99424

Особливості навчального процесу на різних етапах оволодіння іноземною мовою

Курсовая

Иностранные языки, филология и лингвистика

Психологічні основи навчання іноземної мови у початковій школі. Особливості навчання школярів в основній школі. Психологічні особливості дітей старшого шкільного віку. Методичні передумови навчання молодших школярів. Ефективні прийоми навчання учнів 5-9 класів. Методи навчання іноземної мови на старшому ступені...

Украинкский

2016-09-14

195.94 KB

0 чел.

46

Тернопільський національний педагогічний університет

імені Володимира Гнатюка

Кафедра практики англійської мови та методики її викладання

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

(РОБОТА)

з методики викладання іноземних мов

на тему: Особливості навчального процесу на різних етапах оволодіння іноземною мовою

Студентки IV курсу

Групи ФА-42

Напряму підготовки

Англійська філологія

Спеціальності Англійська

мова та література

Сівцевої Т.О.

Керівник

Задорожна І.П.

Національна шкала

_________________

Кількість балів: ______

Оцінка ECTS ______

м. Тернопіль – 2014


ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………. 3

РОЗДІЛ І. ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ УЧНІВ РІЗНИХ ВІКОВИХ КАТЕГОРІЙ………………... 5

1.1. Психологічні основи навчання іноземної мови у початковій школі….. 5

1.2. Особливості навчання школярів в основній школі……………………. 8

1.3. Психологічні особливості дітей старшого шкільного віку…………... 11

РОЗДІЛ ІІ. ОСОБЛИВОСТІ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ НА РІЗНИХ СТУПЕНЯХ ЇЇ ВИВЧЕННЯ……………………………………………………… 14

2.1. Методичні передумови навчання молодших школярів………………. 14

2.2. Ефективні прийоми навчання учнів 5-9 класів………………………. 17

2.3. Методи навчання іноземної мови на старшому ступені…………….. 19

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………….. 23

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………. 25

ДОДАТКИ…………………………………………………………………………. 28


ВСТУП

Навчальний процес з іноземної мови у середній загальноосвітній школі поділяється на три ступені: початковий – 1-4 класи, середній – 5-9 класи та старший – 10-12 класи. Успішне навчання іноземної мови залежить від урахування психолого-педагогічних характеристик учнів, які зумовлюють використання методично раціональних прийомів, форм та засобів навчання. Кожен віковий період відрізняється особливою характеристикою, він підготовляється попереднім періодом, виникає на його основі і служить у свою чергу основою для настання наступного періоду. Діти різного віку вимагають кардинально різного підходу до методичної організації процесу вивчення іноземної мови.

Над проблемою вивчення педагогічних підходів та психологічних чинників, що впливають на вивчення іноземної мови у дітей працювали багато вітчизняних і зарубіжних учених: Л.І. Божовіч, Л.С. Виготській, Б.І. Додонов, П.І. Іванов, Е.П. Ільїн, Д.А. Зарайській, С.Л. Рубінштейн,  В.І. Ковальов,        С.Б. Каверін, А. Маслоу,  М.В. Савчин,  П.М. Якобсон і багато інших.

Навчання іноземній мові має розглядатися через призму психологічних аспектів її засвоєння, що і обумовлює актуальність даної роботи. Саме тому слід відмітити, що ретельне дослідження вікових особливостей кожної вікової групи школярів є передумовою визначення методичних підходів до викладання іноземної мови на кожному конкретному етапі навчання у середньому загальноосвітньому навчальному закладі.

Об’єктом є навчальна діяльність учнів на уроках англійської мови.

Предмет дослідження: методика навчання учнів англійської мови.

Мета дослідження: дослідити психолого-педагогічні передумови навчання іноземної мови учнів різних вікових категорій та визначити основні методичні підходи до навчання іноземної мови на різних етапах шкільного навчання.

     Відповідно до мети дослідження передбачалося розв’язання таких завдань:

  1.  Дослідити вікові особливості учнів і врахувати їх у процесі навчання англійської мови;
  2.  Вивчити пізнавальні процеси та розумові здібності школярів;
  3.  Визначити основні чинники, що спонукають учнів до вивчення іноземної мови;
  4.  Проаналізувати особливості навчання англійської мови на кожному етапі її вивчення з врахуванням психічних характеристик юнацького віку.

Для вирішення поставлених у курсовій роботі завдань використовувалися такі методи дослідження: критичний аналіз наукової літератури з методики навчання іноземної мови, психології, педагогіки, лінгвістики, психолінгвістики та соціолінгвістики; аналіз та систематизація педагогічного досвіду, узагальнення досліджених даних, абстрагування, індукція та дедукція.

Наукова новизна роботи полягає у тому, що нами було досліджено найбільш оптимальні форми роботи на кожному етапі вивчення іноземної мови

Практичне значення роботи полягає в розробці комплексу вправ для навчання іноземної мови на кожному етапі.

Структура та обсяг роботи. Курсова робота складається із вступу, двох розділів,  висновку, списку використаних джерел (27 найменувань). Загальний обсяг роботи становить 41 сторінка, з них основного тексту – 18 сторінок. Курсова робота містить 3 додатки на 14 сторінках.

У вступі обґрунтовано актуальність даної теми, її практична значущість, визначено об’єкт, предмет, мету і завдання дослідження, розкрито структуру роботи, її основний зміст.

У першому розділі «Психолого-педагогічні передумови навчання іноземної мови учнів різних вікових категорій» досліджено психологічні особливості дітей на кожному ступені вивчення іноземної мови.

У другому розділі «Особливості навчання іноземної мови на різних ступенях її вивчення» запропоновано прийоми та методи навчання учнів на кожному ступені вивчення іноземної мови.


РОЗДІЛ І. ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ УЧНІВ РІЗНИХ ВІКОВИХ КАТЕГОРІЙ

1.1. Психологічні основи навчання іноземної мови у початковій школі

Проблема навчання іноземної мови на ранньому етапі набуває особливої актуальності. Навчальна діяльність у початковій школі має свою специфіку, що зумовлена особливостями формування та розвитку пізнавальних інтересів учнів, емоційно-вольової та мотиваційної сфери, своєрідним характером діяльності та мовлення, особливостями поведінки. На початковому ступені вчитель повинен закласти основи комунікативної компетенції, необхідні й достатні для їх подальшого розвитку та вдосконалення в курсі вивчення іноземної мови в середній школі.

Як зазначає Василевич А.П. [5, с. 75], навчання іноземної мови на ранньому етапі передбачає досягнення таких цілей:

  1.  засвоєння дитиною певної сукупності знання з іноземної мови;
  2.  загальний інтелектуальний розвиток, набуття дитиною здатності логічно мислити та засвоювати нові знання;
  3.  формування моральності та психологічної повноцінності особистості.

У молодшому шкільному віці починають формуватися базові навчальні навички та вміння, а це означає про початок нового періоду складного психічного та інтелектуального розвитку особистості.

Нині внаслідок інформаційного вибуху пік здатності до творчої уяви, фантазії змістився до 8-10 років, і раннє шкільне навчання англійської мови співпадає з найсприятливішим періодом для розкриття творчого потенціалу особистості учня, для його соціалізації. Однак за умов загальноосвітньої школи при виборі початку запровадження цього предмета слід вважати на весь комплекс психологічних факторів [20, c. 137].

Аналіз спеціальної літератури, доповнений надбаннями позитивного педагогічного досвіду та досвіду авторів, переконує в тому, що початок раннього вивчення іноземної мови містить у собі вагомі психологічні передумови для оволодіння молодшими школярами основами елементарної комунікативної компетенції [3, c. 4].

Ми вважаємо, що визначальними є саме такі чинники: вікові психофізіологічні й психічні характеристики учнів; досвід у рідній мові; відчуття дітьми новизни предмета; наявність сильної мотивації; можливості предмета для успішного розв'язання завдань, які ставить початкова школа, а саме стимулювання пізнавальної мотивації школярів та соціалізація особистості кожного учня.

За даними педагогічних досліджень, труднощі в процесі навчання англійської мови відчувають від 15% до 40% учнів молодших класів. Ця проблема постала перед педагогами починаючи із 60-х років ХХ ст. Визначають такі головні причини неуспішності [2, с. 32]:

  1.  низький рівень розвитку механічної, короткочасної, слухової та зорової пам’яті;
  2.  недостній розвиток вольових якостей;
  3.  розвиток загального інтелекту нижче вікової норми;
  4.  недостатній розвиток мовлення;
  5.  слабкий самоконтроль за результатом своєї діяльності;
  6.  низький рівень обсягу та розподілення уваги;
  7.  недостатній словниковий запас;
  8.  недостатній розвиток мовлення;
  9.  низький рівень розвитку образного мислення;
  10.  погане сприйняття усного мовлення.

