99419

Планування раціонального використання земель на території Плавнівської сільської ради Ренійського району Одеської області

Курсовая

Лесное и сельское хозяйство

Визначення основних напрямків підвищення ефективності використання земельних ресурсів на перспективу. Розробка заходів з усунення недоліків у межах утворених землекористувань. Формування нових землекористувань. Розробка заходів з поліпшення використання земель розміщених у межах населених пунктів. Розробка заходів з підвищення ефективності використання земель зайнятих виробничими комплексами. Визначення потреби в земелъних ресурсах для потреб промисловості...

Украинкский

2016-09-14

508 KB

0 чел.

МІНІСТЕРСТВО  АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Одеський державний аграрний університет

Факультет землевпорядкування

Кафедра земельного кадастру

КУРСОВИЙ  ПРОЕКТ

З дисципліни: «Управління земельними ресурсами»

На тему: «Планування раціонального використання земель

на  території Плавнівської сільської ради

Ренійського району Одеської області»

                                                                                              

                                                                                            Виконав:

                                                                                               ст. 5к. 2 гр.

                                                                                                 Лисай Л. М.

                                                                                               Перевірив:

                                                                                                 Лядова Н.І.

                                          Одеса 2010

                   ЗМ1СТ

                                                                                                                                                                                                                   стр.

Вступ                                       3

1. Загальні відомості про територію.

  Коротка характеристика природно-економічних умов                           5

2. Аналіз сучасного стану земельного фонду                                        10    

3. Визначення основних напрямків підвищення ефективності
   використання земельних ресурсів на перспективу                                       20

3.1. Розробка заходів з усунення недоліків у межах утворених
      землекористувань. Формування нових землекористувань                          20   

3.2. Розробка заходів з поліпшення використання земель розміщених

      у межах населених пунктів                                        22      3.3.Розробка заходів з підвищення ефективності використання земель
      зайнятих виробничими комплексами                                        26  

3.4.Визначення потреби в земелъних ресурсах для потреб промисловості,
     транспорту. Розвиток дорожньої мережі                                        31

4. Розробка заходів з раціонального використання земель, їх поліпшення
    і охорони                                                                                                                         34

5. Визначення економічної ефективності заходів з поліпшення
   використаиня земель                                        37

6. Техніко-економічні показники проектних пропозицій                                     39

Висновок                                        40

Список використаної літератури                                                                          42

Вступ

Управління земельними ресурсами – це діяльність, спрямована на досягнення поставленої мети, а земельний менеджмент – процес (інструмент), за допомогою якого досягається ця мета.

Одним з важливах напрямків управління земельними ресурсами є планування раціонального використання земель і їх охорони. Ефективність управлінського рішення з використання земельних ресурсів виражається мірою раціоналізації землекористування.

У найбільш загальних рисах поняття “управління” використовується для характеристики будь – яких систем – біологічних, соціальних, технологічних.

Розвиток продуктивних сил країни, який забезпечує зростання доброботу суспільства, передусім визначається рівнем використання земельного фонду як одного з найважливіших видів ресурсів соціально – економічного розвитку України. У цьому звязку виняткова роль належить розвитку системи управління земельними ресурсами, зорієнтованої на поєднання загальнодержавних і регіональних інтересів.

Серед усіх інших компонентів природного середовища, які використовуються для виробництва матеріальних благ, виключно важливу роль відіграють земельні ресурси.

Під раціональним землекористуванням потрібно розуміти використання земель згідно з їх цільовим призначенням, отримувати максимум продукції при мінімальних затратах на їх виробництво, не порушуючи навколишнього середовища на відповідному рівні розвитку продуктивних сил і земельних відносин.

Земельні ресурси посеред інших природних ресурсів являються головними і займають особливе місце в суспільному виробництві. Їх використання пов'язане з різноманітними природними факторами: кліматом, водою, сонячною енергією та іншими.

Продуктивність земель, рівень виробництва суспільної праці в рішучій мірі залежить від системи експлуатації їх основної особливості — родючості.

Прискорення темпів науково-технічного прогресу, ріст населення, поширення промислового виробництва потребує зменшення площ продуктивних земель і таким чином ставить на перший план проблему подальшого удосконалення взаємозв'язку природи і суспільства, яка включає раціональне використання землі і відтворення родючості грунтів.

Перед нами стоїть задача так організувати використання земельних  ресурсів, щоб, з одного боку, припинити деградаційні процеси, здійснити відновлення і покращення родючості ґрунтів, а з іншого - досягти підвищення ефективності виробництва за рахунок організації раціонального  землекористування.

При розробці  проекту нам слід вирішити ряд завдань,  пов'язаних з техніко-економічним   обгрунтуванням   міжгалузевого  розподілу   земель,   виявленням резервів земель для сільськогосподарського освоєння, трансформації земель, розробкою заходів з поліпшення земель і охороною природних ресурсів. 

  1.  Загальні відомості про територію.                                                             Коротка характеристика природно-екологічних умов.

В даному курсовому проекті досліджується територія  Плавнівської сільської ради Ренійського району Одеської області.

 Господарство розташоване у західній частині Ренійського району       на відстані 44 км від районного центру  - м. Рені і 310 км від обласного центру - м. Одеси. Адміністративним, культурним і виробничим центром господарства є  с. Плавні.

Клімат на даній території має великий вплив на ґрунтоутворення. Кліматичні умови поєднують риси середземноморського і помірно-континентального клімату. Тут коротка мягка зима з нестійким морозним періодом, характеризується різкими змінами погоди: весна, довге жарке літо, тепла осінь.

За даними агро кліматичного районування Одеської області територія землекористування відноситься до Південного (жаркого) агро кліматичного району.

Особливостями річного температурного режиму являються мягка з частими відлигами зима і досить жарке сухе літо. Найбільш низька з відмічених відємних температур – 28оС. Період с відємними температурами становить 80-110 днів. Озеро Ял пуг пом’якшує мікроклімат на даній території. Найбільш теплим місяцем являється липень. Середньомісячна температура повітря для липня  +22,8оС. Найбільш висока із зареєстрованих температур +40оС.

Умови зволоження на території господарства порівняно благоприятні, але часто бувають посухи. Річна кількість опадів коливається в межах 360-400мм. В холодний період (листопад - березень) випадає 134 мм опадів і в теплий період (квітень - жовтень) 280мм. Кількість опадів в холодний період незначна. Сніговий покрив зимою нестійкий і зберігається лише в період січня – лютого місяців (40 днів).

Літні опади зазвичай коротко часові, але інтенсивні, дуже часто зливового характеру. Літо характеризується низьноювідносною вологістю повітря в середньому 40-50%, часто бувають посушливі дні з відносною вологістю повітря менше 30%.

Переважне направлення вітрів протягом року північне. Середня швидкість вітру зазвичай не перевищує 405м/сек..

Таким чином клімат господарства теплий і благоприятний для вирощування різних видів культурних рослин.

Рельєф, як і клімат, являється одним із умов, в яких розвиваються грунти. Він має дуже важливе значення в ґрунтоутворенні і розміщенні грунтів на території.

Формування сучасного рельєфу відбувалося в основному в четвертинний період і знаходилось в залежності від коливань південно-західного крила Причорноморської впадини.

Територія землекористування розміщена в південній частині Причорноморської низовини, в межах якої виділенаДунайсько-Дністровська акумулятивна площинно хвильова лесова рівнина.

Вирівнювання поверхни в післяпонтичний період йшло за рахунок акумуляції червоно-бурої глини і лесу. Одночасно проходило розчленування поверхні долинно-балковою мережею, що призвело до формування ерозійно- денудаційно-укумклятивного рельєфу. Земельний масив господарства характеризується рівнинно-хвильовим водно-ерозійним типом рельєфу, де площа схилів перевищує площу рівнинних участків.

