99484

Взаємозв’язок текстівки та ілюстрації в журнальному виданні

Курсовая

Журналистика, издательское дело, полиграфия и СМИ

Текстівка як складник ілюстративного матеріалу. Текстівка, підпис під ілюстрацією: диференціація понять. Функції текстівок. Класифікація текстівок. Вимоги до оформлення текстівок. Особливості використання текстівок у молодіжних виданнях...

Украинкский

2016-09-20

6.31 MB

0 чел.

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Факультет журналістики

кафедра видавничої справи

та редагування

КУРСОВА РОБОТА

на тему:ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ТЕКСТІВКИ ТА ІЛЮСТРАЦІЇ

В ЖУРНАЛЬНОМУ ВИДАННІ

Студентки 2 курсу, групи 3333-1

напряму підготовки «Видавнича справа та редагування»

Кондратенко Юлії Ігорівни

Керівник: ст. викладач Микитів Г. В.

Національна шкала __________________________

Кількість балів:_________ Оцінка:  ECTS _______

Члени комісії _______________________________

(підпис)         (ініціали та прізвище)

______________________________

(підпис)         (ініціали та прізвище)

______________________________

(підпис)         (ініціали та прізвище)

Запоріжжя – 2015 

ЗМІСТ

Вступ.............................................................................................................................4

Розділ 1. Текстівка як складник ілюстративного матеріалу....................................6

1.1 «Текстівка», «підпис під ілюстрацією»: диференціація понять. Функції текстівок.......................................................................................................................6

1.2 Класифікація текстівок. Вимоги до оформлення текстівок..............................10

Розділ 2. Особливості використання текстівок у молодіжних виданнях.............16

Висновки ...................................................................................................................33

Список використаних джерел..................................................................................36

Додаток А ..................................................................................................................39

Додаток А.1................................................................................................................40

Додаток Б....................................................................................................................41

Додаток В....................................................................................................................42

Додаток В.1.................................................................................................................43

Додаток Г....................................................................................................................44

Додаток Д...................................................................................................................45

Додаток Д.1................................................................................................................46

Додаток Е....................................................................................................................47

Додаток Е.1.................................................................................................................48

Додаток Ж...................................................................................................................49

Додаток Ж.1................................................................................................................50

Додаток И...................................................................................................................51

Додаток И.1................................................................................................................52

Додаток К....................................................................................................................53

Додаток Л...................................................................................................................54

ДодатокЛ.1................................................................................................................55

Додаток М...................................................................................................................56

Додаток М.1................................................................................................................57

Додаток Н..................................................................................................................58

Додаток Н.1...............................................................................................................59

Додаток П..................................................................................................................60

ВСТУП

Актуальність дослідження зумовлена тим, що на жаль, у сучасних журналах на сьогодні нехтують текстівками, адже вважають, що читачеві й так із тексту матеріалу буде зрозуміло, хто й що зображено на ілюстрації. Але це неправильна думка. Людина на сторінці перш за все бачить зображення, і якщо воно цікаве, – читає текстівку. З цього випливає, що текстівка може бути прочитана ще до ознайомлення із заголовком публікації та саме своїм змістом може привернути увагу читача. Текстівки допомагають читачеві розшифрувати і зрозуміти не лише саме зображення, а й ідею, образ, відображені в ньому. Питанню дослідження текстівки, її функцій, видів та використання у друкованих виданнях займалися такі вчені, як В. Іванов, А. Мільчин, Н. Петрова, О. Бойцова, Б. Зуєв, Г. Лассен та інші. Н. Петрова та О. Бойцова досліджували реальну необхідність текстівок, А. Мільчин досліджував функції текстівок та їх структуру, Л. Гессен займався типологізацією текстівок. Однак питання місця текстівки, її функціональних та стильових особливостей, структури  у сучасних молодіжних журналах потребує детальнішого вивчення та аналізу.

Мета роботи: дослідження текстівок, їх функцій, структури та типології в сучасних молодіжних виданнях.

Завдання:

1) обґрунтувати теоретичні засади дослідження питань використання текстівок;

2) визначити поняття «текстівка», «підпис до ілюстрації»;

3) охарактеризувати основні функції текстівок;

4) описати класифікацію підписів до ілюстрацій;

5)простежити дотримання вимог при оформленні текстівок і виявити недоліки.

Об’єкт дослідження: жіночі журнали «Лиза. Добрые советы», «Полина» та чоловічі спеціалізовані журнали «АвтоМир», «АвтоЦентр» за 2015 рік.

Предмет дослідження: функції текстівок, їх структура, види та вимоги до них.

Серед основнихметодів дослідження на різних етапах роботи основними є теоретичні: аналіз, синтез і порівняння й описові: класифікація та типологізація.

Наукова новизнаполягає в тому, що вперше здійснено спробу комплексного дослідження текстівок як вдалого паралінгвального засобу в сучасних молодіжних виданнях; проаналізовано їх використання на прикладі порівняльного аналізу жіночого та чоловічого журналів; охарактеризовано їх стиль оформлення з точки зору естетики, використання шрифтів, розташування щодо шпальти видання та кожної ілюстрації.

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості використовувати їх при формуванні стилю та іміджу журнального видання, у процесі верстки та макетування, вибору шрифтів і декоративних елементів для оформлення підписів, створення гармонійної рубрикації з вдалим ілюстративним матеріалом, а також можуть бути використані при підготовці до практичних занять із дисциплін: «Газетно-журнальні видання», «Книжкові видання», «Довідково-енциклопедичні та рекламні видання», «Культура видання. Видавничі стандарти», «Художнє та технічне редагування», «Макетування і верстка», «Дизайн друкованого видання», «Ілюстрування друкованих видань», «Редакторська майстерність» та інших; при написанні рефератів, курсових робіт, у роботі працівників поліграфічних підприємств і періодичних видань.

Апробація результатів дослідження: участь у VIІІ університетській науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих учених «Молода Наука-2015».

Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків.

РОЗДІЛ 1

ТЕКСТІВКА ЯК СКЛАДНИК ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ

1.1 «Текстівка», «підпис під ілюстрацією»: диференціація понять. Функції текстівок

За ГОСТом 3018-95 текстівка – це підпис під ілюстрацією у виданні.

Підпис до ілюстрації – текст під ілюстрацією, який пов'язує її з основним текстом, визначає її тематичний зміст, пояснює використані в ній умовні позначення і повідомляє додаткову технічну характеристику оригінал-джерела і відомості про місце його зберігання [17, c.258].

Проаналізувавши поняття «текстівки» та «підпису до ілюстрації», можна зазначити, що вони означають один і той же структурний елемент у друкованому виданні та вживаються як синонімічні. Задля уникнення тавтології подибуємо визначення то «текстівка», то «підпис до ілюстрації».

Текстівка підказує напрям для розуміння змісту й звичайно виконує низку важливих функцій таких, як:

1) зв'язок тексту із зображеннями;

2) можливість посилання на зображення в тексті;

3) розуміння змісту зображення без читання тексту,

4) є основою для довідкового елемента видання – списку чи покажчика зображень,

5) привернення уваги до тексту через зображення, пояснення деталей зображення [13].

Дослідниця Н. Петрова вважає, що підписи до ілюстрацій потрібні для того, щоб можна було:

1) пов'язувати текст з ілюстраціями і робити на них короткі посилання в тексті (без повтору їхніх назв), коли ілюстрацію потрібно роздивитися під час читання;

2) вивчати і розглядати ілюстрації окремо від тексту;

3) складати списки або покажчики ілюстрацій, що виконують роль путівника з образотворчих матеріалів видань[19, с.15].

Але все ж таки, у деяких випадках можна обійтися без підпису до ілюстрації, а саме:

1) коли сюжет або персонаж зрозумілі самі собою, як наприклад, у літературно-художньому виданні, де портрет персонажа розташовано на шпальті або розвороті із заголовком підрозділу – іменем цього персонажа, або де сюжетна ілюстрація або портрет персонажа заверстані поряд з текстом, що розповідає про зображену подію або описує персонаж;

2) коли фронтисписна або внутрішньотекстова ілюстрація пов'язана із текстом асоціативно і пояснень не потребує (такі можуть бути наявними усередині тексту ілюстрації до поетичного твору);

3) коли узагальнююча ілюстрація об'єднує багато сюжетів, про які розповідає текст літературно-художнього твору;

4) коли тема ілюстрації в будь-якому виданні зрозуміла сама собою, а пов’язати текст з ілюстрацією легко без підпису до неї (наприклад, коли вона одна у виданні або у творі) [17, с.256].

