99636

Організація перевезень дрібнопартійних вантажів

Курсовая

Логистика и транспорт

Умовно позначити вид вантажу; витримувати поперечний масштаб обсягу вантажопотоків; розміщати вантажопотоки з правого боку від шляху у напрямку їх слідування; вантажні пункти розміщувати аналогічно компоновці генерального (ситуаційного) плану промислового району; вантажні пункти, які вантажі не приймають і не відправляють, у діаграму не включати.

Украинкский

2016-10-02

314.5 KB

1 чел.

PAGE  42

                                            ВСТУП

Автомобільний транспорт України представляє собою найбільш гнучкий і масовий вид транспорту. У нього ряд важливих відмінностей від інших транспортних галузей. Сфера застосування автотранспорту широка. Автомобільний транспорт є однією із важливих галузей господарства, забезпечує поряд із іншими видами транспорту розвиток туризму,виробництво та обіг продукції промисловості і сільського господарства,потреби будівництва,задовольняє потреби населення в перевезеннях, а також сприяє зміцненню оборони України.

Вантажні перевезення - це один з найбільш «ринкових» секторів економіки автотранспорту. Головним завданням транспорту є повне і своєчасне задоволення промислових підприємств в перевезеннях, підвищення ефективності і якості роботи транспортних систем. Для цього необхідно удосконалювати організацію процесу перевезень, підвищувати рівень використання технічних засобів транспорту. Одним з методів удосконалення є розробка оптимальних маршрутів і графіків роботи транспорту. [5]

Серед безперечних переваг автоперевезень слід зазначити: швидку доставку вантажу без проміжних перевалок, гнучке планування маршрутів, можливість повного контролю стану вантажу в процесі перевезення.

З недоліків можна відзначити, що, на жаль, на далекі відстані автоперевезення має вищу ціну в порівнянні з ж/д транспортом і обмеження за масо-габаритними характеристиками. Крім того, в зимовий період звужується географія доставки.

Таким чином, вантажні автоперевезення мають ряд безперечних переваг, що робить автоперевезення засобом, що найбільш зажадався, всіх вантажоперевезень.[6]

1 ОРГАНІЗАЦІЯ ПЕРЕВЕЗЕНЬ ДРІБНОПАРТІЙНИХ ВАНТАЖІВ     АВТОМОБІЛЯМИ ВЕЛИКОЇ ВАНТАЖОПІДЙОМНОСТІ

  1.  Складання діаграми дрібнопартійних вантажопотоків

Діаграма дрібнопартійних вантажопотоків сировини, матеріалів і готової продукції зображена на рисунку 1.1.

Правила складання діаграми:

  •  умовно позначити вид вантажу;
  •  витримувати поперечний масштаб обсягу вантажопотоків;
  •  розміщати вантажопотоки з правого боку від шляху у напрямку їх слідування;
  •  вантажні пункти розміщувати аналогічно компоновці генерального (ситуаційного) плану промислового району;
  •  вантажні пункти, які вантажі не приймають і не відправляють, у діаграму не включати.


  1.  Складання схеми транспортної мережі

Схема транспортної мережі складається на основі діаграми дрібнопартійних таропотоків і норм часу на рух транспортних машин.

В нашому випадку транспортна мережа буде мати наступний вигляд (рис. 1.2):

Рисунок  1.2 – Схема транспортної мережі

  1.  Розрахунок збірно-розвізних маршрутів методом найкоротшої зв’язуючої мережі

При перевезенні вантажів дрібними партіями транспортні машини (або поїзди), прийнявши вантаж у одного відправника, повинні розвезти його кільком одержувачам, рухаючись послідовно від одного до іншого і залишаючи певну кількість вантажу у кожного одержувача. В інших випадках транспортні машини об'їжджають кілька вантажних пунктів, збирають в кожному з них певну кількість вантажів і завозять весь цей вантаж конкретному одержувачу. Іноді одночасно виконується розвезення і збирання вантажів. Задача полягає у визначенні таких маршрутів об'їзду заданих вантажних пунктів, які забезпечують мінімум пробігу рухомого складу за цими маршрутами. [5]

З терміналу (Т)  доставляють вантажі в сім підприємств (П1, П2, П3, П4, П5, П7, П8), з яких в свою чергу необхідно повертати в цій самій тарі продукцію або порожню тару на склад. Кількість вантажних місць, що доставляються з терміналу кожному одержувачу і вивозяться від них, надані в табл. 1.1.

Таблиця 1.1 – Завезення і вивезення по вантажним пунктам підприємства

Вантажний пункт

Ввезення вантажних місць

Вивезення вантажних місць

П1

5

0

П2

6

0

П3

4

0

П4

7

3

П5

7

5

П7

3

6

П8

6

7

Місткість однієї транспортної одиниці 25 вантажних місць. Необхідно організувати перевезення між всіма вантажними пунктами з найменшим пробігом рухомого складу.

Розрахунок збірно-розвізних маршрутів рекомендується проводити методом найкоротшої зв’язуючої мережі в наступній послідовності:

  1.  знайти найкоротшу зв’язуючу мережу;
  2.  розробити набір вантажних пунктів у маршрут;
  3.  визначити послідовність об’їзду пунктів маршруту;
  4.  перевірити можливість одночасного розвозу і збору вантажних місць на маршрутах.

1) Вводять такі поняття: всі вантажні пункти (рис. 1.2) - вершини транспортної мережі; лінії, що з’єднують дві сусідні вершини - ланки; незамкнута мережа, що зв’язує дві і більше вершини з мінімальною сумарною довжиною всіх з’єднуючих ланок - найкоротша з’єднуюча мережа, яку визначають так.