Рельєф сприяє розвитку площинного змиву і лінійної ерозії в результаті чого на території господарства переважають еродовані грунти.

З півночі на південь через територію господарства проходить широка балка що впадає в озеро Бартиця, а також з північного заходу на південний схід проходить вузька але глибока балка. Прилягаючі до балок схили місцями порізані виямками. Це прояви лінійної ерозії. Тут одночасно і проявляється площинна ерозія виражена в тому, що змиваються  верхні горизонти . Так на описаних схилах в результаті площинної ерозії утворилися слабо змиті грунти з плямами середньо змитих 30-50 %.

В залежності від крутизни схилів залягають слабо-, середньо- і сильнозмиті грунти. Слабо еродовані грунти займають в основному похилі схили стрімкістю 1-2о, 2-3о, середньо- і сильно еродовані грунти розміщені на схилах стрімкістю 2-3о до 10о.

Значення рельєфу в формуванні грунтів і в розвитку ґрунтового покриву велике і різноманітне. Рельєф виступає перш за все, як фактор перерозподілу сонячної радіації і опадів в залежності від експозиції і стрімкості схилів і впливає на водний і тепловий режими.

Грунтоутвоюючі породи представлені лесами, делювіальними і алювіальними відкладеннями.

Найбільш цінною грунтоютворюючою породою являються леси, що характеризуються збагаченням поживними речовинами. В зв’язку з цим грунти на лесах переважають гарною структурою, високою поглинаючою здатністю. Значний зміст карбонатів кальцію в лесах обумовлює закріплення  органічної маси, що розкладається, коагулює гумусові з'єднання, утворить водоутримуючу структуру. Ось чому на лесах розповсюджені збагачені гумусом чорноземи. Леси не оглеяні і не засолені розчинними солями.

Сучасні алювіальні відкладення розміщені в поймі долини Дуная.

Характерною особливістю їх являється чергування шарів різного механічного складу. За механічним складом переважають легко глинисті фракції.

Делювіальні відкладення займають найбільші участки і розповсюджені в пониженнях балок. За механічним складом – це середні суглинки, прокашені гумусом на значну глибину.

Рельєф має великий вплив на ґрунтоутворення. При рівних умовах рельєфу в межех одної рослинно-кліматичної зони, на різних ґрунтоутворюючих породах зустрічаються різні по генезису і агротехнічним показникам грунти.

Розміщення ґрунтових вод на території господарства різноманітне і залежить від фізико- географічних елементів рельєфу. На широководороздільних плато грунтові води залягають на глибині більше 20м. і мало впливають на зволоження верхніх горизонтів. Тут сформувалися автоморфні грунти.

По долинах балок і придунайських плавнях грунтові води дуже близько від поверхні, глибина їх від 3 до 0,5 м. Тут утворились лугові і болотні грунти. Головними водоймами являються р. Дунай з притокаи і рукавами, озера Ялпуг, Бартиця.

Ріка Дунай протікає на південній межі господарства, її середня ширина 500-700м, глбина 10-15м.

Озера Ял пуг і Бартиця розміщені в південно східній частині території господарства. Озеро Бартиця внаслідок інтенсивного заростання болотною рослинністю поступово зменшується в розмірах.

Територія господарства відноситься до зони південного степу. Основною рослинністю, під покровом якої розвились чорноземні грунти, являються однолітні вузьколисті, травянисті рослини типчаково-ковильної асоціації.

Найбільш часто зустрічаються серед звичайної рослинності костер різного виду, пирей, ковиль, тонконог, типчак. Бобові зустрічаються рідко. Серед різнотравяних домінують полин, молочай , чебрець, шалфей. Господарська цінність цих степових лугів – низька.

Лугова рослинність розповсюджена в плавнях ріки Дунай, де представлені зарослі верби, очерету, тросик, осока, рогоза.

На орних масивах природна рослинність зустрічається у виді бур'янів, серед яких поширені в'юнок польовий, осот, лобода, шириця, буркун жовтий, суріпка, польова, свинорий, мятлик.

Деревно-кущова рослинність зустрічається в виді штучних насаджень. Головними породами являються абрикос, акація біла.

В результаті взаємодії клімату, рельєфу, ґрунтоутворюючих порід і рослинності  сформувався ґрунтовий покрив, який під впливом господарської діяльності людини зазнав деяких змін.

Згідно природно-сільськогосподарського районування території землекористування відноситься до степової засушливої зони, Придунайської провінції, Дунайсько-Дністровському округу, Ізмаїльському природно-сільськогосподарському агрогрунтовому району.

На основі польових дослідів і лабораторних даних на території господарства виділено 15 грунтових різновидів. Нижче приведена номенклатура грунтів.

                              Номенклатурний список ґрунтів

№ на карті

Шифр грунту

Назва ґрунтових різновидів

1

71д

Чорноземи південні слабогумусовані карбонатні крупнопилувато-середньосуглинисті

2

74д

Чорноземи південні слабогумусовані карбонатні слабозмиті крупнопилувато-середньосуглинисті

3

75д

Чорноземи південні слабогумусовані карбонатні слабозмиті крупнопилувато-середньосуглинисті з плямами середньозмитих 30-50%

4

75д

Чорноземи південні слабогумусовані карбонатні середньозмиті крупнопилувато-середньосуглинисті

5

76д

Чорноземи південні слабогумусовані карбонатні сильнозмиті крупнопилувато-середньосуглинисті

6

209д

Чорноземи намиті карбонатні крупнопилувато-середньосуглинисті

7

107д

Темно каштанові карбонатні крупнопилувато-середньосуглинисті

8

110д

Темно каштанові карбонатні слабозмиті крупнопилувато-середньосуглинисті

9

111д

Темно каштанові карбонатні середньозмиті крупнопилувато-середньосуглинисті

10

121д

Лугово-чорноземні намиті крупнопилувато-середньосуглинисті

11

133л

Лугові легкоглинисті

12

141л

Болотні легкоглинисті

13

215д

Лесовидні суглинки

14

Сучасний делювій

15

219

Озерні відкладення

2. Аналіз сучасного стану земельного фонду

Площа України складає 50,4 млн. га або 0,5% світових земельних ресурсів. Більше 6,9 % від загальної площі складають сільськогосподарські угіддя, із них:

  •  оброблювані землі 56,4 %;
  •  сіножатті і пасовища 13 %;
  •  лісові площі складають 17,2 %;
  •  інші угіддя 13,4 %.

Територія України відноситься до однієї з країн з найбільшим освоєнням сільськогосподарських земель. Продуктивність сільськогосподарських земель в 2 рази нижча ніж в країнах Європи.

На території України знаходиться 1/3 світових запасів чорноземів. В природньому відношенні територія України ділиться на 7 природних зон:

  •  полісся, яке займає 19,5 % території України;
  •  лісостеп, найбільша прородна зона 33,3 % території України;
  •  північний і центральний степ 26,7 % території України;
  •  південий степ 13,7 % території України;
  •  гірський Крим 1,3 %;
  •  Карпати 5 %;
  •  Закарпатська область 0,5 %.

Розореність території по зоні не рівномірна. В Поліссі площа сільськогосподарських угідь – 15,1 %, а ліси – 39,8 %. В Лісостепу площа сільськогосподарських угідь – 36 %, а площа лісів – 25,6 %. Північний і центральний степ – сільськогосподарські угіддя складають 13 %. Гірський Крим – 0,9 %, а лісів – 2,8 %. Карпати – 2,6%, лісів – 17%. Низини Карпат – 0,5%, лісів – 0,8%.

