99375

Теоретичні основи технології будівельного виробництва

Лекция

Архитектура, проектирование и строительство

Визначення будівельного виробництва, будівельних процесів. Механізація будівельних процесів. Потоковість будівельних процесів. Нормативна і проектна документація. Організація і продуктивність праці. Будівельне виробництво – комплекс взаємозв’язаних трудових процесів і виробничих стосунків спрямованих на отримання буд продукції. У трудовому процесі беруть участь виконавці, засоби і предмети праці. Кінцевим результатом трудового процесу є будівельна продукція.

Украинкский

2016-09-12

43.85 KB

0 чел.

Лекція 1. Теоретичні основи технології будівельного виробництва

1. Визначення будівельного виробництва, будівельних процесів. Механізація будівельних процесів.

2. Потоковість будівельних процесів.

3. Нормативна і проектна документація.

4. Організація і продуктивність праці.

1. Технологія – сукупність методів обробки, виготовлення зміни внутрішнього стану, властивостей, форми у процесі виготовлення продукції.

Будівельне виробництво – комплекс взаємозв’язаних трудових процесів і виробничих стосунків спрямованих на отримання буд продукції. У трудовому процесі беруть участь виконавці, засоби і предмети праці. Кінцевим результатом трудового процесу є будівельна продукція.

Будівельна продукціяце зведені та здані в експлуатацію будівлі і споруди. Можуть мати промислове, цивільне і с/г призначення. Мають свої будівельно технологічні особливості: різнорідні за призначенням, різноманітні за архіт-конструкт рішеннями; індивід за природними умовами використання, мають значні габарити і масу, потребують значних витрат праці та часу.

Ознакою буд виробництва є те, що буд продукція нерухома, а виконавці і техн засоби переміщуються по фронту робіт.

Всі буд роботи об’єднані у 3 спец групи: загально буд, спеціальні та оздоблювальні.

З б – зв’язані зі зведенням несучих і огороджувальних конструкцій. Спеціальні – прокладанням інж мереж, улаштуванням гідроізол, водо пониження та ін.. оздобл – надання лицьовій поверхні декоративних якостей передбачених проектом.

Зведення будівель та споруд складається з ряду будівельних робіт, які в свою чергу, поділяються на окремі організаційні цикли Це визвано організаційною специфікою виконання буд робіт , що обумовлена різними технічними умовами і засобами їх виконання.  При цьому виконання буд робіт здійснюється у певній технологічній послідовності: підготовчі роботи – виконання робіт підземної частини, або так званий «нульовий цикл», зведення надземної частини – опоряджувальні роботи – благоустрій території. Кожен етап завершується конкретною готовою продукцією, яка передається і приймається за актом.

Будівлю здають під оздоблення після закінчення загально буд робіт та монтажа всіх внутрішніх інженерних мереж, крім електро-арматури та побутових пристроїв. Висотні будинки здають під оздоблення по-етажно. Буд промислових об’єктів та об’єктів за індивід проектами можна розділяти на інші цикли. Кожен буд цикл забезпечується характерним для нього комплексом буд процесів.

Будівельним процесом наз виробничі процеси, які спрямовані на отримання будівельної продукції. За складністю виконання буд процеси поділяють на робочі операції та на прості і складні (комплексні) робочі трудові процеси.

Робоча операція - це технологічно однорідний і організаційно неподільний елемент буд процесу, що забезпечує створення первинної буд продукції. Роб операції виконують постійний склад виконавців зі сталим складом предметів та знарядь праці. Р.о може виконувати 1 або декілька (ланка) робітників, які діють сумісно. Кожна окрема р о складається з кількох робочих прийомів, а робочі прийоми – з сукупності послідовних робочих рухів. Р.п і р о виконує 1 робітник.

Простим робочим процесом наз сукупність технологічно пов’язаних роб операцій, які виконує 1 і той самий склад виконавців (ланка). Простий робочий процес хар-ся сталим складом виконавців, предметів та знарядь праці.

Складним робочим процесом наз сукупність простих процесів, які організаційно та технолог взаємозалежні і пов’язані єдиною кінцевою продукцією (зведення монолітних з\б констр, монтаж збірних констр) с р п хар-ся змінним складом виконавців, предметів та знарядь праці. Крім організаційних циклів буд роботи можна поділяти на виробничі періоди. В п не мають строгої по черговості, вони можуть суміщатися у залежності від характеру об’єкту і від місцевих умов. В п поділяється на 3 частини: підготовчий, основний і заключний.