На транспортній мережі знаходять найменшу ланку. В нашому випадку  – це ланка П7-П8 = 6 хв. Потім розглядають всі ланки, зв’язані однією зі своїх вершин з вибраною ланкою, тобто ланки П7-П4 = 18; П7-П2 = 18; П7-П3 = 12 ; П8-П4 = 12; П8-П3 = 18; П8-Т = 30 ; П7-Т = 24. З них вибирають ланку з найменшим часом руху. Обираємо П8-П4 = 12. Далі розглядають ланки, зв'язані з вершинами отриманої лінії (П7-П8-П4), обираємо найменшу. При цьому не можна вибирати ланку, що з’єднає дві, раніше включені в мережу вершини. Далі знову розглядають всі ланки, зв’язані з вершинами отриманої гілки, і з них вибирають найменшу. Таким чином вибирають всі вершини мережі. Найкоротша зв’язуюча мережа даного прикладу показана на рис.1.3. На схемі найкоротшої зв’язуючої мережі рекомендується проставляти біля кожного вантажного пункту кількість завезених (чисельник) і вивезених (знаменник) вантажних місць.

Найкоротша зв’язуюча мережа має наступний вид (рис. 1.3)

Рисунок 1.3. – Схема найкоротшої звязуючої мережі

2) Виконуємо набір вантажних пунктів у маршрути.

Виділяють гілку у мережі, в якій найбільша кількість ланок і, починаючи з дальньої ланки, групують пункти в маршрут з урахуванням кількості ввезених та вивезених вантажних місць та місткості одиниці транспортного засобу.

Якщо всі пункти розглянутої гілки не можуть бути включені в один  маршрут, найближчі до другої гілки пункти групують разом з її пунктами. Виходячи з умов нашого випадку, пункти зазначені на рис.1.3., можна згрупувати так, як показано в табл. 1.2. [5]

Таблиця 1.2  –  Групування вантажних пунктів у маршрути

Вантажний пункт

Ввезення вантажних місць

Вивезення вантажних місць

Маршрут №1

П7

3

6

П8

6

7

П4

7

3

П3

4

0

Разом

20

16

Продовження таблиці 1.2

Вантажний пункт

Ввезення вантажних місць

Вивезення вантажних місць

Маршрут №2

П2

6

0

П5

5

0

П1

7

5

Разом

18

5

3) Визначаємо послідовність об’їзду пунктів маршруту

На цьому етапі зв’язують всі пункти маршруту (табл. 1.2) починаючи з терміналу Т , замкнутою лінією, який відповідає найкоротший час об’їзду цих пунктів. Рекомендується застосовувати метод сум. При розрахунку за цим методом спочатку будують таблицю, яку називають симетричною матрицею (для маршруту №1 вона наведена в табл. 1.3). По головній діагоналі в таблиці розміщені пункти, що включаються у маршрут. Числа показують найменший час прямування рухомого складу між цими пунктами. В матриці є підсумковий рядок “Рядок сум”, в якому проставляють суму часу по кожному стовпцю.

Таблиця 1.3 – Симетрична матриця для маршруту №1

Т

24

30

18

12

24

П7

6

18

12

30

6

П8

12

18

18

18

12

П4

12

12

12

18

12

П3

84

60

66

60

54

Після будови симетричної матриці будують початковий маршрут трьох пунктів, що мають максимальну суму по своїх стовпцях. Якщо існує кілька пунктів з однаковими максимальними сумами, для першого початкового маршруту вибирають будь-який з них. Для даного прикладу (див. табл.1.3.) максимальні суми мають стовпці пунктів Т,П8,П4. Приймають як початковий маршрут Т-П8-П4-Т. Потім в нього включають наступний пункт з максимальною сумою. В даному випадку – пункт П7. Цей пункт слід вставити між такою парою сусідніх пунктів початкового маршруту, де приріст часу t руху рухомого складу буде мінімальним. Значення цього приросту знаходять за формулою:

                                   t кр = tki + tip - tkp min,                                      (1.1)

де t – час, хв.;

k, p, і – пункт відповідно перший сусідній, другий сусідній та включений.

Для сусідніх пунктів Т і П8:

                                   t T-П8 = t T-П7 + t П7-П8 – t T-П8

Існуючі відстані будемо брати з табл. 1.3:

                                t T-П8 = 24 + 6 – 30 = 0, хв.

Для сусідніх пунктів П8 і П4:

                               

                               t П8-П4 = t П8-П7 + t П7-П4 – t П8-П4

                              t П8-П4 = 6 + 18 – 12 = 12, хв.

Для сусідніх пунктів П4 і Т:

                               t П4-Т = t П4-П7+ t П7-Т – t П4-Т

                               t П4-Т = 18 + 24 – 18 = 24, хв.

В даному прикладі мінімальним приростом є t T-П8  , тому отримуємо маршрут Т-П7-П8-П4-Т. Далі за табл. 1.3 знаходять наступний, що не беруть до уваги, пункт з максимальною сумою часу по стовпцю (пункт П3).

Для сусідніх пунктів Т і П7:

t Т-П7 = t Т-П3+ t П3-П7 – t Т-П7

t Т-П7 = 12 + 12 – 24 = 0, хв.

Для сусідніх пунктів П7 і П8:

t П7-П8 = t П7-П3+ t П3-П8 – t П7-П8

t П7-П8 = 12 + 18 – 6 = 24, хв.

Для сусідніх пунктів П8-П4:

t П8-П4 = t П8-П3+ t П3-П4 – t П8-П4

t П8-П4 = 18 + 12 – 12 = 18, хв.

Для сусідніх пунктів П4-Т:

t П4-Т = t П4-П3+ t П3-Т – t П4-Т

t П4-Т = 12 + 12 – 18 = 6, хв.

В даному прикладі мінімальним приростом є t Т-П7, тому отримуємо маршрут Т- П3- П7 - П8 - П4 - Т.

Далі виконуємо розрахунки за маршрутом № 2. Будуємо симетричну матрицю (табл. 1.4).

Таблиця 1.4 – Симетрична матриця для маршруту №2

Т

12

18

30

12

П2

12

18

18

12

П1

12

30

18

12

П5

60

42

42

60

Беремо за початковий маршрут Т-П2-П5-Т. Залишився тільки пункт П1 без маршруту, то визначаємо, між якими пунктами початкового маршруту слід встановити пункт П1:

Для сусідніх пунктів Т-П2:

t Т-П2 = t Т-П1+ t П1-П2– t Т-П2

Існуючі відстані будемо брати з табл. 1.4:

                                   t Т-П2 = 18 + 12 – 12 = 18, хв.