Найбільша розореність в Степовій зоні, так як на ній найменша лісистість. Найбільшу лісистість складають Карпати і Гірський Крим, після яких йде зона Полісся.

Методологічними основами державного земельного кадастру є Конституція України, яка проголошує, що земля України є обєктом власності українського народу, основним національним багатством і перебуває в особливою охороною держави.

Крім Конституції України методологічними основами являються Земельний Кодекс України, укази президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів, методичні вказівки на виконання земельно-кадострових робіт, праці вчених-класиків.

Головне завдання Земельного кодексу України полягає у встановленні принципових положень правового регулювання у галузі охорони, використання і відтворення земельних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на земельний фонд, збереження родючості грунтів, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико – культурною спадщиною.

 У статті 19 Земельного кодексу України визначено 9 категорій земель, а саме :

1) землі сільськогосподарського призначення;

2) землі житлової та громадської забудови;

3) землі природно – заповідного та іншого природоохоронного

            призначення;

4) землі оздоровчого призначення ;

5) землі рекреаційного призначення;

6) землі історико – культурного призначення;

7) землі лісового фонду;

8) землі водного фонду;

9) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони, та

     іншого призначення.

Категорії земель характеризують розподіл земельного фонду між галузями суспільного виробництва і з другої сторони характеризують цільове призначення використання земель. Категорії земель можуть бути у всіх формах власності і використовуватись в усіх формах господарювання.

До земель сільськогосподарського призначення відноситься всі ці землі, які надані для сільськогосподарського виробництва. До них відносяться землі сільськогосподарських підприємств різних форм власності, форм господарювання, землі підсобних господарств – промислових та інших категорій земел, землі надані для ведення особистих підсобних господарств, надані для створення товариств – садівничих, огородних і інших, тобто всі ті землі, які використовуються для вирощування виробництва сільськогосподарської продукції. Землі для вирощування сільськогосподарської продукції можуть використовуватися прямо або косвено.

До земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населенного пункту, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших обєктів загального користування. До них відносяться земельні ділянки надані для будівництва обслуговування жилого дому, для будівництва кооперативних житлових будівель і споруд, гаражно-будівельних кооперативів, а також для розміщення багатоквартирних житлових будинків.

 До земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення відносяться землі, що мають особливу природноохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та інші цінність. До них включаються природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафні парки, заказники, памятки природи, геології, заповідні урочища, а також штучностворені обєкти, такі як ботанічні сади, тендрологічні парки, зоологічні парки, парки-памятки садово-паркового мистецтва.

До земель оздоровчого призначення належать землі, що мають природньо-лікувальні властивості, що використовуються або можуть використовуватись для профілактики захворюваннь і лікування людей.

До земель рекреаційного призначення належать землі,які використовуються для відпочинку людей, туризму, проведення спортивних заходів, до них слід віднести – земельні ділянки зелених приміських зон, зелених насаджень населеного пункту, земельні ділянкизайняті будинками відпочинку, пансіонатів, обєктами фізкультури, спорту, туризму, туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок та мисливців, дитячі будинки відпочинку, а також землі надані для дачного будівництва.

До земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані історико-культурні заповідники, музеї-заповідники, меморіальні парки, меморіальні кладовища, могили, історичні або меморіальні садиби, будинки, споруди і памятні місця, повязані з історичними подіями, городища-кургани, давні поховання, памятні скульптури, наскальні зображення, поля давніх битв, залишки фортець, ділянки історико-культурного шароукріплень, виробництва шляхів, каналів, архітектурні ансанблі, історичні центри, квартали, площі, залишки стародавньої архітектури, споруди цівільної, промислової та військової архітектури, культурні архітектури народного зодчества, сабово-паркові комплекси, фонова забудова.

До земель лісового фонду належать землі криті лісовою рослинністю або не вкриті лісовою рослинністю, але надані та використовуються для потреб ведення лісового господарства. До земель лісового фонду належать землі, які зайняті зеленими насадженнями в містах населенного пункта, не віднесені до приридньо-заповідних земель, захисними лісосмугами на землях сільськогосподарського призначення, вздовж залізничих і шосейних дорог, каналів, річок, водоймищ, окремими деревами, групами дерев, чагарниками, які мають природноохоронне або промислове значення. Усі насадження діляться на дві групи – до першої групи відносяться: ліси, чагарники, які мають продоохоронне значення – це захисні лісосмуги, зелені зони, інші насадження в малолісистій зоні; до другої групи відносяться лісові насадження, які мають промислово-господарське призначення або використання. Землі лісового фонду можуть перебувати в державній, комунальній і приватній власності. На землях державної власності створюються і функціонують державні лісогосподарські підприємства. На землях комунальної власності створюються комунальні лісогосподарські підприємства, використання лісових насаджень комунальної приватної власності обовязкового узгоджуються зі службою охорони лісів, міністерством лісового господарства.

До водного фонду належать землі зайняті морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними обєктами, болотами, а також островами, прибрежними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойомів, гідротехнічними спорудами, підканалами, а а також землями відведеними до них береговими слугами водних шляхів. Землі водного фонду можуть перебувати в державній, комунальній і приватній власності, використання земель водного фонду відбувається під контролем служби охорони міністерства водного господарства. На землях державної, комунвльної власності створюються відповідно підприємства водного господарства державній і комунальній, а також рибаловецькі підприємства усіх трьох форм власності.

До земель промисловості належать надані для розміщення експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд промислових гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх підїздних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель та інших споруд. Землі промисловості можуть перебувати в державній, комунальній і приватній власності. Надання земель промисловості проводиться згідно проекту в розмірах передбачених нормативами, надання земель до гірничої промисловості проводиться тільки після повернення раніше використованих земель і проведення на них рекультивації.

В даному господарстві землі відносяться до категорій земель, які представлені в таблиці № 2.1.

Таблиця № 2.1

Розподіл земельного фонду за цільовим призначенням

Категоріі земель

Площа, га

Питома вага, %

Землі сільськогосподарського призначення

4312,17

89,75

Землі житлової та громадської забудови

273,79

5,70

Землі прородо-заповідного та іншого природоохоронного призначення

Землі оздоровчого призначення

Землі рекреаційного призначення

30,97

0,64

Землі історико-культурного призначення

Землі лісового фонду

83,71

1,74

Землі водного фонду

81,33

1,69

Землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення

22,94

0,48

Всього

4804,91

100%

З таблиці 2.1 можна зробити висновок, що землі на території господарства  відносяться до 6 категорій земель. Основну частину території займають землі сільськогосподарського призначення 4312,17 га, що становить - 89,75 %.

На території Плавнівської сільської ради представлено такі сільськогосподарські угіддя як: рілля, сіножаття, пасовища, багаторічні насадження ( виноградники, сади, тутовники ).

Рілля – земельна ділянка, яка систематично обробляється і використовується  для вирощування зернових , технічних, овочевих, та кормових культур.

Сад – це земельна ділянка зайнята плодовими насадженнями, яка постійно обробляється відповідно до технологічних умов і використовується для виробництва продукції плодівництва.

Виноградники – це земельні ділянки зайняті плантаціями виноградних насаджень, які постійно обробляються відповідно до технологічних умов і використовуються для виробництва виноградарсько-виноробної продукції.

Сіножаття – це земельна ділянка з природим або штучним травостоєм розміщена в елементах гідрографічної мережі і використовується для сінокосіння.

Пасовища – це земельні ділянки із природним або штучним травостоєм, які розміщаються на корінних схилах гідрографічної мережі, а також плододільних просторах і систематично використовуються для випасу тварин.

