99437

Види, інформаційне забезпечення та організація економічного аналізу

Курсовая

Экономическая теория и математическое моделирование

Види економічного аналізу. Характеристика і сфера використання найважливіших видів. Інформаційне забезпечення економічного аналізу і перевірка достовірності економічної інформації. Організація, основні етапи та послідовність проведення аналітичної роботи на підприємстві.

Украинкский

2016-09-15

208 KB

1 чел.

Тема 3.Види, інформаційне забезпечення  та організація

економічного аналізу

План

3.1. Види економічного аналізу. Характеристика і сфера використання найважливіших видів.

3.2. Інформаційне забезпечення економічного аналізу і перевірка достовірності економічної інформації.

3.3. Організація, основні етапи та послідовність проведення аналітичної роботи на підприємстві.

3.1. Види економічного аналізу. Характеристика і сфера використання найважливіших видів.

Застосування економічного аналізу при розв’язанні широкого кола завдань, зумовлених різноманітними потребами управління, призвело до виділення окремих його напрямків, а згодом і видів.Вид економічного аналізу – теоретичне і практичне відособлення напрямку аналітичної роботи, що відрізняються за методикою, організаційними формами проведення, інформаційним забезпеченням тощо залежно від конкретних завдань, які ними вирішуються.

Конкретне аналітичне дослідження може бути ідентифіковане як вид аналізу за різними класифікаційними ознаками. Тому для встановленні виду аналізу при побудові його певної методики необхідно розглянути весь спектр класифікаційних ознак (рис. 3.1.).

Суть та сферу застосування найважливіших видів економічного аналізу наведено в таблиці 3.1

Рис. 3.1.  Типологія видів економічного аналізу

Таблиця 3.1.

Види економічного аналізу

Назва виду

Характеристика

Емпіричний економічний аналіз

Суть у формальному опрацюванні певного масиву емпіричної економічної інформації, яка може бути одержана безпосередньо із реальної практики господарювання. Є обов’язковою передумовою теоретичного економічного аналізу.

Теоретичний економічний аналіз

Полягає у встановленні характеристики законів і закономірностей розвитку обєкта аналізу при наявності логічної залежності одних підсистем елементів від інших. Базується на використанні основних законів діалектики. Йому передують класифікація, типологія явищ і процесів та опрацювання результатів емпіричного економічного аналізу.

Макроекономічний аналіз

В якості об’єктів такого аналізу виступають економіка окремої держави, (економічної формації чи устрою), міждержавні та глобальні економічні явища і процеси.

Мезоекономічний аналіз

Об’єктами цього аналізу є економічні явища і процеси на рівні галузі, регіону, а також міжгалузевих, (міжрегіональних) програм економічного і соціального розвитку.

Мікроекономічний аналіз

Застосовується для відносно відособленого дослідження економіки суб’єктів господарювання, що розглядається як єдине ціле, обмежене рамками юридичної або комерційної самостійності.

Аналіз операційної діяльності

Використовується для дослідження стану та ефективності здійснення операційної діяльності (основної діяльності підприємства, а також інших видів діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю).

Аналіз інвестиційної діяльності

Займається дослідженням питань стану та ефективності здійснення інвестиційної діяльності (операцій щодо придбання та реалізації тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів. Може передбачати проведення проектного аналізу (окремого інвестиційного чи кількох альтернативних проектів), портфельного аналізу (з метою управління його ефективною чи безризиковою структурою), а також аналізу ринку цінних паперів (фундаментального, технічного).

Аналіз фінансової діяльності

Вивчає стан та ефективність діяльності, яка призводить до зміни розміру і складу власного і позикового капіталу підприємства.

Внутрішній аналіз

Здійснюється внутрішніми аналітиками (власниками, апаратом управління, іншим персоналом суб’єкта господарювання). Характерною особливістю є спрямованість на підвищення ефективності діяльності та широта інформаційної бази (можливість залучення для аналізу будь-якої доречної інформації про об’єкт, в тому числі конфіденційної.)

Зовнішній аналіз

Виконують зовнішні стосовно суб’єкта господарювання аналітики (інвестори, кредитори та кредитні установи, фіскальні органи, органи державного і наддержавного управління, аудиторські та консалтингові фірми, контрагенти (партнери), громадськість) з метою здійснення ними своїх функцій. В якості інформаційної бази переважно використовується обмежене коло джерел інформації про діяльність об’єкта, як правило, - фінансову звітність, що підлягає публічному оприлюдненню, статистичну або відомчу інформацію. Розширення доступу до інших джерел інформації можливе лише у випадках, передбачених законодавством.

Періодичний аналіз

Здійснюється з повторюваною через певні проміжки часу регулярністю за традиційною програмою (регламентом) або методикою.

Епізодичний аналіз

Проводиться одноразово для вирішення нетривіального завдання за спеціальною програмою або методикою.

Оперативний аналіз

Максимально наближений в часі до моменту господарської операції аналіз, який здійснюється з метою оперативного управління. Частота проведення оперативного аналізу зумовлена доцільними потребами оперативного управління (щоденно (щозміни), щотижня, щодекадно).

Ретроспективний аналіз

Аналіз, який спрямований на дослідження минулих подій, з метою оцінки стану і динаміки розвитку обєкта, прогнозування перспективи та регулюючого впливу на його подальшу діяльність. Як правило, аналізуються події, наслідки і результати яких відображені в обліку і звітності за період, що охоплює досить значні відтинки часу (квартал, рік і більше).

Техніко-економічний аналіз

Дозволяє виявляти вплив техніки, технології, організації та управління діяльністю на економічні показники суб’єкта господарювання. У переважній більшості випадків є внутрішнім, передбачає залучення широкого кола джерел інформації, в тому числі техніко-технологічної, даних оперативного та управлінського обліку.