Для сусідніх пунктів П2-П5:

t П2-П5 = t П2-П1+ t П1-П5 – t П2-П5

                                 t П2-П5= 12 + 12 – 18  = 6, хв.

Для сусідніх пунктів П5-Т:

t П5-Т = t П5-П1+ t П1-Т– t Т-П5

                                  t П5-Т = 12 + 18 – 30 = 0, хв.

Розрахунок показав, що пункт П1 слід вставити   в маршрут між пунктами Т і П5. В результаті отримаємо маршрут Т-П2-П5-П1-Т.

4) Перевіряємо можливість одночасного розвозу і збору вантажних місць на маршрутах. Ця перевірка викликана тим, що місткість рухомого складу обмежена. За отриманим розв’язком маршрут №1 має таку послідовність об’їзду вантажних пунктів:Т-П6-П7-П8-П4-Т.

Перевіряємо, яка кількість вантажних місць буде на одиниці рухомого складу протягом всього маршруту, за допомогою таблиці, в якій вантажні пункти маршруту перебувають у послідовності отриманій за розрахунком, і дається розрахунок наявності вантажних місць на одиниці рухомого складу після навантаження і розвантаження в кожному пункті (табл.1.5).

Таблиця 1.5 – Наявність вантажних місць на одиниці рухомого складу за маршрутом № 1

Вантажний пункт

Кількість вантажних місць

Всього

Прибуло

Відправлено

Т

  •  

20

20

П3

4

0

16

П7

3

6

19

П8

6

7

20

П4

7

3

16

З табл. 1.5 бачимо, що на протязі всього маршруту рухомий склад перевантажений не буде, тому переходимо до перевірки наявності вантажних місць на одиниці рухомого складу за маршрутом №2.

Таблиця 1.6 – Наявність вантажних місць на одиниці рухомого складу за маршрутом № 2

Вантажний пункт

Кількість вантажних місць

Всього

Прибуло

Відправлено

Т

-

18

18

П2

6

0

12

П5

7

5

10

П1

5

0

5

Перевіряючи маршрут № 2, заповнюючи табл. 1.6, видно, що протягом всього маршруту рухомий склад перевантажений не буде.

Виконавши всі етапи зображуємо на рис. 1.4 схему маршрутів №1 і №2.

Рисунок 1.4 – Схема маршрутів №1 і №2

  1.  Визначення тривалості вантажних операцій на вантажних пунктах

Тривалість вантажних операцій можна визначити добутком кількості вантажних місць розвантажених і завантажених на даному  вантажному пункті на норму часу з одним вантажним місцем. Результати визначення зводимо у таблицю (див. табл. 1.7).

Таблиця 1.7 – Визначення тривалості вантажних операцій на вантажних пунктах

№ маршруту

Вантажні пункти

Норма часу з одним вантажних місцем, хв

Прибуває вантажних місць

Норма часу на вивантаженя, хв

Відправляється вантажних місць

Норма часу на завантаження

Загальна тривалість вантажних операцій

М1

Т

П3

П7

П8

П4

1,5

1,5

1,5

1,5

1,5

0

4

3

6

7

0

6

4,5

9

10,5

20

0

6

7

3

30

0

9

10,5

4,5

30

6

13,5

19,5

15

М2

Т

П2

П5

П1

1,5

1,5

1,5

1,5

0

6

7

5

0

9

10,5

7,5

18

0

5

0

27

0

7,5

0

27

9

18

7,5

Норма тривалості вантажних операцій на вантажних пунктах необхідна для розробки графіку роботи автомобілів.

  1.  ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ АВТОМОБІЛІВ МАЛОЇ ВАНТАЖОПІДЙОМНОСТІ НА МІЖЗАВОДСЬКИХ ПЕРЕВЕЗЕННЯХ З УРАХУВАННЯМ ЧАСУ ВИКОНАННЯ ЇЗДОК
    1.  Складання діаграми міжзаводських машинопотоків

На діаграмі міжзаводських машинопотоків (кількості їздок) між вантажними пунктами, треба показати кількість машиноїздок які необхідно виконати в першій половині зміни, в другій половині зміни та нерегламентовані за часом зміни.

Правила складання діаграми міжзаводських машинопотоків аналогічні правилам складання діаграми дрібно партійних вантажопотоків (див. п. 1.1).

Діаграма міжзаводських машинопотоків зображена на рисунку 2.1.

  1.  Складання вихідного плану міжзаводських перевезень

З метою використання в подальших розрахунках ЕОМ необхідно закодувати відправників і одержувачів шестизначними числами. Перші 3 цифри повинні відповідати номеру підприємства (вантажному пункту), четверта і п’ята – номеру вантажного майданчика (по кількості заводських вантажопотоків по даному підприємству, що прибувають і відправляються ), шоста – вантажна операція (1- розвантаження, 2 - навантаження). Коли номера вантажних пунктів однозначні, тобто, коди можуть бути чотиризначними числами.

Вихідний план (матриця) міжзаводських перевезень складається на основі діаграми міжзаводських вантажопотоків (їздок), норм часу на рух.

Задача по набору роботи ТМ на зміну полягає в наступному.

Існує m отримувачів і n відправників вантажу. Відома кількість машино-їздок в адресу кожного отримувача А(1 і m) від кожного відправника Вj(1 j n)

Задані нормативи часу:

tнij – час простою ТМ в усіх j-х пунктах навантаження (в j-x відправників вантажів) в адресу і-х одержувачів:

trij – час руху вантажної ТМ до і-х одержувачів вантажу від кожного j-го відправника;

tpij - час простою ТМ в кожному і-му пункті розвантаження, що прибув від j-го відправника;

txij – час руху порожньої ТМ від кожного і-го одержувача вантажу до кожного j-го відправника вантажу (і = 1...m, j = 1…n).

