, емфітевзису та суперфіцій.

У рядку 2 відображаються форма власності на землю.

У рядку 3 відображаються дані про вид власників, користувачів та орендарів (суборендарів) земельних ділянок та осіб які виявили бажання користуватися земельною ділянкою на підставі договорів про встановлення земельного сервітуту, емфітевзису та суперфіцій визначених згідно зі статтями 2, 80 Земельного кодексу України як суб`єкти прав на землю.

У стовпці 1 відображається порядковий номер власника (користувача) земельної ділянки.

У стовпці 2 відображаються прізвище, ім`я та по батькові фізичної або повна назва юридичної особи власника (користувача) земельної ділянки.

У стовпці 3 відображаються код країни громадянства фізичної або реєстрації юридичної особи суб`єкта земельних відносин згідно з класифікатором ДК007-96 (класифікатор затверджений наказом Держстандарту України від 18 квітня 1996 р. N 160.

У стовпці 4 відображається ідентифікаційний номер, наданий Державною податковою адміністрацією України фізичній особі, або ідентифікаційний код суб`єкта підприємницької діяльності в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України юридичної особи.

У стовпці 5 відображається назва документа, що посвідчує фізичну особу, або назва документа (довідка про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, свідоцтво про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи), що посвідчує юридичну особу.

У стовпці 6 відображаються серія та номер документа, що посвідчує фізичну особу, або для юридичних осіб номер свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи чи довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У стовпці 7 відображається адреса проживання (реєстрації) фізичної особи або місцезнаходження юридичної особи.

У стовпці 8 відображається частка в спільній власності у відсотках (%) або частках у разі спільної часткової власності на земельну ділянку.

У стовпці 9 відображається порядковий номер запису в таблиці.

У стовпцях 10, 11, 12, 13 відображається код адміністративно-територіальної одиниці, на якій розташована земельна ділянка, окремо за позиціями об`єктів 1-3 рівнів КОАТУУ (КОАТУУ, затверджений наказом Держкомстата України від 09.12.1997 N 78 ( v0078202-97 ) "Про впровадження державних класифікаторів України: Класифікації послуг зовнішньоекономічної діяльності; Класифікації основних фондів; Класифікатора об`єктів адміністративно-територіального устрою України").

У стовпцях 14, 15, 16 відображається частина кадастрового номера земельної ділянки, що містить номер кадастрової зони, кадастрового кварталу та земельної ділянки.

У стовпцях 17, 18 відображається місцерозташування земельної ділянки: назва ради (населеного пункту) згідно КОАТУУ; тип та назва проїзду.

У стовпцях 19, 20, 21 відображаються відомості про номери будівель (споруд), корпусів, квартир, розміщених на земельній ділянці.

У стовпці 22 відображається порядковий номер запису в таблиці.

У стовпцях 23, 31, 38, 50 відображається кадастровий номер земельної ділянки.

У стовпцях 24, 25, 26, 27, 28, 29 відображаються дані кількісної характеристики земельної ділянки (сумарна площа угідь, сумарна площа сільськогосподарських угідь, у тому числі площа ріллі, площа багаторічних насаджень, площа кормових угідь, інших несільськогосподарських угідь, площа земель під будівлями, лісами та іншими угіддями), наданої у власність чи користування у гектарах.

У стовпці 30 відображається порядковий номер запису в таблиці.

У стовпці 32 відображається код підстави набуття права власності (користування) земельною ділянкою.

У стовпці 33 відображається код та назва цільового призначення (використання) земельної ділянки.

У стовпці 34 відображається дата прийняття документа, який є підставою набуття права власності на земельну ділянку (права постійного користування земельною ділянкою).

У стовпці 35 відображається номер документа, який є підставою набуття права власності на земельну ділянку (права постійного користування земельною ділянкою).

У стовпці 36 відображаються назва органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, нотаріату, який видав документ, що є підставою набуття права власності на земельну ділянку (права постійного користування земельною ділянкою), серія та номер бланка (бланків) документа.

У стовпці 37 відображається порядковий номер запису в таблиці.

У стовпці 39 відображаються відомості про скорочені назви типів наявних обмежень (обтяжень) прав на земельну ділянку, договорів про встановлення земельних сервітутів, емфітевзису та суперфіцій, договорів оренди (суборенди) землі,.

У стовпці 40 відображається код обмежень (обтяжень) прав на земельну ділянку.