Фінансовий аналіз

Досліджує фінансові аспекти діяльності (фінансові результати, фінансову ефективність, фінансовий стан, фінансові інвестиції.)

Соціально-економічний аналіз

Займається дослідженням взаємозв’язку соціально-економічного рівня розвитку та ефективності господарювання об’єкта аналізу.

Інституційний аналіз

Зосереджується на вивченні правових аспектів діяльності у їх взаємозв’язку з економічними параметрами суб’єкта господарювання.

Еколого-економічний аналіз

Спрямований на дослідження наслідків та економічних аспектів впливу діяльності субєкта господарювання на стан довкілля.

Маркетинговий аналіз

Передбачає дослідження ринкового середовища та виробничо-збутової діяльності суб’єкта господарювання з метою оцінки їх стану, діагностики проблем і перспектив, пошуку невикористаних і виникаючих можливостей з метою вдосконалення маркетингової діяльності.

Коефіцієнтний аналіз

Полягає у розрахунку спеціальних коефіцієнтів (співвідношень економічних показників) для оцінки певного явища в статиці (на певну дату) та в динаміці (за певний період). Застосування відносних показників дозволяє здійснювати міжгосподарські порівняння і пом’якшує спотворюючий абсолютні показники вплив інфляційних процесів.

Кластерний аналіз

Займається побудовою класифікації об’єктів аналізу шляхом об’єднання їх в групи, або кластери, на основі критерію мінімуму відстані у просторі за обмеженою кількістю показників, які описують ці об’єкти. Вивчає особливості та закономірностірозподілу показників згрупованих у кластери за певними ознаками об’єктів аналізу.

Дисперсійний аналіз

Здійснюють для оцінки однорідності статистичних сукупностей та надійності гіпотез. Суть у тому, що для оцінки репрезентативності розраховують показники дисперсії (розсіювання) і коли ці показники перевищують прийнятні критерії, вважаються , що дана сукупність є неоднорідною, ненадійною.

Кореляційно-регресійний аналіз

Застосовується для встановлення факту наявності зв’язку між показниками, визначення щільності (тісноти) цього зв’язку, вияву найсуттєвіших факторів, що визначають поведінку результативного показника, з’ясування форми та побудови моделі залежності. Використовується при дослідженні стохастичних (імовірнісних) зв’язків. Обов’язковою умовою цього аналізу є забезпечення репрезентативності вихідних даних.

Порівняльний аналіз

Полягає у виявленні подібності та відмінності певних об’єктів між собою, або стану одного й того ж об’єкта в динаміці з метою виявлення певних особливостей та закономірностей. Правомірний для застосування лише при умові співставності обєктів аналізу.

Структурний (вертикальний) аналіз

Спрямований на дослідження внутрішньої будови обєкта аналізу. Передбачає з’ясування питомої ваги (частки) елементів цілого та співвідношення цих елементів між собою. Розрахунок відносних показників дозволяє здійснювати міжгосподарські порівняння і пом’якшує спотворюючий абсолютні показники вплив інфляційних процесів. Доповнюється динамічним аналізом.

Динамічний (горизонтальний) аналіз

Застосовується для дослідження явищ і процесів у часі. Абсолютні значення показників на певні дати доповнюються абсолютними та відносними показниками динаміки (ланцюговими та базисними). Дозволяє виявити певні тенденції розвитку і на їх основі спрогнозувати ймовірні значення показників.

Факторний аналіз

Зводиться до дослідження факторних систем, які є сукупністю факторних (незалежних, екзогенних) та результативних (залежних, ендогенних) ознак (показників), що повязані причинно-наслідковим звязком. Буває прямим і зворотнім. Прямий факторний аналіз спрямовується на пошук часткових значень зміни результативної ознаки під впливом зміни факторних ознак (дедуктивним способом - від загального до конкретного). Зворотній факторний аналіз полягає у розрахунку зміни результативної ознаки при зміні факторних ознак (способом логічної індукції – від часткових значень факторів до значення результативного показника).

Функціонально-вартісний аналіз

Застосовують для дослідження співвідношень між корисністю функцій обєкта та витратами на їх реалізацію. Полягає у пошуку оптимального поєднання споживчих властивостей та вартісних показників об’єкта аналізу.

Стратегічний аналіз

Здійснюється для обґрунтування стратегічних (на віддалену перспективу) управлінських рішень. Полягає у прогнозуванні стану об’єкта та його середовища, забезпечує оптимальний режим функціонування, адаптацію до ймовірних змін середовища, уникнення невиправданих ризиків. Переважно спирається на результати ретроспективного аналізу та експертні оцінки.

Тактичний аналіз

Застосовується для обґрунтування управлінських рішень тактичного (ситуаційного) характеру. Передбачає оцінку стану об’єкта та його середовища, а також пошук можливостей для забезпечення його адаптації до змін, які відбуваються. Спирається на результати як ретроспективного, так і оперативного аналізу.

Всеохоплюючий аналіз

Поширюється на всі структурні підрозділи субєкта господарювання.

Локальний аналіз

Застосовується для дослідження економіки одного або кількох окремих підрозділів субєкта господарювання.

Комплексний аналіз

Передбачає дослідження всіх сторін, напрямків й аспектів діяльності об’єкта аналізу, що вивчаються у взамозв’язку та взаємозалежності.

Тематичний аналіз

Полягає у дослідженні одної окремо взятої сторони, напрямку, аспекту (проблеми) діяльності обєкта аналізу.

3.2. Інформаційне забезпечення економічного аналізу і перевірка достовірності економічної інформації.

Латинське слово інформація (informatio) в дослівному перекладі означає повідомлення, роз’яснення, виклад.

Підінформацією розуміють впорядковані повідомлення про процеси та явища, що відбуваються у об’єкті, середовищі, сукупність будь-яких знань, даних. Її основна цінність полягає в подоланні невизначеності, яка неминуче виникає у випадку відсутності або недостатності певних відомостей.