Задана кількість машино-їздок від кожного j-го відправника до відповідних і-х одержувачів;

е1іj – кількість машино-їздок, які необхідно виконати в першій половині зміни;

еj - кількість машино-їздок, які необхідно виконати в другій половині зміни;

еnіj – кількість машино-їздок, нерегламентованих за часом зміни (і = 1... m; j = 1…n).

В лівому стовпці клітинок шахової матриці вихідного плану перевезень, що складається з трьох чисел, верхнє число – е1, середнє – е2, нижнє – еn. В правому стовпці, що складається з чотирьох чисел, верхнє число – tн, друге число зверху – tr, третє число зверху – tp, нижнє число - tx.Всі нормативи часу повинні округлятися і бути кратними трьом.

Якщо яка-небудь величина з е1, е2, еn, tн дорівнює нулю, то нуль записується і в клітинку вихідного плану перевезень. Величина tx дорівнює нулю в тому випадку, якщо розвантажувальна і навантажувальна площадки розміщені поряд (в одному місці). Якщо між будь якими відправниками та одержувачами вантажів немає вантажних їздок, замість значень tн, tr, tp в клітинках матриці також ставлять нулі.

Коли враховувати час виконання їздок непотрібно, тобто усі їздки у вихідному плані перевезень треба показати як нерегламентовані за часом зміни. [5]

Вихідний план наведено у таблиці 2.1.


Таблиця 2.1 – Вихідний план перевезень


Продовження таблиці 2.1


  1.  Розробка змінних розкладів за допомогою ЕОМ

Розрахунки на ЕОМ проводяться у  наступній  послідовності:

  1.  підготувати вихідні дані (викласти у пояснювальній записці);

2) вихідні дані ввести в ЕОМ;

3)видати на друк розклади роботи на зміну (змінні маршрути) для кожного автомобіля, та вантажного майданчика.

Коди відправників та одержувачів вантажів є в таблиці вихідного плану перевезень (додаток В)  згідно з пріоритетом обслуговування, тобто коди відправників – зліва направо, а коди одержувачів – зверху вниз. Таким чином, розв’язок (набір роботи ТМ) починається завжди з лівої верхньої завантаженої клітинки матриці. Набір роботи першої ТМ починається з розгляду дообідніх їздок.

Після виконання кожної вантажної їздки час її елементів необхідно зразу наносити на сітку графіка [4]  для того, щоб при наборі роботи другій та наступним машинам була видною зайнятість вантажних фронтів (площадок) попередніми. В цьому разі ТМ ще в процесі розв’язку може бути спрямована на інший вільний вантажний фронт або на той, який вивільняється раніше інших і на адресу якого (або від якого) є вантажні їздки (відправлення).

Після нанесення навантаженої їздки на графік число дообідніх їздок зменшують на одиницю.

Від одержувачів транспортна машина спрямовується до відправника вантажу, якого визначають виходячи з умови

                                      tx = min txij, j = 1…n                                       (2.1)

Причому, чергового відправника вибирають у рядку одержувача (в якого розвантажена ТМ) зліва направо. Таким чином, при кількох однакових значеннях tx, вибирають перше tx1 = tx, тобто дотримуються принципу пріоритетності обслуговування вантажовідправників.

Для знайденого відправника знаходять пріоритетного одержувача (верхній в стовпці відправника). Якщо в процесі розв’язання видно, що на вантажному фронті – відправнику, до якого холостий пробіг мінімальний, вже  немає навантажених дообідніх їздок (відправлень) е1ij = 0, I = 1…m. ТМ виконує їздку, не регламентовану в часі зміни; а якщо немає і такої, ТМ спрямовується до наступного за рядком відправника (з рівнозначним або найближчим холостим пробігом), для якого виконується умова

                             tx = min txij або tx2 = min txij  tx                                          (2.2)              

 

Подібним чином для першої ТМ вибирають роботу до обідньої перерви. Після обідньої перерви, якщо навантажена їздка не закінчена, вона закінчується і при подальшому розв’язанні розглядаються тільки післяобідні та останні нерегламентовані з часом їздки (е2ij і еnij, де і = 1...m; j = 1… n).

В кінці зміни навантажена їздка повинна бути виконана повністю.

Якщо часу на виконання вантажної їздки на розглянутий вантажний фронт не вистачає, ТМ спрямовують на інший фронт з більшим часом холостого пробігу під навантаження, але з коротшим сумарним часом елементів навантаженої їздки. Якщо залишку часу не досить для виконання жодної їздки, перша ТМ спрямовується в гараж. На цьому набір роботи на зміну першої ТМ закінчується.

Якщо після набору роботи першої ТМ у вихідній матриці

                                    ,                                          (2.3)

то аналогічно виконують набір роботи для другої і наступних машин з урахуванням зайнятості вантажних фронтів попередніми машинами. Набір роботи для кожної ТМ виконується з початку зміни.

Паралельно складанню зведеного графіка роботи всіх ТМ складають розклад роботи для кожної машини. [5]

Для виконання розрахунків на ЕОМ готуємо вихідні дані, що розташовуються в двох файлах з довільними іменами. Це файл вихідних даних і файл плану перевезень.

Обидва файли вихідних даних текстові, що дозволяє використовувати для створення файлу будь-який текстовий редактор, що створює файл у форматі «текст МS - DOS» без схованих символів і з ознакою кінця файлу. Ми використовуємо вбудований редактор «Text  editor».

Ім’я  файлу вихідних даних – 320_21_1.txt. Ім’я  файлу перевезень –

320_21_2.txt.

Для створення файлу ми натискаємо на праву кнопку миші ,обираємо розділ створити текстовий документ. Змінюємо ім’я на «320_21_1». Відкриваємо та заповнюємо.

Рядок 1: Прізвище, ім'я та інші дані про персону, що проводить розрахунок. Довжина рядка не більш 30 символів, включаючи роздільники.

Яковенко Альона Олександрівна

Рядок 2: Дата розрахунку

08-03-2013

Рядок 3: Містить 3 числа, розділених комами. Поділ комами застосовується в обох файлах у межах рядка, якщо в ній більш чим одне число. Рядки комами не розділяються. Рядок 3 містить наступні числа - число відправників, одержувачів і загальне число каналів обслуговування (вантажних площадок).