Говорячи про реальну необхідність текстівок під ілюстраціями, дослідниця О. Бойцова вважає, що підпис є досить важливим, оскільки він може «закріплювати» фотографічне повідомлення і головне, містити інформацію, яку неможливо передати невербально, надавати повідомленням із фотографією модальність і з'єднувати фотографії в оповідання, побудоване за моделлю словесного тексту. Цікаво, що дослідниця наголошує на тому, що в кожного підпису, як у будь-якого висловлювання природною мовою, обов’язково є «реальний» («справжній») відправник та одержувач. «Справжнім» відправником є той, хто зробив підпис під фотознімком у виданні, а отримувачем  – той, хто читає підпис на сторінці видання. Але автор підпису може мати на увазі існування іншого адресата та/або адресанта. Таку можливість надають автору ті фотографії, на яких зображена людина/люди або тварини, тобто будь-яка жива істота, що може висловлюватися або думати. Учасниками уявної комунікації вони можуть ставати як відправниками повідомлення, так і його одержувачами. Крім того, фотограф теж може мислитися як один з учасників комунікативного акту, представленого в підписі до фотографії. Аналіз підписів під фотографіями у виданнях показує, що відсікаючи зайві прочитання, тобто обмежуючи комунікацію в тому, що передається, вони завдяки відсутності не обмежують візуальну комунікацію в тому, від кого і кому передається повідомлення. Таким чином виникає можливість передачі певного візуального повідомлення, закріпленого за допомогою підпису під фотографією у виданні. Ця можливість пов'язана з такою особливості комунікації, як використання однакового візуального матеріалу різними людьми для створення своїх повідомлень і передача одного повідомлення великій кількості адресатів [1].

Звичайно сьогодні, незважаючи на всі поради, рекомендації та вимоги, у деяких виданнях підписами до ілюстрацій явно нехтують. У багатьох журналах переважає дизайн рекламного характеру, що породжує тенденцію розглядати підписи до ілюстрацій як надмірність. Деякі фотографи схвалюють таку практику, вважаючи підписи непотрібними. Беручи до уваги зміст деяких текстів, якими редактори іноді супроводжують ілюстрації, така позиція може виявитися виправданою. Однак, якщо стати на точку зору читача, то варто сказати, що підписи необхідні для повного розуміння ілюстрації, за винятком тих випадків (рідкісних у новинних публікаціях), коли фотограф або художник просто прагнув створити настрій.

Дослідник Б. Зуєв вважає, що редактору варто використовувати підписи до ілюстрацій, якщо у нього немає вагомої причини цього не робити. Підписи надають ілюстраціям додаткову інформацію. Наприклад, вони можуть говорити про те, що сталося перед тим, як був зроблений знімок, або що сталося після цього. Якщо фотографія сама по собі загадкова, підпис має прояснювати її зміст. Портрети ж практично завжди вимагають підпису. Якщо матеріал починається з фотографії, читач не зможе без підпису зрозуміти, що це [12].

Звичайно від виду ілюстрації та виду видання, залежить і склад елементів підпису. Н. Петрова зазначає, що в найповнішому вигляді до складу підпису входять:

1) умовне позначення ілюстрації – слова Рис.; Мал.;

2) номер ілюстрації: Рис. 5;

3) словесне визначення теми ілюстрації,

4) легенда – відомості про місце зберігання оригіналу ілюстрації, його художні  і технічні особливості, дату створення тощо;

5) експлікація – розшифровка умовних позначень на ілюстрації або пояснень непозначених деталей, осіб, зображень;

6) коментар до ілюстрації, коли він не доречний в основному тексті. Набір елементів в підписі залежить від виду ілюстрації, позначень на ній та виду видання [17, с.15].

У склад текстівки включається інформація про саме зображення, його зв'язок з текстом, пояснення відповідності темі, розшифрування певних деталей, тлумачення умовних позначень, авторство та джерело інформації. Усі ці відомості не є обов'язковими, але один раз обрана форма текстівки зберігається для всіх зображень журналу (або хоча б у межах однієї статті). Зміст текстівки залежить від призначення видання. Текстівка може складатися з однієї назви (тобто короткої фрази, яка повідомляє, що саме зображено на малюнку) чи містити розгорнуте пояснення до ілюстрації. З тексту має бути зрозуміло, навіщо опубліковано це зображення, хто там зображений, також звертається увага на цікаві моменти зображення, якщо читач їх раптом не помітить.

1.2 Класифікація текстівок. Вимоги до оформлення текстівок

Підписи до ілюстрацій є елементом композиційної побудови шпальти. Вони можуть мати різні схеми розташування. Наприклад, Л. Гессен у своїй роботі «Верстка ілюстрацій у книзі» говорить, що схематично підписи можуть бути розглянуті за трьома напрямками:

1) за типом вирівнювання;

2) за відношенням до ілюстрації (під нею, над нею і т.п.);

3) по відношенню до шпальти (в межах шпальти, поза її межами).

За типом вирівнювання:

a) вирівнювання червоним рядком;

б) вирівнювання в край (лівий або рідше – в правий), зазвичай у лінію з краєм ілюстрації. Такий прийом найчастіше пов'язується з установкою рубрик або інших елементів верстки в край.

За розташуванням щодо ілюстрації є наступні основні типи:

а) під малюнком – прийом найбільш поширений;

б) над малюнком – при вирівнюванні червоним рядком потрібне посилення шрифту і збільшення відбиття; застосовується найчастіше як основний підпис, наприклад, над схемами і т.п.; великої чіткості підпис набуває при вирівнюванні в лівому краю;

в) збоку ілюстрації – прийом, часто пов'язаний з використанням вільного місця поруч з малюнком [10].

Вирівнювання підпису збоку, поза межами прямокутника шпальти, зустрічається досить рідко, в усякому разі у виданнях з великими полями.

Вертикальне вирівнювання підпису до ілюстрації застосовується, наприклад, для окреслення прямокутника шпальти. З тією ж метою застосовується таке вирівнювання рядків, при якому останній рядок підпису вирівнюється на повний формат, а попередній – на менший. Наприклад, у випадку підпису, що займає півтора рядки: перший займає половину рядка, а останній – цілий.

Вертикальне розташування підписів застосовувалася в журналах, коли почала виникати потреба при читанні повернути журнал або голову, щоб подивитися на ілюстрацію. Вертикальнерозташування рядків, як правило, необхідно уникати.

Перерахованими схемами можливі розташування підписів не вичерпуються. Різноманітних варіантів існує ще дуже багато.

Окрім підписів до звичайних ілюстрацій, існують також текстівки до оригінальних художньо-образних ілюстрацій (створені спеціально для видання) у літературно-художніх виданнях. Дослідниця Н. Петрова подає таку класифікацію:

1. Підпис як посилання на сторінку з фрагментом тексту, що ілюструють.

Його використовують у випадках, коли тема ілюстрації більш-менш зрозуміла читачеві і потрібно лише пов’язати її з фрагментом тексту, що ілюструється, віддаленим від нього.

2. Підпис-цитата. Такий вид підпису може супроводжуватися посиланням на сторінку з фрагментом тексту, що ілюструється.

3.Підтекстівка. Опрацьований видавництвом або ілюстратором текст автора, коли тему ілюстрації неможливо передати прямою цитатою. Підтекстівка може далеко відходити від авторського тексту у випадках, коли ілюстрація передає не конкретну сцену роману або оповідання, а має узагальнюючий характер, вбирає в себе подію цілого розділу.

4) Підпис як заголовок твору. Використовується у збірниках, томах зібрань творів при невеликій кількості  ілюстрацій, що узагальнено зображують події твору і розташовані поміж сторінками його тексту або нерідко між сторінками іншого твору [19, с.15].

Існує низка вимог до оформлення підписів під ілюстраціями. По-перше, варто зазначити, що верстка ілюстрацій на шпальті визначається їх роллю. Ілюстрація до статті верстається всередині тексту, з яким вона пов'язана, або збоку від нього, але завжди таким чином, щоб було видно їх єдність. Якщо статтю відокремлюють від інших матеріалів лінійкою або рамкою, то разом із текстом відбивають і пов'язані з ним ілюстрації. Підпис під такою ілюстрацією не ставиться (в цьому випадку у відповідному місці тексту дається вказівка, наприклад: «Див. знімок вгорі»), або під нею встановлюється короткий порядковий рядок: («Рис. 1», а в тексті зазначається: «див. рис. 1»). Можливий і короткий підпис безпосередньо під ілюстрацією, зверстаний у тексті статті; такий підпис обов'язково відбивається знизу від тексту тонкою прямою лінійкою на весь формат ілюстрації або порожнім рядком.

Не пов'язану з конкретним матеріалом ілюстрацію верстають разом із текстівкою, встановленою поруч із нею (внизу, зверху або збоку), і відбивають від сусідніх матеріалів тонкими прямими лінійками. Якщо таку ілюстрацію разом із текстівкою відділити повною чи неповною рамкою від іншого тексту і поставити над нею заголовок, то можна отримати фотовікно, що добре виділяється на шпальті.

