99420

Реєстрація землі і нерухомості (нерухомого майна)

Курсовая

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Книга записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею договорів оренди землі. Складовою частиною робіт щодо створення та впровадження земельного й містобудівного кадастрів є інвентаризація земель основною метою якої є впорядкування даних про правовий господарський та економічний стан земель і обєктів містобудівної ситуації для достовірного їх обліку. Визначення джерел інформації для проведення містобудівного кадастру Містобудівний...

Украинкский

2016-09-14

258 KB

0 чел.

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Одеський державний аграрний університет

Факультет землевпорядкування

Кафедра земельного кадастру

КУРСОВА РОБОТА

З дисципліни: «Містобудівний кадастр»

На тему: «Реєстрація землі і нерухомості (нерухомого майна)»

                                                                                                

                                                                                             Виконав:

                                                                                             ст. 5к. 2б гр.

                                                                                             Лисай Л. М.

                                                                                             Перевірив:

                                                                                             Кульчицька Л. А.

                                     

Одеса 2009

   

                                                 Зміст

        Втуп……………………………………………………………………………………...3

        1. Джерела інформації для ведення містобудівного кадастру…………………….....5

               1.1. Визначення джерел інформації для проведення містобудівного кадастру..5

               1.2. Підготовка вихідного планово-картографічного матеріалу з                                                                                                                     .                      використанням  спеціального програмного забезпечення………………….7

        2. Визначення об’єкт містобудівного кадастру……………………………………….8

               2.1. Нумерація об’єктів містобудівного кадастру………………………………..9

               2.2 .Типова класифікація об’єктів містобудівного кадастру. …………………11

        3. Організація прибудинкової території багатоквартирного будинку……………..13

               3.1. Формування прибудинкової території……………………………………...13

               3.2. Визначення меж прибудинкової території…………………………………15

       4. Створення банку даних містобудівного кадастру………………………………...18

               4.1. Побудова реєстраційних даних про об’єкт містобудівного кадастру……18

               4.2. Схема банку даних містобудівного кадастру………………………………21

      5. Створення файлу обміну земельно-кадастровими даними (IN-4)………………..22

               5.1. Організація створення кадастрового реєстру………………………………24

               5.2. Програма створення автоматизованої системи ведення кадастру………..26

      6. Реєстрація земельної ділянки………………………………………………………..29

               6.1. Заповнення реєстраційной картки…………………………………………..32

               6.2. Заповнення поземельної книги……………………………………………...36

 Висновок……………………………………………………………………………………39

  Список використаної літератури…………………………………………………………40

  Додатки

              1. Книга записів реєстрації державних актів на право власності на землю та                              .                   право постійного користування землею, договорів оренди землі.

              2. Поземельна книга

              3. Реєстраційна картка.

              4. IN-4 ( роздрукована форма ).

              5. Кадастровий план міського кварталу.

              6. План земельної ділянки, що реєструється.

              7. План зон дії обмежень.

Вступ

Містобудівний кадастр - це автоматизована інформаційна система, що містить дані про міські території, об'єкти міського середовища та призначена для забезпечення державних органів, органів місцевого самоврядування, громадян і юридичних осіб необхідною інформацією. Містобудівний кадастр населеного пункту створюється на основі Закону України "Про основи містобудування", постанови Кабінет Міністрів України від 25 березня 1993 р. № 224 "Про містобудівний кадастр населених пунктів" і рішення відповідної ради.

Основне завдання містобудівного кадастру - накопичення, обробка і видача інформації для:

- розробки генерального плану міста;

- управління і перспективного планування розвитку міста та його окремих районів;

- проектування об'єктів промислового і цивільного призначення на території міста;

- експлуатації об'єктів міського господарства (включаючи інженерні мережі), визначення обсягів і строків їх реконструкції;

- вдосконалення обліку та раціонального використання об'єктів нерухомості і природних ресурсів;

- вирішення завдань оподаткування, введення нормативної плати за користування природними ресурсами і санкцій за забруднення навколишнього середовища, нераціональне землекористування;

- виконання виробничих завдань різними організаціями, службами й установами міста;

- забезпечення вихідною інформацією галузевих автоматизованих систем;

- виконання завдань земельної реформи, відведення земельних ділянок, землевпорядкування, охорони прав землекористувачів, орендарів і землевласників;

- проведення природоохоронних заходів [ 4].

Містобудівний кадастр населених пунктів — це система даних про населені пункти, їхні функціональні зони, окремі території та земельні ділянки, будинки й споруди, соціальну, інженерну і транспортну інфраструктуру, екологічні та інженерно-геологічні умови [2].

Містобудівний кадастр створюється щодо кожного населеного пункту та містить систему даних про приналежність територій до відповідних функціональних зон, їх сучасного і перспективного призначення, екологічної, інженерно-геологічної ситуації, стан забудови та інженерного забезпечення, характеристики споруд і будівель на землях усіх форм власності.

Складовою частиною робіт щодо створення та впровадження земельного й містобудівного кадастрів є інвентаризація земель, основною метою якої є впорядкування даних про правовий, господарський та економічний стан земель і об'єктів містобудівної ситуації для достовірного їх обліку.

Ці роботи виконуються за допомогою програмних комплексів, які забезпечують:

- автоматизовану обробку результатів польових робіт з врівноваження, планово-висотного обґрунтування:

- визначення координат;

- автоматичне формування контурів ділянок та угідь землекористування;

- автоматичне формування звітних матеріалів (текстово-титульний аркуш, реєстр, заголовок, координати контурів ділянок та угідь, графічних - план встановлення меж ділянок та угідь землекористування, звітний план території, схема геодезичного обгрунтування, схема прив'язки кутів повороту меж земельних ділянок) [1].

 

1. Джерела інформації для ведення містобудівного кадастру

1.1Визначення джерел інформації для проведення містобудівного кадастру

Містобудівний кадастр формується на базі спеціальної кадастрової інформації і включає в себе відомості про просторове положення міських територій та об'єктів, розміщених на земній поверхні, над і під нею; про явища і процеси, які відбуваються в місті; економічний і правовий стан цих територій та об'єктів, їх природні, господарські, якісні й кількісні характеристики та інші відомості, необхідні для управління областю, районом і містом, а також для забезпечення нормального функціонування міських організацій, підприємств і установ. При цьому кадастрова інформація повинна відповідати наступним вимогам:

- обов'язкова територіальна прив'язка даних, яка дозволяє проводити необхідний аналіз і синтез інформації в різних територіальних розрізах;

- необхідний ступінь дискретності й узагальнення даних, які дозволяють забезпечити їх багаторазове і багатоцільове використання;

- комплексність, повнота і вибірковий характер даних, як відображення конкретних завдань управління містобудівельним розвитком, які вирішуються в даний момент у даному місті;

- оперативність інформації;

- достовірність і точність, узагальнення й однорідність даних.

Основою містобудівного кадастру є топографо-геодезична інформація, яка забезпечується на єдиних системах міських планових і висотних координат і кадастрових кодів об'єктів. При цьому її роль і зміст визначаються метою і завданнями, які поставлені перед міським кадастром[1].

В результаті виконаних топографічних знімань одержується інформація, призначена для певних баз містобудівного кадастру, яка повністю задовольняє споживача за точністю, детальністю і повнотою.

Топографо-геодезична інформація є зв'язуючою основою кадастрової інформації, яка знаходиться в базах даних. Виходячи з цього, масштаби знімань для кожної бази можуть бути різні (навіть до масштабу 1:2000 і крупніше на окремі об'єкти і території).

В цілому топографо-геодезична інформація для цілей кадастру є його необхідною частиною. При цьому вона може бути подана в графічному або цифровому вигляді, зручному для споживача.

Відомості та  дані  для  ведення  містобудівного  кадастру населених пунктів збираються з документованих державних,  відомчих та інших джерел інформації, зокрема:

    1) про землі - з даних державного земельного кадастру;

    2) про  сучасне  і  перспективне  призначення  територій,   їхню належність  до  відповідних  функціональних  зон  -  з  матеріалів затвердженої містобудівної документації;

    3) про  місцеположення  окремих  територій,  земельних  ділянок,

будинків,    споруд    та    інженерних    комунікацій -  з типографо-геодезичних і картографічних матеріалів;

    4) про  інженерно-геологічний  стан територій  -  з  матеріалів інженерно-геологічних вишукувань;

    5) про будинки і споруди - з даних технічної  інвентаризації  та проектних рішень цих об'єктів;

    6) про екологічний стан  території  -  з  даних   екологічних,гідрометеорологічних,  радіологічних,  санітарно-гігієнічних  та інших досліджень.

    Інформація для  ведення  містобудівного  кадастру  може  бути одержана також шляхом проведення спеціальних робіт і спостережень[2].

