99651

Відображення в господарському праві приватних та публічних інтересів учасників господарського життя. Методи господарського права, їх особливість та відмінність від методів цивільного та адміністративного права

Доклад

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Співвідношення законного інтересу та суб’єктивного права. О.М.Вінник наголошує на неприпустимості ототожнення законного інтересу (або охоронюваного законом) з суб’єктивним правом, оскільки вони є дозволами різного ступеня.

Украинкский

2016-10-04

40.5 KB

4 чел.

Відображення в господарському праві приватних та публічних інтересів учасників господарського життя. Методи господарського права, їх особливість та відмінність від методів цивільного та адміністративного права.

Три основні точки зору на природу інтересу як:

(1)суб’єктивне - інтерес як усвідомлена його суб’єктом потреба (А. А. Чунаєва, Р. Е. Гукасян, Е. А. Лукашева, С. Н. Кожевніков, В. А. Кубинський)

(2) об’єктивне- інтереси виникають на основі об’єктивних потреб суб’єкта та обумовлені суспільними відносинами (Г. М. Гак, С. М. Братусь, Д. М. Чечот, В. К. Попов, Г. В. Мальцев, О. І. Екімов, С. В. Михайлов,О.М.Вінник та ін.)

(3)об’єктивно-суб’єктивне явище - два моменти: об’єктивний характер потреб, на яких грунтується інтерес, і доусвідомленням суб’єктом інтересу своїх об’єктивних потреб (І.В.Венедиктова, В.М.Єрмоленко)

Співвідношення законного інтересу та суб’єктивного права. О.М.Вінник наголошує на неприпустимості ототожнення законного інтересу (або охоронюваного законом) з суб’єктивним правом, оскільки вони є дозволами різного ступеня.Законний інтерес визнають простим дозволом, що не передбачає певної, зафіксованої в законі поведінки суб’єкта інтересу та осіб, від яких залежить його задоволення.Суб’єктивне право, на відміну від законного інтересу, завжди передбачає відповідний обов’язок.

Поняття «законний інтерес» - рішення КСУ від 01.12.2004 року № 18-рп/2004 у справі щодо офіційного тлумачення окремих положень ч.1 ст.4 ЦПК України (справа про охоронюваний законом інтерес) - визначення даного поняття у логічно-смисловому зв’язку із суб’єктивним правом. Так,“поняття "охоронюваний законом інтерес», […] треба розуміти як прагнення  до  користування конкретним   матеріальним   та/або   нематеріальним   благом,   як зумовлений   загальним   змістом   об'єктивного   і    прямо    не опосередкований  у  суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є  самостійним  об'єктом  судового  захисту  та  інших  засобів правової  охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції  і  законам України,  суспільним інтересам,  справедливості,  добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам”.

О.М.Вінник - поділ інтересів:

доприватних належать інтереси,носіями яких є приватні особи (громадяни, їх групи, а також створені ними – безпосередньо чи опосередковано – юридичні особи),спрямовані на реалізацію потреб зазначених осіб та забезпечені санкціонованим державоюзахистом, що застосовується зазвичай за ініціативою носіїв цих інтересів.

Публічні інтереси - відображені в праві відгармонізовані, збалансовані певним чиномінтереси держави як організації політичної влади,інтереси всього суспільства (спільні інтереси його членів), а такожзначної його частини/прошарків (територіальних громад, соціальних груп, особливо найвразливіших – споживачів, найманих працівників, дрібних підприємців, залежних підприємств, меншості в товаристві), щозахищаються чи можуть захищатися за ініціативою держави.

Відсутні чіткі і сталі кордони між приватними та публічними інтересами. Вони можуть змінюватися у тих випадках, коли деякі явища суспільного життя втрачають публічний чи державний інтерес, залишаючись приватними інтересами.Приклади: Скажімо,споживачі як категорія учасників господарських відносин у сфері економічної конкуренції є носіями публічних інтересів, а окремий споживач (група споживачів), невдоволених якістю товарів певного виробника – приватних. Так самодрібні акціонери певного акціонерного товариства – носії групових приватних інтересів, а дрібні акціонери як найбільш численна категорія учасників акціонерних відносин, що потребують державного захисту, - публічних інтересів.

У підприємницькій діяльності законний приватний інтерес щодо отримання прибуткунабуває особливого значення:його задоволення є метою, рушійною силою такої діяльності, а умовою досягнення цієї мети – врахування публічних інтересів. Таким чином,підприємницька діяльність може існувати як баланс приватного інтересу підприємця щодо отримання прибутку від виробництва та реалізації свого товару (робіт, послуг)і публічних інтересів, сформованих за рахунок збалансованого врахування типових законних інтересів споживачів (щодо кількості, якості, ціни, екологічної та іншої безпеки цих благ в ролі товару), підприємців (щодо можливості забезпечення їм вільного доступу до ринку аналогічного товару, дотримання чесних правил конкурентної боротьби), держави – щодо сплати податків та дотримання інших, встановлених правил у сфері господарювання.

При здійсненні некомерційної господарської діяльностіприватний інтерес виробника може відігравати другорядну роль, підпорядковуючись публічним інтересам.

За законодавством - закріпленняпріоритету приватних інтересів (який втілюється в проголошенні принципу свободи підприємництва), алеза умови, якщо такі інтереси не завдають шкодипублічним інтересам та законним інтересам інших осіб.