Інколи ілюстрацію у виданні вносять у рамку з лінійок разом із загальною текстівкою. Окрему ілюстрацію зазвичай прагнуть заверстати у найвиднішому місці: у верхній частині шпальти – «на відкриття», «на відліт» або на центральній колонці. Якщо потрібно помістити на шпальті кілька ілюстрацій, тематично не пов'язаних між собою, то їх розташовують на відстані однієї від одної, наприклад, у лівому нижньому і правому верхньому кутах сторінки (діагональна верстка). Тематично близькі ілюстрації групують в одному місці, утворюючи ілюстративну добірку, одним із видів якої є фотонарис [11].

Дослідник Б. Зуєв виділяє два варіанти оформлення підписів: вони можуть розташовуватися або поруч із ілюстрацією, або бути зібраними в окрему групу (блок) і містити посилання на відповідні ілюстрації. Зовсім не обов'язково нумерувати фото, щоб організувати подібні посилання – вони цілком можуть бути описовими. Художні редактори часто вибирають саме останній підхід, оскільки це дозволяє значно вільніше розміщувати ілюстрації на розвороті. У цьому випадку немає необхідності планувати поруч із картинкою вільний додатковий простір, придатний для того, щоб розмістити до неї підпис. Якщо підписи містять імена, читачі, без сумніву, воліли б, щоб вони містилися в безпосередній близькості до ілюстрацій. Підписи, розташовані в безпосередній близькості до фотографії, зазвичай набираються рядком тієї ж ширини, що й ілюстрація. Деякі художні редактори використовують підпис стандартної ширини, незалежно від розміру ілюстрацій. Це допомагає спростити дизайн і прискорити верстку. Самостійні ілюстрації, наприклад, фотографії, що не мають відношення до статті, потребують не тільки підписів, але і власних заголовків. Деякі редактори використовують підпис до ілюстрацій такої довжини, яка б дозволила повністю вирівняти його за форматом. Але це «дороге задоволення», оскільки час, витрачений на перерахунок символів і переписування підписів, міг би бути використаний на більш важливі редакційні завдання. Для підписів зазвичай використовується шрифт, відмінний від шрифту основного тексту. У разі використання єдиного шрифту, для більшої зручності читання, слід збільшувати порожній простір, що відділяє підпис від основного тексту [12].

Н. Петрова вважає, що підписи без графічної різниці структурних частин менш виразні і тому бажано графічно їх розрізняти. З цією метою найчастіше виділяють шрифтом тему ілюстрації, складають прописним або шрифтом більшого кегля, ніж іншу частину підпису, і виключають в окремий рядок або рядки. У підписах до науково-технічних ілюстрацій з експлікацією останню починають із нового рядка і складають шрифтом меншого кегля, ніж попередню частину підпису. Бажано починати кожну групу експлікацій з нового рядка. Підпис відбивають від ілюстрації на розмір менший, ніж відбито підпис від тексту. Між основною частиною підпису та експлікацією або легендою, що складена шрифтом зменшеного кегля, роблять відбивання на 2 пункти (за відсутності інших вказівок). А сам підпис може бути розміщений в обклад, де його як правило складають на повний формат обкладу і відбивають від основного тексту лінійкою [19, с.18].

Вимоги до оформлення текстівок за ГСТУ 29.03 – 2000:

1. Відстань від ілюстрації до текстівки повинна бути не менше 10 п.

2. Текстівки в газеті повинні бути складені шрифтом кегля не менше 8 п.

3. Текстівки треба набирати кеглем меншим ніж кегль основного тексту [6].

Вимоги до оформлення текстівок за ДСТУ 29.6-2002:

Вимоги до видань І групи (видання для дітей віком до 5 років включно):

1. Не допускається виокремлення тексту кольоровими фарбами на кольоровому фоні та на кольорових ілюстраціях.

2. Не допускається виокремлення тексту виворітним шрифтом на ілюстраціях.

Вимоги до видань II групи (видання для дітей віком від 6 до 10 років включно):

1. Відстань від ілюстрації до текстівки повинна бути не менше 6 мм.

2. Кегель шрифту текстівок рекомендується не менше 12 п [6].

Вимоги до видань III групи (видання для дітей віком від 11 до 14 років включно):

1. Не допускається додатковий текст і виокремлення кольоровими фарбами на кольоровому фоні та кольорових ілюстраціях.

2. Відстань від ілюстрації до текстівки повинна бути не менше 6 мм.

3. Кегель шрифту текстівок рекомендується не менше 10 п [6].

Вимоги до видань IV групи (видання для-підлітків від 15 до 18 років включно):

1. Не допускається додатковий текст і виокремлення кольоровими фарбами на кольоровому фоні та кольорових ілюстраціях.

2. Відстань від ілюстрації до текстівки повинна бути не менше 6,0 мм.

3. Кегель шрифту текстівок рекомендується не менше 9 п. зі збільшенням інтерліньяжу на 2 пункти [6].

Отже, під кожною фотографією у будь-якому виданні повинен стояти підпис (текстівка). Саме під фотографією немає ніякого сенсу ставити підпис виворіткою або чорним текстом на сірому всередині кадру.

Фотографія – не декоративний, а смисловий елемент, тому ставити підпис у поле фотографії – все одно, що ставити один текст над іншим. Якщо якась частина фото не несе смислового значення, її краще обрізати, ніж ставити на неї текст.

Якщо підпису під ілюстрацією немає, читачеві нізвідки дізнатися, що відбувається, або хто людина, зображена на фото. У цьому випадку текст матеріалу, де це пояснюється, читач часто і зовсім не почне читати.

РОЗДІЛ 2

ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ТЕКСТОК

У МОЛОДІЖНИХ ВИДАННЯХ

Для практичного дослідження текстівок і їх застосування в сучасних молодіжних журналах було обрано 4 журнали: жіночий журнал «Лиза.Добрые советы»; жіночий журнал «Полина»; спеціалізований чоловічий журнал «АвтоМир» та  автомобільний тижневик «АвтоЦентр».

У жіночому журналі «Лиза. Добрые советы» активно використовуються текстівки. У рубриці «Интервью» (Додаток А, А.1) на с.9 подано декілька варіантів підписів. Текстівка, що розташована у верхньому правому краю, виконує естетичну функцію. Вона оформлена курсивним шрифтом із використанням декоративних літер, такий варіант підписів дуже часто використовується в сучасних виданнях (журнали «Elle, «Joy», «Oops!»). На ілюстрації, що займає всю площу шпальти, зображена акторка Світлана Іванова, текстівка подана у вигляді прямої мови. Матеріал рубрики розташований на чотирьох сторінках журналу, а зміст текстівки не доповнює зміст основного тексту на перших двох сторінках, немає жодного речення, яке б стосувалося змісту в текстівці. Читач, котрий у першу чергу зверне увагу на зображення та текстівку до нього, розгубиться у змісті викладеного матеріалу і втратить цікавість до його читання. Доречніше було б подати текстівку біля зображення на наступній сторінці журналу. Але такий варіант підпису створює елегантний дизайн сторінки. Текстівка, розташована на ілюстрації, знаходиться в межах шпальти з виключкою у правий край і не виходить за її поля. Виконана виворіткою і цим самим дуже добре поєднується з основною кольоровою гамою сторінки. У першу чергу увага читача акцентується на сукні акторки, її кольорі, а білий колір текстівки допомагає легко і невимушено звернути на неї увагу, спонукає до читання. А головне, – підпис не губиться на зображенні, навіть не дивлячись на те, що він виконаний світлим кольором. Текстівка займає 8 рядків.

У правому нижньому куті сторінки можна побачити ще дві текстівки. І перша й остання виконують інформативну функцію. Перша пояснює деталі ілюстрації, це гарний приклад експлікації (пояснення непозначених на фото деталей). Вона описує елементи одягу акторки, зазначає назви брендів її одягу та аксесуарів. «Лиза. Добрые советы» – це жіночий журнал, більшість читачів – це зацікавлені в моді жінки, які бажають гарно виглядати та мати індивідуальний стиль. Вони  обов’язково звернуть увагу на вбрання та аксесуари відомої людини і неодмінно забажають дізнатися їхній бренд. Підпис має виключку в лівий край, розташований у межах полів шпальти та займає 2 рядки. Виконаний виворіткою, шрифтом звичайного накреслення. Але розташований заблизько до вихідних відомостей журналу, краще було б розташувати його вище або в лівій частині сторінки. Наступна текстівка розташована вертикально і це незручно, оскільки, продивляючись матеріали сторінок журналу, читач навряд чи зверне увагу на цей підпис, навіть якщо там буде цікава та необхідна інформація. Тож варто було розташувати текстівку горизонтально, більш того, на сторінці для неї є безліч місця і це не порушить її структури. У підписі вказані імена та прізвища візажистів і перукарів, що працювали над створенням образу акторки на фото. Займає лише один рядок і розташований за межами полів шпальти. Одним із недоліків цієї текстівки є те, що вона має напівсвітлу насиченість, через це вона губиться в кольоровій гамі сторінки і стає нечитабельною.

