99428

Предмет, об’єкти, зміст і завдання економічного аналізу

Лекция

Экономическая теория и математическое моделирование

Аналіз як абстрактно-логічний метод пізнання. Сфера економічного аналізу. Роль економічного аналізу в управлінні діяльністю суб’єкта господарювання. Мета, зміст та завдання економічного аналізу. Предмет економічного аналізу та його об’єкти. Місце економічного аналізу в системі наук.

Украинкский

2016-09-15

56 KB

0 чел.

Тема 1. Предмет, об’єкти, зміст і завдання економічного аналізу

План

1.1. Аналіз як абстрактно-логічний метод пізнання. Сфера економічного аналізу.

1.2. Роль економічного аналізу в управлінні діяльністю суб’єкта господарювання.

1.3. Мета, зміст та завдання економічного аналізу.

1.4. Предмет економічного аналізу та його об’єкти.

1.5. Місце економічного аналізу в системі наук.

1.1. Аналіз як загальнонауковий метод пізнання. Cфера економічного аналізу.

Процес пізнання об’єктивної дійсності є діалектичним процесом, у ході якого усі явища розглядаються у взаємозв’язку і взаємозалежності, русі, зміні і розвитку, в єдності і боротьбі протилежностей.

Теорія пізнання, що є методологічною основою всіх галузей знань, визначає суть, необхідність і послідовність вивчення об’єктивної дійсності.

Термін “аналіз” буквально означає “поділ цілого на складові частини” з метою розкриття його внутрішньої будови, взаємозв’язків елементів цілого, сили їх взаємовпливу, визначення ступеня необхідності кожного з них.

Таким чином, аналіз – це метод пізнання, який використовують при вивченні явищ, предметів і процесів природи та суспільства. Суть його полягає в уявному або практичному поділі чогось цілого на складові і виділення окремих частин і зв’язків.

У процесі пізнання використовують низку методів, в тому числі:

спостереження;

порівняння;

моделювання;

системний підхід;

аналіз;

синтез;

індукція;

дедукція;

абстрагування;

формалізація;

історичний підхід;

логічний підхід;

експеримент;

вимірювання.

Розглянуті загальні методи пізнання є основою методу пізнання економічних процесів і явищ – економічного аналізу, що є самостійною прикладною економічною наукою, певною системою знань для дослідження діяльності окремих об’єктів господарювання.

Сфера застосування економічного аналізу обмежується застосуванням аналітичного дослідження до явищ і процесів економічного характеру.

1.2. Роль економічного аналізу в розробці і прийнятті управлінських рішень, його місце в процесі управління.

Управління – це особливий вид людської діяльності спрямований на раціональну організацію та ефективне функціонування об’єкта управління.

Управління як система складається з двох основних підсистем: керуючої (суб’єкт управління – керівні органи) і керованої (об’єкт управління – підприємство; процес виробництва і т. д.).

Керуюча підсистема виробляє мету і програму функціонування керованої підсистеми, контролює і регулює виробничі процеси. Це обумовлює її активну роль в системі управління. Вона виконує певний набір функцій.

До функцій управління належать: планування, облік, контроль, аналіз і регулювання.

За допомогою планування складається програма ефективного функціонування об’єкта управління по досягненню ним поставленої мети; облік відображає фактичний стан об’єкта на певний момент часу.

Контроль забезпечує спостереження за керованим об'єктом з метою виявлення господарських відхилень, під якими слід розуміти здійснення операцій з недотриманням діючих законів, положень, стандартів, наказів посадових осіб, що ведуть до порушення планової, договірної, фінансової і трудової дисципліни.

Аналіз дає кількісну і якісну оцінку змінам, що проходять в керованому об’єкті відносно заданої програми.

Регулювання полягає у видачі керуючих дій, тобто в підтриманні об’єктів аналізу в необхідному стані на основі використання результатів аналізу.

Таким чином, економічний аналіз – це вид управлінської діяльності, всезагальна функція управління, що передує прийняттю управлінських рішень і зводиться до їх обґрунтування на основі наявної інформації.