1.2 Підготовка вихідного планово-картографічного матеріалу з використанням   спеціального програмного забезпечення

Для створення кадастрової бази даних в населених пунктах використовуються плани масштабу 1:500, 1:1000, 1:2000. В містах, в зв'язку з наявністю розвинутої мережі інженерних комунікацій і споруд, рекомендуються для використання плани масштабу 1:500. Необхідні матеріали запрошують в архівах відповідних служб, які працюють з потрібними матеріалами (управління архітектури та містобудування, управління земельних ресурсів, геодезичне підприємство і т. ін.), а також в спеціалізованих проектних і вишукувальних підприємствах.

Після одержання вихідних картографічних матеріалів, їх потрібно оцінити з позиції стану і актуальності. Якщо матеріали не мають явних фізичних пошкоджень, то з них робиться копія для подальшого використання в роботі. В протилежному випадку, знімання копії з плану можливо тільки після усунення пошкодження. Якщо пошкодження усунути не вдається, то такі матеріали бажано далі не використовувати, тому що їх точність не буде відповідати нормативним вимогам.

При оцінці актуальності вихідних картографічних матеріалів визначається рік видання, наповнення плану вихідною інформацією[6].

Для виконання даної курсової роботи ми одержали картографічний матеріал масштабу 1:500, наступним етапом було ретельне вивчення матеріалів з метою виявлення недоліків чи фізичних пошкоджень. Дослідження показало, що фізичних пошкоджень немає, і матеріал можна використовувати для проведення даної роботи.

2. Визначення об’єктів містобудівного кадастру

Під об'єктами розуміють природні, соціальні, господарські та інші предмети, процеси і явища. Дослідженню і обліку підлягають як макрооб'єкти (квартал, майдан), так і мікрооб'єкти (окремі деталі споруд) і їх характеристики.

Дані про об'єкти, які відносяться до містобудівного кадастру, є інформацією відкритого типу. Виключення має інформація конфіденційного характеру, доступ до якої можливий за згоди її власника чи юридичної особи.

Кожен об'єкт характеризується певними показниками, які поділяються на: правові, метричні, технічні, функціональні, вартісні та місцеположення.

Сукупність у них показників складає базу даних, що входить в інформаційну систему. Відомості про об'єкти можуть бути представлені у вигляді графічної, текстової або числової інформації з присвоєнням окремим об'єктам певних кодів.

Визначення належності об'єктів до різних територіальних зон населеного пункту і взаємозв'язок інформації про земельні ділянки, будинки (споруди), інженерні комунікації забезпечується за допомогою координат характерних точок об'єктів[3].

2.1 Нумерація об’єктів містобудівного кадастру

Для забезпечення створення і функціонування автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру, можливостей ефективної обробки і управління інформацією у відповідній інформаційній системі, підтримки зв'язку з іншими галузевими кадастрами та інформаційними системами запроваджується єдина система кадастрової нумерації земельних ділянок.

Облік земельних ділянок у графічному і цифровому виразі ведеться на чергових кадастрових планах.

Черговий кадастровий план - спеціальний план, створений в державній системі координат, на якому відображаються межі земельних ділянок, їх площі та кадастрові номери, а також інша необхідна кадастрова інформація.

Система забезпечує унікальність кадастрового номера кожної земельної ділянки протягом всього періоду її існування, підтримує механізм обігу земельних ділянок (таких, наприклад, як відокремлення частини, об'єднання тощо), а також несе в собі додаткову інформацію щодо географічного місця положення земельної ділянки в межах адміністративно-територіального устрою[1].

Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною системою як для сільської місцевості, так і для населених пунктів і діє на всій території України. Кадастрові номери присвоюються всім земельним ділянкам, які знаходяться у власності або користуванні юридичних та фізичних осіб.

Містобудівний  кадастр  населених  пунктів  призначений  для забезпечення    здійснення    моніторингу   забудови   та   іншого використання  територій   і   надання   суб'єктам   містобудування необхідної  інформації  у  порядку,  встановленому законодавством.                  

Містобудівний   кадастр   населених  пунктів  містить  дані  плану                                    зонування  або  генерального плану чи детального плану, належність територій  до  відповідних  зон,  правовий  статус, допустимі види забудови  та іншого використання земельних ділянок, єдині умови та обмеження   забудови  окремих  земельних  ділянок,  відомості  про функціональне   призначення,   поверховість   та   матеріал   стін будівель,  магістральні  інженерні мережі, інші відомості згідно з державними будівельними нормами.

     Містобудівний кадастр  ведеться  підприємствами,  установами, організаціями,  створеними  для  цього  місцевими  радами  або  їх виконавчими органами  (для  міст  обласного  значення),  а  в разі делегування   таких    повноважень    -    місцевими    державними адміністраціями для інших населених пунктів та територій [3].

За даними роботи визначено об’єкти містобудівного кадастру: землеволодіння, землекористування, будівлі та споруди, ділянки та вузли наземної і підземної інженерних мереж,  які представлені у таблиці №1

Таблиця №1

Типова класифікація об’єктів містобудівного характеру

№ за пунктами

Тип об’єкта містобудівного кадастру

№ на плані

1

Землеволодіння,

землекористування

13, 14, 17, 18

2

Будівлі та споруди

1, 2

3

Ділянки і вузли наземної інженерної мережі

3, 4, 5, 6, 15, 16

4

Ділянки і вузли підземної інженерної мережі

7, 8, 9, 10, 11, 12


2.2.Типова класифікація об’єктів містобудівного кадастру.

Одиницею обліку та зберігання даних у містобудівному кадастрі є об'єкт. У містобудівному кадастрі визначені такі об'єкти:      

       -  ділянка землекористування (землеволодіння);      

       -  будинок  (споруда);     

       -  ділянка та вузол інженерної мережі;      

       -  ділянка та вузол вулично-дорожньої мережі;      

       - територіальні зони (функціональні, охоронні, а також ті, що характеризують інженерно-геологічну та екологічну ситуацію в населеному пункті). ДБН Б.1-1-93.

Будівля (споруда) – об’єкт нерухомого майна, який збудовано відповідно до розробленої, погодженої та затвердженої у встановленому порядку проектно-кошторисної документації та зареєстрований в БТІ.

Кожний об'єкт характеризується затвердженим переліком показників. Показники поділяються на наступні типи:          

       -  правові

       -  метричні      

       -  технічні      

       -  вартісні     

       -  функціональні      

       -  геодезичні координати.      

Сукупність даних по об'єкту містобудівного кадастру, що занесені у спеціальні форми,  складає паспорт об'єкту.

Паспорт земельної ділянки містить наступні форми документів:

  •  відомості про земельну ділянку;
  •  план земельної ділянки з відображенням містобудівної ситуації;
  •  план встановлення меж;
  •  каталог координат кутів зовнішніх меж земельної ділянки;
  •  опис документів паспорту земельної ділянки.     

Паспорт будинку (споруди) містить наступні форми документів:        

- відомості про будинок (споруду);  

- поверховий план будинку (споруди);    

- план земельної ділянки (на якій розташований будинок);   

- каталог координат зовнішніх кутів будинку (споруди);    

- опис документів паспорту будинку (споруди).      

Паспорти об'єктів інженерно-транспортних мереж мають однотипний характер і містять наступні форми документів:  

-  відомості про мережу;

- відомості про ділянку мережі;  

- відомості про вузол мережі;  

- схема мережі;    

- каталог координат вузлів мережі;

- опис документів паспорту мережі.   

Дані про об'єкти подаються у вигляді чисел, текстових рядків, кодів та графічних зображень.     

Присвоювання  кодів об'єктам проводиться з використанням державних і локальних класифікаторів, які затверджуються Мінбудархітектури України[3].

3. Організація прибудинкової території багатоквартирного будинку

3.1 Формування прибудинкової території

  Прибудинкова територія – це встановлена за проектом поділу території мікрорайону чи кварталу та проектом забудови земельної ділянки багатоквартирної не садибної житлової забудови, яка необхідна для обслуговування жилого будинку та допоміжних споруд та будівель. Прибудинкова територія може встановлюватись для одного або більше будинків і не може виділятись для частини будинку.

Прибудинкова територія у відповідності з державними будівельними нормами включає:

а) територію під житловим будинком або житловими будинками (включаючи площу вимощення);

б) проїзди та тротуари;

в) озеленені території;

г) ігрові майданчики для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку;

д) майданчики для відпочинку дорослого населення;

е) майданчики для занять фізкультурою;

ж) майданчики для господарських цілей;

з) майданчики для стоянок автомашин.