Наступна текстівка, що стосується тієї ж рубрики, на с.10 (Додаток Б) також має вигляд прямої мови. Ілюстрація на цій сторінці розташована в центрі й обтікає текстом, що звичайно акцентує увагу читача на ній і на текстівці до неї. Текстівка розташована у верхньому правому краї на ілюстрації. У цьому випадку можна було не використовувати підпис взагалі. Звертаючи увагу на те, що на цьому зображенні на акторці інший одяг, у текстівці можна було б подати інформацію щодо нього. Але це зображення малого розміру, тому текстівка займала б його більшу частину та закривала б ілюстрацію загалом. Тут підпис має додатково-інформативну функцію і дає читачу більше інформації про людину, якій присвячений матеріал у рубриці. Підпис займає шість рядків і має виключку у правий край. Оформлений шрифтом напівжирного накреслення чорним кольором. Якщо б текстівка була виконана виворіткою, можна було б простежити певну закономірність в оформленні підписів такого типу: однаковий колір, однакова кількість рядків, однаковий дизайн. Це б вже свідчило про високий імідж видання загалом, тому краще було б не використовувати текстівку чи оформити її, подібно до інших текстівок у цій рубриці.

На цій же сторінці, у нижньому правому куті можна побачити ще одну текстівку. Це підпис, який продублювали з попередньої сторінки, з метою –акцентувати увагу на тому, які візажисти та перукарі працювали для створення образу акторки Світлани Іванової. Цей підпис можна віднести одразу до двох ілюстрацій (на с.10,11). Це вдалий приклад економії місця на сторінках. Підпис розташований за межами полів шпальти.

На с.11, у верхньому лівому куті, бачимо підпис, схожий на підпис на с.9 (у верхньому правому куті). Він також виконаний у вигляді цитати, шрифтом курсивного накреслення із використанням декоративних літер. Оформлена виворіткою і, в даному випадку, дуже вдало гармоніює з кольором візерунків на сукні Світлани та інтер’єром кімнати на фото. Має вирівнювання по лівому краю. На відміну від текстівки на с.9, ця стосується основного тексту і безпосередньо з ним пов’язана.

Текстівка в нижній частині сторінки погано виділяється на шпальті. Вона розташована на світлій частині ілюстрації і губиться в її кольорах. Слід було розташувати її вище, де присутній темний колір зображення, білий колір текстівки вдало виглядає на чорному тлі і текстівка була б помітнішою.

У рубриці «Мода» (Додаток В, В.1) на с.18-19 текстівки, що розташовані в нижніх частинах сторінок, під ілюстраціями, виконують функцію пояснення деталей зображення, дають можливість посилання на зображення в тексті. Вони оформлені способом їх компонування в окрему групу, які містять посилання на відповідну ілюстрацію, що також подані в окремих групах (такі варіанти текстівок часто застосовуються в журналах «Единственная», «Elle»). У складі кожної текстівки є номер ілюстрації, до якої вона відноситься, та її експлікація. Вони описують пронумеровані на зображенні елементи одягу, взуття та аксесуари, зазначають назви брендів і вказують ціну зображених речей. Вказівки на назви одягу в текстівках оформлені звичайним шрифтом, назви брендів та ціни на речі оформлені шрифтом напівжирного накреслення. Колір сторінок розвороту світлий, тому текстівки оформлені чорним кольором, що робить текст читабельним. Цифри в текстівці подані у вигляді маркерів і цим самим, це допомагає швидкій орієнтації на сторінці для пошуку необхідного тексту. На розвороті таких текстівок чотири, усі вони мають виключку в лівий край і займають 5 рядків, за винятком першої текстівки, що займає 4 рядки.

Також на сторінках можна побачити ще один приклад текстівок. Вони надруковані під фотографіями кожної з чотирьох моделей, що вказують їх імена та прізвища, інформуючи при цьому читача про те, кого він бачить на зображенні. Ці чотири текстівки мають виключку по центру і займають 2 рядки. Текстівки розташовані на ілюстраціях, але при цьому не закривають їх. Оформлені виворіткою, шрифтом напівжирного накреслення, прізвища моделей надруковані великими літерами, і розташовані на прямокутниках червоного кольору, тим самим добре виділяються на сторінках.

Схожий тип текстівок можна побачити на с.20 (Додаток Г). На сторінці, розділяючи її лінійками, дуже вдало розмістили п’ять текстівок. Якщо порівнювати підписи на с.18-19 і підписи на цій сторінці, можна зазначити, що за розташуванням підписів на сторінці вони є відмінними, але за загальним оформленням вони майже однакові: вказівки на назви одягу оформлені звичайним шрифтом, назви брендів і ціни на речі оформлені шрифтом напівжирного креслення, вирівняні по лівому краю. Відсутні лише цифри-маркери, але вони не є необхідними, тому що цифри на ілюстраціях є досить помітними, не треба докладати зусиль до їх пошуку на сторінці. Також є відмінним те, що текстівки на цій сторінці займають у середньому від 6 до 10 рядків, а в попередньому матеріалі цей показник становив 4-5 рядків.

Крім інформативної функції, текстівки в журналі виконують також рекламну функцію. У рубриці «Красота» на с.29 можна побачити яскравий приклад такої текстівки. Вона розташована в нижній частині сторінки, займає 4 рядки, виконана білим кольором, напівжирним шрифтом. Її зміст – це рекламний слоган, що спонукає до читання основного тексту та до покупки зазначеного продукту.

У рубриці «Психологія» на с.68 у верхній частині сторінки подано дві текстівки. Одна з них розташована на ілюстрації, і пояснює читачу, хто зображений на ілюстрації. Поряд з ілюстрацією розташована інша текстівка, що має форму цитати тієї людини, що зображена на ілюстрації. Звичайно ці дві текстівки не можуть існувати одна без одної: якщо прибрати текстівку-цитату, то читачу буде незрозумілим, навіщо подане це зображення, якщо ніде в основному тексті не простежується інформація щодо цього; якщо прибрати зображення і текстівку до нього, то незрозуміло буде, навіщо подана цитата і як виглядає людина, пряма мова якої тут подана. Підпис-цитата оформлена курсивом чорного кольору із використанням декоративних літер, займає 7 рядків. Сама цитата має виключку в лівий край, а ім’я та прізвище її автора вирівняні по правому краю. Така форма текстівок не часто вживається в цьому журналі (у всьому виданні загалом дві текстівки такого типу). Текстівка, що розташована на зображенні, має звичайне оформлення підписів такого типу: вирівнювання по лівому краю, виворітка, шрифт напівжирного накреслення, займає 2 рядки.

У рубриці «Дом» на с.70-71 також активно використовуються текстівки. На сторінках 5 ілюстрацій і кожна має свій підпис. На першій сторінці основне місце на шпальті займає зображення. Задля економії місця на сторінці текстівка розташована на ілюстрації. Вона займає 9 рядків (ніде у виданні до цього не простежувалась така текстівка, що мала б більше 7–8 рядків). Підпис виконаний виворіткою, шрифтом напівжирного накреслення, має виключку у правий край. Ця текстівка виконує додатково-інформативну функцію: розкриває зміст основного тексту та надає додаткову інформацію читачу. Зміст кожної текстівки на розвороті – це своєрідні поради читачам щодо ремонту та використання елементів декору в інтер’єрі квартири. Інші текстівки на сторінках також надруковані виворіткою, шрифтом напівжирного накреслення, що безпосередньо привертає увагу, і в той же час не погіршує дизайн сторінок, бо друк виворіткою в даному випадку бездоганно поєднується із кольоровою гамою ілюстрацій на розвороті.

Отже, можна зробити висновок, що в журналі текстівки виконують важливу функцію, вони задовольняють потребу читача в додатковій інформації, обґрунтовують наявність тієї чи іншої фотографії на сторінці. Використовуються майже на кожній сторінці видання.

Аналізуючи журнал «АвтоМир», можна зазначити, що тут також активно використовуються текстівки. У рубриці «Новости» на с.4-5 розташовано 6 ілюстрацій до основного тексту, і кожна має свій підпис. Ілюстрація стосується окремих матеріалів на розвороті, а отже, і текстівки не залежать одна від одної, хоча й однакові за змістом і способом оформлення. Підписи на с.4 розташовані на ілюстрації, пояснюючи читачу, що саме зображене (зазначають марку автомобіля та його назву). Вони оформлені виворіткою, великими літерами, шрифтом напівжирного накреслення і розташовані на прямокутниках сірого кольору з метою привернення уваги. Мають виключку в лівий край.

