99698

Використання методології Rational Unified Process (RUP) при проектуванні інформаційних систем

Лабораторная работа

Информатика, кибернетика и программирование

За допомогою ПЗ Ratіonal Rose розробити діаграму варіантів використання. При цьому з кожним варіантом використання зв’язати файл що описує потік подій для даного варіанту використання. Цей файл являє собою текст або поєднання тексту та алгориитму який включає: опис призначення варіанту використання передумови які повинні бути виконані перш ніж почнеться робота з варіантом використання основний та альтернативний потоки подій а також постумови які повинні бути виконані після завершення варіанта використання.

Украинкский

2016-10-08

195.5 KB

0 чел.

Лабораторна робота  №2

"Використання методології Rational Unified Process  (RUP) при проектуванні інформаційних систем"

Мета роботи: Отримати практичні навички використання Case-засобів для проектування інформаційних систем на ранніх стадіях.

Порядок виконання:

1.Обрати предметну область для якої буде розроблятися інформаційна система.

2. За допомогою ПЗ Ratіonal Rose розробити діаграму варіантів використання.

При цьому з кожним варіантом використання зв’язати файл, що описує потік подій для даного варіанту використання. Цей файл являє собою текст (або поєднання тексту та алгориитму), який включає: опис призначення варіанту використання, передумови, які повинні бути виконані, перш ніж почнеться робота з варіантом використання, основний та альтернативний потоки подій, а також постумови, які повинні бути виконані після завершення варіанта використання.

3. Розробити діаграми Взаємодії (Послідовності та Кооперацій)

4. Розробити діаграму класів

5. Розробити діаграми Станів і Дій

6. Розробити діаграму Компонентів.

7. У разі необхідності розробити діаграму розміщення.

8. Згенерувати програмний код на обраній мові програмування

Підготувати звіт по лабораторній роботі


Порядок роботи з Ratіonal Rose:

  1.  Запустити програмне забезпечення Ratіonal Rose і у вікні створення нової моделі, яке з’явилося (рис. 1) вибрати Rational Unified Process .  

Зберегти нову модель з новою назвою.

  1.  Розробити представлення варіантів використання (The Use Case View) необхідно вказати всіх Акторів та всі Варіанти використання, а також розробити діаграми Варіатів використання (можна розробити як окремі діаграми для кожного випадку використання, так і загальну діаграму з відображенням всіх акторів та всіх випадків використання).

Для того, щоб створити нового актора чи новий Випадок використання, необхідно на відповідному пакеті клікнути правою кнопкою миші, вибрати пункт New та вибрати необхідну сутність чи діаграму (рис.2).

Пакети є групами сутностей - Акторів, Варіантів використання, тощо. Для упорядкування моделі можна створювати стільки пакетів, скільки необхідно.

При побудові діаграми Варіантів використання можна використовувати різні типи відношень (задаються в  Specification->Stereotype). 

Для зв’язку між варіантом використання та актором використовується зв’язок комунікації (communication). Напрямок стрілки показує, хто ініціює комунікацію.

Відношення „Включення” (“include”) – використовується, коли є якийсь фрагмент поведінки системи, який повторюється більше ніж в одному варіанті використання. Для того, щоб його не копіювати кожний раз – він описується, як окремий варіант використання, після чого на нього можна ссилатися з інших варіантів використання. 

Відношення Розширення (extended) – розширюючий варіант доповнює базовий в точких розширення (які визначаютьсч в базовому варіанті).

Відношення Узагальнення (generalization) – використовується у випадку, коли потрібно показати, що у деяких акторів є спільні риси (індивідуальний і корпоративний клієнт – вводимо абстрактний узагальнюючий клас клієнт).

Можна відображати  та модифікувати також властивості варіантів використання через Use-Case Specification.

Так, якщо існує декілька основних типів діаграм використання, можна кожній з діаграм присвоїти певний тип (stereotypes).

При введенні пріоритету в полі Rank можна задати порядок роботи з варіантами використання.