Розподіл земель сільськогосподарського призначення за основними видами угідь представлений  в таблиці №2.2.

Таблиця № 2.2

Розподіл земель сільськогосподарського призначення

за основними видами угідь

Види угідь

Площа, га

Питома вага від площі  с/г земель,%

Питома вага від всієї території, %

1

2

3

4

5

1

Сільськогосподарські угіддя:

4183,66

97,02

87,08

       Рілля

3410,04

79,08

70,97

       Сіножаття

221,27

5,13

4,61

       Пасовища

99,49

2,31

2,07

       Багаторічні    

        насадження:

452,86

10,50

9,43

       Сади

108,25

2,51

2,25

       Виноградники

339,38

7,87

7,06

       Тутовники

5,23

0,12

0,11

2

Інші:

128,51

2,98

2,67

   Під шляхами

61,18

1,42

1,27

Під лісосмугами

49,96

1,16

1,04

  Під госп. дворами

17,37

0,40

0,36

Всього

4312,17

100%

89,75%

Із вище зазначеної таблиці видно, що  за розподілом земель сільськогосподарського призначення за основними видами угідь найбільшу площу займає рілля – 3410,04 га, що складає 79,08 га від всієї площі сільськогосподарських угідь.

Розподіл земельного фонду за формами власності

Після проголошення незалежності України Законом України  «Про форми власності на землю» від 30 січня 1992 р. в Україні були проголошені приватна, колективна і державна форми власності на землю.

Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися обєктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є порушним. Все це сказано в статті 41 Конституції України.

Особливістю права власності на землю є те, що громадяни України мають право на одержання у власність земельних ділянок
лише для визначених законодавством конкретних цілей, зокрема, для:

       - ведення селянського (фермерського) господарства;

       - ведення особистого підсобного господарства;

       - будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських 

          будівель (присадибна ділянка);

        - садівництва;

       - дачного і гаражного будівництва;

        - здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи.

Конституція України визначає комунальну власність як самостійну форму власності, що функціонує поряд з державною власністю, а не в її складі.

Що стосується землі, як об'єкта права комунальної власності, то ст. 142 Конституції України визначає, що земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, є матеріальною та фінансовою основою місцевого самоврядування. Там же сказано, які територіальні громади сіл, селищ і міст можуть об'єднувати на договірних засадах об'єкти комунальної власності. Районні і обласні ради за Конституцією не визнані самостійними суб'єктами права комунальної власності. Вони здійснюють лише функції управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.

До комунальної власності відносяться землі, які передані у власність територіальних громад і не відносяться до об'єктів державної власності.

     У державній власності перебувають усі землі України, за винятком земель, переданих у приватну і комунальну власність. Певною компетенцією щодо розпорядження державними землями наділено Кабінет Міністрів України. Згідно зі ст. 116 Конституції України він здійснює управління об'єктами державної власності відповідно до закону. Конкретні функції і повноваження щодо управління і розпорядження землями, що відносяться до державної власності, будуть визначені у законі «Про Кабінет Міністрів України ».

Розподіл земельного фонду за формами власності на території нашого господарства зазначено в таблиці 2.3.

Таблиця №2.3

Розподіл земельного фонду за формами власності

Форма власності

Площа, га

Питома вага в загальній площі, %

Державна

218,95

4,55

Комунальна

728,29

15,16

Приватна

3857,67

80,29

Всього

4804,91

100

Висновок : з таблиці  видно, що більша частина території знаходиться у приватній власності, здебільшого це землі сільськогосподарського призначення.

Для характеристики ефективності використання земель розраховується ряд показників:

1. Стурень освоєності земель:

                                     К = Пс.г  / Пс.г  + През,

де: Пс.г. – площа сільськогосподарських угідь,

     През – площа резервних земель, які можуть бути введені у

              сільськогосподарський оббіг, га.

                                     К = 4183,66/4183,66+31,41=0,99

2.Коефіцієнт розореності земель:

Кр. = Пр. / Пс.г.

де: Пр. – площа ріллі;

     Пс.г. – площа сільськогосподарських угідь.

Кр. = 3410,04 / 4183,66 =0,82

3. Коефіцієнт стійкості території:

Кс = Ппас. + Псін. ліс р.

де: Ппас. – площа пасовищ;

     Псін. – площа сіножать;

     Пліс. – площа лісу.

     Пр. – площа ріллі.

Кс=99,49+221,27+83,71/341,04=0,12

3. Визначення основних напрямів підвищення ефективності використання земельних ресурсів на перспективу

3.1. Розробка заходів з усунення недоліків у межах утворених
землекористувань. Формування нових землекористувань.

Недоліки землеволодінь та землекористувань – це незручності та відхилення у площі, структурі та розміщенні земельних масивів  або ділянок сільсько-господарських підприємств та їх меж, що негативно впливають на використання земель, економіку та організацію виробництва.

Недоліки землеволодіння та землекористування можуть мати такий вигляд: нераціональна площа господарства, нераціональна структура угідь, черезсмужжя, вкраплювання, далекоземелля, ламаність меж та вклинювання, топографічне черезсмужжя, ерозійне небезпечне розташування меж.

По картографічним матеріалам детально вивчаємо зовнішні межі території, виявляємо недоліки і рекомендуємо шляхи іх виправлення. При відсутності недоліків або неможливості їх виправлення (по природним причинам) про це робиться запис.

У таблиці №3.1.1  описано, що у межах господарств на території даної ради недоліків немає.

Таблиця 3.1.1.

Заходи з усунення недоліків у зовнішніх межах.

Найменування господарства

Недоліки

Шляхи виправлення

Плавнівська сільська рада Ренійського району Одеської області

Недоліків немає

Під час проведення аналізу території Плавнівської сільської ради Ренійського району Одеської області не було знайдено недоліків.

На основі вивчення особливостей території вносяться пропозиції зі створення нових форм господарювання.

При рекомендації по створенню нових сільськогосподарських підприємств слід передбачати їх спеціалізацію, зв’язок з населеними пунктами, забезпеченість шляхами загального користування і інше. При цьому можна орієнтуватися на встановленні середніх розмірах сільськогосподарських підприємств, що склалися на території України.

У степовій зоні середній розмір новоутворених сільськогосподарських підприємств після реформування господарства склав:

            - для приватно – орендних і приватних підприємств – 1735 га;

            - для підприємств з обмеженою відповідальністю – 2408 га;

            - для акціонерних товариств – 2838 га;

            - для сільськогосподарських кооперативів – 2519 га;

            - для селянських (фермерських господарств) -  348 га;

            - для інших сільськогосподарських формувань – 1079 га.

Користуючись нормативами для степової зони, використовуючи площі господарства створюємо нові форми господарювання, які заносимо в  таблицю 3.1.2.

Таблиця 3.1.2.

Рекомендації з розвитку нових форм господарювання.

Рекомендуємі нові форми господарювання

Кількість господарств

Площа, га

Найменування сільськогосподарських підприємств і населених пунктів

Товариство з обмеженою відпов.

1

2258,0

ТОВ «Нива», с.Плавні

Відкрите акціонерне товариство

1

789,09

ВАТ «Мрія», с.Плавні

Садово-виноградний кооператив

1

145,39

СВК «Виноградар», с.Плавні

Садово-виноградний кооператив

1

302,24

СВК «Промінь» с.Плавні

Фермерське господарство

1

679,71

ФГ «Еллада» с.Плавні

Висновок: враховуючи площі господарства на даній території Плавнівської сільської ради  я рекомендую такі форми господарювання: ТОВ «Нива»-2258,0 га, ВАТ «Мрія» - 789,09га, СВК «Виноградар» - 145,39га, СВК«Промінь» - 302,24 га та ФГ «Еллада» - 679,71 га.

