99428

Предмет, об’єкти, зміст і завдання економічного аналізу

Лекция

Экономическая теория и математическое моделирование

Аналіз як абстрактно-логічний метод пізнання. Сфера економічного аналізу. Роль економічного аналізу в управлінні діяльністю суб’єкта господарювання. Мета, зміст та завдання економічного аналізу. Предмет економічного аналізу та його об’єкти. Місце економічного аналізу в системі наук.

Украинкский

2016-09-15

56 KB

0 чел.

Тема 1. Предмет, об’єкти, зміст і завдання економічного аналізу

План

1.1. Аналіз як абстрактно-логічний метод пізнання. Сфера економічного аналізу.

1.2. Роль економічного аналізу в управлінні діяльністю суб’єкта господарювання.

1.3. Мета, зміст та завдання економічного аналізу.

1.4. Предмет економічного аналізу та його об’єкти.

1.5. Місце економічного аналізу в системі наук.

1.1. Аналіз як загальнонауковий метод пізнання. Cфера економічного аналізу.

Процес пізнання об’єктивної дійсності є діалектичним процесом, у ході якого усі явища розглядаються у взаємозв’язку і взаємозалежності, русі, зміні і розвитку, в єдності і боротьбі протилежностей.

Теорія пізнання, що є методологічною основою всіх галузей знань, визначає суть, необхідність і послідовність вивчення об’єктивної дійсності.

Термін “аналіз” буквально означає “поділ цілого на складові частини” з метою розкриття його внутрішньої будови, взаємозв’язків елементів цілого, сили їх взаємовпливу, визначення ступеня необхідності кожного з них.

Таким чином, аналіз – це метод пізнання, який використовують при вивченні явищ, предметів і процесів природи та суспільства. Суть його полягає в уявному або практичному поділі чогось цілого на складові і виділення окремих частин і зв’язків.

У процесі пізнання використовують низку методів, в тому числі:

спостереження;

порівняння;

моделювання;

системний підхід;

аналіз;

синтез;

індукція;

дедукція;

абстрагування;

формалізація;

історичний підхід;

логічний підхід;

експеримент;

вимірювання.

Розглянуті загальні методи пізнання є основою методу пізнання економічних процесів і явищ – економічного аналізу, що є самостійною прикладною економічною наукою, певною системою знань для дослідження діяльності окремих об’єктів господарювання.

Сфера застосування економічного аналізу обмежується застосуванням аналітичного дослідження до явищ і процесів економічного характеру.

1.2. Роль економічного аналізу в розробці і прийнятті управлінських рішень, його місце в процесі управління.

Управління – це особливий вид людської діяльності спрямований на раціональну організацію та ефективне функціонування об’єкта управління.

Управління як система складається з двох основних підсистем: керуючої (суб’єкт управління – керівні органи) і керованої (об’єкт управління – підприємство; процес виробництва і т. д.).

Керуюча підсистема виробляє мету і програму функціонування керованої підсистеми, контролює і регулює виробничі процеси. Це обумовлює її активну роль в системі управління. Вона виконує певний набір функцій.

До функцій управління належать: планування, облік, контроль, аналіз і регулювання.

За допомогою планування складається програма ефективного функціонування об’єкта управління по досягненню ним поставленої мети; облік відображає фактичний стан об’єкта на певний момент часу.

Контроль забезпечує спостереження за керованим об'єктом з метою виявлення господарських відхилень, під якими слід розуміти здійснення операцій з недотриманням діючих законів, положень, стандартів, наказів посадових осіб, що ведуть до порушення планової, договірної, фінансової і трудової дисципліни.

Аналіз дає кількісну і якісну оцінку змінам, що проходять в керованому об’єкті відносно заданої програми.

Регулювання полягає у видачі керуючих дій, тобто в підтриманні об’єктів аналізу в необхідному стані на основі використання результатів аналізу.

Таким чином, економічний аналіз – це вид управлінської діяльності, всезагальна функція управління, що передує прийняттю управлінських рішень і зводиться до їх обґрунтування на основі наявної інформації.