Встановлення мітки „abstract”, означатиме, що даний варіант використання не запускається безпосередньо актором, а забезпечує додаткову функціональність, яка може використовуватися іншими варіантами використання. Тобто, абстрактні класи будуть брати участь у зв’язках використання або розширення.

Для зв’язування файлу з варіантом використання слід: клікнути правою кнопкою миші на варіанті використання, вибрати пункт New->File, в діалоговому вікні  Open вибрати потрібний (попередньо створений файл) та натиснути кнопку Open.

Для акторів можна задати множинність їх використання (скільки екземплярів акторів використовуються варіант використання) – Open specification->Detail->Cardinality (задаємо 0..1, чи щось інше).

Можна також пов’язувати примітки (notes) з конкретними варіантами використання і акторами, використовуючи відповідну кнопку панелі інструментів.

 


  1.  Розробка діаграм Взаємодії.

Кожна Діаграма Послідовності має відображати певний потік варіанта виклристання (описаний в прикріпленому до нього файлі).

Для створення діаграми послідовності на варіанті використання клікнути правою кнопкою мишки та вибрати New->Sequence Diagram.

При створенні діаграми необхідно користуватися відповідними піктограмами.

Так, для створення нового об’єкта, слід використати кнопку Object та ввести ім’я нового об’єкта. Для деталізації властивостей об’єкта слід клікнути по ньому правою кнопкою мишки та вибрати Open Specification. Для призначення об’єкту класу можна використати  поле  Class. За умовчанням клас не визначений – Unspecified. Для перевірки чи всі об’єкти співвіднесені з класами  слід вибрати в меню моделі Report->Show Unresolved Object.   При призначенні класу використовується або вже існуючий клас, або створюється новий. Всі класи мають бути визначені до генерації програмного коду.

Також для кожного об’єкта можна задати його стійкість, для цього клікаємо правою клавішею мишки по об’єкту, далі вибираємо Open Specification і встановлюємо перемикач Persistence в одне з положень, при цьому Persistent (стійкий) буде означати, що об’єкт зберігається в БД або де-інде і після закінчення роботи програми,  Static(Статичний) - об’єкт зберігається на час роботи програми, Transient (Тимчасовий) – зберігається лише короткий проміжок часу – поки не закінчиться виконання певних процесів.

На діаграмі послідовностей також можна відобразити роботу з множинними екземплярами об’єктів.

При створенні діаграми слід пам’ятати про можливість створення так званого керуючого об’єкта, який не реалізує ніяких бізнес-процесів, а лише направляє повідомлення іншим об’єктам. При необхідності внесення змін в логіку роботи, вони торкнуться лише цього об’єкта.

Кожний альтернативний потік варіанта використання моделюється за допомогою своєї діаграми послідовності.

Щодо повідомлень, то слід пам’ятати, що при генерації програмного коду стрілки повідомлень транслюються в виклики функцій.

Для включення прямокутника активності використовують: Tools->Options->Diagram -  Focus of control.

На діаграмах Послідовності також використовуються скрипти, які пишуться зліва навпроти відповідного повідомлення в Text Box (для прикріплення слід виділити текст скрипта та повідомлення при нажатій клавіші Shift, вибрати Edit->Attach Script).  

Кооперативні діаграми відображають ту ж саму інформацію, що й діаграми Послідовності, але вони більшу увагу акцентують на взаємодії між об’єктами, тоді як діаграми Послідовності – на упорядкуванні подій у часі. На кооперативній діаграмі на можна також показати потоки даних між об’єктами. Зазвичай для одного випадку використання створюють якусь одну діаграму – Послідовності, або Кооперації. А за необхідності можна створити діаграму Кооперації з діаграми Послідовності або навпаки (Browse -> Create) і лише переключатися між ними (Browse -> Go to).

Перш ніж перейти до генерації коду слід також співвіднести повідомлення діаграм Послідовності і Кооперації з операціями класів. Для цього об’єкт, що отримує повідомлення має бути співвіднесений з класом. І якщо це так, то клікнувши правою кнопкою мишки по повідомленню, можна отримати перелік операцій для цього класу – слід вибрати одну з них. Також на цьому етапі можна ввести нову операцію. Для перевірки, чи всі повідомлення співвіднесені з операціями можна скористатися  Report->Show Unresolved Messsages.