3.2. Розробка заходів з поліпшення використання земель

в межах населених пунктів

Для виявлення залишків площ в населених пунктах з метою трансформації їх у сільськогосподарські угіддя, визначимо розрахункову площу і порівняємо з фактичною площею, позначеною на картографічних матеріалах.

Площа ділянки громадських установ розраховується за існуючими нормативами. При чисельності населення:

            - до 50 чол – 80 м2 / люд;

            - від 50 до 200 – 70 м2 / люд;

            - від 200 до 1000 – 60 м2 / люд;

            - від 1000 до 2000 – 50 м2 / люд;

            - більше 2000 – 40 м2 / люд.

Дані по населеному пункту заносимо в таблицю 3.2.1.

Таблиця 3.2.1.

Порівняльні показники фактичної і розрахункової площі

сільських населених пунктів.

№ п/п

Назва землекористування

Найменування Н.П.

Чисельність населення

Кількість сімей

Площа присадибних ділянок,га

Площа Н.П. на поточний рік

Площа ділянки гром установ, га

Площа незабудованих ділянок

Коефіцієнт вуличної мережі

Розрахункова площа, га

Відхилення від фактичної площі

Всього, га

м2 /люд

Всього, га

м2 /люд

+

-

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

1.

Плавнівська сільська рада

с. Плавні

3050

1017

254,25

273,79

897,67

14,15

10,74

1,1

280,21

792,0

-

6,42

Отже, проводячи аналіз даної таблиці слід зазначити, що фактична площа існуючого населеного пункту менше розрахункової, тобто площа с.Плавні менше розрахункової на 6,42 га. Виходячи з цього можна сказати, що території населеного пункту не вистачає.  

При розрахунках враховується ріст населення в майбутньому. У даних групових системах розселення прогнозуєма чисельність населення враховується за формулою:

N p = Nf  * K,

де, N pпрогнозуєма чисельність населення , чол;

     Nf  - фактична кількість населення, чол.;

     Kкоефіцієнт рахунку природного приросту населення і міграції.

К = 1 + (Р ± V / 100 )

Р – процент природного приросту населення (1,4 – 1,6%)

Vпроцент міграції населення (+ 0,5; + 1,0%)

К – коливається у межах 1,16 – 1,18.

N p = 3050 * 1,16 = 3538

Кількість населення множимо на коефіцієнт. Прогнозуєма кількість населення використовується для визначення площ громадських установ.

При визначенні площі присадибних ділянок можна орієнтуватись на норми в Земельному кодексі. Функціональний тип населеного пункту визначається згідно наступного групування:  

         - районні центри;

         - кустові ( міжгосподарські) центри;

         - центи сільськогосподарських підприємств;

         - центри сільськогосподарських підрозділів;

         - галузеві центри;

         - центри дрібногрупових обєднань;

         - центри фермерських господарств.

Після чого складається баланс території, відображений в таблиці 3.2.2.

Таблиця 3.2.2.

Плануємий баланс території населених пунктів.

№ п/п

Найменування Н.П.

Функцірнальний тип

Площа населеного пункту, га

У тому числі

Питомі показники,        м2 /люд

Фактична

Розрахункова

Присадибні землі, га

Ділянки громадських установ, га

Незабудовані ділянки, га

Вулиці, проїзди, га

Виробничі споруди, га

Загальної території

Присадибних ділянок

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

1.

С. Плавні 

село

273,79

280,21

254,25

14,15

10,74

0,53

0,54

792,00

718,63

В результаті складання плануємого балансу території населених пунктів можна зробити висновок, що питомі показники знаходяться в нормі, вони складають: питомі показники загальної території – 792,00 м2 /люд, питомі показники присадибних ділянок – 718,63 м2 /люд. В даній таблиці мною була приведена детальна характеристика площі населеленого пункту Плавні.

Пріорітетність розвитку соціальної сфери села та агропромислового комплексу забезпечується зміною структури інвестицій в народному господарстві, переорієнтацією промислового виробництва на їх потреби, зростанням обсягів капіталовкладень і матеріально – технічних ресурсів.

В моєму курсовому проекті даний населений пункт з недостатнім благоустроєм. На основі вивчення Закону України “Про пріорітетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві”, скдаю  таблицю 3.2.3, в яку внесла плануємі заходи стосовно розвитку даного населеного пункту.

Таблиця № 3.2.3

Заходи з відродження і подальшого розвитку малих

сільських населених пунктів

п/п

Найменування населеного пункту

Кількість населення

Основні заходи

На поточний рік

На перспективу

Будівництво доріг

Розміщення твар. ферм, виробничих центрів

Розміщення культурних центрів

Створення установ  обслуговування

Підвищення рівня благоуст-рою

1

с.Плавні

3050

3538

Покращення існуючої дорожньої мережі

Комбікормовий цех,

пункт переробки молока, ветлікарня

Ремонт будинку культури

Відкриття продуктового

магазину

Проведення  газопроводу

Отже, в даному населеному пункті необхідно провести покращення доріг, здійснити підвищення рівня благоустрою, а також розмістити комбікормовий цех, пункт переробки молока, вет лікарню, продуктовий магазин.

3.3. Розробка заходів з підвищення ефективності використання

земель під виробничими комплексами

Виробничий центр сільськогосподарського підприємства – це комплекс виробничих і складських будівель, споруд і приміщень, обєднаних єдиним технологічним процесом, енергетичними засобами та інженерними комунікаціями.

Для того, щоб знати існуючу ситуацію та для прогнозування стану і прийняття проектних рішень необхідно провести аналіз виробничих центрів на території господарства, що включає детальне вивчення всіх наявних в господарствах виробничих обєктів: їх сучасного стану, потужності, просторового розміщення, забезпеченості під’їздами. На основі такого аналізу робиться висновок про сучасний стан обладнання, розміщення та функціонування виробничих центрів і комплексів сільськогосподарських підприємств та господарств.

Для визначення розрахункової площі виробничих центрів сільськогосподарських підприємств користуємося нормативами (таблиця 3.3.1), тобто нормою земельної площі на одиницю потужності чи на один обєкт.  

Таблиця 3.3.1.

Умовні нормативні площі для підприємств.

№ п/п

Підприємства

Потужність підприємства, розр.один

Землеємкість, м2/ розр.один

Потрібна площа, га

1

2

3

4

5

1

Цегляний завод

3 млн.шт

5000

1,5

2

Цегляний завод

5 млн.шт

5000

2,5

3

Карєр для добутку піска

75 т/добу

400

3,0

4

Райветлікарня

1 обєкт

5000

0,5

5

Райагрохімкомбінат

200 т/зміну

100

2,0

6

Майстерні по кап.ремонту

1 обєкт

20000

2,0

7

Майстерні по пот.ремонту

1 обєкт

12000

1,2

8

Пункт первинної переробки молока

1 обєкт

5000

0,5

9

Маслобійня

1 обєкт

4000

0,4

10

Забійний пункт

1 обєкт

3000

0,3

11

Комбікормовий цех

1 обєкт

3000

0,3

12

Овочеконсервний завод

1 обєкт

4000

0,4

Результати розрахунків заношу в таблицю 3.3.2.

Таблиця 3.3.2.

Порівняльні показники фактичної і розрахункової площі, зайнятої виробничими центрами сільськогосподарських підприємств.

Назва с/г підприємства

№ виробничого центру на плані

Назва виробничого центру

Потужність розд.од.