Роль економічного аналізу в процесі управління в умовах нестабільності та непрогнозованості змін ринкового середовища суттєво зростає, адже він є дієвим засобом обґрунтування та вибору доцільних управлінських рішень, спрямованих на забезпечення стійкого та ефективного функціонування суб’єкта господарювання.

1.3. Мета, зміст і завдання економічного аналізу

Основною метою економічного аналізу є забезпечення об’єктивної оцінки стану аналізованого об’єкта та сприяння обґрунтуванню управлінських рішень, спрямованих на підвищення ефективності його функціонування.

Зміст економічного аналізу, як систематизований перелік складових частин (елементів), випливає з його мети та тих функцій, які він виконує в системі управління.

При висвітленні питання про завдання аналізу слід мати на увазі те, що вони зумовлюються метою, видом та об’єктом аналізу.

У найбільш загальному плані завдання, які стоять перед економічним аналізом діяльності суб’єкта господарювання, можна сформулювати таким чином:

Об’єктивна оцінка стану, масштабів діяльності об’єкта аналізу і його поведінки у зовнішньому та внутрішньому середовищі, а також економічної ефективності використання ресурсів.

Діагностика стану об’єкта аналізу.

Діагностика перспективи функціонування об’єкта аналізу.

Пошук і мобілізація резервів підвищення ефективності діяльності.

1. 4. Предмет економічного аналізу та його об’єкти

Предметом економічного аналізу є вивчення внутрішньої будови та причинно-наслідкових зв’язків явищ і процесів економічного життя, які складаються під дією об’єктивних законів та факторів суб’єктивного порядку, з метою підвищення ефективності функціонування об’єкта дослідження.

На відміну від предмета, який для кожної науки є єдиним, об’єктів дослідження може бути багато, при чому вони можуть співпадати в різних галузях науки.

Багатогранність сфер і проявів економічного життя зумовлює широке коло об’єктів дослідження економічного аналізу. Залежно від завдань аналізу та рівня, на якому вони вирішуються, об’єктами економічного аналізу можуть бути взяті в цілому :

економіка держави;

економіка галузі;

економіка реґіону;

економічні аспекти реалізації цільової програми;

фінансово-господарська діяльність суб’єктів господарювання ;

а також фінансово-економічні аспекти їх окремих структур, сторін, напрямків чи проявів.

У тісному діалектичному зв’язку з категорією об’єкта аналізу (того, на що спрямоване дослідження) є поняття його суб’єктів (тих, що його проводять). До їх числа належать:

зовнішні аналітики (інвестори, кредитори та кредитні установи, фіскальні органи, органи державного і наддержавного управління, аудиторські й консалтингові фірми, контрагенти (партнери), громадськість);

внутрішні аналітики (власники, апарат управління, інший персонал суб’єкта господарювання).

1.5. Місце економічного аналізу в системі наук

Економічний аналіз є самостійною галуззю цілісної системи економічної науки. Водночас, він тісно пов’язаний з її іншими складовими елементами, з переважною більшістю з яких цей зв’язок є взаємним.