Домінуючою стає навчальна діяльність. На цьому етапі у дітей завершується перехід від наглядно-образного до словесно-логічного мислення, яскраво вираженим є конкретно-образне мислення. В процесі навчання відбувається формування наукових понять, що веде до розвитку понятійного, або теоретичного мислення.

Психологічною особливістю молодших школярів є швидка втомлюваність, зниження їхньої інтелектуальної діяльності, зменшення фізичної активності. Такий стан стає помітним після тривалої монотонної роботи. Щоб запобігти цьому, варто використовувати різноманітні методичні прийоми, що знімають напруження, розвантажують нервову систему та психіку, допомагають учням переключитись на інші об’єкти [8, с. 28].

Чим молодші школярі, тим яскравіше виражені в них процеси збудження, їх домінуюча роль над гальмівними. Внаслідок швидкого відволікання уваги на яскраві подразники поведінка дітей є імпульсивною, для них характерна негнучкість уваги. Учителі мають враховувати, що школярам цього віку досить важко тривалий час зосереджуватись на одному виді діяльності, їхню увагу може привернути лише незвичайний, різкий, сильний подразник.

Завдаки необхідності заучувати навчальний матеріал інтенсивно розвиваються усі види пам’яті (короткострокова, операційна, довгострокова), а також процеси пам’яті [10, с. 3]. Однак, пам’ять молодших школярів характеризуються фрагментарним сприйманням, а у відтворенні матеріалу домінує впізнавання. Вони запамятовують невимушено й легко той матеріал, який є чимось привабливим для них і викликає позитивні емоції [8, с. 29]. Саме тому, ми вважаємо, що матеріал, який вивчається, повинен містити цікаву та важливу інформацію, яка привабить школяра та змусить його зосередитись для її усвідомлення.

Обсяг навчального матеріалу повинен бути достатнім, щоб закласти основи водіння кожним видом мовленнєвої діяльності на елементарному комунікативному рівні. На цьому ступені учні оволодівають звуковою та графічною системами мови, найбільш поширеними граматичними явищами. Враховуючи характер та обсяг роботи, яка необхідна для досягнення вимог програми, на іноземну мову на цьому ступені дається найбільша кількість годин у порівнянні з іншими ступенями.

Отже, при організації навчального процесу, вчителю слід враховувати психофізіологічні особливості молодших школярів для того, аби закласти психолінгвістичні основи іншомовної комунікативної компетенції та збільшити мотивацію школярів для подальшого вивчення іноземної мови.

1.2. Особливості навчання школярів в основній школі

Середній ступінь є завершальним етапом щодо створення бази для активного володіння навчальним іншомовним матеріалом. На цьому ступені продовжується розвиток усіх видів мовленнєвої діяльності, серед яких домінує усне мовлення. Мовлення учнів стає змістовнішим, складнішим за структурою мовного та мовленнєвого матеріалу.

На другому ступені навчання метою є послідовне і систематичне розвиток у школярів всіх складових комунікативної компетенції в процесі оволодіння всіма видами мовленнєвої діяльності. Навчання іноземної мови в основній школі спрямоване на вивчення мови як засобу міжкультурного спілкування і має на меті [1, с. 45]:

  1.  формування та розвиток базових комунікативних умінь в основних видах мовленнєвої діяльності – говорінні, читанні, аудіюванні, письмі;
  2.  соціокультурний розвиток школярів у контексті світової культури за допомогою країнознавчого і лінгвокультурознавчого матеріалу;
  3.  формування умінь представляти національну культуру в умовах іншомовного міжкультурного спілкування;
  4.  ознайомлення школярів з доступними їм стратегіями самостійного вивчення мов і культур.

Визначальною особливістю учнів 5-9 класів (підлітковий вік) є прагнення самостійності, самоствердження, досягнення статусу рівності з дорослими. Підлітку нецікаві елементарні завдання, постійний контроль з боку вчителя, тобто те, що обмежує його ініціативу. Суттєвою особливістю учнів цієї вікової категорії є розвиток складніших форм мислення в зв'язку з засвоєнням абстрактного матеріалу при вивченні інших дисциплін. Психологи вказують на достатній рівень розвитку в учнів цього віку таких якостей мислення як логічна послідовність, критичність, самостійність, цілеспрямованість, зростання самосвідомості, контроль за власною діяльністю.  Удосконалюється механізм відбору мовних засобів, формується індивідуальний стиль мовлення  [17, 226].

У підлітків продовжує вдосконалюватися номенклатура та відбір мовленнєвих засобів, їх комбінаторика, способи формування та формулювання думок, вдосконалюються всі мовленнєві механізми – пам'ять, мислення, можливе прогнозування. Учня середніх класів починають свідомо користуватися такими мисленнєвими операціями, як порівняння, аналіз, абстрагування, індукція [1, с. 49].

Ми хочемо зазначити, що в 5-9 класах учителеві доводитися прикладати значних зусиль для підтримання мотивації та інтересу учнів, тому що в багатьох підлітків відсутні широкі пізнавальні інтереси та зацікавленість у розширенні своїх знань. На цьому етапі  необхідно обирати прийоми навчання, які активізують розумову-мовленнєву діяльність і ініціативу учнів, спонукають учнів до спілкування, бо спілкування з однолітками – невід'ємна частина життя підлітка. Групова діяльність впливає на особистість підлітка, і рольова гра надає широкі можливості для активізації навчального процесу [3, с. 6]. Ефективність навчання тут обумовлена в першу чергу вибухом мотивації, підвищенням інтересу до предмета, адже рольова гра являє собою  відтворення її учасниками реальної практичної діяльності людей, створює умови реального спілкування.

В.І. Ковальов виділяє виникнення в учнів стійкого інтересу до певного предмета в якості першої особливості учнів середньої ступені навчання: «Інтерес до певного предмету не виявляється несподівано, у зв'язку з ситуацією на конкретному уроці, а виникає поступово, у міру накопичення знань, і спирається на внутрішню логіку цього знання. При цьому чим більше дізнається школяр про предмет, який якого цікавить, тим більше цей предмет його приваблює [12, с. 110]».

Найбільш звичним і доступним для даного віку все також є рішення комунікативної задачі опису та оповідання. У цей період монологічне опис і оповідання виступає в якості найбільш поширених навчальних завдань, вирішення яких нерозривно пов'язано з оптимальними можливостями сприйняття. Найбільш цікаво воно удосконалюється саме на середньому ступені навчання [6, с. 4]. Цей факт може бути врахований вчителем іноземної мови як психологічне обґрунтування широкого використання мовних опор, образної наочності: картинок, малюнків, предметів, як організації предметного плану висловлювання.

Учні на даному ступені навчання добре диференціюють такі комунікативні мовленнєві завдання, як опис і пояснення, з одного боку, і доказ і переконання, з іншого. Так, наприклад, при необхідності вирішення двох останніх завдань вони використовують значно більше слів, смислових зв'язків, що виражають причинність, ніж при вирішенні завдань опису і пояснення. Використання ними причинності у висловленні свідчить про тому, що учні цього віку розуміють і усвідомлюють спрямованість доказів і переконання на виділення причинно-наслідкових зв'язків між предметами і явищами навколишньої дійсності [6, с.5].

Слід сказати, що думка учня не підпорядковується ще цілком логічного плану її викладу. Висловлювання, особливо розгорнуті, часто бувають недостатньо логічні. У тому ж випадку, коли його цілеспрямовано вчать орфографії, пунктуації, побудові текстів, спілкуванню, він виявляє більш високий рівень розвитку в усіх видах мовленнєвої діяльності.

Названі вище особливості комунікативного розвитку учнів на середній ступені навчання свідчать про [21, с. 15]:

  1.  розвиток усних і письмових форм спілкування, тобто випередженні усного висловлювання і розуміння на слух;
  2.  недостатню сформованість всіх мовленнєвих механізмів, зокрема, повного осмислення;
  3.  недостатній рівень розвитку способів формування думки.

Отже, на середньому ступені учні оволодівають практично всім граматичним матеріалом, необхідним для усного мовлення. Ведеться робота з формування рецептивних навичок. На цьому ж ступені починається формування потенціального словника учнів, яке продовжується і на старшому ступені. Знання вікових особливостей учнів середнього ступеня дає вчителю можливість визначити саме ті прийоми, форми та засоби навчання, які приведуть до успішного вирішення вказаних вище завдань.