Фактична площа, га

Питома площа на 1 розд.од., м2/кв

Розрахункова площа, га

Відхилення від фактичної площі

+

-

ФГ Еллада

1

Комбікормо-вий цех

1 обєкт

0,35

3000

0,3

0,05

-

2

Пункт первинної переробки молока

1 обєкт

0,49

5000

0,5

-

-0,01

3

Ветлікарня

1 обєкт

0,5

5000

0,5

-

-

В даній таблиці було охарактеризовано фактичну і розрахункову площі, які зайняті такими виробничими центрами, як: комбікормовий цех, пункт первинної переробки молока та ветлікарня. Площі цих об’єктів  майже відповідають розрахунковій площі, відхилення незначні.

Так як спеціалізація даного господарства не лише рослинництво, а й тваринництво, то на території виробничих комплексів присутня ферма ВРХ.

При характеристиці існуючих тваринницьких комплексів визначають розрахункову площу. Вона розраховується виходячи з  норми площі на одну голову птахів або худоби: для ВРХ – 44 м2, для свиней – 5,5 м2, для овець – 8,8 м2, для птиці – 1,1 м2.

Дані та розрахунки характеристики існуючих тваринницьких комплексів занесено до таблиці № 3.3.3.

Таблиця № 3.3.3

Характеристика існуючих тваринницьких комплексів і ферм

Назва н. п.

Вид комплексу

№ на плані

Кіль-кість

поголів’я

Спеціалізація

Норма площі на одну голову, м2

Фактична площа, га

Розрахункова площа , га

Відхилення  від факт. площі

+

-

с.Плавні

ВРХ

4

2680

М’ясо-молочне товарне виробництво

44

12,17

11,79

0,38

-

За даними таблиці 3.3.3 спостерігаємо, що на території Плавнівської сільської ради розміщені ферма ВРХ м’ясо-молочного напрямку, фактична площа якої більша за розрахункову площу.

На підставі аналізу стану існуючих виробничих центрів і тваринницьких комплексів і ферм розробляються заходи по їх розвитку і поліпшенню просторових умов, які заносяться в таблиці 3.3.4 і 3.3.5.

Таблиця 3.3.4

Розвиток виробничих центрів та комплексів на території новоствореного господарства

Назва населеного пункту

Вид виробничого центру,  комплексу

Номер на плані

Потужність

Розрахункова площа, га

Площа, га

існуюча

Підлягає реконструкції

намічається будівництво

Плавнівська сільська рада

К

Комбікормовий цех

1

1 об’єкт

0,3

-

-

0,35

Пункт первинної переробки молока

2

1 об’єкт

0,5

-

-

0,49

Ветлікарня

3

1 об’єкт

0,5

-

-

0,5

Ферма ВРХ

4

1 об’єкт

11,79

12,17

0,38

-

Забійний пункт

5

1 об’єкт

0,3

-

-

0,3

Гноєсховище

6

1 об’єкт

0,6

-

-

0,6

Аналізуючи таблицю 3.3.4 можна побачити,що на території даної сільської ради намічається реконсрукція ферми  ВРХ, будівництво комбікормового цеху, пункту переробки молока, забійного пункту та ветлікарні.

Для поліпшення просторових умов виробничих центрів та комплексів необхідно розробляти проектні заходи, такі як забезпечення проїздів, створення санітарно-захисних зон, захист від забруднених стоків, захист від газів.

Вищевказані заходи відображаються в таблиці № 3.3.5.    

Таблиця № 3.3.5

Проектовані заходи з поліпшення просторових умов

виробничих центрів та комплексів

Назва Н.П.

Виробни-чий центр, комплекс

№ на плані

Проектуємі заходи

Підїзди, м

Санітарно – захисні зони

Захист від стоків

Захист від газів

Плавнівська сільська рада

Комбікормовий цех

1

790,0

-

-

-

Пункт первинної переробки молока

2

780,0

-

-

-

Ветлікарня

3

470,0

-

-

-

Ферма ВРХ

4

-

0,64

Стокорегулюючі вали-канави

Газо улов

лювачі

Забійний пункт

5

600,0

0,15

Стокорегулюючі вали-канави

Газо улов

лювачі

Гноєсховище

6

550,0

0,22

Стокорегулюючі вали-канави

Газо улов

лювачі

З даної таблиці видно, що для поліпшення просторових умов виробничих центрів та комплексів прийнято рішення забезпечити всі виробничі центри та комплекси під’їздами, створити санітарно-захисні зони біля тваринницьких ферм, розмістити стокорегулюючі вали-канави для захисту навколишнього середовища від забруднених стоків та для захисту навколишнього середовища від газів розмістити газоуловлювачі.  

3.4. Визначення потреби в земельних ресурсах для розміщення об’єктів промисловості і транспорту. Розвиток дорожньої мережі.

Одним з важливих факторів , що сприяє ефективному функціонуванню господарства є забезпеченність території вдалою дорожньою мережею, до якої ставляться такі вимоги:

-забезпеченість, постійного цілорічного звязку населеного пункту, виробничого центру і господарських дворів як між собою, так і з земельними масивами;

-увязка внутрігосподарської мережі з дорогами загального призначення;

-мінімалізація капітальних затрат  на будівництво і обслуговування внутрігосподарської дорожньої мережі, а також зниження експлуатаційних затрат;

-мінімалізація транспортних витрат на перевезення господарської продукції в місця збереження переробки і реалізації для забезпечення технологічних процесів в рослинництві;

-створення оптимальних умов для проектування елементів організації території.  

Відомо, що за значенням дороги поділяються на чотири види:

  •  республіканського сполучення,
  •  обласного сполучення,
  •  районного сполучення,
  •  внутрігосподарські дороги.

Внутрігосподарські дороги в свою чергу поділяються теж на чотири групи:

  •  дороги, що є під’їзними шляхами до виробничих центрів і комплексів від доріг загального користування,
  •  дороги, що пов’язують населені пункти та виробничі центри з сівозмінами, масивами,
  •  дороги до відокремлених ділянок сільськогосподарських угідь,
  •  польові дороги навколо полів сівозмін.

Дані забезпечення території дорогами та їх стан занесено до таблиці № 3.4.1

Таблиця № 3.4.1

Забезпеченість території дорогами та їх стан

№ п/п

Категорія дороги

Пункти зв’язку

Протяжність  по території, км

Тип покриття

Технічний стан

1

2

3

4

5

6

1

Республіканська

-

-

-

-

2

Обласна

-

-

-

-

3

Районна

c. Плавні-

с. Котловина

6,16

асфальтована

задовільний

с. Плавні –

с. Нагірне

4,29

асфальтована

незадовільний

с.Плавні- с. Новосільське

0,58

асфальтована

задовільний

4

Внутрігосподарські

с. Плавні – ферма ВРХ

0,74

бетонна

незадовільний

с. Плавні – забійний пункт

1,55

грунтова

задовільний

с. Плавні - ветлікарня

1,09

грунтова

задовільний

с. Плавні – комбікормовий цех

1,34

грунтова

задовільний

З даної таблиці видно, що на території розташовані дороги двух категорій –  районні та внутрігосподарські. Районні дороги мають асфальтоване покриття. Одна із доріг в незадовільному стані, який треба покращити. Внутрігосподарські дороги, в основному, ґрунтові, тільки незначні їх ділянки, що пов’язують виробничі центри і комплекси з населеним пунктом мають бетонне покриття.

На підставі аналізу стану доріг на території Плавнівської сільської ради розробляються заходи з розвитку дорожньої мережі. Дані представлені у вигляді таблиці № 3.4.3. Потрібна сума коштів для покращення дорожньої мережі розраховується згідно норм вказаних в табиці №3.4.2

Таблиця № 3.4.2

Нормативні дані з будівництва і конструювання дорожньої мережі

№ п/п

Показники

Дороги районного значення

Дороги загального користування

Внутрігоспо-

дарські дороги

1 група

2 група

1

Вартість 1км дороги,тис.грн.