  Розміри земельних ділянок прибудинкових територій визначаються пропорційно в залежності від загальної площі житлових, допоміжних і нежилих приміщень, поверховості будинків, їх розташування в межах населеного пункту відповідно до державних норм і правил і затвердженої проектно-технічної документації[4].

Площу окремих земельних ділянок прибудинкових територій існуючого житлового фонду визначають в такій послідовності:

- встановлення розрахункової площі житлової території кварталу (мікрорайону), для окремого існуючого житлового будинку; — визначення реальної земельної частки прибудинкової території;

- визначення ідеальної земельної частки прибудинкової території.

Розрахункова площа прибудинкової території — це частина території, яка відповідає долі кількості житлових одиниць (квартир) окремого будинку в сумарній кількості житлових одиниць (квартир), що розташовані в кварталі (мікрорайоні). Середня розрахункова площа житлової території кварталу (мікрорайону) складається з площ реальної та ідеальної земельних часток і характеризує загальну величину прибудинкової території для окремого існуючого житлового будинку.

В разі, якщо вся житлова територія кварталу (мікрорайону), за винятком встановлених резервних земельних ділянок та територій загального використання населених пунктів, не може бути розподілена на земельні ділянки прибудинкових територій з встановленням меж на місцевості за планувальних умов (наявність майданчиків, озеленення тощо, які призначені для обслуговування мешканців декількох житлових будинків або кварталу в цілому), в складі прибудинкової території встановлюють реальну та ідеальну земельні частки. Реальна та ідеальна земельні частки передаються в колективну (приватну, спільну приватну) власність громадян — співвласників житлового будинку[5].

Таблиця 2

Експлікація при будинкової території багатоквартирного жилого будинку

Площа, м.кв

При будинкова територія багатоквартирного жилого будинку,

3489,95

в тому числі за об’єктами:

         під забудовою (9КЖ)

1240,27

         під асфальтованими проходами та  проїздами

1695,90

         під бетонною площадкою

9,54

         під газонами

374,76

         під зеленими насадженнями

169,48

3.2 Визначення меж прибудинкової території

Межі та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та територія навколо багатоквартирного будинку (будинків), призначена для обслуговування цього будинку (будинків) (далі - прибудинкова територія) визначаються на підставі відповідної документації із землеустрою - проекту землеустрою щодо формування території для обслуговування багатоквартирного жилого будинку.

Прибудинкова територія включає територію під жилим будинком (будинками), а також території, пов`язані з їх утриманням і експлуатацією та інших пов`язаних з ними об`єктів, відповідно до будівельних норм та стандартів.

У складі прибудинкової території також визначаються об'єкти, що використовуються сторонніми користувачами з встановленими правилами експлуатації та користування (спільні проїзди, наскрізні проходи у будовах тощо), їх межі. В проекті також встановлюються сторонні користувачі.

             До цих об'єктів відносяться окремі ділянки (ігрові майданчики, майданчики для занять фізичною культурою, для тимчасового зберігання автомобілів, для господарських цілей та для вигулювання собак), об'єкти загального призначення для групи будинків кварталу, мікрорайону. Земельні ділянки, необхідні для здійснення реконструкції, ремонту та експлуатації існуючих магістральних наземних та підземних інженерних мереж передаються Об'єднанням власників будинків у користування, інші види мереж - надаються у власність з встановленими правилами експлуатації. Усі ці ділянки використовуються власниками землі з обмеженнями, що передбачаються правилами затверджуваними у встановленому порядку. Межі цих об'єктів та особливості їх використання встановлюються у проекті поділу території (мікрорайону, кварталу) та подаються в складі проекту відведення земельних ділянок прибудинкових територій[4].

            Межі земельних ділянок прибудинкових територій встановлюються за проектами відведення цих ділянок відповідно до затверджених у встановленому порядку норм і проектно-технічної документації. Затверджений відповідними органами місцевого самоврядування за місцем розташування цих ділянок проект поділу території мікрорайону (кварталу), групи будинків є підставою для розробки проектів відведення земельних ділянок прибудинкових територій будинку (будинків) цього мікрорайону (кварталу).

Основою для складання проекту землеустрою є містобудівна документація (проект розподілу території).

Проект землеустрою розробляється на підставі рішення місцевої ради, до повноважень якої належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок, та на основі завдання, затвердженого замовником, що є невід`ємною частиною договору на проведення відповідних робіт із землеустрою.

Розробником проекту землеустрою є фізична або юридична особа, яка отримала ліцензію на проведення робіт із землеустрою відповідно до закону. Замовником проекту землеустрою виступають користувачі земельних ділянок (об’єднання співвласників багатоквартирних будинків, житлово-експлуатаційні організації тощо).

Проект землеустрою розробляється у строк, обумовлений договором.

Всі витрати, пов`язані з підготовкою та складанням проекту землеустрою замовник бере на свій кошт.

Проект землеустрою виконавець погоджує із землевласником або землекористувачем, органом земельних ресурсів та органом містобудування і архітектури.

Погоджений проект землеустрою розглядається та затверджується відповідною радою, до повноважень якої належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок.

Затверджений проект землеустрою є підставою для прийняття місцевою радою рішення про передачу у власність (надання у користування) земельної ділянки для обслуговування багатоквартирного жилого будинку (будинків), встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та виготовлення правовстановлюючого документу на цю земельну ділянку.

На основі затвердженого проекту землеустрою, яким визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), здійснюється перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість).

Межі встановленої земельної ділянки закріпляються межовими знаками на місцевості.

Після встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) складається технічна документація із землеустрою щодо складання документу, що посвідчує право на земельну ділянку.

Земельна ділянки для обслуговування багатоквартирного будинку передається у власність або надається в користування відповідним органом місцевого самоврядування об`єднанню співвласників будинку за його клопотанням.

У разі неможливості поділу території мікрорайону, кварталу, групи будинків, окремі складові якої створювалися для спільного обслуговування групи будинків, без ущемлення інтересів співвласників цих будинків та порушення діючих норм і проектно-технічної документації, прибудинкова територія об`єднується в одну земельну ділянку, яка надається у спільне користування або у спільну часткову власність співвласників будинків.

Умовний розмір частки власності (користування) земельної ділянки кожного власника квартири (квартир) чи нежилого приміщення у спільній сумісній власності визначається відношенням загальної площі квартири (квартир) чи нежилих приміщень, що перебувають у його власності, до спільної площі всіх квартир і нежилих приміщень будинку.

Виділення частки земельної ділянки власникам квартир і нежилих приміщень в натурі та їх окреме відчуження не допускається.

При наданні в оренду жилих та нежилих приміщень у багатоквартирному жилому будинку питання щодо користування земельною ділянкою для обслуговування багатоквартирного жилого будинку може бути врегульовано у договорі оренди приміщення відповідно до Цивільного кодексу України.

При відсутності об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, суб’єкти підприємницької діяльності – власники нежилих приміщень багатоквартирного жилого будинку, укладають з платником земельного податку (житлово-експлуатаційною організацією, в постійному користуванні якої знаходиться земельна ділянка) договір про відшкодування плати за землю на підставі довідки про грошову оцінку земельних ділянок (їх частин).

Договір оренди землі може бути припинений достроково у випадках і порядку, передбачених законодавством[5].

4. Створення банку даних містобудівного кадастру

4.1 Побудова реєстраційних даних про об’єкт містобудівного кадастру

Структура містобудівного кадастру включає окремі взаємопов'язані бази даних кадастрової інформації. Містобудівний кадастр формується у вигляді інформації двох рівнів:

          - перший рівень - базовий,

          - другий - відомчий.

Базовий рівень включає дві основні взаємопов'язані структурні одиниці (підсистеми): "Територія" і "Об'єкти". Він містить кадастрову інформацію про міську територію і розташовані на ній об'єкти. У першій структурній одиниці виділені штучні території (райони) і природні, які поділяються на основні територіальні одиниці: квартала (мікрорайони), вулиці, дороги, майдани, перехрестя і територіальні одиниці для окремих основних територіальних одиниць. Друга структурна одиниця базового рівня подана у вигляді шести баз даних кадастрової інформації про рівно планові об'єкти, а саме: цивільні і промислові будинки, споруди і будівлі, лінійні об'єкти, геологічні і гідрологічні об'єкти, зелені насадження, соціальні, кліматичні, екологічні та інші явища і процеси.

Склад і зміст інформації базового рівня визначається загальноміськими завданнями і вимогами підрозділів і виконкому міста, різних міських інстанцій, установ і окремих осіб.

Зміст, форми зберігання і подання кадастрової інформації відомчого рівня визначаються кожним відомством на базі інформації базового рівня, а також завдань. При цьому базовий рівень забезпечує вирішення координаційних завдань на відомчому рівні. Повинен також передбачатись обернений інформаційний зв'язок між відомчим і базовим рівнем для обновлення і поповнення інформації.