Щодо питання наукової та практичної доцільності поділу інтересів на приватні та публічні, а також поділу права на приватне та публічне, який є умовним, то він здійснюється для більш чіткого розмежування тих чи інших галузей права, виокремлення відповідного методу правового регулювання, а у правозастосовчій діяльності ще й з метою визначення підсудності.

Метод

Г. Л. Знаменський -єдиний комплексний метод правового регулювання в господарському праві, що інтегрує усі інші методи, забезпечує гармонізацію приватних і публічних інтересів та полягає в рівному підпорядкуванні всіх суб’єктів господарювання суспільному господарському порядку.

Щербина -три методи господарського права:метод владних приписів, метод автономних рішень і метод рекомендацій

Вінник -чотири основні методи правового регулювання:

метод приписів, що передбачає право прийняття юридично значущих рішень органом господарського управління (власником майна) щодо підпорядкованого йому суб'єкта (рішення власника про створення підприємства чи його реорганізацію, ліквідацію; видача ліцензії; розміщення державного замовлення на підприємствах, що функціонують на базі державного майна, і підприємствах-монополістах). Застосування цього методу законодавцем відбувається у формі імперативних норм;

метод автономних рішень дозволяє суб'єктам господарювання приймати самостійно (але в межах своєї компетенції) юридично значущі рішення й передбачає обов'язок усіх інших суб'єктів не перешкоджати прийняттю та виконанню цих рішень (наприклад, ухвалення загальними зборами акціонерного товариства рішення про напрями використання прибутку товариства за минулий фінансово-господарський рік);

метод координації забезпечує прийняття юридично значущих рішень за згодою сторін, кожна з яких не вправі нав'язувати свої умови іншій стороні; рішення приймається шляхом компромісу (укладення господарського договору);

метод рекомендацій передбачає видання компетентними органами пропозицій (рекомендацій), адресованих суб'єктам господарювання щодо певної (бажаної для суспільства, ефективної) поведінки (порядку дій) у сфері господарювання. Це примірні господарські договори, примірні установчі та внутрішні правові документи господарських організацій, утому числі відкритих акціонерних товариств.

Висновок

Метод господарсько-правового регулювання складний і грунтується на поєднанні елементів загальнодозвільності в межах закону («дозволено все, що не заборонено законом») і зобов'язальності згідно із законодавством («суб'єкти господарювання повинні вчиняти те, що на них покладено законом»).


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

80704. THE MORPHEMIC STRUCTURE OF THE WORD. TYPES OF MORPHEMES. ALLOMORPHS nd mening: they dont possessed grmmticl mening. 30.83 KB
  The morpheme is the smallest meaningful unit of form. A form in these cases a recurring discrete unit of speech. Morphemes occur in speech only as constituent parts of words, not independently, although a word may consist of single morpheme. Even a cursory examination of the morphemic structure of English words reveals that they are composed of morphemes of different types: root-morphemes and affixational morphemes. Words that consist of a root and an affix are called derived words or derivatives and are produced by the process of word building known as affixation (or derivation).
80705. MORPHEMIC LEVEL OF ANALYSYS OF WORD-STRUCTURE 33.59 KB
  There are two levels of approach to the study of word- structure: the level of morphemic analysis and the level of derivational or word-formation analysis. Principles of morphemic analysis. In most cases the morphemic structure of words is transparent enough and individual morphemes clearly stand out within the word. The segmentation of words is generally carried out according to the method of Immediate and Ultimate Constituents.
80706. Lexicology as a branch of linguistics. Parts /branches of lexicology. The connection of lexicology with other branches of linguistics 32.51 KB
  Special lexicology – the lexicology of a particular language, i.e. the study and description of its vocabulary and vocabulary units, primarily words as the main units of language.; special lexicology is based on the principles worked out and laid down by general lexicology, a general theory of vocabulary. Special lexicology employs synchronic (q.v.) and diachronic (q.v.) approaches
80708. The word as an arbitrary and motivated sign. Naming. Types of motivation 34.58 KB
  The process of motivation depends on the inner form of the word. The inner form is central point in the lexical meaning which helps to get inside in to the features chosen as the basis of nomination. In linguistics the term MOTIVATION is used to denote the relationship
80709. Бухгалтерская отчетность 121.5 KB
  Бухгалтерская отчетность Адреса и сроки представления бухгалтерской отчетности Состав бухгалтерской отчетности Статистическая отчетность Срок хранения первичных документов Исправление бухгалтерских ошибок. Адреса и сроки представления отчетности Все организации за исключением бюджетных представляют годовую бухгалтерскую отчетность в соответствии с учредительными документами учредителям участникам организации или собственникам ее имущества а также территориальным органам государственной статистики по месту их регистрации...
80710. Учетная политика предприятия 125 KB
  Под учетной политикой организации понимается принятая ею совокупность способов ведения бухгалтерского учета первичного наблюдения стоимостного измерения текущей группировки и итогового обобщения фактов хозяйственной деятельности. К способам ведения бухгалтерского учета относятся способы группировки и оценки фактов хозяйственной деятельности погашения стоимости активов организация документооборота инвентаризации способы применения счетов бухгалтерского учета системы учетных регистров обработки информации и иные соответствующие...
80711. Малые предприятия: бухгалтерский учет и особенности налогообложения 122.5 KB
  Малые предприятия: бухгалтерский учет и особенности налогообложения Основные понятия о малом предпринимательстве Условия и показатели для применения упрощенной системы налогообложения Условия для применения простой формы бухгалтерского учета Ведение учета частными предпринимателями Изменения в налогообложении в связи с введением единого налога на вмененный доход Основные понятия о малом предпринимательстве...