Наступні текстівки на с.5 подібні до попередніх. Єдина відмінність – це те, що текстівка у верхній частині сторінки розташована біля зображення. Це є досить незручним, тому що текстівка губиться в основному тексті до цього зображення і не є одразу помітною. Читач, який захоче в першу чергу подивитися ілюстрації на сторінках, може не зрозуміти, що він бачить на зображенні і змушений буде спочатку прочитати текст. Краще було б подати підпис з іншого боку ілюстрації. Текстівки на цій сторінці нижче оформлені так само, як і на попередній сторінці. Але ілюстрація в правому краю сторінки є замалою, а отже, і підпис до неї є непомітним. Можна взагалі прибрати це зображення, тому що поруч, з лівого краю, є ілюстрація великого розміру на таку ж саму тематику, і її цілком достатньо в цьому випадку.

Текстівки на с. 8-9 у рубриці «Актуальная тема» інформують читача про правила складання протоколів співробітниками Державтоінспекції при порушеннях Правил дорожнього руху. Є цікавим те, що текстівки на цих ілюстраціях вдало доповнюють їх зміст, тому що без текстівок ілюстрації виглядали б зовсім не потрібними, і їх сенс застосування розумівся б лише як спосіб уникнення суцільного тексту на сторінках. На с.8 текстівка оформлена шрифтом напівжирного накреслення чорного кольору і тим самим стає непомітною на зображенні, чорний колір одягу чоловіка на фото змішується з кольором текстівки. Варто було надрукувати її виворіткою і розташувати вище від нижнього лівого краю зображення, тоді б вона привертала увагу. Вирівняна по лівому краю і займає 11 рядків. Наступна текстівка оформлена краще, її білий колір чудово виділяється на тлі кольорів зображення. Подібно до першої, надрукована шрифтом напівжирного накреслення. Має виключку в лівий край і займає 8 рядків. Недоліком є те, що обидві текстівки стосуються лише одного матеріалу, коли на розвороті їх чотири. Тож другу текстівку варто було пов’язати із матеріалом іншої тематики. Обидві текстівки розташовані в лівому нижньому куті ілюстрацій.

У рубриці «Сравнительный тест» на с.16-17 (Додаток Д, Д.1) на сторінках розвороту паралельно порівнюють два автомобілі, на кожній сторінці по шість зображень і кожне має текстівку. Дві текстівки у верхніх частинах сторінок, розташовані на ілюстраціях, а не біля, задля економії місця на шпальті. Вони описують елементи оформлення салону автомобіля, що зображені на фото. Простежується закономірність у їх оформленні: надруковані виворіткою, шрифтом напівжирного накреслення, мають виключку в лівий край і займають по 4 рядки. Наступні текстівки на сторінках розташовані біля зображень. Вони також оформлені шрифтом напівжирного накреслення, але чорним кольором. Кожна має перед текстом декоративний елемент – червоний маленький трикутник, що вказує читачу, до якого зображення відноситься текстівка. Це дуже вдалий прийом оформлення, тому що тим самим читач не губиться в текстівках, розташованих поруч та одразу розуміє, яке зображення відноситься до якого підпису. На сторінках цього розвороту нараховується 12 текстівок. Вони безумовно доповнюють основний текст викладеного матеріалу, а також інформують читача про окремі елементи на фотографіях.

У рубриці «Путешествие» (Додаток Е, Е.1) можна побачити дуже цікаві приклади текстівок. На першій сторінці розвороту (с.26) починається основний текст викладеного матеріалу, на с. 27 розташовано чотири текстівки. Перша розташована на ілюстрації, що взята в білу рамку шириною 4мм, і тим самим відокремлена від інших ілюстрацій. Текстівка займає 2 рядки, що розтягнуті майже на всю довжину зображення і має виключку в лівий край. Надрукована шрифтом звичайного накреслення і виворіткою (у тон білій рамці). Ілюстрація візуально показує те, про що йдеться в текстівці, а зміст текстівки доповнює основний текст.

Наступна текстівка, що розташована нижче, оформлена наступним способом: її початок – це своєрідний підзаголовок до ілюстрації (так само оформлені дві наступні текстівки на сторінці), що надрукований виворіткою, великими літерами і шрифтом напівжирного накреслення, а інша частина текстівки – це пояснення її підзаголовка та надання читачу додаткової інформації про те, що зображено на ілюстрації, що також надрукована виворіткою, але маленькими літерами і шрифтом звичайного накреслення. Друга частина текстівки не читабельна, варто було б надрукувати її більшим кеглем або шрифтом більшої насиченості. У цій текстівці описуються захисні споруди Гібралтару, але не зрозуміло, до якого зображення відноситься ця текстівка, і поки вона не буде прочитана, читач не буде впевнений на сто відсотків, до якої саме ілюстрації вона прив’язана. Варто було відділити текстівку лінійкою або взяти її в рамку, разом із ілюстрацією.

Дві наступні текстівки розташовані на зображенні, кожне з яких взяте в окрему рамку. І перша і друга текстівки вирівняні по правому краю. Перша, розташована посередині сторінки, займає 5 рядків, а друга, розташована в нижній частині, займає 9 рядків. Подібно до попередньої, ці дві текстівки також складаються з двох частин: підзаголовка, надрукованого великими літерами, й іншого тексту звичайним шрифтом. Перша текстівка описує місто, що побудоване у скалі, а друга – найдорожчий готель на Гібралтарі.

Матеріал цієї рубрики займає 6 сторінок, окрім вже зазначених вище текстівок, присутні ще 11 текстівок. Вони оформлені таким же самим способом, як і попередні.

У рубриці «Личный опыт» (Додаток Ж, Ж.1) на с.32 є такий вид текстівки, що ніде раніше не застосовувався в журналі. Текстівка розташована на ілюстрації, у лівому верхньому куті. Надрукована у фігурному елементі – прямокутнику двох кольорів. У частині прямокутника світло-синього кольору подана інформація щодо марки та моделі автомобіля на фото, об’єму його двигуна. Ця частина текстівки оформлена виворіткою, марка автомобіля надрукована великими літерами англійського алфавіту, шрифтом напівжирного креслення. У частині прямокутника сірого кольору подана інформація про власника автомобіля: його ім’я та прізвище, професія та водійський стаж. Ім’я та прізвище власника надруковані шрифтом напівжирного накреслення чорного кольору, професія та водійський стаж надруковані шрифтом звичайного креслення.

Наступні текстівки (с.33) розташовані посередині, в лівій частині сторінки, під ілюстраціями, виконують функцію пояснення деталей зображення, дають можливість посилання на зображення в тексті. Вони оформлені способом їх збору в окрему групу, що містять посилання на відповідну ілюстрацію. У складі кожної текстівки є номер ілюстрації, до якої вона відноситься та її експлікація. Текстівки вирівняні по лівому краю, надруковані шрифтом напівжирного накреслення чорного кольору. Цифри у складі текстівки не виділені іншим кольором, як це було зроблено в журналі «Лиза. Добрые советы», але на ілюстраціях цифри надруковані виворіткою на червоному тлі, тобто читач у будь-якому випадку побачить, до якого зображення відноситься текстівка.

Інші дві текстівки у верхній частині сторінки розташовані на ілюстраціях, інформуючи читача про елементи інтер’єру та приладової панелі в салоні автомобіля. Вони оформлені виворіткою, щоб текст не губився в темних кольорах зображення. Мають виключку в лівий край. Наступна текстівка розташована під ілюстрацією, тут використано червоний маркер з метою швидкого орієнтування читача. Займає три рядки, також має виключку в лівий край, але надрукована шрифтом чорного кольору.

Текстівки тієї ж рубрики на с.34 подібні до оформлення текстівок на попередній сторінці. Вони також оформлені методом їх збору в окрему групу, що містять посилання на відповідну ілюстрацію. У складі кожної текстівки є номер ілюстрації, до якої вона відноситься та її експлікація. Але ці текстівки на початку мають маркери – цифри, виділені синім кольором задля акцентування уваги читача, такі маркера дублюються і на зображенні, з метою уточнити предмета опису, щоб читач не міркував, яку саме деталь автомобіля описує текстівка. Кожна текстівка складається з двох частин: підзаголовка, який надрукований великими літерами, шрифтом напівжирного накреслення синього кольору, та детального опису, який надрукований шрифтом такого ж  накреслення, але чорного кольору. Таких текстівок на розвороті чотири.

На с.35 присутні ще дві текстівки, але вони вже не містять посилання на ілюстрацію, а розташовані біля неї, пояснюючи при цьому читачу, що саме він бачить на фото, та описуючи його елементи.

Текстівки на с. 36-37 тієї ж рубрики містять посилання на ілюстрацію. Таких текстівок на розвороті три. Кожна з них взята в окрему рамку білого кольору, що сприяє підвищенню іміджу видання загалом і створює цікавий дизайн сторінки. Кожна текстівка має цифру-маркер і складається з двох частин – заголовка і додаткової інформації, як і попередні текстівки на с.35.