1.3. Психологічні особливості дітей старшого шкільного віку

Завершальним у процесі оволодіння учнями  іншомовним мовленням є старший ступінь. Завданням вчителя повинно бути підтримання та вдосконалення рівня навичок та вмінь усного і писемного мовлення, які учень досягнув на середньому ступені. Особлива увага відводиться усному мовленню, адже саме на старшому ступені воно отримує нового якісного розвитку стосовно більшої природності, змістовності, інформативності та вмотивованості. Однак, не потрібно забувати про читання текстів, які, у порівнянні з середнім ступенем, повинні бути складнішими. При навчанні читання формуються вміння читати суспільно-політичні тексти з метою одержання повної та основної інформації, а також уміння переглянути і виділити необхідне з великої кількості інформації [1, с. 25].

На старшому ступені завершується формування активного словника школяра та продовжується робота з формування рецептивного словника. Програма передбачає рецептивне засвоєння певної кількості лексичних одиниць. Граматичний матеріал, призначений для вивчення в 10-11 класах засвоюється тільки до рівня розпізнавання та розуміння при читанні; в 11 класі мас місце систематизація граматичного матеріалу, що вивчався у 5-11 класах.

Старшокласник поєднує в собі риси підлітка та ознаки юнацького віку. В ньому діалектично об'єднується ще не втрачена дитячість з проявами дорослості. У старшокласника вже складаються певні принципи поведінки, формується образ власного "Я", свої ціннісні орієнтації. Чітко проявляється диференціація інтересів. Ставлення до дисциплін стає більш вибірковим. Оскільки в учнів з особливою силою проявляється прагнення до самоствердження, самовираження, до можливості відстоювати свої погляди та переконання, то саме комунікативна спрямованість навчання іноземної мови і створення сприятливого психологічного клімату для спілкування с тими факторами, які на цьому ступені мають особливу значущість [24, с. 107]. У зв'язку з цим дуже важливо відбирати для уроків такий матеріал, що носить проблемний характер, стимулює обмін думками, спонукає до роздумів.

Різноманітність інтересів, формування профорієнтації роблять необхідним подальше посилення індивідуалізації навчання іноземної мови. Підвищення ж почуття відповідальності, свідомого ставлення до навчання відкриває великі можливості для організації самостійної роботи, для стимулювання потреби у самоосвіті.

Як відмічають психологи, старшокласникам властиве переважно довільне запам'ятовування, яке є ефективним у тому випадку, якщо вони усвідомлюють, навіщо необхідно запам'ятовувати той чи інший матеріал. Запам'ятовуванню сприяє усвідомлення характерних особливостей матеріалу, співвіднесення та смислове групування об'єктів запам'ятовування і, головне, опор.

Мислення старшокласників характеризується високим рівнем узагальнення, абстрагування, їх пам’ять та увага спеціалізуються у відповідності до спрямованості особистості. Мають місце суттєві зміни в комунікативному розвитку старшокласників [1, с. 86]. Все це передбачає, з одного боку, необхідність у відповідному мовленнєвому матеріалі, оскільки ускладнюється мовлення старшокласників, актуалізуються функції регуляції та узагальнення, а також використання в навчальному процесі письмових та аудіо-текстів автентичного характеру. З другого боку, виникає необхідність у нових мовленнєвих уміннях, нерозвинутих на попередніх ступенях навчання, які забезпечують реалізацію функцій регуляції та узагальнення, наприклад, вміння спілкуватися в такій організаційній формі як дискусія.

Юнацтво – це період розквіту всієї розумової діяльності. Старшокласники намагаються проникнути в суть явищ природи та суспільного життя, пояснити їх взаємозв’язки та взаємозалежності. Майже завжди це супроводжує прагненням створити власну точку зору, дати свою оцінку подіям, що відбуваються [1, с. 89]. Своя точка зору не завжди співпадає із загальноприйнятою, це висновок, здобутий власною працею, напругою думки. Самостійність мислення в цьому віці набуває визначного характеру та край необхідна для самоствердження особистості. Дорослі, вчителі часто безапеляційно заперечують наївні, односторонні, далеко ще не зрілі висновки, створюючи своєю безтактністю передумови для конфліктів та непорозумінь.

Для старшокласників є характерним більш високий рівень комунікативного розвитку: вони досконаліше володіють морфологічними та синтаксичними аспектами мовлення, зв'язністю, логічністю та послідовністю висловлювання. У мовленні старшокласників проявляються вміння аналізувати, робити висновки, прогнозувати. У старшокласників спостерігається синтез відносно високої абстрактно-логічної форми мислення та висхідної тенденції до регуляції власної та чужої поведінки. Такий синтез детермінує появу в аналітичній діяльності старшокласника критичних рис, причинного пояснення явищ, прагнення до обговорення проблем, які їх хвилюють, тощо [8, с. 25]. Отже, підтверджується висновок про те, що способом організації предметного змісту спілкування в старших класах має бути проблема. Усі ці особливості необхідно враховувати у процесі навчання іноземної мови.

З огляду на викладене можна виділити такі особливості організації навчального процесу іноземної мови на старшому ступені: послідовніше здійснення комунікативно-пізнавального навчання, пов'язаного з підвищенням змістовності мовлення; використання прийомів, що спонукають до вираження особистого ставлення до проблем, які обговорюються; цілеспрямована реалізація принципу індивідуалізації навчання, орієнтована на використання іноземної мови у майбутній діяльності школярів, широке застосування видів та форм самостійної роботи; ускладнення лексичного матеріалу, який використовується на заняттях [24, с. 105].

Отже, окреслені особливості розвитку особистості, інтелекту та діяльності старшокласників визначатимуть специфіку позамовного, психологічного та мовного і мовленнєвого компонентів змісту навчання іноземної мови у 10-11-х класах.

РОЗДІЛ ІІ. ОСОБЛИВОСТІ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ НА РІЗНИХ СТУПЕНЯХ ЇЇ ВИВЧЕННЯ

2.1. Методичні передумови навчання молодших школярів

Досліджено, що для дітей молодшого шкільного віку одним із основних видів діяльності є гра. Діти пізнають навколишній світ під впливом навчальної діяльності, зокрема, під час дидактичної гри. Якщо діти охоче вживаються в різні образи, то відповідним чином можна побудувати процес навчання – задовольняти дитячу потребу грати, пропонуючи для них спеціальні дидактичні ігри. Саме цю особливість дитячих інтересів мають широко застосовувати вчителі у навчанні іноземної мови [8, с. 29].

Аналіз наукової літератури, власний педагогічний досвід свідчить, що дидактичні ігри можна активно використовувати в роботі з молодшими школярами. Насамперед це зумовлено такими основними чинниками:

  1.  комунікативний підхід до навчання іноземної мови;
  2.  інтереси молодших школярів;
  3.  природна потреба учнів початкової школи у грі.

Використання ігрового методу навчання сприяє виконанню важливих методичних завдань [27, 83]:

  1.  створенню психологічної готовності дійте до мовного спілкування;
  2.  забезпеченню природної необхідності багаторазового повторення ними мовного матеріалу;
  3.  тренуванню школярів у виборі потрібного мовного варіанта, що є підготовкою до ситуативної мови взагалі.

Найбільший теоретик ігрової діяльності Д.Б. Ельконін наділяє гру чотирма найважливішими для дитини функціями; засіб пізнання; засіб розвитку розумових дій; засіб розвитку довільної поведінки [9, с. 45]. Гра визначає важливі перебудови і формування нових якостей особи; саме в грі діти засвоюють норми поведінки, гра вчить, змінює, виховує. Феномен гри полягає у тому, що будучи розвагою, відпочинком, вона здатна перерости у творчість, модель людських взаємин. У грі виявляється характер дитини, її погляди на життя, її ідеали. Самі того не усвідомлюючи, школярі в процесі гри наближаються до розвязання складних життєвих проблем [26, с. 13].

Дидактичні ігри є ефективним засобом навчання, оскільки вони є підготовкою до комунікативної діяльності; сприяють формуванню та удосконаленню граматичних, лексичних, фонетичних та орфографічних навичок; забезпечують комунікативну діяльність і сприяють формуванню та удосконаленню аудіювання, говоріння, читання та письма.