Зв'язуючою основою містобудівного кадастру є топографо-геодезична інформація, яка забезпечується на єдиних системах міських планових і висотних координат і кадастрових кодів об'єктів. При цьому її роль і зміст визначаються метою і завданнями, які поставлені перед міським кадастром.

В результаті виконаних топографічних знімань повинна бути одержана інформація, призначена для певних баз містобудівного кадастру, яка повністю задовольняє споживача за точністю, детальністю і повнотою. Топографо-геодезична інформація є зв'язуючою основою кадастрової інформації, яка знаходиться в базах даних. Виходячи з цього, масштаби знімань для кожної бази можуть бути різні (навіть до масштабу 1:2000 і крупніше на окремі об'єкти і території).

В цілому топографо-геодезична інформація для цілей кадастру є його необхідною частиною. При цьому вона може бути подана в графічному або цифровому вигляді, зручному для споживача.

Графічне виведення інформації повинно відповідати запитам споживачів щодо детальності її змісту. При цьому цифрова і семантична інформація зберігається в основному паспорті даного об'єкта, де вказуються кількісні і якісні його характеристики.

Очевидно, організацію і ведення робіт ка базовому рівні, який багато в чому є сферою діяльності Головного управління геодезії і картографії (ГУГіК), повинні здійснювати спеціалізовані центри (служби кадастру), які мають подвійне підпорядкування - виконкомам міських (обласних) рад і ГУГіК.

Кадастрова інформація про райони включає найменування району, його меж (координати вершин кутів повороту), прилягаючі райони, з прив'язкою до межі основного і спеціальну інформацію.

Кадастрова інформація про основні територіальні одиниці включає інформацію про район, в який входить цієї територіальної одиниці, межі (контури) даної одиниці, території, які прилягають до неї, з прив'язкою до її меж і спеціальну інформацію конкретно для кожної одиниці.

Інформаційну структуру мають і територіальні одиниці - земельні простори з певними межами, в тому числі закріплені актами відведення земель.

Підсистема "Об'єкти". Всі шість баз даних включають інформацію про самі об'єкти, їх характеристики, територіальну прив'язку об'єктів по межах (або межах їх зон впливу) і спеціальну інформацію.

Кодування інформації здійснюється за наступною схемою.

Підсистема "Територія ". Району присвоюється код - порядковий номер, починаючи із 01 згідно з номером в алфавітному списку районів.

Код основної територіальної одиниці містить чотири символи. Перший символ вказує на тип територіальної одиниці згідно з наведеною раніше класифікацією, три наступні визначають номер одиниці даного типу. Наприклад, код кварталу (мікрорайону) записується у вигляді: 1000 + порядковий номер кварталу (мікрорайону ОХХХ). Коди решти основних територіальних одиниць формуються аналогічним чином. Вулиці і майдани, які мають загальноміський шифр, якщо це можливо, зберігають його.

Підсистема "Об'єкти". Код об'єкта складається з трьох полів. Перше поле визначає код бази даних: 1, 2, 3, 4, 5, 6. Друге поле визначає кадастровий код об'єкта в базі даних. У кожній базі даних кадастровий код об'єкта включає чотири класифікаційні групи: тип, категорія, рід і вид об'єкта. Наприклад, для бази даних "Зелені насадження" класифікаційні групи включають наступні основні показники: тип - загального користування, спеціального користування, обмеженого користування, присадибні ділянки, розсадники і оранжереї, сільськогосподарські угіддя, кладовища; категорія - ліс, парк, сад. сквер, вулична посадка, жива огорожа, точкова посадка (окремі дерева або кущі); рід - дерева, кущі, квітники, газони, змішані посадки; вад - фруктові, листяні, хвойні, змішані, трав'янисті, квітники. Третє поле показує на порядковий номер об'єкта в межах відповідної бази даних.

Спеціальна інформація щодо об'єктів (паспорт об'єкта) вводиться за допомогою реєстрів. При цьому числові параметри, які вилучають інформацію кількісного характеру, задаються у звичайній формі, а для інформації якісного характеру (матеріал тощо) розроблена система кодів згідно з таблицями класифікаторів.

4.2 Схема банку даних містобудівного кадастру

Передбачається така схема створення банку даних містобудівного кадастру:

1. Схема міста (М 1:10000, 1:25000, 1:50000);

2. Схеми кварталу (М 1:2000, 1:5000, 1:10000);

3. Земельні ділянки (М 1:500, 1:1000, 1:2000).

Банк даних:

1. Загальна площа ділянки:

    а) під городом;

    б) під садом;

    в) під двором;

    г) під житловими будівлями;

    д) під нежитловими будівлями.

2. Форми користування землею:

   а) у приватній власності;

   б) у колективній власності;

   в) у державній власності;

   г) оренда.

3. Норма площі землі для власності (користування):

   а) скільки за нормою:

   б) фактично;

   в) скільки у постійному користуванні;

    г) скільки у тимчасовому користуванні.

4. Оцінка власності (нерухомості):

    а) вартість будівель;

    б) вартість споруд;

     в) вартість землі;

     г) вартість комунікацій (каналізація, телебачення, газопостачання, водопостачання,  вулична мережа).

5. Розташування об'єкта:

    а) від центру міста;

    б) від залізничного вокзалу;

    в) від автостанції;

    г) від аеропорту

    д) кліматичний пояс (тип ґрунтів).

5. Створення файлу обміну земельно-кадастровими даними ( IN-4 ).

  

 Обмінний файл - файл обміну даними результатів землевпорядних робіт в електронному вигляді.  

Обмінний файл призначений для уніфікації земельно-кадастрових даних про земельну ділянку або їх сукупність в електронному вигляді.

Обмінний файл містить: метричну, семантичну та службову інформацію. Обмінний файл надається реєстратору на магнітному носії або компакт-диску.

Назва обмінного файлу повинна містити номер кадастрової одиниці. Структура назви обмінного файлу визначається Центром ДЗК. 

Кадастрова одиниця – земельна ділянка, кадастровий квартал, кадастрова зона, адміністративно-територіальна одиниця.

Земельно-кадастрові дані обмінного файлу повинні містити інформацію, яка міститься в проектній та технічній документації, отриманій в результаті виконання землевпорядних робіт, а саме:

    - кадастровий  номер  кварталу,  до  якого  належить земельна ділянка (ділянки);

    - порядковий  номер  носія  та  загальну  кількість  носіїв у комплекті;

    - назву  виконавця  робіт,  прізвище,  ім'я  та  по  батькові представника виконавця робіт;

    - дату запису інформації на цифровий носій.

Обмінний файл складається із структурних блоків земельно-кадастрових даних (далі – блок): "Кадастровий квартал", "Земельна ділянка", "Угіддя земельної ділянки", "Кадастрова зона", "Суміжник кадастрової одиниці".

Кожний структурний блок земельно-кадастрових даних містить рядки з фіксованою кількістю структурних полів метричної інформації (прямокутні координати в проекції Гауса-Крюгера) та семантичної (атрибутивної) інформації кадастрової одиниці. Кожний рядок (тег) починається з ключового слова (дескриптора), з’єднаного символом "=" з рядком, що містить поля земельно-кадастрових даних. Як роздільник полів рядка та ознаки закінчення рядка використовується символ ",". Відсутність символу "," в кінці рядка вказує на закінчення унесення земельно-кадастрових даних до блоку.

Семантична інформація вноситься в обмінний файл українською мовою. Дані рядків семантичної інформації обмежуються символом " " " (лапки – код символу ASCII – 034). Дані рядків метричної інформації не обмежуються символом " " " (лапки). При унесенні метричної інформації як роздільник цілої та дробової частини числа використовується символ "." (крапка). Якщо семантична інформація містить символ " " " (лапки), наприклад у власній назві суб’єкта земельних відносин, то перед лапками вноситься символ "\" (обернений слеш). Символ "#" (решітка) на початку рядка перетворює рядок у коментар.

Службова інформація вноситься до обмінного файлу окремим записом та містить відомості про походження земельно-кадастрових даних.

До службової інформації належать відомості про організацію – виконавця землевпорядних робіт, дату створення обмінного файлу, ознаку операції та номери земельних ділянок, які опрацювала організація –виконавець робіт.

До обмінного файлу вносяться земельно-кадастрові дані про одну або декілька земельних ділянок у межах одного кадастрового кварталу (зони).

За відсутності семантичної інформації кадастрової одиниці до відповідного структурного поля рядка уноситься ознака відсутності даних символ " - ".

При необхідності внесення декількох значень земельно-кадастрових даних до одного поля рядка семантичної інформації необхідно використовувати символ "|" (вертикальна лінія) як роздільник.

