99651

Відображення в господарському праві приватних та публічних інтересів учасників господарського життя. Методи господарського права, їх особливість та відмінність від методів цивільного та адміністративного права

Доклад

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Співвідношення законного інтересу та суб’єктивного права. О.М.Вінник наголошує на неприпустимості ототожнення законного інтересу (або охоронюваного законом) з суб’єктивним правом, оскільки вони є дозволами різного ступеня.

Украинкский

2016-10-04

40.5 KB

2 чел.

Відображення в господарському праві приватних та публічних інтересів учасників господарського життя. Методи господарського права, їх особливість та відмінність від методів цивільного та адміністративного права.

Три основні точки зору на природу інтересу як:

(1)суб’єктивне - інтерес як усвідомлена його суб’єктом потреба (А. А. Чунаєва, Р. Е. Гукасян, Е. А. Лукашева, С. Н. Кожевніков, В. А. Кубинський)

(2) об’єктивне- інтереси виникають на основі об’єктивних потреб суб’єкта та обумовлені суспільними відносинами (Г. М. Гак, С. М. Братусь, Д. М. Чечот, В. К. Попов, Г. В. Мальцев, О. І. Екімов, С. В. Михайлов,О.М.Вінник та ін.)

(3)об’єктивно-суб’єктивне явище - два моменти: об’єктивний характер потреб, на яких грунтується інтерес, і доусвідомленням суб’єктом інтересу своїх об’єктивних потреб (І.В.Венедиктова, В.М.Єрмоленко)

Співвідношення законного інтересу та суб’єктивного права. О.М.Вінник наголошує на неприпустимості ототожнення законного інтересу (або охоронюваного законом) з суб’єктивним правом, оскільки вони є дозволами різного ступеня.Законний інтерес визнають простим дозволом, що не передбачає певної, зафіксованої в законі поведінки суб’єкта інтересу та осіб, від яких залежить його задоволення.Суб’єктивне право, на відміну від законного інтересу, завжди передбачає відповідний обов’язок.

Поняття «законний інтерес» - рішення КСУ від 01.12.2004 року № 18-рп/2004 у справі щодо офіційного тлумачення окремих положень ч.1 ст.4 ЦПК України (справа про охоронюваний законом інтерес) - визначення даного поняття у логічно-смисловому зв’язку із суб’єктивним правом. Так,“поняття "охоронюваний законом інтерес», […] треба розуміти як прагнення  до  користування конкретним   матеріальним   та/або   нематеріальним   благом,   як зумовлений   загальним   змістом   об'єктивного   і    прямо    не опосередкований  у  суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є  самостійним  об'єктом  судового  захисту  та  інших  засобів правової  охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції  і  законам України,  суспільним інтересам,  справедливості,  добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам”.

О.М.Вінник - поділ інтересів:

доприватних належать інтереси,носіями яких є приватні особи (громадяни, їх групи, а також створені ними – безпосередньо чи опосередковано – юридичні особи),спрямовані на реалізацію потреб зазначених осіб та забезпечені санкціонованим державоюзахистом, що застосовується зазвичай за ініціативою носіїв цих інтересів.

Публічні інтереси - відображені в праві відгармонізовані, збалансовані певним чиномінтереси держави як організації політичної влади,інтереси всього суспільства (спільні інтереси його членів), а такожзначної його частини/прошарків (територіальних громад, соціальних груп, особливо найвразливіших – споживачів, найманих працівників, дрібних підприємців, залежних підприємств, меншості в товаристві), щозахищаються чи можуть захищатися за ініціативою держави.

Відсутні чіткі і сталі кордони між приватними та публічними інтересами. Вони можуть змінюватися у тих випадках, коли деякі явища суспільного життя втрачають публічний чи державний інтерес, залишаючись приватними інтересами.Приклади: Скажімо,споживачі як категорія учасників господарських відносин у сфері економічної конкуренції є носіями публічних інтересів, а окремий споживач (група споживачів), невдоволених якістю товарів певного виробника – приватних. Так самодрібні акціонери певного акціонерного товариства – носії групових приватних інтересів, а дрібні акціонери як найбільш численна категорія учасників акціонерних відносин, що потребують державного захисту, - публічних інтересів.