До складу робіт підготовчого періоду входять: інж вишукування, демонтаж існ буд, розчищення території інж геодез роботи, планувальні, прив’язка будівель, облаштування обнесення, підведення необхідних комунікацій, улаштув тимчасових огороджень, зведення допоміжних споруд (побутових, конторських, складських) доставка і встановлення буд машин і обладнання.

До складу основного періоду входять буд процеси пов’язані зі зведенням будівель і виконанням оздоблювальних та спеціальних робіт.

Заключний період – демонтаж обладнання і пристроїв, евакуація машин і відходів виробництва загально буд робіт, благоустрій території.

Для створення буд продукції необхідно буд матеріали, які поділяються на природні та штучні. За умовами роботи і призначенням – на конструкційні і матеріали спец призначення (теплоізоляц, акустичні, гідроізоляц, покрівельні, антикорозійні)

Напівфабрикати – характериз нестабільністю властивостей у часі, та необхідністю їх оброблення (бетонні суміші, буд розчини, покрів мастики). До буд виробів належать попередньо виготовлені конструктивні елементи будівель – закладні деталі, армат сітки, дверні, віконні блоки, ферми.

Вироби, що мають найбільший технолог можливий ступінь укрупнення наз буд конструкціями.

Заборонено використання буд матер і виробів, які не мають супровідної документації що до якості яка відповідає державним стандартам або ТУ, а також наявність товарного знака.

Комплекс буд процесів містить основні, допоміжні і транспортні процеси. До основн віднос технологічні процеси, що створюють продукцію. Допоміжні –це процеси підготовчого періоду, демонтаж будівель, вирівнювання буд майд, викорчовування пнів, прокладання тимчасових під’їзних шляхів, а також заключні процеси розбирання помостів, риштувань, розчищення території. Транспортні поділяють на виробничі і невиробничі (зовнішній  транспорт). Виробничий трансп забезпечує подачу матеріалів до робочого місця.

Кожен буд процес здійснюється у межах певного простору. Розрізняють такі просторові зони:

Робоче місце – це простір у межах якого робітником здійснюється робочий процес та розташовані потрібні для цього предмети і знаряддя праці, допоміжні пристрої, це зона в якій здійснюється трудова діяльність окремого робітника, або ланки, які сумісно виконують робочий процес, операцію. Розміри р.м. визначаються з урахуванням умов ергономіки.

Технологічна зона – простір, де розміщено машини, робітники, пристосування, буд матер і конструкції для виконання певного процесу та шляхи переміщення їх. Тех. зона наз. за видом виконуваного процесу тех. зона монтажу, зона бетонних робіт.

Тех. зона складається з робочої зони, зони транспортування, розвантажування і складування матеріалів і конструкцій.

Робоча зона – це простір у межах якого виконавець виконує доручену йому роботу.

Зони транспортування, розвантаж і складування є простором у яких проводять відповідні роботи.

При виконанні робіт кожна зона може стати небезпечною. Небезпечна зона є простір, у межах якого постійно діють або можуть діяти небезпечні виробничі чинники.

За технологічними ознаками буд процеси поділяють на заготівельні транспортні та монтажно-укладальні.

З метою скорочення термінів будівництва ці види робіт суміщають у часі, тобто виконують потоковим методом, що дає можливість більш ефективно використовувати машини та механізми, підвищити продуктивність праці та знизити вартість будівництва.

Монтаж буд конструкцій є ведучим технологічним процесом, який переважно визначає структуру об’єктних потоків, загальний темп будівництва об’єкта, порядок та методи виконання інших буд робіт. При цьому необхідно мати на увазі, що виконання усіх видів буд робіт, включаючи і монтаж конструкцій, повинно бути пов’язано у єдиний технологічний процес – потік, кінцевою  метою якого є отримання готової продукції у вигляді будівлі або споруди.

Механізація будівельних процесів – це заміна ручної праці роботою машин та механізмів під керуванням і контролем робітників-операторів.

Автоматизація буд проц. – це таке оснащення механізованих буд проц. при якому функції керування і контролю за роботою машин передаються технічним засобам автоматизованого керування – автоматиці.

За ступенем використання засобів механізації буд процеси поділяють на: ручні – коли всі робочі операції буд проц. виконуються робітниками вручну;

механізовані – деяку частину робочої операції виконують за допомогою машин і мех.-мів під керуванням і контролем робітника-оператора;

комплексно-механізовані – всі без винятку робочі операції виконують механізовано, а всі робітник буд виконують лише функції керування і контролю за роботою механізмів.