Корисність інформації для споживача вимірюється приростом ефекту його функціонування внаслідок реалізації її споживчої вартості.  Водночас, на її отримання, обробку та зберігання витрачаються значні кошти, тому інформація має реальну грошову вартість.

Підінформаційним забезпеченням економічного аналізу розуміють безперервне постачання інформаційними ресурсами процесу оцінки стану об’єкта аналізу  і вироблення варіантів оптимальних управлінських рішень.

Перед iнфоpмацiйним забезпеченням аналізу висуваються такізавдання:

  • розрахувати потребу в достовipнiй iнфоpмацiї з точки зору її своєчасності, необхідності та достатності для проведення глибокого аналізу;
  • встановити методи вимipювання, джеpела отpимання, пеpiодичнiсть оновлення даних для аналiтичних pозpахункiв;
  • визначити поpядок фіксації, тpансфоpмацiї, збеpiгання, pуху та викоpистання iнфоpмацiї, а також її пеpетвоpення в аналiтичну iнфоpмацiю, що вiдповiдає потpебам упpавлiння за змiстом та обсягом;
  • створити умови для злагодженого функціонування системи інформаційного забезпечення.

Лише раціональна система економічної інформації та обробка її за допомогою швидкодіючих машин забезпечують своєчасне надходження необхідних даних.

Класифікація і характеристика найважливіших груп інформації.Залежно від визначених цілей і завдань впливу на керований об’єкт економічна інформація може бути класифікована за певними ознаками (рис. 3.2.):

1)за змістом, характером виникнення та функціональним призначенням у інформаційному забезпеченні виділяють:

-законодавчо-правову(інституційну), яка окреслює правове поле створення і функціонування об’єктів аналізу, включає сукупність законів та інших нормативних актів, що регламентують права і відповідальність підприємства, постанови Уряду з питань економіки, інструктивні матеріали, положення і правила, які впорядковують взаємини підприємства з кредитними та фінансовими установами, партнерами;

-нормативно-планову, яка об’єднує дані різнострокових планів, самостійно розроблених та доведених зверху, норми витрачання сировинних ресурсів, розцінки, тарифні ставки, норми виробітку, амортизаційних відрахувань, дані технічних паспортів, проектно-кошторисних документів. Планові джерела, що включені до цієї групи, окреслюють програмний рівень показників, які відображають ту чи іншу сторону діяльності підприємства і використовуються в аналізі для бази порівняння реально досягнутого рівня з програмованим і оцінки відхилень від нього. Нормативна інформація використовується в якості довідкової і відзначається відносною постійністю даних. Ця група характеризується високим рівнем агрегації, в зв’язку з чим обсяги її відносно незначні;

-обліково-звітну інформацію, яка включає дані оперативного (внутрішньовиробничого), статистичного та бухгалтерського обліку і звітності, первинних документів, реєстрів синтетичного і аналітичного обліку, у яких відображені факти і зміни у господарській діяльності підприємства; ці джерела інформації містять значні обсяги часто неагрегованої інформації, які дозволяють глибоко і детально дослідити діяльність підприємства у різних аспектах;

-позасистемна інформація значною мірою доповнює наведені вище джерела. До складу цієї групи слід віднести проектно-конструкторську, технічну і технологічну документацію; дані ревізій, перевірок і обстежень, здійснених вищестоящим та контролюючими органами, ділового листування, протоколів балансових комісій, економічних рад, нарад; результати спеціальних спостережень (фотографій робочого часу, хронометражу), усних опитувань, анкетувань; матеріали преси, радіо, телебачення тощо.

Рис. 3.2. Типологія джерел інформації економічного аналізу

2)за широтою необхідних для потреб управління відомостей накомплексну татематичну, яка стосується певного аспекту діяльності;

3)за змінюваністю напостійну (умовно-постійну) ізмінну. До постійної відносять інформацію, яка не змінюється протягом деякого відносно тривалого відтинку часу;

4)стосовно керованого об’єкта навнутрішню, яка формується на підприємстві, тазовнішню, що надходить з-за його меж;вхідну (надходить на керований об’єкт) івихідну (надходить від керованого об’єкта);

5)за ступенем обробки напервинну,проміжну (частково опрацьовану) ірезультатну;

6)за насиченістю нанедостатню,достатню танадлишкову;

7)за способом зображення натекстову,цифрову,алфавітну,алфавітно-цифрову іграфічну;

8)стосовно процесу обробки наоброблювану інеоброблювану;

9)за ступенем корисності накорисну інекорисну;

10)за використовуваними носіями немашинні тамашинні;

11)за формою подання написьмову іусну.

Вимоги економічного аналізу до використовуваної ним інформації.Застосовувана в аналізі інформація повинна бути достовірною, доречною, зрозумілою, зіставною, придатною для застосування (зокрема для машинної обробки), достатньою для обґрунтування рішень, оперативною (актуальною).

Провідною вимогою єдостовірність, яку за аналогією можна прирівняти до поняття «надійність» у матеріальних системах. Під достовірністю розуміють ступінь відповідності відображення реальному об’єкту. Достовірність характеризується вірогідністю виникнення помилки в одиниці інформації.

Використовувана в аналізі інформація повинна бутидоречною. При виробленні варіантів управлінських рішень аналітик не повинен опрацьовувати все, що можливо, а обмежитись влучним вибором показників, які містять справді необхідну за змістом суттєву інформацію.

Інформація повинна бутидоступною для сприйняття при здійсненні аналізу і управлінні. Зрозуміла інформація зумовлює її однозначне тлумачення користувачами за умови, що вони володіють достатніми знаннями та зацікавлені у сприйнятті цієї інформації.

Вимогазіставності передбачає наступність і узгодженість даних, співставність при оцінці альтернативних варіантів, динаміки, фактичного стану стосовно прогнозованого. Досягається завдяки однозначності критеріїв оцінки, єдності методології, співставності календарних періодів, усунення впливу структурних зрушень, сезонних особливостей, територіальних відмінностей, географічних умов тощо.