12,12,24

Рядок 4: Містить 4 десяткові числа - початок робочого дня, кінець робочого дня, початок і кінець обідньої перерви. Всі числа приводимо у форматі ГГ.ХХ, причому число хвилин повинне бути кратне 3 хвилинам (найменшому проміжку часу).

7.00,16.00,11.15,11.45

Рядки починаючи з п'ятої містять наступну інформацію про відправників і одержувачів: перше число - код відправника чи одержувача, друге - час руху ТМ із гаража до відправника чи від одержувача в гараж. [5, с.38] Спочатку вводимо дані по відправниках, потім по одержувачах. Загальне число рядків дорівнює сумарній кількості відправників і одержувачів. Цей розділ здобуває наступний вид:

2032,12

2042,12

3042,12

3052,12

5022,18

5032,18

6022,18

6032,18

7042,15

7052,15

8032,21

8042,21

1011,12

2011,12

3011,12

3021,12

4011,12

4021,12

6011,18

7011,15

7021,15

7031,15

8011,21

8021,21

Далі йде інформація про канали обслуговування. Число рядків рівно числу каналів обслуговування. У кожному рядку ставимо номер відправника чи одержувача, до якого відносяться цей канал обслуговування. Якщо чи відправник чи одержувач має більш 1 каналу обслуговування (дві чи більш вантажні площадки), то код повторюється стільки разів, скільки каналів обслуговування мається на об'єкті.

2032

2042

3042

3052

5022

5032

6022

6032

7042

7052

8032

8042

1011

2011

3011

3021

4011

4021

6011

7011

7021

7031

8011

8021

Далі зберігаємо цей файл. І починаємо заповнювати наступний, створений так само файл плану перевезень з ім’ям «320_21_2».

Файл плану перевезень складається з рядків з сімох чисел кожен. Кожен рядок відповідає одному осередку матриці плану перевезень. 1-й рядок - від 1 - го відправника 1 - му одержувачу, 2 - й - від 1 - го відправника до 2 - му одержувачу, і - ий - від 1-го відправника  і-му одержувачу, i + 1 рядок - від 2 - го відправника 1 - му одержувачу і так далі - до ij рядка – від j - го відправника i - му одержувачу. Зміст рядка наступний:

1-е число - кількість дообідніх їздок;

2-е число -  кількість пообідніх їздок;

3-е число - кількість їздок, нерегламентованих за часом;

4-е число - час навантажування;

5-е число - час вантажного руху;

6–е число - час розвантаження;

7-е число - час порожнього руху.

Всі значення часу в хвилинах кратні трьом хвилинам. [5]

Рядок перший має такий вид:

0,0,0,0,0,0,12

З 1-ого по 6-е число стоять «0», тому що між пунктами немає вантажного руху.

Від відправника 2032 до усіх отримувачей (перші дванадцять рядків)мають такий вид:

0,0,0,0,0,0,12

0,0,0,0,0,0,0

2,1,1,12,6,12,6

0,0,0,0,0,0,6

0,0,0,0,0,0,18

0,0,0,0,0,0,18

0,0,0,0,0,0,12

0,0,0,0,0,0,18

0,0,0,0,0,0,18

0,0,0,0,0,0,18

0,0,0,0,0,0,24

0,0,0,0,0,0,24

Далі за прикладом для усіх інших відправників.

Зберігаємо цей документ. Потім змінюємо розширення імені файлів з .txt на .dat.

Після того, як вихідні дані підготовлені, можна приступати до розрахунку. Файли з вихідними даними поміщаємо в каталог із програмою РТ -13.

Робимо запуск файлу РТ - 13.ехе. При виконанні програма запитує імена наступних файлів: файлу вихідних даних – 320_21_1.dat, файлу плану перевезень – 320_21_2.dat і результуючих файлів: файлу звіту по перевезеннях, файлу розкладів транспортних машин, вантажних фронтів і зведеного графіка роботи транспорту, а також ім'я файлу плану невиконаних перевезень.

Перші два файли існуючі.

Імена трьох інших файлів створюємо по тим же правилам, що й імена файлів даних. У такий спосіб це будуть імена вигляду:

320_21_3.геz – файл звіту по перевезеннях;

320_21_4.геz – файлу розкладів транспортних машин, вантажних фронтів і зведеного графіка роботи транспорту;

320_21_5.геz – плану невиконаних перевезень.

Якщо вихідні дані уведені вірно, то в каталозі РТ - 13 з'являться три файли з іменами, аналогічними вище приведеним. Перший з цих файлів - контрольний, призначений для перевірки правильності введених даних і відповідності їхньому вихідному плану.

Другий файл - основний файл результатів розрахунків. У нього виводяться розклад роботи транспортних машин, роботи усіх вантажних площадок і зведений графік роботи міжцехового транспорту

Третій файл ми отримали порожнім,але при неправильному введені даних він наповняється. Це може трапитись в тому випадку, якщо загальний час, потрібний на виконання всіх їздок на який - то із вантажних фронтів більше, чим загальний час роботи цього фронту У випадку реального виробництва ці дані використовуються для планування їздок наступного дня.  [5]

Далі, для перегляду і редагування результатів розрахунків ми повинні знову змінити розширення імені файлів. Ми наводимо курсор на документ,натискаємо клавішу «F2», і у назві документа після крапки «геz» змінюємо на «doc» і зберігаємо.

При відкриванні нового файлу, наприклад, 320_21_3.doc, перед нами з’являється спливаюче вікно «Перетворення файлу». У цьому вікні ми обираємо кодування, котре дозволить прочитати наш документ, а саме «MS-doc». Потім перед нами одразу відкривається читабельний документ.

Результати розрахунків на ЕОМ дають нам звіт по перевезеннях,та розклад транспортних машин, вантажних фронтів і зведеного графіка роботи транспорту.