Автоматизовані – всі робочі операції виконують механізми з автоматизацією окремих операцій керування і контролю за роботою механізмів.

Комплексно-автоматизовані – всі робочі операції виконують і керують ними за допомогою машин-автоматів, що працюють за певною програмою.

Комплект машин – сукупність взаємозв’язаних машин і механізмів, які взаємоузгоджені між собою за технологічним призначенням, продуктивністю. Комплекти машин застосовують для комплексної механізації простих робочих процесів.

Парк машин – сукупність однорідних за призначенням машин, які застосовуються для виконання певного виду і обсягів робіт та процесів.

Розрізняють 3 стадії механізації буд виробництва: часткова, комплексна і автоматизована.

Віщою формою комплексної механізації є автоматизація, тобто використання приладів, пристроїв, машин, які дають можливість здійснювати буд процес без безпосередньої фізичної праці. Робітник контролює лише хід процесу і роботу машин, пристроїв.

Засоби здійснення комплексної механізації показують економічну ефективність можливих варіантів, термінів будівництва, послідовність виконання робіт.

Основними показниками за якими оцінюється економічний ефект варіант, що порівнюються є: собівартість виконання буд робіт, капітальні вклади на придбання, затрати праці робочих, термін окупає мості капітальних вкладів.

Здійснення комплексної механізації забезпечується використанням потоків методу виконання робіт.

2. Якщо необхідно побудувати кілька однотипних об'єктів, то залежно від прийнятого критерію оптимізації роботи можна організувати трьома методами - послідовно, паралельно і потоковим методом.

Послідовний метод дозволяє обмежуватися мінімальною кількістю робітників, механізмів, мінімальними темпами витрати ресурсів, але при ньому буде максимальна тривалість виконання робіт.

Паралельний метод, навпаки, забезпечує мінімальну тривалість робіт, але при ньому одночасно потрібно максимальну кількість робітників, механізмів, максимальні темпи споживання ресурсів.

На практиці в більшості випадків обидва методи небажані, перший із-за великої тривалості, другий - із-за великої кількості робітників та механізмів. Перший метод використовується лише при вкрай обмежених можливостях будівельної організації, наприклад, при великих обмеження в наданні інвестицій. Другий метод зазвичай використовується в екстремальних умовах, коли дорогий кожен день, наприклад, при ліквідації аварій, наслідків стихійних лих. У більшості ж випадків найбільш ефективним є третій - потоковий метод. Об'єкти (захватки) ритмічно включаються в роботу і також ритмічно завершуються. Роботи на кожному об'єкті (захватки) розбиваються на окремі етапи, що виконуються різними бригадами.

Склад бригад підбирається таким чином, щоб тривалість їх роботи на кожному об'єкті (захватці) була по можливості однаковою (недотримання цієї умови не виключає застосування потокового методу, але ускладнює його що буде розглянуто нижче). Кожна бригада переходить з об'єкта на об'єкт (з захватки на захватку), виконуючи приблизно однакову роботу і підготовляючи фронт робіт для наступної за нею бригадою. Проходження бригадою послідовно всіх об'єктів (захваток) називають потоком робіт. Потік найчастіше включає роботи якогось одного типу, наприклад це може бути потік виконання земляних робіт, потік робіт зі спорудження фундаментів, зі зведення стін, з монтажу перекриттів і т.д. Проте можливо також проектування потоків комплексного типу, тобто таких, що включають різноманітні роботи, пов'язані, з яким-небудь конструктивним елементом будівлі або споруди. Більш того, продукцією потоку не обов'язково мають бути окремі конструктивні елементи, потік може охоплювати і вужчий, і ширший діапазон робіт. Це може бути, наприклад, окремий процес (установка опалубки, установка арматури, бетонування) і, навпаки, можуть бути будівлі або споруди і навіть групи будинків або споруд (житлові квартали, гідромеліоративні системи окремих господарств тощо).

Будівництво потоковим методом - це послідовно що йдуть один за одним потоки. Аналогом потокового методу у будівництві є конвеєрна система на заводі, але у конвеєрній системі рухаються вироби, а виконавець залишається на місці, в потоковому ж методі у будівництві, навпаки, переміщуються виконавці, а вироби залишаються на місці.