Аналізуючи журнал «АвтоМир», можна зазначити, що в цьому виданні текстівки часто використовуються, вони є майже на кожній сторінці видання. Вони виконують інформативну функцію, пояснюючи деталі зображення, та довідкову функції, пояснюючи читачу, кого або що саме він бачить на ілюстрації. Є текстівки, оформлені способом їх компонування в окрему групу, що містять посилання на відповідну ілюстрацію, а є і такі, що друкуються окремо біля кожного зображення, пояснюючи його зміст читачу. До схожих за змістом ілюстрацій на одній сторінці (однакова рубрика) текстівка не друкується.

У жіночому журналі «Полина» в рубриці «Интересный разговор» на с.8 у верхній частині сторінки текстівка нагадує текстівку-цитату (подібну до текстівок-цитат у журналі «Лиза. Добрые советы»), але подана автором від третьої особи. Стаття розповідає про телевізійну програму «Давайте поговорим о сексе» та про її ведучу Юлію Бортник.  Підпис, окрім інформативної функції, виконує також функцію підзаголовка на сторінці. Зміст текстівки пояснює читачу, кого він бачить на зображенні поруч, а також коротко розкриває зміст основного тексту, роз’яснюючи основні деталі викладеного матеріалу у двох реченнях і доповнює заголовок, що поданий нижче. Займає 13 рядків,  має виключку в правий край. Ім’я та прізвище у текстівці надруковані шрифтом напівжирного накреслення, інший текст шрифтом звичайного накреслення.

На сторінці поруч (с.9) подані дві текстівки. Перша, що розташована по правому краю сторінки, інформує читача про методи роботи Юлії Бортник у проекті. Подана від першої особи, але не у вигляді цитати. Поруч розташоване фото ведучої в білій рамці шириною 3 мм, підпис розташований на ньому, у верхньому лівому краю, не закриваючи при цьому основне зображення. Текстівка надрукована виворіткою, добре поєднується в кольорі з рамкою та основними кольорами ілюстрації поруч. Має виключку в лівий край і займає 10 рядків. Інша текстівка, що розташована поруч з попередньою, не є вдалою. По-перше, ілюстрація розташована на сторінці під кутом, так само, під ктом, слід було розташувати й текстівку. По-друге, деякі слова у підписі не помітні, через те, що зображення, на якому він надрукований, має елементи білого кольору, як і колір підпису, на цих елементах і надруковані зверху слова. Слід було або надрукувати текстівку так, щоб вона займала меншу кількість рядків і розташувати у верхній частинці ілюстрації, або розтягнути її по ширині та розташувати в нижній частині зображення.

Наступні текстівки, подані в рубриці «Мода» на с.18-19 (Додаток И, И.1), виконують функцію пояснення деталей зображення, дають можливість посилання на зображення в тексті (подібно до текстівок у журналі «Лиза. Добрые советы»). Вони оформлені методом їх збору в окрему групу, що містять посилання на відповідну ілюстрацію. Основного тексту на розвороті не має, тож підписи концентрують усю увагу читача. Кожна група текстівок у середньому складається з 5 рядків. Тут кількість рядків залежить від кількості елементів одягу, взуття та аксесуарів, які розташовані на ілюстраціях над текстівками. Текстівки складаються з двох частин: перша – це назва одягу та ін., що надруковані шрифтом звичайного накреслення, а друга – це назви брендів, що надруковані шрифтом напівжирного креслення, акцентуючи тим самим на собі увагу читача. Перед кожним рядком підпису є цифра-маркер, задля зручного пошуку необхідної ілюстрації на сторінці.

Текстівки на с.31 у рубриці «Душа&Тело» (Додаток К) надруковані не дуже вдало. Подібно до попередньої на с.9, ці текстівки подані до ілюстрації під нахилом. Читач може не помітити цього, але це псує загальне естетичне враження від видання. Зміст текстівки, що розташована у верхній частині сторінки, ідеально поєднується із змістом ілюстрації. Текстівка виконує додатково-інформативну функцію, доповнюючи основний текст викладеного матеріалу. Звертаючи увагу на те, що у статті йдеться про здоров’я людини, зміст текстівки – це поради щодо правильного харчування. Текстівка в нижній частині сторінки також добре пов’язана з ілюстрацією. Її зміст – це поради щодо корисних фізичних вправ. Обидві текстівки надруковані шрифтом напівжирного накреслення чорним кольором.

У статті на с.62-63 у рубриці «История из жизни» розповідь головної героїні ведеться від першої особи, тому й текстівки подані так само від першої особи. Перший підпис на с.62 надрукований на ілюстрації круглої форми в білій рамці шириною 4 мм шрифтом напівжирного накреслення чорним кольором. Підпис розташований у нижній частині ілюстрації, його зміст – це короткий опис весілля пари, про яку йдеться в основному тексті викладеного матеріалу. Наступна текстівка пояснює читачу хто зображений на ілюстрації поруч, а також через неї авторка висловлює вдячність друзям. Вона надрукована виворіткою, шрифтом напівжирного накреслення, з виключкою у правий край і займає 7 рядків. Цікавим є те, що ілюстрація розташована під кутом і текстівка подана так само, на відміну від попередніх підписів у журналі.

Наступні текстівки подані на розвороті рубрики «Звездная жизнь» (Додаток Л, Л.1). У матеріалі розповідається про особисте життя відомого американського актора Бредлі Купера. На розвороті розташовано 6 ілюстрацій, кожна з яких має свій підпис. На с.66 текстівка виконує одразу кілька функцій, по-перше, вона дає читачу коротку інформацію про викладений матеріал у статті, а по-друге, – виконує роль підзаголовка. Виконана шрифтом напівжирного накреслення виворіткою. Наступні текстівки на с.67 також виконані виворіткою, шрифтом напівжирного креслення. Кожна з них пояснює читачу, хто розташований на зображеннях. Найнижча текстівка на сторінці не дуже вдало оформлена. Ілюстрація біля неї взята в рамку біло-рожевого кольору, а текстівка виходить за межі зображення на рамку. Варто було розташувати текстівку лівіше. А сама текстівка надрукована шрифтом напівжирного накреслення чорним кольором і розташована на білому прямокутнику.

Отже, аналізуючи цей журнал, можна зазначити, що текстівки в ньому майже не використовуються. До 85% ілюстрацій на сторінках не подаються підписи. Головна функція текстівки у виданні – це додатково-інформативна, тобто текстівка або у кількох реченнях розкриває зміст основного тексту, або пояснює окремі дедалі зображенні. Але на деяких сторінках текстівка виконує також функцію підзаголовка. Більша частина інформації до ілюстрацій подана у врізах і лідах.

В автомобільному журналі «АвтоЦентр» також використовуються текстівки. У рубриці «Концепции» на с.6-7 текстівки розташовані біля зображень. Вони описують деталі автомобілів на фото. Фон рубрики –чорний, головний заголовок надрукований темно-синім кольором.  Таким же кольором оформлені декоративні елементи біля деяких текстівок – маленький трикутник, що вказує читачу, до якого зображення відноситься підпис. Усі текстівки на сторінці надруковані виворіткою, напівжирним шрифтом. Вони вдало розташовані на сторінках, не губляться в основному тексті, не дивлячись на те, що він також надрукований шрифтом білого кольору. Перша  текстівка, на с.6, розповідає читачу. яким кольором світяться світлодіоди автомобіля при різних способах керування. Наступні дві текстівки на с.7 розповідають про особливості конструкції автомобіля для його легкого доступу, під яким кутом відчиняються його двері та на скільки градусів можна розвернути водійське і пасажирське сидіння.

Наступна текстівка на.8 у рубриці «Автополигон» розташована не дуже вдало. У статті розповідається про новий автомобіль Citroen Grand C4 Picasso 2014 року. Текстівка спершу зазначає назву, модель автомобіля, його рік випуску, далі коротко подає його характеристику, а потім знову вказує назву та модель автомобіля, але вже іншого року випуску. Вона надрукована шрифтом напівжирного накреслення чорним кольором. На наступній сторінці подана ілюстрація автомобіля, коротка характеристика якого була подана на попередній сторінці у текстівці, описаній вище. І це є недоліком. Варто було розділити текстівку на с.8 на дві частини: назву автомобіля і його модель 2006 року випуску залишити біля відповідної ілюстрації, а назву і характеристику автомобіля 2014 року випуску подати в окремій текстівці на с.9.

