99428

Предмет, об’єкти, зміст і завдання економічного аналізу

Лекция

Экономическая теория и математическое моделирование

Аналіз як абстрактно-логічний метод пізнання. Сфера економічного аналізу. Роль економічного аналізу в управлінні діяльністю суб’єкта господарювання. Мета, зміст та завдання економічного аналізу. Предмет економічного аналізу та його об’єкти. Місце економічного аналізу в системі наук.

Украинкский

2016-09-15

56 KB

0 чел.

Тема 1. Предмет, об’єкти, зміст і завдання економічного аналізу

План

1.1. Аналіз як абстрактно-логічний метод пізнання. Сфера економічного аналізу.

1.2. Роль економічного аналізу в управлінні діяльністю суб’єкта господарювання.

1.3. Мета, зміст та завдання економічного аналізу.

1.4. Предмет економічного аналізу та його об’єкти.

1.5. Місце економічного аналізу в системі наук.

1.1. Аналіз як загальнонауковий метод пізнання. Cфера економічного аналізу.

Процес пізнання об’єктивної дійсності є діалектичним процесом, у ході якого усі явища розглядаються у взаємозв’язку і взаємозалежності, русі, зміні і розвитку, в єдності і боротьбі протилежностей.

Теорія пізнання, що є методологічною основою всіх галузей знань, визначає суть, необхідність і послідовність вивчення об’єктивної дійсності.

Термін “аналіз” буквально означає “поділ цілого на складові частини” з метою розкриття його внутрішньої будови, взаємозв’язків елементів цілого, сили їх взаємовпливу, визначення ступеня необхідності кожного з них.

Таким чином, аналіз – це метод пізнання, який використовують при вивченні явищ, предметів і процесів природи та суспільства. Суть його полягає в уявному або практичному поділі чогось цілого на складові і виділення окремих частин і зв’язків.

У процесі пізнання використовують низку методів, в тому числі:

спостереження;

порівняння;

моделювання;

системний підхід;

аналіз;

синтез;

індукція;

дедукція;

абстрагування;

формалізація;

історичний підхід;

логічний підхід;

експеримент;

вимірювання.

Розглянуті загальні методи пізнання є основою методу пізнання економічних процесів і явищ – економічного аналізу, що є самостійною прикладною економічною наукою, певною системою знань для дослідження діяльності окремих об’єктів господарювання.

Сфера застосування економічного аналізу обмежується застосуванням аналітичного дослідження до явищ і процесів економічного характеру.

1.2. Роль економічного аналізу в розробці і прийнятті управлінських рішень, його місце в процесі управління.

Управління – це особливий вид людської діяльності спрямований на раціональну організацію та ефективне функціонування об’єкта управління.

Управління як система складається з двох основних підсистем: керуючої (суб’єкт управління – керівні органи) і керованої (об’єкт управління – підприємство; процес виробництва і т. д.).

Керуюча підсистема виробляє мету і програму функціонування керованої підсистеми, контролює і регулює виробничі процеси. Це обумовлює її активну роль в системі управління. Вона виконує певний набір функцій.

До функцій управління належать: планування, облік, контроль, аналіз і регулювання.

За допомогою планування складається програма ефективного функціонування об’єкта управління по досягненню ним поставленої мети; облік відображає фактичний стан об’єкта на певний момент часу.

Контроль забезпечує спостереження за керованим об'єктом з метою виявлення господарських відхилень, під якими слід розуміти здійснення операцій з недотриманням діючих законів, положень, стандартів, наказів посадових осіб, що ведуть до порушення планової, договірної, фінансової і трудової дисципліни.

Аналіз дає кількісну і якісну оцінку змінам, що проходять в керованому об’єкті відносно заданої програми.

Регулювання полягає у видачі керуючих дій, тобто в підтриманні об’єктів аналізу в необхідному стані на основі використання результатів аналізу.

Таким чином, економічний аналіз – це вид управлінської діяльності, всезагальна функція управління, що передує прийняттю управлінських рішень і зводиться до їх обґрунтування на основі наявної інформації.