У підприємницькій діяльності законний приватний інтерес щодо отримання прибуткунабуває особливого значення:його задоволення є метою, рушійною силою такої діяльності, а умовою досягнення цієї мети – врахування публічних інтересів. Таким чином,підприємницька діяльність може існувати як баланс приватного інтересу підприємця щодо отримання прибутку від виробництва та реалізації свого товару (робіт, послуг)і публічних інтересів, сформованих за рахунок збалансованого врахування типових законних інтересів споживачів (щодо кількості, якості, ціни, екологічної та іншої безпеки цих благ в ролі товару), підприємців (щодо можливості забезпечення їм вільного доступу до ринку аналогічного товару, дотримання чесних правил конкурентної боротьби), держави – щодо сплати податків та дотримання інших, встановлених правил у сфері господарювання.

При здійсненні некомерційної господарської діяльностіприватний інтерес виробника може відігравати другорядну роль, підпорядковуючись публічним інтересам.

За законодавством - закріпленняпріоритету приватних інтересів (який втілюється в проголошенні принципу свободи підприємництва), алеза умови, якщо такі інтереси не завдають шкодипублічним інтересам та законним інтересам інших осіб.

Щодо питання наукової та практичної доцільності поділу інтересів на приватні та публічні, а також поділу права на приватне та публічне, який є умовним, то він здійснюється для більш чіткого розмежування тих чи інших галузей права, виокремлення відповідного методу правового регулювання, а у правозастосовчій діяльності ще й з метою визначення підсудності.

Метод

Г. Л. Знаменський -єдиний комплексний метод правового регулювання в господарському праві, що інтегрує усі інші методи, забезпечує гармонізацію приватних і публічних інтересів та полягає в рівному підпорядкуванні всіх суб’єктів господарювання суспільному господарському порядку.

Щербина -три методи господарського права:метод владних приписів, метод автономних рішень і метод рекомендацій

Вінник -чотири основні методи правового регулювання:

метод приписів, що передбачає право прийняття юридично значущих рішень органом господарського управління (власником майна) щодо підпорядкованого йому суб'єкта (рішення власника про створення підприємства чи його реорганізацію, ліквідацію; видача ліцензії; розміщення державного замовлення на підприємствах, що функціонують на базі державного майна, і підприємствах-монополістах). Застосування цього методу законодавцем відбувається у формі імперативних норм;

метод автономних рішень дозволяє суб'єктам господарювання приймати самостійно (але в межах своєї компетенції) юридично значущі рішення й передбачає обов'язок усіх інших суб'єктів не перешкоджати прийняттю та виконанню цих рішень (наприклад, ухвалення загальними зборами акціонерного товариства рішення про напрями використання прибутку товариства за минулий фінансово-господарський рік);

метод координації забезпечує прийняття юридично значущих рішень за згодою сторін, кожна з яких не вправі нав'язувати свої умови іншій стороні; рішення приймається шляхом компромісу (укладення господарського договору);

метод рекомендацій передбачає видання компетентними органами пропозицій (рекомендацій), адресованих суб'єктам господарювання щодо певної (бажаної для суспільства, ефективної) поведінки (порядку дій) у сфері господарювання. Це примірні господарські договори, примірні установчі та внутрішні правові документи господарських організацій, утому числі відкритих акціонерних товариств.

Висновок

Метод господарсько-правового регулювання складний і грунтується на поєднанні елементів загальнодозвільності в межах закону («дозволено все, що не заборонено законом») і зобов'язальності згідно із законодавством («суб'єкти господарювання повинні вчиняти те, що на них покладено законом»).