Цінність інформації зумовлена її актуальністю і придатністю для практичного застосування, в тому числі для економічного аналізу, для досягнення певних цілей, ефективністю здійснюваного на її основі управління.

Вимогаповноти даних пов’язана з достатністю залученої інформації для обґрунтованого прийняття управлінських рішень. Система повинна містити інформацію по всіх об’єктах і підрозділах в розрізі всіх показників, що відображають їх діяльність. На основі необхідної (можливо, суворо обмеженої) кількості базових показників, які постійно нагромаджуються, повинна існувати можливість розрахунку похідних показників, побудови динамічних рядів, здійснювати необхідні співставлення. Недостатність інформації призводить до зниження рівня обгрунтованості прийнятих рішень і до відповідних соціальних і економічних втрат. Надлишок інформації ускладнює пошук необхідної, підвищує витрати на її збір, передавання, обробку  та зберігання. Отже, обсяг інформації для аналізу повинен бути необхідним і достатнім з точки зору оцінки діяльності і прийняття управлінських рішень.

Оперативність одержання необхідної в управлінні інформації пов’язана з її актуальністю на момент прийняття рішень. Підвищення оперативності забезпечується при скороченні в часі відриву між фактом здійснення господарської операції та моментом його відображення в придатному для інформаційного споживання вигляді. Інформацію не можна рахувати доступною для використання до тих пір, поки вона  не зафіксована. Як правило, інформація реєструється на носіях документальної форми, лише застосовувана в оперативному аналізі та управлінні може бути виражена в усній формі.

Усі господарські процеси потребують повсякчасного регулювання, вплив на керовану підсистему здійснюється неперервно і нові управлінські рішення можуть знадобитися у будь-який наперед невідомий момент часу. Це означає, що інформаційна система повинна бути в стані неперервної готовності для вироблення актуальних рішень, тобто інформація в системі повиннабезперервно поновлюватись.

Сучасна економічна інформація повинна бутипридатною для машинної обробки. В аналізі застосовують інформацію у вигляді усних, телефонних та паперових документальних повідомлень, тобто інформацію на немашинних носіях, та інформацію, яка виникає, фіксується, передається та зберігається у придатному для машинної обробки вигляді (електричні сигнали, записи на магнітних носіях, тощо). У зв’язку з масовим поширенням комп’ютерної техніки роль та частка останніх суттєво зростає.

Деяка економічна інформація піддається зведенню за структурними підрозділами підприємства, періодами, іншими ознаками. Підадитивністюрозуміють формування її за єдиними принципами з врахуванням здатності накопичуватись, стискатись (агрегація) та розгортатись (дисагрегація).

Дотримання вимогиперспективності вихідної інформації означає спрямованість інформації у майбутнє. Це передбачає, що аналіз повинен володіти не тільки ретроспективною інформацією, а й прогнозною, яка враховує тенденції розвитку системи та її оточення, імітує різного роду вірогідні майбутні ситуації, пропонує управляючій підсистемі варіанти прийняття рішень.

Способи перевірки достовірності економічної інформації показані на рисунку 3.3.

Перевірка достовірності вхідної економічної інформації є одним з найважливіших етапів організації аналітичної роботи. Оцінка доброякісності джерел інформації має важливе значення, адже при використанні хибних чи спотворених вхідних даних аналітик неодмінно дійде неправильних висновків, які можуть бути покладені в основу хибних управлінських рішень і в кінцевому випадку завдати збитку господарській діяльності. Достовірна аналітична база додає доказової сили висновкам, сформульованим за результатами її дослідження.

Якість аналітичної інформації виявляють як при підготовці до проведення аналізу, так і в ході його. По можливості, матеріали, що відібрані для аналізу, піддають перевірці з формальної сторони - технічній, логічній, арифметичній і по суті - достовірності їх змісту.

Зміст технічної перевірки полягає у встановленні відповідності звітності затвердженим (чинним) формам, наявності необхідних форм, аркушів, таблиць, правильності заповнення документів, повноти реквізитів, наявності печаток, штампів і підписів уповноважених посадових осіб, належним чином оформлених приміток про виправлення помилок і т. д.

При проведенні логічної перевірки встановлюють відповідність змісту показників одиницям виміру, допустимим величинам, цифрам, перенесеним з інших документів, справедливість найсуттєвіших ув’язок показників.

Суть арифметичної перевірки полягає у з’ясуванні правильності підбиття підсумків, справедливості результатів підрахунків. Так, сума питомих ваг окремих елементів цілого не може перевищувати 100%, значення деяких коефіцієнтів не більше одиниці, сума коефіцієнтів зносу і придатності повинна дорівнювати одиниці.

Рис. 3.3. Основні способи перевірки надійності інформаційних джерел економічного аналізу

Метою перевірки за суттю є найглибше встановлення доброякісності даних та їхвідповідності об’єктивній дійсності. Стосовно планово-нормативних даних перевіряють їх оптимальність, відповідність наведених показників у статистичній та бухгалтерській звітності, обґрунтованість, прогресивність і оптимальність нормативів і норм. У обліково-звітній інформації - наступність і зіставність звітних і планових даних, правильність і своєчасність відображення в обліку і звітності господарських операцій, повноту, якість і терміни проведення інвентаризацій, документальних ревізій, здійснюють взаємну вивірку даних по розрахунках з фінансовими та кредитними установами, покупцями і постачальниками.

Таким чином, аналіз виконує свої контрольні функції стосовно планування і обліку, сприяючи їх обґрунтованості та достовірності і, як ніяка інша управлінська функція, спроможний оцінити рівень системи інформаційного забезпечення управління.