Проектування потокового будівництва включає визначення ритму і кроку потоку, визначення кількості та чисельності бригад, механізмів, оцінки загальної тривалості будівництва та терміну завершення першого об'єкта (захватки). В даний час розроблені комп'ютерні програми, що дозволяють автоматизувати вирішення таких завдань. Зазвичай вони входять до системи автоматизованого проектування у вигляді спеціалізованих модулів.

Найбільш простим є проектування ритмічних потоків. При неритмічних потоках проектування істотно ускладнюється, особливо коли ритми не кратні один одному. У таких випадках раціональне рішення зазвичай полягає у збільшенні кроків окремих потоків, які пристосовуються до змінного ритму. У цих випадках бригади приходять на об'єкт (захватки) не відразу одна за одною, а з деякими перервами. Під час цих перерв на об'єкті (захватки) ніхто не працює, але зате у самих бригад перерв у роботі немає.

При проектуванні потоків велике значення має правильна розбивка об'єктів на захватки, бо ситуації, коли в якості "захватки" виступає цілий об'єкт зустрічається рідко. Найчастіше при будівництві житлових багатосекційних будівель за захватки беруть одну, дві або три секції, для промислових будівель - ділянка між температурними швами і т.п. Істотну роль може відігравати також правильність розбивки будинку по вертикалі - на яруси. Об'єкти можуть бути одноярусний і багатоярусними. До одноярусних належать об'єкти, у яких цикли роботи можуть бути виконані з одного рівня, у багатоярусних це неможливо, тобто потрібна розбивка на яруси. Для великопанельних будинків ярусом зазвичай є поверх, для цегельних при кам'яних роботах - 13-15 рядів цегляної кладки (1.1-1.3.м), для решти циклів - теж поверх. Одноповерхові промислові будівлі є одноярусними для всіх циклів, багатоповерхові - багатоярусними. Одноярусними об'єктами є дороги, зовнішні мережі водопроводу каналізації і т.д. При зведенні насипів ярусом можна вважати один шар відсипання грунту.

Найбільш часто потоковий метод застосовується при будівництві лінійно-протяжні споруд - доріг, дамб, ЛЕП і. т д. На таких об'єктах організація потоків спрощується завдяки однотипності комплексу провідних робіт уздовж всієї траси споруди. Траса розбивається на ділянки (карти), які служать захватками при потоковому будівництві. Часто практикується такий підхід, при якому протяжна споруда розбивається на укрупнені ділянки, що зводяться послідовним методом (з невеликим "нахлестом"), але самі ці ділянки розділяються на більш дрібні захватки, і роботи на них ведуться потоковим методом. Такий підхід спрощує, зокрема, грошові відносини учасників виконання робіт - замовник може приймати споруда по частинах і по частинах його оплачувати.

Потокові методи будівництва, при всій їх ефективності, погано протистоять умовам імовірнісного характеру будівельного виробництва, що спостерігається у сучасному будівництві. і вимагають обліку і проектування організаційно-технологічної надійності будівництва. В даний час потокові методи будівництва неправомірно «забуті», так як відсутні для нових господарських ситуацій розроблені методики, а ті, що існували раніше, застаріли і не враховують сучасні умови і ускладнення будівельного виробництва.

Будівництво лінійних споруд визначається складністю організації в умовах імовірнісного характеру виконання робіт при поточному зведенні таких об'єктів, зростанням складності в умовах сучасних ринкових відносин господарюючих підприємств, а також, відсутністю необхідних та прийнятних методик для визначення й проектування виробництва робіт при зведенні таких об'єктів із заданим рівнем організаційно-технологічної надійності. Для  ефективності потокового будівництва лінійних споруд, на основі методів розрахунку організаційно-технологічній надійності, доцільне включення цих методів до складу САПР організації будівельного виробництва.

Потоковий метод буд оснований на використанні принципів неперервності та рівномірності виконання процесів у буд виробництві. Для організації потокового виробництва необхідно: розділити загальний фронт буд робіт (при зведені будівлі або споруди) на окремі захватки. Захватки вибирають таким чином, щоб трудомісткість робіт на кожній з них відрізнялася не більше ніж на 15-20%, що забезпечує приблизно однакову тривалість робіт на кожній захватці. Затим назначають потоки та визначають їх напрям, для цього весь комплекс робіт по буд-ву об’єктів розподіляють на складові буд процеси та закріпляють кожен з них за бригадами або ланками, максимально суміщаючи у часі і просторі виконання цих процесів по захваткам.