Роль економічного аналізу в процесі управління в умовах нестабільності та непрогнозованості змін ринкового середовища суттєво зростає, адже він є дієвим засобом обґрунтування та вибору доцільних управлінських рішень, спрямованих на забезпечення стійкого та ефективного функціонування суб’єкта господарювання.

1.3. Мета, зміст і завдання економічного аналізу

Основною метою економічного аналізу є забезпечення об’єктивної оцінки стану аналізованого об’єкта та сприяння обґрунтуванню управлінських рішень, спрямованих на підвищення ефективності його функціонування.

Зміст економічного аналізу, як систематизований перелік складових частин (елементів), випливає з його мети та тих функцій, які він виконує в системі управління.

При висвітленні питання про завдання аналізу слід мати на увазі те, що вони зумовлюються метою, видом та об’єктом аналізу.

У найбільш загальному плані завдання, які стоять перед економічним аналізом діяльності суб’єкта господарювання, можна сформулювати таким чином:

Об’єктивна оцінка стану, масштабів діяльності об’єкта аналізу і його поведінки у зовнішньому та внутрішньому середовищі, а також економічної ефективності використання ресурсів.

Діагностика стану об’єкта аналізу.

Діагностика перспективи функціонування об’єкта аналізу.

Пошук і мобілізація резервів підвищення ефективності діяльності.

1. 4. Предмет економічного аналізу та його об’єкти

Предметом економічного аналізу є вивчення внутрішньої будови та причинно-наслідкових зв’язків явищ і процесів економічного життя, які складаються під дією об’єктивних законів та факторів суб’єктивного порядку, з метою підвищення ефективності функціонування об’єкта дослідження.

На відміну від предмета, який для кожної науки є єдиним, об’єктів дослідження може бути багато, при чому вони можуть співпадати в різних галузях науки.

Багатогранність сфер і проявів економічного життя зумовлює широке коло об’єктів дослідження економічного аналізу. Залежно від завдань аналізу та рівня, на якому вони вирішуються, об’єктами економічного аналізу можуть бути взяті в цілому :

економіка держави;

економіка галузі;

економіка реґіону;

економічні аспекти реалізації цільової програми;

фінансово-господарська діяльність суб’єктів господарювання ;

а також фінансово-економічні аспекти їх окремих структур, сторін, напрямків чи проявів.

У тісному діалектичному зв’язку з категорією об’єкта аналізу (того, на що спрямоване дослідження) є поняття його суб’єктів (тих, що його проводять). До їх числа належать:

зовнішні аналітики (інвестори, кредитори та кредитні установи, фіскальні органи, органи державного і наддержавного управління, аудиторські й консалтингові фірми, контрагенти (партнери), громадськість);

внутрішні аналітики (власники, апарат управління, інший персонал суб’єкта господарювання).

1.5. Місце економічного аналізу в системі наук

Економічний аналіз є самостійною галуззю цілісної системи економічної науки. Водночас, він тісно пов’язаний з її іншими складовими елементами, з переважною більшістю з яких цей зв’язок є взаємним.

Рис. 1.4. Місце економічного аналізу в системі наук

Таким чином, економічний аналіз як наукова дисципліна сформувався шляхом інтеграції цілого ряду наук і об’єднання окремих їх елементів. В свою чергу результати аналітичних досліджень використовуються іншими науками при вивченні тих чи інших аспектів діяльності господарюючих суб’єктів.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