Проблеми класифікації ігор досліджувалися значною кількістю науковців. Проаналізувавши різні класифікації ігор, ми дійшли висновку, що недостатньо просто диференціювати ігри на певні групи та дати їм назви. Найбільш повною буде класифікація, що передбачає сукупність таких категорій: вік учасників гри, мета гри, місце та засоби проведення гри, кількісний склад учасників, спосіб підготовки до проведення гри, ступінь керівництва грою, тривалість проведення гри, очікуваний результат. Таку класифікацію можна подати у вигляді схеми (Додаток А).

Лексичні ігри мають на меті тренувати учнів у використанні лексики в ситуаціях, які наближені до природних обставин; активізувати мовно-розумову діяльність учнів; розвивати мовну реакцію учнів; ознайомити учнів зі сполученням слів.

В ігри на розвиток усного мовлення бажано грати на всіх етапах навчання, оскільки вони допомагають закріпленню нововведених лексичних одиниць, і не дають «випасти» з активного словника дитини словам та виразам, граматичним структурам, мовленнєвим зразкам, засвоєним раніше.

Фонетичні ігри передбачають тренування учнів у вимові звуків іноземної мови; навчання учнів голосно та виразно читати вірші; розучування віршів з метою їх відтворення за ролями.

Граматичні ігри переслідують використовуються для того, щоб навчити учнів використовуванню мовних зразків, які містять граматичні труднощі; створити природну ситуацію для використання даного мовленнєвого зразка; розвивати мовну активність та самостійність школярів [19, 30]. Приклади ігор подано у Додатку Б.

Однак, вчитель сам обирає та організовує гру, яка насамперед відповідала б умовам навчання, а вже потім – темі та меті конкретного уроку. Слід памятати також, що не будь-яка ігрова діяльність може бути ефективною. Лише дидактично доцільне її використання та методично виправдана організація дають змогу вважати гру ефективним засобом навчання. Однією з основних функцій гри має бути створення на уроці оптимального середовища для іншомовного спілкування [8, с. 30].

Важливу роль у навчанні молодших школярів відіграє принцип наочності, оскільки в учнів початкової школи переважає мимовільна увага, тому доцільно використовувати різноманітні флеш-карти, роздавальний матеріал, інтелект-карти, реальні предмети, малюнки, яскраві та образні ілюстрації щоб привернути їхню увагу. Учням потрібно демонструвати речі, яких вони можуть торкатися, тримати та працювати, щоби поєднати реальний світ з мовою. Вони повинні бути реально продуманими та відповідати практичним завданням уроків.

Наочність впливає на емоційну сторону особистості учня. Відомо, що органи зору мають більшу чутливість. "Краще один раз побачити, ніж сто разів почути" – говорить прислів'я. Засоби наочності допомагають створенню образів, уявлень, мислення ж перетворює ці уявлення на поняття. Ілюстрації сприяють розвитку уваги, спостережливості, естетичного смаку, культури мислення, пам'яті і підвищують інтерес до вивчення іноземної мови.

Отже, гра сприяє ефективному засвоєнню матеріалу і поліпшенню загального настрою в класі; додає навчальному спілкуванню комунікативну спрямованість, значно підвищує якість оволодіння іноземною мовою, а принцип наочності викликає інтерес та зацікавлення учнів до вивчення іноземної мови.

2.2. Ефективні прийоми навчання учнів 5-9 класів

Навчання іноземної мови на середньому ступені потребує від учителя особливої педагогічної і методичної майстерності. Вчителеві доводиться прикладати значних зусиль для підтримання мотивації та інтересу учнів до предмета, збереження набутих на початковому ступені знань, навичок та вмінь.

Середній ступінь навчання характеризується використанням прийомів навчання, які активізують розумово-мовленнєву діяльність учнів, їх активність у виконанні завдань. Учнів найбільше приваблюють завдання, що вимагають самостійності, вміння комбінувати матеріал в залежності від потреб мовленнєвої ситуації. Вправи на імітацію та механічне запам'ятовування відступають на другий план. Велика увага приділяється тут розвитку непідготовленого мовлення. В основній школі учнів необхідно навчити орієнтуватися в основних мовних ситуаціях, в яких людина може опинитися, висловлювати на початковому рівні свої думки. Можна сказати, що саме на даному етапі закладаються основні мовні навички, дитина освоює не лише лексичну, але й граматичну структуру іноземної мови, намагається сама будувати висловлювання у відповідності до вивченого теоретичного та практичного матеріалу.

Середній шкільний вік характеризується тим, що головну роль в розвитку підлітка відіграє спілкування з однолітками. Саме тому доцільно використовувати такі форми роботи як групова й парна робота. Ці форми мають велике значення для формування творчої особистості учня. Вони тренують позитивну взаємозалежність та індивідуальну відповідальність. Взаємодія віч-на-віч формує товариську вправність. Сам процес роботи у групах чи парах завжди є творчо-пошуковим: завдання ставиться перед групою й у кожного є стимул відзначитись і зробити свій внесок. Використання групових форм роботи створює умови як для розвитку мислення, так і для самоствердження особистості. Групова робота формує в учнів уміння порівнювати свою роботу з роботою своїх товаришів, здійснювати самоконтроль. При груповій формі роботи виховується почуття товариськості, колективізму, взаємодопомоги, вона сприяє розвитку самостійності учнів, вміння слухати і говорити, знімає страх і невпевненість при висловлюванні іноземною мовою [4, с. 12].

Ми вважаємо, що на середньому етапі доцільно використовувати такі форми групової роботи як дискусійна гра, ігри типу «Брейн-ринг», рольові ігри, «мозковий штурм», діалог, коло ідей. Кожен учень вибирає зручну для себе роль і висловлюється від імені обраного ними  персонажа. У такий спосіб знімається психологічний бар’єр страху перед мовною помилкою та надається можливість висловлювати власну думку. Саме такі форми роботи навчають учнів уточнювати отриману інформацію, вступати в розмову, залучати до неї інших учасників, адекватно реагувати на репліки партнерів зі спілкування, погоджуватися чи не погоджуватися з думками інших [16, с. 8].

На середньому ступені вивчення іноземної мови доцільно застосовувати проектну технологію. Проекти стимулюють дитячу художню творчість, надають можливість здійснювати самостійний пошук інформації, обмінюватися нею з однокласниками, дають учням змогу відчути себе юними дослідниками, а також розвивають інтерес до вивчення мови. Саме виконання завдань-проектів стимулює прояв самобутності дитини, прагнення до колективної співпраці та рівноправного партнерства.

Примітною ознакою проекту є те, що його кінцевий продукт має матеріальне втілення: колаж, альбом, комікс, анкета, презентація, інсценівка. Завдяки кінцевому продукту діти бачать свій результат спільної діяльності, що збільшує їхню мотивацію до вивчення іноземної мови. Вчитель може використовувати міні-проекти, розраховані на один урок і довгострокові проекти з наступним захистом на уроці. Проекти можуть бути як індивідуальні, так і групові [15, с. 41-42].

Поряд з говорінням значна увага приділяється читанню. Читання як вид мовленнєвої діяльності набуває все більш комунікативного характеру, зростає кількість та обсяг текстів, які учні повинні вміти читати мовчки. На цьому ступені має місце цілеспрямоване формування вмінь ознайомлювального (з метою одержання основної інформації) та вивчаючого (з метою одержання повної інформації) читання. Поряд з художньою літературою для читання використовуються науково-популярні та суспільно-політичні тексти. Навчання письма передбачає вміння складати план, тези до прочитаного та робити письмові повідомлення в межах програмних вимог [13, с. 9].

Дуже важливо, щоб учні на середньому етапі вивчення іноземної мови усвідомлювали рівень своєї успішності, бо це викликає задоволення собою, відчуття прогресу в учінні. Успішність учіння досягається доступними та посильними навчальними завданнями, її оцінку з боку вчителя та учнів. Щоб завдання було посильним, учень повинен мати можливість скористатися зразком виконання дії, необхідними опорами, ключами для самокорекції, що може забезпечуватись використанням різноманітних допоміжних засобів навчання, як нетехнічних, так і технічних. Оцінку успішності учня не слід ототожнювати виключно з балом. Учитель має широко використовувати заохочувальні репліки оцінного характеру.

Отже, на середньому ступені вивчення велика увага приділяється говорінню та аудіюванню. Оскільки у підлітків яскраво виражена потреба в колективі, то системне застосування групової та парної роботи, проектної технології вчить учнів не лише іноземної мови, але й працювати разом, бути готовими прийти на допомогу, стимулює прагнення дитини працювати в колективі.