При внесенні інформації до структурних полів рядків обмінного файлу, що містять дату, необхідно дотримуватися такого формату представлення інформації: дд.мм.рррр, де: дд – день, мм – місяць, рррр – рік. Наприклад, 05.09.2002.

До блоку "Угіддя земельної ділянки" для кожної земельної ділянки вноситься метрична та семантична інформація угідь, будівель і споруд та їх частин. Метрична інформація угідь, будівель і споруд та їх частин повинна бути узгоджена з метричною інформацією земельної ділянки. Не допускаються розриви та перетини кадастрових одиниць.

До блоку "Суміжник кадастрової одиниці" вноситься семантична і метрична інформація по кожній суміжній земельній ділянці.

5.1 Організація створення кадастрового реєстру

Державний реєстр земель  -  це  складова  частина  державного земельного  кадастру,  який складається з книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування   землею,   договорів  оренди  землі  із  зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок та  поземельної  книги,  яка містить  відомості  про земельну ділянку і формується за допомогою АС ДЗК.    

     Адміністратор державного  реєстру земель  -  Центр  державного   земельного   кадастру   при Державному  комітеті  України  по земельних ресурсах (далі - Центр ДЗК), що забезпечує створення та функціонування державного реєстру земель, відповідає за достовірність і збереження даних, захист від несанкціонованого доступу та руйнування бази  даних  АС  ДЗК,  має повний прямий доступ до бази даних АС ДЗК.

  Оператори державного  реєстру земель    - структурні   підрозділи   Центру   ДЗК,  що  проводять  приймання, перевірку  та  систематизацію   реєстраційних   карток   земельних ділянок,  здійснюють видачу та реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного  користування земельною  ділянкою,  договорів  оренди (суборенди) землі,  ведуть книгу реєстрації,  формують поземельну книгу та не  мають  прямого доступу до бази даних АС ДЗК.

Державний реєстр складається з 2 частин:

  - перша – це типи записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю, договорів оренди землі;

 - друга -  це поземельна книга яка містить відомості про кадастровий номер, місце розташування, площу, цільове призначення, правовий режим, обмеження і обтяження, вартість земельної ділянки, кадастровий план.

Внесення відомостей про земельні ділянки в державний реєстр земель проводиться після:

- формування кадастрової справи;

- нанесення земельної ділянки на кадастровий план;

- присвоєння ділянці кадастрового номеру.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 2 грудня 1997 р. N 1355 "Про Програму створення автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру" та з метою створення єдиної інформаційної основи ведення державного земельного кадастру зобов'язано:

1. Голову Республіканського комітету Автономної Республіки Крим по земельних ресурсах і єдиному кадастру, начальників обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь земельних ресурсів в 10-денний термін довести Структуру і зміст кадастрового реєстру автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру до районних, міських відділів (управлінь) земельних ресурсів та земельно-кадастрових центрів і бюро (додається).

2. Керівникам місцевих державних органів земельних ресурсів забезпечити збір та накопичення зазначеної інформації при виконанні робіт по кадастровому та інших видах землеустрою для створення єдиної інформаційної основи ведення державного земельного кадастру.

3. Контроль за виконанням постанови.

5.2 Програма створення автоматизованої системи ведення кадастру

Програма створення автоматизованої системи ведення кадастру передбачає  комплекс  заходів,  спрямованих  на автоматизацію інформаційно-технологічних  процесів,  пов'язаних  з оперативним  веденням  і використанням даних державного кадастру.

Мета програми створення АС полягає у створенні автоматизованої системи  на базі широкого використання комп'ютерної техніки - єдиної державної інформаційної системи для забезпечення органів державної влади  та органів місцевого самоврядування,  громадян,  підприємств, установ та організацій достовірною інформацією.

    Основними завданнями програми є:

    - створення на основі новітніх  комп'ютерних  та  інформаційних технологій  дієвого  механізму автоматизованого ведення державного кадастру;

    - сприяння розвитку  ринкових  відносин;

    - підтвердження права  власників  та  користувачів  на земельні ділянки;

    - забезпечення земельно-кадастровою     інформацією     органів державної  влади  та  органів місцевого самоврядування,  громадян, підприємств, установ та організацій;

    - сприяння забезпеченню своєчасних надходжень коштів від  плати за землю;

    - удосконалення взаємодії   міністерств  та  інших  центральних органів виконавчої влади у сфері управління земельними ресурсами;

    - удосконалення механізму розрахунку розміру платежів за землю;

    - створення і управління банками даних  про  наявність  і  стан земельних ресурсів;

    - інформаційне забезпечення  і підтримка широкомасштабних робіт із  землеустрою,  моніторингу  земель,  державного   контролю   за використанням   та   охороною   земель,  регулювання  оптимального розвитку  територій,  включаючи  встановлення  меж   територій   з особливим   правовим   режимом   (природоохоронний,  рекреаційний, оздоровчий, історико-культурний).

 Автоматизація ведення державного кадастру створить необхідні   передумови   для   переходу  на  якісно  новий  рівень державного   управління   земельними    ресурсами,    землеустрою, моніторингу   земель,  державного  контролю  за  використанням  та охороною земель, планування та справляння земельного податку.

    Очікуваними результатами реалізації програми є автоматизоване ведення та обробка таких земельно-кадастрових даних:

    - реєстрація права   власності  на  землю,  права  користування землею та договорів про оренду землі;

    - облік кількості;

    - облік якості земель;

    - бонітування грунтів;

    - зонування територій населених пунктів;

    - економічна оцінка земель;

    - грошова оцінка земель.

    Достовірна і повна інформація про земельні ресурси  сприятиме збільшенню  надходження  до державного та місцевих бюджетів коштів від плати за землю,  організації її раціонального використання  та охорони,     оперативному    регулюванню    земельних    відносин, обгрунтуванню розмірів  плати  за  землю,  реформуванню  земельних відносин та впровадженню регульованого ринку землі.

        Автоматизована система державного земельного кадастру (далі АС ДЗК) - інформаційна система,  що містить відомості про правовий режим  земель,  державну реєстрацію земельних ділянок,  кадастрове зонування,  кадастрові  зйомки,  бонітування  ґрунтів,  економічну оцінку земель,  грошову оцінку земельних ділянок,  облік кількості та якості земель[7].    

Основна функція АІС МБК - автоматизація процесів збору, обробки й видачі інформації про об'єкти міського середовища для потреб управління і прийняття рішень з питань міського господарства та соціально-виробничої сфери.

АІС МБК повинна відповідати певним вимогам:

    - можливість поступлення інформації про різні об'єкти міського середовища та їх зміни в просторі і часі, використання обліково-довідкових даних;

    - збір вихідної інформації для формування баз даних шляхом обробки існуючих картографо-геодезичних матеріалів і використання матеріалів знімань та інвентаризації;

   - обмін інформацією з існуючими базами даних та введення її з різних носіїв;

   - забезпечення оперативності обробки інформації та видачі її відповідно із запитів споживачів (органи управління, комунальні служби, підприємства, фірми, громадяни);

   - забезпечення управління великою кількістю просторово-індексованих даних.

Для одержання об'єктивної та оперативної інформації проводять великомасштабні аерофотознімання, на невеликих ділянках проводять наземні знімання. Обробка аерофотознімків на сучасних стереоприладах з підключенням комп'ютерів дозволяє оперативно обробляти інформацію і з високою точністю проводити інженерні розрахунки.

Інформацію про інженерні об'єкти, стан і обіг нерухомості вивчають шляхом обслідувань та проведення їх інвентаризації. Земельні ділянки можуть бути інвентаризовані в процесі обробки аерофото- чи наземних знімань. Житловий фонд та об'єкти нерухомості підлягають безпосереднім обмірам. Для використання цих даних в АІС їх необхідно представити в цифровій формі.

Обліково-довідникові дані у вигляді таблиць і текстів вводяться безпосередньо в процесор або можуть бути передані по каналах зв'язку чи на магнітних носіях із відомчих баз даних.

В АІС МБК входять декілька баз даних: геодезична, земель міста і нерухомого майна, інженерних комунікацій, еколого-ландшафтна, соціальної сфери тощо. Кожна з цих баз даних має свою структуру, об'єми інформації, пакети програм для обробки цієї інформації і для зв'язку з іншими базами даних.

Представлення і видача споживачам інформації, зосередженої в АІС МБК здійснюється з використанням пакету прикладних програм.