Потоковість будівельних процесів

Простий буд процес виконують на захватках послідовно. Складний можна виконувати послідовно, ІІ або потоковим методом. Характерним прикладом складного процесу є зведення монолітної з/б конструкції. Він містить такі прості процеси: встановлення опалубки, арматури, бетонування, зняття і ремонт опалубки, виправлення дефектів бетонування. Між процесом бетонування і зняттям опалубки передбачено технологічну перерву (для ), а перед процесом виправлення дефектів – організаційна перерва.

Послідовний метод передбачає виконання робіт на кожній наступній захватці після завершення їх на попередній. Під час технолог і організац перерв виконавці змушені простоювати. При цьому інтенсивність використання ресурсів найменша. Тривалість робіт найбільша.

ІІ  - передбачає одночасну роботу на всіх захватках 1 ярусу. Простої робіт будуть такі самі як і в послідовному методі, але загальна тривалість робіт значно зменшиться. Не використовують при зведені багатоярусних будівель.

Зазначені недоліки усувають , а переваги використовують з застосуванням потокового м

Потоковим наз метод при якому відбувається неперервній і рівномірний випуск продукції і відповідно неперервні і рівномірні затрати праці і матеріалів.

Суть потокового методу – всі буд роботи суміщені в часі виконуються ІІ на декількох ділянках. При потоковому методі дуже важливо дотримуватись оперативності і чіткості дії всіх виробничих підрозділів будівництва, що забезпечує строгу і неперервну домовленість між бригадами потоку і ланками бригади. неув’язка на 1 захватці призводить до складності в роботі 2 захватки  і порушенню організації роботи в цілому. Особливо ефективн на буд лінійних споруд з рівномірно розподіл об’ємом по довжині споруди.

Для створення буд потоку виробничий процес буд потрібно розділити на складові прості процеси, розділивши їх між виконавцями призначити однакову тривалість виконання процесів на захватці, максимально сумістити здійснення їх за часом, забезпечити виробничий ритм (послідовне виконання одних і тих самих простих процесів і ІІ – різних).

У основу потокового буд покладені принципи рівномірності  і безперервності виконання робіт, що виявляється у відповідному використанні всіх видів ресурсів і забезпеченні рівномірного і безперервного випуску продукції.

Здійснення будів процесу у часі і просторі графічно зображають у вигляді циклограми на корд сітці якої по осі X відклад час t, а по Y – одиниці фронту робіт m. Кожен простий буд процес, що виконано потоково (елемент потік) зображ похилою лінією. Технологічний процес розділений на п складових процесів, зображено похилими лініями. Кожен поточно виконує мий складовий процес наз окремим потоком.

За структурою і видом продукції розрізняють елементарний, спеціалізований і комплексний потоки.

Елементарний потік – послідовне виконання однієї робочої операції (одного простого процесу) на ряді захваток (одна і та ж робота на кожній захватці)

Спеціалізований – сукупність елементарних потоків об’єднаних єдиною системою параметрів і схемою потоку. Характеризується неперервним випуском готової буд продукції.

Складний буд процес, що виконується потоково і склад з кількох елементарних потоків наз спеціалізованим потоком.

Комплексний потік складається з декількох спеціалізованих потоків.

Показниками розвитку потоків у часі та просторі є 3 види параметрів: просторові, технологічні і часу

До просторових: фронт робіт, ярус, захватка, ділянка, технологічний вузол

Виробнича діяльність бригади або ланки обмежена певним простором, що наз. Фронт робіт –обсяг робіт, що задається залежно від складності процесу робітникові або ланці чи бригаді . Ф р – ділянка, що виділяється ланці не менше ніж на півзміни, а бригаді – на термін необхідний для виконання спеціалізованого або комплексного процесу. Ф р – це той обсяг робіт, що задається залежно від складності процесу 1 робітникові або ланці чи бригаді елементарного потоку. Ф р бригади наз захваткою, ф р ланки наз ділянкою, що є частиною захватки. Ф р вимірюється за площею в м2, або по довжині в м/. отже ф р містить об’єм робіт кратний виробітку робочого або колективу за пів зміни. Захватка – 1 продукції елементарного потоку.

Захватка частина об’єкту, що відводиться бригаді робітників для роботи протягом певного часу. Ділянка – частина фронту робіт, що виділяється для роботи протягом певного часу ланці або 1 робітнику. Розміри ділянки і захватки повинні забезпечувати достатній фронт робіт для виконання завдання ланкою і бригадою на протязі певного часу (не менше півзміни), щоб не витрачати часу на перехід до нового місця роботи.