У стовпці 41 відображається ідентифікаційний номер, наданий Державною податковою адміністрацією України фізичній особі, або ідентифікаційний код суб`єкта підприємницької діяльності в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України юридичної особи, на користь якої встановлюється земельний сервітут, емфітевзис та суперфіцію, обмеження (обтяження) прав на земельну ділянку або яка є орендарем (суборендарем) та орендадавцем земельної ділянки.

У стовпці 42 відображається інформація про площу, на яку поширюється дія обмеження (обтяження) прав на земельну ділянку, земельного сервітуту, або наданої в оренду (суборенду) в гектарах чи у відсотках від загальної площі земельної ділянки з зазначенням символу "%".

У стовпці 43 відображається розмір плати за встановлення земельного сервітуту або орендна плата. Орендна плата за землю, що зазначена в договорі оренди землі, відображається в залежності від її форми (грошова, натуральна, відробіткова та інші форми плати).

Якщо орендна плата за землю справляється у грошовій формі, розмір орендної плати відображається в гривнях за рік.

У стовпці 44 відображається дата початку дії обмеження (обтяження) прав на земельну ділянку, договорів про встановлення земельного сервітуту, емфітевзису та суперфіції договору оренди (суборенди) землі.

У стовпці 45 відображається дата закінчення дії або термін дії (в роках) обмеження (обтяження) прав на земельну ділянку, договорів про встановлення земельного сервітуту, емфітевзису та суперфіції договору оренди (суборенди) землі.

У стовпці 48 відображаються відомості про підставу встановлення обмеження чи земельного сервітуту, емфітевзису та суперфіції нотаріуса, який посвідчив договір оренди (суборенди) землі, земельного сервітуту, емфітевзису та суперфіції, судовий орган, який прийняв рішення про встановлення земельного сервітуту, емфітевзису та суперфіції.

У рядку 4 відображаються серія, номер бланка державного акта, який посвідчує право власності на земельну ділянку (право постійного користування земельною ділянкою).

У рядку 6 відображаються серія, номер бланка, реєстраційний номер у Книзі реєстрації земельних часток (паїв), дата видачі сертифіката на право на земельну частку (пай), виданого громадянину України, якщо державний акт на право власності видано замість сертифіката на право на земельну частку (пай).

У стовпці 49 відображаються відомості про пільги щодо плати за землю та додаткові відомості про орендаря (суборендаря) земельної ділянки, інші відомості.

Оператор (Реєстратор) відображає в реєстраційній картці (додаток 3) такі відомості:

У стовпці 49 відображаються відомості про видачу дублікатів документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку (право постійного користування земельною ділянкою), рішень судових органів та інші відомості.

У стовпцях 50, 51, 52 відображаються зміни відомостей, що пов`язані з відчуженням або зміною цільового призначення земельних ділянок, чи іншої кадастрової інформації, або позначки про внесення та виправлення помилкових відомостей про земельні ділянки, власника (користувача), орендаря (суборендаря) земельної ділянки.

Реєстратор відображає в реєстраційній картці (додаток 1, 2) такі відомості:

У стовпці 46 відображається реєстраційний номер державної реєстрації обмеження (обтяження) прав на земельну ділянку, договору про встановлення земельного сервітуту, емфітевзису та суперфіції, договору оренди (суборенди) землі.

У стовпці 47 відображається дата державної реєстрації обмеження (обтяження) прав на земельну ділянку, договору про встановлення земельного сервітуту,емфітевзису та суперфіції, договору оренди (суборенди) землі.

У рядку 4 відображаються реєстраційний номер та дата державної реєстрації державного акта на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою, договору про встановлення земельного сервітуту, емфітевзису та суперфіції, договору оренди (суборенди) землі.

У рядку 5 відображається повна назва структурного підрозділу Центру державного земельного кадастру, який виконав державну реєстрацію державного акта на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди (суборенди) землі, договору про встановлення земельного сервітуту, емфітевзису та суперфіції.

1-й примірник Реєстраційної картки включається до Реєстраційної справи у складі Поземельної книги, формування та зберігання якої здійснює Реєстратор.

Термін зберігання не може бути меншим за термін зберігання Державного акта на право власності чи право постійного користування або Договору оренди (суборенди) землі, договорів про встановлення земельного сервітуту, емфітевзису та суперфіцій.