будівництво

350-400

250-300

75-100

50-75

реконструкція

260-280

150-200

50-70

40-50

2

Ширина смуги відведення

20-22

18-20

14-16

12-14

 

Таблиця № 3.4.3

Заходи з розвитку дорожньої мережі

№ п\п

Назва ділянки дороги

Протяжність, км

Плановані заходи

Потрібна сума коштів, тис.грн

Потрібна територія, га

Будівництво

Реконструкція

Гідна для використання

1

Районна дорога

(с. Плавні – с. Нагірне)

4,29

-

2,69

1,60

403,5

8,51

2

Внутрігосподарська дорога (с.Плавні -ферма ВРХ)

0,74

-

0,74

-

40,7

1,05

В даній таблиці відображено розрахунки по здійсненню заходів щодо реконструкції внутрігосподарської дороги, площа якої становить 1,05 га та ділянку дороги районного значення, площа всієї дороги 8,51 га.  На реконструкцію доріг потрібно 444,2 тис грн.

4. Розробка заходів з раціонального використання земель, їх поліпшення та охорони

Земля – неоціниме та незамінне багатство суспільства. Вона є основним природним ресурсом, матеріальною умовою життя та діяльності людей, базою для розміщення і розвитку усіх галузей народного господарства, головним засобом виробництва у сільському господарстві та головним джерелом отримання продовольства. Тому організація раціонального використання та охорони земель – найважливіша умова існування та зростання добробуту населення.

В даному проекті на основі опрацьованого матеріалу буде розроблено заходи з раціонального використання та охорони земель. Резервом земельних ресурсів для сільськогосподарського освоєння можуть бути: залежі, чагарники, лісні та болотні землі, нерекультивовані землі. Заплановані заходи зводяться у таблицю № 4.1.

Таблиця № 4.1

План заходів з поліпшення використання земель

п/п

Наймену-вання території

Заходи

Покращення сінокосів

Корінне покращення пасовищ

Осушення боліт

Залуження

1

2

3

4

5

6

1

ФГ «Еллада»

44,56

32,72

-

-

2

Плавнівська сільська рада

-

-

31,43

-

3

ТОВ «Нива»

-

-

-

55,10

Висновок: для поліпшення використання земель я пропоную здійснити осушення болота, яке займає площу – 31,43 га, покращення сінокосів площею – 44,56 га  та корінне покращення пасовищ площею – 32,72 га.

При  цьому  слід  передбачити  розширення   площ  виробничих  комплексів  і населених пунктів на перспективу.

Дані з трансформації земель заносимо в таблицю 4.2. Робимо  відповідні розрахунки. Сумарна площа земель по категоріям і угіддям після відповідних змін по поліпшенню використання земель повинна строго відповідати вихідній.

З нище наведеної таблиці видно, що площа сільськогосподарських земель мейже не змінилася. Змінилася площа ріллі через переведення її в пасовища та насадження лісосмуг, змінилася площа пасовищ через осушення болота. Проте в кінцевому результаті загальна площа всієї території залишилася незмінною і становить 4804,91 га.


№ п/п

Найменування угідь

Площа, га

Заходи з поліпшення використання земель

Площа після трансформації

Переведення

у пасовища

Залуження

Покращення пасовищ

Покращення сінокосів

Насадження лісосмуг

Освоєння залиш. площ, га 

НП

Вироб центрів

Вироб. центрів

1

Рілля

3410,04

-

-55,10

-

-

-17,96

-6,42

-

-

3330,56

2

Сіножатті

221,27

-

-

-

-44,54

-0,86

-

-

+0,37

176,24

3

Пасовища

99,49

+31,43

+55,10

-32,72

-

-1,00

-

-1,74

-

150,56

4

Багаторічні насадження

452,86

-

-

-

-

-

-

-

-

452,86

5

Покращені пасовища

0

-

-

+32,72

-

-

-

-

-

32,72

6

Покращені сінокоси

0

-

-

-

+44,54

-

-

-

-

44,54

Всього с/г угідь

4183,66

4187,48

6

Дороги

61,18

-

-

-

-

-

-

-

-

61,18

7

Лісосмуги

49,96

-

-

-

-

+19,82

-

-

-

69,78

8

Господарські двори

17,37

-

-

-

-

-

+1,74

-0,37

18,74

9

Землі нселеного пункту

273,79

-

-

-

-

-

+6,42

-

-

280,21

10

Дороги з твердим покрит.

22,94

-

-

-

-

-

-

-

-

22,94

11

Під водоймами

81,33

-31,43

-

-

-

-

-

-

-

49,90

12

Під лісами

83,71

-

-

-

-

-

-

-

-

83,71

13

Пісок

30,97

-

-

-

-

-

-

-

-

30,97

Всього:

621,25

617,43

Всього:

4804,91

4804,91


5. Обґрунтування економічної ефективності заходів

з поліпшення використання земель

З  врахуванням даної диференціації економічного ефекту запланованих заходів розраховують ефективність капіталовкладень в створення елементів виробничої та соціальної інфраструктури відповідного господарського рівня.

Для оцінки ефективності заходів з поліпшення використання земель застосовується такий показник, як строк окупності. Він визначається за формулою:

де Тф – фактичний строк окупності,

К – сума капіталовкладень на заходи,

П1 – сума чистого доходу, одержуваного до проведення заходів,

П2 - сума чистого доходу, одержуваного після проведення заходів,

п – строк здійснення заходів.

Фактичний строк окупності порівнюється з нормативним сторком окупності, що встановлюється нормативно:

Тн – нормативний строк окупності,

Ен – абсолютна економічна ефективність, що встановлюється по галузі директивно.

Наприклад:

при Ен = 0,15     Тн =1 / 0,15 = 6,7 років;

при Ен = 0,18     Тн= 1 /0,18 = 5,6 років

Якщо     одержаний     фактичний     строк     окупності     менше норматив- ного фн), заходи економічно ефективні.

Якщо     одержаний     фактичпий     строк     окупності  більше  норматив- ного   ф > Тн), заходи економічно не ефективні.

На основі нормативних цін на проведення певних заходів щодо поліпшення використання земель визначається їх ефективність. Розрахунки зведені у таблицю №5.1.                                                                                      

Таблиця №5.1

Економічна ефективність запланованих заходів

№ п/п

Заходи по поліпшенню використання земель

Площа освоєної ділян.ки, га

Сума капіталовкладень, тис.грн.

ЧП до пров. заход, тис.грн.

ЧП після пров.зах, тис.грн.

ДЧП тис.грн.

Фактичний строк окупності, рік

Нормативний строк окупності, рік

1

2

3

4

5

6

7

8

9

1

Поліпшення пасовищ

32,72

4908,0

3272,0

5235,2

1960,2

2,5

6-7

2

Поліпшення сіножать

44,54

6681,0

5790,2

7571,8

1781,6

3,8

6-7

3

Осушення болота

31,43

11000,5

4714,5

3771,6

-942,9

11,6

6-7

Висновок: фактичний строк окупності для покращення пасовищ складає 2,5 роки, що не перевищує нормативний строк, фактичний строк окупності для покращення сіножать становить 3,8 років, тобто такі заходи проводити є вигідним, оскільки прибуток після покращення збільшується і при цьому понесені затрати швидко окупляться. Строк окупності для осушення ботота перевищеє нормативний, але ций захід проводити потрібно.

6. Техніко-економічні показники (ТЕП).