Простір об’єкта умовно розчленовують за висотою на яруси. 

Ярус – зона за висотою, у межах якої зводиться частина будівлі з 1 робочого місця. Висоту ярусу беруть з розрахунку створення робітнику таких умов, які сприяють найбільш високій продуктивності праці. Тривалість роботи на ярусі – ½ або 1 зміна.

Технологічний вузол – конструктивно відокремлена частина буд продукції у межах якої забезпечується виконання буд монтажних робіт до технологічної готовності, необхідної для проведення пусконалагоджувальних робіт, випробування агрегатів механізмів, обладнання.

Технологічними параметрами є: кількість елементарних потоків, трудомісткість, потужність потоку – об’єм буд продукції, що випускається за 1 часу. ,

Параметри часу: модуль циклічності, крок потоку,

модуль циклічності – показник ритму – встановлює циклічність процесу.

Крок потоку – проміжок часу між двома суміжними елементарними потоками. Може бути визначений через модуль циклічності ,   - коефіц виконання норм виробітку.

Модуль циклічності елементарного потоку – (ритм потоку) обсяг робіт простого буд процесу на захватці   - коефіцієнт виконання норм виробітку (1,1 1,2) циклу комплексний

Ритм потоку – затрати часу ланки на захватці

Для організації буд потоку об’єкт будівництва розбивають на рівні по трудоємкості ділянки-захватки (типова секція будинку). На кожній захватці є фронт робіт, який займає бригада  робітників, що здійснює 1 окремий потік.

При зведені збірних будинків об’єкт буд-ва розділяють на монтажні ділянки (сукупність захваток)

3. Нормативні документи встановлюють комплекс норм, правил і вимог, які обов’язкові при розробці проектно-конструкторської документації, виконанні інженерних вишукувань, будівництва та реконструкції буд і споруд.

Основними нормативн документами в буд є державні буд норми, які носять законодавчий хар-р і обов’язкові для використання всіма проектно-пошуковими організаціями, підриємствам.

Відповідно до СНиП 3.01.01-85 Організація буд виробн.» кожне буд повинно бути забезпечене проектною документацією по організації будівництва і виконанню робіт. Документація повинна базуватися на передовому досвіді та новітніх досягненнях будівельної науки та техніки і передбачати виконання планів по підвищенню рівня продуктивності праці та механізації, скороченню трудомісткості та зниження вартості робіт.

Цими правилами передбачається що така документація повинна складатися з проектів організації буд. (ПОБ) та проектів виконання робіт (ПВР). Зміст, порядок розробки та затвердження, об’єми та форма ПОБ і ПВР визначаються вказівками Держбуду України.

ПОБ розробляють по робочим кресленням підготовчого та основного періоду зведення будівель та споруд або пускових комплексів. При цьому в основу ПВР закладають рішення прийняті у ПОБ, враховуючи місцеві організаційно-технічні умови.

До складу ПВР для основних об’єктів промислового, житлово-громадського та сільськогосподарського призначення включають: календарний план виконання робіт та мережовий графік за об’єктом (на випадок буд комплекса  об’єктів – зведений календарний план та зведений мережовий графік); перелік, об’єми та графік виконання підготовчих робіт; буд генеральний план для різних стадій буд (частіше за все для робіт «нульового циклу» та монтажу конструкцій надземної частини); графік надходження потрібних ресурсів, а при монтажі з транспортних засобів (з коліс) – погодинні графіки транспорту та монтажу конструкцій; технологічні карти на виконання робіт, схеми, обгрунтовання та описи; пояснювальну записку з відображенням необхідних пояснень до матеріалів проекту, обґрунтування прийнятих рішень та техніко-економічних показників.

При розробці технологічних карт на виробництво окремих буд процесів, виборі методу виконання робіт і їх комплексної механізації визначну роль відіграє призначення будівлі та споруди, їх об’ємно-планувальні та конструктивні характеристики.

Робочі креслення виконують на основі затвердженого проектного завдання. В них детально розроблені всі конструкції будинку і визначені затрати матеріалів і виробів. до складу роб креслень входять: плани, фасади, розрізи, плани фундам-в, креслення деталей і конструкцій вузлів генплан ділянки, ПЗ і кошторисно-фінансовий звіт.

При розробці робочих креслень використовують типові проекти і креслення збірних конструкцій і деталей завадського виготовлення.