Також можна задати синхронізацію повідомлень на вкладці вікна специфікацій Detail.


  1.  Діаграми Класів – відносяться до Логічного представлення системи. Може бути одна головна та ще декілька додаткових діаграм класів.

Для створення нової діаграми класів необхідно на логічному представленні клікнути правою кнопкою миші – New->Class Diagram

Існує декілька типів класів:

Параметризований  - використовується для створення сімейства інших класів;

На основі аргументів в прямокутнику, виділеному пунктиром, створюються елементи стандартного класу.

Клас-наповнювач ( instamtiated) – є параметризованим класом, аргументи якого мають конкретні значення. Ім’я аргумента заключається в кутові дужки.

Утиліти класу – це сукупність деяких операцій (математичних функцій) зібраних разом і використовуваних всією системою.

Також можуть бути утиліти параметризованого класу та утиліти класу-наповнювача.

Метаклас – клас, екземпляри якого є класами, а не об’єктами.

Абстрактним називається клас, який не наповнюється конкретним змістом (зазвичай використовуються при роботі з наслідуванням).

За допомогою механізму стереотипів можна категоризувати класи.

В UML визначено три основних стереотипи:

1) Пограничні класи (boundery) – класи, розміщені на границі системи із зовнішнім світом – форми, звіти, інтерфейси.

2) Класи-сутності (entity) –містять інформацію, що зберігається постійно.

3) Керуючі класи (control) – відповідають за координацію дій інших класів.

Параметр Visibility показує, чи буде видний клас поза своїм пакетом.

Параметр Cardinality дозволяє вказати, скільки в даного класу має бути екземплярів.

Параметр стійкості класу (Persistent) показує, чи потрібно його використовувати при генерації бази  даних.

Можна створювати вкладені (Nested) класи.

Пакети використовуються для групування класів, які мають щось спільне.

Для створення атрибутів клікнути правою кнопкою миші по класу. Атрибут вводиться в форматі:

Ім’я : Тип даних = Початкове значення

Піктограмки біля атрибутів означають їх видимість:

- доступний всім класам;

- доступний тільки для одного класу;

- достуний для класу і його потомків;

- доступний для всіх класів пакету.

Метод локалізації атрибута (containment) вказує, яким чином він зберігається – всередині класу, по посиланню чи невідомо.

Статичність вказує на використання атрибуту екземплярами класу.

Похідний (derived) – атрибут, створений з одного або декількох інших атрибутів, помічається символом „/”.

Операції (поведінка класу) м.б. 4-х типів:

1. Реалізації (implementor) – реалізують деяку бізнес-функціональність;

2. Керування – керують створенням і знищенням об’єктів;

3. Доступу – (до атрибутів класу);

4. Допоміжні – закриті для класу і захищені від інших.

Задаються в форматі:

Ім’я (Аргумент1: Тип даних аргумента1, ...) : Тип повертаємого значення

Більшість решти даних, що вводяться в специфікації операції на програмний код не впливають, а лише з’являються в ньому як коментар.

Також слід задати відношення певних типів між класами.

  1.  Для розробки діаграм Станів та Дій слід використовувати відповідні піктограми.

  1.  Представлення Компонентів містить інформацію про бібліотеки кодів,  виконуваних файлах, динамічних бібліотеках та інш.

Перед початком генерації коду необхідно співвіднести кожний файл з відповідними компонентами.

Зв’язки між компонентами – залежності – показують, що один компонент повинен компілюватися перед іншим.

Перед початком генерації коду необхідно співвіднести класи з компонентами.

  1.  Представлення Розміщення відповідає фізичному розміщенню системи, на відповідних діаграмах показуються процесори та пристрої мережі та фізичні з’єднання між ними.

  1.  Код може бути згенерований для пакета, компонента, або набору компонентів.