Техніко-економічні показники служать звичайно для об'єктивної оцінки розробляємих заходів і прийнятих рішень. Враховуючи цільовий характер проведеної роботи - планування раціонального використання і охорони земель у районі (або в його частині), їх потрібно обмежувати відповідним переліком показників у склад яких цілеспрямовано включити слідуючі:

  1.  Розподіл земельного фонду в абсолютиих і відносних показниках по
    цільовому призначенню.
  2.  Розподіл в абсолютному і відносному значенні сільськогосподарських
    земель по формам господарювання.
  3.  Розподіл в абсолютному і відносному значенні сільськогосподарських
    земель по основним у
    гіддям.
  4.  Об'єми запланованих заходів з поліпшення земель (в абсолютному і
    відносному значенні).
  5.  Площа земель водоохоронного, землеохоронного, санітарно-гігієнічного і іншого призначення в абсолютному і відносному вирахуванні.

   В конкретних умовах в залежності від необхідності даний перелік ТЕП по використанню і охороні земель може бути розширений.

Висновок

 

В результаті виконання курсового проекту я вивчила особливості території Плавнівської сільської ради Ренійського району Одеської області, площа якої складає – 4804,91 га. Визначила з яких категорій земель складається дана територія, відповідно до статті 19 Земельного кодексу України. Також встановила форми власності в яких знаходяться землі цієї сільської ради. Наступним етапом роботи був розподіл земель сільськогосподарського призначення за основними видами угідь та визначення їх площ. Провела аналіз конфігурації території та встановила недоліки у межах утворених землекористувань. Недоліків у межах Плавнівської сільської ради не знайдено. Після цього враховуючи площу сільської ради я створила такі  форми господарювання:  ТОВ « Нива», ВАТ «Мрія», СВК «Виноградар», СВК «Промінь», ФГ «Еллада». Далі я приступила до розробки заходів з поліпшення використання земель в межах населених пунктів для виявлення залишків площ в населених пунктах з метою трансформації їх у сільськогосподарські угіддя. В результаті чого виявилось, що фактична площа с.Плавні меньше за розрахункову на 6,42 га. Також я вирахувала плануємий баланс території населеного пункту для раціонального  використання його в майбутньому та заходи з відродження і подальшого розвитку населеного пункту.

Наступним етапом курсового проекту була розробка заходів з підвищення ефективності використання земель під виробничими комплексами. На підставі аналізу стану існуючих виробничих центрів, тваринницьких комплексів і ферм розробла заходи по їх розвитку і поліпшенню просторових умов. Для поліпшення просторових умов виробничих центрів та комплексів розробила проектні заходи, такі як забезпечення проїздів, створення санітарно-захисних зон, захист від забруднених стоків, захист від газів. Для ефективного функціонування господарства я забезпечила територію вдалою дорожньою мережею. Розроблено заходи з раціонального використання та охорони земель, а саме:, залуження території де розміщені середньозмиті ґрунти площею – 55,10, та корінне покращення пасовищ площею – 32,72 га та покращення сіножать площею – 44,54 га. Далі мною була виконана трансформація земель з метою поліпшення їх використання та економічна ефективність поліпшення пасовищ. Кінцевим результатом  курсового проекту було визначення техніко – економічних показників.

Список використаної літератури

  1.  Лядова Н.І., Вишнякова А.М. Методичні вказівки до виконання курсового проекту на тему: «Планування раціонального використання земель Монашинської сільської ради Білгород-Дністровського району». Одеса 2005 р.
  2.  Земельний Кодекс України. Київ, 2001.
  3.  “Охорона грунтів” – навчальний посібник. М.К. Шикула, О.Ф. Гнатенко, Р. Петренко, М.В. Капштик. – К.:т-во “Знания”, КОО, 2001. – 398 с.
  4.  Теоретичні основи державного земельного кадастру. Навч. посіб. під ред. М.Г. Ступеня. – Львів: “Новий світ - 2000”, 2003.- 225 – 246 с.
  5.  Ґрунтовий очерк господарства.
  6.  Законом України  «Про форми власності на землю» від 30 січня 1992 р.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

75029. Сімейні обереги. Сценарій дитячої вистави 57.5 KB
  Вчити передавати почуття героїв вистави. Розвивати артистичні здібності, уміння триматися на сцені. Виховувати культуру святкування дня народження, гостинність, доброту. Прищеплювати любов до традицій свого народу...
75030. Українська хата. Обереги, Позакласний захід 48 KB
  Між дверима і піччю стояли кочерга рогач коцюба хлібна лопата. Піч служить українському селянинові тричі: а для опалення житла; б як тепле спальне місце; в для приготування їжі випікання хліба. Піч – мати – головна в хаті берегиня бо хліб народжувала. На неї клали хліб і накривали теж вишиваним рушником.
75031. Оберіг душі й родини, позакласний виховний захід 147 KB
  Зацікавити учнів вивченням історії розвитку лялькимотанки прищепити повагу до культурних традицій родини й країни. Домогтися глибокого осмислення учнями значення лялькимотанки в житті людини. Про історію народної ляльки та про методику виготовлення та використання ми й поговоримо. Ляльки різних народів відрізняються між собою ззовні і матеріалом з якого зроблені – в Африці вона здебільшого кам’яна або дерев’яна десь глиняна а ще десь – зроблена з тканини але суть і призначення ляльки – незмінні і це споріднює більше аніж...
75032. Цікаві моменти історії бухгалтерського обліку, Методична розробка позакласного заходу 80.5 KB
  Метою даної методичної розробки є удосконалення досвіду проведення позааудиторних заходів. Виникнення і розвиток бухгалтерського обліку є невідємною складовою частиною всієї історії людського суспільства. Сучасна наука не дала однозначної відповіді, який момент слід вважати виникненням бухгалтерського обліку...
75033. Здоровый образ жизни школьника, конспект мероприятия 43 KB
  Цель: расширить и закрепить представление учащихся о том что здоровьеглавное богатство каждого человека сформировать и закрепить представление жить здоровым в здоровом обществе учить заботится о своем здоровье воспитывать желание поддерживать здоровый способ жизни.счастье здоровье успехи в учебе деньги сила ум красота. Давайте подумаем что для человека самое главное в жизни Итак самое главное в жизни для человека здоровье. Здоровье это радость жизнижелание жить творить работать учиться радоваться встречи с друзьями.
75034. Знайомство з основними і похідними кольорами. Малювання мешканців підводного світу. План-конспект уроку для 1 класу 98.5 KB
  Мета: Ознайомити дітей з основними і похідними кольорами; провести бесіду про різноманітність форм і забарвлення мешканців підводного світу; вчити отримувати похідні кольори користуючись палітрою зображувати предмети округлої та видовженої форми рибок мушлі водорості; розвивати уяву фантазію; виховувати естетичний смак любов до природи...
75036. Реконструкция зоны ТО и ТР автомобилей в условиях ЗАО «Моторавто» 850 KB
  Аппарат учреждения: производственно-технический отдел; отдел главного механика; бухгалтерия; отдел кадров и воспитательной работы с рабочими; отдел охраны труда; отдел безопасности; оперативный отдел; отдел охраны; медицинская часть. Сочетание не обезличенного ремонта с элементами агрегатно-узлового метода позволяет при потере машиной работоспособности ремонт ее производить заменой отдельных неисправных или изношенных агрегатов или...
75037. Портрет как средство раскрытия характера в повести А. С. Пушкина «Капитанская дочка» 753.5 KB
  Почему именно повесть Капитанская дочка Во-первых это первое большое произведение Пушкина прочитанное мною удивившее своей глубиной и необычностью поднятых проблем. Во-вторых удивил подход Пушкина к изображению такой исторической личности как Е.