На с.14-15 тієї ж рубрики «Автополигон» (Додаток М, М.1) подано 12 текстівок. До центрального зображення подані дві текстівки. Обидві виконані напівжирним кеглем білого кольору і вирівняні по лівому краю. На фотографії поданий загальний вигляд приладової панелі автомобіля, а отже, і зміст першої текстівки узагальнений. Наступна текстівка, поруч, вже деталізує окремі елементи панелі, описуючи електричні склопідйомники. І перша і друга текстівки розташовані на ілюстрації з метою економії місця на сторінці. Вони дуже вдало розташовані, не закриваючи при цьому одна одну. На сторінці є дві текстівки, які надруковані чорним напівжирним шрифтом, але при цьому додатково виділені білим кольором, це акцентує увагу читача на них. Перша, на с.14, розповідає про об’єм двигуна та його потужність, а друга, на с.15, про кути в'їзду, з'їзду, рампи і дорожній просвіт. Текстівки у верхньому лівому куті на с.14 розташовані окремою групою, вони взяті в рамку світлого кольору товщиною 4 мм. Усі підписи вдало розташовані, але найнижча ілюстрація є замалою, читач не буде витрачати час на те, щоб роздивитися зображення, але він може обмежитися лише прочитанням текстівки до нього, щоб хоча б мати уявлення, про що йдеться мова. Остання текстівка на с.14 у нижній її частині розташована на ілюстрації. Займає 5 рядків і вирівняна по лівому краю. Підпис надрукований напівжирним шрифтом і розташований у лівому верхньому куті ілюстрації. Підпис інформує читача про те, як на зображеному автомобілі виділитися в транспортному потоці. Текстівка на с.15 подається одразу до двох ілюстрацій, знову ж для економії місця на сторінці. Вони розташовані на прямокутнику сірого кольору окремою групою. Текстівка інформує про передню і задню оптику автомобіля. Має виключку в лівий край і займає 7 рядків.

Текстівка на с.16 у рубриці «Автосалон» (Додаток Н, Н.1), окрім інформативної функції, виконує функцію підзаголовка. Вона акцентує увагу читача на новому автомобілі Ford Focus RS з повним приводом. Подана звичайним шрифтом білого кольору, займає 5 рядків і вирівняна по лівому краю. Наступні текстівки у нижній частині сторінки оформлені способом їх збору в окрему групу, де кожна містить посилання на відповідну частину ілюстрації. Загалом ці текстівки детально описують елементи приводу та підвіски автомобіля. Наступна текстівка на с. 17 у верхній її частині описує дизайн інтер’єру автомобіля та його приладової панелі. А текстівка нижче розповідає про особливості дифузора і вихлопної труби. Обидві текстівки оформлені шрифтом напівжирного накреслення білого кольору, мають виключку в лівий край. Перша займає 5 рядків, друга – 3. Остання текстівка розповідає читачу про один з найцікавіших елементів нового автомобіля – антикрило. Надрукована напівжирним шрифтом чорного кольору, вирівняна по лівому краю і займає 8 рядків.

На с.43 у рубриці «Тюнинг» (Додаток П) подано 6 текстівок. Перші чотири об’єднані в одну групу. Вони розташовані на тлі чорно-червоного кольору, кожна ілюстрація окремо ще узята в білу рамку шириною 2 мм, скільки ілюстрацій – стільки ж і текстівок до них. Цікавим є те, що текстівка вирівняна в той же край, в якому й розташоване зображення. Підписи оформлені білим кольором, шрифтом напівжирного накреслення. Кожна текстівка займає різну кількість рядків. Перші дві текстівки інформують читача про будову бампера автомобіля. Третя текстівка розповідає про незвичайний лакофарбовий матеріал, за рахунок чого автомобіль має матовий відтінок кольору. А остання інформує про шар захисного матеріалу Line-X. Поруч, окремою групою, подані ще дві текстівки. Вони розташовані на прямокутнику жовто-чорного кольору. Перша текстівка подана одразу до двох ілюстрацій. Вона розповідає читачу про особливості оформлення салону автомобіля. А друга інформує про дизайн підніжок, що забезпечують неабияку зручність у користуванні автомобілем. Обидві текстівки оформлені напівжирним шрифтом чорного кольору і вирівняні по правому краю.

У рубриці «Проверено временем» на с.50-51 розповідається про автомобіль Hyundai Accent (RB) і його особливості. Перша текстівка у верхній частині сторінки (с.50) вказує, що саме зображено на фотографії, – п'ятидверний хетчбек, що є найбільш популярним у компанії Hyundai. Текстівка поруч на с.51 також зазначає, що саме зображено на фото, – двигун та коробка передач, а також вказується об’єм двигуна та тип коробки. Текстівки нижче оформлені способом їх збору в окрему групу, вони узяті у прямокутну рамку сірого кольору і мають окремий підзаголовок «Слабые места автомобиля». Ця група включає чотири текстівки. Кожна розташована або біля зображення, займаючи 9-10 рядків, або під ним, займаючи 3-4 рядки. Оформлені напівжирним шрифтом чорного кольору і мають виключку в лівий край. Зміст кожної текстівки – це детальний опис слабких місць автомобіля. Остання текстівка на сторінці розташована внизу сторінки (с.50). Основна частина зображення, до якого подана ця текстівка, розташована на с.51. Вірогідно при верстці сторінки залишалося вільне місце, і щоб його заповнити, туди помістили довгий прямокутник червоного кольору, а ближче до нижнього краю сторінки подали текстівку. Вона займає 12 рядків, має виключку в лівий край і оформлена напівжирним шрифтом білим кольором. Ця текстівка подає читачу пораду щодо використання багажника автомобіля.

Можна зробити висновки, що текстівки в журналі «АвтоЦентр» використовуються не усюди, а тільки в найінформативніших рубриках, де наявно багато зображень. При цьому до кожного зображення на сторінці подається власна текстівка.

Підсумовуючи практичний аналіз текстівок у журналах, можна зазначити, що в жіночих журналах (на прикладі аналізу журналів «Лиза. Добрые советы» і «Полина») простежується певна закономірність у використанні та оформленні підписів до ілюстрацій: розташування текстівок на зображеннях, а не біля них; текстівки займають від 2 до 10 рядків; вирівняні по лівому, правому краю чи по центру; виконують одразу декілька функцій: інформативну, довідкову, рекламну, естетичну і функцію підзаголовка (у журналі «Полина»).  У чоловічих спеціалізованих журналах також простежується закономірність: розташування підписів біля зображень; текстівки займають від 2 до 15 рядків; вирівняні лише по лівому чи прамову краю; виконують декілька функцій: інформативну та довідкову. Оформлення текстівок у будь-якому журналі залежить від кольорової гами сторінки та головних кольорів видання загалом. Шрифт, який застосовується в оформленні текстівок, обирається відповідно до її мети: якщо треба обов’язково звернути увагу читача на яку-небудь текстівку, вона оформлюється жирним шрифтом; якщо це звичайна інформація, що може бути як цікавою для читача, але не є обов’язковою, текстівка оформлена звичайним шрифтом.

ВИСНОВКИ

Результати проведеного дослідження дають підстави зробити висновки. Питанню дослідження текстівки, її функцій, видів та використання у друкованих виданнях приділяла увагу такі вчені, як В. Іванов, Н. Петрова, О. Бойцова, Б. Зуєв, Л. Гессен та інші. Сьогодні в багатьох виданнях, не зважаючи на поради дослідників, рекомендації та вимоги, нехтують підписами до ілюстрацій.   текстівка є необхідною, оскільки інформує читача про те, що чи хто зображений. Звичайно, у деяких випадках можна обійтися без підпису до ілюстрації. Але якщо його немає, нізвідки дізнатися, що відбувається, або хто людина, зображена на фото.

Текстівка – це підпис під ілюстрацією у виданні; а підпис до ілюстрації – це текст під ілюстрацією, який пов'язує її з основним текстом, визначає її тематичний зміст, пояснює використані в ній умовні позначення і повідомляє додаткову технічну характеристику оригінал-джерела і відомості про місце його зберігання. Аналіз вітчизняних та сучасних праць дослідників, дає підстави стверджувати, що ці два поняття означають один і той же структурний елемент у друкованому виданні та вживаються як синонімічні. Задля уникнення тавтології подибуємо визначення то «текстівка», то «підпис до ілюстрації».

Текстівки, які є основним структурним елементом видання, необхідні для повного розуміння ілюстрацій. Вони підказують читачу напрям для розуміння змісту і виконують ще низку важливих функцій: зв'язок тексту із зображеннями; можливість посилання на зображення в тексті; розуміння змісту зображення без читання тексту; є основою для довідкового елемента видання – списку чи покажчика зображень; привернення уваги до тексту через зображення, пояснення деталей зображення. Підписи потрібні для того, щоб можна було: пов'язувати текст з ілюстраціями і робити на них короткі посилання в тексті; вивчати і розглядати ілюстрації окремо від тексту; складати списки або покажчики ілюстрацій, що виконують роль путівника з образотворчих матеріалів видань.