Звіт по перевезеннях містить наступні данні:

  •  План перевезень виконаний
  •  Необхідна кількість машин:  5
  •  Кількість відправників: 12
  •   Кількість отримувачей : 12
  •   Кількість каналів обслуговування : 24
  •  Початок робочої зміни :   7.00
  •  Кінець робочої зміни:  16.00
  •   Початок обідньої перерви:  11.15
  •   Кінець обідньої перерви:  11.45

Результати розрахунків на ЕОМ, які дали нам  графіки роботи ТМ  наведені в таблицях 2.2 -2.6.

Таблиця 2.2 – Розклад транспортної машини №1

Відправник

Прибуття

Відправлення

Отримувач

Прибуття

Відправлення

2032

7.12

7.24

3011

7.30

7.42

3042

7.42

7.54

4011

8.06

8.18

3042

8.30

8.42

4011

8.54

9.06

3042

9.18

9.30

4011

9.42

9.54

3042

10.06

10.18

4011

10.30

10.42

Обідня перерва з 11.15 до 11.45

3052

11.45

11.57

8021

12.15

12.27

8032

12.27

12.39

7031

12.45

15.57

7042

12.57

13.09

3021

13.21

13.33

3052

13.33

13.45

8021

14.03

14.15

8032

14.15

14.27

7031

14.33

14.45

7042

14.45

14.57

3021

15.09

15.21

Таблиця 2.3 – Розклад транспортної машини №2

Відправник

Прибуття

Відправлення

Отримувач

Прибуття

Відправлення

2042

7.12

7.24

7021

7.42

7.54

7042

7.54

8.06

3021

8.18

8.30

3052

8.30

8.42

8021

9.00

9.12

8032

9.12

9.24

7031

9.30

9.42

7042

9.42

9.54

3021

10.06

10.18

3052

10.18

10.30

8021

10.48

11.00

Обідня перерва з 11.15 до 11.45

8042

11.45

11.57

4021

12.09

12.21

3052

12.33

12.45

8021

13.03

13.15

8042

13.15

13.27

4021

13.39

13.51

8042

14.03

14.15

4021

14.27

14.39

8042

14.51

15.03

4021

15.15

15.27

Таблиця 2.4 – Розклад транспортної машини №3

Відправник

Прибуття

Відправлення

Отримувач

Прибуття

Відправлення

5022

7.18

7.30

1011

7.42

7.54

2032

8.06

8.18

3011

8.24

8.36

2032

8.42

8.54

3011

9.00

9.12

2042

9.18

9.30

7021

9.48

10.00

7052

10.00

10.12

8011

10.18

10.30

8042

10.30

10.42

4021

10.54

11.06

Продовження таблиці 2.4

Відправник

Прибуття

Відправлення

Отримувач

Прибуття

Відправлення

Обідня перерва з 11.15 до 11.45

2032

12.03

12.15

3011

12.21

12.33

2042

12.39

12.51

7021

13.09

13.21

7052

13.21

13.33

8011

13.39

13.51

6022

14.09

14.21

2011

14.33

14.45

2042

14.45

14.57

7021

15.15

15.27

Таблиця 2.5 – Розклад транспортної машини №4

Відправник

Прибуття

Відправлення

Отримувач

Прибуття

Відправлення

5032

7.18

7.30

6011

7.36

7.48

6022

7.48

8.00

2011

8.12

8.24

2042

8.24

8.36

7021

8.54

9.06

7052

9.06

9.18

8011

9.24

9.36

8042

9.36

9.48

4021

10.00

10.12

2042

10.30

10.42

7021

11.00

11.12

Обідня перерва з 11.15 до 11.45

6022

11.57

12.09

2011

12.21

12.33

6022

12.45

12.57

2011

13.09

13.21

6032

13.33

13.45

7011

13.57

14.09

6032

14.21

14.33

7011

14.45

14.57

Таблиця 2.6 – Розклад транспортної машини №5

Відправник

Прибуття

Відправлення

Отримувач

Прибуття

Відправлення

5032

7.30

7.42

6011

7.48

8.00

5022

8.06

8.18

1011

8.30

8.42

5022

8.54

9.06

1011

9.18

9.30

5032

9.42

9.54

6011

10.00

10.12

5032

10.18

10.30

6011

10.36

10.48

Обідня перерва з 11.15 до 11.45

5032

11.45

11.57

6011

12.03

12.15

  3 РОЗРОБКА ЗВЕДЕНОГО ГРАФІКУ РОБОТИ АВТОМОБІЛІВ

При складанні форми (сітки) графіку в курсовому проекті приймаємо час роботи транспорту з 7.00 до 16.00 год. Всі норми часу і ціна поділки на сітці графіка кратні 1 хв.

Час перерви на обід з 11.15 до 11.45 год.

Зведений графік розробляється на основі:

  1.  розрахованих збірно-розвізних маршрутів (п.1.3);

2)   норми часу вантажних операцій на вантажних пунктах цих маршрутів (табл. 1.7);

  1.  норми часу руху (табл. 2.3) [5];
  2.  розкладів роботи автомобілів малої вантажопідйомності отриманих за допомогою ЕОМ (табл. 2.2-2.6).

Спочатку на графік наноситься робота автомобілів за змінними маршрутами, потім автомобілів, які працюють на збірно-розвізних маршрутах.

Зведений графік показаний на листі 1 графічної частини курсового проекту.

  1.  ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКІВ РОБОТИ ТРАНСПОРТУ ЗА ГРАФІКОМ

На основі графіка визначаються наступні показники:

1) Необхідне число робочого парку автомобілів на маршрутах N, в т.ч. автомобілів великої вантажопідйомності Nвв і автомобілів малої вантажопідйомності Nмв  розраховується за формулою:

 

                                         N = Nвв  + Nмв                                                                             (4.1)    

                                  N =1 + 5 = 6 автомобілів 

  1.  Добовий пробіг кожного автомобіля в т.ч. завантаженої і порожньої:

                                            tд = tв  + tп                                                                                    (4.2)

Результати розрахунку добового пробігу кожного автомобіля наведені в таблиці 4.1

Добовий пробіг для автомобіля малої вантажопідйомності № 1:

tд=  6+12+12+12+12+12+12+12+12+18+6+12+18+6+12 = 174 хв.