6.2 Заповнення поземельної книги

Треба зазначити, що форма Поземельної книги та порядок її ведення є єдиними на всій території України. Поземельна книга відкривається та ведеться на кожну земельну ділянку.  Дані для формування Поземельної книги вносяться до бази даних АС ДЗК після внесення записів до книги реєстрації.  Відповідальність за формування та ведення поземельних книг покладається на осіб, які призначаються наказом Оператора. Формат аркушів для Поземельної книги приймається А4 (297 х 210 мм). Організація виготовлення та постачання Поземельних книг покладається на адміністратора. Опис Поземельної книги затверджується центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Структура Поземельної книги:  Поземельна книга складається з титульного аркуша, реєстраційних карток, кадастрового плану; Поземельна книга містить відомості про власника (користувача), земельної ділянки, місцерозташування земельної ділянки, державний акт на право власності на земельну ділянку (державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, договір оренди землі, договору про встановлення земельного сервітуту, суперфіцію, емфітевзису та документи, на підставі яких набуто право власності (користування) земельною ділянкою, земельні сервітути, обмеження використання права власності (користування) земельної ділянки; Номер Поземельної книги збігається з кадастровим номером земельної ділянки; На титульному аркуші Поземельної книги (додаток 4) містяться:

- серія та номер, нанесені друкарським способом;

- герб України;

- атрибути документа, яким затверджено форму Поземельної книги;

- орган державної реєстрації;

- номер Поземельної книги;

- дата відкриття Поземельної книги;

- дата закриття Поземельної книги;

На аркушах Поземельної книги роздруковуються кадастровий план та інші відомості. Аркуші відомостей підшиваються до Поземельної книги. До аркуша змісту Поземельної книги вносяться серія та номер реєстраційних карток, аркушів відомостей, які підшиваються до Поземельної книги. Виправлення на аркушах відомостей Поземельної книги не допускаються.

Формування Поземельної книги:  Поземельна книга відкривається шляхом внесення кадастрового номеру земельної ділянки та дати відкриття Поземельної книги у відповідні поля на титульному аркуші та посвідчується підписом керівника Реєстратора і печаткою; Поземельна книга закривається у випадках виділення, поділу або об`єднання земельних ділянок шляхом внесення дати закриття Поземельної книги у відповідне поле на титульному аркуші і посвідчується підписом керівника Реєстратора та печаткою.

Після друку інформації кожна сторінка аркуша відомостей Поземельної книги підписується керівником з зазначенням прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою Реєстратора.

Поземельна книга зберігається довічно, міститься у папці зі швидкозшивачем. Оформлення Поземельної книги має відповідати вимогам нормативної документації з діловодства (нумерація сторінок, печатка, відповідальний за ведення книги та інше).

Процедура отримання відомостей, які знаходяться в архівах територіальних органів земельних ресурсів:  Для внесення до Поземельної книги відомостей про земельну ділянку, на яку було оформлено державний акт на право власності на земельну ділянку (державний акт на право постійного користування земельною ділянкою) або договір оренди (суборенди) землі, договір про встановлення земельного сервітуту, емфітевзису та суперфіцю до введення в дію цього Порядку, Реєстратор звертається з письмовим запитом про отримання відомостей про земельну ділянку до територіальних органів земельних ресурсів;Територіальний орган земельних ресурсів у тижневий термін з моменту подання письмового запиту надає за актом приймання-передавання Реєстратору технічну документацію або реєстраційну справу для створення реєстраційної картки;  У разі неможливості відтворення інформації територіальний орган земельних ресурсів надає офіційний висновок про відсутність відомостей для внесення їх до бази даних АС ДЗК.

Висновок

В процесі виконання курсової роботи були вивчені такі питання: застосування ГІС технологій приведенні містобудівного кадастру (визначені джерела інформації; проведено сканування і комп’ютерна обробка вихідного планово-картографічного матеріалу); визначення об’єктів містобудівного кадастру;(вивчен порядок нумерації об’єктів містобудівного кадастру; визначена типова класифікація об’єктів містобудівного кадастру); організація території міського кварталу (проведено формування і визначення меж об’єктів та обмежень, обтяжень (сервітутів) на об’єкт містобудівного кадастру) ; створення банку даних містобудівного кадастру (побудова реєстраційних даних та розглянута схема банку даних містобудівного кадастру); створення файлу обміну земельно-кадастровими даними (ІN4) (організація створення кадастрового реєстру та програма створення автоматизованої системи ведення кадастру); реєстрація земельної ділянки.