Назва компонента використовується як ім’я файлу, що містить програмний код. Файл з кодом розміщується в папку, назва якої відповідає назві пакету в представленні компонентів.

Послідовність генерації коду:

1. Обрати компонент чи пакет,

 Tools -> Мова -> Code Generation

Процес генерації відображається у відповідному вікні.

2. Слід додати заголовок проекту

3. Додати пов’язані бібліотек і базові проекти

4. Встановлення типів файлів та аналіз файлів

5. Оцінка помилок

6. Настройка параметрів експорта-імпорта

7. Оновлення моделі

Рис.2.

Рис.1.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

17221. Реализация запросов на модификацию данных средствами SQL 84.5 KB
  Лабораторная работа № 5 Тема: Реализация запросов на модификацию данных средствами SQL. Цель работы: Изучить синтаксические конструкции инструкций SQL на модификацию данных. Используя инструкции удаления добавления и изменения данных а также совместное использова...
17222. ПРЕДСТАВЛЕНИЕ ИНФОРМАЦИОННЫХ ОБЪЕКТОВ 150 KB
  Лекция №1 Представление информационных объектов Элементы информацию о которых необходимо сохранить будем называть объектами. Объект может быть материальным например служащий изделие или населенный пункт и нематериальным например событие название задания...
17223. ОРГАНИЗАЦИЯ СЕТЕВЫХ И ИЕРАРХИЧЕСКИХ МОДЕЛЕЙ ДАННЫХ 96.5 KB
  Лекция №2 Организация сетевых и иерархических моделей данных Практика построения БД выделяет три основных модели данных: иерархическую сетевую и реляционную. Основное отличие формирование моделей данных заключается в выборе типа отношения R и соответственно оп
17224. ПОДДЕРЖКА ССЫЛОЧНОЙ ЦЕЛОСТНОСТИ 69 KB
  Лекция №3 Поддержка ссылочной целостности Ссылочная целостность может нарушиться в результате операций изменяющих состояние БД. Таких операций три вставка обновление и удаление кортежей в отношениях. Т.к. в определении ссылочной целостности участвуют два отно...
17225. РЕЛЯЦИОННАЯ АЛГЕБРА 216 KB
  Лекция №4 рЕЛЯЦИОННАЯ АЛГЕБРА Операционная спецификация из O см. модель данных M = {D R O} определяет набор операций для обеспечения доступа к данным. Манипулирование реляционными данными осуществляется при помощи реляционной алгебры или эквивалентного ему реляци
17226. ТЕОРЕТИКО-МНОЖЕСТВЕННЫЕ ОПЕРАЦИИ РЕЛЯЦИОННОЙ АЛГЕБРЫ 126.5 KB
  Лекция №5 Теоретикомножественные операции реляционной алгебры Объединение Как было отмечено теоретикомножественные операции Определение. Объединением двух совместимых по типу отношений и называется отношение с той же схемой что и у отношений и сос
17227. ЗАВИСИМЫЕ РЕЛЯЦИОННЫЕ ОПЕРАЦИИ 87.5 KB
  Лекция №6 Зависимые реляционные операции Как было сказано в начале главы не все операции реляционной алгебры являются независимыми некоторые из них выражаются через другие реляционные операции. Операция соединения Операция соединения определяется ч...
17228. РЕЛЯЦИОННОЕ ИСЧИСЛЕНИЕ 191 KB
  Лекция №7 РЕЛЯЦИОННОЕ ИСЧИСЛЕНИЕ В выражениях реляционной алгебры всегда явно задается определенный порядок а также подразумевается определенная стратегия вычисления запроса. В реляционном исчислении не существует никакого описания процедуры вычисления за
17229. ОСНОВЫ ПРОЕКТИРОВАНИЯ РЕЛЯЦИОННЫХ БД 120.5 KB
  Лекция №8 ОСНОВЫ проектирования реляционных БД При проектировании базы данных решаются две основные проблемы. Проблема логического проектирования баз данных. Каким образом отобразить объекты предметной области в абстрактные объекты модели данных чтобы эт...