Особливого значення набуває перевірка доброякісності зовнішніх звітів. Форми бухгалтерської та статистичної звітності повинні бути заповнені у відповідності з чинними інструкціями по складанню звітності, представлені у відповідні органи з додержанням термінів, обсягів і за встановленими формами. При перевірці виявляють як витримані ці терміни, чи відповідають звітні таблиці встановленим зразкам, чи правильно вони оформлені. Наступним кроком є перевірка узгодженості сум у різних формах звітності, зіставність показників.

Значна кількість показників у різних формах звітності повторюється, або пов’язується між собою певною функціональною залежністю. Тому при перевірці вони повинні обов’язково співпадати або узгоджуватися. Логічну і арифметичну взаємопов’язаність показників звіту оцінюють на основі таблиць, розроблених Управлінням методології бухгалтерського обліку. Зміст таблиць порівнянності показників типових форм річного звіту постійно уточнюється у відповідності із змінами у змісті звітів.

Ретельно організована перевірка джерел, які залучаються для аналізу, потребує певних зусиль, однак вони виправдовують себе тим, що забезпечують об’єктивну оцінку, повноцінні висновки, дійсно обґрунтовані управлінські рішення.

Інформаційна база аналізу в умовах сучасних інформаційних технологій.Обчислювальна техніка є засобом освоєння стратегічних інформаційних ресурсів підприємства, які зумовлюють його здатність до успішного розвитку.

Необхідність автоматизації управління в цілому і аналізу зокрема пов’язана із зростанням обсягів і темпів надходження інформації, розширенням кола досліджень, ускладненням технології обробки даних. Сучасний рівень розвитку інформаційних технологій дає можливість використовувати для побудови системи інформаційного забезпечення концепцію банку даних, а найефективнішою організаційною формою застосування персональної обчислювальної техніки є створення автоматизованого робочого місця (АРМ) економіста, бухгалтера, аналітика.

Автоматизований банк даних являє собою сучасну організацію збору інформації з метою її автоматичної обробки.Банк даних є впорядкованою сукупністю взаємопов’язаних інформаційних масивів, засобів підтримання їх у робочому стані та постійній готовності надання інформації для потреб управління. До банку даних відносять комплекс технічних засобів для вводу, збереження, обробки і виводу інформації та інформаційний фонд.

У рамках АРМ аналітика весь інформаційний фонд підприємства функціонує в формі бази даних, бази знань і програмних засобів.Базиданих являють собою фактографічні дані про господарську діяльність. Інтелектуальною оболонкою їх прочитання єбази знань - методи і методики аналізу.Програмні засоби утворюють інструмент автоматизованого виконання аналітичних задач для інформаційного обслуговування управління господарською діяльністю.

Для представлення в базі даних інформація повинна бути формалізована. Завдяки формалізації інформації полегшується алгоритмізація і програмування розв’язку задач на ПК; з’ясовується дійсна потреба у вхідних даних; усувається дублювання задач; спрощується побудова системи логічного зв’язку та технологічної послідовності опрацювання інформаційних масивів. Формалізовані задачі  придатні для економіко-математичного моделювання, завдяки чому значно зростає глибина аналізу та обґрунтованість його результатів.

Склад вхідних даних повинен бути підібраний так, щоб повністю забезпечити можливість розрахунку вихідних показників і одночасно мінімізувати надлишковість інформації. Контрольоване дублювання даних повинне виключати можливість виникнення суперечливої інформації стосовно якщо не всіх, то хоча б основних вхідних показників. По можливості слід передбачити також необхідну дисагрегацію для поглибленого аналізу. База даних повинна допускати розширення даних та підключення нових файлів без зміни програм обробки даних.

Бази даних можуть бути централізовані або розподілені. У централізованих базах даних інформація фізично знаходиться в одному місці, в одному ПК. Розподілені бази даних містять інформацію в різних ПК, зв’язаних між собою в мережу, і у фізичному розумінні можуть бути значно віддаленими одна від одної. Кожна з цих форм організації баз даних має свої переваги та недоліки.

Так, у випадку централізованої бази даних потрібно менше ресурсів для обробки інформації (відпадають проблеми, пов’язані з пересиланням даних між сегментами, оновленням масивів), підвищується її агрегованість, спрощується захист від несанкціонованого доступу, проте знижується надійність системи саме через зосередженість всіх даних в одному місці, котре стає критичним з точки зору життєздатності як інформаційної системи, так і управління підприємством в цілому.

У випадку розподіленої бази даних надійність системи є значно вищою, відпадає потреба у витратах на забезпечення життєздатності центрального вузла, проте з’являється ряд нових нетривіальних задач, таких як оптимізація розподілу даних за сегментами бази, реплікація (постійний обмін даними між сегментами з метою підтримання їх в актуальному стані), захист інформації тощо.

Як правило, на початках АРМ аналітика технологічно функціонує в автономному режимі з використанням локальних баз даних. Об’єднання розрізнених АРМ в єдину мережу аналітичного забезпечення управління підприємством є ефективнішою формою їх експлуатації.

Бази знань – це арсенал методів, методик, алгоритмів, формул, котрі дозволяють економічно трактувати інформацію, зібрану в базах даних, обробляти її шляхом певних групувань, перегрупувань, співставлень, складних обчислень, імітаційного моделювання та ін., і на основі цього отримувати висновки про хід подій та прогнози на майбутнє. За допомогою баз знань дані про діяльність підприємства переводяться із пасивної форми в активну, втілюються у нову вихідну інформацію на якісно новому рівні знання про об’єкт господарювання. Така інформація є на порядок ціннішою для потреб управління.

Бази знань повинні передбачати максимально ефективне використання зібраної в базі даних вхідної інформації. Елементи бази знань повинні бути логічно структуровані, достатньо формалізовані, наприклад, описані мовою математичних формул і символів, для того, щоб їх можна було запрограмувати.