АІС МБК забезпечує зберігання, систематизацію, обробку інформації і видачу необхідних даних залежно від запитів споживачів. Враховуючи специфіку вимог споживачів: органи управління, інженерні та комунальні служби міста, будівельні фірми тощо інформація видається в багаторівневому просторі з врахуванням співвідношення масштабів і геодезичної прив'язки. Інформація може використовуватись для розв'язання певних загальних проблем, зокрема:

    - розробки і реалізації інвестиційної та соціальної політики, програми комплексного соціально-економічного розвитку території, міських екологічних програм, програм житлового й шляхового будівництва, благоустрою;

    - розробка і удосконалення проектів генеральної забудови міста й міського господарства;

     - розробка транспортних систем та інженерних мереж міста тощо.

Використання АІС МБК дає можливість вирішення конкретних оперативних завдань:

    - прийняття рішень про розміщення об'єктів будівництва;

    - здійснення земельної реформи, оцінку земель і нерухомості;

    - введення місцевих податків та зборів;

    - визначення ефективності використання території, її забезпечення об'єктами соціальної та інженерної інфраструктури.

Інформація для споживача видається у текстовому та графічному вигляді, матеріали даються також на магнітних носіях.

6. Реєстрація земельної ділянки

Оскільки земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави і право власності на землю гарантується конституцією України, потребується якась система, що підтверджувала б права на землю. Такою ситемою являється державна реєстрація.

Державна реєстрація – юридичне посвідчення нової земельної ділянки або зміну у її правовому режимі що здійснюється внесенням встановлених чинним законодавством записів її фізичних або юридичних характеристик до державного земельного кадастру, присвоєння кадастрового номера і видачею відповідного документа про реєстрацію земельної ділянки або міни у її правовому режимі.

    Державний реєстр земель — це складова частина державного земельного кадастру, який складається з книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок та поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку і формується за допомогою АС ДЗК. Він є власністю держави і ведеться державною мовою.

Державна  реєстрація  державного акта на право власності на  земельну  ділянку,  державного  акта   на   право   постійного користування    земельною    ділянкою,   договору   оренди   землі здійснюється  шляхом  внесення   записів   реєстрації   до   книги реєстрації.

        У книзі реєстрації реєструються:

    - державні акти на право власності на земельну ділянку;

    - державні  акти  на  право постійного користування земельною ділянкою;

    - договори оренди землі.

         Книга реєстрації є власністю держави.

         Державну  реєстрацію  державного акта на право власності на  земельну  ділянку,  державного  акта   на   право   постійного користування  земельною  ділянкою,  договору  оренди землі у книзі реєстрації здійснює оператор  (реєстратор),  у  межах  повноважень якого є земельна ділянка.

      Внесення записів реєстрації до книги реєстрації здійснює особа, яка призначається згідно з наказом оператора (реєстратора).

       Записи реєстрації,  які вносяться до  книги  реєстрації, ведуться державною мовою, розбірливо кульковою ручкою синього або чорного кольору.

      Організація виготовлення та постачання  книг  реєстрації покладається   на   адміністратора.   Конструкція  та  опис  книги реєстрації затверджується Державним комітетом України по земельних ресурсах.

      Книга  реєстрації  є  документом  довічного зберігання. Знищення та вилучення частини книги або її розділів забороняється.

      Книга реєстрації складається з окремих розділів:

    розділ 1 - Записи  державної  реєстрації  державних  актів на право власності  на  земельну  ділянку  фізичних  осіб;   

    розділ 2 - Записи державної  реєстрації  державних  актів  на право власності   на  земельну  ділянку  юридичних  осіб;  

   розділ 3  -  Записи  державної  реєстрації державних актів на право постійного   користування   земельною   ділянкою;   

    розділ 4 - Записи державної реєстрації договорів оренди землі

      Кожний   розділ   складається   з  томів.  Кожному  тому присвоюється по рядковий номер, починаючи з одиниці.

     Книга реєстрації ведеться  на  рівні  районів,  міст.  У містах обласного підпорядкування,  місті Києві та Севастополі - на рівні району міста.. При  відкритті  кожного  нового   тому   розділу   книги реєстрації  сторінки  тому  мають  бути  пронумеровані друкарським

способом, обліковані, прошнуровані та опечатані, про що оператором(реєстратором)  робиться  відповідний  запис  на останній сторінці тому. Запис засвідчується підписом керівника та печаткою оператора(реєстратора).

       На початку та по закінченні ведення кожного тому розділу книги реєстрації на першій сторінці тому вноситься відповідно дата відкриття  і  дата  закриття  тому  та ставиться печатка оператора(реєстратора).

     Том розділу  книги  реєстрації  закривається  після  внесення останнього запису реєстрації.  Внесення нових  записів  реєстрації після закриття тому розділу книги реєстрації припиняється.   При  внесенні записів реєстрації до кожного тому розділу книги  реєстрації  з  початком  нового  року   нумерація   записів реєстрації починається з одиниці.   При  відкритті  нового  тому  розділу  книги  реєстрації нумерація  записів   реєстрації   продовжується.

         Реєстраційний  номер  присвоюється  державному  акту  на право  власності  на  земельну  ділянку,  державному акту на право постійного користування земельною ділянкою,  договору оренди землі в момент здійснення його державної реєстрації.

                                  Структура реєстраційного номера.

     Реєстраційний номер складається:  з дворозрядного числа,  яке відповідає номеру розділу книги реєстрації;  двох розрядного числа, що відповідає двом останнім цифрам року;  три розрядного числа, яке є  кодом оператора (реєстратора),  що здійснює державну реєстрацію державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі;  п’яти розрядного числа,  що починається з одиниці  з початку  нового  року  та  збільшується  на  одиницю  при внесенні відомостей про новий державний акт на право власності на  земельну ділянку,  державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, договір оренди землі.

Порядковий номер  державного акта на право власності на земельну ділянку,  державного акта   на  право  постійного  користування земельною ділянкою,  договору оренди землі.

       Код оператора (реєстратора), що здійснює державну реєстрацію  державного  акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право  постійного  користування  земельною ділянкою, договору оренди землі.

Рік реєстрації державного акта на право власності на земельну   ділянку,   державного   акта   на   право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі.

 6.1 Заповнення реєстраційної картки

 Реєстраційна картка заповнюється на кожну земельну ділянку. У разі виникнення спільної власності при оформленні державного  акта на  кожного  співвласника  земельної ділянки - реєстраційна картка заповнюється  на  кожний  державний  акт.  У   разі   неможливості розмістити   усю   інформацію   на   одній   реєстраційній  картці заповнюються додаткові реєстраційні картки,  на яких  зазначаються їх порядковий номер та загальна кількість.

     У разі негативного висновку  щодо  результатів  перевірки  та приймання   обмінного  файла  виконавцю  робіт  для  доопрацювання надається список конкретних вимог та зауважень у вигляді протоколу перевірки,   відповідно   до   якого   необхідно  внести  зміни  і доповнення.

     Реєстратор перевіряє   структуру,   формат,  об'єм  та  склад земельно-кадастрових даних,  що містить обмінний  файл  за  такими критеріями:

    - відповідність вимогам, установленим до структури, змісту та формату обмінного файла;

    - належність земельних ділянок кадастровому кварталу згідно з індексними кадастровими планами;

    - відсутність перетинів та розривів між суміжними  земельними ділянками,  суміжними  земельними  ділянками  суміжних  кварталів, тотожність даних балансу земель;

    - відсутність  перетинів  та  розривів  меж  угідь  земельних ділянок;

    - контроль  відповідності  атрибутивних даних земельних угідь чинній нормативній базі класифікаторів та кодифікаторів.

      Реєстраційна картка заповнюється реєстратором та містить підпис з зазначенням прізвища, ініціалів керівника виконавця робіт та печатку.

      Заповнена реєстраційна картка разом з технічною документацією передаються виконавцем робіт до територіального  органу  земельних ресурсів для проведення державної землевпорядної експертизи.

      Виконання державної   землевпорядної   експертизи   технічної документації  територіальним  органом  земельних  ресурсів можливо тільки за наявності відмітки  про  приймання  обмінного  файлу  на титульному аркуші технічної документації.

      Після проведення державної землевпорядної експертизи технічна документація разом з реєстраційною карткою (картками) та висновком державної землевпорядної експертизи передаються до територіального органу   земельних  ресурсів  для  підготовки  відповідних  рішень органів виконавчої влади,  органів місцевого  самоврядування  щодо надання або   передачі   земельної   ділянки   у   власність   або користування.

    У разі    негативного   висновку   державної   землевпорядної експертизи  технічної  документації  або   потреби   доопрацювання технічної  документації  відмітка  про  приймання  обмінного файлу анулюється   територіальним   органом   земельних   ресурсів,    а реєстраційна  картка  вилучається  та  передається  реєстратору за актом  приймання-передавання,  що  вимагає  від  виконавця   робіт доопрацювання обмінного файлу згідно зі змінами,  які повинні бути внесені  до  технічної  документації  та   проходження   процедури повторного здавання обмінного файлу.