4. Для створення високоякісної буд продукції потрібна наявність певної категорії виконавців (буд робітників), які мають спец знання і практичні навички для ефективного виконання буд процесів.

Буд робітники, як правило розпочинають свою трудову діяльність у системі проф тех освіти, де вони набувають професію і кваліфікацію.

Буд робітники розрізняють за фахом, спец і кваліфікацією. Фах визначають видом роботи, яку виконують робітники (муляр, покрівельник). Буд робітники, які мають певний фах можуть спеціалізуватися на виконанні окремих видів процесів у межах свого фаху, тобто мати спеціальність.

Для виконання буд процесів потрібні робітники з різним рівнем підготовки, тобто різної кваліфікації. Показником кваліфікації є його кваліфікац розряд. Присвоєння якого відбувається за результатами перевірки кваліфікаційною комісією знань і умінь робітника. В буд існує 6 кваліфік розрядів.

Організація праці в буд заснована на розподілі і кооперації праці виконавців. Розподіл праці здійснюється за принципом що кожен робітник здійснює робочі прийоми, складність яких відповідає його професії, спеціалізації та кваліфікації. Кооперація праці передбачає обєднання зусиль групи виконавців для виконання буд процесів. Основними формами кооперації є ланка і бригада.

Ланка – найменша група виконавців, до складу її входить кілька робітн 1 спец, різної кваліфікац. Кілька ланок об’єднують у бригаду, на чолі якої стоїть бригадир.

Спеціалізовані бригади формують для виконання великих обсягів робіт, комплектують з 25-30 чол однієї спеціальності для простих процесів.

Комплексні бригади формують для виконання складних роб процесів, до складу входять ланки роб різного фаху і спец. Склад з 40-50 чол.

Для співвідношення об’ємів робіт і термінів їх виконання введено нормування – встановлення необхідних затрат часу на виконання заданої роботи.

Технічні норми – це затрати виробничих ресурсів на 1 продукції або роботи.

Норма часу – час, який встановлено на виконання 1 продукції (робочої операції) робітником відповідного фаху, кваліфікації. З нормою часу пов’язані норми витрат праці, норми виробітку.

Норма витрат праці – витрати праці, які встановлені на виконання 1 продукції робітниками (ланкою) відповідного фаху, кваліфікації. Виражається в людино-годинах на 1 виміру (люд.год/м3).

Одним з основних критеріїв оцінки трудов діяльності робітн є продуктивність праці, яка оцінюється виробітком - кількість буд продукції випущеної за 1 часу в одиницях виміру продукції або в грошовому обчисленні.

 V – обсяг робіт, м2, т, шт.;  t – фактично витрачений час,  n – кількість виконавців

Норма виробітку – кількість продукції, яка має бути вироблена за 1 часу  , м2/год, м3/зміну. Обернено пропорційна нормі часу.

Знаряддя праці – буд машини, ручний та механізований інструмент. За допомогою з.п. робітники безпосередньо впливають на предмети праці для зміни їх форми, внутрішнього стану.

Буд оснастку – допом технічні засоби, за допомогою яких забезпечується потрібне положення робітників, предметів та знарядь праці у просторі. Допоміжні пристрої – риштування, помости. пристосування - траверси, стропи, причалки, підкоси, шаблони.

Будівельний інвентар – засоби технолог оснащення робочих місць і буд майд за допомогою яких забезпеч безпечні і зручні умови праці, освітлювальні пристрої, тимчасова огорожа, контейнери, трансформатори, зарядні апарати, сигнальні пристрої, пристрої для очищення і миття буд техніки.

3.1.1. Технологія будівельного виробництва: Підручник / В.К.Черненко, М.Г.Ярмоленко, Г.М.Батура та ін.; За ред. В.К.Черненка, М.Г.Ярмоленка. – К.: Вища шк., 2002. – 430 с.

3.1.2. Зеленкова Г.Ф., Пилипенко О.І. Технологія будівельного виробництва – НАУ, 2005. – 134 с. 3. Карапузов Є.К. Матеріали і технології в сучасному будівництві – К.: Вища шк., 2005. – 480 с.

3.1.3. Ярмоленко М.Г., Черненко В.К., Терновий В.І. та ін. Технологія будівельного виробництва (за ред. М.Г. Ярмоленка.) – К.: Вища шк., 2003. – 406 с.

Додаткові рекомендовані джерела

3.1.4. Технология строительного производства. Справочник. Под редакцией С.Я. Луцкого, С.С. Атаева – М.: Высшая шк., 1991. – 383 с.