2.3. Методи навчання іноземної мови на старшому ступені

Говорячи про учнів старших класів, варто виділити чотири головні структурні складові змісту навчання іноземної мови. Це, по-перше, позамовний компонент, елементами якого можуть виступати сфери діяльності (спілкування), теми, проблеми та ситуації спілкування, в яких передається предметний зміст спілкування (про що говорити, слухати, читати, писати). По-друге, це мовний та мовленнєвий компонент, який традиційно складається з мовного (фонетичного, лексичного і граматичного) та мовленнєвого (зразки мовлення на рівні фрази, понадфразової єдності, тексту; формули мовленнєвого етикету, вільні та стійкі словосполучення) матеріалу. По-третє, це соціокультурний компонент, зміст якого складається із системи країнознавчих та лінгвокраїнознавчих знань, навичок і вмінь вербальної та невербальної поведінки носіїв мови. Нарешті, це психологічний компонент, який полягає у формуванні навичок та вмінь використання мови, що вивчається, з метою спілкування [24, c. 107].

Оскільки практичною метою вивчення мови є оволодіння спілкуванням, то тут є доречним зміщення акценту з активної діяльності вчителя на активну діяльність учнів, для того, щоб дати останнім можливість оволодіти англійською мовою, а не бути об’єктом її навчання [22, с. 30]. Тому, ми вважаємо, що саме на старшому етапі вивчення іноземної мови вчителеві доцільно використовувати навчальні ситуації, які розкривають практичний потенціал кожного учня.

Способом організації предметного змісту спілкування у 10-11-х класах слід обирати не тему, а проблему, оскільки традиційно виділені теми можна розцінювати як певний відрізок дійсності, не включений у контекст особистісної діяльності, що відповідно не характеризує їх як мотивуючий чинник спілкування [23, c. 78].

Вчителеві також слід враховувати, що в процесі дорослішання почуття самостійності часто переростає у надмірну незалежність і зверхність старшокласника, які не сприяють вирішенню навчальних завдань, особливо за умов комунікативного характеру проведення занять з іноземної мови. Вихід з даного положення слід шукати у створенні ситуацій, які спонукають до роздумів, ознайомленні зі зразками позитивної поведінки, створенні умов для партнерського спілкування.

На цьому ступені дуже важливо удосконалення навичок самостійної роботи для того, щоб учень згодом, ставши фахівцем, міг би доучуватися мови. Робота за аналогією і випадкові граматичні висновки поза системи не можуть допомогти учням оволодіти способами самостійного придбання знань. Тому весь матеріал, який посилає на цьому ступені, повинен осмислюватися і приводитися в систему. Якщо вчитель пояснює матеріал занадто багато і докладно, у прийнятті учнів може статися гальмування. Їм здається, що вони це вже засвоїли, тому залишаються внутрішньо пасивними і нездатними до сприйняття. Саме тому самостійна робота викликає активність в учнів. Крім того вона носить індивідуалізований характер. Кожен учень використовує джерело інформації залежно від власних потреб і можливостей [18, с. 7]. Самостійна робота над мовою повинна готувати учнів до самостійного "доучування" та удосконалення володіння іноземною мовою, а саме: розвивати уміння працювати з довідковою літературою, іноземним текстом, технічними засобами.

Такий вид роботи як читання здійснюється головним чином самостійно. У завданнях для читання пропонуються комунікативні установки, що містять вказівку на вид читання, швидкість та необхідність виконання певних пізнавально-комунікативних завдань. Наприклад, відповісти на питання за змістом; підібрати речення з тексту, що розкривають зміст даного твердження; упорядкувати пункти плану відповідно до логіки прочитаного; виправити хибні твердження та інші (Додаток В) [18, с. 7-8]. Тексти для читання повинні бути більш складнішими, ніж на середньому ступені вивчення.

До самостійної роботи доцільно включати окремі ланки роботи на лексичним матеріалом – знайомство з ним і частково тренування його у вживанні. Учні повинні виконувати різні типи вправ:

  1.  для диференціювання (знайти в тексті слова, що стосуються даної теми; виписати з тексту спільнокореневі слова, знайти  в тексті або підібрати синоніми, антоніми до слів; здогадатися значення певних слів);
  2.  для повторення (прочитати слова  в списку; повторювати речення, при цьому додаючи нову інформацію; вивчити речення з новими словами);
  3.  конструктивні вправи (замінити слова в мовному зразку поданими словами; підібрати підписи до малюнків, підібрати узагальнюючі слова до груп слів);
  4.  трансформаційні вправи (розширити або скоротити речення; заповнити пропуски в тексті; замінити фразеологізми відповідними словами; трансформувати монолог в діалог і навпаки; зробити переклад тексту);
  5.  вправи для активізації лексики (придумати закінчення до оповідання; на основі списку слів скласти діалог або монолог; поставити запитання до тексту, відповісти на запитання).

Безперечно, самостійна робота повинна супроводжуватися усним її відтворенням в класі, оскільки усне мовлення повинно здійснюватися безпосередньо в присутності співрозмовників, чию роль відіграють однокласники або вчитель.

Отже, на старшому етапі вивчення іноземної мови стає ще більш актуальним поєднання індивідуальної, парної та групової роботи, де вчитель виступає у ролі партнера, організатора, режисера, сценариста і т.п.


ВИСНОВКИ

В ході написання курсової роботи ми дослідили психолого-педагогічні передумови навчання іноземній мові учнів різних вікових категорій: школярам молодшого, середнього та старшого віку. Курсова робота також допомогла нам визначити основні методичні підходи до навчання іноземної мови на різних етапах оволодіння школярами іноземною мовою.

Таким чином, дослідивши теоретичні та практичні аспекти теми, яку ми обрали для дослідження, ми прийшли до наступних висновків:

  1.  Методичні підходи до навчання іноземної мови на різних етапах навчання мають відповідати віковим та психологічним особливостям школярів. Вчитель має використовувати ту чи іншу методику або засіб навчання, виходячи з того, який саме спосіб навчання буде найбільш ефективним у кожній конкретній ситуації і буде найбільш цікавим для учня. Чим старшими стають школярі, тим складнішими та різноманітнішими стають підходи до викладання ним іноземної мови, в залежності від психологічних особливостей тієї чи іншої вікової групи.
  2.  В ході нашого дослідження ми з’ясували, що головним завданням на початковому ступені вивчення іноземної мови учням молодшої школи є розвивати позитивну мотивацію до вивчення іноземних мов, пробудити інтерес до іноземної країни, зацікавити учнів до вивчення мови, культури, звичаїв іншої країни. Однак, варто пам’ятати що саме на даному етапі завдяки мимовільним процесам сприйняття і пам'яті дитина активно вивчає все нове і цікаве для неї. Тому вчителеві варто приділяти увагу ігровим формам навчання іноземної мови.
  3.  При навчанні іноземної мови учнів основної школи слід навчити їх орієнтуватися в основних мовних ситуаціях та висловлювати свої думки на початковому рівні. Можна стверджувати, що саме на середньому етапі закладаються основні мовні навички і дитина освоює не лише лексичну, але й граматичну структуру іноземної мови, намагається сама формулювати свої думку з допомогою вивченого практичного та теоретичного матеріалу.
  4.  Проведене нами дослідження свідчить про те, що більшість старшокласників налаштовані на вступ до вищих навчальних закладів. Тож вчителеві потрібно враховувати цей фактор при їхній підготовці та навчання. Саме тому велику увагу доцільно приділяти самостійній роботі, яка дає можливість закласти основи для подальшого вивчення іноземної мови, пробуджує активність учнів та задовольняє потреби старшокласників у самостійності.
  5.  В ході нашого дослідження ми з’ясували, що навчання мовної системи починається на ранньому етапі вивчення мови і поступово ускладнюється до рівня викладання іншомовного мовлення. На початку учні вивчають окрему, звуки, лексеми, згодом вчаться будувати словосполучення речення,а  потім переходять до текстів, при цьому удосконалюючи власні навики. Основним завданням вчителя є забезпечити максимально комфортний та плідний перехід від одного рівня до іншого.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1.  Артемов, В. А. Психология обучения иностранным языкам /                     В. А. Артемов. М. : Просвещение, 1969. 276 с.
  2.  Бардашевська, І. С. Головний принцип у навчанні / І. С. Бардашевська // Англійська мова в початковій школі: Науково-методичний журнал. 2011. – №10. С. 32-35.
  3.  Бех, П. О. Концепція викладання іноземних мов в Україні / О.П. Бех, Л.В. Биркун // Іноземні мови: Науково-методичний журнал. 1996. № 2.   С. 3-8.
  4.  Боковенко, Н. Р. Поєднання різних форм роботи на уроках англійської мови / Н.Р. Боковенко //Іноземні мови: Науково-методичний журнал. 2003. – №2. С. 11-12.
  5.  Василевич, А. П.  Учим детей английскому языку / А. П. Василевич // Иностранные языки в школе : Научно-методический журнал. 2009. –    № 4. С. 75-80.
  6.  Денисюк, Л. Навчання усного мовлення на середньому етапі / Л. Денисюк // English language and culture: всеукраїнська газета для вчителів. 2014. №4. С. 4-5.
  7.  Захарова, Г.В. Стратегії навчання та види діяльності молодших школярів / Г.В. Захарова // Англійська мова в початковій школі: Науково-методичний журнал. 2007. №6. С. 29-31.
  8.  Захарченко, А. О. Особливості організації навчання англійської мови на ранньому етапі / А. О. Захарченко // Англійська мова в початковій школі: Науково-методичний журнал. 2008. – № 1. – С. 28-31.
  9.  Эльконин, Д. Б. Психология игры / Д. Б. Эльконин. 2-е изд. М.: Владос, 1999. 360 с.
  10.  Канищева, Л.А. Особливості пізнавальних процесів молодших школярів / Л.А. Канищева, Л.В. Турищева // Англійська мова в початковій школі. 2007. № 1. С. 3-4.
  11.  Кізіменко, Т.П. Організація навчання молодших школярів/                     Т.П. Кізіменко // Англійська мова та література. – 2012. №16-18. –        С. 2-9.
  12.  Ковалёв, В.И. Мотивы поведения и деятельности / В.И. Ковалёв. –М.:Наука,1988.191 с.
  13.  Коберняк, Г. Інтерактивне навчання в системі освітніх технологій/           Г. Коберняк, Н. Побірченко / /Початкова школа. – 2004. – №10. – С. 8-11.
  14.  Коваленко, О.О. Коллективное творчество младших школьников /         О.О. Коваленко // Мир образования. 2006. № 3. С. 126-130.
  15.  Коломінова, О.О. Сучасні технології навчання англійської мови у початковій школі / О.О. Коломінова, С.В. Роман // Іноземні мови: науково-методичний журнал. 2010. – № 2. – С. 40-47.
  16.  Кравченко, М.В. Ефективні прийоми навчання / М.В. Кравченко // Англійська мова та література. – 2005. – № 1-3. – С. 5-17.
  17.  Лифшиц, О.Л. Ролевая игра на уроках английского языка в 8 классах / О.Л. Лифшиц // Иностранные языки в школе. 1987. – №5. – С. 87-89.
  18.  Лихоліт, О.О. Організація самостійної роботи на уроці (середні, старші класи) / О.О. Лихоліт // Англійська мова та література. 2004. № 32. С. 7-10.
  19.  Макаренко, Р.В. Навчальні можливості ігор / Р.В. Макаренко // Англійська мова в початковій школі: Науково-методичний журнал. 2010. – № 4. – С. 29-31
  20.  Ніколаєва, С.Ю. Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах / С.Ю. Ніколаєва.  К.: Ленвіт, 1999. – 328 с.
  21.  Онищенко, К.І. Ігровий компонент у навчанні техніки читання англійською мовою / К.І. Онищенко // Іноземні мови. 1995. № 1.      С. 15-16.
  22.  Парпура, К.В. Особливості створення навчальної ситуації на уроках /    К.В. Парпура // Англійська мова в початковій школі: Науково-методичний журнал. 2012. – № 10. – С. 28-32.
  23.  Пассов, Е.И. Коммуникативный метод обучения иноязычному говорению/ Е. И. Пассов. 2-е изд. М. : Просвещение, 1991. 223 с.
  24.  Психологічні передумови змісту навчання іноземної мови на старшому ступені середньої загальноосвітньої школи // "Наукові записки" Тернопільського державного педагогічного університету ім. В.Гнатюка. Серія: Педагогіка. 1999.  3. С. 106-109.
  25.  Самовник, В.В. Значення та роль гри як інтерактивної технології навчання / В.В. Самовник // Англійська мова та література : Науково-методичний журнал. 2012. – № 27. – С. 2-7.
  26.  Тищенко, О.В. Рольова гра як засіб стимуляції та оптимізації уроку /    О.В. Тищенко // Англійська мова та література. 2012. №12. – С. 13-15.
  27.  Шокотко, И.Н. Игровые приемы обучения английскому языку на начальном этапе  / И.Н. Шокотко // Англійська мова та література. 2008. № 16-18. С. 82-83.

Додаток А

ВИДИ ІГОР

Відповідно до способу підготовки гри

Імпровізовані ігри

Ігри завчасної підготовки

За кількісним складом учасників

Індивідуальні ігри

Ігри на командну першість

Ігри на особисту першість

Масові ігри

Групові ігри

Парні ігри

За тривалістю проведення гри

Систематичні ігри

Періодичні ігри

Разові ігри

За ступенем керівництва грою

Самостійні ігри

Керовані ігри

Відповідно до засобів проведення гри

Комбіновані ігри

Комп’ютерні ігри

Комунікативні ігри

Предметні ігри

Настільні ігри

За місцем проведення гри

Кабінетні ігри

Ігри у приміщенні

Ігри на свіжому повітрі

За віком учасників гри

Ігри для дорослих

Ігри для учасників різного віку

Ігри для дітей молодшого шкільного віку

Ігри для дітей дошкільного віку

Відповідно до мети гри

Азартні ігри

Спортивні ігри

Дидактичні ігри

Розважальні ігри

Військові ігри

Рольові ігри

Ділові ігри


Додаток Б

ФОНЕТИЧНІ ІГРИ

  1.  Гра « Хто має найкращий слух?»

Учитель: «Зараз я буду вимовляти українські й англійські звуки. Ваше завдання – підняти руку, коли почуєте англійський звук, а коли український – руку опустити».

Учні , що помилилися, вибувають з гри. Виграє та команда, в якій до кінця гри залишиться більше учасників.

Вправа: комунікативна, рецептивно-репродуктивна, одномовна, класна, усна, тренувальна.

  1.  Гра «Шлях до Бджілки»

Учні повинні знайти шлях від бджілки до меду, перетинаючи слова лише зі звуком [i:].

main

hear

fit

pain

fly

fine

smile

sin

sign

meet

tea

need

year

head

right

break

fight

nine

east

meat

friend

eat

it

night

please

street

me

beer

tree

these

this

sheep

ship

fill

eve

dead

sea

bear

teach

like

scene

sea

feel

seat

sit

cheap

feet

bean

Вправа: комунікативна, рецептивно-продуктивна, одномовна, класна, письмова, тренувальна.

  1.  Гра «Хто знає символи звуків найкраще?»

Учитель вимовляє англійські звуки, а учні показують відповідні їм знаки транскрипції.

Учитель показує знаки транскрипції, а учні називають відповідний їм голосний чи приголосний звук або слово, в якому є цей звук.

За кожну правильну відповідь учень одержує бал. Виграє той, хто набере більшу кількість балів.

Вправа: комунікативна, рецептивно-репродуктивна, одномовна, класна, усна, тренувальна.

  1.  Гра «Хто має найкращу вимову?»

Учитель вимовляє декілька слів чи речень, кидаючи м´яч одному з учасників гри. Останній повинен відтворити слова або речення у тому самому порядку, повторюючи вимову та інтонацію вчителя. Кожен учень відповідає двічі. Виграє той, у кого краща англійська вимова.

Вправа: комунікативна, рецептивно-репродуктивна, одномовна, класна, усна, тренувальна.

ЛЕКСИЧНІ ІГРИ

  1.  Гра в слова

Учитель готує картки з малюнками або словами: teacher, school, library, zoo, vacuum cleaner, refrigerator тощо. Кількість карток визначається кількістю вивчених учнями слів. Їх може бути значно більше, ніж учнів в класі.

Учні сідають навколо столу. Учитель кладе картки на стіл малюнком чи написом донизу. Перший учасник гри бере верхню картку, дивиться на неї, не показуючи іншим. Він має дати визначення особи, предмета чи місця, позначеного на картці.

Наприклад: This is a place where we borrow books.

                    This is a thing we clean carpets with.