Узгоджену роботу всіх ПК і їх взаємодію з користувачем забезпечує програмне забезпечення. За його допомогою бази даних набувають придатної для машинного прочитання форми з наступною обробкою цих даних і отриманням вихідних результатів.

Програмне забезпечення – це реалізація комплексу аналітичних задач для конкретної апаратної платформи, котра дозволяє створення, підтримку і обробку баз даних економічної інформації. Для створення процедур ведення баз даних та реалізації баз знань використовуються різні технології, методи програмування та інструментальні засоби. Вони залежать від принципів побудови бази даних, її розмірів, від складу, обсягу, принципів побудови і експлуатації бази знань, вимог захисту інформації, мобільності, адаптивності, надійності створюваного комплексу,  технічного забезпечення тощо.

У складі програмного забезпечення виділяють системну і функціональну частини. Системне програмне забезпечення включає операційну систему, сервісні програми, інструментальні засоби та системи програмування. Операційна система є невід’ємною частиною комп’ютера, вона забезпечує управління всіма апаратними компонентами, дозволяючи відділити решту програмного забезпечення від взаємодії з апаратурою, а також забезпечує загальне управління електронно-обчислювальною машиною. Сервісні програми реалізують додаткові можливості по управлінню окремими ресурсами ПК, котрі відсутні в операційній системі і залежать від конфігурації конкретної  ПК та потреб конкретного користувача. Фактично це – продовження операційної системи. Інструментальні засоби та системи програмування – це особлива категорія програмних засобів, з допомогою котрих створюється все решта програмне забезпечення, тобто вони відіграють в інформатиці роль засобів виробництва.

Базовим функціональним програмним забезпеченням є програмні засоби для підготовки текстів, табличних документів, графіків, діаграм, автоматизації робіт по створенню і підтримці баз даних, пошуку необхідних відомостей для підготовки різних документів (системи управління базами даних). Широко застосовують на практиці інтегровані пакети функціонального програмного забезпечення, які включають крім вище перерахованого командний файл налаштування програмного забезпечення на конкретний режим обробки інформації. Це дозволяє організувати функціонування АРМ в інтерактивному режимі («меню»), який передбачає виконання широкого спектру робіт по обробці цифрового матеріалу, текстів, графіків та іншої ділової інформації. При цьому існує можливість отримання інформації як за наперед встановленими формами і термінами (по регламенту), так і у відповідь на довільний запит користувача у діалоговому режимі.

При проектуванні бази даних слід враховувати специфіку та тенденції розвитку господарської діяльності, потреби управління нею, зміст і структуру аналітичних задач, наявний досвід автоматизації аналізу на даному підприємстві, споріднених йому та загалом.

Розробники складають структурно-логічну схему інформаційних масивів, яка об’єднує всю більш-менш суттєву та доречну для управління інформацію, встановлюють її допустимі обсяги з врахуванням вірогідного розширення системи та накопичення даних.

На підставі цієї оцінки, а також інших параметрів, таких як обрана технологія обробки даних, вимоги до швидкодії, надійності, безпеки тощо обирають інструментальні засоби створення, підтримки і обробки баз даних та апаратну платформу. Крім наведених мотивів суттєвими при цьому виборі є вартісні характеристики кошторису на розробку інформаційної системи, які можуть виявитися лімітуючими для розмірів бази даних, оскільки вартість програмного та апаратного забезпечення для обробки великих масивів інформації значно зростає. Вибір апаратного забезпечення зумовлює тип операційної системи та іншого системного забезпечення. Таким чином комплектується повний інструментарій для створення банку даних.

Робота над базою знань полягає у формалізації послідовності перетворюючих процедур вхідної інформації у вихідну, опис їх мовою символів та формул у придатному для програмування вигляді. Наступним кроком є програмування - створення машинно виконуваних процедур збору, вводу, обробки інформації, виводу результатів та їх відлагодження. Створене програмне забезпечення апробується на даних контрольного прикладу, який повинен максимально наближеним до реальних ситуацій, з метою перевірки правильності виконання логічних та розрахункових дій. На стадії дослідної експлуатації перевіряється функціонування системи в цілому, при потребі вносяться необхідні зміни, уточнення. Після отримання позитивних висновків за результатами дослідної експлуатації система здається в промислову експлуатацію.

З викладеного вище випливає, що проектування та впровадження банку даних є справою копіткою та дорогою. Застосування типових комплексів програмних засобів (пакетів прикладних програм з аналізу господарської діяльності), які розроблені в якості програмного додатку до типової методики аналізу, здешевлює, спрощує і прискорює створення банку даних, однак, може потребувати деякого доопрацювання з врахуванням специфіки даного об’єкта господарювання та розширення запитів користувача відповідно до потреб управління.

3.3.Організація, основні етапи та послідовність проведення аналітичної роботи на підприємстві.

Заходи щодо вдосконалення форм і методів управління господарською діяльністю повинні зокрема передбачати поліпшення організації аналізу. Термін “організація” означає налагодження, впорядкування, приведення до системи, норми.

Підорганізацією економічного аналізу розуміють систему заходів і засобів, які забезпечують його функціонування і подальший розвиток. Вона включає: розробку загальних засад і порядку проведення аналізу, планування роботи за елементами та етапами, матеріальне, інформаційне, методичне і наукове забезпечення, загальне керівництво, порядок прийому виконаних аналітичних робіт, їх оформлення, доведення до керівництва та контроль за ходом впровадження заходів у господарську діяльність.

Найважливішимизавданнями організації економічного аналізу є:

  • раціоналізація аналітичних процесів, скорочення їх циклів;
  • науково-обгрунтована побудова аналітичного апарату;
  • підвищення якості аналітичної інформації;
  • автоматизація аналітичних робіт;
  • забезпечення ефективного використання аналітичної інформації в управлінні;
  • раціональна організація праці;
  • створення сприятливого соціально-психологічного клімату
    • постійний розвиток та вдосконалення системи аналізу відповідно до потреб управління.