     Якщо технічна    документація    не    підлягає     державній землевпорядній  експертизі,  вона  разом  з  реєстраційною карткою передається  виконавцем  робіт  безпосередньо  до  територіального органу   земельних   ресурсів   для   погодження   або  підготовки відповідних рішень органів  виконавчої  влади,  органів  місцевого самоврядування  щодо  надання  або  передання  земельної ділянки у власність або користування. Якщо рішення про надання або передання земельної  ділянки  у  власність або користування не було прийнято протягом трьох місяців,  відмітка про  приймання  обмінного  файлу анулюється   автоматично,   що   вимагає   проходження   процедури повторного здавання обмінного файлу.

       Територіальний  орган  земельних  ресурсів  у  10-денний термін з дня отримання оформленого бланка державного акта на право власності на земельну ділянку (державного акта на право постійного користування   земельною   ділянкою)  або  договору  оренди  землі перевіряє наявність на титульному  аркуші  технічної  документації відмітки   про  приймання  обмінного  файлу,  зміст  реєстраційної картки,  відповідність відомостей,  що містить реєстраційна картка та оформлений бланк державного акта на право власності на земельну ділянку  (державного  акта  на   право   постійного   користування земельною   ділянкою)  або  договору  оренди  землі  до  технічної документації (реєстраційної справи) та передає  бланки  державного акта  на  право  власності на земельну ділянку (державного акта на право постійного користування  земельною  ділянкою)  або  договору оренди  землі з реєстраційними картками оператору (реєстратору) за актом   приймання-передавання.  

 Надані   документи   повертаються виконавцю робіт на доопрацювання у разі:

   - відсутності відмітки про приймання обмінного файлу;

   - наявності розбіжностей    між    відомостями,    що   містять реєстраційна картка,  оформлений бланк державного  акта  на  право власності на земельну ділянку (державного акта на право постійного користування земельною ділянкою)  або  договору  оренди  землі  та технічна документація (реєстраційна справа) .

      Достовірність відомостей,   які   відображені   в   технічній документації   (реєстраційній  справі),  реєстраційній  картці  та бланку державного акта на  право  власності  на  земельну  ділянку(державного   акта  на  право  постійного  користування  земельною ділянкою) або договору оренди землі, при відсутності розбіжностей, засвідчується    в   реєстраційній   картці   підписом   керівника територіального органу земельних ресурсів з  зазначенням  прізвища та ініціалів та скріплюється печаткою.

      Територіальний   орган   земельних   ресурсів  за  актом приймання-передавання передає   реєстраційну   картку   оператору(реєстратору)  разом з усіма примірниками державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування  земельною  ділянкою,  договору  оренди  землі для їх видачі та державної реєстрації

      Оператор (реєстратор) приймає від територіального органу земельних  ресурсів  державний  акт на право власності на земельну ділянку,  державний акт на право постійного користування земельною ділянкою,  договір  оренди  землі  та реєстраційну картку.  У разі виявлення розбіжностей в державному акті  на  право  власності  на земельну ділянку, державному акті на право постійного користування земельною ділянкою,  договорі оренди землі та реєстраційній картці вони    за    актом    приймання-передавання    повертаються    до територіального органу земельних ресурсів для доопрацювання.

      У разі  оформлення  договору  оренди  (суборенди)  землі територіальний   орган   земельних   ресурсів   надає   за   актом приймання-передавання оператору (реєстратору) реєстраційну  справу для створення реєстраційної картки.

     Оператор (реєстратор)    у    10-денний    термін    заповнює реєстраційну картку.

      Оператор  (реєстратор)  здійснює  видачу  та  реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку,  на  право постійного  користування  земельною  ділянкою  та видачу договорів оренди  (суборенди)  землі.  Видача  державного  акта   на   право власності  на  земельну ділянку,  на право постійного користування земельною  ділянкою   та   договору   оренди   (суборенди)   землі супроводжується   внесенням  запису  про  державну  реєстрацію  до відповідних  розділів  книги  реєстрації.   При   цьому   оператор

(реєстратор)   відображає   дані   державної  реєстрації  на  всіх примірниках  державних  актів  на  право  власності  на   земельну ділянку,  на  право  постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди (суборенди) землі.

      До реєстраційної  картки  оператором (реєстратором) вносяться відомості про державну  реєстрацію. Після внесення  відомостей   про   державну   реєстрацію   до реєстраційної  картки  вона  засвідчується  підписом  керівника  з зазначенням  прізвища   та   ініціалів   та   печаткою   оператора(реєстратора).

      Другий примірник  державного  акта   на  право  власності  на земельну  ділянку,  на  право  постійного  користування  земельною ділянкою,  примірники договору оренди (суборенди)  землі  оператор (реєстратор)  передає до територіальних органів земельних ресурсів за актом приймання-передавання. Оператор   передає    реєстратору    перший    примірник реєстраційної  картки,  після  чого реєстратор вносить відомості з реєстраційної картки до бази даних АС ДЗК.

      Після внесення  реєстратором  відомостей до бази даних АС ДЗК на  першій сторінці   реєстраційної  картки ставиться  штамп реєстратора та підпис особи, яка внесла відомості.

       Перший  примірник  реєстраційної  картки передається на зберігання до архіву реєстратора. Другий примірник    реєстраційної   картки   включається   до поземельної  книги,  формування  та   зберігання   якої   здійснює оператор.

    Термін зберігання реєстраційної картки не може бути меншим за термін  зберігання  державного  акта  на  право власності чи право постійного користування або договору оренди (суборенди) землі.

6.2 Заповнення поземельної книги         

 Поземельна книга - документ,  який є складовою частиною державного реєстру земель, містить відомості про земельну ділянку, обмеження  на  використання  земельної ділянки,  суб'єктів прав на земельну ділянку та правовстановлюючі документи,  а також дані про нормативну   грошову   оцінку   земельної   ділянки,   її  цільове призначення, склад земельних угідь.  Поземельна книга є  власністю держави.

Форма поземельної   книги,  її   зміст  та  порядок  її ведення є єдиними на всій території України. Поземельна  книга відкривається та ведеться на кожну земельну ділянку:

    1) у паперовому вигляді - територіальними органами Держкомзему;

       2) в електронному   вигляді   -   операторами   -   структурними підрозділами державного підприємства "Центр державного  земельного кадастру"  (далі  -  Центр  кадастру) в районах,  містах обласного (республіканського Автономної Республіки Крим) значення, мм. Києві та   Севастополі,   які  мають  доступ  та  вносять  відомості  до автоматизованої системи державного  земельного  кадастру.

Автоматизована система  є інформаційною системою,  що містить відомості про правовий режим земель, державну реєстрацію земельних ділянок,  кадастрове зонування,  кадастрові  зйомки,  бонітування ґрунтів,  економічну  оцінку  земель,  грошову  оцінку   земельних ділянок, а також про кількісний облік земель та їх якість.

     Поземельна книга   у   паперовому   вигляді   зберігається  у територіальному  органі   Держкомзему   за   місцем   розташування земельної ділянки.

Поземельна книга  вважається  відкритою  після  зазначення кадастрового  номера  земельної  ділянки  і  дати  її відкриття на титулі поземельної книги, що завіряється підписом посадової особи, скріпленим печаткою територіального органу Держкомзему.

     Дата відкриття поземельної книги є датою державної реєстрації земельної ділянки.

Поземельна  книга  складається  з  титульного аркуша, аркуша   змісту   поземельної книги, реєстраційних   карток, кадастрового плану, аркушів відомостей поземельної книги. Поземельна  книга  містить  відомості  про   власника (користувача),   земельної  ділянки,  місце розташування  земельної ділянки,  державний акт на право  власності  на  земельну  ділянку (державний   акт   на   право  постійного  користування  земельною ділянкою,  договір оренди землі) та документи,  на  підставі  яких набуто право власності (користування) земельною ділянкою, земельні сервітути,  обмеження використання права власності  (користування.) земельної ділянки.

Номер  поземельної  книги  збігається  з  кадастровим номером земельної ділянки. На титульному аркуші поземельної  книги  містяться:

    - серія та номер, нанесені друкарським способом;

    - герб України;

    - атрибути  документа,  яким  затверджено  форму  поземельної книги;

    - орган державної реєстрації;

    - номер поземельної книги;

    - дата відкриття поземельної книги;

    - дата закриття поземельної книги.