Був вивчен порядок встановлення і закріплення меж прибудинкових територій на прикладі земельної ділянки гр. Попова К.К., порядок реєстрації об’єкта нерухомості, на прикладі того ж гр. Попова К.К., на визначену земельну ділянку був створен обмінний файл, заповнена поземельна книга, реєстраційна картка та внесені дані до книги записів реєстрації державних актів на право власності на земельні ділянки.

Перелік використаної літератури

  1.  Постанова «Про програму створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру» від 2 грудня 1997 року № 1355, Київ;

  1.  Закон України «Про державну реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 20 січня 2005 року № 2375 – IV (2375-15)

  1.  Закон України «Про основи містобудування» 16.09.2008 року № 509 – VІ (509-17)

  1.  Земельний кодекс України від 15 травня 2007 року, Харків «Одіссей»

  1.  Наказ Державного комітету України по земельних ресурсах «Про затвердження Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель» від 02.07.2003 року № 174

  1.  Постанова Кабінету Міністрів України «Про порядок ведення державного земельного кадастру» від 12 січня 1993 року №15

  1.  Конституція України

  1.  Лекції з дисципліни «Містобудівного кадастру», Смоленська Л.І.

  1.  Інструкція про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів оренди на право оренди землі, наказ Держкомзему України, № 27, 29 лютого 2000 року.

  1.  Постанова Кабінету Міністрів України  «Про містобудівний кадастр», №532,25 березня 1993р.

  1.  Інтернет сайти

Процедура проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (земельну ділянку) та їх обмежень гр. Попова К.К.

Після виготовлення технічної документації, наявності потрібних узгоджень, з боку суміжних власників землі та землекористувачів, начальника територіального органу із земельних ресурсів, голови міської ради, у протоколі погодження в натурі меж земельної ділянки та акті прийому-передачі на зберігання межових знаків земельної ділянки, прийняття відповідного рішення Одеською міською радою, технічна документація із відповідною заявкою подається до місцевого органу державної реєстрації("Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах").

Технічна документація містить: документи про правочини щодо такого об‘єкта нерухомого майна та їх копії (рішення Одеської міської ради), документ про сплату державного мита або інших установлених платежів.

Облік заяви про державну реєстрацію речових прав проводиться в порядку її надходження.

При отриманні заяви та документів, необхідних для проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, здійснюється облік заяви у базі даних обліку заяв та запитів із зазначенням дати і часу.

За рішенням державного реєстратора про державну реєстрацію права власності, відкривається розділ Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Одночасно з державною реєстрацією права власності на цей об‘єкт нерухомого майна проводиться державна реєстрація обмежень щодо нерухомого майна.

Для цілей реєстрації речових прав об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації права власності на нього присвоюється  індивідуальний номер, який не повторюється на всій території України і залишається незмінним протягом усього часу існування цього об'єкта. Реєстраційний номер об‘єкта нерухомого майна базується на кадастровому номері земельної ділянки, присвоєному у встановленому порядку.

У документі (свідоцтві) про державну реєстрацію речових прав, про державну реєстрацію обмежень, накладених на нерухоме майно, зазначатися: реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна; час, дата і місце прийняття рішення; підстави для прийняття рішення, а у разі прийняття рішення; посилання на розділ Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, до якого вноситься запис.

Документ підписується державним реєстратором прав і засвідчується печаткою.

Дані до розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вносяться внаслідок прийняття рішення про державну реєстрацію речових прав та їх обмежень.

Робиться відмітка на титульному аркуші Реєстраційної справи, друкується Реєстраційна картка в 2-х примірниках, та передається Виконавцю робіт.

Виконавець робіт (ДП ЦДЗК ОРФ, в нашому випадку) підписує Реєстраційну картку, отримує та заповнює бланки Державних актів, та разом з Реєстраційною справою передає їх до місцевого державного органу із земельних ресурсів.

Підписана Реєстраційна картка, Державні акти (Договір оренди) разом з Реєстраційною справою передаються Реєстратору.

Реєстратор реєструє Державні акти в Книзі реєстрації, додає інформацію до Реєстраційної картки.