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

31503. РИНОК КАПІТАЛІВ 110.5 KB
  РИНОК КАПІТАЛІВ Основи організації ринку капіталів. Кредитний ринок як складова ринку капіталів. Основи організації ринку капіталів Ринок капіталів це частина фінансового ринку де формується попит і пропозиція на середньостроковий та довгостроковий позиковий капітал. Економічна роль ринку капіталів полягає в його спроможності об'єднати дрібні розрізнені кошти і на основі цього активно впливати на концентрацію і централізацію виробництва та капіталу.
31504. Грошовий ринок 156.5 KB
  Грошовий ринок Сутність та особливості функціонування грошового ринку. Структура грошового ринку та його інструменти. Міжбанківський ринок та операції що здійснюються на міжбанківському ринку. Сутність та особливості функціонування грошового ринку Грошовий ринок у ринковій економіці це система грошових відносин на фінансовому ринку яку формують банківські та спеціальні фінансовокредитні інститути що забезпечують функціонування грошових ресурсів країни їх постійне переміщення під впливом законів попиту та пропозиції.
31505. Поняття і класифікація фінансового посередництва 149.23 KB
  Типи фінансових посередників. Функції фінансових посередників. Суть значення та переваги діяльності фінансових посередників Діяльність фінансових посередників є обов'язковим атрибутом сучасної економіки. В умовах розвинутої ринкової економіки свою діяльність здійснює величезна кількість фінансових посередників які за винагороду надають різні види фінансових послуг В Україні інститут фінансового посередництва знаходиться в стадії становлення та розвитку.
31506. Цінні папери 173.5 KB
  Сутність і характерні ознаки цінних паперів. Типологізація цінних паперів. Роль цінних паперів на фінансовому ринку. Роль приватизаційних паперів на фінансовому ринку.
31507. ПОХІДНІ ЦІННІ ПАПЕРИ ТА ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ РИНКУ ПОХІДНИХ ЦІННИХ ПАПЕРІВ 171 KB
  ПОХІДНІ ЦІННІ ПАПЕРИ ТА ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ РИНКУ ПОХІДНИХ ЦІННИХ ПАПЕРІВ. У вітчизняній практиці на фінансовому ринку більш широкого застосування здобули операції з традиційними фінансовими інструментами з угодами предметом яких є грошові кошти або їх еквіваленти такі як кредиторська і дебіторська заборгованість; векселі; акції; облігації; факторинг форфейтинг фінансова оренда; гарантії кредитної лінії страхові угоди фінансового характеру тощо. Серед інструментів ринку похідних цінних паперів розрізняють сурогати цінних...
31508. Умови праці та режими праці й відпочинку 308 KB
  Умови праці та режими праці й відпочинку Зміст учбового матеріалу: 1. Умови праці та фактори їх формування 2. Нормативноправове регулювання та оцінка рівня умов праці 3. Суть працездатності людини та її залежність від режимів праці і відпочинку 4.
31509. Трудовий процес та його організація 121 KB
  Трудові процеси: суть види принципи організації Процес виробництва – це єдність трудового і технологічного процесів створення певного виду продукції коли на предмет праці діє людина та знаряддя праці. Технологічний процес – це цілеспрямована зміна форми розмірів стану структури положення місця предметів праці. Отже зміст трудового процесу визначається сукупністю методів і прийомів праці працівника або групи працівників потрібних для виконання роботи за всіма її стадіями які складаються з наступного: одержати завдання; інформаційна і...
31510. Міра праці та її визначення 191 KB
  Класифікація витрат робочого часу Система нормативів і норм праці. Подальше вдосконалення нормування праці передбачає: максимальне охоплення нормами праці різних видів робіт з обслуговування виробництва та управління ним; широке впровадження технічно обґрунтованих норм тобто розроблення норм виробітку часу обслуговування з урахуванням можливостей сучасної техніки й технології виробництва передових методів праці тощо; підвищення не тільки технічної а й економічної та фізіологічної обґрунтованості норм. Якщо технічне...
31511. Продуктивність праці 116 KB
  Продуктивність праці Зміст учбового матеріалу: Сутність продуктивної праці та продуктивності праці. Показники продуктивності праці та методи її вимірювання Фактори впливу на зростання продуктивності праці та їх класифікація Резервів зростання продуктивності праці їх класифікація та оцінка. Сутність продуктивності та продуктивності праці Згідно з рекомендаціями Міжнародної організації праці МОП розрізняють поняття продуктивність і продуктивність праці. Продуктивність – це ефективність використання ресурсів – праці капіталу...