Добовий пробіг для автомобіля малої вантажопідйомності № 2:

tд= 18+12+18+6+12+18+12+12+18+12+12+12+12+12 = 186 хв.

Добовий пробіг для автомобіля малої вантажопідйомності № 3:

tд=  12+12+6+6+6+6+18+6+12+18+6+6+18+6+18+12+18 = 186 хв.

Добовий пробіг для автомобіля малої вантажопідйомності № 4:

tд= 6+12+18+6+12+18+18+12+12+12+12+12+12+12+12= 186 хв.

Добовий пробіг для автомобіля малої вантажопідйомності № 5:

tд= 6+6+12+12+12+12+6+6+6+6+5 = 90 хв.

Добовий пробіг для автомобіля великої вантажопідйомності № 6:

tд=  12+12+6+12+12+18+12+18 = 102 хв.

Після розрахунків отриманні значення зводимо до таблиці 4.1, при цьому виділяючи значення завантажених пробігів.

Таблиця 4.1   – Добовий пробіг кожного автомобіля

Номер автомобіля

Завантажений пробіг, хв

Добовий пробіг, хв

1

126

174

2

150

186

3

120

186

4

120

186

5

48

90

6

84

102

 

  1.  Коефіцієнт використання часу пробігу кожного автомобіля:

                                            =/                                                  (4.3)

Коефіцієнт використання часу пробігу автомобіля №1:

= 126/174 = 0,72

Коефіцієнт використання часу пробігу автомобіля №2:

= 150/186 = 0,8

Коефіцієнт використання часу пробігу автомобіля №3:

= 120/186= 0,65

Коефіцієнт використання часу пробігу автомобіля №4:

= 120/186= 0,65

Коефіцієнт використання часу пробігу автомобіля №5:

= 48/90 = 0,53

Коефіцієнт використання часу пробігу автомобіля №6:

= 84/102= 0,82

Таблиця 4.2 – Значення коефіцієнту  використання часу пробігу

Номер автомобіля

Коефіцієнт використання часу пробігу

1

0,72

2

0,8

3

0,65

4

0,65

5

0,53

6

0,82

4) Обсяг перевезень кожним автомобілем за зміну, Qo.

Для автомобілів на міжзаводських перевезеннях по змінним маршрутам

 

                                                                                                    (4.4)

де E- кількість їздок за зміну ( по графіку);

  q – вантажопідйомність автомобілів малої вантажопідйомності (приймаємо 2 т);

  γ- коефіцієнт використання вантажопідйомності (приймаємо  γ =  0,8).

По формулі 4.4 розраховуємо обсяг перевезень для автомобілів малої вантажопідйомності:

Обсяг перевезень автомобілем №1:

Q=20,811=17,6 , т

Обсяг перевезень автомобілем №2:

Q=20,811=17,6 , т

Обсяг перевезень автомобілем №3:

Q=20,811=17,6 , т

Обсяг перевезень автомобілем №4:

Q=20,810=16 , т

Обсяг перевезень автомобілем №5:

Q=20,86=9,6 , т

Отриманні данні заносимо у таблицю 4.3.

Для автомобілів на збірно-розвізних маршрутах об’єм перевезень за зміну підсумовується по усім маршрутам. Об’єм перевезень за обіг на одному маршруті, т

                                                                               (4.5)

де mвi і mзi – відповідно кількість вантажних  місць, що вивозяться і завозяться по і-му пункту маршруту за обіг, шт.;

qвi   і qзi – відповідно маса одного вантажного місця, що вивозяться і завозяться по  і-му пункту маршруту (приймаємо 0,25).

Оскільки маса одного вантажного місця, що вивозяться і завозяться по  і-му пункту маршруту має однакове значення, то формула спрощується до вигляду:

Q=0,25(5+6+4+7+3+7+5+3+6+6+7)=14,75  т

Отримані данні заносимо у таблицю 4.3.

Таблиця 4.3 – Обсяг перевезень кожним автомобілем за зміну

Номер автомобіля

Обсяг перевезень, т

1

17,6

2

17,6

3

17,6

4

16

5

9,6

6

14,75

5) Годинна продуктивність автомобілів:

                                            W = Qo / Tн                                                                                (4.6)                                        

де Тн – час знаходження автомобіля в наряді (по графіку).

                                           Тн = Тм + tн                                                                                 (4.7)                                        

 

де Тм - час знаходження автомобіля на маршруті, год;

tн – час нульових пробігів, год.

Результати підрахунків часу знаходження автомобілів в наряді заносимо до таблиці 4.4.

Таблиця 4.4 – Час знаходження автомобілів в наряді

Номер автомобіля

Час знаходження автомобіля в наряді, год

1

7,7

2

7,9

3

8,05

4

7,65

5

4,7

6

4,7

Необхідні дані знайдено, тому розраховуємо годинну продуктивність автомобілів:

Годинна  продуктивність автомобіля №1:

W1 = 17,6 / 7,7 = 2,28 т / год

Годинна  продуктивність автомобіля № 2:

W2 = 17,6 / 7,9 = 2,22 т / год

Годинна  продуктивність автомобіля № 3:

W3 = 17,6 / 8,05= 2,18 т / год

Годинна  продуктивність автомобіля № 4:

W4 = 16 / 7,65= 2,09 т / год

Годинна  продуктивність автомобіля № 5:

W5= 9,6 / 4,7= 2,04  т / год

Годинна  продуктивність автомобіля № 6:

W6 =14,75/4,7 = 3,13   т / год

Розрахунки показали, що коефіцієнт використання пробігу у кожного з шести автомобілів вищий ніж 0,5. Тому, робимо висновок, що маршрути є раціональними та економічно вигідними.

                   

                           

ВИСНОВКИ

В результаті курсового проекту виконано розділи: по організації перевезень дрібнопартійних вантажів, а саме: складання діаграми дрібнопартійних вантажопотоків (таропотоків), складання схеми транспортної мережі, розрахунок збірно-розвізних маршрутів за методом найкоротшої звязуючої мережі, після чого отримали 2 кільцевих маршрути (маршрут № 1 Т-П6-П7-П8-П4-Т та маршрут № 2 Т-П2-П5-П1-Т), далі визначили тривалість вантажних операцій на вантажних пунктах, розробили графік роботи автомобілів; по організації роботи автомобілів на міжзаводських перевезеннях: складання діаграми міжзаводських машинопотоків, складання вихідного плану міжзаводських перевезень,  набір роботи автомобілям на зміну за допомогою ЕОМ.