Основні етапи проведення економічного аналізу.В загальному випадкуаналітична діяльність здійснюється в певній послідовності. Ця послідовність включає такі етапи:

  • складання програми або плану проведення економічного аналізу;
  • добір і перевірку інформації, необхідної для проведення аналізу;
  • вибір і розрахунок показників;
  • аналітичну обробку показників;
  • узагальнення результатів та представлення їх керівництву (особам, що приймають управлінські рішення).

Аналітична робота розпочинається з планування. Розрізняють загальний план аналітичної роботи та план (програму) конкретних аналітичних робіт.

Загальний план робіт складається з розбивкою по кварталах. У ньому зазначаються напрямки діяльності та об’єкти, що аналізуються; періодичність і терміни проведення робіт; виконавці; джерела інформації та технічні засоби для виконання.

Складання програми – найвідповідальнішийетап підготовчої роботи. У планах окремих робіт, які складаються відповідно до загального плану, визначаються мета, практичне використання результатів, обєкти та етапи аналізу, терміни виконання й завдання, методика проведення аналізу, макети таблиць, форми представлення результатів.

Наступний етап називаютьінформаційним. Добір і перевірку інформації виконують залежно від поставленої мети і програми аналізу. При цьому використовують усю доречну доступну інформацію (правову, планово-нормативну, обліково-звітну та позасистемну).

Найбільш трудомістким і тривалим єаналітичний етап. Він передбачає заповнення таблиць, вивчення і опрацювання інформації для того, щоб повною мірою розкрити внутрішні закономірності в діяльності об’єкта. При цьому якомога повніше зясовують фактори впливу на показники, здійснюють пошук резервів підвищення ефективності діяльності. Для цього необхідно не тільки правильно обрати і розрахувати показники, але й обробити їх. Обирається такий метод розрахунку показників і методика аналізу, який найбільшою мірою відповідає завданням і меті аналізу.

Напідсумковому етапі узагальнюються результати аналізу, здійснюється зведений підрахунок резервів, дається підсумкова оцінка діяльності об’єкта, розробляються конструктивні заходи щодо поліпшення роботи та мобілізації виявлених резервів. Залежно від мети, обсягу, субєкта проведення аналізу результати оформляються різними документами. Розрізняютьтекстові (описового характеру) – довідки, висновки, аналітичні, доповідні, пояснювальні записки, звіти, акти перевірок. Зовнішні аналітики практикують оформлення результатів у вигляді висновку. Самостійним або додатковим документом, в якому відображаються результати аналізу, є проект наказу. У ньому дається загальна оцінка роботи і визначаються заходи, терміни початку і закінчення їх реалізації, необхідні ресурси, виконавці, відповідальні та контролюючі особи або підрозділи.

Результати можуть бути представленібезтекстово у вигляді таблиць, графіків, діаграм.

Організаційні форми та основні виконавці аналітичних робіт.Чітка організація робіт з економічного аналізу передбачає закріплення аналізу за основними виконавцями, ефективне керівництво та координацію робіт. Як правило, очолює роботи з економічного аналізу головний економіст або заступник директора з економічних питань, а там, де така посада не передбачена – начальник планово-економічного відділу.

Організаціяаналітичних робіт може бути централізованою, децентралізованою, змішаною та на засадах аутсорсингу (з передачею аналітичних функцій стороннім виконавцям). Централізована форма передбачає наявність в апараті управління підприємством спеціалізованої ланки (бюро, лабораторії), як виконує функцію економічного аналізу. Такі підрозділи покликані забезпечити методичне керівництво і організацію аналізу на підприємстві в цілому, координувати аналітичні роботи, що виконуються окремими службами, узагальнювати результати комплексного аналізу господарської діяльності. Перевагою цієї форми організації є можливість забезпечити високий науково-методичний рівень аналізу за рахунок спеціалізації фахівців цих служб на аналітичній діяльності.

Основною формою організації економічного аналізу є децентралізована форма, при якій роботи з аналізу розподіляються між всіма економічними службами підприємства із залученням служб і фахівців різних напрямків відповідно до їх функціональних обов’язків, досвіду та схильності до аналітичних досліджень.

Приблизний розподіл обовязків з проведення аналітичних робіт (табл. 3.2.) може мати такий вигляд:

Таблиця 3.2

Розподіл обовязків з проведення аналітичних робіт

Напрямки аналітичних досліджень

Суб’єкти аналізу

Складання програми аналітичної роботи на підприємстві та контроль за її виконанням; організація проведення і узагальнення результатів комплексного економічного аналізу діяльності підприємства і його підрозділів; методичне керівництво роботою окремих служб та відділів щодо проведення економічного аналізу, подання результатів аналізу керівництву.

Планово-економічний відділ

Аналіз випуску продукції підрозділами підприємства, ритмічності виробництва, впровадження нової техніки, покращення умов праці, поліпшення якості і освоєння нових видів продукції, скорочення її трудомісткості; робота технологічного устаткування, комплектність випуску продукції, загальний технологічний і організаційний рівень виробництва, витрачання ресурсів

Виробничо- технічний відділ

Аналіз рівня організації праці, чисельності персоналу, в т.ч. за категоріями і структурними підрозділами; рівень і динаміка продуктивності праці; використання робочого часу, витрачання фонду оплати праці, ефективність форм і систем оплати праці і т.п.