82429. Оценка классического наследия, отношение к традиции в современной зарубежной философии. М. Фуко о «четырехкратном сдвиге кантовского вопроса» 31.82 KB
  Все это наводит на мысль о внутреннем родстве и общей социальноисторической обусловленности широкого духовного процесса переоценки ценностей который продолжается и находит новые импульсы и в наши дни. Будучи двуединством эмпирического и трансцендентального человек является таким образом местом непонимания того самого непонимания которое постоянно грозит затопить мысль ее собственным небытием но в то же время позволяет мысли собраться в целостность на основе того что от нее ускользает. Теперь уже вопрос не в том как же собственно...
82430. Философия прагматизма 29.09 KB
  Философия прагматизма сформировалась и получила широкое распространение в мире особенно в США в XX веке. К числу его фундаментальных положений относят: абсолютизацию факта изменчивости непостоянства объективного мира; сам принцип прагматизма определяющий значимость знания его практическими последствиями; трактовку опыта не как плавного спокойного потока событий текущих в ясное будущее а как цепь неожиданных ситуаций в которых наш кругозор ограничен рамками сложившихся в данный момент условий требующих от нас принятия быстрого...
82431. Кризис европейской рациональности и пути его преодоления в представлениях современных западных философов 25.75 KB
  Задача заключается с их точки зрения в том чтобы преодолеть негативные явления и сохранить традиционные ценности ренессансной и просвещенческой культуры. В отличие от российской философской мысли где значительную роль играет представление об особой роли России в преодолении кризиса культуры и религиозной ориентации в ходе этого преодоления западные философы посвоему видят как причины возникшей кризисной ситуации так и пути её преодоления. Известные западные философы XX века говорили о неизбывности кризисности сопровождающей развитие...
82432. Дилемма сциентизма и антропологизма 26.8 KB
  Сциентисты провозглашают знание как наивысшую культурную ценность В качестве аргументов в свою пользу сциентисты привлекают знаменитый пример из прошлого когда наука Нового времени пыталась обосновать новые подлинно гуманные ценности и культуру. Ими совершенно справедливо подчеркивается что наука есть производительная сила общества порождающая общественные ценности и имеющая...
82433. Познавательные практики и онтологические проекты в современной зарубежной философии 43.12 KB
  Экзистенциальная философия Сартра обнаруживает себя как одно из современных ответвлений феноменологии Гуссерля как приложение его метода к живому сознанию к субъективно-деятельной стороне того сознания с каким конкретный индивид заброшенный в мир конкретных ситуаций предпринимает какое-либо действие вступает в отношение с другими людьми и вещами стремится к чемулибо принимает житейские решения участвует в общественной жизни и так далее. Сартр рассматривает роль...
82434. Причины и смысл «антропологического бунта» в философии XX века. Основные темы философской антропологии 27.12 KB
  Мотив репрессивности и агрессивности таким образом становится ведущим в социальном бытии человека в XX веке. Фромм полагает что одиночество характерная черта современного человека. По его мнению одиночество и беспомощность вызваны желанием человека обрести экономическую независимость. Обретение экономической свободы и материального благополучия привели человека к одиночеству неуверенности и изоляции от внешнего мира.
82435. Стереотипы и сценарии поведения. Их значимость для межкультурной коммуникации 37.49 KB
  Так постепенно складываются этнокультурные стереотипы представляющие собой обобщенные представления о типичных чертах харрных для какогол. Стереотипы явл. По этой причине стереотипы существуют и широко используются людьми. Откуда берутся стереотипыСтереотипами определяется около двух третей форм чел.
82436. Причины различий языковой картины мира 33.33 KB
  Восприятие окружающего мира отчасти зависит от культурно-национальных особенностей носителей конкретного языка. Поэтому с точки зрения этнологии, лингвокультуралогии и других смежных областей наиболее интересным является установление причин расхождений в языковых картинах мира
82437. Учёные – основатели учения о языковой картине мира 33.32 KB
  Языковая картина мира видение восприятие окружающего мира посредством лексический и грамматической системы родного языка; сетка которую наш родной язык набрасывает на наше восприятие мира и его оценку. Другой выдающийся лингвист внесший вклад в разработку учения о языковой картине мира американский учёный Эдуард Сэпир 18841939. Ученик Сэпира Бенджамен Ли Уорф 18971941 стремился обосновать свою гипотезу о влиянии языка не только на восприятие мира людей но и на их поведение.