Розробили зведений графік роботи автомобілів, після чого розрахували показники роботи транспорту для 6 автомобілів (5 – малої вантажопідйомності, 1 – великої вантажопідйомності). При розрахунках добового пробігу  кожного автомобіля ми отримали такі данні: 1 машина – 174 хв. , 2 машина – 186 хв. , 3 машина – 186 хв. , 4 машина – 186 хв. , 5 машина – 90 хв. , 6 машина – 102 хв. Коефіцієнти використання часу пробігу показали, що маршрути є раціональними, тому що жоден з них не є нижчим за 0,5. Коефіцієнти використання часу пробігу : 1 машина – 0,72 , 2 машина – 0,8 , 3 машина – 0,65 , 4 машина – 0,65 , 5 машина – 0,53 , 6 машина – 0,82.

Розрахувавши значення обсягів перевезення кожним автомобілем за зміну, ми з’ясували, що значення будуть наступними:   1 машина  – 17,6 т.,    2 машина – 17,6 т., 3 машина  - 17,6 т., 4 машина – 16 т., 5 машина – 9,6 т., а  6 машина – 14,75 т.

Годинні  продуктивності склали: 1 машина – 2,28  т/год., 2 машина – 2,22 т/год.,3 машина  - 2,18 т/год., 4 машина – 2,09 т/год., 5 машина – 2,04 т/год., 6 машина – 3,13 т/год.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

  1.  Вайчукович В.Ф. и др. Грузовые автомобильные перевозки. – Минск: Высшая школа,1989. – 272 с.
  2.  Воркут А. И. Грузовые автомобильные перевозки. – Киев. Вища школа, 1986. – 447 с.
  3.  Геронимус В. Л. Экономико-математические методы в планировании на автомобильном транспорте. – М.: Транспорт, 1982. – 192 с.
  4.  Бабушкін Г. Ф. Технологія та організація транспортно-складських робіт на промисловому транспорті. Навч. посібник. – К.: ІСДО, 1993. – 192 с.
  5.  Бабушкін Г. Ф. Вантажні перевезення . Методичні вказівки до курсового проектування. – Запоріжжя: ЗНТУ, 2006 – 46 с.
  6.  http://www.ukrbiznes.com/ 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

40942. Розвиток буржуазної держави та права у Великобританії 38 KB
  Розвиток буржуазної держави та права у Великобританії Буржуазна революція в Англії. Розвиток буржуазного права. вже новий король Вільгельм підписав Біль про права яким затверджувалось верховенство парламенту в законотворчості. визначався неписаними правилами колегіальна відповідальність кабінету міністрів формування уряду з партії що перемогла на виборах відмова короля від права вето та ін.
40943. Розвиток буржуазної держави та права у Франції 53.5 KB
  Розвиток буржуазної держави та права у Франції Буржуазна революція у Франції. Розвиток державності Франції у XIX ст. Буржуазна революція у Франції.
40944. Розвиток буржуазної держави та права в Німеччині 42 KB
  Створення імперії організація державної влади та управління. Створення імперії організація державної влади та управління. набула чинності Конституція німецької імперії що діяла аж до 1919 р. Реальна влада в імперії аж до 1890 р.
40945. Розвиток буржуазної держави та права в США 43.5 KB
  Розвиток буржуазної держави та права в США Формування буржуазної держави США. Конституція США 1787. Державний устрій і політична система США в XIX ст. Формування буржуазної держави США.
40946. Основні положення теорії надійності 667 KB
  Але це не означає що люди не цікавилися і не займалися питаннями надійності створюваної ними техніки до тих пір поки не виникла наука про надійність. Створення і використання такої техніки без спеціальних заходів по забезпеченню її надійності не має сенсу. З розвитком і ускладненням техніки ускладнювалася і розвивалася проблема її надійності. Предмет її досліджень вивчення причин що викликають відмови об'єктів визначення закономірностей яким відмови підкоряються розробка способів кількісного вимірювання надійності методів розрахунку і...
40947. Инструменты и технологии рисования во Flash 3.01 MB
  Заливка фигуры растровым изображением Показать/скрыть все слои (Show/Hide All Layers) - если кликнуть левой клавишей мыши в слое под этой пиктограммой, появится крестик красного цвета, а значок с изображением карандаша будет перечеркнут красной линией. Изображение, находящееся в данном слое исчезнет в рабочем поле.
40948. Создание покадровой анимации в Flash 793.5 KB
  Создание покадровой анимации Во Flsh предусмотрено три различных механизма анимирования объектов: покадровая классическая анимация когда автор сам создает или импортирует из других приложений каждый кадр будущего мультика и устанавливает последовательность их просмотра; автоматическое анимирование так называемая tweenedанимация при использовании которой автор создает только первый и последний кадры мультипликации а Flsh автоматически генерирует все промежуточные кадры; различают два вида tweenedанимации: анимация...
40949. Создание анимации вращения 328 KB
  Более того эта анимация работает корректно только если в начальном и заключительном ее кадрах расположен один и тот же флэшсимвол В технологии Flsh используются самостоятельные объекты называемые флэшсимволами Symbols. поэтому анимация движения способна постепенно изменять все эти свойства от первого кадра к заключительному. В случае когда надо совмещать вращение с перемещением в панели Свойств в начальном ключевом кадре анимации задается вращение. Нарисуйте в первом кадре стрелку используя инструмент Кисть B.
40950. Создание анимации. Движение по заданной траектории 566 KB
  Создание анимации Движение по заданной траектории Это занятие посвящено движению по траектории созданию мувиклипов. Движение по заданной траектории Flsh позволяет задать движение объекта вдоль заданной траектории. Добавьте слой траектории.