Учень, який відгадає слово, забирає цю картку собі. Якщо слово назвали кілька учнів одночасно, один з них отримує картку, а решта – по фішці. Якщо визначення дано правильно, але ніхто з учнів не може назвати слово, картку забирає собі учень, який дав визначення. Виграє той, хто набере найбільше карток (фішок ).

Вправа: комунікативна, продуктивна, одномовна, класна, усна, тренувальна.

  1.  Гра «Четвертий зайвий»

Викресли «зайве» слово. Кожна правильна відповідь 5 балів.

  1.  apple, ball, orange, cake.
  2.  bedroom, living-room, sofa, dining-room
  3.  swing, bed, roundabout, slide.
  4.  sofa, chair, table, balloon.
  5.  girl, one, four, three.
  6.  kite, bike, car, skateboard.
  7.  hall, bathroom, TV, kitchen
  8.  circle, square, roundabout, triangle
  9.  pencil, book, pen, nest
  10.  slide, door, wall, floor

Вправа: кнеомунікативна, продуктивна, одномовна, класна, письмова, тренувальна.

  1.  Гра «Що зникло?»

Впиши літеру, що зникла. Кожне правильне слово 2 бали.

BLA_K

GRE_

WH_TE

_ELLOW

_ED

GRE_N

OR_NGE

BL_E

Вправа: некомунікативна, продуктивна, одномовна, класна, письмова, тренувальна.

  1.  Гра «Лото»

Пропонується картка з 12 надрукованими словами. Кожна команда отримує коробку з кружечками. На екрані з´являється зображення. Ті, у кого є таке слово, накривають його кружечком. Перемагає той, хто заповнює або 4 квадрати по вертикалі, або 4 квадрати по діагоналі.

Вправа: некомунікативна, рецептивно-репродуктивна, одномовна, класна, усна, тренувальна.

  1.  Гра «Хто може додати більше слів»

Ведучий називає слово-іменник, наприклад: man. Учень до якого він звернувся, повинен додати прикметник. Наприклад:

A long-legged man

A young long-legged man

A good-looking young long-legged man

Гравець, який не зміг придумати слово або словосполучення, вибуває з гри.

Вправа: комунікативна, рецептивно-продуктивна, одномовна, класна, усна, тренувальна.

  1.  Гра «Згадай слова»

Ця гра може бути командною, чи індивідуальною, залежно від кількості учнів у класі та рівня підготовки.

Учитель виділяє учням кілька хвилин, щоб проглянути список правильних та неправильних дієслів, прикметників, іменників тощо.

Учитель пише на дошці завдання (things we do with our feet)

Через 1 хв. учні повинні написати усі дієслова, що пов´язані з темою. (walk, kick, dance, run, jump)

Учитель перевіряє списки. Кожне дієслово оцінюють 1 балом.

Далі учитель пише на дошці іншу тему (things we do with our mouth). Гра триває. Перемагає той, хто набрав найбільшу кількість балів.

Вправа: комунікативна, продуктивна, одномовна, класна, письмова, тренувальна.

  1.  Гра «Почуття та емоції».

Учні повинні обрати правильну відповідь. Потім по черзі кожен учень називає і показує правильну відповідь.

Вправа: комунікативна, продуктивна, одномовна, класна, письмова, тренувальна.

ІГРИ НА РОЗВИТОК УСНОГО МОВЛЕННЯ

  1.  Гра «Хто має ручку?»

У ході гри опрацьовуються подані структури для тренування вживання їх у мовленні.

Одного з учнів обирають ведучим. Він виходить з класу на 1 хвилину. За цей час решта учасників гри ховають будь-який предмет під парту одного учня. Ведучий заходить до класу і протягом обумовленого часу (1-2 хв) повинен знайти цей предмет, запитуючи: “Have you got a pen, Ann?” якщо ж ведучий не відгадає слово за цей час, він говорить: “ I am tired. Who has got a pen?” Тоді один з учнів говорить: “ I have. Look! This is a pen”. Цей учень стає новим ведучим.

Вправа: комунікативна, продуктивна, одномовна, класна, усна, тренувальна.

  1.  Гра «Хто більше?»

Учитель називає слово (наприклад: a bookcase ) і кидає м´яча будь-кому з учнів. Учень повинен спіймати м´яч, придумати речення з цим словом і кинути м´яч назад вчителеві. Коли всі гравці придумають і назвуть речення з цим словом, учитель називає інше слово, і гра продовжується. Учень який не зміг придумати речення чи допустив помилку, вибуває з гри.

Вправа: комунікативна, продуктивна, одномовна, класна, усна, тренувальна.

  1.  Гра «Секрет»

Учитель об´єднує учнів у 2-3 команди. Кожна команда готує по три запитання для інших команд і називає літеру, яку заборонено використовувати у відповіді. Перемагає команда, яка відповість на усі запитання, не вживаючи заборонену літеру.

Вправа: комунікативна, продуктивна, одномовна, класна, усна, тренувальна.

  1.  Гра «Програй мільйон»

Учнів об´єднують у 2-3 команди. Учитель заздалегідь пропонує тему гри. Учні вдома готуються до неї. Щоб перемогти, команда повинна позбутися 1 000 000 $.

Кожна команда отримує комплект карток з назвами тем, які мають певну вартість. Сума усіх карток – 1 мільйон. Теми на картках не повторюються. Якщо учень розповість тему, вказану на картці, то від суми 1 мільйон віднімають суму, зазначену на картці. Після розповіді картку можна подарувати команді-суперниці. Якщо картка обійшла усі команди, її анулюють. Перемагає команда , яка першою позбудеться мільйону.

Вправа: комунікативна, продуктивна, одномовна, класна, усна, тренувальна.

  1.  Гра «Мішечок»

Учням по черзі зав´язують очі. Просовуючи руку в мішечок, вони беруть один предмет і, не витягуючи руки, повинні описати його і відгадати, що це. Можна використовувати пластмасові іграшки.

Вправа: комунікативна, рецептивно-продуктивна, одномовна, класна, усна, тренувальна.

ГРАМАТИЧНІ ІГРИ

  1.  Гра «Що з цим можна робити?»

Учитель пише на дошці назви предметів, наприклад: paper bag, a hammer, a mirror, a table, a pencil-box. Замість цього можна використати малюнки предметів. Учитель ставить класу запитання: What can you do with a paper bag?

Pupil 1: We can put things in it.

Pupil 2: We can light fire with it.

Pupil 3: We can blow in it and then make a bang.

Учневі, який останній придумав, що ще можна робити з цим предметом, записується очко.

Вправа: комунікативна, рецептивно-продуктивна, одномовна, класна, усна, тренувальна.

  1.  Гра «Луна»

Учитель промовляє правильні дієслова, а учні добавляють закінчення – ed, називають їх другу форму (минулий час). Якщо вчитель називає неправильне дієслово, учні повинні промовчати. Той, хто помилково додасть до неправильного дієслова закінчення – ed, вибуває. Перемагає той, хто залишився у грі.

Вправа: комунікативна, рецептивно-продуктивна, одномовна, класна, усна, тренувальна.

  1.  Гра «Продовж речення»

Учитель пропонує тему. Один учень промовляє перше слово речення. Наступний – друге слово, яке продовжує речення. Гра триває, доки хтось не промовить слово, що граматично чи синтаксично недоречне. Клас обговорює помилку. Якщо повне речення утворене без помилок, наступний гравець каже «period» і починає нове речення новим словом. Гра триває у швидкому темпі. Гра також допомагає тренувати лексичний запас учнів.

Вправа: комунікативна, рецептивно-продуктивна, одномовна, класна, усна, тренувальна.

  1.  Гра «Добери правильний присудок»

Перший учень каже слово чи словосполучення, що час коли відбувається дія. Наприклад: next year, a few days ago, recently, always, in two weeks… Другий учень продовжує речення, вживаючи потрібну форму дієслова. Далі він каже іншу фразу, пов´язану з часом. Наступний учень продовжує речення, але з іншим предметом і присудком. Гра триває.

Наприклад :

At the moment…

…I am sitting in the a classroom.

Last year…

… they went to Europe

Every day…

…she takes the bus to work.

У реченнях можуть повторюватись займенники, слова чи словосполучення, що означають час, коли відбувається дія.

Вправа: комунікативна, рецептивно-продуктивна, одномовна, класна, усна, тренувальна.

  1.  Гра «Знайди помилку»

Учитель об´єднує учнів у групи по 3-4 осіб у кожній. Учасникам гри він показує картку, на якій написане речення з граматичною помилкою. Упродовж 30 с потрібно знайти помилку.