Після реєстрації видається Державний акт  Замовнику (Попову К.К.), 2-й примірник Реєстраційної картки додає до Реєстраційної справи і передає до місцевого державного органу земельних ресурсів Реєстраційну справу разом з другим примірником Державного акта та другим примірником Реєстраційної картки.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

68147. ЛІКУВАННЯ ДІАФІЗАРНИХ ПЕРЕЛОМІВ СТЕГНОВОЇ КІСТКИ У ДІТЕЙ ЗОВНІШНІМ СТЕРЖНЕВИМ АПАРАТОМ 191.5 KB
  Переломи стегнової кістки у дітей і підлітків є частим та одним із найбільш тяжких ушкоджень Корж А. Аналіз даних літератури свідчить що у разі хірургічного лікування переломів стегнової кістки у дітей і підлітків використовують позаосередковий остеосинтез спицевими та стержневими...
68148. ЕВОЛЮЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕЇ У СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКІЙ ДУМЦІ УКРАЇНИ НА ЗЛАМІ ХІХ-ХХ СТОЛІТЬ 137.5 KB
  Зазначений аспект об’єктивно актуалізує потребу досліджень теоретикоконцептуального доробку щодо національної ідеї генерованого українською інтелектуальною спадщиною на зламі ХІХ-ХХ століть. Її системне комплексне сприйняття і збалансоване оформлення у вигляді телеологічних пріоритетів надзвичайно...
68149. ЛЮТЕРАНСТВО В КОНТЕКСТІ ЗАГАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКОГО ДУХОВНОГО РОЗВИТКУ: ОСОБЛИВОСТІ РЕЛІГІЙНО-КУЛЬТУРНИХ ВІДНОСИН 175 KB
  Науковий інтерес щодо вивчення лютеранства є досить закономірним що пояснюється недостатнім рівнем його висвітлення в нашій країні протягом тривалого часу а також наявністю певних тенденцій відродження духовного потенціалу України на засадах толерантності діалогічності та плюралізму.
68150. Драма-діалог Лесі Українки та діалогічна традиція в європейських літературах 204.5 KB
  Драматичні твори Лесі Українки завдяки своєрідності поєднання в жанрі філософського контексту й драматичної форми дозволяють виділити в них діалогізм філософськоестетичний спосіб мислення та діалогічність здатність до комунікації і окреслити їх поняттям драмадіалог. Творчі пошуки Лесі Українки...
68151. ТРУБНО-ПЕРИТОНЕАЛЬНА БЕЗПЛІДНІСТЬ ТА ДИСГОРМОНАЛЬНІ ЗАХВОРЮВАННЯ МОЛОЧНИХ ЗАЛОЗ 456.5 KB
  Відновлення репродуктивної функції жінок які страждають на безплідність частота якої коливається у межах від 10 до 20 є актуальною медичною та соціальною проблемою В. Тому дисгормональні захворювання молочних залоз ДЗМЗ являють значний інтерес з одного боку як можливий фон для виникнення злоякісного процесу...
68152. ОСНОВОПОЛОЖНІ ПРИНЦИПИ ПРАВА ЯК ІНТЕГРУЮЧИЙ ЕЛЕМЕНТ ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ 152 KB
  Протягом багатьох років принципи права є однією з центральних тем у теорії держави і права. В юридичній літературі слушно зазначається, що на підставі та з урахуванням принципів формується вся система права, приймаються юридичні акти, здійснюється правозастосування і тлумачення права.
68153. ЗАХОДИ АДМІНІСТРАТИВНОГО ВПЛИВУ, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ ДО НЕПОВНОЛІТНІХ 150 KB
  Така загрозлива тенденція зумовила у свою чергу необхідність пошуку оптимальних шляхів до покращання ситуації зокрема вжиття ефективних заходів адміністративного впливу спрямованих як на виховання так і на попередження адміністративних проступків серед молоді. Так до заходів адміністративної...
68154. ПРАГМАТИКО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОЛІТИЧНОГО ДИСКУРСУ США ТА УКРАЇНИ ХХІ СТОЛІТТЯ 948 KB
  Метою дисертаційної роботи є виявлення лексико-семантичних та синтактико-стилістичних типологічних особливостей сучасного українського й американського політичного дискурсу що зумовлює вирішення таких завдань: структурувати дефініції термінів політичний...
68155. КОНЦЕПТУАЛЬНА МЕТАФОРА У КЛІШЕ АНГЛОМОВНОГО НАУКОВОГО ТЕКСТУ 204.5 KB
  Для досягнення цієї мети в роботі вирішуються такі конкретні завдання: з’ясування ролі метафори у формуванні змісту наукового тексту а також ролі клішеметафор як стилістичного засобу мови науки; визначення основних положень теорії концептуальної метафори у їх взаємозв’язку з положеннями попередніх...