Відділ організації праці і заробітної плати

Контроль за собівартістю, виконанням кошторисів витрат, аналіз непродуктивних витрат та втрат

Бухгалтерія

Аналіз стану розрахунків, фінансових результатів, фінансового стану підприємства

Фінансовий відділ

Аналіз виконання плану матеріально-технічного постачання, відпуску сировини, матеріалів, палива на виробничо-господарські потреби, стану складських запасів, виявлення зайвих матеріальних ресурсів

Відділ постачання

Аналіз виконанння договірних зобов’язань, відвантаження продукції, організації та ефективності збуту продукції

Відділ збуту

Аналіз стану та роботи ремонтного і енергетичного господарства, експлуатації устаткування в цехах

Відділ головного механіка, енергетика

Здійснення конюнктурних досліджень, виявлення запитів споживачів, конкурентних позицій підприємства

Відділ маркетингу

Функціонально-вартісний аналіз продукції

Конструкторсько-технологічні служби

Децентралізована форма організації, як у нашій країні, так і за кордоном є найбільш розповсюдженою, навіть при наявності спеціальних аналітичних груп. На відміну від вітчизняних підприємств, закордонні фірми широко залучають зовнішніх консультантів, компетентних осіб для вирішення актуальних проблем управління.

Оскільки основна вага аналітичних робіт в умовах ринку буде зосереджена на вивченні ринку, каналах просування і збуту товарів, то вважають перспективним напрямком організації управління шлях створення на підприємстві маркетингових дирекцій, а у їх складі – відповідної аналітичної групи. Це сприятиме наближенню сфери виробництва до ринкових вимог.

Змішана форма організації передбачає різні співвідношення у поєднанні централізації та децентралізації робіт або залучення зовнішніх консультацій на засадах аутсорсінгу.

Особливості та переваги організації аналізу в умовах компютерної обробки інформації. Економічний аналіз супроводжується значним обсягом різного роду обчислень, різноманітними різної складності логічними операціями, часто потребує графічного або табличного представлення інформації. Вся різновидність аналітичної обробки інформації є об’єктом автоматизації із застосуванням сучасної обчислювальної техніки та засобів зв’язку, які дозволяють поєднувати переваги централізованої і децентралізованої форми організації аналізу.

Характерними рисами організації аналізу в умовах застосування персональних комп’ютерів є:

  1. Збереження цілісності (системності) аналізу за умови децентралізації обробки.
  2. Поєднання процесу обробки інформації з процесом ухвалення рішень.
  3. Багатократно зросла оперативність і дієвість аналізу.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

26190. Диссоциативные расстройства 14.55 KB
  В современной психиатрии термин диссоциативные расстройства используется для обозначения трех феноменов: возникновения множественной личности психогенной фуги психогенной амнезии. В американской классификации DSM–IV термины диссоциативный и конверсионный имеют разное значение: понятие конверсионное расстройство используют для определения тех психологически детерминированных расстройств которые проявляются соматическими симптомами; в то время как понятие диссоциативные расстройства относится к расстройствам которые проявляются...
26191. Депресси́вный синдро́м 19.74 KB
  При депрессии снижена самооценка наблюдается потеря интереса к жизни и привычной деятельности.Различают униполярные депрессии при которых настроение остаётся в пределах одного сниженного полюса и биполярные депрессии являющиеся составной частью биполярного аффективного расстройства которые перемежаются маниакальными гипоманиакальными либо смешанными аффективными эпизодами. Можно выделить следующие формы униполярных депрессий Большое депрессивное расстройство часто называемое клинической депрессиейМалая депрессия которая не...
26192. Медикаментозное лечение и психотерапия 15.73 KB
  Психотерапия Психотерапия является не альтернативой а важным дополнением к медикаментозному лечению депрессий. В отличие от медикаментозного лечения психотерапия предполагает более активную роль пациента в процессе лечения. Психотерапия помогает больным развить навыки эмоциональной саморегуляции и в дальнейшем более эффективно справляться с кризисными ситуациями не погружаясь в депрессию.
26193. Нарушения психической деятельности при маниакальных состояниях 11.65 KB
  Женщины заболевают примерно в 2 раза чаще чем мужчины.У подростков значительно чаще классических вариантов наблюдаются депрессии в форме психопатических эквивалентов с асоциальным поведением. Депрессивные фазы встречаются в несколько раз чаще.
26195. Виды личностных расстройств: шизоидное, шизотипическое 11.75 KB
  Шизоидное расстройство личности Люди страдающие шизоидным расстройством личности испытывают глубокую отчужденность в отношениях изза трудностей в выражении эмоций. Люди с шизоидным расстройством личности ведут замкнутый образ жизни и очень осторожны в контактах с другими людьми. Люди с шизоидным расстройством личности производят впечатление далеких и холодных. Шизотипическое расстройство личности Шизотипическое или шизофренияподобное расстройство личности характеризуется необычностью мыслей убеждений и идей.
26196. Истерическое расстройство личности 18.29 KB
  Симптомы истерического расстройства личности Особенностью истерической психики является отсутствие четких границ между продукцией собственного воображения и действительностью. Зависимое расстройство личности Люди которые подвержены этому заболеванию уверены в том что они абсолютно беспомощны некомпетентны в любой сфере жизнедеятельности. Человек имеющий зависимое расстройство личности постоянно полагается на окружающих ждет что ктото решит его вопросы и ничего не может предпринять самостоятельно.
26197. Виды личностных расстройств: обсессивно-компульсивное, антисоциальное 11.6 KB
  Антисоциальное расстройство личности Суть антисоциального расстройства личности в том что пациент демонстрирует полное неуважение к правам и чувствам других людей. Обсессивнокомпульсивное расстройство личности Люди с обсессивнокомпульсивным расстройством личности как правило озабочены экономией денег стремятся соблюсти во всем абсолютный порядок отказываются обращаться за помощью или сотрудничать с кемлибо так как считают других слишком беспечными и некомпетентными.
26198. Параноидальное расстройство личности, паранойя 17.14 KB
  Люди с параноидальным расстройством личности убеждены что действия со стороны других несут в себе угрозу или дискомфорт. Люди с параноидальным расстройством личности склонны проецировать свои чувства на других особенно когда речь идет о чувствах с которыми они сами не могут согласиться. Параноидальное расстройство личности не является проявлением шизофрении расстройства настроения с психотическими функциями и других психотических расстройств.