Роль економічного аналізу в процесі управління в умовах нестабільності та непрогнозованості змін ринкового середовища суттєво зростає, адже він є дієвим засобом обґрунтування та вибору доцільних управлінських рішень, спрямованих на забезпечення стійкого та ефективного функціонування суб’єкта господарювання.

1.3. Мета, зміст і завдання економічного аналізу

Основною метою економічного аналізу є забезпечення об’єктивної оцінки стану аналізованого об’єкта та сприяння обґрунтуванню управлінських рішень, спрямованих на підвищення ефективності його функціонування.

Зміст економічного аналізу, як систематизований перелік складових частин (елементів), випливає з його мети та тих функцій, які він виконує в системі управління.

При висвітленні питання про завдання аналізу слід мати на увазі те, що вони зумовлюються метою, видом та об’єктом аналізу.

У найбільш загальному плані завдання, які стоять перед економічним аналізом діяльності суб’єкта господарювання, можна сформулювати таким чином:

Об’єктивна оцінка стану, масштабів діяльності об’єкта аналізу і його поведінки у зовнішньому та внутрішньому середовищі, а також економічної ефективності використання ресурсів.

Діагностика стану об’єкта аналізу.

Діагностика перспективи функціонування об’єкта аналізу.

Пошук і мобілізація резервів підвищення ефективності діяльності.

1. 4. Предмет економічного аналізу та його об’єкти

Предметом економічного аналізу є вивчення внутрішньої будови та причинно-наслідкових зв’язків явищ і процесів економічного життя, які складаються під дією об’єктивних законів та факторів суб’єктивного порядку, з метою підвищення ефективності функціонування об’єкта дослідження.

На відміну від предмета, який для кожної науки є єдиним, об’єктів дослідження може бути багато, при чому вони можуть співпадати в різних галузях науки.

Багатогранність сфер і проявів економічного життя зумовлює широке коло об’єктів дослідження економічного аналізу. Залежно від завдань аналізу та рівня, на якому вони вирішуються, об’єктами економічного аналізу можуть бути взяті в цілому :

економіка держави;

економіка галузі;

економіка реґіону;

економічні аспекти реалізації цільової програми;

фінансово-господарська діяльність суб’єктів господарювання ;

а також фінансово-економічні аспекти їх окремих структур, сторін, напрямків чи проявів.

У тісному діалектичному зв’язку з категорією об’єкта аналізу (того, на що спрямоване дослідження) є поняття його суб’єктів (тих, що його проводять). До їх числа належать:

зовнішні аналітики (інвестори, кредитори та кредитні установи, фіскальні органи, органи державного і наддержавного управління, аудиторські й консалтингові фірми, контрагенти (партнери), громадськість);

внутрішні аналітики (власники, апарат управління, інший персонал суб’єкта господарювання).

1.5. Місце економічного аналізу в системі наук

Економічний аналіз є самостійною галуззю цілісної системи економічної науки. Водночас, він тісно пов’язаний з її іншими складовими елементами, з переважною більшістю з яких цей зв’язок є взаємним.

Рис. 1.4. Місце економічного аналізу в системі наук

Таким чином, економічний аналіз як наукова дисципліна сформувався шляхом інтеграції цілого ряду наук і об’єднання окремих їх елементів. В свою чергу результати аналітичних досліджень використовуються іншими науками при вивченні тих чи інших аспектів діяльності господарюючих суб’єктів.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