Якщо ніхто з учасників першої команди не впорається з завданням, картку передають наступній групі учнів. Та команда , яка впоралася із завданням , залишає картку собі. Перемагає група, яка збере більше карток.

  1.  Гра «Хто уважніший?»

Учитель об´єднує учнів у дві команди. На дошці англійською мовою у два стовпці написані числівники. Учитель промовляє їх українською мовою, а учні на дошці викреслюють названі числівники.

Вправа: комунікативна, рецептивно-репродуктивна, двомовна, класна, усна, тренувальна.


Додаток В

НАВЧАННЯ ЧИТАННЯ. 11 КЛАС

Pre-reading activity

  1.  Work with a partner and discuss the following items.
  2.  If you ask students about school, their first reaction is usually very different. Why is it so?
  3.  Can you imagine life without schools? Why / why not?

Вправа: умовно-комунікативна, рецептивно-продуктивна, одномовна, класна, усна, тренувальна.

 

While-reading activity

  1.  Read the text.

Why go to school?

A) "There's more information on the Internet has in a million schools and in all the teachers and schools books in the world," some of us say, "so why go to school" In my opinion, there's more education in school than just acquiring information. While the Internet provides information schools can provide knowledge.

B) Knowledge is not just information but the organization and interpretation of information, which can be achieved through a good schools curriculum. Besides, the group work, teamwork and games in class can help students define themselves and the way they relate to each others. It means that schools, unlike the Internet, provide young people with knowledge, critical thinking skills and social skills.

C) It is obviously, that some students like school, others think they hate it. For students who are doing well, school is an attractive place. But those, who are not successful with their grades and are always pressed by teachers and their parents, consider school boring and uninteresting.

D) School is not only a place of formal education, it is a place where students can develop their skills in social relationships, and increase their tolerance and mutual respect for each other.

E) At school we can enjoy different cultural and confidence-building activities and, at the same time, realize and demonstrate our individual talents. Everybody has an opportunity to take part in dramatic and musical performances at a school or class party, or in school or interschool sport competitions. Now, many of the activities are organized through clubs. They provide variety to the main educational programs and can also be enjoyed away from school and outside regular school hours.

F) After the home, school is the main social environment for young people. At school we make out best friends, with whom we spend considerable time going together to excursions, concerts, parties and discos.

Post-reading activities

  1.  Match the questions (1-6) to the paragraphs (A-F).

___ 1 Why do some students like going to schools, while others don't?

___ 2 Does school deal only with class activities on different subjects?

___ 3 What way does school provide students with knowledge?

___ 4 Where do we spend considerable time with our friends?

___ 5 What's the difference between the Internet and school?

___ 6 What other skills does school develop except the educational ones?

Вправа: некомунікативна, рецептивно-продуктивна, одномовна, класна, письмова, тренувальна.

  1.  Decide whether the statements are true (T) or false (F).

___ 1 Both the Internet and school provide students with knowledge.

___ 2 School provides young people with critical thinking and social skills.

___ 3 If you have an interest in going on to higher education you will find school as an interesting place.

___ 4 Schools is the place of formal education.

___ 5 School provides with opportunities to develop student’s talents.

___ 6 Friends are people with whom we spend considerable time going to school.

___ 7 Everybody should realize that school is one of the mail social environments for young people.

Вправа: некомунікативна, рецептивно-продуктивна, одномовна, класна, письмова, тренувальна.

  1.  Match the words with the definitions.

1. a curriculum

a) to learn or develop knowledge, skills by your own efforts

2. a knowledge

b) the subject that are taught by a school or the things that are studied in a particular subject

3. a skill

c) the facts, skills and understanding that you have gained through learning or experience

4. successful

d) being the one that you are talking about, and not any other

5. particular

e) admiration for someone, especially because of their personal qualities, knowledge or skill

6. to acquire

f) an ability to do something well, especially because you have learned and practiced it

7. a respect

g) having very good effect or result

Вправа: некомунікативна, рецептивно-продуктивна, одномовна, класна, письмова, тренувальна.

  1.  Work in pairs. Take turn asking and answering the questions.

1. Do you like school?

2. Do you know anybody who hates school? Why does he/she hate it?

3. In what subjects are you doing well?

4. Do you use the Internet? What for? Can the Internet help you in your study?

Вправа: умовно-комунікативна, продуктивна, одномовна, класна, письмова, тренувальна.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

26391. Волосы (pili) 20.5 KB
  Есть подниматель волоса из гладкой мышцы m. Стержень: сердцевина определяет толщину волоса отсутствует в пуховых волосах корковое вещество определяет прочность упругость растяжимость и гибкость волоса содержит пигмент и кутикула – чешуйчатый слой защищает от влаги микрофлоры определяет рисунок волоса.
26392. Вспомогательные приспособления глаза 20 KB
  Наружная поверхность век покрыта волосатой кожей а внутренняя слсзистой – конъюнктивой которая переходит на глазное яблоко. По краю века около границы с конъюнктивой – ресницы у плотоядных и свиней на нижнем веке их нет. На внутреннем ребре края век открываются сальные железы их секрет предотвращают скатывание слёз через край век.
26393. Вспомогательные приспособления мышц 21 KB
  Каждая мышца упакована глубокой фасцией которая имеет футлярное строение. Она препятствует распространению инфекции экономит силу мышечного сокращения имеет собственные сосуды и нервы поэтому интегрирует функционирование костей связок и мышц. Могут находиться под кожей под мышцей под связкой под фасцией под сухожилием.
26394. Головная кишка 21 KB
  ответ и глотки. Глотка pharynx полостной орган в котором перекрещиваются дыхательный и пищеварительный пути: воздух из хоан через глотку проходит в гортань расположенную в вентральной части ее мощная мускулатура передвигает корм из глотки в пищевод расположенный над гортанью. Стенки глотки состоят из 3 слоев: а слизистая оболочка; 6 мышечный слой состоит из парных правых и левых поперечно исчерченных мышц заканчивающихся на дорсальном сухожильном шве глотки raphe pharyngis.
26395. Головной мозг (encephalon) и черепные нервы 22.5 KB
  Ромбовидный мозг представлен продолговатым отходят с 6 по 12 пары черепных нервов и задним мозгом а задний cocтоит из мозжечка и мозгового моста отходит 5 пара черепных нервов. Большой мозг представлен средним отходят 3 и 4 пары нервов промежуточным 2 пара нервов и концевым 1 пара черепных нервов В ромбовидном мозге расположен 4й мозговой желудочек в среднеммозговой водопровод в промежуточном 3й а в концевом 1й и 2й мозговые желудочки.
26396. Гортань larynx 25 KB
  Остов гортани образован 5 хрящами на которых прикрепляются мышца гортани и глотки: кольцевидный хрящ cartilagо cricoidea гиалиновый состоит из пластинки и дужки. На переднем крае пластинки заметны фасетки для сочленения с черпаловидными хрящами. Черпаловидные хрящи соединяются суставами с пластинкой кольцевидного хряща. Основание хряща соединено связкой с телом щитовидного хряща вершина отогнута вперед.
26397. Грудная клетка и полость 23.5 KB
  Мышечный аппарат грудной клетки представлен дыхательными мышцами которые образуют 2 функциональные группы: вдыхатели инспираторы и выдыхатели экспираторы. Грудная клетка замыкает грудную полость cavum thoracis при этом форма грудной клетки определяет объём грудной полости и как следствие функциональные возможности органов грудной полости прежде всего лёгких и сердца При этом важное значение имеет форма диафрагмы которая отделяет грудную и брюшную полости друг от друга и образует купол вершина которого расположена в плоскости 67...
26398. Дыхательный аппарат apparatus respiratorius 20 KB
  Состав у млекопитающих: носоглотка – гортань – трахея – лёгкие. У птиц: носовая полость – носоглотка – верхняя гортань состоит из 3 хрящей отсутствуют щитовидный и надгортанник – трахея длинная тесно связана с пищеводом – у бифуркации трахеи – нижняя певчая гортань макроскорически прозрачна несколько расширена пузыревидно является резонатором звуков – лёгкие очень компактные и врастают в грудной отдел позвоночника.
26399. Закономерности строения и ветвления сосудов. Круги кровообращения 21.5 KB
  Отработанная венозная кровь собирается в посткапилляры – венулы – вены. Вены снабжены клапанами – складками эндотелия. Все вены объединяются в 2 крупные – краниальную и каудальную полые у которых отсутствуют клапаны впадают в правое предсердие.