На основі опрацювання матеріалів, можна констатувати, що підписи можуть бути розглянуті за трьома напрямками  щодо розташування: за типом вирівнювання; за відношенням до ілюстрації; і по відношенню до шпальти. Окрім підписів до звичайних ілюстрацій, існують також текстівки до оригінальних художньо-образних ілюстрацій (створені спеціально для видання) у літературно-художніх виданнях. Вони також мають різновиди: підпис як посилання на сторінку з фрагментом тексту, що ілюструють (він використовується у випадках, коли тема ілюстрації більш-менш зрозуміла читачеві і потрібно лише пов’язати її з фрагментом тексту, що ілюструється, віддаленим від нього); підпис-цитата (такий вид підпису може супроводжуватися посиланням на сторінку з фрагментом тексту, що ілюструється, віддаленим від нього); підтекстівка (опрацьований видавництвом або ілюстратором текст автора, коли тему ілюстрації неможливо передати прямою цитатою, що може далеко відходити від авторського тексту у випадках, коли ілюстрація передає не конкретну сцену роману або оповідання, а має узагальнюючий характер, вбирає в себе подію цілого розділу); підпис як заголовок твору (він використовується у збірниках, томах зібрань творів при невеликій кількості  ілюстрацій, що узагальнено зображують події твору і розташовані поміж сторінками його тексту або нерідко між сторінками іншого твору).

Завдяки практичному аналізу текстівок у журналах можна зазначити, що в жіночих журналах (на прикладі аналізу журналів «Лиза. Добрые советы» і «Полина») простежується певна закономірність у використанні та оформленні підписів до ілюстрацій: розташування текстівок на зображеннях, а не біля них; текстівки займають від 2 до 10 рядків; вирівняні по лівому, правому краю чи по центру; виконують одразу декілька функцій: інформативну, довідкову, рекламну, естетичну і функцію підзаголовка (у журналі «Полина»).  У чоловічих спеціалізованих журналах (на прикладі аналізу журналів «АвтоЦентр» та «АвтоМир») також простежується закономірність: розташування підписів біля зображень; текстівки займають від 2 до 15 рядків; вирівняні лише по лівому чи прамову краю; виконують декілька функцій: інформативну та довідкову. Оформлення текстівок у будь-якому журналі залежить від кольорової гами сторінки та головних кольорів видання загалом. Шрифт, який застосовується в оформленні текстівок, обирається відповідно до її мети: якщо треба обов’язково звернути увагу читача на яку-небудь текстівку, вона оформлюється жирним шрифтом; якщо це звичайна інформація, що може бути як цікавою для читача, але не є обов’язковою, текстівка оформлена звичайним шрифтом.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бойцова О. Подписи под фотографиями в альбомах [Електронний ресурс] / О. Бойцова. – Режим доступу: http: // viscult.ehu.ua

2. Вернигора О. Книжкові видання для найменших читачів: проблеми і перспективи [Електронний ресурс] / О. Вернигора // Електронна бібліотека Інституту Журналістики. – Режим доступу: http: // journlib.univ.kiev.ua

3. Видання для дітей. Поліграфічне виконання. Загальні технічні вимоги: ДСТУ 29.6-2002. – [Чинний від 2002.08.01]. – К. : Держстандарт України, 2002. – 18 с.

4. Видання. Поліграфічне виконання. Терміни та визначення : ГОСТ 3018-95. – [Чинний від 1996-01-01]. – К. : Держстандарт України, 1995. – 18 с.

5. Видання. Поліграфічне виконання. Терміни та визначення : ДСТУ 3018-95. – [Чинний від 1996-01-01]. – К. : Держстандарт України, 1995. – 24 с.

6. Газети. Поліграфічне виконання. Загальні технічні вимоги : ГСТУ 29.03-2000. – [Чинний від 01.07.2000]. К. : Держстандарт України, 1995. – 21 с.

7. Грация Н. Лекции по фотожурналистике [Електронний ресурс] / Н. Грация // Rhotograther.ru. – 2003. – Режим доступу : http : // www.photograther.ru

8. Дубина Н. Верстать красиво или правильно? [Електронний ресурс] / Н. Дубина // Компьюарт. – 2001. – №4. – Режим доступу : http : // www.compuart.ru

9. Дубина Н. Художественное конструирование печатных изданий [Електронний ресурс] / Н. Дубина // Компьюарт. – 2003. – №2. – Режим доступу : http : // www.compuart.ru

10. Дубина Н. Основы оформления газеты [Електронний ресурс] / Н. Дубина // Компьюарт. – 2006. – №1. – Режим доступу : http : // www.compuart.ru

11. Дубина Н. Композиция газетной полосы [Електронний ресурс] / Н.Дубина // Компьюарт. – 2006. – №4. – Режим доступу : http : // www.compuart.ru

12. Зуев Б. Типографика. Часть 2 [Електронний ресурс] / Б.Зуев // Компьюарт. – 2001. – №7. – Режим доступу : http : // www.compuart.ru

13. Іванов В. Ф. Техніка оформлення газети: курс лекцій: навч. посібник[для студ. фак. журналістики] / В. Іванов. – К.: Знання, 2000. – 222 с.

14. Иллюстративный материал [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http : // pstu.ru

15. Картер М. Сучасний дизайн газет / М. Картер. – К.: Нац. ін-т Преси, 1998. – 18.

16. Максимович М. Фотоілюстрація у газеті: критерії, тенденції, переспективи [Електронний ресурс] / М. Максимович. – 2004. – Режим доступу : http : // franko.lviv.ua

17. Мильчин А. Справочник издателя и автора / А. Мильчин, Л.Чельцова. – М.: АСТ: Олимп, 1999. – 688с.

18. Партико З. Загальне редагування: нормативні основи / З. Партико. – Львів: Афіша, 2006. – 416 с.

19. Петрова Н. Елементи та особливі види тексту / Н. Петрова // Вісник Книжкової палати. – 2002. – № 12. – С. 15-18.

20. Сава В. І. Художньо-технічне оформлення книги / В. Сава. – Львів: Оріяна-Нова, 2003. – 148 с.

21. Сандберг Ф. Дизайн и верстка газеты: пять простых шагов к совершенству [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http : // www.mediasprut.ru

22. Специфические особенности фотографического изображения [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http : // www.arts-today.ru

23. Справочная книга корректора и редактора /[упоряд. А. Мильчин]. – М.: Книга, 1974. – 416 с.

24.  Черняков Б. Фотографія в журналістиці: від винайдення до початку XX століття / Б. Черняков. –М. : Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 1999. – 467 с.

25. Шевченко В. Елементи оформлення сучасного газетного видання / В. Шевченко // Наукові записки Ін-ту журналістики. – К. : 2000. – Т1. – С. 88-95.

26. Шевченко В. Художньо-технічне оформлення видань різних видів [Електронний ресурс] / В. Шевченко // Електронна бібліотека Інституту журналістики. – 2007. – Режим доступу : http : // journlib.univ.kiev.ua

Додаток А

Додаток А.1

Додаток Б

Додаток В

Додаток В.1

Додаток Г

Додаток Д

Додаток Д.1

Додаток Е

Додаток Е.1

Додаток Ж

Додаток Ж.1

Додаток И

Додаток И.1

Додаток К

Додаток Л

Додаток Л.1

Додаток М

Додаток М.1

Додаток Н

Додаток Н.1

Додаток П


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84425. Экспериментальное изучение самооценки в подростковом возрасте 332 KB
  Подростковый возраст — стадия онтогенетического развития между детством и взрослостью (от 11 до 17 лет), характеризующаяся качественными изменениями, связанными с половым созреванием и вхождением в зрелую жизнь.
84426. Проектирование приспособления для механической обработки детали «корпус» изделия ПУ 98.64 KB
  В машиностроении широко применяется разнообразная технологическая оснастка. Затраты на её изготовление и эксплуатацию составляют до 15-20% от себестоимости продукции, а стоимость и сроки подготовки производства в основном определяются величиной затраты труда и времени на проектирование...
84427. Управление рыночной экономикой 81.9 KB
  На какой бы ступени исторического развития ни находилось человеческое общество, люди, чтобы жить, должны иметь пищу, одежду, жилищные и другие материальные блага. Необходимые человеку средства существования должны быть произведены. Их изготовление совершается в процессе производства.
84429. Аудит и ревизия формирования и использования прибыли 82.06 KB
  Таким образом, актуальность курсовой работы заключается в эффективном финансовом росте и развитии предприятий в следствии правильного управления прибылью. Целью курсовой работы является оценка формирования и использования прибыли.
84430. Доверенность в гражданском праве 47.16 KB
  Полномочие представителя может основываться на доверенности законе например право родителей выступать от имени своих несовершеннолетних детей опекунов от имени подотчетных в качестве из законных представителей административном акте например приказ о назначении на должность продавца кассира...
84431. Оценка эффективности привлечения заемного капитала при инвестировании бизнес-центра «Первая Башня» 395.95 KB
  Целью курсовой работы является определение целесообразности приобретения инвестором доходной недвижимости. Для этого определяется предполагаемая доходность объекта и целесообразность привлечения заемного капитала.