24371. Формирование идеалов (математизированное и опытное, экспериментальное знание) науки Нового времени (Г. Галилей, Ф. Бэкон, Р. Декарт) 127 KB
  это время становления новой современной науки. Этому способствовали как внутренние изменения самой науки уже Коперник и Кеплер свою гелиоцентрическую картину мира обосновывают с помощью математического расчета. Давление воды на лопатку движение деталей насоса кузнечного молота шелкопрядильной машины включали в себя непрерывную цепь механических причин и следствий ставших основой механической картины мира классического идеала науки.
24372. Формирование и соотношение естественных, технических и социально-гуманитарных наук: сходство и различия 106 KB
  Лпркшпрожю Развитие технических наук стимулирует развитие естествознания их взаимосвязь не прервалась и после выделения технической науки в отдельную область знания. В то же время существует большой разрыв между действительным применением результатов технической науки на практике и занятием самой этой наукой. С методологической точки зрения исследование в технической науке не сильно отличается от естественнонаучного исследования. Таким образом в научнотехнических дисциплинах необходимо четко различать исследования включенные в инженерную...
24373. Многообразие типов научного знания. Сущность и структура эмпирического знания 55 KB
  Материализация и первичное обобщение данных отражения в форме знания на основе правил соответствия узнавание сравнение измерение описание образуют эмпирические факты эмпирические объекты эмпирическую информацию. Эмпирические факты условно можно разделить на два вида: а факты в основание которых лежат не зависящие от субъекта явления например природные процессы и б факты созданные человеком например экономика экономические отношения. Эмпирические факты обладают большей степенью общности чем единичные данные но меньшей чем...
24374. Сущность и структура теоретического знания 52.5 KB
  Теория это высшая самая развитая форма организации научного знания дающая целостное представление о закономерностях и существенных связях определенное области действительности объекта данной теории 77. С помощью этих знаковых образований языка теории возникает возможность более точно и глубоко судить о соответствующей изучаемой предметной области. Кроме того тот или иной вид теории определяется предметом и задачами исследования глубиной раскрытия сущности предметов и др. Также имеют место попытки поиска идеальной схемы...
24375. Основания науки: нормы и идеалы науки, роль философских идей и принципов в обосновании научного знания (законы и категории) 116.5 KB
  Среди идеалов и норм можно выделить два взаимосвязанных блока: а собственно познавательные установки которые регулируют процесс воспроизведения в различных формах научного знания; б социальные нормативы фиксируют роль науки и ее ценность для общественной жизни на определенном этапе исторического развития. Существует еще и такое мнение что в период нормального эволюционного периода развития науки возможно бессознательное использование многих научных идеалов и норм. Закон единства и борьбы противоположностей является ядром диалектики...
24376. Понятие научной картины мира. Ее исторические формы. Функции научной картины мира (как онтология, форма систематизации знаний, исследовательская программа) 119.5 KB
  Функции научной картины мира как онтология форма систематизации знаний исследовательская программа По Радугину стр. 93 Становление понятия научной картины мира Вопрос о существовании научной картины мира и ее месте и роли в структуре научного знания впервые был поставлен и в определенной степени разработан выдающимися ученымиестествоиспытателями М.Планк в рамках обсуждения проблемы онтологических оснований научного знания поставил вопрос о существовании научной картины мира.
24377. Понятие метода. Классификация методов – эмпирические и теоретические методы познания 66 KB
  Классификация методов эмпирические и теоретические методы познания По Радугину стр. Как стороны единого процесса познания чувственное и логическое характеризуют любое познание непосредственное отношение субъекта к объекту особенности индивидуальной познавательной деятельности. Оно относится к научному познанию и связано с анализом методов и форм познания на различных уровнях научного исследования характеризуют типы исследований. Задача теоретического уровня познания состоит в познании сущности явлений их законов.
24378. Наблюдение, измерение, эксперимент как метод научного познания 93.5 KB
  Эта активность возрастает от наблюдения к модельному эксперименту. В акте научного наблюдения можно выделить: 1 объект наблюдения; 2 субъект наблюдения наблюдатель; 3 средства наблюдения; 4 условия наблюдения; 5 систему знаний исходя их которой задают цель наблюдения. Следует подчеркнуть следующие особенности научного наблюдения: опирается на развитую теорию или отдельные теоретические положения; служит решению определенной теоретической задачи постановке новых проблем выдвижению новых или проверке существующих гипотез; имеет...
24379. Анализ и синтез, индукция и дедукция как метод научного познания 54.5 KB
  Анализ это метод исследования состоящий в мысленном расчленении разложении целого или вообще сложного явления на его составные более простые элементарные части и выделение отдельных сторон свойств связей. Однако метод анализа дает сущность в абстрактном виде вне конкретных форм ее проявления. Синтез это метод исследования состоящий в соединении воспроизведении связей проанализированных частей элементов сторон компонентов сложного явления и постижения целого в его единстве.