3.1.5. Большаков В.Н. Нові матеріали та технології в промисловому та дорожньому будівництві. – К.: Вища шк., 1990. – 214с.

3.1.6. Комар А.Г., Баженов Ю. М. Технология производства строительных материалов. – М.: Высш.шк., 1990. – 456с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25804. Характеристика проводникового и коркового отделов слухового анализатора. Их значение 14.92 KB
  Проводниковый отдел слуховой сенсорной системы состоит из 4 нейронов: 1ый нейрон расположен в спиральном узле улитки. Аксоны центральные отростки образуют слуховой нерв. Слуховой путь как и зрительный является частичноперекрещенным. При поражении слуховой коры с одной стороны снижение слуха наблюдается с двух сторон причём с большим поражением противоположного уха.
25805. Заболевания глотки. Аномалии развития 16.05 KB
  Аномалии развития. Аномалии развития глотки встречаются в виде расщепления укорочения или отсутствия мягкого неба и язычка; эти дефекты нередко сочетаются с врожденными расщелинами твердого неба. Аномалии глотки могут возникать по различным причинам: в результате наследственных факторов эндогенного влияния на эмбрион заболеваний родителей алкоголизм сифилис туберкулез малярия краснуха отравления эмриотоксическими элементами олово свинец мышьяк ртуть и др. Классификация аномалий глотки Атрезия и стенозы носоглотки Недоразвитие...
25806. Рубцовые деформации глотки 13.87 KB
  Рубцовые деформации глотки. Рубцовые деформации глотки. При некоторых тяжелых инфекционных заболеваниях скарлатина дифтерия наблюдаются глубокие поражения слизистой оболочки глотки с омертвением отдельных ее участков и последующим развитием рубцовой ткани. В других случаях рубцы притягивают остатки мягкого неба и дужек к задней стенке глотки; происходит полное или частичное сращение мягкого неба с задней стенкой глотки в результате чего полость рта и ротоглотка полностью или почти полностью разобщаются с носоглоткой.
25807. Ангина и хронический тонзиллит 15.22 KB
  Ангина и хронический тонзиллит. Различают острый тонзиллит ангина и хронический. Ангина остро возникающее патологическое состояние для которого характерно воспаление лимфоидных образований окологлоточного кольца ПироговаВальдейра чаще всего нёбных миндалин. Катаральная ангина имеет острое начало.
25808. Гипертрофия глоточной и небных миндалин. Аденоиды. Нарушение голоса и речи при аденоидах 16.81 KB
  Нарушение голоса и речи при аденоидах. Основными признаками аденоидов являются: нарушение носового дыхания постоянные серозные выделения из носа нарушение функции слуховых труб частые воспаления как в носоглотке так и в полости носа.
25809. Фиброма носоглотки. Паралич мягкого неба 14.89 KB
  Паралич мягкого неба. Паралич мягкого неба. У детей нередко наблюдается паралич мягкого неба. Чаще всего такой паралич возникает при дифтерии.
25810. Заболевания гортани. Аномалии развития. Инородные тела гортани 16.5 KB
  Заболевания гортани. Инородные тела гортани. В некоторых случаях наблюдается врожденная диафрагма гортани тонкая перепонка между истинными голосовыми связками или под ними оставляющая небольшой просвет через который проходит воздух. Острое воспаление слизистой оболочки гортани острый ларингит развивается чаще всего как часть разлитого поражения слизистой верхних дыхательных путей при гриппе или сезонном катаре верхних дыхательных путей.
25811. Острый и хронический ларингит 15.39 KB
  Острый и хронический ларингит Острый ларингит. Острое воспаление слизистой оболочки гортани или острый ларингит развивается чаще всего как часть разлитого поражения слизистой оболочки дыхательных путей при гриппе и так называемом сезонном катаре верхних дыхательных путей. Острый ларингит длится недолго и при правильном лечении проходит в течение 7 10 суток. При остром ларингите нередко возникает припухание слизистой оболочки гортани под истинными голосовыми связками подсвязочный ларингит.
25812. Узелки голосовых складок 13.99 KB
  Узелки голосовых складок Узелки голосовых складок связок доброкачественные разрастания образующиеся вследствие постоянной перегрузки голосовых складок. Отмечено что чаще всего узелки голосовых складок появляются у женщин в возрасте 20 50 лет. Перегрузка голосовых складок приводит к формированию на них небольших уплотнений. Обычно узелки на голосовых складках расположены симметрично.