Рис. 1.4. Місце економічного аналізу в системі наук

Таким чином, економічний аналіз як наукова дисципліна сформувався шляхом інтеграції цілого ряду наук і об’єднання окремих їх елементів. В свою чергу результати аналітичних досліджень використовуються іншими науками при вивченні тих чи інших аспектів діяльності господарюючих суб’єктів.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25553. Факторы семейного благополучия 13.1 KB
  Психологическая совместимость супругов. Психологическая совместимость взаимное принятие партнеров по общению и совместной деятельности основанное на оптимальном сочетании сходстве или взаимодополнительности ценностных ориентации личностных и психофизиологических особенностей. Компоненты с семейной психологической совместимости: Психофизиологическая совместимость сексуальная совместимость. Ценностная совместимость любовь нежность взаимоуважение верность деликатность Личностная совместимость наличие благоприятных качеств...
25554. Предприятие, цели и задачи его создания. Основные типы предприятий. Аренда, лизинг, франчайзинг 123.5 KB
  Предприятие – это самостоятельный специализированный субъект созданный в порядке установленном законом для производства продукции выполнения работ и оказания услуг с целью удовлетворения общественных потребностей и получения прибыли. 2 по структуре продукции: узкоспециализированные многопрофильные комбинированные. Оплата труда непроизводственного персонала включается в себестоимость продукции косвенным путем. Затраты на оборотные средства включаются в себестоимость изготавливаемой продукции в полном объеме по мере потребления.
25555. Учение Платона о душе 28.5 KB
  Вожделеющая и страстная души должны подчиняться разум ной которая одна может сделать поведение нравственным. И наконец разумную часть души Платон отождествляет с возницей который ищет правильный путь и направляет по нему колесницу управляя конем. В описании души Платон придерживается четких чернобелых критериев доказывая что есть плохие и хорошие части души: разумная часть для него является однозначно хорошей в то время как вожделеющая и страстная – плохими более низкими. У человека Платон выделял два уровня души – высший и низший.
25556. Аристотель о душе и ее способностях 30.5 KB
  Форма – придает материи качественную определенность составляет сущность вещей. Материя не может быть бесформенной форма не может не иметь материальной основы. Душа – форма живой материи. Душа и тело связаны как материя и форма т.
25557. Неоплатонизм и томизм в философии и психологии Средневекового периода 30.5 KB
  Развитие мира – постоянное восхождение или нисхождение божественного Ступени: Божественное первоначало Божественный ум Божественная душа Природа По мере нисхождения верховного начала оно передается во множество умов и душ. Первично божественное материя – последняя стадия дробления первоначала Душа человека происходит из мировой души она нематериальна непространственна едина. Уровни или части души: Умопостигаемая душа Чувственная душа Тело Деятельность души функции Обращение к мировому разуму Обращение к чувственному миру и...
25558. Развитие средневековой психологии на востоке. Авиценна, Альгазен, Аверроэс 26.5 KB
  Авиценн согласен с Аристотелем в том что душа это форма тела и о трех способностях души растительной рост животной ощущения аффекты движения и разумной воображение память разум. Авиценн выделил чистые разумные акты независимые от тела. Причины выделения индивидуального разума – 1. чувства и разум разобщены самостоятельны по отношению друг к другу независимы.
25559. Психология в эпоху Возрождения: основные тенденции в развитии философо-психологических взглядов 27.5 KB
  Поскольку человек есть часть природы то и душа его есть лишь проявление природы. Стремления и удовольствия – требования природы человек должен их удовлетворять. Помпонацци 1462–1524 О бессмертии души Бог в делах природы участия не принимает. Человек есть результат развития природы причем у него как и у всего живого появляется психическое душевное названное термином дух захваченное из окружающей среды наиболее совершенное материальное вещество.
25560. Общие черты в развитии психологии Нового времени 26 KB
  : Рост производства Переход к капитализму Мануфактуры Тенденции характерные для философов: Отделение науки от религии: отказ от веры светский характер науки для того чтобы ускорить прогресс Источник познания: Сенсуализм родоначальник – Ф.Бэкон Источник познания – чувственный опыт. Источник познания – мышление разум. Способы научного познания: Индуктивный: от частногоопыта к общему правилу Дедуктивный: от общего теории к частному частным ситуациям Что первично: психика или телесный мир Сенсуализм: сначала...
25561. Ф. Бэкон и оформление эмпирического принципа в философии и психологии 41.5 KB
  Бэкон и оформление эмпирического принципа в философии и психологии Ф. Бэкон 1561 1626 английский философ историк политический деятель основоположник эмпиризма. Бэкон – родоначальник английского материализма и эмпирического направления в философии и психологии. Человек: Чувственная часть души проявляется в теле – занимается наука Разум божественный – занимается теология Суть основной философской идеи Френсиса Бэкона – эмпиризма – в том что в основе познания лежит исключительно опыт.