Усі  аркуші,  з яких складається поземельна книга,  є бланками,  які мають серію та номер, нанесені друкарським способом та виготовляються відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів .Аркуш  змісту  та  титульний  аркуш поземельної книги мають однакові серію та номер.  На аркуші змісту поземельної книги відображається   серія   та   номер  аркушів  відомостей,  з  яких складається  книга. На    аркушах   поземельної   книги   роздруковуються кадастровий план та інші відомості. Аркуші відомостей підшиваються до поземельної книги. До аркуша змісту поземельної книги вносяться серія та  номер  реєстраційних  карток,  аркушів  відомостей,  які підшиваються   до   поземельної   книги.  Виправлення  на  аркушах відомостей поземельної книги не допускаються.

Відомості  із  зазначенням  дати  вносяться  до  розділів поземельної   книги   у   паперовому   вигляді   посадовою  особою територіального  органу  Держкомзему,  яка  має  вищу  освіту   за спеціальністю  "землевпорядкування  та  кадастр"  і уповноважена в установленому Держкомземом порядку вести державний  реєстр  земель на  рівні  району,  міста  обласного (республіканського Автономної

Республіки Крим)  значення,  мм.  Києва  та  Севастополя  (далі  - посадова особа).

     Записи до  розділів  поземельної  книги  вносяться  державною мовою розбірливо чорнилом чи кульковою ручкою синього або  чорного кольору.  Кожен  запис  завіряється  підписом  посадової  особи та скріплюються  печаткою  територіального  органу   Держкомзему.   Не завірений  підписом  і  не  скріплений  печаткою  запис вважається недійсним.

     Внесення відомостей  до  поземельної  книги  в   електронному вигляді  здійснюють оператори протягом трьох днів починаючи з дати внесення записів до книги записів у паперовому вигляді.

     Відповідальність за  відповідність   відомостей   поземельної книги  в  електронному  вигляді  відомостям  поземельної  книги  у паперовому вигляді несе керівник оператора.

     Структура поземельної книги  в  електронному  вигляді,  форма передачі    відомостей    територіальними   органами   Держкомзему операторам для  внесення  відомостей  до  неї,  порядок  взаємодії територіальних  органів  Держкомзему  та  операторів  під  час  її ведення затверджуються Держкомземом.

     Відповідальність    за    достовірність,    повноту    та актуальність   відомостей   поземельних   книг   у  паперовому  та електронному  вигляді   покладається   на   заступника   керівника територіального  органу  Держкомзему,  відповідального  за ведення державного реєстру земель.

   . Поземельна книга закривається у  випадках  виділення, поділу  або  об'єднання  земельних  ділянок шляхом внесення дати закриття поземельної книги у відповідне поле на титульному  аркуші і  посвідчується  підписом  керівника  оператора  (реєстратора) та печаткою. Після друку інформації кожна сторінка аркуша відомостей поземельної  книги  підписується керівником з зазначенням прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою оператора (реєстратора). Поземельна книга  зберігається  довічно.

Оформлення  поземельної  книги  має відповідати  вимогам  нормативної   документації   з   діловодства(нумерація сторінок,  печатка,  відповідальний за ведення книги та інше)[8]. 

Висновки

При виконанні даної курсової роботи була створена база даних для ведення автоматизованої системи державного земельного кадастру на прикладі частини території м. Одеси.

При виконанні цієї задачі в курсовій роботі знайшло своє відображення наступне:

- підготовка вихідних даних для створення кадастрової бази даних;

- визначення категорій земель і розподіл їх по угіддях;

- визначення форм власності на землю;

- виготовлення документів, що посвідчують право на земельні ділянки;

- реєстрація землеволодінь і землекористувань.

При виконанні даної роботи було зроблено такий вид робіт, як формування меж кадастрових кварталів , меж прибудинкових територій в одному кадастровому кварталі та побудува проектного плану прибудинкової території, опрацьовано ведення кадастрової  реєстрації земельних ділянок і нерухомості та вивчено механізм присвоєння кадастрових номерів об’єктів нерухомого майна розташованих на земельній ділянці. Проведення цих робіт полягало в присвоєнні кадастрових номерів об’єктів нерухомого майна розташованих на земельній ділянці та заповненні реєстраційної картки земельної ділянки. Закінченням роботи свідчить заповнення поземельної книги, яка містить відомості про власника (користувача), земельної ділянки , місце розташування земельної ділянки, державний акт на право власності на земельну ділянку (державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, договір оренди землі) та документи на підставі яких набуто право власності (користування) земельною ділянкою, встановлені сервітути, обмеження використання право власності (користування) земельними ділянками.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1) М.Г.Ступень, І.М. Добрянський, О.Я. Микула, Н.Р.Шпік.

   Містобудівний кадастр. Львів 2003 р.

2) Постанова КМУ «Про містобудівний кадастр населених пунктів» від 25 березня  1993р. N 224

3) Закон України «Про основи містобудування» 16 листопада 1992 року  N 2780-XII

4) Наказ  N 31/30/53/396 від 05.04.96 «Про затвердження Положення про порядок  встановлення та закріплення меж прибудинкових територій існуючого житлового фонду та надання їх у спільне користування або спільну сумісну власність земельних ділянок для спорудження житлових будинків».

5) Закон України «Про планування і забудову територій» від 20 квітня 2000р. N1699-III.

6) Конспект лекцій

7) Постанова КМУ «Про Програму створення автоматизованої системи ведення  державного земельного кадастру» від 2 грудня 1997 р. N 1355

8) Постанова КМУ  «Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі від 9 вересня 2009 р. N 1021


ДОДАТКИ


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

51788. Водоемы. Особенности состояния водоемов в различное время года. Соблюдение правил безопасности при купании в оборудованных и необорудованных местах 67 KB
  Особенности состояния водоемов в различное время года. Цель урока: усвоение учащимися знаний особенностей состояния водоемов в различное время года о безопасном поведении на водоемах в различное время года и в различных жизненных ситуациях наводнение движение по ледовой поверхности водоема аварии на морских и речных судах активный отдых на воде водные походы. Занятие: 1 Время: 40 минут Тип урока: комбинированный Учебнонаглядный комплекс: учебник Основы безопасности жизнедеятельности под ред. Вода была надёжной преградой...
51789. Аналіз плану-конспекту й уроку художньої культури 83.5 KB
  Аналіз плануконспекту й уроку художньої культури. Аналіз плануконспекту й уроку художньої культури 2. Загальна структура плануконспекту уроку художньої культури. Розробка плану – конспекту уроку художня культура Література.
51790. Батьки і діти. Обов’язки членів християнської сім’ї 160 KB
  Мета: визначити засади відносин батьків і дітей та окреслити їхні обов’язки; виховувати любов і пошану до членів сім’ї розвивати вміння погоджувати свої інтереси з інтересами родини. Оповідання та притчі вірші картини записи пісень про батьків. План уроку Любов і повага у взаєминах батьків і дітей. Обов’язки батьків і дітей.
51791. Музыкальное оформление уроков народного танца 27.5 KB
  Наиболее подходящим инструментом для музыкального сопровождения уроков народного танца является баян или аккордеон реже – рояль. Музыка на уроке народного танца должна соответствовать движению по характеру стилю национальной окраске. Для учебных комбинаций на середине зала следует подбирать небольшие законченные произведения позволяющие раскрыть национальное своеобразие музыки и танца.
51793. Художня культура України від найдавніших часів до ХVІ століття 27.5 KB
  Календарно обрядове мистецтво зявляється: а у східних словян б у період польсько –литовської доби в у трипільську культуру ІІІ рівень репродуктивно – творчий 1 бал. Чому під час весілля виконували не лише веселі а й сумні пісні ІV рівень творчий 3 бали 10. Напишіть твір на тему Про що розповідає золота пектораль Варіант 2 ІІІ рівень репродуктивний 1 бал 1.
51794. Художня культура України ХІХ століття 37.5 KB
  Варіант 1 ІІІ рівні репродуктивний рівень05 балів 1.: а Остап Вересай б Козак Мамай в Архип Куїнджі ІІІ рівень репродуктивно – творчий рівень1 бал Перелічіть видатних художників –українців І пол. ІV рівень творчий рівень1 бал Чим відрізняється репертуар театру корифеїв від репертуару стаціонарного театру У чому полягають досягнення української музичної культури ХІХ ст.Шевченка Варіант 2 ІІІ рівні...
51795. Українська мова у світі 57.5 KB
  Мета: подати інформацію про звучання української мови в світі – в Україні та за її межами; формувати відчуття причетності до світового українства й переконаність у тому що доля української мови та зміцнення української державності нерозривно пов’язані; розвивати логічне мислення увагу пам’ять емоційну й естетичну сфери. Він постачав письменникові документи і факти для його відомої праці “Історія Карла ХІІâ€ де в різкій формі було порушено проблему української волі. Великий сатирик Вольтер причину занепаду української найродючішої в...